CC BY
32
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Стяглик Н.1. Компетент'снийnidxid у процес профеайноÏпдготовки фахiвцiв з розробки програмного забезпечення вищими навчальними закладами 1-11 рiвнiв акредитацИ Ф'!зико-математична освта. 2018. Випуск 1(15). С. 95-97.
Styaglick N. Competent approach in the professional training of the specialists from the development of software supporting higher educational institutions of i-ii accreditation levels. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 95-97.
УДК 377.6
Н.1. Стяглик
Харк'!вський радiотеxнiчний техшкум, Украна natastyaglick@gmail.com DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-015
КОМПЕТЕНТ1СНИЙ П1ДХ1Д У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В З РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ 1-11 Р1ВН1В АКРЕДИТАЦИ
Анотаця. У статт'1 обГрунтовано необх'дшсть використання компетентнсного пдходу в процес профеайноÏпдготовки фаxiвцiв з розробки програмного забезпечення. Автор, спираючись на анал'з робiт науковц'в щодо видлення профе^йних компетентностей, розкривае сутнсть поняття «профе^йна компетентшсть фах'вця в галузi розробки програмного забезпечення».
У статт'1 схарактеризовано основнi компетентност'1, якими мають оволод'ти техшки-програм'!сти в процеа профеайноï пдготовки. В рамках профеайно/' компетентност'1 теxнiкiв-програмiстiв нев'д'емними складовими вважаемо особист'!сну компетентшсть, тобто розвиток 1'ндив1'дуальнихзд'бностейлюдини, ÏÏоб'знашсть у власних сильних та слабких сторонах, здатн/'сть до самоанал'зу, саморозвитку, самоконтролю, прагнення людини до самовдосконалення. Не аби яку роль вiдiграе й со^альна компетентшсть - здатнсть сплкуватись та брати в'дпов'дальшсть за виконання профеайних завдань та власн вчинки, вм'тня оргашзовувати сп'вроб'тництво, проявляти '¡штативу та брати активну участь у со^альному житт'1 суспльства. Видляемо також методолог'!чну компетентшстю, яка означае гнучк'!сть, самоспрямоване навчання, здатнсть до незалежного вир'шення проблем, самовизначення. Вс ц компетентност'1 е вимогою для розвитку предметноï компетентност'1, яка передбачае розум'тня м'сця кожно\ науки у систем'1 знань людства, д/'алектики отримання нових теоретичних знань та iх використання на практик, незалежне оперування предметними знаннями та iх критичне осмислення з пози^й практики та iншиx наук.
Наголошено, що професiйнi компетентност'1 теxнiкiв-програмiстiв е явищем динам'чним, що обумовлено постйним розвитком iнформацiйно-комунiкацiйниx теxнологiй. Тому в пiдготовцi майбутнього фах'вця з розробки програмного забезпечення одним з головних завдань видлено формування професонала, що потребуе ефективноï оргашзацп навчально-виховного процесу у вищому навчальному заклад'1.
Ключов! слова: компетентнсний п'дх'д, профе^йна компетентшсть, розробка програмного забезпечення, техшк-програм'ст, освiтнiй процес.
Постановка проблеми. У перюд глобально!' Ыформатизацп сусптьство висувае hobî, бтьш висом вимоги до професшно!' пщготовки фахiвцiв. Це обумовлюе необхщшсть модерызацп системи освiти, впровадження Ыновацмних технологш, нових методiв навчання та оцшювання результат начально!' дiяльностi.
Сучасна динамта розвитку предметно!' област «розробка програмного забезпечення» вимагае поспйно!' змЫи клькост i якост знань та умЫь вщ випускни^в даного профтю. Безперервн змши в технолопях практично кожн дектька ро^в вимагають поспйно!' корекцп навчальних плаыв i навчальних дисциплш, що вивчаються у вищих навчальних закладах, регулярно! перепщготовки викладацьких кадрiв. Спостер^аеться тенденщя збтьшення попиту на фахiвцiв широкого профтю, у зв'язку з розвитком крос-платформних продук^в.
У зв'язку з цим професшы стандарти повинн вщдзеркалювати вимоги для поспйного пщвищення квалiфiкацiï розробниюв програмного забезпечення, особливо у зв'язку з кар'ерним зростанням i переходом на новi рiвнi квалiфiкацiï. В той же час, професшы стандарти в област розробки програмного забезпечення повинн висв™ювати також i базовi компетенцп, вщповщно до яких формуються вимоги до освiтнiх програм навчальних закладiв з пщготовки програмк^в [5].
В Укра'ш iснуе мережа вищих навчальних закладiв, що здiйснюють пiдготовку фахiвцiв для галузi iнформацiйних технологiй, зокрема розробниюв програмного забезпечення. Пiдготовкою таких фахiвцiв займаються не лише уыверситети та iнститути, але й технтуми i коледжi, дiяльнiсть яких теж мае бути узгоджена iз професшними стандартами
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
PHYSICAL & MATHEMATICAL EDUCATION
issue 1(15), 2018
галузк Але незважаючи на потужну фундаментальну пiдготовку студентiв, е потреба в узгодженнi освiтнiх i професiйних стандартiв з урахуванням практичних потреб галузi iнформацiйних технологiй.
Упроваджен в Украíнi державнi стандарти професшно-техычно( освiти (ДСПТО) та проекти профеайних стандартiв засновано переважно на квалiфiкацiйнiй моделi фахiвця, яка достатньо жорстко прив'язана до об'екту i предмету професшно( дiяльностi. Сьогодення вiтчизняноí освiти створюе передумови для переосмислення ключових методологiчних пiдходiв до формування змкту освiти та його структурування, що зумовлено необхiднiстю пiдготовки конкурентоспроможних квалiфiкованих робiтникiв.
Водночас, сучасна европейська профеайна освiта спрямована на посилення особистiсно-орiентованого змiсту навчання, перехiд в^д квалiфiкацiйноí моделi до компетентнiсноí. Саме компетентысний пiдхiд, як свiдчить свiтова практика, розглядаеться у якост альтернативи традицшному пiдходу до професiйноí освiти, орiентованому на нормованi структуру та змкт навчальноí програми [4]. Компетентнiсний пщхщ мае забезпечувати актуальнi потреби сучасного сусптьства, особливо ринку працi.
Метою статт е обфунтування необхiдностi впровадження компетентнкного пiдходу в процес професiйноí пiдготовки майбутнiх технiкiв-програмiстiв на основi проекту професiйного стандарту.
Сьогоднi освп^а стала розглядатись як фактор розвитку особистосп. З'явилось таке поняття як компетент-лсть, тобто вмiння застосовувати своí знання так, щоб найкращим чином реалiзувати себе в життi. Поняття «компетент-лсть» мае досить широке трактування: до нього вiдносять i навчальн здiбностi, знання, вмiння та навички, i моральнi цiнностi. У сучаснш педагогiцi компетентшсть розглядаеться як рiвень досягнення компетенц1й, якi розглядаються як еталон досвщу дiй, знань, умшь, навичок, творчостi, емоцiйно-цiннiсноí дiяльностi, який установлюе суспiльство [6]. Вiдтак видтяють предметно-знанневу, органiзацiйну, технологiчну, професiйну, еколопчну, правову, полiтичну, культурологiчну, соцiальну, економiчну компетентнiсть, а також компетентнiсть у сферi комунiкативноí дiяльностi та у сферi особистого повсякденного життя людини.
Аналiз актуальних дослiджень. Вивченню феномену профеайно( компетентностi присвяченi працi багатьох учених, як зосередженi, перш за все, на питаннях пщготовки фахiвцiв вищими навчальними закладами. У сучасних наукових дослщженнях присвячених проблемам педагопки та психологи вищоí школи (В.А. Киричок, С.Д. Максименко, Х.В. Подковко, Л.Г. Подоляк, М.М. Фтоненко та шоп) розкриваеться сутшсть професiйноí компетентности викладача, аналiзуються змiст та складовi навчально^ органiзацiйно-методичноí та науковоí роботи, висвп^люеться проблема впровадження iнновацiйних технологш в освiтнiй процес вищоí школи. А.Д. Щекатунова та iншi трактують професiйну компетентнiсть як рiвень освiченостi спецiалiста. Дослiдження М.С. Головань спрямоваш на визначення структури та змкту професiйноí компетентностi викладача, Т.М. Маслова визначае шляхи пщвищення психолого-педагогiчноí компетентности, М.М. Фiлоненко, в контекстi компетентнкного пiдходу, вивчае складовi компетенцп викладача медичного навчального закладу. В рамках реформування освiти на засадах компетент-лсного пщходу пiдвищуеться iнтерес дослiдникiв i до проблеми оцiнювання професiйних компетентностей фахiвцiв, про що свiдчать прац М. Жалдак, I. Кондакова, Т. Отрошко, Л. Тархан, Л. Хоружи та ш. Проте, незважаючи на розвиток шформацмних технологiй i глобальну комп'ютериза^ю суспiльного життя, професiйнi компетентности фахiвцiв 1Т-сфери досi лишаються поза увагою науковцiв.
Виклад основного матертлу. Таким чином, спираючись на думки науковцiв, п^д компетентнiстю розумiемо комплекс знань, умЫь, навичок, досвiду застосування (х для здiйснення дiяльностi, метою якоí е досягнення певних цтей, ставлення до процесу та результат виконання цiеí дiяльностi [3].
Поряд з поняттям компетентностi у лiтературi часто зустрiчаеться поняття «компетенцiя». Компетенщею вважаемо коло повноважень якоí-небудь особи, оргаызацп, установи. У межах своеí компетенцп особа може бути компетентною або не компетентною у тих чи Ыших питаннях [2].
За словами М.1. Жалдака, наявысть тiеí чи iншоí компетентностi взагалi говорити некоректно, осктьки процес и формування може бути досить тривалий i здмснюватися п^д впливом рiзних факторiв: навчання у закладах освiти, професiйноí дiяльностi, мiжособистiсного спiлкування тощо. Тому говорячи про набуття студентами певних компетентностей, розумiемо íх сформованiсть на певному рiвнi [1].
Невiд'емними складовими професiйноí компетентностi технiкiв-програмiстiв вважаемо: особистсну компетентшсть, тобто розвиток шдивщуальних здiбностей, обiзнанiсть у власних сильних та слабких сторонах, здатысть до самоаналiзу, динамiчнi знання; соц1альну компетентшсть - здатысть спiлкуватись та брати вщповщальысть, вмiння органiзовувати спiвробiтництво, проявляти штативу та активну участь у сощальному життi суспiльства; методолог1чну компетентнiстю, яка означае гнучккть, само спрямоване навчання, здатысть до незалежного вирiшення проблем, самовизначення та е вимогою для розвитку предметно¡'компетентност'1, яка передбачае розумЫня мкця кожноí науки у системi знань людства, дiалектики отримання нових теоретичних знань та (х використання на практицi, незалежне оперування предметними знаннями та (х критичне осмислення з позицм практики та шших наук.
В рамках предметноí компетентностi вважаемо за доцтьне видiлити математичну компетентнiсть - вмЫня бачити та застосовувати математику в реальному житп, розумiти змiст i метод математичного моделювання, умiння будувати математичну модель, дослщжувати и методами математики, штерпретувати отриманi результати, оцЫювати похибку обчислень. Оволодiння математичними методами тзнання дiйсностi складае основу математичноí грамотностi, математичноí культури, математичноí компетентности та е ключовою компетентнiстю члеыв суспiльства [3].
Не аби яку роль в^грае й професiйна компетентысть колективноí розробки програмного забезпечення: знання сучасних напрямiв, методiв i технологш розробки програмного забезпечення; розумшня обов'язюв рiзних учасникiв команди по розробц програмного забезпечення; володiння сучасними стратепями i технологiями органiзацií колективноí роботи, включаючи системи управлшня версiями, процеси безперервноí iнтеграцií, стандарти оформлення коду i методи iнспекцií коду; розумЫня основних напрямiв розвитку методiв колективноí розробки, (х вiдмiнностей i доцтьност застосування залежно в^д типу виршуваних завдань i вимог органiзацií; володшня гнучкими методологiями розробки програмних продуктв.
Отже, професшы компетентности технМв-програмктв вважаемо явищем динaмiчним, що обумовлено послйним розвитком iнфopмaцiйнo-кoмунiкaцiйниx тexнoлoгiй. Тому в пiдгoтoвцi майбутнього фaxiвця з розробки програмного забезпечення одним з головних завдань вбачаемо формування професюнала, що пoтpeбуе eфeктивнoí opгaнiзaцií навчально-виховного процесу у вищому навчальному зaклaдi.
Подальшого дocлiджeння вимагае проблема якicнoí оцшки пpoфeciйниx кoмпeтeнтнocтeй мaйбутньoгo технта-програмкта, його здaтнocтi пocтiйнo вдосконалювати та поглиблювати влacнi знання та вмЫня, генерувати i втiлювaти нoвi ще'( та технологи в пpoфeciйнiй дiяльнocтi. Адже пpoфeciйнo-кoмпeтeнтнa людина досягае кращих peзультaтiв труда.
Список використаних джерел
1. Жалдак М.1., Рамський Ю.С., Рафальська М.В. Модель системи со^ально-професшних компетентностей вчителя iнфopмaтики. Науковий часопис НПУ iмeнi М. П. Драгоманова. Сepiя № 2. Кoмп'ютepнo-opiентoвaнi системи навчання : зб. наук. праць. К. : НПУ iмeнi М. П. Драгоманова, 2009. № 7(14). С. 3-10.
2. Жмуд О. Компетентысний тдхщ при кoнтpoлi знань з методики Ыформатики. Збipник наукових праць ЗНПУ. Частина 3, 2011. C. 84-90.
3. Компетентысний тдхщ у сучасый ocвiтi: cвiтoвий досвщ та укpaíнcькi перспективи : бiблioтeкa з ocвiтньoí пoлiтики / пщ. заг. ред. О. В. Овчарук. К. : К.1.С., 2004. 112 с.
4. Короткова Л. I. Модульно-компетентысний пщхщ до створення навчально-методичного комплексу пpoфeciйнoí пiдгoтoвки мaйбутнix крав^в на ocнoвi проекту пpoфeciйнoгo стандарту нового поколЫня. Пeдaгoгiчнi науки. Вкник Нaцioнaльнoí академп Дepжaвнoí пpикopдoннoí служби Укра(ни 5/2011. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_nam e=PDF/Vnadps_2011_5_13.pdf .
5. Пpoфeciйний стандарт. URL: http://mon.gov.ua/content/Нoвини/2016/03/15/6-ps-rozrobnik-pz-13.12.2014.pdf.
6. Шпалинский В.В., Шелест Э.Г. Основы современной психологии: Учебное пособие. Х.: ИВМО «ХК», 1997. 145 с.
References
1. Zhaldak M.I. The model of social and professional competence systems of the teacher of informatics / M.I. Zhaldak, Yu.S. Ramskiy, M.V. Rafalska // Naukovy chasopis NPU imeni M.P. Dragomanova. Seria № 2. Computer-organizational systems: nab.sciences.prac. - K.: NPU imeni M.P. Dragomanova, 2009. № 7 (14). P. 3-10.
2. Zhmud O. Competent pidhid at control of knowledge of the methodology of informatics. // Zbirnik naukovyh prat ZNPU. Part 3, 2011. P. 84-90.
3. Competency Approach in Modern Education: World Experience and Ukrainian Perspectives: Library for Educational Policy / pid zag. red. О. V. Оvcharuk. К. : К.1.С., 2004. 112 p.
4. Korotkova L. I. The modular-competent pidhid up to the order of the navigational and methodical complex of professional preparation of the Maybutny kravtsiv on the basis of the project of the professional standard of the new generation. / L.I. Korotkova // Pedagogical Sciences. Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine 5/2011. URL: www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?...
5. Professional standard. URL: http://mon.gov.ua/content/Novini/2016/03/15/6-ps-rozrobnik-pz-13.12.2014.pdf.
6. Shpalinsky V.V. Fundamentals of modern psychology: Textbook / V.V. Shpalinsky, E.G. Rustle. - Х .: 1ВМО "КЬ|К", 1997. - 145p.
COMPETENT APPROACH IN THE PROFESSIONAL TRAINING OF THE SPECIALISTS FROM THE DEVELOPMENT OF SOFTWARE SUPPORTING HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF I-II ACCREDITATION LEVELS.
Natalya Styaglick
Kharkiv Technical School of Radioelectronics, Ukraine
Abstract. In the article the necessity of the use of the competency based approach is reasonable in the process of professional preparation of specialists on software development. The author leaning on the analysis of works of scientists in relation to the selection of professional competences exposes the essence of the concept "professional competence of a specialist of software development".
In the article the basic competences are distinguished and defined, that programming technicians must master in the process of professional preparation. It is marked that professional competence of programming technicians is the dynamic phenomenon determined by the permanent development of information technologies.
The inalienable constituents of professional competence of programming technicians are considered personal competence, id est. developing individual abilities, awareness in own strengths and weaknesses, capacity for self-examination, dynamic knowledge; social competence, the ability to communicate and take responsibility, the ability to organize a collaboration, to display some initiative and an active voice in social life of society; the methodological competence that means flexibility, the directive teaching, the capacity for an independent decision of problems, self-determination and is a requirement for development of subject competence, so the understanding of place of every science in the system of knowledge of humanity is investigated, the dialectics of receipt of some new theoretical knowledge and their use in practice, the independent operating by a subject of knowledge and their critical comprehension from positions of practice and other sciences.
The refore in the preparation of future specialist of software development one of main tasks is to train a professional that needs effective organization of educational process at a higher educational establishment.
Key words: competency based approach, professional competence, software development, programming technician, educational process.
