CC BY
61
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Подл'шяева О.О. Методика проведення '¡нтерактивних навчальних занять i3 цифровими технологiями. Фiзико-математична осв'та. 2019. Випуск 1(19). С. 165-170.
Podlinyayeva O. Methodology Of Conducting Interactive Training Sessions With Digital Technologies. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 165-170.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-026 УДК 378.046.4
О.О. Подлшяева
КЗ «Сумський обласний 'шститут пслядипломноiпедагог'1чно1 осв'ти», Украна
ksenija. arman @gmail. com
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 13 ЦИФРОВИМИ ТЕХНОЛОГ1ЯМИ
АНОТАЦЯ
В cmammi розглядаються питання, пов'язанiз використанням ¡нформац1йно-комун1кац1йних технолог1й в закладах п'кслядипломно)' педагог'нно)' освти.
Формулювання проблеми. В сучасних умовах iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйнi технологи' стотно вплинули на oрганiзацiю ocвimньoгo процесу у втчизняних навчальних закладах, запропонувавши педагогам абсолютно новi цифровими нструментами i методики викладання.
Матер/'али i методи. Теoреmuчнi (анал'в i систематизац'я лтератури, праць втчизняних i закордонних авmoрiв, методичних матер'шл'ю) та емп'ричш (спостереження, опис).
Результати. Представлено аналiз теоретичних досл'джень та онлайн-ресурйв щодо формування та розвитку iнфoрмацiйнo-цифрово)'компетентности як базово)'для життя в iнфoрмацiйнoму суспльствi, що вимагае системноïтрансформацй' oрганiзацiйнuх i педагог'чних основ системи пслядипломноï педагог'нно)' освти. Зокрема подано результати поеднання елемент'ю тради^йно)' та цифрово)' педагог'ши на прuкладi oрганiзацiï ocвimньoгo процесу слухач'в кур^в пдвищення квалiфiкацiï в Сумському iнcmumуmi пслядипломно)' педагог'мно)' освти. Описано приклад розробки трен'шгу як навчально)' форми занять iз використанням онлайн-серв^в (ocвimнiй 1нтернет-ресурс дucцuплiнu «lнфoрмацiйнo-цuфрoвi технологи», розроблений кафедрою осв'тшх та iнфoрмацiйнuх технологй КЗ СО1ППО). Запропоновано опис методики проведення треннгового навчального заняття на основi навчального ocвimньoгo 1нтернет-ресурсу, що в cукупнocmi е наочною iлюcmрацiею трансформацй' навчання, з одного боку, i доступности технолог'мних /нновац/'й з ншого. Наведено основн фактори ефективного використання цифрових iнcmруменmiв (додатк'ю та oнлайн-cервiciв) для удосконалення iнтерактивних вправ та методик. Виявлено, що ефективнсть використання iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйнuх технологй у профеайшй д'яльностi педагога залежить в'д його досв'ду застосування цифрових iнcmруменmiв на сво)'х заняттях.
Висновки. Визначено тенденцп розвитку досл'джень в cферi iннoвацiйнoгo навчання в умовах iнфoрмацiйнoгo суспльства та пдкреслена необх'дн'сть розкриття досв'ду заклад'в пслядипломно)' педагог'нно)' oœimu щодо упровадження iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйнuх технологй та нтерактивних методик у процес навчання.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: mренiнг, iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйнi технолога, iнфoрмацiйнo-цuфрoва компетентн'!сть, хмарн'1 технолога, пслядипломна освта, онлайн-ресурси.
ВСТУП
Формулювання проблеми. Сучасн учн - це дiти, народжеш в шформацшну еру, коли навколишнш cbît все бтьше втрачае рис матерiального i перетворюеться на cbît Ыформацшно-знанневий. Представники поколЫня Z, яких у сучасному шформацшному сусптьст^ прийнято називати центеыалами — Ti хто народилися з 1994 по 2012 рт (за теорiею поколЫь, розробленою американськими вченими Втьямом Штраусом (William Strauss) та Нтом Хоувом (Neil Howe) (Костенко, 2017). Центеыали сприймають CBiT у едност реального i вiртуального, а 1нтернет е невщ'емною частиною ïx життя. Вони вщчувають 1нтернет <лз середини», вони не лише живуть у цифровому CBiTi, а й постшно його удосконалюють та пщлаштовують пщ себе програмними лайфхаками (Биков&Лещенко, 2016). Вщповщно вимагають змш та на час вже змЫюються засоби навчання, синтетична частка навчального процесу все бтьше замшюе взаемод^ «людина-людина» та «людина-матерiальний ноай Ыформацп». Ц тенденцп змЫи парадигми навчання висувають додатковi вимоги як до суб'ек^в навчання (i вчт^в, i учыв), так i до засобiв навчання.
БтьшМсть педагопв, ям залучен до оргаызацп освiтнього процесу, виховання та навчання поколЫня Z — це люди з поколЫня У (1977-1994р.н.) або Х (1966-1976р.н.) (Костенко, 2017). Центеыали навчаються i сприймають матерiал по-шшому, вщдають перевагу шфографц а не лонгрщу, схильн до Ытегрованого пщходу, Ум подобаеться STEM освпа
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Вчитель або викладач давно втратив авторитет як джерело ocbî™, адже учень може отримати шформащю з будь-яко''' частини свiту. Отже, для поколшня Z педагог — це, насамперед, тьютор (наставник) у цифровому шформацшному простор^ який добре розумieться на предметi, вмie подати його у розрiзi iнтердисциплiнарного пщходу та володie сучасними 1КТ. У зв'язку з цим, у педагогц постають проблеми упровадження цифрових методiв та засобiв навчання, якi б посилили сприйняття та розумiння змкту будь-якого навчального предмету. Педагогiка нового поколшня - це штегра^я традицмно''' та цифрово''' педагогiки, причому остання е точною наукою, яка використовуе електроннi елементи з метою удосконалення методiв i засобiв сприйняття навчального матерiалу (Биков&Лещенко, 2016).
Аналiз актуальних дослiджень. lнформатизацiя освiти спричинила активне використання шформацшно-комунiкацiйних технологiй (1КТ), що позитивно позначилося на ефективност освiтнього процесу на всiх рiвнях i сприяе формуванню комплексу компетентностей. Складником професшно''' компетентностi педагога визначено цифрову компетентысть як здатнiсть та вмшня систематичного, логiчного та системного використання шформацмних технологiй, що розкривае доступ до застосування сучасних педагопчних технолопй. Об'ективна реальнiсть сучасного свп^у вказуе на актуальнiсть оновлення системи освiти в цiлому та педагопчних технолопй i пiдходiв формування цифрово''' компетентностi педагогiв. Недостатнiй рiвень цифрово''' компетентностi педагогiв виявляеться як на рiвнi пiдготовки до освiтньоï дiяльностi (наприклад, розроблення навчально-методичних матерiалiв), так i в процес самоосвiти, а також у готовности використовувати 1КТ безпосередньо в освiтньому процесi.
У цифрову еру в рамках забезпечення сусптьно-педагопчних запи^в i потреб у яккно новому фаховому рiвнi кадрiв освiти важливою складовою професiйноï компетентности освiтянина пiд час здiйснення його дiяльностi е наявнiсть i розвиток цифрово''' компетентностi.
бвропейськ органiзацiï та шституцп, серед яких бвропейський дослщницький центр (JRS) оголосили стратегiю на виконання та пщтримку низки дослщжень та iнiцiатив пiд назвою «Навчання та навички у цифрову еру» (Learning and Skills for the Digital Era), як покликан створити шструменти для рiзних категорiй спещалк^в iз метою узагальнення свiтового, европейського досвщу опанування навичками для 21 столггтя для використання 1КТ у навчанн та роботi. В рамках дано''' стратеги було розроблено та представлено бвропейською комiсiею важливий документ - Рамку цифрово!' компетентностi для громадян (скорочена назва - DigComp), (DigComp 2.0: Digital Competence Framework for Citizens), до яко''' увшшли описи дескрипторiв та рiвнiв володшня цифровою компетентнiстю. Рамка цифрово''' компетентности 2.0 включае такi рiвнi: базовий користувач, незалежний користувач, професшний користувач. Вона окреслюе п'ять сфер ^si компетентности iнформацiя та цифрова грамотысть, комунiкацiя та спiвробiтництво, створення цифрового контенту, безпечнкть, вирiшення проблем. Рамка 2.1, оновлена у 2017 р. мктить дескриптори з восьми рiвнiв майстерносп. Вiсiм рiвнiв майстерностi кожно''' компетентностi були визначенi у формi результатiв навчання
Вiдповiдно до звпу, укладеного бвропейським центром полiтичних стратегш наприкiнцi 2017 року, е 10 тенденцй якi змiнюють освiту, зокрема у тому вигляд^ в якому ми ÏÏ знаемо (10 Trends Transforming Education as We Know It, 2017). Сучасне шформацшне сусптьство висувае новi вимоги до освти та навчальних закладiв, необхiдними стають навчання впродовж життя, навички критичного мислення та спiльноÏ роботи в умовах невизначеност та змiн, вмшня мислити системно i враховувати комплексы виклики глобалiзованого свiту. Цифровi навички стають базовою грамотыстю. Так само, як грамотысть - вмiння читати, писати та рахувати - е базовою для кожного, незалежно вщ фаху та професп, те ж саме вщбуваеться i з навичками цифрово''' грамотносп.
Мета CTaTTi: ознайомити з особливостями застосування цифрових онлайнових засобiв в оргаызацп освiтнього процесу на прикладi поеднання iнтерактивних методiв навчання (тренiнгу) та цифрових шструметчв.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для реалiзацiÏ поставлено' мети було використано методи: теоретичн (аналiз i систематизацiя лiтератури, праць впчизняних i закордонних авторiв, методичних матерiалiв) та емпiричнi (спостереження, опис).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Поеднання традицiйного навчання з цифровими технологiями - це не тренд, а вимога часу. Електроны, мультимедiйнi пiдручники та поабники, iнтерактивнi комплекси, цифровi вимiрювальнi лабораторп - все це е сучасна освпа Всi змiни, якi вщбуваються в суспiльствi, вiдображаються в освт. 1нтернет-технологп виконують кiлька функцiй для задоволення шформацмно''', комунiкацiйноÏ, технологiчноÏ та споживацько' потреб сучасно'' особистостi, а саме:
• це середовище для навчання та обмшу знаннями;
• платформа для оргаызацп освiтнього процесу;
• шструмент навчання, який дае змогу швидко, ефективно та без зайвих труднош^в розв'язувати завдання для досягнення освпньо''' мети.
1з розвитком хмарних обчислень з'явилася можливкть забезпечити повсюдний доступ до програмного забезпечення i рiзних сервiсiв мережi 1нтернет. Знання та вмiння педагогiчних пращвниюв щодо впровадження iнновацiйних технологiй в освiтнiй процес дають можливiсть користуватись ними для оптимiзацiÏ освiтнього процесу. Натепер, у перюд впровадження щей Концепцп «Нова Укра'нська школа» в практичну дiяльнiсть закладiв освiти Укра'ни, це е особливо актуальним при викладанн на курсах пiдвищення квалiфiкацiÏ у закладах пiслядипломноÏ освiти взагал^ пiслядипломноÏ педагогiчноÏ освiти зокрема.
Одыею з iнновацiйних педагогiчних технологiй в системi пiслядипломноÏ педагогiчноÏ освiти е треншг. Тренiнг - це форма со^ально-педагопчно''' дiяльностi, спрямована на набуття життево' компетентностi шляхом збагачення як знаннями, так i життево-практичним та емоцшно-особиспсним досвiдом завдяки використанню штерактивних засобiв навчання.
Тренiнг i традицiйнi форми навчання мають сут^ вiдмiнностi. Традицшне навчання бiльш орiентоване на правильну вщповщь i за своею суттю е формою передачi iнформацiÏ та засвоення знань. Натомкть тренiнг, насамперед, орiентований на запитання та пошук. На вiдмiну вiд традицiйних, тренiнговi форми навчання повнiстю охоплюють весь
потенцiал людини: рiвень та обсяг ÏÏ компетентностi (соцiальноÏ, емоцiйноÏ та штелектуально'''), самостiйнiсть, здатнiсть до прийняття рiшень, до взаемодГ'' тощо. Як зазначае вщомий американський психолог УГльям Глассер: ми запам'ятовуемо 10 % iз то, що читаемо, 20 % - iз того, що чуемо, 30 % - iз того, що бачимо, 50 % - iз того, що бачимо та чуемо, 70 % - iз того, що обговорюемо з шшими, 80 % - iз того, що ми вщчуваемо особисто, 95 % - iз того, чого ми навчаемо шших (Онщенко, 2015).
Отже, треншг - це одночасно практичний та ефективний метод опанування новими знаннями; конструктивне спткування; споаб формування бажаних, бтьш ефективних умшь i навичок а також бГльш устшних моделей поведiнки; форма розширення власного набутого досвiду.
Треншг мае сво'' «атрибути». До них належать: треншгова група; тренiнгове коло; спецГально обладнане примiщення та приладдя для треншгу (флiпчарт, маркери тощо); тренер; правила групи; атмосфера взаемодГ' та спткування; штерактивы методи навчання; структура треншгового заняття; оцiнювання ефективност тренiнгу. Ефективнiсть деяких Гз них може бути пщвищена чи доповнена певними цифровими шструментами. Пропонуемо приклад подГ6ного поеднання, розроблений кафедрою О1Т КЗ СО1ППО з теми «Безпека в 1нтернет» для слухачГв курав пГдвищення квалГфГкацГ''.
Проведення тренГнгу вщбуваеться за певною структурою. Типова структура, мета та завдання треншгу разом слугують основою для складання плану його проведення. Такий план може мати рГзнГ форми (таблиця, перелт послщовних дш, схема тощо), але принципово те (i це слщ добре засво'ти майбутньому тренеру), що план тренГнгу слщ скласти обов'язково. Природно, це не означае, що треншг пройде повнГстю так, як було заплановано, проте план допоможе тренеру дотримуватися основних питань, якГ мають бути опрацьованГ в ходГ роботи групи, шакше неможливо досягти поставлено' мети тренГнгу. Пщ час тренГнгу неодмшно виникае багато побГчних тем для обговорення, i кожна з них виявляеться бтьш чи менш привабливою для учасникГв. Проте 'х опрацювання слугуватиме Гншим цГлям. Тим часом термГн заняття спливатиме, й обов'язковГ питання можуть залишитися не розглянутими. Тож саме завчасно складений план допоможе дотримуватися обрано' теми, досягнути бажано'' мети. Для реалГзацГ' цГе' вимоги пропонуемо створити вщповщний цифровий ресурс, яким може бути блог. ПодГбний навчальний освт-лй ресурс дисциплГни «1нформацшно-цифровГ технологи» створений викладачами кафедри освт-лх та шформацшних технологГй КЗ СО1ППО у вереснГ 2018 i успГшно використовуеться у роботГ зГ слухачами курав пГдвищення квал1фтацп. ПодГбна форма оргаызаци плану тренГнгу дозволяе ознайомити його учасникГв Гз ходом навчального заняття як безпосередньо в аудитори, так i дистанцшно. КрГм того, можливост цифрового ресурсу забезпечують ГнтерактивнГсть та зворотнш зв'язок мГж учасниками та тренерами в рамках тренГнгу, а також i тсля його завершення, дозволяючи спГльно наповнювати його вщповщними тематичними матерГалами (табл. 1).
Таблиця 1
Матерiали для TpeHiHry
МетодичнГ Матерiали для тренерiв, котрi полегшують проведення кожно' з вправ i передачу проведення треншгу шшим особам
Джерела Текст закону, базовий конспект лекцп тощо
1люстрацшнГ Матерiали, котрi допомагають зрозумiти i запам'ятати викладений матерiал
НавчальнГ Матерiали до вправ, вступ до iгор, завдання для шдивщуального та групового виршення, опитувальники
Кожен треншг складаеться Гз трьох частин: вступно', основно' та заключно'.
Вступна частина е важливим i обов'язковим елементом кожного треншгового заняття, але займае не бтьше 10-20 хвилин. Вона передбачае вирГшення наступних завдань:
• актуалГзацГя матерГалу;
• актуалГзацГя теми поточного тренГнгу i з'ясування очтувань. Завдання цього етапу — допомогти учасникам актуалГзувати наявнГ знання Гз задано'' теми i сформулювати результати, яких вони хочуть досягти в ходГ ÏÏ вивчення. Усвщомлення результатГв навчання та 'х особисто'' корист пГдвищуе мотивацГю;
• створення доброзичливо' та продуктивно'' атмосфери (цей етап називають загальним термшом «знайомство». ВГн проходить у формГ само- чи взаемопрезентацГ'' учасникГв тренГнгу);
• пщтримання демократично'' дисциплГни у формГ прийняття, уточнення або повторення правил групи.
Для досягнення поставлено'' мети рекомендуемо використовувати хмарнГ освт-ii технологи, зокрема можливост онлайн-сервГсГв для вГзуалГзацГ' та сптьно''' роботи. Зокрема, навчальний освт-лй ресурс дисциплГни «1нформацшно-цифровГ технологГ''» пропонуе учасникам тренГнгу «Безпека в 1нтернет. МедГаграмотнГсть» перелГк i пояснення правил проведення тренГнгу для спГльного обговорення, а також 'х вГзуалГзацГю за допомогою онлайн-ресурсу для створення хмари слГв WordArt.com. Створене за його допомогою графГчне зображення правил тренГнгу може бути розмщене на вах сторГнках вГдповГдного цифрового освтнього ресурсу, щоб правила були постшно доступнГ учасникам тренГнгу, як того вимагае методика проведення подГбного навчального заняття.
Знайомство учасникГв, яке у нашому випадку е першим практичним завданням в рамках тренГнгу «Безпека в 1нтернет. МедГаграмотнГсть», вщбуваеться через роботу у сптьному документ^ шаблон якого створюеться тренерами заздалепдь для кожно'' групи слухачГв, Гз наданням доступу для редагування за посиланням. При цьому вщ учасникГв не вимагаеться наявысть або вхщ до облтового запису.
Основна частина тренГнгу - це ктька тематичних завдань у поеднаннГ з руханками (вправами на зняття м'язового i психолопчного напруження).
В основнГй частинГ тренГнгу ГнодГ виокремлюють теоретичний i практичний блоки. Проте цей подГл е досить умовним. Адже знання (як i вмшня та навички) на тренГнгу здобувають у процеа виконання практичних завдань (мши лекцГ'', беади, мультимедшна презентацГя, взаемонавчання, виконання проекту, робота у групах).
Тренер повинен оргаызувати весь матерiал Í3 тематики треншгу в лопчый послiдовностi i вiдiбрати ключовi знання й навички, якi можуть бути засвоeнi за вiдведений час. 1нформацмы блоки (розповiдь, демонстрацiя, пояснення) мають бути короткими (до 5 хв.) i чергуватися з штерактивними (дискусiя, мозковий штурм, аналiз кторп, дебати). Для вiдпрацювання вмiнь варто використовувати рольовi iгри. Кожна штерактивна вправа мае завершуватися коротким обговоренням i пщбиттям пiдсумку.
Атмосфера взаемодп та спiлкування пiдвищуе результативнiсть сптьно''' роботи групи i тренера. Для и' створення пропонуемо дотримуватись наступних умов:
1. Проблема, яку члени групи обговорюють, зачiпае 'х штереси. В процесi обговорення вони активно включаються у взаемовiдносини з шшими учасниками.
2. Учасники тренiнгу вщчувають повагу до себе i свого життевого досвiду.
3. Вони можуть бути самими собою i не боятися проявляти себе.
4. Мiж учасниками треншгу i тренерами встановлюеться взаемоповага.
5. Учасники треншгу мають вщчувати, що 'х думки не завжди ствпадають iз думками шших, однак думки всiх учасникiв треншгу мають однаково важливе значення.
6. Вони можуть припускатися помилок, але 'х ыхто не критикуе.
7. Заохочуеться спiвпраця учасникiв i вони самi оцiнюють сво'' успiхи.
Розглянемо два види складних умов, як можуть виникнути пiд час проведення треншгу. Перша - забагато учаснимв, друга - замало часу. Ц проблеми взаемопов'язанi. Адже бiльша ктьккть учасникiв потребуе бiльше часу для проведення таких вправ, як знайомство, зворотний зв'язок та шил, коли учн висловлюються по черзi.
20 оаб - оптимальна кiлькiсть учаснимв тренiнгового заняття. Якщо кiлькiсть учаснимв перевищуе рекомендовану, можна подiлити аудитор^ на пiдгрупи. Однак це доцтьно тiльки в тому випадку, коли у пщгрупах залишаеться не менше 12 осiб, в iншому разi тренеру буде складно сформувати потрiбну кiлькiсть малих груп. Отже, якщо в аудиторп менше 30 оаб, доцтьно замшити вправи на знайомство чи зворотний зв'язок виконанням 'х у парах, а по™ запитати, чи е охочi подiлитися сво'ми думками на загал i вислухати одного-двох охочих.
Для економп часу варто комбшувати рiзнi вправи: знайомство й актуалiзацiю теми, об'еднання у групи i руханки, зворотний зв'язок i прощання.
Для проведення основно' частини треншгу «Безпека в 1нтернет. Медiаграмотнiсть» навчальним освiтнiм ресурсом дисциплши «lнформацiйно-цифровi технологи» передбачено органiзацiю дискусп на тему «Мiсце i роль 1нтернету в нашому житп», основним шструментом проведення яко' е штерактивна дошка, на якiй один iз тренерiв фiксуе промiжнi результати дискусп, поки шший слiдкуе за ÍÍ розвитком. Наступнi iнтерактивнi завдання стають доступними для учасникiв тренiнгу за пперпосиланнями з вiдповiдноÍ сторiнки. Подiбний варiант представлення завдань дозволяе тренерам пропонувати теоретичн частини тренiнгу таким чином, щоб учасники не вщволтались вiд ходу навчального заняття. З метою швидкого збору iнформацiÍ вщ учасникiв тренiнгу пропонуемо використовувати онлайн-опитувальники, якими можуть бути Форми вщ Google. Подiбнi додатки дозволяють одразу проаналiзувати отриманi результати спiльно з учасниками треншгу, що може бути важливою умовою його ефективносп.
Не менш корисним для тренерiв може стати практична вправа, яку учасники зможуть виконати за допомогою Google-малюнка, звичайно, на попередньо пщготованому шаблон iз доступом на редагування за посиланням. Подiбний iнструмент дозволяе також оргаызувати дебати або спiльне обговорення стрних питань у рамках треншгу.
Цiкавим цифровим iнструментом е штерактивы онлайн-дошки - це мережевий со^альний ресурс, призначений для органiзацiÍ сптьно''' роботи зi створення й редагування зображень i докумен^в, спiлкування в реальному чаа. Це принципово новий шструмент для навчання, завдяки якому можливе поеднання тексту, зображення, вщео- й аудiоматерiалу на одному майданчику. На сьогодн в мережi 1нтернет створено значну кiлькiсть веб-ресурсiв вiртуальних iнтерактивних дощок. Вiдповiдно до особливостей користування в освiтньому процесi, 'х умовно можна розподiлити на 4 групи:
• дошки для створення нтерактивних плака^в, шкiльних газет;
• дошки для малювання;
• дошки для зберкання нотаток;
• дошки для оргаызацп сумкно''' роботи iз рiзноманiтним контентом iз можливiстю сптьного його редагування (Хмть&Морквян, 2016).
Для проведення основно'' частини тренiнгу «Безпека в 1нтернет. Медiаграмотнiсть» було використано онлайн-ресурс Lino. Запропонований цифровий шструмент, як iнтернет-майданчик, може використовуватися для оргаызацп iдей, обмiну ними з шшими користувачами i тому прекрасно вбудовуеться в технолопю проведення онлайн мозкового штурму, а також для оргаызацп роботи учаснимв треншгу в групах, оскiльки дозволяе розмщувати як текстовi, так i графiчнi об'екти i вiдео. Реестрацiя на подiбному онлайн-ресурi е обов'язковою, однак бтьшмсть iз них пiдтримують облiковi записи найпоширенiших соцiальних мереж i хмiрних платформ, що е дуже зручним привтеем для тренерiв, ям можуть створювати окремi простори для ствпрац окремо кожнiй iз груп слухачiв, надаючи розширений доступ за посиланням.
В рамках заявленого треншгу учасникам пропонуеться об'еднатися в малi групи (4-5 оаб) i сптьно знайти в 1нтернет за допомогою пошуково'' системи пояснення та опис термов:
• 1 група - «тролшг»
• 2 група - «фшинг»
• 3 група - «мбербулшг»
• 4 група - «мбергрумшг»
lнструкцiя по виконанню даного завдання також представлена на вщповщнш сторшц тематичного блогу тренiнгу «Безпека в 1нтернет. Медiаграмотнiсть». Результати роботи потрiбно представити як iнформацiю про певний термш у частинi дошки, яка вщповщае номеру групи. Представлення матерiалiв груп здiйснюеться за допомогою шструмен^в
онлайн-ресурсу Lino: стГкерГв вГдповГдного кольору, зображень, вГдео (до 5 хв.). Завершальна частина тренГнгового заняття передбачае:
• пГдбиття пщсумшв усього заняття;
• отримання зворотного зв'язку вщ учасникГв;
• релаксацГю i процедури завершення тренГнгу.
Цей етап мае об'еднати всГ розглянут впродовж тренГнгового заняття теми з метою пГдбиття пщсумку. Завершення — це можливГсть для вГдповГдей на запитання i формулювання завдань на майбутне. Тренер може рекомендувати лГтературу, вщеоматерГали, сайти для самостГйного опрацювання. Важливо, щоб учасники завершували роботу Гз задоволенням i високою мотивацГею застосовувати набут вмГння в професшнш дГяльностГ. Для реалГзацГ'' даного завдання в рамках представленого навчального освГтньо-цифрового ресурсу дисциплГни «1нформацшно-цифровГ технологГ''» окремо видтено сторГнку «РефлексГя», де учасникам тренГнгу пропонуеться залишити сво' враження вщ заняття на вГдповГднГй штерактивнш онлайн-дошцГ. ОтриманГ вГдгуки можуть залишатися загальнодоступними або розмГщуватись у соцГальних мережах через посилання, що важливо для оцшювання ефективностГ тренГнгу. Результати тренГнгу повиннГ вГдповГдати SMART-вимогам, тобто бути конкретними,вимГрюваними, узгодженими, реалГстичними, визначеними у чаа. Залежно вГд цГлей i завдань одного або серп треншгових занять, до i тсля 'х проведення здГйснюють вхГдне та вихщне опитування. За допомогою вхщних анкет можна оцГнити початковий рГвень знань i ставлень учасникГв, а порГвнюючи результати вихГдного та вхщного опитування, - оцГнити прогрес цих показникГв у ходГ тренГнгГв. Опитування «до» та «тсля», як правило, здГйснюють анонГмно, 'х результати опрацьовують спГльно з учасниками тренГнгу i вони е шдикатором ефективностГ треншпв, показують, яка ГнформацГя засвоена краще/прше та чи вГдбулася бажана змша психологГчних установок (ставлень). Доречним цифровим шструментом для вирГшення даного завдання може стати ресурс для проведення онлайн-опитування, або вщповщний хмарний додаток.
Як i будь-яке навчальне заняття, тренГнг мае певну мету: шформування та на буття учасниками тренГнгу нових професшних навичок та умшь; опанування нових технологГй у професшнш сферГ; змГна погляду на проблему; змша погляду на процес навчання, аби зрозумти, що вш може давати наснагу та задоволення.
РЕЗУЛЬТАТИ
У цифрову еру в рамках забезпечення сустльно-педагопчних запитГв i потреб у яккно новому фаховому рГвнГ кадрГв освГти важливою складовою професшно''' компетентностГ педагога пГд час здшснення ним професшно''' дГяльностГ е наявысть i розвиток цифрово'' компетентностГ. Щоб використання цифрових шструментГв для оргаызацл професшно''' педагопчно''' дГяльностГ стало звичним, педагогу варто практикувати застосування онлайнових засобГв на сво'х заняттях. Як приклад поеднання штерактивних методГв навчання (тренГнгу) з цифровими шструментами пропонуеться навчальний освт-лй ресурс дисциплГни «1нформацшно-цифровГ технологГ''», створений викладачами кафедри освт-лх та ГнформацГйних технологГй КЗ СО1ППО. ВГн розроблений вГдповГдно вимог до проведення тренГнгу та наповнений цифровими шструментами, якГ дозволяють тдвищити його ефективысть i використовувати як в аудиторГ'', так i дистанцГйно.
ВИСНОВКИ
1нформатизацГя освГти спричинила активне використання шформацшно-комунтацшних технологГй (1КТ), що позитивно позначилося на ефективностГ освГтнього процесу на вах рГвнях i сприяе формуванню комплексу компетентностей. Складником професшно''' педагопчно''' компетентностГ визначено цифрову компетентнГсть як здатнГсть та вмГння систематичного, лопчного та системного використання ГнформацГйних технологГй, що розкривае доступ до застосування сучасних педагопчних технологГй. Об'ективна реальнГсть сучасного свгту вказуе на актуальшсть оновлення системи освГти в цтому та педагопчних технологГй i тдходГв формування цифрово' компетентностГ педагопв. 1КТ можуть стати тим шструментом, який дасть змогу одночасно i покращити якГсть освГти, i стати середовищем, i забезпечити середовище, у якому розвиватиметься нова культура навчання. Стратепчна мета розвитку системи пГдвищення квалГфГкацГ'' педагопчних працГвникГв передбачае збтьшення вщкритосл та доступност навчальних послуг i орГентацГю на ГндивГдуальнГ потреби кожного слухача. Нова школа потребуе нового вчителя, який зможе стати агентом змш.
Список використаних джерел
1. 10 Trends Transforming Education as We Know It. URL: https://ec.europa.eu/epsc/publications/other-publications/10-trends-transforming-education-we-know-it_en (Last accessed: 21.02.2019).
2. Being digitally competent - a task for the 21st century citizen. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomp (Last accessed: 14.02.2019).
3. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technical-research-reports/digcomp-20-digital-competence-framework-citizens-update-phase-1-conceptual-reference-model (Last accessed: 23.02.2019).
4. Learning and Skills for the Digital Era. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/research-topic/learning-and-skills (Last accessed: 23.02.2019).
5. Биков В., Лещенко М., Тимчук Л. Цифрова гуманктична педагопка: поабник. URL: lib.iitta.gov.ua/710669/1/Посiбник%20ЦГП.pdf (Дата звернення: 24.02.2019).
6. Кафедра освт-лх та ГнформацГйних технологГй. Навчальний освГтнш ресурс дисциплГни «1нформацшно-цифровГ технологГ'». URL: http://trebevi.blogspot.com/ (Дата звернення: 01.03.2019).
7. Костенко Т. ТеорГя поколшь: чому ми рГзнГ i як почути один одного. URL: https://ea.org.ua/2017/07/03/theory/ (Дата звернення: 23.02.2019).
8. ОнГщенко О. В. ТренГнг як шновацшна методика навчання в системГ тслядипломно''' педагопчно''' освГти. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2015_132_28 (Дата звернення: 14.02.2019).
9. Хмть Н. А., Морквян I. В. Вiртуальнi штерактивы дошки та '¡х 0CH0BHi характеристики. URL: http://osnova.com.ua/items/item-october-2016/index_2.html (Дата звернення: 12.02.2019).
References
1. Trends Transforming Education as We Know It. (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/epsc/publications/other-publications/10-trends-transforming-education-we-know-it_en.
2. Being digitally competent - a task for the 21st century citizen. (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomp.
3. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model. (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technical-research-reports/digcomp-20-digital-competence-framework-citizens-update-phase-1-conceptual-reference-model.
4. Learning and Skills for the Digital Era. (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/research-topic/learning-and-skills.
5. By'kov, V., Leshhenko, M., Ty'mchuk, L. (2017). Cy'frova gumanisty'chna pedagogika [Digital humanistic pedagogy]. Retrieved from lib.iitta.gov.ua/710669/1/Посiбник%20ЦГП.pdf [in Ukrainian].
6. Kafedra osvitnix ta informacijny'x texnologij. Navchal'ny'j osvitnij resurs dy'scy'pliny' «Informacijno-cyfrovi texnologiyi». (n.d.). [Educational resource of the discipline «Information and digital technologies»]. Retrieved from http://trebevi.blogspot.com/ [in Ukrainian].
7. Kostenko, T. Teoriya pokolin': chomu my' rizni i yak pochuty' ody'n odnogo. (2017). Retrieved from https://ea.org.ua/2017/07/03/theory/ [in Ukrainian].
8. Onishhenko, O. V. Trening yak innovacijna metody'ka navchannya v sy'stemi pislyady'plomnoyi pedagogichnoyi osvity'. (2015). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2015_132_28 [in Ukrainian].
9. Xmil,' N. A., Morkvyan, I. V. (2016). Virtual'ni interakty'vni doshky' ta yix osnovni xaraktery'sty'ky'. Retrieved from http://osnova.com.ua/items/item-october-2016/index_2.html [in Ukrainian].
METHODOLOGY OF CONDUCTING INTERACTIVE TRAINING SESSIONS WITH DIGITAL TECHNOLOGIES
O. Podlinyayeva
Sumy Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Ukraine
Abstract. The article deals with issues related to the use of information and communication technologies in institutions of postgraduate pedagogical education.
Formulation of the problem. In modern conditions, information and communication technologies have significantly influenced the organization of the educational process in domestic educational institutions, offering completely new pedagogues digital instruments and teaching methods.
Materials and methods. Theoretical (analysis and systematization of literature, works of domestic and foreign authors, methodological materials) and empirical (observation, description)
Results. An analysis of theoretical research and online resources on the formation and development of information and digital competence as a basis for life in the information society, which requires a systematic transformation of organizational and pedagogical foundations of the system of postgraduate pedagogical education is presented. In particular, the results of a combination of elements of traditional and digital pedagogy on the example of organization of educational process of students of advanced training courses in the Sumy Institute of Postgraduate Pedagogical Education are presented. An example of the development of training as an educational form of classes with the use of online services is described. The description of the methodology of conducting a training training session on the basis of the educational Internet resource is proposed, which in aggregate is a clear illustration of the transformation of education, on the one hand, and the availability of technological innovations on the other. The main factors of effective use of digital tools (applications and online services) for improving interactive exercises and techniques are given. It is revealed that the effectiveness of using information and communication technologies in the professional activity of the teacher depends on his experience of using digital instruments in his classes.
Conclusions. The tendencies of development of researches in the field of innovation training in the conditions of the information society are determined and the necessity of disclosing the experience of institutions of postgraduate pedagogical education with regard to introduction of information and communication technologies and interactive methods in the process of education is emphasized.
Key words: training, information and communication technologies, information and digital competence, cloud technologies, postgraduate education, online resources.
