CC BY
42
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Штика Ю.М. Oco6nueocmi формування анал'тичноi компетентност'! у студент'в економ'!чних спе^альностей. Ф'!зико-математична oceima. 2019. Випуск 1(19). С. 210-214.
Shtyka Yu. Features Of Forming Analytical Competence To Students Of Economic Specialties. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 210-214.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-033 УДК 37.091.113
Ю.М. Штика
Сумський державний педaгoгiчний унверситет iMeHi А.С. Макаренка, Украна
[email protected] ORCID: 0000-0002-6863-2915
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ АНАЛ1ТИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТИ У СТУДЕНТ1В ЕКОНОМ1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Експонен^альне зростання iнфoрмaцiйнoгo простору зумовили стр'!мке поширення анал'!тично)' д'яльностi в р'гзн'1 сфери суспльства, яка пов'язана i3 зiбрaнням, ощнкою та аналзом iнфoрмaцii' з подальшим виробленням практичних рекомендацй у тй чи тй галуз'1 з урахуванням актуальноi ситуацй' та прогностичних тенденцй. На сьогодн активно розвиваються р'гзн': напрями aнaлimики, набувають поширення нaукoвi методи (дискурс-аналз, контент-аналз). Прoфеciйнa д'яльн'сть фaхiвцiв економ'чноiгалуз'1 пов'язана з необх'дн'стю обробки великих потошв iнфoрмaцii', ii систематизацию, анал'зом та прогнозуванням. Для яксного та продуктивного виконання профеайних oбoв'язкiв необх'дна aнaлimичнa компетентнсть.
Матер/'али i методи. Теоретичний анал'в наукових джерел, експертне опитування викладач'ю та узагальнення omримaнoi' iнфoрмaцii'для виявлення i обфунтування можливостей формування aнaлimичнoгo мислення у студент'ю економ'мних спе^альностей.
Результати. Завдяки формуванню aнaлimичнoi' компетентности студент набувае здатшсть застосовувати знання, умння, навички й особистктякocmi у процеа здйснення анал'!тично'(д 'яльностi з метою одержання яксно нового знання для оперативного i продуктивного забезпечення процесу ухвалення рiшень у рiзних галузях д'яльностi та набувае таких особистсних якостей, як аналтичне мислення, здатшсть працювати 'в великими обсягами iнфoрмaцii', уважнсть, гарна пам'ять, розвинена iнmуi'цiя, спостережливсть, посидючсть, в'дпов'дальшсть, креативнсть, увага до др'бниць, широкий кругoзiр, здатшсть доводити справу до завершення тощо.
Висновки. Аналтична компетентнсть майбутшх фaхiвцiв з економки е складовою прoфеciйнoi'компетентности та становить динам/'чне 1'нтегративне особистсне утворення, що характеризуе здатшсть застосовувати знання, ум'шня, навички й особистснi якocmi у процеа здйснення анал'!тично'( д'яльностi з метою одержання яксно нового знання для оперативного i продуктивного забезпечення процесу ухвалення рiшень у прoфеciйнiй д 'яльност '!.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: aнaлimичнa компетентнсть, студенти екoнoмiчних спец'!альностей, прoфеciйнa пiдгomoвкa, формування.
ВСТУП
Постановка проблеми. В умовах переходу до постшдус^ального сусптьства важливого значення набувае формування високорозвиненого та ерудованого в певнш галузi знань спещалкта. Специфтою цього процесу часто е становлення свтогляду молодо!' людини, а також розвиток конгруентно!' особистосп, и аналiтичних, креативних здiбностей. Тому головним завданням укра!'нсько!' освти в сучасних штеграцмних процесах е забезпечення вщповщност кадрiв висококвалiфiкованих фахiвцiв до швидко змЫювано!' матерiально-технiчноí бази виробництва. Це, своею чергою, актуалiзуе питання про культуру мислення студента економiчних спещальностей як майбутнього професюнала, його здатност досягати поставлено'' мети в контекст рiзноманiтних сучасних реформ. ^м того, високий рiвень сформованосп аналтичних умшь суттево тдвищуе мобтьысть та конкурентоспроможысть на ринку працГ Осктьки професшна дiяльнiсть фахiвцiв економiчних спещальностей пов'язана з необхщыстю обробки великих потошв шформацп, и систематизащею, аналiзом та прогнозуванням, то для яюсного, ефективного та продуктивного виконання сво'х професшних обов'язюв фахiвцю економiчноí галузi необхщна аналiтична компетентысть.
Актуальшсть дослщження. Методолопю аналiтичноí дiяльностi в рiзних сферах жип^яльносп суспiльства представлено в наукових розвщках О. Кокорiна, I. Кузнецова, Ю. Курносова, П. Конотопова, Ю. Сурмiна, О. Яригiна та н Технологи iнформацiйноí аналiтики, iнформацiйно-аналiтичноí дiяльностi, аналiтико-синтетичноí обробки iнформацíí розглядають таю дослщники, як В. Варенко, Г. Власова, Г. Гордукалова, С. Григораш, I. Демуз, I. Захарова, О. Кобелев, О. Курлов, Г. Сткова, Н. Сляднева, Л. ФЫпова та ш. У сучасних умовах глобалiзацií економти, диверсифiкацií ринку працi
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
особливу увагу придтено формуванню аналтично! компетентности фахiвцiв економiчного профiлю (Н. Рижова, В. ФомЫ), майбутых менеджерiв (Н. Зiнчук), iнженерiв-аграрiíв (I. Абрамова), фахiвцiв iнформацiйно-аналiтичних служб (I. Бабкова).
Курс Укра'|'ни на входження до европейського економiчного та освiтнього простору, штегра^я з европейськими кражами, iнтернацiоналiзацiя дiлових стосункiв у рiзних сферах дiяльностi вимагае розвитку нових пiдходiв до органiзацií професiйноí пiдготовки, упровадження компетентысного пiдходу в освiтi
Мета статп. Аналiз особливостей формування аналiтичноí компетентностi студентiв економiчних спецiальностей у сучасному шформацшному суспiльствi.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Теоретичний аналiз наукових джерел, експертне опитування викладачiв економiчних дисциплiн, що працюють в унiверситетах Сумсько!' обласп, та узагальнення отримано!' iнформацií для виявлення i обГрунтування можливостей формування аналiтичноí компетентностi у студентiв економiчних спецiальностей.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Нам вдалося виокремити характеристики фаховоí пiдготовки студенев економiчних спецiальностей, що забезпечують формування аналiтичноí компетентностi цих студентiв у сучасному Ыформатичному суспiльствi.
Об'ективнiсть - вщкриткть на пiзнання науковоí ктини, подолання суб'ективiзму як обмеженостi.
Рiзностороннiсть - вiдображае пошук якнайкращого результату, вщпов^ на поставлений запит.
Системысть - пов'язана з рiзностороннiстю, коли з множини елемен^в, якi знаходяться у зв'язках та вщношеннях твориться певна едысть, цiлiснiсть.
Методичнiсть - полягае у використанн певного набору методiв, якi можуть виступати як система. Цей елемент вщображае також послщовысть та органiзованiсть у тзнаны, сприяе творчiй дiяльностi спецiалiста певноí галузi.
Виваженiсть - виражаеться у формi ретельного здiйснення логiчних операцм та е необхiдною умовою бiльшоí об'ективностi та рiзносторонностi.
Рацiоналiзацiя - характеризуе оргаызащю дiяльностi найефективнiшим способом, апелящю до законiв логiки, методолопчних норм та правил.
Впорядкованiсть - вщображае послiдовнiсть мислення, його оргашзацю яка також випливае iз рацiоналiзацií, методичностi тощо.
Теоретизацiя - пояснюеться схильнiстю виражатись за допомогою формул, теорш, графiкiв.
Рефлексивнiсть - вщкриткть на теоретичне мислення, продукування теорп в нерозривному зв'язку з практичною техычною дiяльнiстю.
При врахуваннi цих складових елемен^в навчальний процес сприятиме всебiчному гармонiйному творенню особистостi студенев економiчних спецiальностей у напрямку формування IX аналiтичноí компетентностi.
Результати базуються на дослiдженнí особливостей формування аналiтичноí компетентностi студентiв економiчних спецiальностей у процес вивчення ними фахових дисциплн Для цього було проведено експертне опитування 8 викладачiв, що працюють з цими студентами. Спираючись на досвщ роботи, експерти оцiнювали запропонован íм особливостей формування аналiтичноí компетентности студентiв економiчних спецiальностей балами. По™ для оцiнок експертiв був використаний метод ранжування, що полягав в оцЫюваны балiв за рангами. Узгоджеысть думок експертiв визначалася статистичними методами, зокрема визначенням коефщента конкордацп Кендалла.
Спираючись на дослщження £. Яковлевоí (Яковлева, 2008), ми запропонували експертам визначити основы фактори, що впливають на процес формування аналiтичноí компетентности студенев економiчних спецiальностей, та на [х основi вказати проблеми, що при цьому виникають. Експерти вказали таке (табл. 1).
Таблиця 1
Фактори, що впливають на процес формування аналггичноТ компетентности
Вщсутшсть фунтовних економiчних знань Помилки викладчiв у навчальному процес
1. Студентам важко даеться виокремлення суттевих ознак явищ, якi вони вивчають. 2. Не вм^ть вказати родових ознак та узагальнити (х. 3. Часто мають труднош^ у визначеннi понять, допускають лопчы помилки занадто широкого або занадто вузького визначення. 4. При встановленн причинно-наслщкових зв'язкiв пiдмiняють причину будь-яким неправильним доказом. 5. При вщтворены навчального матерiалу вiдсутня Ытерпрета^я та аргументацiя. 6. Мають труднощ^ у формуваннi iндуктивних, дедуктивних умовиводiв та висновкiв за аналогiею. 7. Мало розум^ть методи iнтеграцií наукових знань та сутнкть таких мисленневих операцш, як абстрагування, систематизацiя, моделювання. 1. У процеа викладання не робиться акцент на формування у студента культури мислення. 2. Вщбуваеться пщмЫа логiчноí процедури наукового пояснення процедурою поверхневого опису або емтричним узагальненням. 3. Неуважысть до Ыщативносп студента, що сприяе формуванню креативности розвивае здiбностi винахiдництва. 4. Закриткть на новi досягнення, знання в галузях конкретних наук. 5. Нелопчно структурований матерiал лекцп, що впливае на культуру мислення студента. 6. Помилки у визначенн основних понять поданоС проблематики.
Зауважимо, що коефщент конкордацп становить 0,88, значення коефщен^в конкордацп близьке до 1, то отриман данi свiдчать про високий ступшь узгодженостi думок експер^в. Статистична достовiрнiсть коефiцiента конкордацп оцЫювалася за допомогою критерiю Пiрсона х2. Оскiльки хр = 48,3 > X? = 13,3, то робимо висновок про статистичну ктотысть коефщента конкордацп, тобто експертиза вщбулася.
ОБГОВОРЕННЯ
EKOHOMi4Ha ocBiTa намагаеться орieнтуватися на cy4acHi тенденцп розвитку економти, тому потребуе постiйноï розробки та впровадження нових технологш (блкеев, 1996). Одним i3 елементiв педагопчно!' технологи, яка мае бути застосована у процеа профеайно!' пiдготовки студенев економiчних спецiaльностей, е акцент на формування аналiтичноï компетентностi.
Аналiтична дiяльнiсть як складник професiйноï дiяльностi, по-перше, орiентована на феноменологiчнi аспекти буття, пов'язана з оцiнкою фактiв та подш з метою прогнозування |'хнього розвитку з урахуванням комплексу чинниюв (об'ективних, сyб'ективно-особистiсних), можливих ризикiв, впливу со^альних технологiй i т.п.; по-друге, здшснюеться в режимi реального часу та зпдно iз темпом необхщних yправлiнських реакцiй у певнiй профеайый галyзi. Продуктом аналiтичноï дiяльностi е нове знання як шструмент усвщомлено!' змiни органiзацiйних станiв соцiyмy, критерпв його оцiнки та нових способiв дiяльностi в прогнозованих умовах. Психолопчы засади аналiтичноï дiяльностi пов'язано з аналтичним мисленням, формами та методами аналтичного пiзнання (Р. Нiсбетт, К. Пенг, I. Чой та ш.), аналтичними здiбностями особистостi як здатыстю використовувати логiчнi методи в тзнаны явищ та процесiв навколишнього свпу, здатнiстю до абстрагування.
Майбyтнiй економiст повинен мати широкий свтэгляд, вмiти проводити порiвняльний iсторико-економiчний аналiз моделей розвитку краш у рiзнi епохи; бачити довгострокову економiчнy перспективу, суть соцiально-економiчних процесiв, якi вiдбyваються в свт; орiентyватися на з'ясування суттевих, об'ективно-необхщних аспектiв подiй i явищ економiчного розвитку.
У психолого-педагогiчнiй лiтератyрi аналiтична компетентнiсть вважаеться основним iнстрyментом наукового тзнання, що здiйснюеться за допомогою лопчних операцiй, у вiдповiдностi з якими явища та предмети розглядаються за окремими та спiльними ознаками (Шевченко, 2007). О. Тихомиров вщзначае, що аналтичне мислення розгорнуте в час та мае чiтко виражен етапи, значною мiрою представлене у свщомост мислячо!' людини (Тихомиров, 1984). Аналiтичний стиль мислення орiентований на систематичний та рiзностороннiй розгляд питання або проблеми в тих аспектах, ям задан об'ективними критерiями (Столяренко, 2000). Його особливостями е лопчысть, методичысть, детальне вивчення поставлено!' проблеми, рефлексивысть.
Аналiтична компетентнiсть фахiвця передбачае лопчну культуру мислення: навички аналiзy iдей, використання методiв рацiонального мислення та аргументацп. На думку А. Муранова, лопчна культура - це сукупысть засобiв обробки iнформацiï та прийомiв органiзацiï мисленнево!' дiяльностi (Муранов, 1995). Для майбутнього фахiвця цЫним е набуття логiчноï культури мислення, що дае можливкть досягнення ктинних знань, уникання логiчних помилок пщ впливом емоцiй, суб'ективного сприйняття та свщомого контролювання власних мiркyвань.
На жаль, дуже часто ми спостеркаемо той факт, що студенти не можуть висловити власно!' думки, не волод^ть навiть мiнiмyмом логiчних навичок. Все це свщчить про низький рiвень логiчноï культури, i тому дослщження особливостей формування аналiтичноï компетентности е актуальним сьогоднi. Тому експерти визначили, що основними ознаками аналтично!' компетентности сучасних фахiвцiв економiчноï галyзi е: знання з економiчноï галуз^ розyмiння природи iнформацiйних процесiв, володЫня статистичними iнстрyментами, методами аналiзy даних, умшня бачити логiчнi зв'язки в системi зiбраноï iнформацiï, здатнiсть до проблематизацп, розгляду явищ та процеав з рiзних поглядiв, вiдшyкyвати необхщну iнформацiю iз рiзноманiтних джерел, зокрема з Ыформацмних потокiв у режимi реального часу, володiння навичками аналiзy виробничих ситyацiй, власно!' професiйноï поведЫки; структурування соцiальних, економiчних явищ, як е об'ектом професiйноï уваги чи виробничого втручання; використання 1КТ у пошуку джерел та лiтератyри.
Навчальний процес у ЗВО, в основному, побудований ттьки на готовому формулюванн завдання та прикладах його виршення певним способом. У процеа вивчення фахових дисциплш студенти економiчних спещальностей мають змогу формувати власну особисту свтоглядну позицiю, логiчнy культуру мислення, аналiзyвати особливостi економiчних iнновацiй тощо. Тому експерти визначили, що завдяки формуванню аналтично!' компетентности студент набувае здатысть застосовувати знання, yмiння, навички й особиспсы якостi у процеа здшснення aнaлiтичноï дiяльностi з метою одержання яккно нового знання для оперативного i продуктивного забезпечення процесу ухвалення ршень у рiзних галузях дiяльностi та набувае таких особиспсних якостей, як aнaлiтичне мислення, здатшсть працювати iз великими обсягами шформацп, yвaжнiсть, гарна пам'ять, розвинена Ыту'щя, спостережливiсть, посидючiсть, вiдповiдaльнiсть, креaтивнiсть, увага до дрiбниць, широкий крyгозiр, здатысть доводити справу до завершення тощо.
При цьому експерти наголошували, що викладач повинен створити умови для самостийного навчання студента, використовувати демократичний та егалп^арний методи i форми навчання. Важливим пщГрунтям тако!' системи навчання е динaмiчнa структура навчальних курав; iнтерaктивнi, iгровi, проектнi технологи; пщручники, що доповнюються потужними Ыформацмним системами; використання рiзних способiв акл^зацп мислення. Цi елементи сприяють формуванню системи нацюнально!' економiчноï освiти та допомагають подолати пережитки освiтньоï системи шдус^ального сyспiльствa, стереотипiв, що склалися в перехщний перiод. Тодi, зпдно з концепщею вiдомого педагога О. Новтова, змiни вiдбyвaтимyться також й у формуванн мотивiв навчально!' дiяльностi студента. Ними стають: зaцiкaвленiсть в навчаны, отримання задоволення вiд досягнутого результату; навчання з метою сaмореaлiзaцiï в життi, здобування кар'ери; вщповщальысть за свое навчання; змiщення акценту на самоконтроль та самооцЫку; спрямоваысть навчання на оволодiння сучасними техычними досягненнями та здобутками культури в цтому (Новiков, 2006).
Анaлiтичнa компетентысть необхiднa для дiяльностi квaлiфiковaного фaхiвця економiчноï спецiaльностi. Вона е головним елементом теоретичного мислення, знаходження причинно-наслщкових зв'язкв мiж явищами та забезпечуе формування таких вмЫь:
1) розподт складного на простi елементи (елементарний aнaлiз);
2) розробка детального плану дш з огляду на виокремлен простi елементи (пiдготовчий етап);
3) обробка i накопичення Ыформацп про певну систему, сходження вщ конкретного до загального (тзнавальний
етап);
4) розгляд дослщжуваного питання, сходження вщ абстрактного до конкретного (конкретизация);
5) встановлення зв'язку мiж причиною та наслщком за допомогою синтезу (глибинний аналiз);
6) iнтерпретацiя та оцшка дослiджуваного явища (узагальнення) (1щенко, 2017).
Особливого значення в процеа формування аналiтичноí компетентностi фахiвцiв означеного профтю набувають умiння оцiнювати яккть iнформацií (достовiрнiсть, повнота, логiчнiсть, обГрунтоваысть), аналiтико-синтетичноí обробки iнформацií.
Формування аналiтичноí компетентностi майбутнiх фахiвцiв економiчноí галузi передбачае формування мотивацп до аналтично'!' дiяльностi як засобу професiйного становлення та кар'ерного зростання у контекст специфти обраного напряму пiдготовки; спрямування змкту фахових дисциплiн на формування аналiтичноí компетентностi майбутнiх фахiвцiв; використання практико зорiентованих освiтнiх технологiй у процеа включення мaйбутнiх фахiвцiв з економти у квaзiпрофесiйну aнaлiтичну дiяльнiсть з метою формування aнaлiтичних умшь та навичок студенев; стимулювання рефлексивно( позицп мaйбутнiх фaхiвцiв на вах етапах розвитку aнaлiтичноí компетентностi (1щенко, 2017).
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Анaлiтичнa компетентнiсть мaйбутнiх фaхiвцiв з економiки е складовою професiйноí компетентностi та становить динaмiчне штегративне особистiсне утворення, що характеризуе здатысть застосовувати знання, умiння, навички й особиспсы якостi у процесi здмснення aнaлiтичноí дiяльностi з метою одержання яккно нового знання для оперативного i продуктивного забезпечення процесу ухвалення ршень у професiйнiй дiяльностi.
Перспективами подальшого дослiдження е визначення проблем самооргаызацп та саморозвитку aнaлiтичноí компетентности мaйбутнiх фaхiвцiв економiчноí гaлузi.
Список використаних джерел
1. блкеев А. Г. Основа навчального процесу в ПТУ - новi технологи. Hoei технологи навчання : науково-методичний з&рник. Вип. 15. Кив : 1СДО, 1996. С. 21-28.
2. 1щенко В. С. Педагопчы умови формування aнaлiтичноí компетентности майбутнього фaхiвця з документознавства та iнформaцiйноí дiяльностi. Народна осв'та. 2017. Вип. № 3(33).
3. Муранов А. В классе как в целом мире. Народное образование. 1995. № 6. С. 91-93.
4. Новиков А. М. Методология образования. Москва : Эгвес, 2006. 488 с.
5. Столяренко Л. Д. Основы психологии. Ростов н/Д : Феникс, 2000. 672 с.
6. Тихомиров О. К. Психология мышления. Москва : МГУ, 1984. 270 с.
7. Шевченко С. М. Педагопчы умови формування aнaлiтичного мислення студенев вищих техычних навчальних зaклaдiв. Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту. 2007. № 3. С. 151-154.
8. Яковлева Е. В. Проблема формирования логической культуры мышления студентов. Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. 2008. № 10 (57). С. 116-122.
9. Семеыхша О.В., Чкана Я.О. Моделювання процесу формування предметноí компетентности вчителя математики на засадах компетентысного пщходу. Гуманiзацiя навчально-виховного процесу. 2017/ № 4 (84). 2017. С.112-125
10. Семеыхша О. В. Новi парадигми у сферi освiти в умовах переходу до Smart-суспiльствa. Науковийв'!сникДонбасу. 2013. № 3. URL: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN23/13sovpds.pdf
References
1. leliseiev, A. H. (1996). Osnova navchalnoho protsesu v PTU - novi tekhnolohii [The basis of the educational process in the vocational school is the new technologies.]. New technologies of teaching: scientific and methodical collection, 15, 21-28. [in Ukrainian].
2. Ishchenko, V. S. (2017). Pedahohichni umovy formuvannia analitychnoi kompetentnosti maibutnoho fakhivtsia z dokumentoznavstva ta informatsiinoi diialnosti [Pedagogical conditions for forming the analytical competence of the future specialist in document science and information activities]. Folk education, 3 (33). [in Ukrainian].
3. Muranov, A. (1995). V klasse kak v celom mire [In a class like in the whole world]. Popular education, 6, 91-93. [in Russian].
4. Novikov, A. M. (2006). Metodologija obrazovanija [Methodology of education]. Moscow : Egves. [in Russian].
5. Stoljarenko, L. D. (2000). Osnovy psihologii [Fundamentals of psychology]. Rostov n / D: Phoenix. [in Russian].
6. Tihomirov, O. K. (1984). Psihologija myshlenija [Psychology of thinking]. Moscow: Moscow State University. [in Russian].
7. Shevchenko, S. M. (2007). Pedahohichni umovy formuvannia analitychnoho myslennia studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv [Pedagogical conditions of formation of analytical thinking of students of higher technical educational institutions]. Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports, 3, 151-154. [in Ukrainian].
8. Jakovleva, E. V. (2008). Problema formirovanija logicheskoj kul'tury myshlenija studentov [The problem of forming a logical culture of thinking of students]. News of the A.I. Herzen Russian State Pedagogical University, 10 (57), 116-122. [in Russian].
9. Semenikhina, O.V., Chkana, Ya.O. (2017). Modeliuvannia protsesu formuvannia predmetnoi kompetentnosti vchytelia matematyky na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [Modeling the process of forming the subject competence of a mathematics teacher on the basis of a competent approach]. Humanization of the educational process. 4 (84), 112-125 [in Ukrainian].
10. Semenikhina, O. V. (2013). Novi paradyhmy u sferi osvity v umovakh perekhodu do Smart-suspilstva [New paradigms in the field of education in the transition to a smart society]. Donbass Scientific Bulletin. 3. Retrieved fromhttp://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN23/13sovpds.pdf [in Ukrainian].
FEATURES OF FORMING ANALYTICAL COMPETENCE TO STUDENTS OF ECONOMIC SPECIALTIES
Yu. Shtyka
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine
Abstract. The exponential growth of the information space resulted in the rapid expansion of analytical activity in various spheres of society, which is associated with the collection, evaluation and analysis of information with the further development of practical recommendations in one or another industry, taking into account the actual situation and forecast trends.
Formulating the problem. Today, various directions of analysts are actively developing, scientific methods are spreading (discourse analysis, content analysis). Professional activity of specialists of the economic branch is connected with the necessity of processing large streams of information, its systematization, analysis and forecasting. For qualitative and productive performance of professional duties analytical competence is required.
Materials and methods. Theoretical analysis of scientific sources, expert questioning of teachers and generalization of received information for revealing and substantiation of possibilities of formation of analytical thinking in students of economic specialties.
Results. Due to the formation of analytical competence, the student acquires the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activities in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of the decision-making process in various fields of activity and acquires such personal qualities as analytical thinking, ability work with large volumes of information, attentiveness, good memory, developed intuition, observation, solidarity, responsibility, creativity th, attention to trifles, wide horizons, ability to bring a case to completion, etc.
Conclusions. Analytical competence of future specialists in economics is an integral part of professional competence and is a dynamic, integrative personal entity that characterizes the ability to apply knowledge, skills, skills and personal qualities in the process of carrying out analytical activity in order to obtain qualitatively new knowledge for prompt and productive provision of decision making process in a professional activities.
Key words: analytical competence, students of economic specialties, professional training, formation.
