Научная статья на тему 'Фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження в умовах вітчизняного ринку та європейських викликів'

Фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження в умовах вітчизняного ринку та європейських викликів Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
334
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
фундаментальні дослідження / прикладні дослідження / університетська освіта / виклики часу / трансдисциплінарність / fundamental researches / applied researches / university education / calls of time / transdisciplinarit

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — О. П. Лучанінова

У статті подано різні наукові підходи, погляди на фундаментальні та прикладні дослідження у галузі педагогіки за останній рік, аналіз стану вітчизняної науки, пропонуються шляхи вирішення кризових явищ у науці. Формулювання проблеми. Вказано на умови вітчизняного ринку та європейські виклики щодо актуальності досліджень. Акцент робиться на міждисциплінарних дослідженнях в галузі педагогіки, але мову треба вести про трансдисциплінарність у науці, якій присвячуються міжнародні та всеукраїнські наукові форуми. Матеріали і методи. Автор використовує теоретичний аналіз та систематизацію науково-педагогічної та довідкової літератури (протоколи НАНУ за 2019 рік) з проблем фундаментальних та прикладних досліджень у педагогіці; узагальнення педагогічного досвіду викладачів закладів вищої освіти та науковців. Результатом стало відстоювання автором думки, що викликам часу, практичному вирішенню мають відповідати дослідження щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Аналіз якості, особливостей педагогічних досліджень за останні роки, виявлення кризових, дослідницьких проблем, скерування уваги на актуальні питання в науковій царині, прикладний характер досліджень як практичне вирішення освітянських проблем – ось неповний перелік питань, які потребують вирішення на рівні Міністерства освіти й Національної академії наук. Результати. У статті теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні заходи щодо активізації наукових досліджень. Напрями сучасних конференцій можуть бути поштовхом для розробки нових ідей фундаментальних і прикладних досліджень: вивчення інноваційних методів навчання майбутніх вчителів; STEAM-освіта при підготовці вчителів; STEAM-освіта в початковій школі; Е-середовище сучасного університету; цифрова компетентність вчителя; цифрові технології у педагогічній освіті; цифрові технології у сучасній вищій школі; комп’ютинг та основи програмування в початковій школі; цифровий профіль вчителя Нової української школи; віртуальна та доповнена реальність в освіті тощо. Висновки. Автор пропонує спонукати українські ЗВО, науково-педагогічних працівників до наукових досліджень, які б відповідали викликам часу, практичному вирішенню питань щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Майбутній фахівець повинен мати такі характеристики, як уміння вчитися упродовж життя, бути гнучким і здатним адаптуватися до викликів ринку праці, відповідальним за свої рішення й життя. Бути особистістю понад усе, яка вміє себе мотивувати на розвиток.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

FUNDAMENTAL AND APPLIED PEDAGOGICAL RESEARCHES IN THE CONDITIONS OF HOME MARKET AND EUROPEAN CALLS

Abstract. The article presents various scientific approaches, views on basic and applied research in the field of pedagogy over the past year, analysis of the state of national science, and suggests ways of solving crisis phenomena in science. Formulation of the problem. The conditions of the domestic market and European challenges regarding the relevance of the research are indicated. The focus is on interdisciplinary research in the field of pedagogy, but the transdisciplinarity in science, dedicated to international and all-Ukrainian scientific forums, needs to be addressed. Materials and methods. The author uses theoretical analysis and systematization of scientific pedagogical and reference literature (NASU protocols for 2019) on the problems of basic and applied research in pedagogy; generalization of pedagogical experience of teachers of higher education institutions and scientists.The author uses comparisons, synthesis, analysis, generalization, study and synthesis of the scientific experience of scientists in order to achieve their goal. The result was the author's assertion that the challenges of time, practical solutions should be answered by research on the professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. Analysis of quality, features of pedagogical research in recent years, identification of crisis, research problems, attention on topical issues in the scientific field, the applied nature of research as a practical solution to educational problems here is an incomplete list of issues that need to be addressed at the level of the Ministry of Education and the National Academy of Sciences Results. The article theoretically substantiates the most effective measures to activate scientific research. The trends of contemporary conferences can be an impetus for the development of new ideas for basic and applied research: learning innovative teaching methods for future teachers;STEAM education in teacher training; STEAM education in primary school; E-environment of the modern university; digital competence of the teacher; digital technologies in pedagogical education; digital technologies in modern higher education; elementary school computer and programming; digital profile of the teacher of the New Ukrainian School; virtual and augmented reality in education and more. Conclusions. The author proposes to encourage Ukrainian higher education, scientificpedagogical staff to new scientific research that would meet the challenges of the time, practical solutions to the issues of professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. The future specialist should have such characteristics as: the ability to learn throughout life, be flexible and able to adapt to the challenges of the job market, responsible for their decisions and lives. To be a person above all who can motivate himself for development.

Текст научной работы на тему «Фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження в умовах вітчизняного ринку та європейських викликів»

Scientific journal

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Лучаннова О.П. Фундаментальн та прикладн') педагогiчнi досл'дження в умовах втчизняного ринку та европейських виклиюв. Ф'зико-математична освта. 2019. Випуск 4(22). С. 86-92.

Luchaninova O. Fundamental and applied pedagogical researches in the conditions of home market and European calls. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 4(22). Р. 86-92.

DOI 10.31110/2413-1571-2019-022-4-014 УДК 378:001.2

О.П. Лучашнова

На^ональнаметалург'шна академ'я Украни, Украна 2017olgapetrova@gmail.com ORCID: 0000-0001-8336-9273

ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ТА ПРИКЛАДН1 ПЕДАГОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ В УМОВАХ В1ТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ТА ЕВРОПЕЙСЬКИХ ВИКЛИК1В

АНОТАЦ1Я

У статт/' подано р1зн1 науков1 подходи, погляди на фундаментальна та прикладн/' досл'дження у галуз/' педагогики за останн1й р1к, анал'в стану в1тчизняно)' науки, пропонуються шляхи вир1шення кризових явищ у науц¡.

Формулювання проблеми. Вказано на умови втчизняного ринку та европейськ виклики щодо актуальности досл'джень. Акцент робиться на м'ждисципл'нарних досл'дженнях в галуз': педагогки, але мову треба вести про трансдисципл1нарн1сть у науц ':, як1й присвячуються м1жнародн1 та всеукра)'нсьш науков1 форуми.

Матер/'али / методи. Автор використовуе теоретичний анал1з та систематизацю науково-педагог'мно)' та довдково)' лтератури (протоколи НАНУ за 2019 рк) з проблем фундаментальних та прикладних досл'джень у педагог1ц1; узагальнення педагог'чного досв'ду викладач'в заклад'ю вищо)'освти та науковц'ю. Результатом стало в'дстоювання автором думки, що викликам часу, практичному вир1шенню мають в1дпов1дати досл'дження щодо фахово)' пдготовки й нац'юнально-патр'ютичного виховання фах1вц1в для нових профес1й. Анал'в якост'1, особливостей педагог'чних досл'джень за останн роки, виявлення кризових, досл'дницьких проблем, скерування уваги на актуальн1 питання в науков1й царин1, прикладний характер досл'джень як практичне вир1шення освтянських проблем - ось неповний перелк питань, як1 потребують вир1шення на р1вн1 М1н1стерства освти й Нац1онально)' академК наук.

Результати. У статт': теоретично обфунтовуються найб1льш ефективн1 заходи щодо актив1заци наукових дослджень.

Напрями сучасних конференц1й можуть бути поштовхом для розробки нових ¡дей фундаментальних /' прикладних дослджень: вивчення ¡нновац/'йних методв навчання майбутшх вчителю; STEAM-освiта при п\дготовц\ вчителю; STEAM-освiта в початковiй школ¡; Е-середовище сучасного ушверситету; цифрова компетентнiсть вчителя; цифровi технологи у педагог'ннш освiтi; цuфровi технологи у сучасшй вищй школ ':; комп'ютинг та основи програмування в початковй школцифровий проф:ль вчителя Ново)' укра)'нсько)' школи; вiртуальна та доповнена реальнсть в осв'т'! тощо.

Висновки. Автор пропонуе спонукати укра')'нськi ЗВО, науково-педагог'чних прац/'вник/'в до наукових досл'джень, як/' б в'дпов'дали викликам часу, практичному вuрiшенню питань щодо фахово)' пдготовки й нац'юнально-патр'ютичного виховання фахiвцiв для нових професiй. Майбутнiй фах'юець повинен мати так характеристики, як умння вчитися упродовж життя, бути гнучким /' здатним адаптуватися до виклиюв ринку прац '1, в 'дпов 'дальним за сво)'рiшення й життя. Бути особистстю понад усе, яка вм 'е себе мотивувати на розвиток.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: фундаментальна досл'!дження, прикладнi досл'дження, ун'!верситетська oceima, виклики часу, трансдисципл'шарнкть.

ВСТУП

Постановка проблеми. Реформування вггчизняноУ науки на Грунт европейських виклиюв та цшностей неможливе без реформування Ыших сфер украУнського сусптьства. На думку дослщниюв, «саме науковц повинн шщювати це реформування, кожен у своУй галузi дiяльностi, показуючи приклад уам Ышим претендентам на високе звання украУнськоу елiти. Нереформована наука не може слугувати штелектуальним центром, який би шщював, скеровував, оцшював i коригував реформи у будь-якш сферЬ» (Габович, 2015).

Втизняна наука представлена дослщженнями з бтьше ыж 300 напрямiв, багато з дослщжень завершен ще у 2016 роц (фундаментальн -205, приклады - 462) (mon.gov.ua, 2019). Сьогодн державна атестащя ЗВО призупинена до 2020 року, але передбачене реформою фшансування на науку потрапить у найкраш^ заклади, що стане мотиващею для

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

професорсько-викладацького складу продовжувати науковi проекти, а також «омолоджувати» вiк науков^в (mon.gov.ua, 2019).

Актуальнiсть фундаментальних дослщжень в умовах ринку та европейських виклимв е незаперечною. Вщомо, що будь-яке дослiдження починаеться з аналiзу освiтньоí теорп та практики. Це дозволяе виявити певн суперечностi, ям е основою науковоí проблеми. За змктом у педагогiчних дослiдженнях зустрiчаються найбiльш поширенi суперечностi: мiж потребами сусптьства в наукових дослiдженнях та педагопчною практикою, що склалася у ЗВО; мiж потребами науково-педагопчно' практики та гальмуванням питань у цм галузi; мiж потребами педагопчно' практики та не розробленiстю в педагопчнш науцi вiдповiдних теорiй, моделей, технолопй тощо (Хриков, 2013).

Аналiз актуальних дослiджень. Дослiджуючи методологiчнi засади педагогiчного дослiдження, науковцi висвiтлюють важливi проблеми сучасно' вiтчизняноí науки в галузi педагогiки, а саме:

- крт^ально-комплексний та методологiчний пiдходи до процесу розвитку системи освти (Курило, 2013);

- со^альна педагогiка та педагопчний пiдхiд до дослiдно-педагогiчноí роботи (Савченко, 2013);

- експериментальна система та и моделювання (Хриков, 2013); яккна й кiлькiсна стратегiя, методолопя розвитку iсторií педагогiки (Адаменко, 2013); - методи наукового тзнання й порiвняльнi педагогiчнi дослiдження (Сташевська, 2013).

- феноменолопя дидаскалогiчноí освiти майбутнiх педагопв; концепцiя та акмелогiзацiя на рiзних етапах педагогiчноí освiти в едност фундаментальних та прикладних аспектiв (Гузй 2018);

- еталонне соцiально-педагогiчне середовище та психолого-педагогiчнi, органiзацiйно-соцiальнi умови його створення (А. Вознюк);

- стввщношення у професiйнiй дiяльностi викладача вищо' школи и усталених педагогiчних iнварiантiв як незмiнних традицiйних фундаментальних ктин та iмператив (Хоружа, 2018);

- методолопя та теорiя педагогiчноí освiти за iдеями акмеологГ'' як науки (Дубасенюк, 2018);

- мультиплiкативна концепщя становлення майбутнього учителя в освтньому середовище ВНЗ у вимiрах акмеолопчного пiдходу (Курлянд, Осипова, Галiцан, 2018);

- перспективне постнекласичне бачення сутност процесу професiйного розвитку викладача вищо' школи та виокремлення постдипломно' освти як бiнарного системного сегмента безперервно' педагогiчноí освiти (Сегеда, 2018) та ш.;

- мiждисциплiнарнi дослiдження в галузi педагогiки з точки зору освтэлопчного контексту (Сисоева, 2017);

- вивчення особливостей, методологи фундаментальних i прикладних педагопчних дослiджень (Гончаренко, 2010; Луговий, 2018).

Так, (Хриков, 2013), вказуе на кризу у вгтчизнянш науц^ яка проявляеться у дублюванн тем, положень, вщсутносп нових щей, у незначнш кiлькостi фундаментальних дослщжень, у низькiй якостi публiкацiй, слабким зв'язком iз практикою, дрiбними темами, ритуальыстю захисту дисертацiй та недосконалктю експертизи; студiюе та iн.

Треба зауважити, що здебтьшого поданi вище теми мають прикладний характер, важливi як практичне вирiшення освiтянських проблем. Уважаемо, що низка наукових проблем не ттьки актуальна, а й потребуе негайного виршення, якщо ми хочемо йти в ногу з европейською наукою та и викликами.

Автор статтi намагаеться наголосити на необхщност нових наукових дослiджень, ям б вiдповiдали викликам часу, практичному виршенню щодо питань фахово' пщготовки й нацiонально-патрiотичному вихованню фахiвцiв для нових професш.

З огляду на це мета статп полягае в яккному та кiлькiсному тематичному аналiзi та висвiтленнi особливостей педагогiчних дослщжень за останнi роки, виявленнi кризових, дослщницьких проблем, скеруваннi уваги на актуальн питання в науковiй цариы.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Теоретичний аналiз та систематизащя науково-педагогiчноí та довiдковоí лтератури (протоколи НАНУ за 2019 рт) з проблем фундаментальних та прикладних дослщжень у педагогiцi; узагальнення педагопчного досвiду викладачiв закладiв вищо' освiти та науковцiв.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Як зазначае (Сисоева, 2017), навчальн заклади й освпн установи функцiонують в умовах ринку, то дослщження 'х конкурентоспроможностi, управлiнських технологiй, бiзнес-процесiв в освт, досягнення стандартiв якостi освти набувають значно' актуальностi. Разом з тим, вивчення таких проблем у дисциплЫарних межах педагопки стикаються зi значними труднощами, якi не можна подолати, застосовуючи виключно методологiю педагопки.

(Луговий, 2018), перший вще-президент НАПН Укра'ни, п^д час iнтерв'ю наголосив, що будь-яка сфера дiяльностi людини кнуе за законами функцiонування й розвитку. £ наука в наукових, галузевих установах, де вона е основним видом дiяльностi. А е освiтня наука, коли професор мае бути озброеним остаными фактами науки i йти в аудитор^ до студенев. Нацюнальна наука належить конкретному сусптьству. Г'' цiнностi й стутнь реалiзацií на практицi залежить вщ рiвня цiнностей самого суспiльства.

Проте кожна нацюнальна наука твориться в конкретному сусптьствк Тому стутнь i якють реалiзацií зазначених внутрiшнiх наукових цЫностей залежить в^д того, як в цьому суспiльствi декларуються та/або кнують суспiльнi цiнностi та як вони вттюються в науцi (Габович, 2015).

(Габович, 2015) наголошуе на верховенств права, рiвностi перед законом та справедливости як европейських цЫностях та 'х iмплементацií у фундаментальну науку, бо без цих цЫностей не буде н науки, н освiти. В Украíнi е певн науковi установи (НАНУ, Нацiональнi академп медичних, правових, аграрних, полiтичних наук Укра'ни, Академiя вищо' школи Укра'ни тощо), в яких розвиваеться втизняна фундаментально-прикладна наука.

Таблиця 1

Ознаки фундаментальних та прикладних педагопчних дослiджень

Фундаментальш досл'дження Прикладнi досл'дження

- розкривають закономiрностi педагопчного процесу; - вибудовують загальнотеоретичн концепцп, методолопю; - аналiзують ктор^ освiти i педагопки; - вказують шляхи наукового пошуку, створюють базу для прикладних дослщжень i розробок; - виявляють оргашчы зв'язки мiж рiзними со^ально-педагопчними феноменами; - встановлюють певну субордина^ю явищ i процесiв у сферi виховання й освiти; - визначають методолопчно орiентовану систему обфунтованих принцитв i механiзмiв оновлення структурно-змiстових параметрiв загально' i професiйноí освiти; - виявляють закономiрностi якiсного зростання i перспектив розвитку полiкультурних освiтнiх систем; - вщкривають i пояснюють нов^ ранiше невiдомi явища у педагогу; - створення ново'' педагогiчноí теорп, яка охоплюе певний клас явищ у сферi освiти; - розкривають ктоты зв'язки i взаемодп мiж компонентами сфери освiти, процесами, як в нiй вiдбуваються, а також мiж освiтою та iншими сферами життя суспiльства. - розв'язують окремi теоретичнi завдання, пов'язан з методами навчання, виховання, змктом освiти, питаннями школознавства, пiдготовки учителiв; - розв'язують окремi практичнi завдання, пов'язан з методами навчання, виховання, змктом освiти, питаннями школознавства, пщготовки учителiв; розширюють науковi знання та вказують шляхи наукового пошуку; - створюють базу для прикладних дослщжень i розробок; - спрямован на розкриття часткових проблем навчання, виховання й розвитку особистост учыв чи студенев; - спрямованi на розкриття тзнавальних iнтересiв учнiв чи студенев; - спрямованi на розкриття часткових проблем управлшня навчальними закладами тощо; - доводять результати прикладних дослщжень до освiтньоí практики (створення навчальних плаыв, програм, пщручнимв, методичних рекомендацiй для учителiв, рiзноманiтних дидактичних матерiалiв та iнших засобiв, без яких не можна здмснювати навчально-виховну роботу); - здiйснюеться побудова теоретично'' моделi практично'' розробки i м експериментально' перевiрки.

*Упорядковано автором за джерелом (Гончаренко, 2010).

Сучасн дослiдження здiйснюються на основi дисциплiнарного, мiждисциплiнарного, мультидисциплiнарного та трансдисциплшарного пiдходiв. Вiдповiдно до дисциплiнарного пщходу дослiдження проводяться в межах певно' галузi, спрямованi на один об'ект i предмет, методологiю. Використовують науковий шструментарм та методологiю конкретно'' науки. При мiждисциплiнарному пiдходi пошуки передбачають пщ час вивчення одного й того ж об'екта, взаемодю поеднання дектькох галузей знань; застосування двох методолопй та наукових мов. Дослщження з ознаками мультидисциплiнарностi, з методолопею, яка виходить за рамки педагопки як предмета пiзнання, з «жорстким» освiтологiчним типом мiждисциплiнарностi - це особливост мультидисциплiнарного, транс дисциплiнарного пiдходiв (protown.ru; sciencewatch.com).

Так, на глибоке переконання (КремЫь, 2014), науковi дослщження мають бути в царинi фшософп освiти, бо «необхiднiсть фiлософií освiти обумовлена статусом освiти - вчити та виховувати (в 'х безперервнш взаемодп). Мета будь-яко' освiтньоí системи полягае у формуваннi такого практичного свтогляду людини, який би краще поеднував и професiйну дiяльнiсть iз загальними цивiлiзацiйними цiнностями, закладеними в основу фе'( системи.

Укра'на мае багатовiковi традицГ'' розвитку науки i всесвiтньо вiдомi науковi школи як нацiональне культурне надбання.

(Гончаренко, 2010) зазначае, що найважлившими фундаментальними проблемами в галузi змiсту освiти на сьогодн е: визначення дидактичних орiентирiв вiдбору змiсту освiти, його специфта; дидактичнi орiентири конструювання змiсту освiти; дидактичнi проблеми диференцiацií навчання; причини зниження у школярiв iнтересу до знань; комп'ютеризащя навчання, умови розвитку 'хньо' мобiльностi; новi теоретичнi концепцп виховання, розкриття закономiрностей не лише когытивного, а й соцiального i духовного розвитку тощо.

Дiйсно, втизняый парадигмi оновлення освiти, яка всебiчно враховуе неповторну своерiднiсть актуальних со^альних i культурних завдань, якi стоять сьогодн перед Укра'ною, бракуе: опрацювання нових психолого-педагопчних проблем, пов'язаних з побудовою процесу пщготовки сучасного викладача як професюнала й особистостi, з уточненням понятiйного апарату, нових категорй опрацювання концепцiй, механiзмiв педагогiчних явищ, визначення парадигмальних моделей у педагогу, 'х спiввiдношення. 17 листопада 2017 р на загальних зборах НАПН Укра'ни було схвалено «Прюритеты напрями наукових дослщжень НАПН Укра'ни на 2018-2022 рр.» з фiлософií освти, педагогiки i психологи за 20 напрямами (naps.gov.ua).

Здшснивши аналiз дослщжень, поданих за вище зазначеними напрямами, ми з'ясували, що науковi заклади у рiзному ступенi закделарували 'хню кiлькiсть (див. табл. 2).

Ключовi слова у фундаментальних темах: система, стратепя, основи, пiдходи, основи розвитку, науково-методичн стратеги, супровiд, механiзми, тенденцп, парадигми. Всього 51 дослiдження (17 - у 2017-2019 р.; 34 - у 2018-2020/21 рр.). Ключовi слова у прикладних темах: навчально-методичне та дидактичне забезпечення, технологи, методика, вдосконалення, розвиток компетентности, методичн засади впровадження. Всього 46 прикладних дослщжень (9 - у 20172019 р.; 37 - у 2018-2020/21 рр.).

Таблиця2

HayKOBi заклади, як проводять фундаментальн та прикладнi дослiдження у 2017-2019, 2018-2020/21 рр.

Науковi заклади Фундаментальы дослiдження Приклады дослщження

1нститут педагогiки 4 17

1нститут психологи iм. Г.С. Костюка 15 1

1нститут педагогiчноí освiти i освiти дорослих 5 -

1нститут проблем виховання 5 7

1нститут спецiальноí педагогiки 4 3

1нститут соцiальноí та полiтичноí психологи 6 3

1нститут вищоí освiти 5 -

1нститут iнформацiйних технологiй i засобiв навчання 2 2

1нститут ПТО 2 4

1нститут обдарованоí дитини 2 3

ДНПБ iм. В.С. Сухомлинського 1 2

Укра1нський НМЦ практичноí психологи i соцiальноí роботи - 4

Всього 51 46

* Упорядковано автором за джерелом (naps.gov.ua).

На нашу думку, вс педагопчы дослiдження здiйснюються щодо суб'eктiв освiтнього процесу - учня (студента), учителя (викладача), управлiння цим процесом, тому важливими е освiтня парадигма, система роботи навчального закладу, особиспсть педагога. В Укра'н достатня кiлькiсть науков^в, здобувачiв наукового ступеню, якi навчаються в аспiрантурi або е пошукувачами. Аналiз чотирьох протоколiв тем дисертацмних дослiджень на здобуття наукового ступеня доктора наук та доктора фтософп у галузi знань 01 - освп^а/педагопка за 2019 рт дае тдстави констатувати, що тiльки за цей рт таких дослiджень затверджено 52 - доктори наук, 141 - доктори фтософп (див табл. 3).

Таблиця3

Науковi дослщження у галузi знань 01 - осв^а/педагопка за 2019 рiк

Стутнь доктора наук Спецiалiзацiя Ступiнь доктора фтософп

5 загальна педагопка та iсторiя педагопки 25

9 теорiя та методика навчання 35

4 теорiя i методика управлшня освiтою 7

30 теорiя i методика професiйноí освiти 62

4 теорiя i методика виховання 12

52 всього 141

* Упорядковано автором за джерелом (naps.gov.ua).

Зазначимо, що у поточному роц затверджено набагато бтьше прикладних тем-дослщжень на здобуття наукового ступеня доктора фтософп - 63,2%. Так, увага придтяеться теорп i практицi формування комунтативно! компетентностi, iнформацiйноí, комунiкативно-мовленневоí дiяльностi фахiвцiв; iншим компетентностям (мiжкультурнiй, со^альнш, англомовнiй). На жаль, одиничнi дослщження - про медiакомпетентнiсть та медiаграмотнiсть викладачiв; pi3Hi аспекти навчання: в умовах Ыклюзивно'( освiти, пiдприемницькоí культури та компетентности дослiдницькоí, професiйноí, формування екологiчноí компетентностi; громадянського виховання, методики змшаного навчання, методичноí та мовленневоí компетентностi. Поодинокi розвiдки щодо теоретичних i методичних основ управлiння системою освiтньоí дiяльностi закладу, методичноí системи фаховоí пiдготовки бакалаврiв рiзних напрямiв пiдготовки, монiторингу якостi результатiв навчання студенев, застосування iнтерактивних та Ыновацмних технологiй навчання як у закладах середньоí освiти, так i у вищм школi.

Науковцям-практикам варто замислитися над фактами: через дектька десятюв рокiв суспiльств буде потребувати там, ще не вiдомi сучасникам професп: дизайнер вiртуальних свiтiв, проектувальник нейроЫтерфейав, цифровий лiнгвiст, органiзатор iнтернет-спiльнот, мережевний юрист, архтектор розумних будiвель, фахiвець з непотрiбноí iнформацií, ветеринар для робо^в, упорядник вiртуального простору, оператор штучного штелекту, диджитал-детектив тощо (Професп майбутнього», якi виникнуть у найближчi 20 рокiв, 2019).

Тож сьогодн Нова украíнська школа чекае на дослщження й практичне впровадження засобiв STEAM-освiти, СМАРТ-навчання (примiтка: першi кроки: 26-27 вересня 2019 року в мкт Киевi вiдбулася конференцiя «Новi педагогiчнi пiдходи в STEAM освт»).

ОБГОВОРЕННЯ

Перш нiж навчити когось, треба вивчити це питання самому. Напрями конференцп, вважаемо, можуть бути поштовхом для прикладного дослiдження, наприклад, iнновацiйних методiв навчання майбутнiх вчителiв; STEAM-освiти при пiдготовцi вчителiв; STEAM-освiти в початковiй школi; Е-середовища сучасного уыверситету; цифровоí компетентностi вчителя; цифрових технолопй у педагогiчнiй освiтi; цифрових технолопй у сучаснiй вищiй школ^ комп'ютингу та основ програмування в початковш школi; цифрового профiлю вчителя Новоí украíнськоí школи; вiртуальноí та доповнено! реальностi в освiтi тощо. Заслуговуе на ретельне вивчення мiжнародний проект «Модерыза^я педагогiчноí вищоí осв™ з використання iнновацiйних iнструментiв викладання» (mopedproject).

Наголосимо, що за останн роки в педагогiчнiй науцi бракуе фундаментальних дослiджень i3 Teopiï виховання. Слабким мiсцем е, наприклад, кадрове забезпечення процесу нацюнально-патрютичного виховання дтей та молодi. У зв'язку з цим, як наголошуеться у Стратеги нацюнально-патрютичного виховання (2019), зусилля державних оргаыв i неурядових органiзацiй, так само, як i науки, мають бути зосереджен на органiзацiï пщготовки фахiвцiв iз нацюнально-патрiотичного виховання дтей та молодi, пiдвищеннi квалiфiкацiï фахiвцiв. Виховнi системи - це пщмурок держави (Стратегiя нацiонально-патрiотичного виховання, 2019).

На базi багатьох ЗВО Укра!'ни проходяться конференцп, мета яких - стати важливою вiхою в переосмисленн вiтчизняного та зарубiжного досвщу в контекстi европейських викликiв, суперечливих процеав у нашому суспiльствi, дати поштовх для нових iдей у дослщженнях щодо модернiзацiï освiтнiх та наукових практик, формувати у нашш державi единий науково-освiтнiй простiр, де вттиться iдея синергп, едностi професiоналiзму й духовностi особистостi.

Уважаемо, що заслуговують на дослiдження наступнi проблеми: криза самовизначення у молодiжному або студентському середовищi та неможливiсть самореалiзацiï пiсля закiнчення вишу; пiдготовка викладачiв за критерiем «педагопчна майстернiсть+мистецтво комунiкування+новi технологи»; проблеми фiлософiï освiти: фтософсью засади трансформацп мислення на щеях «нового Просвтицтва», полiтики «глобального громадянства», стратегiях освiти як «грамотност щодо майбутнього», дослiдження унiверсальних цiнностей та культурних вiдмiнностей освiти майбутнього; штегральне мислення; формування компетенцiй людини ново!' епохи; педагогiчнi умови пiдготовки студенев до передбачення непередбачуваного або прийняття рiшень за умов невизначеностi (Освп^а для майбутнього, 2018).

Цiкавим з точки зору шновацм в оргаызацп й потужностi представникiв науково!' сптьноти е мiждисциплiнарний симпозiум «1нновацмы трансформацп в сучаснiй освiтi: виклики, реалп, стратеги, присвячений 30-й рiчницi вщродження Рiшельевського лiцею», який проходив 10-13 жовтня цього року у м. Одеса. Учасники могли подтитися сво'|'ми науковими щеями, результатами дослiджень за бтьше нiж десятьма напрямами - вщ трансдисциплiнарноï освiти до стратеги електронно!' освiти, тенденцiй реформування загально!' середньо!' освiти до теоретико-методичних аспек^в STEM-освiти.

Упродовж усiх днiв симпозiум працював у режимi науково-практичних ча^в: «Динамiчний розвиток трансдисциплiнарноï освiти в контекст рекомендацiй ЮНЕСКО»; «Сучасн пщходи в системi освiтньоï аналiтики Укра'|'ни»; «Продуктивн педагогiчнi технологи формування науково-освiтнього й трудового потенцiалу держави»; «Сервю-iнжинiрингове забезпечення створення й функцюнування освiтнiх середовищ»; «Стратеги електронно!' освти: засоби, методики, технологи»; «Теоретико-методичнi аспекти stem-освiти»; «Наукова освiта - майбутне Укра'|'ни».

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Отже, фундаментальнi й прикладш науково-педагогiчнi дослiдження - актуальнi, вщповщають европейським науковим викликам, адже недаремно академт Луговий В. висловив побоювання щодо можливостi опинитися на узбiччi цивiлiзацiйного поступу, якщо не розвивати шноваци в науцi, економiцi, не будувати шновацмне суспiльство (Луговий, 2018).

Проведення наукових дослщжень входить до довгострокових плаыв i програм розвитку на рiвнi держави в £врот. Основним Ыститутом проведення науково-дослiдних робiт е заклади вищо!' освiти, в бшьшост краш свiту вони е тдГрунтям для розвитку iнновацiй у науцГ lнновацiйний пiдхiд е основним у сучасних науково-техычних, виробничих, соцiально-економiчних та сусптьних процесах. Сьогоднi украïнськi виши повиннi спонукати науково-педагогiчних працiвникiв до нових наукових дослщжень, якi б вщповщали викликам часу, практичному виршенню питань щодо фахово!' пiдготовки й нацюнально-патрютичного виховання фахiвцiв для нових професй Епоха змiн потребуе ново!' людини. Майбутнiй фахiвець повинен мати так характеристики, як: умшня вчитися упродовж життя, бути гнучким i здатним адаптуватися до виклимв ринку прац^ вiдповiдальним за сво!' ршення й життя. Бути особистiстю понад усе, яка вмiе себе мотивувати на розвиток. Уважаемо, що заходи практичного спрямування, ям ткно пов'язан з трансдисциплiнарною освiтою в контекст рекомендацiй ЮНЕСКО та трансдисциплiнарною парадигмою будови шформацшного простору освiти впродовж життя, i е джерелом ще!' для дослщжень, дають можливiсть пошуку конкретних тем для дослiджень пщ час дискусiй на форумах i симпозiумах для науковцiв всiх рiвнiв.

Список використаних джерел

1. Габович О., Кузнецов В., Семенова Н. Украшська фундаментальна наука i европейськ цшносл. К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2015. 208 с.

2. Гончаренко С. Про фундаментальн i приклады педагопчы дослiдження, 2010 С. 114-124. URL: http://lib.iitta.gov.ua/707119/1/Прикладнi%20дослiдження.pdf (Дата звернення 20.12.2019).

3. Гончаренко С Про фундаментальн i приклады педагопчы дослщження, або «Не споруджують освп^у на пiску». Шлях освiти, 2010. С. 2-10. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/84274148.pdf (Дата звернення 20.12.2019).

4. Луговий В. Кому потрiбна неЫтелектуальна Украша. "Освп^а i суспiльством, 2018, №2. URL: http://naps.gov.ua/ua/press/about_us/1448/ (Дата звернення 20.12.2019).

5. Методолопчы засади педагопчного дослiдження: монографiя / авт. кол. : £. М. Хриков, О. В. Адаменко, В. С. Курило та ш. ; за заг. ред. В. С. Курила, £. М. Хрикова ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т iменi Тараса Шевченка". Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ iменi Тараса Шевченка", 2013. 248 с.

6. Modernization of pedagogical higher education by innovative teaching instruments. URL: http://mopedproject.eu/ua/news/ (Дата звернення 20.12.2019).

7. Мультидисциплинарность научных исследований. URL:http://protown.ru/information/hide/4457.html (Дата звернення 20.12.2019).

8. Classification of Papers in Multidisciplinary Journals. ScienceWatch.com. URL: http://sciencewatch.com/about/met/classpapmultijour/ (Дата звернення 20.12.2019).

9. Наука в уыверситетах. URL: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/nauka-v-universitetah (Дата звернення 20.12.2019).

10. Освта для майбутнього: роздуми над ювтейною доповiддю римського клубу Фiлософiя освiти. Philosophy of Education. 2018. №2 (23). С.70-99.

11. Прюритеты напрями наукових дослiджень НАПН Укра(ни на 2018-2022 рр. з фтософп освти, педагогiки i психологи. URL: http://naps.gov.ua/ua/press/announcements/1315/ (Дата звернення 20.12.2019).

12. Протокол № 1 вщ 29.01.2019 р. Теми дисертацшних дослщжень на здобуття наукового ступеня доктора наук у галузi знань 01 - освп^а/педагопка. URL: http://naps.gov.ua/uploads/files/iccr/protocols/Prot_1-19.docx (Дата звернення 20.12.2019).

13. «Професп майбутнього», ям виникнуть у найближчi 20 ро^в. URL: http://tsn.ua/nauka_it/profesiyi-maibutnogo-yaki-viniknut-u-naiblizhchi-20-rokiv.html (Дата звернення 20.12.2019).

14. Синергетика i освiта : монографiя / За ред. В. Г. Кременя. К. : 1нститут обдаровано( дитини, 2014. 348 с.

15. Сисоева С. Мiждисциплiнарнi дослщження в галузi педагопки: освiтологiчний контекст. Сучасний дискурс розвитку загально¡' педагогки та фтософп освти Наукове забезпечення розвитку осв'ти в Укра'тг. актуальн проблеми теорИi практики (до 25-рiччя НАПН Украни). К.: Видавничий дiм «Сам», 2017. 400 c. С. 22-27.

16. Стратепя нацюнально-патрютичного виховання (затверджено Указом Президента Украши вщ 18 травня 2019 року № 286/2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019 (Дата звернення 20.12.2019).

17. Теорiя та методика професiйно-педагогiчноí пщготовки освтчнських кадрiв: акмеологiчнi аспекти : монографiя / керiвн. авт. кол. Н. В. Гузш ; Мш-во освiти i науки Укра1ни, Нац. пед. ун-т iменi М. П. Драгоманова. Кжв : Вид-во НПУ iменi М.П. Драгоманова, 2018. 516 с.

Referenses

1. Habovych, O., Kuznietsov, V., Semenova, N. (2015). Ukrainska fundamentalna nauka i yevropeiski tsinnosti [Ukrainian fundamental science and European values]. K.: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia». [in Ukrainian].

2. Honcharenko, S. (2010). Pro fundamentalni i prykladni pedahohichni doslidzhennia [Fundamental and applied pedagogical research]. Retrieved from http://lib.iitta.gov.ua/707119/1/Прикладнi%20дослiдження.pdf [in Ukrainian].

3. Honcharenko, S (2010). Pro fundamentalni i prykladni pedahohichni doslidzhennia, abo «Ne sporudzhuiut osvitu na pisku» [About basic and applied pedagogical studies, or "Do not construct education in the sand"]. Shliakh osvity - The path of education. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/84274148.pdf [in Ukrainian].

4. Luhovyi, V. (2018). Komu potribna neintelektualna Ukraina [Who needs non-intellectual Ukraine?]. Osvita i suspilstvo -Education and society, № 2. Retrieved from http://naps.gov.ua/ua/press/about_us/1448/ [in Ukrainian].

5. Khrykov Ye. M. et al. (2013). Metodolohichni zasady pedahohichnoho doslidzhennia [Methodological principles of pedagogical research]. Luhansk : Vyd-vo DZ „LNU imeni Tarasa Shevchenka" [in Ukrainian].

6. Mopedproject (n.d.). Modernization of pedagogical higher education by innovative teaching instruments. Retrieved from http://mopedproject.eu/ua/news/ [in Ukrainian].

7. Protown.ru (n.d.). Mul'tidistsiplinarnost' nauchnykh issledovaniy [Multidisciplinary research]. Retrieved from http://protown.ru/information/hide/4457.html [in Ukrainian].

8. Classification of Papers in Multidisciplinary Journals. ScienceWatch.com. Retrieved from http://sciencewatch.com/about/met/classpapmultijour/ [in Ukrainian]

9. Mon.gov.ua (n.d.). Nauka v universytetakh [Science in universities]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/nauka-v-universitetah [in Ukrainian]

10. Dobronravova, I. et al. (2018). Osvita dlia maibutnoho: rozdumy nad yuvileinoiu dopoviddiu rymskoho klubu Filosofiia osvity [Education for the Future: Reflections on the Anniversary Report of the Roman Club Philosophy of Education]. Фiлософiя освти - Philosophy of Education, № 2 (23). 70-99. [in Ukrainian]

11. Priorytetni napriamy naukovykh doslidzhen NAPN Ukrainy na 2018-2022 rr. z filosofii osvity, pedahohiky i psykholohii [Priority directions of scientific research of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine for 2018-2022]. Retrieved from http://naps.gov.ua/ua/press/announcements/1315/ [in Ukrainian]

12. Protokol № 1 vid 29.01.2019 r. Temy dysertatsiinykh doslidzhen na zdobuttia naukovoho stupenia doktora nauk u haluzi znan 01 - osvita/pedahohika [Minutes # 1 of 01/29/2019 Topics of dissertation research for the degree of Doctor of Science in Knowledge 01 - Education / Pedagogy]. Retrieved from [in Ukrainian]

13. «Profesii maibutnoho», yaki vynyknut u naiblyzhchi 20 rokiv ["Professions of the future" that will emerge in the next 20 years].Retrieved from http://tsn.ua/nauka_it/profesiyi-maibutnogo-yaki-viniknut-u-naiblizhchi-20-rokiv.html [in Ukrainian]

14. Kremenia, V. H. (Ed.) (2014). Synerhetyka i osvita [Synergetics and education]. K. : Instytut obdarovanoi dytyny [in Ukrainian]

15. Sysoieva, S. (2017). Mizhdystsyplinarni doslidzhennia v haluzi pedahohiky: osvitolohichnyi kontekst [Interdisciplinary Studies in Pedagogy: An Educational Context]. Suchasnyi dyskurs rozvytku zahalnoi pedahohiky ta filosofii osvity Naukove zabezpechennia rozvytku osvity v Ukraini: aktualni problemy teorii i praktyky (do 25-richchia NAPN Ukrainy) - Contemporary Discourse on the Development of General Pedagogy and Philosophy of Education Scientific Support for the Development of Education in Ukraine: Current Issues of Theory and Practice. K.: Vydavnychyi dim «Sam». 22-27. [in Ukrainian]

16. Stratehiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia (zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 18 travnia 2019 roku №286/2019) [Strategy of national patriotic education (approved by the Decree of the President of Ukraine of May 18, 2019 No.286/2019)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019 [in Ukrainian]

17. Huzii, N. V. еt al. (2018). Teoriia ta metodyka profesiino-pedahohichnoi pidhotovky osvitianskykh kadriv: akmeolohichni aspekty [Theory and methodology of vocational training of educational staff: acmeological aspects]. Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova. [in Ukrainian]

FUNDAMENTAL AND APPLIED PEDAGOGICAL RESEARCHES IN THE CONDITIONS OF HOME MARKET AND EUROPEAN CALLS

O.P. Luchaninova

National Metallurgical Academy of Ukraine, Ukraine Abstract. The article presents various scientific approaches, views on basic and applied research in the field of pedagogy over the past year,

analysis of the state of national science, and suggests ways of solving crisis phenomena in science. Formulation of the problem. The conditions of the domestic market and European challenges regarding the relevance of the research are indicated. The focus is on interdisciplinary research in the field of pedagogy, but the transdisciplinarity in science, dedicated to international and all-Ukrainian scientific forums, needs to be addressed. Materials and methods. The author uses theoretical analysis and systematization of scientific pedagogical and reference literature (NASU protocols for 2019) on the problems of basic and applied research in pedagogy; generalization of pedagogical experience of teachers of higher education institutions and scientists.The author uses comparisons, synthesis, analysis, generalization, study and synthesis of the scientific experience of scientists in order to achieve their goal. The result was the author's assertion that the challenges of time, practical solutions should be answered by research on the professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. Analysis of quality, features of pedagogical research in recent years, identification of crisis, research problems, attention on topical issues in the scientific field, the applied nature of research as a practical solution to educational problems - here is an incomplete list of issues that need to be addressed at the level of the Ministry of Education and the National Academy of Sciences Results. The article theoretically substantiates the most effective measures to activate scientific research. The trends of contemporary conferences can be an impetus for the development of new ideas for basic and applied research: learning innovative teaching methods for future teachers;STEAM education in teacher training; STEAM education in primary school; E-environment of the modern university; digital competence of the teacher; digital technologies in pedagogical education; digital technologies in modern higher education; elementary school computer and programming; digital profile of the teacher of the New Ukrainian School; virtual and augmented reality in education and more.

Conclusions. The author proposes to encourage Ukrainian higher education, scientific- pedagogical staff to new scientific research that would meet the challenges of the time, practical solutions to the issues of professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. The future specialist should have such characteristics as: the ability to learn throughout life, be flexible and able to adapt to the challenges of the job market, responsible for their decisions and lives. To be a person above all who can motivate himself for development. Keywords: fundamental researches, applied researches, university education, calls of time, transdisciplinarit.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.