Удосконалення дослідницької діяльності студентів як одна з основних програм навчання Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

можна судити його, тим паче в присутносп шших. Може бути чимало причин, чому студент вчиться нижче сво!х здiбностей: через стан здоров'я, рiзнi сiмейнi та побутовi проблеми, несправедливе ставлення вчителя в школi й т.п. Тому, пам'ятаючи, що «нiхто не знае межi сво!х можливостей» i «кожна людина складаеться не тiльки iз достошств, але й недолшв», педагог, за висловом Е. Буса, мае бути «терплячим у спшкуванш», щоб «знайти ключик до кожного» свого вихованця [3, 7].

Останшм часом, в зв'язку з розвитком 1нтернету та його зростаючим впливом на всi сфери життедiяльностi, вчитель трудового навчання та iнженер-педагог повинен досконало володiти сучасними комп'ютерними технологiями та ефективно !х використовувати в свош професiйнiй дiяльностi: електроннi пiдручники, мультимедiйнi видання, супутникове телебачення, комп'ютернi мережi, електронну пошту, дистанцiйну освiту. Взагалi, навчання через 1нтернет — це досить простий процес, але вш вимагае високого рiвня самооргашзаци студента, можливостi доступу до 1нтернету та володiння комп'ютерними технолопями, якi дозволяють значно скоротити час навчання, а рiвень запам'ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту та шших можливостей зростае на 35-40%. Саме тому розробка та впровадження навчальних комп'ютерних програм, зокрема, з курсу загальнотехнiчних дисциплш, сприятиме вдосконаленню навчального процесу, що вщповщае европейським тенденцiям розвитку освгги.

Л1ТЕРАТУРА

1. Барданов Ю. М. Курс сопротивления материалов в структурно-логических схемах: Учебное пособие. — К.: Выща школа. Головное изд-во, 1988. — 215 с.

2. Б1бл1я або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповиу. Переклад проф.. 1вана Опенка. — К.: Украшське Б1блшне Товариство, 2002. — 1375 с.

3. Бус Е. Розсудлив1сть особистосп: 100 заповщей синовг — Полтавська думка. — 1997-1998. — № 51, 52, 1-4 (163-168). — С. 7.

4. Кондель В. М. Сощальш та морально-психолопчш важел1 вдосконалення навчально-виховного процесу при викладанш загально-1нженерних дисциплш // Сощальш та морально-психолопчш важел вдосконалення навчально-виховного процесу / Матер1али ХХ1У науково-методично! конференци 24-26 березня 1999 р. — Полтава: ПК1,2000. — С.166-171.

5. Положения про кредитно-модульну систему оргашзацп навчального процесу в Полтавському державному педагопчному ушверситеп 1мен1 В. Г. Короленка. — Полтава, 2006. — 20 с.

6. Тхоржевський Д. О. Методика викладання загальнотехшчних дисциплш 1 трудового навчання: Навчальний поабник. — К.: Вища школа, 1980. — 352 с.

7. Тхоржевський Д. О. Методика трудового та професшного навчання. Ч.1. Теор1я трудового навчання: Щдручник. — К.: РННЦ «Д1Н1Т», 2000. — 248 с.

8. Хлопов Андрш. Покращення методики викладання техн1чно1 мехашки в шдготовщ вчителя трудового иавчаиия // Сучасш освггн1 технологи та напрямки подготовки майбутнього вчителя трудового навчання / Матер1али мгжнароднох науково-практично! конференций, присвячено! 25-р1ччю педагогично-iидустрiального факультету 8-9 жовтня 2003р. — Полтава:ПДПУ, 2003. — С.48-50.

Ольга РОГОЗ1НА

УДОСКОНАЛЕННЯ ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В ЯК ОДНА З ОСНОВНИХ ПРОГРАМ НАВЧАННЯ

У статтi розглядаеться методика залучення студентiв до навчально-до^дницьког дiяльностi. Обтрунтовуеться та експериментально доводиться ефективтсть програми формування до^дницьких умiнь у майбуттх учителiв трудового навчання.

Основними завданнями подальшого розвитку вищо! освпи виступае не стшьки надання студентам максимуму науково! i техшчно! шформаци, скiльки формування дослщницьких умiнь, розвитку здiбностей i навичок самостiйного наукового пiзнання, здатносп до творчо! працi та мобшьносп в освоеннi i впровадженнi новпшх технологiй.

Обрана нами методика залучення студенпв до навчально-дослiдницькоl дiяльностi мае прогностично-гшотетичний характер i потребуе дослщно-експериментально! перевiрки, тому

на вшх етапах експериментально! роботи здшснювалась перевiрка ефективностi запропоновано! моделi з формування дослщницьких умiнь у майбутшх учителiв трудового навчання.

Програма дослщно-експериментально! роботи мала на метi цшеспрямовану й систематичну дiяльнiсть iз формування дослщницьких умiнь у студентiв спещальносп «Трудове навчання». В основу формуючого експерименту було покладено забезпечення едност мiж навчально-дослiдною i науково-дослiдницькою дiяльнiстю, що не включена до навчального процесу, студенев шляхом введения в навчальну роботу запропоновано! моделi навчально-дослщницько! дiяльностi студентiв (НДДС), використання на заняттях i в позааудиторний час рiзноманiтних форм дослiдницького характеру, проблемних i рольових методiв, дослiдницьких завдань рiзних за ступенем складностi.

Мета статтг Основною метою статтi е обгрунтування програми формування дослiдницьких умшь у майбутнiх учителiв трудового навчання та доведення И ефективносп.

З метою формування позитивного ставлення до навчально-дослщницько! дiяльностi, потреби в нестандартному виршенш поставлених завдань у ходi аудиторно! i позааудиторно! дiяльностi, педагопчно! практики було розроблено модель навчально-дослщницько! дiяльностi студентiв, яка будувалась з урахуванням рiвня пiдготовленостi та досвщу дослiдницько!' роботи.

Змiстовна сторона запропоновано! моделi НДДС передбачала: засвоення теоретичних засад навчально-дослщницько! роботи, оволодшня дослiдницькими вмшнями та методикою наукового пошуку. Особлива увага придшялася внесенню елементiв дослщницько! дiяльностi в усi форми навчально-дослщницько! роботи, формуванню позитивного ставлення до навчання й потреби до нестандартного виршення дослщницьких завдань з урахуванням можливостей, здiбностей студенпв i досвщу !х пiзнавально! дiяльностi.

Основними критерiями ефективностi роботи з формування дослщницьких умшь у майбутшх учителiв трудового навчання були: спрямовашсть навчально! дiяльностi на дослiдницький пiдхiд до виршення завдань; ставлення до науково-дослiдницько! дiяльностi в позааудиторний час; знання про специфшу, змiст, функцi! та роль дослщницько! дiяльностi, ступень оволодiння методикою науково-дослщницько! роботи, сформованiсть дослiдницьких умшь студенпв. Динамiка цих критерi!в дозволяе судити про рiвень сформованостi дослщницьких умшь у ходi реалiзацi! моделi НДДС (навчально-дослiдницько! дiяльностi студентiв). Позитивна динамша визначаеться дотриманням сукупностi умов: включенням у навчальний процес елеменпв дослiджения, забезпеченням тiсного зв'язку з НДДС у позааудиторний час; створення системи науково-дослщницько! дiяльностi студентiв як взаемопов'язаних заходiв, завдань що поступово ускладнюються, побудованих на принципах альтернативних i варiативних рiшень; формуванням дослщницьких умшь, оволодшням студентами методикою НДД; створенням при виконаннi дослiдницьких завдань ситуацш успiху та свободи вибору для кожного студента; оргашзащею системи контролю i звiтностi.

На початку дослщження необхщно було забезпечити включення елементiв дослiдницько! роботи в навчальну для того, щоб формувати у студенпв позитивне ставлення до науково-дослщницько! дiяльностi i в позааудиторний час. На заняттях створювались умови, яю сприяли опануванню студентами фундаментальними знаннями у процесi вивчення теоретичних основ. На цьому еташ кожному студенту необхщна квалiфiкована допомога викладача, тому що процес переосмислення шформацп в ходi самостiйно! навчально-дослiдницько! дiяльностi динамiчний та складний. Допомога викладача включае в себе: чггку постановку завдання; практичне вирiшения дослiдницьких завдань; прогнозування кiнцевого результату; коригування дослщницьких дш студентiв; забезпечення зворотного зв'язку i своечасно! допомоги.

Дослiдницькi вмшня в процесi навчання формуються тод^ коли заняття насичене рiзноманiтними пошуковими ситуацiями. Все це не тшьки допомагае майбутнiм учителям трудового навчання зрозумгги те, що вони вивчають i дослiджують, а й наштовхуе !х на те, чого вони не розумдать, учить формулювати питання, нам^ити шляхи подолання невiдомого. Це формуе у них потребу в нових знаннях i способах виршення поставлених завдань, вмiния працювати з рiзними джерелами iнформацi!, планувати науково-дослщницьку дiяльнiсть, прогнозувати пiзнавальнi процеси, ди, операцi! вiдповiдно до поставлено! мети.

Враховуючи те, що в ochobî навчально-досл1дницько1 дiяльностi лежить прогноз, передбачення ïï ймовiрних результата, широко використовувались проблемы, дiалогiчнi та рольовi методи дослщницько1 дiяльностi. Використання проблемних (проблемний виклад матерiалу, бесща, мiкровикладання), рольових («мозковий штурм», дiлова гра), побудованих на дiалозi (дискусiя, диспут, полемша, дiалог) методiв, яю дозволяють залучити кожного студента до навчально-дослiдницькоï дiяльностi, забезпечити йому так умови, при яких вiн самоспйно робить вщкриття тих чи iнших факта i явищ, складати власну думку щодо проблеми, що дослщжуеться, опановуе способи виршення дослiдницькоï' задачi.

Нами було визначено та обгрунтовано дослщницью умшня з таких профiлiв:

1. Загальнавчальш навички й умiння

1.1. Навички читання i письма:

- правильно, свщомо i виразно читати вголос текст вщповщно до лiтературних норм;

- правильно списувати текст iз книги, з дошки;

- грамотно i лопчно викладати власш думки (у виклад^ творi, рефератi, заявх).

1.2. Загальноматематичнi умiння i навички:

- представляти результати дослщжень (досвщв) кiлькiсно;

- статистично обробляти результати дослщжень.

1.3. Лопчш загальнонавчальнi умшня i навички:

- складати план-схему вивченоï теми або роздшу програми з видiленням основних понять i зв'язюв мiж ними;

- формулювати висновки за результатами аналiзу;

- класифшувати об'екти за певними ознаками;

- пщбирати приклади, що шюструють загальне правило (визначення);

- будувати спростування (критика тези; аргуменпв, результат).

1.4. Умiння планувати, контролювати й оцшювати свою роботу:

- ч^ке усвiдомлення мети роботи;

- зютавляти домашнi завдання (за обсягом, труднощами, iнтересом, що вони викликають) i визначати порядок ïхнього виконання;

- контролювати вщповщшсть виконувано1' роботи поставлено!' мети;

- складати план своа роботи (досягнення поставленоï мети) на день, тиждень i великi термши);

- оцiнювати правильнiсть виконання завдання i яюсть завершеноï роботи.

1.5. Умшня працювати з текстом:

- ставити питання до прочитаного тексту;

- пщбирати заголовки до абзащв (роздшам) тексту;

- формулювати головну думку тексту;

- графiчно зображувати матерiал з тексту, що пiддаeться схематизации

- групувати матерiал за змютом (розбивати текст на частини, що мають свою тематику).

1.6. Iнформацiйно-бiблiографiчнi умшня i навички:

- використовувати каталоги рiзного типу й iншi види роботи в бiблiотецi;

- бiблiографiчно грамотно оформляти цитати, виписки i списки лтератури;

- знаходити потрiбнi данi, формули, правила по довщниках;

- знаходити потрiбний матерiал в енциклопедiях i потрiбнiй лiтературi (у тому числi й у перюдичних виданнях);

- користуватися предметним i iменним показниками книги.

1.7. Умшня i навички вимiру величин:

- приблизно знаходити щирi розмiри i вiдстанi мiж ними по карт^ використовуючи ïï масштаб;

- вимiрювати маси тiл на чашкових i пружинних вагах;

- приблизно оцшювати масу невеликих тш без ваг;

- вимiрювати обсяг рiдини або сипучих тiл за допомогою мiрного лiтра;

- вимiрювати рiзнi величини за допомогою нескладних приладiв (температури, атмосферного тиску, напруги i сили струму).

1.8. Володiння культурою усноï та писемноï мови:

- готувати i виступати з доповщдю на задану тему (складати план доповщ, пiдбирати додатковий матерiал з не навчальних джерел до основних роздiлiв плану; пiд час виступу орiентуватися в планi або конспект доповiдi, використовувати цитати i засоби наочносл);

- складати реферати на визначену тему по декiлькох лпературних джерелах;

- складати конспект прочитаного тексту, що передбачае головну думку матерiалу тексту; структурувати його по роздшах, записувати власш думки-коментарi до роздшв конспекту;

- готувати i виступати з коротким повiдомленням по вивченому навчальному матерiалу (видiлення у змют головно! шформаци).

2. Сфера «Спшкування»:

- почати i шдтримати розмову з людьми, яких знаю;

- почати i пiдтримувати розмову, зус^вши незнайомих людей;

- робити повщомлення в групi як формально, так i неформально, виступити з доповщдю, мовою;

- спiлкуватися на шшш мовi;

- пояснювати власну точку зору i приводити аргументи в И шдтримку.

3. Сфера «Сощальш навички»:

- реалiзовувати педагогiку сшвробпництва на групових заняттях;

- усшшно дiяти в рiзних ситуацiях як учня, лiдера групи;

- навчити шших робити або розумпи щось;

- ощнювати особливостi партнера, розумпи його стан;

- поставити себе на мюце спiврозмовника, партнера.

4. Сфера «1нформацшна культура»:

- використовувати у свош дiяльностi комп'ютерну шформацшну технологiю, базовою складовою яко! е численш програмнi продукти;

- витягати шформащю з рiзних джерел: перюдично! преси, електронних комунiкацiй, представляти И у зрозумшому виглядi i вмпи И ефективно використовувати;

- скласти i ввести в комп'ютер прост програми вiдповiдно до шструкци;

- здшснювати на комп'ютерi простi операци (копiювання, друкування, стирання програм);

- використовувати комп'ютер для ршення задач, малювання карт i т.д.

5. Сфера «Практичш навички»:

- умпи користуватися найпростiшими побутовими приладами;

- читати показники рiзних приладiв;

- вщбирати i використовувати рiзне устаткування (iнструменти) для виконання визначеного завдання;

- використовувати карти й атлас;

- здшснювати простий експеримент.

6. Сфера «Ршення проблем»:

- визначити власш найважливiшi проблеми i запропонувати можливi !хш рiшення;

- знайти i використовувати шформащю з рiзних джерел (матерiалiв) для рiшення проблеми;

- зiбрати, описати i класифiкувати стосовнi до справи факти;

- ощнити власнi результати дослщжень (роботи, пошукiв, знахiдок) i намiтити шляхи можливого !хнього полшшення;

- оцiнити рiзнi варiанти ршення задач (проблем) i вибрати кращ^

Проблема об'ективного оцiнювання умiнь студенпв мае важливе значення для формування дослщницьких умiнь. З метою ощнювання рiвня сформованостi дослiдницьких умiнь нами була розроблена система теспв. Ц1 тести спрямованi на визначення оволодшня студентами базисними знаннями, наскiльки глибоко та вмшо цi знання можуть використовуватися в професшнш дiяльностi. Важливою вимогою до розроблених тестiв була !х висока дiагностична цiннiсть. Сутшсть поняття «дiагностична цiннiсть» полягае у тому, що на правильно складений тест для перевiрки знань i умiнь, «сильний» студент повинен дати повну вiдповiдь у порiвняннi зi «слабким». Щоб визначити дiагностичну щншсть тестiв, отриманi

результати розмщувались у порядку зростання i визначалась загальна медiана результатiв по кшькосп балiв, отриманих за правильш вiдповiдi за методикою Грабаря М.

У вщповщносп з наслiдками тестування i отриманими результатами здiйснювалась цшеспрямована корекцiя навчально-дослщницько! дiяльностi з метою формування дослщницьких умiнь. При цьому кожне завдання тестiв оцiнювалось балами за рейтинговою системою в залежносп вiд !х складностi. Рейтингова система на рiвнi конкретно! дисциплiни допомагае об'ективно оцiнити рiвень знань студенев, органiзувати навчальний процес, здiйснювати процес формування дослщницьких умiнь. Максимальна кшьюсть балiв, якi могли б набрати студенти - 100. У нашому дослщженш, з урахуванням кiлькостi i складностi виконаних завдань студентами, прийнята за креативний рiвень сформованостi дослщницьких умiнь кiлькiсть перевищуе 90 балiв, а алгоритмiчний - нижчий 50 (таблиця 1).

Таблиця 1

Юльюсм показники р!вшв сформованостг дослгдницьких умгнь

Рiвень Кшьюсть отриманих балiв

Алгоритмiчний 50 i менше

Частково-пошуковий 51 - 90

Креативний 91 i вище

Результати проведених тестувань та контрольних показали (Рис. 1), що на початку експерименту креативний рiвень сформованосп дослщницьких умшь становив: у контрольнш групi 14%, експериментальнiй групi - 13%, бшьшють студентiв мають частково-пошуковий рiвень - 36% у контрольнш груш, та 35% в експериментальнш груш, алгоршмчний рiвень у контрольнш груш складав - 50%, 52 % - у експериментальнш груш.

Наприкшщ експерименту в експериментальнш груш порiвняно з контрольною вщбулися суттевi змiни, значно: зменшилась кiлькiсть студенев з алгоритмiчним рiвнем сформованостi дослщницьких умшь (Рис. 2). Змши рiвня сформованостi дослiдницьких умiнь у студенев контрольно! групи ми пояснюемо впливом загальних умов навчання на факультета Отже, змiни в експериментальних групах вказують на суттевий вплив обгрунтованих педагогiчних умов, а також розроблено! нами моделi навчально-дослiдницько! дiяльностi, яю в сукупностi складають вiдповiдну систему, яка забезпечуе яюсне формування дослщницьких умшь у майбутшх учителiв трудового навчання.

ДО ЕКСПЕРИМЕНТУ контрольна група

14,00%

□ алгоршчмчний рiвень

□ частково- пошуковий рiвень

□ креативний рiвень

ДО ЕКСПЕРИМЕНТУ експериментальна група

13,00%

□ алгоритмiчний рiвень

□ частково- пошуковий рiвень

□ креативний рiвень

Рис.1 Р!вт сформованостг дослгдницькихумгнь до експерименту

П1СЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ експериментальна група

24,00% ^^^

44,00%

□ алгоритмiчний рiвень

□ частково- пошуковий рiвень

□ креативний рiвень

Рис.2 Р\вт сфопмованостл досллдницьких умлнь плсля.

Також було встановлено, що традицшш форми i методи в навчанш не завжди приносять бажаш результати. Основними недолiками, за результатами складання сеси контрольною групою, е проведення занять без урахування ситуацш, що складаються; використання штампiв у робота Наявнiсть цих недолiкiв значно знижуе дослiдницький характер шзнавально1 дiяльностi студентiв. Протягом експерименту увага придшялась активним формам навчання, якi спрямоваш на стимулювання потреби в нових знаннях, розвиток творчих здiбностей i iнтелектуальних дослiдницьких умiнь. З щею метою в моделi НДДС використаш i впровадженi такi форми: як шрове моделювання, проблемнi лекци, практичш та лабораторнi роботи iз дослщницькими завданнями, семiнари, мiкровикладання, проведення наукових заходiв, тощо. При цьому використовувались рiзноманiтнi методи: реферування, рецензування, анотування науково! лiтератури, виконання дослiдницьких завдань, анкетування, тестування, проектування.

Ус етапи експерименту розкрили багато граней процесу формування дослщницьких умiнь у майбутшх учителiв трудового навчання. Професiйна направлешсть навчально-дослщницько1 дiяльностi студентiв у поеднанш з оптимальною варiативнiстю 11 видiв та органiзацiйних форм, шдивщуальних науково-дослiдницьких завдань дали змогу активiзувати оволодiння студентами базисними професiйними знаннями та дослщницькими умiннями, обумовили формування значущих особистiсних якостей — дослщницьких, iнтелектуальних, емоцiйно-вольових.

Висновки. Матерiали експерименту обумовили необхщшсть подальшого аналiзу з метою встановлення на основi визначених у дослщженш профiлiв умiнь, рiвнiв сформованостi дослiдницьких умiнь у майбутшх учителiв трудового навчання, а також розробку моделi навчально-дослщницько1 дiяльностi студентв. Формування та вдосконалення знань, розвиток здiбностей та необхвдних якостей студентв у галузi наукового пошуку, дозволили сформувати дослщницью умiння у майбутшх учителiв трудового навчання.

Володимир КОНДРАТЮК

АКТИВ1ЗАЦ1Я ШЗНАВАЛЬНО1 САМОСТШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й

У статт1 зроблено анализ самостшног дгяльностг за допомогою ¡нформацшних технологш, як засобу ¡нтенсифгкацИ та 1ндив1дуал1заци формування професшних знань, умть I навичок майбутшх учителгв трудового навчання.

Наразi став очевидним факт вщставання украшсько1 освпи в галузi використання шформацшних технологш (1Т) як засобу штенсифшаци освiтнього процесу практично на вшх

П1СЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ контрольна група

17,00%

□ алгоритмiчний рiвень

□ частково- пошуковий рiвень

□ креативний рiвень