CC BY
23
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Scientific journal
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Олексюк В.П. Формування у Maü6ymHix учител'в нформатики компетентностей безпечноУ дiяльностi у комп'ютерних мережах// Ф'1зико-математична oceima: науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 244-249.
Oleksiuk Vasyl. Development Of Future Computer Science Teachers' Competence Of The Safe Activity In The Computer Networks // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 244-249.
УДК 378.126:004.056
В.П. Олексюк
Тернопльський на^ональний педагог'нний ун'верситет '¡мен'! Володимира Гнатюка, УкраУна
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ БЕЗПЕЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
У КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ
Анота^я. У статтi досл'джено поняття шбернетично'У та ¡нформащйноУ безпеки. Автором визначено науково-методичнi засади формування у майбутнх учител!в iнформатики фахових компетентностей у галуз'1 iнфoрмaцiйнoУ безпеки - неперервнсть та поетапнсть. На першому !з визначених етатв запропоновано здйснювати формування у студент'1в компетентностей безпечноУ д'тльностi у ocвimньo-iнфoрмaцiйнoмy cередoвищi ВНЗ. Завдання другого етапу полягають у вивченн студентами теоретичних основ iнфoрмaцiйнoУ безпеки та формування навичок застосування засоб'1в захисту комп'ютерних мереж. 1х розв'язання можливе у межах нормативних диcциплiн циклу фаховоУ пдготовки майбутнх yчиmелiв iнфoрмamики. Треmiй етап пдготовки запропоновано здйснювати у формi досл'дження студентами Ух власних iнфoрмaцiйниx систем на предмет виявлення вразливостей та виявлення несанк^онованого проникнення до них. У досл'1дженн'1 розглянуто такi основн компоненти прoфеciйниx компетентностей вчителя iнфoрмamики: мomивaцiйнo-цiннicний, oргaнiзaцiйнo-змicmoвний, кoгнimивнo-oперaцiйний та особист '1сно-рефлексивний.
Ключовi слова: кбербезпека, 1нформац'1йна безпека, майбутнй учитель iнфoрмamики, компетентшсть, комп'ютерш мережi.
Постановка проблеми. Впродовж останшх десятилпъ розвиток мережних технологш забезпечив значш можливост щодо створення та використання шформацшних ресурав. Поряд з цим наслщком CTpiMKoro розвитку глобальних комп'ютерних мереж е виникнення негативних явищ, пов'язаних з шформацшною безпекою, зокрема, втручання у приватне життя людини, знищення особистих або корпоративних даних. У зв'язку з цим виникла потреба у пщготовц фахiвцiв у галузi шбернетичноТ та шформацшноТ безпеки. Системне виршення проблеми можливе лише за умови розвитку компетентностей безпечноТ дiяльностi в комп'ютерних мережах та 1нтернетк Зазначений процес повинен бути неперервним та здшснюватися упродовж усього життя, починаючи iз загальноосв^ньоТ школи. У цьому контекст важливою проблемою е навчання вчителiв шформатики основам шформацшноТ безпеки. На нашу думку, у педагопчних ВНЗ зазначенш проблемi придтяеться недостатня увага.
Аналiз актуальних дослщжень. Затребувашсть фахiвцiв у галузi шбербезпеки пщтверджено на законодавчому рiвнi, зокрема у нещодавно прийнятому закон "Про основы засади забезпечення шбербезпеки УкраТни". Вщповщно в^чизняна вища школа здшснюе подготовку фахiвцiв у галузi захисту шформацшних технологш. У 2016 роц затверджено стандарт спещальност "125. Мбербезпека", у якому визначено загальнi та спещальш компетентностi бакалаврiв з шбербезпеки. У публтаци О.В. КоржовоТ дослщжуеться проблема фундаментальностi навчання та мiжпредметних зв'язкiв у процесi пiдготовки майбутшх фахiвцiв iз оргашзацп шформацшноТ безпеки [6]. С.О. Воскобойшков видiляе компоненти професшноТ готовностi фахiвцiв з мбербезпеки: ноосферно-аксiологiчний, iнновацiйно-формуючий, iнформацiйно-технологiчний, проектно-технiчний та мошторингово-оцшний [4].
Методолопчною основою проблем шформацшно!! безпеки е фiлософiя розвитку шформацшного сусшльства та шформатизацп освiти. Невiд'емними складниками цих процеав е пiдготовкa компетентних фахiвцiв [11]. Проблеми шформацшно!! безпеки е особливо актуальними у процес становлення та розвитку вщкрито! освп"и. В. Ю. Биков, дослiджуючи проблематику навчального середовища в^рито! освiти, серед вимог до його складу i структури видшяе вимоги щодо захисту зaсобiв, технологiй та iнформацiйних ресурав вiд несaнкцiоновaного доступу" [3, с. 52]. Розробленню методики забезпечення шформацшно'! безпеки у комп'ютерно орiентовaному навчальному середовищi присвяченi дослiдження О. М. Сшрша та В. Н. Ковальчук [12]. Проблеми оцшювання компетентностей педагопв та учнiв дослiджуються у публтащях В. Ю. Бикова, О. В. Овчарук, О. М. Сшрша та шших [10]. О. Ю. Буров серед негативних чиннимв та ризишв дiяльностi у цифровому навчальному середовищi видiляе: вiдкритiсть учня для зовшшнього впливу, вiдсутнiсть "живого" спiлкувaння, фiзiологiчнi ризики (вади постави, гiподинaмiя тощо), вади психiчного розвитку (тривожнiсть, мережна адикщя), неконтрольований характер кiберзaгроз, вщсутшсть або несистемний характер застосування зaсобiв захисту [1].
Мета статп. Визначити зaсaдничi пiдходи розвитку компетентностей з шформацшно'| безпеки у мaйбутнiх учителiв iнформaтики, розробити окремi складники вщповщно! методично! системи.
Як показуе досвщ загальноосвнто! школи, провiдним и фaхiвцем у гaлузi 1КТ е учитель шформатики [7]. У контекстi забезпечення шформацшно'! безпеки вiн повинен бути здатним збалансовувати переваги та недолги застосування мережних технологш у навчальному процеа. Пщ кiбербезпекою розумiють стан захищеност комп'ютерних мереж. Вiдповiдно завдання мбербезпеки полягають у зaхистi даних, що передаються в мережних системах, а завдання шформацшно'! безпеки пов'язаш з дiяльнiстю користувача. Вони полягають в захист шформацп, не залежно вщ носiя, на якому збер^аються вiдповiднi дaнi. Оскiльки проблеми iнформaцiйноT та кiбербезпеки знаходяться на межi педaгогiки та 1КТ, то можна припустити, що висококвaлiфiковaний учитель шформатики буде спроможним здшснювати навчально-методичну дiяльнiсть з учнями та педагогами, а також забезпечити техшчно-експертний супровiд шформацшно-осв^нього середовища школи.
У проектi стандарту подготовки бaкaлaврiв зi спецiaльностi "0.14.09. Середня осв^а (1нформатика)" серед предметних (спещальних фахових) компетеностей фaхiвця визначено здатшсть формувати умiння безпечно! дiяльностi школярiв у комп'ютернiй мережi та здатшсть впроваджувати засоби i методи захисту шформацп та безпеки в мережi 1нтернет. Проте, як показуе досвщ, розвиток вiдповiдних компетентностей, зазвичай, не передбачений у навчальних планах педагопчних ВНЗ. Анaлiз нaуково-педaгогiчних праць дослщнишв компетентнiсного пiдходу дозволив видшити основнi компоненти професiйних компетентностей вчителя шформатики: мотивацшно-цшшсний, оргaнiзaцiйно-змiстовний, когнiтивно-оперaцiйний та особислсно-рефлексивний [2]. На нашу думку, розвиток компетеностей з шформацшно'! безпеки повинен здшснюватися неперервно, проте здшснюватися поетапно упродовж усього термшу подготовки студента. На кожному iз еташв навчання передбачаемо пiдготовку студентiв, яка передбачае рiзнорiвневе усвiдомлення та протид^ iнформaцiйним та кiберзaгрозaм.
1. Етап розвитку компетентностей у процеа використання 1КТ як зaсобiв оргашзацп дiяльностi.
2. Етап вивчення та застосування зaсобiв захисту комп'ютерних мереж.
3. Етап дослщження студентами рiвня мбербезпеки власних iнформaцiйних систем.
На першому етaпi доречно здiйснювaти формування у студенев компетентностей безпечно!! дiяльностi у осв^ньо-шформацшному середовищi ВНЗ. Нинi важливою безпековою проблемою е створення единих систем автентифтацп, якi широко впроваджуються у сучасних унiверситетaх. lнтегрaцiя у них хмарних та традицшних сервiсiв забезпечуе легкий та унiфiковaний доступ виклaдaчiв та студентiв до Tх особистих даних, зокрема й через мережу 1нтернет. Зазвичай, для автентифтацп користувaчiв середовища використовують трaдицiйний зааб - введення логiнa та пароля. У шформацшно-осв^ньому середовищi навчальних зaклaдiв використовують едину aвтентифiкaцiю - доступ до рiзних (усiх) сервiсiв здшснюеться за допомогою одного й того ж лопна й пароля. Такими сервками можуть бути сайти, система електронного навчання, електронна пошта, вiртуaльнa приватна мережа, бездротовi мережi Wi-Fi тощо. Фaхiвцi з безпеки, виклaдaчi iнформaтики, а також студенти мають розум^и, що такий пiдхiд несе суп^ загрози, особливо у випадку використання вщкритих протоколiв передавання даних.
У студенлв варто формувати як складову '!х iнформaцiйно'! культури розумшня, що за цiлiснiсть власних даних першочергово несе вiдповiдaльнiсть користувач-власник. З метою шдвищення безпеки збереження даних виклaдaчi та студенти, як користувaчi iнформaцiйно-освiтнього середовища ВНЗ, повиннi використовувати пaролi достaтньо'! склaдностi та перюдично змiнювaти íх. Ще однiею тенден^ею розвитку iнформaцiйно-освiтнiх середовищ ВНЗ е використання персональних пристроив у навчальному процеа. ^м доступу до власних бездротових мереж ушверситети надають вщдалений доступ викладачам та студентам до власно! корпоративно! мережi за допомогою технологш вiртуaльних приватних мереж. Зниження зазначених ризимв вбачаемо через шдвищення рiвня безпеки iнформaцiйно-освiтнього середовища через сегментацш комп'ютерних мереж та фшьтрування трaфiку, який передаеться у них, а також завдяки розвитку
в учаснимв освптого процесу 1К-компетентностей щодо забезпечення належного рiвня захищеност Ух власних пристроУв.
Вивчення засобГв захисту комп'ютерних систем (другий етап) мае передбачати вГдповГдну теоретичну та прикладну шдготовку майбутнього вчителя шформатики. Розвиток вщповщних компенетностей мае здшснюватися упродовж вивчення практично уах дисциплш професшноУ пiдготовки. Безпосередне навчання основам шформацшноУ безпеки можливе у процеа вивчення окремих «класичних» курав (иоперaцiйнi системи", итеорiя шформацп i кодування", икомп'ютернi мережi та 1нтернет", "програмування", "методика навчання iнформaтики"), а також комп'ютерноУ, виробничоУ, педагопчноУ та науково-педагопчноУ практик, у процесi написання курсових та квaлiфiкaцiйниx робiт.
Важливими поняттями дисциплiни "оперaцiйнi системи" у контекст кiбербезпеки вважаемо поняття процесу, файла, сеансу роботи користувача. На Ух основi можна формувати компетентности щодо захисту оперaцiйниx систем вщ вiрусiв. Теоретичнi положення про типи вiрусiв та способи захисту вГд них доцiльно пiдкрiплювaти практичними завданнями. Вивчення та знешкодження вiрусниx загроз можна здшснювати, оргашзувавши вiртуaльнi лабораторп у aкaдемiчнiй xмaрi унiверситету [8].
У кура "Комп'ютерш мережi" студенти вивчають теоретичнi основи передавання даних. Фундаментальними поняттям, яке стосуються мбербезпеки е модель вiдкритиx систем OSI. На ïï основi у студенлв варто формувати розумiння принципiв передавання даних у локальних мережах та 1нтернетк Належне засвоення основ функцюнування стеку протоколiв TCP/IP е основою для розвитку навичок щодо фшьтрування даних у складених мережах. Зазначеш питання доречно вивчати на основi ктькох ОС та прогрaм-брaндмaуерiв. При цьому незмшними залишаються принципи фтьтрування та критерп, на основi яких приймаеться ршення про подальшу обробку пакета даних. Слщ пiдкреслити важливу роль монГторингу процесiв передавання трафГку. У зв'язку з цим у кура можна передбачити виконання лабораторних робп", як стосуються вивчення вщповщних протоколГв (SNMP).
Чимало питань, якГ стосуються захисту ГнформацГйних систем, можуть вивчатися у кура "АдмшГстрування комп'ютерних мереж". Базовими поняттями курсу, як стосуються кГбербезпеки, вважаемо: облГковий запис користувача, автентифГкацГя, авторизацГя, робоча група, домен, сервер, клГент. Розглядаючи термши, пов'язанГ з перевГркою достовГрностГ облГкових записГв, варто зупинитися на сучасних шдходах забезпечення автентифтацп й авторизацп (бГометрична, двофакторана). У процесГ адмшГстрування мережних сервГсГв ОС студентам пропонують узагальнену орГентувальну основу дГяльностГ, яка передбачае аналГз журналГв ОС, у яких здшснюеться фГксування подГй, як стосуються функцГонування системних сервГсГв, аудиту дГяльносп користувачГв, встановлення програмного забезпечення. Робота журналами подш в ОС е важливою складовою 1К-компетентностГ фахГвця у контекстГ здГйснення ним монГторингу та протидм кГберзагрозам.
ПГдходи то централГзованого адмГнГстрування комп'ютерних систем можна тюструвати на прикладГ доменних мережних структур. Поряд Гз значними перевагами доменна модель забезпечення доступу до мережних ресурав несе суттевГ безпековГ недолГки. Незважаючи на те, що деяк протоколи автентифтацп у домен використовують ключГ шифрування та передбачають обов'язкове шдтвердження достовГрностГ користувача третьою стороною, саме вдала шбератака на контролери домену може призвести до виведення з ладу уах комп'ютерГв мережГ. ЦентралГзована модель адмГнГстрування домешв може бути детально продемонстрована на прикладГ доменних служб Active Directory. Як вГдомо ус об'екти домешв мГстяться у ГерархГчнГй базГ даних - LDAP-каталозГ. До його структурних одиниць - контейнерГв можуть бути застосоваш полГтики безпеки. БезпековГ аспекти повинш бути присутнГ й у процеа вивчення 1нтернет-сервГав (веб-, поштовГ, ftp-сервери). КрГм монГторингу та статистики Ух функцГонування студентам можна запропонувати виконати конфГгурування Ух додаткових модулГв, яш, наприклад, забезпечують захист вщ спаму та вГрусних атак. ЦГкавим пГдходом до вивчення курсу "АдмГнГстрування комп'ютерних мереж" е використання проектних методик. Виконуючи навчальний проект, студенти налаштовують власш сервери. В учасникГв проемчв слГд формувати переконання та умшня здГйснювати резервне копГювання власних ОС.
Значну роль у розвитку компетентностей з шформацшноУ безпеки належить курсу "Методика навчання шформатики". У зазначеному кура доречно придшяти увагу шдготовцГ студентГв до критичного оцшювання ресурав 1нтернету. ВГдповГднГ навички дають змогу учителю шформатики уникати чималоУ тлькосп ГнформацГйних загроз, а також формувати навички безпечноУ ГнформацГйноУ дГяльносп в учнГв. Важливими складовими 1К-компетентносл вважаемо усвГдомлення студентами фактГв про те, що опублтоваш в 1нтернетГ вГдомостГ про особу будуть доступними для уах незалежно вГд бажання Ух власника, а видалити вщповщш даш буде практично неможливо. Студентам варто пояснювати та демонструвати на прикладах феномен "цифровоУ тГнГ" користувача, яка створюеться внаслщок ГнформацГйно-пошуковоУ дГяльносп в 1нтернетГ. Вона формуеться без учасл власника ГнформацГ| i накопичуеться щоразу, коли вГдбуваеться пошук вГдомостей про користувача, у процесГ електронного поштового розсилання, при ГндексацГ| пошуковими системами сторГнок з ГнформацГею про особу.
Дослщження студентами захищеностГ власних ГнформацГйних систем (третш етап шдготовки) можливе у варГативнГй частинГ циклу професшноУ пГдготовки - у формГ спецкурсГв. Пропонуемо у них
здшснювати поглиблене вивчення питань мбербезпеки з використанням так званих задач на проникнення. 1х суть полягае у моделюваннi способiв випробування засобiв захисту шформацшноТ системи. У процес тестування на проникнення студент виконуе роль зловмисника, який намагаеться порушити iнформацiйну безпеку мережi замовника. Виконання зазначених теспв дае змогу оцшити рiвень захищеностi мережi або веб-ресурсу та виявити вразливосл, якi можуть бути використаш зловмисником. Перевагами задач на проникнення е: значна достовiрнiсть виявлених вразливостей, наочшсть отриманих результат, практичний характер навчання. Недолiками зазначеноУ методики можна вважати: не можливiсть дослiдження студентом дiй бiльш компетентного зловмисника, недост^ршсть результатiв, якi свщчать про вiдсутнiсть загроз, низький ступшь автоматизаци [5].
Виконання задач на проникнення доцтьно здiйснювати у вiртуальних хмарних лабораторiях [9]. Зокрема нами на основi платформи Apache CloudStack були розгорнутi кiлька таких лабораторш. У них реалiзовано такi можливост навчання основам шформацшноТ безпеки:
• функцюнування значноУ кiлькостi вiртуальних машин (ВМ), як працюють пiд управлшням рiзних ОС;
• об'еднання та перемщення студентських ВМ у межах вiртуальних мереж;
• робота з ВМ як через стандарты протоколи вщдаленого доступу, так i через веб-штерфейс;
• безпечне тестування вiрусних загроз у хмарнш iнфраструктурi.
Недолтами реалiзованих хмарних лабораторп можна вважати: значну трудозатратшсть створення шаблонiв ВМ, неможливiсть використання деяких ОС, необхщшсть постiйного супроводу хмари квалiфiкованим фахiвцем. Перед початком тестування студентам надають схему та опис IТ-iнфраструктури. У подальшому вони виконують дослiдження вразливостей, пов'язаних з роботою мережних сервiсiв, криптографiчних механiзмiв, помилками конфкурацп, а також з людським фактором.
Студентам можна запропонувати виконання таких титв задач на проникнення.
1. Перехоплення даних автентифтаци, як передаються через незахищеш протоколи.
2. Одержання даних про ОС Linux сервера термiналiв, на основi вiдомих даних автентифтаци
3. Дослiдження на вразливiсть веб-сайту, який розмЦено на ВМ, котювання його бази даних.
4. Дослщження журналу подiй сервера, з метою виявлення шдбору пароля користувача.
5. Пошук та монiторинг вiдкритого мережного порта 1нтернет-сервера.
6. Отримання та розшифрування бази даних користувачiв поштового сервера.
7. Пошук користувача ОС Windows, що видалив файл iз спiльного мережного ресурсу. Висновки. Науково-методичш засади формування у майбутнiх учителiв iнформатики фахових
компетентностей у галузi шформацшноТ безпеки полягають у забезпеченш неперевностi та поетапностi процесу Ух пiдготовки. Важливим е розвиток у студенлв мотивацiйно-цiннiсного, органiзацiйно-змiстового, когнiтивно-операцiйного та особислсно-рефлексивного складникiв фахових компетентностей. Розвитку мотивацшно-цшшсного та особистiсно-рефлексивного компонентiв можливий завдяки формуванню поглядiв, переконань на шформацшну безпеку. Органiзацiйно-змiстовий та когштивно-операцшний складники можна розвивати у процеа вивчення теоретичних основ шбербезпеки. Формування умшь та навичок захисту шформацшних систем варто здшснювати опосередковано - у межах нормативних дисциплш, а також безпосередньо -у межах спецкурав.
Список використаних джерел
1. Burov O. Y. Educational networking: human view to cyber defense [Електронний ресурс] / O. Y. Burov // 1нформацшш технологи i засоби навчання. - 2016. - Т. 52, вип. 2. - С. 144-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2016_52_2_15
2. Балик Н.Р. Формування шформацшних та сощальних компетентностей студентв з метою Ух професшноУ подготовки у педагопчному ушверситет / Н.Р. Балик, Г.П. Шмигер // Науковий огляд. - 2016. - №1(22) -С. 14-21
3. Биков В. Ю. Навчальне середовище сучасних педагопчних систем / В. Ю. Биков // Професшна осв^а: педагопка i психологiя / В. Ю. Биков. - Ченстохов: Вища Педагогiчна Школа у Честохов^ 2004. - С. 59-80.
4. Воскобойшков С. О. Професшна готовшсть до захисту шформаци з обмеженим доступом спецiалiстiв iнформацiйноï безпеки як науково-практична проблема в умовах глобалiзацiï шформацшного простору /С. О. Воскобойшков // Науковий часопис Нацюнального педагопчного унiверситету iменi М.П.Драгоманова. Серiя 16. Творча особислсть учителя: проблеми теорп i практики: збiрник наукових праць. - № 25 (35). - К.: НПУ iменi М.П.Драгоманова, 2015. - С. 7-11.
5. Кадан А. М. Виртуальные облачные лаборатории для задач тестирования на проникновение [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ceur-ws.org/Vol-1761/paper24.pdf
6. Коржова О. В. Теоретичш аспекти мiжпредметних зв'язмв математичних дисциплш з дисциплшами циклу професшноУ подготовки майбутшх фахiвцiв iз оргашзаци шформацшноТ безпеки [Електронний ресурс] / О. В. Коржова - Режим доступу до ресурсу: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/publ/4-1-0-178.
7. Морзе Н.В. Пщготовка педагопчних кадрГв до використання комп'ютерних телекомушкацш Н.В. Морзе // Науковий часопис НПУ ¡меш М. П. Драгоманова. СерГя 2: Комп'ютерно-орГентоваш системи навчання. -№ 6. - 2003. - С.12-25.
8. Олексюк В. П. Застосування вГртуальних хмарних лабораторш у процесГ пГдготовки майбутшх учителГв Гнформатики / В. П. Олексюк // Науковий часопис НПУ Гмеш М. П. Драгоманова. СерГя 2: Комп'ютерно-орГентоваш системи навчання. - 2015. - №. 15. - С. 76-81.
9. Олексюк В. П. Проектування моделГ хмарноУ ¡нфраструктури ВНЗ на основГ платформи Apache CloudStack. [Електронний ресурс] / В. П. Олексюк // 1нформацшш технологи i засоби навчання. - 2016. - №4. - Режим доступу до журн.: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1453/1074
10. Оцшювання ¡нформацшно-комушкацшноУ компетентности учшв та педагопв в умовах евроштеграцшних процеав в освт / Биков В. Ю., Овчарук О. В. та ¡н.- К. : ПедагогГчна думка, 2017. - 160 с.
11. Рамський Ю.С. Професшна дГяльнГсть вчителя в епоху ¡нформатизацп освГти [Електронний ресурс] / Ю.С. Рамський. - Режим доступу до ресурсу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/9387.
12. Сшрш О. М. Методика забезпечення он-лайн безпеки старшокласникГв у навчально-виховному процесГ школи / О. М. Сшрш, В. Н. Ковальчук // 1нформацшш технологи i засоби навчання, №1(21). - 2011.
References
1. Burov O. Y. Educational networking: human view to cyber defense [Electronic Resource] / O. Y. Burov // Information technologies and learning tools. - 2016. - V. 2(52). - P. 144-156. - Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2016_52_2_15
2. Balyk N.R. Formation of informational and social competencies of students for professional training in pedagogical university / N.R. Balyk, H.P. Shmyher // Naukovyy ohlyad. - 2016. - №1(22) - P. 87-94
3. Bykov V.Yu. Educational environment of modern pedagogical systems / V.Yu. Bykov // Vocational education: pedagogy and psychology. - Czestochov: Higher Pedagogical School in Czestochov, 2004. - P. 59-80.
4. Voskoboinikov S. O. The factors and conditions of the development of information culture of teacher in a secondary education institution /S. О. Voskoboinikov // Scientific journal of NPU named after M. P. Drahomanov. Series 16. Creative personality of the teacher: problems of theory and practice. - № 25 (35). - Кум.: NPU named after M. P. Drahomanov, 2015. - P. 7-11.
5. Kadan А. М. Cloud laboratories for problems penetration testing [Electronic Resource] / А.М. Kadan, А.К. Doronin.- Available from: http://ceur-ws.org/Vol-1761/paper24.pdf
6. Korzhova О. V. Theoretical aspects of interdisciplinary communications between mathematical disciplines and disciplines of professional training of future specialists in organization of information security [Electronic Resource] / О. V. Korzhova - Available from: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/publ/4-1-0-178.
7. Morse N.V. Training of pedagogical personnel for the use of computer telecommunications N.V. Morse // Scientific journal of NPU named after M. P. Drahomanov. Series 2. Computer-oriented educational systems. - K.: NPU named after M. Drahomanov., 2003. - №6.- p. 12-25.
8. Oleksyuk V. P. The application of virtual cloud laboratories in the process of future computer science teachers training / V. Oleksyuk // Scientific journal of NPU named after M. P. Drahomanov. Series 2. Computer-oriented educational systems. - K.: NPU named after M. Drahomanov, 2015. - №1. - p. 76-81.
9. Oleksyuk V. P. Designing of university cloud infrastructure based on Apache CloudStack. [Electronic Resource] / V. Oleksyuk // Information technologies and learning tools. - 2016. - №4. - Available from: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1453/1074
10. Evaluation of information and communication competence of pupils and teachers in the conditions of European integration processes in education / V.Yu. Bykov and others.- К. : Pedahohichna dumka, 2017. - 160 p.
11. Ramskyi Yu.S. Professional activity of the teacher in the era of informatization of education [Electronic Resource] / Yu.S. Ramskyi. - Available from: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/9387.
12. Spirin О. М. Methodic of the on-line safety of the senior pupils in the teaching and educational process at school / O.M. Spirin, V.N. Kovalchuk // Information technologies and learning tools, №1(21). - 2011.
DEVELOPMENT OF FUTURE COMPUTER SCIENCE TEACHERS' COMPETENCE OF THE SAFE ACTIVITY IN THE COMPUTER NETWORKS Vasyl Oleksiuk
Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine Abstract. The article examines the notion of cyber and information security. The author of the scientific and methodological bases of formation of future Informatics teachers ' professional competencies in the field of information security - continuity and phasing. At the first of the specific steps proposed to implement the formation of competences safe activities in the educational information environment of the University. The second stage is to examine students of the theoretical foundations of information security and acquiring skills in application of means of protection of computer networks. Their solution is possible within regulatory disciplines cycle of professional
training of future teachers of computer science. Third phase of the training proposed to be implemented in the form of a research students their own information systems to identify vulnerabilities and detect unauthorized penetration. The study examined the following components of professional competence of the Informatics teachers: motivational value, organizational and substantial, cognitive-operational and personal-reflective.
Key words: cyber security, information security, computer science teacher, competence, computer networks.
