CC BY
28
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Пухно С.В. Самостйна науково-досл'дна робота студент'!в заклад'в вищоf oceimu як складова процесу формування психолопчно)' культури майбутнього педагога. Ф'зико-математична осв'та. 2018. Випуск 2(16). С. 102-106.
Pukhno S. Students' Independent Scientific And Research Work Of Higher Educational Establishment As A Formation Composition Of The Future Pedagogue's Psychological Culture. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 2(16). Р. 102-106.
УДК 378.147.091.31-059.1 : 001.891
С.В. Пухно
Сумський державний педагогiчний ушверситет iMeHi А.С. Макаренка, Украна
[email protected] DOI 10.31110/2413-1571-2018-016-2-019
САМОСТ1ЙНА НАУКОВО-ДОСЛ1ДНА РОБОТА СТУДЕНТ1В ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ ЯК СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОПЧНО1 культури майбутнього педагога
Анотаця. Стаття присвячена досл'дженню значення самост'йноf науково-досл'дноf роботи студент'!в заклад'в вищоf осв/'ти, де в'дбуваеться п/'дготовка фахiвцiв з педагогiчнихспе^альностей, як складовоf формування fx психолог'1чно'1' культури. Представлено теоретичний анал'з поняття «психолог'чна культура» та структурних компонент '¡в цього феномену, а також значення визначених складових в процес формування профе^йних компетен^й майбутшх вчителiв. Проведений анал'з зв'язку загально-навчальних вм'нь, що забезпечують як'сть навчання, i усп'шшстю оволод'ння навичками та вм'ннями органiзацii' та виконання самост'шно'!' науково-досл'дноf роботи студент'!в ф'!зико-математичного факультету СумДПУ iменi А.С. Макаренка, надае п/'дстави для визначення, що формування вказаних навичок е чинником розвитку психолог'чноf культури майбутшх вчител'в iнформатики, математики, ф'зики. Представлено, що на формування когштивного компоненту психолопчно)' культури впливае оргашза^я форм аудиторно: та позааудиторноf роботи в ход'1 вивчення студентами вказаних педагогiчниx спе^альностей дисципл'ти «Психолог'т» протягом 1-11 семестру першого року навчання, зокрема - впровадження iнновацiйниx педагогiчниx теxнологiй. Визначено, що впровадження вказаних теxнологiй в процес вивчення складових курсу дисципл'ни позначаеться на усп'шност'! адаптацИ першокурсник'в, позитивних зм'тах професiйноf мотивацИ, формування самоо^нки профеайно важливих якостей майбутшх вчителiв, оволод'ння юнаками навичок та вм'ть оргашзацп i проведення самостiйноf науково-дослiдноi роботи, та, загалом, - компонент'!в психолопчноf культури майбутнього педагога. Проаналiзовано значення органiзацif i проведення студентських науково-практичних конферен^й в процеа формування профеайних компетен^й майбутшх вчителiв. Представлено, що проритетним завданням сучасност'1 езабезпечення необх'днихсоцiально-педагогiчниx умов у структур'1 системи вищо?осв'ти.
Ключов! слова: адаптац'т, загально-навчальн вм'ння, iнновацiйнi педагогiчнi технологи компетенцп, мотива^я, психолог'!чна культура, самостйна науково-досл'дна робота студент'!в, соцiалiзацiя.
Постановка проблеми. Оргаыза^я самоспйно! науково-дослщно! роботи студенев педагопчних специальностей закладiв вищо! ocBi™ е актуальною проблемою сьогодення, осктьки ця складова навчального процесу впливае на формування психолопчно! культури майбутнього вчителя, як складово! профеайних компетенцш сучасного педагога. KpiM цього, навички самоспйно! науково-дослщно! роботи на початковому етат навчання у закладi вищо! освiти - це основа потенщйно! роботи дослщника-науковця певно! гал^ у майбутньому. Розробка рiзних форм оргаызаци навчально-дослщницько! роботи та !х впровадження в навчальний процес в ходi опанування системою знань дисциплЦ що вивчаються у закладi вищо! освiти, - перший етап розумЫня значення, а також - формування навичок та вмЫь науково-дослщно! роботи студенев. Проблеми напрацювання навчально-методичного забезпечення навчального процесу з метою розвитку психолопчно! культури майбутнього вчителя та становлення компетентного педагога, здатного до оргашзацп та виконання самостшно! науково-дослщно! роботи, - актуальна потреба системи вищо! освiти. ^м цього, бачення перспективи профеайно! дiяльностi, яка залежить вщ розвитку психолопчно! культури та зацтавленосп спещальыстю, сприяе устшносп адаптаци студенев закладiв вищо! осв™, !х мотиваци в навчаны, переживання задоволешстю життя.
Аналiз останшх дослщжень i публтацш. Сучаснi дослщження проблем значення самостiйно! науково-дослiдно! роботи студенев закладiв вищо! освiти в процеа формування !х психологiчно! культури, не чисельнк Проте, в дослщженнях, присвячених проблемам адаптаци, мотиваци профеайного навчання та професiйно! дiяльностi, формуванню професiйних компетенuiй фахiвuя, цей вид роботи розглядаеться, як фактор впливу, розвитку, становлення
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
компонен^в кожного названого феномену. Презентацп рiзних форм оргаызацп навчально-дослщницько''' та науково-дослiдноí роботи студенев - майбутнiх вчителiв фiзико-математичних та природничих дисциплЫ присвяченi публiкацií А. М. Добровольсько''' [1], О. М. Завражно''' [2], Н. В. Москалюк [3], А. I. Спалтиковоí [2], О. Л. Швай [8] та авторськ публiкацií [4-7].
Дослiдження А. М. Добровольсько''' визначае ефективнiсть метод проекту як одну з форм самоспйно''' роботи студенев в процеа формування компетентностi сучасного фахiвця [1, с. 42]. Метод проекту, зпдно дослщження, розвивае iнтелектуальнi вмiння, серед яких: працювати з iнформацiею (використання значно''' кiлькостi джерел, систематизацiя шформацшного матерiалу); здiйснювати аналiз, систематизацiю, узагальнення, встановлювати асоцiацií з попереднiм досвщом, встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки, iнтегрувати знання; - концентрувати увагу на досягненн мети впродовж виконання вае'( роботи; - формувати висновки. Також, вщбуваеться розвиток гностичних вмшь - розвиток особистого штересу, прагнення поглиблювати знання в професшнш галузi; аргументувати власы мiркування, формувати незалежнi судження; займатися самодiагностикою власно'' iнтелектуальноí сфери. Проектувальн вмiння, якi розвиваються внаслiдок методу проекту, це - видтяти проблемы завдання, оцшювати можливостi 'х виршення; планування власно'' дiяльностi у процеа виршення проблемного завдання; вмiння визначати власы обов'язки в процеа виршення завдання та дотримуватись 'х виконання. До конструктивних вмшь, що розвиваються в процеа виконання студентами проек^в, зпдно дослщженню, вiдносяться вмiння вивчати i практично реалiзовувати обранi стратеги (алгоритми) виршення проблемних завдань; створювати унiкальний продукт, який мае практичне застосування. Особливе мкце займають творчi вмiння креативного i критичного мислення; пошуку варiантiв вирiшення проблемного завдання, передбачення можливих варiантiв вирiшення проблемного завдання. До оргаызацмних навичок вщносяться навички самоорганiзацií; iнiцiативнiсть в процеа виконання проблемного завдання; вмшня скеровувати дiяльнiсть всiх учасникiв освiтнього процесу. Метод проек^в впливае на формування комуыкативних вмiнь - вiдстоювати власну точку зору; розумти i поважати iншу точку, тактовнiсть; пошук компромку у процесi вирiшення проблемного завдання; виносити в ефективый формi власну роботу на обговорення; представляти звп- перед аудиторiею. В ходi виконання методу проекту формуються також со^альы вмiння: встановлювати соцiальнi контакти (розподт обов'язкiв, взаемодiя з iншими, ствпраця); вiдповiдальнiсть за результати дослiдження [1, с. 42].
В дослщжены О. М. Завражно''', А. I. Салтиково'' представленi особливостi та визначенi необхщы умови ефективно'' органiзацií самостiйноí аудиторной' та позааудиторно'' роботи студентiв, аналiз творчо' складово'' презентованих форм роботи. Зпдно дослщженню, аудиторна самостiйна робота реалiзуеться в ходi лекцiйних та практичних занять, семiнарiв, виконаннi лабораторного практикуму. Ц види дiяльностi структурно взаемопов'язан i е единою системою в процеа формування компетентности фахiвця [2, с. 200-201].
В дослщжены Н. В. Москалюк представлено процес формування дослщницьких умiнь, як комплексу професшних якостей, що забезпечують готовысть студентiв виконувати цiлеспрямованi, аналiтико-синтетичнi, дiагностичнi, пошуково-перетворюючi дм на основi практичного застосування систематизованих знань у процеа теоретичних та експериментальних розвщок в процеа навчання. Згiдно дослщнику, визначенi умiння е компонентами особистост фахiвця, що виражають провiднi характеристики процесу и творчого становлення, сприяють самореалiзацií та трансформацп знань, умшь i навичок дослiдницькоí дiяльностi в будь-яку галузь тзнавально''' i практично'' дiяльностi [3, с. 42]. Устшшсть формування у студентiв дослiдницьких умшь, згiдно наукових розвiдок Н. В. Москалюк, залежить вщ таких педагопчних умов, як орiентацiя фахово' пщготовки майбутнiх учителiв на формування у студенев загальних i конкретно-наукових методiв пiзнання; органiзацiя дослiдницького типу навчання через взаемозв'язок навчально' i науково' роботи шляхом використання системи навчально-дослщницьких завдань [3, с. 44].
Зпдно дослщженню О. Л. Швай, самоспйна робота формуе у студентiв важливi для здiйснення неперервно' освiти протягом подальшо''' професiйноí дiяльностi вмiння самостийного здобуття знань, i мае виховне значення, осктьки формуе тi риси характеру, що в^грають значну роль у структурi особистостi сучасного фахiвця. Важливе мiсце, згiдно дослiдженню, мае використання у навчальному процеа шдивщуальних навчально-дослщних завдань (1НДЗ) мiжпредметного характеру, що сприяе трансформацп рiвня шформацмно-пошуково''' дiяльностi студентiв до творчо'' [8, с. 130].
На сьогодн актуальною проблемою для дослщницько''' дiяльностi е впровадження рiзних форм самостiйноí навчально-дослщницько''' та науково-дослiдноí роботи в навчальний процес зaклaдiв вищо'' освiти з метою розвитку мотивацп до профеайного навчання, оптимiзацií процесiв адаптацГ'', формування психолопчно''' культури майбутнiх фахiвцiв та формування 'х професiйноí компетенцп.
Мета статт полягае у представленнi значення науково-дослщно''' роботи студентiв зaклaдiв вищо'' освiти в процесi формування психолопчно''' культури майбутнього педагога.
Методи дослщження. Для досягнення мети статтi використаш методи комплексного аналiзу, анкетування та систематизацп отриманих даних.
Виклад основного матертлу. Сучаснiсть вимагае удосконалення навчально-дослiдницькоí роботи студентiв, яка е першим етапом у формуванн вмiнь та навичок самоспйно''' науково-дослiдноí роботи i обов'язковою складовою всiх видiв навчальних занять та практики, осктьки впливае на формування у майбутых педагопв якостей дослщника. Рiзновидом подiбноí роботи е реферування наукових джерел, робота над науковими рефератами з проблемних питань дисциплш, розробка i представлення виршення проблемних завдань у виглядi проек^в, виконання навчально-дослiдних завдань i обговорення 'х результатiв на так званих «круглих столах», диспутах, дискуаях, тощо. Це вiдбувaеться, як правило на першому етaпi навчання. Основними завданнями на цьому етат постають не лише формування iнтелектуaльних, шформацмних, оргaнiзaцiйних, комунiкaтивних вмiнь, але й формування спйкого пiзнaвaльного iнтересу до навчальних дисциплш. Так, в ходi аудиторних занять пропонуеться впроваджувати шновацшы форми роботи, серед яких, так зваы, «aктивнi лекцм»: проблемнi лекцп, мета яких - сaмостiйне набування знань; лекцiя-вiзуaлiзaцiя, де основний зм^ представлено у виглядi мaлюнкiв, графЫв, схем, таблиць, що aктивiзуе абстрактне мислення; лекщя-прес-конферен^я, змiстовa складова яко' вiдповiдaе запиту аудиторп i до яко'' залучаеться декiлькa виклaдaчiв. Подiбною е лекщя-
консультация, що дозволяе активiзувати увагу студенев, оскiльки будуеться у фор/wi активного дiалогу i бiльш ефективно використовувати профеdонaлiзм лектора. Специфiчною за формою та змктом е лек^я з заздалегiдь запланованими помилками - лекщя-провокащя, спрямована на формування вмшь оперативного аналiзу, орiентацiï в шформацп та ÏÏ оцiнках. Наступна - лекщя^алог, де змiст презентуеться у формi серп питань, на ям слухачi повиннi вiдповiдати пiд час аудиторно''' взаемодп. Подiбною е лекщя з використанням зворотного зв'язку, та програмована лекщя-консульта^я. Досить ефективною серед дослщниюв проблем ефективностi проблемного навчання вважаеться лекцiя з застосуванням таких методiв, як «мозкова атака», метод конкретних ситуацм i т.п. В ходi таких занять студенти самоспйно як формулюють проблему, так i презентують пропозицп щодо Ï'' виршення. Принцип проблемностi сприяе творчому пщходу до реалiзацiï мети та завдань навчання, постае джерелом нових форм та методiв навчання [7, с. 186-206].
Основна функ^я практичних занять - формування у студенев вмшь впровадження теоретичних знань в практику, 'х самоспйного набуття та поглиблення. На цих заняттях спочатку вщбуваеться пiдготовка студентiв до самостiйноÏ роботи, по™, - самостiйне розв'язання студентами проблемних завдань навчальних дисциплш. Форми роботи на практичних заняттях повинн вщповщати високим вимогам щодо оцшки рiвня знань, забезпечувати iнтелектуальний розвиток студенев, та сприяти створенню умов набуття нових знань, формування вмшь i навичок i 'х реалiзацiя на практицГ Практичнi заняття проводяться як в аудиторiях, так i навчальних лабораторiях, профiльних пiдприемствах i оргаызащях. Форми органiзацiÏ аудиторних практичних занять - це семшари, безпосередньо, практичн заняття, iндивiдуальнi заняття та консультаций
На семiнарi, що передбачае пщготовку студентiв за проблемними питаннями навчальних дисциплш, вщбуваеться реалiзацiя завдань формування психолопчно''' культури майбутнього педагога. Сучасн аудиторнi практичнi заняття передбачають впровадження iнновацiйних методiв, серед яких найбтьш ефективними е дiловi ^ри рiзних модифiкацiй: основна функцiя таких занять полягае в навчанн шляхом дш. Серед визначених - метод шсценування, який передбачае розв'язання конкретно'' проблемно' ситуацп через програвання вах етапiв цього процесу у виглядi рольово' гри.
Ефективним методом навчання дослщники вважають аналiз конкретно' ситуацп, осктьки передбачае набуття практичних навичок за допомогою аналiзу реальних життевих ситуацiй вiдповiдно до запропоновано'' проблеми. Цей метод стимулюе креативнiсть та сприяе розвитку творчого мислення. Розв'язання проблеми проходить у виглядi дискусп. Одним iз ефективних методiв навчання е метод розв'язання ситуацшних задач з використанням аналiзу, завдяки якому формуються аналiтичнi вмiння та який сприяе розвитку лопчного, самостiйного та творчого мислення. Метод «мозково''' атаки» («мозковий штурм») е найбiльш експлуатованим у навчальному процеа зaклaдiв вищо' освiти i фунтуеться на груповому формуванн iдей вiдповiдно до проблемного завдання, i передбачае активне, цтеспрямоване обмiрковувaння i обговорення висунутих проблем. Цей метод сприяе розвитку оргаызацмних та комунтативних вмiнь, швидкостi прийняття рiшень, прогнозування, тощо та aктивiзуе формування вмiнь сaмостiйного набуття знань, осктьки передбачае широкий за спектром та творчий (нестандартний) пошук виршення проблемного завдання i продукування креативних щей.
Метод «круглого столу» використовуеться, як правило, з метою обговорення складних проблем у межах як одые''' дисциплши, так i сумiжних, обмшу досвщом. З метою проведення заняття з використанням методу «круглого столу», формулюеться проблема, яка мае неоднозначне тлумачення, яка вимагае виршення на основi aнaлiзу чисельних точок зору. В ходi безпосередньо «круглого столу», вщбуваеться участь всiх учасни^в навчального процесу на рiвних, aнaлiз, коментування, обмiн iдеями. Особливостi такого заняття - вироблення пропозицм виршення з презентaцiею iнтелектуaльних здобуткiв, поеднання iндивiдуaльних i групових форм роботи. Подiбнa робота сприяе рефлексивностi та набуття досвщу дискусiйних форм взаемодп.
Трaдицiйно, до позааудиторно'' сaмостiйноÏ науково-дослщно''' роботи студентiв вiдносяться: виконання дослщницьких i творчих завдань, проектiв проблемних питань тем, що виносяться на самоспйне вивчення, курсових та квaлiфiкaцiйних робгг, участь студентiв у дiяльностi наукових гурткiв та проблемних груп, робота в межах дослщницьких тем наукових лабораторй участь у наукових конферен^ях з презентaцiею наукових надбань.
Розробки оргашзацп нaвчaльно-дослiдницькоÏ та науково-дослщно''' роботи студентiв педaгогiчних спецiaльностей Сумського державного педагопчного унiверситету iм. А. С. Макаренка представлен автором статт на основi оргaнiзaцiÏ процесу вивчення курсу «Психолопя» студентами - майбут-лми вчителями фiзико-мaтемaтичних дисциплiн протягом 1-11 семестру.
Введена автором, як викладачем психолопчних дисциплш, практика виконання шдивщуальних навчально-дослiдних завдань (1НДЗ), aнaлiз та презентaцiя висновкiв у виглядi «круглого столу» на практичних заняттях з курсу «Психолопя», дае змогу для визначення, що в ходi подiбних занять вщбуваеться оволодiння студентами практики науково-дослщно''' дiяльностi в гaлузi психологи; формуеться рефлексивнiсть мислення; формуються оргашзацмш i комунiкaтивнi навички.
До завдань вивчення дисциплши «Психолопя», що охоплюе курс загально', со^ально''' та втово''' психологй', входить виконання курсово'' роботи. Це такий вид дiяльностi, що поеднуе нaвчaльно-дослiдницьку та науково-дослщну роботу. В ходi виконання роботи вщбуваеться оволодiння студентами навичок оргашзацп науково'' роботи та реaлiзaцiï ÏÏ завдань. В ходi роботи студент оволодiвaе значним колом знань за роздтами дисциплiни, усвiдомлюе проблеми сучасного стану науки i ÏÏ зв'язок з практикою, розумiе прикладне значення наукових теоретичних здобутюв. Така форма роботи сприяе розвитку необхщних рис дослщника, вмiнь працювати з широким колом iнформaцiÏ,aнaлiтичноÏ роботи з нею, створення власно' iнформaтивноÏ бази, видтення причинно-нaслiдкових зв'язкiв, розвитку вмiнь та навичок оргашзацп та проведення наукового дослщження та впровадження результа^в на практицк Презентaцiя результaтiв надбань самоспйно''' нaуково-дослiдноÏ роботи студентiв фiзико-мaтемaтичного факультету СумДПУ iменi А. С. Макаренка вщбуваеться в ходi звiтноÏ студентсько' науково-практично'' конференцп. Така форма роботи сприяе прагненню до саморозвитку вах суб'ек^в навчання, осктьки демонструе можливост сучасних дослiджень та 'х значення для практики. Вказаш форми роботи сприяють штелектуальному розвитку особистостi, осктьки студент усвщомлюе себе в ролi нaуковця-дослiдникa, - вiдбувaеться формування творчого наукового мислення, розвиток прогностичних функцй критичного наукового aнaлiзу, оргaнiзaцiйно-комунiкaтивних вмшь, навичок ораторського мистецтва, тощо.
Актуальними для навчання у закладах вищо! освти е проблеми, пов'язан з втратою студентами, особливо, -першокурсниками мотивацй до навчання, що е фактором устшносп адаптаци. Особливост адаптаци першокурсникiв е актуальною проблемою оргаызацй навчально-виховного процесу. Вважаемо, що саме впровадження рiзних форм роботи, що передбачае навчально-дослщницьку i, надал^ - науково-дослiдну дiяльнiсть, будуть сприяти успiшнiй адаптацй' студентiв, що пов'язано з розширенням кола профеайних знань, вмiнь та навичок, можливостей самопрезентацй особистостi в навчально-професiйнiй дiяльностi. Крiм цього, вiдбуваеться формування складових психолопчно'|' культури майбутнього педагога - розширюеться коло його психологiчного знання, i, вщповщно - рефлексивного мислення як фахiвця педагогiчноï дiяльностi.
Проте, саме першокурсники переживають значнi труднош^ входження в нову навчально-професiйну дiяльнiсть, що позначаеться i на динамц та мотиваци входження в наукову дiяльнiсть та якостi виконання завдань нового рiвня. Труднощi адаптацй, низький рiвень володiння необхiдною системою знань та можливостей ïï реалiзацiï на практик, вимагають оволодiння новим конгломератом знань та виробленням необхщних навичок швидким темпом. Самоорганiзацiя та самоконтроль, розвинен вольовi якостi, самостiйнiсть на наполеглив^ь - тi риси, ям е необхiдними в цьому процеа, i ïx низький рiвень постае чинником складного процесу адаптаци, i, вщповщно, - проблем якостi навчання та профе^но^! мотивацй. Проведене опитування серед першокурсниюв фiзико-математичного факультету СумДПУ iменi А.С. Макаренка, що пройшли перший адаптацiйний перiод, дае пщстави для наступних висновкiв. Вiдповiдно до розробленоï авторськоï анкети, що мктила питання стосовно оцiнки студентами штелектуальних, iнформацiйниx, органiзацiйниx, комунiкативниx вмiнь було визначено, що з 30 студенев 50% на низькому рiвнi i 50% - на середньому оцшюють вмшня виступати перед аудиторiею, приймати участь у дискусй, аргументовано доводити власну точку зору. 60% на середньому i 40% на низькому рiвнi оцшюють вмшня оргаызацп самостiйноï науково-дослiдноï роботи, планування своï роботи. 36,7% на середньому i 63,3% на низькому рiвнi оцшюють своï можливост вольовоï саморегуляцй пiд час виконання завдань. 46,7% опитаних на низькому i 53,3% на середньому рiвнi визначають власы навички самоконтролю i самоаналiзу науково-дослiдноï дiяльностi. 36,7% на високому, 46,7% середньому i 16,6% студетчв-першокурсниюв на низькому рiвнi оцiнюють вмiння спiвпрацi пщ час науково-дослiдноï роботи. В оцшц вмiння користуватися iнформацiйними джерелами (каталогами, словниками, довщниками, енциклопедiями та ш.), 53,3% оцiнили вказанi на низькому i 46,7% - на середньому рiвнi. 56,7% переживають складнощ^ складати план, тези доповiдей. 43,3% переживають складнощ^ аналiзу теоретичного матерiалу, порiвняння, класифiкацiï, узагальнення, формування висновкiв, видтення причинно-наслiдковиx зв'язкiв та користуватися дослщницькими вмiннями
Висновки. Отриманi результати свщчать про необxiднiсть впровадження рiзниx форм роботи на початковому етат тд час вивчення дисциплш у закладах вищоï освiти з метою розвитку та формування необхщних вмiнь та навичок самостiйноï навчально-дослiдницькоï та науково-дослiдноï роботи. Визначене е чинником устшносп процесiв адаптацй, розвитку та формування професiйноï мотиваци, псиxологiчноï культури майбутнього педагога. Розвиток професiоналiзму майбутнix вчт^в iнформатики, математики, фiзики залежить вщ позитивного ставлення студентiв до обраноï професи, рефлексивного осмислення особистiсного науково-педагопчного досвiду, накопичення нових шдивщуально-психолопчних та професiйниx новоутворень. Таким чином, навчально-виховний процес у закладах вищоï освiти вимагае Грунтовного псиxологiчного та педагопчного забезпечення, сприятливого соцiального середовища; впровадження консультацiйноï роботи зi студентами. Актуальними залишаються вивчення досвiду оргаызацй самостiйноï науково-дослiдноï роботи студенев вiтчизняниx та iноземниx закладiв освiти.
Список використаних джерел
1. Добровольська А. М. Метод проек^в: формування п^-компетентносп майбутнix фаxiвцiв. Мiжнародний науковий журнал <^зико-математична освпа». 2018. №1(15). С. 35-47. URL: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2018-v1-15/2018_1-15-Dobrovolska_ScientificJournal_FMO.pdf
2. Завражна О. М., Салтикова А. I. Реалiзацiя творчоï та науково-дослiдноï складових самостiйноï дiяльностi студенев пiд час виконання курсовоï роботи. Мiжнародний науковий журнал <^зико-математична освпа». 2018. №1(15). С. 200204. URL: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2018-v1-15/2018_1-15-Zavrazhna_ScientificJournal_FMO.pdf
3. Москалюк Н. В. Актуальн проблеми пщготовки майбуп-их вчителiв природничих дисциплiн. Мiжнародний науковий журнал <^зико-математична освпа». 2015. №3(6). С. 41-49. URL: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2015-v3-6/2015_3-6-Moskaliuk_ScientificJournal_FMO.pdf
4. Пухно С. В., Максименко Т. М. Особливосп органiзацiï навчально-дослiдноï роботи студентiв педагогiчниx спецiальностей ВНЗ. Мiжнародний науковий журнал <^зико-математична освпа». 2015. №2 (5). С. 39-47. URL: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2015-v2-5/2015_2-5-MaksymenkoPukhno_Scientific_journal_FMO.pdf
5. Пухно С. В. Психолопчы особливосп проходження адаптацй студетчв-першокурсниюв ВНЗ як чинник процесу формування знань з фiзико-математичниx дисциплiн. I Мiжрегiональна науково-методична конференцiя «Теоретико-методичн засади вивчення сучасноï фiзики та нанотехнологш у загальноосвiтнix та вищих навчальних закладах» (26 листопада 2015 р.). Суми: Вид-во СумДПУ iменi А.С. Макаренка. 2015. С. 43-45.
6. Пухно С. В. Психолопчы аспекти мотиваци майбутых викладачiв фiзико-математичниx дисциплш. Актуальн питання природничо-математичноï освiти: Зб. наукових праць. Випуск 4. Суми: СумДПУ iм. А. С. Макаренка. 2014. С. 127-132.
7. Пухно С. В., Салтикова А. I. Психолого-педагопчы складовi формування профеайно! культури майбутшх вчт^в фiзико-математичниx дисциплш. Профеайна культура: сутнiсть, фаxовi особливосп, розвиток : колективна монографiя / кол. авт., вщп. ред. Г. £. Улунова. Суми: СумДПУ iм. А. С. Макарена. 2016. С. 240-255.
8. Швай О. Л. Особливосп органiзацiï самостiйноï пiзнавальноï дiяльностi студентiв при вивченнi методологи та фтософй математики. Мiжнародний науковий журнал <^зико-математична освпа». 2015. №4(14). С. 128-131. URL: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2017-v4-14/2017_4-14-Shvai_ScientificJournal_FMO.pdf
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 2(16), 2018
References
1. Dobrovolska A. M. (2018). Metod proektiv: formuvannia it-kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv [The method of projects: the formation of future specialists' IT competency]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Fizyko-matematychna osvita». 1(15). Available from : http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2018-v1-15/2018_1-15-Dobrovolska_ScientificJournal_FMO.pdf [in Ukrainian].
2. Zavrazhna O. M., Saltykova A. I. (2018). Realizatsiia tvorchoi ta naukovo-doslidnoi skladovykh samostiinoi diialnosti studentiv pid chas vykonannia kursovoi roboty [Realization of creative and research components of students' independent activity during the course work]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Fizyko-matematychna osvita». 1(15). Available from: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2018-v1-15/2018_1-15-Zavrazhna_ScientificJournal_FM0.pdf [in Ukrainian].
3. Moskaliuk N. V. (2015). Aktualni problemy pidhotovky maibutnikh vchyteliv pryrodnychykh dystsyplin [Topical Problems of Preparing Future Teachers of Natural Sciences]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Fizyko-matematychna osvita». 3(6). Available from: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2015-v3-6/2015_3-6-Moskaliuk_Scientific_journal_FM0.pdf [in Ukrainian].
4. Puhno S. V. (2015). Osoblyvosti orhanizatsii navchalno-doslidnoi roboty studentiv pedahohichnykh spetsialnostei VNZ [Features of organization of students' teaching and research work of pedagogical specialties of higher educational establishments]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Fizyko-matematychna osvita». 2 (5). Available from: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/publ/4-1-0-35 [in Ukrainian].
5. Puhno S.V. (2015). Psyhologichni osoblyvosti prohodzhennja adaptacii' studentiv-pershokursnykiv VNZ jak chynnyk procesu formuvannja znan' z fizyko-matematychnyh dyscyplin [Psychological peculiarities of the students' adaptation of VNZ in the process of formulating knowledge from physical-mathematical disciplines] I Mizhregional'na naukovo-metodychna konferencija. «Teoretyko-metodychni zasady vyvchennja suchasnoi' fizyky ta nanotehnologij u zagal'noosvitnih ta vyshhyh navchal'nyh zakladah». (26 lystopada 2015 r.) - Sumy : Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka. S. 43-45. [in Ukrainian].
6. Puhno S. V. (2014). Psyhologichni aspekty motyvacii' majbutnih vykladachiv fizyko-matematychnyh dyscyplin [Motivation psychological aspects of future teachers'of physical and mathematical disciplines] Aktual'ni pytannja pryrodnycho-matematychnoi' osvity : Zb. naukovyh prac'. Vypusk 4. Sumy : SumDPU im. A.S. Makarenka. S. 127-132. [in Ukrainian].
7. Puhno S. V. (2016). Psykholoho-pedahohichni skladovi formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh vchyteliv fizyko-matematychnykh dystsyplin [Psychological and pedagogical components of formation of future teachers' professional culture [ of physical and mathematical disciplines]. «Profesiina kultura: sutnist, fakhovi osoblyvosti, rozvytok : kolektyvna monohrafiia / kol. avt., vidp. red. H.Ie. Ulunova. Sumy : SumDPU im. A.S. Makarena, S. 240-255. [in Ukrainian].
8. Shvai 0. L. (2015). Osoblyvosti orhanizatsii samostiinoi piznavalnoi diialnosti studentiv pry vyvchenni metodolohii ta filosofii matematyky [Organizational features of students' independent cognitive activity in the study of methodology and philosophy of mathematics]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Fizyko-matematychna osvita». 4(14). Available from http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/journals/2017-v4-14/2017_4-14-Shvai_ScientificJournal_FMO.pdf
STUDENTS' INDEPENDENT SCIENTIFIC AND RESEARCH WORK OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT AS A FORMATION COMPOSITION OF THE FUTURE PEDAGOGUE'S PSYCHOLOGICAL CULTURE
Svetlana Pukhno
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine Abstract. The article is devoted to the study of the value of students' independent research work of higher educational establishment, where specialists in pedagogical specialties are trained, as a formation component of their psychological culture. The theoretical analysis of the concept "psychological culture" and these phenomenon structural components are presented, as well as the certain components significance in the process of forming the future teachers' professional competences. The analysis of the connection of general educational skills that provide the quality of training and the mastering success of the skills and abilities of the organization and implementation of students' independent research work at the Faculty of Physics and Mathematics of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko provides grounds for determining that the formation of these skills are the factor in the development of the future teachers' psychological culture of computer science, mathematics, physics. It is presented that the formation of the cognitive component of psychological culture is influenced by the organization of classroom forms and extra-curricular work during the students' study of the discipline "Psychology" during the III semester of the first educational year, in particular - the introduction of innovative pedagogical technologies. It is determined that the introduction of the indicated technologies into the process of studying the components of the discipline course affects the success of the freshmen's adaptation, positive changes in professional motivation, the formation of self-assessment of the future teachers' professionally important qualities, the acquisition of young men's skills and abilities and independent research work organization, and, in general, - components of future teacher's psychological culture. The importance of organizing and conducting student scientific and practical conferences in the process of future teachers' professional competences formation is analyzed. The priority task of the present day is to provide the necessary socio-pedagogical conditions in the structure of higher educational system.
Key words: adaptation, general-educational skills, innovative pedagogical technologies of competence, motivation, psychological culture, students' independent research work, socialization.
