CC BY
14
Shestakova, O. A. "Metodychni aspekty otsiniuvannia ek-sportnoho potentsialu pidpryiemstva" [Methodical aspects of assessment of the export potential of the company]. Visnyk NTU "KhPI", no. 7 (981)-C (2013): 173-181.
Sidenko, V. R. "Evropeyskaya integratsiya i ekonomicheskoe razvitiye" [European integration and economic development]. In Globalizatsiya - yevropeyskaya integratsiya - ekonomicheskoye razvitiye: ukrainskaya model. Kyiv: Feniks, 2011.
Transformatsiia mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn v epokhu hlobalizatsii [The transformation of international economic relations in the era of globalization]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Ka-razina, 2015.
Volkodavova, E. V. Eksportnyy potentsial promyshlennykh predpriyatiy: teoriya, metodologiya, praktika [The export potential of industrial enterprises: the theory, methodology, practice]. Samara: Izd-vo Samarskogo gos. ekon. universiteta, 2007.
УДК 339.92
ДИВЕРСИФ1КАЦ1Я НАУК0В0-ТЕХН1ЧН0Г0 СШВРОБГГНИЦТВА УКРА1НИ ТА США
© 2016 ЗАРИЦЬКА Н. С.
УДК 339.92
Зарицька Н. С. Диверсифшащя науково-техшчного сшвробггництва УкраУни та США
Укрансько-американськествробтництво в iнновацiйно-технологiчнiй сферi е важливою складовою двосторонн'>х в'дносин, з огляду на колосаль-ний iнновацiйний потенфл США, безсумшвне ix лдерство у глобальному технологiчному прогреа, а також критичну необхiднiсть опанування Украною iнновацiйно-теxнологiчною моделлю економiчного розвитку. Превалюючими на сьогодн формами такого ствробтництва е: мiждер-жавн обмши науковими кадрами; ствпраця у рамках Украна - НАТО; участь укранських винаxiдникiв, установ та органiзацiй у виставках i ярмарках високотехнологчноi продукцИ i технологш у США та н. Натомкть далеко не вичерпаним залишаеться потенфл мiждержавноi спiвпрацi у сферi передачi американських технолог'нних нновацт, конструкторських i проектних розробок, а також патентування втчизняних iнновацiй в Американському бюро з патент'в i торговельних марок, що суттево звужуе географ'мну структуру iх реал'ваци, обмежуе можливостi штер-нацiоналiзацii патентноi системи Укра/ни та комерцiалiзацii укра/нських iнновацiйниx розробок на ринку США, а також спричиняе висок ризики втчизняних пiдприемницькиx структур при iх виход'> з теxнологiчними iнновацiями на американський ринок та втрату нафнального нтелек-туального ресурсу через в'дсуттсть патентноi чистоти втчизняних iнновацiйниx розробок.
Кпючов'1 слова: науково-техн'нне ствробтництво, iнновацii, штернафнал'ваф, техноглобал'вм, глобальна конкурентоспроможнсть. Рис.: 2. Ббл.: 19.
Зарицька Наталiя Сергпвна - асшрантка, асистент кафедри мiжнародного облку та аудиту? Кивський нафнальний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03680, Украна) E-mail: kirikma@ukr.net
УДК 339.92
Зарицкая Н. С. Диверсификация научно-технического сотрудничества Украины и США
Украинско-американское сотрудничество в инновационно-технологичной сфере является важной составляющей двусторонних отношений, принимая во внимание колоссальный инновационный потенциал США, несомненное их лидерство в глобальном технологичном процессе, а также критическую необходимость освоения Украиной инновационно-технологической модели экономического развития. Превалирующими на сегодня формами такого сотрудничества являются: межгосударственный обмен научными кадрами; сотрудничество в рамках Украина - НАТО; участие украинских изобретателей, учреждений и организаций в выставках и ярмарках высокотехнологичной продукции и технологий в США и др. В то же время далеко не исчерпанным остается потенциал межгосударственного сотрудничества в сфере передачи американских технологичных инноваций, конструкторских и проектных разработок, а также патентирования отечественных инноваций в Американском бюро по патентам и торговым маркам, что существенно сужает географическую структуру их реализации, ограничивает возможности интернационализации патентной системы Украины и коммерциализации украинских инновационных разработок на рынке США, а также создает высокие риски для отечественных предпринимательских структур при их выходе с технологическими инновациями на американский рынок и потерю национального интеллектуального ресурса из-за отсутствия патентной чистоты отечественных инновационных разработок. Ключевые слова: научно-техническое сотрудничество, инновации, интернационализация, техноглобализм, глобальная конкурентоспособность. Рис.: 2. Библ.: 19.
Зарицкая Наталия Сергеевна - аспирантка, ассистент кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: kirikma@ukr.net
UDC 339.92
Zarytska N. S. Diversification of Scientific-Technical Cooperation between Ukraine and the USA
Ukrainian-American cooperation in the innovation-technological sphere is an important component of bilateral relations, considering the enormous innovative potential of the USA, the unquestionable leadership of the latter State in the global technological process, as well as the pivotal need to assimilate an innovation-technological model of economic development on the part of Ukraine. Prevalent forms of such cooperation as for today are: interstate exchange of researchers; cooperation within the framework of the UkraineNATO; participation of Ukrainian inventors, institutions and organizations in exhibitions and fairs of high-tech products and technologies in the USA, etc. At the same time, far from exhausted remains the potential of interstate cooperation in the sphere of transferring American technology innovation, construction and design development, patenting of domestic innovation by the United States Patent and Trademark Office, which significantly reduces the geographic structure for their implementation, limits the possibilities of internationalization of the patent system and commercialization of Ukrainian innovations on the American market, as well as creates high risks for domestic business structures when entering with their technological innovations the American market, together with loss of national intellectual resource because of absence of patent purity in terms of domestic innovation developments. Keywords: scientific-technical cooperation, innovation, internationalization, tehnoglobalizm, global competitiveness. Fig.: 2. Bibl.: 19.
Zarytska Nataliia S. - Postgraduate Student, Acsistent of the Department of international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: kirikma@ukr.net
Фундаментальш трансформацшш змши у свгго-вому господарств^ обумовленi штернацюналь зацieю мiждержавних науково-технiчних зв'яз-юв та поглибленням мiжнародного подку працi у сферi науки, iнновацiй i промислового освоення ix результатiв, поряд з динамiзацiею розвитку традицiйниx форм i рiв-нiв економiчного спiвробiтництва мiж крашами справ-ляють вагомий каталiзуючий вплив на нарощування масштабiв та диверсифкацш ix спiвпрацi в шновацшно-технолопчнш сферi. I це цкком закономiрно, осккьки теxнологiчний прогрес, справляючи чимраз зростаю-чий вплив на структуру мiжнародного подку працi, не ткьки суттево розширюе джерела та рушшш сили його розвитку, але й прискорюе у такий спосiб глобальш ш-теграцiйнi процеси. Тож за умов розгортання науково-теxнiчноi революци та пiд впливом активного розвитку процейв спецiалiзацii та кооперування краш у сферi на-укових розробок високо'1 динамiки девелопментизаци набула мiждержавна кооперацiя в iнновацiйнiй сферi, яка значною мiрою враховуе нинi вимоги бкьш широкого використання комерцшних методiв в органiзацii рiзноманiтниx форм науково-технолопчного спшробгг-ництва. Усталенiсть дано'1 тенденци свггогосподарсько-го поступу шдтверджують, зокрема, данi американсько'1 дослiдницькоi агенци «National Science Foundation», згiдно з якими на мiжнародну передачу технологш припадае нинi близько 7 % прибутку, що отримуеться у глобальному товарооб^у, а 10 видiв знаннево- та тех-нологiчно мiсткиx шдустрш (Knowledge and technology-intensive industries - KTU) щорiчно продукують близько 27-30 % глобального ВВП[1].
Крiм того, важливою особливiстю сучасного мiж-державного науково-теxнологiчного обмiну е те, що, на вцмшу вiд обмшу продуктами, створеними у сферi ма-терiального виробництва, вiн передбачае неодноразове використання шновацшних досягнень як об'ектш мiж-народного обмiну. 1накше кажучи, варткть продукци, вироблено'1 за каналами мшдержавного обмiну досяг-неннями науки i теxнiки, у результатi ix споживання не зменшуеться, а межами ix використання е лише фактор морального старшня шновацш. Таким чином, сучасна глобалшацшна природа i нелшшшсть iнновацiйниx про-цесiв, якi в останш десятилiття охопили як держави СвЬ-товоi трiади, так i краiни з новостворюваними ринками, детермшують активiзацiю iнтеграцiйниx зусиль Украiни i США у царинi розробки нов^ни теxнологiй, ix промислового використання та розподку iнтелектуальноi ренти, а також трансферу штелектуальнж продуктiв на основi реалiзацii масштабниx мiждержавниx науковж програм i проектiв.
Як вцомо, мiждержавне науково-теxнiчне сшвро-бiтництво в сучаснш: умовак теxноглобалiзму реал1зу-еться в доволi диверсифiкованиx та р1зноплановш: фор-маx: вiд укладення двостороннк i багатостороннк угод про науково-теxнiчне i теxнологiчне спiвробiтництво до безпосереднього залучення iноземниx iнвестицiй у нацюнальну iнновацiйну систему; передачi зарубiжниx теxнологiчниx iнновацiй у рамкаx проектiв науково-теx-нiчноi й iнвестицiйно-виробничоi кооперацii; обмшу науково-теxнiчною iнформацiею; участi вiтчизняниx шд-
приемств, установ 1 орган1зац1и у мшнародних виставках та ярмарках високотехнолопчно! продукцii та техноло-г1й; участ у розвитку нацiональних сегментiв мiжнарод-них iнформацiйних та комунiкацiйних систем з питань iнтелектуальноi власностi та трансферу технологш [2]. Однак основним каналом передачi технологiй мiж крашами з рiзним рiвнем соцiально-економiчного розвитку е комерцiйний продаж лщензш, об'ектами яких е вина-ходи, патенти, торговельш марки та промисловi зразки. На сьогоднi майже 60 % загальноi кiлькостi лiцензiйних угод на световому ринку становлять патентш лiцензii з передачею окремих секретш виробництва продукцii, технологiчного досвiду i знань щодо об'екта купiвлi, 25-30 % - лщензи на секрети виробництва (безпатентш лiцензii), а решта - патентнi лiцензii щодо передачi або вiдчуження майнових прав на штелектуальну продукцiю [3]. Лiцензiйна торпвля охоплюе найпередовiшi сфери та галузi нацiональних економiк краiн, а саме: електротех-нiчну й електронну промисловшть, загальне машино- i приладобудування, автомобкьну, авiаракетну, хiмiчну i нафтохiмiчну промисловкть, бiо- та ресурсозберiгаючi технологii [4].
Щ
науково-те
'о стосуеться загального рiвня учат Украти в тновацшнш коопераци з зарубiжними краI-.нами та п залучення у процеси мiжнародного науково-Tехнологiчного обмiну, то вш е вкрай низьким. У той час, як пров1дш краiни свету динамiчно нарощують масштаби свого м!жнародного спiвробiтництва в шнова-цiйнiй сферi та диверсифiкують 11 форми на основi роз-ширення обмшу технолошми, лiцензiями, конструктор-ськими i проектними розробками, переважаючою формою мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва нашоi держави i дотепер залишаеться закордонний ви'1зд и наукових працiвникiв.
Однак навiть ця форма мiжнародноi iнновацiйноi спiвпрацi Украши в останнi роки суттево «звузилась»: так, у перiод з 1997 р. до 2013 р. ккьюсть таких виiздiв зни-зилась з 11 686 до 11 060, досягнувши мшшуму у 2006 р. i 2010 р. (10 943 i 9 898 в1дпов1дно). Варто також вцзна-чити, що на ^ падiння кiлькостi зарубiжних виiздiв вiтчизняних науковцiв з метою проведення наукових дотджень (з 7 589 до 6 217 за вказаний перюд) суттево зросла ккьюсть виiздiв з метою стажування, навчан-ня та шдвищення квалiфiкацii (з 1 575 до 4408, або на 180 %), а також викладацько! роботи (з 270 до 435, або на 60 % в1дпов1дно) [5].
Низькою динамкою характеризуемся також i такий показник, як ккьюсть ветчизняних науковцiв, якi працювали за кордоном на контрактнiй основк '1х середньорiчна чисельнiсть протягом 1997-2013 рр. ко-ливалася вiд мшмального значення 418 осiб у 1997 р. до максимального 574 особи у 2010 р. Водночас вселяе певний оптимiзм стрiмке зростання ккькост проведе-них в Украiнi мiжнародних конференцiй - з 870 у 1997 р. до 2619 у 2013 р.
Що стосуеться гранmiв, отриманих украшськими науковцями вц мiжнародних фондiв, то '1х кiлькiсть за вказаний перюд зросла з 1 161 до 2 147, що е свечениям зростання уваги свгтово'1 спкьноти до здобутюв ветчиз-
няно! науки. Галузева структура розподку отриманих грантiв характеризуе тi напрями вГтчизняно! науки, де, з одного боку, дотепер збереглися визнаш у свт науко-вi школи та ушкальш технологii, що здатнi забезпечити розвиток високотехнолопчного виробництва на рiвнi найвищих свiтових стандартiв, а з шшого, - викликають найбкьший iнтерес з боку зарубiжних краiн (матерГа-лознавство, бюлогш, радiоелектронiка, фiзика низьких температур, електрозварювання, шформатика, теле-комунiкацii та зв'язок, вiйськовi технологii та ш.). Так, з 2 147 iндивiдуальних i колективних грантiв, отриманих ветчизняними науковцями у 2013 р., 687 (або 32 % 1х за-гальноi кiлькостi) становили гранти у сферi природни-чих наук (у тому числГ 172 - фiзико-математичних, 36 -хiмiчних, 68 - бюлопчних, 92 - скьськогосподарських, 291 - медичних), 484 (22,5 %) - технiчних, 17 (0,8 %) - гу-манiтарних та 165 (7,7 %) - суспкьних наук. А загалом, кiлькiсть украiнських науковщв, якi користувалися грантами, ткьки у перюд з 2006 р. до 2013 р. зросла з 3 851 до 5 083 ойб [6], що свГдчить про пдну оцшку зу-силь наших науковщв з боку свГтово! спкьноти.
Ще одним показником рiвня мiжнародного нау-ково-технологiчного спiвробiтництва Украiни е масшта-би державного фiнансування програм i проектiв у сферi мiжнародного наукового i науково-технiчного сшвро-бiтництва. У 2013 р. 1х вартiсний обсяг становив майже 37,7 млн грн, розпорядником яких був Держшформна-уки i за рахунок яких було профшансовано близько 150 науково-дослiдних проекпв за участi украiнських i за-рубiжних учених [7].
При цьому у фшансуванш мiжнародних програм i проектiв науково-технiчного спiвробiтництва майже ргв-нi частки припадали на науковi органiзацii академiчного i галузевого секторiв вiтчизняноi науки, а саме: частка сектора вищо! освiти становила 22,7 %, галузевого - 38,1 %, академiчного - 39,2 % вцповцно. За результатами досль джень у рамках проектгв мГжнародно! науково-технiчноi спiвпрацi, що реалiзовувалися пiд координащею Держш-формнауки, у 2013 р. було створено 150 одиниць науково-технiчноi продукцГ', з яких 77 становили технологи, 55 -методи i теорГ', 2 - сорти рослин. (рис. 1).
Якщо аналiзувати такий показник оцГнки результативности НДДКР, як публiкацiйна Г конференцшна актив-нГсть, то у 2013 р. загальна ккьюсть друкованих робГт за результатами виконання програм Г проектГв у сферГ мГж-народного науково-техшчного спГвробГтництва становила 276 од. З них 2 - монографи та 177 статей у наукових фахових журналах, з яких 84 (понад 47 %) - у виданнях, що входять до мГжнародних наукометричних баз даних Г виданнях з високим шдексом цитування (рис. 2).
Ключовим напрямом мГжнародного науково-тех-нГчного спГвробГтництва Украiни стае дедалГ ди-намГчнГший розвиток и iнновацiйноi коопераци зГ Сполученими Штатами Америки. Особлива роль, яку здатне вГдирати украiнсько-американське спшробГтни-цтво в технолопчнш модернГзацй економГки Украiни, налагодженш випуску вГтчизняно! високотехнологiчноi та наукомiсткоi продукцй та опануваннГ нашою державою iнновацiйноi моделГ економГчного розвитку, обу-
мовлена насамперед безсумнГвним лГдерством США у глобальному технологГчному прогрей та найглибшим включенням цiеi держави в технолопчш мережГ провГд-них ТНК свГту. ПГдтвердженням цього е, зокрема, той факт, що ще до iнформацiйно-технологiчноi революци близько 85 % щорГчного зростання подушового ВВП цiеi держави забезпечувалось технологГчними змшами сусп1льного виробництва [8]; у 2012 р. у секторГ знанне-во- та технолопчно мГстких ГндустрГй було вироблено 40 % ВВП Сполучених ШтатГв [1], а загальна ильюсть зайнятих становила 18 млн осГб [9]. Водночас вартГснГ обсяги експорту комерцiйноi знаннево-мiсткоi продук-цГ! США становили у 2011 р. 235 млрд дол. США, тодГ як уск кра'н бвросоюзу - 432 млрд вГдповГдно [1]. Достат-ньо сказати, що США володшть ниш найпотужшшим у свГтГ ГнновацГйно-науковим, фшансовим Г професГйно-кадровим корпусом. Так, загальна ккьюсть дослГдникГв цГе! держави протягом 2005-2012 рр. становила 3979 осГб на 1 млн населення, а сукупш витрати на НДДКР -2,8 % ВВП; у 2013 р. варткш обсяги високотехнолопчного експорту Сполучених ШтатГв становили 147,8 млрд дол., або 17,8% загального експорту промислово! про-дукцГ'; а у 2014 р. загальна сума 1х надходжень вГд продажу лщензшних послуг становила 132,7 млрд дол.
Технологи 77 (51,33%)
Методи, теорп 55 (36,67%)
Сорти рослин 2 (1,33%)
Матерели 16 (10,67)
Рис. 1. Розподш науково-техшчно! продукцГГ за результатами виконання програм i проектiв у сферi мiжнародного науково-технiчного спiвробiтництва за видами у 2013 р., % [7]
Пщручники, навчалы-л
пос1бники |нш]
1 (°,36%) / Г~публ1кацГ| 96 (34,78%)
Статп в наукових \ фахових журналах 177 (64,13%)
Монографи 2 (0,72%)
Рис. 2. Розподш друкованих робгг за видами, од. (%) [7]
Про глобальне шновацшно-технолопчне лГдер-ство США та 1х колосальний потенцiал щодо ко-мерщалшаци прикладних дослiджень i розробок свiдчить також той факт, що американськi компанГ1 та приватш особи у 2014 р. зареестрували у бвропейсько-му патентному вiдомствi (ЕРО) 14,4 тис. патентiв, що становить 22 % 1х загально'1 кiлькостi. Вiдповiднi показ-ники для Шмеччини становили 13,1 тис. i 20 %, ЯпонГ1 -11,1 тис. i 17 %, ФранцГ1 - 4,7 тис. i 7 %, ШвейцарГ1 - 2,8 тис. i 4 %, 1талГ1 - 2,3 тис. i 3,9 %, ШвецГ1 - 1,7 тис. i 3 %, Китаю - 1,2 тис. г 2 %, Республгки Корея - 1,9 тис. г 3 % вГдпо-вГдно [10]. СполученГ Штати володГють також 30 % зарее-строваних у свт трГадичних патентних сГмей (половина з яких е зарубГжноорГентованими [11]), а також патентГв у сферГ нано- та бютехнологш, тобто галузей, що станов-лять базис шостого технологГчного укладу, а вГдтак - ви-значатимуть у найближчГ десятилггтя диспозицГю кра'1н у глобальному рейтингу конкурентоспроможностЬ
Про високий ступГнь залучення США до глобаль-них процесГв науково-технологГчного обмГну та 1х актив-ну участь у мГждержавному шновацшному сшвробГтни-цтвГ свГдчать, зокрема, показники щодо сукупних витрат на НДДКР шдроздшв зарубГжних компанГй, що дисло-куються у Сполучених Штатах. Достатньо сказати, що у 2010 р. вони становили майже 41,3 млрд дол. США з пре-валюванням кашталовкладень у виробничий сектор -29,9 млрд (або 72,4 % сукупних витрат), у тому числГ в хГмГчну промисловГсть - 16,6 млрд (40,3 %), машинобу-дування - 2,5 млрд (6,1 %), виробництво комп'ютерно'1 та електронно'1 продукцГ1 - 4,7 млрд (11,5 %), електричного обладнання Г компонентГв - 0,6 млрд (1,5 %), транспортного обладнання - 2,3 млрд (5,6 %) вГдповГдно [1].
При цьому найпснгш науково-технолопчш зв'яз-ки з американськими компаншми на теренах США скла-лись у пГдроздГлГв швейцарських (22 % сукупних витрат шдроздглш зарубГжних компанГй на НДДКР), британ-ських (14,5 %), шмецьких (13,8 %) Г французьких компанГй (12,6 %) вГдповГдно [1]. А загалом понад 80 % шновацшних витрат американських шдроздшв зарубГжних компанГй припадае ниш на фГрми краш СвГтово'1 трГади, котрГ не тГльки динамГчно розширюють експорт сво'1х власних лГцензГй на ринок США, але й усе активнГше використо-вують сво'1 фшали у Сполучених Штатах для отримання доступу до найпередовгших шновацшних технологий з метою суттевого змщнення сво'1х позицГй у запеклгй кон-курентнГй боротьбГ з американськими ТНК.
Водночас, американсью компанГ1 також активно штернацюналГзують свою шновацшну дшльшсть, з року в рж нарощуючи витрати на НДДКР сво!х зарубГжних пГдроздГлГв, якГ у 2010 р. становили майже 39,5 млрд дол. США (у тому числГ у хГмГчну промисловГсть -8,5 млрд (21,5 % загальних обсяпв), машинобудування -1,4 млрд (3,5 %), виробництво комп'ютерно'1 та електронно'1 продукцГ1 - 6,0 млрд (15,2 %), електричного обладнання Г компонентГв - 0,7 млрд (1,2 %), транспортного обладнання - 7,6 млрд (19,2 % вГдповГдно). Найприваб-ливГшими регГонами для зарубГжних ГнновацГйних капГ-таловкладень американських корпорацш е ниш бвропа -24,4 млрд дол. (або 61,8 % загальних витрат), далГ йдуть АзГя Г Тихоокеанський регГон - 8,3 млрд (21 %), Кана-
да - 2,7 млрд (6,8 %), Середнш СхГд - 2,0 млрд (5,1 %) Г Латинська Америка - 1,9 млрд (4,8 %). Як результат -в останш роки близько 75 % сукупних доходГв США вГд експорту лГцензГй становлять саме надходження вГд до-чГрнГх пГдприемств американських транснацГональних концершв [12], котрГ використовують канали мГжна-родно'1 торпвлГ патентами Г лщензшми, з одного боку, як шструмент проникнення у новГ сфери економГки зарубГжних кра'1н, а з шшого, - як засГб прихованого пере-розподку фГнансових ресурсГв, у тому числГ отримання прибуткГв у формГ надходжень Г платежГв за патенти Г лщензГ1 вГд сво'1х фшалГв Г дочГрнГх компанГй, що дис-локуються в рГзних кра'нах.
Концентрованим вираженням досягнутих успГхГв кра'1н в ГнновацГйно-технологГчному розвитку е 1х позицГ1 в рейтингу глобально'1 конкуренто-спроможностГ ВсесвГтнього економГчного форуму. Да-ний показник вГдбивае конкурентнГ позицГ1 кра1н, що перебувають на рГзних щаблях соцГально-економГчного розвитку (у розрГзГ якостГ шституйв, Гнфраструктури, макроекономГчно'1 стабГльностГ, здоров'я Г початково'1 освГти, вищо! освГти Г професшно! пГдготовки, ефек-тивностГ ринку товарГв та послуг, ефективностГ ринку працГ, рГвня розвитку фГнансового ринку, розмГру вну-трГшнього ринку, конкурентоспроможностГ компанГй та шновацшного потенцГалу), а вГдтак - дае можливГсть ГдентифГкувати прГоритетнГ сфери Г напрями 1х нацГо-нально1 економГчно1 полГтики.
Що стосуеться шституцшного забезпечення укра1нсько-американського науково-технГчного спГвро-бГтництва, то ключову роль у його розбудовГ вГдГграе ниш Комкш стратепчного партнерства, яка у 2010 р. за-початкувала такий новий мехашзм мГждержавно1 спГв-працГ, як Украшсько-американська робоча група з науки Г технологш. Метою функцГонування дано1 шституцГ1 е формування прГоритетГв науково-технГчного спГвробГт-ництва мГж Укра1ною та США, визначення нових напря-мГв мГждержавного партнерства в ГнновацГйнГй сферГ та координацГя реалГзацГ1 спГльних проектГв [13]. У досяг-неннГ цГе1 стратегГчно1 мети велика увага придкяеться освГтнГм обмшам та стажуванню укра1нських молодих учених, дослГдникГв й ГнноваторГв, а також оргашзаци Г проведенню виставок експериментальних робГт ви-нахГдникГв та ярмарок технологш. Це дозволяе максимально зблизити розробниюв шновацшних продукпв, технологш Г послуг та 1х користувачГв, а також надава-ти необхГдш супутнГ послуги Гз захисту штелектуально1 власностГ, пГдготовки та оформлення контрактГв та Гн.
Окремо1 уваги заслуговуе також украшсько-аме-риканська науково-технГчна сшвпраця у рамках бГльш широкого проекту ствробтництва Украта - НАТО. КрГм спГльних ГнновацГйних розробок Г реалГзацГ1 науко-вих проектГв у сферГ боротьби з тероризмом Г новими загрозами глобальнш безпещ, прГоритетними напряма-ми спГвробГтництва Укра1ни з НАТО в останнГ роки став також розвиток шформацшних технологГй, дослГджень у сферГ бГологГ1 клГтин Г бГотехнологГ1, розроблення нових матерГалГв, захисту довюлля та рацГонального спо-живання природних ресурсГв.
Так, за час сшвробГтництва Укра'ни з НАТО вГт-чизнянГ науковцГ отримали близько 500 грантГв, а понад 700 вчених [14] було залучено до реалГзацГ! масштабних наукових проектГв за участГ ще! авторитетно! на свГто-вГй аренГ оргашзацГ!. Ткьки у 2014 р. в УкраМ, як однГй з найактивнГших кра'н - учасниць ПРООН, було проведено близько 40 заходГв за участГ понад 30 експертГв з кра'н НАТО Г 150 украшських викладачГв Г слухачГв. НАТО у 2014 р. призначила також спещального рад-ника з реформування системи вшськово! освГти, який очолюватиме групу фахГвщв, що надаватимуть консуль-тацГ! керГвництву МГнГстерства оборони Укра'ни щодо ГмплементацГ! в нашГй державГ найпередовших систем вшськово! освГти [15].
КрГм того, у рамках спГвробГтництва з НАТО сьо-годнГ проводиться активна робота з приеднання нашо! держави до шформацшних баз даних патентГв Г заявок Сполучених ШтатГв Америки, а також розвитку нацю-нально! законодавчо! бази з охорони прав штелекту-ально! власностГ. У частиш укра'нсько-американсько! спГвпрацГ в ГнновацГйнГй сферГ найважливГшими на-прямами е новГтт технологи у сферГ охорони здоров'я, енергозбереження у промисловому секторГ та мирного освоення космосу.
Науково-техшчне й ГнновацГйне сшвробГтництво мГж Укра'ною Г США реалГзуеться нинГ Г за таким важливим каналом, як буЫвництво в на-шш державi великих промислових, тфраструктурних та шших об'eктiв за учат американського капталу. При цьому разом Гз самим об'ектом Укра'на мае можли-вшть отримати повну шформащю щодо здшснюваних проектно-пошукових робГт та ГнновацГйних розробок, пов'язаних з будГвництвом Г сучасними його техноло-гГями. За таких умов здшснюеться монтаж обладнання та запуск його в експлуатащю, а американськГ шженери, консультанти та менеджери не ткьки беруть участь в освоеннГ нового обладнання, але й консультують мГсцеву владу, укра'нськГ компанГ! та шдприемцш з приводу ко-мерщалГзацГ! ГнновацГйних розробок, оргашзацГ! бГзнесу, кон'юнктури ринюв та Гнших питань. Так, з-помГж най-бкьш значимих проектiв укратсько-американського шновацшного ствробшництва у цш цариш слГд вгдзна-чити, зокрема, вГдкриття у 2014 р. на базГ ХаркГвського фГзико-технГчного Гнституту ГнновацГйно! ядерно! установки «Джерело нейтронгв», призначено! для проведен-ня фундаментальних Г прикладних дослГджень у рГзних галузях фГзики, хГмГ!, бюлогГ! та медицини.
Розробка дано! установки, яка була повшстю про-фГнансована американською стороною, стала можли-вою пГсля вгдмови Укра'ни вГд використання високозба-гаченого ядерного палива в наукових цкях. Цей об'ект вГдкривае безпрецедентнГ перспективи для розвитку украшсько! ядерно! галузГ на основГ екологГчно чисто"! енергетики та поглиблення ГнновацГйного спГвробГтництва з шшими державами свГту. КрГм того, плануеться, що установка використовуватиметься як матерГальна база для шдготовки в нашГй державГ кадрГв вищо! квалГ-фГкацГ! та стажування фахГвщв ядерно! галузГ.
Разом з тим, ключовою формою залучення амери-канських технологГй в Украшу (понад 60 % придба-них ГнновацГйних технологГй) упродовж останни десятилГть залишаеться кутвля устаткування. Як правило, у цМ американського обладнання вже закладена вартГсть нових технологГй, котрГ е запатентованими Г можуть продаватися на комерцшнш основ1 Так, на сьо-годнГ Уряд Сполучених ШтатГв в рамках Угоди про сшвробГтництво мГж Украшою Г США у сферГ запобГгання поширенню технологГй, патогешв та знань, що можуть бути використаш при розробцГ бюлоично! збро!, фшан-суе купГвлю високотехнологГчного обладнання, якого потребують МГнГстерства охорони здоров'я та агропро-мислово! полГтики Украши [16].
Хоча купГвля устаткування е на сьогодш важливим каналом передачГ УкраМ американських технологГй, який сприяе органГзацГ! сучасного виробництва та справляе позитивний вплив на загальний технолопчний рГвень ветчизняно! економжи, однак така колосальна Г! частка в загальнш ккькосп придбаних ГнновацГйних технологГй США свгдчить про незначний штерес американських компанГй у розбудовГ безпосереднк коопе-рацГйних зв'язюв з укра!нськими бГзнес-структурами в шновацшно-технолопчнш сферГ. Не слГд скидати з ра-хункГв Г такий негативний фактор, як стрГмке зростан-ня залежностГ економГки нашо! держави вГд Гмпортних закупГвель американських технологГй та ГнновацГйних розробок, що наносить колосальну шкоду вГтчизняним ГнновацГйним розробкам радикального типу.
Бкьше того, як засвгдчуе аналГз багатьох науково-дослГдних проектГв, що реалГзуються в УкраМ за участГ американських швесторГв, за каналами кушвлГ американського устаткування нерГдко передаеться морально застарке обладнання, здшснюеться трансфер американських управлшських Г шдприемницьких методик, тодГ як технологи сучасних виробничих процесГв охоплюють вкрай незначний сегмент технолопчного трансферу. Ш для кого не секрет, що звичною на сьогодш практикою е заснування американськими структурами в УкраМ рГз-номаштних «благодшних фондГв», науково-техшчних центрГв та бГзнес-ГнкубаторГв, завдяки яким вони отри-мують можливГсть повною мГрою експлуатувати висо-коквалГфГкованГ, однак низькооплачуваш, науковГ кадри Украши. Шдтвердженням цього е, зокрема, той факт, що за час дГяльностГ Украшського науково-технГчного центру на територГ! Укра!ни Гноземними Гнвесторами було профшансовано понад 800 проектГв, результати яких були переданГ зарубГжним кра!нам [17]. У результат тако! практики каналами фшансово-господарсько! й шнова-цшно'! дГяльностГ багатьох американських ТНК в Укра!-нГ здГйснюеться масштабний науково-технологГчний трансфер у Сполучеш Штати Америки, осккьки "хн транснацГональнГ структури фГнансують переважно за-вершальний етап НДДКР, а вгдтак - суттево скорочують сво! витрати на науково-технологГчнГ розробки та отри-мують переважне право на використання Г комерщаль зацГю кшцевого ГнновацГйного продукту. Своею чергою, Украша несе колосальнГ збитки, пов'язанГ з вГдтоком до США найперспективнГших ГнновацГйних розробок без !х попередньо! комерщалГзацГ! у вГтчизняному промисловому секторЬ
Слц також в^значити, що проекти обмшу науко-вими кадрами, що реалiзуються нинi за сприяння аме-риканських фондiв i неурядових органiзацiй, по cyTi за-кладають пiдвалини для масштабного вцтоку iнтелектy з Укра!ни. Йдеться про те, що принципи фшансування таких проектiв у поеднанн з особливостями вгтчизня-но! системи регулювання мiжнародних мiграцiйних процесiв певною мiрою обмежують належний розподк фшансування проектш та перешкоджають рiвноправнiй сшвпращ з iноземними фахiвцями.
Характеризуючи сучасне науково-техшчне сшвро-бiтництво Укра!ни i США, не можна оминути ува-гою м1ждержавну ствпрацю у сфер1 ттелекту-альног власност1, захисту прав яко! придкяеться нинi особлива увага з боку двох кра!н. Це обумовлено чер-говим внесенням у 2013 р. Офком торговельного пред-ставника США нашо! держави до Групи «Прюритетних iноземних кра!н» (Priority Foreign Country) у «Спещаль-нш доповiдi 301» (Special 301) через наявшсть суттевих проблем iз захистом прав штелектуально! власностi та забезпеченням пдно! й ефективно! охоронно! системи; а також несприятливу торговельну практику, пов'язану з наданням справедливого i рiвноправного доступу на свiй ринок американських товарiв.
Бкьше того, за результатами останнього рейтин-гування кра!н у «Спецiальнiй доповiдi 301» за 2015 р. Украшу було взнесено до так звано! Групи кра!н «Особливо пильно! уваги», де американсью компани - про-дуценти програмного забезпечення та запийв зазнають найбкьших фiнансових втрат вiд несанкцюнованого !х продажу. Саме до цих держав з боку Сполучених Шта-тiв застосовуються найжорсткiшi торговельнi санкци у формi обмежень на експортно4мпортш операци з метою впливу американського уряду на розбудову глобально! системи охорони прав штелектуально! власностЬ
У зв'язку з цим прюритетного значення на сьогод-нi набувае поглиблення сшвробггництва мiж Укра!ною та США у сферi подолання Iнтернет-пiратства, розши-рення використання урядовими органами та освишми установами Укра!ни лiцензiйного програмного забезпечення, а також удосконалення дiяльностi органiзацiй колективного yправлiння. Так, у рамках реалiзащ! вже згадано! вище програми «Бiблiомiст» вiтчизнянi бiблiо-текарi мають можливiсть пройти навчання з впрова-дження iнновацiйних послуг i розширення ресурсно! бази Укра!нсько! бiблiотечно! асощаци (УБА). Для досяг-нення цкей програми корпорацiя Microsoft - партнер шщативи Фундаци «Глобальш бiблiотеки» - у рамках програми «Сви безмежних можливостей» безкоштов-но передасть пyблiчним бiблiотекам Укра!ни лщензшне програмне забезпечення на суму близько 4,4 млн дол. США i спонсоруватиме треншги з комп'ютерно! грамот-ностi по всiй УкраМ [18].
Крш того, Державна служба штелектуально! влас-ностi Укра!ни у ткнш спiвпрацi з американською стороною регулярно проводить семшари i «круы! столи» про-свiтницького характеру з метою п1двищення обiзнаностi населення Укра!ни у сферi штелектуально! власностi, а також надання консалтингово! допомоги в галyзi ко-
мерщиного права у державному i приватному секторах та використання альтернативних методш виршення комер-цшних спорiв. Важливiсть таких заходiв обумовлена тим, що вони е своерцним майданчиком для проведення в1д-критих i професшних дискyсiй та розробки важливих ре-комендацiй для державного та приватного секторiв [19].
ВИСНОВКИ
Резюмуючи, слц вiдзначити, що сучасний ршень наyково-технiчного спiвробiтництва Укра!ни i Сполучених Штатiв Америки та масштаби мiждержавно1 взаемо-дц у цш сферi не в1дпов1дають повною мiрою шновацш-ному й економiчномy потенцiалам наших держав i харак-теризуються глибоко асиметричним характером. З ура-хуванням свiтових процейв техноглобалiзмy та нарос-тання iнтернацiоналiзацiй цих тенденцiй у сферi НДДКР i промисловому освоеннi !х результайв значний ресурс укра!нсько-американського наyково-технiчного сшвро-бiтництва закладений у пiдключеннi вичизняних шд-приемницьких структур до шновацшно-технолопчних ланцюгiв, що фyнкцiонyють у межах транснацюнальних корпорацiй США. Йдеться про те, що завдяки такому шдключенню наша держава зможе перейти до поодинич-но!, пооперацiйно! або подетально! спецiалiзацi! на тому чи шшому технологiчномy процесi, що е бкьш вигiдною, анiж спецiалiзацiя на виробництвi широкого асортимен-ту кiнцевих високотехнолопчних товарiв.
Вагому стимулюючу роль у розбyдовi науково-тех-нiчного спiвробiтництва Укра!ни i Сполучених Штатш Америки здатна вцкрати також активiзацiя вгдкриття на територи нашог держави фiлiалiв та do4ipHix тдпри-емств американських ТНК, яким, зщно iз загальнокор-поративною шновацшною стратегiею, передаватиметься найновiша технологш. Своею чергою, приеднання Укра!-ни до мiжнародних виробничих i науково-дослцних со-юзiв за yчастi представникш та сyб'ектiв господарювання США дозволить у майбутньому об'еднати !х у технопо-лiси i технопарки, а вiдтак - сформувати шституцшно-органiзацiйне середовище наyково-технiчного сшвробгт-ництва Укра!ни i Сполучених Штатш Америки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Science and Engineering Indicators 2014. - National Science Foundation, 2014. - Р. 5-6 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.nsf.gov/statistics/seind14/
2. Закон Украши «Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш» вщ 14.09.2006 р. № 143-V (станом на 05.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=143-16.
3. Удовиченко С. Особливост лщензування прав на об'скти штелектуально! власност / С. Удовиченко, В. Трусевич // Економка Укра!ни. - 2007. - № 05. - С. 60-66.
4. Гашутша О. Е. Актуальн проблеми штеграцп науково-техычно! сфери Укра!ни у свiтовий та свропейський науково-технiчний простiр / О. Е. Гашутша // Теорiя та практика державного управлшня. - 2013. - Вип. 4 (43). - С. 1-5. - (С. 4).
5. Поручник А. М. 1нновацшний потен^ал Укра!ни та його реалiзацiя в мiжнародному науково-технолопчному ств-робiтництвi / А. М. Поручник // Мiжнародна економiчна политика. - 2004. - № 1. - С. 94-121. - (С. 114-115).
6. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в УкраТн за 2013 piK : статистичний 36ipHMK / Державна служба статистики УкраТни. -К., 2014. - С. 148.
7. Стан розвитку науки i технки, результати науковоТ, науково-техычноТ, iнновацiйноТ дiяльностi, трансферу технолога за 2013 рк : аналiтична довiдка / Державне агентство з питань науки, шновацм та шформатизацп УкраТни, УкраТнський Ыститут науково-техычноТ i економiчноТ iнфоpмацiТ. - К., 2014. - С. 85.
8. Модель розвитку галузей економки УкраТни : моногра-фiя / С. О. Гуткевич, Г. М. Завадських, А. О. Князевич, В. А. Петренко ; за ред. С. О. Гуткевич. - К. : НТУУ «КП1», 2011. - 472 с. - (С. 93).
9. Hill, D. US Knowledge-Intensive Services Industries Employ 18 Million and Pay High Wages / Derek Hill // InfoBrief. - National Center for Science and Engineering Statistics. - NSF 15-300, October 2014. - P. 1.
10. European patents granted published. - ЕРО, 2015 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.epo.org/about-us/ annual-reports-statistics/annual-report/2014/statistics/granted-patents.html
11. OECD Factbook2014: Economic, Environmental and Social Statistics. - OECD, 2014. - Р. 157.
12. Фаминский И. П. Глобализация - новое качество мировой экономики : учеб. пособ. / И. П. Фоминский. - М. : Магистр, Инфра-М, 2012. - С. 396. - (С. 75).
13. УкраТна i США поглиблять ствпрацю у сфеpi ядер-ноТ медицини, матеpiалознавствi i космiчних науках // Уря-довий портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// xn--80aczkf3m.xn--j 1 amh/kmu/control/uk/publish/article?art_ id=245870900&cat_id=248439670
14. Ствробггництво УкраТна-НАТО у сфеpi науки i захисту довктля. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : univd.edu. ua/img_uni/general/integr/7.doc
15. Щоpiчний звп' Генерального секретаря НАТО за 2014 pk. - NATO - OTAN, 2015. - P. 18.
16. Рибак С. О. Мiжнаpодне ствробггництво як запорука шновацшного процесу в нацюнальшй економр / С. О. Рибак, Н. М. Лисецька // Управлшня проектами та розвиток вироб-ництв. - 2009. - № 4. - С. 21 -27. - (С. 24).
17. Стратепя Ыновацмного розвитку УкраТни на 20102020 роки в умовах глобалiзацiйних виклиюв / Авт.-упоряд. Г. О. Андрощук, I. Б. Жилясв, Б. Г. Чижевський, М. М. Шевченко. -К. : Парламентське вид-во, 2009. - С. 108.
18. Science and Technology [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.usaid.gov/ukraine/science-and-technology
19. Рiчний звп' ДержавноТ служби ЫтелектуальноТ влас-носп УкраТни за 2014 р. - С. 37-38 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sips.gov.ua/ua/year_reports.html
Науковий KepiB^K - Галенко О. М., доктор економтних наук,
професор, завщувач кафедри мiжнаpодного обл^у i аудиту ДВНЗ «КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет
iменi Вадима Гетьмана»
REFERENCES
Androshchuk, H. O. et al. Stratehiia innovatsiinoho rozvytku Ukrainy na 2010-2020 roky v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv [The strategy of innovative development of Ukraine for 2010-2020 in the conditions of globalization challenges]. Kyiv: Parlamentske vyd-vo, 2009.
"European patents granted published. - ERO, 2015". http://www.epo.org/about-us/annual-reports-statistics/annual-report/2014/statistics/granted-patents.html
Fominskiy, I. P. Globalizatsiya - novoye kachestvo mirovoy ekonomiki [Globalization - the new quality of the global economy]. Moscow: Magistr; Infra-M, 2012.
Hashutina, O. E. "Aktualni problemy intehratsii naukovo-tekhnichnoi sfery Ukrainy u svitovyi ta yevropeiskyi naukovo-tekh-nichnyi prostir" [Actual problems of integration of scientific and technical sphere of Ukraine in the world and European scientific and technological space]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlin-nia, no. 4 (43) (2013): 1-5.
Hutkevych, S. O. Model rozvytku haluzei ekonomiky Ukrainy [Model for Development of Ukraine's economy]. Kyiv: NTUU «KPI», 2011.
Hill, D. "U. S. Knowledge-Intensive Services Industries Employ 18 Million and Pay High Wages" In InfoBrief. - National Center for Science and Engineering Statistics, 2014.
[Legal Act of Ukraine] (2006). http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=143-16
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini za 2013 rik [Research and Innovation in Ukraine by 2013]. Kyiv: Derzhavna slu-zhba statystyky Ukrainy, 2014.
OECD Factbook. 2014: Economic, Environmental and Social Statistics: OECD, 2014.
Poruchnyk, A. M. "Innovatsiinyi potentsial Ukrainy ta yoho realizatsiia v mizhnarodnomu naukovo-tekhnolohichnomu spivro-bitnytstvi" [The innovative potential of Ukraine and its realization in the international scientific and technological cooperation]. Miz-hnarodna ekonomichna polityka, no. 1 (2004): 94-121.
Rybak, S. O., and Lysetska, N. M. "Mizhnarodne spivro-bitnytstvo yak zaporuka innovatsiinoho protsesu v natsionalnii ekonomitsi" [International cooperation as the key to the innovation process in the national economy]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstv, no. 4 (2009): 21-27.
"Richnyi zvit Derzhavnoi sluzhby intelektualnoi vlasnosti Ukrainy za 2014 r. " [Annual Report of the State Intellectual Property Service of Ukraine for 2014]. http://sips.gov.ua/ua/year_reports.html
"Spivrobitnytstvo Ukraina-NATO u sferi nauky i zakhystu dovkillia" [NATO-Ukraine cooperation in science and environmental protection]. univd.edu.ua/img_uni/general/integr/7.doc
"Shchorichnyi zvit Heneralnoho sekretaria NATO za 2014 rik" [The annual report by the Secretary General of NATO in 2014], 2015.
Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoi, naukovo-tekhnichnoi, innovatsiinoi diialnosti, transferu tekhnolohii za 2013 rik [The state of science and technology, the results of scientific, technical, innovation, technology transfer by 2013]. Kyiv, 2014.
"Science and Engineering Indicators 2014. - National Science Foundation, 2014". http://www.nsf.gov/statistics/seind14/
"Science and Technology". https://www.usaid.gov/ukraine/ science-and-technology
"Ukraina i SShA pohlybliat spivpratsiu u sferi yadernoi me-dytsyny, materialoznavstvi i kosmichnykh naukakh" [Ukraine and the United States deepen cooperation in the field of nuclear medicine, material science and space sciences]. http://xn--80aczkf3m.xn--j1amh/kmu/control/uk/publish/article?art_id=245870900&cat_ id=248439670
Udovychenko, S., and Trusevych, V. "Osoblyvosti litsenzu-vannia prav na obiekty intelektualnoi vlasnosti" [Features licensing of intellectual property]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2007): 60-66.
