CC BY
24
УДК 338.004(477) JEL: L8; О33
ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СЕКТОРА ЦИФРОВО1 ЕКОНОМ1КИ
©2019
ШТЕЦЬ Т. Ф.
УДК 338.004(477) JEL: L8; О33
Штець Т. Ф. Дослщження концептуальних характеристик сектора цифрово!' економiки
Метою статт'> е досл'дження концептуальних характеристик сектора цифрово: економки. Визначено характерт ознаки цифрово: економ'жи, концепти поняття цифрово: економки та и емтричне значення. На основI досл'дження теоретико-концептуальних засад I трактування по-няття «цифрова економша» сформульовано власне визначення даного поняття. Визначено мету та охарактеризовано п'ять основних наукових шдход1в дорозум'шня сутностI цифрово: економ'жи. Систематизовано таузагальнено основнI концептуальтхарактеристики сектора цифрово: економки, як складаються з таких елемент'в: ключовI поняття, ознаки, цщ основн/ системи та умови формування, 'тдикатори розвитку, фактори як впливають на формування цифрово: економки, шляхи розбудови цифровоI економ'жи та об(рунтування цих елемент'в у розр:з: формування сектора цифрово: економки.
Ключов слова: цифрова економка, сектор економши, 1Т-технологи, цифрова трансформац:я. 001: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-91-95 Табл.: 1. Б'бл.: 11.
Штець Тетяна Федорiвна -астрантка, Льв'вський торговельно-економЫний ушверситет (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'в, 79005, Украна)
УДК 338.004(477) 1Е1:18; О33
Штец Т. Ф. Исследование концептуальных характеристик сектора цифровой экономики
Целью статьи является исследование концептуальных характеристик сектора цифровой экономики. Обозначены характерные признаки цифровой экономики, концепты понятия цифровой экономики и её эмпирическое значение. На основе исследования теоретико-концептуальных основ и определения понятия «цифровая экономика» сформулировано собственное определение данного понятия. Определены цели и охарактеризованы пять основных научных подходов к пониманию сущности цифровой экономики. Систематизированы и обобщены основные концептуальные характеристики сектора цифровой экономики, которые состоят из таких элементов: ключевые понятия, признаки, цели, основные системы и условия формирования, индикаторы развития, факторы, влияющие на формирование цифровой экономики, пути развития цифровой экономики и обоснование этих элементов в разрезе формирования сектора цифровой экономики. Ключевые слова: цифровая экономика, сектор экономики, ИТ-технологии, цифровая трансформация. Табл.: 1. Библ.: 11.
Штец Татьяна Федоровна - аспирантка, Львовский торгово-экономический университет (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина)
UDC 338.004(477) JEL: L8; 033
Shtets T. F. Researching the Conceptual Characteristics of the Digital Economy Sector
The article is aimed at researching the conceptual characteristics of the digital economy sector The characteristic features of the digital economy, conceptions of the concept of digital economy and its empirical value are indicated. Based on the studying the theoretical and conceptual bases and definition of the concept of «digital economy», an own definition of the concept is formulated. The goals are defined and five main scientific approaches to understanding the essence of the digital economy are described. The basic conceptual characteristics of the sector of digital economy are systematized and summarized, which consist of the following elements: key concepts, signs, goals, basic systems and conditions of formation, indicators of development, factors influencing formation of digital economy, ways of development of digital economy and substantiation of these elements in the context of formation of the digital economy sector.
Keywords: digital economy, economic sector, IT technologies, digital transformation. Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Shtets Tetiana F. - Postgraduate Student, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho Str., Lviv, 79005, Ukraine)
Усучасному свт цифровi шформацшш технологи набувають все бкьшого розвитку та засто-сування, виступаючи ключовими факторами формування глобального економiчного середовища. Сектор цифрово! економши динамiчно зростае, збкь-шуеться чисельшсть користувачiв та процеав. Таким чином, шформацшш та цифровi технологи стають по-тужним надсучасним двигуном у вах сферах сощаль-но-економiчного життя сустльства, а пров^ш свiтовi компани визначають процеси цифровiзaцí! та шфор-матизаци рушшно! силою сучасного шновацшного розвитку, зростання конкурентоспроможносп економши, якосп життя населення та суспкьного прогресу.
Активний розвиток цифрових шформацшних технологш пов'язаний, перш за все, iз пошуком еконо-мiчними суб'ектами нових джерел, засобiв, яю забез-
печували б стабкьне та тривале економiчного зростання. Особливктю процеав цифровiзaцí!, як драйве-рiв економiчного розвитку, е те, що вони впливають на економiчну систему через видозмшу процеав ви-робництва, обиу, розподку i споживання та забезпе-чують !хню динaмiчну взаемодш. Тому дощльним е досл^дження концептуальних характеристик сектора цифрово!' економши, адже свиюва цифрова мережа е не лише новим способом, iнструментaрiем ведення бiзнесу та технолопею - це яшсно нова форма еконо-мiчних в^дносин, що функцюнуе штегровано, не в^д-окремлено, трансформуе ва iншi традицшш сектори i сфери економiчноI дiяльностi та формуе принципово нове мiжнaродне економiчне середовище.
Досл^женням концепци «цифрово! економши» присвячеш пращ таких науковщв, як Н. Негропонте,
Д. Тапскотт. Поняття «цифрово! економки» окрес-лене у роботах К. Кларка, Ж. Фурастье, В. Ляшенко, О. Вишневського, Т. Юдiноi, I. Тушканова та М. Руден-ка. Основш науковi пiдходи до розумiння «цифрово! економки», 11 сутностi, змiсту та основних характеристик зустрiчаються у працях Р. Гордона, В. Полiва-нова. Проте визначення концептуальних характеристик сектора цифрово! економки залишаеться недо-статньо розкритим, що i стало метою дано! статтi.
1де! «цифрово! економiки» з'явилися у 1994 р. i були визначенi Доном Тапскоттом у його пращ «Цифрова економiка: потенцiал та небезпеки в епоху мiжнародних iнформацiйних мереж». За його формулюванням, цифрова економка - це економiка, що заснована на цифрових комп'ютерних технолоп-ях [11, р. 29]. Цим автором було окреслено основш концептуальш засади сучасно! цифрово! економки та визначено, що в^ддов^дною характерною ознакою цифрово! економки е виробництво та реалiзацiя про-дукци iз застосуванням комп'ютерних мереж та цифрових технологш, а 1нтернет здiйснюе визначальний трансформацшний вплив на способи ведення бiзнесу в сучасному свiтi.
Концепцiя «цифрово! економки» у 1995 р. була сформульована програмктом Массачусетського тех-нолопчного унiверситету Нiколасом Негропонте, який визначив и як «перехiд вiд обробки атомiв до обробки бiтiв» [10, р. 45]. Таким чином, автором було визначено основний теоретичний концепт i емшрич-не значення цифрово! економки, а революцшшсть полягае у визначенш само! суп процесу переходу в^д, матерiального виробництва, матерiально'! економки до штегровано! електронно! економiки, побудовано! на широкому застосуваннi iнформацГ! й штегрованих мереж i зростаннi ролi сфери iнформацiйних цифрових технологш як основи функцюнування економiч-них i соцiальних систем.
Поняття «цифрово! економки» мае значну юль-шсть трактувань та визначень, оск1льки науковщ не дiйшли единого бачення в цьому питанш, як не кнуе единого формулювання и сутностi. Так, саме поняття «цифрово! економки» часто ототожнюють iз по-няттями шформацшно! економiки, економiки даних, ново! економки, сектора цифрово! економки, сфери цифрово! економки, веб-економки чи штернет-еко-номки. Проте таке ототожнення, на нашу думку, не мае достатньо! теоретико-концептуально! аргумен-тацГ!, а кожне iз зазначених визначень несе власне змктовне навантаження.
Основнi концепти поняття цифрово! економки визначеш провiдними науковцями, такими як, напри-клад, К. Кларк [9, р. 29], який шд поняттям «цифрово! економки» розумiе стрiмке динамiчне зростання частки, третинного сектора економки, а саме, сфери послуг в умовах економки постiндустрiального су-сшльства. В. Ляшенко, О. Вишневський [5, с. 8] трак-
тують дане поняття як збкьшення, зростання частки третинного сектора економки (сфери послуг), появу та зростання нового сектора цифрово! економки та радикальне перетворення вск трьох секторiв. У вузь-кому значенш розглядають «цифрову економiку» Т. Юдша, I. Тушканов [8, с. 197], як розумiють Г! як створення на глобальному, мега-, макро-, мезо- чи мiкрорiвнi економiки iнформацiйно-цифрових платформ та операторiв iз метою виршення стратегiчних завдань у сферi ново! iндустрiалiзацГ!, державного ре-гулювання, розвитку науки, освiти, iнфраструктури, охорони здоров'я, транспорту. У широкому значенш -як змшу суп виробничих та економiчних в^дносин та !х суб'ективно-об'ективно! орiентованостi та як змшу виробничих сил чи факторiв виробництва, за яких людина може вже не виступати суб'ектом в^д,-носин, а процеси будуються на платформах М2М в^д,-носин типу машина - машина. М. Руденко [7, с. 63] стверджуе, що «цифрова економка» з науково! точки зору - це процес еволюцГ! економiчних, сощальних, виробничих, технко-технолопчних, органiзацiйних, управлшських та iнших суспiльних вiдносин i змь ни суб'ектно-об'ектно! орiентованостi, що пов'язана з розвитком цифрових технологш; з практичного шдходу - як мехашзм змши iснуючо! моделi ведення бiзнесу з метою отримання конкурентних пере-ваг, пiдвищення ефективность У КонцепцГ! розвитку цифрово! економки дане поняття розглядаеться як створення кiберфiзичного простору через насичення електронно-цифровими пристроями та засобами, ко-мункащями, мережами та програмним забезпечен-ням для налагодження електронно-комункацшного обмiну [1]. В. Апалькова [2, с. 13] вважае, що «цифрова економка» - це економка, що застосовуе циф-ровi технологГ! та е найважлившим двигуном впро-вадження шновацш i забезпечення конкурентоспро-можностi та ефективного розвитку.
А ослiдження теоретико-концептуальних засад I \ i трактування поняття «цифрово! економки» -г У.'.ають можливiсть окреслити основнi науковi подходи до розумiння Н сутностi, змкту та основних характеристик.
До першого тдходу належить шдх^, за яким цифровiзацiя економiки розглядаеться з позицiй зростання секторiв цифрово! економiки та здшснен-ня глобальних структурних перетворень у первин-ному секторi с1льського господарства, вторинному секторi промислового виробництва та третинному секторi послуг. Такий пiдхiд можна визначити як структурно-секторальний шдид, вш е найб1льш по-ширеним серед науковщв i грунтуеться на здшсненш значних структурних трансформацiй в економiчних системах кра!ни внаслiдок цифровiзацГ! первинного та вторинного секторiв економiки та зростання частки третинного сектора, що докоршно змшюе еконо-мiчнi системи та характер виробничих в^дносин i, як
насмдок грунтовних структурних змiн, зростае ефек-тивнiсть процесiв виробництва та функцюнування економiки.
За другим тдходом науковщ розглядають про-цеси iнформатизацГi економки як змiну еко-номiчних i виробничих вiдносин, де замiсть безпосередньо особистюного управлiння процеса-ми здшснюеться та будуеться управлiння на осно-вi розбудови iнформацiйно-цифрових платформ та операторiв i формування алгоритмiв в^дносин типу М2М машина - машина [8, с. 193], а також, в^длов^д,-но, формуеться новий тип в^дносин, де людина може не виступати безпосередшм суб'ектом процесу. Цей шдид можна класифiкувати як процесний щодо змь ни сусп1льно-виробничих в^носин на засадах нових цифрових платформ i процесiв.
Третш пiдхiд, який можна визначити як кому-нкацшний, технiко-технологiчний [6, с. 112], роз-глядае цифрову економiку як активне застосування технко-технолопчних iнновацiй, технко-техноло-пчного переоснащення, програмного забезпечення, насичення сучасними цифровими пристроями, засо-бами електронного обмшу та розбудовою необхiдних комункацш. Водночас за цим пiдходом здшснюеться не лише технко-технолопчне переоснащення, замша засобiв виробництва бiльш наукоемними, сучасними технолопями та iнновацiями, але й розбудова формування нового юберпростору, здатного докоршно змь нити соцiально-економiчнi вiдносини.
Четвертий пiдхiд можна визначити як шдид на засадах розбудови якюно нових бiзнес-моделей, моделей ведення бiзнесу та платформ, що дають мож-ливiсть розвитку нового електронного бiзнесу [3, с. 49-67; 4, с. 129]. За даним шдходом науковцями на-голошуеться на практичних дгочих аспектах функцiй цифровiзацíi економiки та !х емпiричному застосу-ванню в сьогоднiшнiх економiчних умовах, створен-нi та функцiонуваннi нових електронних процеав, розвитку е-комерци та розбудови бiзнес-процесiв виробництва на засадах використання штегровано-го економiчного простору, внасл^док чого створення основних матерiальних благ вийшло за межi матерь ального виробництва та здiйснюеться у вiртуальному iнформацiйному просторi за допомогою вiртуально-го управлiння процесами виробництва та реалiзацíi продукци та послуг.
За п'ятим концептуально-теоретичним тдходом [7] науковщ визначають цифровiзацiю економки як процес еволюци економiчних, сощальних, виробничих органiзацiйних, управлiнських та навиь сус-пiльних вiдносин внасл^док розвитку шформацшно-цифрових технологiй та комункацш. Цей пiдхiд можна назвати еволюцшний, оскiльки вiн мае кторико-економiчнi коренi та будуеться на засадах формування парадигми сусшльного розвитку, визначаючи незворотшсть та посл^довшсть даних процесiв та
глобальшсть впливу, що вийшли за межi економiч-них вiдносин та лежать у площиш змiни суспiльних формацш.
Основною метою цифровiзацii економiки науковщ визначають перебудову виробництва, зрос-тання гнучкосп та пристосованостi до змш ринкових умов, що забезпечуватиме зростання конкуренто-спроможностi держави у свт цифрових технологiй [7, с. 62]. Водночас, на нашу думку, метою цифровь заци економiки е еволющонування, перехiд на новий рiвень технiко-технологiчного розвитку економiчних систем ы розробки виробничих вiдносин на засадах активного застосування та впровадження технко-технолопчних, цифрових засобiв комунiкацiй та тех-нологiй iз метою забезпечення нового рiвня суспiль-но-економiчного розвитку.
Основш концептуальнi характеристики сектора цифрово! економiки систематизовано та узагальнено в табл. 1.
Структура цифрово! економки складаеться iз трьох основних компонент: шфраструктури електронного бiзнесу, що включае обладнан-ня, мережi, програмне забезпечення, комункаци та iн.; електронного бiзнесу, що полягае в здiйсненнi основних бiзнес-процесiв iз застосуванням мережi 1нтернет; електронно! комерцГ!, що забезпечуе реаль зацiю товарiв та послуг iз застосуванням мережi 1н-тернет. Розбудова та збалансовашсть основних компонент структури сектора цифрово! економки, таких як: шфраструктура мереж, системи, техшчш, техно-логiчнi та програмнi засоби, дозволяе забезпечувати активне впровадження бiзнес-процесiв та здшсню-вати управлiння виробничими, маркетинговими, фь нансовими та шшими процесами iз застосуванням цифрових технологш; прискорювати та оптимiзувати !х впровадження та значною мiрою пiдвищувати !х ефективнiсть та продуктивнiсть, нарощувати частку високотехнолопчного виробництва в структурi ВВП кра!ни. Водночас формування та функцюнування цифрово! шфраструктури та впровадження електронного бiзнесу приведе до зростання обсяпв використання електронно! комерцГ! та, в^дпов^дно, до зростання економiчноi ринково! активностi як виробни-кiв, суб'ектiв ринкових вiдносин, так i покупцiв; змi-нить суспiльно-економiчнi засади функцiонування внутрiшнього ринку; приведе до зростання ринково! штеграци та глобалiзацi!.
З перiоду активного розвитку та застосування 1нтернету найшвидше його поширення в^дбулося в корпоративному сектор^ що видозмiнило вiдно-сини iз постачальниками, партнерами, споживача-ми та привело до появи та динамiчного розвитку у свт електронного бiзнесу та електронно! комерцГ!. Пров^ш компани, що впроваджують системи електронного 6Гзмсу, створювали власнi бiзнес-моделi, використовуючи наданi Iнтернет-технологiями мож-
Концептуальш характеристики сектора цифрово!' економiки
Таблиця 1
Елементи ОбГрунтування елементiв формування сектора цифрово!' економюи
Ключовi поняття Цифрова економжа, цифровiзацiя, цифровi технолог!!, електронний бiзнес, електронна комер^я, цифрова iнфраструктура, мережу платформи, цифровi комунiкацi'l', блокчейн, цифровий розрив, lндустрiя 4.0
Ознаки Цифровiзацiя економжи, активне використання цифрових технологiй, мереж, платформ у традицмних i нових високотехнолопчних галузях економiки, суспiльному житт (фшан-совiй, освiтнiй сферах, охорон здоров'я, сферi послуг, торгiвлi) та державному управлшш, розвиток електронного бiзнесу, динамiчне зростання обсягiв електронно! комерцп. Основою формування шформацмно! економiки е цифровi та iнформацiйно-комунiкацiйнi технолог!! застосування яких змшюе традицiйну економiку та перетворюе, трансформуе '! iз економш, що споживае ресурси, в економ^, що створюе, генеруе ресурси
Мета Активування, стимулювання та зростання ефективност функцюнування економiчних систем внаслiдок упровадження шформацмно-комушкацмних, цифрових технологiй у вах сферах економiчного та суспiльного життя кра!ни та забезпечення економiчного розвитку
Ц^ Цифрова трансформа^я, цифровiзацiя iснуючих традицмних галузей реального сектора економiки; розвиток нових високотехнолопчних галузей економжи; активне створення та впровадження нових наукових розробок, НДДКР у розвиток цифрових технолога, ГГ-технолопй; розбудова електронно-комушкацмних систем, шфраструктури; налагоджен-ня електронно-комунiкацiйного обмшу; цифровiзацiя, технологiзацiя штелектуально! дiяльностi; яксш змiни в сферах обiгу та споживання
Основнi системи та умови формування Цифровi електроннi технолог!!, цифровi електроннi iнформацiйно-комунiкацiйнi системи, мережi та платформи, кберпрослр. Основними умовами формування цифрово! економки е: шновацмна актившсть, розвиток технологiй; розбудова цифрових комушкацм, нових систем i платформ; насичення елек-тронно-цифровими пристроями, засобами; налагодження електронно-комушкацмного обмiну
1ндикатори розвитку Рiвень розвитку цифрових технолога; цифровiзацiя реального сектора економш; стан i розвиток мереж, шфраструктури, цифрових комушкацм; частка електронно! комерцп в структурi ВВП; рiвень цифровiзацi! процесiв
Фактори як впливають на формування цифрово! економш Розвиток науки, освiти, технолога, стан розбудови та темпи розвитку шформацмно! цифрово! iнфраструктури та комушкацм, цiлеспрямоване впровадження державного регулю-вання стимулювання та мотивування у сферi розвитку цифрово! економiки, вщповщшсть шституцмно! та нормативно-правово! бази, розмiр i наявнiсть необхiдних iнвестицiй, со^ально-психолопчна готовнiсть бiзнесу та суспiльства до впровадження цифровiзацi! економiки та суспiльно-економiчного життя
Шляхи розбудови Визначення стратегiчних прiоритетiв державного регулювання, реалiзацiя концепцп та стратеги розвитку цифрово! економки, розвиток науки, осв™, шновацмно! дiяльностi, розбудова цифрових комушкацм та iнфраструктури активування внутршнього ринку виробництва, використання, споживання цифрових технолога
ливость Отже, в умовах сьогодення мережевi 1нтер-нет-моделi розвитку електронного бiзнесу стають домiнуючими. Зазначимо, що розвиток електронного бiзнесу та електронно! комерцп змiнив процеси функцюнування, взаемозв'язку та взаемоди в серед-овищi економiчних систем та !х функцiонувaннi, ви-дозмiнив та штегрував !х дiяльнiсть.
ВИСНОВКИ
Результати проведених концептуальних до-слiджень дають можливкть обгрунтувати змiстовну характеристику поняття сектора цифрово!' економжи та сформулювати узагальнене визначення, в^дпов^но до якого цифрова економжа е новим сектором еконо-мiчного функцiонувaння, в якому основними засоба-
ми виробництва е цифровi пристро!, дaнi, шноваци, технолог!! та комунiкaцi!. Цифрова економжа формуе частку в структурi ВВП кра!ни i, водночас, завдя-ки впровадженню процесш цифровiзaцi!, здiйснюе безпосереднш вплив на функцiонувaння вс1х шших, трaдицiйних секторiв та сфер економiчного життя кра!ни, трансформуючи !х iз економiки, що споживае, в економшу, що створюе ресурси, забезпечуючи нову яшсть економiчного вiдтворення, додатково! вартос-тi, конкурентоспроможностi та зростання ефектив-ностi соцiaльно-економiчного розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Розпорядження КМУ «Про схвалення КонцепцГГ розвитку цифрово! економш та суспiльства Укра'ни на 2018-
2020 рр. та затвердження плану заходiв щодо ТГ реалiзацiï» вiд 17 ачня 2018 р. № 67-р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/67-2018-%D1%80
2. Апалькова В. В. Концепцiя розвитку цифрово! економки в £вроо^ та перспективи Украши. Всник Дш-пропетровського yHiBepcumemy. Cepin «Менеджмент îhho-вацй». 2015. № 4. С. 9-18.
3. Гордон Р. Закончен ли экономический рост? Шесть препятствий для инновационного роста (на примере США), Вопросы экономики. 2013. № 4. С. 49-67.
4. Васильев Т. Фiнансово-економiчнi шструменти стимулювання розвитку 1Т-сфери Украши. Економiчний дискурс. 2017. Вип. 4. С. 128-136.
5. Ляшенко В. I., Вишневський О. С. Цифрова модер-шзащя економки Украши як можливкть проривного розвитку : монографiя К. : 1ЕН НАНУ, 2018. 252 с.
6. Полiванов В. £. Економiчна сутшсть та генезис свiтового електронного бiзнесу. Актуальш проблеми мiж-народнихв'дносин. 2018. № 134. С. 111-129.
7. Руденко М. В. Цифровiзацiя економки: новi мож-ливостi та перспективи. Економiка та держава. 2018. № 11. С. 61-65.
8. Юдина Т. Н., Тушканов И. М. Цифровая экономика сквозь призму философии хозяйства и политической экономии. Философия хозяйства. 2017. № 1. С. 193-201.
9. Clarck C. Conditions economic progress. 3rd ed. London : The Macmillian Co. New York, St. Martin's press, 1957. 236 p.
10. Negroponte N. Being Digital. NY : Knopf, 1995. 256 p.
11. Tapscott D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. New York ; Monreal : Mc-Graw Hill, 1995. 432 p.
Науковий кер1вник - Васильев Т. Г., доктор економтних наук, професор, заступник директора Регюнального фталу
Нацюнального шституту стратепчних дослщжень у м. Львовi
REFERENCES
Apalkova, V. V. "Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi eko-nomiky v Yevrosoiuzi ta perspektyvy Ukrainy" [Concept of the development of the digital economy in the European Union and prospects of Ukraine]. Visnyk Dnipropetrovskoho universyte-tu. Seriia: Menedzhment innovatsii, no. 4 (2015): 9-18.
Clarck, C. Conditions economic progress. London: The Macmillian Co; New York: St. Martin's press, 1957.
Gordon, R. "Zakonchen li ekonomicheskiy rost? Shest prepyatstviy dlya innovatsionnogo rosta (na primere SShA)" [Is economic growth complete? Six barriers to innovation growth (on the example of the United States)]. Voprosyekonomiki, no. 4 (2013): 49-67.
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-%D1%80
Liashenko, V. I., Vyshnevskii, O. S. Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy yak mozhlyvist proryvnoho rozvytku [Digital modernization of the Ukrainian economy as an opportunity for breakthrough development]. Kyiv: IEN NANU, 2018.
Negroponte, N. Being Digital. New York: Knopf, 1995.
Polivanov, V. Ye. "Ekonomichna sutnist ta henezys svi-tovoho elektronnoho biznesu" [The economic essence and genesis of world e-business]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, no. 134 (2018): 111-129.
Rudenko, M. V. "Tsyfrovizatsiia ekonomiky: novi mozhly-vosti ta perspektyvy" [Digitization of the economy: new oppor-
tunities and prospects]. Ekonomika ta derzhava, no. 11 (2018): 61-65.
Tapscott, D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. New York; Monreal: McGraw Hill, 1995.
Vasyltsiv, T. "Finansovo-ekonomichni instrumenty sty-muliuvannia rozvytku IT-sfery Ukrainy" [Financial and economic tools for stimulating the development of the IT sphere of Ukraine]. Ekonomichnyidyskurs, no. 4 (2017): 128-136.
Yudina, T. N., Tushkanov I. M. "Tsifrovaya ekonomika skvoz prizmu filosofii khozyaystva i politicheskoy ekonomii" [Digital economy through the prism of economic philosophy and political economy]. Filosofiya khozyaystva, no. 1 (2017): 193-201.
О
LU
OQ
О ^
О =n X
CL
о
e
<
О
Ш
