CC BY
29
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
Микола П1ДДЯЧИЙ
ПЕДАГОГ1ЧН1 ЗАСОБИ ОРГАН1ЗАЦ11 ПРОФЕС1ОГРАФ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШКОЛЯР1В
У статтi анал1зуються проблеми правильного вибору та ефективного використання педагогiчних засобiв в оргашзацИ професiографiчноi дiяльностi школярiв, И завдання, змкт i структура; самооргатзаця школярiв у процеа коригування власного вiрогiдного профестного розвитку на основi особисткних здiбностей вiдnовiдно до вимог профеш; ствпраця системи загально'1' середньо'1' освiти з соцiально-економiчними об 'ектами в прогнозуваннi розвитку професш i профестно'1' траекторП школярiв через систему неперервно'1' освiти з урахуванням стану ринку працi.
Виршення завдань, пов'язаних з вихованням та навчанням шкшьно! молод^ формуванням особистосп з широким професшним кругозором i майстершстю, знанням основ ринку пращ, здатно! швидко й ефективно орieнтуватись у професшнш полчищ певно! галузi (мшютерства, вiдомства, пiдприeмства, установи, оргашзаци, приватно! структури за напрямками дiяльностi тощо), озброено! достатнiми знаннями, вмiннями i навичками для оргашзаци креативно-продуктивно! пращ на своему робочому мющ, тюно пов'язане з налагодженням системи професшно! орiентацi!, яка мае поеднати в единий комплекс психолого-педагопчш, методологiчнi i методичнi заходи, спрямованi на оптимiзацiю процесу вибору професi! та працевлаштування молодi вiдповiдно до бажань, нахилiв i сформованих здiбностей з урахуванням потреб регюшв у спецiалiстах вшх сфер суспiльно! дiяльностi.
Професiографiчна дiяльнiсть (дослiдження) е однiею з ефективних форм професшно! орiентацi! шкiльно! молодi в умовах загальноосвiтньо! ланки (загальноосвпш навчальнi заклади, мiжшкiльнi навчально-виробничi комбшати тощо). В процесi професiографiчного дослщження школярi мають здiйснювати самостiйний пошук iнформацi! про певну чи декшька професiй, а результати дослiдження систематизувати i всебiчно описати (згiдно з певними вимогами) та занести в професюграму [1, 1]. Специфiчним для професiографiчних дослiджень е формування достатнього рiвня пiзнавально! активностi школярiв у шдготовщ до свiдомого професiйного самовизначення. Цей процес сприяе розвитку самостшносп як визначально! якостi особистостi. Напрацьовуючи навчальний матерiал та одержуючи шформащю, школяр формуе свое ставлення до т1е! чи iншо! професi!, аналiзуе !! вимоги до особистостi, що, вiдповiдно, формуе його психологiчнi щнност i розвивае цiннiснi орiентацi!, штереси, намiри тощо.
Проблема правильного вибору та ефективного використання педагопчних засобiв в органiзацi! професiографiчно! дiяльностi актуальна, оскшьки вiд !х правильного визначення залежить рiвень пiзнання вимог, яю професiя ставить до якостей, психолопчних особливостей i психофiзiологiчних можливостей особистосп.
У дослiдженнi цiе! проблеми об'ектом е теоретичне обгрунтування загальних пiдходiв до вибору та використання педагопчних засобiв в органiзацi! професiографiчно! дiяльностi школярiв.
Взаемодiя мiж теорiею проблеми i практичною !! реалiзацiею у визначенш педагогiчних засобiв пiдготовки школярiв до професiографiчно! дiяльностi в умовах загальноосвпньо! ланки становить предмет дослщження.
У визначеннi педагогiчних засобiв шдготовки школярiв до професiографiчно! дiяльностi полягае мета статп.
Рiзнi аспекти професiографiчно! дiяльностi школярiв у пiдготовцi до професшного самовизначення вiдображенi в працях С. Батишева, I. Беха, В. Доротюк, В. Ерасова, Н. Жемери,
Д. Закатнова, I. Зязюна, С. Климова, Г. Костюка, I. Кравченко, Г. Левченка, В. Мадз^она, В. Мачуського, О. Мельника, Н. Ничкало, С. Павлютенкова, Н. Побiрченко, Г. Пустовiта, В. Рибалка, В. Сидоренка, В. Синявського, В. Тименка, М. Тименка, Д. Тхоржевського, Б. Федоришина, С. Чистяково! та ш.
Успiшне засвоення школярем змiсту професюграфiчноl дiяльностi залежить вiд доцiльного шдбору психолого-педагогiчних методiв i форм в оргашзаци цього процесу з урахуванням властивих !й специфiчних особливостей [2, 5-7]. Йдеться про надання цш дiяльностi статусу одного з напрямюв навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiй ланщ: передбачення не тiльки розвитку у школярiв професшно1 спрямованостi, а й формування особистюних психологiчних цiнностей, знань та умшь самостiйного вивчення професш; використання елементiв пошуково-дослiдницького характеру, обумовлених технолопею професiографiчних дослiджень: пошуку, аналiзу, синтезу, прогнозування тощо.
Широкий дiапазон завдань професюграфiчноl дiяльностi, особливостi 11 змiсту детермiнують використання рiзних форм оргашзаци занять. Дослщження показують, що на пiдготовчому етапi роботу варто проводити переважно груповою формою навчання: на курсах за вибором; уроках трудового навчання за класно-урочною системою; при проведенш професiографiчних зустрiчей та екскурсш в рамках шкшьно1 програми; групових консультацiй тощо [3, 65-74].
На основному та заключному етапах професiографiчноl дiяльностi школярiв доцiльне поеднання як групових, так i iндивiдуальних форм шляхом !х об'еднання у тимчасовi науково-дослiднi колективи. 1х органiзацiя базуеться на спецiально розроблених вихвдних позицiях:
- урахування iндивiдуальних особливостей, iнтересiв, здiбностей i вшового розвитку школярiв;
- забезпечення взаемозв'язку дiяльностi шкшьно1 молодi у колективi на основi взаемоди, оргашзаци та управлшня. Iнформацiйно-пiзнавальна взаемодгя вiдбуваеться через отримання, передання та обмiн шформащею в процесi спiльного дослiдження професш. Оргашзацгя забезпечуе дiяльнiсть як колективу загалом, так i кожного з учасниюв зокрема. Управлгння передбачае своечасний контроль результат i корегування змюту, форм та методiв професiографiчноl дiяльностi школярiв;
- стимулювання дiяльностi шляхом виконання кожним учасником ролi не тшьки одержувача, а й "передавача" шформаци в ходi дослiдження, обм^ набутим досвiдом тощо;
- багатоперспективна спрямовашсть дiяльностi за рахунок об'еднання у колектив окремих дослщницьких лабораторш з 2-8 учасникiв. Напрямки дiяльностi лаборатори визначаються професiйними iнтересами И члешв до певно1 сфери;
- забезпечення самостшносп школярiв через систему шдивщуальних професiографiчних дослiдницьких (завдань кожному з учасниюв колективу).
Пропонуеться наступна структура та напрямки дiяльностi тимчасового науково-дослiдницького колективу:
- дослщницька лабораторiя № 1: загальна професiографiчна дiяльнiсть колективу; засвоення технологiй професiографiчних дослiджень; обмiн досвiдом та шформащею; конференци; груповi заняття (теоретичнi та лабораторно практичш); консультацil тощо;
- дослщницька лабораторiя № 2: професiографiчна дiяльнiсть дослiдницьких лабораторiй; професiографiчне дослщження конкретних професiй певно1 сфери; вдивщуально-самостiйнi заняття; професiографiчнi екскурсil; професiографiчнi зустрiчi; залiки тощо.
Як видно iз структури, тимчасовий науково-дослiдний колектив може об'еднувати кiлька лабораторiй, що займаються дослщженням конкретних професiй певно1 сфери, але кожна з них мае свш напрямок професiографiчних дослщжень згiдно з профiлем професiй.
До основних форм органiзацil та здшснення професiографiчноl дiяльностi школярiв належать:
- груповi заняття — лекцil, уроки, практичш, лабораторш роботи, на яких школярi теоретично вивчають структуру професiйноl дiяльностi, змiст i методи професiографiчних дослщжень, рiзновиди професiографiчноl документацil. Пiд час лабораторно-практичних занять на практицi застосовуються технологи та методи професiографiчних дослщжень;
- конференцiï — використовуються для o6MiHy досвiдом з технологи i методики професiографiчних дослiджень та взаемообмшу iнформацieю щодо конкретних професш neB^ï сфери;
- консyльтацiï — проводяться як для всього колективу i дослщницьких лабораторiй, так i для окремих учшв;
- iндивiдyально-самостiйнi заняття — практикуються при шдготовщ школярiв до профeсiографiчних дослiджeнь, складанш профeсiограм та виконаннi кyрсовоï роботи. Останне рекомендуеться виконувати наприкiнцi заключного етапу i становить самостiйнe дослщження школярем конкрeтноï профeсiï пeвноï сфери, опис ïï рeзyльтатiв у профeсiограмi та захист кyрсовоï роботи;
- профeсiографiчнi eкскyрсiï — наближають тдлитав до максимально реальних виробничих умов. Висок пiзнавальнi можливостi зафiксованi при поеднання профeсiографiчних eкскyрсiй з профeсiографiчними зyстрiчами;
- пiдвeдeння пiдсyмкiв профeсiографiчноï дослiдницькоï дiяльностi школярiв — обов'язково (у формi залiкy або письмового зв^у) передбачае захист одержаних ними результат.
У профeсiографiчнiй дiяльностi школярiв найбiльш ефективними виявилися двi групи мeтодiв рeалiзацiï ïï змiстy:
- педагопчш методи, що вирiшyють завдання виховання та навчання школярiв шд час цiеï дiяльностi;
- методи профeоiографiчного дослiджeння профeсiй, якi адаптоваш до вирiшeння завдань самостiйного вивчення професш.
Методи профeсiографiчного дослiджeння умовно подшяються на чотири пiдгрyпи:
- профeсiографiчного пошуку;
- профeсiографiчного аналiзy;
- профeсiографiчного синтезу;
- профeсiографiчного прогнозування.
Методи профeсiографiчного пошуку широко використовуються при самостшному збираннi школярами шформаци про професн пeвноï сфери. До них належать вивчення лтературних джерел, рiзновиди спостереження за роботою фахiвцiв та бeсiди з ними. Метод вивчення лтературних джерел надае змогу школярам створювати загальне уявлення про професшну дiяльнiсть i виявляти окрeмi ïï аспекти. Вiн передбачае використання:
шструкцшно-нормативних видань ("Сдиний державний класифшатор професш"), сeрiйних видань про професн пeвноï сфери ("Твоя профеая", "Ким бути?", "Твоя профeсiйна кар'ера" тощо), енциклопедичних видань ("Свiт професш"). У них наведено шформащю про перелш профeсiй, ix iсторiю, виникнення та розвиток; мюце та роль професш у суспшьному виробництвi; окрeмi параметри змiстy, знарядь та умов пращ; шляхи отримання професш; вимоги професш до роб^ниюв тощо;
- тарифно-квалiфiкацiйниx довщниюв робiт i професш певно].' сфери, якi мiстять перелш видiв робiт за квалiфiкацiйними рiвнями та вимоги до квалiфiкацiйниx знань роб^ниюв;
- довiдникiв для профeсiоналiв пeвноï сфери, де характеристики робгг поеднано з характеристиками знарядь та умов пращ на тдприемствах, а також окреслено можливi шляхи отримання професш;
- довщниюв з обладнання, пристроïв та iнстрyмeнтiв, якi ознайомлюють iз призначенням, будовою, принципами роботи i техшко-технолопчними параметрами конкретних знарядь пращ профeсiоналiв;
- довiдникiв для вступниюв до профeсiйниx навчальних закладiв системи загальноï сeрeдньоï освiти, де охарактеризовано шляхи отримання професш пeвноï сфери;
- спeцiальноï лiтeратyри профорiентацiйноï спрямованостi, призначeноï для школярiв. Ц джерела розкривають параметри робiт профeсiоналiв, знаряддя та умови ïx пращ, вимоги професш пeвноï сфери до робггниюв та шляхи отримання цих профeсiй;
- лiтeратyри тexнiко-тexнологiчноï спрямованосп, де вмiщeно описи тexнологiчниx процешв конкретних виробництв, тexнiко-тexнологiчнi характеристики знарядь пращ, робочих мюць профeсiоналiв;
- видань рекламного характеру (проспекпв, каталогiв, альбомiв), що характеризують продукцiю рiзних пiдприемств або послуги, яю вони надають;
- професюграм та психограм професiй певно! сфери, де е шформащя про !х вимоги до робiтникiв.
Зазначимо, що метод спостереження дощльно використовувати для вивчення об'екпв та знарядь пращ у певнш сферi, особливостей оргашзаци робочих мiсць, робочих прийомiв та операцш, окремих фрагментiв технологiчних процешв.
Разом з тим процес спостереження за професшною дiяльнiсть повинен вщповщати певним вимогам:
- цiлеспрямованостi спостережень як необхщност у процесi попереднього визначення показниюв для характеристик компонентiв професiй;
- проведенню спостереження за попередньо розробленим планом, що передбачае послщовшсть дослщження параметрiв професi! як складово! протоколу спостереження;
- обов'язковш фiксацi! результат спостереження, що забезпечуе зберiгання зiбрано! iнформацi! та полегшуе подальшу !! обробку при професiографiчному аналiзi.
Саме тому з метою фшсаци школярами зiбраних даних про професi! певно! сфери рекомендуються протоколи спостережень у формi вiдповiдних таблиць, де вказуеться: план спостереження (види об'ектiв пращ, розмiри об'ектiв працi, вимоги до кольорового оформлення об'ектiв); результати спостереження (заносяться конкретш параметри професi! вщповщно до покажчикiв для !х характеристики за пунктами плану спостереження).
Варто звернути увагу на те, що бесщи з фахiвцями доцiльнi у випадках, коли немае можливостей виявити тi аспекти професiйно! дiяльностi, яю не пiдлягають спостереженню. Це стосуеться, зокрема, доповнень та пояснень спещалюив до параметрiв об'ектiв i знарядь пращ, вцщв робiт при шдготовщ до пращ, впродовж робочого дня та по його заюнченш; особливостей розумових дш фаивщв; характеристик саштарно-ппешчних та сощально-економiчних умов пращ; психофiзiологiчних властивостей та якостей особистостц шлях1в отримання професiйно! освiти тощо [4, 71-145]. При цьому для оргашзаци професiографiчно! дiяльностi школярiв, як правило, вибираються об'екти з умовами пращ, яю характеризуються вiдносно низьким рiвнем шуму у виробничих примщеннях, мають вiльний темп виконання технолопчних операцiй i не мають суворого пропускного режиму, що полегшуватиме проведення бесiд iз професiоналами.
У ходi органiзацi! та проведення бесiди школярiв iз професiоналами рекомендуеться дотримуватись таких вимог:
- при шдготовщ бесщи педагог чи психолог попередньо пояснюе професiоналовi та учням мету i завдання бесiди;
- шд час бесiди школярi уважно вислуховують iнформацiю спецiалiста, не перебивають
його;
- при необхщност педагог тактовно допомагае учневi або професiоналу шдтримувати розмову, роз'яснюючи змiст запитань та вщповщей;
- запитання та вщповщ мають бути простi i доступш за змiстом та формою.
Враховуючи, що професюнал, як правило, не мае вщповщно! пiдготовки з психологи та
професюграфи, а учень обмежений знаннями у тш галузi, яку вш вивчае, пiд час бесщи бажано уникати спецiально! психологiчно! та професшно-технолопчно! термiнологi!.
Разом з тим результатившсть бесiди суттево залежатиме вщ наявностi плану !! проведення, що дозволяе оперативно вибудувати розмову та спроектувати !! в необхщному напрямку. Складатися вш мае на основi плану професiонального пошуку, з якого вибираються т пункти вивчення професп, що можна здiйснити за допомогою бесщи [5, 23-58]. План бесщи входить до протоколу бесщи, який допомагае зберегти отримаш вщомосп про професда та полегшуе !х подальшу обробку. Останнш зручно вести у формi таблицi, де питання розташоваш навпроти вiдповiдей. Протокол бесiди про професда:
- план бесiди: "Яю види виробiв Ви виготовляете чи види послуг, яю надаете? Яю розмiри мае Ваша продукцiя та !! загальна характеристика"? ... ;
- вщповад професiонала ... .
Другу групу становлять методи профeсiографiчного аналгзу зiбраниx вiдомостeй про професп пeвноï сфери (порiвняльний та системно-структурний аналiз).
Метод порiвняльного анатзу переважно застосовуеться для виявлення школярами значущосп i типовостi парамeтрiв професп, яка вивчаеться. Аналiтичним шляхом визначаються частота присyтностi кожного параметра в професшнш дiяльностi, його значyщiсть для результат, частота i важливiсть взаемодн з ним працiвника. Нeтиповi та нeзначyщi для професп параметри вщхиляються i не беруться до уваги. В процес порiвняльного аналiзy школярi викреслюють такi параметри в документах для збору та збер^ання шформаци про професш.
За нашими даними, метод системно-структурного аналiзy бажано використовувати при встановленш взаемозв'язюв мiж параметрами зовшшшх компонeнтiв профeсiй та професшно важливими якостями i властивостями пращвниюв.
Пiсля системно-структурного аналiзy всi характеристики професп систематизуються. До кожного параметру добираеться професшно важлива яюсть або властивють робггника та оформляються:
- компоненти професн — об'ект пращ, змют пращ, знаряддя пращ, умови пращ;
- параметри компонент — маленью розмiри до кiлькоx мiлiмeтрiв, крихюсть деталей
тощо;
- вiдповiднi профeсiйно важливi якостi i властивостi — гострота зору, вправшсть пальцiв рук тощо.
Методи профeсiографiчного синтезу належать до трeтьоï групи мeтодiв дослiджeння професп. Представляються вони двома методами — структурного та порiвняльного синтезу. За допомогою структурного синтезу можливе ч^ке перегрупування професшно важливих якостей i властивостей у структуру образу спещалюта, що дае можливють за допомогою отриманих результат побудувати цiлiсний образ роб^ника-професюнала, а саме:
- структура образу професюнала — ставлення до себе; ставлення до iншиx людей; спрямовашсть; ставлення до працi; професшш iнтeрeси; профeсiйнi нахили; профeсiйнi переконання; досвщ; профeсiйнi знання; профeсiйнi вмшня; псиxофiзiологiчнi властивостi i якостi; вщчуття та сприйняття; увага; пам'ять; мислення; уява; рyxовi (моторнi) якостi; темперамент тощо;
- професшно важливi якостi та властивосп працiвника — ... .
Аналопчно школярi створюють власний образ майбутнього робггника в професп пeвноï сфери, яка дослщжуеться.
Методом порГвняльного синтезу здшснюеться спiвставлeння особистих властивостей та якостей ¡з характеристиками профeсiонала. У процес порГвняння власного образу з образом роб^ника-професюнала визначаеться наявнiсть чи вщсутшсть тих властивостей та якостей, яю нeобxiднi для yспiшноï профeсiйноï дГяльносп у пeвнiй сфeрi.
Таким чином, школярами вибудовуеться образ кандидата для пращ за певною профешею, що фактично вщображае ïx можливосп у майбyтнiй профeсiйнiй дГяльносп:
- професшно важливi якосп та властивосп працiвника — гострота зору; вправшсть рук; концентрация уваги; врiвноважeнiсть тощо;
- рГвш розвитку учня — високий; середнш; низький;
- сшввщнесення образу кандидата для працi: плюс (+) чи мшус (-).
Через те, що в профeсiографiчнiй дГяльносп передбачено тГльки вивчення учнями професш, тобто без проведення професшного вщбору, рекомендуеться рiвeнь розвитку профeсiйно важливих якостей та властивостей у пращвника умовно вважати високим або вище середнього (на пiдставi ïx значущосп для yспiшноï працi за профеаею).
На пiдставi попереднього дiагностyвання рiвeнь розвитку особистих якостей та властивостей школярГв може позначатися вГдповГдно як "низький", "середнш" та "високий". Так, наприклад, при вивченш курсу "Основи вибору професп" знак "+" ставиться у разi високого рГвня наявносп профeсiйно важливих якостей i властивостей в учня, а знак "-" — вГдповГдно при середньому та низькому рГвнях.
Для виявлення школярами cboïx можливостей у майбутнiй професiйнiй дiяльностi рекомендуеться розроблена система методiв прогнозування розвитку професш у суспiльному виробнищи та передбачення власного вiрогiдного розвитку в професп.
За допомогою методу прогнозування розвитку професп школярi виявляють тенденцiï можливих змiн у параметрах об'екпв, змiсту, знарядь та умов пращ у зв'язку з науково-техшчним прогресом, iнтенсифiкацiею iнформатизацiï та комп'ютеризаци виробництва напрямками i темпами соцiально-економiчного розвитку регiону та краши. З цiею метою органiзовуеться вивчення прогнозiв у галузi технiки i технологи вщповщного виробництва. Подiбна шформащя найчаспше бувае у перiодичних виданнях технiко-технологiчноï спрямованостi окремоï галузi: "Автомобшьний транспорт", "Швейне виробництво" — виданнях з питань новггшх технологiй i техшчного обладнання; "Новi комп'ютернi технологи" — виданш, присвяченому новинкам комп'ютерно1' iнженерiï, рекламi оргтехнiки, зварювального обладнання тощо; "Економша Украши" та "Експрес-новини: наука, технiка, виробництво" у виданнях з питань розвитку економши виробництва й ш. Внаслiдок пiзнавальноï аналпико-синтетично1' дiяльностi школярi за необхщност вносять змiни до професiйно важливих якостей i властивостей робiтникiв вщповщно].' спецiалiзацiï, а також корективи в образ кандидата для пращ у певнш сфер1
Метод прогнозування власного професшного розвитку надае школярам можливють визначити для себе оптимальнi варiанти набуття професiйноï освiти з урахуванням прогнозу вiрогiдного розвитку професiï. Вщповщно система загально1' середньо1' освiти ^жшкшьш навчально-виробничi комбiнати, професiйно-технiчнi навчальнi заклади тощо) мае максимально задовольнити потреби та забезпечити умови для отримання майбутньо1' професiï школярами.
Заключним етапом прогнозування власного професшного розвитку е проектування шляхiв професшного зростання у майбутнш професп. Це стосуеться пщвищення квалiфiкацiï, отримання додатково1' спецiальностi або вищо1' освiти за обраним напрямком дiяльностi. Одержанi результати професiографiчного прогнозування заносяться школярами до професюграми (комплексно-систематизований i всебiчний опис об'ективних характеристик професп i сукупнють ïï вимог до шдивщуально-психолопчних особливостей особистостi).
Професiографiчне дослщження мае передбачати широке використання педагопчних методiв, але перевага тим чи шшим методам надаеться залежно вщ завдань дослiдження. Так, розповiдь, лекщя, iлюстрацiя, демонстрацiя необхiднi при шформуванш пiдлiткiв про особливостi професiй певно].' сфери на пiдготовчому етапi, а вивчення технологи професiографiчних дослiджень здшснюеться на основному та заключному етапах. Письмовi вправи найбiльш ефективнi в процес закрiплення набутих знань про зовшшш компоненти професiй певно].' сфери, технолопю здiйснення самостiйних дослiджень професш, а також при формуванш вмшь застосовувати набутi знання на практищ.
Для стимулювання та мотивацiï професiографiчноï дiяльностi школярiв дiйовими виявились шзнавальш дискусiï, профорiентацiйнi iгри, вiкторини. Пщ час дискусiй на теми: "Виховання особистостi та стабiлiзацiя на репональному та державному ринках працi" i "Профешя та розвиток суспiльства", наприклад, проблематика впливу соцiально-економiчного та науково-техшчного розвитку суспiльства на розвиток професп та рiвень професiоналiзму стимулюе штерес школярiв до вивчення можливостей власного розвитку в контексп професiï. 1ндивщуальне та фронтальне усне опитування, письмовий контроль переважно дають високi результати при застосуванш на уроках, а тестування, анкетування, спостереження за роботою школярiв рацiональне на всiх етапах професiографiчноï дiяльностi.
Вищевикладене дае можливють стверджувати, що професiографiчна дiяльнiсть як одна з ефективних форм професшно1' орiентацiï учнiвськоï молодi спрямована на формування достатнього рiвня пiзнавальноï активносп школярiв з метою пiдготовки ix до свiдомого професiйного самовизначення. Це формуе ïxнi псиxологiчнi цiнностi, розвивае щншсш орiентацiï, iнтереси, намiри тощо. Усшшне засвоення школярами змiсту професiографiчноï дiяльностi залежить вiд доцiльного пщбору псиxолого-педагогiчниx методiв i форм в оргашзаци цього процесу (поеднання групових та iндивiдуальниx форм шляхом ix об'еднання у тимчасовi структурованi науково-дослщш колективи зi своïм напрямком дослщжень згiдно з
профiлем професiй i методiв виховного та навчального характеру, яю адаптованi для вирiшення завдань самостшного вивчення професiй тощо). Результативнiсть професiографiчноl дiяльностi залежить вiд структурованого плану И проведення та фшсацл зiбраних даних у протоколах спостережень, необхщност коригування системи методiв прогнозування розвитку професш у суспшьному виробництвi та власного вiрогiдного розвитку в професп. Система загально1 середньо1 освiти мае максимально задовольнити потреби i забезпечити умови для отримання професп та допомогти школярам у прогнозуванш професшно1 траекторн через систему неперервно1 осв^и з урахуванням стану ринку пращ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закатнов Д. О., Жемера Н. В., Тименко М. П. Доввдник професш. — К.: Украшська книга, 1999. —
312 с.
2. Профессиограмы и профессиокарты основных профессий: В 2-х кн. Кн. 1 / Под ред. В. В. Ерасова: —
К.: Р1А-ВООК, 1995. — 112 с.
3. Гичан И. С. Психологические проблемы наставничества. — К.: Вища школа, 1983. — 156 с.
4. Информационно-поисковая система "Профессиография": Методическое пособие / Под общ. ред.
Е. А. Климова. — Ленинград, 1972. — 312 с.
5. Кала У. Р., Раудик В. В. К17. Психологическая служба в школе. — М.: Знание, 1986. — 80 с.
Юрш ТУРАНОВ, Андрш ДУТКА
РЕАЛ1ЗАЦ1Я КОМПЕТЕНТШСНОГО П1ДХОДУ В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПРОЕКТУВАННЮ ВИРОБ1В
Статтю присвячено питанням удосконалення пгдготовки майбутнього учителя на заняттях методики трудового навчання. Засвоення сутностг та алгоритмгв проектно-технолог1чно1 дгяльностг розглядаетъся як складова формування професшних компетентностей учителя.
Розкрито змгст лекци з курсу методики трудового навчання. Запропоновано методику пгдготовки студентгв до оргашзаци проектно'1 дгяльностг школяргв з використанням 1м1тацшно1 гри. Наведено приклади реалгзацИ основних етапгв проектування виробу.
Програма трудового навчання учшв 5-12 клашв (2005 р.) передбачае поетапну шдготовку та виконання учнями творчих проекпв iз використанням технологш обробки конструкцшних матерiалiв, сшьського господарства i озеленення, народних художшх проми^в; електротехшчних, графiчних, дизайнерських, ремонтно-оздоблювальних, пiдприемницьких робгт [2, 5]. Це вимагае внесення змiн у змiст i методику шдготовки майбутнього вчителя трудового навчання.
З шшого боку, сучасна трансформащя системи вищо1 освiти Укра1ни, спрямована на вiльне перемiщення майбутнього фахiвця у европейському та свiтовому простор^ що вимагае формування у молодi здатностi вчитися та самовдосконалюватися, формування професшних компетентностей.
Одним iз шлях1в виршення завдання е запровадження в навчальний процес методу проектiв. Це вказуе на актуальшсть проблеми пiдготовки майбутшх учителiв до проектно1 дiяльностi на уроках та у позаурочний час.
Навчання студенев педагопчних вищих навчальних закладiв проектнiй дiяльностi здiйснюеться на заняттях з бшьшоси передбачених навчальними планами дисциплш. Проте найсприятливiшi умови створюються на заняттях з практикуму в навчальних майстернях, техшчно1 творчосп та ужиткового мистецтва, методики трудового навчання.
Метою статт1 е розробка змюту i методики пiдготовки майбутшх учителiв трудового навчання до оргашзаци проектно1 дiяльностi школярiв.
Завдання статп: 1) обгрунтування взаемозв'язку компетентного шдходу з проектною дiяльнiстю особистостi; 2) розробка методики навчання студешгв оргашзаци проектно1 дiяльностi школярiв.
Рiзноманiтнi аспекти проблеми компетентносп фахiвцiв i учшвсько1 молодi дослiджували украlнськi та зарубiжнi ученi: Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, Л. Сохань, А. Хуторський та ш. Результати дослщжень неодноразово обговорювалися на
