CC BY
46
СОЦ1АЛЬНА ЕКОНОМ1КА, ПОЛ1ТИКА ТА ДЕМ0ГРАФ1Я
УДК 331.5
ЗАЙНЯИСТЬ i МОТИВАЩЯ ПРАЩ В iHФOPMAЦIЙHIЙ EKOHOMiUI: ТРАНСФОРМАЩЯ I ВЗАШОЗВ'ЯЗОК
® 2017 АЗЬМУК Н. А.
УДК 331.5
Азьмук Н. А.
Зайняткть i мотивацiя працi в iнформацiйнiй економiцi: трансформацiя i взаемозв'язок
Метою cmammi е вивчення i систематизаця тенденцш трансформации зайнятостi та мотивацИ прац в ¡нформацшнш економц В результатi дослдження було визначено основы! тенденцИ трансформацИ зайнятостi в iнформацiйнiй економц Об(рунтовано взаемозв'язок трансформацИ зайнятостi та мотивацИ працi. Здшснено пор'вняльний анал'в основних елемент'в мотивацйно! модел'> у традицшй та iнформацiйнiй економi-щ. Дотджено нову форму взаемодИ дистанцйних цифрових пра^вни^в у iнновацiйних розпод'шених командах. Охарактеризовано новий елемент цифрового ринку прац - штучний 'ттелект i визначено його роль i мще на ньому. Акцентовано увагу на трансформацй' ролi штучного 'ттелекту з об'екта ринку прац у суб'ект. Запропоновано авторське визначення поняття «зайняткть в iнформацiйнiй еюном^», в основу якого покладено змшу сутнсниххарактеристик зайнятост'> Ыд впливом розвитку цифрових технологй. Об(рунтовано, що основними тдходами до мотивацИ пращ в iнформацiйному сусп'шъств'1 е компетентшсний i цифровий. Перспективами подальших дослджень у цьому напрямку ерозробка механiзмiв мотивацИ дистанцшних цифрових працвни^в i вивчення взаемодИпрацвни^в зi штучним ттелектом.
Ключов'1 слова: цифрова зайняткть, штучний ттелект, мотиваця прац1 розпод'шет iнновацiйнi команди, компетентшсний шдюд до мотивацИ, цифровий тдюд до мотивацИ Табл.: 2. Ббл.: 17.
Азьмук Надiя АнатолИвна - кандидат економчних наук, заступник директора, Черкаський державний б'внес-коледж (вул. Енгельса, 243, Черкаси, 18028, Украна) E-mail: azmukna@ukr.net
УДК 331.5
Азьмук Н. А. Занятость и мотивация труда в информационной экономике: трансформация и взаимосвязь
Цель статьи состоит в изучении и систематизации тенденций трансформации занятости и мотивации труда в информационной экономике. В результате исследования были определены основные тенденции трансформации занятости в информационной экономике. Обоснована взаимосвязь трансформации занятости и мотивации труда. Осуществлен сравнительный анализ основных элементов мо-тивационной модели в традиционной и информационной экономике. Исследована новая форма взаимодействия дистанционных цифровых работников в инновационных распределенных командах. Охарактеризован новый элемент цифрового рынка труда - искусственный интеллект, и определена его роль и место на нем. Акцентировано внимание на изменении роли искусственного интеллекта с объекта рынка труда в субъект. Предложено авторское определение понятия «занятость в информационной экономике», в основу которого положено изменение сущностных характеристик занятости под воздействием развития цифровых технологий. Обосновано, что основными подходами к мотивации труда в информационном обществе являются компетентностный и цифровой. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является разработка механизмов мотивации дистанционных цифровых работников и изучение взаимодействия работников с искусственным интеллектом. Ключевые слова: цифровая занятость; искусственный интеллект, мотивация труда, распределенные инновационные команды, компе-тентностный поход к мотивации, цифровой поход к мотивации. Табл.: 2. Библ.: 17.
Азьмук Надежда Анатольевна - кандидат экономических наук, заместитель директора, Черкасский государственный бизнес-колледж (ул. Энгельса, 243, Черкассы, 18028, Украина) E-mail: azmukna@ukr.net
UDC 331.5
Azmuk N. A. Employment and Work Motivation in the Information Economy: Transformation and Interrelation
The aim of the article is to study and systematize the trends in the transformation of employment and work motivation in the information economy. As a result of the study, the main trends in the transformation of employment in the information economy are identified. The interrelation between the transformation of employment and work motivation is substantiated. A comparative analysis of the main elements of the motivational model in the traditional and information economy is carried out. A new form of interaction between remote digital workers in distributed teams is explored. A new element of the digital labor market - artificial intelligence - is characterized and its role and place in it is defined. Attention is focused on changing the role of artificial intelligence from the labor market object to its subject. There proposed the author's definition of the concept «employment in the information economy», which is based on the change in the essential characteristics of employment under the influence of the development of digital technologies. The interrelation between the transformation of employment and work motivation is substantiated. A comparative analysis of the main elements of the motivational model in the traditional and information economy is carried out. A new form of interaction between remote digital workers in distributed teams is explored. Keywords: digital employment; artificial intelligence, work motivation, distributed teams, competency-based approach to motivation, digital approach to motivation. Tbl.: 2. Bibl.: 17.
Azmuk Nadiya A. - Candidate of Sciences (Economics), Deputy Director, Cherkassy State Business College (243 Enhelsa Str., Cherkasy, 18028, Ukraine)
E-mail: azmukna@ukr.net
Постановка проблеми. Сучасна шформацшна еко-номiка характеризуемся появою та розвитком цифрового сегмента ринку пращ. В^буваеться формування нових ш-новацiйних сегментш зайнятостi, активно впроваджуються цифровi розподiленi методи управлшня персоналом. По-ширення цифрових форм зайнятост зумовлюе д^житаль зацiю сощально-трудових вiдносин. Водночас вiдбуваеться поява на цифровому сегмент ринку працi нового шнова-цiйного елементу - самонавчального штучного iнтелекту. Поширення останнього призводить до замщення певних категорiй зайнятих роботами.
Названа тенденщя зумовлюе збкьшення цiнностi унжально! шновацшно! працi та попиту на не!. Поряд iз цим в^буваеться трансформацiя потреб персоналу, штер-есш, що знаходяться у нерозривному зв'язку iз трансфор-мащею мотиваци працi носов iнновацiйного людського капiталу. Органiзацiя узгоджено! спiвпрацi та ефективно! мотиваци членiв розподiлених команд стала можливою за-вдяки використанню iнформацiйних технологiй управлiн-ня людськими ресурсами.
Наукове досл^ження трансформацп зайнятостi та мотиваци пращ в шформацшнш економiцi важливе для формування ефективно! моделi мотиваци розподкених iнновацiйних команд, що складаються з персоналу, який працюе над спкьними проектами на умовах дистанцшно! зайнятость
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Акту-альнiсть питань, пов'язаних iз трансформацiею працi у су-часнш iнформацiй економiцi, зумовила значну ильисть публiкацiй зарубiжних i вiтчизняних учених. Питанням трансформацп працi, появи нових форм зайнятосп, змiни робочих мюць присвяченi публшацп багатьох зарубiжних досл^ниив: Бриньолфссон Е., MакAфi А., Фрей С., Ос-борн М., Сасскшд Р., Сасскiнд Д., Хiрш-Крайзен Х., 1ттер-манн П., Нiхаус Д., Вебер Е., Тревор Дж. [1-6].
Значна ильисть наукових публiкацiй вггчизняних учених присвячена питанням трансформацп зайнятост та пошуку нових пiдходiв до мотиваци працi, зокрема: Грш-ново! О., Костенко Т., Гршново! О., За!чко О., Грузшо! I., Колота А., Кравчук А., Семиино! М., 1щенко Н., Федуне-ця А. [7-11].
Висвгглено аспекти зайнятостi та мотиваци працi в iнформацiйнiй економщ у монографи Чижово! Л., Садо-во'1 6., Кузмiна В. [12]. Питанням змши мотивацiйних моделей поведшки, зумовлено! трансформацiею зайнятостi, присвячено публшащю Семиино! М., 1щенко Н., Бугайо-во! М. [13].
Водночас у науковш лiтературi залишаються недо-статньо дослiдженими питання взаемозв'язку трансфор-маци зайнятостi та мотиваци пращ в шформацшнш еко-номiцi.
Мета статт полягае у вивченнi й систематизаци тенденцiй трансформаци зайнятостi й особливостей мотиваци пращ в шформацшнш економщ та обгрунтуванш взаемозв'язку трансформацп зайнятост та мотиваци пращ.
Виклад основного матерiалу. Однiею з характер-них ознак шформацшно! економжи е розвиток сегмента цифрово! зайнятосп, поява нових iнновацiйних кластерiв, поширення розподкених цифрових команд, поява ште-лектуальних цифрових систем управлiння, формування
мережево! iнфраструктури. Зупинимося детальнiше на вищеназваних поняттях. Пiд впливом процесш д^житиль зацп вiдбуваеться формування нового сегмента зайнятос-тi - цифрового, головною особливютю якого е те, що про-цес працi в^буваеться виключно за допомогою цифрових технологш, починаючи з отримання замовлення на вико-нання i закiнчуючи оплатою пращ. Критерiями вiднесення зайнятостi до цифрово! е: процес працi, який в^буваеться виключно з використанням цифрових технологш; дiджита-лiзацiя соцiально-трудових в^носин; взаемодiя проектно! команди через онлайн-платформи; результат пращ - циф-ровий продукт.
Опосередкованим фактором впливу на зайняткть е трансформащя ринив товарiв i послуг. В шформацшнш економщ зростае попит на шновацшш послуги та продукта, яи е багатофункцiональними та можуть одночасно задовольняти деилька рiзноманiтних потреб покупцiв. При цьому для них характерним е прискорене моральне старiння.
Продукування таких шновацшних товарш i послуг потребуе яисно шшо! робочо! сили. Для створення новгг-нк продуктiв i послуг необхiднi працшники, якi володшть навичками критичного та творчого мислення, можуть при-ймати нестандартнi рiшення та мають цифровi навички. Водночас змiнюеться зовншне середовище трудового про-цесу, що обумовлено активним використанням цифрових технологш, роботизащею, поширенням криптовалюти. В таких умовах в^буваеться формування нового сегмента зайнятих - цифрового.
Цифрова зайняткть спрямована на задоволення су-спкьних i особистих потреб через створення корисного цифрового продукту. Цифрова зайняткть реалiзуеться пе-реважно у формi електронного аутсорсингу, електронного фрилансу, 1Т-стартапу.
Цифровий пращвник - це особа, яка виконуе трудо-вi функцп за допомогою використання цифрових технологш на умовах трудового договору, укладеного у цифровий спойб, та отримуе оплату за надаш послуги через цифровi грошовi системи.
Процес пращ такого пращвника в^ отримання замовлення до отримання винагороди здiйснюеться виключно з використанням цифрових технологш, а результатом пращ е цифровий продукт або послуга. Цифровий працш-ник найчастше працюе на умовах дистанцшно! зайнятосп, за яко! взаемодiя пращвника i роботодавця перемiщуеться в мережу штернет.
Цифровi працiвники конкурують мiж собою на глобальному ринку пращ та е вкьними у виборi замовлень i наданнi послуг. Цифровий сегмент ринку пращ характеризуемся вiртуальною мiграцiею i мережевою взаемодiею мгж працiвниками та мгж працiвниками i роботодавцем.
Це зумовлюе формування нового типу сощально-трудово! вiдносин мiж цифровими дистанцiйними працш-никами та працшниками i керiвниками на основi використання розподкених мережевих технологш, у виглядi рiзно-манiтних онлайн-платформ.
Розподiленi iнновацiйнi команди е новою формою оргашзаци пращ над стльними проектами, при цьому учасники команди можуть фiзично знаходитися у рiзних мiстах кра!ни або свггу. Основними характеристиками
останшх е: командна робота над спкьним шновацшним проектом; виконання проектних завдань дистанцшно; вза-емодiя i контроль виконання через хмарш технологи.
Розподiленi методи управлшня змщують акценти з iерархiчного у сферу багато-центричного управлiння та шдвищують значущiсть командно! роботи [14]. Розподь лене управлiння в шформацшно-мережевш економiцi ба-зуеться на використанш хмарних технологiй - платформ, за допомогою яких вкбуваеться взаемодiя учасниив трудового процесу. Такi платформи забезпечують комушка-цiю членгв розподкених команд через: чат-спккування, онлайн-конференцп, обмш файлами, а також забезпечують взаемодш з клiентом (замовником-роботодавцем). Крiм того, платформи е штегрованими з шшими цифровими сервiсами та мiстять вбудоваш системи управлiння, якi до-зволяють встановлювати та контролювати виконання ро-бочих завдань, аналiзувати ефективнiсть роботи кожного з учасниив команди i командно! взаемодп.
Можна виокремити основш тенденщ! трансформацп зайнятостi в iнформацiйнiй економщь
По-перше, пiд впливом розвитку цифрових технологш вкбуваеться трансформацiя структури робочих мiсць, а саме зростае ккьисть робочих мiсць, якi потребують цифрових навикгв. Так, за прогнозом комiсiï з правових пи-тань бвропарламенту, частка робочих мiсць у 2020 р. у бв-рот, що потребуватимуть базових цифрових навиив, буде складати 90 %. При цьому незадоволена потреба у фахшцях галузi 1КТ у 2020 р. становитиме 825 тис. оаб [15]. Водночас ця тенденщя посилюеться поляризащею цифрових працшникш за рiвнем !х компетенцп та професiйних нави-чок на базових i смарт-працшниив.
По-друге, цифровим працiвникам доводиться конку-рувати в глобальному просторi не ткьки мiж собою, а й зi штучним iнтелектом. За таких умов збкьшуеться цiннiсть смарт-працiвникiв, яи пропонують високопрофесiйнi послуги та можуть продукувати ушкальш товари та послуги. А з шшого боку, це призводить до замщення базово! циф-рово! робочо! сили, яка здшснюе рутиннi трудовi операцп, - роботами, ботами, штучним штелектом. Так, з 2010 р. по 2014 р. середне зростання продажiв роботехшки у бврош склало 17 % у4 рiк, а у 2014 р. цей показник збкьшився на 29 %. При цьому щорiчнi патенти у сферi робототехнiки за останне десятилитя потро!лися [15].
Це зумовлюе потребу працшниив у постшному розвитку i покращеннi сво!х професiйних навичок, тобто за-йняткть мае бути iнновацiйною та креативною за своею суттю. Осккьки за шших обставин працiвник вимушений буде поступитися мiсцем на ринку пращ штучному ште-лекту, основною вимогою до пращвника на ринку пращ в шформацшнш економщ е постшне нагромадження осо-бистого людського катталу через самонавчання та розви-ток креативного мислення.
По-трете, вкбуваеться трансформащя мiста та ролi штучного iнтелекту на ринку пращ. Для подальшого до-^дження використаемо визначення штучного штелекту, запропоноване у резолюцп бвропарламенту. Штучний ш-телект - це «розумний робот» (smart-robot), який мае таи ознаки: набувае автономш через сенсорнi датчики та / або шляхом обмшу даними; самостшно вивчае досвiд чи вза-емодiю; мае незначну фiзичну тдтримку; адаптуе модель
поведiнки до оточення; е неживим у бюлопчному сена [15].
Штучний iнтелект поступово замiщуе пращвника на ринку пращ, виконуючи певш трудовi функцп. Зокрема, роботи та боти, надкеш штучним iнтелектом, вже сьо-годнi виконують певнi види пращ та надають завершений продукт або послугу. Прикладами використання штучного штелекту замють пращвника можуть бути банкгвсьи тер-мiнали; термiнали з продажу квитив на громадський транспорт; безпкотш автобуси та потяги; агреговаш платформи з бронювання готелiв, квиткгв, замовлення трансферу, екскурсш тощо.
Таким чином, змiнюеться характер пращ при ви-робництвi окремих видгв товар1в i послуг, а саме - зникае «жива праця». За учасп штучного iнтелекту вкбуваеться процес пращ без людини. Роль «живо! пращ» перебирае на себе штучний штелект, який в режимi «реального часу» надае таку саме послугу, що i надавав би пращвник. При цьому трудова дiяльнiсть здшснюеться у виглядi запро-грамованого впливу на предмет пращ за допомогою за-собгв працi з використанням цифрових технологш. Отже, на сьогодш штучний iнтелект виконуе роль об'екта ринку пращ, тобто виступае у ролi само! пращ. Основною характеристикою такого об'екта е вкокремлешсть пращ вк пращвника. Прикладом цього може слугувати створення штучним штелектом, без втручання людини, мультипль кацшного фкьму «Fraktaal». Наведений приклад кюструе, що штучний iнтелект здшснив процес iнтелектуальноï д1-яльностi без використання живо! пращ, при цьому вш вшс певнi перетворення у предмет пращ - шформащю, внасль док чого створив корисний штелектуальний продукт. Водночас штучний штелект не надкений правами прац1вника й не несе вкповкальносп за сво! дй. Отже, на сьогоднi вш може виступати т1льки у ролi об'екта ринку працi, тобто само! пращ.
У той же час вкбуваеться прискорений розвиток технологш, пов'язаних iз розвитком штучного штелекту. Штучний штелект вже сьогодш здатний до самонавчання, тобто вш може виконувати складш завдання та приймати нестандартш ршення. Це дозволяе розглядати можливють трансформацй штучного iнтелекту iз об'екта ринку пращ в суб'ект. Осильки в певних сферах вш може не ткьки по-внiстю замшити прац1вника, а й вступати у взаемодш з iн-шими суб'ектами ринку пращ, впливати на процес вироб-ництва чи надання послуг та удосконалювати його
На користь цього твердження може слугувати ре-золющя бвропарламенту вк 16 лютого 2017 року. У цш резолюцп комггету з правових питань бвропарламенту розглядаються правовi питання, пов'язаш з розвитком i використанням робототехшки та штучного штелекту, перед-бачуваного в найближчi 10-15 рок1в. Резолющя розглядае можливiсть надання роботам правового статусу «електро-нно! особистостi» (electronic persons) в тих випадках, коли останш приймають самостшш рiшення чи шшим чином взаемодiють з трепми особами незалежно один вiд одного [15].
За умови отримання штучним штелектом правового статусу змшюеться його позищя на ринку пращ, i вш може виконувати роль суб'екта, тобто виступати у ролi працгв-ника.
По-четверте, зростае частка персоналу, яка зайнята на умовах аутсорсингу. Найбiльша частка послуг, що нада-ються за допомогою аутсорсингу, належить IТ-сферi. За да-ними дослiдження 08Ьп I., КоАакку I., ^^Шсоск^ Ь. (2015), обсяг ринку 1Т0 (1Т аутсорсингу) у 1998 р. складав 10 млрд. дол. США, а у 2014 р. - 770 млрд. дол. США та за прогнозами збкьшиться на 4,8 % до 2018 р. [16].
Зпдно з результатами досидження компанп Top$dev украшсью фахiвцi л^ирують на ринку фриланс-аутсорспрограмування Сх^но! бвропи за обсягами замов-лень. Частка Укра!ни на цьому ринку у 2016 р. склала бкь-ше, нiж 30 %, та виросла на 7 п. п. порiвняно з 2014 р. [17].
Така форма зайнятост мае свое переваги та недоль ки для пращвника. До переваг смд взнести: можливiсть самостiйно формувати графж роботи i вiдпочинку; значну свободу у виборi замовлення, що мае бути тдкршлено ви-соким ршнем професiоналiзму; оптимальне поеднання за-йнятостi з дозвклям. До недолшв - низький ршень сощ-ально! захищеностi; особиста вiдповiдальнiсть за результата пращ; невизначешсть; ризики, повязан з недоброчин-нiстю роботодавця; додатково витрачений час на пошуки замовлення. Зауважимо, що високий ршень професiоналiз-му е своерiдним «захистом» для ще! категорп працшниюв. Звiсно, це не компенсуе в^сутшсть належного сощального захисту.
По-п'яте, вiдбуваеться розмивання межi мгж «за-йнятiстю - трудовою дiяльнiстю» та «зайнятiстю - дозвк-лям». Це зумовлено низкою причин i здебiльшого стосу-еться смарт-зайнятих. Цю тенденцiю зумовлюють: гнучкий графiк роботи, в^сутшсть стандартного робочого мiсця, особиста ефектившсть працшника, i головне те, що праця за суттю своею е улюбленою справою.
Гнучкий графш роботи дае шдив1ду можливiсть пла-нувати свш робочий час i час в^починку, водночас збкь-шуеться його в^пов^альшсть за дотримання стандартiв якосп та строкiв виконання роботи. Робоче мюце для креативного цифрового пращвника е мобкьним та може бути розташоване будь-де за умови доступу до мережi 1нтер-нет. При цьому саме робоче мюце являе собою потужний ноутбук або планшет, або шший цифровий пристрш. Ця тенденцiя посилюеться розвитком мобкьного 1нтернету, що надае працiвнику можливють вiльного перемiщення iз забезпеченням постшного доступу до мережi. А сама зайняткть для смарт-пращвника е улюбленою справою, що спрямована на досягнення професшного успку, визна-ння та нагромадження власного людського катталу. Така зайнятiсть скасовуе часове лiмiтування, оскiльки заради улюблено! справи шдишд працюе, з одного боку, бкьш ефективно у визначений час, здобуваючи через працю про-фесiйну самореалiзацiю, а з шшого - виконуючи цiкаве за-вдання, пращвник може витрачати час, в тому числ й вк-ведений на дозвкля, оскiльки в цьому випадку праця стае щкавшою за розваги.
По-шосте, вiдбуваеться iнформатизацiя зайнятост^ що обумовлено змiною предметш i засобш працi. Предметом пращ виступае шформащя, яку змiнюе пращвник з метою отримання бажаного цифрового продукту або послуги. Засобами пращ е цифровi пристро!, за допомогою яких змшюеться предмет працi. Результатом пращ е цифровий продукт або послуга, соцiально-трудовi в^но-
сини перемiщуються в шформацшний простiр. Ознаками дiджиталiзацГl сощально-трудових вiдносин е: пiдписання цифрових трудових угод мгж замовником i виконавцем; взаемодiя мгж працiвниками, а також мгж роботодавцем i працiвниками через 1нтернет за допомогою вiдповiдних онлайн-платформ.
Зайнят в iнформацiйнi економiцi формують новий шформацшно-професшний простiр, з високими вх^ними бар'ерами щодо ршня професiоналiзму пращвника. Таким чином, в шформацшнш економщ змiнюеться сутнiсть по-няття зайнятость Головними ознаками зайнятостi стають: спрямовашсть на накопичення особистого людського катталу; розмивання межi мiж зайнятктю i дозвiллям; дкжи-талiзацiя сощально-трудових в^носин.
ШЬ зайнят1стю в шформацшнш економщ сид розумiти дiяльнiсть економiчно-активного населення щодо створення суспiльних благ у глобальному шформацшному просторi, яка спрямована на нагромадження особистого людського катталу та характеризуеться дiджиталiзацiею сощально-трудових в^носин i розмиванням межi мiж за-йнятiстю та дозвiллям.
Отже, в шформацшнш економщ зайнятiсть характеризуеться: змшою структури робочих мюць; загостренням конкуренцп мiж працшниками, а також мiж працiвниками та штучним iнтелектом; зменшенням частки живо! пращ. Глобальна шформацшна економiка породжуе формуван-ня цифрового сегмента зайнятих, що зумовлюе збкьшен-ня частки цифрового аутсорсингу. Така форма зайнятост формуе нову модель пращ, за яко! в^буваеться змшуван-ня зайнятостi iз дозвiллям i розмивання межi мiж ними. Сучасний працшник стае бкьш вибагливим щодо задово-лення власних потреб i бiльш вмотивований на досягнення устху, професiйного визнання, зростання i самореалiзацГl. Нова модель пращ потребуе формування ново! моделi мотивацИ.
Мотивацшна модель включае таи складовк потреби, штерес, мотив, мотиващю, мету, поведiнку, результат, яи послiдовно пов'язанi мiж собою. Зауважимо, що в ш-формацiйному суспiльствi змiнюеться змiст вск названих елеменпв мотивацшно! моделi працi (табл. 1).
Охарактеризуемо коротко складовi мотивацшно! моделi в iнформацiйному суспiльствi.
Потреби. Характерним в шформацшнш економщ е переважання у персоналу вторинних потреб над первинни-ми, а саме: сощальних i духовних, осккьки за умов штелек-туально! за змiстом дiяльностi, гнучкого графiку роботи потреби пращвникш трансформуються. В !х основу покла-дено спрямованiсть працшниюв на самонавчання та само-вдосконалення, опанування нових навичок. Звкно, це сто-суеться бкьшою мiрою працшниюв шновацшно! та ште-лектуально! працi. Це зумовлено та ткно взаемопов'язано зi зростанням потреби глобального ринку пращ саме в таких пращвниках. Означена тенденщя супроводжуеться вимиванням робочих мкць з рутинними видами робгг як фiзично!, так i розумово! пращ внасидок замiщення тако! працi цифровими технолопями.
Якщо розглядати потреби за суб'ектами реалiзацil, то бкьшо! ваги у сучаснш економiцi набирають особис-тiснi потреби, на вiдмiну вк колективних, що зумовлено iндивiдуальним характером пращ. В той же час актуаль-
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика мотивацiйноï моделi працi у традицiйнiй та iнформацiйнiй eKOHOMfyi
Елементи мотивацшно!' модeлi працi Традиц1йна економ1ка Сучасна (1нформац1йна) економ1ка
Потреби Первиннi потреби переважають над вторин-ними. Kолективнi потреби переважають, що зумовлено характером пра^ Bториннi потреби переважають над первинними. Особиспсш потреби набирають бiльшоl' ваги, осктьки праця все бiльше носить шдивщуальний характер
1нтерес 1нтереси сталi, що зумовлюе IX пасивний характер Все бiльше переважають активы за характером штереси
Мотив Переважають матерiальнi мотиви. Серед нема-терiальних: стабiльнiсть, соцiальна захищешсть, впевненiсть у майбутньому Збiльшу£ться вплив нематерiальних мотивiв: творчих, со^альних, моральних, психологiчних
Цiль Отримання зовншньо!' винагороди (заробiтна плата, кар'ерне зростання, статуш символи) Превалюе спрямованiсть на отримання внутрш-ньо'' винагороди (ушх, самореалiзацiя, професiйна вза£модiя, свобода вибору)
Поведiнка Kолективнi й шдивщуальш дй' спрямованi на за-доволення особиспсних цiлей, узгоджених з виробничими цтями пiдпри£мства. Характе-ризуеться стабтьною зайнятiстю. Формальна поведiнка обумовлена складною iерархiчною структурою 1ндивщуальш дй' iнновацiйного характеру, по-стiйний пошук кращо'' зайнятостi. Зайняжть «виробнича» тiсно переплiта£ться iз «зайняжтю -дозвiллям». Розмиваються межi мiж зайнятiстю i дозвiллям. Неформальна поведЫка обумовлена багатоцен-тричною структурою
Результат Товари масового або сершного виробництва Одиничний продукт або послуга, що е шформацш-ною та / або шновацшною за змiстом
Джерело: сформовано автором
ною е трансформацiя суспiльних потреб працiвникiв. Сус-пiльнi потреби працiвникiв у традицшнш економiцi були сформованi пiд впливом масового виробництва, колек-тивних штересш, системи «довiчного найму». Натомiсть сучасне шформацшне суспiльство забезпечуе ефективну шформацшну взаемодiю працiвникiв з рiзних краш через практично необмежений доступ до свггових шформацш-них джерел. Це дозволяе задовольняти потребу пращвни-кш в iнформацï¿ i знаннях на шшому, значно якiснiшому рiвнi.
При дослкженш потреб за ступенем реалiзацï¿ слiд пiдкреслити, що для смарт-занятих можливим стае задо-волення абсолютних потреб, як визначаються рiвнем роз-витку свiтовоï економiки. Особливого значення це набувае, коли носш людського катталу проживае у краïнi з вкносно низьким ршнем розвитку економши. Завдяки своему осо-бистому трудовому потенщалу працшник пiдвищуе ршень свого платоспроможного попиту. Його платоспроможш потреби не ткьки перевищують дiйснi потреби, обумовле-нi розвитком краши, а й вкповкають абсолютним. Цифро-вi технологй дозволяють пропонувати носiям шновацшно-го людського капiталу сво'1 послуги на глобальному ринку пращ. I чим бкьша ункальшсть таких послуг, тим вищий рiвень доходу. Для такого працшника стають доступними блага свиового ринку товарiв i послуг. Водночас це зумовлюе потребу працшника до скорочення вкпрацьованого часу та збкьшення часу на вкпочинок.
1нтереси залежать вiд потреб людини. За рiвнем дiе-востi видкяють активнi та пасивнi iнтереси. 1нформацшне суспкьство, на вiдмiну вiд традицшного, вимагае вiд пра-цiвника бкьшо'1 активностi та одночасно пропонуе бкьше
можливостей для розвитку iнтересiв шдивщв. Активнi ш-тереси спонукають пращвника до постшного розвитку. Все бкьшого значення набувае концепцiя навчання протягом усього життя, що зумовлено зростанням ршня конкурен-цп мiж працшниками у единому iнформацiйному просторi. Водночас це певною мiрою зумовлюе поширення тимчасо-во'1 зайнятостi, осккьки пращвник працюе на роботодавця до того часу, доки певна зайнятють за змгстом вiдповiдае його iнтересам, яи в iнформацiйному суспiльствi постш-но змшюються. Означена теза е правомiрною i для роботодавця, що зумовлено змшним зовнiшнiм середовищем. Активш за характером iнтереси змiнюють мотиващю працшника.
Основними мотивами до трудово'1 дiяльностi е: мотив вибору та / або змши професп; мотив вибору та / або змши мiсця роботи; мотив вибору виду зайнятость Зазна-чимо, що на цифровому сегменп ринку пращ формуеться попит на дистанцшну цифрову зайнятють. Така зайнятiсть формуе iншi мотиви трудово'1 дiяльностi, що спрямоваш на отримання додаткових нематерiальних благ.
Змiна iнтересiв зумовлюе поширення нематеркль-них мотивiв: соцiальних, моральних, творчих, психологiч-них. Саме нематерiальнi мотиви спричиняють змiну ц1лей пращвниив. Працiвники вiддають перевагу додатковому вкьному часу над повною зайнятiстю, який можна ви-користовувати для накопичення власного людського ка-тталу. Iнвестицiями поряд з фшансовими можуть бути самонавчання, удосконалення наявних i розвиток нових навичок, заняття спортом тощо. I головне - працшники пе-рестають ототожнювати свою зайняткть iз «довiчною» на одному шдприемствь
Цыь. У традицшнш економiцi, яка характеризуеться масовим виробництвом, переважали зовншш винагоро-ди: заробггна плата, кар'ерне зростання, статусш символи. Саме така винагорода певною мiрою обумовлена особли-востями великих виробничих тдприемств 3i складною iерархiчною структурою. Адже в багатьох випадках мож-ливiсть збiльшення зовнiшньоï винагороди була ткно пов'язана з ккьистю вiдпрацьованих роив на певному тд-приемствi. Iнформацiйна економiка знецiнюе зовншш винагороди та збкьшуе значущкть внутрiшньоï винагороди. До останньо'1 належать: досягнення устху, самореалiзацiя, професiйна взаемодiя.
noBedirna. Поведiнка прац1вник1в в шформацшному суспiльствi пiддаеться значному впливу. За характером взаемодИ пращвникш поведшку подкяють на корпоративну й шдивкуалктичну. Корпоративна поведiнка спрямована на формування колективно'1 вiдповiдальностi та тдпорядку-вання шдивкуально'1 поведiнки особи колективним штер-есам. Така модель трудово'1 поведшки е характерною для традицiйноï економжи, за яко'1 прац1вник отримуе благо «гарантовано'1 зайнятостi», впевненiсть у майбутньому, не-змiннi норми, правила, процедури всередит пiдприемства.
Для iнформацiйноï економши характерною е шдивь дуалiстична поведшка прац1вника, яка спрямована на за-доволення власних потреб, iнтересiв. Це спонукае пращв-ника до постшного пошуку кращо'1 зайнятостi. Найчастiше зайняткть дуже тiсно переплiтаеться з дозвклям, що роз-мивае межу мгж ними. Така зайнятiсть дозволяе шдивку досягти найвищого рiвня самореалiзацiï та задоволення вк свое'1 працi. Звкно, найповнiшою мiрою це стосуеться оаб, якi належать до смарт-зайнятих.
За ршнем формалiзацiï поведiнки виокремлюють формальну та неформальну. Перша е необхкною умовою забезпечення ефективно'1 дiяльностi складних оргашзацш-них структур, що типово для традицшно'1 економiки. Неформальна поведшка не може бути прийнятною та супер-ечить правилам i процедурам традицшних органiзацiйних структур. У той же час така поведшка е цкком доцкьною для цифрових мережевих структур, осккьки забезпечуе найкращий результат. Мережевi цифровi структури нале-
жать до багатоцентричних субсидiарних мереж, яи спря-мованi на виршення складних, нестандартних завдань. Головною ознакою таких мережевих структур е не сткьки управлшня, сккьки обмiн i взаемодiя. Прiоритетом тако'1 органiзацiï е компетенщя фах1вця, його здатнiсть до критичного мислення, творчий потенщал, здатшсть знаходити непрограмованi рiшення.
Результатом мотивацшного процесу в традицiйнiй економщ виступае масовий продукт або послуга, нато-мiсть в iнформацiйнiй економщ - iнновацiйний одинич-ний продукт або послуга.
1нновацшний продукт (послуга) обумовлюе викорис-тання нових тдходш до мотивацИ персоналу, а саме поед-нання компетенттсного та цифрового. Компетентшсний nidxid передбачае не ткьки матерiальну винагороду, а й систему розвитку персоналу [11]. В основу такого тд-ходу покладено розвиток потенщалу прац1вника, що зу-мовлюе формування таких мотив1в, яи вiдповiдають його iнтересам щодо саморозвитку та вдосконалення професш-них компетенцш.
Використання компетентнiсного пiдходу забезпечуе нагромадження людського катталу й узгоджуе штереси працiвника зi стратегiчними цiлями компанИ. У той же час шформацшна економша зумовлюе перемiщення робочих мкць у iнформацiйний простiр. Забезпечити узгоджешсть iнтересiв персоналу та органiзацiï за таких умов можливо з використанням цифрового тдходу в його управлшнь
Цифровий nibxib в управлшш персоналом базуеть-ся на використаннi цифрових систем управлшня персоналом. Такий тдхк набувае бкьшо'1 актуальностi за появи вiртуальних офiсiв. Прикладами таких офiсiв можуть бути платформи: Sococo, Workplace, що створюють единий ш-формацiйний простiр для цифрово'1 розподкено'1 команди. Завдяки сучасним вiртуальним офкам розподiленi команди можуть дистанцшно спiвпрацювати над складни-ми проектами. Основними мотивами за такого тдходу е премшвання «часом» i можливкть командно'1 взаемодИ, яка необмежена географiчною ознакою. Характеристику концептуальних пiдходiв до мотивацИ з боку пращвника та роботодавця наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Характеристика концептуальних пiдходiв до мотивацИ
Концептуальш шдходи Мотивац1я персоналу Мотивац1я роботодавця
Компетентшсний Формув потребу персоналу до розвитку профе-сiйних компетенцш. Мотивув персонал до узгодження особиспсних цiлей i цiлей пiдпри£мства. Сприяв формуванню команди професiоналiв Формув потребу роботодавця до впровадження системи навчання пра^внигав. Допомагав узгоджувати стратегiю розвитку пщ-привмства з розвитком персоналу
Цифровий Мотивацiя «часом» i мiсцем роботи. Мотивацiя можливiстю приймати спiльнi рiшення. Мотивацiя можливiстю повднання професiйного й особистого простору. Мотива^я формування особистого впiзнаваного цифрового або цифрового + «живого» бренда Мотивув зниженням витрат на утримання персоналу, осшьки останнiй працюв дистанцмно
Джерело: сформовано автором
Компетентшсний i цифровий тдходи тiсно пов'язанi мiж собою та доповнюють один одного. Обидва тдходи акцентують yвагy на нематерiальномy заохоченнi. KoMne-тттнкшй nièxiè спрямований на мотиващю професш-ного розвитку, осккьки базyeться на визнанш працiвника як головно'1 цiнностi та конкyрентноï переваги шдпртем-ства. Цифровий nièxiè передбачаe перенесення сощально-трудових вiдносин в iнформацiйний простiр. За такого год-ходу взаeмодiя м1ж працiвниками та мiж працшником i ро-ботодавцем вiдбyваeться в онлайн-режимi за допомогою цифрових пристро'1в. А головними чинниками мотиваци e новий рiвень свободи та можливiсть не ткьки розпоря-джатися сво'1м часом, а й мкщем, де здiйснюeться трудова дiяльнiсть.
Висновки. Таким чином, сучасна шформацшна еко-номiка характеризyeться процесами трансформацп зайня-тостi та мотиваци пращ, яи e ткно взаeмопов'язаними та взаeмообyмовленими.
Основними тенденщями трансформацп зайнятостi e: змiна структури робочих мкць; поляризацiя цифрових працшниив; збiльшення частки аутсорсингових послуг; розмивання межi мiж зайнятiстю i дозвклям, трансформа-цiя економiчноï сyтностi зайнятость Занятiсть в шформа-цiйномy сyспiльствi стаe спрямованою, в першу чергу, на накопичення особистого людського катталу.
Характерною ознакою сучасного ринку пращ e поява нового обекта - штучного штелекту з одночасним транс-формуванням його у суб^кт. Працшник в шформацшнш економщ вимушений конкурувати не ткьки з шшими пра-цiвниками, а й зi штучним штелектом. Дiяльнiсть остан-нього на ринку пращ зyмовлюe зменшення частки «живо'1 працi».
Розмивання межi мiж працею i дозвiллям формye нову модель пращ, за яко'1 улюблена справа для смарт-працшника стаe важлившою за розваги. Така модель пращ потребye нових пiдходiв до формування моделi мотиваци. Вiдбyваeться трансформащя потреб, iнтересiв, мотивш, цкей, поведшки сучасних цифрових працшникш. Це зyмовлюe необхiднiсть пошуку нових мотивш, осккьки традицшш вже не e ефек-тивними. Отже, основними пiдходами по мотиваци пращ мають бути компетентшсний та цифровий, яи спрямоваш на професшний розвиток, командну взаeмодiю.
Вккритими для наукових дискyсiй залишаються теоретичш положення економiчноï сyтностi зайнятостi в шформацшнш економщ, а також ролi i мiсця штучного iнтелектy на ринку пращ. Прюритетними для подальших дослiджень e розробка механiзмiв мотиваци дистанцшних цифрових працшниив, а також вивчення взаeмодiï пращв-никiв зi штучним iнтелектом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Brynjolfsson E., McAfee A. Race against the machine: How the digital revolution is accelerating innovation, driving productivity, and irreversibly trans-forming employment and the economy. URL: http:IIdigitaI.mit.eduIresearchIbriefsIbrynjoIfsson_McAfee_ Race_Against_the_Machine.pdf
2. Frey C. B., Osborne M. A. The future of employment: how susceptible are jobs to computerization II Retrieved September.
2013. Vol. 7. 72 р. URL: http://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/down-loads/academic/The_Future_of_Employment.pdf
3. Trevor J. Future Work: Changes, Choices & Consequences. URL: http://www.europeanbusinessreview.com/future-work-changes-choices-consequences/
4. Weber E. Industry 4.0 - job-producer or employment-destroyer? URL: http://doku.iab.de/aktuell/2016/aktueller_ bericht_1602.pdf
5. Susskind R., Susskind D. The future of the professions: How technology will transform the work of human experts // Oxford University Press - 2015. URL: https://global.oup. com/academic/product/the-future-of-the-professions-9780198713395?cc=ua&lang=en&
6. Hirsch-Kreinsen H., Ittermann P., Niehaus J. Digitalisierung industrieller Arbeit. URL: http://www.neue-industriearbeit. de/fileadmin/templates/publikationen/SoMaLI_2015_ Zwischenbericht_Hirsch-Kreinsen_ten_Hompel_et_al.pdf
7. Гршнова О., Костенко Т. HoBi тдходи до мотиваци пра-ц з урахуванням системи житгевих цшностей молодк Украна: аспекти прац'1. 2011. № 7. С. 3-8.
8. Колот А. М., Кравчук О. I. Людина i нова економта: дiалектика розвитку. Соцiально-трудовi в'дносини: теор'я та практика. 2015. № 1 (9). С. 8-29.
9. Гршнова О. А., ЗаТчко О. С. Нов™ технологи в екoнoмi-^ персоналу: нoвi можпивосп й нoвi виклики. Всник економ'ч но\ науки УкраТни. 2016. № 2. С. 52-57.
10. Грузша I. А. Трансформащя пщходу до мотиваци прац1 персоналу в умовах шформацшноТ' економти. Економ'ша розвитку. 2014. № 1. С. 67-70.
11. Семикша М. В., 1щенко Н. А., Федунець А. Д. Мехашзми зайнятосп в умовах шновацшних змiн: мoтивацiйний аспект: мoнoграфiя. Кiрoвoград: КНТУ, 2015. 210 с
12. Чижова Л. С., Садовая Е. С., Кузьмин В. В. Инновационная экономика: занятость, трудовая мотивация, эффективность труда: монография. М.: Экономика, 2011. 430 с.
13. Семикша М. В., 1щенко Н. А., Бугайова М. В. Трансформацп зайнятосп як фактор змши мотивацшних моделей поведшки на ринку працк Прац Юровоградського нацональ-ного технчного унверситету. Економ'чн науки. 2015. № 27. С. 148-157.
14. Цветков В. Я. Распределенное управление // Современные технологии управления. 2017. URL: http://sovman.ru/ article/7602/
15. European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103 (INL)). URL: http://www.europarl.europa. eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P8-TA-2017-0051+0+D0C+XML+V0//EN&language=EN#BKMD-9
16. Oshri I., Kotlarsky J., Willcocks L. The Handbook of Global Outsourcing and Offshoring 3rd edition. Springer, 2015.
17. Рынок ИТ-фриланс-аутсорса Восточной Европы в 2016 году // Topsdev. URL: https://topsdev.org/blog/obzor-rinka-freelance-2016.htm
REFERENCES
Brynjolfsson, E., and McAfee, A. "Race against the machine: How the digital revolution is accelerating innovation, driving productivity, and irreversibly trans-forming employment and the economy" http://digital.mit.edu/research/briefs/brynjolfsson_ McAfee_Race_Against_the_Machine.pdf
Chizhova, L. S., Sadovaya, E. S., and Kuzmin, V. V. Innovat-sionnaya ekonomika: zanyatost, trudovaya motivatsiya, effektivnost
truda [Innovative economy: employment, labor motivation, labor efficiency]. Moscow: Ekonomika, 2011.
"European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103 (INL))" http://www.europarl.europa. eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P8-TA-2017-0051+0+D0C+XML+V0//EN&language=EN#BKMD-9
Frey, C. B., and Osborne, M. A. "The future of employment: how susceptible are jobs to computerization" Retrieved September. 2013. http://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/downloads/academ-ic/The_Future_of_Employment.pdf
Hirsch-Kreinsen, H., Ittermann, P., and Niehaus, J. "Digitalisierung industrieller Arbeit" http://www.neue-industriearbeit.de/ fileadmin/templates/publikationen/SoMaLI_2015_Zwischenber-
icht_Hirsch-Kreinsen_ten_Hompel_et_al.pdf
Hrishnova, 0. A., and Zaichko, O. S. "Novitni tekhnolohii v ekonomitsi personalu: novi mozhlyvosti i novi vyklyky" [Newest technologies in the economy of the staff: new opportunities and new challenges]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, no. 2 (2016): 52-57.
Hrishnova, 0., and Kostenko, T. "Novi pidkhody do mo-tyvatsii pratsi z urakhuvanniam systemy zhyttievykh tsinnostei molodi" [New approaches to motivation of labor, taking into account the system of vital values of youth]. Ukraina: aspekty pratsi, no. 7 (2011): 3-8.
Hruzina, I. A. "Transformatsiia pidkhodu do motyvatsii pratsi personalu v umovakh informatsiinoi ekonomiky" [Transformation of the approach to motivation of labor in the conditions of the information economy]. Ekonomika rozvytku, no. 1 (2014): 67-70.
Kolot, A. M., and Kravchuk, 0. I. "Liudyna i nova ekono-mika: dialektyka rozvytku" [Man and new economy: the dialectic
of development]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, no. 1 (9) (2015): 8-29.
Oshri, I., Kotlarsky, J., and Willcocks, L. The Handbook of Global Outsourcing and Offshoring Springer, 2015.
"Rynok IT-frilans-autsorsa Vostochnoy Yevropy v 2016 godu" [The market of IT freelance outsourcing in Eastern Europe in 2016]. Topsdev. https://topsdev.org/blog/obzor-rinka-freelance-2016.htm Semykina, M. V., Ishchenko, N. A., and Buhaiova, M. V. "Trans-formatsii zainiatosti yak faktor zminy motyvatsiinykh modelei pov-edinky na rynku pratsi" [Transformation of employment as a factor in changing motivational behavior patterns in the labor market]. Pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichninauky, no. 27 (2015): 148-157.
Semykina, M. V., Ishchenko, N. A., and Fedunets, A. D. Me-khanizmy zainiatosti v umovakh innovatsiinykh zmin: motyvatsiinyi aspekt [Mechanisms of employment in conditions of innovative changes: motivational aspect]. Kirovohrad: KNTU, 2015.
Susskind, R., and Susskind, D. "The future of the professions: How technology will transform the work of human experts" Oxford University Press - 2015. https://global.oup.com/academic/product/ the-future-of-the-professions-9780198713395?cc=ua&lang=en&
Trevor, J. "Future Work: Changes, Choices & Consequences" http://www.europeanbusinessreview.com/future-work-changes-choices-consequences/
Tsvetkov, V. Ya. "Raspredelennoye upravleniye" [Distributed management]. Sovremennyye tekhnologii upravleniya. 2017. http://sovman.ru/article/7602/
Weber, E. "Industry 4.0 - job-producer or employment-destroyer?" http://doku.iab.de/aktuell/2016/aktueller_bericht_1602. pdf
