CC BY
50
УДК 616-053.3/.5-089:378.14
САМОСТ1ЙНА РОБОТА СТУДЕНТ1В ЯК ФАКТОР ПОДГОТОВКИ СПЕЦ1АЛ1СТА В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 системи навчання
Важливим завданням вищо! медично! освiти е пiдготовка освiчених i висококвалiфiкованих лiкарiв, якi здатш до самостшно'! дiяльностi, мають достатньо високий рiвень теоретичних знань, професшних практичних умiнь i навичок. Ще! мети можна досягти за умови придшення належно! уваги самостiйнiй робой студенев як важливому фактору навчання i виховання майбутнiх лiкарiв, а також як засобу оволодшня професшною майстернiстю. У данiй статтi висв^леш можливi види та форми самостшно'! роботи студентiв у медичному вузЦ !! значення у пiдвищеннi якост пiдготовки спецiалiстiв для лжувально! дiяльностi та значно! ролi викладача в мотивацп студентiв до самоосвiти.
Ключовi слова: самостiйна робота студенев, тзнавальна актившсть, мотиващя, якiсть навчання, медичний вуз.
Сучасний напрямок розвитку вищо! медично! осв1ти ор1ентований на шдготовку високояюсних фах1вщв для охорони здоров'я, яю забезпечать гарантований р1вень медично! допомоги населенню. Яюсть випускника як майбутнього фах1вця е одним з найважливших критерив ощнки д1яльносп вищого навчального закладу.
Концепщя розвитку вищо! медично! осв1ти ор1ентована на шдготовку фах1вщв, здатних розробляти { реал1зовувати комплекс лшувально-профшактичних { реабштацшних заход1в в рамках свое! спещальносп, ощнювати характеристики псих1чного 1 ф1зичного здоров'я людини, анал1зувати { виявляти результативнють власно! професшно! д1яльносп, прогнозувати шляхи та напрямки !! вдосконалення { шдвищення ефективносп [1].
У процес !! реатзацп повинш бути виршеш три глобальш завдання: шдготовка професшно мобшьного, вмотивованого фах1вця; забезпечення випускниюв необхщним обсягом теоретичних знань, практичних умшь { навичок для початкового етапу входження в професшну д1яльшсть; формування навичок роботи з джерелом шформацн 1 вмшня оргашзовувати самостшну професшно-шзнавальну д1яльшсть.
Одним !з шлях1в усшшного виршення поставлених завдань е переор1ентащя осв1тнього процесу з завдань трансляцн знань { досвщу на завдання навчання студенпв навичкам !х самостшного придбання { перетворення. Тому в сучасному осв1тньому процес головним повинен бути принцип: «навчити вчитися, прищепити вмшня самостшно поповнювати сво! знання, ор1ентуватися в потощ шформацн, яка стр1мко змшюеться» [5].
У цьому аспект! велика увага придшяеться вдосконаленню форм ! метод!в самостшно! роботи студенпв.
Метою роботи було вивчення застосування р1зних вид1в та форм самостшно! роботи студенпв { метод1в контролю знань та вмшь шд час навчання у медичному вузь
Матер1ал та методи дослщження. Об'ектом дослщження були студенти медично! академн. Основш методи: теоретичний анал1з 1 узагальнення науково-методично! л1тератури в1тчизняних та !ноземних автор1в. Опитування та анкетування студенпв, педагопчне тестування, шдб1р засоб1в { метод1в, яю сприятимуть удосконаленню самостшно! роботи студенпв.
Зпдно закону Укра!ни «Про вищу осв1ту» (ст.16, п.2.5), самостшна робота студенпв (СРС) - це р1зномаштш види шдивщуально! та колективно! д1яльносп студенпв, що виконуються тд кер1вництвом, але без безпосередньо! учасп викладача в спещально вщведений для цього аудиторний чи позаудиторний час. Мета СРС направлена на формування шзнавально! активносп, засвоення основних вмшь та навичок роботи з навчальними матер1алами, розширення { поглиблення вже наявних знань та шдвищення р1вня оргашзованосп студенпв. Навчальний час, вщведений на СРС, регламентуеться робочим навчальним планом та становить не менше 1/3 { не бшьше 2/3 загального обсягу навчального часу [5].
У сучасному уявленш самостшна робота - це активш форми { методи навчання, едшсть навчально-виховно!, науково-дослщно! та науково-практично! д1яльносп, псна сшвпраця студента з викладачем. Провщну роль у розвитку та вдосконаленш самостшно! роботи студенпв, !х мотивацп до самонавчання грае педагог як суб'ект осв1тньо! д1яльносп Його професшш знання,
навички, вмшня та педагопчний досвiд дозволяють ефективно оргашзувати самоосвiтню дiяльнiсть студентiв, розвинути психолопчний i професiйний рiвень !х творчого потенцiалу [3].
Розвиток викладачами високого рiвня самоосвiти студентiв виршуеться через рiзнi види навчальних занять i форм навчання. Найбiльш важливими з них е: практичш та семшарсью заняття, рiшення ситуацiйних завдань, тестових завдань, пiдготовка рефератiв, доповщей, робота з лiтературними джерелами, заняття бшя лiжка хворого, курацiя хворих, вiдвiдування елективних курсiв, що сприяють розвитку клiнiчного мислення для самоспйного рiшення лiкарських завдань. На практичних та семiнарських заняттях широко застосовуються методи проблемного навчання у виглядi дiлових iгор, iмiтацiйних та рольових iгор, рольового тренiнгу, iгрового проектування.
Неабияке значення в сучасному свт мае 1нтернет. Новою та досить ефективною формою самоосвiти iз застосуванням та використанням комп'ютера та 1нтернету стала штернет-самоосвiта. II можливосп надзвичайно рiзноманiтнi: вiд миттевого доступу до величезного обсягу шформацп до можливосп проходження онлайн-курсiв, якi дозволяють дивитися вщеолекцп вiдомих спецiалiстiв у рiзних галузях медицини та стоматологи, перевiряти сво1 знання за допомогою тестування, спiлкування з iншими студентами, викладачами, обмшюватися досвiдом, думками, брати участь у форумах, конференщях [8].
Розвитку самоосв^ньо! дiяльностi студенпв сприяе 1х участь у науково-дослщнш роботi. Працюючи в студентських наукових гуртках, студенти вчаться самостiйно шдбирати i працювати з науковою лтературою, планувати i проводити експеримент, аналiзувати його результати. Науково-дослiдна робота студенпв (НДРС) е однiею з форм проблемного навчання у вузп Вона передбачае розвиток здатносп формувати новi знання, отримувати фактичний матерiал, робити науковi узагальнення, розширювати i поглиблювати знання, удосконалювати мислення, в тому чи^ i клiнiчне, в процес вирiшення теоретичних проблем i практичних завдань. Удосконалення НДРС - обов'язковий компонент дiяльностi фахiвцiв вищо1 школи. Однак нинi це становить проблему педагопки та психологи вищо1 школи. Досвщ роботи показуе, що зараз значна частина студенпв не бере активно! учасн у наукових гуртках i студентських наукових конференцiях. Як наслщок, за перiод навчання у вишi у них не сформоваш навички дослщницько! дiяльностi [6]. Причиною цього, на мш погляд, е нестача ресуршв на пiдтримку i розвиток матерiально-технiчного оснащення кафедр (лабораторш, клiнiчних залiв) i недостатня мотивацiя сучасних студентiв. Розвиток та шдтримка в молодих людей мотивацп до творчо! дiяльностi, iнiцiативностi, самоспйносп та вiдповiдальностi потребуе iндивiдуального шдходу в навчаннi до кожного студента.
Важливою умовою активiзацн самостшно! роботи е навчально-дослщницька дiяльнiсть студентiв, безпосередньо пов'язана з засвоенням знань. Залучаючи студенпв до дослщницько! дiяльностi, педагоги створюють сприятливi умови для самоосв^и та професшно! освiти студентiв.
Окремою формою, що заслуговуе на увагу, е проведення «круглого столу», клшчного розбору або «консилiуму», де студенти на рiвнi з викладачем висловлюють свою думку або доповщають заздалепдь пiдготовлену доповiдь. Для цього необхщно навчити студента самостiйно готуватися в позанавчальний час. Насамперед це самостшна робота з лтературою за фахом. На старших курсах вишу студент уже повинен майстерно волод^и навичками конспектування, реферування та анотування. Двi останнi необхiднi в пiдготовцi студентом доповщей на клiнiчних конференцiях, наукових товариствах, що в свою чергу, сприяе формуванню правильно! професшно! мови i тюно пов'язане з розвитком навичок дослщницько! роботи та становленням клiнiчного мислення.
Успiшнiсть самоосвiтньоI дiяльностi студента безпосередньо пов'язана з мотиващею навчання. Мотивацiйна спрямованiсть у навчанш студента е особливо значущою в структурi професiйноI компетенцiI випускника. Вона визначаеться як готовнiсть людини до навчання, освоення професшно! дiяльностi та професшного росту [4].
На жаль, як показали результати анкетування педагопв, рiвень самоосвiтньоI дiяльностi студенпв в значнш мiрi обумовлений !х недостатньою мотивацiею до навчання (46,1%) i особистiсною активнiстю в отриманш професiйних знань (35,5%) [2]. Наведеш данi свiдчать про необхiднiсть формування у студента умiнь активiзувати свш позитивний i iнтенцiональний досвiд (переваги, переконання, умонастро!) отримання знань, бачити життевий сенс у виконуванiй навчальнш роботi, пiдтримувати високий рiвень мотивацп на вшх етапах його самоосв^ньо! дiяльностi. На формування позитивно! мотивацп студенпв до здшснення самостiйноI роботи впливае велика кшьюсть факторiв. Серед основних можна назвати таю: струнка система оргашзаци процесу самостiйноI роботи; ч^ко окреслене коло завдань та запропоноваш можливi
шляхи й способи !х розв'язання; плщна сшвпраця мiж викладачем i студентами та мiж самими студентами; контроль викладача i самоконтроль; здатнiсть студента до самооцшки. Чiльне мiсце серед основних позитивних мотивiв у пiзнавальнiй самостшносп студентiв посiдае iнтерес студентiв до майбутньо! професн, прагнення вiдповiдати високому рiвню вимог, якi суспiльство висувае перед сучасними фахiвцями. Тому основним мотивуючим чинником оргашзацн самостшно! роботи мае бути спрямовашсть на використання професiйно орiентованого матерiалу [7]. Найсильшшш мотивуючий фактор - пiдготовка до подальшо! ефективно! професшно! дiяльностi. Одним з методiв активiзацп навчально! дiяльностi може служити створення проблемно! ситуацн. Проблемнi ситуацп ставлять студента перед необхщнютю вибору в процесi прийняття рiшення, що формуе не тшьки його волю, а й його мислення.
З найдавнiших часiв найважлившим методом придбання знань, як теоретичних, так i практичних, вважаеться оргашзащя «дшово! гри». Р.Г. Грем, К.Ф. Грей писали, що «... дiловi при дають таку практику, яку шщо шше дати не може».
«Дшова гра» - iмiтацiя професшно! дiяльностi в обстановцi максимально наближено! до умов реального життя. Дшова гра у вищому навчальному закладi - iмпровiзацiя студентами рiзних ролей в ситуащях, з якими фахiвець може зiткнутися в майбутнiй професшнш дiяльностi. Цей вид навчання найбшьш важливий для студентiв медичних вузiв, для яких проблема нестачi вщповщних хворих в потрiбний час i в необхiднiй кiлькостi iснувала завжди. Дiлова гра супроводжуеться мобiлiзацiею творчих можливостей студенпв i створюе емоцшну мотивацiю до активного пошуку шформацн, И використання в рiшеннi конкретно! задача
Серед активних форм навчання на клшчних кафедрах, що стимулюють розвиток самостшно! дiяльностi студентiв, i як наслiдок цього !х тзнавально! активностi, вiддаеться перевага пiдготовцi та захисн навчальних iсторiй хвороби, застосуванню методiв моделювання клiнiчних ситуацiй, атестацн практично! пiдготовки студентiв. Це сприяе формуванню та розвитку клiнiчного мислення i вдосконаленню професiйних навичок студенпв. Важливим моментом у формуваннi клшчного досвiду студента е прямий доступ до пащента, його курацiя, можливють поетапного обстеження хворого, встановлення клшчного дiагнозу, вибору етiопатогенетичних фармакологiчних препаранв, оцiнювання результативностi проведеного лiкування та прогнозування наслiдкiв. Це створюе психолопчну атмосферу довiри, розвитку творчих здiбностей i клiнiчного мислення студента. Використання такого виду навчання створюе найбшьшу мотиващю до активiзацп самостшно! роботи студенпв. Велика частина з них виявляе бажання працювати за даною методикою, як найбшьш ефективною моделлю самонавчання, що дозволяе шдготувати самоснйного, думаючого лiкаря.
Самостiйна робота е складова невщ'емна частина сучасного педагопчного процесу. Оргашзащя самостшно! роботи не е особистою справою студента, а виступае управлшською функщею вузу, завданням професорсько-викладацького колективу, яка набувае особливого значення у зв'язку з розвитком Болонського процесу. Участь в нш формуе шзнавальну дiяльнiсть студентiв, сприяе розвитку !х самостiйностi i оргашзованосн, творчого пiдходу до вирiшення проблем навчального i професiйного рiвнiв, а також шдвищенню якостi пiдготовки лiкарiв для подальшо! практично! дiяльностi.
1. Banchuk M. V. Suchasni pitannya rozvitku vischoyi medichnoyi osviti ta kadrovogo zabezpechennya galuzi ohoroni zdorovya / M. V. Banchuk, O.P. Volosovets, I. I. Feschenko // - Medichna osvita. - 2008. - No.2. - S. 5-11.
2. Konovalova S. V. Rol pedagoga v organizatsii samostoyatelnoy rabotyi studentov meditsinskogo vuza / S. V. Konovalova //Sibirskiy pedagogicheskiy zhurnal. - 2012. - No.4. - 140-144.
3. Konoplya A. I. Samostoyatelnaya rabota studentov: traditsii i innovatsii. Uchebnoe posobie / A. I. Konoplya, N. B. Dryomova, E.V. Reprintseva [i dr.] // - Kursk: GBOU VPO KGMU, - 2014. - 91 s.
4. Larina E. A. Dinamicheskaya model strukturyi motivatsionnoy sferyi lichnosti studentov/ E. A. Larina // Innovatsii v obrazovanii. - 2009. - No. 9. - S. 25-34.
5. Pro vischu osvitu: Zakon Ukrayini vid 01.07.2014 r. No.1556-VII // Ofitsiyniy visnik Ukrayini. - 2014. - S.7-89.
6. Petrushanko T. O. Osoblivosti organizatsiyi naukovo-doslidnoyi roboti studentiv na kafedri terapevtichnoyi stomatologiyi / T. O. Petrushanko, I. Yu. Litovchenko, I. Yu. Popovich [ta in.] // - Poltava, - 2016. - S.165-167.
7. Sologor I. M. Faktori vplivu na efektivnist samostiynoyi roboti studentiv / I. M. Sologor, O. M. Belyaeva // Evropeyskiy vibir -nevidyemna skladova rozvitku vischoyi medichnoyi osviti Ukrayini: materiali navch.-metod. konf. - Poltava, -2013.- S.203-205.
8. Sidorova A. I. Samoosvita studenta yak faktor pidgotovki spetsialista v suchasnih umovah / A. I. Sidorova, S. A. Pavlenko, O. V. Pavlenkova [ta in.] // - Poltava, - 2016. - S.190-191.
САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА СТУДЕНТОВ КАК
ФАКТОР ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ Коротич Н. Н.
Важной задачей высшего медицинского образования является подготовка образованных и
высококвалифицированных врачей, способных к самостоятельной деятельности, имеющих достаточно высокий уровень теоретических знаний, профессиональных практических умений и навыков. Этой цели можно достичь при условии оказания должного внимания самостоятельной работе студентов как важному фактору обучения и воспитания будущих врачей, а также как средства овладения профессиональным мастерством. В данной статье рассмотрены возможные виды и формы самостоятельной работы студентов в медицинском вузе, ее значение в повышении качества подготовки специалистов для лечебной деятельности и важной роли преподавателя в мотивации студентов к самообучению.
Ключевые слова: самостоятельная работа студентов, познавательная активность, мотивация, качество обучения, медицинский вуз.
Стаття надшшла 20.12.2016 р.
STUDENT SELF-STUDY AS THE INSTRUMENT FOR SPECIALIST TRAINING IN CONDITIONS
OF CREDIT-TRANSFER SYSTEM OF EDUCATION Korotich N. N.
Training of well-educated and highly qualified medical professionals, capable to perform their independent professional activity with high theoretical knowledge and expertise in their specialty is the important task of higher medical education. This goal can be achieved by the putting accents on student self-study as the significant instrument of training of future medical professionals, as well as the means of mastering the professional skills. The paper elicits the possible types and forms of student self-study in the medical HEI, its value in enhancing the quality of training for medical activities, as well as the significant role of an educator in students' motivation to self-study.
Key words: student self-study, cognitive activity, motivation, quality of training, medical HEI.
УДК 612.821: 004.45 + 616-053.5
ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА СТАН ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ"Я УЧН1В СТАРШОГО ШКЫЬНОГО В1КУ
Глобалiзацiя шформацшного простору, широке оволодшня комп'ютерними технолопями молоддю, зростання piBra шформатизацп 3aK^iB осв™ вимагають нового тдходу до проблем безпеки несформовано! особистост в глобальному шформацшному середовищ^ 1нтенсивне впровадження комп'ютерних технологш в yd сфери життя призвело до появи ново! проблеми - залежност вщ використання комп'ютера. В Укра!ш технологи лкування штернет-залежност на стадп розробки.
Мета роботи - дослщження впливу шформацшних технологш на стан психiчного здоров'я учшв 10-11 клаЫв Полтавсько! загальноосвтьо! школи I-III стyпенiв № 19 iменi В.А.Мироненка.
В результат проведеного анкетування було виявлено, що 57% хлопцiв та 53% дiвчат сплять спокiйно та мiцно, а 19% хлопщв та 29% дiвчат вiдмiчають, що сон в них дуже неспокшний, вони можуть прокидатися по деюлька pазiв, говорити, а деяк навiть ходять yвi сш. На запитання з чим це пов'язано, бшьшють yчнiв вiдповiдають, що це пов'язано з перенавантаженням у шю^ або штенсивними тренуваннями, але деяю вiдмiчають що це вщбуваеться внаслiдок проведення тривалого часу коло комп'ютеpiв (вiдеоiгоp та перегляду фiльмiв) або телевiзоpа. У ходi нашого анкетування ми виявили, що10% хлопщв та 18% дiвчат бачать жахи. Часто причиною виникнення комп'ютерно! залежност стають невпевненiсть у собi i вiдсyтнiсть можливостi самовираження.
Пiдсyмок. Психiчне здоров'я тiсно пов'язане з сощальним благополуччям особистостi, що вiдобpажаeться в таких характеристиках: адекватне сприйняття сощально! дшсноси, iнтеpес до оточуючого св^у та соцiальне благополуччя; спpямованiсть на сустльну справу, культура споживання, альтру!зм, вiдповiдальнiсть перед iншими тощо. Слщ зазначити, що змiни в сташ психiчного здоров'я yчнiв старшого шильного вку знаходять свое вiдобpаження не тшьки у вiдповiдних зрушеннях показниюв основних властивостей нервових пpоцесiв, але й у динамщ особистiсних властивостей та штелектуальнш дiяльностi.
Ключовi слова: комп'ютерш технологiе, молодь, психiчне здоров'я.
Робота е фрагментом НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних механiзмiв для профшактики та л^вання хвороб, пов,язаних iз системним запаленням», № держреестраци 0114и000784.
У сучасному свт шформацшш технологи взяли на себе значну частину функцш з формування свщомост людей, виховання !х смаюв, погляд1в, звичок, уподобань. Вплив загально! комп'ютеризацп суспшьства та засоб1в !! реал1зацн на здоров'я людини, !! психшу далеко не небезпечний [5]. Часте використання шформацшних технологш негативно впливае на з1р людини, спричиняе розумове перевантаження та швидке стомлення нервово! системи, порушення сну, провокуе виникнення псих1чних захворювань.
