CC BY
55
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Москалюк Н.В. Анал'1з pieHie сформованостi досл'дницьких ум'нь студент'!в - майбутшх вчител'в природничих дисципл'н: констатувальний етап педагог'!чного експерименту //Ф'!зико-математична oceima : науковий журнал. - 2016. - Випуск 4(10). - С. 83-88.
Moska^uk N. V. Analysis of the levels research skills of students - future teachers а natural sciences: the ascertaining stage of pedagogical experiment // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2016. - Issue 4(10). - Р. 83-88.
УДК 37.047
Н.В. Москалюк
Тернопльський на^ональний педaгoгiчний унверситет iменi Володимира Гнатюка, Украна [email protected]
АНАЛ1З Р1ВН1В СФОРМОВАНОСТ1 ДОСЛ1ДНИЦЬКИХ УМ1НЬ СТУДЕНТ1В - МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛ1Н: КОНСТАТУВАЛЬНИЙ ЕТАП ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку сусптьства реалiзацiя компетентысного пiдходу в ocBiTi пов'язана з усвщомленням нeoбхiднocтi надання процесу навчання дiяльнicнoгo характеру i передбачае прoфeciйну пiдгoтoвку майбутнього вчителя як дослщника, що забезпечить cпрямoванicть навчально-виховного процесу на творчий розвиток особистост школяра, задоволення його Ытереав та освт-лх потреб. Це можливо за умови тако''' мoдeлi ocвiти, яка рeалiзуе принцип "навчання через дослщництво" шляхом cпeцiальнoгo формування дocлiдницьких умшь, oрганiзацií наукoвo-дocлiдницькoí дiяльнocтi cтудeнтiв - майбутых пeдагoгiв.
Аналiз актуальних дослщжень. Проблема пiдгoтoвки вчитeля-дocлiдника перебувають тривалий час у пoлi зору укра'нських та зарубiжних наукoвцiв. Питання формування дослщницьких умiнь майбутнiх учитeлiв належно опрацьован в працях М. Фалько [9], £. Кулик [5], Н. Недодатко [7], Г. Кловак [4], С. Балашово''' [1], О. Пометун [8]. Проте на сьогодншый день недостатньо розроблена проблема формування дослщницьких умшь майбутнiх учитeлiв, об'ектом наукового пошуку яких е жива природа. Спостер^аеться паcивнicть cтудeнтiв пiд час засвоення навчального матeрiалу, зниження Ух тзнавально'( активнocтi та cамocтiйнocтi. Наявна система педагопчно''' ocвiти не повыстю сприяе пoвнiй рeалiзацií творчого потен^алу майбутнього вчителя та його яккному прoфeciйнoму становленню. Тому нeoбхiдним е пошук умов, якi забезпечують виршення проблеми пiдгoтoвки майбутнiх учитeлiв до дослщницько''' дiяльнocтi, виведення ii на рiвeнь прoфeciйнoí кoмпeтeнтнocтi, що задовольнила би потреби школи у фахiвцях нового типу.
Мета статтi. З огляду на це метою статт е здатысть прoаналiзувати рiвнi сформованост дocлiдницькoí кoмпeтeнтнocтi майбутнiх вчитeлiв природничих дисциплш, ocкiльки саме вiд них максимально залежить рeалiзацiя завдань, що пропонуе сусптьство cучаcнiй загальнoocвiтнiй школГ
Виклад основного матерiалу. Дocлiджeння стану рeалiзацií проблеми формування дocлiдницьких умшь студенев ми розпочали з аналiзу вимог до рiвня пiдгoтoвки майбутых учитeлiв, якi випливають iз Державного стандарту базово''' i повно' середньо' ocвiти [2]. Так, одним iз завдань е "набуття учнями досвщу практично'' та експериментально'' дiяльнocтi, здатност застосовувати знання у прoцeci тзнання cвiту" [3, с. 18]. Загальноприродничий i бioлoгiчний компоненти основно' школи передбачають, що учнi пoвиннi знати: прилади i пристро', що використовуються у прoцeci вивчення oб'ектiв i явищ природи, методи пiзнання природи, умти проводити прocтi дocлiди з метою вивчення об'екпв i явищ природи, користуватися найпрocтiшими вимiрювальними приладами i дотримуватися правил безпеки виконання дослав, застосовувати набутi вмiння у процеа пiзнання природи, пiд час виконання навчальних i практично зoрiентoваних завдань, виявляти ставлення та оцшювати роль природничого знання у рiзних галузях людсько' дiяльнocтi тощо [3, с. 42].
Осктьки вci пeрeлiчeнi знання та вмiння пoвиннi бути сформованими у випускни^в загальнoocвiтньoí школи, то, безумовно, вчитeлi природничих дисциплш пoвиннi бути готовими до 'х формування в шкoлярiв. Таким чином ц знання та умiння повинн бути cфoрмoванi й у студенев - майбутнiх учитeлiв.
Для визначення того, як кнуючий рiвeнь рeалiзацií проблеми на рiвнi навчального матeрiалу впливае на якicть м виршення на рiвнi пeдагoгiчнoí дiяльнocтi та особиспсного надбання cтудeнтiв проводився констатувальний експеримент. Його мета полягала в наступному: виявити, як вщбуваеться формування дослщницьких умiнь cтудeнтiв в процеа вивчення дисциплш бioлoгiчнoгo циклу протягом навчання у вищому навчальному заклад^ якi причини наявних нeдoлiкiв i на цiй ocнoвi намiтити шляхи пщвищення eфeктивнocтi формування в студенев дocлiдницькoгo вмiння як cиcтeмнo-iерархiчнoí категорп.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Констатувальний експеримент включав таю етапи:
I етап - вивчення думки викладачiв щодо доцшьност та можливост формування дослiдницьких умЫь в студенев у процесi вивчення бюлопчних дисциплiн.
При цьому ставились наступи завдання:
• визначити, чи ставлять викладачi спецiальним завданням формування у студенев майбутнiх вчителiв дослiдницьких умшь;
• з'ясувати, якими шляхами в студенев формуються дослiдницькi умiння.
II етап - дiагностика рiвня сформованост в студентiв дослiдницьких умiнь.
На цьому етат ставилось завдання визначити, чи вщповщае рiвень сформованостi дослщницьких умiнь студентiв вимогам сьогодення. Виршувались цi завдання за допомогою анкетування, спостереження за навчальним процесом та дiагностичного зрiзу.
На першому етат констатувального експерименту взяло участь 54 викладачi бiологiчних дисциплiн Тернопiльського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка, ДВНЗ Переяслав-Хмельницького державного педагогiчного уыверситету iменi Григорiя Сковороди, 1зма'''льського державного гумаытарного унiверситету. Педагогiчний стаж викладачiв, якi взяли участь в опитуванн - в^д 4 до 33 роюв. Середнiй педагогiчний стаж - 20,4 роки. Ус викладачi у вщповщях на запитання анкети зазначили, що використовують дослiдницькi завдання в навчальному процеа.
На запитання "Чи ставите Ви за спе^альну мету проводити заняття з формування в студенев дослiдницьких вмшь?" - 46,43 % опитаних респондент вiдповiли, що не ставлять за спе^альну мету формувати дослщницьк умiння студентiв i тому вiдповiдноí дiяльностi не проводять; 25 % - вважають, що дослщницьк умiння формуються самi собою в процеа проведення навчальних занять, на яких вивчаеться програмний матерiал; 17,86 % опитаних вiдзначили, що не можуть працювати над формуванням дослщницьких умiнь студентiв, так як в методична лiтературi дане питання мало висвтлюеться; 10,71 % опитаних викладачiв намагаються формувати дослiдницькi умшня студентiв.
Лише 4,35 % викладачiв дали позитивну вiдповiдь на запитання "Чи залучаете ви студенев до рефлексивно'!' дiяльностi? Якщо так, то яким чином?". При цьому вс вони зазначали, що пропонують студентам складати план вщпов^ товариша на поставлене запитання, а один респондент ^м цього зазначив, що пропонуе самостшно складати план подачi матерiалу на лекцп.
Разом з тим, 46 респондент (43,40 %) зосереджують увагу на формуванн в студенев умiння планувати та проводити елементарн дослiди. Незважаючи на те, що процес вивчення бюлопчних дисциплЫ безумовно передбачае проведення принайми елементарних експеримент, 9 респондентiв (8,49 %) зауважили, що не використовують експеримент у навчальному процеа. Причинами цього були назван нестача часу на занятт для експерименту, нестача обладнання, реактивiв. Результати анкетування показали, що викладачi спонукають студенев використовувати елементи дослщницько' дiяльностi в процесi проведення рiзних форм навчальних занять (таблиця 1).
Таблиця 1
Використання рiзних форм оргашзацм дослщницькоТ дiяльностi студентiв
№ Форма оргашзацм навчання Ктьтсть викладачiв, якi Yx використовують
К-сть %
I. Аудиторна робота:
1. Дослщницьм завдання тд час проведення лабораторних po6iT 23 43,39
2. Лекцмы заняття 12 21,70
3. Семшарсьм заняття 16 29,25
4. n^roTOB4i завдання до лабораторних робп- 11 20,75
II. Позааудиторна робота:
1. Самоспйна робота 17 32,08
2. Пiдготовка студентiв до олiмпiад, конкурсiв 23 43,39
3. Гурткова робота (факультативнi заняття, проблемы групи) 17 32,07
4. Польовi практики 23 43,39
5. Екскурсп 26 48,11
6. lндивiдуальнi науково-дослiднi завдання (1НДЗ) 16 29,24
Важливими умовами для оргаызацп дослiдницькоí дiяльностi студентiв е забезпечення навчальною i науковою лiтературою, наявнiсть необхiдних методичних розробок. Рiвень забезпечення таких умов за результатами анкетування представлено у таблиц 2.
Таблиця2
Рiвень забезпечення умов для оргашзацм дослiдницько°í роботи
№ п/п Умови оргашзацм дослщницькоТ дiяльностi Рiвень забезпечення (у %)
достатнш середнiй низький
1. Забезпечення навчальною методичною та науковою лiтературою 80,2 19,81 -
2. Забезпечення методичними розробками 92,45 7,55 -
3. Забезпечення лабораторним обладнанням - 77,36 22,64
4. Забезпечення реактивами - 16,98 83,01
Таким чином, здшснивши аналiз вiдповiдей на запитання анкети, ми виявили, що переважна частина опитаних респондент мають поверхневе уявлення про шляхи формування у студент дослщницьких умшь, бтьшмсть анкетованих не вважае за необхщне цтеспрямовано формувати вiдповiднi умiння, вважаючи, що це вщбуваеться в процес засвоення програмового матерiалу. У викладачiв, якi ставлять за мету формування дослщницьких умiнь студентiв, проявляеться безсистемшсть та несистематичнiсть в органiзацií вщповщно' спецiальноí цiлеспрямованоí педагогiчноí дiяльностi. Вони, в основному, опираються на навчальний матерiал тдручниюв, дотримуючись iснуючоí лопки його висвiтлення, не залучаючи студент до рефлексивноí дiяльностi.
Спостереження за навчально-виховним процесом тдготовки майбутнiх учт^в природничих дисциплiн показали, що традицшы методи вивчення навчального матерiалу недостатньо забезпечують глибину та мщысть знань студент. При кнуючм загальновизнанiй методик пiдготовки майбутнiх учителiв умiння самоспйно проводити експеримент, ставити найпростiшi дослщи формуеться в студентiв вкрай повтьно. Студенти усе ще виконують дослщи за готовими iнструкцiями, в яких визначен складовi всiх операцiй, послщовысть íх виконання, способи математичноí обробки отриманих даних i т.д. Дiяльнiсть студентiв носить, в основному, репродуктивний характер. У результат студенти, виконавши в процесi навчання багато дослав iз рiзних дисциплiн до моменту закшчення навчання, не можуть визначити характеры риси експерименту як методу наукового тзнання, видтити в ньому основы операцп та виконати (х самостiйно. Отже, необхiдно вдосконалити методику формування в студентiв дослiдницьких умшь, як е важливою складовою тзнавальних умiнь i професiйноí компетентностi фахiвцiв.
Для встановлення ефективностi такого шляху ми визначили рiвень сформованостi дослщницьких умiнь майбутнiх учителiв природничих дисциплш. З цiею метою проводився другий етап констатувального експерименту. Ми провели дiагностуючий зрiз серед студентiв I-IV курав. Всього у ньому взяло участь 528 респондент.
При визначенн рiвня сформованостi в студентiв дослщницьких умiнь ми базувались на положеннях, що дослщницьк умiння - це сукупысть систематизованих знань, умiнь i навичок особистостi, поглядiв i переконань, як визначають функцiональну готовнiсть студента до творчого пошукового рiшення тзнавальних задач [6, с. 39]. Тому ставилось завдання виявити рiвень сформованосп у студент компонент дослщницьких умшь: мотивацшного, когнiтивного, операцiйного та рефлексивного.
Мотивацмний компонент (МК) оцiнювався за двома критерiями: загальний iнтерес до тзнання природи; готовшсть здiйснювати дослщницьку дiяльнiсть. Студентам пропонувалось вiдповiсти на запитання анкети. Осктьки МК дослiдницькоí дiяльностi не мае прямоí залежност в^д змiсту засвоеного навчального матерiалу, ми вважали за можливе здшснити вивчення стану його сформованостi загалом для уае( вибiрки (528 респонденти I-IV курав).
Проведене дослщження показало, що в жодного студента мотиващя до дослiдницькоí дiяльностi не знаходиться на початковому рiвнi. У 15,9 % (84 чол.) сформований МК на середньому рiвнi, а в 61,1 % (322 чол.) - на достатньому. Високий рiвень МК сформований лише у 12,7 % (67 чол.). Отже, загалом рiвень мотивацп студент до тзнання природи та здшснення дослiдницькоí дiяльностi досить високий.
Великий мотивацмний резерв для оргаызацп дослiдницькоí дiяльностi демонструе бажання студент займатися науковою творчiстю: 64,4 % хотти б займатися наукою, але не впевнен у сво(х силах, 25 % готовi прикласти до цього зусилля. Ттьки 6,1 % визначилися, що наука (х не цтавить, а 4,5 % не хочуть витрачати час на роботу у даному напрямку. БтьшМсть студент позитивно вщносяться до застосування дослщницького навчання, але íм не вистачае знань i вмiнь для проведення самостшних експериментальних дослiджень з конкретноí тематикиТаким чином, можна стверджувати, що в майбутых учителiв природничих дисциплш високий мотивацiйний потенцiал для дослiдницькоí дiяльностi. Ми проаналiзували вщмшносп у рiвнях мотивацГ( студентiв I-IV курав. Результати подано у таблиц 3.
Таблиця3
Рiвень сформованосп МК дослiдницького умiння студентiв
Курс Частка студенлв (у %):
початковий середшй достатшй високий
I (п - 125 студ.) 40,8 14,4 26,4 18,4
II (п - 122 студ.) - 17,21 68,86 13,93
III (п - 150 студ.) - 19,33 71,33 9,34
IV (п - 131 студ.) - 12,98 77,86 9,16
Як видно з дано''' таблиц^ з кожним наступним курсом зменшуеться частка студентiв з високим рiвнем МК. На нашу думку, таю дан можна пояснити рiзним контингентом (набором) студентiв та тим, що навчальними планами пiдготовки бакалаврiв на випускному (IV) курсi не передбачено обов'язкове виконання дипломного проекту.
При аналiзi рiвня сформованостi когытивного компоненту (КК) вiдповiдi студентiв класифтували на групи, що вiдповiдали рiвням сформованостi когнiтивного компоненту дослiдницьких умшь: початковий, середнiй, достатнiй i високий рiвень. Сумарно визначалися рiвнi сформованост КК дослiдницьких умiнь. Результати подано у таблиц 4.
Таблиця 4
Рiвень сформованост у студентiв когштивного компоненту дослiдницьких умiнь
Курс Частка студенев за рiвнями (у %):
початковий середшй достатшй високий
I (n - 125 студ.) 64,0 24,0 12,0 -
II (n - 122 студ.) 54,10 30,33 15,57 -
III (n - 150 студ.) 45,33 37,33 10,67 6,67
IV (n - 131 студ.) 41,98 25,96 22,90 9,16
Загалом (528 студ.) 46,97 31,25 16,67 5,11
Аналiз даних таблиц 4 показав, що у бшьшост студентiв спостерiгаеться початковий та середнш рiвнi сформованостi КК. Високий рiвень виявлено лише у 5,11 % студенев. За час навчання у ВНЗ рiвень сформованостi КК зростае: зменшуеться частка респондент з початковим рiвнем КК, збiльшуеться з високим рiвнем. Якiсний аналiз вщповщей засвiдчив, що значна частина студенев I, II та III курав (вiдповiдно 64 %, 54,10 % та 45,33 %) не можуть назвати методiв наукового пiзнання, якими необхщно володiти для якiсного проведення дослщницько!' дiяльностi. 38 % студенев другого та 26 % студенев третього курсiв дали частково неправильну i неповну вiдповiдь на дане питання; 10,67 % респондент III курсу виявили достатнш рiвень знань, 30% студенев цього курсу не можуть пояснити вщмшысть мiж ппотезою i теорiею. Частково помилковi i неповнi вiдповiдi у 34 % i 28 % студентiв вщповщно II та III курсiв. На четвертому кура значно покращились знання студенев про дослiдницькi умiння: середнш, достатнш i високий рiвнi продемонстрували вщповщно 25,96 %, 22,90 % та 9,16 % студенев. Таке зростання КК на четвертому кура ми пояснюемо вивченням навчальних дисциплш "Основи наукових дослщжень" i "Методики навчання бюлогп", якi передбаченi державним стандартом пщготовки бакалаврiв. Одним iз завдань методики навчання б^олог^Т, наприклад, е пщготовка майбутнiх учителiв до реалiзацií змiстовоí лiнií "Методи наукового тзнання".
Для визначення сформованостi операцшного компоненту (ОК) дослiдницьких умiнь студентам IV курсу пропонувалися завдання на аналiз умшь: висувати та обфунтовувати гiпотези; формувати висновки за результатами експерименту; аналiзувати проведений експеримент (за описом його проведення); планувати проведення експерименту. Результати сформованост ОК дослщницьких умшь подано в таблиц 5.
Таблиця5
Рiвнi сформованостi операцшного компоненту дослiдницьких умiнь
№ Вмшня Частка студенев за рiвнями сформованост умшь (у %)
початковий середшй достатшй високий
1. Висувати ппотези 42,42 29,54 19,62 8,33
2. Формувати висновки за результатами експерименту 68,18 18,18 9,84 2,27
3. Аналiзувати проведення експерименту 31,06 40,90 18,18 9,84
4. Планувати експеримент 97,73 2,27 - -
Найбiльшi труднощi викликае формування в студентiв умшня правильно формулювати мету експерименту, висувати й обфунтовувати гiпотезу, яку можна покласти в його основу. Тим часом природничi науки не можуть обштися без висування гiпотез, однак у процеа вивчення бiологiчних дисциплш, як правило, не проводиться спе^альне ознайомлення студентiв зi змiстом поняття "ппотеза". Також найважчим завданням для студенев було завдання на планування експерименту iз заданими об'ектом та предметом дослщження. Переважна бiльшiсть респондент не змогла запропонувати плану проведення експерименту. Спроби планування виявилися в 9,84 % робп". Лише 2,27 % студенев виявили середнш рiвень сформованостi даного вмiння.
Аналiз рефлексивного компоненту (РК) проводився шляхом аналiзу самооцшки рiвня сво'х дослiдницьких умшь та ствставлення самооцiнки з реальним рiвнем умiнь. Загалом студенти досить високо оцшюють власнi умiння. За 5 -бальною шкалою середнш бал умшь у вибiрцi склав 3,8. Найвище майбутнi вчителi оцшили умiння проводити дослiди (4,17) та умшня презентувати результати роботи над дослщженням чи проектом (4,17). Найнижче були оцшеы умшня висувати ппотези (3,03), аналiзувати графiки та дiаграми (3,22) i проводити статистичну обробку результат (3,03). Аналiз результатiв самооцшки умшь подано у таблиц 6.
Таким чином, аналiз результатiв дiагностичного зрiзу засвiдчив, що безсистемне оволодшня студентами дослiдницькими умiнням в процеа вивчення бюлопчних дисциплiн у вищш школi не забезпечуе необхiдного рiвня Т'х засвоення. Загалом низький рiвень сформованостi дослiдницьких умiнь, на нашу думку, обумовлений незначною увагою з боку викладачiв до Т'х формування, а також залучення студенев до науково-дослщноТ дiяльностi.
Таблиця6
Результати самооцшки студентами власних дослщницьких yMiHb
№ Вмшня I курс II курс III курс IV курс Загалом
1. Готувати шформацмы повщомлення (розповд про рослин, тварин 3,2 4,1 4,67 4,58 4,17
2. Виршувати лопчж задачi 2,4 3,28 3,33 3,82 3,22
3. Висувати ппотези 1,6 3,28 3,33 3,82 3,03
4. Аналiзувати графти та дiаграми 2,4 3,28 3,33 3,82 3,22
5. Проводити дослщи 3,2 4,1 4,67 4,58 4,17
6. Користуватися мтроскопом, шшими приладами 1,6 4,92 4,0 4,58 3,79
7. Складати висновки до лабораторних робп- 3,2 4,1 4,0 3,82 3,79
8. Визначати мету дослщження, планувати хщ проведення дослщження 2,4 4,1 4,0 3,82 3,60
9. Проводити статистичну обробку результат дослщження 0,8 4,1 3,33 3,82 3,03
10. Презентувати (у формi виступу) результати роботи над дослщженням чи проектом 3,2 4,92 4,0 4,58 4,17
Висновки. Отже, за результатами констатувального етапу дослщно-експериментально'|' роботи можемо зробити висновок про недостатнш piBeHb сформованостi дослiдницьких умшь студентiв в процесi вивчення дисциплЫ природничого циклу протягом навчання у вищому навчальному закладi i на цш основi в подальшому працювати над пiдвищенням ефективностi формування в студенев дослiдницького вмiння як системно-ieрархiчноï категорп.
Список використаних джерел
1. Балашова С. П. Формування дослщницьких умшь у студентiв педагогiчного коледжу в процеа вивчення природознавчих дисциплш: дис.... кандидата пед. наук: 13.00.04 / С. П. Балашова. - К., 2000. - 274 с.
2. Державний стандарт [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/derj-stand.html
3. Ыформацмний збiрник та комет^ Мастерства освiти i науки, молодi та спорту УкраУни. - 2012. - № 4-5. - С. 3-58.
4. Кловак Г. Т. Генеза тдготовки майбутнього вчителя до дослщницько'|' педагогiчноï дiяльностi у вищих педагогiчних навчальних закладах УкраУни (кiнець Х1Х - ХХ столптя): дис.... доктора пед. наук: 13.00.01. / Г. Т. Кловак. - К., 2005. -541 с.
5. Кулик £. В. Теорiя i практика тдготовки майбутых учителiв трудового навчання до педагопчно'|' дослiдницькоï дiяльностi: дис....доктора пед. наук: 13.00.04. / £. В. Кулик. - Терноп. нац. пед. ун-т iм. В. Гнатюка. - 2006. - 421 с.
6. Литовченко В. Н. Формирование исследовательских умений студентов педагогических специальностей университета средствами НИР: дис....кандидата. пед. наук / В. Н. Литовченко. - Минск, 1990. - 197 с.
7. Недодатко Н. Г. Формування навчально-дослщницьких умшь старшокласникв: дис.. кандидата пед. наук / Н. Г. Недодатко. - Кривий Р^, 2000. - 354 с.
8. Пометун О. I. Запровадження компетентысного тдходу - перспективний напрям розвитку сучасноУ освти [Електронний ресурс] / О. I. Пометун. - Режим доступу: http:// visnyk.jatp.org.ua.
9. Фалько М. I. Формування дослщницьких умшь майбутых учителiв музики у вищих педагопчних закладах освiти: дис....кандидата пед. наук: 13.00.02. / М. I. Фалько. - К., 2005. - 229 с.
Анотац'я. Москалюк Н.В. Аналiз pisHis сформованост'1 досл'дницьких yMiHb студент'в - майбутшх вчител'в природничих дисциплн: констатувальний етап педагог'много експерименту.
У cmammi розглядаеться проблема досл'дницько)' тдготовки студент'!в у вищих навчальних закладах. Висвтлено особливостi тдготовки вчителя-досл'дника як важливу умову формування конкурентоспроможност'1 майбутнього фах'!вця. Зроблено анал'в наукових праць i вклад вчених з даноÏпроблематики. Розглянуто основнi етапи iзначення констатувального експерименту. Мета, якого полягала в тому, щобвиявити, якв'дбуваеться формування досл'дницьких ум'шь студент'в в процеа вивчення дисципл'н природничого циклу протягом навчання у вищому навчальному заклад'1. Виявлено причини наявних недол'к'в i нам'тити шляхи пдвищення ефективност'1 формування в студент'!в досл'дницького вм'ння як системночерарх'чноÏкатегорп.
Проаналiзовано ставлення вчител'в до використання досл'дницького навчання в процеа роботи з учнями. Наведено приклади запитань анкети для вчител'в i в'дпов'дей у в'дсотках. Виявлено основнi труднощi (нестача часу на занятт'1 для експерименту, нестача обладнання, реактив'в тощо). Здйснено анал'в рiвнiв сформованостi у студент'в компонент'в досл'дницьких ум'шь, а саме: мотива^йного, когштивного, операцйного та рефлексивного. Наведено характеристику i основнi ознаки кожного рiвня. Проаналiзовано в'дпов'д студент'в на питання i завдання окремо кожного рiвня.
В пдсумку закцентовано увагу на необхдностi формування досл'дницьких ум'нь у майбутшх вчител'в природничих дисципл'н пд час профеайноï тдготовки у вищому навчальному заклад'1.
Ключовiслова: вм'тня, досл'дницьк'! вм'ння, компетентнсть, фах'вець, вчитель, методи наукового тзнання.
Москалюк Н.В. Анализ уровней сформированности исследовательских умений студентов - будущих учителей естественных предметов: констатирующий этап педагогического эксперимента.
В статье рассматривается проблема исследовательской подготовки студентов в высших учебных заведениях. Освещены особенности подготовки учителя-исследователя как важное условие формирования конкурентоспособности будущего специалиста. Сделан анализ научных трудов и вклад ученых по данной проблематике. Рассмотрены основные этапы и значение констатирующего эксперимента. Цель, которого заключалась в том, чтобы выявить, как происходит формирование исследовательских умений студентов в процессе изучения дисциплин естественнонаучного цикла в течение обучения в высшем учебном заведении. Выявлены причины имеющихся недостатков и наметить пути повышения эффективности формирования у студентов исследовательского умения как системно-иерархической категории.
Проанализировано отношение учителей к использованию исследовательского обучения в процессе работы с учащимися. Приведены примеры вопросов анкеты для учителей и ответов в процентах. Выявлены основные трудности (нехватка времени на занятиях для проведения экспериментов, недостаток оборудования, реактивов и т.д.). Осуществлен анализ уровней сформированности у студентов компонентов исследовательских умений, а именно: мотивационного, когнитивного, операционного и рефлексивного. Приведена характеристика и основные признаки каждого уровня. Проанализированы ответы студентов на вопросы и задания отдельно каждого уровня.
В итоге акцентировано внимание на необходимости формирования исследовательских умений у будущих учителей естественных дисциплин во время профессиональной подготовки в высшем учебном заведении.
Ключевые слова: умение, исследовательские умения, компетентность, специалист, учитель, методы научного познания.
Abstract. Moskafyuk N.V. Analysis of the levels research skills of students - future teachers а natural sciences: the ascertaining stage of pedagogical experiment.
The problem of the research training of students in higher education. The peculiarities of teacher training and researcher as a important condition for the formation of future professional competitiveness. The analysis of scientific works and contributions scientists with this subject. The main the ascertaining stages and importance experiment. The goal, which was to discover how the formation of research skills of students in the study subjects during the natural cycle of study in higher education. The reasons existing shortcomings and identify ways to improve the formation of students research skills as system-hierarchical categories.
Analyzed the ratio of teachers to use research in the work with students. The basic difficulty. Examples of survey questions and answers for teachers as a percentage. The basic problems (lack of time to experiment in class, lack of equipment, reagents, etc.). The analysis of the levels of the students' research skills components, namely: motivational, cognitive, operational and reflexive. The characteristic and main features of each level. Analyzed the students answers to questions and tasks of each level separately.
As a result attention to the need to develop research skills of the teachers of natural sciences during training in higher education.
Key words: skills, research skills, expertise, expert, teacher, methods of scientific knowledge.
