CC BY
35
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Трифонова О.М. Memodu4Hi засади реал'1зацй' компетентшсного пдходу в Hae4aHHi ф'вико-техн'чних дисципл'т майбутшх фахiвцiв комп'ютерних технологiй в умовах iнформацiйного суспльства. Ф')зико-математична освта. 2019. Випуск 2(20). С. 147-153.
Tryfonova O. Methodical principles of the implementation of the competence approach in the training of physical and technical disciplines of future specialists of computer technologies in the conditions of the information society. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 2(20). Р. 147-153.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-020-2-023 УДК 378.147.091.33-027.22:004
О.М. Трифонова
Центральноукранський державний педагогiчний ушверситет ÏMeHÎ Володимира Винниченка, Украна olenatrifonova82@gmail.com ORCID: 0000-0002-6146-9844
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ РЕАЛ1ЗАЦП КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ В НАВЧАНН1 Ф1ЗИКО-ТЕХН1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
АНОТАЦ1Я
У статтi розглядаються питання, що повязан з окресленням методичних засад реалiзацiï компетентнсного п'дходу в навчаннi фiзики i техшчних дисциплiн в умовах iнформацiйного суспiльства, акцентовано увагу на розвиток iнформацiйно-цифровоï компетентности як ключово)'.
Формулювання проблеми. Стр'ткий розвиток техногенно-iнформацiйного суспльства на межi ХХ - ХХ1 ст. зумовив перегляд вимог до органiзацiï освiтнього процесу в закладах вищо)' освти, постала проблема його вдосконалення. Це висувае умови до органiзацiï освiтнього процесу з фiзики i техшчних дисциплiн при тдготовц': майбутшх фахiвцiв комп'ютерних технологий. Саме ц навчальнi предмети е основою науково-техшчного прогресу, який вимагае розвитку в майбутшх фахiвцiв iнформацiйно-цифровоï компетентности, що в епоху масово)' цифровiзацiï отримуе статус ключово)'.
Матер/'али i методи. У досл'дженн використовувалися так методи: анал'з i синтез змсту нормативних документ'в, дисертац/'йних досл'джень; моделювання освiтнього процесу з ф'зико-техшчних дисциплин; структурно-логiчний аналiз; метод системноïпризми.
Результати. На основi аналiзу нормативних документ'ю, результат'ю праць досл'дник'ю i власного досв'ду визначено структури: навчально)' програми компетентшсного навчання, дiй суб'екта навчання з формування його здатностi до набуття компетентностi, проектування визначальних цлей навчальноï програми та схеми формування компетентности з вирiшення завдань змсту навчальноï програми. Окрема увага придлена компонентам i показникам ключовоï компетентностi, загальним змстовим л'т'ям навчання фiзики i техшчних дисциплiн. Для забезпечення реалiзацiï вимог до пдготовки майбутнх фахiвцiв комп'ютерних технологй i розвитку в них компетентностей, зокрема iнформацiйно-цифровоï, нами запропонован засади методики навчання фiзики i техшчних дисциплiн у закладi вищо)' освти.
Висновки. За умови розвитку iнформацiйного суспльства iнформацiйно-цифрова компетентнсть iз ряду фахових (для студент 'ю спецiальностi: «Професiйна освта (Комп'ютернi технологи)») переходить до ключових компетентностей. Ïï розвиток повинен в'дбуватися пд час навчання всх без виключення навчальних предмет 'в. У зв'язку з цим нами запропонован методичн засади навчання фiзики i техшчних дисциплiн майбутнх фахiвцiв комп'ютерних технологй на основ '! компетентшсного пдходу.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: iнформацiйно-цифрова компетентшсть, компетентшсний п '1дх'1д, методичнi засади, методика навчання фiзики i техшчних дисциплiн.
ВСТУП
Постановка проблеми. Починаючи з 90-х роюв минулого столггтя вища освп^а в Укра'н розвивалася i спрямовувалася на запровадження необмежено!' кшькосл навчальних предме^в i надання вибору студентам потрiбних !'м знань. За шдус^ального етапу розвитку освiти наголос робився на забезпечення суб'ект навчання сумою знань, необхщно!' для вибору професп й и устшного здобуття. Вщповщно формувався навчальний план та програми. С^мкий розвиток Ыформацмного сусптьства на межi ХХ - ХХ1 столпъ зумовив необхщысть перегляду вимог до оргаызацп освптого процесу в закладах вищо!' освiти. При цьому запровадження Ыформацшно-комунтацшних, а згодом i
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
цифрових технолопй навчання, дiяльнiсного та особиспсно зорieнтованого пiдходiв у навчанн залишило без вирiшення проблеми завантаженостi суб'eктiв навчання.
У зв'язку з цим у вищш школi на зламi столiть накопилася сукупысть якiсних зрушень (iнколи навiть стрибюв), серед
яких:
- перехiд вщ так званого «конвеерного виробництва» фахiвцiв рiзних галузей до випуску '¡х «малими серiями». При цьому найважливiшою властивiстю, початку цього процесу було те, що освiта ставала гнучкшою, здатною до переналагодження. Проте некерований процес вщкриття велико' кiлькостi ушверситет привiв до якiсних та ктьккних перекосiв;
- перехiд в^д засвоення шформацп до формування якостей, необхщних для творчо' дiяльностi та постшного засвоення ново' iнформацií. Основним орiентиром освiти е формування творчо' особистосп, що здатна саморозвиватися на основi вiдведення велико' кiлькостi навчальних годин на самостшне вивчення фахових предме^в.
Практика останнiх 30 рокiв показала, що устшна освiта залежить не лише вщ отриманих знань, умшь i навичок, а й вщ додаткових рис та вправностей:
- обфунтованост щоденного та рiчного навантаження на суб'ек^в навчання;
- вмшня викладача бути авторитетною особистiстю з певно' дисциплiни;
- усвiдомлення особиспстю необхiдностi вчитися впродовж усього життя, виконувати з року в рт обов'язки, що ускладнюються;
- сформованост у суб'ектiв навчання переконання навчитися жити разом, колективом у сусптьств та нести вщповщальысть за все, що дiеться навколо;
- готовност випускникiв навчитися забезпечувати власне життя.
Поставлен вимоги до знань, умшь та навичок спонукали до запровадження поняття «компетентысть».
У зв'язку з цим можна зробити висновок, що за компетентысного пщходу майбутнiй фахiвець мае переосмислити свою професiйну дiяльнiсть i працювати не з навчальним предметом, а з суб'ектом навчання, щоб навчити його навчальному предмету в напрямку до самостшносп, самотзнання, самоаналiзу та самооцiнки. Суб'екти навчання мають навчитися знаходити опору в самому собк Кiнцевим результатом дiяльностi мае бути не система знань, умшь i навичок, а особиспсть, що мае систему ключових компетентностей в штелектуальнш, цивiльно-правовiй, комунiкацiйнiй, шформацшнш та iнших сферах.
Аналiз актуальних дослiджень. Аналiз дисертацiйних робiт показав, що традицшна методика навчання фiзики i технiчних дисциплiн не в повнш мiрi вiдповiдае висунутим у Закон Укра'ни «Про вищу освпу» завданням, а тому потребуе яккно' та кiлькiсноí перебудови. Це не е модерызащею чи удосконаленням, це и якiсним оновленням на шшш основi: iнтегративнiй едностi системного, дiяльнiсного, особистiсно зорiентованого та компетентнiсного пiдходiв. Традицiйна загальна методика навчання фiзики i технiчних предметiв мае наступну структуру: поняття методики навчання ^ завдання, ц^л^ та змiст навчання (навчальн плани, навчальнi програми, поабники, технологи, оцiнка результатiв) ^ розвиток мислення i творчих здiбностей ^ методи навчання ^ методика i технiка експерименту ^ розв'язування задач ^ форми органiзацií навчальних занять ^ факультативнi курси ^ позааудиторна робота (Бушок Г.Ф.&Венгер Е.Ф., 2009). Виявлен складовi е основою для побудови вже новiтнього ¡хнього змкту.
Дослiдники (Корець М.С., 2006; Маткин В.В., 2002; Подопригора Н.В., 2015; Савченко О.Я., 2002; Садовий М.1., 2015; Ткачук С.1.&Коберник О.М., 2014) пропонують рiзнi концепцп запровадження компететт-лсного пiдходу в освiтнiй процес, зокрема через упровадження нового компонента у навчалы-л плани шляхом:
- запровадження нових навчальних курав, де розкриваеться методика вироблення, створення та використання завдань перетворення набутих знань, умшь та навичок у безпосередню виробничу силу, а вщповщно вщпрацьовуеться певна компетентысть;
- визначення кола понять для внесення до традицшних навчальних програм без змши ¡хньо' базово' структури та формування методики 'хнього навчання з вщпрацювання певно' компетентности
- вироблення ново' парадигми навчання дисциплш шляхом запровадження модульних, проектних методiв навчання, якi передбачають аналiз життевих ситуацiй, що забезпечуе формування певно' компетентности
- створення освiтньо¡ програми галузi: навчальнi плани, навчальн програми, технологи, оцiнка досягнень i формування ново' методично' системи, що здатна формувати компетентысть суб'екта навчання на базi системи знань, умшь i навичок.
Отже, в цтому маемо окресленi навпрямки вдосконалення освiтнього процесу в закладах вищо' освiти в умовах стрiмкого розвитку шформацшного суспiльства та змiни парадигми освти. Але, на нашу думку, належно' уваги органiзацí¡ освiтнього процесу з фiзики i технiчних дисциплiн у закладах вищо' освiти придiлено не було. Хоча саме ц навчальн предмети е основою науково-технiчного прогресу. Не знайшла свое' реалiзацí¡ i проблема розвитку у майбутнiх фахiвцiв iнформацiйно-цифровоí компетентностi, яка в епоху масово' цифровiзацií отримуе статус ключово'.
Мета статтi. У зв'язку з цим метою статт е окреслення методичних засад реалiзацí¡ компетентнiсного пщходу в навчаннi фiзико-технiчних дисциплiн в умовах шформацшного сусптьства.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Концептуальною основою органiзацí¡ освiтнього процесу в закладах вищо' освiти в умовах евроiнтеграцiйних процесiв ХХ1 ст., стрiмкоí цифровiзацií та шформатизаци суспiльства е компетентнiсний пiдхiд. Вш передбачае набуття не лише знань, умшь i навичок, а й досвщу емоцiйно-цiннiсного ставлення до оточення та мае операцшно-технолопчну, когнiтивну, мотивацшну, аксiологiчну, рефлексивну складовГ
Провадження у практику дiяльностi закладiв вищо' освiти компетентнiсного пiдходу передбачае переосмислення змкту, методiв i технологiй.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення мети дослiдження використовувалися TaKi методи: аналiз та синтез змкту нормативних докумен^в та наукових здобуткiв дослiдникiв щодо обрано' тематики, моделювання освiтнього процесу з фiзико-технiчних дисциплiн; структурно-лопчний aнaлiз змiсту i структури освiтнього процесу; метод системно!' призми (метод побудови змктово'|' конструкцп об'екту).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Згiдно стaндaртiв вiдповiдноï спе^альносп, зокрема «Профеайна освiтa (Комп'ютернi технологи)», адже саме ц фaхiвцi забезпечують реaлiзaцiю цифровiзaцiï, iнформaтизaцiï та комп'ютеризацп суспiльствa у своïй професiйнiй дiяльностi, необхiдно пiдготувaти нaвчaльнi програми нового поколшня. В |'хню основу передбачаеться здiйснити вiдбiр знань, умiнь i навичок, орiентовaних на формування ключових компетентностей, серед яких i шформацшно-цифрова. На вiдмiну вiд трaдицiйних програм новiтнi акцентують увагу не на сумi знань, умiнь та навичок, ям орiентовaнi на здобуття вiдповiдноï професп, а на процедурах формування способiв дiяльностi суб'ектiв навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей. Прискорене накопичення знань ще у середин ХХ ст. показало, що змкт освти швидко «уст^вае» й «ув^натися» програмам за ним неможливо. Тому слщ змiнити акценти. На перше мкце необхiдно поставити характеристики компетентностей - як цЫ програми. По™ способи формування змiсту i тсля цього здiйснити наповнення iнформaцiею змкту i постановку завдань, вирiшення яких розкривае сутысть компетентностi.
У цьому вбачаеться штегра^я особистiсно зорiентовaного та дiяльнiсного пiдходiв для забезпечення компетентности суб'ектiв навчання.
Структуру нaвчaльноï програми компетентнкного навчання нами узагальнено у виглядi структурно-логiчноï схеми нaвчaльноï програми, орiентовaноï на формування ключовоï компетентности (рис. 1).
На рис. 1 подан структуры елементи нaвчaльноï програми, ям забезпечують реaлiзaцiю компетентнiсного пщходу в оргaнiзaцiï освiтнього процесу.
Рис. 1. Структура навчальноТ програми компетентшсного навчання
У Державному стaндaртi бaзовоï i повноï зaгaльноï середньоï освти (2011) та Стратеги сталого розвитку (2015) визначен орiентири формування особистосп. 1хня практична реaлiзaцiя забезпечуеться здатнктю суб'ектiв навчання оволодiти визначеними у структурой схемi елементами (рис. 2).
На рис. 2 видтено 10 елемет1в дiй, якi складають систему формування здатност суб'ектiв навчання до набуття компетентностi пiд час навчання.
За традицшного навчання дидaктичнi цЫ визначаються навчальною програмою, де кожен викладач мае свою власну траектор^ навчання (Бушок Г.Ф.&Венгер Е.Ф., 2009). Тодi цiлi навчання в основному зводяться до формування фундaментaльноï суми знань з урахуванням триединоï мети: навчально^ розвивaльноï, виховноï.
Рис. 2. Структура дм суб'екта навчання з формування здатност суб'екта навчання до набуття компетентностi
До визначальних цтей ми вiдносимо формування критерпв оцшки цiнностей, технологiю перетворення знань, умшь i навичок у безпосередню виробничу силу, методику пщготовки до оволодшня профеаею згiдно Державного стандарту (рис. 3).
Формування критерпв цшностей знань, ум1нь, навичок Реалваци Державного стандарту
Формування знань, умнь, навичок i t
Визначальш ц!л1 навчально'Г програми з формування компетентностей
1 1
Перетворення знань, умшь, навичок у безпосередню виробничу силу Шдготовки до оволодшня профеаею
Рис. 3. Структура проектування визначальних цмей навчальноТ програми
За компетентнкного пщходу до оргаызацй навчання викладач мае використовувати цЫ, визначен Державним стандартом та програмою пiдготовки фахiвцiв (рис. 3). У цьому випадку дещо ывелюються виховнi функцй.
Змiстова частина навчально! програми за вище визначених вимог мае забезпечити змкт навчального предмета, який передбачае: реалiзацiю iнтеграцií дiяльнiсного, особистiсно зорiентованого та компетентнiсного пiдходiв у досягненнi поставлених цiлей та визначення методики оргаызацй досягнення окреслених цтей (рис. 4).
Модель професшно!' дiяльностi фахiвця визначаеться набором компетентностей, що визначенi Нацiональним класифтатором Укра'ни. Вона оцiнюеться в ходi дiяльностi в рамках конкретного профiлю.
Рис. 4. Схема формування компетентности з вирiшення завдань змiсту навчально!' програми
Виходячи з поняття компетентностi як штучно створеного цiлого, з точки зору методологи, щоб вивчити той чи Ыший об'ект, необхiдно привести його у взаемодю з Ышим, властивостi, ознаки, характеристики якого вщомк Такий об'ект можна назвати еталоном. Проте тут виникае проблема вибору еталона, зразка, бо об'ек^в взаемодп безлiч. У рядi випадкiв найбтьш удалим буде, коли за еталон узяти цЫсну абстрактну систему-уявлення з вщомими властивостями. Тодi незалежно вщ предметно-змiстового наповнення и компоненти складатимуть цiлiсну структуру. Компонентами можуть бути системо утворюючi елементи, зв'язки мiж ними, правила створення системи, умови и функцiонування. Першi два складають елементну базу, а iншi - форматну. Компоненти системи наповнюються конкретним предметним зм^ом. Взаемодiя будь-якого об'екту з уявною системою передбачае накладання дослiджуваного об'екту та функцiонально морфолопчно''' системи. Така взаемодiя полягае у тому, що кожен компонент системи уявляеться не лише як цЫсысть, а й як система «об'ект». Тодi сам об'ект ыби то просвiчуеться через системну призму. Накладання системно'' призми названо методом системно'' призми. Процедура накладання названа зм^овою декомпози^ею знань.
У навчанн техычних та природничих дисциплiн ми розробили метод створення структурно-лопчних схем (графiв) навчального матерiалу посiбника чи шшого нормативного змiстового документу, який слугуе за системну призму (Малафпк 1.В., 2015). Об'ектом е структурно-логiчна схема знань суб'ек^в навчання. Тодi накладання об'екту, на ребрах елеменпв якого позначен цифровi данi коефiцiентiв засвоення знань (зв'язках мiж елементами) та еталона, дозволять судити про властивосп, поведшку, потенцiальнi можливостi розвитку об'екту.
Ми розглядаемо компететт-лсть як деяку цЫсысть. Постае питання, а що ми знаемо про не''. Вщомо, що це штучне уявлення. Розглядаючи це штучне уявлення, як систему з характеристиками цтого, виявляемо систему «компетентысть», а потiм i саму компетентысть. Тодi система «компетентнiсть» розглядаеться як правила побудови компетентностi - структурно-логiчноí схеми навчального матерiалу посiбника, нормативного документу. Метод системно'' призми виступае як метод побудови зм^ово''' конструкцй об'екту. В цьому випадку роль компетентности буде в^гравати об'ект - структурно-логiчна схема знань суб'ек^в навчання, а еталон, системна призма буде складати компетенцй.
Компетен^я виступае засобом пiзнання i мае риси методу тзнання чи технологи тзнання. В свою чергу тзнання е дiяльнiстю, яка мае об'ект та предмет дослщження. Тому компетен^я е пiзнавальним iнструментом. Вiн дае можливкть визначити об'ект та предмет дослщження пiзнання конкретного поняття, явища, процесу, судження, теорй тобто здмснити процес перетворення предмету (виявити вс логiчнi складовi процесу пiзнання) i отримати результат (Малафпк 1.В., 2015). Методика полягае у тому, що необхщно ум™ будувати сенсорний, гностичний образи та предмет вивчення. Маеться на увазi не звичайнi предметно-змiстовi знання та умiння, а специфiчнi умiння аналiзу та синтезу.
Приведений вище аналiз змiсту поняття «компетенцй» дае можливкть видiлити íхнi властивосп, на основi яких можна створювати засади методики формування компетентности ^ зокрема, ключових, до яких вщноситься i iнформацiйно-цифрова (Трифонова О.М., 2018).
бвропейськ держави накопили досвiд формування ключових компетентностей, ям сконцентрованi у мiжнароднiй мережi «Визначення та в^афр компетентностей» (DeSeCo, 2001). Тодi на ц^й основi можна розробляти Ыновацмы педагогiчнi технологй та впроваджувати 'х в освiтнiй процес iз використанням компонент та показникiв ключових компетентностей (рис. 5).
Реалiзацiю компетентнiсного тдходу в навчаннi ми забезпечуемо через загально-природничу, процесуально-технологiчну, фiзичну, хiмiчну, екологiчну, суспiльно-виробничу, iнформацiйно-комунiкацiйну та шшл компоненти освiтньоí галузi (Державний стандарт, 2011) та 'х структурне представлення у живш та неживiй природк
Представлена на рис. 6 структура загальних змктових лiнiй навчання фiзики i технiчних дисциплiн дае змогу представити 'хн^й змiст у процес пiдготовки майбутнiх фахiвцiв комп'ютерних технологш як цiлiсну систему, що забезпечуе розвиток необхщних компетентностей, зокрема шформацмно-цифрово''', для становлення компетентного iнженера-педагога у галузi комп'ютерних технологiй .
Важлив^ь загально-природничо)' компоненти полягае у тому, що вона забезпечуе формування в суб'ек^в навчання цЫсного уявлення про природу й окреслюе мкце i значення людини в нiй, охоплюе цЫнкн орiентацй та поведiнку особистостей у рiзних сферах життедiяльностi, в навколишньому середовищi.
Процесуально-технолог'!чна компонента мае два блоки: процесуальний та технолопчний, ям складають стратегiю формування профеайно''' творчо'' компетентностi майбутнiх професiйних фахiвцiв.
Ф'!зична компонента сприяе засвоенню суб'ектами навчання основних фiзичних явищ та процеав, понять i зaконiв, а в цтому формуванню нaуковоï фiзичноï картини свiту, фiзичного стилю мислення, вмшня здобувати знання i безпосередньо використовувати ix, оцiнювaння ролi знань фiзики в життi людини i сусптьному розвитку.
XiMi4Ha компонента забезпечуе формування знання основ природних явищ i процеав; еволющю речовин вщ простих до складних; причинно-нaслiдковi зв'язки щодо складу, будови та властивостей речовин; вмiння aнaлiзувaти та обирати для дослщження методи пiзнaння в xiмiï.
Еколог'1чна компонента виконуе функ^ю формування в суб'ектiв навчання екологiчноï свiдомостi та дотримання правил еколопчно безпечноï поведiнки в навколишньому природному середовищГ
Рис. 5. Компоненти та показники ключовоТ компетентностi
загально-природнича компонента
Рис. 6. Загальнi змiстовi лшп навчання фiзики та технiчних дисциплш
Суспльно-виробнича компонента забезпечуе формування уявлень про розвиток науково-техычного прогресу, впровадження його здобутюв у виробництво та розумшня ïxнього значення для розвитку сусптьства.
lнформацiйно-комунiкацiйна компонента спрямована на формування предметно! та ключових компетентностей.
ОБГОВОРЕННЯ
Отже, нами визначен загальн 3mîctobî лiHiï, що забезпечують у процесi навчання фiзики та технiчних дисциплiн формування i розвиток у майбутых фахiвцiв комп'ютерних технологiй загальних, професiйних та Ыформацмно-цифрово! компетентностi, як ключово! (рис. 6).
Цтями навчання студентiв спе^альности «Професшна освiта (Комп'ютернi технологи)» вщповщно до проекту стандарту вищо! освти Укра!ни з дано!' спецiальностi (Стандарт, 2017) е формування та розвиток загальних i професшних компетентностей в галузi професiйноï освiти та техычно! галузi комп'ютерних технологiй, що вщповщають сучасному рiвню науки i практики. При цьому, на нашу думку, на роль ключово! компетентности претендуе шформацмно-цифрова компетентнiсть.
Для забезпечення реалiзацiï вимог до пiдготовки майбутнiх фахiвцiв комп'ютерних технологiй передбачених проектом стандарту вищо! освiти (Стандарт, 2017) та розвитку в них компетентностей, зокрема шформацшно-цифрово!, нами запропонован методичнi засади навчання фiзики та технiчних дисциплЫ у закладi вищо! освiти:
- визначення едино!' термiнологi!, природничих наук, зокрема, фiзики та технiчних наук;
- окреслення фундаментальних щей i принцитв фiзики та технiчних наук, яким вщповщае знанневий потенцiал фахiвця;
- формування цiннiсних орiентацiй на збереження природи, гармоншну взаемодiю людини i природи, а також щей сталого розвитку;
- формування змктових лЫм, якi забезпечують функцiонування д^чо! системи;
- коло вимог до комп'ютерного, iнформацiйно-комунiкацiйного та iнформацiйно-цифрового забезпечення дiяльностi об'екту управлiння (здiйснювати пошук необхiдно!, iнформацiï з використанням пошукових i експертних систем, зокрема 1нтернету; створювати iнформацiйнi об'екти, фiксувати, записувати, спостер^ати за ними i вимiрювати !'х, зокрема, в рамках реалiзацi!, iндивiдуальних i колективних науково-дослiдних проек^в).
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Впродовж останнього десятилiття кра!ни бвропи та свiту ведуть фунтовну дискусiю щодо того, як дати людин належнi знання, вмiння та компетентности для забезпечення ÏÏ гармонiйноï взаемодп з глобальним сусптьством, що швидко розвиваеться. Аналiз багатьох освiтнiх систем свщчить, що одним 3i шляхiв оновлення змiсту освiти й навчальних технологш, узгодження !'х i3 сучасними потребами, штеграцп до свiтового освiтнього простору е орiентацiя на компетентнкний пiдхiд. Як показують проведенi нами дослщження за цих умов та за умови ст^мкого розвитку шформацшного суспiльства iнформацiйно-цифрова компетентнiсть i3 ряду фахових (для студенев спецiальностi : «Профеайна освiта (Комп'ютернi технологи)») переходить до ключових компетентностей, i ÏÏ розвиток повинен вщбуватися пщ час навчання вах без виключення навчальних предме^в. У зв'язку з цим нами запропонован методичнi засади навчання фiзики та технiчних дисциплiн у закладi вищо! освiти майбутнiх фахiвцiв комп'ютерних технологiй на основi компетентысного пiдходу.
Стрiмка цифровiзацiя всiх сфер життя людини визначае перспективи подальшого дослiдження у даному напрямку щодо оргаызацп освiтнього процесу з фiзики та технiчних дисциплiн.
Список використаних джерел
1. Бушок Г.Ф., Венгер Е.Ф. Методика преподавания общей физики в высшей школе. Ки!в: Освп^а Укра!ни, 2009. 415 с.
2. Державний стандарт базово!' i повно!' загально! середньо!' освiти: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!'ни вiд 23 лист. 2011 р. № 1392. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п (дата звернення: 01.02.2019)
3. Корець М.С. Теорiя i практика техычно! пщготовки вчителiв трудового навчання: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Нац. пед. ун-т iм. М.П. Драгоманова. Ки!'в, 2006. 503 с.
4. Малафпк 1.В. Дидактика новтьо! школи. Ки!'в: Слово, 2015. 632 с.
5. Маткин В.В. Теория и практика развития интереса к профессионально-творческой деятельности у будущих учителей: ценностно-синергетический подход: дисс. ... д-ра пед. наук: 13.00.08. / Челябинский гос. пед. ун-т. Екатеринбург, 2002. 255 с.
6. Подопригора Н.В. Методична система навчання математичних методiв фiзики у педагопчних уыверситетах: монографiя. Юровоград: ФО-П Александрова М.В., 2015. 512 с.
7. Савченко О.Я. Дидактика початково!' школи: пщруч. для студ. пед. ф-m. Ки!'в: Генеза, 2002. 368 с.
8. Садовий М.1. Методика формування експериментальних компетентностей старшокласни^в засобами сучасних експериментальних комплект з фiзики. Педагогiчнi науки: теорiя, iсторiя, iнновацiйнi технологи' (СумДПУ '¡мен А.С. Макаренка). Суми, 2015. № 7 (51). С. 268-279.
9. Стандарт вищо! освти Укра!'ни. Рiвень вищо! освiти: перший (бакалаврський). Ступшь вищо! освiти: бакалавр. Галузь знань: 01 «Освп^а», спещальысть: 015 «Профеайна освп^а (Комп'ютерн технологи)»: проект. Ки!в: МОНУ, 2017. 23 с.
10. Ткачук С.1., Коберник О.М. Основи теорй' технолопчно! освти : навч. посiбн. Умань: Вид.-пол^раф. центр «Вiзавi», 2014. 304 с.
11. Трифонова О.М. 1нформацшно-цифрова компетентнiсть: зарубiжний та втизняний досвiд. Науковi записки. Серiя: Педагогiчнi науки (ЦДПУ !м. В. Винниченка). 2018. Вип. 173, ч. II. С. 221-225.
12. Delors J., Draxler A. From Unity of Purpose to Diversity of Expression and Needs: A Perspective from UNESCO. In D.S. Rychen & L.H. Salganik (Eds.), Defining and Selecting Key Competencies. 2001. Р. 214-221. Göttingen, Germany: Hogrefe & Huber.
References
1. Bushok, H.F. & Venher, E.F. (2009) Metodika prepodavanija obshhej fiziki v vysshej shkole [Methods of teaching general physics in high school]. Kyiv: Osvita Ukrainy [in Russian].
2. Derzhavnyi standart bazovoi i povnoi zahalnoi serednoi osvity [State standard of basic and complete general secondary education]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-n [in Ukrainian].
3. Korets, M.S. (2006) Teoriia i praktyka tekhnichnoi pidhotovky vchyteliv trudovoho navchannia [Theory and practice of technical training of teachers of labor education] Doctor's thesis. Kyiv: NPU im. M.P. Drahomanova [in Ukrainian].
4. Malafiik, I.V. (2015) Dydaktyka novitnoi shkoly [Didactics of the newest school]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].
5. Matkin, V.V. (2002) Teorija i praktika razvitija interesa k professional'no-tvorcheskoj dejatel'nosti u budushhih uchitelej: cennostno-sinergeticheskij podhod [Theory and practice of developing interest in the professional and creative activities of future teachers: a synergetic value approach] Doctor's thesis. Ekaterinburg: Cheljabinskij gos. ped. un-t [in Russian]
6. Podopryhora, N.V. (2015) Metodychna systema navchannia matematychnykh metodiv fizyky u pedahohichnykh universytetakh [Methodical system of teaching mathematical methods of physics in pedagogical universities]. Kirovohrad: FOP Aleksandrova [in Ukrainian].
7. Savchenko, O.Ia. (2002) Dydaktyka pochatkovoi shkoly [Elementary School Didactics]. Kyiv: Geneza [in Ukrainian].
8. Sadovyi, M.I. (2015) Metodyka formuvannia eksperymentalnykh kompetentnostei starshoklasnykiv zasobamy suchasnykh eksperymentalnykh komplektiv z fizyky [Methodology of formation of experimental competencies of senior pupils by means of modern experimental kits in physics]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 7 (51), 268-279 [in Ukrainian].
9. Standart vyshchoi osvity Ukrainy (2017). Riven vyshchoi osvity: pershyi (bakalavrskyi). Stupin vyshchoi osvity: bakalavr. Haluz znan: 01 «Osvita», spetsialnist: 015 «Profesiina osvita (Kompiuterni tekhnolohii)» [The standard of higher education of Ukraine. Higher education: first (Bachelor). Higher education: bachelor. Branch of knowledge: 01 "Education", specialty: 015 "Professional education (Computer technologies)]. Kyiv: MONU [in Ukrainian].
10. Tkachuk, S.I. & Kobernyk, O.M. (2014) Osnovy teorii tekhnolohichnoi osvity [Fundamentals of Technological Education Theory]. Uman: Vyd.-polihraf. tsentr «Vizavi» [in Ukrainian].
11. Tryfonova, O.M. (2018) Informatsiino-tsyfrova kompetentnist: zarubizhnyi ta vitchyznianyi dosvid [Information and digital competence: foreign and domestic experience] Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky (TsDPU im. V. Vynnychenka). Vyp. 173, ch. II. 221-225 [in Ukrainian].
12. Delors J., Draxler A. From Unity of Purpose to Diversity of Expression and Needs: A Perspective from UNESCO. In D.S. Rychen & L.H. Salganik (Eds.), Defining and Selecting Key Competencies. 2001. P. 214-221. Gottingen, Germany: Hogrefe & Huber.
METHODICAL PRINCIPLES OF THE IMPLEMENTATION OF THE COMPETENCE APPROACH IN THE TRAINING OF PHYSICAL AND TECHNICAL DISCIPLINES OF FUTURE SPECIALISTS OF COMPUTER TECHNOLOGIES IN THE CONDITIONS OF THE INFORMATION SOCIETY Olena Tryfonova
Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, Ukraine
Abstract. The article deals with the issues related to the outline of the methodical principles of the implementation of the competence approach in the teaching of physics and technical disciplines. In the conditions of the information society, attention was focused on the development of information and digital competence as a key.
Formulation of the problem. The rapid development of the technogenic-information society at the turn of the XX - XXI centuries. has led to a revision of the requirements for the organization of educational process in higher education institutions. There was a problem of its improvement. This poses the conditions for organizing the educational process in physics and technical disciplines in the training of future computer technology specialists. It is these educational subjects that are the basis of scientific and technological progress. It requires the development of future specialists in information and digital competence. In the era of mass digitalization, she gets the key status.
Materials and methods. The study used the following methods: analysis and synthesis of content of normative documents and dissertation researches; modeling of educational process in physical and technical disciplines; structural and logical analysis; system prism method.
Results. On the basis of analysis of normative documents, research results and own experience, structures have been identified: curriculum of competency training, actions of the subject of training on the formation of the ability of the subject of learning before gaining competence, the designing of the main objectives of the curriculum and the scheme of forming competence for solving the tasks of the contents of the curriculum. Particular attention is paid to the components and indicators of key competences, the general content lines of teaching physics and technical disciplines. To ensure the implementation of requirements for the training of future specialists in computer technology and the development of their competencies, in particular, information and digital. We have proposed the principles of methodology for teaching physics and technical disciplines in a higher education institution.
Conclusions. With the development of an information society, information and digital competence from a number of professional (for students of the specialty: "Professional Education (Computer Technologies)") goes to key competencies. Its development should take place while studying all subjects without exclusion. In this regard, we have proposed methodological principles for teaching physics and technical disciplines of future computer technology specialists on the basis of a competent approach.
Key words: information and digital competence, competence approach, methodical principles, methodology for teaching physics and technical disciplines.
