CC BY
62
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Миколайко В.В. Навчально-п/знавальна д'тльшсть y4Hie з ф/зики як основний зааб реал'!зацП методологи продуктивного навчання. Ф/зико-математична освта. 2018. Випуск 2(16). С. 91-96.
Mykolaiko V. Training-Knowledge Activity Of Uphols On Physics As The Main Activity Of Professional Education Methodology Realization. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 2(16). Р. 91-96.
УДК 53:371.3
В.В. Миколайко
Уманський державний педагогiчний унверситет iменi Павла Тичини, Укра!на
[email protected] DOI 10.31110/2413-1571-2018-016-2-017
НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНА ДШЛЬШСТЬ УЧН1В З Ф1ЗИКИ ЯК ОСНОВНИЙ ЗАС1Б РЕАЛ1ЗАЦМ МЕТОДОЛОГИ
ПРОДУКТИВНОГО НАВЧАННЯ
Анотаця. У статт'1 визначено i розкрито сутнсть основних концептуальних положень продуктивного навчання фiзики основноiшколи, що дозволяють сконструювати систему навчально-Ызнавальних компетенц/й учн'ю. Запропоновано модель продуктивного навчання фiзики в основнiй школ/, реалiзацiя якоi, забезпечуе сформовансть /нтегровано! якост'1 особистост'1, що дозволяе застосувати набyтi знання i вм'ння в конкретних ситуац/я для розв'язань р'!зних проблем, що виникають або можуть виникнути в реальному житт'1. Визначено основы структуры компоненти авторсько!модел'г. мотивац/йний(мотиви, потреби, iнтереси), цшьовий (завдання), змстовий (принципи доборуiнтегрованого зм/стукурсуф/'зики), органiзацiйно-дiяльнiсний (основнiшляхиреал'!зацПiнтеграцii'зм/стуфiзики через форми, методи, дидактичш засоби навчання та д'тльшсть учня i викладача), рефлекайно-ощнювальний (критерп досягнення мети та завдань навчання). Теоретично обГрунтовано зм'!ст кожного блоку. Девять модел'1 забезпечуеться психолого-педагог'!чними умовами (створення позитивноi навчальноi мотивацП до вивчення ф'вики; використання м'жпредметнихзв'язк'!в за функц/ями та видами д'тльност'!; використання iнформацiйних технологiй у навчальному процеа) та методолог'!чними пдходами до орган/зацИ продуктивного навчання (системний, гуманстичний, особист'1сно-ор'1ентований, розвивальний, дiяльнiсний, досл'дницький, практико-ор'!ентований). Розроблена нами модель характеризуеться: цЫснктю, оскльки представлена взаемопов'язаними компонентами (кожний з них впливае на наступний через розв'язання властивих йому завдань, що визначають зм'ст наступного компонента, тобто взаемозв'язок м/'ж ними зд'шснюеться на зм'стовному й функцональному р'!внях) i працюють на кнцевий результат - пдвищення рiвня розвитку цл/сно! системи навчально-Ызнавальних компетенц/й учшв основноi школи у навчаннi ф/зики iрозвиток в нихздатност'1 здйснювати р'вномаштну навчально-Ызнавальну д'тльшсть.
Ключов! слова: продуктивне навчання, ф'!зика, модель, компоненти модел'1.
Постановка проблеми. Реформування системи освти в Укра'н та и Ытегращя в европейський ocBiTHm проспр вимагають концептуального переосмислення шктьно''' освiти. 1стинною метою навчання сьогодн мае стати не просто засвоення знань, формування умЫь, навичок, а розвиток особистост i и активного творчого потен^алу, Перехщ вщ традицмно''' (суб'ектно-об'ектно') до шновацшно''' (особиспсно орiентованоí) парадигми навчання зумовлюе постановку проблеми реалiзацN методологи продуктивного навчання.
Продуктивне навчання е навчальним процесом яке спрямоване на набуття життевих умшь, що шщюють особиспсне зростання та шдивщуальний розвиток, мiжособистiсне спткування та взаемодю а також самовизначення його учаснимв, що е одним з ключових момен^в ям здатн привести до оновлення сучасно'' загальноосвiтньоí школи.. Воно дозволяе формувати там компоненти саморозвитку, як: самовизначення, самореалiзацiя, самооргаызащя, самоаналiз. Технологи продуктивного навчання допомагають дитин реалiзувати свш потен^ал вщповщно до сво'х здiбностей, в оптимальному темт, що е важливим як для талановитого, так i для слабкого учня. Продуктивысть змшюе характер дiяльностi i учня, i вчителя. Показниками продуктивной для учня е Ыдивщуальний Ытерес, самостшысть i вiдповiдальнiсть, а для педагога - консультування i пiдтримка учня, взаемодiя з ним, створення сучасного освiтнього середовища, забезпечення умов для продуктивно'' навчально' дiяльностi iндивiда i групи [1, 2].
У процеа продуктивного навчання фiзики закладаються об'ективнi передумови для загальнокультурного потен^алу учнiв, створюються широкi можливостi для формування i корекцГ'' мислення, пам'ятi, уяви учыв, 'х наукового свiтогляду, iнформаuiйноí та вiзуальноí культури, вмiнь встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки мiж окремими фiзичними об'ектами тощо. Змiст фiзичного компонента створюе передумови для забезпечення усвщомлення учнями наукових фак^в, ознайомлення з iсторiею розвитку фiзичноí науки, формування в учыв знання основних фiзичних понять
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
i закожв, що дають змогу пояснити nepe6ir природних явищ i процесiв, розвитку експериментальних умЫь i дослiдницьких навичок, yMiHb застосовувати набут знання для розв'язування фiзичних задач i пояснення фiзичних явищ i процесiв, уявлення про фiзичнy картину свпу, розкриття ролi фiзичного знання в житт людини та сусптьному розвитку. Фiзика вiдкриваe великi можливост для вдосконалення аналiтико-синтетичноí дiяльностi, тому що пщ час навчання фiзики найбiльш чiтко реалiзyeться дидактичний принцип поеднання, взаемодп слова, наочностi i дм, тих основних компонентiв, ям лежать в основi пiзнавальноí дiяльностi.
У такому розyмiннi актуальними питаннями методологи продуктивного навчання фiзики визначаються напрямки активiзацií та мотивацп навчально-тзнавально'( дiяльностi [3, 4].
Аналiз актуальних дослiджень. Проблема активiзацií навчально-пiзнавальноí дiяльностi yчнiв, yспiшне вирiшення яко'' дозволяе досягти суттевого пiдвищення ефективностi та якост навчального процесу, постiйно перебувае в ^mpi уваги як дослщниюв, так i yчителiв-практикiв. Рiзнi аспекти проблеми активiзацií навчально-пiзнавальноí дiяльностi учыв у процесi навчання розкритi в дослщженнях психологiв Д.Б. Богоявленськоí, Л.С. Виготського, П.Я. ГальперЫа, В.В. Давидова, О.Н. КабановоиМеллер, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьева, О.М. Матюшкша, Ю.1. Машбиця, Н.А. Менчинсько^ В.О. Моляко, Ж. ^аже, С.Л. Рyбiнштейна, Н.Ф. Тализшо(, 1.С. Якиманськоí та iн., педагопв Л.П. Арiстовоí, Ю.К. Бабанського, Д.В. Втькеева, М.О. Данилова, В.П. бсипова, 1.Я. Лернера, М.1. Махмутова, В.Ф. Паламарчук, Т.1. Шамово^ Г.1. Щyкiноí та iн., методистiв М.1. Бурди, М.С. Голованя, Ю.В. Горошка, Я.1. Грудьонова, М.1. Жалдака, О.Б. Жильцова, Ю.О. Жука, Ю.М. Колягiна, О.1. Ляшенка, В.М. Осинсько[, А.В. Пенькова, С.А. Ракова, О.В. Сергеева, З.1. Слепкань та н Методичнi основи активiзацií навчально-пiзнавальноí дiяльностi yчнiв основноí школи при вивченнi фiзики найповыше розкрито в працях О.1. Бугайова, П. С. Атаманчука, А.А. Давиденка, 1.В. Бургун. Проте (х дослщження не вичерпують yсiх аспектiв багатогранноí проблеми розвитку навчально-пiзнавальноí дiяльностi школярiв, а вимагають подальшого вдосконалення змкту, форм, методiв i засобiв навчання, спрямованих на реалiзацiю у навчально-виховному процеа.
Метою статт е дослщження процесу формування навчально-пiзнавальноí дiяльностi учыв основное школи в процесi продуктивного навчання фiзики.
Виклад основного матерiалу. Узагальнення методологiчних i теоретичних основ розвитку навчально-тзнавальноС дiяльностi в продуктивному навчанн фiзики дозволило сформулювати концептуальне розумЫня розв'язання цiеí проблеми, представленого авторською моделлю (рис. 1). Складовими елементами моделi продуктивного навчання фiзики yчнiв основноí школи е мотивацшний, цiльовий, змiстовий, органiзацiйно-дiяльнiсний (основнi шляхи реалiзацií iнтеграцií змiстy фiзики через форми, методи, дидактичн засоби навчання та дiяльнiсть учня i викладача), рефлексшно-оцiнювальний (критерп досягнення мети та завдань навчання) компоненти. Дiевiсть моделi забезпечуеться психолого-педагогiчними умовами (створення позитивное навчальноС мотивацп до вивчення фiзики; використання мiжпредметних зв'язмв за фyнкцiями та видами дiяльностi; використання iнформацiйних технологiй у навчальному процеа) та методолопчними пiдходами до оргаызацп продуктивного навчання (системний, гумашстичний, особиспсно-орiентований, розвивальний, дiяльнiсний, дослщницький, практико-орiентований). Виокремленi компоненти взаемопов'язанi мiж собою, кожний з них впливае на наступний через розв'язання властивих йому завдань, що визначають змкт наступного компонента, тобто взаемозв'язок мiж ними здiйснюеться на змiстовномy й функцюнальному рiвнях, що дозволяе реалiзyвати фyнкцiю всiеí моделi - продуктивного навчання фiзики основноí школи.
Мета продуктивного навчання - це щеальний образ, вттений у продyктi, зразок кшцевого продукту, тобто те, чого потрiбно досягти в резyльтатi дiяльностi. У зв'язку з цим головною метою навчання фiзики е розвиток учыв, що вiдбyваеться завдяки формуванню в них фiзичних знань, наукового свтэгляду й вiдповiдного стилю мислення, екологiчноí культури, розвитку в них експериментальних i дослiдницьких yмiнь, творчих здiбностей.
Мотивацшний компонент передбачае Ыщювання позитивноí мотивацп навчання фiзики. Вш характеризуеться високорозвиненою пiзнавальною потребою, виявом iнтелектyальноí iнiцiативи, здатнiстю особистостi до самоспйного цiлеyтворення, виходом за межi одного виду дiяльностi. Пiзнавальна активысть особистостi здебiльшого виявляеться при розвинеый пiзнавальнiй потребi, тому перед тим, як цтеспрямовано формувати першу, необхщно визначити iндивiдyальнi особливостi дрyгоí. Змкт мотивацiйного компоненту визначено аналiзом джерела активност людини, спонукальних сил м поведiнки, цiнностей, yсвiдомленням цiлей и дiяльностi для оволодiння ефективними способами и органiзацií. Людина активно включаеться у дiяльнiсть, коли чiтко уявляе собi п мету, вирiшyе для чого потрiбна дiяльнiсть i що буде отримано у результат. Без внутршых мотивiв i мотивацп навчальноí дiяльностi неможливо досягти ефективностi в навчаны. Важливо враховувати, що учн можуть проявляти цiкавiсть до навчання на рiзних рiвнях: 1 - до окремих факпв чи дослав, 2 - до узагальнень i закономiрностей, 3 - до способiв здобування знань, 4 - до самоосвiти. Якщо першi два щаблi бiльш характернi для yчнiв середнього шктьного вiкy, то два Ышп - для старшого. Учнi з неоднаковими формами вияву пiзнавальноí потреби вiдрiзняються мiж собою характером досягнутого результату дiяльностi. Ti, хто мае тзнавальну потребу в активному засвоенн знань,краще запам'ятовують фактичний матерiал,y них сформована чггка система його збер^ання. Учнi з «дослщницькою» пiзнавальною потребою прагнуть самостiйно «дмти» правильноí вщповд з iнтересом розв'язують задачi, полюбляють «хитрЬ» запитання, але запам'ятовування в них не таке структуроване, як в учыв з першою формою пiзнавальноí потреби. Тому в процеа продуктивного навчання фiзики необхщно на основi низького рiвня розвитку пiзнавальноí потреби сформувати бiльш високi рiвнi - допитливiсть i прагнення до цiлеспрямованоí розyмовоí дiяльностi. А це, в свою чергу, сприятиме становленню таких рис особистосп, як шщативысть, самокритичысть, yмiння долати трyднощi, вщстоювати власний погляд, здатнiсть гальмувати психолопчы бар'ери, що заважають вияву активносп. На етапi мотивацп доцiльно створювати проблемы ситуацп, ставити проблемнi запитання, пропонувати виконати завдання, ям потребують нових знань. Використання таких прийомiв Ытригуе yчнiв, викликае подив, здивування, стурбовашсть, породжуе бажання подолати труднош^, знайти вихiд iз ситуацп, спонукае до навчально-пiзнавальноí дiяльностi. Мотивацiя мае бути пов'язана з темою уроку, готувати учыв до м сприйняття, налаштовувати на опанування нового навчального змкту з метою розв'язання проблем, з якими школярi зiштовхнyлися. Мотиващя yчiння фiзики, як i будь-якого Ышого навчального предмета, визначаеться низкою специфiчних чинникiв, а саме: сощальним середовищем i статусом фiзичноí освти в ньому; системою фiзичноí освiти, у межах якоí вiдбyваеться
навчальна дiяльнiсть; оргаызащею навчального процесу; суб'ектними особливостями учня (bîk, здiбностi, самооцшка, iнтелектуальний розвиток i Ы.); суб'ектними особливостями педагога i, перш за все, системою його стосунмв з учнями та його педагопчною майстерыстю; специфiкою фiзики як навчального предмета (структурою, змктом, методичним забезпеченням).
Продуктивне навчання як зааб реaлiзaцíí компетентшсного потенцiалу базового курсу фiзики
МЕТА: формування знань i вм1нь з ф1зики та здатност1 i готовносп ïx застосування в конкретних ситуац1ях
й и н
р о
й и н
,й й
МОТИВАЦ1ИНИИ КОМПОНЕНТ
Мотивацiя процесом (органiзацiя НПД): створення проблемних ситуацш, домашнi експериментальнi завдання, навчально-дослiдна дiяльнiсть учнiв, проектна дiяльнiсть Мотивацiя 3MÏCTOM навчального матерiалу: новизна навчального матерiалу, iсторизм викладання, iнтеграцiя природничих знань, практичне значення отриманих знань, ознайомлення iз сучасними науково-техшчними досягненнями
Ц1ЛЬОВИИ КОМПОНЕНТ
Освггш: формування вмшь i навичок iз видтення конкретного фiзичного зм^у; опанування способами i методами розв'язування задач; ознайомлення з експериментальним фiзичним обладнанням, формування навичок виконання навчального фiзичного експерименту Розвивальш розвиток мислення, самостiйностi, творчих здiбностей
Виховш формування наукового свiтогляду, формування оргашзацшноТ культури, активно!' життевоТ позицп, лщерсьм якостi, органiзаторськi умiння i навички, комушкативш умiння i навички, самооргашзацп, вмiння проектувати власну дiяльнiсть; виховувати бажання i прагнення до самотзнання, самовиховання, самовдосконалення. ознайомлення з науковими основами сучасних технологш, естетичне моральне виховання
ЗМ1СТОВИИ КОМПОНЕНТ
Навчальна програма шктьного курсу фiзика
Шкiльний шдручник з фiзики
Принципи добору навчального матерiалу:
науковостi, наочностi, системностi, доступности мiжпредметностi
ОРГАН1ЗАЦ1ИНО-Д1ЯЛЬН1СНИИ КОМПОНЕНТ
Форми навчання: урок, лабораторна, самостшна та позаурочна робота Методи: пошуковий, проблемний, пояснювальночлюстративний, частково-проектний Засоби: мультимедiйне забезпечення, науково-методична лп"ература, дiагностичнi методики Форми оргашзацм: iндивiдуальна, групова та колективна робота
Дiяльнiсть учня: аналiтична, проектувальна, науково-дослана
Дiяльнiсть вчителя: координацiя, консультування та корекщя дiяльностi учня
Рис. 1. Модель продуктивного навчання фiзики учшв основное школи
Цльовий компонент. На матер1ал1 мотивацшного етапу здмснюеться визначення теми i мети уроку учнями. Зштовхнувшись ¡з певною проблемою, школяр1 роблять висновок, яких знань чи умЫь Тм бракуе, щоб виконати поставлене завдання. Матер1ал, який забезпечить ц знання, е темою уроку, а результат його засвоення - його метою. Ор1ентиром у формулюванн освп>лх цтей уроку е визначен в програм1 з ф1зики державы вимоги до р1вня засвоення
змкту. Критерп (еталони) цiлей дае навчальна програма з фiзики. Слщ також брати до уваги, яке мкце займае урок в систе/^ урокiв, присвячених вивченню теми чи роздту. Залежно в^д цього буде зрозумтим, на якому рiвнi учн мають засво'ти програмовий матерiал на конкретному уроцк одержати уявлення про фiзичнi «явище», «закон», «система», «модель», «величина», «взаемодiя», «щеальы об'екти й процеси», «стан фiзичноï системи», <^зичы одиницЬ>; знати ïx iстотнi ознаки, розтзнавати фiзичнi явища, застосовувати правила, використовувати фiзичнi знання й умшня на репродуктивному чи творчому рiвняx. Пiд час визначення мети треба сконцентруватися не на процеа, а на досягненн учнями певного результату.
Цтьовий компонент мктить усе рiзноманiття цiлей i завдань методично' системи: вщ головно' мети - цЫсного розвитку навчально-пiзнавальниx компетенцiй учнiв основно' школи в навчанн фiзики, до конкретних завдань iз розвитку навчально-тзнавальних потреб, iнтересiв, цiнностей, уявлень щодо практико-орiентованиx проблем, що розв'язуються засобами фiзики, формування фiзичниx, методологiчниx знань, загальнонавчальних умшь, досвщу навчально-тзнавально' дiяльностi. Вважаемо, що в сучасних умовах формулювання комплексно' мети сучасного уроку фiзики мае здiйснюватися в алгоритма мета - u,rni - цльов1 завдання.
З огляду на зазначене, у формулюванн oceimHix цлей варто використовувати словосполучення «формувати уявлення...», «ознайомити з ктотними ознаками...», «розширити знання...», «удосконалювати вмiння застосовувати...», «систематизувати знання.», «формувати вмiння будувати...» тощо. Розвивальш uiлi передбачають роботу над розвитком мислення учыв (формуванням умшь аналiзувати, порiвнювати, встановлювати i пояснювати причинно-наслiдковi зв'язки, робити висновки, узагальнювати, доводити тощо); розвитком самостiйностi у навчанн (формуванням умiнь працювати за зразком, виконувати завдання з коментуванням сво'х дiй, самостiйно застосовувати правило, здшснювати самоперевiрку); розвитком умiнь застосовувати знання в нових ситуа^ях, ствпрацювати з iншими учасниками навчального процесу тощо. У визначенн розвивальних цтей слiд орiентуватися на програмовi вимоги до результат реалiзацi', дiяльнiсно', змктово' лiнiï. До уваги необxiдно брати також особливост конкретного навчального матерiалу i вiковi можливостi учнiв. Виховш uiлi пов'язан з формуванням та розвитком наукового свтэгляду, цiнностей, моральних переконань, патрютичних почуттiв, комунiкативниx, етичних, естетичних якостей особистосп. Виxовнi завдання розв'язуються на основi конкретного фiзичного матерiалу i можуть бути сформульован не для одного уроку, а для системи уромв. Виховання на уроц фiзики здiйснюеться на основi змiсту текстового матерiалу, використаного авторами пщручнимв або вчителем для опрацювання тем, дiбраниx методiв навчання, способiв органiзацiï навчально' взаемодГ' учнiв. Пщ час визначення виховних цiлей уроку доцтьно орiентуватися на програмовi вимоги до результат засвоення змкту соцюкультурно' лiнiï, враховувати можливостi навчального змкту, мiжпредметнi зв'язки, наступнiсть i перспективысть у виxованнi молодших школярiв. Зважаючи на те, що цiлеспрямоване виховання - довготривалий процес, слщ ставити таю цЫ, якi посильно досягти на даному уроцi. Саме з таких мiркувань недоцiльно у формулюванн виховних цiлей використовувати дiеслова доконаного виду (сформувати, виховати). Точнше буде вживати фрази з дiесловами незавершено' дГ(: «формувати позитивне ставлення...», «виховувати почуття вдячносп...», «пробуджувати прагнення...» тощо. Шд час визначення завдань уроку не треба намагатися виокремити велику 'х мльмсть, а бажано обрати з них rï, що забезпечують оптимальний результат навчання.
Змктовий компонент мктить у собi принципи добору змкту та iнтегрованi фаxовi знання, навички й умшня, ям визначаються метою, завданнями та методологiчними пщходами iз урахуванням псиxолого-педагогiчниx умов. Змкт навчання фiзики в загальноосвiтнiй школi визначаеться навчальними програмами i пщручниками. У наш час вчитель мае можлив^ь обирати пiдручник, який, на його думку, найбтьше вiдповiдае мет i завданням навчання фiзики. Аналiз змiсту пiдручникiв фiзики для загальноосвтньо' школи свiдчить про те, що бтьшкть iз них мiстять такий обсяг навчального матерiалу, що навгть найдосвiдченiший учитель не в змозi його подати в доступнiй для учыв формi у визначений навчальним планом час.
Для забезпечення реалiзацi', продуктивного навчання у фiзичнiй освiтi вчителевi необxiдно: виходячи з мети уроку, визначити обсяг фактичного матерiалу, що вщображае ознаки i властивост предметiв, фiзичниx явищ, процеав; видiлити узaгaльненi результати ïx тзнання: поняття, закони, принципи, свтэгляды iдеï, провiднi науковi теорй, моральн й естетичнi iдеaли, методи дослщження i наукового мислення, з якими людина у тм чи шшмй формi вступае у взaемодiю; передбачити методи та засоби мотивацп та aктивiзaцiï пiзнaвaльно', дiяльностi учнiв (зокрема визначити т реaльнi нaуковi, виробнич^ природнi, побутовi об'екти, якi е цтавими для учнiв i на приклaдi яких можна проiлюструвaти значущкть фiзичниx знань); проaнaлiзувaти змiст тзнавальних завдань, що спрямовaнi на штелектуальний розвиток школярiв; вiдiбрaти демонстрацй та шшл дидaктичнi засоби, якi б найефектившше iлюструвaли, розкривали та доповнювали зм^ навчального мaтерiaлу (пiд час первинного ознайомлення з фiзичними явищами та процесами чим проспше обладнання, тим краще; чим ближче дидактичн засоби за сво'ми властивостями до реальних об'ектв, тим краще (найефективнше -використання реальних теxнiчниx об'ектв); можливе виважене використання у навчальному фiзичному експериментi складного лабораторного обладнання, яке дае уявлення про сучасний шструментарш експериментально' та прикладно' фiзики; вiртуaльнi комп'ютернi моделi та демонстрацй слщ використовувати лише в рaзi повно' неспроможностi iншиx способiв унаочнення фiзичниx явищ та процесiв, техычних установок, або з метою систематизацп та узагальнення знань з певного роздту чи теми); визначити змкт та обсяги самоспйно' та домашньо' роботи учнiв, визначити завдання для домашнього спостереження чи експерименту, п^брати вiдповiднi фiзичнi зaдaчi.
Вимоги до структури повинн бути доступними учням i вщповщати рiвню ïx знань i мислення; бути вщтвореними й вщповщно представляти всi системнi зв'язки й вщносини; мiстити максимально можливу мльмсть зaсобiв сaмоaктивiзaцi',. Слiд зазначити, що в основу повинн бути покладен загально визнaнi дидaктичнi принципи навчання. Серед них варто назвати там:
Принцип науковост'1. Принцип науковост визначае не ттьки споаб та критерп добору змiсту навчального мaтерiaлу, але й способи його подання у вщповщност до сучасного рiвня наукових знань. У зв'язку з цим передбачаеться формування в учыв вмiнь та навичок наукового пошуку, ознайомлення ïx з сучасними методами тзнання. Таким чином до педагопчно' моделi знань повиннi бути включен як вiдомостi про основнi нaуковi факти, закони фiзики, так i про
способи, якими ц факти встановлено. Способи подання навчального матерiалу повиннi вiдповiдати сучасним науковим методам тзнання. Такими е методи моделювання (фiзичнi, натурнi, математичы, iнформацiйнi), методи системного аналiзу, як сприяють найбiльш глибокому пiзнанню об'екпв, якi е складними системами.
Принцип наочност'1. Продуктивна навчальна дiяльнiсть повинна вщбуватись з максимальним залученням оргаыв чуття, за максимально доцiльноï модальност навчальних впливiв. За умов використання педагопчних програмних засобiв типу дiяльнiсниx середовищ учнi не тiльки споглядають явища, моделi явищ, якi е об'ектами вивчення, а й здшснюють перетворюючу дiяльнiсть з цими об'ектами, вони не е пасивними спостер^ачами дослщжуваних процесiв i явищ, осмльки активно впливають на ïx переб^, при цьому навчально-пiзнавальна дiяльнiсть набувае дослщницького, творчого характеру.
Принцип систематичност'1 i посл'довностi. Систематичысть викладу навчального матерiалу передбачае створення передумов формування в учня, особиспсно! моделi знань, яка повинна бути внутршньо несуперечливою системою, вiдповiдати цiлям навчання, тобто бути максимально адекватною педагопчнш моделi знань, яка е визначеною у вщповщност до цiлей навчання. У змют цього принципу доцiльно видтяти новий компонент - спосiб реалiзацiï навчальних дiй, у xодi виконання яких засвоюються знання, формуються умшня i навички. Задля того, щоб в учыв з самого початку склалась система уявлень про дiяльнiсть, яку слщ виконати на початку етапу навчання дати загальну установку, тобто створити орiентувальну основу дш. Змкт шкiльноï фiзики повинен вщображати логiку науки адекватно ïi сучасному стану, вщображати логiку системного розкриття об'ектiв i явищ дiйсностi, ям вивчаються. Поряд з предметними знаннями у змкт повиннi увiйти спе^альы методичнi знання, що вiдображають структуру та методолопю вiдповiдноï науково! галузГ Звiдси слiдуе, що в об'ектах або явищах, будуеться дiяльнiсть учыв, спрямована на засвоення навчального матерiалу, повинен вiдображати логiку системного аналiзу об'екту вивчення.
Принцип активного включення ecix учн'!в у навчальний процес. Суттевим у цьому принцип е безумовне його поширення на уах учыв. Дотримання цього принципу е одыею з важливих передумов гумаызацп навчання, оскiльки орiентування вчителя на включення у навчальний процес «середнього» учня призводить до того, що сильн учн втрачають iнтерес до предмету, а слабк учнi, або учн з нестiйкою довiльною увагою також «випадають» iз навчального процесу. Принцип активност вимагае вiд викладача не тiльки залучення учнiв до активно!' дiяльностi на уроцi, а й усвщомлення учнем необxiдностi власно!' навчально! дiяльностi, необxiднiсть i можливкть обрання таких ïi видiв, ям найкраще вiдповiдають його здiбностям i можливостям. Формулювання вчителем критерпв добору найбтьш рацiональниx видiв дiяльностi допомагае створити орiентуючу основу дп. Одним з таких критерпв е вщповщысть змкту дiяльностi учнiв засвоеним знанням, причому активысть виступае як вимога вщтворення учнями не тiльки предметних дм, а й навчальних дш, в xодi яких вiдбуваеться засвоення предметних вмшь i формування навичок.
Принцип доступност'1. Доступыстю визначаеться можливкть досягнення мети навчання як у цтому, так i на певному його етат. Умовою ÏÏ реалiзацiï е наявнiсть до початку навчання вах його внутрiшнix i зовышых передумов. Принцип доступностi пов'язаний з принципами систематичности i послiдовностi, осмльки тiльки тi знання, якi подаються у строгш послiдовностi, з дотриманням вимоги систематичност стають доступними для сприйняття i засвоення.
Принцип мiжпредметностi. Мiжпредметнi зв'язки, що iснують мiж шкiльними курсами i фiзикою е вщображенням взаемозв'язкiв, що iснують у природк Встановлення зв'язку мiж фiзикою i iншими навчальними предметами природничо-математичного циклу у процеа ïx вивчення сприяе розвитку в учыв функцюнального мислення, формуванню узагальнених знань про фiзичнi явища i процеси. Паралельне вивчення цих предме^в дозволяе викладати багато питань курсу фiзики на сучасному науковому рiвнi, використовуючи вщповщний математичний апарат, розкривати прикладний характер вщповщних понять.
За умови дотримання вище наведених принцитв продуктивне навчання сприятиме формуванню особистого простору учня, в якому буде зосереджена його основна навчальна дiяльнiсть.
Осмльки цЫ навчання передбачають формування не ттьки знань, а й певних видiв дiяльностi, то до змкту навчання необхщно включити i органiзацiйно-дiяльнiсний компонент.
Органiзацiйно-дiяльнiсний компонент розглядувано! моделi продуктивного навчання фiзики, перш за все, асо^юеться з таким поняттям як методична система навчання фiзики. Зазначимо, що пщ методичною системою навчання ми розумiемо невiд'емну варiативну частину дидактично! системи навчання, а саме - впорядковану та взаемообумовлену систему методiв навчання, яка на основi методично препарованого наукового змкту освiти i методично-обГрунтованих органiзацiйниx форм та засобiв забезпечуе реалiзацiю конкретного способу навчання. Методична система, як елемент дидактично! системи навчання в^грае виршальну роль у належному функцюнування останньо!', а отже, в контекстi запровадження певних новацш в освiтi проектування вах складових операцiйно- дiяльнiсного компонента потребуе особливо! уваги. При цьому, виходячи iз завдань, доцтьно застосовувати, як репродуктивнi та iнформацiйно-iлюстративнi методи, так i продуктивы (проблемний, частково-пошуковий, метод проекпв). Серед основних субективних факторiв слiд видiлити дiяльнiсть учителя та дiяльнiсть учнiв.
Рефлексшно-оцшювальний компонент. Оцшювання вчителем i самооцiнювання учнями досягнутих у навчальному процесi результа^в е наслiдком розумових операцiй - аналiзу, порiвняння, синтезу. Контроль необхщно нацiлювати на з'ясування сформованостi фахових знань, умшь i навичок учыв, зокрема, таких: обсяг фiзичниx знань (меж^ заданi програмою) ïx осмислеысть (визначають за вмiнням розповiдати сво!'ми словами, мiркувати, пояснювати матерiал, обГрунтовувати вiдповiдь, давати вiдповiдi на переформульоваы, порiвняно зi стандартними, питання тощо); дiевiсть (визначають за вмiнням проводити розрахунки й вимiрювання фiзичниx величин, пояснювати фiзичнi явища i процеси на основi фiзичниx законiв, теорш, моделей, розв'язувати задачi, проводити дослщи, спостереження i експериментальнi дослiдження); глибина (визначають за рiвнем засвоення теоретичних питань курсу, вмшням використовувати теор^ пiд час розв'язуваннi складних задач, самостшного планування i проведення дослав); системнiсть (визначають за рiвнем засвоення узагальнених питань, що стосуються структури навчального матерiалу, зв'язмв мiж елементами знань, шляxiв наукового пiзнання, методiв наукових дослiджень, науково! i фiзичноï картини свiту; за вмiнням висловлювати сво! знання згорнуто (компактно, коротко) i розгорнуто, iлюструвати загальнi положення i бачити сптьне мiж окремими елементами
знань); гумаыстична спрямоваысть (визначають за piBHeM розумшня екологiчних проблем, питань, важливих для практики та пов'язаних з безпекою життя i прац^ а також за piвнeм обiзнаностi з iстоpичних вiдомостeй про видатних вчених i винахiдникiв); мiцнiсть знань умшь i навичок (визначають за piвнeм знань, умiнь i навичок, виявлених пщ час повторного контролю через досить тривалий пpомiжок часу тсля навчання, тобто пiд час так званого «контролю на виживання знань, умшь i навичок»).
Результат продуктивного навчання - сукупысть новоутворень i змiн особистостi учня, що були цiлeспpямовано запланованi на його початку. Основним новоутворенням учня в процес навчально-пiзнавальноí дiяльностi е його розвиток як ii суб'екта - тобто поворот учня на самого себе: чи змшився вш? Це потребуе рефлексп, оцiнки того «Ким я був?» i «Ким я став?», «Що я знав i що нового дiзнався?», «Як я набув знання?», «НавЩо я це робив?». У тpадицiйному навчаннi безпосередым результатом навчання фiзики е фiзичнi знання, умiння i навички. З позицп цього пiдходу чим бтьше знань отримав учень, тим вищий його piвeнь освiчeностi. У контекст продуктивного навчання найбiльш значущим його результатом е сформоваысть iнтeгpованоí якост особистостi, що дозволяе учнeвi застосувати набут знання й умiння в конкретних ситуащях для розв'язання piзних проблем (пpофeсiйних, життевих), що виникають або можуть виникти в реальному житп.
Висновки. Розглядаючи навчально-пiзнавальну дiяльнiсть як засiб продуктивного навчання фiзики основно' школи, можна зробити висновок що як освт-лй процес продуктивне навчання peалiзуеться в рамках шдивщуального шляху, що являе собою послщовысть кpокiв, де кожний крок мае певний результат, осктьки е продуктивно оpiентованою дiяльнiстю в реальних життевих ситуа^ях. Принцип пpодуктивностi дае освт можливiсть бути не просто особистсно оpiентованою, а стати повною мipою iндивiдуальною.
Список використаних джерел
1. Башмаков М. И. Теория и практика продуктивного обучения: Коллективная монография. Москва. 2000. 248 с.
2. Белий В. Продуктивне навчання: ще'( та здобутки. Ки'в: Шктьний свп-, 2008. 128 с.
3. Бургун I. В. Проблеми формування навчально-тзнавально' компетенцп учыв у навчаннi фiзики. Вiсник ЧДПУ iмeнi Т. Г. Шевченка. Сepiя: пeдагогiчнi науки. Чернов : ЧДПУ, 2010. Вип. 77. С. 29-33.
4. Парахша С. В. Продуктивне навчання - особливий вид дiяльностi. Завучу. Усе для роботи. 2011. № 13/14. С. 32-45.
References
1. Bashmakov M. Y. Teoryia y praktyka produktyvnoho obuchenyia: Kollektyvnaia monohrafyia. M. 2000. 248 s. (in Russian)
2. Bielyi V. Produktyvne navchannia: idei ta zdobutky. K. : Shkilnyi svit, 2008. 128 s. (in Ukrainian)
3. Burhun I.V. Problemy formuvannia navchalno-piznavalnoi kompetentsii uchniv u navchanni fizyky. Visnyk ChDPU imeni T. H. Shevchenka. Seriia: pedahohichni nauky. Chernihiv : ChDPU, 2010. Vyp. 77. S. 29-33. (in Ukrainian)
4. Parakhina S. V. Produktyvne navchannia - osoblyvyi vyd diialnosti. Zavuchu. Use dlia roboty. 2011. № 13/14. С. 32-45. (in
Ukrainian)
TRAINING-KNOWLEDGE ACTIVITY OF UPHOLS ON PHYSICS AS THE MAIN ACTIVITY OF PROFESSIONAL EDUCATION METHODOLOGY REALIZATION Volodymyr Mykolaiko
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Ukraine Abstract. The article defines and reveals the essence of the basic conceptual provisions of productive teaching physics in primary school, which allow to construct a system of educational and cognitive competencies of students. The model of productive teaching of physics in the basic school is proposed, the implementation of which ensures the formation of an integrated quality of the individual, which allows you to apply the acquired knowledge and skills in a specific situation to solve various problems that arise or may arise in real life. The main structural components of the author's model are defined: motivational (motives, needs, interests), target (task), content (principles of selection of the integrated content of the course of physics), organizational and activity (main ways of realization of the integration of the content of physics through forms, methods, didactic means of training and the activity of a student and a teacher), reflection-assessment (criteria for achieving the goals and objectives of training). The content of each block is theoretically substantiated. The effectiveness of the model is provided by the psychological and pedagogical conditions (creation of positive training motivation for the study of physics, the use of interdisciplinary connections according to the functions and types of activity, the use of information technologies in the educational process) and methodological approaches to the organization of productive learning (systemic, humanistic, personally oriented, developmental, activity, research, practical-oriented). The model we have developed is characterized by: integrity, since it is represented by interrelated components (each of them affects the next by solving the problems inherent to it, defining the content of the next component, that is, the interconnection between them is carried out on the content and functional levels) and work on the final result is an increase in the level of development of a holistic system of educational and cognitive competences of primary school pupils in the training of physics and the development in them of the ability to carry out a variety of educational-cognitive in activity.
Keywords: physics, productive training, model, components of model
