CC BY
56
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Муравський С.А. Формування предметноÏкомпетентност'1 студент'!в у процеа вивчення фiзики у вищихнавчальних закладах//Ф'!зико-математична осв'та : науковий журнал. - 2016. - Випуск 4(10). - С. 95-99.
Murawski S.A. The formation subject competence of students in the study of physics in higher education // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2016. - Issue 4(10). - Р. 95-99.
УДК 373.5.016:53
С.А. Муравський
Хмельницький кооперативний торговельно-економ'!чний 'шститут, Украна
ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО1 КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ Ф1ЗИКИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Постановка проблеми. Необхщысть модерызацп фiзичноï ocbî™ у ВНЗ 1-11 pîbhîb акредитацп обумовлюеться розвитком фiзики як науки, зростанням ÏÏ ролi в розвитку сумiжних наук i культури суспiльства, а також необхщыстю у навчанн фiзики створення умов для формування у студенев iнтересу до наступно!' навчально!' дiяльностi щодо успiшного оволодiння основами профеайно'|' майстерностi та майбутньо'|' жип^яльносп.
Складання i розв'язування фiзичних задач студентами у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп е невiд'емною складовою процесу навчання фiзики, зокрема навчально-пiзнавальноï дiяльностi, уможливлюючи формування у тих, хто навчаеться навчально-тзнавально'|' компетентностi, прiоритетноï серед ключових i предметно!' компетентностi з фiзики, оскiльки забезпечуе розширення суб'ектного досвщу молодо!' людини через засвоення цЫсного процесу пiзнання фiзикою. Цтеспрямоване формування предметно!' компетентностi студентiв засобами складання i розв'язування фiзичних задач забезпечуе здатысть особистостi здiйснювати навчальну тзнавальну дiяльнiсть, як складову со^ального досвiду дiяльностi через фiзичнi та уыверсальы методологiчнi знання, досвiд реалiзацiï вiдомих способiв навчально-пiзнавальноï дiяльностi, зокрема навчально-евристично!' та навчально-дослiдницькоï, емоцiйно-цiннiсного та сощально-адаптац^ного ставлення до навчально-пiзнавальноï дiяльностi та ÏÏ засобiв.
У психолого-педагопчних дослiдженнях формуванню професiйноï компетентностi придтено багато уваги. Зокрема Е.Ф. Зеер, А.М. Павлова, Е.Е. Симанюк [3], дослщжуючи проблему модернiзацiï професiйноï освiти з позицiй запровадження компетентнiсного тдходу, виокремлюють декiлька етапiв, що представлено табл.1.
Таблиця 1
Етапи становлення компетентшсного пiдходу в ocbîtî
Етап Характеристика етапу Вченi, як брали участь в усталеннi етапу, нормативн'1 документи
60-70 роки ХХ ст. Створен термшолопчш передумови iмплементацN понять «компетенция» i «компетентнкть» у науковий об^г. Сенсоутворення поняття «комунiкативна компетентысть» Розвиток мовленнево!' компетенцп (Н. Хомський, Д. Хаймс)
70-90 роки ХХ ст. Розвиток понять «компетенцiя» i «компетентнкть». Вивчались рiзнi аспекти професiйноí компетентности фахiвцiв. Компетентнiсть визначалась як властив^ь особистостi, характерними ознаками яко' е «здатнiсть» i «готовнiсть» до певно' дiяльностi. З позицш дослщження моделi компетентностi особистостi (Дж. Равен)
Початок ХХ1 ст. Початок широкого запровадження компетентнкного пiдходу в освiтнiй галузi: - освiтня експертна спiльнота переходить вщ поняття «базовi вмiння» до категорш компетентнiсного пiдходу, фундаментальним поняттям якого визначаеться концепт «ключовi компетентностi»; - трактування компетентности як «здатнiсть» застосовувати знання i вмiння в ситуащях, що передбачають взаемодiю iншими людьми в со^альному контекстi та профеайый дiяльностi. Проекти економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), документи ЮНЕСКО, ради бвропи та £С. Експерти £С на мiжнароднiй конференцп ЮНЕСКО в Норвегп (2004).
Державний стандарт базово!' i повно!' загально!' середньо!' освiти [5] визначае ключовi компетенцп як певний рiвень знань, умшь, навичок, ставлень, якi можна застосувати у сферi дiяльностi людини, а ключову компетентнiсть як
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
специально структурований комплекс характеристик (якостей) особистосп, що дае можлив^ь 'й ефективно дiяти у рiзних сферах життедiяльностi i належить до загальногалузевого змкту освiтнiх стандартiв. Зокрема до ключових компетентностей учня вщносять: умiння вчитися, спiлкуватися державною, рщною та iноземними мовами, математична i базовi компетентностi в галузi природознавства i технiки, iнформацiйно-комунiкацiйна, соцiальна, громадянська, загальнокультурна, пщприемницька i здоров'язбережувальна компетентности
Предметна компетенцiя визначаеться як сукупшсть знань, умiнь та характерних рис у межах змкту конкретного предмета, необхщних для виконання учнями певних дм з метою розв'язання навчальних проблем, задач, ситуацй До предметно'' (галузево'') компетентностi, як набутого учнями у процес навчання досвiду специфiчного для певного предмета дiяльностi, пов'язано'' iз засвоенням, розумiнням i застосуванням нових знань вщносять - комушкативну, лiтературну, мистецьку, мiжпредметну естетичну, природничо-наукову i математичну, проектно-технологiчну та шформацшно-комушкацшну, суспiльствознавчу, iсторичну i здоров'язбережувальну компетентности [5].
Структуру предметно'' компетентностi з фiзики можна охарактеризувати з позицш когнiтивного, дiяльнiсного i особистiсного компонент (табл. 2).
Таблиця2
Структура предметно! компетентности з фiзики
Компонент Складов'1 та Их характеристика
Когштивний (знання / розум'шня з предметно¡' галузi - фiзики) - знання основних елемешпв ядра змкту фiзично'' освти ^зичне явище та його властивостi, фiзичний процес, фiзичний закон, фiзичний принцип, фiзична теорiя, фiзичний дослiд, фiзичний прилад, фiзична величина, технiчний пристрiй); - розумшня сутi фiзичних понять (абстрактних моделей), ппотез, концепцiй, законiв, принцитв на рiвнi теоретичних узагальнень; - розумшня формул, рiвнянь i закошв, що вiдтворюють спiввiдношення мiж фiзичними величинами; - розумiння причинно-наслiдкових зв'язкiв; - знання методiв розв'язування задач; - розумшня про рiзноманiтне застосування фiзичних знань до розв'язування практичних завдань та наслiдки ''х використання на практик; - знання етапiв фiзичного експерименту, похибки та методи ''х обчислення; - методологiчнi (свiтогляднi) знання як основа свтэрозумшня на рiзних рiвнях пiзнання природи у загальному обГрунтуванш природничо-науково'' картини свiту; - розумшня значення i мiсця фiзики в структурi природничих наук
Дiяльнiсний (ум'шня та здатнсть у межах предметного змсту курсу ф'!зики розв'язувати навчальн проблеми, задач'1, ситуацИ) - умшня видiляти головне в тексп, перекодовувати iнформацiю; - умiння характеризувати елементи фiзичних знань за узагальненими планами; - умiння закрiплювати, систематизувати та узагальнювати засвоений матерiал; - здатшсть до системного мислення у вивченш фiзики; - здатнiсть застосовувати математичний апарат у навчальнш дiяльностi; - здатнiсть складати i розв'язувати фiзичнi задачi (для розвитку штересу, творчих здiбностей i мотивацп студенев); - умiння використовувати iнформацiйнi технологи навчання; - здатшсть працювати з комп'ютером; - умiння будувати i рецензувати вiдповiдь, писати реферат, - умшня планувати i виконувати експериментальне та теоретичне дослщження; - здатшсть до дослщницько'' дiяльностi (експериментально' та теоретично''); - здатшсть до гнучкост застосування теоретичного та емтричного у тзнанш; - здатнiсть до абстрактно-лопчного, теоретичного, критичного мислення
Особиспсний мотива^йний цттсний емо^йно-вольовий рефлексивний соцiалiзацiя - мотиви навчально-Ызнавально'' дiяльностi (пiзнавальний iнтерес до фiзики, прагнення до творчо'' навчально-Ызнавально'' та дослiдницько'' дiяльностi): мотивацiя досягнень, показники самовиз-начення у навчальшй дiяльностi з фiзики, професiйна спрямовашсть навчання студентiв фiзики; - цшносп (здоров'я, знання як цiннiсть) - ставлення до предмета, усвiдомлення значення фiзичних знань у повсякденному житп; - розумiння предметно' компетентностi з фiзики як одше'' з базових професшних i соцiальних цiнностей; - здатшсть до саморегуляцп пiд час здшснення навчально'' дiяльностi з фiзики, регуляцп процесу i результату прояву компетентности - здатнiсть до самоаналiзу, самоконтролю, самооцiнки результатiв навчально'' дiяльностi з фiзики та процесу и здiйснення; - розумiння та сприйняття етичних норм поведiнки вiдносно природи (принципи бюетики), екологiчна грамотнiсть; - умшня вчитися; - здатшсть до креативного мислення; - здатшсть до спткування, прагматичност (у налагодженш стосунюв, працюючи у спiльних навчально-дослiдних проектах з фiзики)
Дотримання теорп дiяльнiсного навчання та системного тдходу до формування предметно!' компетентностi студентiв у процесi складання i розв'язування фiзичних задач дозволив видтити у структурi предметно!' компетентности студентiв трьох основних компонент: когытивного, дiяльнiсного i особистiсного. А також вираховування: суб'ектного досвiду, який студент використовуе на шляху досягнення навчально-тзнавально!' мети - знання, способи дiяльностi, умiння, навички. З'ясовано, що засобами навчально-тзнавальнш дiяльностi студентiв у процеа складання i розв'язування фiзичних задач на етат ïx загальноосвiтньо!' тдготовки у ВНЗ е складовi сощального досвiду дiяльностi: фiзичнi та методолопчы знання, досвiд реалiзацiï вiдомиx способiв навчально-пiзнавальноï дiяльностi, зокрема навчально-дослщницько!', емоцiйно-цiннiсного ставлення до навчально-пiзнавальноï дiяльностi та !"i засобiв.
Узагальнення методолопчних i теоретичних основ проблеми формування компетентно!' особистосп, яка характеризуеться потребою в самоактуалiзацi!', самоусвiдомленнi, самовдосконаленнi, самовиражены. Можна стверджувати, що сформувати таке новоутворення в особистiсно орiентованому навчаны, яке забезпечуе формування, розвиток i саморозвиток студента, виходячи з його шдивщуальних особливостей як суб'екта тзнання й предметно!' дiяльностi.
Практико-орiентована задача - це навчально-тзнавальна задача, яка за сво!'м змiстом максимально наближена до жип^яльносп людини, мiстить практико-орiентовану побутову або, професiйну проблему, розв'язання яко!' потребуе опанування студентами необхщними суб'ективно новими знаннями, способами дш, умiннями, навичками, або використання вже вщомих. Розв'язуючи практико-орiентованi задачi, студенти опановують узагальненi способи дiяльностi (методи тзнання), на !'х основi самоспйно здобувають фiзичнi знання й застосовують !х для розв'язання практико-орiентованиx проблем. Змiст практико-орiентовано!' задачi мае забезпечити цЫсний процес навчально-пiзнавальноï дiяльностi студента, тобто його вiдображення, починаючи з постановки задачi й закшчуючи !"i розв'язанням. Для цього задача мае сприяти створенню проблемних ситуацй сприяючи усвiдомленню студентом того, що в його суб'ектному досв^ не вистачае: по-перше - знань для розв'язання практико-орiентовано!' проблеми; по-друге - потрiбного способу дiяльностi, тобто у процеа розв'язання задачi виникае дiяльнiсна проблема [1].
Навчально-практична задача - трансформована практико-орiентована задача, у якш чiтко визначено предмет навчально-пiзнавальноï дiяльностi - навчально-пiзнавальна проблема: опанувати способом розв'язання проблеми; здобути фiзичнi знання, необхщы для розв'язання практико-орiентовано!' задачу застосувати !х для розв'язання практико-орiентовано!' проблеми [1].
Навчальна задача - це навчально-тзнавальна задача, що спрямована на винайдення й опанування способу дiяльностi. У навчанн фiзики в загальноосвiтнiй школi одним iз результатiв розв'язання навчальних задач е моделi (алгоритми) методiв пiзнання: спостереження, вимiрювання, опису, експерименту, прогнозування, моделювання, тобто засоби для розв'язання практико-орiентовано!' задачi в цiлому, i навчально-дослщницько!' зокрема [1].
Навчально-евристична задача - це нестандартна практико-орiентована задача, яка припускае самостшне формулювання студентом способу ÏÏ розв'язання, у процесi якого суб'ект навчання потрапляе в ситуацю в якш мае проявити власну евристичну позицю Таю задачi виступають основою для створення евристичних ситуацм актуалiзацi!', орiентування, пошуку, перетворення та штеграцп, засобом для створення евристико-дидактичних конструкцш. При цьому мають засвоюватись способи евристично!' дiяльностi: створення студентами тд керiвництвом викладача особистiсного досвщу i навчально! продукцп (задачi), зорiентовано!' на конструювання майбутнього у зктавлены з вiдомим практичними аналогами [2].
Навчально-дослщницька задача - це навчально-тзнавальна задача, спрямована на самоспйне набуття студентами фiзичниx знань: наукових фак^в, понять, законiв шляхом застосування емтричних i теоретичних методiв пiзнання [1].
Пропонована пентакида навчально-тзнавальних задач студенев вiдображае особливостi компетентнiсного пiдxоду, що виявляеться у цтеспрямованосп навчально-пiзнавальноï дiяльностi на засвоення не готових знань, що передаються студентам iз власного досвщу викладача, а створюються умови для передачi подiбного досвiду для формування у суб'екта навчання особиспсного досвщу. Тобто студент сам набувае знання, необхщы для розв'язання практико-орiентованоï проблеми, сам вiднаxодить способи ÏÏ розв'язання. За таких умов навчально-тзнавальна дiяльнiсть набувае практико-перетворювальних евристичних та дослщницьких рис i сама стае предметом засвоення.
Отже, складання фiзичниx задач студентами на етат !'х загальноосвтьо!' пiдготовки у ВНЗ повинно передбачати не ттьки i не сктьки посте вiдтворення задач за зразками, а самоспйну постановку i розв'язування проблеми на основi вщомих студентовi законiв, принципiв i методiв фiзики. Цiлеспрямованiсть навчального процесу в компетентысний моделi освiти детермiнуе сформовашсть наперед визначного результату, представленого компетентыстю. Результатом навчально-пiзнавальноï дiяльностi студентiв у процеа складання i розв'язування фiзичниx задач е ïx здатысть розв'язувати навчально-тзнавальы проблеми, якi виникають на шляху розв'язання навчальних практико-орiентованиx побутових або професiйниx проблем.
Разом з тим, враховуючи, що через нестачу в суб'ектному досвд студенев фiзичниx знань або способiв дiяльностi, або через невмшня застосовувати вже вiдомi способи дiяльностi, студенти, як правило, прагнуть до самостiйного подолання навчально-тзнавальних проблем, що можуть виникнути тд час розв'язання практико-орiентовано!' задачу що дозволяе навчально-пiзнавальну дiяльнiсть студенев в навчаннi фiзики вважати самокерованою дiяльнiстю.
Враховуючи визначенi науковцями характеристики особиспсних якостей старшокласникiв, залучених у навчально-тзнавальну дiяльнiсть з фiзики на засадах компетентысного пiдxоду, та враховуючи той факт, що процес складання i розв'язування фiзичниx задач студентами на етат ïx загальноосвiтньоï тдготовки у ВНЗ належить до такого виду дiяльностi, тд навчально-пiзнавальною компетентыстю студентiв будемо розумiти iнтегровану характеристику особиспсних якостей студентiв, таку як здатысть до ефективноï продуктивноï самокеровано!' навчально-пiзнавально!' дiяльностi, спрямовано! на розв'язання практико-орiентованиx побутових i професiйно значущих проблем, що
забезпечуеться його психолопчною, теоретичною й практичною готовыстю до не' й досягаеться через формування й оргаыза^ю досвiду навчально-пiзнавальноï дiяльностi у процеа складання i розв'язування фiзичних задач.
Формування студента як суб'екта вщбуваеться лише в дiяльностi, яка в навчанн фiзики набувае форму навчально-дослщницько'. Втiм, щоб стати суб'ектом навчально-тзнавально' дiяльностi потрiбно здобути досвщ реалiзацiï Uieï дiяльностi, навчитися застосувати набут знання, вмiння, навички в рiзних галузях практично' дiяльностi, зокрема у процеа складання i розв'язування фiзичних задач[4]. Сформувати у студенев такий досвiд можна в умовах практико-орiентовного навчання фiзики, i з позицш структури навчально-пiзнавальноï дiяльностi студентiв у навчаннi фiзики реалiзувати пентактидою навчально-пiзнавальних задач: практико-орiентованих, навчально-практичних, навчальних, навчально-евристичних, навчально-дослщницьких. Практико орiентоване навчання готуе студентiв до практично' взаемодп з об'ектами природи, виробництва, побуту, сприяе лiквiдацiï в них функцюнально' неграмотностi в галузi фiзики або професiйноï дiяльностi. Формуванню контексту майбутньо' професiйно', дiяльностi у процеа складання i розв'язування фiзичних задач забезпечуеться контекстним пщходом до навчання фiзики.
Висновки. Однак, iснуе ряд проблем, ям формально не торкаються сутностi i структури компетентнiсного пщходу, проте впливають на можливостi його застосування. Серед них можна видтити: проблему пщручникотворення, в тому числ^ можливостей його адаптацГ' в умовах сучасно' особистiсно орiентовано', парадигми розвитку освти; проблему державного стандарту, його концепцп, моделi i можливостей несуперечливого визначення його змкту i функцш; проблему квалiфiкацiï викладачiв; проблему суперечливост рiзних iдей i уявлень, що iснують у сучаснiй освiтi, внутршньо' суперечливостi найбiльш популярних напрямкiв модерызацп вищо' школи.
Список використаних джерел
1. Бургун 1.В. Теоретико-методичнi засади розвитку навчально-тзнавальних компетенцiй учнiв основно' школи у навчаннi фiзики : автореф. на здобуття наук. ступ. доктора пед наук: спец. 13.00.02 «Теорiя та методика навчання №зика» / 1.В. Бургун. - К., 2015. - 40 с.
2. Власов В.В. Общая теория решения задач (рациология) / В.В. Власов. - М. : Из-во ВЗПИ, 1990. - 124 с.
3. Зеер Э.Ф. Модернизация профессионального образования : компетентносный подход / Э.Ф. Зеер, А.М. Павлова, Э.Э. Сыманюк. - М. : Московский психол.-социол. институт, 2005. - 216 с.
4. Муравський С.А. Формування предметно' компетентности студента у процеа вивчення фiзики / С.А. Муравський // Збiрник наукових праць Кам'янець-Подтьського нацюнального уыверситету iменi 1вана Опенка. Серiя педагопчна. - 2014. - Вип. 20: Управлшня якктю пщготовки майбутнього вчителя фiзико-технологiчного профiлю. - C. 209-212.
5. Про затвердження Державного стандарту базово' та повно' загально' середньо' освiти / Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вiд 23 листопада 2011 р. № 1392 // Урядовий кур'ер. - 2012. - № 19. - С. 51.
Анота^я. Муравський С.А. Формування предметноïкомпетентност'1 студент'в у процеа вивчення фiзики у вищих навчальних закладах.
В cmammi розглянуто oco6nueocmi використання компетентнстного nidxody в процеа викладання фiзики у вищих навчальних закладах, який передбачае засвоення студентами рiзного роду знань, ум'шь, навичок, що дозволяють ÏM у майбутньому дiяти ефективно в ситуац'яхпрофеайного, особистого й суспльного життя. Описано р'зницю м'ж традиц/'йними пдходами i компетентнстним, м'ж компетен^ею i компетентнстю, наведено основнi структурн елементи компетентност'1. Розглянуто шляхи формування предметноÏкомпетентност'1, яка виступаеякздатн/'сть застосування студентами вивчених формул, законв i явищ, при вирiшеннi поставлених завдань та використання знань в життевих ситуа^ях. Запропоновано з власного досв'ду роботи р'1вн'1 формування предметноÏ компетентност'1, як досягаються в процес складання i розв'язування ф'!зичних задач.
Ключовi слова: компетентнстний п'дх'д, компетентнсть, компетен^я, предметна компетентшсть, задача, пзнавальна д'тльшсть.
Аннотация. Муравский С.А. Формирование предметной компетентности студентов в процессе изучения физики в высших учебных заведениях.
В статье рассмотрены особенности использования компетентностного подхода в процессе преподавания физики в высших учебных заведениях, который предполагает усвоение студентами различного рода знаний, умений, навыков, позволяющих им в будущем действовать эффективно в ситуациях профессиональной, личной и общественной жизни. Описаны различия между традиционными подходами и компетентностным, между компетенцией и компетентностью, приведены основные структурные элементы компетентности. Рассмотрены пути формирования предметной компетентности, которая выступает как способность применения студентами изученных формул, законов и явлений, при решении поставленных задач и использования знаний в жизненных ситуациях. Предложено из собственного опыта работы на уровне формирования предметной компетентности, которые достигаются в процессе составления и решения физических задач.
Ключевые слова: компетентностный подход; компетентность; компетенция; задача; познавательная деятельность.
Abstract. Murawski S.A. The formation subject competence of students in the study of physics in higher education.
The article considers the peculiarities of competence approach in teaching physics in higher education establishments, involving students acquiring of various knowledge and skills, that allow them to act effectively in situations of professional, personal and social life.
The differences between traditional and competence approaches, between different levels of competences are described, the basic structural elements of competence are determined. The ways of subject competence formation, which is the ability to use students studied formulas, laws and phenomena, when solving problems, and using knowledge in real life situations are considered. Offered from my own experience at the level of competence formation achieved in the process of making and solving physical problems.
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 4(10), 2016
The paper considers ways of forming the subject of competencies of students in solving physical problems, their role in the study of physics at the university. The article discusses the features using competentive approach in teaching physics in higher education establishments.
The authors analyze the basic classification of competencies offered by modern scholars, describe ways of creating competencies in the study of physics. The article focuses on current psychological and pedagogical aspects of students creative activity of forming a creative person.
Keywords: competence approach; competence; different levels of competence; task; cognitive activity.
