CC BY
21
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Галатюк Т.Ю., Галатюк Ю.М. EMnipu4Hiметоди наукового Ызнання у формуваннiметодолог'чно}'культури учшв при Hae4aHHi ф'зики. Ф'зико-математична освта. 2018. Випуск 2(16). С. 30-34.
Halatyuk T., Halatyuk Yu. Empirical Methods Of Scientific Knowledge In Forming Methodological Culture Of Pupils In The Study Of Physics. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 2(16). Р. 30-34.
УДК 371.302
Т.Ю. Галатюк, Ю.М. Галатюк
Р'!вненський державний гумаштарний унiверситет, Украна
[email protected] DOI 10.31110/2413-1571-2018-016-2-006
ЕМП1РИЧН1 МЕТОДИ НАУКОВОГО П1ЗНАННЯ У ФОРМУВАНН1 МЕТОДОЛОПЧНО1 КУЛЬТУРИ УЧН1В
ПРИ НАВЧАНН1 Ф1ЗИКИ
Анотац'я. Стаття присвячена актуальнй проблемi формування методолог'!чно}' культури учшв у процес навчання ф'!зики. Наголошуеться на важливост'1 методолог'!чно}' культури у контекст'1 успшноi со^ально}' адаптацП випускника школи. У статт'1 розкриваеться прюритет творчо}' навчально}' дiяльностi у формуваннi методолог'!чноi культури. Методологiчна культура е засобом i продуктом творчо}' навчально-Ызнавально}' дiяльностi. Саме у процеа творчо}' навчально-Ызнавально}' дiяльностi формуеться креативний компонент методолог'чно}' культури учня. Анал'зуються психоло^чш та дидактичн аспекти застосування навчального спостереження у проектуванн та органiзацi}' творчо}' навчально-Ызнавально}' дiяльностi. Акцентуеться увага на спорiдненостi навчального процесу з процесом наукового Ызнання, спльнй методологiчнiй основi навчально}' та науково}' дiяльностi. Вiдповiдно, навчальне спостереження е результатом трансформацИ емпiричного методу наукового Ызнання у процес навчання ф'зики. Спостереження розглядаеться як метод наукового досл'дження i е структурним елементом системи методолог'!чних знань, ят формуються у процес навчання. Показано, що навчальне спостереження е ефективним засобом проектування та створення творчих ситуацй у навчаннi ф'!зики. Творча ситуа^я виникае i реалiзуеться як прояв iнтелектуально}' (Ызнавально}') iнiцiативи учня у процес виконання досл'дницького завдання. Розглядаються дидактичн засоби, як е проблемним забезпеченням та ор'ентувальною основою навчально}' д'яльностi, а також засобами опосередкованого управлiння навчальним спостереженням з боку учителя. Показано, що за допомогою навчального спостереження реалiзуеться мехашзм перетворення репродуктивно}'дiяльностi у творчу. Для того, щоб спостереження виконувало вказану функцп необх'дно, щобвоно, як пзнавальне ум'ння, мало достатньо високийрiвень сформованостi. Для цього застосовуються узагальнен плани (плани-ор'ентири), як е ор'!ентувальною основою навчально-Ызнавально}' дiяльностi.
Ключов! слова: методолог'!чна культура, творча навчальна дiяльнiсть, навчальне спостереження, педагог'!чне проектування, iнтелектуальна iнiцiатива.
Постановка проблеми. Одним з прюрите^в новоУ украУнськоУ школи е формування ключових компетентностей, як забезпечуватимуть устшну со^альну адаптацию учыв у майбутньому житт [9]. Проте в умовах с^мкого розвитку науки i шаленого потоку шформацм знання та компетентности швидко втрачають свою новизну та актуальшсть. Тому для устшноУ со^альноУ адаптаци випускнику школи важливо весь час Ух поновлювати, тобто необхщно послйно бути суб'ектом тзнавальноУ дiяльностi.
Навчально-тзнавальна дiяльнiсть, як будь-яка Ыша дiяльнiсть, мае свою методолопю, тому УУ суб'ект мае володти вщповщною методолопчною культурою. Отже, методолопчна культура е одыею з ключових психолого-педагопчних категорй як визначають результативысть природничоУ освти. З огляду на це, у процеа навчання природничих предме^в, зокрема фiзики, актуальною постае проблема формування методолопчноУ культури учыв. Важлива роль тут належить методолопчним знанням, як формуються у процеа навчання завдяки трансформащУ наукових методiв тзнання, шляхом проектування i реалiзацi,i навчально-тзнавальноУ дiяльностi.
Фiзика, як навчальний предмет, разом з Ышими природничими дисциплЫами володiе потужним дидактичним потен^алом для розкриття методолопУ тзнавальноУ дiяльностi як на емтричному, так i на теоретичному рiвнях. У даному контекст постае необхщысть дослiдження механiзмiв вивчення i застосування методiв наукового пiзнання у процеа навчання фiзики.
Мета статл. Метою статтi е розкриття дидактичних функцм емпiричних методiв наукового тзнання, зокрема навчального спостереження, у формуванн методолопчноУ культури учыв пiд час вивчення фiзики, а саме: у контекст
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
реaлiзaцN дiяльнiсного пiдходу (у розробц засобiв проблемно-змктового забезпечення творчо, навчально-тзнавально, дiяльностi, нормативних моделей розв'язку творчих задач; у розробц адекватних засобiв навчаючого впливу; у моделюванн умов виконання дiяльностi). Особливий iнтерес у даному контекст представляв роль навчального спостереження в оргаызацп творчо, навчально-тзнавально, дiяльностi з огляду на те, що у процесi саме ц^е, дiяльностi формуеться креативний компонент [4] методолопчно, культури, а з Ышого боку, саме методологiчнi знання, з точки зору концепцп нормативно, творчост [6], е засобом творчо, дiяльностi.
Методи дослiдження. У процесi дослщження застосовувалися науковi методи емпiричного i теоретичного рiвнiв пiзнання. Зокрема: педагопчне спостереження та аналiз практики навчання фiзики у старшiй школi, що дало можлив^ь висвiтлити актуальнiсть проблеми формування методолопчно, культури учнiв у контекст дiяльнiсного та компетентнiсного пiдходiв, а також перевiрити дiевiсть запропонованих засобiв формування методологiчних знань учыв; системний аналiз лiтературних джерел з проблематики дослщження та узагальнення його результатв; педагогiчне моделювання творчо, навчально-тзнавально, дiяльностi на основi розробки вщповщних засобiв проблемно-змiстового забезпечення i педагопчного управлiння та перевiрка розроблених моделей на практицГ
Аналiз актуальних дослщжень. У вирiшеннi проблеми формування методолопчно, культури учыв у процесi навчання фiзики актуальними е науковi пращ, якi присвяченi дослiдженням трансформацп наукових знань в навчальы, взаемозв'язку теоретичного та емтричного у навчаннi [7; 8], особливостям проектування та оргаызацп творчо, навчально, дiяльностi, реалiзацi, теоретичних емтричних методiв наукового пiзнання [2; 5]. Зокрема спостереження, як один iз наукових методiв емпiричного рiвня пiзнання, е важливим предметом вивчення у контекст проблематики формування фiзичного знання, розвитку практичних пiзнавальних умшь у структурi навчально-пiзнавально, компетентностi [2; 11; 12].
Не зважаючи на те, що рiзним аспектам оргаызацп навчального спостереження присвячено багато науково-методичних праць, дидактичнi можливостi даного виду навчально, дiяльностi ще не до кшця проаналiзованi та вивченк Це стосуеться насамперед мiсця i ролi спостереження в органiзацi, творчо, навчально-тзнавально, дiяльностi у процесi формування методолопчно, культури учыв.
Виклад основного матерiалу дослiдження. У сучаснiй теорп пiзнання спостереження трактуеться як тривале, цтеспрямоване i планомiрне сприйняття предметв i явищ оточуючо, дiйсностi. Структурними компонентами спостереження е: спостер^ач, об'ект спостереження, а також умови та засоби спостереження - прилади, установки, знаряддя.
У науковому дослщжены спостереження, зазвичай, виконуе три основы функцп [12]: 1) забезпечення емтрично, шформацп, необхщно, як для постановки нових проблем i висунення ппотез, так i для подальшо, ,х перевiрки; 2) перевiрка гiпотез, яку не можна здшснити за допомогою експерименту; 3) здшснення за допомогою спостереження порiвняльного аналiзу результатiв, отриманих в ходi теоретичного дослiдження, перевiрка ,х адекватност та iстинностi (наприклад, вiдкриття планети Нептун, вщхилення хвостiв комет тощо).
Вiдомо, що процес навчання е моделлю процесу наукового пiзнання [5; 7]. Вщповщно до цього, спостереження розглядаеться як метод наукового дослщження i е структурним елементом системи методолопчних знань, якi формуються у процес навчання фiзики. З точки зору дiяльнiсного пiдходу, навчальне спостереження - це вид навчально, дiяльностi, яка полягае у планомiрному, свщомому, цiлеспрямованому i вибiрковому сприйняттi учнями предметв, процесiв i явищ оточуючо, дшсносп, що здiйснюеться пiд керiвництвом учителя [2; 11]. Вiдповiдно до цього, спостереження розглядаеться як зааб формування вщповщного пiзнавального умiння - умЫня спостерiгати.
У науково-методичнiй лiтературi [2; 11; 12] видiляють таю дидактичн особливостi навчального спостереження:
1) в ходi спостереження учнi тзнають зовнiшнi властивостi та ознаки предметв i явищ, встановлюють зв'язки i залежностi мiж ними;
2) знайомляться з особливостями спостереження як метода наукового дослщження;
3) навчальне спостереження розвивае спостережливкть - важливу психiчну рису особистосп;
4) освiтня функ^я спостереження е малоефективною, якщо у ньому вщсуты елементи дослiдження;
5) спостереження е обов'язковою складовою фiзичного експерименту;
6) навчальне спостереження оргаызовуеться i керуеться учителем;
7) спостереження класифтують за мiсцем проведення (природа, лабораторiя, виробництво), за роллю у навчальному процеа (пропедевтичы, iлюстрaтивнi, дослщницькО, за роллю у формуваннi понять, за об'ектом дослщження тощо.
Процес оргаызацп творчо, нaвчaльно-пiзнaвaльно, дiяльностi, як ефективного мехаызму формування методологiчно, культури, Грунтуеться на створеннi творчо, тзнавально, ситуацп. У даному контекстi творча тзнавальна ситуaцiя характеризуеться такими ознаками [3]:
- потребуе виршення деякого дiaлектичного протирiччя шляхом пошуку нового методу, прийому, засобу дiяльностi;
- зпжнення з новим, де суть новизни - у протирiччi (невщповщносп) мiж досвiдом, яким володiе суб'ект, i тим досвiдом, який включае в себе знання про факти, явища, образи, що вивчаються;
- творча невизначеысть - суб'ект не може визначитися iз способом розв'язання проблеми, здмснити творчий вибiр: вщсутня щея, рaцiонaльнi, свiдомi дм не приводять до позитивного результату;
- прихована, тдсвщома робота, перюд "тупика", "рух у блокадГ' - тдсвщома дiяльнiсть, зумовлена нaявнiстю пошуково, домЫанти;
- здогадка - iнту,тивний продукт, що осмислюеться, перетворюеться в щею вирiшення проблеми з подальшим ,, логiчним обГрунтуванням, вербaлiзaцiею i оформленням у виглядi розв'язку.
Вважаеться, що засобом створення творчо, ситуацм е творча навчальна задача. Вщповщно до цього, творча навчальна дiяльнiсть розглядаеться як процес розв'язування творчих задач [2; 4]. Проте творча задача не е единим засобом проблемно-змктового забезпечення творчо, навчально-тзнавально, дiяльностi. У генезис творчо, ситуацп можливi три випадки:
1) творча ситуация створюеться за допомогою готово, (внесено, ззовнО задачу яка е творчою вщносно учня (суб'екта), якому вона пропонуеться;
2) творча ситуацiя виникае iз створено, вчителем проблемно, ситуацп, на основi яко, формулюеться проблема i моделюеться творча фiзична задача, яка стае об'ектом подальшо, творчо, навчально, дiяльностi;
3) творча ситуацiя виникае i реалiзуеться як прояв Ытелектуально, (пiзнавально,) iнiцiативи учня у процеа репродуктивно, дiяльностi [3].
Щодо третього випадку, то в його основi може бути виконання завдання, яке за своею прямою цтлю не е проблемним, але отриманий результат може спонукати учня до шщювання виходу за межi заданого.
На наш погляд, саме 2-й i 3-й випадки е цтавими для подальшого аналiзу, особливо 3-й. Зупинимось на ньому детальнее. Для цього звернемося до деяких психолопчних концепцм творчосл. Насамперед до концепцГ|', яка розглядае творчкть як прояв штелектуально, активностi. На думку Б.Д. Богоявленсько, - автора цiеï концепцГ|', штелектуальна активнiсть поеднуе пiзнавальнi та мотивацшы характеристики творчо' особистостi, а отже, може бути "одиницею дослщження" ïï творчого потенцiалу [1]. 1нтелектуальна активысть, поеднуе в собi iнтелектуальнi (розумовО здiбностi з неiнтелектуальними (особистiсними, мотивацмними) факторами розумово' дiяльностi. 1нтелект (знання, розумовi здiбностi) створюе фундамент штелектуально,' активносп, але проявляеться у творчм дiяльностi через мотивацiйну структуру особистосп. Тобто, творчiсть - похiдна штелекту, заломленого крiзь мотивацiйну структуру, яка або гальмуе, або стимулюе його прояв. 1нтелектуальна активнiсть виражаеться штелектуальною iнiцiативою. 1нтелектуальна iнiцiатива - це продовження тзнавально,' дiяльностi поза межами вимоги (задачО, тобто пiсля устшного досягнення суб'ектом цiлей, якi були перед ним поставлен [1].
1з сказаного випливае, що творчiсть починаеться там, де дiяльнiсть не обмежуеться розв'язком ттьки поставлено,' задачi, а ïï результат е ширшим ыж поставлена початкова мета. Отже, таемниця вищих форм творчостi криеться у виходi за межi заданого, в здатносп продовжувати пiзнання за межами вимог заданоï ситуацй, тобто в ситуативно нестимульованш продуктивнiй дiяльностi, у здатносп бачити в предметi дещо нове, таке, чого не бачать шип. Вищим рiвнем iнтелектуальноï активносп вважаеться креативний, при якому виявлена суб'ектом емтрична закономiрнiсть стае для нього не просто евристикою, формальним прийомом, а самостшною проблемою. Вщповщно до цього, штелектуальна творчкть розглядаеться не просто як доцтьна адаптивна дiяльнiсть, а як дiяльнiсть цтепокладання [1].
На нашу думку, тзнавальна iнiцiатива - це та ланка, посередництвом якоï може вiдбуватися перетворення репродуктивноï дiяльностi у творчу. При цьому, детермшантою творчоï дiяльностi не обов'язково мае бути проблема, сформульована у виглядi творчоï фiзичноï задачк Цю функцiю може виконувати завдання репродуктивного характеру, у якому латентно закладена можливкть прояву учнем iнтелектуальноï шщативи. Така iнiцiатива мае проявлятися у формулюванн новоï проблеми i у самостшному прагненнi до ïï виршення. Недаремно формулювання проблеми, а також пов'язане з ним складання учнями фiзичних задач, розглядаеться у теорп i методицi навчання фiзики як ознака творчостi, як вид навчальноï дiяльностi, що сприяе розвитку творчих здiбностей.
1нша психологiчна концепщя творчостi, що заслуговуе на увагу, - це концеп^я, розроблена Я.О. Пономарьовим [8]. Одним iз ключових положень цiеï концепцп е визнання неоднорщносп результату дiяльностi - наявысть у ньому прямого (усвiдомлюваного) i побiчного (неусвiдомлюваного) продукту. Побiчний продукт об'ективно виникае поза прямою залежыстю вщ свiдомо поставленоï цiлi дiяльностi, а отже, як правило, не усвщомлюеться суб'ектом. Саме здатнiсть побачити (усвщомити) побiчний продукт цiлеспрямованоï дiяльностi е однiею з основних ознак творчосл. З викладеного слiдуе, що суть креативносп, як психологiчноï якосп особистостi, зводиться до iнтелектуальноï активносп та чутливостi до побiчних продуктв дiяльностi.
Розглянемо приклад проектування творчоï навчально-пiзнавальноï дiяльностi на основi навчального спостереження. Навчальне спостереження шщюеться навчально-дослщницьким завданням, яке пропонуе вчитель. У завданы, зазвичай, визначена мета спостереження i перелт дiй, якi необхщно виконати. Як правило, процес виконання такого завдання е репродуктивною дiяльнiстю, хоча вимога може мати i проблемний характер. Наведемо приклад.
Завдання. Спостереження за показами вологого термометра.
Обгорнпь колбочку термометра клаптиком вати i занурте його у посудину з водою кiмнатноï температури. Пкля встановлення тепловоï рiвноваги виймпъ термометр з води i спостер^айте за його показами протягом 8 хвилин, фтсуючи ïx щохвилини. Потiм обгорнпь вату на колбочц полiетиленовою плiвкою i обв'яжiть ниткою. Продовжуйте фтсувати покази термометра протягом наступних 8 хвилин. За результатами спостереження складпъ таблицю i побудуйте графт залежносп показiв термометра вiд часу. Порiвняйте покази термометра з температурою повпря у кiмнатi. Зробiть висновок.
Як бачимо, дане завдання не е проблемним i визначае репродуктивну дiяльнiсть, яка обмежуеться лише фтса^ею та нагромадженням фактв, ïV описом та порiвнянням. Тим не менше, таку дiяльнiсть можна розглядати як складову (окремий етап) творчоï пiзнавальноï дiяльностi, якщо ïï результатом буде iнтелектуальна штатива, про яку йшлося вище. Така штатива означатиме виxiд за межi поставленого завдання i виражатиметься у постановц проблемних питань, а саме: чому покази вологого термометра нижчi за температуру повпря в юмнат? Як пояснити зростання показiв термометра, тсля обгортання колбочки полiетиленовою плiвкою?
Таким чином, навчальне спостереження переростае у наступний етап творчого пошуку, тим самим реалiзуеться меxанiзм домшантного перетворення репродуктивноï дiяльностi у творчу [2].
Практика свщчить, що штелектуальна штатива "у чистому виглядi", яка е наслщком тiльки внутрiшньоï мотивацп учня, спостерiгаеться не часто. Проведеы дослiдження показують, що вона мае бути заздалепдь запроектованою i стимульованою учителем. Завдання учителя полягае в тому, щоб сформувати в учыв вщповщну псиxологiчну установку на вихщ за межi поставленого завдання, на бачення "незвичайного у звичайному". Але це не повинно фтсуватися, як вимога, у змкт самого завдання.
Для цього застосовуються засоби опосередкованого навчального впливу. Одним з таких засобiв е план-орiентир, запропонований нижче.
Пам'ятка-орiентир Виконання навчального спостереження i нагромадження факт 'в
1. Сформулюйте мету спостереження, враховуючи умову завдання.
2. Уточнпъ предмет спостереження. Дайте вщповщь на запитання: що будете спостер^ати?
3. Створiть необхiднi умови для спостереження.
4. Розробггь план спостереження, при потребi запишiть його у зошит.
5. Виберiть спосiб спостереження.
6. Виберпъ спосiб кодування шформацм, що отримуеться у проuесi спостереження.
7. При кодуванн iнформаuiУ звертайте увагу не тiльки на те, як спостережуване явище чи процес вiдбуваеться в часi, але й за яких умов.
8. Пам'ятайте, що мета спостереження - найбтьш детально i точно зафтсувати ознаки i особливостi спостережуваних проuесiв i явищ та завдяки аналiзу, порiвняння, iндуктивного узагальнення виявити певнi закономiрностi та протирiччя. При наявностi останых сформулювати проблему у виглядi запитання чи тзнавальноУ задачi.
Результати педагопчного спостереження показують, що такий план е ефективною орiентувальною основою творчоУ пiзнавальноУ дiяльностi, УУ евристичним засобом, а також предметом засвоення. У той же час вш е засобом опосередкованого управлшня навчальною дiяльнiстю з боку вчителя. Як видно, останнш пункт плану орiентуе учня на виявлення закономiрностей i протирiч у результатах спостереження, прояв штелектуальноУ iнiuiативи та формулювання проблеми.
Доречно зупинитися ще на деяких положеннях психологи творчостi, якi, на наш погляд, е важливими в контекст проблеми, що розглядаеться. У ходi експериментв з моделювання i дослiдження лопчного (дискурсивного) розв'язку творчих задач Я.О. Пономарьовим було встановлено, що розв'язок е устшним за умови, якщо вш включаеться в процес розв'язування ширшоУ задачi [10]. Тобто, коли дiяльнiсть iз розв'язування однiеУ задачу а також УУ результат е засобом для розв'язання наступноУ, бтьш ширшоУ задачi. Така дiяльнiсть мае задовольняти вимогам, як зазвичай ставляться до об'ектв, що виконують функ^ю засобiв. Будь-яким засобом потрiбно дiяти як знаряддям, не займаючись постшним аналiзом того, як створюеться саме знаряддя, тобто використання засобу не повинно бути пов'язане з необхщыстю придтяти увагу його структурi [10, с.260]. Звiдси слiдуе, що спостереження, як метод тзнання в структурi творчоУ навчально-пiзнавальноУ дiяльностi, повинно виконувати функ^ю засобу, а отже, як тзнавальне умiння (спосiб д!У), воно повинно бути достатньо сформованим. Практика свщчить, що формування даного вмшня е ефективышим, якщо воно здшснюеться з опорою на орiентувальну основу, яка подаеться у виглядi узагальненого плану дш, евристичного припису чи, як у нашому приклад^ плану-орiентиру.
Висновки. Пiдсумовуючи викладене, можна зробити наступш висновки: 1)творча навчально-пiзнавальна дiяльнiсть е одним з основних механiзмiв формування методологiчноУ культури учнiв у навчанн фiзики; 2) з огляду на це, навчальне спостереження, як результат трансформащУ емпiричного наукового тзнання у навчальний процес, виконуе важливу дидактичну функ^ю - е ефективним засобом проектування i органiзаuiУ творчоУ навчально-тзнавальноУ дiяльностi; 3) спостереження, як окрема ланка творчого тзнавального процесу, мае свое мiсие, умови, функцю якi е предметом педагогiчного моделювання, воно е засобом створення творчоУ ситуац,', засобом шщювання творчоУ тзнавальноУ дiяльностi; 4) за допомогою навчального спостереження реалiзуеться механiзм перетворення репродуктивноУ дiяльностi у творчу; 5) для того, щоб спостереження виконувало вказан вище функц,', необхiдно, щоб воно, як тзнавальне умшня, мало достатньо високий рiвень сформованостi.
Список використаних джерел
1. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. Москва : Академия, 2002. 320 с.
2. Галатюк Ю.М. Особливост проектування творчоУ навчальноУ дiяльностi на основi методу спостереження. Оновлення змкту, форм та методiв навчання i виховання в закладах освiти: Збiрник наукових праць. Науковi записки Рiвненського державного гуманiтарного уыверситету. Випуск 14 (57). Рiвне : РДГУ, 2016. С. 32-35.
3. Галатюк Ю.М. Творча ситуа^я у контекст навчально-пiзнавальноУ дiяльностi. Науковi записки. Випуск 66. Серiя: Педагогiчнi науки. Юровоград: РВВ КДПУ iм. В. Винниченка. 2006. Частина 2. С.9-13.
4. Галатюк Т.Ю., Галатюк Ю.М. Формування методолопчноУ культури учнiв у процес розв'язування творчих фiзичних задач. Фiзико-математична освiта : науковий журнал. Суми, 2017. Випуск 2(12). С. 51-56.
5. Калапуша Л.Р. Моделювання у вивченн фiзики. КиУв : Рад. школа, 1982. 158 с.
6. Калошина И.П. Структура и механизм творческой деятельности. Москва : Изд-во МГУ, 1983. 168с.
7. Ляшенко O.I. Взаемозв'язок теоретичного та емтричного в навчанн фiзики: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04., 13.00.02 / 1нститут педагопки i психологи професшноУ освiти АПН УкраУни. КиУв, 1996. 50 с.
8. Ляшенко O.I. Трансформаuiя науковоУ системи знання в навчальну. Проблеми освти. Вип. 3. КиУв : 1СДО, 1995. С. 70-74.
9. Нова украУнська школа. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola (дата звернення 25.05.2018).
10. Пономарев Я.А. Психология творчества. Москва : «Наука», 1976. 303 с.
11. Сергеев А.В. Наблюдения учащихся при изучении физики на второй ступени обучения: пособие для учителя. КиУв : Рад. школа, 1988. 176 с.
12. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование учебных умений и навыков учащихся на уроках физики. Москва : Просвещение, 1988. 112 с.
References
1. Bogoyavlenskaya D.B. Psychology of creative abilities. Moscow : Academy, 2002. 320 p.
2. Halatyuk Yu.M. Features of designing creative educational activities on the basis of the observation method. Updating of content, forms and methods of education and education in educational institutions: Collection of scientific works. Scientific notes of the Rivne State Humanitarian University. Issue 14 (57). Rivne : RMU, 2016. p. 32 - 35.
3. Halatyuk Yu.M. Creative situation in the context of educational and cognitive activity. Collection of scientific works. Issue 66. Series: Pedagogical Sciences. Kirovograd : RVB KDPU them. V. Vynnychenko. 2006. Part 2. C.9-13.
4. Halatyuk T.Yu., Galatyuk Yu.M. Formation of Methodological Culture of Students in the Process of Solving Creative Physical Problems. Physical and Mathematical Education: Scientific Journal. 2017. Issue 2 (12). S. 51-56.
5. Kalapusha L.R. Modeling in the study of physics. Kyiv : Rad. school, 1982. 158 p.
6. Kaloshina I.P. Structure and mechanism of creative activity. Moscow : Izd-vo MGU, 1983. 168 p.
7. Lyashenko O.I. Relationship between theoretical and empirical in the study of physics: author's abstract. Dis ... Dr. Ped. Sciences: 13.00.04., 13.00.02 / Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 1996. 50 p.
8. Lyashenko O.I. Transformation of the scientific system of knowledge into the educational. Problems of education. Whip 3. Kyiv: ISDO, 1995. p. 70-74.
9. New Ukrainian School. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola (application Date 25.05.2018).
10. Ponomarev Ya.A. Psychology of creativity. Moscow: "Science", 1976. 303 p.
11. Sergeev A.V. Observations of students in the study of physics at the second stage of training: A Handbook for Teachers. Kiev: I'm glad. School, 1988. 176 p.
12. Usova A.V, Bobrov A.A Formation of educational skills of students in physics lessons. Moscow: Education, 1988. 112 p.
EMPIRICAL METHODS OF SCIENTIFIC KNOWLEDGE IN FORMING METHODOLOGICAL CULTURE OF PUPILS
IN THE STUDY OF PHYSICS Taras Halatyuk, Yuri Halatyuk
Rivne State University of Humanities, Ukraine Abstract. The article is devoted to the actual problem of forming the methodological culture of students in the process of teaching physics. The importance of methodological culture in the context of successful social adaptation of the school graduate is emphasized. The article reveals the priority of creative educational activity in the formation of methodological culture. Methodological culture is a means and product of creative educational and cognitive activity. It is in the process of creative educational activity that the creative component of the student's methodological culture is formed. The psychological and didactic aspects of the application of educational observation in the design and organization of creative educational and cognitive activity are analyzed. The emphasis is on the affinity of the educational process with the process of scientific knowledge, the common methodological basis of educational and scientific activity. Accordingly, educational observation is the result of transformation of the empirical method of scientific knowledge into the process of teaching physics. Observation is considered as a method of scientific research and is a structural element of the system of methodological knowledge that is formed during the learning process. It has been shown that educational observation is an effective means of designing and creating creative situations in the teaching of physics. A creative situation arises and is realized as a manifestation of the intellectual (cognitive) initiative of the student in the process of performing a research task. There are considered didactics, which are a problematic provision and guidin g basis for educational activities, as well as means of indirect management of educational supervision by the teacher. It is shown that with the help of educational observation, the mechanism of transformation of reproductive activity into a creative one is realized. In order for observation to perform the specified functions, it is necessary that it, as a cognitive skill, has a sufficiently high level of formation. For this purpose, generalized plans (plans-guidelines) are used, which are the guiding basis for educational and cognitive activity.
Key words: methodological culture, creative educational activity, educational observation, pedagogical designing, intellectual initiative.
