CC BY
17
УДК 331.56
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З БЕЗРОБ1ТТЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ЗРУШЕНЬ
НА РИНКУ ПРАЦ1УКРА1НИ
®2018 НАУМОВА М. А.
УДК 331.56
Наумова М. А. Ретроспективний аналiз безроб^тя в умовах трансформацiйних зрушень на ринку прац УкраТни
Мета статтi полягае в проведенн'! анал'зу безробття в Укран за роки ii становления як незалежно} держави, визначеннi його основних тенденций та розробщ пр'юритетних заход'в, як можуть сприяти усуненню негативного впливу безроб/ття на стан ринку пращ. Проведено ретроспективний анал'з безроб/ття в УкраМ у розр/з/гендерноi сегрегацИ, вкових груп, ступетв освти, професшно-квал'иф'шацшноi структури, три-валостi безроб/ття, причин незайнятостi, вид'в економ/чноi д'тльности Досл'джено основн причини iфактори, якiвпливають на його динамку. Вид'шено негативт насл'дки безробiття та деяк позитивт екстернали. Розглянуто динам'жу р/вня безробiття, зареестрованого безробiття та спiввiдношення загальноi чисельностi безробiтного населення Украни та чисельностi населення, яке стало на обл'ж у Державнш службi за-йнятост1 Проведено детальний анал'в розвитку ринку пращ у координатах р'юня безробття та норми вакансш за допомогою кривоi Бевериджа та виокремлено п'ять етатв його трансформацй. Наведено прюритетн напрями розвитку, якiможуть сприяти покращенню ситуацИна ринку пращ та переходу до продуктивно} та iнновацiйноi зайнятости
Ключов'! слова: ринок пращ, безробття, макроекономiчна нестаб'шьшсть, крива Бевериджа, тенденци розвитку. Рис.: 6. Табл.: 1. Ббл.: 21.
Наумова Марина Анатолпвна - кандидат ф'зико-математичних наук, доцент, доцент кафедри математики iматематичних метод'в в еконо-мЩ Донецький нацональний унверситет iменiВасиля Стуса (вул. 600-р'тя, 21, Вiнниця, 21021, Украна) E-mail: naumova.maryna@gmail.com
УДК 331.56
Наумова М. А. Ретроспективный анализ безработицы в условиях трансформационных сдвигов на рынке труда Украины
Цель статьи заключается в проведении анализа безработицы в Украине за годы ее становления как независимого государства, определении ее основных тенденций и разработке приоритетных мер, которые могут способствовать устранению негативного влияния безработицы на состояние рынка труда. Проведен ретроспективный анализ безработицы в Украине в разрезе гендерной сегрегации, возрастных групп, степеней образования, профессионально-квалификационной структуры, продолжительности безработицы, причин незанятости, видов экономической деятельности. Исследованы основные причины и факторы, влияющие на ее динамику. Выделены негативные последствия безработицы и некоторые положительные экстерна-лии. Рассмотрена динамика уровня безработицы, зарегистрированной безработицы, соотношения общей численности безработного населения Украины и численности населения, которое стало на учет в Государственной службе занятости. Проведен детальный анализ развития рынка труда в координатах уровня безработицы и нормы вакансий с помощью кривой Бевериджа и выделены пять этапов его трансформаций. Приведены приоритетные направления развития, которые могут способствовать улучшению ситуации на рынке труда и переходу к продуктивной и инновационной занятости. Ключевые слова: рынок труда, безработица, макроэкономическая нестабильность, кривая Бевериджа, тенденции развития. Рис.: 6. Табл.: 1. Библ.: 21.
Наумова Марина Анатольевна - кандидат физико-математических наук, доцент, доцент кафедры математики и математических методов в экономике, Донецкий национальный университет имени Ва-силя Стуса (ул. 600-летия, 21, Винница, 21021, Украина) E-mail: naumova.maryna@gmail.com
UDC 331.56
Naumova M. A. The Retrospective Analysis of Unemployment in the
Conditions of Transformational Shifts in the Labor Market of Ukraine
The article is aimed at analyzing the unemployment in Ukraine over the years of its formation as an independent State, determining its main tendencies, and developing priority measures that can help to eliminate the negative impact of unemployment on the labor market. A retrospective analysis of unemployment in Ukraine was carried out in the context of gender segregation, age groups, degrees of education, professional-qualification structure, duration of unemployment, reasons of unemployment, types of economic activities. The main reasons and factors influencing its dynamics were studied. The negative consequences of unemployment together with some positive externalities have been allocated. The author considers dynamics of the unemployment rate, registered unemployment, the ratio of the total number of unemployed population of Ukraine and the population, which become accounted by the State employment service. A detailed analysis of the labor market development in the coordinates of the unemployment rate and vacancy norme using the Beveridge curve was carried out and five stages of its transformations have been allocated. The priority directions of development which can facilitate an improvement of the situation on the labor market and the transition to productive and innovative employment are provided. Keywords: labor market, unemployment, macroeconomic instability, Bev-eridge curve, development tendencies. Fig.: 6. Tbl.: 1. Bibl.: 21.
Naumova Maryna A. - PhD (Physics and Mathematics!, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Mathematics and Mathematical Methods in Economics, Vasyl' Stus Donetsk National University (21 600-rich-chia Str., Vinnytsia, 21021, Ukraine) E-mail: naumova.maryna@gmail.com
Одшею з форм прояву макроекономiчноI не-стабкьност в кра'М е безробггтя, яке ви-ражаеться в перевищенш пропозици над попитом на робочу силу, коли економiчно активне населення не залучено до економiчноI дiяльностi, незважаючи на активний пошук роботи i готовшсть працювати. Очевидно, що при неповному викорис-танш наявних трудових ресурав економiчнa система
працюе не в повну силу и виробничих потужностей, що е гальмом економiчного зростання в краМ. Таким чином, безробггтя тягне за собою значне скорочення потенцшного валового продукту та нащонального доходу. В1дпов^дно до закону Оукена кра'на втрачае в1д 2 до 3% фактичного ВВП по в^дношенню до потенцшного ВВП, коли фактичний рiвень безробття збкьшуеться на 1% у порiвняннi з II природним
рiвнем. У подальшому це призводить до зменшення загального споживання, заощаджень та швестицш, загального збiльшення соцiального навантаження, нерiвномiрного розпод1лу витрат на безробГття мiж рiзними групами населення, загального зниження добробуту домашнГх господарств, кризи зайнятостГ молодi, застiйного безробiття. Крiм того, зростання безробiття викликае попршення ситуацГ! зi злочин-нiстю, попршення динамки зростання суспГльного iнтересу до пращ, втрату квалГфкаци працездатних громадян та iншi проблеми ринку пращ.
Таким чином, безробитя в даний час е одшею з найсерйознших проблем економiки Украши, яка по-требуе уваги з боку держави та суспГльства i негайного виршення, що обумовлюе актуальнiсть дослiдження.
УсебГчне дослiдження функцiонування ринку працi е одним з прiоритетних напрямiв розвитку еко-номiчноi науки в УкраМ та свiтi. Рiзноманiтнi теоре-тико-методологiчнi аспекти безробiття знайшли вь дображення в працях багатьох вiтчизняних учених, таких як Е. Лiбанова, Д. Богиня, В. Оншенко [1], I. Марченко [2], В. Близнюк [3], Ю. Маршавш [4], Л. 1ль!ч [5], М. Судаков [6], К. Семенова [7], I. Погор1ла [8] та шших. Вагомий внесок у дослГдження проблем ринку працi внесли багато зарубiжних науковцiв, серед яких можна вид1лити А. Оукена, Жана Баткта Сея, У. Бевериджа [9], нобелiвських лауреатiв Дж. Акерло-фа, М. Спенса та Дж. Спглща [10], якi висунули кон-цепцiю ринкiв з асиметричною шформащею та довели, що неповна та неточна шформащя стае причиною рiзних проблем в економiцi, у тому числГ виникнення безробiття, Р. Гаяда та В. Дикенса [11], яю дослджу-вали проблеми сшввГдношення безробггтя-ваканси, нобелiвських лауреатiв П. Даймонда, Д. Мортенсена i К. ПгссарГдеса [12; 13], якi вивчали рiзнi аспекти функ-цiонування ринкiв пращ з труднощами пошуку.
Мета стати полягае в проведеннi ретроспективного аналiзу безробiття в Украiнi за роки и станов-лення як незалежно! держави, визначеннi його осно-вних тенденцiй та розробцi прюритетних заходiв, якi можуть сприяти усуненню негативного впливу без-робiття на стан ринку пращ.
Уринковш економiцi постшно вiдбуваються коливання попиту та пропозици на ринку пра-цi. Люди завжди будуть шукати iншу роботу, щоб покращити свое економiчне становище, а шд-приемства - бкьш квалiфiкованих працiвникiв для того, щоб збкьшити сво! прибутки. Тобто завжди к-нуе природнiй рiвень безробГття, який пов'язаний з природнiми причинами i не завжди е недолком. Але кризовi явища останн1х роив, якими характеризуемся економiка нашо! кра!ни, у тому числi й ринок пращ, спричиняе не тГльки зростання безробитя, але i його тривалостГ Це веде до переходу фрикщйного та структурного безробiття до стадГ! циклiчного та довгострокового.
Вельми актуальною залишаеться проблема при-хованого безробГття, яке проявляеться у виму-шених вiдпустках з частковою оплатою пращ або без збереження оплати, у просто! обладнання на шдприемствах, у неповному робочому часГ
До основних факторш, що впливають на безробГття, можна вiднести такi:
+ сучасна технологiчна модернiзацiя виробни-чих потужностей i зменшення внаслiдок цьо-го необхiдноi кiлькостi працiвникiв е одшею з причин структурного безробГття; + недостатнiй рiвень розвитку ринку житла, фiнансовоi системи, сучасно! шфраструкту-ри тощо обмежуе мобiльнiсть робочо! сили та можливiсть И переткання м1ж регiонами, сферами та галузями господарства; + iснування локальних ринкiв працi, на яких дготь пiдприемства-монопсонiсти, що може призвести до виникнення застшного безро-бiття у випадку !х закриття; + в1дсутшсть взаемоди системи професiйноi освiти з динамкою попиту на робочу силу, що призводить до невГдповГдноси шдготов-лених спещалкив Гснуючим вакансiям на ринку пращ [5]; + нерацiональна структура галузево! зайнято-стГ, зростання невГдповГдностГ мГж рiвнем пГдготовки робочо'1 сили та якостГ нових створюваних робочих мкць; + завищенi вимоги до претенденпв на ро6очГ мкця з боку роботодавцiв через надмГрну пропозицГю робочо'1 сили; + вГдсутнкть мотиваци та обмеженi можли-вост працiвникiв до кар'ерного зростання. БезробГття мае низку негативних наслiдкiв, таких як: недовикористання економiчного потенщалу суспiльства, фГзичного та iнтелектуального виробни-чого ресурсу; недовипуск продукци та недоотриман-ня державою доходу; втрата квалГфкаци та навичок працiвниками при довгостроковому безробгт; зниження рГвня життя населення; полiтична нестабГль-нкть у суспкьствГ; невдоволення владою; зростання кримшалу; зб1льшення психолопчно! напруженостi населення, невпевненкть безробiтних у завтрашньо-му дш тощо. До позитивних екстерналГй безробiття можна вiднести пiдвищення яккно! структури робо-чо! сили; покращення щнноси робочого мГсця; шдви-щення дисциплГни, продуктивностГ працi; мотивацiю до отримання ново! професи та покращення мГжосо-6истГсних вГдносин у трудовому колективГ
Стагнац1я економiки Украши, полГтична та еко-номiчна кризи останшх рокГв разом Гз загальною тен-денцiею зменшення чисельностГ населення справили помГтний вплив на нацГональний ринок пращ: скоро-тилася кГлькГсть економГчно активного та зайнятого населення, зросла ккьккть безробГтного населення, реальний рГвень заробГгно! плати скоротився, а з ним Г впав рГвень життя населення.
У 2017 р., за даними Державно!" служби статистики Украши [14], ккьккть економiчно активного населення y вщ 1Б-70 рокiв ста-новила майже 17,854 млн оаб, тобто 41,9% вк за-гально'1 кiлькостi наявного населення. За перюд з 199Б по 2017 рр. чисельшсть економiчно активного населення Украши зменшилася на 7,7 млн оаб, або на 29,8%, а чисельшсть економiчно активного населення працездатного вшу — на Б,8б млн оаб, тобто майже на 25,4%. Станом на кшець 2017 р. було за-фксовано 1б,1Бб млн осiб зайнятого та 1,б98 млн осiб безробггного населення y вiцi 15-70 роив, 1Б,49б млн осiб зайнятого та 1,б97 млн осiб безро-бкного населення працездатного вiкy. Чисельнiсть зайнятого населення краши зменшилась майже на 8 млн оаб y перюд з 1995 по 2017 рр., тобто на 30%, а працездатного вку — на б,2 млн оаб, або на 28,б%.
Водночас абсолютний приркт чисельност безробiтного населення Украши y вiцi 15-70 рокш за перiод 1995-2017 рр. склав 2б1 тис. осiб (рис. 1), або 18,2%, працездатного вку — 359 тис. оаб, тобто 2б,8%. Але, як можна бачити з рис. 1, динамщ безро-бктя притаманна певна волатильнiсть. За весь перюд розгляду можна побачити деккька перiодiв рiзкого збiльшення кiлькостi безробiтниx:
f з 1995 р. до 1998 р. - на 104,4%, що було результатом впливу економкно'1 кризи 1998 р. y Роси на економiкy Украши, це призвело до затримок y виплатаx заробкнж плат i пенсiй внаслкок платiжного дефiцитy, зниження кyпiвельноï спроможносп та рiвня життя на-
селення, зростання курсу долара, скорочен-ня робочж мiсць, зниження рiвня зайнятосп населення;
f з 2007 по 2009 рр. чисельшсть безробiтниx зросла на 38,2%, що було спричинено свгго-вою економiчною кризою 2008-2009 рр. i ïï впливом на функщонування нащонально'1 економiки, зокрема на ринок пращ Украши, i, як наслкок, зупинки роботи пiдприeмств, зниження обсягш бyдiвництва, падiння цiн на металургшну продyкцiю тощо сприяли зрос-танню безробiття; f y 2013-2014 рокаx кiлькiсть безробiтного населення зросла на 17,2%, що стало наслкком вшськовж дш на сxодi краши, анексИ Криму, бо майже швтора мiльйони внyтрiшньо пере-мiщениx оаб, велика частка якж мала вк-повiднy квалiфiкацiю, освiтy та працювала в гiрничо-видобyвнiй, металyргiйнiй, xiмiчнiй промисловосп, важкому машинобyдyваннi, потребували працевлаштування в зовам ш-шиx сферax дiяльностi.
Анaлiзyючи динaмiкy чисельностi безробiтного населення Украши за гендерною ознакою (див. рис. 1), можна побачити, за 22 роки ккьккть безробiтниx жь нок зросла лише на 3,4%, а чоловшв - на 29,7%, але динамка не була постшною. Максимального значення кiлькiсть безробiтниx жiнок i чоловiкiв набула y 1998 р. (жшок — 1,422 млн оаб, чоловшв - 1,515 млн оаб). Ркниця мш ккькктю безробiтниx чоловiкiв i жiнок y 1995-2008 рр. не перебкьшувала 27,б%, але, почина-
2,5
vo U
0
1
i 2
К I
I
ф
5 1,5
VJ
ю
I
ф
X
íñ 1
VO О О. m Ф LA
0,5
N<=P N°T' ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^^^^^^ ^
12
10
б
4
VO
0
.
m Ф
vo .û
1 Ф
ça
CL
0
PiK
Жiнки
Чoлoвiки
■ Kiлькicть зapeecтpoвaниx бeзpoбiтниx ■
■ Piвeнь бeзpoбiття
Рис. 1. Динамша чиcельнocтi 6e3po6iTHoro населення (за метoдoлoгieю МОП), 3apeecTpoBaHoro 6e3po6iTTR
та piвня 6e3po6ÍTTR в У^аУт за 1995-2017 pp. Джеpелo: побудовано автором за [14; 16].
3
8
2
0
ючи з 2009 р., вона зросла в^д 49% до 60% у 2017 р., що пов'язано з економiчним зростанням, збкьшенням обсягiв виробництва, можливктю жiнок займатися домогосподарством, i навiть економiчна криза остан-шх рокiв майже не змiнила цю тенденцiю.
Значнi коливання притаманнi також динамщ1 рiвня безробiття (за методолопею МОП), яка мала перiоди зростання з 1995 р. по 2000 р. - на 107,14%, з 2008 р. по 2009 р. - на 37,5% i з 2013 р. по 2014 р. -на 29,17%. У останш три роки також спостериалося зростання рiвня безробггтя, у 2017 р. вш досяг рiв-ня 9,5%. Для порiвняння у високорозвинених кра!-нах свиу станом на кшець 2017 р. рiвень безробiття становив: у Дани - 5,3%, Шмеччиш - 3,5%, Франци -9,2%, США - 3,9%, Японп - 2,6%, у середньому в крашах бвропейського Союзу — 7,2% [15], що, звкно, нижче, нiж в Укра'М. Але в деяких крашах бвросоюзу рiвень безробiття е значно вищим, наприклад у Греци -21,3%, ¡спани - 16,3%, 1тали - 10,8%. Тобто показник украшського рiвня безробiття не знаходиться в критичному дiапазонi, але вш не е визначальним крите-рiем економiчного розвитку кра!ни.
Важливим показником розвитку держави в со-щальнш сферi е спiввiдношення чисельнос-п населення, яке стало на облiк у Державнiй службi зайнятостi як безробине, i загально! чисель-ност безробiтного населення Украши (див. рис. 1). Офщшна реестрацiя безробiтних почалася у 1992 р. i не показувала реального стану, осюльки бкьшшть
1,0
безробiтних не були прошформоваш про можливiсть отримання допомоги в^д держави. Починаючи з 11% у 1995 р., значення цього показника поступово зроста-ло i у 2008 р. набуло свого максимального значення -59%. Але вже у 2009 р. ця цифра зменшилася бкьше шж вдвiчi i в подальшi роки не шдшмалася вище за 31%. Свого мШмального значення цей показник на-був вже у 2017 р. - 21%. Зменшення питомо! ваги зареестрованих безробггних у загальнiй к1лькост1 безробиного населення пояснюеться низкою неви-ршених проблем соцiального характеру: деякими законодавчими обмеженнями отримання офщшно-го статусу безробиного; незадоволешстю роботою служби зайнятосп; невеликим розмiром допомоги по безробггтю; невiдповiднiстю роботи, що пропо-нуеться людиш, його квалiфiкацГi, умiнням i знанням; невiдповiднiстю рiвня заробино! плати, яка пропо-нуеться кандидату, очкуваному ним рiвню. У 2017 р. ткьки п'ята частина iз загально! кiлькостi безробгг-них була офщшно зареестрованими. Багато людей вiддають перевагу самостшному пошуку роботи, не покладаючись на допомогу держави, тим паче, що з плином часу розмiр допомоги по безробктю зменшу-еться, людина втрачае право на цю допомогу i часто взагалi не бачить сенсу в реестраци.
Для б1льш детального аналiзу ринку працi ско-ристаемось кривою Бевериджа (рис. 2), яка представ-ляе залежшсть мiж питомою вагою вакансш у ккь-костi зайнятого населення та рiвнем безробiття [9].
0,9 0,8 0,7
0,6
х
2
2 0,5 <о
о 0,4 х
0,3 0,2 0,1 0,0
^2005 ( 5) 4 ч
2006 (4) 200 4 (6) \
/ 2007 (4)
/ III 2003 (7) /
\ 2 002 (8)
2008 (9) / > 2001 (10) \
1995^2}^ IV 2011 (8) 2009 ( !) 2017 7) '■,/ II 200 0 (17)
1 201 3 (10) > 201 2010 (9) 2 (10) /2016 (1 1) 1999 (23П»
~ - - - - - 2014 (1 5)
1996 (11) 1997 (20) \2015 (19) ' 1998 (30)
-___„ "
I 7 8^9 10
Р1вень безробггтя, %
11
12
13
Рис. 2. Крива Бевериджа для ринку прац УкраУни та коефiцicнт напруженостi (у дужках), 1995-2017 рр. Джерело: побудовано автором за [14; 16].
<С
О 1=
<с
=л <
и
о о
<с
<
<
о
<
о
ш
5
6
Виходячи з графГчного зображення криво! Бе-вериджа, розвиток ринку пращ Укра!ни можна роз-бити на п'ять еташв. До першого етапу можна вГдне-сти 1995-1997 рр. (точнше, цей етап починаеться зГ становлення Укра!ни як незалежно! держави), який характеризувався початком трансформацГ! економь ки кра!ни, зокрема ринку працГ, в умовах переходу до ринкових вГдносин, стрГмким зростанням рГвня без-робГття та зменшенням норми вакансГй.
Другий етап охоплюе 1998-2001 рр., коли спо-стерГгався найбГльший рГвень безробГття (вГд 11,6% до 10,9%) Г водночас невелика ккьккть вакансГй (вГд 0,25% до 0,49%), пропозиц1я на ринку пращ значно перевищувала попит. Цей перюд характеризуе стан кризи в УкраМ та початок виходу з ще! кризи. По-ступово зменшувався рГвень безробГття та зростала потреба в робочГй силГ.
На третьому еташ (2002-2008 рр.) спостеркали-ся стабккацш та розвиток ринку пращ Укра!ни, про-довжувалося зростання ккькост вакансГй та спад рГвня безробГття. У 2005 р. крива Бевериджа почала поступово знижуватися, демонструючи зменшення потреби в робочш силГ, але зберГгаючи тенденцГю до зменшення рГвня безробГття. I наприкшщ третього етапу, у 2008 р., вГдбулося вже рГзке зменшення ккь-костГ вакансГй, що стало проявом ново! кризи в еко-номщ та на ринку працГ.
Початок четвертого етапу продемонстрував рГзке збГльшення рГвня безробГття (2009 р.), при змен-шеннГ обсягу попиту на робочу силу почали зростати обсяги пропозицш пращ, що свГдчило про зростаючу неефективнкть ринку пращ Укра!ни як його реакцГ! на свГтову кризу 2008-2009 рр. У 2009 р. вГдбулася змГна напряму криво! на протилежний, що свГдчи-ло про закшчення рецесГ! на ринку пращ Укра!ни та утворення ново! хвилГ циклу його розвитку. Крива у 2009-2013 рр. змГстилася до майже оптимального положення. Але вшськово-полГтична криза в краШ сприяла змщенню криво! в бГк рГзкого зб1льшення рГвня безробГття та зменшення попиту на робочу силу та початку п'ятого етапу розвитку ринку пращ.
У 2016 р. спостерГгалося наближення криво! Бевериджа до значень 2003 р. за рГвнем безробГття, але ккьккть вакансГй е значно нижчою, шж у вказаному рощ (на 0,47%). За останш три роки спостерГгалося невелике збГльшення рГвня безробГття Г, водночас, зростання ккькосп вакантних мГсць.
Таким чином, рух криво! Бевериджа вказуе на те, що ринок пращ в УкраШ не вкркняеться гнучкктю Г вкрай вразливий до зовшшнк та внутршнк впливГв: за весь перюд свого функцюну-вання тГльки на четвертому еташ ринок пращ дещо наблизився до рГвноважного стану.
Коефщшнт напруженостГ (див. рис. 2) е важли-вим показником, що характеризуе ринок пращ. Вш визначаеться як вГдношення чисельностГ офГцГйно
зареестрованих безробГтних до величини попиту на пращвникш, тобто являе собою спГввГдношення попиту Г пропозицГ! на робочу силу. НайбГльших значень вш досягав у 1997-2000 рр. Г у 2014-2015 рр., яю були кризовими в економщ Укра!ни.
За даними Державно! служби статистики Укра!-ни, розпод1л тривалостГ пошуку роботи безробГтного населення значно змГнювався у 2000-2017 рр. У 2000 та 2001 рр. ккьккть населення, що шукала роботу 12 Г бкьше мкящв, складала 55,4%. У подальшГ роки вГд-бувалося поступове зменшення ккькосп цГе! групи безробГтного населення за рахунок того, що збкь-шився вГдсоток безробГтних, якГ знаходили роботу вже за менший перюд часу. У середньому за перюд 2000-2017 рр. пошуком роботи до 1 мкяця займало-ся 9,5% безробГтного населення, вк 1 до 3 мкящв -23,1%, вк 3 до 6 мкящв - 19,7%, вк 6 до 9 мкящв -10,4%, вк 9 до 12 мкящв - 7,1%, вк 12 та бкьше мкящв - 30,2% (рис. 3). Середня тривалкть пошуку роботи за перюд 2000-2017 рр. склала 7,2 мкяця.
Устатт Р. Гхаяда та В. Дикенса [11], яка опубль кована Федеральним резервним банком Бостона у 2012 р., стверджуеться, що роботодавщ з небажанням беруть на роботу пращвникш, навиъ висококвалГфкованих, як шукали роботу бкьш, шж швроку, та вкдають перевагу тим пращвникам, що шукали роботу недовгий час, навкь, якщо вони менш квалГфковаш Це спричиняе значш проблеми як для кандидатш на посади, так Г для економки кра!ни в цкому. У системГ монкорингу ринку пращ особливу увагу слк придкяти показнику середньо! тривалостГ безробГття та ккькост оаб, якГ шукають роботу б1льше року для запобкання довготривалому безро-бктю. Тривалий час безробГття активГзуе процес зни-щення особистостГ, який виражаеться в сощальнш ГзоляцГ!, вГдсутностГ довГри до себе, стресу в родиш, зниженнГ Гнтелектуально! та духовно! форм, слабко-му ступеню професГйно! дкльность I це е серйозною проблемою як Гз соцГально!, так Г з економкно! точки зору. Люди, яш довгий час е безробггними, мають меншГ шанси знайти роботу через три питання: !хня квалГфкацш зменшуеться, вмГння та досвк поволГ де-актуалГзуються, !х оптимГстичний та захоплений шдхк до пошуку роботи зменшуеться. Тривалий час без роботи призводить до соцГально! неповнощннос-п особистостГ, а виправлення наслккш належить до найбкьш складних Г найдорожчих методш контролю над несприятливими результатами безробГття.
Основними причинами незайнятостГ, яш вГдмГ-чають б1льше 78% безробГтного населення, е вивкь-нення з економкних причин, зв1льнення за власним бажанням, звкьнення у зв'язку Гз закшченням строку контракту та неспроможшсть працевлаштуватись одразу пГсля закшчення загальноосвкнк та вищих навчальних закладк I-IV рГвнГв акредитацГ! (рис. 4). У 2000-2013 рр. щ причини вказувалися бкьше 90%
Безробггш, %
100,0
10,0
0,0
ПЧ1111111111111
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1
оо ооооооооооо оо ООО гмгм гмгмгмгмгмгмгмгмгмгмгм гм гм гм гм гм
Р1к
■ ДО 1 мкяця □ вщ 6 до 9 мкяфв
■ вщ 1 до 3 м1сяц1в □ в1д 9 до 12 мкяц1в
■ в1д 3 до 6 м1сяц1в □ 12 мкяц1в \ бтьше
Рис. 3. Розподш безробiтного населення УкраУни (за методолопсю МОП) за тривалiстю пошуку роботи
у 2000-2017 рр., %
Р1к
2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000
■ Вивтьнеы з економ1чних причин
□ Звтьнеы за власним бажанням
■ Звтьнеы у зв'язку ¡з закшченням строку контракту
□ Не працевлаштован пiсля закiнчення загальноосв^ых та вищих навчальних закладiв I—IV рiвнiв акредитацп
■ Iнш¡ причини
0,0
20,0
40,0
60,0
80,0
100,0 %
Рис. 4. Розподш безроб^ного населення УкраУни за основними причинами незайнятостi у 2000-2017 рр., % Джерело: побудовано за [14].
респондентами, у 2014-2016 рр. - в1д 78,6% до 80,6%. Iншi безробггш вiдмiтили такi причини в1дсутнос-й роботи, як зв1льнення за станом здоров'я, через оформлення пенси, демобшзацш з вшськово! стро-ково! служби, сезонний характер роботи, виконання домашшх сiмейних обов'язкiв тощо. У 2017 р. най-бiльший вiдсоток безробиного населення (34,5%) спостерiгався через звкьнення за власним бажан-ням, що часто спричинено незадоволенiстю пращв-нишв рiвнем заробйно! плати та умовами пращ та призводить до переходу робочо! сили з формально! до неформально! зайнятость
Одшею з ознак дисбалансу у функцюнуванш системи освiти i ринку пращ е досить великий высоток безробиного населення кра!ни через непрацевлаштування пiсля закiнчення загаль-ноосвпшх та вищих навчальних закладiв 1-1У рiвнiв акредитаци. У середньому за 18 роив це становило 16,5% всього безробиного населення, що вказуе на невисокий рiвень конкурентоспроможност молодi як фахiвцiв на ринку пращ. Молодь залишаеться од-нiею з найбкьш вразливих соцiально-демографiчних груп економiчно активного населення, представлених на ринку пращ. Для ще! групи характеры як високi ризики безробiття, так i значнi проблеми, пов'язанi з пошуком вiдповiдного робочого мiсця та працев-лаштування. З одного боку, роботодавщ не бажають працевлаштовувати молодь одразу шсля закiнчення навчальних закладiв без досвiду роботи, який, своею чергою, молода людина не може отримати без пра-
цевлаштування. З iншого боку, молодiжну частину ринку працi вiдрiзняють висок запити щодо умов i оплати пращ, часом завищеш вимоги до кар'ерного зростання. Молодi люди хочуть працювати в сучас-ному секторi економiки, для якого характернi висок iнформацiйнi технологи, сприятливий санйарно-гт-ешчний стан робочих мiсць, але при цьому рiвень !х професiйноi подготовки та трудовi компетенци не за-вжди вiдповiдають вимогам роботодавцiв.
Зi всiеi кiлькостi зареестрованих безробiтних оаб на кiнець вересня 2017 р. максимальну кiлькiсть становить 102,5 тис. оаб, або 33,8%, - з про-фесiйно-технiчною освiтою, 81 тис. оаб, або 26,7%, -з повною вищою освйою, 64,6 тис. оаб, або 21,3%, з базовою та неповною вищою; 44,3 тис. оаб, або 14,6%, з повною середньою освггою та 3,5%, що залишилися, припадають на оаб з базовою загальною середньою та початковою освйою (рис. 5). Порiвняно з 2016 р. зрос-ла питома вага саме безробйних з повною вищою та базовою i неповною вищою освйою, що тдкреслюе необхкщсть узгодження освйшх програм, яш про-понуються закладами вищо! освiти, до потреб ринку пращ. Але неважко побачити, що найбкьший вклад у загальну чисельшсть зареестрованого безробiття у 2013-2017 рр. дають особи з професшно-техшчною освйою (кожного року це на рiвнi 34-36%), i це висвй-люе мейнстрим у розвитку сфери професшно-техшч-но! освiти - шновацшш трансформац11 з метою фор-мування у молодi сучасних професшних компетенцiй для ефективного використання людських ресурав.
2013
2014
2015
2016
9 мкяцт 2017 Р1к
Повна вища осв1та I Базова та неповна вища осв1та
■ Професшно-техычна осв1та
■ Повна загальна середня осв1та
■ Базова загальна середня \ початкова осв1та
Рис. 5. Динамта розподiлу заресстрованих безробiтних за рiвнем освiти, 2013-2017 рр. Джерело: побудовано за [16].
У вковш структурГ (рис. 6) можна вГдмГтити, що найб1льшГ частки безробГтних у 2017 р. припадають на вковГ групи 40-49 Г 50-59 роив, найменша - на вь кову групу 35-39 рокГв. Середнш вГк безробГтних осГб у 2017 р. був 36,9 роив, але в УкраШ Гснуе потреба в розробщ загально! державно! програми, яка буде спрямована на активГзащю професшно! дшльнос-тГ, особливо людей вком старше 50 рокГв, оскГльки доволГ часто при спробГ працевлаштуватись людина старше 40 роив стикаеться з проявами ейджизму вГд роботодавцГв.
17,89%
15,43%
23,45%
15,32%
,75%
12,16%
□ 15-24 роки ■ 35-39 рокт
□ 25-29 рокт □ 40-49 рокт И 30-34 роки ■ 50-59 рокт
Рис. 6. Розподт безроб^них за вiковими групами, 2017 р. Джерело: побудовано за [14].
Одним Гз видГв сощального захисту населення вГд безробГття е грошовГ виплати по безробк-тю. За даними Державно! служби зайнятостГ, у 2005 р. - I швркчГ 2017 р. середнГй розмГр допомо-ги по безробГттю складав вГд 58% до 103% (у 2016 р.) по вГдношенню до мШмально! заробГтно! плати в краШ (табл. 1). Незважаючи на постшне збГльшення розмГру виплат по безробГттю, у доларовому еквша-лентГ щ суми зовсГм незначнГ. ПГсля максимального значення у 140,7 дол. США у 2013 р. цей показних зменшився майже вдвГчГ у 2014 р. - до 52,4 дол. США, що, безумовно, пов'язано з обвалом курсу гривш У ачш 2018 р. середнГй розмГр допомоги по безробГттю склав 4798 грн, що становить 128,9% вГд розмГру мШмально! заробГтно! плати в 3723 грн.
На думку нобелГвських лауреатГв Штера Дай-монда, Дейла Мортенсена Г Крктофера Шссаркеса [12; 13], висок соцГальнГ виплати в розвинених кра!-нах сприяють гальмуванню процесу працевлашту-вання. Виплати по безробГттю, вГдповГдно до моделГ БЫР, пГдвищують очГкування в безробГтних щодо мШмально! зарплати, на яку вони згодш працювати. РоботодавцГ, вГдчуваючи пресинг з боку претенден-тГв, не посшшають наймати додаткових пращвни-кш, особливо в умовах кризи, коли можливостГ для зростання доходГв мШмальш На думку вчених, без-
робитя неможливо подолати пГдвищенням розмГру виплат.
АналГзуючи структуру зареестрованого безробГття за видами економГчно! д1яльностГ, можна поба-чити, що у I швркчГ 2017 р. лГдирували чотири групи - скьське господарство, лГсове господарство та рибне господарство (11,8%), державне управлшня й оборона, обов'язкове сощальне страхування (18,2%), переробна промисловГсть (11,2%) та оптова та роз-дрГбна торгГвля, ремонт автотранспортних засобГв Г мотоциклГв (14,5%). УсГ шшГ види економГчно! дк яльностГ займають 44,3%. Якщо подивитися на щ по-казники в динамГцГ, то, за даними Державно! служби зайнятостГ, за останш чотири роки саме вищеназваш чотири види дГяльностГ займають бкьше двох третин вГд загально! ккькост зареестрованих безробГтних.
За даними Державно! служби зайнятостГ, на кь нець грудня 2017 р. ккьккть вакансш станови-ла 50 356, з них найбкьш затребуваними були квалГфковаш робГтники з Гнструментом Г робкники з обслуговування, експлуатацГ! та контролювання за роботою технологкного устаткування та машин. У 2017 р. за допомогою Державно! служби зайнятостГ було працевлаштовано 16 357 безробГтних, 237 472 оаб отримували допомогу по безробГттю. В останне десятиркчя активно розвиваеться поширення ш-формацГ! щодо потреб роботодавцГв у фахшцях через штернет-мережу за допомогою сайтш HeadHunter, rabota.ua, Work.ua тощо, яш пропонують актуальнГ вакансГ! компанГй в УкраШ Г за кордоном. КрГм того, на порталах можна знайти статистичну шформацш стосовно поданих резюме, ккькосп вакансш та заробГтно! плати, яка вГдображае реальний стан працев-лаштування в краШ, статтГ на актуальну тематику та рГзноманГтнГ поради роботодавцям Г претендентам на посаду. З кожним роком усе бкьше людей вико-ристовують щ сайти для пошуку роботи, так само як Г компанГ! для пошуку пращвникш. МГжнародний ка-дровий портал HeadHunter Укра!на стверджуе, що на кГнець квГтня 2018 р. на сайтГ зареестровано 20 312 вакансш, 1 138 552 резюме та 64 391 компанГй [18], середня ккьккть вакансш за рк складае 19 450. Топ-10 вакансГй за професГйними сферами складають: продаж; шформацшш технологи, штернет, телеком; маркетинг, реклама, РК; робочий персонал; адмШ-стративний персонал; виробництво; будГвництво, нерухомГсть; початок кар'ери, студенти; транспорт, логГстика; банки, ГнвестицГ!, лГзинг. Сайт пошуку ро-боти Work.ua презентуе 72 698 вакансш та 2 184 517 поданих резюме станом на квкень 2018 р. [19]. Удо-сконалення системи ГнформацГйного забезпечення ринку пращ та створення спещальних послуг для цього з метою боротьби з фрикцГйним безробГттям буде сприяти покращенню ситуацГ! на ринку пращ та переходу до продуктивно! та шновацшно! зайнятостГ.
Таблиця 1
Показники динамши мЫмально!' та середньо!' заробiтно!' плати та середнього розмiру допомоги по безробiттю
в Укра!ш, 2005 р, - I пiврiччя 2017 р,
Р^ Середнш розмiр допомоги за мкяць, грн Середшй розмiр допомоги за мкяць, дол. США Вщношення середнього розмiру допомоги за мкяць до мЫмально!' зароб^но!' плати, % Вщношення середнього розмiру допомоги за мкяць до середньо!' зароб^но!' плати, %
2005 192,9 38,2 58,10 23,9
2006 251,5 49,8 62,87 24,2
2007 299,5 59,3 65,12 22,2
2008 451,1 58,6 74,56 25,0
2009 630,1 78,9 84,69 33,1
2010 712,8 89,5 77,31 31,8
2011 847,3 106 84,39 32,2
2012 966,8 121 85,25 31,9
2013 1124,9 140,7 92,36 34,5
2014 1178,6 74,7 96,76 33,9
2015 1289,4 54,2 93,57 30,7
2016 1649,0 60,6 103,06 31,8
2017 2018,1 77,9 63,07 30,4
Джерело: складено за [14; 16; 17].
ВИСНОВКИ
Зростання безробтя може призвести до низки негативних наслоив та сощально! напруженостi. Одним iз важливших завдань сусп1льства виступае запобiгання збкьшенню об'емiв довготривалого та латентного безробтя за допомогою трансформаци його щонайменше в часткову зайняпсть, для чого можна рекомендувати таи заходи:
+ постiйний монiторинг ринку працi iз застосу-ванням статистичного аналiзу, сучасних мето-дiв економiко-математичного моделювання та прогнозування для усунення дисбалансу попиту та пропозицй робочо! сили, у тому числГ сезонного, довгострокового та циклГч-ного безробiття, оцiнка ризишв безробiття; + монiторинг та регулювання зовншшх та внутрiшнiх мiграцiйних потошв, оцiнювання впливу мiграцii на стан ринку пращ; + створення умов та законодавчо! бази для швестицшно! привабливостi бiзнесу, у тому числГ малого та середнього, що приведе до створення нових робочих мшць; + державна полiтика в ц1лому, яка спрямована на захист вйчизняного ринку та залучення iнвестицiй, мае сприяти активiзацii людсько-го кашталу кра!ни; + удосконалення механiзму адмшктративного регулювання, розвиток системи соцiального партнерства та створення додаткових робо-чих мшць у державному секторi як одна з мiр запобiгання ци^чному та прихованому без-робiттю;
+ диференцiацiя засобiв регулювання ринку працi на макро- та мезорiвнях для охоплення нацюнального ринку працi в щлому та реп-ональних ринкш, розробка комплексiв спе-цифiчних засобiв для регулюючого впливу на ринки пращ кожного окремого регюну з урахуванням !х особливих проблем; + змiцнення конкуренци та демонополiзацii ринку, полiпшення фiнансових умов розви-тку приватного сектора економжи, стимулю-вання шновацшно! активностi пiдприемств; + створення шдприемствами престижних робочих мкць для пiдвищення !х рГвня конку-рентоспроможностi на ринку працi Украши та у свГтГ з метою залучення висококвалiфiко-ваних ро6ГтникГв, у тому числГ й iноземних; + матерiальне та нематерiальне стимулюван-ня працiвникiв, застосування соцiальних гарантiй та шльг, розвиток репродуктивних програм, що спрямоваш на охорону здоров'я матерi та дитини, покращення умов пращ персоналу з маленькими дггьми; + розвиток на законодавчому рГвнГ державного стимулювання (наприклад, скорочення ставки податшв) пiдприемств, якГ надають ро6очГ мГсця певним категор1ям населення, таким як швал^и, молодь пГсля закшчення навчання, внутрГшньо перемiщенi особи, яш змГнили вид дГяльностГ тощо; + створення вГддглГв на пiдприемствах для по-стГйно! перепiдготовки та шдвищення квалi-
фкаци пращвнишв, вивчення та застосуван-ня зарубiжного досвiду та iнновацiйних тех-нологiй, проведення тренiнгiв та навчальних занять;
+ створення нових i розвиток i вдосконален-ня д1яльност1 iснуючих державних центрiв, у тому числ1 державно! служби зайнятостi, з тдвищення квал1ф1кацИ та переквал1ф1кацИ населення, що бажае п1двищити св1й р1вень конкурентоспроможноста на ринку пращ, роз-робка шдишдуалзних рекомендацш для спри-яння працевлаштуванню, особливо для сощ-ально вразливих груп населення, таких як ш-вал1ди, молодь, внутршньо перемщеш особи тощо, використання сучасних технолопчних схем надання соц1альних послуг [20, с. 297];
+ п1двищення ефективност1 та якост1 програм з переквал1ф1кацГ! безроб1тних, створення недержавних оргашзацш з п1дтримки без-роб1тних, впровадження «шновацшно! тех-нологГ! соц1ально-профес1йно! реабштаци безроб1тних» [20, с. 308], надання юридично! допомоги щодо започаткування i ведення б1знесу, страхування в1д безроб1ття та вивчення заруб1жних приклад1в таких оргаш-зац1й (наприклад, некомерцшна орган1зац1я National Employment Law Project (NELP) у США, яка вже б1льше 40 рок1в в1дстоюе права та потреби малозабезпечених i безроби1-них працiвникiв) [21]. NELP працюе у сшвп-рацi з державними, мшцевими та нащональ-ними оргашзащями щодо сприяння пол1тиц1 та програмам, як1 створюють сучаснi робоч! м1сця, зм1цнюють мо61льн1сть, п1двищують працездатшсть працiвникiв та допомагають безробiтним повернути со61 економiчну не-залежнiсть;
+ стимулювання розвитку мережi 61рж труда та HR-компанiй, як1 зд1йснюють посередницьку д1яльшсть на ринку працi для зниження р1в-ня структурного та фрикцшного безробiття, удосконалення системи шформацшного за-безпечення ринку працi;
+ узгодження функцiонування ринку працi та системи осв1ти для урiвноваження попиту i пропозиц:! працi в р1зних сегментах ринку, працiвникiв р1зних квалiфiкацiй, в1кових ка-тегорiй i стай, своечасна адаптацiя професш-но! осв1ти до потреб економiки, гармонiзацiя системи осв1ти до стандартiв ринково! еко-ном1ки.
Оск1льки безробiття е серйозною макроеконо-м1чною проблемою та шдикатором макро-економiчно! нестабiльностi, держава повинна вжити заходiв для боротьби з нею. Проте шляхи подолання безробггтя безпосередньо залежать в1д
B^iB безробiття, оск1льки вони 06yM0BAeHÎ рiзними причинами. Водночас OKpeMi засади не можуть по-внiстю усунути ризик безробггтя та його зростання, це може бути досягнуто лише за умови загального полшшення економiчноï ситуаци в краïнi. Тому на-щональна полiтика боротьби з безробiттям повинна зосереджуватися на довгостроковш перспективi, за-безпечуючи не ткьки зайнятiсть населення, а й ста-бкьне економiчне зростання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ошменко В. В. Ринок працi та соцiальний захист населення Украши: ретроаналiз, проблеми, шляхи виршен-ня : монографiя. Кш'в : 1н-т демографп' та соцiальних досли джень iMern М. В. Птухи НАН Украши, 2013. 456 с.
2. Марченко I. С. Довготривале безроб^тя в УкраМ Демографiя та со^альна економка. 2013. № 2. С. 224-233.
3. Близнюк В. В. Укра'шський ринок працi: iсторич-нi виклики та новi завдання. Укранський социум. 2016. № 3. С.58-71.
4. Маршавш Ю. М. Економiчна ефективнiсть заходiв щодо активного сприяння зайнятост зареестрованих безро-бiтних в умовах тривало'1 кризи: методологiя та шструмента-рiй оцiнювання. Ринок прац та зайнятсть населення. 2016. № 1. С. 3-7.
5. 1ль|'ч Л. М. Цшшсш орiентацiï молодi в осв^ньо-професiйнiй сферi та шляхи мiнiмiзацiï ризикiв ÏÏ гадального вiдторгнення на ринку працк Украна: аспекти пра^. 2014. № 8. С. 15-22.
6. Судаков М. В. Випереджальне оцшювання рiвня безроб^тя на основi щомiсячного опитування експерив: адаптацiя досвiду Нiмеччини. Ринок прац та зайнятсть населення. 2014. № 4. С. 63-64.
7. Семенова К. Д. Аналiз впливу економiчноï кризи на рiвень безроб^тя в УкрашК Всник соцiально-економiчних достджень. 2012. № 1. С. 106-111.
8. Погорша I. I. Сучасний стан та проблеми безробк тя в УкрашК Науковий всник Мiжнародного гумантарного унiверситету. Серiя : Економiка i менеджмент. 2016. Вип. 16. С. 118-121.
9. Beveridge W. H. Full Employment in a Free Society (The Works of William H. Beveridge): A Report. London ; New York : Routledge. 2014. 438 p.
10. Akerlof G., Spence M., Stiglitz J. L'asymetrie au coeur de la nouvelle microeconomie. Problèmes économiques. 2001. No. 2734. P. 19-24.
11. Ghayad R., and Dickens W. T. What Can We Learn by Disaggregating the Unemployment-Vacancy Relationship? FRB of Boston Public Policy Briefs. 2012. No. 12-3. Р. 1-13.
12. Diamond P. A., Hausman J. A. Individual Retirement and Savings Behavior. Journal of Public Economics. 1984. Vol. 23. No. 1-2. P. 81-114.
13. Mortensen D. T., Pissarides C. A. Job Creation and Job Destruction in the Theory of Unemployment. Review of Economic Studies. 1994. Vol. 61. 3. P. 397-415.
14. Офщмний сайт Державного комгету статистики Украши. URL: www.ukrstat.gov.ua
15. Eurostat Database. URL: http://ec.europa.eu/euro-stat/data/database
16. Державна служба зайнятоси. URL: https://www. dcz.gov.ua/
<
о
1= <
=п _а
<С
о
о <
< Q_
<
О
<
Si
Ш
17. Ставки, шдекси, тарифи / Мшфш УкраТни. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/
18. Оживление на рынке труда в Украине: количество вакансий растет // HeadHunter УкраТна. URL: https://hh.ua/ article/22154
19. Кшьмсть ваканш i резюме // Сайт пошуку роботи в УкраТ'ш Work.ua. URL: https://www.work.ua/stat/count/
20. 1нновацмна УкраТна 2020 : нацюнальна доповiдь / за заг. ред. В. М. Гейця та ш. КиТв, 2015. 336 с.
21. Conti J. M. Unemployment Insurance: An Overview of the Challenges and Strengths of Today's System. Hearing before the United States Congress // National Employment Law Project. URL: http://www.nelp.org/content/uploads/Testimony-Unemployment-Insurance-Overview-Challenges-Strengths.pdf
REFERENCES
Akerlof, G., Spence, M., and Stiglitz, J. "L'asymetrie au coeur de la nouvelle microeconomie". Problemes economiques, no. 2734 (2001): 19-24.
Beveridge, W. H. Full Employment in a Free Society (The Works of William H. Beveridge): A Report. London; New York: Rout-ledge, 2014.
Blyzniuk, V. V. "Ukrainskyi rynok pratsi: istorychni vyklyky ta novi zavdannia" [The Ukrainian Labor Market: Historical Challenges and New Challenges]. Ukrainskyi sotsium, no. 3 (2016): 58-71.
Conti, J. M. "Unemployment Insurance: An Overview of the Challenges and Strengths of Today's System. Hearing before the United States Congress". National Employment Law Project. http://www.nelp.org/content/uploads/Testimony-Unemploy-ment-Insurance-Overview-Challenges-Strengths.pdf
Derzhavna sluzhba zainiatosti. https://www.dcz.gov.ua/
Diamond, P. A., and Hausman, J. A. "Individual Retirement and Savings Behavior". Journal of Public Economics. Vol. 23, no. 1-2 (1984): 81-114.
Eurostat Database. http://ec.europa.eu/eurostat/data/ database
Ghayad, R., and Dickens, W. T. "What Can We Learn by Disaggregating the Unemployment-Vacancy Relationship?". FRB of Boston Public Policy Briefs, no. 12-3 (2012): 1-13.
Ilich, L. M. "Tsinnisni oriientatsii molodi v osvitnyo-profesi-inii sferi ta shliakhy minimizatsii ryzykiv yii sotsialnoho vidtorh-nennia na rynku pratsi" [Valuable orientations of young people in the educational-professional sphere and ways of minimizing
the risks of its social exclusion in the labor market]. Ukraina: as-pekty pratsi, no. 8 (2014): 15-22.
Innovatsiina Ukraina 2020 : natsionalna dopovid [Innovative Ukraine 2020: National Report]. Kyiv, 2015.
"Kilkist vakansii i reziume" [Number of vacancies and resume]. Sait poshuku roboty v Ukraini Work.ua. https://www. work.ua/stat/count/
Marchenko, I. S. "Dovhotryvale bezrobittia v Ukraini" [Long-term unemployment in Ukraine]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, no. 2 (2013): 224-233.
Marshavin, Yu. M. "Ekonomichna efektyvnist zakhodiv shchodo aktyvnoho spryiannia zainiatosti zareiestrovanykh bezrobitnykh v umovakh tryvaloi kryzy: metodolohiia ta instrumental otsiniuvannia" [Economic effectiveness of measures to actively promote the employment of registered unemployed in the conditions of a long-term crisis: methodology and evaluation tools]. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia, no. 1 (2016): 3-7.
Mortensen, D. T., and Pissarides, C. A. "Job Creation and Job Destruction in the Theory of Unemployment". Review of Economic Studies. Vol. 61.3 (1994): 397-415.
"Ozhivleniye na rynke truda v Ukraine: kolichestvo vakansiy rastet" [The revival in the labor market in Ukraine: the number of vacancies is growing]. HeadHunter Ukraina. https:// hh.ua/article/22154
Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
Onikiienko, V. V. Rynok pratsi ta sotsialnyi zakhyst naselen-nia Ukrainy: retroanaliz, problemy, shliakhy vyrishennia [Labor market and social protection of Ukraine's population: retrospective analysis, problems, solutions]. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsi-alnykh doslidzhen imeni M. V. Ptukhy NAN Ukrainy, 2013.
Pohorila, I. I. "Suchasnyi stan ta problemy bezrobittia v Ukraini" [The current state and problems of unemployment in Ukraine]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho univer-sytetu. Seriia : Ekonomika i menedzhment, no. 16 (2016): 118-121.
"Stavky, indeksy, taryfy" [Rates, indices, tariffs]. Minfin Ukrainy. https://index.minfin.com.ua/ua/
Semenova, K. D. "Analiz vplyvu ekonomichnoi kryzy na riven bezrobittia v Ukraini" [Analysis of the impact of the economic crisis on the unemployment rate in Ukraine]. Visnyk sotsi-alno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 1 (2012): 106-111.
Sudakov, M. V. "Vyperedzhalne otsiniuvannia rivnia bez-robittia na osnovi shchomisiachnoho opytuvannia ekspertiv: adaptatsiia dosvidu Nimechchyny" [Outcome assessment of unemployment on the basis of a monthly expert survey: adapting Germany's experience]. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia, no. 4 (2014): 63-64.
