CC BY
59
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Добровольська А.М. Формування 1Т-компетентност'1 майбутшх фахiвцiв як педагог'чна проблема // Фiзико-математична осв'та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 3(13). - С. 45-56.
Dobrovolska А. Formation Of IT Competence Of Future Specialists As A Pedagogical Problem // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 3(13). - Р. 45-56.
А.М. Добровольська
1вано-Франшвський нац1ональний медичний ушверситет, УкраУна
anna68@meta. ua
ФОРМУВАННЯ 1Т-КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ЯК ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
Анота^я. У статт1 закцентовано увагу на цифровй компетентност> як однй з восьми ключових компетентностей для навчання впродовж життя, котр1 були визначеш в Рекомендац>ях Парламенту i Ради бвропи.
Проаналiзовано змiст поняття «'¡нформацшно-технолог'мна компетентнiсть» («1Т-компеmенmнiсmь») у межах понять «технолог'нна компетентшсть» й «iнформацiйна компетентшсть».
Закцентовано увагу на техшчному й iнформацiйному пдходах, що використовуються з метою розгляду поняття «iнформацiйна компетентшсть».
Розглянуто структуру iнформацiйноУ компетентност> в межах загальноос&тшх (базових) i профеайно зор>ентованих знань i вм>нь.
Закцентовано увагу на структурних компонентах 1Т-компетентност>, а саме професiйно-iнформацiйному (об'ективний) i особистсному (суб'ективний) компонентах.
Схарактенизовано знанневий, мотива^йний, опера^йний, когштивний, рефлексивний, комушкативний структурнi компоненти 1Т-компетентност>.
Закцентовано увагу на iнформацiйному, комп'ютерно-технолог'чному i процесуально-д'тльшсному структурних компонентах 1Т-компетентност>.
Отримано висновок, що формування 1Т-компетентност> майбутшх л 'жар'1в i провiзорiв е нагальною педагог'нною проблемою, котру необх'дно вир>шувати пд час осв>тнього процесу в профiльних ВНЗ.
Ключовi слова: iнформацiйна компетентшсть, 1Т-компетентшсть, структурнi компоненти, технологiчна компетентшсть, цифрова компетентшсть.
Постановка проблеми. Одшею з основних ознак сучасного сусшльства е с^мкий розвиток шформацшно-комушкацшних технологш (/К-технологш), використання яких забезпечуе створення, перероблення, розподт i споживання надзвичайно великих за обсягом шформацшних ресурав.
За сучасних умов розвитку медичноТ i фармацевтичноТ науки i практики мае мкце активне впровадження в процес навчання i професшну дiяльнiсть фахiвцiв системи охорони здоров'я i фармацевтичноТ галузi УкраТни нов^шх /К-технологш, використання котрих у практичнш медицин i фармацп скероване на реалiзацiю права людини щодо отримання квaлiфiковaноТ медичноТ допомоги в будь-який час i в будь-якому мкщ, зважаючи, зокрема, на високий рiвень шформацшно-технолопчноТ компетентности (1Т-компетентносп) лiкарiв i провiзорiв. Тому проблема формування /Т-компетентносл майбутшх фахiвцiв, якi здобувають професiйну освiту у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах (ВМ(Ф)НЗ), стае визначальним чинником Тх устшноТ майбутньоТ практичноТ дiяльностi. Але на сьогодшшнш день, не дивлячись на надзвичайно велику затребувашсть використання /К-технологш у процес безпосередньоТ професшноТ дiяльностi лiкaрiв i провiзорiв, недостатньо розробленi теоретичш i практичнi питання застосування таких технологш шд час навчання у ВМ(Ф)НЗ з позицш педaгогiки i методики вищоТ освiти, зокрема i щодо формування /Т-компетентностi мaйбутнiх фaхiвцiв. У зв'язку з цим виникае необхщшсть, перш за все, в ТТ ознaченнi i трaктувaннi.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Аналiз актуальних дослiджень. Проблемам упровадження й ефективного використання /К-технологш у навчанш, зокрема пiд час шдготовки фахiвцiв у ВНЗ, придшяеться значна увага як в УкраТш, так i за ТТ межами. Таким проблемам присвячено чимало теоретичних та експериментальних праць втизняних i зарубiжних педагогiв i психологiв, а саме проблемою ошкуються Н. Баловсяк, В. Беспалько, Р. Гуревич, М. Жалдак, М. Кадемiя, М. Козяр, В. Кремень, Е. Полат, I. Роберт, О. Сисоева, О. Сшрш, В. Трайнев, Л. Шевченко [3; 5; 6; 11; 18; 23; 25; 28; 29] та iншi науковцк
Мета статл. Метою статт е з'ясування особливостей /7"-компетентносл (означення, трактування, змiст) з огляду на доцтьшсть ТТ формування в майбутшх лiкарiв i провiзорiв у процес вищоТ медичноТ i фармацевтичноТ осв^и, зокрема пiд час навчання дисциплшам природничо-науковоТ пiдготовки (ДПНП), що е певною педагогiчною проблемою, котру виршують у межах природничо-науковоТ подготовки у ВМ(Ф)НЗ.
Виклад основного матерiалу. Компетентнiсний пiдхiд лежить в основi нацiональних рамок квалiфiкацiй рiзних краТн, зокрема й УкраТни. У св^овш педагогiчнiй спiльнотi досi тривае дискуая щодо трактування поняття «компетентшсть».
Для з'ясування розбiжностей у застосуваннi термов у сферi освiти, а також з метою визначення ключових термов, котрi важливi для спiльного розумшня сучасноТ осв^ньоТ полiтики в галузi професшноТ пiдготовки в eвропi, CEDEFOP (бвропейський центр розвитку iпрофеайного навчання) в 2004 р. оприлюднив европейський багатомовний глосарш, який базуеться на документах ЕвропейськоТ комiсiT. Трактування, наведет в глосари, стверджують, що:
- навички - це знання i досвщ, необхiднi для виконання специфiчних завдань i роботи;
- компетентшсть - це доведена здатшсть застосовувати знання, навички, особиспсш, сощальш i/або методологiчнi здатностi в робот i навчаннi, а також у професшному й особистiсному розвитковi [20].
Водночас у документах ЕвропейськоТ комiсiт зазначаеться, що:
- компетентшсть - це здатшсть застосовувати навчальш досягнення адекватно визначеним контекстам (в освт, роботу особистiсному i професiйному розвитков^;
- компетентшсть передбачае наявнiсть функцюнальних аспектiв (зокрема технiчних навичок), особиспсних якостей (зокрема соцiальних й оргашзацшних навичок) та етичних цiнностей, бо ТТ не обмежено лише когштивними елементами [20].
На активному впровадженш /К-технологш для вдосконалення навчання, що визначае основы прюритети модершзацп осв^и i досягнення ТТ якостi в усьому свт, свою увагу акцентувало чимало мiжнародних освiтнiх iнiцiатив, серед яких слщ виокремити:
- Millennium Development Goals (MDGs) - ЦЫ розвитку тисячол^тя (Цiль 2), прийнят на Самiтi ООН;
- the UNESCO Education for All (EFA) - проект ЮНЕСКО «Осв^а для вах»;
- World Summit for the Information Society (WSIS) - Всесв^нш сами" з питань шформацшного сусшльства;
- Literacy Decade /nitiatives - Десятил^тя iнiцiатив грамотностi, проголошене ООН на перiод до 2015 р. [27].
Цш розвитку тисячол^я в межах членства в ООН адаптовано УкраТною [33]. При цьому Цть 2 «Забезпечення яшсноТ осв^и впродовж життя» основним прiоритетом висувае дистанцшну освiту, пiслядипломну освiту та iншi форми освiти, зокрема з використанням шновацшних навчальних технологiй та /К-технологш.
У дослiдженнi «Цифрова компетентшсть на практицi: рамковий аналiз» («Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks»), яке оприлюднила Европейська комiсiя [36], зазначено, що в Рекомендащях Парламенту i Ради Европи вщ 18 грудня 2006 р. (Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (2006/962/EU)) [35] саме цифрова компетентшсть (digital competence) визнана одшею з восьми ключових компетентностей (key competences) для навчання впродовж життя (lifelong learning - LLL) у краТнах Европейського Союзу. Вона визначена як здатшсть упевнено, критично i творчо використовувати /К-технологп для досягнення цшей, що належать до галузi роботи, зайнятосп, навчання, дозвтля, участ в житт сусшльства [20]. Ця компетентшсть розглядаеться як трансверсальна, що сприяе досягненню шших компетентностей, як стосуються сфери мов, математики, вмшня навчатись, культурноТ обiзнаностi тощо i належать до навичок XXI ст., котрих мають досягти вс громадяни, аби забезпечити власну активну участь у житт сусшльства та його економiчному розвитковi [20; 36].
Пiд кутом зору роботодавщв компетентною людиною можна вважати таку, яка, незалежно вщ професп, добре виконуе роль, що вщ неТ очiкують.
Представники OECD (Органiзацiя економ'нного сп'1вроб'1тництва i розвитку) у межах цтьового проекту «DeSeCo» («Definition and Selection of Competencies: Theoretical and Conceptual Foundations») визначили три категорп ключових компетентностей як концептуальноТ бази, тобто автономну дiяльнiсть, штерактивне використання засобiв, умiння функцiонувати в сощально гетерогенних групах [20].
Цифрова компетентшсть належить до категори «штерактивне використання засобiв», де виокремленi так ключовi компетентностi:
- здатнiсть штерактивно застосовувати мову, символiку, тексти;
- здатшсть використовувати знання (шформацшна грамотшсть);
- здатшсть застосовувати (hobî) iнтерактивнi технологи.
На cьоrоднi залишаеться вщкритим питання, як та яким чином мае бути вiдображена цифрова компетентшсть у змicтi оcвiти i cиcтемi пiдrотовки (до дипломноУ i шслядипломноУ) лiкарiв i провiзорiв, бо дос icнуе рiзномaнiття думок, як саме мае називатись компетентшсть, пов'язана з /К-технологш.
У зaрубiжних системах осв^и в межах поняття «цифрова компетентшсть» визначають низку понять, змicт яких у багатьох випадках ототожнюеться:
- digital literacy (англ.) - цифрова грамотшсть;
- technology literacy (англ.) - технолопчна rрaмотнicть;
- information literacy (англ.) - шформацшна грамотшсть;
- information and technology literacy (англ.) - шформацшна i технолопчна грамотшсть (/Т-грамотшсть);
- ICTskills (англ.) - шформацшно-комушкцшно-технолопчш навички (/КТ-навички);
- information competence (англ.) - шформацшна компетентшсть;
- /Тcompetence (англ.) - шформацшно-технолопчна компетентшсть (/Т-компетентшсть);
- /C competence (англ.) - шформацшно-комушкацшна компетентшсть (/К-компетентшсть);
- ICT competence (англ.) - шформацшно-комушкацшно-технолопчна компетентшсть (/КТ-компетентшсть);
- e-competence (англ.) - електронна компетентшсть (е-компетентшсть);
- medienkompetenz (шм.) - медiaкомпетентнicть та iншi [20; 27].
Узагальнений погляд науковщв щодо поняття «цифрова компетентшсть» був представлений у дослщженш «Стратеги для просування та розвитку е-компетентност серед майбутнього поколiння профеciонaлiв: европейськ i мiжнaроднi пiдходи» («Strategies to Promote the Development of E-competencies in the Next Generation of Professionals: European and International Trends»), здшсненому на бaзi ушверситету Мехшо [38].
Основш дискуси навколо поняття «цифрова компетентшсть» вщбувались у межах розроблення стратепчних документiв мiжнaродними оргашзащями, а саме:
- 1989 - Ontario Ministry of Education and Training (Мшстерство осв^и штату Онтарю, Канада);
- 2004 - CEDEFOP (бвропейський центр розвитку i професшного навчання);
- 2007 - OECD (Оргашзащя економiчноrо cпiвробiтництвa i розвитку);
- 2008 - UNESCO (ЮНЕСКО);
- 2009 - Becta (Векта) [20].
Розбiжноcтi, що мають мкце у визнaченнi поняття «цифрова компетентшсть» стосовно формування i застосування сфери /К-технолопй, пов'язaнi з контекстом, у якому вони застосовуються. У зв^ах OECD сформульована думка, що стан розвитку сусшльства та iнших сфер, наприклад, нова економта (new economy), е-економта (e-economy), /КТ-сектор (ICTsector), зумовлюють застосування рiзноï термшологи щодо сфери /К-технолоriй, а це, в свою чергу, призводить до неч^коУ термшологи стосовно поняття «цифрова компетентшсть» [20].
Одним iз понять, яке використовують мiжнaроднi кола разом iз поняттям «цифрова компетентнicть», е поняття «цифрова грамотшсть» або «шформацшна грамотшсть». Варто вирiзнити цю категор^, оcкiльки вона фirуруе у великш кiлькоcтi мiжнaродних документiв, а також в осв^шх стандартах бaraтьох краш.
Поняття «iнформaцiйнa rрaмотнicть» сформувалось у 90-х роках ХХ ст. як наслщок впливу двох рiзних галузей на щеУ формування шформацшноУ культури:
- з одного боку - сфери бiблiотекознaвcтвa;
- з шшого боку - науково-шформацшноУ дiяльноcтi й оволодшня комп'ютерними технолоriями.
Представники ALA (Американська б'1бл'ютечна асои/аи/я) в 2000 р. створили стандарти компетентност в cферi шформацшноУ rрaмотноcтi («Information Literacy Competency Standards for Higher Education »), зпдно з якими оcвiченa людина повинна вмiти знаходити необхщну iнформaцiю для професшноУ i побутовоУ дiяльноcтей, користуватися цiею iнформaцiею, aнaлiзувaти, синтезувати, оцiнювaти як саму шформацш, так i ïï джерела, використовуючи при цьому новiтнi iнформaцiйнi i комушкацшш технологи [37].
Як зазначае Н. Сороко, iнформацiйна грамотшсть - це вмшня i навички особистост щентифтувати iнформaцiю, здiйcнювaти ефективний пошук шформаци, вiдбирaти й aнaлiзувaти, орiентувaтиcя в iнформaцiйних ресурсах, iнформaцiйних потоках та шформацшних системах [26]. На сучасному етап розвитку /К-технолоriй це поняття мае включати в себе також i володшня технолопчними методами оргашзаци i зберiraння шформаци, що представлена на цифрових ноаях. Доцшьно вказати на те, що шформацшна грамотшсть вiдобрaжaе iнформaцiйно-технолоriчний аспект шформацшноУ культури.
На думку Дж. Роман змicт e-компетентноcтi становлять п'ять понять, тобто e-обiзнaнicть, технолоriчнa rрaмотнicть, шформацшна грамотшсть, цифрова rрaмотнicть i медiaгрaмотнicть. Автор також зазначае, що в його доcлiдженнi cинонiмaми виступають там поняття як е-компетентшсть, цифрова компетентшсть, /К-компетентнicть, а це свщчить про диcкуciйний характер таких понять [38].
Ю. Биков i ствавтори вважають, що /К-компетентшсть e результатом рiзнобiчних здатностей людини i мае так складовi (табл. 1) [21]:
Таблиця 1
C^aAOBÏ /К-компетентност
Складова Характеристика
здатност '1 i вм'шня - здобувати шформащю з рiзних джерел у зрозумтому вигляд^ - працювати з рiзними вiдомостями; - критично оцiнювати вщомосл; - використовувати в професiйнiй дiяльностi /К-технологп
знання - особливостей iнформацiйних потомв у свош галузi; - основ ергономти та шформацшноУ безпеки; - функцюнальних можливостей /К-технологiй; - конкретних навичок з використання комп'ютерноУ техшки та /К-технологiй; - ставлення особистосп до застосування /К-технологiй для вщповщальноУ сощальноУ взаемоди i поведiнки
Варто зазначити, що поняття «цифрова компетентшсть» стосовно формування i застосування сфери /К-технологш перебувае в стаж розвитку. Однак слщ визнати, що науковi розвiдки здебiльшого обумовленi суб'ективними потребами дослщнимв при наданнi характеристики цьому поняттю. Тому змiст, який вкладаеться в нього, вщповщае цшям i темам дослiдницьких розробок. Цим обмежуеться або розширюеться змiст поняття «цифрова компетентшсть» до спектру необхщних Ум дослщжуваних питань.
Здебiльшого дослщники пiд цим поняттям розумiють доведену здатшсть працювати iндивiдуально або колективно, використовуючи iнструменти, ресурси, процеси i системи, якi вiдповiдають за доступ до шформацп (вiдомостей i даних) та ïï оцiнювання, застосовувати таку шформащю для вирiшення проблем, сшлкування, створення iнформацiйно-спрямованих рiшень, продуктiв i систем, а також для отримання нових знань [20].
Зважаючи на вс наведет вище мiркування щодо поняття «цифрова компетентшсть» та його трактування, ми ствердились у думщ, що стосовно навчання ДПНП у межах природничо-науковоУ подготовки у ВМ(Ф)НЗ, а також тих знань, умшь i навичок, способiв дiяльностi, яких набувають пiд час такого процесу майбутш лiкарi i провiзори, доцтьно використовувати поняття «/Т-компетентшсть».
Як вважае О. Матвieнко, /Т-компетентнiсть суспiльства передбачае наявшсть iнтелектуальних i технологiчних умшь шформацшноУ взаемоди, а також проявляеться в освоенш iнформацiйного простору сусшльства з використанням нових шформацшних технологш [13].
В. Баженов i ствавтори стверджують, що для з'ясування зм^у поняття «/Т-компетентшсть» спочатку необхщно схарактеризувати окремо поняття «технолопчна компетентнiсть» й «шформацшна компетентнiсть». На Ух думку:
- mехнологiчна компетентшсть визначае здатшсть людини зрозум^и i реалiзувати шструкщю, описати технологiю чи алгоритм дiяльностi та вказiвки, що не порушують Ух змiст i цiлiснiсть;
- шформацшна компетентшсть визначаеться здатшстю суб'екта осв^нього процесу чи фахiвця систематизувати, критично оцiнювати й аналiзувати отриману шформащю з позицп завдання, що виршуеться, робити аргументованi висновки, використовувати отриману шформащю пiд час планування i реалiзацiï своеУ дiяльностi в певних ситуащях, структурувати наявну шформащю, подавати ïï в рiзних формах i на рiзноманiтних носiях, котрi адекватнi запитам споживача шформацп [24].
Мiркування О. Литвиненко передбачають, що:
- iнформацiйна компетентшсть формуеться пщ впливом ряду чиннишв, серед котрих визначальним е зм^ освiти, що мiстить у собi не тшьки перелiк навчальних дисциплiн, але й перелт професiйних умiнь i навичок, ям мають бути сформованi шд час навчання визначеним дисциплiнам;
- технологiчна компетентшсть обумовлюеться внутршньою мотиващею до освоення iнформацiйних технологiй i передбачае набуття цткноУ системи знань в галузi iнформатики [12].
Д. бланцев вважае, що iнформацiйна компетентшсть передбачае наявшсть у людини здатност здшснювати ефективний пошук, оброблення i передавання шформацп за допомогою сучасних шформацшних технологш [8].
На думку С. ТршиноУ iнформацiйна компетентшсть - це штеграцшна ямсть особистосп, котра е результатом вщдзеркалення процесiв вщбору, засвоення, перероблення, трансформацп i генерування шформацп в особливий тип предметно-специфiчних знань, дозволяе виробляти, приймати, прогнозувати i реалiзовувати оптимальш рiшення в рiзних сферах дiяльностi [30].
О. Чубарян вважае, що володшня шформацшною компетентнiстю передбачае, що особистiсть повинна:
- мати цiлiсне свiтосприйняття i науковий свiтогляд, в основу котрих покладене розумшня основних шформацшних закошв у природi i суспiльствi;
- мати уявлення про шформацшш об'екти та Тх перетворення за допомогою засобiв iнформацiйних технологiй, про техшчш i програмнi засоби, якi реалiзують цi технологи;
- мати сукупшсть загальноосвiтнiх i професiйних знань i вмiнь, в основу котрих покладеш перероблення i використання шформаци;
- бути готовими i здатними до подальшоТ самоосвiти з використанням сучасних шформацшних технологiй [34].
Н. Насирова сформулювала думку, що розвиток шформацшноТ компетентностi обумовлений:
- мотивацieю, потребою i зацiкавленiстю в набуттi знань, умшь i навичок у галузi технiчних i програмних засобiв, а також шформаци;
- сукупшстю сусшльних, природничих i технiчних знань, як вiдображають систему сучасного iнформацiйного сусшльства;
- знаннями, котрi лежать в шформативнш основi пошуково-шзнавальноТ дiяльностi;
- досвщом пошуковоТ дiяльностi в сферi програмного забезпечення i технiчних ресурав;
- досвiдом вiдносин «людина-персональний комп'ютер» [16].
Варто зазначити, що серед науковщв, як стверджуе П. Носуля, е поширеними два пiдходи до розгляду
поняття «шформацша компетентнiсть» (табл. 2) [19]:
Таблиця2
Пщходи до розляду поняття «шформацшна компетентшсть»
Пiдxiд Характеристика
технчний - походить вщ ланцюга «комп'ютерш технологи» ^ «новi iнформацiйнi технологи» ^ «iнформацiйна компетентшсть»; - полягае в умшш використовувати техшчш засоби для збереження, оброблення i передавання шформаци
iнформацiйний - в основу покладене поняття «шформащя»; - змiстом е вивчення процесу сприйняття шформаци людиною, а також операцш з шформащею в професшнш дiяльностi фаxiвця
Зважаючи на висловлену думку, варто закцентувати увагу на поняттi «шформащя» як педагогiчнiй категори з огляду на те, що в ХХ1 ст. шформащя е фундаментальною загальнонауковою категорieю, котра виконуе функцiю базисного поняття в провщних галузях сучасного наукового знання.
В укра'шському педагопчному словнику вказано, що iнформацiя - це одне iз загальних понять науки, яке в широкому розумшш означае новi вiдомостi про навколишнш свiт, що одержуються в результат взаемоди з ним [4].
На думку Л. Дщух поняття «шформащя» в педагогiцi i психологи трактуеться як зааб будь-якого повiдомлення, даш про щось, котрi розглядаються в аспект передачi ïx у час i просторi [7].
У фтософському енциклопедичному словнику [31] поняття «шформащя» трактуеться як:
- повiдомлення про стан справ, вщомост про що-небудь, якi передаються людьми;
- невизначешсть, що зменшуеться або знiмаеться в результат отримання повщомлення;
- повщомлення, котре нерозривно пов'язане з управлшням;
- сигнали в едностi синтаксичних, семантичних i прагматичних характеристик;
- передавання, вщображення рiзноманiтностi в будь-яких об'ектах i процесах (неживоУ i живоУ природи).
Потреба шформаци в педагопчнш системi виступае як показник активност процесу навчання. Регулярнiсть потоку шформаци, ïï системний аналiз створюють умови для бiльш ефективного управлшня педагогiчним процесом. Отже, iнформацiя вщображае змiстовну складову педагогiчного процесу [7].
У структурi шформацшноТ компетентностi О. Кочурова виокремлюе двi «пiдсистеми знань i вмшь» (табл. 3) [10].
На думку Т. Петухово'Т володшня iнформацiйною компетентнiстю дозволяе кожному шдивщууму осво'Тти досвiд 4-х типiв:
- шзнавальна дiяльнiсть у галузi шформатики й iнформацiйниx теxнологiй;
- здшснення вiдомиx способiв шформацшноТ дiяльностi в свош майбутнiй предметнiй сферi i сумiжниx сферах;
- творча дiяльнiсть у сферi професiйно зорiентованиx теxнологiй;
- здшснення емоцшно-цшшсних вiдносин, пов'язаних з використанням шформацшних технологш у рiзноманiтниx сферах [22].
Таблиця 3
Структура шформацшноТ компетентност
Знання i вмшня Характеристика
базов або загальноос&тн'! - единий для вах категорш користувaчiв комплекс знань i вмiнь у гaлузi базових технiчних i програмних зaсобiв обчислювально'| технiки, котрi утворюють так званий «комп'ютерний мiнiмум», необхщний для успiшного освоення i практичного використання довшьного прикладного програмного забезпечення
профеайно зор'1ентован'1 - комплекс ушверсальних (мiжпрофесiйних) i спецiaлiзовaних (специфiчних) для кожно'| професшно'| категорГ| користувaчiв знань i вмшь, який вiдповiдae комп'ютеризацГ| конкретного професшного середовища, а також забезпечуе професшну мобiльнiсть i високу конкурентоспроможнiсть людини в сферi ïi професiйноï дiяльностi
Н. Морозова вважае, що /Т-компетентшсть людини виражаеться в ïï здатносп i зацтавленосл працювати з iнформацieю, орieнтуватися в ïï невичерпних потоках, умшнях одержувати шформащю з рiзних джерел, користуватися рiзними ïï носiями [15].
На думку О. Зайцево'|, /Т-компетентнiсть - це складний шдивщуально-психолопчний стан, що досягаеться в результат штеграци теоретичних знань i практичних умшь працювати з шформащею рiзних видiв, використовуючи новi iнформацiйнi технологи [9]. Таким чином можна стверджувати, що:
- /Т-компетентшсть - це здатнiсть людини ефективно реалiзовувати власнi iнформацiйнi потреби, а саме знаходити, оцшювати i використовувати вщповщну iнформацiю, необхiдну для прийняття рiшень;
- /Т-компетентнiсть передбачае не ттьки володiння системою знань, умшь i навичок, але й допомагае виршувати фахiвцям завдання шд час професшно'| дiяльностi з використанням iнформацiйних технологiй, а також охоплюе Тх мотивацiю, здiбностi й особистий досвiд.
Дослухаючись до думки О. Мiроновоï, можна стверджувати, що /Т-компетентшсть - це здатнiсть особистостi ефективно виконувати шформацшну дiяльнiсть пiд час виршення професiйних завдань, у процес навчання, в щоденному життi з використанням /К-технологш, котра також передбачае набуття нею досвiду самостшно'| оргашзаци власно'| дiяльностi, здiйснення самоконтролю й усвщомлення особисто'| ролi в процеа ïx реaлiзaцiï, а також можливих при цьому наслiдкiв [14].
На думку П. Беспалова /Т-компетентшсть - це штегральна характеристика зрто'| особистосп людини сучасного суспiльствa, яка охоплюе три основш пiдструктури особистостi:
- мотиващю до засвоення i застосування комп'ютерних /К-технологш;
- здaтностi до сприйняття, розумового перероблення й обмшу з iншими людьми iнформaцieю за допомогою комп'ютерних /К-технологш;
- досвщ - знання про комп'ютернi /К-технологи й умiння Тх застосовувати [2].
О. Литвиненко вважае, що поняття «/Т-компетентшсть» е багатокомпонентним i досить вагомим у сучаснш сферi осв^и [12].
Зважаючи на дослiдження А. Хуторського, до структури /Т-компетентносп можна вщнести тaкi компоненти (табл. 4) [32]:
Таблиця 4
Структуры компоненти /7-компетентносп
(за А. Хуторським)
Компонент Характеристика
профе^йночнформа^йний (об'ективний) - визначае вимоги со^уму до професшно'| дiяльностi фaхiвця
особист'1сний (суб'ективний) - визначае особиспсш якостi фaхiвця, котрi дозволяють йому бути успiшним у професшнш дiяльностi
У струм^ /Т-компетентносп О. Седельнiковa виокремлюе там компоненти (табл. 5) [24].
Беручи до уваги науковий доробок Н. Баловсяк, можна стверджувати, що структуру /Т-компетентносп варто розглядати в межах трьох компоненпв (табл. 6) [1].
Варто зазначити, що поняття «/Т-компетентшсть» е штегративним за змiстом, бо характеризуе знання про структуру i функцюнування шформацшного середовища, а також умшня i навички, необхщш для взаемоди з ним засобами шформацшних технологш. /Т-компетентшсть е квaлiфiкaцiйною характеристикою шдивща, котра проявляеться з моменту початку будь-яко'| його дiяльностi в шформацшному суспiльствi [17].
Таблиця 5
Структуры компоненти /7-компетентносп
(за О. Седельнiковою)
Компонент Характеристика
знанневий - передбачае наявшсть отриманоУ шформаци, необхщноУ для найбтьш ефективного здiйснення дiяльностi в професшнш i дотичнiй сферах
мотивацйний - обумовлений наявшстю зацiкавленостi в шформацшнш дiяльностi, потребою в створеннi шформацшних продуктв, прагненням до набуття загальних i спе^альних iнформацiйниx знань, умiнь i навичок
опера^йний - передбачае наявшсть знань, ям складають iнформацiйну основу пошуково-пiзнавальноï дiяльностi
когштивний - полягае в умшш приймати, узагальнювати, систематизувати, переробляти отриману шформа^ю, а також здшснювати з нею iншi операци
рефлексивний - полягае в здатностi суб'ектв освiтнього процесу до здiйснення рефлекси iнформацiï, оцiнювання й аналiзу своеУ iнформацiйноï дiяльностi та ïi результат, а також у перенесеннi шформаци в сферу особистоУ свiдомостi, що дае привщ говорити про розумшня шформаци i можливкть ïi використання в рiзниx ситуацiяx
комун'жативний - вщображае здатностi суб'ектiв освiтнього процесу до застосування рiзниx теxнiчниx засобiв, зокрема i засобiв /K-теxнологiй, у процеа передавання шформаци вщ однiеï людини до шшоУ за допомогою рiзноманiтниx форм i способiв
Таблиця 6 Структуры компоненти /7-коmnетентностi (за Н. Баловсяк)
Компонент Характеристика
iнформацiйний - визначае здатшсть ефективно працювати з шформа^ею, котра подана в рiзноманiтниx формах
комп'ютерно-технолог'чний - визначае вмшня працювати з сучасним апаратними (комп'ютерними) засобами i програмним забезпеченням
процесуально-д'1яльн'1сний - визначае здатшсть застосовувати сучасш засоби /К-технологш до роботи з шформацшними ресурсами i виршення рiзноманiтниx завдань
У контекстi думок О. Мiроновоï можна вважати, що формування /Т-компетентносп забезпечуе для кожного шдивщуума:
- набуття знань щодо понять, пов'язаних з шформащею, а також щодо особливостей процеав, пов'язаних з нею, та шформацшно-комушкацшних засобiв ïï оброблення;
- застосування /К-технологш пiд час навчальноУ i професшно'Т дiяльностей, а також щоденного життя;
- володiння методами i способами, як дозволяють здiйснювати пошук, збирання, оцiнювання, перетворення, оброблення, аналiз, подання, зберiгання, розповсюдження шформаци, а також збтьшення якостi реалiзацiï цих дш за рахунок набутого досвщу;
- самостiйну органiзацiю власноУ шформацшноТ дiяльностi i самоконтролю за ÏÏ здiйсненням;
- оцiнювання значущостi шформаци на сучасному еташ розвитку сусшльства й особистого внеску шд час здшснення шформацшноТ дiяльностi;
- ефективну i вщповщальну реалiзацiю шформацшноТ дiяльностi [14].
/Т-компетентнiсть одночасно е одшею з ключових i загальногалузевих компетентностей, котрi передбаченi загальногалузевим змiстом стандарт вищо'Т освiти. lï також можна розглядати як предметну компетентшсть. Тому вона:
- е нас^зною, тобто такою, що мае досягатись у процес навчання вам без винятку дисциплшам i через ус виховш заходи у ВНЗ;
- е багатофункцюнальною, багатовимiрною, належить до ментально! дiяльностi високого рiвня;
- вщображае комплекс якостей особистостi, котрi забезпечують для не'Т можливiсть ефективно брати участь у багатьох сощальних сферах, роблячи внесок у розвиток i полшшення якост суспiльства, а також сприяють успixовi особистостi в багатьох сферах життя.
Висновки. Зважаючи на вище викладене, можна стверджувати, що формування /Т-компетентносп майбутшх лiкарiв i провiзорiв е нагальною педагогiчною проблемою, котру необхщно вирiшувати пiд час осв^нього процесу у ВМ(Ф)НЗ Укра'Тни.
Список використаних джерел
1. Баловсяк Н. В. Формування шформацшноУ компетентносп майбутнього економ^та в процесi професшноУ пiдготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Н. В. Баловсяк. - К. : 1нститут педагопки i психологи професшноУ освп"и АПН УкраУни, 2006. - 334 с.
2. Беспалов П. В. Акмеологическая концепция формирования информационно-технологической компетентности / П. В. Беспалов // Акмеология. - 2007. - № 3 (23). - С. 27-31.
3. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия) / В. П. Беспалько - М. : Изд-во Московского психолого-социального ин-та ; Воронеж : Изд-во НПО "МОД6К", 2002. - 352 с.
4. Гончаренко С. У. УкраУнський педагопчний словник [Електронний ресурс] / С. У. Гончаренко. - К. : Либщь, 1997. - 375 с. - Режим доступу : https://hum.edu-lib.com/szbrannoe/goncharenko-s-u-ukrayinskiy-pedagogichniy-slovnik-onlayn
5. Гуревич Р. С. Ыформацшш технологи навчання : шновацшний шдхщ : навчальний поабник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кaдемiя, Л. С. Шевченко : за ред. Р. С. Гуревича. - Вшниця : ТОВ фiрма «Планер», 2012. - 348 с.
6. Гуревич Р. С. Ыформацшно-комушкацшш технологи в професшнш освт майбутшх фaхiвцiв / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кaдемiя, М. М. Козяр ; за ред. Р. С. Гуревича. - Львiв : ЛДУ БЖД, 2012. - 380 с.
7. Дщух Л. I. Ыформацшно-комушкативна компетентшсть викладача / Л. I. Дщух // Проблеми та перспективи формування нацюнальноУ гумаштарно-техшчноУ ел^и. - 2013. - № 32-33 (36-37). - С. 150-155.
8. Еланцев Д. В. Модель информационной компетентности преподавателей высшей школы в условиях кредитной технологии обучения / Д. В. Еланцев // Вестн. КазНУ. - № 21. - С. 92-96.
9. Зайцева О. Б. Информационная компетентность учителя образовательной области «Технология» / О. Б. Зайцева // Педагогика. - 2004. - № 4. - С. 17-23.
10. Кочурова О. И. Система обучения взрослых использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / О. И. Кочурова. - СПб., 1996. - 242с.
11. Кремень В. Ыформацшно-комушкацшш технологи в освт i формування шформацшного сусшльства /
B. Кремень // 1нформатика та шформацшш технологи в навчальних закладах. - 2006. - № 6. - С. 5-9.
12. Литвиненко О. I. Ыформацшно-технолопчна компетентшсть особистосп на сучасному еташ [Електронний ресурс] / О. I. Литвиненко. - Режим доступу : http://mdgu-
kid.at.ua/publ/informacijno_tekhnologichna_kompetentnist_osobistosti_na_suchasnomu_etapi/1-1-0-34
13. Мaтвieнко О. В. Основи менеджменту шформацшних систем : Навч. поабник / О. В. Мaтвieнко, М. Н. Цивш. - К. : Центр навчальноУ л^ератури, 2005. - 176 с.
14. Миронова О. I. Формування шформацшноУ компетентносп студенпв як умова ефективного здшснення шформацшноУ дiяльностi / О. I. Миронова // Вкник ЛНУ iменi Тараса Шевченка. - 2010. - № 17 (204). -
C. 165-175.
15. Морозова Н. А. Информационно-технологическая компетентность студентов в контексте качества подготовки специалистов и ее отражение в ГОС ВПО / Н. А. Морозова // Проблемы качества образования. Книга 2. Ключевые социальные компетентности студента. Материалы XIV Всероссийского совещания. -М.-Уфа : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. - 101 с.
16. Насырова Н. Технология развития информационной компетентности студентов гуманитарных факультетов [Электронный ресурс] / Н. Насырова // Материалы конференции «Информационные технологии в гуманитарных науках». - 2000. - Режим доступа : http://www/kcn.ru/tat_ru/universitet/gum_konf/otl.htm
17. Никишина В. Информационно-технологическая компетентность специалистов в сфере управления культурой : проблемы формирования [Электронный ресурс] / В. Никишина // Информационные ресурсы России. - 2011. - № 3. - Режим доступа :
http://www.aselibrary.ru/press_center/journal/irr/irr2725/irr27253027/irr272530273030/irr2725302730303 033/
18. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : Учебн. пос. / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. С. Петров ; под ред. Е. С. Полат. - М. : Академия, 2003. - 272 с.
19. Носуля П. В. Стан дослщження проблеми формування шформацшно-технолопчноУ компетенци майбутшх учителiв фiзики / П. В. Носуля // Вкник ЛНУ iменi Тараса Шевченка. - 2013. - № 21 (280). - С. 123-128.
20. Овчарук О. В. Ыформацшно-комушкацшна компетентшсть як предмет обговорення : мiжнaроднi пщходи / О. В. Овчарук // Формування шформацшно-комушкацшних компетентностей у контексп евроштеграцшних процеав створення шформацшного осв^нього простору : Поабник ; За заг. ред. В. Ю. Бикова, О. В. Овчарук ; НАПН Украши, !н-т шформ. технол. i зaсобiв навч. - К. : Атта, 2014. - С. 7-16.
21. Основи стандартизаци шформацшно-комушкацшних компетентностей в системi осв^и Украши : метод. рекомендаци / В. Ю. Биков, О. В. Бшоус, Ю. М. Богачков та im ; За заг. ред. В. Ю. Бикова, О. М. Сшрша, О. В. Овчарук. - К. : Атта, 2010. - 88 с.
22. Петухова Т. П. Информационная компетенция студентов как цель и результат высшего образования / Т. П. Петухова // Дистанционное и виртуальное обучение. - 2007. - № 9. - С. 5-12.
23. Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании : дидактические проблемы ; перспективы использования / И. В. Роберт. - М. : ИИО РАО, 2010. - 140 с.
24. Седельникова Е. В. Ключевые компетентности в формировании профессионального самоопределения школьников / Е. В. Седельникова // «Теория и практика современной педагогики» : материалы международной заочной научно-практической конференции. Часть I (25 января 2011 г.). - Новосибирск : Изд. «ЭНСКЕ», 2011. - С. 169-174.
25. Сисоева С. О. 1нформацшна компетентшсть фахiвця : технологи формування : Навч.-метод. поаб. / С. О. Сисоева, Н. В. Баловсяк. - Чершвц : Технодрук, 2006. - 208 с.
26. Сороко Н. В. Розвиток шформацшно-комушкацшноТ компетентносп вчителiв фтолопчноТ спещальносп в умовах комп'ютерно орiентованого середовища : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10 / Н. В. Сороко ; 1н-т шформ. технологш i засобiв навчання НАПН УкраТни. - К., 2012. - 256 с.
27. Сороко Н. В. Розвиток шформацшно-комушкацшноТ компетентносп вчителiв фтолопчноТ спещальносп у краТнах Европи / Н. В. Сороко // Формування шформацшно-комушкацшних компетентностей у контекст евроштеграцшних процеав створення шформацшного осв^нього простору : Поабник ; За заг. ред. В. Ю. Бикова, О. В. Овчарук ; НАПН УкраТни, 1н-т шформ. технол. i засобiв навч. - К. : Атта, 2014. - С. 149167.
28. Сшрш О. 1нформацшно-комушкацшш та шформативш компетентносп як компоненти системи професiйно-спецiалiзованих компетентностей вчителя шформатики [Електронний ресурс] / О. Сшрш // 1нформацшш технологи i засоби навчання. - 2009. - № 5 (13). - Режим доступу : http://www.ime.eduua.net/em.html
29. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : Учебное пособие. 4-е изд. / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев. - М. : Дашков и К°, 2009. - 280 с.
30. Тришина С. В. Информационная компетентность специалиста в системе дополнительного профессионального образования [Электронный ресурс] / С. В. Тришина // Интернет-журнал «Эйдос». -2004. - Режим доступа : http://www.eidos.ru/joumal/2004/0622-09.htm
31. Философский энциклопедический словарь / Гл. ред. : Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. - М. : Советская энциклопедия, 1983. - 840 с.
32. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования // Ученик в обновляющейся школе : сб. науч. тр. / под ред. Ю. И. Дика, А. В. Хуторского. - М. : ИОСО РАО, 2002. - С. 135-157.
33. Ц^ розвитку тисячол^я. УкраТна 2000-2015. Нацюнальна доповщь [Електронний ресурс]. - К., 2015. -Режим доступу : http://un.org.ua/images/stories/docs/2015_MDGs_Ukraine_Report_ukr.pdf
34. Чубарян О. М. Педагогические условия формирования информационно-экономической компетентности менеджера образования : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / О. М. Чубарян. - Саратов, 2003. - 161 с.
35. European Union. Recommendation of the European Parlement and to the Coucil of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (2006/962/EC) // Official Journal of the European Union. - 2006. - Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:394:0010:0018:EN:PDF
36. Ferrari A. Digital Competence in Practice : An Analysis of Frameworks / A. Ferrari. - Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2012. - 92 p. - Retrieved from https://www.ifap.ru/library/book522.pdf
37. Information Literacy Competency Standards for Higher Education. - Chicago : ALA (Association of College & Research Libraries), 2000. - 17 p. - Retrieved from
http://www.ala.org/acrl/sites/ala.org.acrl/files/content/standards/standards.pdf
38. Romani J. Strategies to Promote the Development of E-competencies in the Next Generation of Professionals : European and International Trends / J. Romani // Monograph. No. 13. November 2009. - Campus Mexico : Latin-American Faculty of Social Sciences, Communication and Information Technology Department, 2009. - 51 р. -Retrieved from https://issuu.com/cristobalcobo/docs/e-competencies_cobo_oxford2009
References
1. Balovsiak N. V. Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnoho ekonomista v protsesi profesiinoi pidhotovky : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04 [Formation of information competence of a future economist in the process of professional training] / N. V. Balovsiak. - K. : Instytut pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity APN Ukrainy, 2006. - 334 s.
2. Bespalov P. V. Akmeologicheskaya kontseptsiya formirovaniya informatsionno-tekhnologicheskoy kompetentnosti [Acmeological concept of formation of information technology competence] / P. V. Bespalov // Akmeologiya. - 2007. - № 3 (23). - S. 27-31.
3. Bespal'ko V. P. Obrazovanie i obuchenie s uchastiem komp'yuterov (pedagogika tret'ego tysyacheletiya) [Education and training involving computers (pedagogy of the third millennium)] / V. P. Bespal'ko - M. : Izd-vo Moskovskogo psikhologo-sotsial'nogo in-ta; Voronezh : Izd-vo NPO "MOD6K", 2002. - 352 s.
4. Honcharenko S. U. Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary] / S. U. Honcharenko. -K. : Lybid, 1997. - 375 s. - Rezhym dostupu : https://hum.edu-lib.com/szbrannoe/goncharenko-s-u-ukrayinskiy-pedagogichniy-slovnik-onlayn
5. Hurevych R. S. Informatsiini tekhnolohii navchannia : innovatsiinyi pidkhid : navchalnyi posibnyk [Information technology of learning: an innovative approach] / R. S. Hurevych, M. Yu. Kademiia, L. S. Shevchenko : za red. R. S. Hurevycha. - Vinnytsia : TOV firma «Planer», 2012. - 348 s.
6. Hurevych R. S. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v profesiinii osviti maibutnikh fakhivtsiv [Information and communication technologies in the professional education of future specialists] / R. S. Hurevych, M. Yu. Kademiia, M. M. Koziar ; za red. R. S. Hurevycha. - Lviv : LDU BZhD, 2012. - 380 s.
7. Didukh L. I. Informatsiino-komunikatyvna kompetentnist vykladacha [Information and communicative competence of the teacher] / L. I. Didukh // Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity. - 2013. - # 32-33 (36-37). - S. 150-155.
8. Elantsev D. V. Model' informatsionnoy kompetentnosti prepodavateley vysshey shkoly v usloviyakh kreditnoy tekhnologii obucheniya [The model of information competence of higher school teachers in the conditions of credit training technology] / D. V. Elantsev // Vestn. KazNU. - № 21. - S. 92-96.
9. Zaytseva O. B. Informatsionnaya kompetentnost' uchitelya obrazovatel'noy oblasti «Tekhnologiya» [Information competence of the teacher of the educational field "Technology"] / O. B. Zaytseva // Pedagogika.
- 2004. - № 4. - S. 17-23.
10. Kochurova O. I. Sistema obucheniya vzroslykh ispol'zovaniyu komp'yuternykh tekhnologiy v professional'noy deyatel'nosti : dis. ... kand. ped. nauk : 13.00.01 [The system of teaching adults the use of computer technology in professional work] / O. I. Kochurova. - SPb., 1996. - 242 s.
11. Kremen V. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti i formuvannia informatsiinoho suspilstva [Information and communication technologies in education and formation of information society] / V. Kremen // Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh. - 2006. - # 6. - S. 5-9.
12. Lytvynenko O. I. Informatsiino-tekhnolohichna kompetentnist osobystosti na suchasnomu etapi [Information technology competence of the personality at the present stage] / O. I. Lytvynenko. - Rezhym dostupu : http://mdgu-kid.at.ua/publ/informacijno_tekhnologichna_kompetentnist_osobistosti_na_suchasnomu_etapi/ 1-1-0-34
13. Matviienko O. V. Osnovy menedzhmentu informatsiinykh system : Navch. Posibnyk [Fundamentals of management of information systems] / O. V. Matviienko, M. N. Tsyvin. - K. : Tsentr navchalnoi literatury, 2005.
- 176 s.
14. Myronova O. I. Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti studentiv yak umova efektyvnoho zdiisnennia informatsiinoi diialnosti [Formation of information competence of students as a condition for the effective implementation of information activities] / O. I. Myronova // Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. - 2010. -# 17 (204). - S. 165-175.
15. Morozova N. A. Informatsionno-tekhnologicheskaya kompetentnost' studentov v kontekste kachestva podgotovki spetsialistov i ee otrazhenie v GOS VPO [Information technology competence of students in the context of the quality of training specialists and its reflection in the state educational standards of higher professional education] / N. A. Morozova // Problemy kachestva obrazovaniya. Kniga 2. Klyuchevye sotsial'nye kompetentnosti studenta. Materialy KhIV Vserossiyskogo soveshchaniya. - M.-Ufa : Issledovatel'skiy tsentr problem kachestva podgotovki spetsialistov, 2004. - 101 s.
16. Nasyrova N. Tekhnologiya razvitiya informatsionnoy kompetentnosti studentov gumanitarnykh fakul'tetov [Technology of development of information competence of students of humanitarian faculties] / N. Nasyrova // Materialy konferentsii «Informatsionnye tekhnologii v gumanitarnykh naukakh». - 2000. - Rezhim dostupa : http://www/kcn.ru/tat_ru/universitet/gum_konf/otl.htm
17. Nikishina V. Informatsionno-tekhnologicheskaya kompetentnost' spetsialistov v sfere upravleniya kul'turoy : problemy formirovaniya [Information technology competence of specialists in the field of cultural management: problems of formation] / V. Nikishina // Informatsionnye resursy Rossii. - 2011. - № 3. - Rezhim dostupa : http://www.aselibrary.ru/press_center/journal/irr/irr2725/irr27253027/irr272530273030/ irr2725302730303033/
18. Novye pedagogicheskie i informatsionnye tekhnologii v sisteme obrazovaniya : Uchebn. pos. [New pedagogical and information technologies in the education system] / E. S. Polat, M. Yu. Bukharkina, M. V. Moiseeva, A. S. Petrov ; pod red. E. S. Polat. - M. : Akademiya, 2003. - 272 s.
19. Nosulia P. V. Stan doslidzhennia problemy formuvannia informatsiino-tekhnolohichnoi kompetentsii maibutnikh uchyteliv fizyky [The state of the study of the problem of the formation of information technology
competency of future teachers of physics] / P. V. Nosulia // Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. - 2013. - # 21 (280). - S. 123-128.
20. Ovcharuk O. V. Informatsiino-komunikatsiina kompetentnist yak predmet obhovorennia : mizhnarodni pidkhody [Information and communication competence as a subject of discussion: international approaches] / O. V. Ovcharuk // Formuvannia informatsiino-komunikatsiinykh kompetentnostei u konteksti yevrointehratsiinykh protsesiv stvorennia informatsiinoho osvitnoho prostoru : Posibnyk ; Za zah. red. V. Yu. Bykova, O. V. Ovcharuk ; NAPN Ukrainy, In-t inform. tekhnol. i zasobiv navch. - K. : Atika, 2014. - S. 7-16.
21. Osnovy standartyzatsii informatsiino-komunikatsiinykh kompetentnostei v systemi osvity Ukrainy: metod. pekomendatsii [Fundamentals of standardization of information and communication competences in the education system of Ukraine] / V. Yu. Bykov, O. V. Bilous, Yu. M. Bohachkov ta in. ; Za zah. red. V. Yu. Bykova,
0. M. Spirina, O. V. Ovcharuk. - K. : Atika, 2010. - 88 s.
22. Petukhova T. P. Informatsionnaya kompetentsiya studentov kak tsel' i rezul'tat vysshego obrazovaniya [Information competency of students as a goal and result of higher education] / T. P. Petukhova // Distantsionnoe i virtual'noe obuchenie. - 2007. - № 9. - S. 5-12.
23. Robert I. V. Sovremennye informatsionnye tekhnologii v obrazovanii : didakticheskie problemy ; perspektivy ispol'zovaniya [Modern information technologies in education: didactic problems; prospects for using] /
1. V. Robert. - M. : IIO RAO, 2010. - 140 s.
24. Sedel'nikova E. V. Klyuchevye kompetentnosti v formirovanii professional'nogo samoopredeleniya shkol'nikov [Key competences in the formation of professional self-determination of schoolchildren] / E. V. Sedel'nikova // «Teoriya i praktika sovremennoy pedagogiki» : materialy mezhdunarodnoy zaochnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. Chast' I (25 yanvarya 2011 g.). - Novosibirsk : Izd. «ENSKE», 2011. - S. 169-174.
25. Sysoieva S. O. Informatsiina kompetentnist fakhivtsia : tekhnolohii formuvannia : Navch.-metod. posib. [Information competence of a specialist: technologies of formation] / S. O. Sysoieva, N. V. Balovsiak. - Chernivtsi : Tekhnodruk, 2006. - 208 s.
26. Soroko N. V. Rozvytok informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti vchyteliv filolohichnoi spetsialnosti v umovakh kompiuterno oriientovanoho seredovyshcha : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.10 [Development of information and communication competence of teachers of the philological specialty in the conditions of a computer-oriented environment] / N. V. Soroko ; In-t inform. tekhnolohii i zasobiv navchannia NAPN Ukrainy. -K., 2012. - 256 s.
27. Soroko N. V. Rozvytok informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti vchyteliv filolohichnoi spetsialnosti u krainakh Yevropy [Formation of information and communication competences in the context of European integration processes of creation an informational educational space] / N. V. Soroko // Formuvannia informatsiino-komunikatsiinykh kompetentnostei u konteksti yevrointehratsiinykh protsesiv stvorennia informatsiinoho osvitnoho prostoru : Posibnyk ; Za zah. red. V. Yu. Bykova, O. V. Ovcharuk ; NAPN Ukrainy, In-t inform. tekhnol. i zasobiv navch. - K. : Atika, 2014. - S. 149-167.
28. Spirin O. Informatsiino-komunikatsiini ta informatyvni kompetentnosti yak komponenty systemy profesiino-spetsializovanykh kompetentnostei vchytelia informatyky [Information-communication and informative competences as components of the system of professional-specialized competences of the teacher of informatics] / O. Spirin // Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. - 2009. - # 5 (13). - Rezhym dostupu : http://eprints.zu.edu.ua/3733/2/09somtio.htm
29. Traynev V. A. Informatsionnye kommunikatsionnye pedagogicheskie tekhnologii (obobshcheniya i rekomendatsii) : Uchebnoe posobie. 4-e izd. [Information communication pedagogical technologies (generalizations and recommendations)] / V. A. Traynev, I. V. Traynev. - M. : Dashkov i K°, 2009. - 280 s.
30. Trishina S. V. Informatsionnaya kompetentnost' spetsialista v sisteme dopolnitel'nogo professional'nogo obrazovaniya [Information competence of a specialist in the system of additional professional education] / S. V. Trishina // Internet-zhurnal «Eydos». - 2004. - Rezhim dostupa : http://www.eidos.ru/joumal/2004/ 0622-09.htm
31. Filosofskiy entsiklopedicheskiy slovar' [Encyclopedic Dictionary of Philosophy] / Gl. red. : L. F. Il'ichev, P. N. Fedoseev, S. M. Kovalev, V. G. Panov. - M. : Sovetskaya entsiklopediya, 1983. - 840 s.
32. Khutorskoy A. V. Klyuchevye kompetentsii kak komponent lichnostno-orientirovannoy paradigmy obrazovaniya [Key competencies as a component of the personality-oriented education paradigm] // Uchenik v obnovlyayushcheysya shkole : sb. nauch. tr. / pod red. Yu. I. Dika, A. V. Khutorskogo. - M. : IOSO RAO, 2002. -S. 135-157.
33. Tsili rozvytku tysiacholittia. Ukraina 2000-2015. Natsionalna dopovid [Millennium Development Goals. Ukraine 2000-2015. National report]. - K., 2015. - Rezhym dostupu : http://un.org.ua/images/stories/docs/2015_MDGs_Ukraine_Report_ukr.pdf
34. Chubaryan O. M. Pedagogicheskie usloviya formirovaniya informatsionno-ekonomicheskoy kompetentnosti menedzhera obrazovaniya : diss. ... kand. ped. nauk : 13.00.01 [Pedagogical conditions of formation of the
information and economic competence of the manager of education] / O. M. Chubaryan. - Saratov, 2003. -161s.
35. European Union. Recommendation of the European Parlement and to the Coucil of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (2006/962/EC) // Official Journal of the European Union. - 2006. - Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:394:0010:0018:EN:PDF
36. Ferrari A. Digital Competence in Practice : An Analysis of Frameworks / A. Ferrari. - Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2012. - 92 p. - Retrieved from https://www.ifap.ru/library/book522.pdf
37. Information Literacy Competency Standards for Higher Education. - Chicago : ALA (Association of College & Research Libraries), 2000. - 17 p. - Retrieved from
http://www.ala.org/acrl/sites/ala.org.acrl/files/content/standards/standards.pdf
38. Romani J. Strategies to Promote the Development of E-competencies in the Next Generation of Professionals : European and International Trends / J. Romani // Monograph. No. 13. November 2009. - Campus Mexico : Latin-American Faculty of Social Sciences, Communication and Information Technology Department, 2009. - 51 p. -Retrieved from https://issuu.com/cristobalcobo/docs/e-competencies_cobo_oxford2009
FORMATION OF IT COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS AS A PEDAGOGICAL PROBLEM
Anna Dobrovolska
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ukraine Abstract. In the article, attention has been focused on the digital competence as one of the eight key competences for lifelong learning that have been defined within Recommendations of the European Parliament and the Council of Europe.
We have analyzed the meaning of the concept"information and technology competence " ("IT competence ") within of the concepts "technological competence" and "information competence".
Attention has been focused on the technical and informational approaches used for the purpose of considering of the concept "information competence".
The structure of information competence within the framework of general education (basic) and professionally oriented knowledge and skills has been considered.
Attention has been focused on the structural components of the IT competence, namely the professional information (objective) and personal (subjective) components.
Knowledge, motivational, operational, cognitive, reflexive, communicative structural components of the IT competence have been characterized.
Attention has been focused on informational, computer-technological and procedural-activity structural components of the IT competence.
It has been concluded, that formation of the IT competence of future doctors and pharmacists is an urgent pedagogical problem, which should be solved during the educational process at specialized higher educational institutions.
Key words: information competence, IT competence, structural components, technological competence, digital competence.
