CC BY
23
5. Научные подходы к созданию образовательно-профессиональных программ на модульной основе в сфере гуманитарного образования [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ntf. vspu.ac.ru/files/_51/moduli.pdf
6. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Ученик в общеобразовательной школе. - М.: ИОСО РАО, 2002. - С. 135-157.
7. Шевченко Л. Проектування кредитно-модульно-компетентшсно! моделi навчання майбутшх учителiв-предметникiв / Л. Шевченко // Збiрник наукових праць Уманського державного педагопчного уншерситету iменi Павла Тичини / гол. ред.: Мартинюк М.Т. - Умань: ПП «Жовтий О.О.», 2010. - Ч. 3. - С. 329-338.
8. Швалб Юрш Психологiчнi аспекти компетентшсного пiдходу в освiтi / Ю. Швалб // Вища школа. - 2010. - № 1. - С. 31-36.
УДК 37.02:377
О. А. СТАХОВА
CИСТЕМАТИЗАЦIЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ У ПРОФЕСШН1Й ШДГОТОВЩ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ОСНОВ САМООСВ1ТНЬО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 ЕКОНОМ1СТА
Обгрунтована Heo6xidHicmb формування основ самоосвтньог di^bHocmi майбутнього eKOHOMicma для його профестно-творчого розвитку; окреслено Micце та роль систематизацй та узагальнення знань у формуванш основ самоосвтньоi дiяльноcтi майбутнього фахiвця. Проаналiзовано важливicть використання рiзних сучасних навчальних технологш, ят покликан активiзувати навчально-тзнавальну дiяльнicть студента. Встановлено значимicть cамоcтiйноi роботи у процеЫ профеciйноi тдготовки майбутнього фахiвця економiчного профтю.
Ключовi слова: узагальнення та систематизащя знань, професшна освта, професшна компетенттсть, самоосвтня дiяльнicть економicта, тзнавальна дiяльнicть студента.
Е. А. СТАХОВА
СИСТЕМАТИЗАЦИЯ И ОБОБЩЕНИЕ ЗНАНИЙ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ КАК ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ОСНОВ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЭКОНОМИСТА
Обоснована необходимость формирования основ самообразовательной деятельности будущего экономиста для его профессионально-творческого развития; определено место и роль систематизации и обобщения знаний в формировании основ самообразовательной деятельности будущего специалиста. Проанализирована важность применения разных современных обучающих технологий, которые призваны активизировать учебно-познавательную деятельность студента. Установлена значимость самостоятельной работы в процессе профессиональной подготовки будущего специалиста экономического направления.
Ключевые слова: обобщение и систематизация знаний, профессиональное образование, профессиональная компетентность, самообразовательная деятельность экономиста, познавательная деятельность студента.
O. E. STAHOVA
THE SYSTEMATIZATION AND GENERALIZATION OF THE KNOWLEDGE IN THE PROCESS OF THE PROFESSIONAL EDUCATION AS THE BASIS OF ECONOMIST'S SELF-EDUCATIONAL ACTIVITY FORMING
The article is devoted to the necessity of the forming of the self-educational activity of the future economists for their professional and creative development. The place and the role of the systematization and generalization of knowledge in the basis forming of self-educational activity of the future specialist are substantiated in this article.
The importance of using different modern technologies which activate cognitive activity of the students. The weight of the independent work in the process of the professional preparation of the future economists was determined.
Keywords: generalization and systematization of the knowledge, professional competency, self-educational activity of the economist, cognitive activity of the student.
Самоосвга особистосп набувае сенсу в той момент, коли людина переконуеться в необхвдносп систематичних дш, спрямованих на вдосконалення власних. Самоосвга особистосп е частиною !! самовиховання, яке, зокрема, характеризуеться управлiнням власною дiяльнiстю вiдповiдно до нових бажань, поглядш, iнтересiв. Професiйна самоосвiта передбачае певний рiвень розвитку людини, !! готовностi та здатностi до самоаналiзу, самооцiнки в професп, до порiвняння наявних особислсних якостей з необхвдними професiйними якостями.
У проект концепци розвитку професшно! освiти i навчання в Укра!т (2010-2020) окреслено сучасний категорiально-понятiйний апарат професiйного навчання:
• навчання продовж життя - будь-яке навчання, що здiйснюеться на постшнш основi з метою удосконалення знань, умшь, навичок, необхiдних для трудово! дiяльностi або виконання робiт поза li межами;
• неформальна освта i навчання - будь-яка оргашзована освiтня дiяльнiсть поза рамками формально! системи освии, що забезпечуе певш види навчання;
• професiоналiзм - штегральна якiсть (новоутворення) суб'екта пращ, яка характеризуе продуктивне виконання професшних задач, зумовлена творчою самодiяльнiстю i високим ршнем професшно! самоактуалiзацi!;
• професшна компетенцiя - загальна здаттсть особистосл мобiлiзувати в професiйнiй дiяльностi сво! знання, вмiння, а також загальш способи виконання дiй;
• компетентшсть - самостiйнiсть, здатнiсть приймати вiдповiдальнi рiшення, творчий пiдхiд до справи, вмiння постшно вчитися, сощальна i професiйна вiдповiдальнiсть.
Уважний аналiз змiсту наведених понять свiдчить про основний сучасний акцент у професшнш освт - самоосвiтня дiяльнiсть з метою удосконалення професшних якостей.
Проблема удосконалення професiоналiзму майбутнього фахiвця розкрита у працях Л. Мтно!, В. Болотова, В. Сурикова, А. Марково!, I. Зязюна, В. Андрущенка, В. Кременя, Г. Пiвняка, С. Сисоево!.
Проблему компетентнiсного пiдходу дослiджували там украшсьш вченi: I. Бех, Д. Гришин, О. Дубасенюк, В. Лозова, Н. Ничкало, О. Подмазш, О.Пруцакова, В. Сериков. Простежуеться iнтерес науковщв до педагогiчних проблем навчання i виховання у професiйних закладах освгги: А. Алексюк, Г.Балл, А. Вербецький, М. Срецькнй, G. Клiмов, I. Лернер, П. Лузан, М.Махмутов, В.Оконь, I. Шдласий, В. Семиченко та ш.
Мета статп обгрунтувати необхвдшсть формування основ самоосвиньо! дiяльностi майбутнього економюта для його професiйно-творчого розвитку; окреслити мюце та роль систематизацп та узагальнення знань у формуванш основ самоосв^ньо! дiяльностi майбутнього фахiвця.
Ефективна самоосвiтня дiяльнiсть, зокрема економюта, передбачае розвиненiсть певних прийомiв, методiв, засобiв самостшно! тзнавально! дiяльностi. Основи таких прийомiв мають бути сформоваш у процесi формально! освiти i навчання, тобто в рамках навчально-виховного процесу професiйного навчального закладу.
Сьогодш ми спостерiгаемо у професiйнiй освт Abi рiзнi позицп:
• професшне навчання мае бути максимально зорiентоване на формування практичних професiйних умшь та навичок [11];
• навчальш заклади професiйно! освiти мають зосередити зусилля на ушверсальнш пiдготовцi майбутшх спецiалiстiв [4].
На думку багатьох дослвднишв, «профеия в найбiльш чистому виглядi - це професiя пошуку i освоення знань» [8, с. 99]. Для оволодшня методами i прийомами пошуку та освоення знань слад, по-перше, забезпечити розвиток у студента в процес професiйного навчання, прийомiв розумово! дiяльностi, таких як: аналiз, порiвняння, зiставлення, класифiкацiя, аналопя, систематизацiя, узагальнення, тощо.
Слiд зазначити, що в науково-методичнш лiтературi поняття узагальнення пояснюеться i як результат, i як процес, i як метод, i як прийом мислення.
Узагальнення в його найбшьш елементарнiй формi - це поеднання подiбних елементiв за випадковими спiльними для них ознаками [9].
Узагальнення - перехвд на бшьш високий ступiнь абстракци шляхом виявлення спiльних ознак предметiв у дослшницькш областi [6] .
Перехвд вiд поняття об'емом V до шшого, з бiльш широким об'емом VI, таким, що Ус VI означае узагальнення [1].
Узагальнення означае перехвд знання на бшьш високий ршень на основi встановлення для даних об'ектiв спшьних ознак чи спiльних вiдношень [5].
Формуючи i розвиваючи у професшнш освiтi прийом розумово! дiяльностi -узагальнення, маемо створити умови для розвитку здатностi студента переходити ввд описiв властивостей окремих об'ектiв до знаходження i видiлення !х у певнш множинi подабних об'ектiв. Тобто студент мае навчитися розтзнавати частковi та варiйованi властивосл об'екта i видаляти його загальнi властивостi.
Узагальнення - продукт розумово! дiяльностi, форма воображения загальних ознак якостей явищ дiяльностi [3].
Узагальнення один iз основних розумових процесiв, який полягае в об'еднанш предметiв чи явищ, подiбних за будь-якими ознаками [7].
У науково-методичнш лiтературi розрiзняють емшричш та теоретичнi узагальнення [9]. Осинська В.Н. емпiричне узагальнення дiлить на шдуктивне та дедуктивне.
1ндуктивне узагальнення мае таку послiдовнiсть розумових операцш: аналiз - пор1вняння - абстрагування - узагальнення. У наших експериментальних до^дженнях ми апробували так1 способи формування i розвитку прийому розумово! дiяльностi - узагальнення, як одте! з основ здатносп для самоосвии у професiйнiй дiяльностi економiста:
• узагальнення шляхом шдукцп, тобто переходу ввд мiркувань, якi мають часткове значення, до загальних закономiрностей;
• узагальнення за допомогою об'еднання двох чи декiлькох закономiрностей в одну бшьш загальну закономiрнiсть;
• узагальнення за допомогою перенесення закономiрностей, властивих однiй множинi об'ектiв, на iншi множини об'ектiв;
• узагальнення шляхом переходу ввд конкретних висловлень до тверджень, якi оперують змiнними величинами;
• узагальнення шляхом введення нових понять, правил, операцш.
Зрештою мета будь-якого узагальнення - побачити бшьш велим конструкцп тверджень, вдей, методiв, прийомiв iз наступною можливiстю !х аналiзу та використання. Найбiльшi можливосп для формування i розвитку прийому розумово! даяльносп узагальнення мае у професшнш освт вивчення дисциплiн математичного циклу. Багато математичних понять е результатом узагальнення рашше засвоених математичних понять. Найбшьш поширеним i простим прийомом е замiна конкретних числових даних параметрами. Вш мае такий операцшний склад:
• видiлити в умовi задачi конкретнi числовi даш;
• замiнити видiленi данi буквами (параметрами);
• сформулювати узагальнену задачу.
Наприклад: Дано трикутник, коло i точка О. Побудувати вiдрiзок, кшщ якого
лежать вiдповiдно на трикутнику та колi, а дана точка О е його серединою.
Узагальнена Дано ф^ури i Б2 та точка О. Побудувати вiдрiзок, кiнцi якого
задача лежать ввдповвдно на фiгурах Б] та Б2, а дана точка О е його
серединою.
Вiдповiдний приклад задач економiчного типу iз уже узагальненим змютом може виглядати так:
Менеджер за мюяць разом iз премiальними одержав Х грн. Вiдомо, що основна зароб^на плати менеджера у У раз бшьша, нiж премiя. Знайдиь основну заробiтну плата менеджера.
1нший прийом узагальнення - вiдкидання обмежень. Його суть полягае в тому, що одне iз основних понять у задачi послiдовно узагальнюеться. Операцшний склад такого прийому:
• видшити основнi поняття в умовi задачц
• узагальнити послiдовно щ поняття;
• сформулювати послiдовнiсть узагальнювальних задач.
У практпчнш дiяльностi ми виявили ряд способiв «розвитку задачЬ>; перетворення задачц конструювання задачi аналопчно! данш, але бiльш складно!; узагальнення задачц конкретизацiя задачi й конструювання задач^ обернено! данiй.
Поряд iз завданням формування i розвитку прийому узагальнення, важливим фактором для змiцнення основ самоосвиньо! дiяльно! майбутнього економiста вважаемо умови систематизацп знань студента ^ як наслвдок, формування вiдповiдного прийому розумово! дiяльностi.
Систематизацiя дае змогу бшьш продуктивно використовувати пам'ять, оскшьки звiльняе вiд необхiдностi запам'ятовувати шформацш, як суму окреслених вiдомостей i фактiв завдяки групуванню !х у бшьш велик! одинищ, як1 краще утримувати в свiдомостi та ввдтворювати в потрiбних випадках.
Систематизацiя - розташування iнформацi! в певному порядку, у певнш послiдовностi [5].
Систематизащя - процес зведення розрiзнених знань про об'екти в едину систему встановлення !хньо! едносл [10].
Систематизацп, очевидно, передуе аналiз, синтез, узагальнення, порiвняння, класифiкацiя, результат яких використовуеться в систематизацп. Ознакою удосконалення прийому систематизацп у зв'язку iз накопиченням знань е можливють включити один i той же об'ект у рiзнi системи. Це дозволяе розкрити в ньому, можливо, новi властивосп.
Класифiкацiя (найважливiший вид систематизацi!) - розподш об'ектiв за групами на основi встановлення спiльного i ввдмшного в них. Найчастiше систематизацiя використовуеться в навчальному процесi у формi складання схем i таблиць, як е продуктом аналiзу, синтезу, узагальнення шформацп. Створюються умови для охоплення певно! множини понять, прослiдковування розвитку вузлових понять, виявлення взаемовiдношень мiж поняттями.
Крiм використання рiзних сучасних навчальних технологш, як1 покликанi активiзувати навчально-пiзнавальну дiяльнiсть студента, слiд розумгги значимiсть самостiйно! роботи у процеа професiйно! пiдготовки майбутнього фахiвця.
Завдання формування i розвитку навик1в самостшно! навчально-тзнавально! дiяльностi у процесi професшного навчання е сьогоднi актуальним i при пiдготовцi i молодшого спещалюта, i бакалавра, i магiстра.
На сучасному етапi розвитку суспiльства освiченню можна вважати лише ту людину, яка здатна самостiйно здобувати шформацш, перетворювати i використовувати !!.
Метою сучасно! освiти е навчання вчитися, вдосконалюватися у вибранiй галуз^ самостшно здобувати знання.
Професiйний розвиток економюта у процесi самоосвiтньо! дiяльностi ми розглядаемо як процес переходу ввд одного яшсного стану фахiвця до шшого, вищого, а суттевi ознаки поняття «розвиватися» розкривають його зв'язок iз самореалiзацiею i означають «розгортатися», «розвертатися», «досягти значного ступеня вияву», ставати професiйно, розумово, духовно вищим, кращим, досконалiшим.
Говорячи про самоосв^ню пiзнавальну дiяльнiсть студентiв пiд час навчання у ВНЗ, можна сказати, що це питання деякою мiрою до^джено. Ми акцентуемо увагу на проблемi формування основ самоосвiтньо! дiяльностi економiста у ВНЗ, як передумови його професшно-творчого розвитку у процеа професiйно! дiяльностi.
Розглядаючи питання умов розвитку доросло! людини, слад звернути увагу на особливостi розвитку мислення. Мислення - це процес опосередкованого i узагальненого вiдображення людиною предмепв i явищ об'ективно! дшсносп в !хнiх iстотних властивостях.
Мислення - найвищий стутнь тзнання. Саме через мислення розвиваеться iнтелект. У доросло! людини сшвюнують yci типи мислення (наочно-дiйове, образне, словесно-лопчне), взаемодоповнюючи один одного. Для пращвника характерне ще й професшне мислення, яке розвиваеться залежно ввд характеру професiйно! дiяльностi.
Професiйна самоосвга особистостi набувае сенсу в той момент, коли фахiвець переконуеться в необхвдносп систематично! дiяльностi, спрямовано! на набуття або вдосконалення професiйних якостей, подолання недолiкiв. Самоосвiта передбачае певний рiвень розвитку людини, зокрема !! мислення, передбачае готовнiсть та здатшсть до самоосвiтньо! дiяльностi.
Робота над формуванням логiчно!, а не мнемошчно! пам'ятi, над формуванням мислення у процес професiйно! пiдготовки у ВНЗ готуе грунт для всебiчного розвитку фахiвця у процесi самоосвiти в професшнш дiяльностi.
Проведенi теоретичнi i експериментальнi дослiдження дають пiдстави для таких методичних рекомендацiй викладачам коледж1в економiчного профiлю щодо розвитку прийомiв розумово! дiяльностi узагальнення i систематизацп.
Засоби навчання для узагальнення та систематизацп знань:
• традицшш - тдручники, посiбники, технiчнi засоби навчання;
• нетрадицшш - yзагальнювальнi та систематизувальш таблицi, залiковi картки для шдив^ального облiкy тем, питань (як узагальнюються та систематизуються), зошити з друкованою основою;
• сyчаснi програмш засоби в умовах Н1Т.
Студенти iз рiзними здiбностями та рiзним рiвнем навченостi засвоюють yмiння узагальнювати неоднаково швидко i на рiзних рiвнях, а тому потребують шдив^ально! допомоги i вiдповiдно! кiлькостi завдань. При оргашзацп роботи з формуванням умшня узагальнювати ефективним е використання iндивiдyальних навчальних карток, як1 мютять спецiальнy систему запитань i вправ, що забезпечуе поступове наростання складносп завдань.
Одним iз зручних засобiв узагальнення та систематизацiя знань е узагальнювальш та систематизyвальнi таблицi. Особливосп використання засобiв знако-символьно! наочност1 (малюнки, креслення, схем, таблиць, графiв ) при формуванш yмiнь узагальнювати:
• роботу iз засобами знако-символьно! наочност1 доцiльно починати iз простiших, ввдомих студентам прикладiв;
• ускладнення роботи iз засобами знако-символьно! наочност1 може йти шляхом тдвищення рiвня самостшносп виконання студентами завдань;
• при використанш узагальнювальних та систематизувальних схем, таблиць необхвдно забезпечити активнiсть студенпв, yрiзноманiтнюючи завдання:
• доповнити зображення (схеми, таблицi, графи, креслення) елементами, яких не вистачае;
• вказати зайвi елементи i спростити завдання;
• замшити окремi елементи схеми або таблищ бiльш рацiональними;
• замшити окремi елементи схеми або таблищ узагальненим елементом, обгрунтувати його дощльшсть;
• конкретизувати та обгрунтувати окремi елементи малюнка, схеми, таблицi, графи.
З метою узагальнення та систематизацп знань студенпв доцiльно використовувати таю види:
- задач:
- задачi з параметрами;
- задачi без числових та буквених даних;
- задачi з недостатньою та зайвою к1льк1стю даних;
- задачi з обмеженнями;
- констрyктивнi задачi, наприклад, на побудову;
- завдань:
- розв'язування задач рiзними способами;
- складання текстiв задач за заздалепдь пiдготовленим малюнком;
- формулювання аналопчних, обернених та узагальнених задач.
Варто частiше проводити окремi заняття, спрямованi на узагальнення та систематизацш знань з конкретно! навчально! дисциплiни професiйно! пiдготовки. Так1 заняття доцшьно планувати, враховуючи можливi структурш елементи:
• оглядовий виклад теми (роздшу);
• оглядова узагальнювальна беседа;
• анал^ико-систематичний розгляд схематичних шюстрацш, таблиць, дiаграм, тощо;
• узагальнеш практичнi та лабораторнi дослiди, спостереження;
• узагальнювальнi комплекснi завдання;
• самостшна робота студентiв iз тдручником за iнструкцiею викладача.
Узагальненню та систематизацп знань студенпв сприяе навчання !х самостiйно
працювати з навчальним текстом тдручника, структурувати теоретичний матерiал, пiдбирати вдалi iлюстрацi!, приклади ново! навчально! шформацп.
У процес формування прийомiв розумово! дiяльностi узагальнення та систематизацп, надзвичайно важливе значения мають висновки, як1 роблять викладач та студенти пiсля засвоення кожного важливого поняття або твердження та виконання завдання напришнщ обговорення певного питання.
Вся пiзнавальна дiяльнiсть студентiв мае бути спрямована на встановлення причинно-наслiдкових зв'язкш та самостшне формулювання висновк1в. Педагогiчна майстершсть викладача мае полягати в оргашзацл цього процесу, збудженнi мотивiв, штересу та здатностей до тако! тзнавально! дiяльностi студента. Педагог, з одного боку, коректно мае уточнювати ввдповвд студентiв, вносити правки, доповнювати, розширювати з метою кращого узагальнення, систематизацп. З шшого боку, викладач мае правильно зорiентуватися зi ступенем свого втручання, щоб не знизити активнють самостiйного пошуку студента.
Систематизацiю та узагальнення знань доцшьно здшснювати регулярно, використовуючи рiзнi !х рiвнi: в обсязi одиницi засвоення знань з матерiалу теми; в обсязi пункту, розд^, чи навчального року. Залежно вiд цього, шляхи i прийоми органiзацi! навчально-пiзнавально! дiяльностi студентiв мають бути рiзними. Однак, центральну позицш в дiяльностi викладача мае займати пошук, вiдбiр та створення оптимально придатних для вказаних цiлей систем завдань та задач.
При систематизацп та узагальненш знань студенпв важливе значення мають лопчш взаемозв'язки та вiдношения. Пiдвищения лопчного розвитку студентiв е передумовою ефективносп розвитку прийомiв систематизацi! та узагальнення знань. Варто включити в систему навчальних вправ також завдання лопчного характеру.
Лопчно виважений викладачем розподш навчального матерiалу за формами занять (лекщя, практичне, семiнарське заняття, лабораторна робота) може полшшити умови узагальнення та систематизацп знань, оскшьки дасть змогу оптимально iлюструвати iснуючi зв'язки мiж об'ектами, що вивчаються.
Викладачам слiд звернути увагу на освоення методу графiв. Графовi зображення мають переваги над традицшно використовуваними таблицями, схемами i т.п., а саме:
• розчленяють твердження на ряд елементарних кроив;
• немае непотрiбного i випадкового матерiалу;
• тдвищуеться можливiсть знайти зв'язки мiж новою i попередньою систематизацiею знань (новi i старi елементи знань вiдрiзияються на графових зображеннях кольором).
Основними компонентами здiбностей, як1 потрiбно розвивати, вважаемо вмiння узагальнювати i систематизувати нову шформацш, зокрема, професшного змюту. Психологами до^джено, що вiдношення мiж об'ектами зберiгаються в пам'ял значно довше, нiж окремi предмети. Якщо об'екти розташованi в суворо продуманш системi, то !х сприйняття вимагае мшмальних зусиль; хаотичне !х розташування вимагае бiльшого вольового напруження. Схеми, як вiдображають вiдношення мiж поняттями дозволяють краще зберегти в пам'яп нову iнформацiю. У схемах i таблицях видiляються не тшьки елементи системи, але ввдображаються i системоутворюючi зв'язки мiж ними.
Таким чином, формування, узагальнення i систематизацiя знань у процеа професiйно! освiти - одне iз найважливiших завдань кожного викладача.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бевз Г. П. Обобщения при решении задач с помощью векторов // Математика в школе. - 1978. -№ 2. - С. 47-50.
2. Концепщя розвитку професшно! освгги й навчання в Украш (2010-2020рр.): проект [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/gr/obg/2009
3. Краткий психологический словарь / сост. Л. А. Карпенко; под общей ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1985. - 431 с.
4. Новиков А. М. Российское образование в новой эпохе // Парадоксы наследия, векторы развития. -М.: Эгвес, 2000.
5. Онищук В. О. Узагальнення та систематизащя знань учшв. - К.: Радянська школа, 1970. - 134 с.
6. Осинская В. Н. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике. -К.: Рад. школа, 1989. - 192 с.
7. Падалка О.С., Несимчук А.С. Педагопчш технологи: навч. поибник. - К.: Укра!нська енциклопедiя, 1995. - 253 с.
8. Парсонс Т. Система современных обществ / пер. с англ. Л. А. Седова, А. Д. Ковалёва; под. ред. М. С. Ковалёвой. - М.: Аспект Пресс, 1997.
9. Поспелов Н. Н., Поспелов И. Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников. -М.: Педагогика, 1989. - 152 с.
10. Слепкань З. М. Психолого-педагогические основы обучения математики. - К.: Радянська школа, 1983. - 192 с.
11. Хоменко М. П. Оргашзацшно-методичне забезпечення практично! тдготовки студенпв техшко-технолопчних спещальностей у вищих аграрних навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 2005.
УДК 613:378
Ю. I. ПАЛ1ЧУК
СТРУКТУРА, ЗМ1СТ I ФУНКЦИ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В ОСВ1ТНЬОМУ ПРОЦЕС1 ЕКОНОМ1ЧНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Визначено основт компоненти здоров'язбереження в освтньому процеЫ економiчного ВНЗ (аксiологiчний, гносеологiчний, дiяльнiсний, вольовий). Охарактеризовано три блоки змiсту здоров'язбережувальног освти (iнварiантний, варiативно-фаховий, варiативно-iндивiдуальний). Конкретизовано змiстовий компонент здоров'язбереження, що охоплюе розумове, фiзичне, психогтетчне, моральне, екологiчне i статеве виховання студентськог молодi. Уточнено функцн здоров'язбереження (формувальна, тформативно-комуткативна, дiагностична, адаптивна, рефлексивна, ттеграцтна).
Ключовi слова: здоров'язбережувальна освта, структура здоров'язбереження, змiст i функцн здоров 'язбереження.
Ю. И. ПАЛИЧУК
СТРУКТУРА, СОДЕРЖАНИЕ И ФУНКЦИИ ЗДОРОВЬЕСБЕРЕЖЕНИЯ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ ПРОЦЕССЕ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ВЫСШЕГО
УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Определены основные компоненты здоровьесбережения в образовательном процессе экономического вуза (аксиологический, гносеологический, деятельностный, волевой). Охарактеризованы три блока содержания здоровьесберегающего образования (инвариантный, вариативно-профессиональный, вариативно-индивидуальный). Конкретизированы содержательный компонент здоровьесбережения, охватывающий умственное, физическое, психогигиеническое, нравственное, экологическое и половое воспитание студенческой молодежи. Уточнены функции здоровьесбережения (формирующая, информативно-коммуникативная, диагностическая, адаптивная, рефлексивная, интеграционная).
Ключевые слова: здоровьесберегающее образование, структура здоровьесбережения, содержание и функции здоровьесбережения.
