CC BY
41
Scientific journal
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Семеног О.М. Семен Устимович Гончаренко як акмеособисткть у царинi методологи науково-педагогЫних досл'джень //Ф'!зико-математична освта : науковий журнал. - 2016. - Випуск 4(10). - С. 117-120.
Semenog O.M. Semen Ustimovich Goncharenko as akmeosobystist methodology In the field of scientific and pedagogical research // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2016. - Issue 4(10). - Р. 117-120.
Актуальшсть проблеми. У дина/^чному сьогоденн зростае вага методолопчно' культури дослщни^в, '¡х здатносп до критичного осмислення, наукового обГрунтування i творчого застосування певних концепцш, норм i метэдв пiзнання. Така дiяльнiсть вимагае постiйноí копiткоí розумово' працi, умiнь iнтерпретувати рiзнi концепцп i теорп, здатностi до творчого осмислення аналiзованого матерiалу, прагнення до саморозвитку тощо. Однак, як показуе аналiз квалiфiкацiйних робiт, частина з них характеризуеться розпливчастим методолопчним обГрунтуванням, ¡м не властивi евристичнiсть i прогностичнiсть, а деякi безбарвно-невиразнi за стилем.
Проблема якосп науково-педагогiчних дослщжень посилюе вимоги до загальнонауково', методолопчно'
тдготовки майбутых учителiв у вищм школi. Мета пiдготовки - сприяти оволодшню студентами методолопею наукового тзнання, законами розвитку суспiльства, природи, людини, закономiрностями, принципами, методами розвитку фундаментальних наук, основними теорiями i концепщями, категорiями i термiнами. Результатом тдготовки, доводить П. Кабанов [10], е сформований рiвень наукового свiтогляду, а також вщповщний рiвень методологiчноí культури, що включае спецiальнопредметнi, загальнонауковi i фiлософськi знання, вмiння та навички визначати i створювати унiверсальнi стратепчш форми дiяльностi.
На потребi тдвищувати рiвень культури науково-педагогiчних дослiджень, методолопчно' культури педагопв
наголошував С.Гончаренко. Методолопчна культура, - писав видатний украшський методолог [9, с. 500], - це культура мислення, що Грунтуеться на методолопчних знаннях, дослiдницькiй позицп, яка нiби поеднуе в собi позицп читача й критика литературного твору, а м необхiдною складовою е рефлексiя, що дае змогу побачити багатство змкту дослiджуваноí дiяльностi як у ретроспективi, так i в перспективi [11, с.126]. «Не приймати на в^ру жодного авторського твердження, не робити з нього абсолюту, догми, яким привабливим або лопчно бездоганним воно б не здавалося на перший погляд... Лише тод^ коли педагопчы закони i закономiрностi увiйдуть до складу особистих переконань учителя, визначаючи бачення ним педагопчно'|' дiйсностi, вони сприятимуть устху у професiйнiй дiяльностi» [4, с.188-189].
Ступшь дослiдженостi проблеми. Фундаментальнi науковi працi доктора педагогiчних наук, професора,
дшсного члена НАПН Укра'ни Семена Устимовича Гончаренка (9.06.1928 - 7.04.2013) у галузi методики i дидактики фiзики, методологГ'' i теорп педагопки, загально' дидактики, спонукають замислитися про те, як зберегти й розвинути самобутнiсть педагога-дослiдника у глобалiзованому свт. Значним е внесок дослiдника у стратепчний розвиток освiти i науки в Укра'(нг фахiвець активно розробляв Концепщю середньо' загальноосвiтньоí школи Укра'ни (1991), Концепцiю гуманiтаризацií освiти (1994), стандарти змкту шкiльноí фiзичноí освiти. Грунтовы дослiдження вченого з проблем змкту шкiльноí фiзичноí освiти (пщручники та посiбники з позакласного читання, збiрники олiмпiадних задач з фiзики для учнiв старшо! загальноосвiтньоí школи та шкт iз поглибленим вивченням) вiдомi широкому колу освiтян Укра(ни. Докторську дисертацiю С.Гончаренка «Методолопчы i теоретичнi основи формування в учыв середньоí школи природничо-науково! картини свпу» (1990) вважають бестселером.
Вагомий науковий доробок С.Гончаренка i з проблем розвитку методолопчно' культури науково-педагопчних
кадрiв. Окремi аспекти праць вченого в контекст методологи науково-педагогiчних дослiджень розглядають Н.Ничкало [13], Ю.Мальований [12], В.Радкевич [15], О.Лаврентьева [11], С.Сисоева, Т.Кристопчук [16] та ш. Семена Устимовича Гончаренка називають акмеособиспстю, шанованою у царин методологи науково-педагогiчних дослiджень.
Мета статл. З урахуванням напрацювань дослщниюв, а також наукових праць та безпосереднього стлкування з доктором педагопчних наук, професором, дiйсним членом НАПН Украши С.Гончаренком у межах статтi розглянемо деякi аспекти культури науково-педагопчних дослщжень, методологiчноí культури учителя ^зь призму самобутнього iндивiдуально-творчого стилю вченого. Акмеолопя вивчае вищий прояв профеайного, особистiсного самовираження та
УДК 374.7
О.В. Семеног
Сумський державний педагогiчний ушверситет iменi А.С. Макаренка, Украна
СЕМЕН УСТИМОВИЧ ГОНЧАРЕНКО ЯК АКМЕОСОБИСПСТЬ У ЦАРИН1 МЕТОДОЛОГИ НАУКО ВО- ПЕДАГО Г1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
самоствердження людини; стан акме е атрибутом гармоншно''', творчо''', самоактуалiзованоí особистостi [14, с.164]. Семен Устимович саме i е взiрцем духовночнтелектуально''', творчо''', «самоактуалiзованоí» сили.
Основна частина. Аналiз наукових праць С. Гончаренка [2-9] засвщчуе, що вчений збагатив педагопчну науку Грунтовними дослiдженнями з гумаытаризацп освiти, фундаменталiзацií 'й змкту. Гуманiтаризацiя освiти, за С. Гончаренком, - це и переорiентацiя з предметно-змктового принципу навчання основ наук на вивчення цЫсно''' картини свпу й насамперед свiту культури, свп^у людини; на формування в молодi гуманiтарного й системного мислення. Гумаытаризащя здiйснюеться через систему заходiв, спрямованих на прюритетний розвиток загальнокультурних компонент у змiстi, формах i методах навчання, що передбачае вщображення в ньому в доступнш формi свтэво''' фiлософськоí й загальнокультурно''' спадщини, фтософських i етичних концепцiй, iсторií науки, а також пщвищення в навчальному процес статусу гуманiтарних дисциплiн при радикальному 'х оновленнi [8, с. 108].
«Укра'нський педагогiчний словник» С. Гончаренка(1997) [7], на який у googlescholar подано 3446 посилань, мктить понад 3000 статей про поняття i термiни, новi педагогiчнi теорп та концепцГ'', категорГ'', якi узагальнюють та систематизовують iнформацiю з теорп i практики навчання та виховання. Свое завдання автор вбачав у тому, щоб неупереджено та об'ективно викласти матерiал, суть рiзних педагопчних концепцiй i теорiй, без однозначного й безапеляцмного 'х оцiнювання [7, с.7]. Лексикографiчну працю було визнано одыею з найкращих на конкура, оргаызованому Мiнiстерством освiти i науки Укра'ни та Мiжнародним фондом «Вщродження» в рамках програми «Трансформацiя гумаытарно''' освiти в Украíнi». Друге видання словника, доповнене, виправлене i розширене, видруковане у 2011 роцi [8].
Учений поспйно шлiфував педагогiчну термшолопю. Наприклад, педагогiку в першому виданы словника (1997) називае наукою про навчання та виховання пщростаючих поколЫь [7, с. 250], а в другому - окреслюе педагопку як особливу галузь сощально''' практики, уточнюе це визначення характеристикою щодо суп розвитку i формування людсько''' особистост та опрацювання на цiй основi теорГ'' i методики виховання i навчання як спецiально органiзованого процесу» [8, с.245].
С. Гончаренко придтяв особливу увагу обГрунтуванню наукознавчих проблем педагопки. Методологiю педагогiки означуе як систему знань про структуру педагопчно''' теорп, про принципи пщходу i способи набуття знань, що вщображають педагогiчну дiйснiсть, а також як систему дiяльностi з одержання таких знань i обГрунтування програм, лопки, а також як вчення про цю систему [9, с. 499]. Методолопя педагогiки включае такi положення: вчення про структуру i функцй педагогiчного знання; вихiднi, ключов^ фундаментальн педагогiчнi положення (теорГ'', концепцГ', ппотези), якi мають загальнонауковий смисл; вчення про лопку i методи педагопчного дослiдження; учення про способи використання одержаних знань для вдосконалення практики [там само].
У книзi «Педагопчы закони, закономiрностi, принципи. Сучасне тлумачення» дослiдник зауважував: «...Будь-яка наука мае свш предмет вивчення, сво'' закони, закономiрностi, принципи i правила. £ вони i в педагогiцi - наущ, яка вивчае освiту як особливу, со^ально й особистiсно детермшовану педагогiчну дiяльнiсть з прилучення людини до життя в суспiльствi, яка характеризуеться педагопчним цтепокладанням i педагопчним керiвництвом. Без законiв i закономiрностей наук не бувае. Знання педагопчних закоыв i закономiрностей допомагае педагогу знайти вщпов^ на ключовi питання освiтньоí практики: в iм'я чого i для чого навчати дп^ей (ц^л^ i цiнностi освiти)? Кого навчати? Коли починати систематичне навчання? Чого вчити (змкт освти)? Як учити (методи, прийоми, технологй)? Як створити умови для повноцЫно''' та ефективно'' освiти? Мова йде про тзнання й застосування законiв i закономiрностей навчально-виховного процесу...» [4, с.4-5]. Надрукована невеликим тиражем книга е зразком наукового аналiзу генези дидактичних систем i концепцiй вщ античностi до початку ХХ столггтя, iнтерпретацií фундаментальних педагогiчних закономiрностей з позицм сьогодення. Однак, зазначае Ю.Мальований: робота залишилася незавершеною, розгляд бурхливих освiтнiх процесiв минулого столiття автор закшчити не встиг [12].
Методологи i сучасним методам i методик проведення дослiдження присвячений посiбник С.Гончаренка «Педагопчы дослiдження. Методологiчнi поради молодим науковцям» [3]. Семен Устимович доводив, що фундаментальн педагогiчнi дослiдження виявляють оргаычы зв'язки мiж рiзними со^ально-педагопчними феноменами, розкривають i характеризують 'хню взаемозалежнiсть, встановлюють певну субординацiю явищ та процесiв у сферi виховання й освiти, визначають методологiчно орiентовану на потреби освiтньоí практики й державно' со^ально''' полiтики систему обГрунтованих принципiв i механiзмiв оновлення структурно-змктових параметрiв загально' та професiйноí освiти, виявляють закономiрностi якiсного зростання i перспективи розвитку полiкультурних освiтнiх систем. Семена Устимовича називали майстром наукового дослщження, спокмного i виваженого доказу (теза - аргументи (система умовиводiв) - висновок). Тези мктять вщповщь на запитання «Що доводиться?», аргументи реалiзують мету -надати теоретичн або емпiричнi узагальнення, якi переконують в ктинносп тези, демонструють закономiрний зв'язок явищ.
Наприклад: «Не будь-який пошук вiдповiдi на запитання можна вщнести до проблемних. Якщо в результат дослiдження з'ясуеться, що аналiзоване нами вщоме явище пiдпорядковане вже вщомому закону, то поставлене запитання не е проблемним. Отже, до проблемних вщносимо монографiчнi дослiдження, якi мктять поеднання аналiзу непiзнаного, невiдомого з припущенням про можлив^ь дй невщомого з припущенням про можливiсть дй невiдомого закону в певному нетзнаному середовищi» [3, с. 145].
До характеристики методолопчно''' культури С. Гончаренко застосовував акмеолопчний Ыдмд, що багатовимiрно характеризуе стан особистостi педагога, е стрижнем професшного свiтогляду педагога, його професшно-педагопчно''' культури. Справжня iнтелiгентнiсть, безкорисливкть, наукова поряднiсть i правдивiсть, високий рiвень емпатiйностi, служiння lстинi, корисшсть дiяльностi для суспiльства, чесне ставлення до наукових результат - характеры ознаки шдивщуального стилю академта Семена Устимовича Гончаренка. Становлення i розвиток особистост значною мiрою залежить вщ позитивного розгортання и «Я-концепцй», - наголошував фахiвець й акцентував увагу на «...вщносно стiйкiй, бiльшою чи меншою мiрою усвiдомленiй системi уявлень iндивiда про самого себе, яка переживаеться ним як неповторна i на основi яко' вiн будуе свою взаемод^ з iншими людьми i ставиться до себе. «Я-концепщя» - цiлiсний, хоча й не
позбавлений внутршых протирiч, образ власного «Я», виступае як установка щодо самого себе i включае компоненти: когытивний - образ своУх якостей, здiбностей, зовнiшностi, соцiальноï значимостi тощо (самосвiдомостi); емоцiйний -самоповага, самоприниження тощо; оцшково-вольовий - прагнення пщвищити самооцiнку, завоювати повагу тощо» [8, с. 510]. «Я-концеп^я» визначае ефективысть i продуктивнiсть людсько)' дiяльностi, ставлення до життя, до самоï себе, а також впливае на суб'ектну позищю кожного, набiр його сощальних ролей, а вiдтак i на профеайний статус.
Людина-гуманiст i взiрець духовно-iнтелектуальноï сили, Професiонал найвищого рiвня, «приклад стриманого i спокiйного патрютизму» користувався незаперечним авторитетом серед фахiвцiв, численних докторантiв i аспiрантiв. Це сов^ь педагогiчноï науки, - зазначае Н.Ничкало [13].
Ця «зп^кана з доброти» (М.Степаненко) людина мала загострене вщчуття причетностi до проблем педагога, вщповщальысть за честь педагогiчноï науки, повсякчасну готовысть подiлитися енциклопедичними знаннями зi свiтом, щоб цей свп- став досконалiшим, розумнiшим. Наприклад, у присвят «Укра1нського педагогiчного словника» Семен Устимович пише так: «Близьким i друзям, як переконали автора в тому, що не зовам досконала, але реально кнуюча книга значно кориснша вiд досконалоï, але не iснуючоï, присвячуеться».
Академiк Нелля Григорiвна Ничкало згадуе: «унiкальне явище в оргаызацп науковоï працi - робочий стт Семена Устимовича. На erani завжди можна було знайти найновш вiтчизнянi й зарубiжнi науковi журнали, монографп, збiрники наукових праць, десятки дисертацш та авторефератiв аспiрантiв i докторатов (i «сво1х», i не «сво1х») [13, с.164]. Знамените для багатьох поколшь дослiдникiв гончаренкiвське «Може бути...», «Семенiвськi банi» (звiти астранпв i докторантiв) стимулювали здобувачiв наукового ступеня у подальшому бiльш глибоко осмислювати новi теорп та концепцп, критичнiше аналiзувати стан проблеми, налаштовували на дотримання методологiчних вимог у науково-дослщнш роботi.
Характеризуючи етичнi вимоги до вченого, Семен Устинович Гончаренко, надае прюритету моральним вимiрам науки та сощальый вiдповiдальностi спiльноти вчених i кожного зокрема. «1мперативами вченого, - пише С.Гончаренко, мають стати служшня lстинi, кориснiсть дiяльностi для сусптьства, чесне ставлення до наукових результат [4, с.45]. В шшш статтi читаемо: цiлком очевидною е вага бiблiографiчноï культури дослiдника. Сьогодн це показник зрiлостi, етична складова i критерiй виваженого аналiзу наукових робп- [2, с.27-28].
Прикметна риса наукових текспв - прозорiсть, чпжкть i особливий полемiчний заряд. Вш умiв зацiкавити читачiв i «не вщпустити до останнього рядка» предметом дослщу, розвитком теми та переконлив^ю лаконiчно викладених, логiчно вмотивованих i глибоких аргумент.
Наприклад: Буття людини тримаеться на двох китах: почуттях i знаннях. Почуття без знань неефективы; знання без почуттiв нелюдяы. Наука i суспiльство об'днанi багатьма зв'язками. 1сну цiлий спектр вщношень фiлософських, соцiальних i етичних, за допомогою яких наука вплива на сусптьство i сама зазна його впливу. Етична роль науки пов'язана з розумЫням того, що еволю^я життя на Землi визнача ться досить нестшкою рiвновагою фiзичних умов на нашш планетi [5, с.44].
Педагог-дослiдник ретельно розмiрковував над кожним новим науковим дослiдженням, над тлумаченням кожного авторського термша i завжди щедро пропонував авторськ iдеï стосовно вдосконалення поняттево-термiнологiчного апарату, уточнення чи обГрунтування змiсту основних категорш, понять i термiнiв сучасноï педагопки. Власним прикладом i досвiдом С.Гончаренко доводив потребу пщвищувати рiвень культури науково-педагопчних дослiджень, методологiчноï культури, що особливо важливо для викладача-дослiдника. Вщ особистостi, його методологiчноï рефлексп, ерудицп, iнтелiгентностi, професiйноï культури залежить авторитет педагогiчноï освiти i науки двадцять першого столiття.
Науковi працi С. Гончаренка вщображають потреби якостi науково-педагопчних дослщжень, вiдповiдного рiвня методологiчноï культури здобувачiв, серед складникiв якоï видатний украшський методолог видiляе культуру мислення, що Грунтуеться на методологiчних знаннях, дослщницькш позицп, рефлексiю, що дае змогу яскравше побачити змiст дослiджуваноï дiяльностi. До характеристики методологiчноï культури С. Гончаренко застосовував акмеолопчний пщхщ, що багатовимiрно характеризуе стан особистост дослiдника, е стрижнем професiйного свтэгляду, профеайно-педагогiчноï культури. Наскрiзна риса книг - прюритет моральних вимiрiв i соцiальна вiдповiдальнiсть дослiдникiв. Академiчна культура дослiдника як чинник профеайного розвитку i саморозвитку особистостi у вимiрах наукових праць С. Гончаренка потребуе бтьш детального розгляду в наступних статтях.
Список використаних джерел
1. Семен Устимович Гончаренко : бiобiблiогр. покажч. / НАПН y^ï ни, ДНПБ y^ï ни iм. В. О. Сухомлинського ; [упоряд.: Стельмах Н. А., Айвазова Л. М. ; наук. ред. Залггок Л. М. ; бiблiогр. ред. Пономаренко Л. О.]. - К. : Нтан-ЛТД, 2013. -195 с. - (Сер. «Академти НАПН Украши»; вип. 21). - На пошану пам'ят Семена Устимовича Гончаренка.
2. Гончаренко С. Етичний кодекс ^мперативи) вченого /Семен Гончаренко // Естетика i етика педагогiчноï дй: зб. наук. пр. / 1нститут педагогiчноï освти i освiти дорослих НАПН Украши; Полтавський нацюнальний педагопчний унiверситет iменi В.Г. Короленка. - Випуск 1. - К., Полтава: ПНПУ iм. В. Г. Короленка, 2011. - С. 20-27.
3. Гончаренко С.У. Педагопчн дослщження. Методолопчы поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. — Кжв-Вшниця: ДОВ «Вшниця», 2008. -278с.
4. Гончаренко С. У. Педагопчн закони, закономiрностi, принципи. Сучасне тлумачення / С. У. Гончаренко. - Рiвне : Волинськ обереги, 2012. - С. 188-189.
5. Гончаренко С. Про покликання вченого / Семен Гончаренко // Естетика i етика педагогiчноï дм: зб. наук. пр. / 1нститут педагогiчноï освiти i освти дорослих НАПН Украïни; Полтавський нацюнальний педагопчний уыверситет iменi
B.Г. Короленка. - Вип. 3. - К., Полтава: ПНПУ iм. В.Г.Короленка, 2012. - С. 44-55.
6. Гончаренко С.У. Про фундаментальн i приклады педагопчы дослщження, або «Не споруджують освп^у на пiску»/
C. У. Гончаренко. // Шлях освiти. - 2010. - № 2. - С. 2-10.
7. Гончаренко С.У. Украшський педагопчний словник /Семен Гончаренко. - К.: Либщь, 1997. - 376 с.
8. Гончаренко С.У. Укра!нський педагопчний енциклопедичний словник / С.У. Гончаренко // Видання друге, доповнене й виправлене. - Рiвне : Волинськ обереги, 2011. - 552 с.
9. Енциклопедiя освти / гол. ред. В. Г. КремЫь; Акад. пед. наук Укра!ни. - К.: ЮрЫком 1нтер, 2008. - 1040 с.
10. Кабанов П. Г. Методологическая культура педагога как предмет философского анализа : дис. ... к-та филос. наук : 09.00.01 / Кабанов Петр Георгиевич. - Томск, 1997. - 215 с.
11. Лаврентьева О. О. Розвиток методолопчно! культури майбутых учителiв природничих дисциплЫ у процес професшно! тдготовки: теоретико-методичний аспект : [монографiя] / О. О. Лаврентьева; за ред. проф. Л. О. Хомич. - Ки!в : Видавничий дiм, 2014.
12. Мальований Ю. I. Лицар педагопчно! науки///Семен Устимович Гончаренко : б^об^бл^огр. покажч. / НАПН Украши, ДНПБ Укра! ни iм. В. О. Сухомлинського ; [упоряд.: Стельмах Н. А., Айвазова Л. М. ; наук. ред. Залггок Л. М. ; бiблiогр. ред. Пономаренко Л. О.]. - К. : Нтан-ЛТД, 2013. - С.21-23.
13. Ничкало Н. Творча спадщина Вченого - народний скарб/Нелля Ничкало // Семен Устимович Гончаренко : б^об^бл^огр. покажч. / НАПН Укра! ни, ДНПБ Укра! ни iм. В. О. Сухомлинського ; [упоряд.: Стельмах Н. А., Айвазова Л. М. ; наук. ред. Залп-ок Л. М. ; б^бл^огр. ред. Пономаренко Л. О.]. - К. : Нтан-ЛТД, 2013. - С. 10-15.
14. Проблемы развития системы акмеологических наук /под ред. Н.В.Кузьминой, А.М.Зимичева. - СПб. : Изд. СПАА, 1996. - 268 с.
15. Радкевич В.О. Методолог, дидакт, гумаыст/ В.О.Радкевич//Семен Устимович Гончаренко : б^об^бл^огр. покажч. / НАПН Укра! ни, ДНПБ Укра! ни iм. В. О. Сухомлинського ; [упоряд.: Стельмах Н. А., Айвазова Л. М. ; наук. ред. Залтэк Л. М. ; б^бл^огр. ред. Пономаренко Л. О.]. - К. : Нтан-ЛТД, 2013. - С.16-20.
16. Сисоева С.О. Методолопя науково-педагопчних дослщжень: Пщручник / С.О.Сисоева, Т.б.Кристопчук. - Рiвне: Волинськ обереги, 2013. - 360 с.
Анотац'я. Семеног О.М. Семен Устимович Гончаренко як акмеособисткть у царин методологи науково-педагогЫних досл'джень.
Уcmammiзд'шснено анал'!з деяких аспект'!в методолог'чно)'культури учителя, культури науково-педагопчних досл'джень кр'зь призму самобутнього '¡ндив'дуально-творчого стилю видатного методолога i дидакта, доктора педагогiчних наук, професора, дiйсного члена НАПН Украши Семена Устимовича Гончаренка. Закцентовано увагу на авторських iдеях майстра наукового досл'дження стосовно сутност'1 основних понять педагогки, етичних вимогах до вченого.
Ключовi слова: педагог-досл'дник, культура науково-педагог'чних досл'джень, методолог'я педагогки, методолопчна культура педагога, Семен Устимович Гончаренко.
Аннотация. Семеног А.Н. Семен Устинович Гончаренко как акмеособистисть в области методологии научно-педагогических исследований.
В статье проведен анализ некоторых аспектов методологической культуры учителя, культуры научно-педагогических исследований сквозь призму самобытного индивидуально-творческого стиля выдающегося методолога и дидакта, доктора педагогических наук, профессора, действительного члена НАПН Украины Семена Устимовича Гончаренко. Акцентировано внимание на авторских идеях мастера научного исследования о сущности основных понятий педагогики, этических требованиях к ученому.
Ключевые слова: педагог-исследователь, культура научно-педагогических исследований, методология педагогики, методологическая культура педагога, Семен Устинович Гончаренко.
Abstract. Semenog O. M. Semen Ustimovich Goncharenko as akmeosobystist methodology In the field of scientific and pedagogical research.
The article analyzes some aspects of methodological culture Teacher culture of scientific and educational research in the light of a distinctive individual creative style and outstanding methodologist dydakta, doctor of pedagogical sciences, professor, member of NAPS Ukraine Ustimovich Semen Goncharenko. Zaktsentovano attention to the author's ideas Wizard research regarding the nature of the basic concepts of pedagogy, ethical requirements for the scientist.
Key words: Teacher, culture of scientific and educational research, basic concepts of pedagogy, methodological culture Teacher, Semen Goncharenko.
