CC BY
43
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Семеног О.М. Академ'чна лек^я i академ'!чний учитель в цифрову епоху: праксеолог'чний nidxid // ф}зыко-математична oceima : науковий журнал. - 2017. - Випуск 2(12). - С. 140-146.
Semenog Olena. Academic Lecture And Academic Teacher In The Digital Era: Praxeological Approach // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 2(12). - Р. 140-146.
УДК 371.13.02:808.5
О.М. Семеног
Сумський державный педагог'мний ушеерситетi '¡меш А.С. Макаренка, УкраУна
olenasemenog@gmail.com
АКАДЕМ1ЧНА ЛЕКЦ1Я I АКАДЕМ1ЧНИЙ УЧИТЕЛЬ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ПРАКСЕОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д
Анота^я. У cmammi окреслено еимоги сучасноУ школи е умоеах цифроеоУ епохи та е контекстi реaлiзaцi'l' Концепцп «Ноеа украУнська школа», з'ясоеано деяш аспекти академ'мно'У лекцУУ у еим'рах педагог'мно'У ди академ'много ечителя. Академ'мну лек^ю еизначено як сеоер'}дну педагог'чну систему, cукупнicmь дидактично спресоеаних iнфoрмaцiйниx блоке, тсно пое'язаних енутр'1шшми системними зе'язками i пронизаних особистсним смислом. Ту мета - закласти осноеи наукоеих знань, ознайомити з методолог'уею наукоеого досл'удження з е'удпое'дно'У диcциплiни i забезпечити наукоео-педагог'мну езаемодю еикладача i студент'уе. У ценmрi моделi такоУ лекци особист'усть еикладача, яка поеинна поеднуеати е соб'1 еченого, фiлocoфa, еихоеателя та режисера, й особистсть студента.
На прикладi окремих тез еистуте е'удомого ученого, академ'ука НАПН УкраУни В.Бикоеа зроблено еисноеок, що академ'мний учитель еолод'уе дocвiдoм текстотеорення, еисокою методолог'мною культурою, гумашстичним стилем наукоеого мислення, стеорюе атмосферу пiзнaеaльнo-емо^йного сплкуеання з аудитор'уею.
Кoнцепmуaльнi засади досл'дження актуальноУ проблеми теори цифроеоУ гумашзацп наечання, яку обфунтуеае В.Бикое, слугують основою проекту формуеання академ'мно'У культури майбутшх педагог'уе-досл'днише е умоеах цифрового теорчого середоеища, який здйснюеться у Сумському державному педагог'мному ушеерситетi iменi А.С. Макаренка. Запланоеано розглянути моделюеання системи формуеання академ'нно'У культури у езаемозе'язку УУ складниюе, зокрема акаолог'1чного, мотиеа^йно-етичного, iнфoрмaцiйнo- цифрового, моено-комушкатиеного, наратиено-б'юграф'много, праксеолог'!чного, поеед'ункоеочнтерактиеного, на осе'утшх р'уенях бакалавр - магстр - доктор фшософи (PhD) у еим'рах л'1нгеокультурологп, кoгнimиеicmики, л'1нгеоперсонологп, цифроеоУ гумашстично'У педагог'уки.
Ключовi слова: фахоеа пдготоека майбутнього ечителя, Концеп^я «Ноеа украУнська школа», ключоеi компетентност'}, цифроеа епоха, академ'мна лекц'1я, академ'мний учитель, В.Бикое, цифроеа гумашстична педaгoгiкa
Постановка проблеми. Формування творчого, креативного мислення в учшв, умшь виконувати колективш i власш проекти, здатностей до самонавчання, самовиховання й саморозвитку - ц та iншi прюритети, визначен в Концепцп «Нова украТнська школа» [12], загострюють вимоги до професiоналiзму учителя. Такий учитель, зпдно i3 осв^шм документом, характеризуемся свободою творчост i праксеолопчно налаштований на потреби учня в осв^ньому процеа, педагопку партнерства й шноваци у змiстi осв^и та формах навчання.
Основы законодавчо-нормативш й осв^ш вимоги поступово знаходять реалiзацiю у фаховш пщготовц вчителя у вищому педагопчному навчальному заклада що мае враховувати сучасш пщходи. Залучення щей праксеологи дозволяе вибудовувати систему пщготовки майбутшх педагопв як фахiвцiв «шновацшного типу мислення та культури» в умовах шформатизаци освп"и. З достатньою ймовiрнiстю, зазначае В. Биков, у найближчi 10-15 рошв на базi шформацшно-технолопчноТ платформи шформацшного
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
сустльства буде еволюцiйно сформована вщповщна платформа майбутнього знанневого суспiльства. Технологи Web 3,0 i Web 4,0, як у найближчi роки набудуть суттевого розвитку i поширення, увшдуть до складу щеТ платформи. За Тх допомогою поколiння професiоналiв створить i впровадить у рiзнi сфери дiяльностi людини новi провiднi технологи знанневого сустльства - Мб/С-технологи (конвергенщя нано, бiо, iнформацiйних i когштивних технологiй), що можуть стати потужними шструментами людськоТ дiяльностi в сферах науки, освп"и i виробництва, забезпечити суттеве покращення якостi життя [4]. Видатний украТнський iнформатик, академiк, директор 1нституту iнформацiйних технологiй i засобiв навчання НацюнальноТ Академи педагогiчних наук УкраТни пiдтверджуе: у цифрову епоху змшюеться навчання у вищiй школ^ його академiчнi форми i насамперед академ'нналекц'1я, ))доцшьшсть. Як засвщчуе практика, лекци i3 цмоТ низки навчальних предметiв усе бшьш доступнi у мережi 1нтернет; знижуеться рiвень потреби в цiлiй низц функцiй академiчних лекцiй, зростае i невдоволешсть учасникiв освiтнього процесу лекцшним викладанням.
Якою ж повинна бути лекщя у цифрову епоху? Усе часлше фахiвцi доводять потребу академiчноТ аудиторноТ лекци, що побудована на власних дослщженнях i вирiзняеться новими задумами, е живий дiалог, працюе ефект живоТ присутностi. Науковi дослщженш практичний досвiд актуалiзують потребу бтьш чiтко окреслити пiдходи до академiчноТ аудиторноТ лекци та ролi академiчного вчителя (лектора, викладача).
Аналiз актуальних дослщжень. Концепци щодо пiдвищення ефективностi дiяльностi, рацюнальноТ i продуктивноТ педагопчноТ дiяльностi е предметом дослiджень В. Андрущенка, В. Кременя, I. КолесниковоТ, Т. Котарбшьського, О. ТитовоТ та ш. Дослiдники вивчають питання поняття академiчноТ лекци й академiчного учителя, що включае унiверситетськi цiнностi i традици, наукову мовну культуру, культуру високоТ духовностi i моралi [1; 3; 7; 10-11; 15-17]. Колектив американських дослщнишв з Вашингтонського унiверситету (йетл) i Унiверситету Мена (Ороно) на основi дослщноТ роботи довiв ппотезу про те, що лекцiйний формат навчання е менш ефективним, ашж iнтерактивнi навчальнi форми взаемоди: результати показали, що вщсоток студентiв, як не склали iспит, вищий тсля традицiйних лекцiй, анiж пiсля активних занять (34% проти 22%). Попитом користуеться i пропозищя «Blended Learning» («перевернутого i змшаного навчання», «перевернутого класу»): студенти слухають лекци, записан викладачем на вiдео або аудю удома, а в аудитори обговорюють практичнi ситуаци. Тобто, у прюритет семiнари i практика. Така форма зародилася у Woodland Park (Колорадо, 2007 р.) i швидко проникла у вищу осв^у США, Великобритании Австрали [цит. за 10; 13]. Д.Чернтевський стверджуе, що лекцiя не дае можливост враховувати iндивiдуальнi вщмшносл студентiв у сприйманнi навчальноТ шформаци [18, с.34].
У межах статт окреслимо вимоги сучасноТ школи в умовах цифровоТ епохи та в контекст реалiзацiТ Концепци «Нова украТнська школа», з'ясуемо деякi аспекти академiчноТ лекци у вимiрах педагопчноТ ди академiчного вчителя. Джерельною базою для аналiзу виступають друкованi i записаш автором тексти лекцiй-виступiв Валерiя Бикова, видатного украТнського iнформатика, академiка НАПН наук УкраТни, доктора техшчних наук, професора, директора 1нституту iнформацiйних технологш i засобiв навчання НацюнальноТ Академи педагогiчних наук УкраТни [4-6; 19].
Виклад основного матерiалу. Передусiм окреслимо вимоги сучасноТ школи до учшв. Як показуе аналiз Концепци «Нова украТнська школа» [12], проемчв шктьних програм з рiзних предметiв для 10-11 клаав, новий змiст освп"и фунтуеться на формуваннi в учшв низки компетентностей, зокрема сплкування державною й Ноземними мовами; математична грамотнсть (умшня застосовувати математичш методи для виршення прикладних завдань у рiзних сферах дiяльностi); компетентност'1 у природничих науках i технолог'ях (умшня застосовувати науковий метод, спостеркати, аналiзувати, формулювати ппотези, збирати данi, проводити експерименти, аналiзувати результати); iнформацшно-цифрова компетентшсть (критичне застосування 1КТ для створення, пошуку, обробки, обмшу iнформацiею на роботi, в публiчному просторi та приватному спiлкуваннi); ум>ння навчатися впродовж життя (здатшсть до пошуку та засвоення нових знань, набуття нових вмшь i навичок, зокрема через ефективне керування ресурсами та шформацшними потоками); соцiальнi i громадянсьш компетентност'1 (здатносл працювати з шшими на результат, попереджати i розв'язувати конфлтти, досягати компромiсiв); ум'шня генерувати нов! 'де)'й Ыщативи та втшювати Тх у життя з метою шдвищення як власного сощального статусу та добробуту, так i розвитку сустльства i держави; загальнокультурна грамотнсть (здатшсть розумп"и твори мистецтва, формувати власш мистецьк смаки, самостшно виражати щеТ, досвiд та почуття за допомогою мистецтва для розумшня власноТ нацюнальноТ iдентичностi як тдфунтя вiдкритого ставлення та поваги до розмаТття культурного вираження шших); екологiчна грамотнсть i здорове життя (умшня розумно та рацюнально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвщомлення ролi навколишнього середовища для життя i здоров'я людини, здатшсть i бажання дотримуватися здорового способу життя).
Очтуваш результати навчально-тзнавальноТ дiяльностi учнiв вiдображенi в компонентах ключових i предметноТ компетентностей, ям мають бути сформованi у процес навчання: когнiтивному (знанневому), праксеологiчному ^яльшсному), що передбачае цiлеспрямовану пiдготовку до виконання устшноТ,
ефективноТ, оптимально! дiяльностi з метою досягнення очтуваного результату, акаолог'мному (ujHHicHOMy) (у процеа спiвпрaцi вчителя та учшв тд час навчання створюються новi цiннi продукти, розвиваеться творчий потенцiал особистостi), iнтерактивному (повед'\нковому),що вiдображае тактики та стратеги взаемоди суб'емчв в умовах навчання. Виконання стратепчних завдань значною мiрою залежить вiд умотивованого учителя, який е оргашзатором устшноТ, продуктивно! дiяльностi, творчою особистiстю.
Таким чином, е потреба ширшого використання у педагопчнш дiяльностi положень праксеологи (грец. praktikos - дiяльний i logos - слово, вчення). Це наука, що вивчае досконалу людську дiяльнiсть, ТТ стратегiю, тактику й систему дш, покликана формувати потребу людини в розвитку власних сутшсних сил, потенцш i здiбностей, гумашзаци працi, виробляючи в неТ рацiональну систему внутршшх мотивiв до активно! перетворювальноТ дiяльностi й засвоення соцiального досвiду [8]. Польський фтософ i логiк Т. Котарбшський вважав, що «програма праксеологи покликана проаналiзувати технiку й анал^ично описати елементи й форми рацюнальноТ дiяльностi, створити «граматику дм» [9].
Мета педагопчноТ праксеологи - розроблення й обфунтування норм ефективноТ педагопчноТ дiяльностi та максимально! доцшьносп дш як невщ'емноТ складовоТ професiоналiзму [8, с.35]. З-помiж концептiв, якi розкривають iдеальний образ педагопчноТ дiяльностi академiчного учителя, виокремлюють «яшсть», «усшшшсть», «продуктившсть», «результатившсть», «ефектившсть». Окреслимо академiчну лекцш крiзь призму основних рис педагопчноТ праксеологи.
Опитування, проведен нами серед викладачiв i студентiв Сумського, Глухiвського, Черкаського, Донбаського, Уманського педагогiчних ушверсителв, засвiдчують: дiйсно, у проведеннi академiчних лекцiй е недолiки: доволi очевидний прюритет педагогiчного впливу над педагопчною взаемодiею; перевага монологiчних форм i методiв над дiалогiчними; завдяки техшчним пристроям лекцiю можна переглядати, не будучи присутшми в аудитори; он-лекщя дозволяе перевiрити рiвень пiдготовленостi онлайн-лекторiв як студентами, так i колегами, що додае викладачам бтьшоТ напруги i вiдповiдальностi.
Тенденци до ускладнення завдань спонукали замшу первинного значення (вщ латинського «lectio» -«читання») на говоршня i вимагають пошуку науково обфунтованих пiдходiв розглядати академiчну лекцiю як багатоаспектне дiйство, щоб залишатися першим засобом, за С. Архангельським, «над уама засобами педагопчного впливу, об'еднуе, координуе i спрямовуе Тх. Цей зааб — слово викладача, його живе мовлення - Verba Magistri» [1, с. 319]. Доводиться змшювати формат звичного лекцшного заняття, додавати бiльше нетрадицiйних лекцш, проблемних, iнтерактиву, дискусiй, груповоТ роботи, лекцiй-вiзуалiзацiй, вiдео лекцiй, освоювати нову роль онлайн-лектора.
Питання бути чи не бути академiчнiй аудиторнш лекци i формування та реалiзацiю творчих якостей майбутнiх учителiв дослщники пов'язують з наявнiстю наукових шкш i вiдомих учених-викладачiв у навчальному заклада Тх особистiсних якостей, шдивщуального стилю викладання. Звернемося до секрелв педагопчноТ майстерностi вiдомого ученого, академта НАПН УкраТни В. Бикова.
Наведемо цитату iз виступу Валерiя Юхимовича перед аспiрантами: «усю множину електронних iнформаuiйних ресурсе, що використовуються (можуть використовуватися) в СО, в сучаснш педагог'ннш науц i ос&тнш практиц означають терм'шом електроннi освiтнi ресурси (як синошм використовуеться також терм>н цифров освiтнi ресурси, ЦОР). Що розум'\еться пд цим терм'>ном? У науково-педагог'нних роботах зустр'чаються рiзнi, часто не сумкш i/або неповш, одноб'мш означення цього термiнy, що призводить до певних непорозум'шь при його застосуванш.У зв'язку з тим, що терм'ш ЕОР все ширше використовуеться в теорп i практиц iнформаmизаuiУ освти, а сьогодн вже е спеuифiчним продуктом 1Т-iндyсmрУУ, проте вiдсyтне його однозначне багатоаспектне тлумачення, введемо таке означення терм>ну ЕОР»[4].
Академiчний учитель володiе досвщом текстотворення, високою методолопчною культурою, гумашстичним стилем наукового мислення, створюе атмосферу шзнавально-емоцшного спткування з аудиторiею. У виступах, книгах В. Бикова замiсть звичних монолопчних текспв з нейтральним тоном отримуемо насолоду працювати з новими текстовими нормами дiалогiчного мовлення:
«Моделi, засоби i технологи комп'ютерно ор'ентованих педагог'чних систем мають в!дображати ¡де)' людиноцентризму, забезпечувати реалiзаuiю парадигми рiвного доступу до яюсноУ ос&ти, базуватися на принципах в'1дкрито'У освти. Базуючись на цих основоположних засадах, ми маемо передуам пам'ятати, що основною метою подальшого розвитку систем навчання i виховання мае бути забезпечення iндивiдyальноУ траекторУУ формування i розвитку неповторноУ особистостi учня, яку характеризуе глибоко усв'домлеш uiнносmi демократичного громадянського сустльства, в'дпо&дальна й активна пози^я громадянина своеУ краУни, висок моральн якостi, сучасна досл/'дницько i практично спрямована навченсть. За таким тдходом центральною фiгyрою в осв'тшх системах е i надалi повинен залишатися учень, вихователем, провдником i основним „реалiзаmором" педагог'нних iнноваuiй, „цлеспрямовувачем" навчально-виховного процесу - вчитель, оргашзатором i суб'ектом формування та удосконалення умов здшснення i розвитку освimнього процесу - кер'вник ос&ти рiзного р'1вня» [4; 5].
Дослщник своТми мiркуваннями загострюе нашу увагу до культури тексту академiчноТ лекци, укладання якоТ здiйснюе з урахуванням принцитв професшноТ значущостi, науковосп, iнтертекстуальностi, толерантностi науковоТ дискусп, комушкативноТ спiвпрацi. Педагогiчна дiя майстра стимулюе й розвивае передусiм не систему знань, а мислення й навички самостшноТ дослщницькоТ роботи: «образно кажучи, „знанневе суспiльство мае вiдтворювати бтьш розумних людей", забезпечити новi, бтьш сприятливi умови Тхнього особистiсного розвитку, сощального визнання й „сощального лiфту". „Бльш розумна людина" - це така людина, яку характеризують не тльки бльш еисока теоретично i практично спрямоеана навченсть, бльш еисокий Ытелектуальний потен^ал, але й бльш еисока виховансть, що базуеться на загальнолюдських цнностях» [4; 6].
На лекщях в академта ми обов'язково стаемо свщками, як народжуеться i пульсуе думка. Посилення аргументаци, - зауважуе вчений, - об^рунтування положень, переконання повинш йти паралельно за двома напрямами: рацюнальному й емоцшному:
Саме тому формування такоТ людину може вщбутися лише за обов'язковоТ умови - свп" мае схаменутися й усвiдомити i визнати як найбiльшi моральнi цшносл: свободу, поряднiсть, освiченiсть, честь, верховенство права, людиноцентризм, нацiональна самобутнiсть народiв та демократичнi принципи життеустрою i суспiльного розвитку. Цi цiнностi мають характеризувати визнаних свiтових авторитетiв -моральних взiрцiв для переважноТ частини населення. Цей моральний портрет, поряд iз суто дiловими якостями, повинен вщображати лiдерiв держав i мiжнародних органiзацiй, забезпечити на цiй основi Тхню високу вiдповiдальнiсть при прийнятт доленосних рiшень. Саме цi моральш спрямовуючi i стримуючi сили в основному й зумовлять поведшку критичноТ маси рiзних верств населення краТн. Тiльки за щеТ умови, за таким сценарiем сформований знаневий потенщал, людський капiтал знанневого суспiльства буде спрямований на благо людини, зумовить не тшьки формування нового технолопчного укладу буття, але й духовне пщнесення населення планети Земля. Саме так варто розумп"и головну парадигму знанневого суспшьства. Поки що складно уявити, що так станеться у найближчий час та у необхщнш мiрi. Проте свiт насправдi не мае шшоТ продуктивноТ альтернативи з позитивним прогнозом сталого i безпечного сощально-економiчного суспiльного розвитку.
Характерними рисами лекцш Валерiя Юхимовича е широка ерудищя, енергiйнiсть, iнтелiгентнiсть, людяшсть, доброзичливiсть, творча схвильованiсть, але разом з тим i принциповiсть та рiшучiсть у вiдстоюваннi своТх позицш: Необх'дшсть формуеання ocеimнix моделей знанневого суспльства, якi мають базуеатися на наведенй еище голоен'/й його парадигм'1, еисуеае перед психолого-педагог'мною наукою i осетньою практикою новi, поки що до шнця не збагненн'1 заедання. Проте еарто спод'1ватися, що ц заедання будуть устшно розе'язаш, а наведений прогноз cуcпiльнoгo розвитку значною м'рою спраедиться. Саме я в>дверто в це вiрю» [19].
Вщчути справжне враження i професшне задоволення можна насамперед i лише тим, хто був присутнш в аудиторп. Лек^я - це своерщна синерпя академiчного викладача i студента. Саме шдивщуальшсть лектора вивищуе лек^ю перед шшими джерелами навчальноТ iнформацiТ. Це мiцний внутрiшнiй союз совiстi й волi, мудроТ доброти у словах, вчинках, справах. I Людяносл, яка своТм дiевим практичним прикладом допомагае олюднюватися шшим.
Концептуальш засади дослiдження актуальноТ проблеми теорп i методики використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологш у вищiй освiтi, теорiя цифровоТ гуманiзацiТ навчання, яку об^рунтував В. Биков, слугують основою проекту формування академiчноТ культури майбутнiх педагогiв-дослщнитв в умовах цифрового творчого середовища (кер. проф. О. Семеног, О. Семен'тна, Сумський держаений педагог'мний ушеерситет'1 iменi А.С. Макаренка). Таке середовище характеризуеться поеднанням 1КТ, штелектуальних систем, людськоТ сенситивностi, контекстуального досвiду й уможливлюе творче самовираження особистостi засобами цифрових технологш. Формування академiчноТ культури майбутнього педагога-дослщника в умовах цифрового творчого середовища розглядаеться як складний, багатовимiрний процес ямсних змiн психолопчноТ сфери особистостi, що вiдбуваеться поетапно, за певних оргашзацшно-педагопчних умов, з урахуванням положень втизняних та св^ових наукових пiдходiв мiждисциплiнарного рiвня, на основi використання загальнодидактичних i специфiчних принципiв, ефективних методiв, форм i засобiв навчання.
Заплановано розглянути моделювання системи формування академiчноТ культури у взаемозв'язку ТТ складникiв, зокрема аксiологiчного, мотивацiйно-етичного, iнформацiйно-цифрового, мовно-комунiкативного, наративно-бiографiчного, праксеологiчного, поведiнково-iнтерактивного, на освiтнiх рiвнях бакалавр - магiстр - доктор фшософм (PhD) у вимiрах лiнгвокультурологiТ, когнiтивiстики, лiнгвоперсонологiТ, цифровоТ гуманiстичноТ педагопки. В основу дослiдження покладено положення щодо прiоритету гуманiстичноТ парадигми, випереджувального шдходу i соцiального запиту на педагопв-дослщнитв, якi володiють культурою критично-творчого мислення, ум^ть переосмислювати наявне та створювати нове цiлiсне знання та/або професшну практику, органiзовувати власну i колективну дослiдницько-творчу й комунiкативну дiяльнiсть, реалiзовуючи конкурентнi освiтнi проекти, в тому чи^ засобами цифрових
технологи; втьно володшть професшними когштивно-дискурсивними вмшнями дiалогового спiлкування з науковою сшльнотою, зокрема в межах мiждисциплiнарного та/або мiжнародного експертного середовища.
ДослГдження здiйснюeться у мiждисциплiнарних аспектах: лшгвокультуролопчному i лшгвоконструктивГстському; когнiтивному; креативно-технолопчному. Перший аспект вiдповiдаe метi дiяльностi лаборатори з академГчноУ культури кафедри украУнськоУ мови i характеризуе стан формування структурно-функцюнальних складникiв i проявiв академГчноУ культури майбутнього педагога- дослщника в контекстi лшгвктичноУ генеологи науковоУ комушкацп, теори мовноУ особистостi. Креативно-технолопчний аспект дослiдження вiдповiдаe завданням кафедри шформатики i науковоУ школи проф. О. СемешхшоУ, зумовлений надшвидким розвитком шформацшних технологш, поширенням технологш електронного, мобтьного, змiшаного i повсюдного навчання, активним використанням цифрових освГтшх ресурав у глобaлiзовaному свГтГ. Його вплив на формування академГчноУ культури майбутшх педагопв-дослщникГв вбачаеться дослiдникaми у створенш середовища, наповненого мультимедшним контентом, де провщну роль вiдiгрaвaтимуть засоби когштивноУ вГзуалГзацп знань для забезпечення штенсифтаци освГтнього процесу. ПромГжнГ результати проекту знайшли вiдобрaження у низцГ публтацш О. СемешхшоУ (наприклад, 14), зокрема затребуваш державними ГнституцГями в контекст забезпечення високоУ якостГ формально'!, неформально! освГти дорослих, розвитку професiонaлiзму педагога.
Висновки. Отже, вимоги сучасноУ школи щодо формування цтоУ низки сучасних компетентностей учшв у цифрову епоху передбачають цiлеспрямовaну пГдготовку умотивованого учителя, який е оргaнiзaтором усшшноУ, продуктивно! дГяльносп, творчою осо6истГстю. Змiнюеться навчання у вищш школГ, його академГчш форми i насамперед академГчна лекцГя, ïï доцГльнГсть. ЛекцГя вже не може розвиватися в рамках старих парадигм. Потреби штелектуальних, комунГкативних, аналГтичних навичок, здатностГ орГентуватися в послйно зростаючому обсязГ шформацп, ïi обробляти, аналГзувати, подавати в рГзних форматах зактуалГзовують потреби в саморозвитку як лектора, так i змши цшшсних установок на майбутню професГю у студентГв - майбутнГх учителГв. У центрГ моделГ такоУ лекцп особиспсть викладача, яка повинна поеднувати в собГ вченого, фГлософа, вихователя та режисера, й особиспсть студента. Ефектившсть лекцп зумовлюеться наявнГстю атмосфери дискусп, установки на спмьну творчу дГяльшсть i залежить вГд якостГ змГсту, рГвня й характеру обмГну дГяльшстю мГж викладачем i колективним суб'ектом навчання, суб'ективних характеристик особистоси викладача, як знаходять вияв в шдивщуальному стилГ лекцГйного викладання; впливом лекцш на мотивацшну сферу студентГв, Ух професшний i особистГсний розвиток.
СистематизацГя й узагальнення рГзних наукових шдходГв дае можливГсть припускати, що академГчна лекцГя - це своерГдна педагопчна система, сукупнГсть дидактично спресованих шформацшних блокГв, тГсно пов'язаних внутрГшнГми системними зв'язками i пронизаних особистГсним смислом. IÏ мета - закласти основи наукових знань, познайомити з методолопею наукового дослГдження з вГдповщноУ дисциплши i разом з тим забезпечити науково-педагопчну взаемодГю викладача i студентГв.
Ефектившсть режисури академГчноУ лекцп залежить вГд педагопчноУ майстерностГ академГчного вчителя. На прикладГ окремих тез вистушв вГдомого ученого, академГка НАПН УкраУни В. Бикова зроблено висновок, що питання бути чи не бути академГчнш аудиторнш лекцп значною мГрою залежить вГд наукових шкГл i вщомих учених-викладачГв у навчальному закладГ, Ух особистГсних якостей, ГндивГдуального стилю викладання. АкадемГчний учитель володГе досвщом текстотворення, високою методологГчною культурою, гумашстичним стилем наукового мислення, створюе атмосферу тзнавально-емоцшного спГлкування з аудиторГею. Концептуальш засади дослГдження актуально! проблеми теорм цифровоУ гумашзацп навчання, яку обфунтував В. Биков, слугують основою проекту формування академГчноУ культури майбутнГх педагопв-дослГдникГв в умовах цифрового творчого середовища, який здшснюеться у Сумському державному педагопчному унГверситетГ ГменГ А.С.Макаренка.
Перспективною подальших дослiджень е поглиблене дослГдження впливу ГндивГдуальностГ викладача на студентську аудиторГю у контекстГ понять праксеологм, що визначають оргашзацшно-процесуальну складову поведГнки педагога: стратегГя педагогГчноУ дГяльносп», «лопка педагогГчноУ дГяльносп», «професшш дм», «педагопчна технологГя», «педагопчна техшка»); понять, за допомогою яких можна вивчати та описувати продуктившсть функцюнальних ролей i позицГй академГчного вчителя в освГтньому процесГ: «педагогГчна ситуацГя», педагогГчна взаемодГя», «педагогГчна функцГя», професшно-педагогГчна позицГя.
Список використаних джерел
1. Академическая лекция, преподавание и исследование : сб. науч. ст. / под ред. Т. В. Тягуновой, А.А. Полонникова. - Минск : БГУ, 2010. - 280 с.
2. Андреев В. Предисловие к русскому изданию / В. Андреев // Пщоловский Т. Принципы совершенной деятельности : (Введение в праксеологию). - К. : Ин-т праксеологии, 1993. - С. 5-15.
3. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / С. И. Архангельский. - М. : Высшая школа, 1974. - 384 с.
4. Биков В.Ю. lнновацiйнi шструменти та перспективнi напрями шформатизаци осв^и/ В.Ю. Биков [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/1178/.
5. Биков В. Ю. Моделi органiзацiйних систем вщкритоТ освiти : монографiя / В. Ю. Биков. - КиТв : Атiка, 2009. - 684 с.
6. Биков В.Ю. Цифрова гумашстична педагопка: актуальнi проблеми педагопчних дослiджень у галузi використання 1КТ в освiтi / Биков В.Ю., Лещенко, М.П. - lнформацiйнi технологи i засоби навчання. -2016. - № 3 (53). - С. 1-17.
7. Бшяева О.М. Сучасна академiчна лекщя /О.М. Бтяева // Свiт медицини та бюлоги. - 2015. - № 4(53) [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://cyberleninka.rU/article/n/suchasna-akademichna-lektsiya.
8. Колесникова И.А. Педагогическая праксеология: пособие для студ. высш. вед. учеб. заведений / И.А. Колесникова, Е.В. Титова. - М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 256 с.
9. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе / Тадеуш Котарбинский. - М.: Экономика, 1975. - 271 с.
10. Лехциер В.Л. О судьбе лекции в цифровую эпоху: теоретический обзор, эмпирический анализ // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия: Философия. Филология. - 2016. - №2 (20). - С. 62-77.
11. Лехциер В. Л. Цифровой стиль жизни и академические коммуникации в аудитории: проблема вовлеченности // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия «Философия. Филология». - 2015. -№ 2 (18). - С. 38-54.
12. Нова украТнська школа: основи Стандарту осв^и. - Львiв, 2016. - 64 с.
13. Отчет NMC Horizon: Высшее образование — 2015.. Остин, Техас: New Media Consortium.
2015. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.enu.kz/downloads/nauka/otchetNMC.pdf
14. Семешхша О.В. Впровадження моделi формування професшноТ готовност майбутшх учителiв математики до використання засобiв комп'ютерноТ вiзуалiзацiТ математичних знань: мотивацшний критерш/ О.В.Семешхша, В.Г. Шамоня // Фiзико-математична освп"а : науковий журнал. - 2016. - Випуск 2(8). - С. 109-118. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2016-v2-8/2016_2-8-
15. Семеног О. Академiчна культура дослщника в осв^ньо-культурному просторi ушверситету : [монографiя ] / Олена Семеног, Мирослава Вовк. - Суми : Вид-во СумДПУ iменi А. С.Макаренка, 2016. - 284 с.
16. Семеног О. Цифровi наративи у фаховш тдготовц майбутшх учителiв украТнськоТ мови i л^ератури / Семеног О. // Професiоналiзм педагога: теоретичш й методичш аспекти : збiрник наукових праць / ДВНЗ «ДДПУ»; гол. ред. проф. С. О. Омельченко; вщп. ред. проф. Л. Г. Гавртова. - Слов'янськ : ДДПУ, 2017. -Вип. 5. - Ч.2. - С. 207-221.
17. Тягунова Т. Академическая лекция (о некоторых чертах университетской практики в ее повседневном осуществлении) / Т. Тягунова - Минск: БГУ, 2010. - С. 40-83.
18. Чершлевський Д. В. Педагопка та психолопя вищоТ школи : навч. поаб. для студ. ВНЗ / Д.В. Чершлевський, М. Л. Томчук. - Вшниця : Вшниц. соц. - екон. ш-т Ун-ту "УкраТна". - 2006. - 102 с.
19. Bykov V. Yu. Digital Humanistic Pedagogi /V.Yu.Bykov, M.P.Leshchenko [Electronic resource] // Information Technologies and Learning Tools. - 2016. - Vol. 53, № 3. - Р.1-17. - Mode of access: http://www.journal.iitta.gov.ua/.
20. Madianou M., Miller M. Polymedia: Towards a new theory of digital media in interpersonal communication // International Journal of Cultural Studies. - 2012. - 16(2). - 169-187.
References
1. Academic Lecture, Teaching and Research: sb. nauch. st. / pod red. T. V. Tyahunovoy, A. A. Polonnykova. -Mynsk : BHU, 2010. - 280 s. (in Russian)
2. Andreev V. Principles of perfect activity: (Introduction to praxeology) / V. Andreev. - K. : Yn-t prakseolohyy, 1993. - S. 5-15. (in Russian)
3. Arkhanhelskyy S. Y. Lectures on the theory of education in High school/ S. Y. Arkhanhelskyy. - M. : Vusshaya shkola, 1974. - 384 s. (in Russian)
4. Bykov V. Yu. Models of organizational systems of open education: monohrafiya / V. Yu. Bykov. - Kyyiv : Atika, 2009. - 684 s. (in Ukrainian)
5. Bykov V.Yu. Tsyfrova humanistychna pedahohika: aktualni problemy pedahohichnykh doslidzhen u haluzi vykorystannya IKT v osviti / Bykov V.Yu., Leshchenko, M.P. - Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya. -
2016. - # 3 (53). - S. 1-17. (in Ukrainian)
6. Bykov, V. Yu., & Leshchenko M. P. (2016). Tsyfrova humanistychna pedahohika vidkrytoi osvity [Digital humanistic pedagogy of open education]. Problemy ta perspectyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity - Problems and prospects of developing national humanistic and technical elite, 45, 16 - 45 [in Ukrainian].
7. Bilyayeva O. M. Modern academic lecture / O. M. Bilyayeva // Svit medytsyny ta biolohiyi. - 2015. - № 4(53). (in Ukrainian)
8. Kolesnykova Y. A. Pedagogical praxeology: posobye dlya stud. vbissh. ved. ucheb. zavedenyy / Y.A. Kolesnykova, E.V. Tytova. - M.: Yzdatel'skyy tsentr «Akademyya», 2005. - 256 s. (in Russian)
9. Kotarbynskyy T. A treatise about good work / Tadeush Kotarbynskyy. - M.: Ekonomyka, 1975. - 271 s. (in Russian)
10. Lekhtsyer V. L. About the fate of the lecture in the digital era: a theoretical review, an empirical analysis // Vestnyk Samarskoy humanytarnoy akademyy. Seryya: Fylosofyya. Fylolohyya. - 2016. - № 2 (20). - S. 62-77. (in Russian)
11. Lekhtsyer V. L. Digital lifestyle and academic communication in the classroom: the problem of involvement // Vestnyk Samarskoy humanytarnoy akademyy. Seryya «Fylosofyya. Fylolohyya». - 2015. - № 2 (18). - S. 38-54. (in Russian)
12. NMC Horizon Report: Higher Education 2015. Per. na russkyy Tsentr obrazovatel'nbikh razrabotok Moskovskoy shkolu upravlenyya Skolkovo. Ostyn, Tekhas: New Media Consortium. 2015. (in Russian)
13. Nova ukrainska shkola: osnovy Standartu osvity [The new Ukrainian school: Fundamentals of the education standard] (2016). Retrieved from: https://www. weforum.org/.
14. Semenikhina O.V. Vprovadzhennya modeli formuvannya profesiynoyi hotovnosti maybutnikh uchyteliv matematyky do vykorystannya zasobiv komp"yuternoyi vizualizatsiyi matematychnykh znan': motyvatsiynyy kryteriy/ O.V.Semenikhina, V.H. Shamonya // Fizyko-matematychna osvita : naukovyy zhurnal. - 2016. -Vypusk 2(8). - S.109-118. [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2016-v2-8/2016_2-8-
15. Semenog O. Academic lecture as a professional communicative phenomenon / O. Semenog // - Kyyiv -Poltava, 2011. - Vyp. 2. - S. 91-101. (in Ukrainian)
16. Semenog O. Digital narratives in the professional training of future teachers of the Ukrainian language and literature / O. Semenog // Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty : zbirnyk naukovykh prats' / DVNZ «DDPU»; hol. red. prof. S. O. Omel'chenko; vidp. red. prof. L. H. Havrilova. - Slov"yans'k : DDPU, 2017. - Vyp. 5. - Ch.2. - S.207-221. (in Ukrainian)
17. Tyahunova T. Academic lecture (about some features of university practice in day-to-day implementation) / T. Tyahunova. - Mynsk: BHU, 2010. - S. 40-83. (in Russian)
18. Chernilevs'kyy D. V. Pedagogy and psychology in High school : navch. posib. dlya stud. VNZ / D.V. Chernilevs'kyy, M. L. Tomchuk. - Vinnytsya : Vinnyts. sots. - ekon. in-t Un-tu "Ukrayina". - 2006. - 102 s. (in Ukrainian)
19. Bykov V. Yu. Digital Humanistic Pedagogi /V.Yu.Bykov, M.P.Leshchenko [Electronic resource] // Information Technologies and Learning Tools. - 2016. - Vol. 53, № 3. - P.1-17. - Mode of access: http://www.journal.iitta.gov.ua/.
20. Madianou M., Miller M. Polymedia: Towards a new theory of digital media in interpersonal communication // International Journal of Cultural Studies. 2012. 16(2). 169-187.
ACADEMIC LECTURE AND ACADEMIC TEACHER IN THE DIGITAL ERA: PRAXEOLOGICAL APPROACH
Olena Semenog
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine Abstract. The article outlines the requirements of a modern school in the digital era and in the context of the implementation of the concept of "New Ukrainian school", with some aspects of academic lectures in the dimensions of pedagogical influence academic teacher. The academic lecture is defined as a kind of pedagogical system, a set of didactically compressed information units that are closely related to the internal system connections and imbued with personal meaning. Its purpose is to lay the foundations of scientific knowledge, to acquaint with the methodology of scientific research in the relevant discipline and provide research-pedagogical interaction of the teacher and students. In the center of the model such lecture personality of teacher, which should combine the scientist, philosopher, educator and Director, and the identity of the student.
For example, the separate thesis of the famous scientist, academician APN of Ukraine Bykov concluded that the academic teacher has experience of text formation, high methodological culture, humanistic style of scientific thinking, creates an atmosphere of cognitive-emotional communication with the audience.
The conceptual basis of the study of actual problems of the theory of the humanization of digital learning, which is substantiated by the Bulls, are the basis of the project of the formation of the academic culture of the future teachers-researchers in a digital creative environment, which is carried out at Sumy state pedagogical University named after A. S. Makarenko. It is planned to consider a system modeling the formation of academic culture in the interrelation of its components, in particular the axiological, motivational, moral, information and digital, cultural and communicative, narrative and biographical, praxiological, behavioral, interactive, educational levels bachelor - master - doctor of philosophy (PhD ) in the measurement of cultural linguistics, cognitive science, lingopresley, digital humanistic pedagogy.
Key words: professional preparation of future teacher, the concept "New Ukrainian School", key competencies, digital age, academic lecture, academic teacher, V. Bykov, digital humanistic education.
