ТРАНСФОРМАЦіЯ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТі В УМОВАХ іНФОРМАЦіЙНОГО СУСПіЛЬСТВА ХХІ СТ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 331.52-053.6

ТРАНСФОРМАЦ1Я ФОРМ ЗАЙНЯТОСТ1 В УМОВАХ1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА XXI ст.

©2018

СОТН1КОВА Ю. В., СТЕПАНОВА Е. Р., КАСЬМ1Н Д. С.

УДК 331.52-053.6

Сотшкова Ю. В., Степанова Е. Р., Касьмш Д. С. Tрансформацiя форм зайнятостi в умовах шформацшного

суспiльства XXI ст.

Метою cmammi е визначення мсця та роп> трансформации форм зайнятостi в сучасному 1нформац:йному (креативному) сустльствi. Проанал'во-вано сучасш форми зайнятостi в розрiзi кторичного аспекту. Зокрема, авторами було досл'джено ряд моделей розвитку ринку прац в роботах заруб'жних економ^в, а саме: вид'шено класичну, неокласичну, кейнаанську, монетаристську та iнституи/онал'стську модели Досл'дження еволюцинаукових погляд'в втчизняних i заруб'жних учених дозволило запропонувати схему еволюцирозвитку ринку працi. Вид'шено ряд нестан-дартних форм зайнятост'!, зокрема: робота «без робочого мщя», робота за сумсництвом, самозайняткть, неформальна зайняткть тощо. Проведений теоретичний анал'в еволюци ринку прац дозволив видшити основт вiдмiнностi традицйноi та сучасноi зайнятост'и Виявлено, що мае мкце радикальнсть змш, що в'дбулися в системi зайнятост'> iнформаиiйного (креативного) сустльства, формування ii дестандартизаци. Зазначено, що дам втчизняноi офiиiйноiстатистики мстять дуже незначну мльмсть нестандартних форм, якi можна проанал'вувати в час та за видами економiчноi д'тльност1

Ключов'! слова: ринок прац, зайняткть, модел'> зайнятост'>, еволюця ринку прац. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 15.

Сотнкова Юл'т Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки та соцальних наук, Хармвський нацональний економiч-ний утверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украна) E-mail: yuliia.sotnikova@hneu.net

Степанова Ека РамЫвна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки та соцальних наук, Хармвський нацональний економiчний утверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украна) E-mail: eka.stepanova@ukr.net

Касьмш Денис Сергйович - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри економ'ши та соцальних наук, Хармвський нацональний економ'мний утверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украна) E-mail: kasmin.denys@gmail.com

УДК 331.52-053.6 Сотникова Ю. В., Степанова Э. Р., Касьмин Д. С. Трансформация форм занятости в условиях информационного общества XXI в.

Целью статьи является определение места и роли трансформации форм занятости в современном информационном (креативном) обществе. Проанализированы современные формы занятости в разрезе исторического аспекта. В частности, авторами был исследован ряд моделей развития рынка труда в работах зарубежных экономистов, а именно: выделены классическая, неоклассическая, кейнсианская, монетаристская и институциональная модели. Исследование эволюции научных взглядов отечественных и зарубежных ученых позволило предложить схему эволюции развития рынка труда. Выделен ряд нестандартных форм занятости, в частности: работа «без рабочего места», работа по совместительству, самозанятость, неформальная занятость и т. п. Проведенный теоретический анализ эволюции рынка труда позволил выделить основные отличия традиционной и современной занятости. Обнаружено, что имеет место радикальность изменений, произошедших в системе занятости информационного (креативного) общества, формирование его дестандартизации. Отмечено, что данные отечественной официальной статистики содержат очень незначительное количество нестандартных форм, которые можно проанализировать во времени и по видам экономической деятельности. Ключевые слова: рынок труда, занятость, модели занятости, эволюция рынка труда. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 15.

Сотникова Юлия Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики и социальных наук, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: yuliia.sotnikova@hneu.net

Степанова Эка Раминовна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики и социальных наук, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: eka.stepanova@ukr.net

Касьмин Денис Сергеевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики и социальных наук, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)

E-mail: kasmin.denys@gmail.com

UDC 331.52-053.6 Sotnikova Yu. V., Stepanova E. R., Kasmin D. S. The Transformation of Employment Forms in the Context of the Information Society of 21st Century

The article is aimed at defining the place and role of transformation of employment forms in modern information (creative) society. The current forms of employment are analyzed in terms of historical aspect. In particular, the authors have studied a number of models of labor market development in the works of foreign economists, allocating the following: classical, neoclassical, Keynesian, monetarist and institutional models. The research on evolution of scientific views of domestic and foreign scholars has helped to propose the scheme of evolution of the labor market development. A number of the nonstandard forms of employment has been allocated, in particular: work «without a workplace», work in part, self-employment, informal employment, etc. The carried out theoretical analysis of the evolution of labor market made provided to allocate the main differences between traditional and modern employment. It is found that there is a radicality of changes that occurred in the employment system of the information (creative) society, a formation of its destandardization. It is noted that the data of the national official statistics contain a very small number of non-standard forms, which can be analyzed both in time and by types of economic activity.

Keywords: labor market, employment, employment models, labor market evolution.

Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 15.

Sotnikova Yuliia V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economics and Social Sciences, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: yuliia.sotnikova@hneu.net

Stepanova Eka R. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economics and Social Sciences, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: eka.stepanova@ukr.net

Kasmin Denys S. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economics and Social Sciences, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kasmin.denys@gmail.com

Miж крашами - свiтовими лiдерами точиться конкурентна боротьба за таланти. У те-ори iнноватики з кшця минулого столiття сформувалася теорiя прискорення [1]. Передумовою виникнення ще! теори був, зокрема, бурхливий роз-виток цифрових i нанотехнологiй. Можна стверджу-вати, що на початку 80-х роив XX столитя розпоча-лася «ера iнформацiйних технологiй». Це зумовило як стрiмке зростання пов'язаних бiзнесiв, так i виникнення низки проблем, зокрема швидше змен-шення сировинних ресурсiв, екологiчне забруднення, пригшчення здатностi середовища до саморегуляци. Багато перспективних галузей ще донедавна досягли стади зрiлостi або взагалi зникли.

Фази винаходiв i нововведень мають тенденцго до прискорення. Примiром, мiж винаходом i впрова-дженням у виробництво пристро!в для фотографГч-но! зйомки минуло 112 роив, телефону знадобилося 56 роив для завоювання популярности а пейджер протримався на ринку комушкацш всього чотири роки до свого повного зникнення завдяки поширен-ню систем спльникового зв'язку. Чим ближче до на-шого часу, тим бГльше скорочуеться життевий цикл нововведення.

У результат значного розповсюдження шнова-цш у ва сфери життя людини в сучасному свiтi можна спостерiгати тенденцго формування так званого шформацшного (креативного) суспГльства, в якому головну роль вГдГграють новi iдеí та шноваци.

У структурi сусп1льного багатства в креативному суспiльствi зростае частка неекономiчних складо-вих: науки, освiти, охорони здоров'я, екологи, люд-ських ресурав. На перше мiсце виходить формування i розвиток людського капГталу для забезпечення соцiально-економiчного розвитку. У Шмеччиш, Шве-цц, Япони питома вага людського капiталу досягае 80% нацiонального багатства [2].

У шформацшному (креативному) суспiльствi найкращим чином розкриваеться творчий потенщал людей. Можна припустити, що головною метою шну-вання та розвитку людства е максимальне розкрит-тя креативних здатностей людей, а змГна суспГльних формацiй - це переходи на новий, бГльш високий, кре-ативний рiвень. При цьому все, що не вГдповГдае або заважае цьому процесу, нежиттездатне, i воно зникае.

Таи свiтовi тенденцц приводять до змiни само! сутностi працi та зайнятостi. На даний момент сус-п1льство працi повною мiрою починае вiдчувати на собi парадоксальнi результати свого функцюнуван-ня: невпинна праця врештГ-решт веде до зникнення пращ як тако!. Науково-техшчний прогрес тягне за собою стрiмке пiдвищення продуктивностi працi та, як результат, - зниження потреби в робочш силь Усе менша юльшсть людей може виробляти все бГльшу кiлькiсть товарiв i послуг. За останш 150 рокiв вало-вий продукт у розвинених кра!нах вирк бiльше, нiж у 10 разiв, а кiлькiсть вiдпрацьованих годин у розра-

хунку на людину скоротилося наполовину [3]. Завдяки автоматизаци виробництва, розвитку робототех-нiки своерГдщ безлюднi виробництва вже не вигля-дають утопiею.

Жертвами працезберiгаючих технологш е не тiльки сiльськогосподарськi та промисловi робГтни-ки. Вони скорочують кГльюсть клеркiв (секретарiв, касирiв i т. п.) у банкiвськiй справГ, страхуваннi, бух-галтерському облiку та аудип, засобах зв'язку, авГа-транспорп, роздрiбнiй торгiвлi, готельному бiзнесi тощо. Наприклад, така нова технологiя, як «телебан-кiнг», яка не потребуе фiзично'i присутностi клiента для здшснення операцiй, дозволяе iстотно скоротити мережу баншвських фiлiй, а значить, i !х службовцiв. Для iнтернет-магазинiв не потрiбно великих при-мiщень i великого обслуговуючого персоналу. Теле-комушкацшш та комп'ютернi технологи дозволяють ефективно координувати виробничий процес у реальному чаа, вив1льняючи значну кГлькГсть менедже-рГв середньо! ланки. Результат - скорочення зайня-тостГ та зростання безробГття.

Окресленi тенденци у сферi зайнятостi актуа-лГзують доцГльшсть аналiзу процесу трансформаци форм зайнятостi з метою розробки превентивних за-ходГв щодо стабiлiзацii ситуаци на сучасному ринку пращ.

Проблеми дослГдження питань сучасних форм зайнятостГ знаходилися в центрГ уваги вГтчизня-них г зарубiжних науковцiв: А. Колота, Е. Лiбановоi, О. Гршново!, Д. Богиш, В. Петюха, В. Онищенка, 6. Качана, Л. Новожилово!, О. Астахово!, Л. Чижова, В. Василенко та Гнших. Питання сучасних форм за-йнятостГ як напряму регулювання ринку пращ все ж залишаеться актуальним Г потребуе нових дослГджень у мшливому ринковому середовищГ, особливо з огля-ду на свГтовГ тенденцц та штеграцго вГтчизняного економГчного простору у свГтове спГвтовариство. Не-достатньо дослГджеш питання запровадження гнуч-ких форм зайнятостГ на вГтчизняних шдприемствах з урахуванням особливостей стану економГки Украши.

Метою статтГ е визначення мГсця та ролГ трансформаци форм зайнятостГ в сучасному шформацшному (креативному) сусшльствь

У сучасному бГзнеа доступ до талановитих Г креативних професюналГв е приблизно тим самим, чим був колись доступ до вугГлля та залГзно! руди в сталеливарнш промисловостГ. Ним визначаеться, де будуть виникати та розвиватися компани, що, вГдповГдно, змГнюе умови конкуренци мГж мГстами. Нове робоче середовище «професюналГв без комГрця» виглядае, безсумшвно, бГльш роз-слабленим, нГж старе, у ньому на змшу традицшним ГерархГчним системам контролю прийшли новГ фор-ми самооргашзаци, визнання Г впливу з боку колег Г внутршш форми мотиваци. У подГбнш обстановцГ креативнГ особистостГ прагнуть працювати бГльш

незалежно, вГдмовляються вГд гарантГ! зайнятостГ в обмш на самостГйнГсть, хочуть не тГльки пристойну оплату свое! пращ та навичок, а й можливостГ вчи-тися Г розвиватися, впливати на змГст свое! роботи, контролювати свш графГк Г виражати себе як особис-тГсть за допомогою професшно! дальность КомпанГ! вс1х тишв, у тому числГ найбГльшГ й вГдомГ, намага-ються пристосуватися до цих змш шляхом створен-ня креативного робочого середовища, необхГдного для творчость Усп1х подГбних ГндустрГй, заснованих на знаннях, залежить все частше вГд умГння таким чином оргашзувати роботу компанГ!, щоб залучити, утримати та мотивувати штелектуальш кадри.

Теоретично-методичним Г практичним аспектам аналГзу процесу формування, розвитку, функцГонування, регулювання ринку пращ за-ймались як зарубГжш, так Г вГтчизнянГ науковщ. Фундамент вчення про ринок пращ, з теоретично! точки зору, був закладений у класичнш, неокласичнш школах, кейнаанствГ, монетаризмГ та шститущоналГзмь ОсновнГ положення моделей розвитку ринку пращ узагальнено за [4-7] та наведено в табл. 1.

Таким чином, зарубГжш економГсти заклали основу для розробки концептуального осмислення та дослъ дження проблем ринку пращ. У процеа аналГзу моделей розвитку ринку пращ виявлено три основш напрямки:

таблиця 1

в роботах зарубiжних економiстiв

Аналiз моделей розвитку ринку працi

Модель ринку пращ Перiод Представники Основы положення щодо ринку прац Коментар

1 2 3 4 5

Класична ХУП-Х!Х ст. А. Смгс, Д. Р^ардо, Дж. Мтль, У. Петтi, К. Маркс Найкращою полiтикою держави у сферi зайнятосл е полiтика не-втручання у справи ринку прац1 тому що вiн володiе механiзмом саморегулювання i прагне до повно! зайнятостi, коли кожен економiчно активний громадя-нин знаходить роботу. К. Маркс уперше ввiв поняття «ринок працi», «робоча сила», сформу-лював положення про дво!стий характер працi Характеризуе пол^ику невтручання держави в регулювання процеав зайнятосл населення, вважаючи !! нормою ринково! економ^и

Неокласична 70-тi рр. Х1Х ст. Дж. ПеррЬ М. Фелдстайн, Р. Холл Втручання держави на ринок прац неприпустимо. Однак, на вщмшу вiд класикiв, вони виз-навали iснування безробiття, яке, в !х уявленнi, е природним явищем, необхiдним для забез-печення кругооб^у незайнятого працездатного населення Згiдно з даною мо-деллю ринок прац е основним регу-лювальником цiни робочо! сили, яка е грошовим виражен-ням вартосл робочо! сили та врiвноважуе попит i пропозицiю на ринку прац

Кейнаанська поч. 1930-х рр. Дж. Кейнс, Р. Гордон Факт кнування безробiття е до-казом недосконалост механiзму саморегулювання ринку працЬ що свiдчить про необхiднiсть державного втручання в економ^ Характеризуе постiйну та фун-даментальну нерiвновагу на ньому

Монетаристська 1940-вi - початок 1950-х рр. М. Фридмен, Ф. Хайек, Е. Фелпс Ввели поняття «природно! норми безроб^тя», визнано! сьогоднi всiм свiтовим науковим ствтовариством, погодилися з необхiднiстю втручання держави в полiтику зайнятосл, але тiльки в тiй ситуацп, коли ринок самостiйно не може себе врегулювати Характеризуе використання гро-шово-кредитних методiв забезпе-чення зайнятостi та стаб^зацп економш

<С

О

1= <

=П

_а <

О

о <

<

<

о

<

о

ш

Закшнення табл. 1

1 2 3 4 5

1нституцмна 1960-1970-тi рр. Т. Веблен, Дж. Данлоп, Дж. Коммонс, Дж. Гелбрейт Ключове мкце займають проблеми взаемного примусу прафвниш та роботодавцiв, у тому чи^ за допомогою колективних договорiв за участю профспiлок Пояснюе наявш на ринку працi невщповщнос^ особливостями динамiки окремих галузей, сощальних, професiйних i демографiчних груп

+ невтручання в регулювання з боку держави, що передбачае спонтаннi форми вирiшення проблем - класична та неокласична моделi розвитку ринку пращ; + державне регулювання ринку працi, у тому чи^ процесiв зайнятостi за рахунок впливу на обсяг ефективного попиту, - кейнаанська модель;

+ вiдмова вiд iдей тотального втручання держави в макроекономiчнi процеси - монета-ристська та iнституцiйна модель

Досл^дження еволюци наукових поглядiв ви1-чизняних i зарубiжних учених щодо форму-вання ринку працi дозволило запропонувати волюци розвитку ринку працi, що зображена на рис. 1.

Перший етап розвитку ринку пращ охоплюе два перюди розвитку каттамзму - просту кооперацiю та мануфактуру. Ккьшсть найманих працiвникiв рiзко зросла, при цьому наймаш робiтники мали достатньо високий рiвень квалiфiкацГi, але рiвень спецiалiзацГi був низьким. Феодальну залежшсть замiнила не менш жорстока економiчна. Через нерозвинену систему ко-мунiкацГi робiтники працюють т1льки в межах мшце-востi, де живуть, при цьому конкуруючи мiж собою.

Другий етап еволюци бере початок з першого промислового перевороту у Великш БританГi (у Ро-си вiн вiдбувся в I половиш, а завершився в останнiй чверт XIX ст.), який полягав у переходi вiд мануфактурного виробництва до машинного. Вш супрово-джувався швидким iнновацiйним розвитком i мехаш-зацiею працi, що обумовило рiзке збiльшення чисель-ностi працiвникiв. Розвиток залiзничного транспорту та засобiв комушкаци сприяв зростанню мобiльностi найманих працiвникiв. Певнi змiни всерединi цього етапу в^дбулися пiсля соцiалiстичноi революци в Ро-сГi, а саме - сталися значш змiни в умовах пращ за рахунок проведення прогресивних реформ у сферi пращ; у 1919 р. було створено Мiжнародну оргаш-защю працi (МОП), концепци яко! були спрямованi на регулювання робочого часу, умов працi, розмiру заробiтноi плати, визначення прав трудящих тощо. Таким чином, на даному еташ можна говорити про першi кроки щодо регулювання ринку пращ.

Третш етап почався шсля Велико'1 економiчноi депреси та припав на 1930-1950 рр. У рамках даного етапу шсля кризи 1929-1933 рр. в1дмовилися в1д концепци державного невтручання в економшу та визна-ли необх1дшсть державного регулювання економши. Тому, починаючи з II половини 1930-х рр. придкяють увагу державним заходам щодо тдвищення рiвня за-йнятостi, розвитку iнститутiв працi, захисту штересш трудящих за рахунок тдвищення ролi профсп1лок. У повоенний перюд (1950-тi роки) розвиток ринку пра-ц1 супроводжуеться iндустрiалiзацiею виробництва, що спричиняе зб1льшення чисельностi робiтничого класу.

Четвертий етап почався в II половиш ХХ ст. i продовжувався до середини 1970-х роив. Вш по-в'язаний в науково-техшчною револющею (НТР) i переходом iндустрiально розвинених краш до стади постiндустрiального розвитку. Наука все бiльше пере-творюеться в безпосереднш чинник сощально-еконо-мiчного розвитку, вiдбулись якiснi перетворення еле-ментiв працi (предметiв працi, знарядь виробництва та робочо'1 сили). Набули розвитку таи галузъ як радюе-лектронiка, хiмiя тощо. Такi змши спричинили збкь-шення потреби в пращвниках розумово1 працi, що тд-вищило рiвень професiйно-квалiфiкованоi пiдготовки робиниюв. На цьому етапi посилилося державне регулювання щодо умов пращ, охорони пращ, сощально-го захисту та роль профспкок (за рахунок укладення генеральних i галузевих угод на державному рiвнi та колективних договорiв - на рiвнi шдприемства). Ха-рактерним для цього етапу е висока заробггна плата та сощальний захист людини не ткьки в процесi працi, а й у випадку втрати роботи, виходу на пенсго тощо.

П'ятий етап еволюци ринку пращ пов'язаний з глобалiзацiею економжи, що пов'язана, перш за все, з великою мобкьшстю кашталу. У разi неможливостi домовитися з робиниками стосовно заробiтноi плати та сощальних гарантiй роботодавщ почали вико-ристовувати рiзнi засоби (наприклад, переведення виробництва в краши з бкьш дешевою робочою силою - аутсорсинг). В умовах даного етапу ринок пращ залежить вк велико'1 ккькосп змiнних, а саме: чин-никiв економiчного, полiтичного, соцiокультурного, iнформацiйно-комунiкативного характеру тощо.

Формування та розвиток п'ятого етапу створило шдстави для поширення в економiчнiй лiтературi тези

ш о

5 в

г х 5 I-и г о. ф

феодальна залежнкть

економ1чна залежнкть

механ1зац1я прац|

зростання потреби в робочш сил1

а

в

т

х ц

и и

н н

I- б

ю о о р

р з и в

е >,

б д

ос н н а п с

е 'й

3 ь а ать

Я л

ю ^

з з е р >ч

р

фв их втц

ни

Р

га ф нр

™ &

сд

не н

_ ю

* 'о. £ *

= Б

К О

нт

1 5 ен

I

ка

из

н

и

в

X

с

ле

аф во ир рп

а

а

Часовий перюд

1 1 т сс

> О X и X 1 £± 1 X т ^ и

X !± X .о 1— с X 1— 'сл 1— и 'с и О со

П 1

ш ГС Ш 1

^

Г Т О и

Ю о_ и О

т ф

I етап

II етап

1

* СР 1

о • ;= х

т т х

о ш

7- Ш О

. ст> т

5 °

О [=

I етап

X О

!± Ш

IV етап

V етап

Рис. 1. Еволющя розвитку ринку прац

Джерело: складено за [

про послаблення економГчно! ролГ держави в розвине-них крашах, включаючи вплив на ринок пращ. Однак результати аналГзу свГдчать про те, що держава разом Гз суспГльними Гнститутами лише змщували акценти та змГнювали прГоритети, засоби Г форми впливу, на-магалися позбавитися тих, як краще й ефективнше виконував ринок. У результат еволюцГйного розвитку виник новий баланс мГж механГзмами саморегуляци та зовншшм регулюванням ринку працГ. Безперечно, новГ процеси в соцГально-економГчному розвитку су-часних суспГльств, зокрема пГд впливом глобалГзаци, сприятимуть подальшГй Г неодноразовш змГнГ сшввГд-ношення мГж саморегулящею та регулюванням ринку працГ, що матиме теоретичш засади.

1стотнГ змши переживае й пГдприемство як еконо-мГчний Гнститут. ТрадицГйнГ виробничГ структури замшюються невеликими професГйними колек-тивами, як працюють з новГтнГми комп'ютерними та телекомушкацшними технологшми [9, с. 37]. Усе бГльший обсяг робГт виноситься за межГ шдпри-емства, розмиваючи його меж1 На мГсце звичайно! форми пГдприемства, зосереджено! у висотних офь

сах Г фабричних цехах, приходить вГртуальне пГдприемство, що представляе сукупшсть просторово роз-осереджених електронних робочих мГсць, пов'язаних мГж собою комп'ютерною мережею.

Усе це приводить до того, що свГт пращ стае все бГльш динамГчним за рахунок широкого поширення нестандартних форм зайнятостГ, серед яких [10-13] можна видГлити:

+ неповний робочий час (неповний робочий

день або ж тиждень); + подГл робочого мГсця, при якому на одне ро-боче мГсце наймаються два (або илька) пра-щвника, якГ працюють по черзГ; + тимчасова робота, що обмежуе трудовГ в1д-носини певним термГном або обсягом робгг; + робота «без робочого мГсця», що припускае виконання трудових обов'язшв поза стша-ми пГдприемства (вдома або в постшних роз'!здах тощо); + робота за сушсництвом (одночасно в кГлькох роботодавщв), при якГй загальний робочий час може як не досягати середньо! тривалостГ робочого тижня, так Г значно перевищувати и;

<с

о

1= <

=п

_а <

о

о <

< о_

<

о

<

2 ш

+ самозайнятiсть - люди не перебувають в будь-яких формальних оргашзащях, а само-стшно виробляють товари та послуги; + неформальна зайнятiсть, яка не в^дбиваеть-ся в офiцiйних документах (або в^дбиваеть-ся лише частково), що розповсюджуеться завдяки тому, що контроль держави над не-стандартними формами зайнятостi не в^дбу-ваеться належним чином.

Проведений теоретичний аналiз [12-15] еволю-ци ринку працi дозволяе видкити основнi в1дмшно-стi традицшно1 та сучасноТ зайнятостi (табл. 2).

Резюмуючи вищевикладене, хочеться в^значи-ти радикальшсть змiн, що вiдбулися в системi зайнятостi iнформацiйного (креативного) сус-п1льства, формування и дестандартизацii. Можна го-ворити про появу гнучких i мiнливих форм взаемоди суб'екпв ринку працi, якi в порiвняннi з традицшни-ми можуть бути назван нестандартними.

Украша також поступово залучаеться до загаль-носвiтових тенденцш у сферi зайнятостi, а саме, роз-повсюдження нестандартних и форм. Проте, на жаль, дат вичизняноТ офщшно1 статистики мiстять дуже незначну ккьшсть нестандартних форм, якi можна проаналiзувати в часi та за видами економiчноi дiяль-ностi. Серед них можна видкити статистику щодо неповного робочого часу (динамка ккькосп пращв-

никiв, якi перебували в умовах неповно1 зайнятостi), а також робота за сумкництвом (кiлькiсть зовшш-н1х сумiсникiв поза облiкового складу шдприемств). Крiм того, для бкьш детального аналiзу особливос-тей розвитку нестандартних форм зайнятостi за рiз-ними видами економiчноi дiяльностi, автори вважа-ють доцiльним додати показник середньомкячноТ заробiтноi плати, який також може опосередковано впливати на защкавлешсть працiвникiв. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Свидрук I. I. Креативний менеджмент: навч. поаб. КиТв : Центр учбовоТ лiтерaтури, 2012. 224 с.

2. Степанова Т. Е. Экономика XXI века - экономика, основанная на знаниях. Креативная экономика. 2008. Том 2. № 4. С. 43-47; № 5. С. 18-22.

3. Бергсон А. Творческая эволюция / пер. с фр. В. А. Флеровой. М. : КАНОН-пресс, Кучково поле, 1998. 350 с.

4. Гэлбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество / пер. с англ. М. : Прогресс, 1999. 297 с.

5. Маркс К., Энгельс Ф. Капитал // Избранные произведения : в 9 т. М. : Политиздат, 1987. Т. 6. 811 с.

6. См^ А. Добробут нацм: дослщження про природу та причини добробуту нацм. КиТв : Рог^оуа!, 2001. 594 с.

7. Фридмен М. Инфляция и безработица: горизонты новой политики (тезисы Нобелевской лекции) // Если бы деньги заговорили... / пер. с англ. М. : Дело, 1998. С. 147-150.

8. Касьмш Д. С. Анaлiз тенденцм розвитку ринку прац УкраТни // Соцiaльно-економiчний розвиток УкраТни

Таблиця 2

Еволющя зайнятост на ринку прац

Критерш порiвняння форм зайнятост Стандартизована зайняткть у «суспiльствi працЬ Дестандартизована зайняткть шформацшного суспiльства

Профеая Здмснення трудовоТ дiяльностi в рамках единоТ професп, що е джерелом доходiв i самощентиф^ацп Часта змiнa роду дiяльностi, вiдсутнiсть единоТ професп

Робота £дина (у даний момент часу) Ктька мiсць роботи, оргaнiзовaнi в «портфель робт>

Трудова бiогрaфiя (кар'ера) Стандартизована, безперервна, поступальна, висхщна, кшцева трудова бiогрaфiя (кар'ера), що представляе собою послщовну змшу мiсць роботи та посад аж до виходу на пенаю lндивiдуaлiзовaнa, дискретна (перерив-часта), ненаправлена, без ч^ких меж зaкiнчення

Трудовий договiр Типовий трудовий договiр, що зaкрiплюе стандартизовав умови зaйнятостi для цiлих галузей i професiй lндивiдуaлiзaцiя трудового договору, неформальне наймання, самозайнялсть

Робочий час Повний робочий час (робочий день, робочий тиждень) Неповний робочий час (робочий день, тиждень)

Робоче мкце Надаеться компашею Часто не надаеться компашею, робота вдома

Заробта плата Забезпечуе життя пра^вника та його ам'Т Кожне окреме мкце роботи не здатне за-безпечити життя пра^вника, множиншсть джерел зароб^ку

Ризики Несуть фiрмa та держава, гарантуючи стабть-нiсть умов зайнятост в довгостроковiй перспективi Несе прaцiвник в умовах гнучкого ринку праф

та ii регюшв: проблеми науки та практики : матерiали мГж-народноТ науково-практичноТ конференцГ! (м. Харш, 22-23 травня 2014 р.). Харш : ВД «1НЖЕК», 2014. С. 348-353.

9. Маршавiн Ю. М. Регулювання ринку працГ УкраТ-ни: теорГя i практика системного пГдходу : монографГя. КиТв : Альтерпрес, 2011. 396 с.

10. Rifkin J. The End of Work. The Decline of the Global Labor Force and the Dawn of the PostMarket Era. N. Y. : G. P. Putnam's Sons, 1996.

11. Хэнди Ч. Время безрассудства. Искусство управления в организации будущего. СПб. : Питер, 2001. 288 с.

12. Dekker R., Kaiser L. Atypical or Flexible? How to define Non-Standard Employment Patterns - The Cases of Germany, the Netherlands and the United Kingdom. Colchester : University of Essex, 2000. 62 р.

13. Graham R. Temporary Agency Work and Freedom of Services in the European Union // Bulletin of Comparative Labour Relations. 2004. 50 р.

14. Смирных Л. И. Нестандартные трудовые договоры: влияние на занятость и заработную плату. Вестник ВГУ. Серия «Экономика и управление». 2011. № 2. С. 164-173.

15. Коршсв В. Л. 1нституцюнальш змши на ринку пра-ц у в^чизняшй економщк Держава та регюни. Серiя: Еконо-MiKa та тдприемництво. 2012. № 2. С. 5-9.

REFERENCES

Bergson, A. Tvorcheskaya evoliutsiya [Creative evolution]. Moscow: KANON-press; Kuchkovo pole, 1998.

Dekker, R., and Kaiser, L. Atypical or Flexible? How to define Non-Standard Employment Patterns - The Cases of Germany, the Netherlands and the United Kingdom. Colchester: University of Essex, 2000.

Fridmen, M. "Infliatsiya i bezrabotitsa: gorizonty novoy politiki (tezisy Nobelevskoy lektsii)" [Inflation and unemployment: the horizons of the new policy (the theses of the Nobel lecture)]. In Esli by dengi zagovorili..., 147-150. Moscow: Delo, 1998.

Gelbreyt, Dzh. K. Novoye industrialnoye obshchestvo [A new industrial society]. Moscow: Progress, 1999.

Graham, R. "Temporary Agency Work and Freedom of Services in the European Union". In Bulletin of Comparative Labour Relations, 2004.

Kasmin, D. S. "Analiz tendentsii rozvytku rynku pratsi Ukrainy" [Analysis of trends in the labor market development in Ukraine]. Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Ukrainy ta ii rehioniv: problemy nauky ta praktyky. Kharkiv: VD «INZhEK», 2014. 348-353.

Khendi, Ch. Vremya bezrassudstva. Iskusstvo upravleniya v organizatsii budushchego [Time of recklessness. The art of management in the organization of the future]. St. Petersburg: Piter, 2001.

Koriniev, V. L. "Instytutsionalni zminy na rynku pratsi u vitchyznianii ekonomitsi" [Institutional changes in the labor market in the domestic economy]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, no. 2 (2012): 5-9.

Marks, K., and Engels, F. "Kapital" [Capital]. In Izbrannyye proizvedeniya, vol. 6. Moscow: Politizdat, 1987.

Marshavin, Yu. M. Rehuliuvannia rynku pratsi Ukrainy: teoriiaipraktykasystemnohopidkhodu [Regulation of the Ukrainian labor market: the theory and practice of a systematic approach]. Kyiv: Alterpres, 2011.

Rifkin, J. The End of Work. The Decline of the Global Labor Force and the Dawn of the PostMarket Era. New York: G. P. Putnam's Sons, 1996.

Smirnykh, L. I. "Nestandartnyye trudovyye dogovory: vli-yaniye na zaniatost i zarabotnuyu platu" [Non-standard labor contracts: the impact on employment and wages]. Vestnik VGU. Seriya : Ekonomika i upravleniye, no. 2 (2011): 164-173.

Smit, A. Dobrobut natsii: doslidzhennia pro pryrodu ta prychyny dobrobutu natsii [Welfare of nations: research on the nature and causes of the welfare of nations]. Kyiv: Port-Royal, 2001.

Stepanova, T. Ye. "Ekonomika XXI veka - ekonomika, os-novannaya na znaniyakh" [The economy of the 21st century is a knowledge-based economy]. Kreativnaya ekonomika. Vol. 2, no. 4; 5 (2008): 43-47; 18-22.

Svydruk, I. I. Kreatyvnyi menedzhment [Creative management]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2012.

<

О

1= <

=n

_Q <

О

о <

< Q_

<

О

<

о

Ш