Научная статья на тему 'ПРОТИРіЧЧЯ ТА ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ НАЦіОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦі'

ПРОТИРіЧЧЯ ТА ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ НАЦіОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
54
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
ПРАЦЯ / РИНОК ПРАЦі / ЗАЙНЯТіСТЬ / ПРОТИРіЧЧЯ / СОЦіАЛЬНО-ТРУДОВі ВіДНОСИНИ / РОЗШИРЕНЕ ВіДТВОРЕННЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Сибірцев Володимир Васильович

Метою статті є узагальнення та систематизація протиріч та проблем сучасного розвитку національного ринку праці, а також визначення причин і передумов виникнення та закономірностей вирішення зазначених суперечностей. У складі передумов до виникнення проблем сучасно­го розвитку національного ринку праці виділено та охарактеризовано групи протиріч: відтворювальні, міжфазові, цільові, просторово-часові, територіально-галузеві. Доведено необхідність розробки та реалізації державної політики регулювання національного ринку праці, що визна­чала би довгострокові пріоритети дій держави у сферах інституціонального та інфраструктурного будівництва, освіти та культури, науково-технічної та інноваційної діяльності.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ПРОТИРіЧЧЯ ТА ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ НАЦіОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦі»

УДК 331.5.024.5:331.526(043.5)

ПРОТИР1ЧЧЯ ТА ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ НАЦ1ОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦ1

© 2017 СИБ1РЦЕВ в. в.

УДК 331.5.024.5:331.526(043.5)

Сибiрцев В. В. npoTMpi44q та проблеми сучасного розвитку нацюнального ринку працi

Метою cmammi е узагальнення та систематиза^я протирч та проблем сучасного розвитку национального ринку прац1 а також визначення причин i передумов виникнення та законом/рностей виршення зазначених суперечностей. У складi передумов до виникнення проблем сучасного розвитку нацюнального ринку прац вид'шено та охарактеризовано групи протир'м: в'дтворювальш, м/жфазов/, цмьов^ просторово-часовi, територ'шльно-галузеви Доведено необхiднiсть розробки та реал'ваци державноi полтики регулювання нацонального ринку прац1 що визна-чала би довгостроковi прюритети дй держави у сферах шституцшнального та шфраструктурного буд'вництва, освти та культури, науково-техтчно! та iнновацiйноi д'тльности

Ключов'! слова: праця, ринок прац1 зайняткть, протир'тя, соцiально-трудовi в'дносини, розширене в'дтворення. Табл.: 1. Ббл.: 12.

Сиб'рцев Володимир Васильович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки, менеджменту та комерцiйно¡ д'тльностi, Центральноукрашський нацональний техшчний ушверситет (пр. Ушверситетський, 8, Кропивницький, 25006, Украна) E-mail: sybirtsev@ukr.net

УДК 331.5.024.5:331.526(043.5) Сибирцев В. В. Противоречия и проблемы современного развития национального рынка труда

Целью статьи является обобщение и систематизация противоречий и проблем современного развития национального рынка труда, а также определение причин и предпосылок возникновения и закономерностей преодоления данных противоречий. В составе предпосылок к появлению проблем современного развития национального рынка труда выделены и охарактеризованы группы противоречий: воспроизводственные, межфазовые, целевые, пространственно-временные, территориально-отраслевые. Доказана необходимость разработки и реализации государственной политики регулирования национального рынка труда, которая определяла бы долгосрочные приоритеты действий государства в сферах институционального и инфраструктурного строительства, образования и культуры, научно-технической и инновационной деятельности.

Ключевые слова: труд, рынок труда, занятость, противоречия, социально-трудовые отношения, расширенное воспроизводство. Табл.: 1. Библ.: 12.

Сибирцев Владимир Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики, менеджмента и коммерческой деятельности, Центральноукраинский национальный технический университет (пр. Университетский, 8, Кропивницкий, 25006, Украина) E-mail: sybirtsev@ukr.net

UDC 331.5.024.5:331.526(043.5) Sybirtsev V. V. The Contradictions and Problems in the Current Development of the National Labor Market

The article is aimed at generalizing and systematizing the contradictions and problems of the current development of the national labor market, identifying the causes and preconditions for the emergence together with regularities of overcoming these contradictions. Among the preconditions for emergence of problems of the current development of the national labor market the following groups of contradictions have been identified and characterized: reproductive, interphased, targeted, spatial-temporal, territorial and sectoral. The need to develop and implement the State policy of regulating the national labor market, which would determine the long-term priorities of actions on the part of the State in the spheres of institutional and infrastruc-tural construction, education and culture, science, technology and innovation, has been proved.

Keywords: labor, labor market, employment, contradictions, social and labor relations, expanded reproduction. Tbl.: 1. Bibl.: 12.

Sybirtsev Volodymyr V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics, Management and Commercial Activities, Central Ukrainian National Technical University (8 Universytetskyi Ave, Kropyvnytskyi, 25006, Ukraine) E-mail: sybirtsev@ukr.net

Ринок пращ е одним iз найбкьш складних за структурною побудовою та розма!тих за змютом со-цiально-економiчних вцносин, яю здшснюються в рамках процейв його функцюнування та розвитку, утворень господарсько! системи сучасного суспкьства. Через операцГ! на цьому ринку великою мiрою забез-печуеться розширене вцтворення людського кашталу, необхцного не ткьки для формування належного ресурсного забезпечення продуктивного виробництва економiчних благ, але й для розбудови соцюкультурних засад цившзацшного розвитку людсько! спкьноти в цкому. Мехашзм збалансування попиту i пропозицГ! на основi визначення вартост пращ в рамках ринку пращ значною мiрою обумовлюе динамжу змш сощальних стандарпв, рiвня якост та безпеки життедшльносй, добробуту населення. Ринок пращ, заснований на до-бровкьност участ економiчних агенпв у певних видах i формах сощально-трудових в^носин, визначаеться також потужними можливостями для шдтримки реаль

заци творчо-креативного потенщалу пращвниюв через затвердження повно! свободи вибору форм i видiв пра-цевлаштування. Проте, з шшого боку, функцюнування та розвиток ринку пращ як феномена ринково! економь ки е вцображенням сучасних тенденцш трансформацГ! свггово! господарсько! системи, а, отже, характеризуются наявшстю складного комплексу проблем i проти-рiч, джерелом виникнення яких слц вважати супереч-ливий характер соцiально-економiчних явищ i процейв, притаманних сучасному етапу цившзацшних змш людського суспкьства.

Теоретико-методолопчш та концептуальш по-ложення, що визначають закономiрностi виникнення проблем i протирiч у сучасному розвитку нацюнального ринку пращ, знайшли широке вцображення в до-слцженнях провцних в^чизняних ы зарубiжних на-уковщв, таких як У. Бек [9], Д. Белл [1], I. Валлерстайн [12], В. Геець [4], Д. Дерлугьян [12], В. 1ноземцев [1], К. Калхун [12], М. Кастельс [2], Б. Кваснюк [4], М. Ки-

зим [3], Р. Колшз [12], М. Манн [12], В. Семиноженко [4], О. Сухарев [5], А. Фкшенко [6], Ч. Хендi [7], А. Чухно [8], П. Майкелл [10], Д. Рiфкiн [11] та ш. Проте слiд вцзна-чити, що широта та розма!ття суперечливих проявiв у розвитку нацiонального ринку пращ, пов'язаних iз нео-днозначнiстю трансформацшних змiн, якi вiдбуваються у свгговш господарськiй системi, визначае необхiднiсть систематизаци та узагальнення протирiч i проблем у цш сферi, що до цього часу не знайшло повного i адекватного висвiтлення в наукових дослiдженнях.

Метою дослiдження в робот е узагальнення та систематизацiя протирiч та проблем сучасного розвитку нацюнального ринку працi, а також визначення причин i передумов виникнення та закономiрностей ви-ршення зазначених суперечностей.

Суперечливий характер сучасного етапу розвитку ринку пращ знаходить прояв у накопиченш велико! ккькоси проблем, пов'язаних iз незбалан-сованiстю вiдносин зайнятостi (на уск рiвнях iснування свиово! господарсько! системи), що, своею чергою, вь дображаеться у поширенш кризових явищ у рiзних сферах суспкьного життя, а саме:

- в економiчнiй сферi (порушення пропорцшнос-тi розширеного вiдтворення суспкьного виробництва, обов'язковою передумовою для якого е вiдновлення людських ресурсiв як одночасно кiнцевого споживача та складово'1 продуктивних сил, внаслцок неспроможно-стi ринкового механiзму щодо забезпечення належних кiлькiсних, структурних та яюсних параметрiв людсько-го кашталу; зростання бiдностi та розриву в рiвнi добро-буту зайнятого та незайнятого населення, що не ткьки обмежуе платоспроможний попит на виготовлеш еко-номiчнi блага, але й може мати загрозливi наслiдки для стабкьност функцiонування та розвитку господарсько'1 системи у цкому);

- у виробничо-технологiчнiй сферi (повне опану-вання iнновацiйними технологiчними процесами та зраз-ками ново! продуктивно! технiки вимагае вц виробникiв стрiмко зростаючого рiвня володiння компетентностя-ми в рiзних галузях людсько! дiяльностi, а утруднення або неможливють через ринок пращ, тюно пов'язанi iз системою подготовки та перепiдготовки кадрiв, забезпечення належност виконання такого роду вимог визначае для роботодавщв перешкоди щодо модернiзацi! виробничо! бази та п1дтримки конкурентоспроможностi товарш i послуг, що пропонуються споживачевi в умовах неухильного загострення ринково! конкуренцп);

- у соцшльнш сферi (через поширення рiзних форм безробiття та частково! зайнятостi, пов'язане як iз штенсифжащею iнновацiйних процесiв автоматиза-щ! виробництва, так i з суттевим збкьшенням вимог щодо компетентностi найманих пращвниюв, що, своею чергою, призводить до посилення навантаження на державнi фiнанси в частиш виконання державою со-щальних гарантiй i обов'язкiв, а також до певно! культурно! та фахово! деградащ! незайнятого населення, що позбавлене (при вцсутносп реальних робочих мiсць та доступу до освиньо! системи перепiдготовки кадрiв) практичних можливостей як для реалiзацi! наявних

трудових потенцiй, так i для формування нових компе-тентностей, конкурентних на ринку пращ; ^м того, на-явнiсть утруднень при працевлаштуваннi може суттево скорочувати мотиващю незайнятого населення щодо участ в суспкьному виробнищга);

- у демографiчнiй сферi (порушення послцовносй та пропорцiйностi розширеного вцтворення людських ресурсiв, що проявляеться не ткьки в накопиченнi дис-пропорцш у структурi та динамiцi змш чисельностi населення, але й у виникненш перешкод щодо забезпечення належного рiвня здоров'я, освiти i культури нових поколiнь члешв суспкьства) та iн.

3 точки зору автора, виникнення та поширення зазначених проблем являе собою прямий наслцок наявност та прояву об'ективних протирiч у розвитку нацюнального ринку пращ (табл. 1), джерелом виникнення яких слц вважати невцповцшсть тради-цiйного ринкового механiзму забезпечення зайнятост та прiоритетiв та iмперативiв постiндустрiального суспкьства, розбудова господарських засад якого вiдбува-еться на цей час.

Отже, у складi передумов виникнення проблем сучасного розвитку нацюнального ринку пращ видкено таю групи протирiч:

+ вiдтворювальнi (виражають характер та змiст основних економiчних пропорцiй та баланйв мiж окремими аспектами загального процесу суспкьного вiдтворення); + мiжфазовi (пов'язаш ш суперечливим характером участ ринку працi в обслуговуваннi складно! системи зв'язюв у контекст забезпечення безперервного потокового кругообiгу, рушш-ною силою якого виступае розма!тий комплекс iнтересiв та мотивiв учасникiв вцтворювально-го процесу);

+ цiльовi (виникають у зв'язку з розбiжностями цкей, якi переслцують економiчнi агенти, що дiють на рiзних рiвнях економiчно! системи); + просторово-часовi (пов'язанi з географiчною та часовою диференцiацiею процесiв продуктивно! зайнятоси); + територiально-галузевi (обумовлюються дисбалансами та диспропорцшми в регюнальному розмiщеннi людсько! складово! продуктивних сил суспкьства). Дисбаланси та диспропорци, що виникають на ринку пращ в ходi процесу суспкьного вцтворення, з дiалектичноl точки зору являють собою прояв i наслiдок невiдповiдностi мехашзму виробничих вiдносин, важ-ливою складовою якого е регулювання ринкового балансу попиту та пропозищ! людських ресурйв, до стану розвитку продуктивних сил суспкьства. При цьому такого роду нев1дпов1дшсть проявляеться як у розбалан-сованост потреб формування належно! та достатньо! ресурсно! бази суспкьного вцтворення iз реальними параметрами накопиченого суспкьством i придатного до участ в ринковому обмiнi людського кашталу, так i в шдтримщ цiлiсностi, синхронiзацi! протiкання та системно! едност стадiй вiдтворювального процесу,

Таблиця 1

Склад протирiч сучасного розвитку нацюнального ринку працi

Група протирiч Види протирiч

1 2

Мiж зростаючими потребами сусптьного виробництва в оновленнi компетентностей пра^вниш та можливостями пiдвищення квалiфiкацíГ та перепщготовки кадрiв (структурний дисбаланс)

Мiж бюджетними можливостями державного фiнансування со^альних програм, пов'язаних iз забезпе-ченням зайнятосп, та потенцiалом утворення робочих мкць у нацiональному господарствi (бюджетний дисбаланс)

Мiж розподiлом обмежених людських ресурав серед галузей iз рiзним рiвнем використання живоГ' й упредметненоГ' прац (дисбаланс розподiлу)

Мiж iнновацiйними тенден^ями замiщення живоГ' працi в ходi автоматизацп виробничих процесiв та необхщшстю утворення нових робочих мiсць для пщтримки повноГ' зайнятостi (шновацшно-технолопчний дисбаланс)

Вщтворювальы Мiж рiвнями розвитку економiчних i соцiальних iнститутiв на ринку прац (iнституцiональний дисбаланс)

Мiж вимогами шфраструктурного забезпечення соцiально-трудових вiдносин i наявним рiвнем розвитку шфраструктури ринку працi (iнституцiональний дисбаланс)

Мiж потребами в залученнi людських ресурав у галузях iз рiзним рiвнем продуктивностi створення доданоГ' вартостi та, як нашдок, рiзним рiвнем оплати прац (дисбаланс продуктивностi)

Мiж тенденцию до швидкого зростання багатопрофiльностi найманоГ' працi (новi трудовi функцГГ, «збагачення працi», синтез функцiй i сумiжних професiй i т. iн.) та здатыстю системи пiдготовки кадрiв у взавмодп з ринком працi щодо забезпечення адекватного цим тенден^ям процесу формування тру-дових компетентностей (дисбаланс змiсту працi)

Мiж циклiчним характером динамки змЫ суспiльного виробництва та цишчшстю прояву со^ально-демографiчних тенденцм у пропозицп трудових ресурсiв ^жцишчний дисбаланс)

Мiж зростаючими споживчими потребами економiчно активних суб'£ктiв та обмеженими можливостями для пщвищення продуктивной та оплати працi (мотивацiйний дисбаланс)

Мiж консерватизмом традицiйних форм зайнятосп, якi пiдтримуються через ринок праць та можливостями впровадження та використання гнучких форм працевлаштування, що надаються через реалiза-цiю шформацшних технологiй постiндустрiального технологiчного укладу (дисбаланс форм зайнятосп)

Мiж капiталiстичною (базусгься на приватно-власницькому механiзмi розподiлу створеноГ' новоГ' варто-ст!) природою со^ально-трудових вiдносин, якi здiйснюються через ринок праць та поширенням тенденцiй щодо соцiалiзацiГ' виробничих вiдносин, усуспiльнення результат продуктивно''' активностi економiчних агентiв (дисбаланс вщносин власностi)

Мiж i£рархiчним характером побудови со^ально-трудових вiдносин на ринку прац та розвитком мережних суб'£кт-суб'£ктних вiдносин у сферi зайнятостi (оргаызацмний дисбаланс)

Мiжфазовi Мiж колективним характером прийняття уыфкованих рiшень у сферi зайнятосп та поширенням тенденцш щодо зростання рiвня автономiзацiГ' працi, самостiйностi пра^вниюв, надiлених усе бiльш широкими повноваженнями (дисбаланс колективiзму-iндивiдуалiзацiГ')

Мiж свободою волевиявлення та пщтримкою творчо-креативного потенцiалу найманих пра^вниш (соцiальний порядок, що фунтусгься на безособистiсних соцiальних вiдносинах), на забезпечення яких оркнтовано розвиток ринку прац в умовах формування постшдус^ального технологiчного способу виробництва, i поширенням серед суб'£ств господарювання, якi створюють робочi мiсця, соцiальних i£рархiй та со^альних вiдносин, що базуються на особислсних зв'язках, унiях та привтеях, вибiрковостi мотивацп тощо (дисбаланс со^альних порядкiв)

Мiж зростанням фiзiологiчних, емоцшних навантажень, пiдвищенням рiвня iнтенсивностi трудовоГ' дiяльностi найманих працiвникiв та обмежешстю можливостей роботодавцiв щодо надання ним адекватного матерiального та (або) морального винагородження (дисбаланс винагородження)

Мiж рiвнем оплати працi рiзних категорш зайнятих, зокрема мiж винагородженням провщних фахiвцiв, вищого керiвництва пiдпри£мств та шших категорiй найнятого персоналу, що часто ма£ екстремальний характер розриву (дисбаланс оплати працО

Цiльовi Мiж державними цтями пiдтримки повноГ' зайнятостi та локальними пщпри£мницькими вимогами щодо обов'язкового досягнення найбтьшого рiвня ефективностi використання людських ресурав (дисбаланс локалiзацiГ' цтей)

Мiж державними прiоритетами зростання доходiв i добробуту населення та вимогами оптимiзацiГ' витрат на оплату прац для пiдвищення економiчноГ' ефективностi господарювання та забезпечення нацюнальноГ' конкурентоспроможностi (дисбаланс оплати працО

<

О 1=

<с =п

_а <

о

о <

< о_

<

о

<

2 ш

Зактчення табл. 1

1 2

Мiж довгостроковими прюритетами розвитку людського капiталу суспiльства та поточними завданнями ресурсного забезпечення господарськоТ активностi (дисбаланс горизонтiв цiлеполягання)

Мiж економiчними та адмiнiстративними методами регулювання розвитку ринку працi, використан-ня яких вщповщае багатоцiльовому характеру спрямованост дiй держави у цiй сферi (дисбаланс механiзмiв державного регулювання)

Мiж саморегулюванням ринку працi, що здшснюеться в iнтересах його суб'eктiв, та державним регу-люванням, що враховуе суспiльнi прiоритети та iмперативи розвитку сфери зайнятосп (регулятивний дисбаланс)

Мiж сусптьними стандартами забезпечення тендерноТ рiвностi у сферi зайнятостi та консерватизмом локальних соцюкультурних засад господарськоТ дiяльностi (гендерний дисбаланс)

Мiж тенденцiями до комерцiалiзацiТ системи освiти i пiдготовки кадрiв, що мають забезпечувати потреби ринку праць та загальнокультурним суспiльним значенням освiти (соцiокультурний дисбаланс в освт)

Мiж часовими параметрами здiйснення процеав зростання потреб у забезпеченнi вщтворювальних процесiв людськими ресурсами та часовою динамкою змш кiлькiсних, якiсних i структурних характеристик людського капралу (часовий вiдтворювальний дисбаланс)

Мiж збтьшенням попиту роботодавцiв на заповнення робочих вакансш iз тимчасовим або гнучким працевлаштуванням i традицiйними культурними стандартами постшноТ зайнятостi та вимогами отри-мання стабiльностi оплати працi (часовий дисбаланс зайнятосп)

Просторово-часовi Мiж часовими параметрами виникнення потреб у замщенш складових людського капралу, необхщних для пщтримки вiдтворювальних процесiв, та демографiчними можливостями задоволення цих потреб (демографiчний дисбаланс)

Мiж зростаючим урбанiстичним навантаженням на концентрован в окремих територiальних лока^ях (насамперед, великi мiста) ринки прац та можливостями вiдповiдних регiональних господарських комплекав щодо створення нових робочих мкць (урбaнiстичний дисбаланс)

Мiж вимогами забезпечення достатност людського кaпiтaлу для перманентноТ пiдтримки стaбiльностi вiдтворювaльного процесу в рамках нацюнальноТ економiки та зростанням мiгрaцiйноТ мобiльностi економiчно активного населення в умовах глобaлiзaцN (чaсовi диспропорцГТ мiгрaцiТ)

Мiж стихiйним (ринковим) характером теритсрально-галузевого розподiлу трудових ресурав та вимогами забезпечення рiвномiрностi та пропорцiйностi розвитку нaцiонaльного господарства (фртцшний дисбаланс)

Мiж вaртiсними параметрами оплати прац в рiзних регiонaх свггу в умовах глобaлiзaцГ'' (дисбаланс глобaлiзaцN)

Мiж соцiaльними стандартами та умовами зайнятосп в рiзних регiонaх свггу, в рiзних сферах продуктив-ноТ aктивностi та нaвiть в рамках локальних господарських утворень (корпорацш та штеграцшних об'еднань) в умовах глобaлiзaцN (дисбаланс соцiaльних стaндaртiв)

Мiж пщвищенням мiжнaродноТ мобiльностi та мiгрaцiйноТ активносл найманих прaцiвникiв, що пщтри-муеться глобaлiзaцiйними змiнaми нaцiонaльних ринкiв праць та зростанням витрат i перешкод, пов'язаних iз вiдшкодувaнням соцiaльних витрат на пщготовку та навчання мiгрaнтiв, податковими та транскордонними обмеженнями, бар'ерами для мiжнaродного руху фiнaнсових потош (економiчнi диспропорцГТ мiгрaцiТ)

Теритсрально-галузевi Мiж можливостями шфраструктури життeдiяльностi регiонiв, що виступають рецитентами мiгрaцiйних потокiв, щодо обслуговування зростаючоТ кiлькостi населення та чисельшстю мiгрaцiйних потокiв, що залучаються через ринок прац для забезпечення функцюнування регiонaльних господарських комплексiв (iнфрaструктурнi диспропорцГТ мiгрaцiТ)

Мiж умовами функцiонувaння ринш прaцi, концентрованих у окремих теритсральних локaцiях (насамперед, великi мiстa), та решти регiонaльних сегментiв нaцiонaльного ринку прац (регюнально-мегaполiснi диспропорцп)

Мiж пропорцiями розвитку освгтьоТ складовоТ формування людського капралу та потребами нацю-нального господарства у формувaннi компетентностей, як забезпечують продуктивнiсть зaйнятостi (освгтнш дисбаланс)

Мiж територiaльним розподiлом i спецiaлiзaцieю прaцi та вимогами забезпечення збалансованого розвитку регюшв держави, рiвномiрного пiдвищення якостi життя населення (дисбаланс розмщення продуктивних сил)

Мiж вимогами збтьшення антропогенного навантаження на природне середовище проживання людей в ходi продуктивной виробничоТ aктивностi суб'eктiв ринку прац та екологiчними потребами збережен-ня якостi життя населення територп (екологiчний дисбаланс)

О 1=

=п

_а <

О

о <

<

<

о

<

о

ш

нев1демною складовою якого на вси иого етапах е лю-дина. Проте релевантнкть та розма!ття зм1сту та форм участ суб'ект1в ринку пращ у здшсненш розширеного в1дтворення визначае також кнування додаткових ви-мог щодо тако! участ1, пов'язаних 1з необх1дн1стю забез-печення випереджувального характеру змш людського кап1талу, адекватних розвитку продуктивных сил су-спкьства. Особливе значення це випередження набувае в сучасних умовах, за яких прискорення та штенсифь кац1я 1нновац1Иних змш техшко-технолопчно! бази продуктивно! людсько! активност1 потребують швидкого та цкеспрямованого формування новггнГх компетент-ностеи, параметри яких не е точно встановленими та прогнозованими. Зокрема, до такого роду шноващйних змш сл1д в1днести сучасн1 тенденцГ! до широкого впро-вадження майже повнктю автоматизованих технолопч-них процейв виробництва, що можуть докор1нно пере-творити не ткьки структуру попиту на ринках пращ, але И стати шдгрунтям для докор1нно! трансформацГ! змкту прац1 та рол1 людини в розширеному суспкьно-му в1дтворенн1.

М1жфазов1 протир1ччя, на в1дм1ну в1д в1дтво-рювальних, знаходять прояв безпосередньо у сферах людсько! взаемодГ!, пов'язано! з шд-тримкою в ход1 в1дтворювального процесу безперерв-ност1 цикл1чного кругооб1гу поток1в ресурйв та еко-ном1чних благ, створюючи тим самим единий прост1р господарсько! активност1, ор1ентовано! на задоволення широкого кола суспкьних та 1ндив1дуальних потреб. Таким чином, м1жфазов1 дисбаланси та диспропорцГ! в контекст1 соц1ально-трудових в1дносин характери-зують збалансован1сть та в1дпов1дн1сть руш1Иних сил (штереав, стимул1в, мотив1в) розвитку процейв продуктивно! зайнятост1, динам1ка яких також безпосе-редньо пов'язана з вибором форм 1 процедур взаемодГ! учасник1в цих в1дносин (тобто, безпосередньо стосу-еться режиму функц1онування ринку пращ як одного з найважливших мехашзм1в п1дтримки тако! взаемодГ!). У сучасних умовах найбкьш потужним джерелом ви-никнення м1жфазових протир1ч сл1д вважати супереч-ливий характер зв'язку м1ж кап1тал1стичним зм1стом ви-робничих в1дносин (базуеться на приватн1й власност та кап1тал1стичному способ1 присвоення додано! вартост1) та поширенням тенденц1й в1дносно усуспкьнення прац1 та виробництва, що пов'язано 1з визначним зростанням значення творчо-креативного внеску найманих пращв-ниюв у результати господарювання.

Поява протир1ч цкьового походження в розвитку нащонального ринку прац1 визначаеться розбГжностя-ми конкретних цкей 1ндив1д1в та людських спкьнот не ткьки в рамках стадш в1дтворювального процесу, але й 1 на р1зних р1внях економ1чно! системи. При цьому особливого значення набувають сп1вв1дношення цкьових ор1ентир1в загального (для ус1е! економ1чно! системи) та локального (для Г! в1докремлено кнуючих елемент1в) характеру, осккьки в даному випадку зростання супер-ечливост1 м1ж ними буде становити перешкоду як для досягнення всього комплексу зазначених цкей, так 1 для стабкьносй 1снування системи в цкому. Найбкьш ва-гомим протир1ччям такого роду у сфер1 зайнятост1 сл1д

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

вважати накопичення антагон1стичних прояв1в у меха-н1зм1 взаемодГ! глобального ринку пращ (породжений економ1чною глобал1зац1ею, зростанням м1гращйно! мобкьност та поширенням нестандартных, особливо -в1ддалених, форм працевлаштування) 1з нацюнальни-ми та регюнальними ринками прац1, як1 певною м1рою стають учасниками своер1дно! мета-конкуренцГ!, ключо-вими факторами успГху в якш е досконал1сть шститущ-онального та шфраструктурного забезпечення трудово! та шдприемницько! активност1, 1снуючого в рамках пев-ного адм1н1стративного або територ1ального утворення.

Просторово-часов1 диспропорцГ! та дисбаланси виражають суперечливкть сп1вв1дношення параметр1в часу використання та територ1ального розгалуження елемент1в в1дтворювального процесу. В контекст1 соц1-ально трудових в1дносин зазначен1 протир1ччя знаходять поширення в р1зних формах виникнення розб1жностей у розм1щенн1 населення Г утворенням робочих м1сць, а також м1ж управл1нськими р1шеннями, ор1ентованими на рГзний горизонт реалГзацГ! (зокрема, м1ж поточними рефлексивними д1ями та довгостроковими стратетми й програмами). У перспектив!, з точки зору автора, на особливу увагу заслуговують протир1ччя в розвитку нащонального ринку пращ, виникнення яких може бути обумовлено потенцшно цГлком Гмов1рним процесом «зворотно!» урбашзацГ!, тобто прояву тенденцГ! щодо деконцентрацГ! населення через втрату значущосп (через розвиток автоматизованих виробництв Г дистан-ц1йних форм зайнятост1) економ1чних Г технолог1чних переваг, пов'язаних Гз ефектом масштабу зосередження виробництва у територ1альних локац1ях (насамперед, у мегаполках). Зокрема, загострення суперечностей такого роду додатково може посилюватися через зростан-ня антропогенного навантаження на природне середо-вище через деурбашзащю, а також при посиленн1 рГзних форм конкурентно! боротьби за доступ до обмежених природних ресурйв (насамперед, земельних).

Виникнення протир1ч територ1ально-галузевого походження в розвитку нащонального ринку пра-ц1 обумовлюеться розбГжностями в розм1щенн1 людсько! складово! продуктивних сил суспГльства, тобто при збалансуванш галузевих Г рег1ональних аспекйв забезпечення зайнятост1 населення. Галузев1 Гнтереси при цьому звичайно пов'язаш з концентрац1ею та локал1зац1-ею виробництва, налагодженням ефективно д1ючих коо-перац1йних ланцюжк1в, у той час як для територ1ального розвитку нащонального господарства бГльш важливим е шдтримка пропорц1йностГ розвитку територ1й, вир1вню-вання параметр1в якост1 життя населення регюшв Г т. Гн. У рамках же прояву сучасних тенденцш для нащонального ринку пращ законом1рним здаеться зростання зна-чущост1 проблематики регулювання м1грацГйних поток1в як всередиш держави, так Г в глобальному вим1р1

Об'ективн1сть причин виникнення та масштаб-н1сть прояву розглянутих протир1ч та проблем розвитку нац1онального ринку пращ, а також неоднозначшсть к-нуючих м1ж ними взаемозв'язк1в обумовлюють необх1д-н1сть формування адекватних за складнктю Гнтегрова-них механ1зм1в розв'язання цих суперечностей, подо-

лання яких насамперед мае грунтуватися на поглибленш спiвробiтництва мiж учасниками сощально-трудових в1дносин. Невiд'емною складовою розбудови такого роду сшвробгшицтва е розробка та реалiзацiя державно! полiтики регулювання нацюнального ринку працi, що на основi встановлення стратегiчних орiентирiв розвитку в^чизняного господарського комплексу та потреб у його забезпеченш людським катталом, а також iз ураху-ванням глобального контексту пiдтримки нацiонально'! конкурентоспроможносй, визначала би довгостроковi прiоритети дш держави у сферах iнституцiонального та iнфраструктурного будiвництва, освiти i культури, науково-техшчно! та iнновацiйно'! дiяльностi тощо.

ВИСНОВКИ

Ключовим джерелом утворення проблем i проти-рiч у розвитку нацюнального ринку пращ слд вважати невцповцшсть мiж традицiйним ринковим мехашзмом забезпечення зайнятостi i прiоритетами та iмператива-ми постiндустрiального суспкьства, розбудова господарських засад якого вцбуваеться на цей час. До складу причин виникнення основних проблем сучасного роз-витку нацюнального ринку пращ належать таю групи протирiч: вiдтворювальнi (виражають суперечливий характер прояву властивостей пропорцюнальност та збалансованост процесу суспкьного вцтворення); мiжфазовi (повязан з неоднозначним характером прояву штересш та мотивiв суб'ектiв ринку працi в рамках вцтворювального процесу); цiльовi (виникають у зв'язку з розбiжностями цкей учасникiв ринку працi); просторово-часовi (пов'язаш з географiчною та часовою диференщащею процесiв продуктивно! зайнятос-п); територiально-галузевi (обумовлюються дисбалансами та диспропорцiями в регiональному розмiщеннi людсько! складово! продуктивних сил суспкьства).

Невц'емною складовою розв'язання зазначених протирiч та суперечностей е вдосконалення механiзму сшвробп'ництва мiж учасниками соцiально-трудових вiдносин, важливою передумовою чого слц вважати розробку та реалiзацiю вiдповiдно! державно! полижи регулювання нацiонального ринку працi, що на основi встановлення стратегiчних орiентирiв розвитку в^чиз-няного господарського комплексу та потреб у його забезпеченш людським кашталом, а також iз урахуван-ням глобального контексту шдтримки нацiонально! конкурентоспроможностi, визначала би довгостроковi прiоритети дш держави у сферах шституцюнального та iнфраструктурного буддвництва, освiти i культури, науково-технiчно! та шновацшно! дiяльностi тощо.

Напрямки подальших дослiджень у цiй сферi ма-ють бути пов'язанi iз обгрунтуванням шляхiв i заходiв державно! политики у сферi зайнятостi, орiентованих на розв'язання комплексу розглянутих протирiч i проблем у сучасному розвитку нацюнального ринку пращ. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Белл Д., Иноземцев В. Эпоха разобщенности: размышления о мире XXI века. М.: Свободная мысль, 2007. 303 с.

2. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.

3. Кизим М. О. Промислова политика та кластериза^я економки УкраТни: монографiя: монографiя. Харкiв: ВД «IH-ЖЕК», 2011. 304 с.

4. Стратепчш виклики ХХ1 столiття суспiльству та еко-номiцi УкраТни: в 3 т./за ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. £. Кваснюка. Т. I: Економка знань - модернизацмний проект Укра'ни. Ки'Тв: Фенiкс, 2007. 554 с.

5. Сухарев О. С. Экономика будущего: теория институциональных изменений (новый эволюционный подход). М.: Финансы и статистика, 2011. 432 с.

6. ФЫпенко А. С. Цив^зацшы вимiри економiчного розвитку: монографiя. Ки'в: Знання Укра'ни, 2002. 192 с.

7. Хэнди Ч. Время безрассудства. Искусство управления в организации будущего/пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптурев-ского. СПб.: Питер, 2001. 288 с.

8. Чухно А. А. Постшдус^альна економка: теорiя, практика та Тх значення для Укра'ни. Ки'в: Логос, 2003. 631 с.

9. Beck, U. Schone neue Schöne neue Arbeitswelt - Vision Weltbürgergesellschaft. Campus Verlag Frankfurt am Main New York, 1999. 255 р.

10. Mikell, P. Groover Automation, Production Systems, and Computer-Integrated Manufacturing. 3rd еd. Pearson Education Inc., 2008. 798 p.

11. Rifkin, J. The End of Work. The Decline of the Global Labor Force and the Dawn of the Post-Maket Era. N. Y.: G.P. Putnam's Sons, 1996. 361 р.

12. Does Capitalism Have a Future?/I. Wallerstein, R. Collins, M. Mann, G. Derluguian, C. Calhoun. Oxford University Press, 2013. 208 р.

REFERENCES

Bell, D., and Inozemtsev, V. Epokha razobshchennosti: razmy-shleniya o mire XXI veka [The era of disunity: thinking about the world of the XXI century]. Moscow: Svobodnaya mysl, 2007.

Beck, U. Schone neue Schone neue Arbeitswelt - Vision Weltburgergesellschaft. Frankfurt am Main; New York: Campus Verlag, 1999.

Chukhno, A. A. Postindustrialna ekonomika: teoriia, praktyka tayikh znachennia dlia Ukrainy [Post-industrial economics: theory, practice and their significance for Ukraine]. Kyiv: Lohos, 2003.

Filipenko, A. S. Tsyvilizatsiini vymiry ekonomichnoho rozvytku [Civilization dimensions of economic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2002.

Kastels, M. Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchest-vo i kultura [Information era: economy, society and culture]. Moscow: GU VShE, 2000.

Khendi, Ch. Vremya bezrassudstva. Iskusstvo upravleniya v organizatsiibudushchego [Time of recklessness. The art of management in the organization of the future]. St. Petersburg: Piter, 2001.

Kyzym, M. O. Promyslova polityka ta klasteryzatsiia ekono-miky Ukrainy [Industrial policy and clusterization of the economy of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK, 2011.

Mikell, P. Groover Automation, Production Systems, and Computer-Integrated. Manufacturing Pearson Education Inc., 2008.

Rifkin, J. The End of Work. The Decline of the Global Labor Force and the Dawn of the Post-Maket Era. New York: G. P. Putnam's Sons, 1996.

Stratehichni vyklyky XXI stolittia suspilstvu ta ekonomitsi Ukrainy [Strategic Challenges of the 21st Century for the Society and Economy of Ukraine], vol. 1: Ekonomika znan - modernyzatsi-inyi proekt Ukrainy. Kyiv: Feniks, 2007.

Sukharev, O. S. Ekonomika budushchego: teoriya institutsion-alnykh izmeneniy (novyyevoliutsionnyypodkhod) [Economics of the future: the theory of institutional change (a new evolutionary approach)]. Moscow: Finansy i statistika, 2011.

Wallerstein, I. et al. Does Capitalism Have a Future? Oxford University Press, 2013.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.