Методологія формування цифрових компетентностей у контексті розробки цифрового контенту Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Балик Н.Р., Шмигер Г.П. Методолог'т формування цифрових компетентностей у контекстi розробки цифрового контенту. Ф'1зико-математична осв'та. 2018. Випуск 2(16). С. 8-12.

Balyk N., Shmyher H. Methodology Of Digital Competence Formation In The Context Of Digital Content Development. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 2(16). Р. 8-12.

УДК 378.147:004

Н.Р. Балик1, Г.П. Шмигер2

Тернопльський на^ональний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка, Украна

[email protected], [email protected]

DOI 10.31110/2413-1571-2018-016-2-001

МЕТОДОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У КОНТЕКСТ РОЗРОБКИ ЦИФРОВОГО КОНТЕНТУ

Анота^я. У статт'1 розглянуто проблему пдготовки педагогiв у контекст'1 Новоi' укранськоi школи, пдвищення якост'1 ix знань шляхом формування сучасних цифрових компетентностей. На основi анал'!зу науково-методичноi лiтератури досл'джено поняття компетентност'1 та цифровоi компетентност'1. В'дзначено, що цифрова компетентнсть включае в себе впевнене, критичне, в'дпов'дальне використання, взаемод'ю з цифровими технологами для навчання, роботи та участ'1 у суспльствi. Особливу увагу придлено анал'1зу рамкових документ'¡в щодо цифрових компетентностей, концептуальних еталонних моделей цифрових компетентностей, х основних дескриптор'в. Рамка цифровоi компетентност'1 учителiв (DigCompEdu) мстить 23 навчальних результати у 6 галузях, а нацональний формат м/'стить п'ять галузей та 28 дескриптор'в цифрово/ компетентност'1. Авторами було сЫвставлено кожну з них iз метою виокремлення зм/'сту цифровоi компетентност'1 у контекст'1 створення цифрового контенту.

У статт'1 описано теоретичнi та практичн аспекти формування цифрових компетентностей розробки цифрового контенту з точки зору теоретико-методолог'чного, концептуального, формувально-д'тльшсного та результативно-корек^йного аспект'в. Авторами розкрито особливостi створеноi модел'1 формування компетентност'1 розробки цифрового контенту. Модель включае так взаемопов'язаш складов'!: когштивно-iнформацiйну, теxнологiчну та со^ально-мотива^йну. Основну увагу в роботi акцентовано на теоретико-методолог'1чних засадах формування цифрових компетентностей та специфiцi навчання iнформатичниx дисципл'ш майбутшх учителiв.

У якост'1 досл'дницькоi задач'1 авторами було о^нено ефектившсть запропонованоi модел'1. З цею метою визначено компоненти, критерИ, показники та р'юш сформованостi цифровоi компетентност'1 розробки цифрового контенту та проведено експериментальне досл'дження. Воно св'дчить про наявшсть взаемозв'язку м'ж знаннями студент'в у галузi цифрових теxнологiй та iх ум'шнями створювати цифровий контент за допомогою в'дпов'дних цифрових 'шструмент'в.

Ключов! слова: цифровi компетентност'1, модель формування компетентност'1 розробки цифрового контенту, показники, критерИ, рiвнi сформованостi компетентност'1, педагогiчний унверситет.

Постановка проблеми. Протягом останых poKiB для опису навичок та компетентностей щодо використання цифрових технолопй використовують pis^ термЫи, таю як: навички 1КТ, технолопчы навички, навички Ыформацмних технолопй, навички роботи в 21 столггп, шформацмна грамотысть, цифрова грамотысть та навички цифрових технолопй. Ц термЫи часто використовують як синоыми, наприклад, цифрова компетентысть та цифрова грамотысть. Широка piзноманiтнiсть термов вщображае швидкий розвиток технолопй.

Через актуальшсть концепцп цифрових технолопй ми виршили розглянути проблематику методологи формування цифрових компетентностей з науково!' точки зору та основних рамкових докумен^в щодо компетентностей.

Аналiз актуальних дослщжень. Чимало науков^в у галузi шформацмних технолопй присвячують сво! дослщження проблематиц методологи формування цифрових компетентностей у навчальному процеа. Теоретичн аспекти проблеми компетентнкного навчання, дослщжеы у працях. Н. Бiбiк, С. Бондар, С. Впъицько!', О. Гури, М. Жалдака, В. Кухаренка, Н. Морзе, О. Овчарук, О. Пометун, Ю. Рамського, О. СтрЫа та Ыших.

Фтософською основою компетентнкного навчання е системний пщхщ, зпдно якого ус компетентности розглядаються як елементи цЫсно!' системи особиспсних якостей людини, у якш системоутворюючим елементом е мета-Щеал [1].

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

Як зазначае С. Рубiнштейн, методолопчною основою компетентысного пiдходу, спрямованого на формування компетентно! ocoбиcтocтi е ocoбиcтicнo-oрiентoваний, розвивальний i дiяльнicний пiдхoди до навчання. ОргаызацГя навчання на дiяльнicнiй ocнoвi забезпечуе формування ocвiтнiх компетентностей. Науковець розглядав кoмпeтeнтнicть як продукт та результат дiяльнocтi [2].

B. Лунячек, дослщжуючи проблематику кoмпeтeнтнicнoгo навчання, зазначае, що формування кoмпeтeнтнocтi вщбуваеться шляхом oвoлoдiння пiд час навчання компетенцГями, якi е кoмбiнаuiею характеристик (що вщносяться до знань i 'х застосування, умiнь, навичок, здiбнocтeй, uiннocтeй i особистих якостей) i дозволяють забезпечити виконання прoфeciйних обов'язюв на високому рiвнi. Важливим аспектом цього процесу е удосконалення вщповщних навчальних планiв i програм з урахуванням формування компетентностей, якi е актуальними на сучасному eтапi розвитку суспГльства [3].

C. Вiтвиuька зауважуе, що компетентысний пiдхiд передбачае oрiентування системи ocвiти не тiльки на накопичення знань у процеа навчання, а й на вмЫня використовувати oтриманi знання, впроваджувати 'х у профеайну дiяльнicть [4]. Розробленню методики формування та оцЫювання цифрових компетентностей учитeлiв приcвячeнi дocлiджeння В. Бикова [5], Н. Морзе, В. Вембер, О. Барни, О. Кузьмшсько''' [6].

Дослщницький центр £вропейсько'( Кoмicií (JRC), що е науковою структурою бвропейського Союзу, здiйcнюе проекти стосовно модерызацп рамки цифрово''' кoмпeтeнтнocтi для громадян 2.1 (DigComp), рамки цифрово''' компетентности для вчитeлiв (DigCompEdu) та н

У бвропейсьюй cиcтeмi цифрово''' компетентности учитeлiв окреслено нeoбхiднi iнcтрумeнти пщвищення рiвня кoмпeтeнтнocтi учитeлiв у галузi цифрових тeхнoлoгiй [7]. Система DigCompEdu передбачае сптьний пiдхiд £С до визначення i описування основних сфер цифрово''' кoмпeтeнтнocтi учитeлiв i надае загальний oрiентир на европейському рiвнi.

Метою CTaTTi е визначення теоретичних та практичних аспекпв формування цифрових компетентностей у кoнтeкcтi створення цифрового контенту, висвГтлення методологи 'х формування у процеа профеайно''' пiдгoтoвки майбутых учитeлiв у Тeрнoпiльcькoму наuioнальнoму педагопчному унiвeрcитeтi iмeнi Володимира Гнатюка.

Виклад основного матерiалу. Теоретичну основу нашого дocлiджeння складають положення фiлocoфií шформацшного cуcпiльcтва знань, iнфoрматизаuií ocвiти, компетентысний та ocoбиcтicнo-дiяльнicний пiдхoди oрганiзаuií навчально-виховного процесу.

Враховуючи, що проблеми цифрово''' кoмпeтeнтнocтi мають вагоме значення в освт, дouiльним вважаемо дocлiджeння процеав формування цифрових компетентностей у майбутых та практикуючих учитeлiв. У «Концепцп розвитку пeдагoгiчнoí освГти» [8] зазначаеться про нeoбхiднicть впровадження кoмпeтeнтнicнoгo, особиспсно-oрiентoванoгo пiдхoду в пeдагoгiчнiй освт, забезпечення формування уыверсальних компетентностей (soft skills), набуття пeдагoгiчними праuiвниками вмшь та дocвiду формування компетентностей в учыв, опанування пeдагoгiчними тeхнoлoгiями, посилення практично' складово' пeдагoгiчнoí ocвiти.

Розглядаючи питання формування цифрово''' кoмпeтeнтнocтi, доцтьно визначитися iз icнуючими поглядами на структуру компетентности. Погляди дocлiдникiв щодо визначення поняття «компетентысть» нeoднoзначнi: оды ототожнюють 'х з кoмпeтeнuiями, сукупыстю знань, умiнь, навичок ocoбиcтocтi, готовыстю до дiяльнocтi, iншi пiдтримують точку зору, що ця катeгoрiя е окремим особиспсним утворенням. Так, О. Пометун [9] трактуе компетентысть як знання, умшня, навички, ставлення. 1ншМ автори основоположними для рoзумiння компетентности вважають cукупнicть характеристик ocoбиcтocтi, що дозволяють 'й якicнo виконувати певну дiяльнicть, спрямовану на вирiшeння проблем [10, 11].

У бвропейськш рамц квалiфiкаuií структура кoмпeтeнтнocтi визначаеться такими складовими як знання, умiння, компетенцп (виcвiтлюютьcя в тeрмiнах вiдпoвiдальнocтi i автономГ'') [12].

Рoзумiння та актуальнкть цифрових компетентностей зазнали суттевих змн Аналiз европейських та вГтчизняних документГв показуе, що цифрова кoмпeтeнтнicть включае в себе впевнене, критичне, вщповщальне використання та взаемoдiю з цифровими тeхнoлoгiями для навчання, роботи та участ у суспГльствГ [13].

Широкого використання набула рамка цифрово''' компетентности учитeлiв (DigCompEdu), oпублiкoвана в 2017 роцГ Вона зосереджена на концептуальнш eталoннiй мoдeлi цифрово''' кoмпeтeнтнocтi, новому словнику та оптимГзованих дескрипторах. Рамка мктить 23 навчальних результати у 6 галузях: перша галузь зосереджена на професшному середовищГ; друга - стосуеться пошуку, створення та обмЫу цифровими ресурсами; третя - пов'язана з управлшням та використанням цифрових ГнструментГв у навчаннi; четверта - визначаеться шструментами та cтратeгiями для посилення цифрового оцшювання; п'ята - про використання цифрових ГнструментГв для розширення можливостей cтудeнтiв; шоста - стосуеться формування цифрово''' кoмпeтeнтнocтi учыв та cтудeнтiв [5].

Галузi з друго' по п'яту утворюють педагопчне ядро рамки цифрових компетентностей учителГв. Вони розкривають кoмпeтeнтнocтi, якГ повинн мати педагоги, щоб розвивати ефективы, ГнклюзивнГ та iннoваuiйнi cтратeгií навчання, використовуючи цифровГ iнcтрумeнти. В Укра'''нГ на основГ рамки цифрових компетентностей учителГв DigCompEdu розроблено наuioнальний формат, що мктить п'ять галузей та 28 дескрипторГв цифрово''' кoмпeтeнтнocтi.

У цГй cтаттi розглянемо мeтoдoлoгiю формування цифрових компетентностей профеайно''' пщготовки майбут-лх учитeлiв у ТНПУ iмeнi Володимира Гнатюка у контекст розробки цифрового контенту [14, 15]. Зокрема, у Навчальнш програмГ мeдiйнoí та шформацшно''' грамoтнocтi для вчитeлiв (2011) виокремлено двГ позицГ'': створення знань i творче самовираження. У DigComp видГляють вже чотири складовГ, що стосуються розробки цифрового контенту, а саме -розробка цифрового контенту, ГнтеграцГя та перероблення цифрового контенту, авторське право i лщензм, програмування.

У програмах профеайно''' тдготовки майбутнГх учителГв у ТНПУ ранГше бГльше уваги придтялося засвоенню навчального матерГалу у процеа електронного навчання, зараз - самостийному оволодГнню новими знаннями, умГнню створювати новий контент, використовувати отриманГ навички та знання у процеа виршення життевих проблем (таб. 1).

Таблиця 1.

Змша парадигми професшного навчання у ТНПУ

Педагопка електронного навчання Педагопка компетентшсного навчання

Викладач Надання контенту та вщомостей Супpовiд студентiв у створены цифрового контенту, розробц пpактико-оpiентованих пpоектiв

Студент «Споживання» контенту та вщомостей Створення цифрового контенту, практико-оpiентованих пpоектiв

Використанi методи дослiдження. Пiд час роботи нами було використано комплекс методiв дослщження, а саме: теоретичнi - аналiз науково!' та навчально-методично'|' лтератури для порiвняння i зiставлення рiзних пiдходiв до обрано'1' проблеми, визначення ÏÏ теоретичних основ; емпiричнi - спостереження для виявлення стану piB^B сформованост цифрових компетентностей у контекст розробки цифрового контенту; розроблення методики експрес-опитування; виявлення результативности експериментально!' роботи.

Результати дослщження. Проведене нами експрес-опитування (2016 рт) щодо сфоpмованостi компетентности створення цифрового контенту, показало, що студенти рщко публiкують власнi ще'| та матеpiали онлайн. Вони повщомили про свою слабку компетентнiсть у цм галузi.

Розглянемо методологiю формування цифрових компетентностей у контекст створення цифрового контенту з точки зору теоретико-методолопчного, концептуального, формувально^яльысного та результативно-корекцмного аспектiв.

Метою теоретико-методолог'!чного аспекту була розробка моделi формування цифрових компетентностей у контекст створення цифрового контенту. Вона включае такi складовi: когытивночнформацмну, технологiчну, со^ально-мотивацiйну та мае таку структуру:

- створення та редагування цифрового контенту у piзних форматах;

- Ытегра^я та повторна розробка цифрового контенту (вдосконалення та штегрування контенту).

Концептуальною основою моделi формування цифрових компетентностей у контекст створення нових знань

стали там пщходи:

- мiждисциплiнаpнiсть знань, проектний пщхщ;

- pеалiзацiя творчого та шновацмного пiдходiв;

- пiдтpимка професшного i со^ального розвитку.

Формувально-д'тльшсний аспект iмплементацiï цiеï моделi базуеться на застосуванн пошукових, проблемних та активних методiв навчання, оpганiзацiï дослiдницькоï дiяльностi, особливостях використання вiдповiдних цифрових шструментв. За умов застосування цифрових Ыструментв активнi методи навчання були обран як найдоцiльнiшi для формування цифрових компетентностей у контекст створення нових знань. Серед них: мозговий штурм, дизайн мислення, case-метод, метод проектв тощо.

Результативно-корек^йний аспект методологи формування цифрових компетентностей щодо створення знань передбачав визначення компонент, критерпв, показниюв та piвнiв Ух сфоpмованостi (таб.2).

Таблиця 2.

Компоненти, критерм, показники та piBrn сформованост цифрово! компетентности

Критерiй та показник Рiвнi сформованостi

Когштивночнформа^йний

Повнота знань Базовий Середнш Високий

Глибина знань Базовий Сеpеднiй Високий

Технолог'чний

Операции умЫня щодо створення та редагування контенту в piзних форматах, змЫи контенту у найбтьш вiдповiдних форматах Базовий Середнш Високий

Пpофесiйнi навички володЫня цифровими iнстpументами Базовий Середнш Високий

Со^ально-мотива^йний

Самовираження через творчкть цифровими засобами Базовий Середый Високий

На базовому piвнi студент самостiйно:

- Визначае способи створення та редагування контенту в простих форматах

- Самовиражаеться через творчкть простими цифровими засобами На середньому piвнi студент, виршуе чiтко визначенi проблеми та:

- Визначае способи створення та редагування контенту в piзних форматах

- Самовиражаеться через TBop4icTb чгтко визначеними та звичайними цифровими засобами.

На вищому piBHi, студент:

- Застосовуе способи створення та редагування контенту в рiзних форматах та змшюе контент у найбтьш вщповщних форматах

- Демонструе способи самовираження через творчкть цифровими засобами

- Адаптуе самовираження через творчiсть найбтьш вщповщними цифровими засобами.

Апробацiя створено!' нами моделi формування цифрових компетентностей щодо створення знань та вщповщно!' методологи вщбувалася у 2015/ 2017 роках у процеа навчання студенев шформатичних дисциплiн.

За результатами проведеного дослщження пiдтверджено, що упровадження моделi формування цифрових компетентностей щодо створення знань у майбутшх вчот^в позитивно впливае на яшсж й кшьмсн змiни в показниках сформованостi зазначено!' компетентностi.

Отриманi результати засвiдчили, що вже сьогодн модель навчання «студент як пасивний отримувач знань вщ викладача» потребуе переходу до моделi «самостийного придбання студентами нових знань». На даний час змшюеться роль педагопчного унiверситету — в^д постачальника знань до створення студенту умов для самостийного набуття нових знань, формування цифрових компетентностей у контекст створення цифрового контенту.

Висновки. Формування у майбутых учителiв цифрових компетентностей е актуальною проблемою теорп i методики навчання Ыформатичних дисциплiн. Методолопю формування цифрових компетентностей розробки цифрового контенту доцтьно розглядати з точки зору теоретико-методолопчного, концептуального, формувально-дiяльнiсного та результативно-корекцiйного аспектiв.

У контекст формування цифрово!' компетентностi розробки цифрового контенту розроблено модель, що включае включае таю взаемопов'язан складов^ когытивночнформацшну, технологiчну та соцiально-мотивацiйну.

Визначено компоненти, критерп, показники та рiвнi сформованост цифрово!' компетентностi розробки цифрового контенту.

Проведене експериментальне дослщження свiдчить, про наявысть взаемозв'язку мiж знаннями студенев у галузi цифрових технологiй та Ух умЫнями створювати цифровий контент за допомогою вiдповiдних цифрових шструментв. Пiдготовка майбутнiх учителiв у галузi цифрових технологiй (створення цифрового контенту) мае передбачати розвиток технолопчного та сощально-мотивацмного складникiв Ух цифрово!' компетентности

Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у розробц методичних рекомендацiй щодо добору цифрових ресурав, Ух створення, модифтацп, захисту та спiльного використання на базi креативних технологiй.

Список використаних джерел

1. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия. М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 42 с.

2. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М.: Педагогика, 1989. Т.2. 436 с.

3. Лунячек В. Е. Компетентысний пщхщ як методолопя профеайно! пщготовки у вищм школк Публiчне управлЫня: теорiя та практика. 2013. Вип. 1. С. 155-162.

4. Впъицька С. С. Педагопчна пщготовка магiстрiв в умовах ступенево! освiти: теоретико-методологiчний аспект: монографiя. Житомир: Видавництво ЖДУ iм. I. Франка, 2009. 434 с.

5. Биков В. Ю, Овчарук О. В. та шшл. Оцшювання iнформацiйно-комунiкацiйноï компетентностi учнiв та педагопв в умовах евроiнтеграцiйних процесiв в освт : посiбник. К.: Педагопчна думка, 2017. 160 с.

6. Морзе Н.В., Вембер В.П., Барна О.В., Кузьмшська О.Г. 1нформатика-6: навчання через дiяльнiсть. 1нформатика та шформацшш технологи в навчальних закладах. 2014. №4 (52). C. 16-24.

7. DigCompEdu. URL:https://ec.europa.eu/jrc/digcompedu (дата звернення: 17.04.2018).

8. «Концеп^я розвитку педагогiчноï освти». URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-povtorno-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proekt-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti-pislya-doopracyuvannya-z-urahuvannyam-zauvazhen-i-propozicij (дата звернення: 28.04.2018).

9. Пометун О. I. Теорiя та практика послщовно! реалiзацiï компетентiсного пiдходу в досв^ зарубiжних кра!'н. Компетентнiсний пiдхiд у сучаснш освiтi: свiтовий досвiд та укра'шськ перспективи: Бiблiотека з освтьо!' полiтики. Ки!'в: «К.1.С.», 2004. С. 15-24.

10. Шарипов Ф. В. Профессиональная компетентность преподавателя вуза. Высшее образование сегодня. 2010. № 1. С. 72-77.

11. Селевко Г. Компетентности и их классификация. Народное образование. 2004. № 4. С. 138-143.

12. бвропейська система квалiфiкацiй. URL:http://www.volsu.ru/rus/info/part5.doc (дата звернення: 06.04.2018).

13. European Parliament and the Council. URL: http://enil.ceris.cnr.it/Basili/EnIL/gateway/europe/EUkeycompetences.htm (дата звернення: 01.05.2018).

14. Nadiia Balyk, Galina Shmyger. Formation of Digital Competencies in the Process of Changing Educational Paradigm from E-Learning to Smart-Learning at Pedagogical University. Monograph «E-learning Methodology - Effective Development of Teachers' Skills in the Area of ICT and E-learning». Katowice: University of Silesia, 2017. Vol. 9. P. 157-173.

15.Nadiia Balyk, Olga Barna, Galyna Shmyger, Vasyl Oleksiuk. Model of Professional Retraining of Teachers Based on the Development of STEM Competencies. ICTERI 2018 ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer, Р. 318-331. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_157.pdf (last accessed: 29.05.2018).

References

1. Zimnyaya I. A. Klyuchevyie kompetentnosti kak rezultativno-tselevaya osnova kompetentnostnogo podhoda v obrazovanii. Avtorskaya versiya. M. : Issledovatelskiy tsentr problem kachestva podgotovki spetsialistov, 2004. 42 s. (in Russian).

2. Rubinshteyn S.L. Osnovyi obschey psihologii. M.: Pedagogika, 1989. T.2. 436 s. (in Russian).

3. Luniachek V. E. Kompetentnisnyi pidkhid yak metodolohiia profesiinoi pidhotovky u vyshchii shkoli. Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka. 2013. Vyp. 1. S. 155-162 (in Ukrainian).

4. Vitvytska S. S. Pedahohichna pidhotovka mahistriv v umovakh stupenevoi osvity: teoretyko-metodolohichnyi aspekt: monohrafiia. Zhytomyr: Vydavnytstvo ZhDU im. I. Franka, 2009. 434 s (in Ukrainian).

5. Bykov V. Yu, Ovcharuk O. V. ta inshi. Otsiniuvannia informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti uchniv ta pedahohiv v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv v osviti : posibnyk. K.: Pedahohichna dumka, 2017. 160 s (in Ukrainian).

6. Morze N.V., Vember V.P., Barna O.V., Kuzminska O.H. Informatyka-6: navchannia cherez diialnist. Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh. 2014. №4 (52). S. 16-24 (in Ukrainian).

7. DigCompEdu. URL:https://ec.europa.eu/jrc/digcompedu (last accessed: 17.04.2018).

8. Kontseptsiia rozvytku pedahohichnoi osvity URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-povtorno-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proekt-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti-pislya-doopracyuvannya-z-urahuvannyam-zauvazhen-i-propozicij (last accessed: 28.04.2018) (in Ukrainian).

9. Pometun O. I. Teoriia ta praktyka poslidovnoi realizatsii kompetentisnoho pidkhodu v dosvidi zarubizhnykh krain. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky. Kyiv: «K.I.S.», 2004. S. 15-24 (in Ukrainian).

10. Sharipov F. V. Professionalnaya kompetentnost prepodavatelya vuza. Vyisshee obrazovanie segodnya. 2010. №1. S. 72-77 (in Russian).

11. Selevko H. Kompetentnosty y ykh klassyfykatsyia. Narodnoe obrazovanye. 2004. № 4. S. 138-143 (in Russian).

12. Descriptors defining levels in the European Qualifications Framework (EQF). URL: https://ec.europa.eu/ploteus/en/content/descriptors-page (last accessed: 06.04.2018).

13. European Parliament and the Council. URL: http://enil.ceris.cnr.it/Basili/EnIL/gateway/europe/EUkeycompetences.htm (last accessed: 01.05.2018).

14. Nadiia Balyk, Galina Shmyger. Formation of Digital Competencies in the Process of Changing Educational Paradigm from E-Learning to Smart-Learning at Pedagogical University. Monograph «E-learning Methodology - Effective Development of Teachers' Skills in the Area of ICT and E-learning». Katowice: University of Silesia, 2017. Vol. 9. P. 157-173.

15. Nadiia Balyk, Olga Barna, Galyna Shmyger, Vasyl Oleksiuk. Model of Professional Retraining of Teachers Based on the Development of STEM Competencies. ICTERI 2018 ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer, P. 318-331. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_157.pdf (last accessed: 29.05.2018).

METHODOLOGY OF DIGITAL COMPETENCE FORMATION IN THE CONTEXT OF DIGITAL CONTENT DEVELOPMENT

Nadiia Balyk, Halyna Shmyher

Volodymyr Gnatiuk National Pedagogical University of Ternopil, Ukraine

Abstract. The article deals with the problem of training teachers in the context of the New Ukrainian School, improving the quality of their knowledge by means of the formation of modern digital competence. Based on the analysis of scientific and methodological literature, the concepts of competence and digital competence were researched.

It was found that digital competence involves confident, critical and responsible use, interaction with digital technologies for learning, work and participation in society.

Particular attention was paid to the analysis of framework documents on digital competence, conceptual reference models of digital competence, and their main descriptors. The Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu) contains 23 learning outcomes in six industries, and the national format contains five branches and 28 descriptors of digital competence. The authors compared each of them in order to distinguish the content of digital competence in the context of developing digital content.

The article describes the theoretical and practical aspects of digital competence formation in the context of digital content development from the point of view of theoretical, methodological, conceptual, formative activity and result correction aspects. The authors reveal the peculiarities of the developed model of forming the competence of digital content development. The model includes such interconnected components: cognitive-information, technological and social-motivation. The primary focus in the work was on theoretical and methodological principles of the formation of digital competence and on specific character of training informational disciplines.

As a research task, the authors evaluated the effectiveness of the proposed model. For this purpose, the components, criteria, indicators and levels of digital competence of digital content development have been identified and an experimental study has been carried out. It demonstrates the interconnection between digital knowledge of students and their ability to create digital content with the help of relevant digital tools.

Key words: digital competence, model of competence formation of digital content development, indicators, criteria, levels of competence formation, pedagogical university