CC BY
35
УДК 330.34
АСИМЕТР1Я ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1КИ В КОНТЕКСТ1II1НТЕЛЕКТУАЛ1ЗАЦИ
©2018
фом1на е. в.
УДК 330.34
Фомша €. В. Асиметр!я глобального розвитку св^овоУ економюи в KOHTeKCTi ii iнтелектуалiзацií
Метою статт!едосл1дження проблеми асиметрИсв1тово1економ1ки в пер'юд iнтелектуал'вацита пошук шляж 'ивир!шення. Наведено ч!ткий анал'в ознак i причин зб'шьшення eidpuey життевого р'юня та прибутковостi економмно! д'тльност! протдних крат ceimy eid ycix 'шших економ!ч-них систем; визначено форми м1ждержавно'1 технолог'нно! асиметри; проведено анал'в особливостей розвитку краш, що претендують на тех-нолог!чне nidepcmeo; виЫлено причини, як! уповшьнюють процеси штелектуал'ваци економ1чно'1 системи. Надано рекомендацИщодо зменшення М1ждержавн01 технолог!чноi асиметри та можливостi зд'шснити глобальний ¡нновацшний прорив, зблизити р'юень технолог!чного розвитку р'вних кра!н на основi партнерства.
Ключоеiслова: ceimoea еконошка, 1нтелектуал1зац1я, iнтелектуальна власшсть, тновацИ. Табл.: 2. Шбл.: 8.
Фомша Елизавета Васил'юна -астрантка, Харжський нацюнальний ynieepcumem im. В. Н. Караз'ша (пл. Свободи, 4, XapKie, 61022, Украша) E-mail: why@bigmir.net
УДК 330.34
Фомина Е. В. Асимметрия глобального развития мировой экономики в контексте ее интеллектуализации
Целью статьи является исследование проблемы асимметрии мировой экономики в период интеллектуализации и поиск путей ее решения. Представлен четкий анализ признаков и причин увеличения отрыва жизненного уровня и прибыльности экономической деятельности ведущих стран мира от всех других экономических систем; определены формы межгосударственной технологической асимметрии; проведен анализ особенностей развития стран, претендующих на технологическое лидерство; выделены причины, замедляющие процессы интеллектуализации экономической системы. Даны рекомендации по уменьшению межгосударственной технологической асимметрии и возможности осуществить глобальный инновационный прорыв, сблизить уровень технологического развития различных стран на основе партнерства.
Ключевые слова: мировая экономика, интеллектуализация, интеллектуальная собственность, инновации. Табл.: 2. Библ.: 8.
Фомина Елизавета Васильевна - аспирантка, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
E-mail: why@bigmir.net
UDC330.34
Fomina Ye. V. TheAsymmetryofGlobal Development ofWorld Economy in the Context ofits Intellectualization
The article is aimed at studying the problem of asymmetry of the world economy during the phase of intellectualization and finding ways to solve it. A clear analysis of manifestations and causes of the increase of the gap between the life level and profitability of economic activity of the world's leading countries and all other economic systems is presented; forms of interstate technological asymmetry are defined; an analysis of development features of the countries applying for technological leadership is carried out; the reasons slowing down the processes of intellectualization of an economic system are allocated. The recommendations on reduction of the interstate technological asymmetry together with possibility to implement the global innovative breakthrough, narrowing the gap between the levels of technological development ofdifferent countries on the basis ofpartnership, are provided. Keywords: world economy, intellectualization, intellectual property, innovations.
Tbl.:2. Bibl.:8.
Fomina Yelizaveta V. - Postgraduate Student, M N. Karazin Kharkiv National University (4 SvobodySquare, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: why@bigmir.net
1нтегровашсть нацюнальних економш у свiтовi тенденци глобального економiчного розвитку за-гострюе проблеми нерiвномiрностi розвитку рiз-них краш, асиметричносп взаемозв'язшв та взаемо-залежносп мiж елементами свггово! економши. Кра!'-ни «велико! амки» контролюють значну частину ви-робництва та споживання товарiв, послуг, новишх технологш та шновацш, навиь без використання по-лiтичного та економiчного тиску мають виршальний вплив на структуру та обсяг мiжнародноI торгiвлi товарами, послугами та технолопями та рух капiталiв. I в наш час, коли характер i структура торговельного балансу, залучення кра1ни до мiжнародного техноло-пчного обмшу визначають рiвень 'й розвитку та мкще у свиовому економiчному простор^ таи держави мають безумовш переваги над шшою, бкьш чисельною, але менш розвинутою групою кра1н: за останш 50 роюв
частка взаемного товарооб1гу розвинутих краш у за-гальному обсязi експорту зросла б1льше, шж удвiчi [1].
У зв'язку з посиленням св1тових економiчних тенденцш для багатьох краш «другого св1ту» можли-в1сть досягнути рiвня розвитку пров1дних краш, як1с-но полшшити свое м1сце в мiжнароднiй економiчнiй систем1 зменшуеться. В останш десятирiччя про це св1дчать ознаки зб1льшення в1дриву життевого рiвня та прибутковост1 економiчноI дiяльностi пров1дних краш св1ту в1д уах шших економiчних систем.
Крiм того, зростае технолопчний розрив мiж крашами порiвняно з початком iндустрiальноi епохи. У розвинутих кра'шах домiнують четвертий i п'ятий технологiчнi уклади - оргашчна хiмiя, обробка 1н-формаци, електронiка, телекомункаци, робототехн1-ка - та в1дбуваеться перех1д на шостий уклад - нано-та бютехнологи. У кра1нах середнього р1вня розвитку
панують третш та четвертки технологiчнi уклади, де домшують металургiя, електроенергетика, неорга-шчна хiмiя; авто- та авiабудування, органiчна хiмiя. Краши свiтовоi перифери все ще зберiгають дошду-стрiальнi технологи.
СучасниИ технологiчниИ розвиток краш свiту та ix взаeмодiя в науково-технолопчнш сферi проявляеться у двох протилежних, але поед-наних тенденщях. З одного боку, ми бачимо, що в^д-буваеться масштабне зближення рiвнiв технолопчно-го розвитку краш та регюшв свiту, а з шшого боку -вiдбуваеться поглиблення технолопчного розриву мiж лiдерами свкогосподарських процесiв, таких як США, Китай, Японш, 6С та рештою краш свиу. ЦеИ розрив пов'язаний, насамперед, з нерiвномiрним опа-нуванням крашами свiту досягненнями науково-тех-шчно1 революци та впровадженням елементiв нових технолопчних укладiв у ix нацiональнi економки.
У теперiшнiИ час чiтко визначилися таи форми мiждержавноi технолопчно1 асиметри, як концен-трацiя велико1 частки свиових винаxодiв у найб1льш технолопчно розвинутих кра'шах свiту, якi здшснили ефективну iнтеграцiю фундаментально! та приклад-но! науки, зосередили свiтовi фшансов^ теxнологiчнi, кадровi та iнтелектуальнi ресурси, а також монополь зували права на володшня ними завдяки отриманню патенпв, та контроль за ix використанням у межах свитого господарства.
За останш роки розпод1л сил серед краш, що пре-тендують на технолопчне лiдерство, змiнився. Якщо на початку ХХ1 ст. лидерами були США, Японiя та Hi-меччина, то зараз це Китай, Сполучеш Штати Америки, Япошя, Республка Корея та 6С. Вкповкно до звь ту Всесвиньо: оргашзаци штелектуально1 власностi (World Intellectual Рroperty Indicators 2017) iз загально'1' ккькосп патентних заявок, якi були подан у 2016 р. та обсяг яких становить 3,127 млн, частка Китаю бкьша, шж у США та Япони, разом узятих, а саме -1,338 млн проти 605 млн i 318 млн в^повкно [2].
За даними щорiчного звку Показникiв дiяль-ностi у сферi iнтелектуальноi власностi (WIPI), нова-тори у всьому свiтi подали заявки на патенти у 2016 р. на 8,3% бкьше, шж у 2015 р. Китай отримав близько 236 600 iз майже 240 600 додаткових патентних заявок, що становило 98% загального приросту. Ккь-юсть заявок на товарш знаки збкьшилося на 16,4% -
до майже 7 млн, а заявки на промисловi зразки зрос-ли на 10,4% - до майже 1 млн, що також обумовлено зростанням ккькост об'екпв штелектуально! влас-ност в Кита! [2] (табл. 1).
З 11,8 млн патенпв, що вступили в силу в усьому свт у 2016 р., 2,8 млн належать США, 2 млн - Японй, 1,8 млн - Китаю [2].
Техноглобалiзм поширюеться зараз й на iншi держави азшського регюну, котрi також починають розширювати свою патентну дiяльнiсть. Серед них особливе мкце посiдають новi iндустрiальнi кра!ни, таи як Республка Корея, Малайзiя, Та'канд, Сш-гапур, а також Iндiя, в яких сьогоднi формуються основш риси ново! iнтелектуальноi економiки, яка розвиваеться завдяки усшшно реалiзованiй у 1980-х роках структурнш трансформаци промисловост на користь наукомiстких галузей.
На сучасш масштаби мiждержавноi технолопчно!' асиметри вказують ключовi показники технолопчного розвитку кра!н, а саме - експорт високих технологш та рiвень розвиненостi шформацшно-комунiкацiйних систем. Так, на початок XXI ст. обсяг високотехнолопчного експорту розвинутих кра!н свиу, в яких проживае 15% свиового населення, переви-щував вкповкний показник держав з низьким доходом, де проживае 41% населення свиу, у 146 разiв [3]; ккьшсть моб1льних телефонiв у розрахунку на 1 тис. осiб - у 17 разiв; загальна ккьюсть персональних комп'ютерiв - у 22 рази; а чисельшсть користувачiв 1н-тернетом (у розрахунку та 1 тис. оаб) - у 124 рази [4].
Мiждержавна технологiчна асиметрш iснуе зараз не ткьки мiж розвинутими державами та крашами, що розвиваються, а також серед лiдерiв свiтовоi економiки.
Важливою умовою технологiчного лiдерства розвинутих кра!н свiту е великомасштабнi та по-стiйно зростаючi обсяги фшансування НДДКР, якi свiдчать про виршальну роль науки в !х нацюналь-ному виробництвi. Так, протягом останнк десятилiть майже в ус1х кра'шах ОЕСР постiйного характеру на-була тенденцш зростання капiталовкладень у НДДКР порiвняно з iнвестуванням у матерiальне виробни-цтво. Цi держави на фшансування шновацшних роз-робок щороку витрачають вiд 1,09% до 4,25% (1зра!ль) свого ВВП [5].
Показники дiяльностi у сферi штелектуально'!' власностi (WIPI)
Таблиця 1
Заявки на об'скти штелектуально'!' власност 2015 р., млн од. 2016 р., млн од. Приркт, %
naTeHTHi заявки 2887,300 3127,900 8,3
Заявки на TOBapHi знаки 6013,200 6997,600 16,4
Заявки на пpомисловi зразки 872,600 963,100 10,4
Hайвищi абсолютт обсяги фiнансування НДДКР належать США. Про це говориться у докладi «1ндикатори науки та технки 2018» (Science and Engineering Indicators 2018), який кожт два роки випускае нацюнальний науковий фонд США (The National Science Foundation - NSF). У ньому, зо-крема, повiдомляеться про те, що свГтовГ затрати на науковi дослiдження та розробки демонструють тенденцш прогресу, в основному вони зосереджеш в ПГвтчнш Америцi, бврош, СxiднiИ АзГ! та Швден-но-СxiднiИ АзГ!. США вкотре залишаеться лiдером, Китай займае друге мшце, чи! витрати на НДДКР пе-ревищили обсяги 6С та Япони. Разом на Сполученi Штати, Китай та Японiю припадае понад половини за-гального обсягу дослГджень i розробок, що приблизно оцшюеться у 1,9 трлн дол. США. Шмеччина посiдае четверте мiсце - 6%, Пшденна Корея, Францiя, 1ндш та Сполучене Королiвство складають наступний рь вень продуктивностi, кожен з яких становить 2-4% вiд загально! кiлькостi дослiджень та розробок [6].
Розглядаючи сшввкношення НДДКР i ВВП, можна побачити, що штенсившсть дослГджень та розробок Китаю та Швденно! Коре! за останнi 10 роив практично подво!лась.
«1ндикатори» демонструють, що серед патен-тiв, як були виданi американським винаxiдникам, особливо висока концентращя тих, що стосуються шформацшних теxнологiИ (IT), методiв управлшня, програмного забезпечення спецiального призначен-ня для управлшня бiзнесом.
Ця американська спецiалiзацiя вiдображае вГд-мiнностi в наукоемних галузях у кожнш кра!нГ У ба-гатьох кра!нах за межами Сполучених Штапв про-грамне забезпечення бiзнес-методiв непатентоспро-можне. Науковщ-винахГдники США та 6С особливо сконцентроваш в таких галузях, як тестування, вимiр та аналiз бiологiчниx матерiалiв, xiмiя, бютехнологГ! та фармацевтичнi препарати. На вГдмшу вiд творцiв штелектуально! власностi 6С винаxiдники ЯпонГ!, Швденно! Коре'!, Тайваню та Китаю зосереджеш на технолопях, що включають в со6Г комунiкацiИнi про-цеси, нашвпровкники i телекомунiкацii [6].
Передача знань, включаючи передачу та по-ширення технологш вГд винаxiдникiв до користува-чГв, е комплексним меxанiзмом реалiзацii процесу iнтелектуалiзацii та наИважливiшим компонентом шновацшно! системи. Мiжнароднi угоди дозволя-ють вГдслГдковувати розповсюдження теxнологiИ та шновацш через мiждержавнi кордони. Один з видГв тако! мiжнародноi угоди - експорт штелектуально! власностГ, що приносить в бюджет кра!ни прибуток за ii використання, включаючи мiжнароднi лiцензiИнi платежi та збори. Так, дохГд вГд iнтелектуальноi влас-ностГ вказуе, як кра!ни створюють продукти штелектуально! власностГ за ринковою вартГстю.
Немае нГчого дивного, що доходи вГд експорту щодо використання штелектуально! власностГ про-
довжують концентруватися у пров^дних одержувачiв патентiв: Сполучених Штатах, 6С та Япони. Амери-кансью доходи вiд експорту щодо використання ш-телектуально! власностi склали $ 122 млрд в 2016 р.; того ж самого року це були $ 66 млрд - для 6С i $ 39 млрд - для ЯпонГ!. Однак частка Сполучених Шта-пв зменшилася, а частка решти свiту (виключаючи 6С i Японiю) зб1льшилась бкьше, нiж удвiчi (з 6% до 16% мiж 2008 та 2016 рр.). Якщо в США, 6С i ЯпонГ! доходи вк експорту використання iнтелектуально! влас-носп вирiвнялися або зменшилися в останш к1лька рокiв, то в шших кра!нах i регiонах цi доходи продо-вжували зростати [6].
1нша важлива складова перетворення винаходiв в шноваци та практичне !х застосування - доступ до фшансування. Розробка i комерцiалiзацiя iнно-вацiй та технологш - дуже небезпечний процес, i фi-нансова пiдтримка може надати страховку проти час-тини ще! невпевненостi. 1нвестицГ! у венчурний каш-тал - iндикатор шдтримки, що дозволяе з'являтися технологiям, яш мають потенцiал для успiшно! ко-мерцiалiзацГi, у 2016 р. були у свт на рiвнi приблизно $ 131 млрд. Сполучеш Штати залучають трохи бкьше, нГж половину цього фшансування венчурного ка-шталу, хоча за останнi роки його частка зменшилась, тодi як Китай знаходиться на пiдйомi [6].
Китайсьш iнвестицГi в сонячну енергш та по-вiтряну енергетику зайняли перше мкце у свiтi, що також зумовило стрiмке зростання потужносп ки-тайсько! сонячно! та повиряно! енергетики. Китай посiдае перше мкце за потужнiстю повiтряно! енергетики у свт, а також лкируючу позищю з виробни-цтва сонячних панелей з низькою вартiстю.
Саме щ кра!ни, завдяки сво!м витратам на на-уково-дослiднi та дослкно-конструкторсьш розробки, постiйно нарощують свш науково-технiчний потенцiал, який забезпечуе !м свiтове технологiчне лiдерство та ктотний вiдрив вiд решти держав свиу.
Протягом останнiх рокiв галузева структура ка-пiталовкладень у НДДКР серед кра!н свiту зазнала iс-тотних змш. П'ять найб1льш затребуваних галузей -сiльське господарство, науково-технiчнi розробки, готовий одяг, бiзнес-управлiння, охорона здоров'я. У галузi «Охорона здоров'я» найбкьш затребувани-ми виявилися «науки про життя», бiологiя, генетика, медицина, бiохiмiя та бiофiзика [2].
Серед найбкьш затребуваних областей технки опинилися: комп'ютерш технологи, електротехшчне обладнання, вимiри, цифровий зв'язок, медичш тех-нологГ! [2].
Важливим зрушенням у наукових до^дженнях багатьох провкних держав i кра!н, що зараз стрiмко розвиваються, стало зростання обсяпв фiнансування вс1х перелiчених дисциплiн, якi працюють в штересах системи охорони здоров'я, добробуту людини та на-вколишнього середовища.
Зростання ролi наукомштких галузей у сучасно-му матерiальному та нематерiальному виробництвi загострило конкуренцiю мiж центрами свито! еко-номiчно! боротьби за лидерство у високотехнолопч-ному сегментi глобального ринку, який характеризуемся чГткою мiждержавною спецiалiзацiею.
Близько 38% вГдсотюв у ВВП Сполучених Шта-пв надходять iз наукомiстких i високотехнолопчних галузей промислово! економiки цiе'! кра!ни [5]. Змщ-нення свiтового мдерства США у технологiях вГдбу-ваеться не в останню чергу завдяки iмпорту науко-вих знань та активному використанню Сполученими Штатами результатiв наукових дослГджень решти кра!н свiту. Це набувае значення у зв'язку з тим, що iмпорт наукових знань у США охоплюе фундамен-тальш дослiдження, котрi потребують значних ка-пiталовкладень та е менш випдними для американ-ських компанiй з точки зору рентабельности а також термшу вiддачi.
Наступною формою прояву мiждержавноi тех-нологiчно'! асиметрГ! е значш державнi вГдмш-ностi щодо забезпеченост науковими кадрами. Якщо проаналiзувати це, то можна побачити, що протягом останнк десятилiть свиове лiдерство у цьо-му утримують США, де за останш 20 роив ккьшсть науковцiв щороку збкьшувалася приблизно на 5%, утричi перевищуючи темпи зростання загально! за-йнятостГ На початку 1960-х рокiв чисельшсть дослГд-ницького персоналу, а саме - iнженерiв, наукових пра-щвнишв та дипломованих технiкiв у Сполучених Штатах Америки становила 1,1 млн оаб, тодi як в ЯпонГ! -187 тис., у ФРН - 105 тис., у ФранцГ! - 85,4 тис., у Ве-ликобританГ! - 159,5 тис. оаб [7, с. 14]. Незважаючи на поступове скорочення цього вкриву в 1970-х рр., Сполученi Штати i зараз лишаються державою, яка володiе найпотужнiшим дослiдницьким персоналом у свт, що становив у 2015 р. приблизно 6,7 млн пра-щвнишв науково! галузi та шжишрингу [5].
Свiтове лiдерство США за показником забез-печеностi науковими кадрами обумовлено i високою оснащенiстю НДДКР, i найвищим у свiтi рiвнем оплати дослiдницько! працi, який приваблюе найталано-витiших наукових пращвнишв зi всього свiту.
Мiждержавну асиметрго розвитку наочно де-монструе рiзниця у спiввiдношеннi питомо! ваги окремих галузей економки у структурi ВВП рiзних кра!н (табл. 2). По них можна визначити характер i тенденцГ! галузевих структурних зрушень у еконо-мiцi. Наприклад, у високорозвинених кра!нах, таких як США, чико проявила себе тенденцiя до значного скорочення питомо! ваги у структурi ВВП галузей, як виробляють первинну сировину: скьське господар-ство та добувна промисловшть.
Колись частка скьського господарства у ВВП багатьох кра!н свiту була переважною та сягала 60-Нинi в розвинутих кра!нах вона коливаеться
в межах 1-9 %. Так, за даними Всесвинього банку, у ВВП США частка альського господарства становить лише 1%, i при цьому кра!на виробляе такий пгант-ський обсяг скьськогосподарсько! продукцГ!, який дозволяе задовольняти потреби не ткьки 325 млн американщв, але i ще 100 млн оаб за кордоном, осккьки США е значним експортером ще! продукций Скорочуеться й частка добувно! промисловостi. Ольське господарство i видобувна промисловкть утворюють так званi первинш галузi [8].
Вториннi галузi - це обробна промисловкть, електроенергетика та будiвництво, якi використову-ють первинну сировину. Сумарна частка цих галузей у високорозвинених кра!нах також знижуеться, але не так динамiчно, як частка галузей первинного сектора. При цьому зростае лише частка електроенергетики. У цкому ж вторинний сектор у галузевш структурi ВВП високорозвинених постiндустрiальних кра!н за-ймае 10-29% [8].
До третинного сектора належить сфера послуг, включаючи фшанси, страхування, юридичш, ауди-торсьш, бухгалтерськi послуги, освiту, культуру, науку, охорону здоров'я, дiловi та iншi послуги, а також транспорт, торпвлю та зв'язок. Питома вага ще! групи мае довгострокову та стшку тенденцiю до збкьшен-ня та складае 70-80% у галузевш структурi ВВП високорозвинених постiндустрiальних кра!н [8]. Б1льша частка цього сектора ВВП припадае на галузi високих технологш та послуг з високою емшстю знань. Таким чином, переважна частина ВВП цих кра!н створюеть-ся не у виробничш сферi. Задовольняти швидко зрос-таючi потреби людей у нових знаннях, вккриттях або винаходах можна необмежено. Розмiр частки третинного сектора безпосередньо пов'язаний з рiвнем економiчного розвитку кра!ни, тому найрозвинутiшi кра!ни свiту мають сьогодш постiндустрiальне сус-п1льство та економку, що набувае тенденцiю до ште-лектуалiзацi!. А iншi держави все ще перебувають на шдустркльному рiвнi економiчного розвитку.
висновки
Зменшення мiждержавноi технологiчно! асиметрГ! потребуе об'еднання зусиль уск розвинутих кра-!н свГту стосовно розробки довгостроково! програми технологiчно! модернiзацГ! кра!н, що розвиваються, а також створення глобального технолопчного фонду для фшансування наукових проекив. Кошти для цього фонду можуть бути знайдеш за рахунок вк-рахувань частини свиово! технологiчно! ренти, це мае бути податок вк експорту високотехнологiчно! продукци, машин, обладнання та озброення. Бажа-но також вдосконалити шдготовку одрГв, здатних ефективно експлуатувати новГтнГ технолог!!, що дасть можлившть здГйснити глобальний шновацшний про-рив, зблизити рiвень технологiчного розвитку рГзних кра!н на основ! партнерства. ■
Таблиця 2
Св^овий показник розвитку по валовому внутршньому продукту (ВВП)
Мкце Кража, населення, млн оаб Валовий внутршнш продукт, млрд дол. США Сшьське господар-ство, % вщ ВВП Добувна та обробна промисловкть, % вщ ВВП Виробництво, % вщ ВВП Послуги, % вщ ВВП
2005 р. 2016 р. 2005 р. 2016 р. 2005 р. 2016 р. 2005 р. 2016 р. 2005 р. 2016 р.
1 США, 325 350 13,093.7 18,624.5 1 1 22 20 13 12 77 79
2 Китай, 1 384 350 2,286.0 11,199.1 12 9 47 40 32 29 41 52
3 Япошя, 126 385 4,755.4 4,940.2 1 1 30 29 22 21 69 70
4 Ымеччина, 82 800 2,861.4 3,477.8 1 1 29 30 22 23 70 69
5 Великобриташя, 65 746 2,520.7 2,647.9 1 1 22 20 11 10 77 79
Л1ТЕРАТУРА
1. Офiцiйний сайт Cbítoboí оргашзацп торгiвлi. URL: https://www.wto.org
2. World Intellectual Property Indicators 2017. URL: http://www.wipo.int/publications/en/details.jsp?id=4234
3. Нова економ^а: форми вияву, причини i наслiдки : монографiя / Х. Клодт, К. Бух, Б. XpicTeHceH та íh. Ки'в : Таксон, 2006. 306 с.
4. Костин А. И. Экополитология и глобалистика. М. : Аспект Пресс, 2005. 378 с.
5. Gross domestic spending on R&D / OECD iLibrary. URL: http://www.oecd-ilibrary.org/industry-and-services/g ross-domestic-spending-on-r-d/indicator/english_d8b068b4-en
6. National Science Board - Science & Engineering Indicators 2018. URL: http://www.nsf.gov/nsb/sei/
7. OECD Regions at a Glance 2011 / OECD 2011. 163 p. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/urban-rural-and-regional-development/oecd-regions-at-a-glance-2011/foreword_reg_ glance-2011-1-en
8. World Development Indicators: Gross Domestic Product 2017. URL http://wdi.worldbank.org/table/4.2#; http:// data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries/ US?display=graph
"National Science Board - Science & Engineering Indicators 2018". http://www.nsf.gov/nsb/sei/
"OECD Regions at a Glance 2011, OECD 2011". https:// www.oecd-ilibrary.org/urban-rural-and-regional-develop-ment/oecd-regions-at-a-glance-2011/foreword_reg_glance-2011-1-en
Ofitsiinyi sait Svitovoi orhanizatsii torhivli. https://www. wto.org
"World Development Indicators: Gross Domestic Product 2017". http://wdi.worldbank.org/table/4.2#; http:// data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries/ US?display=graph
"World Intellectual Rroperty Indicators 2017". http:// www.wipo.int/publications/en/details.jsp?id=4234
Науковий кер1вник - Довгаль О. А., доктор економíчних наук, професор кафедри мíжнародних економíчних вщносин факультету мíжнародних економíчних вщносин та туристичного бíзнесу Харгавського нацюнального ушверситету ím. В. Н. Каразша
REFERENCES
"Gross domestic spending on R&D" OECD iLibrary. http:// www.oecd-ilibrary.org/industry-and-services/gross-domestic-spending-on-r-d/indicator/english_d8b068b4-en
Klodt, Kh. et al. Nova ekonomika: formy vyiavu, prychyny i naslidky [New economy: forms of manifestation, causes and consequences]. Kyiv: Takson, 2006.
Kostin, A. I. Ekopolitologiya i globalistika [Ecopolitology and globalistics]. Moscow: Aspekt Press, 2005.
