CC BY
100
УДК 378.147
Ефенд'1Сва С.М., Мiшук К.О., Протовень О.П., Н'шолаева Н.М., Стриж А.А. РЕФЕРУВАННЯ ЯК МЕТОД НАВЧАЛЬНО-ДОСЛ1ДНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Обфунтовуеться думка, що в умовах сьогодення проблема подвищення освотнього рiвня подготовки висококвалофокованих спецiалiстiв для всох галузей дояльносто, збагачення Ух онтелектуального та творчого потенцОалу набувае особливого значення. Новi запити суспольства потребують подготовки спецiалiстiв, здатних до вольного профеыйного сполкування i3 зарубiжними колегами, як могли б користуватися оригiнальною лiтературою, що сприятиме ефективностi виконання профеййних завдань. Автори дослоджують метод реферування як процес подготовки студента-медика до нау-ковоо роботи, особливостi реферування, його функцоо' i класифiкацiю, основно вимоги до навчальних матерiалiв при пiдготовцi до студентськоо конференцо у медичних вишах. Наголошуючи на важли-востi розглянутого питання, автори зазначають, що навчально-дослодницька робота студентов формуе науковий свотогляд, сприяе опануванню методолога i методiв наукового пошуку. Показано, що сучасний етап розвитку дослодницько-пошуковоо навчально'У дiяльностi характеризуеться пошу-ком нових шляхов спiвробiтництва викладачiв i студентiв, у процес яких вiдбуваеться формування iнiцiативи, самостiйностi i творчостi. Виявлено, що формування дослодницьких умОнь студентiв залежить вод методики та орган'озацоо' навчально-познавальноо, науково-дослодницькоо дояльносто студентов, а також вод сформованосто навчальних i дослодницьких умнь. Ключов1 слова: навчально-дослщна робота, реферування, скорочення, компреая, анотац1я, науковий гурток.
В умовах европейськоТ' штеграцп УкраТ'ни умови для самостшноТ' шзнавальноТ' дiяльностi, важливого значення набувае питання надають змогу значно шдвищити ефективнють шдвищення рiвня подготовки навчального процесу.
висококвалiфiкованих спе^алю^в уах галузей У цьому контекст важливу роль в^грае фо-
дiяльностi, збагачення Тх штелектуального та творчого потен^алу. Вщтак, необхщнють подготовки фахiвцiв, здатних до втьного професшно-го спткування iз зарубiжними колегами i викори-стання оригiнальноТ лiтератури, що сприятиме ефективност виконання професiйних завдань, набувае особливоТ актуальностi. Практика свщ-чить, що цей процес необхщно розпочинати з перших крокiв навчання студенев у медичних вишах, залучаючи до участi в рiзних наукових заходах: семшарах, конференцiя, конкурсах, ви-ставках наукових робiт, олiмпiадах з навчальних дисциплш.
Результативнiсть науковоТ роботи залежить вщ багатьох складових: упровадження сучасних освп~шх технологiй, забезпечення навчальною, навчально-методичною, довiдковою й науковою л^ературою.
Сучасний етап розвитку навчально-дослщноТ роботи (НДР) характеризуеться пошуком нових шляхiв спiвпрацi викладачiв i студентiв, вщбува-еться формування iнiцiативи, самостiйностi i творчостi. Проблемi формування активноТ ШзнавальноТ' дiяльностi, що лежить в основi розвитку й удосконалення рiзних аспектiв дослiдницьких умiнь студентiв, придтена увага в працях таких авторiв, як О.В. Крушельницька [5], В.Л. Птю-шенко [7], 1.В. Шкрабак [8].
При обмеженнi навчального аудиторного часу, а також з урахуванням психолопчних особ-ливостей студента й обов'язковоТ умови штенси-вност самостiйноТ роботи, виникае необхiднiсть навчати студенев самостiйно працювати в поза-аудиторний час. Суперечностi мiж рiвнем знань студентiв та Тх умшням вести дискурсiТ з про-блемних питань можна виршити, спираючись на сучасн технологи, якi створюють прюритетш
рмування вмiнь реферування лiтератури з фаху. Мета дослщження - розглянути роль реферування у процес подготовки студента-медика до пошуковоТ роботи, визначити його функцп та класифкацш, окреслити основнi вимоги до ма-терiалiв при пiдготовцi до студентськоТ конфе-ренцiТ у ВМНЗ. У нашш роботi услiд за М. Васи-льевою, з'ясовано, що реферування -штелектуальний творчий процес, що включае смислову компресiю та короткий узагальнений виклад змюту первинного матерiалу [1, с. 10]. Лаконiчне узагальнення шформацп не е легким завданням для студенев. Реферування вчить смисловим згортанням тексту з метою вилучен-ня з нього найбтьш ютотноТ, актуальноТ iнформацiТ. Реферування текстiв за фахом за-ймае нинi найбтьш значне мюце в сусптьно-мовнш практицi i мае велике значення для студенев, якi без спе^альноТ пiдготовки зштовху-ються зi значними труднощами при роботi з великими обсягами шформаци [5].
У процеа реферування вщбуваеться не просто скорочення тексту, а ютотне опрацювання змюту, композици й мови орипналу: у змiстi ви-дiляеться головне й викладаеться скорочено, стисло; однотипн факти групують, дають уза-гальнену характеристику; цифровi дат система-тизують i узагальнюють [1].
Завдання викладача - навчити студента по-давати реферований матерiал у формi опису фактiв, без мiркувань та iсторичних екскурсiв, викладати шформацш точно, стисло, без спо-творень i суб'ективних оцiнок. Стислiсть досягаеться за рахунок використання термiнологiчноТ лексики. Текст реферату не повинен бути скороченим перекладом або мехаычним переказом вихщного матерiалу. У
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
матерiалах допов^д не повинно бути повторень i загальних фраз. Виключаеться використання прямот мови й дiалогiв. Виклад реферату в^зняеться граничною точнiстю, що досягаеться шляхом використання вщповщних структур речення й правильного вживання термов. Вони допомагають iз максимальною точнiстю передати змют первинних документiв. Для стислост рефератiв доцiльно використову-вати скорочення загальних для певноТ науковоТ сшльноти чи часто повторюваних термiнiв [7].
Реферування базуеться на основi вищих пн знавальних процесiв i потребуе розвитку шфор-мацiйно-аналiтичних умiнь та навичок, мiжкуль-турноТ та лшгводидактичноТ компетенцiТ. Студе-нтська пошукова робота здшснюеться поетапно з використанням активних методiв i прийомiв, обов'язковим попередшм опрацюванням вщпо-вiдних джерел, з критичним осмисленням голо-вноТ щеТ, контекстуалiзацiТ, виявленням зв'язкiв мiж фактами [2].
Основы вимоги до реферуванш статп: новизна iнформацiТ; наукова адекватнють реферату джерела; виявлення концепци автора i оптима-льне поеднання теоретичного i фактичного ма-терiалу; досягнення максимальноТ шформатив-ностi при пщвищенш ступеня згортання шформацп.
У процесi реферування студенти задшють два методи мислення: аналiз i синтез. Аналiз дозволяе видiлити найбтьш релевантну iнформацiю, вiдокремити другоряднi вщомостк Одночасно з процесом аналiзу тексту вщбува-еться синтез, тобто з'еднання в лопчне цiле ос-новноТ iнформацiТ, отриманоТ в результатi аналн тичних операцiй [3].
Методика реферування полягае в послщов-ному здшсненш операцiй, пов'язаних з оцiнкою, вщбором, аналiзом i узагальненням вiдомостей, як мiстяться в первинному джерелi. Саме на ви-конаннi цих лопчних операцiй фунтуеться про-цес реферування. Одшею з основних специфiчних особливостей, на яку необхщно зважати в ходi складання реферату, е його пов-на змiстова та деяка формальна залежнють вiд первинного документа. Реферат слщ розглядати як шформацшну модель реферованого документа.
Суть реферування полягае в зютавленш, по-рiвняннi новоТ iнформацiТ з тiею, що вже засвое-на та використовуеться в сусшльнш дiяльностi. Це завдання реферативних видань не вщокрем-люеться вiд попереднього бiблiографiчного ш-формування, на основi та в разi реалiзацiТ якого реферування i може бути ефективним та цтес-прямованим.
Викладач разом зi студентом визначають основы правила складання реферату: загальне ознайомлення з реферованим документом (чи-тання авторського резюме, вступу, змюту та ви-сновку, перегляд тексту, додатюв та довщкового апарату), в ходi якого визначаеться його наукова
значимють i актуальнiсть, тип майбутнього реферату; читання документа з метою видтення ютотних, ключових елеменпв його змiсту, визна-чення глибини та ступеня новизни шформацп, виявлено''' в реферованому джерелi; аналiз ви-дiлених вiдомостей та остаточний Т'х вiдбiр для включення до реферату; побудова схеми викла-ду матерiалу реферату з тим, щоб вш логiчно i адекватно вiдображав реферований документ; написання та наукове оформлення реферату.
Процес навчання реферуванню викладач мае подтити на дектька еташв. На першому етапi студенти теоретично засвоюють поняття «реферування», методи викладу шформацп, Т'хню спе-цифку, особливостi мови i стилю. Сутнють реферування полягае в необхщному скороченнi обсягу джерела iнформацiТ' при збереженш його основного змiсту. У процес компреси першод-жерела реферування базуеться в основному на мовi оригшалу, оскiльки до нього включаються фрагменти з першоджерела. На другому етап викладач разом зi студентами визначае ц^ та завдання навчання цього виду компресп шшомовно! л^ератури в системi комплексно'' пiдготовки студенев. Ключовi фрази в конденсо-ваному виглядi складають основу тексту при реферуванш [4].
Бтьшють реферованих документ станов-лять науковi статтi. Обираючи статтi для реферування i в процесi складання рефератiв, студентам слщ враховуюти 'хн найважливш змiстовi та структурнi ознаки й вщмшностк Прослщкову-еться чiтка тематична спрямованють, глибокий аналiз матерiалу, широта теоретичних i практи-чних узагальнень, аргументованють висновкiв i пропозицiй, оперативнють, актуальнiсть, новизна. Студентська доповщь мае повнiше вщобра-жати змют першоджерела i бути бiльша за обся-гом [10].
Написання доповщей передбачае видiлення трьох основних частин. У вступнш частинi зазна-чають мету й методику дослщження (The object (purpose) of this paper is to present.. (to discuss, to describe, to show, to develop, to give... - Об'ект (цль) ц1'еУ роботи полягае в тому, щоб пред-ставити... (обговорити, описати, показати, розкрити, дати).
Вступна частина розкривае сутнють i стан на-уково' проблеми. (The paper (article) begins with a short discussion on (deals firstly with the problem of... - Робота (стаття) починаеться з короткого обговорення по (розглядае по-перше проблему.)
Описова частина включае конкретш вщомосп про предмет дослщження, його дослщжуваш властивосп; тимчасовi й просторовi характеристики (Then follows a discussion on - Пот'м сл'д обговорити). Описова частина починаеться з головно' думки першоджерела. Далi змют викладаеться в послщовносп першоджерела.
Заключна частина мютить висновки автора (The final paragraph states (describes, ends with)
- Заключний параграф стверджуе (описуе, за-юнчуеться... або The conclusion is that the problem is... - Висновок полягае в тому, що проблема). lнодi висновки автора вщсуты, i тодi цей пункт реферату випадае (In my opinion (To my mind, I think) - На мою думку (по-моему, я думаю) або (The investigation (the research) is carried out... - Досл'дження (досл'дницька робота) виконано) [1].
У процес подготовки студентсько1 допов^д на наступному етап виникае необхщнють дослн дження способiв перекладу медичних термов та ïx трансформацш. Важливим фактором е та-кож вивчення структури термов та ïx використання в рiзниx контекстах. Робота над медич-ною термшосистемою ускладнюеться наявнiстю значноï кiлькостi вузькоспецiалiзованиx термiнiв. При реферуваннi тексту, що мютить медичну термiнологiю, слiд дiяти поетапно. Студент здш-снюе переклад медичного тексту i виокремлюе склады термши чи слова, що рщко зус^чають-ся.
НДР студентiв формуе ïx науковий свтогляд, сприяе опануванню методологiï i методiв науко-вого пошуку. При пiдготовцi до написання науко-воï роботи студенти за допомогою викладачiв набувають умiнь користуватися науковою, довщ-ковою, методичною л^ературою, виданою шо-земними мовами, перекладати тексти 3i спе^а-льностi, редагувати власн тексти. Для цього вони повинн володiти методикою перекладу i реферування тексту, навичками комп'ютерно'1 об-робки i методами шформацшного пошуку.
НДР студентiв-медикiв на ™i вивчення осно-вноï програми значно покращуе рiвень пщготов-ки спе^алюта. Саме ця робота сприяе розвитку лопчного та абстрактного мислення, баченню взаемозв'язш та взаемодiï рiзниx чинникiв, сти-мулюе творчий пщхщ до справи, потягу до нових знань [11]. Викладачi повиннi зацкавити студен-тiв до такоï роботи. Куратори наукових секцш та гуртш повиннi сприяти пiдготовцi молодих нау-ковцiв до виступiв на конферен^ях, заохочувати публiкувати власнi науковi здобутки. Комплекс базисних знань та досвщ НДР, вмшня узагаль-нювати випадки та бачити особливють кожного з них, аналiзувати ситуацiю, порiвняти своГ спо-стереження з досвiдом шших фаxiвцiв, робити правильнi висновки [6].
Аналiз педагогiчноï й методично1 л^ератури показав, що формування дослiдницькиx умшь студентiв залежить вiд методики й оргашзацп ïx-ньоï навчально-пiзнавальноï та НДР та вщ рiвня сформованост вiдповiдниx умiнь, що вщобра-жено у працях 1.С. П'ятницькоï-Поздняковоï [9], М.М. Солдатенко [10], В.М. Шейко [11].
Залучення до науково! роботи здшснюеться вщповщно до здiбностей студенев, ïx iнтересiв до тiеï чи шшо1 галузi пiзнання. Серед першоку-рсникiв е призери шкiльниx, районних, обласних, всеукрашських олiмпiад, колишнi дослщники, що працювали у МАН, тому студенев з першого ку-
рсу навчання слщ залучати до наукових дослн джень. Велике значення мае участь студенев у науково-практичних конферен^ях. Пщготовка доповiдей за результатами власних дослщжень, знайомство з дослiдницьким досвщом iншиx учасникiв конференцiï збагачують творчий потен^ал.
Теxнологiя пiдготовки студентських матерiа-лiв до науковоï конференцiï включае поетапне формування вмшь, добору i уточнення конкрет-них медичних термов; аналiтичного читання з виокремленням ключових думок у кожному аб-зацi тексту, що уможливлюе використання цих елемен^в при формуваннi самостiйного су-дження; презентацп студентами пiдготовлениx варiантiв переробленого тексту; самостшно1 роботи студенев над оригiнальним матерiалами з урахуванням виправлень i зауважень, виявлених у процеа роботи [2].
Пошукова робота студента-медика в позаау-диторний час пщ керiвництвом досвiдчениx фа-xiвцiв якнайкраще буде сприяти роботi майбут-нього лiкаря. Саме робота в науковому гуртку вчить творчому пщходу. Студенти набувають навичок глибше дивитися на проблему, знань про новi методи дiагностики та лiкування, роботи з л^ературою та засобами iнформацiï. Вони мають бтьш широке коло спткування в середо-вищi фаxiвцiв, розвивають навички аргументацiï своеï думки, полтшують володiння iноземними мовами, вчаться оформляти своï спостереження в доповiдь або статтю [8, с. 48]. Наявнють досвн ду при пiдготовцi матерiалiв до студентських наукових конференцш у вишi, допомагае лiкарям зберегти навички аналiтичного погляду на склады i нетиповi ситуацiï.
Науково-практична конферен^я сприяе залу-ченню студенев до науково-дослiдницькоï роботи, розширенням ïx наукового кругозору, набуття дослщницьких навикiв та забезпечення високоï якост фаxовоï пiдготовки. Щорiчно Мiнiстерством осв^и i науки Украïни формуеться план проведення мiжнародниx, всеукраïнськиx науково-практичних конференцш та семiнарiв студентiв.
Завданнями конференци е залучення студен-тiв до пошуково1 роботи та вирiшення проблем, як мають практичне значення для розвитку науки; формування у студенев навичок самостшно1 роботи з вивчення дисциплш, що не входять в навчальн плани та програми; пщвищення якостi пiдготовки фаxiвцiв за рахунок творчого пщходу до засвоення студентами додаткового навчаль-ного матерiалу; стимулювання зацкавленосп молодi до актуальних проблем сучасносп; ство-рення умов для реалiзацiï iнновацiйного потен-^алу молодi; формування творчих зв'язкiв та розширення мiжнародниx вiдносин мiж молоддю репошв Украïни та молоддю шших краш.
Таким чином, подальший розвиток шшомов-ноï мовленневоï компетенцiï сприяе удоскона-ленню професiйниx знань та вмшь. Участь сту-
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
дентiв у наукових конферен^ях сприяе удоско-наленню аргументованих монологiчних вислов-лювань, розвиток дiалогiчного спiлкування з ве-дення дискуси' з проблемних питань, реферування та анотування релевантних публкацш. Навчання буде результатившшим, якщо фунту-ватиметься на основi принципiв, що активiзують i роблять вмотивованою шзнавальну дiяльнiсть студентiв.
Лiтература
1. Васильева М.А. Обучение реферированию научной литературы / М.А. Васильева. - М. : Изд-во МГУ, 2003. - 260 с.
2. Дьяченко М.И. Психология высшей школы: особенности деятельности студентов и преподавателей / М.И. Дьяченко, Л.А. Кан-дыбович. - Минск : Изд-во БГУД 978, 2000. - С. 88-102.
3. Кондратюкова Л.К. Аннотирование и реферирование английской научно-технической литературы : учебное пособие / Л.К. Конд-ратюкова, Л.Б. Ткачёва, Т.В. Акулина. - Омск : Изд-во Ом. ГТУ, 2001. - 184 с.
4. Копылова О.В. Аннотирование и реферирование : конспект лекций и метод. указания / О.В. Копылова. - М. : РОУ, 2000. - 28 с.
5. Крушельницька О.В. Методолопя i оргашза^я наукових дослн джень студенев : навч. поЫбник / О.В. Крушельницька. - К. : Кондор, 2003. - 240 с.
6. Маслова Н.М. Основы работы над текстом : учеб. пособие по курсу «Реферирование» для студ.-иностр. 4-5 курсов / Н.М. Маслова. - М. : МГЛУ, 2010. - 166 с.
7. Пилюшенко В.Л. Методология и организация научного исследования / В.Л. Пилюшенко, И.В. Шкрабак. - К., 2008. - 285 с.
8. Птюшенко В.Л. Наукове дослщження i оргашза^я, методолопя, шформацшне забезпечення : навч. поЫбник / В.Л. Пилюшенко, 1.В. Шкрабак, Е.1. Славенко. - К. : Вища школа, 2009. - 304 с.
9. П'ятницька-Позднякова 1.С. Основи наукових дослщжень у ви-щш школi / 1.С. П'ятницька-Позднякова. - К. : Центр навч. лп"-ри, 2003. - 250 с.
10. Солдатенко М.М. Самостшна шзнавальна дiяльнiсть у контекст Болонського процесу / М.М. Солдатенко // Рщна школа. - 2005.
- № 1. - С. 3-5.
11. Шейко В.М. Оргашза^я та методика науково-дослщницькоТ' дiя-льност : пщручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. - [3-те вид., стер.] - К. : Знання-Прес, 2003. - 190 с.
References
1. Vasil'yeva M.A. Obucheniye referirovaniyu nauchnoy literatury / M.A. Vasil'yeva. - M. : Izd-vo MGU, 2003. - 260 s.
2. D'yachenko M.I. Psikhologiya vysshey shkoly: osobennosti deyatel'nosti studentov i prepodavateley / M.I. D'yachenko, L.A. Kandybovich. - Minsk : Izd-vo BGUD 978, 2000. - S. 88-102.
3. Kondratyukova L.K. Annotirovaniye i referirovaniye angliyskoy nauchno-tekhnicheskoy literatury : uchebnoye posobiye / L.K. Kondratyukova, L.B. Tkachova, T.V. Akulina. - Omsk : Izd-vo Om. GTU, 2001. - 184 s.
4. Kopylova O.V. Annotirovaniye i referirovaniye: konspekt lektsiy i metod. ukazaniya / O.V. Kopylova. - M. : ROU, 2000. - 28 s.
5. Krushel'nyts'ka O.V. Metodolohiya i orhanizatsiya naukovykh doslidzhen' studentiv : navch. posibnyk / O.V. Krushel'nyts'ka. - K. : Kondor, 2003. - 240 s.
6. Maslova N.M. Osnovy raboty nad tekstom : ucheb. posobiye po kursu «Referirovaniye» dlya stud.-inostr. 4-5 kursov / N.M. Maslova.
- M. : MGLU, 2010. - 166 s.
7. Pilyushenko V.L. Metodologiya i organizatsiya nauchnogo issledovaniya / V.L. Pilyushenko, I.V. Shkrabak. - K., 2008. - 285 s.
8. Pilyushenko V.L. Naukove doslidzhennya i orhanizatsiya, metodolohiya, informatsiyne zabezpechennya : navch. posibnyk / V.L. Pylyushenko, I.V. Shkrabak, E.I. Slavenko. - K. : Vyshcha shkola, 2009. - 304 s.
9. P'yatnyts'ka-Pozdnyakova I.S. Osnovy naukovykh doslidzhen' u vyshchiy shkoli / I.S. P'yatnyts'ka-Pozdnyakova. - K. : Tsentr navch. lit-ry, 2003. - 250 s.
10. Soldatenko M.M. Samostiyna piznaval'na diyal'nist' u konteksti Bolons'koho protsesu / M.M. Soldatenko // Ridna shkola. - 2005. -№ 1. - S. 3-5.
11. Sheyko V.M. Orhanizatsiya ta metodyka naukovo-doslidnyts'koyi diyal'nosti : pidruchnyk / V.M. Sheyko, N.M. Kushnarenko. - [3-tye vyd., ster.] - K. : Znannya-Pres, 2003. - 190 s.
Реферат
РЕФЕРИРОВАНИЕ КАК МЕТОД УЧЕБНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ Эфендиева С.М., Мишук К.А., Протовень А.П., Николаева Н.Н., Стриж А.А.
Ключевые слова: научно-исследовательская работа, реферирование, сокращения, компрессия, аннотация, научный кружок.
Обосновывается мысль, что в современных условиях проблема повышения образовательного уровня подготовки высококвалифицированных специалистов для всех отраслей деятельности, обогащения их интеллектуального и творческого потенциала приобретает особое значение. Новые запросы общества требуют подготовки специалистов, способных к свободному профессиональному общению с зарубежными коллегами, которые могли бы пользоваться оригинальной литературой, что будет способствовать эффективности выполнения профессиональных задач. Авторы исследуют метод реферирования как процесс подготовки студента-медика к научной работе, особенности реферирования, его функции и классификацию, основные требования к учебным материалам при подготовке к студенческой конференции в медицинских вузах. Подчеркивая важность рассматриваемого вопроса, авторы отмечают, что научно-исследовательская работа студентов формирует научное мировоззрение, способствует овладению методологии и методов научного поиска. Показано, что современный этап развития научно-поисковой деятельности характеризуется поиском новых путей сотрудничества преподавателей и студентов, в процессе которых происходит формирование инициативы, самостоятельности и творчества. Выявлено, что формирование исследовательских умений студентов зависит от методики и организации научно-познавательной, научно-исследовательской деятельности студентов, а также от формирования научных и исследовательских умений.
Summary
REFERENCING AS A METHOD OF TEACHING RESEARCH WORK OF STUDENTS Efendiyev SM, Misha KA Protoven AP, Nikolaev NN, AA Swift
Key words: scientific research, referencing, reduction, compression, abstract, scientific circle.
It substantiates the idea that in modern conditions the problem of raising the educational level of excellence for all sectors of activity, enriching their intellectual and creative potential is of particular importance. The new demands of society requires the training of specialists capable of free professional dialogue with foreign colleagues, who could use the original literature, which will contribute to the effectiveness of the professional tasks. The authors explore how a summarization process of preparing medical students for scientific work, particularly referencing his function and classification, the basic requirements for training materials in preparation for the Student Conference in medical schools. Stressing the importance of the issue, the authors note that scientific research forms the scientific outlook of students, promotes the mastery of methodol-
ogy and methods of scientific research. It is shown that the current stage of development of scientific-search activity is characterized by the search for new ways of cooperating teachers and students in the process of which is the formation of initiative, independence and creativity. It was found that the formation of research abilities of students depends on the methodology and organization of informative, scientific-research activities of students, as well as the formation of scientific and research skills.
УДК 613
Ленкова О.О., Тронь Н.В.
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ «ЗДОРОВИЙ СПОС1Б ЖИТТЯ» У ПЕДАГОГ1ЧНОМУ ПРОЦЕС1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Навчально-виховний процес вищих навчальних заклад'т спрямований на всеб'чний розвиток людини як особистост/ та найвищо'У ц1нност1 суспльства, розвитокУУ талант'т, розумових / ф/'зичних зд'б-ностей тощо. Тому проблема формування здорового способу життя молод/ займае пров'дне мсце в педагог'чному процес¡. Дана проблема пост1йно обговорюеться на державному р'тш. УкраУною прийнято ряд важливих державних документ'т, як спрямован на зм1цнення, формування та збере-ження здоров'я д/'тей, молод/ та дорослих, формування соц1ально-активно'У, ф1зично здорово'Ута духовно багато'У особистост¡. Людина, що веде здоровий спосб життя, легше витримуе стреси, психоемоц1йн1 перевантаження, ефективнше захищаеться в 'д негативного впливу довк'тля. Тому серед ¡нших завдань значне мсце викладач на заняттях повинен в 'дводити ор1ентацй' студент'т на здоровий спосб життя. У навчальних закладах залучення студент'т до здорового способу життя реал'зуеться через включення в'дпов'дних питань до змюту навчальних дисципл/'н. Так, програмою з "Безпеки життед'яльност" передбачено вивчення кола питань, що спрямован на збереження та змцнення ф/'зично'У, псих'чно'У, духовноУ складових здоров'я. Студентська молодь е носем репродуктивного, творчого, економ'чного потенц1алу кра'Уни, тому проблема формування, збереження, зм-цнення здоров'я повинна займати одне з найважливших мсць у сфер1 УУжиттевих та профес1йних !нтерес'т. Здатнсть забезпечити високу пдготовку майбутнх фах1вц1в е основним завдання педагога. Робити це потр1бно спираючись на основи дидактики, сучасн засоби навчання, використову-ючи все краще з/«староУ» радянсько'У вищо'У школи й узявши все краще, що е в сучаснш вищ1й освШ. Ключов1 слова: здоров'я, здоровий спос1б життя, становления та розвиток поняття «здоровий спос1б життя».
Серед прюритетних напрямюв розвитку освн ти, що визначен Нацюнальною доктриною розвитку осв^и Украши в XXI стол^, видтена пропаганда здорового способу життя, стимулю-вання прагнення до здорового способу життя.
Сучасний стан навчального процесу, висока штенсивнють пращ мала рухливють, нерацюна-льнють режиму вщпочинку та багато шших чин-ниш негативно впливають на стан здоров'я мо-лодк З початком третього тисячол^тя та змшою умов юнування, появою нов^ых технологш проблема збереження, розвитку та вдосконалення здоров'я все бтьше загострюеться. Не сприяють змщненню здоров'я i проблеми здорового хар-чування та шкiдливi звички, таю як тютюнопалш-ня, вживання спиртних напоив, наркотичних ре-човин. Одыею з найбтьш актуальних проблем сьогодення е формування здорового способу життя серед молодк [1]
В результат аналiзу знань про здоров'я та мехаызми його змщнення майбутшх лiкарiв було виявлено, що бтьшють студенев не мають практичного досвщу ведення здорового способу життя.
Реалiзацiя основних завдань охорони здоров'я вимагае вщ медичних пра^вниш удоско-налення ставлення до пропаганди i формування здорового способу життя для кожного члена су-
сптьства, надання можливост самш людин у пщтримц власного здоров'я i профтактиц пев-ного ряду захворювань, перевтоми та передчас-ного старшня оргашзму. Створення традицш здорового способу життя - це основа валеолоп-чно1 роботи у вищому медичному навчальному закладк
Проблема формування, збереження, змщнення та вщтворення здоров'я людини належить до споконвiчниx i глобальних. Мiркування про здоров'я знаходимо у творах таких всесв^ньо вщомих фiлософiв як Платон та Арютотель, Пп-пократ та 1бн Сена (Авщенна). Значення здоров'я пщкреслювали в свш час ще К.Сен-^мон, Ш.Фур'е, Р.Оуен та ш.
У наукових працях, що присвячен можливим питанням проблеми формування здорового способу життя, нам^илася тенден^я до переосми-слення способiв ïï виршення, що змщуе акцент наукового пошуку зi сфери медицини в сферу педагопки. Педагогами обговорюються рiзнi шляхи й умови формування здорового способу життя студентсько1 молодо ведеться пошук стратепчних орiентирiв його досягнення. Ви-вченню цього питання присвячен роботи таких вчених: Р.1. Айзман, Е.Н. Вайнер, Г.К. Зайцев, Е.М. Казш, Л.Д. Козлова, Т.В. Кружилша, Г.1. Се-мшн, А.Т. Смирнов, Л.Г. Татарникова, З.1. Чука-
