CC BY
90
УДК 658(477)
РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРАШСЬКИХ П1ДПРИСМСТВ
Дикань В.Л., д.е.н., професор (УкрДАЗТ)
В cmammi визнано, що основними трендами свтовоi трансформацп являються процеси ano6ani3aqii та ттеграци, за яких головними гравцями свтовог економжи виступають транснащональш корпорацп. До^джено основш склaдовi моделi конкурентоспроможностi ТНК та визнано, що протистояти гх економiчнiй могутностi зможе лише сильна крагна, в тому чиmi й Украша. Встановлено, що найбыьше багатство Украгни - це потенщал гг промислових тдприемств, який заснований на ттелектуальному потенцiaлi конструкторських бюро. Це дозволило запропонувати концепщю р
озвитку промислового потенщалу украгнських тдприемств, яка базуеться на створент мiжгaлузевих ттегрованих структур та передбачае консолiдaцiю зусиль таких основних складових наявного економiчного потенщалу Украгни, як науково-виробничих тдприемств промисловостi та тфраструктурних тдприемств, що заклало б основу для створення iнновaцiйно-технологiчного середовища в крагт.
KnwHosi слова: npoMumoei тдприемства, розвиток, потенщал, транснащональш корпорацп, концепщя.
РАЗВИТИЕ ПРОМЫШЛЕННОГО ПОТЕНЦИАЛА УКРАИНСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Дикань В.Л. , д.э.н., профессор ( УкрГАЖТ)
В статье признано, что основными трендами мировой трансформации являются процессы глобализации и интеграции, при которых главными игроками мировой экономики выступают транснациональные корпорации. Исследовано основные составляющие модели конкурентоспособности ТНК и признано, что противостоять их экономической мощи сможет только сильная страна, в том числе и Украины. Установлено, что наибольшее богатство Украины - это потенциал ее промышленных предприятий, который основан на интеллектуальном потенциале конструкторских бюро. Это позволило предложить концепцию развития промышленного потенциала украинских предприятий, которая основанная на создании межотраслевых интегрированных структур и предусматривает консолидацию усилий таких основных составляющих имеющегося экономического потенциала Украины, как научно-производственных предприятий промышленности и инфраструктурных предприятий, что заложило бы основу для создания инновационно-технологической среды в стране.
Ключевые слова: промышленные предприятия, развитие, потенциал, транснациональные корпорации, концепция.
DEVELOPMENT OF UKRAINIAN INDUSTRIAL BUILDING COMPANIES Dykan V.L., Doctor of Economic Sciences, professor (UkrSA of RT)
The paper found that the main trends are transforming the global processes of globalization and integration, in which the main players in the global economy are the multinational corporations. The basic components of the model and the competitiveness of MNCs recognized as the basis of their economic leadership are the global value chain , which are based on a combination of domestic production and outsourcing , unique knowledge and know -how intensive use of modern information and communication technologies. It is recognized that confront their economic power can only strong country, including Ukraine. Established that the greatest wealth of Ukraine - is its potential for industrial enterprises, which is based on the intellectual potential of design offices and capable of such strategic importance for world market production areas like space technology , aircraft , high-tech engineering. It is possible to propose the concept of development of industrial potential of Ukrainian enterprises, which is based on the creation of inter-sectoral integrated structures and provides for the consolidation of efforts of the major components of the existing economic potential of Ukraine as a scientific and industrial enterprises of industry and infrastructure companies that have laid the foundation for the creation of innovative and technological environment country.
Keywords: industrial enterprises, development, potential, multinationals, concept.
Актуальтсть теми до^дження.
Напришнщ ХХ - початку ХХ1 стол1ття св1това
економжа як сукупшсть нацюнальних
© Дикань В.Л.
господарств, !х економ1чних i полггичних взаемоввдносин ознаменувалась формуванням яшсно нових ознак, за яких найважлившою
Вк'ник економжи транспорту i промисловост № 46, 2014
формою i одночасно новим етапом розвитку штернацюналiзацil господарського життя стали процеси глобалiзацil. Так1 процеси глобалiзацil та штеграцп заклали основш тренди свггово! трансформацп за яких свiт вступив в нову реальшсть - реальнiсть жити й розвиватись в ушсон.
В результатi такого тотального впливу глобалiзацil змiнилася специфша розвитку свiту. Глобальне суспiльство, глобальна економжа, глобальна полiтика, глобальна конкуренщя та глобальне iнформацiйне середовище стали сучасними закономiрностями розвитку, а знання перетворилися на головний елемент сусшльного багатства.
Кардинальних змш зазнали й функцп та роль держави, на змшу як1й прийшла глобальна держава в особi транснацiональних корпорацiй. Сьогоднi зi 100 найбiльших економiк свiту, 52 -транснацюнальш корпорацп, як1 контролюють до половини свiтового обсягу промислового виробництва, 70% зовшшньо1 торгiвлi та володшть 4/5 к1льк1стю патентiв та лщензш на технiку, технологи i ноу-хау [1].
Фактично свiт опинився на порозi нового перерозподiлу, але не вшськово-полиичного, а економiчного, де головними гравцями е уже не держави i навiть не блоки кра!н, а провiднi транснацiональнi корпорацп найбiльших промислово розвинених кра!н, яш встановлюють закони конкуренцп та задають темпи науково-технiчного прогресу.
Украшська ж економiка, на жаль, на сьогодш залишаеться далеко позаду ввд тенденцiй розвитку свiтового економiчного простору, вщграючи й надалi роль сировинного придатку та виступаючи ринком збуту iмпортноl продукци, що стало результатом сввдомо! вiдмови вiд ранiше завойовано! позицп промислового лiдера. Адже промислова полiтика Укра1ни, яка сформувалася в епоху iндустрiалiзацil, коли технiко-технологiчнi засоби розглядалися в якостi основного шструменту вирiшення найважливiших соцiально-полiтичних задач, на сьогодшшнш день виявилася не ефективною. Ввдмова вiд пiдтримки потужного виробничого потенцiалу призвела до того, що бшьшсть укра1нських пiдприемств не тшьки не спроможна конкурувати в сильним транснацюнальним капiталом, але й технолопчно не готова адекватно реагувати на виклики iнформацiйно-iнновацiйного суспiльства.
Все це вимагае пошуку ефективних форм, механiзмiв та засобiв вiдродження виробничого потенцiалу укра1нських тдприемств, як1 б сприяли створенню нових зразшв високотехнолопчно1 продукци, нарощенню штелектуального капiталу, оновленню техшко-технолопчно1 бази вичизняних виробництв та
оптишзаци використання виробничих потужностей в промисловостi.
Анал1з остантх до^джень i публшацш. Проблема розвитку потенщалу укра1нських пiдприемств та забезпечення конкурентоспроможносп сектору промислового виробництва Украши - найактуальнiше питання сьогодення. Полггики, вченi, економiсти пропонують рiзнi заходи, як1 спрямованi на «реашмацш» втраченого промислового потенцiалу та пов'язаш як з оновленням технiко-технолопчно1 бази виробництв, так i з формуванням ефективно1 системи фiнансового забезпечення промислового комплексу краши. Серед науковщв, що обiймаються проблемами вiдродження потенщалу украшсько1
промисловостi, можна видiлити Гееця В.М., Дубницького В.1., Жалiла Я.А., Кшдзерського Ю.В., Микитенка В.В., Покришко Д.С., Паршина О. А. та Якубовського М.М. [2-6]. Попри це, питання вщновлення виробничих потужностей
украшських тдприемств й доа залишаеться найболючшою проблемою економiки Укра1ни. Саме тому, метою статп е розробка концепцп розвитку промислового потенцiалу пiдприемств Украши на основi формування мiжгалузевих штегрованих структур.
Виклад основного матерiалу
до^дження. Виступаючи основним
структурним елементом економiки бiльшостi розвинутих кра1н, провiдною силою !х розвитку та пiдвищення ефективносп функцiонування, сучаснi ТНК представляють собою крупш об'еднання, що використовують в свош господарськ1й дiяльностi мiжнародний шдхщ та передбачають формування й розвиток мiжнародного виробничо-збутового,
торгiвельного та фшансового комплексу з единим центром прийняття управлiнських рiшень в кра1ш базування i фiлiалами, представництва, дочiрнiми компанiями в iнших кра1нах.
Сьогодш в усьому свт нараховуеться понад 40 тис. материнських ТНК, яш контролюють понад 250 тис. дочiрнiх компанiй та виробляють близько 30% свггового ВВП. Ринкова капiталiзацiя окремих ТНК перевищуе 500 млрд. дол., а щорiчнi обсяги продаж1в складають 150200 млрд. дол. Щороку чистий прибуток кожно1 з 500 найкрупшших транснацiональних корпорацiй практично дорiвнюе рiчному бюджету Укра1ни, а обсяги виробництва й взагалi не тдлягають порiвнянню з обсяги виробництва нашою кра1ною. Так, 500 найпотужнiших транснацюнальних корпорацiй реалiзують 80% усiеl електрошки та хiмiчноl промисловостi, 96% продукцп фармацевтики та 76% продукцil машинобудування. Зрозумiло, що масштаби
виробництва украшсько! промисловостi за таких тенденцш порiвнювальнi виключно з масштабами дiяльностi окремо! дочiрньоl компанп одте! ТНК[7].
В чому ж криеться секрет успiшностi та могутносп таких транснацiональних корпорацiй, як1 на рiвнi з промислово-розвинутими кра1нами активно реалiзують себе в полiтицi, економщ, в фiнансово-iнвестицiйнiй, iнформацiйнiй, науково-техшчнш, технологiчнiй, военнiй та екологiчнiй сферах суспшьного життя?
Секретiв економiчноl стшкосп та промислово! могутностi ТНК декшька i криються вони у здатносп забезпечити ефективне використання оптимально поеднаних ресурсних, технологiчних, iнновацiйних та глобальних конкурентних переваг. Зокрема, в основi конкурентоспроможностi транснацiональних корпорацiй знаходяться:
1. 1нвестицп в розвиток персоналу та зростання рiвня iнтелектуального потенщалу працiвникiв. Для бiльшостi ТНК нарощення та використання знань i навичок пращвнишв розглядаеться в якостi найважливших конкурентних переваг. Для них швестицп в
розвиток персоналу перетворюються на швестицп у власну конкурентоспроможшсть. Так, компашя 1ВМ щор1чно витрачае на перетдготовку персоналу бшьше 1 млрд. дол., за рахунок яких близько 135 тис. И сшвроб1тнишв проходять переквал1ф1кацш та удосконалюють сво! знання через р1зного роду дистанцшш програми навчання. Дшть в 1ВМ й р1зномаштш штерактивш 1нтернет- програми навчання та програми - треншги, що моделюють поведшку менеджер1в в складних альтернативних ситуащях [8].
2. Величезний шновацшний потенщал сфери науково-дослвдних i дослвдно-конструкторських робт Нововведення та здатшсть !х впроваджувати стали важливою умовою конкурентоспроможносп бшьшосп ТНК. Щор1чно щ компанп вкладають величезш обсяги швестицш в шновацшну д1яльшсть (див. табл. 1). Лише у 2012 рощ обсяг швестицш у НДДКР найбшьших ТНК склав 538,8 млрд. евро, що значно перевищують обсяги фшансування науково-дослвдно! сфери бюджетами окремих кра!н [9].
Таблиця 1
Обсяги Швестицш високотехнолог1чних ТНК у сферу науково-дослгдних i дослгдно-конструкторських
робт у 2012 роцг, млн. евро [9]
Рейтинг Hasea KOMnamii Крагна 1ндустр1альний сектор Обсяг iнвестицгй в НДДКР
1 2 3 4 5
1 VOLKSWAGEN Шмеччина Автомобшебудування та запчастини 9515.0
2 SAMSUNG ELECTRONICS Швденна Корея Електронна та Електротехшка 8344,7
3 MICROSOFT США Програмне забезпечення та комп'ютерш послуги 7890,7
4 INTEL США Технологiчне обладнання та технiка 7691,4
5 TOYOTA MOTOR Япошя Автомобiлебудування та запчастини 7070,9
6 ROCHE Швейцар1я Фармацевтика та бютехнологп 7007,8
7 NOVARTIS Швейцар1я Фармацевтика та бютехнологп 6922,8
8 MERCK US США Фармацевтика та бютехнологп 5995,9
9 JOHNSON & JOHNSON США Фармацевтика та бютехнологп 5809,5
10 PFIZER США Фармацевтика та бютехнологп 5740,5
11 DAIMLER Шмеччина Автомобшебудування та запчастини 5639,0
12 GENERAL MOTORS США Автомобшебудування та запчастини 5584,4
13 GOOGLE США Програмне забезпечення та комп'ютерш послуги 4997,0
14 ROBERT BOSCH Шмеччина Автомобшебудування та запчастини 4924,0
15 SANOFI-AVENTIS Франщя Фармацевтика та бютехнологп 4909,0
3. Мiжфiрмова кооперацiя в сферi науки i технологiй шляхом створення стратегiчних альянсiв та поглиблення сшвпращ з унiверситетами i дослвдними центрами. Бiльша частина стратегiчних альянав ТНК припадае на iнновацiйну дiяльнiсть. Зростаюча к1льк1сть компанiй у рiзних крашах спiвпрацюють у розробцi та розвитку нових продуклв чи технологш. Компанiï об'еднують сво1 ресурси, розподшяють витрати високо1' вартостi проектiв чи об'еднують людсьш та технологiчнi ресурси для впровадження iнновацiй. Прикладами таких стратепчних альянсiв е альянс з обмiну iнформацiею та науковцями мiж компанiями Philips та Siemens; розвиток певних напрямiв НДДКР - стратепчний альянс мiж Tanabe та Glaxo; розробка певно1 частини продукцiï -стратепчний альянс ТНК мiж Philips та Du Pont Optical [10].
4. Володшня стшкими ланцюгами постачань. Значну частину своïх конкурентних переваг ТНК забезпечують завдяки налагодженню псних взаемовiдносин з постачальниками, ефективнiй оргашзацп логiстики та пiсляпродажного обслуговування. Для них лопстика пов'язана не тшьки з управлiнням товарно-матерiальними запасами, а розглядаеться в якостi частини процесу управлiння ланцюгами постачань, що представляе собою планування, реалiзацiю та контроль за ефектившстю потоку запасiв i готово1' продукцiï, сервiсу i супутньо1' 1'м iнформацiï [11]. В основi промисловоï могутностi бiльшостi транснацiональних корпорацш знаходяться потужнi логiстичнi системи, яш завдяки ефективнiй органiзацiï постачань та швидшй реакцiï на змiну попиту, сприяють скороченню тривалостi виробничого циклу, тдвищенню гнучкостi планування, а вщповвдно й зниженню рiвня логiстичних витрат з управлiння запасами. Так, в основi системи планування i управлшня виробництвом японсько1' корпорацiï Toyota Motor знаходиться розроблена ними мжролопстична система KANBAN, головна щея яко1' полягае в оргашзацп безперервного виробничого потоку, що здатний швидко адаптуватися ввдповщно до змiн попиту й практично не вимагае утримання страхових запаав.
5. Аутсорсинг як один iз способiв скорочення витрат та концентрацп зусиль на ключових компетенцiях i перспективних напрямках дiяльностi. За рахунок передачi частини функцiй ТНК, яш ранiше вiдносилися до внутрiшньоï дiяльностi компанiï, стороннiй органiзацiï могутнi корпорацп отримують можлившть забезпечити високу гнучшсть виробництва, пiдвищення продуктивностi працi,
зниження витрат виробництва та скорочення часу виконання робiт. Сьогоднi для тдвищення власно1' конкурентоспроможностi ТНК широко застосовують виробничий аутсорсинг, аутсорсинг шформацшних технологiй, iнновацiйний аутсорсинг та аутсорсинг бiзнес-процесiв.
6. Сучаснi iнформацiйнi та мережевi технологiï. Дiяльнiсть бiльшостi ТНК базуеться на широкому використанш шформацшних технологш, яш створюють можливостi для швидкого та як1сного виконання вах процесiв виробництва, управлiння, облiку та контролю в режимi реального часу.
7. Новi маркетинговi та управлшсьш технологiï. Основний акцент в умовах жорстко1' конкуренцiï мiжнароднi корпорацiï ставлять на реалiзацiï клiентоорiентованого пiдходу шляхом концентрацп вах зусиль на збереженш та задоволенш потреб уже шнуючих клiентiв. Для бiльшостi з них головним стало не розширення долi ринку, а завоювання лояльностi споживачiв, що забезпечуеться за рахунок оргашзацп нових методiв просування товарiв i стандартизацп споживчих переваг.
8. Органiзацiя вертикально та горизонтально штегрованих структури.
Отже, з впевнешстю можна говорити, що юнуюча модель конкурентоспроможностi мiжнародних ТНК побудована на створенш глобальних ланцюгiв додано1' вартостi, заснованих на поеднаннi власного виробництва i аутсорсингу, ушкальних знань i ноу-хау, штенсивному використаннi сучасних
шформацшних i телекомушкацшних технологiй. 1нновацп та знания, унiкальний iнтелектуальний каштал та органiзацiйна культура складають основу технолопчного лiдерства таких мiжиародних корпорацш. Зрозумшо, що протистояти економiчнiй могутносп м1жнародних транснацiональних корпорацiй може лише економiчно сильна i успiшна краша.
Нею може стати й Украша, яка ще мае потенцiал бути потужним економiчним гравцем в свт. Адже родюча земля, працелюбнi люди, науковий та техшчний потенцiал, творча натура -це лише незначний перелш багатств украшсько1' держави. А найбшьше багатство Укра1'ни - це потенщал ïï промислових пiдприемств, який здатний розвивати таю стратепчно важливi для свiтового ринку напрямки виробництва, як космiчнi технологiï, лiтакобудування,
високотехнолопчне машинобудування.
Мова йде про вже колишш промисловi гiганти Укра1'ни, таи як ВАТ «Харшвський тракторний завод iм.. С. Орджонiкiдзе», ДП «Завод iм. В.О. Малишева», Херсонський суднобудiвний завод, Полтавський
турбомеханiчний завод, ПАТ «Харшвський машинобудiвний завод «ФЕД»». 1зюмський приладобудiвний завод, Харк1вський
електромеханiчний завод, як складали фундамент науково-промислового спадку СРСР. Як засвiдчуе статистика, в першш половинi 80-х рок1в тiльки з конвеерiв харк1вських промислових пiдприемств сходило 15% тракторiв, що виготовляли в Союз^ 20% електромашин, 60% дизелiв для магiстральних тепловозiв, 33% парових турбш, 100% турбiн для атомних електростанцш [12]. 1х могутнiсть саме за тих чаав базувалася на висококвалiфiкованому iнтелектуальному
потенцiалi та величезних iнвестицiях в науково-
дослiдну сферу, що дозволяло не тшьки випереджати за обсягами випуску продукцп розвинуп кра!ни свiту, але забезпечувати постшне вдосконалення власних технологiй виробництв.
Однак, багато чого втрачено вже з тих чаав (див. табл. 2). А, в першу чергу, зруйновано стшку систему виробничо-технолопчно! та науково! кооперацп, за яко! бiльшiсть укра!нських пiдприeмств мали стабiльнi ринки збуту власно! продукцп. 1стотно скоротилися й обсяги наукових та науково-техшчних робщ в тому числi й НДДКР.
Таблиця 2
Порiвняння обсягiв виробництва деяких промислових nidnpueMcme Харкова за 4acie СРСР та
незалежно1 Украши[12]
Назва тдприемства Потужшсть до 90-х рок1в Кшьшсть робинишв Потужшсть станом на 2011 рш Кшьшсть робинишв
Харшвський ав!ацшний завод 60-70 лггашв ТУ-134 в рш 12000 4 лггака за останш 6 рошв Близько 4500
ДП «Завод !м.. В.О. Малишева» До 12000 таншв в рш 70000 24 БТР-4 за 2 роки Близько 4000
Харк1вський тракторний завод 50000 трактор!в в рш 30000 200-300 трактор!в в рш Близько 3000
Харшвський електромехашчний завод До 1200 електродвигушв в рш 5600 10 в рш 560
Харк1вський машинобуд!вний завод «ФЕД» 30000-200000 фотоапарапв в рш невщомо Не випускае
Харк1вський завод електроапаратури 2,5 млн. електробритв в рш 15000 Не випускае Близько 2000
Зокрема, значно зменшилась шльшсть тдприемств, що впроваджували шновацц з 14,81% у 2000 рощ до 13,6% - у 2013 рощ. I як результат спостертаемо скорочення питомо! ваги шновацшно! продукцп в загальному обсязi промислово! з 6,8% у 2000 рощ до 3,3% - у 2013 рощ [13].
Мае мюце й критичне зношення основних фондiв, вимивання об^ових активiв до меж1. Так, лише в машинобудуванш станом на 2013 рiк рiвень зносу основних фондiв перетнув межу 70%.
Втрачено й стабшьш ринки збуту промислово! продукцп та величезш вже колись обсяги !! виробництва. Зокрема, Краматорський завод важкого верстатобудування, один з лiдерiв в Укра!нi, ще у 90-i роки щорiчно випускав сотш важких верстатiв, поставляючи !х у 50 кра!н свiту. Однак за останш десять рок1в максимальний випуск був вiдзначений лише у 2003 рощ - 75 верстапв, а з 2004 року обсяги виробництва продукцп щороку падають. Дефщит власних оборотних коштiв, вiдсутнiсть платоспроможних
замовник1в, нерегулярне надходженням комплектуючих призвели до збитковостi пiдприeмства [14]. Однак, це не поодинок випадки в промисловосп Укра!ни, для яко! банкрутство та збитковють пiдприeмств стали основною тенденщею економ!чно! ситуаци.
Однак, й залишилося з тих часiв чимало. I, в першу чергу, це високий штелектуальний потенщал, що дозволяе досягти чималих заслуг укра!нським вченим й шженерам у ракето- та авiабудуваннi, кiбернетицi, бiофiзицi та бiохiмi!. Сьогоднi в сферi НДДКР зайнято майже 250 тис. фахiвцiв й залишаються Всесвiтньо вiдомими так! науковi центри в Укра!ш, як 1нститут електрозварювання !м. O.G. Патона, Укра!нський фiзико-технiчний шститут, 1нститут надтвердих матерiалiв.
Залишилися й потужш конструкторськ1 бюро, яш ще й доа доводять результати високо! науки до заводських цех!в. Це i конструкторське бюро (КБ) О.К. Антонова, лггаки якого вражають весь св!т сво!ми техшчними та конструктивними характеристиками. Це i КБ «Швденмаш», яке
спецiалiзуеться на розробцi ракето-космiчноï технiки та iншоï наукомiсткоï продукци. Харшвське машинобудiвне КБ iм. В.О. Морозова, яке розробляе ушкальш види озброення, що користуються неабияким попитом в усьому свт.
Наявний в Укра1'ш i величезний транзитний потенщал, який дае змогу розвивати експорт транспортних послуг. Розвинута шфраструктура залiзничного та водного транспорту, проходження через територiю Украши Пан'европейських транспортних коридорiв та коридору Gвропа-Кавказ-Азiя (TRACEKA) робить нашу крашу краем безмежних перспектив та можливостей. А це означае, що Украша - це величезний ринок з потужним промисловим потенщалом та свiтлим економiчним майбутшм, яке ще нам необхiдно створити.
Яким же чином побудувати економiчно сильну Укра1'ну? А, в першу чергу, необхвдно розвивати те, що маемо.
В цьому аспектi найпотужшшим iмпульсом для економiчного розвитку Украши може стати полиика формування стшких мiжгалузевих iнтегрованих структур, яка б передбачала консолвдащю зусиль таких основних складових наявного економiчного потенщалу краши, як науково-виробничих пiдприемств промисловостi та шфраструктурних пiдприемств, що заклало б основу для створення шновацшно-технолопчного середовища в краïнi.
В основi дано1' концепцiï розвитку потенщалу украшських пiдприемств знаходиться концепцiя iнтегрованоï лопстики, яка через систему стiйких шформацшних зв'язшв створить умови для поеднання таких наразi вiдокремлених ланок науково-дослвдного та виробничо-комерцiйного циклiв, як до^дження i розробка, виробництво, маркетинг i збут, а також сприятиме змщненню взаемозв'язку конструкторсько-технологiчноï пращ з промислових виробництвом, вiдповiдно чином обумовлюючи пiдвищення iнновацiйноï активностi вичизняних пiдприемств та розвиток високотехнологiчного виробництва в Украшу Характерною ознакою таких мiжгалузевих iнтегрованих структур мае стати консолщащя органiзацiйних, виробничих, iнформацiйних, технолопчних, iнновацiйних можливостей науково-виробничих й
iнфраструктурних пiдприемств та
штелектуального потенщалу конструкторських бюро, що грунтуеться на використаннi у власному виробнищга передового свiтового досвiду у виглядi сучасних модулiв, вузлiв i агрегапв з метою створення високотехнологiчноï конкурентоспроможно1' продукцiï.
Передбачаеться, що саме за рахунок налагодження iнформацiйних зв'язк1в, яш
конструкторсьш бюро будуть використовувати для створення ново1' прогресивно1' промислово1' продукци та вдосконалення техшчних характеристик шнуючих зразк1в, буде завантажено виробничi потужносп украшських пiдприемств та забезпечено випереджальний розвиток iнших галузей економiки краши.
Одним iз проектiв, що сприятиме стимулюванню розвитку високотехнолопчних виробництв, збшьшенню завантаженостi виробничих потужностей та шдвищенню iнновацiйноï активностi в промисловостi, може виступати шфраструктурний проект з розбудови мереж1 мiжнародних транспортних коридорiв, що вимагае подолання диспропорцiй в розвитку транспортно1' системи Укра1'ни, полiпшения стану ïï матерiально-технiчноï бази та впровадження сучасних технологiй. Все це потребуе застосування як1сно нових технологiй виробництва вузлiв та агрегатiв, бiльш сучасного обладнання та матерiалiв, а ввдповвдно й створюе передумови для розширення внутрiшнього ринку споживання власно1' промислово1' продукцiï, одночасно забезпечуючи:
- збшьшення обсягiв виробництва промислово1' продукцiï та шдвищення рiвня завантаженостi виробничих потужностей вичизняних пiдприемств;
- кардинальну модершзащю матерiально-технiчноï бази та пiдвищення технолопчного рiвия промислових виробництв;
- шдвищення конкурентоспроможносп промислово1' продукцiï та розширення масштабiв ринку ïï збуту;
- покращення рiвия платоспроможностi та л^вдносп украï'нських пiдприемств;
- створення умов для шдвищення iнновацiйноï активностi в промисловосп та налагодження ефективного мехашзму взаемодiï' науки й виробництва;
- зростання кiлькостi робочих мшць та покращення соцiального ктмату в гал^зi.
Окрiм того, проекти будiвництва iнфраструктурних об'ектiв мають
макроекономiчний ефект, оск1льки забезпечують стратегiчну перевагу держави в довгостроковш перспективi, дозволяючи розвивати
високоефективш, експортно-орiентованi гал^зi промисловосп, пiдвищувати як1сть життя населення, забезпечувати виршення соцiальних завдань [15].
Висновок. Таким чином, розумшчи логiку сучасного свггового економiчного розвитку, стратегiя й тактика утвердження Украïни як економiчно сильноï незалежноï' держави повинна бути побудована на усестороннiй пiдтримцi та випереджаючому розвитку наявного промислового потенщалу
украшських пiдприемств, для яких втрата конкурентоспроможиостi та ринк1в збуту власно1' продукцiï стали найактуальнiшими проблемами сьогодення.
Саме тому, основою для вiдродження виробничого потенщалу украшсько1'
промисловостi мае стати створення мiжгалузевих iнтегрованих структур, яш б сприяли формуванню замкнутих технологiчних ланцюгiв та виступали свого роду осередком накопичення науково-iнтелектуального потенщалу.
Формування такого роду структур в Укршт забезпечить не тшьки збшьшення виробництва високотехнологiчноï iнновацiйноï продукци, шдвищення конкурентоспроможносп та покращення технiко-технологiчноï бази промислових тдприемств, а й стане головним ключем активiзацiï процесiв економiчного зростання в краïнi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бубенко П.Т. Iнституцiйна динамжа просторово1' органiзацiï економiчного розвитку: монографiя. / П.Т. Бубенко. - Харшв: ХНАМГ, 2008. - 295 с.
2. Дубницький В. I. Ринкова трансформащя промислового комплексу репону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.05 «Економша та управлшня народним господарством» / В. I. Дубницький; НАН Украши. 1н-т пробл. ринку та екон.-екол. дослiдж. - Одеса, 2008. - 36 с.
3. Жалило Я. А. Структурные трансформации промышленности Украины в период финансово-экономического кризиса / Я. А. Жалило, Д. С. Покрышка // Вкн. 1нст-ту екон. i прогн-ня. - 2010. - С. 29-33.
4. Економжа Украши: стратепя i полиика довгострокового розвитку / за ред. В.М. Гееця. - К.: 1н-т екон. прогнозув.; Фешкс, 2003. - 1008 с.
5. Паршина О. А. Управлшня конкурентоспроможшстю машинобудiвноï продукци: монографiя / О. А. Паршина. -Дшпропетровськ: Нащональний прничий ушверситет, 2008. - 280 с.
6. Потенщал нащонально! промисловостi: цш та механiзми ефективного розвитку: монографiя / [Кiндзерский Ю. В., Микитенко В. В., Якубовский М. М. та ш.]; за ред. Ю. В. Кшзерского; НАН Украши; 1н-т економ. та прогнозування. - К., 2009. - 928 с.
7. Мiжнародна мжроекономша: навч. посiб. Видання 3-те перероб. та доп. - К.: Центр учбово! лiтератури, 2012. - 368 с.
8. Гвилия Н.А. Корпоративная логистика: Учебн. пособ. / Н.А. Гвилия, А.А. Ефремов. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ,2009. - 119 с.
9. Мжаелян С.Г. Позици ТНК на свиовому ринку високотехнолопчно! продукци [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. economy.nayka. com.ua/?op= 1 &z=2690. -Назва з екрану.
10. Каленська Т.В. Транскордонш стратегiчнi альянси ТНК у високотехнолопчних галузях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.02 «Свггове господарство i мiжнароднi економiчнi вiдносини» / Т.В. Каленська; Кшвський нац.. унiв-т. iM. Т.Г. Шевченка. - Ки!в, 2008. - 19 с.
11. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / под общ. и науч. ред. В.И. Сергеева. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 976 с.
12. Харьковские промышленные гиганты утратили былую силу [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.segodnya.ua/print/regions/kharkov/khark ovckie-promyshlennve-hihantv-utratili-bvluju-cilu.html. - Загл. с экрана.
13. Офщшний сайт державного комггету статистики [Електронний ресурс]. -Режим доступу: ukrstat.gov.ua. - Назва з екрана.
14. Вернер Н. Станки и останки [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.expert.ua/articles/16/0/4785/.- Загл. с экрана.
15. Максимов В. В. Государственно-частное партнерство в транспортной инфраструктуре: критерии оценки концессионных конкурсов / В. В. Максимов. — М.: Альпина Паблишерз, 2010. — 178 с.
Експерт редакцШног колеги д.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
