CC BY
61
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Сапожников С.В. Деяк аспекти формування досл'дницько)компетентност') студент'в заклад'в вищо) oceimu Украни у процеа фаховоf пдготовки. Ф'вико-математична освта. 2019. Випуск 3(21). С. 127-132.
Sapozhnikov S. Some aspects of formation of research competence of students of higher education institutions of Ukraine in the process of professional training. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 127-132.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-019 УДК 378.1:371.134
С.В. Сапожников
Унверситет iMeHi Альфреда Нобеля, Украна
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ У ПРОЦЕС1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. У статтi робиться спроба висвтлення та аналiзу основних аспект'в формування досл'дницькоf компетентностi студент'в заклад'в вищо)' освти Украни в процеи фаховоf пдготовки
Матер/'али i методи. Анал'з i узагальнення наукових розв/'док щодо вирiшення проблеми формування досл'дницько)' компетеннтност'1 з виокремленням основних компонентов науково-досл'дно)' д'яльностi студентов, термiнологiчний анал'з для уточнення термну «досл'дницька компетентнсть».
Результати. У публiкацi')' наводяться та аналiзуються основт компоненти науково-досл'дно)' д'яльностi студент'ю (проектувальний, який передбачае наявнсть у студента умнь, навичок та здатностей виявляти та формулювати науковi проблеми, визначати об'ект та предмет досл'дження, формулювати мету та гпотезу досл'дження, визначати основн поняття; iнформацiйний, який передбачае володння студентами методами збирання даних в'дпов'дно до висунутих гiпотез, створення баз емтричних даних, опрацювання р'зномаштних першоджерел тощо; аналтико-синтетичнй, який передбачае здатнсть студент 'ю до вибору i використання ун'юерсальних та спец'юльних метод'ю наукового досл'дження, наявнсть в них розвинутого лог'много мислення, творчих зд'бностей i якостей (iнту'íцiя, здатнсть до iнсайту, в'дкриття, продуктивного мислення); практичний, який передбачае створення, передавання та упровадження результат'в наукового досл'дження у практику тощо). Уточнюеться поняття „досл'дницька компетентнсть майбутнього фахiвця", яку автор розглядае як нтегровану яксть (характеристику) особистост':, що визначае ))' готовнiсть i здатнсть до поетапного розв'язання досл'дницьких задач, якi виникають у реальних життевих ситуацях, у р'зних сферах дiяльностi, на основ'! використання знань та умнь з навчального й життевого досв'ду в'дпов'дно до сформовано)' системи загальнокультурних та професiйних цнностей з метою отримання нових знань шляхом застосування метод'в наукового пiзнання.
Висновки. Формування досл'дницько)' компетентност'1 студент'в заклад'в вищо)' освти Укра)ни у процеа фахово)' пдготовки повинно стати одним з пров'дних прiоритетiв сучасно)' системи вищо)' освти кра)ни, вирiшення якого вимагае комплексу заход 'в як загально педагог'чного та дидактико-методичного, так i оргашзац 'шного характеру.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: досл 'дницька компетентн'1сть, формування досл'дницько)' компетентност '1, система вищо)' осв'1ти, професiйна пдготовка, студенти заклад'в вищо)'освти.
ВСТУП
Постановка проблеми. Першочерговим прюритетом сучасного навчання i виховання студенев у закладах вищо''' освти Укра'ни е розвиток творчого потенциалу майбутнього фахiвця, здатного до перетворення социуму i побудови нових форм сусптьного життя, нестандартного виконання власних профеайних функцй Реалiзацiя цього завдання вимагае вщ науково-педагопчних пращвниюв сучасних вишмв Укра'ни розумЫня методолопчних i психолого-педагопчних аспек^в навчально''', науково-дослщно''' та трудово!' дiяльностi, лопки навчальних дм з розвитку продуктивних здiбностей особистост студента.
При цьому формування майбутнього фахiвця передбачае, насамперед, опору на саморозвиток задат^в i творчого потен^алу Ыдивща, що вимагае створення для цього вщповщних умов (В. Андреев), що забезпечують отримання нового знання, його збереження i використання за функцюнальним призначенням, яке не вичерпуеться ттьки тзнавальним аспектом (Андреев, 1981). Природно, що оргаызащя профеайно''' пщготовки студенпв у закладах вищо' освти Укра'ни мае будуватися не ттьки за лопкою предмета, а й за лопкою майбутньо' фахово' дiяльностi.
Отже, необхщною умовою яюсно''' пщготовки студенпв у закладах вищо' освти Укра'ни е формування здатносп до науково-дослщницько''' дiяльностi. Дослщницький характер навчання забезпечуе високий рiвень самостшносп,
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
створюе умови для сшвпращ, ствтворчосп викладача i студентiв, сприяе формуванню останнiх навичок самосийноС тзнавальноС активностi.
На жаль, змiстовий компонент вп-чизняноС вищоí школи сьогоднi бтьш зорieнтований на формування у студенев у закладах вищо' освiти Украши застарiлого стереотипу очiкування мбатькiвськоí отки" з боку держави i сустльства. Це е однieю з причин вщсутносп у випускника вишу мотивацп i здатностi до активно' власно' професiйноí дiяльностi, неспроможнiсть до адекватно' самооцшки i самореалiзацií. Водночас Ытенсивний розвиток сучасних технологiй, авторських шкт, альтернативних iнформацiйно-комунiкативних систем вимагае тдготовки фахiвця дослiдницького характеру, активного, здатного до наукового пошуку, як основи його профеайного саморозвитку i самореалiзацií. Крiм того, аналiз наукових першоджерел довiв, що феномен „дослщницька компетентнкть" не завжди однозначно трактуеться. Так, на думку, як впчизняних (Б. Андрiевський, В. Бондар, В. Галузинський, М. бвтух, С. Гончаренко, Л. Коржова, О. Рудницька), так i зарубiжних (Л. Андреева, Р. Горохова, I. Зверев, Н. Ыкандров, Д. Турсунов) науковщв, формування дослiдницьких умЫь майбутнiх фахiвцiв стае одним з провщних прiоритетiв сучасноí системи вищоí освiти, вирiшення якого вимагае комплексу заходiв як загально педагогiчного та дидактико-методичного, так i органiзацiйного характеру.
Таким чином, сьогоды, не зважаючи на значну кшьмсть дослiджень цього напрямку, залишаються актуальними питання щодо чгткого розумiння процесу формування дослiдницьких компетентностей студенев у закладах вищоí освти УкраСни.
Аналiз останшх дослiджень. Теоретичн аспекти iнтеграцií навчальноí та дослiдницькоí дiяльностi студентiв у закладах вищоí освiти УкраСни стали предметом дослщжень низки педагогiв-дослiдникiв, якi розкрили:
- дидактичн умови органiзацií дослiдницького тдходу в навчаннi (П. Лузан, В. Андреев, А. ДьомЦ В. Беспалько, М. Князян, £. Кулик, Н. Гловин, В. Кулешова, О. РогозЫа);
- дидактичн аспекти органiзацií та тенденцп розвитку лабораторного практикуму з фундаментальних дисциплш (Ю. Леонов, С. Гуревич, I. Осипова, А. Кузнецов, О. Горбань та Ю. Висоцький);
- умови розвитку творчого мислення та формування дослщницьких умЫь тд час лабораторного практикуму (Л. Гольдш, К. Кортнев, Л. Кравченко, М. Алексеев);
- особливост впровадження вiртуальних лабораторм в лабораторний практикум вищих навчальних закладiв (О. Чорний, Д. Родькш, С. Обухов, А. Васильев, I. Саприкш, I. Пономарьов, А. Соловов, Б. Краус).
- теоретичн засади оргаызацп та формування дослщницьких умiнь за допомогою iнформацiйно-комунiкативних технологш (С. Раков, Ю. Триус, О. Каневська, Т. Сидоренко);
Мета статл. Головна мета цiеí роботи - висвп^лити та проаналiзувати деякi аспекти формування дослiдницькоí компетентностi у студенев закладiв вищоí освiти УкраСни у процес фаховоí пiдготовки
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Украíнське суспiльство сьогодн перебувае на етапi криз, соцiальноí напруженостi та невизначеностi, хаотичностi подальшого розвитку. На фонi наростаючоí вщчуженосп у стосунках мiж людьми, змшюеться i свiдомiсть сучасноí дитини, и сприйняття навколишнього свiту, психологiя поведшки. У зв'язку з цим для украíнськоí системи освiти окреслились чотири основы виклики часу, ям прямо чи опосередковано впливають на и стан i перспективи розвитку, серед яких:
- глобал'!за^я (бiзнес без кордонiв, вщкрита освiта, жорстка конкуренцiя на ринку прац i володiння джерелами енергп);
- демографiчна криза (зменшення людських ресурсiв, старiння населення, вiдтiк здiбноí молодi) вимагае пошуку шляхiв опт^зацп якостi освiти, ефективного використання освiтнього i виробничого потенцiалiв;
- iнновацi¡ в науково-техычнш сферi (IКТ, нанотехнологп, бiотехнологií тощо) зумовлюють потреби швидких i науково обфунтованих змiн у змкт i методиках навчання; формування у людей здiбностi навчатися впродовж життя;
- швидк/'сть частота комун/'кацш у рiзних сферах суттево змiнюють навчальне, культурне середовище, шформацмний i зокрема освiтнiй простiр кражи" (Савченко,2011).
Стае очевидним, що розв'язання вищезазначених глобальних проблем сталого розвитку нашоí краíни безпосередньо пов'язанi з пошуком нових взiрцiв змiсту та форм вищоí освiти, що орiентованi на формування моделi якiсноí тдготовки конкурентоспроможних на свтэвому ринку прац фахiвцiв на основi професiйних стандар^в компетентностi.
У зв'язку з цим завдання вдосконалення органiзацií навчального процесу в тдготовц майбутнiх фахiвцiв/ формування 1х професiйних компетентностей, висуваеться в якост прiоритетного напряму як програми подальшого розвитку системи вищоí освти УкраСни, так i становлення новоí освiтньоí парадигми краíни.
Невизначенiсть сучасного постiндустрiального суспiльства зумовлюе необхiднiсть тдготовки уыверсальних робiтникiв, якi володiють узагальненими засобами виконання професшних функцiй, мають „портфель компетенцiй" i професiйно значуш^ якостi (Зеер, 2007).
Якiсна освп^а розглядаеться нами сьогоднi як ефективний Ыструмент протистояння викликам часу у вимiрi продукування конкурентоспроможних висококвалiфiкованих фахiвцiв, що володiють необхiдними квал'ф'ка^ями та компетентностями.
Завдяки тому, що в останн роки з'явилася низка дидактичних праць з теорп навчання, вщбулося упорядкування термЫолопчного поля компетентнiсного тдходу. Зокрема, в украíнськiй дидактицi вже е чгш, однозначнi тлумачення базових понять компетентысного пiдходу: компетентнсть, ключова компетентнсть, предметна компетентнсть i компетенцИ Тому, сьогоды, не слiд до них щось додавати чи iмпровiзувати, треба ними грамотно користуватися, а новизну виявляти у (х проекцп на об'ект i предмет нашого дослщження - формуваннi досл'дницько)' компетентност'1 майбутшх фахiвцiв у систем'1 вищо¡'освти Украши.
Наведемо трактування термов вгтчизняних i зарубiжних науковцiв, якi виступають у контекст компетентысного пiдхoду: компетентнсть - загальн або ключoвi вмiння, базoвi вмiння, фундамeнтальнi шляхи навчання, ключoвi квалiфiкацiï, крocнавчальнi вмiння або навички, ключoвi уявлення, опори або опоры знання (визначення Мiжнарoднoï кoмiciï Ради бвропи); компетентнсть - cпрoмoжнicть квалiфiкoванo здiйcнювати дiяльнicть, виконувати завдання або роботу; набiр знань i навимв, що дають мoжливicть ocoбиcтocтi ефективно здмснювати дiяльнicть або виконувати таю функцп, за допомогою яких досягаються пeвнi стандарти в oбранiй професп або видi дiяльнocтi (визначення Мiжнарoднoгo департаменту cтандартiв для навчання, досягнення й освти) (Овчарук, 2003)]; компетентн1сть -змктовне узагальнення теоретичних та емтричних знань, представлених у фoрмi понять, принципiв, смислоутворюючих положень (Е. Зеер); компетенц1я- узагальнений cпociб дм, якi забезпечують продуктивне виконання професшно!' дiяльнocтi (Зеер, 2007); компетенц1я - штегрований результат навчання, який виражаеться у здатнocтi суб'екта ефективно використовувати внутршы та зoвнiшнi ресурси для виконання профеайно!' дiяльнocтi вiдпoвiднo до встановлених вимог (Зеер, 2007).
Отже, аналiз наведених означень понять компетентнсть i кoмпeтeнцiя дають змогу дшти висновку, що у бiльшocтi випадмв пiд компетенц1ею рoзумiють вимогу, норму освпньо'| пiдгoтoвки фахiвця, а тд кoмпeтeнтнicтю -ocoбиcтicну якicть, що вже склалася. Сутшсть поняття „компетентнкть" ми розглядаемо у такiй трактовцг компетентнсть - ¡нтегрована яксть (характеристика) особистост'1, яка визначае ïï здатнсть розв'язувати проблеми та вир1шувати р1зноман1тн1 завдання, що виникають у реальних життевих ситуа^ях, у р1зних сферах д'яльностi, на основ1 використання знань та ум1нь з навчального й життевого досв1ду в1дпов1дно до сформованоÏ системи загальнокультурних та профе^йних цнностей.
Аналiз публтацм науков^в, предметом наукового пошуку стали рiзнi аспекти тдготовки майбутых фахiвцiв до дослщницько!' дiяльнocтi, засвщчуе вщсутысть единого визначення цього поняття. Так, наприклад, Е. За'|'р-Бек i Ю. Соляников роздтяють назви „дослщницька робота" (форма oрганiзацiï наукового i дослщницького пошуку) i „дослщницька дiяльнicть" (процес, що охоплюе вci характеристики дiяльнocтi з отримання, обробки й розповсюдження нового знання). Тому „дослщницька дiяльнicть" е бiльш ширшим поняттям, яке включае мдocлiдницьку роботу" [6, с. 96].
Вщомий науковець В. ЗагвязЫський наголошуе, що ocкiльки навчальний процес завжди за своею сутыстю е досл'дницьким, необхщно вoлoдiти методикою пошуково!' роботи, що в умовах компетентысного пiдхoду е одним з основних критерпв квалiфiкацiï cпeцiалicта. Дослщницький елемент "... був, е i ще у бiльшiй мiрi буде елементом практично'!' дiяльнocтi педагога" (Загвязинский, 1980).
Узагальнюючи погляди на дослщницьм компетентности, що icнують в сучасый пeдагoгiчнiй теорп, наведемо дeкiлька пiдхoдiв до Ух визначення. Насамперед, у процес прoфeciйнoï пiдгoтoвки наукова дiяльнicть може розглядатися oднiею з основних видiв формування ocoбиcтicних i професшних компетентностей майбутнього фахiвця. Так, на думку В. Городецького, фахова компетентнкть - це комплекс певних знань, умЫь i навичок, ям забезпечують володЫня конкретною прoфeciйнoю тeхнoлoгiею, у тому чи^ й здiйcнeння дослщно-експериментального пошуку ново!' iнфoрмацiï (Городецкий, 2008).
В. Лаптев, вважае, що досл'дницька компетентнсть мае визначатися як одна з ключових характеристик прoфecioналiзму, як невщ'емний компонент загально!' i прoфeciйнoï культури майбутнього фахiвця, що вoлoдiе науковим апаратом теоретично)' i практично!' профеайно-дослщницько!' дiяльнocтi (Лаптев, 2001).
Разом з тим ми уповн погоджуемося з пози^ею Ю. Сoлянiкoва, який досл'дницьку компетентнсть представляе через призму ключових, базових i спещальних компетенцш, якi змктовно ïi наповнюють. Науковець акцентуе увагу на тому, в сучасних умовах дiяльнocтi закладiв вищо!' ocвiти ц види кoмпeтeнцiй тicнo мiж собою зв'язаы, а |'х розмежування може бути лише умовним [6].
Бтьш широке розумЫня поняття „досл'дницька компетентнсть" демонструе £. За'|'р-Бек. Вiн зосереджуе увагу на наявносп нeoбхiдних знань i сформоваысть вiдпoвiдних умiнь, здатносп до адекватно!' cамooцiнки, рoзвинeнocтi усвщомлено!' cамoeфeктивнocтi, за рiшeнням завдань у реальному середовиш^ ocвiти, мотивацп до науково!' роботи (Заир-Бек, 2000).
Таким чином у контекст'1 нашого досл'дження досл'дницьку компетентнсть майбутнього фах'вця ми будемо розглядати як iнтегровану яксть (характеристика) особистост'1, яка визначае ÏÏ готовнсть i здатнсть до поетапного розв'язання досл'дницьких задач, ят виникають у реальних життевих ситуа^ях, у р'!зних сферах д'яльностi, на основi використання знань та ум'шь з навчального й життевого досв'ду в'дпов'дно до сформованоÏ системи загальнокультурних та професiйних цнностей з метою отримання нових знань шляхом застосування метод'!в наукового Ызнання.
Переважна бтьшмсть дослщнимв стверджуе, що науково-дослщна дiяльнicть спрямована на одержання сустльно значущих нових знань про певн об'екти, процеси або явища i мае у своему процеа певн етапи (стадп): етап планування (проектування) досл'дження, етап застосування метод'в до об'екта досл'дження з метою отримання потр'бнихрезультат'!в, етап формулювання та iнтерпретацiïрезультат'!в досл'дження.
Таким чином, сама по coбi науково-дослщна дiяльнicть студенев у закладах вищо'|' освти Украши повинна мктити там компоненти:
- проектувальний компонент, який передбачае наявысть у студента умЫь, навичок та здатностей виявляти та формулювати наукoвi проблеми, визначати об'ект та предмет дослщження, формулювати мету та ппотезу дослщження, визначати основы поняття;
- iнформацiйний компонент, який передбачае володЫня студентами методами збирання даних вщповщно до висунутих ппотез, створення баз емтричних даних, опрацювання рiзнoманiтних першоджерел тощо;
- аналтико-синтетичний компонент, який передбачае здатысть студенев до вибору i використання уыверсальних та спещальних мeтoдiв наукового дослщження, наявысть в них розвинутого лопчного мислення, творчих здiбнocтeй i якостей (штущя, здатысть до шсайту, вщкриття, продуктивного мислення);
- практичний компонент, який передбачае створення, передавання та упровадження результат наукового дослщження у практику.
Отже, основу науково-дослщницько'' компетентности студенпв у закладах вищо'' освiти Укра'ни складають умЫня виявляти проблему, формулювати ппотезу, здiйснювати добiр й аналiз необхiдних даних для дослiдження, пщбирати вiдповiднi методи проведення дослiдження та обробки даних, фтсувати промiжнi та остаточн результати дослiдження, проводити обговорення та штерпретащю результатiв дослiдження, використовувати 'х на практицi.
Таким чином, процес формування дослщницько'' компетентностi студенев у закладах вищо' освiти Укра'ни в органiзацiйному, змктовному i результативному аспектах передбачае розв'язання конкретних завдань, найважлившими серед яких е:
- забезпечення фундаментальних, теоретичних, експериментальних прикладних дослщжень у рiзних галузях наук зпдно з кнуючими планами кафедр;
- забезпечення стшких зв'язкiв науково-дослщно'' роботи з навчальним процесом у сучасних закладах вищо'' освти Укра'ни;
- впровадження наукових розробок у повсякденну практику вищо' школи, а також у рiзнi галузi науки i технiки;
- залучення студенев усiх форм навчання до науково-дослщно'' дiяльностi.
Сьогоднi переважна бiльшiсть дослщниюв, класифiкуючи науково-дослiдну дiяльнiсть студентiв, виокремлюе два взаемопов'язанi напрями формування дослщницько'' компетентностi: шляхом навчання студентiв елеметчв дослiдницькоí дiяльностi, органiзацií та методики науково'' творчостi та шляхом безпосередньо''' участi студентiв у наукових дослщженнях, що здiйснюються п^д керiвництвом професорiв i викладачiв за загальнокафедральною, загальнофакультетською чи загальною для вишу науковою проблемою.
Але, нажаль, науково-дослiдна робота у закладах вищо'' освiти Укра'ни проводиться вiдокремлено в^д iнших напрямiв дiяльностi студентiв. Саме тому, на вщмшу в^д навчально' роботи, нею охоплено лише частину тих, хто навчаеться у вишм. А вщтак, можна констатувати, що ефективнiсть науково-дослщно'' дiяльностi студентiв у закладах вищо' освти Укра'ни залишаеться невисокою, як i рiвень 'х науково-дослiдницькоí компетентности.
Отже, науково-дослiдницька робота е тим важливим компонентом професшно'' дiяльностi викладачiв та студентiв, яка спрямовуе 'х творчий пошук на розробку нових теоретичних концепцй освiтнiх технологiй, ефективних методик i методiв тощо. Упровадження результат науково-дослщно'' дiяльностi викладачiв у практику закладу вищо'' освти дозволяе тдвищувати якiсть професiйноí пiдготовки майбутых фахiвцiв.
ВИСНОВКИ
Саме тому, формування дослщницько'' компетентностi студентiв закладiв вищо' освiти Укра'ни у процесi фахово'' пщготовки повинно стати одним з провщних прiоритетiв сучасно'' системи вищо'' освти кра'ни, вирiшення якого вимагае комплексу заходiв як загально педагопчного та дидактико-методичного, так i оргаызацшного характеру. Таким чином, сьогоднi, не зважаючи на значну кшьмсть наукових розвщок щодо цього напрямку, залишаються актуальними питання щодо чiткого розумЫня алгоритму проектування процесу формування дослщницько'' компетентностi студентiв закладiв вищо' освти Укра'ни у процесi фахово'' тдготовки.
Список використаних джерел
1. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности: Методическое пособие. М.: Высшая школа, 1981. 240. с.
2. Бiбiк Н. М., Ермаков I. Г., Овчарук О. В. Компетентысна освп^а - вщ теорп до практики. К. : Плеяда, 2005. 120 с.
3. Велитченко Л.К., Подшивалкша В.1. Методологiчнi та теоретичнi проблеми психологи. Одеса: СВД Черкасов, 2009. 279 с.
4. Городецкий В.В. Формирование профессиональных компетенций как психолого-педагогическая проблема. Гуманитарные науки: [сб. научн. труд. Сев. Кавк. ГТУ]. 2008. №6. С. 46-52.
5. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. М.: Изд-во "Знание", 1980. 96 с.
6. Заир-Бек Е.С., Соляников Ю.В. Технологии обучения научно-исследовательской деятельности как фактор качественной подготовки научных кадров в педагогическом университете / Подготовка специалиста в области образования: Научно- организационные проблемы подготовки кадров высшей квалификации : Коллективная монография. СПб. : Изд-во РГПУ, 2000. С. 91-144.
7. Зеер Э. Ф. Обновление базового профессионального образования на основе компетентностного подхода. Профессиональное образование. Столица. 2007. №4. С. 9-10.
8. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 42 с.
9. Краевский В.В. Методология педагогики: прошлое и настоящее. Педагогика. 2002. №1. С. 3-10.
10. Лаптев В.В. Научный подход к построению программ исследования качества образования /модернизации общего образования на рубеже веков : сборник научных трудов. СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2001. С. 3-10.
11. Овчарук О. Компетентности як ключ до оновлення змкту освти. Стратегiя реформування освти в Укра'шг. Рекомендацп з осв'тньо)'полтики. К.: ТС.1.С.", 2003. С. 13-42.
12. Пометун О. I. Розвиток компетентысного пщходу: стратепчы орiентири сучасно'' школи. Реалiзацiя европейського досв'ду компетентнсного пдходу у вищий школ'1 Украни. К. : Пед. думка, 2009. С. 332-334.
13. Пуховська Л. Компетентысний пщхщ у педагопчый освт: европейський досвд Пслядипломна осв'та в Украш. 2010. № 2. С. 76-80.
14. Савченко О. Ключовi компетентности - Ыновацмний результат шктьно'' освiти. Р'дна школа. 2011. № 8-9. С. 4-8.
15. Третяк М.В. Формування математично'' культури студенев у процеа вивчення теорп мiри i штеграла в педпгопчних та класичних уыверситетах : автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 "Теорiя та методика навчання (математика)"
/ Третяк Микола Васильович ; М-во ocBi™ i науки Укра'''ни, Черкас. нац. ун-т iM. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2014. 20 с.
16. Чуб Е. В. Компетентностный подход к образованию. Инновации в образовании. 2008. № 3. С. 21-27.
17. Шадриков В. Д. Новая модель специалиста: инновационная подготовка и компетентностный подход. Высшее образование сегодня. 2004. № 4. С. 26-34.
18. Юдин Э. Г. Методологический анализ как направление изучения науки. М. : Наука, 1986. 261 с.
19. Key Competences for Lifelong Learning. A European Reference Framework. Brussels : European Commission, 2005. URL: http://ec.europa.eu/education/policies/2010/doc/
References
1. Andreev, V.I. (1981) Эvrystycheskoe prohrammyrovanye uchebno-yssledovatelskoi deiatelnosty [Heuristic programming of research activities]: Moskva, Publ.,Methodical manual, Higher school, p.240. [In Russian]
2. Bibik, N. M., Yermakov, I. G., Ovcharuk, O. V. (2005) Kompetentnisna osvita - vid teoriyi do praktiki [tekst] [Competent education - from theory to practice]: Pleyada, 2005. 120p. [In Ukrainian]
3. Velitchenko, L.K., Podshivalkina, V.I. (2009) Metodologichni ta teoretichni problemi psihologiyi [Methodological and theoretical problems of psychology]. Odessa: SVD Cherkassov. 279 p. [In Ukrainian]
4. Gorodeckij, V.V. (2009) Formirovanie professionalnyh kompetencij kak psihologo-pedagogicheskaya problema [Formation of professional competences as a psychological-pedagogical problem] Humanities: [sb. nauchn. trud. Sev. Kavk. GTU], №6, p. 46-52. [In Russian]
5. Zahviazynskyi, V.Y. (1980) Uchitel kak issledovatel [Teacher as a researcher] Moskva, Publ., Izd-vo " Znanie ", p. 96 [In Russian].
6. Zair-Bek, E.S, Solianykov, Y.V. (2000) Tekhnologii obucheniia nauchno-issledovatelskoi deiatelnosti kak faktor kachestvennoi podgotovki nauchnykh kadrov v pedagogicheskom universitete [Technologies of teaching of research activity as a factor of the high-quality training of scientific personnels is in a pedagogical university] Podgotovka spetsialista v oblasti obrazovaniia: Nauchno- organizatsionnye problemy podgotovki kadrov vysshei kvalifikatsii [Kollektivnaia monografiia] -SPb. : Izd-vo of RGPU, pp. 91-144. [In Russian]
7. Zeer, E. F. (2007) Obnovlenie bazovogo professionalnogo obrazovaniya na osnove kompetentnostnogo podhoda [Updating basic vocational education on the basis of a competency approach] Professionalnoe obrazovanie. Stolica, №4. p.9-10. [In Russian]
8. Zimnaya, I.A. (2004) Klyuchevye kompetentnosti kak rezultativno-celevaya osnova kompetentnostnogo podhoda v obrazovanii [Key competencies as a result-based basis of the competence approach in education], M. p.42. [In Russian]
9. Kraevskij, V.V. (2002) Metodologiya pedagogiki: proshloe i nastoyashee [Methodology of Pedagogy: Past and Present] №1. p.3-10. [In Russian]
10. Laptev, V.V. (2001) Nauchnyi podkhod k postroeniiu programm issledovaniia kachestva obrazovaniia /modernizatsii obshchego obrazovaniia na rubezhe vekov [A scientific approach to the construction of programs to study the quality of education / modernization of general education at the turn of the century] Publ. SPb.: Izd-vo of RGPU im. A.I. Hertsena, pp. 3-10. [In Russian]
11. Ovcharuk, O. (2001) Kompetentnosti yak klyuch do onovlennya zmistu osviti. Strategiya reformuvannya osviti v Ukrayini [Competencies as a key to updating the content of education. The strategy of reforming education in Ukraine] Rekomendaciyi z osvitnoyi politiki - K .: TSIIS, p.13-42. [In Ukrainian]
12. Pometun, O.I. (2009) Rozvitok kompetentnisnogo pidhodu: strategichni oriyentiri suchasnoyi shkoli [Development of the competence approach: strategic orientations of the modern school], Realization of the European experience of the competence approach in the higher school of Ukraine. K.: Ped. Opinion, p. 332-334. [In Ukrainian]
13. Puhovska, L. (2010) Kompetentnisnij pidhid u pedagogichnij osviti: yevropejskij dosvid [Competent approach in pedagogical education: European experience], [text] Pislyadiplomna osvita v Ukrayini, № 2, p. 76-80. [In Ukrainian]
14. Savchenko, O. (2010) Klyuchovi kompetentnosti - innovacijnij rezultat shkilnoyi osviti [Key competencies - innovative result of school education] Native School, № 8-9. p.4-8. [In Ukrainian]
15. Tretyak, M.V. (2014) Formuvannya matematichnoyi kulturi studentiv u procesi vivchennya teoriyi miri i integrala v pedpgogichnih ta klasichnih universitetah [Formation of students' mathematical culture in the process of studying the theory of measure and integral in pedagogical and classical universities: dissertation author's abstract] Cand. ped. Sciences: 13.00.02 "Teoriya ta metodika navchannya (matematika)" , M-vo osviti i nauki Ukrayini, Cherkas. nac. un-t im. Bogdana Hmelnickogo. Cherkasi, p.20. [In Ukrainian]
16. Chub, E.V. (2008) Kompetentnostnyj podhod k obrazovaniyu [The Competence Approach to Education], Innovacii v obrazovanii № 3., p. 21-27. [In Russian]
17. Shadrikov, V.D. (2004) Novaya model specialista: innovacionnaya podgotovka i kompetentnostnyj podhod [New Specialist Model: Innovative Training and Competence Approach] Vysshee obrazovanie segodnya, № 4., p. 26-34. [In Russian]
18. Yudin, E. G. (1986) Metodologicheskij analiz kak napravlenie izucheniya nauki [Methodological analysis as a direction of the study of science], M., Nauka, p.26. [In Russian]
19. Key Competences for Lifelong Learning. A European Reference Framework. Brussels : European Commission, 2005. URL: http://ec.europa.eu/education/policies/2010/doc/
SOME ASPECTS OF FORMATION OF RESEARCH COMPETENCE OF STUDENTS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING S.V. Sapozhnikov
Alfred Nobel University, Dnipro, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The article attempts to highlight and analyze the main aspects of forming the research competence of students of higher education institutions of Ukraine in the process of professional training.
Materials and methods. Analysis and generalization of scientific intelligence for solving the problem of formation of research competence with the separation of the main components of students' research activities, terminological analysis to clarify the term "research competence".
Results. The publication outlines and analyzes the main components of students' research activities (design, which involves the student's ability, skills and abilities to identify and formulate scientific problems, determine the object and subject of research, formulate the purpose and hypothesis of the study, determine the basic concepts; information , which involves students' possession of methods of data collection according to hypotheses, creation of empirical data bases, processing of various primary sources, etc.; ny, which implies the students' ability to choose and use universal and special methods of scientific research, the presence of developed logical thinking, creative abilities and qualities (intuition, ability to insight, discovery, productive thinking); practical, which involves the creation, transmission and implementation the results of scientific research into practice, etc.). The author clarifies the concept of "research competence of the future specialist" as an integrated quality (characteristic) of the individual, which determines his willingness and ability to gradually solve research problems that arise in real life situations in different fields of activity, based on the use of knowledge and skills educational and life experience in accordance with the established system of general cultural and professional values in order to gain new knowledge through the application of methods of scientific knowledge.
Conclusions. Formation of research competence of students of higher education institutions of Ukraine in the process of professional preparation should become one of the leading priorities of the modern higher education system of Ukraine, which requires a set of measures of general pedagogical, methodological and organizational character.
Keywords: formation of research competence, higher education system, professional training, students of higher education institutions.
