CC BY
63
Scientific journal
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Добровольська А.М. Метод npoeKmie: формування 1Т-компетентноcmi майбутнiх фахiвцiв. Фiзико-математична oceima. 2018. Випуск 1(15). С. 35-47.
Dobrovolska А. The Project Method: Formation Of The It Competence Of The Future Specialists. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 35-47.
Анота^я. У статтi акцентовано yвагy на поняттяx «проект», «проектна дiяльнiсть», «метод проект'ш».
Розглянyто iсторичнi аспекти становлення методy проект'ш y зарyбiжнiй педагогiчнiй теорп та практик.
Сxарактеризовано функцп проектноÏд'яльностi, яка здiйснюeться майбyтнiми л'карями i провiзорами пд час навчання дисципл'шам природничо-наyковоï пдготовки (ДПНП) з метою формyвання iнформацiйно-теxнологiчноï компетентност'1 ( 1Т-компетентност'1).
Акцентовано yвагy на рiвняx взаeмодiï м'ж сyб'eктами освтнього пропсу пд час проектноÏ д'яльностi, спрямованоÏ на формування 1Т-компетентност'1 майбyтнix фаxiвцiв пд час навчання ДПНП.
Сxарактеризовано принципи, якиx дотримуються пд час проектноï дiяльностi в межаx реал'!зацИ методу проект'ш з метою формування 1Т-компетентност'1 майбyтнixл'кар'ш i провiзорiв, котрi вивчають ДПНП.
Акцентовано увагу на педагогiчниx yмоваx застосування проектноï теxнологiï з метою ефективного формування 1Т-компетентност'1 майбyтнix фаxiвцiв пд час навчання ДПНП.
Сxарактеризовано вм'шня, котрi набуваються майбутшми л'карями i провiзорами в процес формування 1Т-компетентност'1 за умови реал/'зацИ' методу проект'ш пд час навчання ДПНП.
Акцентовано увагу на перевагаx методу проект'ш у пор'шнянш з 1'ншими методами за умови формування 1Т-компетентност'1 майбyтнix фаxiвцiв пд час навчання ДПНП.
Отримано висновок, що метод проект'ш у процеа формування 1Т-компетентност'1 майбyтнix л'кар'ш i провiзорiв пд час навчання ДПНП e однieю з iнновацiйниx педагогiчниx теxнологiй.
Ключов! слова: 1Т-компетентн'1сть, метод проект'ш, проект, проектна дiяльнiсть, проектна теxнологiя.
Постановка проблеми. Змкт i оргаызащя виш,о'|' освiти майбул-их лiкарiв i провiзорiв, що спрямован на розвиток Ïx умыь i навичок самостiйноÏ дiяльностi, необхщних для постiйноÏ освiти та самоосвти, вироблення конструктивного мислення, умЫь i навичок ефективноÏ взаемоди i комунтацп, формування позитивного ставлення до себе i навколишнього свпу, обумовлюють сьогодн активне впровадження рiзноманiтниx Ыновацм в освiтнiй процес у профтьних закладах виш,оÏ освти (ЗВО). Особливою навчання в закладах виш,оÏ медичноÏ (фармацевтично'О освiти (ЗВМ(Ф)О) Укради за реалiзацiÏ компетентысно зорieнтованиx стандарт виш,оÏ освiти (2016 р.) е набуття майбутыми лтарями i провiзорами знань, умЫь i навичок, що дозволяе Ïм самоспйно регулювати процес свого навчання, в межах якого в них формуються вщповщы компетенци i компетентности. Одним iз засобiв, що забезпечуе це, е проектна технолопя навчання, котру педагоги вважають особиспсно зорieнтованою педагопчною технолопею, в основi я^ лежить визнання yнiкальноÏ сутност того, хто навчаеться, його Ыдивщуальносп.
Aналiз актуальних дослщжень. Проектна технолопя була i е предметом вивчення як у зарyбiжнiй, так i у впчизнянш педагогу. Так теоретичн i концептуальн засади проектноÏ технологи дослщжували Ю. Бабанский, Б. Гершунский, В. Гузеев, Г. Меандров, £. Полат, Г. Селевко, I. Трояновський, I. Чечель, С. Шацький, E. Collings, J. Dewey, S. Haines, J. Ch. Jones,W. H. Kilpatrick, M. Knoll, D. Reinhard, Ch. R. Richards, J. D. Runkle, C. M. Woodward [1; 5; 6; 20; 26; 27; 36; 39; 43; 45; 47-49; 51; 53] та шшк
В укра^сь^й педагогц теоретико-методолопчы основи використання проек^в були закладен Г. Ващенком, який вщносив метод проек^в до активних методiв навчання i вважав, що йому характеры як практичний ухил навчання, так i зв'язок iз життям [3].
Питання впровадження методу проек^в або проектноÏ технологи в процес навчання в середнш школ^ а також у процес профеайного навчання на рiзниx етапах його реалiзацiÏ в yкраÏнськiй педагопчнш наyцi висвiтлювали М. Голубенко, I. Ермаков, О. Карбованець, О. Коберник, Л. Лук'янова, О. Пехота, О. Пометун, С. Сисоева, М. Уйамбаева, С. Шевцова [12; 13; 1S; 21; 22; 30; 31; 37; 40] та шшГ
УДК 378.14
A.M. Добровольська
1вано-Франк'шський на^ональний медичний yнiверситет, Украна
anna6S@meta. ua DOI 10.31110/2413-1571-201S-015-1-005
METOД nPOEKTIB: ФOРMУBAННЯ IT-KOMnETEHTHOCTI MAЙБУTНIХ ФAХIBЦIB
До основних ценностей розвинутого сусптьства сьогодення можна вiднести шформацю Тому одними з найбiльш прюритетних умiнь конкурентоспроможного лiкаря чи провiзора в наш час е вмшня працювати з нею. Зважаючи на це, в сучасному iнформаuiйному суспГльствГ для квалiфiкованого фахiвuя системи охорони здоров'я чи фармацевтично''' галузi особливо актуальним е володiння iнформаuiйно-технологiчною компетентыстю (/Г-компетентнiстю), формування яко''' значною мiрою вiдбуваеться в проuесi освiти в ЗВМ(Ф)О пщ час навчання дисциплшам природничо-науково''' пiдготовки (ДПНП) «£вропейський стандарт комп'ютерно''' грамотности» («6СКГ»), «Медична шформатика» («М/»), «Ыформацшы технологи у фармацГ''» («/ТФ»), «Комп'ютерне моделювання у фармацГ''» («КМФ»). На нашу думку використання проектно''' технолог^' з метою навчання зазначеним ДПНП майбутых лiкарiв i провiзорiв може бути дiевим механiзмом формування 'х /Т-компетентносп. Зважаючи на це, питання застосування методу проектГв або проектно''' технологи пщ час професiйноí пiдготовки майбутых лiкарiв i провiзорiв потребуе Грунтовного дослiдження.
Мета CTaTTi. Метою статтi е розгляд особливостей процесу формування /Т-компетентностi майбутнiх лiкарiв i провiзорiв за результатами реалiзаuií методу проектГв пiд навчання ДПНП «€СКГ», «М/», «/ТФ», «КМФ».
Виклад основного матерiалу. Метод проектiв, як освтня технологiя, активно розвивався в 20-х роках ХХ ст. Значний внесок у цей процес зробив американський психолог i педагог W. Н. Kilpatrick. Метод проектiв став практичною реалiзацiею концепцГ'' прагматизму щодо навчання i виховання, яку активно пщтримував i розвивав американський фiлософ, психолог i педагог J. Dewey. Варто акцентувати увагу на тому, що в основу uiеí концепцГ'' покладен методи, котрi зорiентованi на наукове дослщження як зразок створення стратеги навчання в межах гуманктичного напрямку i забезпечують власнi вгдкриття тих, хто навчае i вчиться. У 1918 роцг професор W. Н. Kilpatrick у сво'й Грунтовнш прац «Метод проектiв» («The Project Method: The Use Of The Purposeful Act In The Educative Process») сформулював теоретичн засади методу проектГв, а також запропонував першу класифтацГю проектГв вгдповгдно до 'х мети [49].
Розвиток проектно''' технологií в ХХ ст. вщбувався в декГлька етапiв:
- початок ХХ ст. - зародження передумов для розвитку методу проектГв як освГтньо''' технологи на пiдставi змгни поглядгв на систему загально''' освгти, а також обГрунтування гуманiстичного пгдходу до виховання i навчання, розвивально' конuепuií освгти;
- у 10-х роках i на початку 20-х рокГв - наукове обГрунтування та експериментальне впровадження методу проектГв;
- у 20-30-х роках - штенсивне впровадження рГзноманГтних модифГкацГй методу проектГв у педагопчну практику на науковГй основГ (використання методу проектГв з метою ГндивщуалГзованого навчання за лабораторним типом (Dalton Plan), за умови реалГзацГ'' шдивщуальних i комплексних планГв навчання (Winnetka Plan), в школах «вГльного навчання», в процес реалГзацГ'' нових методГв навчання);
- у 40-50-х роках - згасання штересу до методу проектГв у теорГ'' i практик освГти (впровадження методу проектГв у сферу бГзнесу й шженерп);
- у 60-80-х роках - новГ напрямки використання методу проектГв у навчаннГ (усвщомлення комплексностГ проектно''' технологи, коли метод проектГв передбачав використання цто'( сукупност проблемних методГв);
- у 90-х роках - перехщ до проектного навчання (навчання за допомогою проектування, навчання в проект^, проектного виховання i проектно''' освГти, який забезпечуе набуття навчальним середовищем властивостей проектного середовища, а також передбачае, що використання можливостей типових проектГв е основним засобом навчання;
- кшець ХХ ст. - початок ХХ1 ст. - актуалГзацГя методу проектГв в освт як особиспсно зорГентовано' педагопчно''' технологГ'' за умови, що проектна дГяльнГсть е основною дидактичною одиницею процесу освГти i засобом формування проектно''' культури осГб, котрГ навчаються, а метод проектГв застосовуеться в навчальних закладах уах титв i видГв [25; 27; 32].
Сучасне розумшня проектно''' технологГ'', на нашу думку, Грунтуеться на тому, що проектне навчання може розглядатися як дидактична система, а метод проектГв - як компонент системи, як педагопчна технолопя, що передбачае не ттьки штегра^ю знань, а й застосування актуалГзованих знань i набуття нових.
З метою з'ясування змГсту поняття «проектна технолопя» необхщно сконцентрувати увагу на сутносл таких понять як «проект», «проектна дГяльшсть», «метод проектГв».
Варто зазначити, що поняття «проект» з'явилося ще в XVI-XVIII столптях. Воно трактуеться дослГдниками рГзнобГчно (табл. 1) [2; 4; 6; 12; 13; 22; 29; 31; 42; 50].
Узагальнюючи наведенГ в табл. 1 трактування поняття «проект», можна дГйти висновку, що проект доцтьно розглядати як комплекс дш оаб, якГ навчаються, виконаний ними самостшно, а також як обГрунтовану, сплановану й усвщомлену 'х дГяльнГсть. ОкрГм того, його можна вважати задумом, планом, прообразом об'екта, цГльовим актом дГяльносп, процесом, що дае початок змГнам, тощо.
У контекстГ навчання майбутшх лГкарГв i провГзорГв ДПНП «€СКГ», «М/», «/ТФ», «КМФ» i формування 'х /Т-компетентностГ ми дотримувались думки, що проект - це процес творчо'' пошуково-дослщницько''' дГяльностГ осГб, якГ навчаються, для досягнення бажаного результату - набуття майбутыми фахГвцями /Т-компетентносп.
Грунтовну класифтацГю проектГв, на нашу думку, можна знайти в працях £ Полат, зпдно з якою проекти - курсовГ роботи, контрольнГ i розрахунково-графГчнГ роботи, ГндивГдуальнГ самостмы роботи, що виконуються пГд час навчання зазначеним ДПНП майбутнГми лтарями i провГзорами з метою формування /Т-компетентносп, можуть бути:
- досл'дницькими або iнформацiйними - залежно вщ виду проектно''' дГяльностГ, яка домшуе (дослГдницька, пошукова, ГнформацГйно-прикладна);
- моно- або м'жпредметними - залежно вщ предметно-змГстово' складово';
- з в:'дкритою або прихованою координа^ею - залежно вщ характеру координацГ'' проекту викладачем;
- внутрiшнiми - залежно вщ характеру контактГв;
- шдив/'дуальними, груповими або масовими - залежно вщ кшькосл учасникГв проекту;
- короткочасними, середньостроковими, довготривалими - залежно вщ термшу виконання проекту (у межах одного заняття, вГд тижня до мГсяця, декГлька мГсяцГв) [26].
Таблиця 1.
Деф^щя поняття «проект»
Джерело або прiзвище автора Трактування
О. Брикова Проект - це план, задум, у результат якого автор повинен отримати щось нове.
Б. Вульфсон Проект - це процес вивчення певного матерiалу з набуттям знань i навичок, а по™ конструювання проек^в на 'х основГ
В. Гузеев Проект - це спе^ально оргаызований особою, яка навчае, i виконаний особами, котрi навчаються, комплекс дш, коли вони можуть бути самоспйними, приймаючи рiшення, i вщповщальними за свiй вибiр, результат прац^ створення творчого продукту.
Д. ДьюГ Проект - це активне обговорення теми, яка тривалий час становить штерес для оаб, котрi навчаються, i сусптьства, а також яка виявляе подальшл проблеми з метою шщювання в суб'ек^в освiтнього процесу прагнення до тзнання.
О. Карбованець Проект - це поеднання теорп та практики, постановка певного розумового завдання i практичне його виконання.
О. Коберник Проект - це особлива форма фтософп освти.
О. Пехота Проект - це цтьовий акт дiяльностi, в основу яко'' покладено iнтереси особистосп.
£. Полат Проект - це форма оргаызацп навчального процесу.
О. Пометун Проект - це задум, план, прообраз певного об'екта.
Ю. Хотунцев Проект - це самоспйна творча робота за планом, котрий формуеться й уточнюеться впродовж перюду виконання проекту за умови, що його тематика е рiзноманiтною i розвивае творче мислення, навички дослщження, умшня штегрувати знання.
J. Dewey дотримувався думки, що в oci6, якi навчаються, надзвичайно важливо стимулювати ïx особисту зацтавлеысть у знаннях, що набуваються i можуть бути використанi в майбутньому життi i дiяльностi. Зважаючи на думку J. Dewey, можна стверджувати, що процес навчання зазначеним ДПНП мае базуватись на актившй основi за умови, що дiяльнiсть його суб'ек^в е доцтьною з огляду на ïx зацтавлеысть у набутт конкретних знань, умiнь i навичок у межах формування /Г-компетентносп. О^м того, в контекстi даного дослщження важливими е мiркування О. Леонтьева, котрий вважав, що д'яльшсть - це система, яка мае будову, сво'| внутршы переходи i перетворення, свш розвиток [26].
Якщо вести мову про проектну дiяльнiсть майбутых фаxiвцiв, спрямовану на формування 'х /Г-компетентностi пiд час навчання ДПНП «6СКГ», «М/», «/ГФ», «КМФ», то варто зважати на трактування цього поняття в науковш лiтературi (табл. 2) [14; 21; 22; 34; 40; 41; 46].
Таблиця 2.
Деф^щя поняття «проектна дiяльнiсть»
Джерело або прiзвище автора Трактування
/. Ермаков Проектна д'яльшсть - це сусптьно значуща цЫысть компетент-лсно спрямовано' освти, котра мае носити випереджувальний характер i сприяти формуванню в оаб, ям навчаються, проективно' культури.
О. Коберник Проектна д'яльшсть - це специфiчний вид дiяльностi, спрямований на створення суттево нових продуктiв, який е результатом творчих пошукових зусиль особистостi або колективу.
Г. Ковганич Проектна д'яльшсть - це дiяльнiсть, що стимулюе процес саморозвитку кожно' особистосп, передумовами котрого е самоусвщомлення, самовизначення, самоствердження, самореалiзацiя, а наслщком - усвiдомлення соцiально цЫысних особистих життевих перспектив.
О. Пехота Проектна д'яльшсть - це практика особиспсно зорiентованого навчання на основi вiльного вибору з урахуванням тзнавальних iнтересiв.
М. Уйамбаева Проектна д'яльшсть - це конструктивна i продуктивна дiяльнiсть особистосп, спрямована на виршення життево значущо'' проблеми, досягнення кшцевого результату в процесi цтепокладання, планування i здiйснення проекту.
Л. Хоружа Проектна д'яльшсть - це споаб розвитку творчосп, сaмостiйностi, прагнення до щеально-перспективного перетворення свiту за допомогою креативних дш та оперaцiй у процес створення конкретного продукту - проекту щеального i реального.
С. Щербина Проектна д'яльшсть - це особлива форма навчально-тзнавально''' дiяльностi, яка полягае в забезпеченн едностi i спaдковостi рiзниx сторiн процесу навчання, що дозволяе розглядати 'fi як значущий зaсiб розвитку особистостi.
Класичне визначення етатв проектно' дiяльностi (проектування) дав J. Ch. Jones, зпдно з яким вона в своему розвитку проходить таю етапи:
- дивергенцп (розширення меж проектно!' ситуацп з метою забезпечення достатньо широкого простору для пошуку виршення проблеми);
- трансформацп (створення принцитв i концепцiй);
- конвергенцп (вибiр оптимального варiанта з багатьох альтернативних) [48].
Важливими ознаками проектно!' дiяльностi, як вважае М. Уйамбаева, е спрямоваысть суб'ектiв освiтнього процесу на розвиток тзнавальних навичок, умЫь самостiйно конструювати сво' знання, орiентуватися в iнформацiйному просторi, узагальнювати та Ытегрувати знання, що отриманi з рiзних джерел у процесi теоретичного i практичного навчання [40].
Дослухаючись до думки Л. Лук'яново', можна стверджувати, що участь у проектнш дiяльностi пiд час навчання ДПНП «£СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ» надае майбутым лiкарям i провiзорам можливкть вибирати особисту роль у системi вiдносин колективу учасникiв проекту (автор щей, виконавець, учасник, оргаызатор) або залишае за ними право вибору на Ыдивщуальну роботу (всi ролi поеднуе одна особа - виконавець проекту), що сприяе самовдосконаленню особистост кожного майбутнього фахiвця в процеа формування 1Т-компетентност [18].
Узагальнюючи набутий у процесi дослiдження досвiд, ми дмшли висновку, що проектнiй дiяльностi майбутнiх фахiвцiв, яку вони здмснюють з метою формування IТ-компетентностi тд час навчання ДПНП «£СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ», притаманнi певнi функцп (табл. 3) [16; 44].
Таблиця 3.
Функцп проектно! д1яльносп, яка здшснюеться майбутшми лшарями i пров1зорами п1д час навчання ДПНП «6СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ» з метою формування 1Т-компетентносп
Функ^я Характеристика
анал1тична - постановка проблемного (проектного) завдання; - вибiр i обГрунтування теми проекту; - визначення мети проекту (проблемного завдання); - аналiз майбутньо'' дiяльностi, яку необхщно здiйснити з метою виконання проекту; - проблематиза^я (аналiтичний процес роботи в проблемному пол^ - виокремлення системи завдань (тдпроблем), котрi потрiбно вирiшити пiд час виконання проекту; - оволодЫня iнтегрованими знаннями для роботи в проблемному пол^ для виршення проблемного (проектного) завдання
дослдницька - здшснення дослiдницького пошуку тд час роботи в проблемному пол^ - набуття вмiнь i навичок дослщницького вирiшення проблемного (проектного) завдання
прогностична - прогностичне моделювання проекту - визначення методiв, засобiв i ресурав, якi забезпечують досягнення мети проекту (виршення проблемного завдання), а також дотримання термов його виконання
конструктивна - спрямоваысть на одержання практично значущого результату на основi прогностичного знання - розроблення змкту етапiв виршення проблемного (проектного) завдання; - планування i складання графiку промiжноí звiтностi; - вибiр процедури збирання й оброблення необхщних даних; - вибiр способу оформлення результатiв i сценар^ презентацп; - обговорення критерпв оцЫювання якостi проекту i способу його здшснення
перетворююча - збирання, аналiз та узагальнення шформацп з рiзних джерел; - промiжне обговорення отриманих даних; - контроль i корекцiя промiжних результатiв вiдповiдно до мети; - створення звпу за пiдсумками проектно'' дiяльностi
нормувальна - проходження всiх етатв виконання проекту
осв'тня - формування в суб'ек^в освтнього процесу /Г-компетентностi за умови набуття ними системи знань, умЫь i навичок у межах виконання проблемного (проектного) завдання
особист'!сно-д'яльнкна - розвиток у майбут-лх фахiвцiв специфiчних проектувальних здiбностей, а також здатност до пiзнання; - прояв учасниками проектно' дiяльностi волi, наполегливостi, самослйносл; - самовдосконалення, саморозвиток осiб, як навчаються
соц1ально-психологЫна - наявнiсть творчо'' взаемоди мiж учасниками проектно' дiяльностi (сптьна дiяльнiсть, спiлкування); - формування групових норм, цЫностей i вiдносин; - лщерство, вiдповiдальнiсть; - спiльне прийняття рiшень; - комунiкабельнiсть; - рефлекая
Спостерiгаючи за проектною дiяльнiстю майбутнiх лiкарiв i провiзорiв пiд час навчання зазначеним ДПНП i виконуючи функцп тьюторiв, консультантiв i модераторiв, якi забезпечують процес формування ïx IТ-компетентностi в межах виршення проблемного (проектного) завдання i здшснення самого проекту, ми дотримувались думки, що взаемодiя суб'ек^в освiтнього процесу вiдбуваеться на певних рiвняx (табл. 4) [16].
Таблиця 4.
PiBHi взаемодм суб'еклв освiтнього процесу пiд час проектно! дiяльностi, спрямованоТ на формування /Т-компетентносп майбутшх лiкарiв i провiзорiв шд час навчання ДПНП «6СКГ», «М/», «/ТФ», «КМФ»
Рiвень Характеристика
iнформацiйний - обмш науковою, навчальною та шшою iнформaцiею з метою формування /Г-компетентност пiд час виконання проблемного (проектного) завдання
практичний - сптьна дiяльнiсть суб'ектiв освiтнього процесу пщ час виконання проблемного (проектного) завдання, спрямована на формування /Г-компетентност
емо^йний - шдивщуальы i спiльнi враження в процеа i за пщсумками виконання проблемного (проектного) завдання, ям супроводжуються переживаннями, що мають мкце пщ час формування /Г-компетентностi, а також у процеа здмснення проекту в цтому
етичний - дотримання узгоджено' всiмa суб'ектами освiтнього процесу норми i правил взаемодй' пiд час виконання проблемного (проектного) завдання i проекту в цтому, що максимально забезпечуе формування /Г-компетентност майбутых фaxiвцiв
S. Haines i B. Sinclair неодноразово дотримувались думки, що оцЫити результат проектно'' дiяльностi на практик абсолютно об'ективно достатньо складно [47; 54]. Однак варто пам'ятати, що оцшювання проектно' дiяльностi впливае на самооцшку суб'ектiв освтнього процесу, а також дозволяе ''м обирати теми для подальшого обговорення i вивчення, накреслювати шляхи для ïx реaлiзaцiï.
На прaктицi було з'ясовано, що проектна дiяльнiсть майбут-лх лiкaрiв i провiзорiв у процеа формування /Г-компетентностi пiд час навчання ДПНП «6СКГ», «М/», «/ГФ», «КМФ» забезпечуеться:
- високим рiвнем складност проблемних (проектних) завдань - завдань курсових, контрольних чи розрaxунково-грaфiчниx робп-, завдань iндивiдуaльноï сaмостiйноï роботи за умови, що ïx виконання е посильним для суб'ектiв освiтнього процесу;
- застосуванням майбутыми фaxiвцями набутих теоретичних знань, а також практичних умшь i навичок;
- залученням пщ час виконання проектiв - курсових, контрольних чи розрaxунково-грaфiчниx робп-, iндивiдуaльноï сaмостiйноï роботи науково' та шшо''' додатково' лiтерaтури, iнформaцiйниx джерел мережi Internet.
Тому, на нашу думку, крт^ями оцiнювaння проектно' дiяльностi мaйбутнix фaxiвцiв, у котрих формуеться /Г-компетентысть пiд час навчання зазначеним ДПНП, доцтьно вважати:
- аргументоваысть пропонованих пiдxодiв i способiв виршення проблемного (проектного) завдання, а також одержаних висновмв;
- виконання обумовлених етатв проектування i сaмостiйнiсть у прийнятт рiшень, що його супроводжуе, а також завершеысть таких етатв;
- рiвень оригiнaльностi i творчосп, проявлених пiд час вирiшення проблемного (проектного) завдання, а також подання самого проекту;
- ямсть оформлення проекту;
- повноту представлення проекту, а також його аргументоваысть i переконлив^ь, котрi обумовлюють яюсть доповщ^
- ерудицiю, пщфунтям яко' слугують обсяги знань, умiнь i навичок, набутих у процеа навчання i здшснення проекту;
- повноту й аргументоваысть вщповщей на сформульовaнi i виникaючi запитання [46].
У нaуково-педaгогiчнiй лiтерaтурi окрiм понять «проект» i «проектна дiяльнiсть» присутне поняття «метод проек^в».
Метод проектiв зародився в XVI ст. в архтектурних майстернях 1талп. Виокремлюють п'ять етaпiв в кторп розвитку методу проектiв i його продуктивного розповсюдження в свтэвм практицг
- 1590-1765 роки - початок проектно' дiяльностi в aрxiтектурниx майстернях (школах) бвропи;
- 1765-1880 роки - використання проекту в якост методу навчання в систематичнш педагопчшй прaктицi i його розповсюдження в Америвд
- 1880-1915 роки - використання методу проек^в у виробничому навчанн i в зaгaльноосвiтнix школах;
- 1915-1965 роки - переосмислення методу проек^в i його «повернення» з Америки в бвропу;
- з 1965 року i по даний час - третя хвиля мiжнaродного розповсюдження методу проек^в [26; 52].
У 1908 роц поняття «метод проек^в» уперше використав американський педагог D. Snedden, котрий упроваджував так званий «домашнш проектний план» щодо навчання дп^ей у альськш мiсцевостi. Офiцiйно це поняття було визнане американським бюро виховання в 1911 роцк У 1919 роц американське центральне шкiльне вiдомство видало рекомендацй' «Проектний метод у спрaвi освiти». Саме з цього часу метод проек^в набувае статусу методу навчання, а також його починають розглядати як технолопю прогресивного навчання.
Поняття «метод проек^в» у науковм лiтерaтурi трактують по рiзному (табл. 5) [11; 17; 19; 21; 24; 26; 28; 30; 33; 36;
43; 49].
Анaлiзуючи наведен в табл. 5 трактування, можна стверджувати, що мета методу проек^в полягае у виршены проблем, набутт нових знань, отриманн продукту дiяльностi, бо поняття «метод проек^в» розглядаеться дослiдникaми в рiзномaнiтниx аспектах, а саме як технолопя, метод, сукупшсть прийомiв, система навчання, дiяльнiсть тощо.
Таблиця 5.
Деф1нщ1я поняття «метод проекпв»
Джерело або прiзвище автора Трактування
М. Голубенко Метод проект1в - це одна з шновацшних технологш навчання i виховання, яка забезпечуе формування основних компетенцш особистосп.
1. Зимня Метод проект1в - це творча дiяльнiсть, проблемна за формою представлення мaтерiaлу, практична за формою його застосування, штелектуально насичена за змктом, котра вщбуваеться в умовах постшного конкурсу думок.
W. Н. Kilpatrick Метод проект1в - це метод планування доцтьно! дiяльностi в зв'язку з виршенням певного навчального завдання в реальна життевш ситуаци. Метод проект1в - це дiяльнiсть, що виконуеться «вщ щирого серця», з високим рiвнем сaмостiйностi i зацтавленосп суб'ектiв освiтнього процесу.
О. Коберник Метод проект1в - це система навчання, тд час якого суб'екти освтього процесу здобувають знання за умови планування i виконання завдань, що поступово ускладнюються.
Н. Любчак Метод проект1в - це особиспсно зорiентовaний метод навчання i виховання, спрямований на оргашза^ю навчально-тзнавальних дiй суб'ектiв освiтнього процесу, що дозволяють виршити !х тзнавальы i соцiaльнi життевi проблеми та набути нових знань, умЫь i навичок.
ПедагогЫна енциклопед'я Метод проект1в - це система навчання, за яко! суб'екти освтього процесу здобувають знання i вмЫня тд час планування i виконання практичних завдань - проект, що поступово ускладнюються.
ПедагогЫний словник Метод проект1в - це система навчання, в процеа котрого суб'екти освтього процесу здобувають знання та вмЫня щодо планування i виконання певних завдань-проект.
С. Пилюгина Метод проект1в - це особиспсно зорiентовaний метод навчання, заснований на самоспйый дiяльностi суб'ектiв освiтнього процесу з розроблення проблеми й оформлення отриманого практичного результату.
£. Полат Метод проект1в - це сукупысть навчально-тзнавальних прийомiв, як дозволяють виршити ту чи шшу проблему в результaтi самоспйних дiй суб'ектiв освiтнього процесу з обов'язковою презента^ею цих результaтiв. Метод проект1в - це споаб досягнення дидактично!' цiлi через детальне розроблення проблеми (технологи), що мае завершитись цтком реальним, вiдчутним практичним результатом, оформленим тим чи Ышим чином. Метод проект1в - це узагальнена модель визначення способу досягнення поставлено! мети, алгоритму тзнавально! дiяльностi.
О. Пометун Метод проект1в - це педагопчна технолопя, котра е комплексом, що складаеться iз запланованих результат, зaсобiв оцЫювання для коригування i вибору оптимальних методiв, прийомiв навчання для конкретно! ситуаци, а також розробленого тим, хто навчае, на цш основi набору моделей навчання.
О. Риб1на Метод проект1в - це педагопчна технолопя, орiентовaнa не на Ытегра^ю фактичних знань, а на !х використання i здобуття нових (школи шляхом самоосвти).
Г. Селевко Метод проект1в - це комплексний навчальний метод, який дозволяе iндивiдуaлiзувaти навчальний процес, а також надае суб'ектам освтього процесу можливкть виявити самоспйысть у плaнувaннi, оргaнiзaцiï та контролi свое! дiяльностi.
С. Сисоева Метод проект1в - це педагопчна технолопя, яка вщображае реaлiзaцiю особистiсно зорiентовaного тдходу в освiтi i сприяе формуванню вмЫня людини постiндустрiaльного суспiльствa адаптуватися до швидкозмiнниx умов життя.
А. Чечель Метод проект1в - це педагопчна технолопя, орiентовaнa не на штегра^ю фактичних знань, а на !х застосування до набуття нових Онколи шляхом самоосвти).
С. Щербина Метод проект1в - це споаб досягнення дидактично! мети шляхом детального розроблення проблеми, що мае завершитися цтком реальним, практичним результатом.
Важливо акцентувати увагу на тому, що, дослухаючись до думки £. Полат, у процеа реaлiзaцiï методу проектiв пiд час навчання ДПНП «£СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ» за умови виконання майбутыми лiкaрями i провiзорaми проектiв -курсових робп-, контрольних i розрaxунково-грaфiчниx робiт, iндивiдуaльноï сaмостiйноï роботи дотримуються таких вимог:
- нaявнiсть проблемного (проектного) завдання (теоретичного чи практичного), вагомого з дослщницько! точки зору, виршення котрого неможливе без iнтегровaниx знань суб'ек^в освiтнього процесу, Ух дослщницько! дiяльностi, всебiчного i критичного aнaлiзу;
- практична, теоретична, пiзнaвaльнa значущкть передбачуваних та очiкувaниx результaтiв;
- здшснення мaйбутнiми фaxiвцями сaмостiйноï навчально! дiяльностi;
- структуризaцiя змiстовноï частини роботи (проекту) з вкaзiвкою щодо досягнення поетапних результaтiв;
- використання системи наукових методiв дослiдження, серед яких найбтьш значущим е дослщницький метод, що передбачае визначення об'екта, предмета i завдання (проблемного) дослщження, окреслення ппотези дослiдження, обговорення i застосування методiв дослiдження, збирання, систематизащю й aнaлiз даних, отриманих за результатами дослщження, оформлення результaтiв, висновки [28].
Тому в процеа дослщження для нас було очевидним, що досягнення дидактично' мети пщ час реaлiзaцiï методу проектв у процесi формування /Г-компетентност мaйбутнix лiкaрiв i провiзорiв, якi вивчають у ЗВМ(Ф)О зазначен ДПНП, вiдбувaеться через детальне виршення сформовано'' або визначено' проблеми (проектного завдання), котре дозволяе отримати реальний практичний результат, оформлений вщповщним чином.
У контекст здмснюваного дослiдження для нас було прийнятним, що метод проект'!в - це особистсно зорiентовaний метод навчання ДПНП «6СКГ», «М/», «/ГФ», «КМФ», який забезпечуе оргаыза^ю i реaлiзaцiю пiзнaвaльноï дiяльностi суб'ектв освiтнього процесу з метою формування ïx /Г-компетентносп. Таке трактування поняття «метод проектв» не суперечить думц I. Ермакова i С. Шевцово'', що метод проект'!в можна вважати Ыструментом, використання котрого створюе унтальы передумови для розвитку в суб'ектв освiтнього процесу ключових компетентностей, а також ïx самостйност в осягненн нового за стимулювання природно'' допитливост i розвитку творчого потенцiaлу [9].
Дослщним шляхом було з'ясовано, що зпдно з думкою I. Колесниково' i М. Горчaковоï-Сибiрськоï в процеа реaлiзaцiï методу проектiв пiд час навчання зазначеним ДПНП i формування /Г-компетентносп майбутшх лiкaрiв i провiзорiв за умови виконання ними проектв - курсових робiт, контрольних i розрaxунково-грaфiчниx робiт, iндивiдуaльноï сaмостiйноï роботи о^м загальнодидактичних дотримуються певних принцитв проектно' дiяльностi, тобто загальних регулят^в, котрi нормують таку дiяльнiсть (табл. 6) [16].
Таблиця 6.
Принципи проектно'|' дiяльностi, яких дотримуються, реалiзуючи метод проектiв пiд час навчання ДПНП «6СКГ», «М/», «/ТФ», «КМФ» з метою формування /Т-компетентносп майбутшх лiкарiв i провiзорiв
Принцип Характеристика
прогностичност'1 - обумовлений самою природою проектування, що орiентовaне на майбут-лй стан об'екта за шновацмним зразком, тобто в контекст даного дослщження передбачае формування в майбут-iix фaxiвцiв /Г-компетентност певних рiвнiв
покроковост'1 - передбачае поступовий перехщ проектного задуму до формування образу мети та образу дiяльностi, а потм - до програми дiяльностi та ïï реaлiзaцiï за умови, що кожна наступна дiя залежить вщ результату попередньо', тобто в контекст даного дослщження обумовлюе нaявнiсть зaдумiв, здiйснення всix крокiв i виконання вах дiй для забезпечення процесу формування /Г-компетентност
нормування - передбачае обов'язковкть проходження всix етaпiв створення проекту в межах регламентованих процедур, ям першочергово пов'язaнi з рiзними формами оргаызацп розумово' дiяльностi, що в контекст даного дослщження забезпечуе поетапне формування /Г-компетентност суб'ектiв освiтнього процесу
зворотного зв'язку - передбачае одержання шформацй' про кожну проектну д^ чи процедури, визначення ïï результaтивностi та коригування дiяльностi за потреби, тобто в контекст даного дослщження мае на мет, що формування /Г-компетентност майбут-iix фaxiвцiв необxiдно здiйснювaти поступово, контролюючи i коригуючи перебк цього процесу пщ час виконання проблемного (проектного) завдання
продуктивност'1 - передбачае, що в основу проектно' дiяльностi покладено прагматичысть, оскiльки така дiяльнiсть зорiентовaнa на одержання результату, що мае прикладне значення, тобто в контекст даного дослщження зорiентовaний на можливiсть використання в майбутый професiйнiй дiяльностi сформовано'' /Г-компетентност, а також знань, умЫь i навичок, набутих у межах цього процесу
культурноÏ аналогй' - передбачае, що результати проектування повины вщповщати певним культурним зразкам, тобто в контекст даного дослщження зорiентовaний на те, що сформована /Г-компетентнiсть мае використовуватись майбут-лми лiкaрями i провiзорaми не тiльки в професiйнiй дiяльностi, але й у високотеxнологiчному со^ум^ а тому мае вiдповiдaти його технолопчним i культурологiчним запитам
саморозвитку - передбачае розвиток суб'екта процесу проектування пщ час активно'' дiяльностi для досягнення сплановано'' мети, тобто в контекст даного дослщження зорiентовaний на те, що пщ час виконання проблемного (проектного) завдання вщбуваеться саморозвиток кожного майбутнього фaxiвця, що забезпечуе формування /Г-компетентност суб'ектiв освiтнього процесу
За пщсумками дослiдження ми дiйшли висновку, що ефективне формування /Г-компетентност мaйбутнix лiкaрiв i провiзорiв пiд час навчання ДПНП «6СКГ», «М/», «/ГФ», «КМФ» вщбуваеться за умови, що виконання проектв - курсових робп-, контрольних i розрaxунково-грaфiчниx робiт, iндивiдуaльноï самостйно''' роботи передбачае тaкi фази:
- '¡ш^ювання - вибирають тему i вщбирають ще';
- планування - моделюють (подумки i на паперО майбутый перебiг проекту, майбутню проектну дiяльнiсть;
- проведення - практично реaлiзують план проекту (пошук та опрацювання мaтерiaлiв за вибраною темою, aнaлiз i синтез вiдiбрaноï Ыформацп, aдaптaцiя мaтерiaлу до формату проекту, проведення дослщження, поетапний контроль виконання завдань, формування подальших цiлей i з'ясування меxaнiзмiв ïx досягнення);
- презента^я - демонструють отриман результати;
- о^нювання - контролюють виконання завдань зпдно з планом;
- документа^я - оформляють проект у виглядi електронного чи паперового зразка.
Ц фази, на нашу думку, визначають послщовысть i структуру дiяльностi мaйбутнix фaxiвцiв у процесi виконання проектiв - курсових робп-, контрольних i розрaxунково-грaфiчниx робiт, iндивiдуaльноï сaмостiйноï роботи, котра, як вважае Л. Козак, передбачае пщготовчий, дослщницький, теxнологiчний i завершальний етапи [15].
На прaктицi ми дшшли висновку, що ефективне застосування проектно!' технологи з метою формування 1Т-компетентносп мaйбутнix лiкaрiв i провiзорiв пiд час навчання ДПНП «6СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ» вiдбувaеться за дотримання певних педагопчних умов, серед яких варто акцентувати увагу на:
- значущосп проблемного (проектного) завдання з дослщницько! i творчо!' точок зору та його усвщомлены учасниками освтього процесу;
- професiйнiй спрямованосп проблемних (проектних) завдань;
- структуризацп змiстовоï частини проекту, тобто на плануваны етaпiв виконання проекту;
- встановлены обсягу i змiсту самостшно! роботи кожного учасника проекту;
- використаны дослiдницького методу;
- суб'ект-суб'ектнш взаемоди учaсникiв освiтнього процесу;
- рiвнi пiдготовленостi й iндивiдуaльниx особливостях майбутых фaxiвцiв;
- aдеквaтностi системи контролю за виконанням проекту вщповщно до складносп проблемних (проектних) завдань [15].
Дослщжуючи, ми пересвiдчились у тому, що проектна дiяльнiсть майбутых лiкaрiв i провiзорiв пiд час навчання зазначеними ДПНП максимально спрямована на формування ïx 1Т-компетентносп, якщо впродовж цього процесу мае мкце розумний баланс мiж aкaдемiчними знаннями i прагматичними вмшнями [38].
Погоджуючись з думкою Л. Палаево!', що ефективысть методу проектiв залежить вщ рiвня пiдготовки суб'ектiв освiтнього процесу, можна стверджувати, що майбутнш лтар чи провiзор, у котрого формуеться 1Т-компетентысть пiд час навчання зазначеним ДПНП у межах виконання проект - курсових робп-, контрольних i розрaxунково-грaфiчниx робп-, iндивiдуaльноï сaмостiйноï роботи, оволодiвaе певними вмiннями (табл. 7) [10; 13; 23].
Таблиця 7.
Вмшня, яких набувають майбутн1 л1кар1 i пров1зори в процес1 формування 1Т-компетентносп за умови реал1зацп методу проект1в п1д час навчання ДПНП «6СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ»
Вмшня Характеристика
¡нтелектуальш - визначати мету й описувати основы кроки з ÏÏ досягнення в процеа виршення проблемного (проектного) завдання; - працювати з шформа^ею (використання велико!' ктькосп джерел шформацп, здатысть збирати i накопичувати мaтерiaл); - здшснювати aнaлiз, систематизацю узагальнення, встановлювати aсоцiaцiï з раыше вивченим, зiстaвляти факти, встановлювати причинно-нaслiдковi зв'язки, iнтегрувaти знання, отримaнi з рiзниx джерел; - концентрувати увагу на досягнены мети впродовж виконання вае! роботи; - одержувати висновки
гностичн - розвивати особистий штерес та поглиблювати знання в певнш предметна гaлузi; - аргументувати сво! думки, формувати незалежы судження; - вивчати власы сильш i слaбкi сторони
проектувальн - визначати проблемы (проекты) завдання та оцЫювати власы можливосп щодо ïx виршення; - планувати власну дiяльнiсть у процесi вирiшення проблемного (проектного) завдання; - визначати власы обов'язки в процеа виршення проблемного (проектного) завдання та дотримуватись ïx виконання
конструктивн'1 - вивчати i практично реaлiзовувaти вибраы стратеги (алгоритми) виршення проблемних завдань (проект); - створювати уыкальний продукт, який мае практичне застосування; - оцЫювати себе та Ыших
творчi - креативно i критично мислити; - знаходити вaрiaнти виршення проблемного (проектного) завдання, котре мае мкце; - передбачати можливi вaрiaнти вирiшення iснуючого проблемного (проектного) завдання
оргашзацшн'! - навички самооргаызацп; - проявляти власну i вивляти в шших Ы^ативу в процесi виконання проблемного (проектного) завдання; - скеровувати дiяльнiсть шших учасниюв освiтнього процесу
комун'кативш - вщстоювати власну точку зору; - розумти i поважати точку зору шших, проявляти такт i дипломатичысть; - знаходити компромк думок у процеа виршення наявного проблемного (проектного) завдання; - виносити в ефективнш формi власну роботу на обговорення; - представляти звiт про проведену роботу перед aудиторiею
соцiальнi - встановлювати со^альы контакти (розподiл обов'язкiв, взaемодiя один з одним, спiвпрaця); - вщповщати за результати, отримaнi в процеа виршення проблемного (проектного) завдання
У контекст педaгогiчниx iдей J. Dewey тд час дослiдження було очевидним, що використання методу проект у процеа навчання ДПНП «6СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ» мaйбутнix лiкaрiв i провiзорiв з метою формування ïx 1Т-компетентност забезпечуе:
- самостшне конструювання знань суб'ектами освiтнього процесу, ïx орiентувaння в iнформaцiйному прост^ i вироблення критичного мислення;
- накопичення майбутыми фaxiвцями власного досвщу на пщфунт набутих систематизованих наукових знань;
- засвоення знань суб'ектами освтього процесу шляхом дослщного виршення проблемних (проектних) завдань;
- домшування пiзнaвaльниx iнтересiв осiб, якi навчаються, впродовж реaлiзaцiï навчально-виховного процесу, що можливе за рахунок проблемносп та штерактивносп навчання, запровадження iндивiдуaльного пщходу, орiентaцiï на особистiсний розвиток тих, хто навчаеться, формування сптьних цшностей;
- розвиток таких особистiсниx якостей майбутых фaxiвцiв як aктивнiсть, шщативысть, сaмостiйнiсть, вiдповiдaльнiсть, aвтономнiсть, а також ïx готовносп до планування свое!' дiяльностi, гнучкостi мислення, виправлення власних помилок, вмшня знаходити компромкы ршення;
- стимулювання процесiв сaмоусвiдомлення, самовизначення, самоствердження, сaмореaлiзaцiï, саморозвитку особистостi, а також усвщомлення соцiaльно цiннiсниx особистих життевих перспектив i творчого ставлення до життя;
- орiентувaння процесу навчання на майбутню професiйну дiяльнiсть лiкaря чи провiзорa пiд час виконання проблемних (проектних) завдань, як поступово ускладнюються.
Здшснюючи дослiдження, ми переконались у тому, що за реaлiзaцiï методу проект тд час навчання зазначеним ДПНП процес формування 1Т-компетентносп:
- е особиспсно спрямованим, бо за таких умов враховуються цЫ i завдання, котрi ставить перед собою кожна особа, яка навчаеться, а також ïï потреби, штереси, мотивацп, здiбностi, iндивiдуaльнi особливосп, життевий досвiд;
- забезпечуе пщготовку мaйбутнix фaxiвцiв до реально!' практично!' дiяльностi шляхом посилення не ттьки нaвчaльноï, але й професiйноï мотивацп;
- розвивае самостшысть мислення в майбутых лiкaрiв i провiзорiв;
- спрямований на встановлення причинно-наслщкових зв'яз^в мiж явищами шляхом aнaлiзу;
- забезпечуе взаемод^ тих, хто навчаеться, мiж собою, а також з викладачами;
- сприяе координацп дш осiб, якi навчаються, а також пщвищенню ïx вiдповiдaльностi в межах виконання проблемного (проектного) завдання i здшснення проекту в цтому [7].
На практик було з'ясовано, що використання методу проект з метою формування 1Т-компетентносп майбутых лiкaрiв i провiзорiв тд час навчання ДПНП «6СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ» у порiвняннi з iншими методами мае ряд переваг, а саме:
- вщсутысть готових i однозначних ршень у процеа проектно!' дiяльностi;
- оволодiння не ттьки знаннями, але й практичними вмiннями застосовувати цi знання з метою виршення проблемних (проектних) завдань;
- розвиток у майбутых фaxiвцiв навичок сaмоосвiти i самоконтролю;
- пщвищення iнформaцiйно!' культури - розвиток навичок пошуку, збирання, оброблення, презентацп шформацп;
- створення умов для комфортного навчання за рахунок наявносп можливосп проявляти влaснi здiбностi i здатносп в процесi формування 1Т-компетентносп;
- вибiр суб'ектами освiтнього процесу шдивщуального темпу виконання проблемного (проектного) завдання i проекту в цтому вщповщно до свого рiвня розвитку, потреб, iнтересiв i можливостей;
- тдвищення мотивацп оаб, якi навчаються, щодо набуття 1Т-компетентносп пiд час навчання зазначеним
ДПНП;
- розвиток у майбутых лiкaрiв i провiзорiв шщативи i сaмостiйностi, творчих здiбностей, здатносп до самооцшювання;
- можливiсть дтитись набутим досвiдом вирiшення проблемного (проектного) завдання з шшими суб'ектами освпшього процесу;
- мiжпредметнa iнтегрaцiя, що призводить до штеграцп знань i розумшня необxiдностi мiжпредметниx зв'язкiв у процеа формування 1Т-компетентносп;
- розвиток со^альних якостей мaйбутнix фaxiвцiв та ïx вщповщальносл.
Вище викладене дозволяе ствердитись на думц^ що використання методу проект тд час навчання зазначеним ДПНП з метою формування 1Т-компетентносп майбутых фaxiвцiв забезпечуе реaлiзaцiю фундаментального, компетентнiсного, особистiсно зорiентовaного, системнощ^яльысного, гумaнiстичного, суб'ект-суб'ектного, кiбернетичного, рефлексивного пiдxодiв до вищо! медично! i фармацевтично! освiти, що передбачена авторською моделлю методично!' системи формування 1Т-компетентносп майбутых лiкaрiв i провiзорiв [8]. О^м того, aнaлiзуючи дiяльнiсть мaйбутнix фaxiвцiв у процесi виконання проектiв - курсових робп-, контрольних i розрaxунково-грaфiчниx робiт, iндивiдуaльноï сaмостiйноï роботи, спрямовану на формування ïx 1Т-компетентносп тд час навчання ДПНП «£СКГ», «М1», «1ТФ», «КМФ», ми дiйшли висновку, що за своею суттю робота над проектом мае шновацшний характер, бо:
- вимагае вщ суб'ект освiтнього процесу застосовувати новi знання, спираючись на засвоений раыше мaтерiaл;
- шукати, компонувати i застосовувати нову шформа^ю з рiзномaнiтниx джерел, використовуючи сучасы iнформaцiйнi технологй' для виконання конкретних завдань;
- розвивае критичне мислення, а також прагнення до творчосп i саморозвитку;
- сприяе появi бажання i здатносп самостшно вчитися, набувати знання, вмшня i навички за умови формування 1Т-компетентносп;
- виробляе вмшня дiяти i приймати ршення самостшно чи в склaдi команди, а також виршувати конфлтти.
Тому, на наш погляд, метод проектв у процеа навчання ДПНП «£СКГ», «М/», «/ГФ», «КМФ» можна вважати шновацмною педагопчною технолопею (проектною технолопею), що забезпечуе самостйну навчально-тзнавальну дiяльнiсть мaйбутнix фaxiвцiв, реaлiзaцiя яко' спрямована на планування й оргашза^ю ïx дiяльностi в процеа створення певного виду проекту пщ керуванням або за пiдтримки викладача, а також на засвоення навчального мaтерiaлу i формування /Г-компетентносп майбут-iix лiкaрiв i провiзорiв. Таке мiркувaння не суперечить думцi О. Савченка, котрий вважав, що педагопчна технологiя - це науково обфунтована педагопчна (дидактична) система, яка гарантуе досягнення певно'' навчально' мети через чгтко визначену послiдовнiсть дiй, скерованих на виршення промiжниx цiлей i наперед визначений кшцевий результат [35].
Висновки. За пщсумками дослiдження можна стверджувати, що метод проектв у процеа формування /Г-компетентност майбутшх лiкaрiв i провiзорiв вiд час навчання ДПНП «£СКГ», «М/», «/ГФ», «КМФ» е одшею з iнновaцiйниx педaгогiчниx технолопй, яка вiдповiдaе вимогам Нaцiонaльноï доктрини розвитку освти Укра'ни у XXI столггг i Нaцiонaльнiй стратеги розвитку освiти в Укрaïнi на перюд до 2021 року щодо переходу до нового типу гумашстичночнновацмно''' освiти, коли увага переноситься на процес набуття майбутшми фaxiвцями знань, умЫь, навичок, життевого досвiду, якi трансформуються у вщповщш компетентностi i компетенцй'.
Список використаних джерел
1. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе . М. : Просвещение, 1985. 208 с.
2. Брыкова О. В. Проектная деятельность с использованием информационных технологий в учебном процессе : методическое пособие. СПб. : РЦОКОиИТ, 2007. 101 с.
3. Ващенко Г. Загальш методи навчання : Пщручник для педвузiв. Харюв : Державне вид-во Укра'ни, 1929. 232 с.
4. Вульфсон Б. Джон Дьюи : педагогика прагматизма. Лидеры образования. 2004. № 3. С. 12-15.
5. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций). М. : Совершенство, 1998. 608 с.
6. Гузеев В. В. Планирование рузультатов образования и образовательная технология. М. : Народное образование, 2001. 240 с.
7. Демчук О. О. Проектний метод навчання майбут-iix практичних психолопв. Нaуковi записки [Нацюнального ушверситету Острозька aкaдемiя]. Сер. : Психолопя i педагопка. 2013. № 22. С. 32-35.
8. Добровольська А. М. Модель методично' системи формування ^-компетентности майбутшх лiкaрiв i провiзорiв у процеа навчання дисциплшам природничо-науково' пщготовки. Наука i освп^а. Сер. : Педагопка. 2016. № 6. С. 86-95.
9. Ермаков I. Г. Шевцова С. М. Метод проектв у контекст життевих результатв дiяльностi учшв. Проектна дiяльнiсть у лще''' : компетентшсний потен^ал, теорiя i практика : Науково-методичний поабник / За ред. С. М. Шевцово', I. Г. Ермакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. К. : Департамент, 2008. 520 с.
10. Жиляева Ю. Особливост застосування методу проектв у профеайно-педагопчнш тдготовц вчт^в шоземних мов. Проблеми пщготовки сучасного вчителя : Зб. наук. праць. 2011. № 3. С. 35-42.
11. Ыновацшш педагопчш технологи у трудовому навчанш : Навч.-метод. поабник / За заг. ред. О. М. Коберника, Г. В. Терещука. Умань : СПД Жовтий, 2008. 212 с.
12. Ытерактивш технологи навчання : теорiя, практика, досвщ : метод. поаб. / авт.-укл. : О. Пометун, Л. Пироженко. К. : АПН, 2002. 136 с.
13. Карбованець О. Куруц Н. , Голуб Н. , Майорош А. Метод проектв сучасна педагопчна технолопя навчання освт-iix зaклaдiв рiзниx рiвнiв. Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Педагопка. Со^альна робота. 2008. Вип. 15. С. 80.-82.
14. Коберник О. Проективна педагопка i нацюнальна школа. Шлях освiти. 2000. № 1. С. 7-9.
15. Козак Л. В. Застосування проектних технолопй у тдготовц майбутшх викладач1в дошктьно''' педагопки i психологи. Педагопчний процес : теорiя i практика : Збiрник наук. праць. 2013. Вип. 1. С. 54-64.
16. Колесникова И. А. Горчакова-Сибирская М. П. Педагогическое проектирование : учебное пособие [для высших учебных заведений] / под. ред. В. А. Сластенина, И. А. Колесниковой. М. : Академия, 2008. 288 с.
17. Кульчицька О. I. Сисоева С. О. , Цехмктер Я. В. Педагопчш технологи : наука практик : навч.-метод. ш^чник / За ред. С. О. Сисоево'. К. : В!ПОЛ, 2002. 281 с.
18. Лук'янова Л. Технолопя оргашзаци проектно' дiяльностi. !мщж сучасного педагога. 2009. № 10 (99). С. 16-21.
19. Любчак Н. М. Проектш технологи : сутшсть та особливост використання у навчальному процеа. Вкник Чернтвського нацюнального педагопчного ушверситету. Сер. : Педагопчш науки. 2014. Вип. 122. С. 144-150.
20. Меандров Г. Метод проектов в начальной школе. В помощь комплексно-проектной работе. Метод. пособие для педагогов. Свердловск ; М. : Госиздат, 1931. С. 9-18.
21. Метод проектв : традици, перспективи, жи^п^ результати : Практико зорiент. зб. / С. М. Шевцова (кер.), I. Г. Ермаков (наук. кер. i ред.) та Ы. К., 2003. 504 с.
22. Освт-ii технологи : Навч.-метод. поабник / О. М. Пехота, А. З. Кттенко, О. М. Любарська та Ы. ; За заг. ред. О. М. Пехоти. К. : А.С.К., 2001. 256 с.
23. Палаева Л. И. Метод проектов в обучении английскому языку учащихся среднего этапа обучения общеобразовательной школы : автореф. дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (иностранный язык)». М., 2005. 24 с.
24. Педагопчний словник / За ред. дмсн. члена АПН Укра'ни М. Д. Ярмаченка. К. : Педагопчна думка, 2001. 516 с.
25. Пеньковских Е. А. Метод проектов в отечественной и зарубежной педагогической теории и практике. Вопросы образования. 2010. № 4. С. 307-318. DOI: 10.17323/1814-9545-2010-4-307-318
26. Полат Е. С. Метод проектов : история и теория вопроса. Школьные технологии. 2006. № 6. С. 43-47.
27. Полат Е. С. Метод проектов : типология и структура. Лицейское и гимназическое образование. 2002. № 9. С. 9-17.
28. Полат Е. С., Бухаркина Ю., Моисеева М. В. , Петров А. Е. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студентов вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / под ред. Е. С. Полат. М. : Академия, 2009. 272 с.
29. Полат Е., Петрова И. , Бухаркина М. , Моисеева М. Что такое проект : типология проектов. Открытый урок. 2004. №5-6. С. 10-17.
30. Проектна дiяльнiсть у школi / Упорядн. М. Голубенко. К. : Шк. свп-, 2007. 128 с.
31. Проектно-технолопчна дiяльнiсть учыв на уроках трудового навчання : теорiя i методика : Монографiя / За заг. ред. О. М. Коберника. К. : Наук. свп-, 2003. 172 с.
32. Ретивых М. В. Становление и развитие метода проектов в отечественной и зарубежной педагогической теории и практике // Вестник Брянского государственного университета. 2008. № 1. С. 24-32.
33. Рыбина О. В. Проектная деятельность учащихся в современной школе. Образование в современной школе. 2003. №9. С. 20-22.
34. Савенко Н. Ковганич Г. Життетворчий потен^ал виховно!' системи : Технолопя реалiзацií методу проект // Завуч (Шктьний свп-). 2005. № 34. С. 13-22.
35. Савченко О. Я. Дидактика початково!' школи : Пщручник для студенев педагопчних факультет. К. : Генеза, 2002. 368 с.
36. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. Учебное пособие. М. : Народное образование, 1998. 256 с.
37. Сисоева С. Особиспсно зорiентованi технологи : метод проект. Пщручник для директора. 2005. № 9-10. С.25-31.
38. Токаренко Н. Проектна дiяльнiсть iз дпъми старшого дошктьного вту. Вихователь-методист дошктьного закладу : спецiалiз. журн. 2013. № 10. С. 11-18.
39. Трояновский И. Опыт практического применения метода проектов в одной американской сельской школе. Вестник просвещения. 1925. № 5. С. 182-184.
40. Уйамбаева М. Проектна дiяльнiсть : теоретичн аспекти. Витоки педагопчно!' майстерносл. Сер. : Педагопчы науки. 2014. Вип. 13. С. 258-262.
41. Хоружа Л. Проектна культура вчителя : етичний компонент. Шлях освiти. 2006. № 2. С.11-15.
42. Хотунцев Ю. Л. Проекты в школьном курсе «Технология» / Ю. Л. Хотунцев, В. Д. Симоненко, О. А. Козина, Б. И. Орлов, М. Н. Шигонцев. Школа и производство. 1994. № 4. С. 52-54.
43. Чечель И. Д. Метод проектов, или Попытка избавить учителя от обязанностей всезнающего оракула. Директор школы. 1998. № 3. С. 11-16.
44. Шарипов Ф. В. Технология проектного обучения : учебно-методическое пособие. Уфа : Республиканский учебно-научный методический центр Министерства образования Республики Башкортостан, 2010. 56 с.
45. Шацкий С. Т. Педагогические сочинения: в 4 т. / под ред. И. А. Каирова [и др.] ; Т. 4 : [Статьи, доклады и выступления за 1931-1934 гг.] / Сост. Д. С. Бершадская. М. : Просвещение, 1965. 328 с.
46. Щербина С. В. Застосування проектного методу у викладанн шоземно!' мови у вищому навчальному закладк Науковi записки [Юровоградського державного педагопчного уыверситету iм. В. Винниченка]. Сер. : Фтолопчы науки (мовознавство). 2014. Вип. 128. С. 519-522.
47. Haines S. Projects for the EFL dassroom : Resource material for teachers. Edinburgh : Thomas Nelson and Sons, 1989. Рр. 23-90.
48. Jones J. Ch. Design Methods : seeds of human futures (2nd edition). London : John Wiley & Sons Ltd., 1992. 407 р.
49. Kilpatrick W. H. The Project Method : The Use Of The Purposeful Act In The Educative Process. Teachers College Record. 1918. No. 19. Рр. 319-334.
50. Knoll M. John Dewey und die Projektmethode. Zur Aufklärung eines Missverständnisses. Bildung und Erziehung. 1992. Vol. 45. Pp. 89-108. DOI : https://doi.org/10.7788/bue-1992-0108
51. Knoll M. The Project Method : Its Origin and International Development. Progressive Education Across the Continents. A Hadbook, ed. H. Röhrs and V. Lenhart. New York : Lang, 1995. Pp. 307-318. Retrieved from www.mi-knoll.de/145401.html
52. Knoll M. The project method : Its vocational education origin and international development. Journal of Industrial Teacher Education. 1997. Vol. 34. No. 3. Pp. 59-80.
53. Rainhard D. Deutsch als Fremdsprache Projekte im Internet. Stuttgart : Klett, 2000.
54. Sinclair B. Learner autonomy : the Cross-cultural question. IATEFL Newsletter. 1997. Vol. 26. Iss. 139. Pp. 12-13.
References
1. Babanskiy Yu. K. Metodyi obucheniya v sovremennoy obscheobrazovatelnoy shkole . M. : Prosveschenie, 1985. 208 s.
2. Bryikova O. V. Proektnaya deyatelnost s ispolzovaniem informatsionnyih tehnologiy v uchebnom protsesse : metodicheskoe posobie. SPb. : RTsOKOiIT, 2007. 101 s.
3. Vaschenko G. ZagalnI metodi navchannya : PIdruchnik dlya pedvuzIv // HarkIv : Derzhavne vid-vo UkraYini, 1929. 232 s.
4. Vulfson B. Dzhon Dyui : pedagogika pragmatizma / Lideryi obrazovaniya. 2004. # 3. S. 12-15.
5. Gershunskiy B. S. Filosofiya obrazovaniya dlya HHI veka (V poiskah praktiko-orientirovannyih obrazovatelnyih kontseptsiy). M. : Sovershenstvo, 1998. 608 s.
6. Guzeev V. V. Planirovanie ruzultatov obrazovaniya i obrazovatelnaya tehnologiya. M. : Narodnoe obrazovanie, 2001. 240 s.
7. Demchuk O. O. Proektniy metod navchannya maybutnIh praktichnih psihologIv. NaukovI zapiski [NatsIonalnogo unIversitetu Ostrozka akademIya]. Ser. : PsihologIya I pedagogIka. 2013. # 22. S. 32-35.
8. Dobrovolska A. M. Model metodichnoYi sistemi formuvannya IT-kompetentnostI maybutnIh lIkarIv I provIzorIv u protsesI navchannya distsiplInam prirodnicho-naukovoYi pIdgotovki // Nauka I osvIta. Ser. : PedagogIka. 2016. # 6. S. 86-95.
9. Ermakov I. G. Shevtsova S. M. Metod proektIv u kontekstI zhittEvih rezultatIv dIyalnostI uchnIv // Proektna dIyalnIst u lItseYi : kompetentnIsniy potentsIal, teorIya I praktika : Naukovo-metodichniy posIbnik / Za red. S. M. ShevtsovoYi, I. G. Ermakova, O. V. Batechko, V. O. Zhadka. K. : Departament, 2008. 520 s.
10. ZhilyaEva Yu. OsoblivostI zastosuvannya metodu proektIv u profesIyno-pedagoglchnly pIdgotovtsI vchitellv Inozemnih mov // Problemi pIdgotovki suchasnogo vchitelya : Zb. nauk. prats. 2011. # 3. S. 35-42.
11. InnovatsIynI pedagogIchnI tehnologIYi u trudovomu navchannI : Navch.-metod. posIbnik / Za zag. red. O. M. Kobernika, G. V. Tereschuka. Uman : SPD Zhovtiy, 2008. 212 s.
12. InteraktivnI tehnologIYi navchannya : teorIya, praktika, dosvId : metod. posIb. / avt.-ukl. : O. Pometun, L. Pirozhenko. K. : APN, 2002. 136 s.
13. Karbovanets O. Kuruts N. , Golub N. , Mayorosh A. Metod proektIv suchasna pedagogIchna tehnologIya navchannya osvItnIh zakladIv rIznih rIvnIv // Naukoviy vIsnik Uzhgorodskogo unIversitetu. PedagogIka. SotsIalna robota. 2008. Vip. 15. S. 80-82.
14. Kobernyk O. Proektyvna pedahohika i natsionalna shkola // Shliakh osvity. - 2000. - № 1. - S. 7-9.
15. Kozak L. V. Zastosuvannia proektnykh tekhnolohii u pidhotovtsi maibutnikh vykladachiv doshkilnoi pedahohiky i psykholohii // Pedahohichnyi protses : teoriia i praktyka : Zbirnyk nauk. prats. 2013. Vyp. 1. S. 54-64.
16. Kolesnykova Y. A. Horchakova-Sybyrskaia M. P. Pedahohycheskoe proektyrovanye : uchebnoe posobye [dlia vbisshykh uchebnbikh zavedenyi] / pod. red. V. A. Slastenyna, Y. A. Kolesnykovoi. M. : Akademyia, 2008. 288 s.
17. Kulchytska O. I. Sysoieva S. O. , Tsekhmister Ya. V. Pedahohichni tekhnolohii : nauka praktytsi : navch.-metod. shchorichnyk / Za red. S. O. Sysoievoi. K. : VIPOL, 2002. 281 s.
18. Luk'ianova L. Tekhnolohiia orhanizatsii proektnoi diialnosti // Imidzh suchasnoho pedahoha. - 2009. - № 10 (99). S. 16-21.
19. Liubchak N. M. Proektni tekhnolohii : sutnist ta osoblyvosti vykorystannia u navchalnomu protsesi // Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Ser. : Pedahohichni nauky. 2014. Vyp. 122. S. 144-150.
20. Meandrov H. Metod proektov v nachalnoi shkole. V pomoshch kompleksno-proektnoi rabote. Metod. posobye dlia pedahohov. Sverdlovsk ; M. : Hosyzdat, 1931. S. 9-18.
21. Metod proektiv : tradytsii, perspektyvy, zhyttievi rezultaty : Praktyko zoriient. zb. / S. M. Shevtsova (ker.), I. H. Yermakov (nauk. ker. i red.) ta in. K., 2003. 504 s.
22. Osvitni tekhnolohii : Navch.-metod. posibnyk / O. M. Piekhota, A. Z. Kiktenko, O. M. Liubarska ta in. ; Za zah. red. O. M. Piekhoty. - K. : A.S.K., 2001. - 256 s.
23. Palaeva L. Y. Metod proektov v obuchenyy anhlyiskomu yazbiku uchashchykhsia sredneho эtapa obuchenyia obshcheobrazovatelnoi shkolbi : avtoref. dyss. ... kand. ped. nauk : spets. 13.00.02 «Teoryia y metodyka obuchenyia y vospytanyia (ynostrannbii yazbik)» / L. Y. Palaeva. M., 2005. 24 s.
24. Pedahohichnyi slovnyk / Za red. diisn. chlena APN Ukrainy M. D. Yarmachenka. K. : Pedahohichna dumka, 2001. 516 s.
25. Penkovskykh E. A. Metod proektov v otechestvennoi y zarubezhnoi pedahohycheskoi teoryy y praktyke / E. A. Penkovskykh // Voprosbi obrazovanyia. 2010. № 4. S. 307-318. DOI: 10.17323/1814-9545-2010-4-307-318
26. Polat E. S. Metod proektov : ystoryia y teoryia voprosa // Shkolnbie tekhnolohyy. 2006. № 6. S. 43-47.
27. Polat E. S. Metod proektov : typolohyia y struktura // Lytseiskoe y hymnazycheskoe obrazovanye. 2002. № 9. S. 9-17.
28. Polat E. S., Bukharkyna Yu., Moyseeva M. V. , Petrov A. E. Novbie pedahohycheskye y ynformatsyonnbie tekhnolohyy v systeme obrazovanyia : ucheb. posobye dlia studentov vuzov y systembi povbishenyia kvalyfykatsyy pedahohycheskykh kadrov / pod red. E. S. Polat. M. : Akademyia, 2009. 272 s.
29. Polat E., Petrova Y. , Bukharkyna M. , Moyseeva M. Chto takoe proekt : typolohyia proektov // Otkrbitbii urok. 2004. №5-6. S. 10-17.
30. Proektna diialnist u shkoli / Uporiadn. M. Holubenko. K. : Shk. svit, 2007. 128 s.
31. Proektno-tekhnolohichna diialnist uchniv na urokakh trudovoho navchannia : teoriia i metodyka : Monohrafiia / Za zah. red. O. M. Kobernyka. K. : Nauk. svit, 2003. 172 s.
32. Retyvbikh M. V. Stanovlenye y razvytye metoda proektov v otechestvennoi y zarubezhnoi pedahohycheskoi teoryy y praktyke // Vestnyk Brianskoho hosudarstvennoho unyversyteta. 2008. № 1. S. 24-32.
33. Rbibyna O. V. Proektnaia deiatelnost uchashchykhsia v sovremennoi shkole // Obrazovanye v sovremennoi shkole. 2003. № 9. S. 20-22.
34. Savenko N. Kovhanych H. Zhyttietvorchyi potentsial vykhovnoi systemy : Tekhnolohiia realizatsii metodu proektiv // Zavuch (Shkilnyi svit). 2005. № 34. S. 13-22.
35. Savchenko O. Ya. Dydaktyka pochatkovoi shkoly : Pidruchnyk dlia studentiv pedahohichnykh fakultetiv. K. : Heneza, 2002. 368 s.
36. Selevko H. K. Sovremennbie obrazovatelnbie tekhnolohyy. Uchebnoe posobye. M. : Narodnoe obrazovanye, 1998. 256 s.
37. Sysoieva S. Osobystisno zoriientovani tekhnolohii : metod proektiv // Pidruchnyk dlia dyrektora. 2005. № 9-10. S.25-31.
38. Tokarenko N. Proektna diialnist iz ditmy starshoho doshkilnoho viku // Vykhovatel-metodyst doshkilnoho zakladu : spetsializ. zhurn. 2013. № 10. S. 11-18.
39. Troianovskyi Y. Opbit praktycheskoho prymenenyia metoda proektov v odnoi amerykanskoi selskoi shkole // Vestnyk prosveshchenyia. 1925. № 5. S. 182-184.
40. Uisimbaieva M. Proektna diialnist : teoretychni aspekty // Vytoky pedahohichnoi maisternosti. Ser. : Pedahohichni nauky. 2014. Vyp. 13. S. 258-262.
41. Khoruzha L. Proektna kultura vchytelia : etychnyi komponent // Shliakh osvity. 2006. № 2. S.11-15.
42. Khotuntsev Yu. L. Proektbi v shkolnom kurse «Tekhnolohyia» / Yu. L. Khotuntsev, V. D. Symonenko, O. A. Kozyna, B. Y. Orlov, M. N. Shyhontsev // Shkola y proyzvodstvo. 1994. № 4. S. 52-54.
43. Chechel Y. D. Metod proektov, yly Popbitka yzbavyt uchytelia ot obiazannostei vseznaiushcheho orakula // Dyrektor shkoly. 1998. № 3. S. 11-16.
44. Sharypov F. V. Tekhnolohyia proektnoho obuchenyia : uchebno-metodycheskoe posobye. Ufa : Respublykanskyi uchebno-nauchnbii metodycheskyi tsentr Mynysterstva obrazovanyia Respublyky Bashkortostan, 2010. 56 s.
45. Shatskyi S. T. Pedahohycheskye sochynenyia: v 4 t. / pod red. Y. A. Kayrova [y dr.] ; T. 4 : [Staty, dokladbi y vbistuplenyia za 1931-1934 hh.] / Sost. D. S. Bershadskaia. M. : Prosveshchenye, 1965. 328 s.
46. Shcherbyna S. V. Zastosuvannia proektnoho metodu u vykladanni inozemnoi movy u vyshchomu navchalnomu zakladi // Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Vynnychenka]. Ser. : Filolohichni nauky (movoznavstvo). 2014. Vyp. 128. S. 519-522.
47. Haines S. Projects for the EFL classroom : Resource material for teachers. Edinburgh : Thomas Nelson and Sons, 1989. Pp. 23-90.
48. Jones J. Ch. Design Methods : seeds of human futures (2nd edition). London : John Wiley & Sons Ltd., 1992. 407 p.
49. Kilpatrick W. H. The Project Method : The Use Of The Purposeful Act In The Educative Process // Teachers College Record. 1918. No. 19. Pp. 319-334.
50. Knoll M. John Dewey und die Projektmethode. Zur Aufklärung eines Missverständnisses // Bildung und Erziehung. 1992. Vol. 45. Pp. 89-108. DOI : https://doi.org/10.7788/bue-1992-0108
51. Knoll M. The Project Method : Its Origin and International Development // Progressive Education Across the Continents. A Hadbook, ed. H. Röhrs and V. Lenhart. New York : Lang, 1995. Pp. 307-318. Retrieved from www.mi-knoll.de/145401.html
52. Knoll M. The project method : Its vocational education origin and international development // Journal of Industrial Teacher Education. 1997. Vol. 34. No. 3. Pp. 59-80.
53. Rainhard D. Deutsch als Fremdsprache Projekte im Internet. Stuttgart : Klett, 2000.
54. Sinclair B. Learner autonomy : the Cross-cultural question. IATEFL Newsletter. 1997. Vol. 26. Iss. 139. Pp. 12-13.
THE PROJECT METHOD: FORMATION OF THE IT COMPETENCE OF THE FUTURE SPECIALISTS
Anna Dobrovolska
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ukraine Abstract. The article focuses on the concepts of "project", "project activity", "project method". Examines the historical aspects of the formation of project method in foreign pedagogical theory and practice.a Described functions of the project activities by future doctors and pharmacists during training, disciplines of natural-scientific preparation (DPNP) with the purpose of formation of information-technological competence (it-competence).
The attention is focused on levels of interaction between subjects of educational process during project activities aimed at the formation of it-competence of future specialists while training DPNP.
Characterized by the principles that are held with project activities in the framework of the project method with the purpose of formation of it competence of future doctors and pharmacists, who study DPNP.
The attention is focused on pedagogical conditions of application of design technology for the effective formation of the it competence of future specialists while training DPNP.
Described skills acquired by future doctors and pharmacists in the process of formation of it-competence in implementation of project method in teaching DPNP.
The attention is focused on the advantages of project method in comparison with other methods under condition of formation of it competence of future specialists while training DPNP.
The resulting conclusion that the project method in the process of formation of it competence of future doctors and pharmacists during training DPNP is one of the innovative pedagogical technologies.
Keywords: IT competence, project method, project, project activity, project technology.
