CC BY
3
УДК 336.52:658.14:681.5(477)
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ СТРУКТУРНО! ДЕФ РАГМЕНТАЦIÏ ДЕРЖАВНО! СТРАТЕГИ"
РОЗВИТКУ Н1С УКРА1НИ
© 2018 МЕЛЬНИК О. Г.
УДК 336.52:658.14:681.5(477)
Мельник О. Г. OcHOBHi напрямки структурно'!' дефрагментацп державноТ стратеги розвитку Н1С УкраТни
Розглянуто науково-методичний niôxiô до подолання розрив'ю основних напрямюв, системи мехашзм1в та 'нструмент'в державноÏ стратеги розвитку Н1С, обумовлених розривами в системi взаемодш елемент'в ÏÏ органiзацiйноï, теxнологiчноï та i'нституцюнальноÏ структури. Таке становище в iнновацiйнiй системi визначено як фрагмента^я базових структур Н1С, що взаемообумовлене фрагментоватстю багатор'вневих стратегш розвитку Н1С. Визначено найб'шьш фрагментован напрямки державноï стратеги розвитку Н1С Украши, серед яких система трансферу технологй iв'дсутшсть в'дпов'днихстратегiчниxпрюритет'в, технолог'нна модершза^я промисловостi, штеграф сфери ДРдо свтового нновацшного простору, створення високотеxнологiчного сектора Н1С. Запропоновано так основн напрямки структурноï дефрагментацм державноï стратеги розвитку Н1С: органiзацiя нновацшного процесу, формування 'нститут'в розвитку, кластериза^я наукового та виробничого сектор'в Н1С, формування середовища для досягнення теxнологiчного л'дерства.
Кпючов'1 слова: багатор'вневiдержавн стратеги, стратегии! прюритети, Н1С, iнновацiйно-iнвестицiйний потенцал, технологчно непов'язан'1
сектори.
Рис.: 1. Ббл.: 12.
Мельник Олександр Григорович - кандидат економiчниx наук. E-mail: [email protected]
УДК 336.52:658.14:681.5(477) Мельник А. Г. Основные направления структурной дефрагментации государственной стратегии развития НИС Украины
Рассмотрен научно-методический подход к преодолению разрывов на основных направлениях, в системах механизмов и инструментов государственной стратегии развития НИС, обусловленных разрывами в системе взаимодействий элементов ее организационной, технологической и институциональной структуры. Такое положение в инновационной системе определено как фрагментация базовых структур НИС, что взаимообусловлено фрагментированностью многоуровневых стратегий развития НИС. Определены наиболее фрагментированные направления государственной стратегии развития НИС Украины, среди которых система трансфера технологий и отсутствие соответствующих стратегических приоритетов, технологическая модернизация промышленности, интеграция научно-исследовательской сферы в мировое инновационное пространство, создание высокотехнологического сектора НИС. Предложены такие основные направления структурной дефрагментации государственной стратегии развития НИС: организация инновационного процесса, формирования институтов развития, кластеризация научного и производственного секторов НИС, формирование среды для достижения технологического лидерства. Ключевые слова: многоуровневые государственные стратегии, стратегические приоритеты, инновационно-инвестиционный потенциал, технологически несвязанные секторы. Рис.: 1. Библ.: 12.
Мельник Александр Григорьевич - кандидат экономических наук. E-mail: [email protected]
UDC 336.52:658.14:6815(477) Melnyk A. G. The Main Directions of the Structural Defragmentation of the State Development Strategy of the NIS of Ukraine
The article considers the scientific-methodical approach to bridging of gaps on the main directions, in systems of mechanisms and instruments of the State strategy for development of the National Innovation Strategy (NIS), caused by breaks in the system of interactions by elements of its organizational, technological, and institutional structure. This situation in the innovation system is defined as fragmentation of the basic structures of the NIS, which is interrelated by fragmentation of multi-level development strategies for development of the NIS. The most fragmented directions of the State strategy for development of the NIS of Ukraine are defined, among which the system of transfer of technologies and absence of corresponding strategic priorities, technological modernization of industry, integration of the research sphere into the world innovation space, creation of the high-tech sector of NIS. The main directions of structural defragmentation of the State Strategy for Development of the NIS are proposed: organization of innovation process, formation of development institutions, clustering of scientific and production sectors of the NIS, formation of environment to achieve technological leadership.
Keywords: multi-level State strategies, strategic priorities, innovation-investment potential, technologically unrelated sectors. Fig.: 1. Bibl.: 12.
Melnyk Alexander G. - Candidate of Sciences (Economics). E-mail: [email protected]
Проблема ефективност державних стратегш розвитку Н1С е загальною для вск краш, що про-вадять полижу технолопчно'1 модершзаци еко-номки та суспкьства. У зв'язку i3 цим видкяють [5; 6; 9-11] деккька моделей державного регулювання розви-тком нацюнально'1 шновацшно'1 системи (Н1С), синерт яких дозволила б запропонувати системш ршення за ключовими напрямками державно'1 шновацшно'1 поль тики формування Н1С. Розробка методичних пiдходiв до синхронного управлшня моделями, мехашзмами й шструментами багаторiвневих державних стратегш
розвитку Н1С е важливою складовою методологи державного регулювання розвитком шновацшних систем у нащональнш економщЬ
Пцвищення ефективност державних стратегш розвитку Н1С розглядаеться в контекст тран-сляци досвцу й iмплементацiï практичних процедур державно'1 шдтримки шновацшно вмотивованих трансформацш в нащональнш економщ [1; 2; 5; 9-12]. Розходження наукових позицш Грунтуеться на вц-мшностях у шдходах до визначення базово'1 структури
об'екта розвитку Н1С, де можна видкити процесно-1нституц1ональну модель [7; 8]. Запропонована мереже-ва модель формування нащонально! шновацшно! поль тики [3; 4], де розвиток базових структур Н1С розгля-даеться з точки зору штегрованосп науково-досл1дного сектора нащонально! економши в глобальн1 мереж1 та аналоги !х структурно! побудови. В межах цього шдходу секторальна та галузева структура нащонально! економши розглядаеться з точки мережево! модел1 штеграци в глобальний 1нновац1йний просйр.
Метою статт1 е розробка методичного шдходу до ушфжацй механ1зм1в, моделей та шструменпв багато-р1вневих стратегш державного регулювання розвитком Н1С в умовах наявних значних розрив1в у взаемод1ях елемент1в технолог1чно!, орган1зац1йно! та шститущо-нально! структури Н1С.
Проблема системност1 державно! пол1тики розвитку Н1С прямо пов'язана з1 ступенем сформованосп 'й базових структур: оргашзацшно!, технолог1чно!, шсти-туц1онально!. Щкьшсть взаемодй елемент1в базових структур Н1С утворюе певн1 1ерархИ елемент1в i суб'екпв 1нновац1йних процейв. Внасл1док порушення послцов-ност1 в цих 1ерарх1ях утворюються сектори, в яких в1д-сутнш суб'ектний склад базових системних взаемодш, що, своею чергою, обумовлюе порушення посл1довност1 об'ектно! спрямованост1 цкьового впливу 1нструмент1в державного регулювання розвитком. Це явище можна визначати як фрагментащю, тобто структурну неповно-ту системи та в1дпов1дну неповноту 1нструмент1в державного регулювання у стратеги розвитку Н1С.
Дефрагментацш в шновацшних системах - це по-долання фактично! в1дсугност1 або неостаточно! сформованосп компонентов 1нновац1йних систем (фрагментац1я), що в1дображаеться у вкновленш системних взаемодш в процеа функц1онування окремих суб'ектш шновацш-ного процесу, досл1джень i розробок, а також ринкових, суспкьних i державних шститупв. Стан Н1С Укра!ни може бути характеризований фрагментащею системи 1нновац1йних кластеров, системи наукових установ та университетов, високотехнолог1чних ринков, шновацшно! 1нфраструктури.
Вдержавн1й стратеги розвитку Н1С Укра!ни при-сутн1 ткьки деяк1 стратег1чн1 1н1ц1ативи, при-таманш в1дпов1дним багатор1вневим стратег1ям державного регулювання, серед яких, наприклад, до прюритейв стратеги глобального л1дерства можна взнести розвиток компонент1в венчурно! екосистеми Н1С та High-Tech Office. Стратепчш ор1ентири визначено за такими напрямками:
f шновацшна д1яльн1сть, дифуз1я 1нновац1й,
трансфер технологий; f реструктуризац1я промисловост1, збкьшення частки високих технолог1й у ВВП (в цьому ви-падку стратег1чний ор1ентир формування висо-котехнолог1чного сектора (ВТС) Н1С включати-ме напрямки промислово!, макроеконом1чно! пол1тики, виходячи з завдання збкьшення до 30 % частки шновацшно! продукщ! у ВВП та до
30 % частки ВТС у CTpyKTypi обробно! промис-ловосп);
f iнтеграцiя сектора AiP до свитого шновацш-ного простору, що можна центифжувати, як органiзацiю системи «AiP-трансфер техноло-гiй - трансфер знань», однак цей стратегiчний орieнтир виключае формування стратегiчних прiоритетiв, яю можуть бути пiдтриманi функ-щональними або системоутворюючими меха-нiзмами розвитку Н1С у межах стратегiй глобального лидерства - тому може бути центифь кований як елемент стратепчного прiоритетy побудови iнтегрованих систем вцтворення нового знання; f органiзацiя системи «iнновацiйна дiяльнiсть -AiP-трансфер технологiй» через реалiзацiю стратегiчного прюритету iз акцентом на орга-шзащю сервiсiв iнжинiрингy НА та оргашзащ! / локалiзацИ ВТС Н1С.
Очевидно, що стратет розвитку ВТС Укра!ни спрямована на змiнy критично фрагментовано-го об'екта розвитку не ткьки Н1С, але й умов-но агреговано! iнновацiйно! системи ВТС. Наслцком тако! стратеги неодмiнно буде втрата ресурав у секторах промисловосй, академiчномy та секторi освiти, за-дiяних в iнновацiйних проектах суб'екпв iнновацiйно! дiяльностi i в цкому неможливiсть реалiзyвати стра-тегiчнi прюритети на будь-яких рiвнях, в тому чит на первинному рiвнi оргашзащ! шновацшно! дiяльностi та AiP у ВТС.
Розглядаючи в комплексi чинш в УкраМ програм-нi документи, можна говорити про деяку фрагментова-ну модель первинного рiвня наздоганяючих стратегiй (рис. 1). Стратегiчнi прюритети High-Tech Office у стратеги оргашзащ! / розвитку ВТС Н1С таю, як «моделi тех-нолопчних стартапiв», «високi технологи для Укра!ни», «Welcome MNC» (в моделi рис. 1 можуть розглядатися в межах системи прюритейв «органiзацiя / локалiзацiя ВТС Н1С», «органiзацiя сервiсiв шжишрингу НА», част-ково «органiзацiя центрiв
Чорним контуром i шрифтом позначен страте-гiчнi орiентири, i стратепчш прюритети фактично ви-значенi або можуть бути досягнут внаслiдок синергй вск заходiв з реалшаци стратепчних завдань; сiрим контуром i курсивним шрифтом позначеш стратепчш прюритети, що не можуть обгрунтовано розглядатися в межах державних стратеги розвитку Н1С Укра!ни або взагалi вцсутш технологiчних переваг: iнжинiринг стартапiв») неможливо досягнути поза структурною домiнантою стратеги альтернативного лидерства i поза прюритетом механiзмy кластеризацИ розвитку Н1С (рис. 1). Це переконання грунтуеться на взаемозв'язку формування послковносй об'ектiв розвитку Н1С i вц-повiдних вертикально штегрованих iерархiй системоут-ворюючих механiзмiв розвитку Н1С, що вимагае повно! iмплементацИ iнстрyментiв механiзмy кластеризацИ в мехашзми державного регулювання i систему фшан-сування розвитку ВТС Н1С.
EKOHOMIKA шновашйН! пронеси
s
w
e о
"О
ю
<JU
NJ О
ртень формування середовища: стратепчш оркнтири стратегш глобального лщерства
р1вень кластеризацм H 1С: стратепчш ор1ентири стратегш альтернативного лщерства
ртень формування ¡нститулв розвитку: стратепчш ор1ентири «стратегш дифузи»
р|вень органвацм шновацшного процесу: стратепчш оркнтири «наздоганяючих стратегш»
Трансфер знань
É
Д"Р
зё
Трансфер технологш
товацшна Д1яльн1сть
прюритет механ1зм1в розвитку
орган1зацшно-економ1чнии
стратепчш прюритети
ч
< >»| модершзац1я транспортир! ¡нфраструктури]
модерн1зац1я промисловосп
орган'вац'т платформ nidmpuMKU iнновацш: «швидкий контракт»
енергоефектившсть та енергозбереження
органвацм платформ техшчного супроводу технологичного трансферу
мереж! серв1сних центра консалтингу ¡нновацш, експорту технологш, каттальних товара ВТС
оргашзацт сервгав з ¡нжишрингу НА
Г
державного регулювання
стратепчш прюритети
оргашзац1я /локал1зац1я ВТС HIC
органвацт системи фшансування розвитку ¡нновацш
tt
ун!верситети
мережева економта
ста рта пи
< >-» аутсорсинг ННТР
патентування
и
Конвергентн1 технологи
рюритет механ!зм1в розвитку
>г
створення та апробац'т unacmepie технологш
\ Г"* Фундаментальш досл'!дження
,>-4 Створен
ня новихтехнологш
¡нфра структура
ГС
/нновацшнi екосистеми
екосфера ¡нновацш
новезнания
if
штегроваш системы
прюритет механ1зм1в розвитку
орган1зацшно-економ1чнии
стратепчш прюритети
б1рж1 ¡HHQBaTopiB
органвацм патентних агентств: прова йдшг патентування
кластеризацм
стратепчш прюритети
органвацм центрттехнолопчних переваг: ¡нжишринг стартатв
технопарки: ¡нжин/ринг стартатв
органвацм агентства стратегн-них ¡нновацш: iнжишринг стартатв
кластер аутсорангу НДР-ННТР
державного регулювання
Тпрюритет
механ!зм1в розвитку
V
орган1зацшно-економ1чнии
стратепчш прюритети
' орган'ващя big-data cepeicie
< мереж'1 м'1жвуз'1всько1 взаемодп
цен m pu консалтингу мереж
центри консалтингу органвацш
орган1зацш технополюв: локализация 1С
технопарки: локалвацт технолоячних платформ
¡нфраструктура HIC
кластеризацИ
стратепчн/ прюритеп
стратепчн! прюритети
»П
органвацм ринку прав штелек-туально! власносп
нац. ¡нститути координацм НДР
Оргашзацт З-piBHeeoï системи фшансування розвитку ВТ
штеграцш нацюнально/ системи ф'/нансування розвитку ¡нновацш в системи ф'/нансування крат технолог'тних лйер'т_
кластеризащя ННТР: фундаментальш дослЮження, Hoei технологи, кластери техно логШ, конвергентн1 техн.
державного регулювання
кластеризацИ
стратепчн/ прюритети
органвацш штегрованих /нновацш wiacmepie
системи м1жнародних ¡нновацШних кластер'ю
маркетинговии
стратепчш прюритети
ФМ
/'нформ-технолог1чн1 платформи ¡нтегрованих систем краудсорс'шгу
eidKpumi канали навчання
штегровании шновацшнии. npocmip
екосфера ¡нновацш
державного регулювання
стратепчн! прюритети
стратепчн! прюритети
система використання переваг ВТС HIC в органвацм'експорту каттальних товар1в, технологш
нацюнальн! ¡нститути координацП НДР-ННТР
iнститути розвитку
глобальш iнновацшш проекти
npoeidHa наука: науковi прориви
конвергенцт технолог/и
глобальш ¡нновацшно-комушкацшш мереж'1
синерг1я yHieepcumemie, державних ННТР, корпоративного сектора ffiP
екосфера ¡нновацш
iHmeipoeaHi системи в1дтворення нового знания
Рис. 1. Фрагментована модель державно'!' стратеги розвитку HIC Укра'Гни
00 Джерело: розроблено автором
Формування шновацшних екосистем здшсню-еться на основi системи стратегiчних прюри-тепв багаторiвневих стратегiй глобального ль дерства за двох фундаментальних передумов: штеграци маркетингового механiзму та механiзму державного регулювання розвитком Н1С i трансформаци ринко-вого середовища в локальне середовище iнновацiйних систем, що дозволяе створити локальш середовища вц-творення. Тому стратепчний прiоритет iнновацiйних екосистем у межах стратеги розвитку ВТС Н1С нiчим нi методологiчно, ш структурно, нi iнституцiйно, нi ресурсно не шдкршлений.
Другим важливим моментом е вцсутшсть стратепчних прiоритетiв створення нацiональних iнститутiв координаци / кластеризаци НДР-ННТР, кластеризаци ННТР, кластерГ аутсорсинг НДР-ННТР. Поза цими прь оритетами будь-яка стратегш, що включатиме страте-гiчнi орiентири багаторiвневих стратегiй альтернативного лiдерства, не зможе бути ефективно реалiзована. Державна модель розвитку Н1С Украши на рiвнi кластеризаци Н1С фрагментована на 80 % всього комплексу стратепчних прюритепв.
Стратегiчнi орiентири та стратепчш прюрите-ти державних шновацшних стратегш розвитку Н1С взаемопов'язанi прюритетшстю функцiональних i сис-темоутворюючих механiзмiв розвитку Н1С, в межах яких формуються горизонтальнi та вертикальнi iерар-хи об'ектiв розширення Н1С. Щ взаемозв'язки мають як пряму, так i зворотну спрямовашсть. Фрагментацш базово'1 моделi державних стратегiй розвитку Н1С ви-ключае (декомпонуе) базовi послцовносп формування-структуризаци обlектiв розвитку Н1С. Тому фрагменто-ванi стратеги не дозволяють досягнути планових ефек-ив розвитку Н1С. Дефрагментацш стратегiй розвитку Н1С Украши полягатиме у виконанш заходiв державно'1 iнновацiйноï полiтики, политики в галузi науково'1 та науково-техшчно'1 дiяльностi, фiнансовоï, iнвестицiйноï та ш. полiтики, якi повиннi бути спрямоваш на створення, пiдтримку та розвиток взаемодш мiж органiзацiями, шститутами та суб'ектами iнновацiйноï, науково'1 дшль-ностi та сфери ДiР, що визначають послiдовнiсть формування об'ектш розвитку Н1С. З метою дефрагментаци структури стратегiчних прiоритетiв необхiдно видкити деякi основнi напрямки.
Базовим елементом державно'1 стратеги розвитку Н1С Украши мае бути визначення цкей у систе-мi взаемодiй ВТС, науки, освгти в конкретному застосування визначених стратегiчних орiентирiв до когнiтивних характеристик вцтворення, наукових ком-петенцiй робочо'1 сили, рiвня iнтелектуального розвитку громадян, просування Украши у мiжнародних шновацшних та швестицшних рейтингах. Щ задачi повиннi бути первинними щодо iндикаторiв стратегiчного плануван-ня i системи шструменпв державних стратегiй. Будь-яю трансформаци у виробництвi, торгiвлi, мiжнародних економiчних вiдносинах е лише похцними ефектами державно'1 стратеги, якi необхцно розглядати виключно як iндикатори розвитку Н1С.
Базовою передумовою взаемопов'язаностi сощ-альних i економiчних ефектiв досягнення стратепчних цкей розвитку Н1С е розв'язання (в межах стратеги розвитку Н1С Украши) проблеми штеграци технолопч-но непов'язаних секторiв у Н1С. Технiчно стратегiчне розв'язання цiеï проблеми повинно розглядатися в межах первинних (за типолопею) стратегш розвитку Н1С, об'ект яких обмежуеться управлшням розвитку шнова-цiйного, технологiчного, виробничого, швестицшного потенцiалу виробничого сектора Н1С. Отже, практичнi кроки щодо досягнення стратепчних прюритепв на рiвнi первинних стратегш розвитку Н1С повиннi розглядатися вцносно об'екта потенцiалу ВТС i включати галузь розширення об'екта державно'1 стратеги у сферi П11 та формування мiжнародних рейтингiв, швестицш-ний потенцiал технологiчно непов'язаних секторiв Н1С, а також прiоритетнi напрямки державно'1 шновацшно-iнвестицiйноï полiтики розвитку високих технологiй. В межах ще'1 моделi формуеться взаемозв'язок стратеич-них орiентирiв первинних стратегiй, для яких базовим е Д1Р i формування сектора високих технологш, та стратегш, що включають як орiентир глобальне лiдерство у сферi конвергентних технологiй, iнжинiрингу клас-терiв технологш (штернет речей, штучний iнтелект), фундаментальних дослцжень, створення екосфери ш-новацш, iнновацiйних екосистем i нового знання. В Н1С цi взаемозв'язки формують стратегiчнi nouibosmomi, якi вiдображенi або повинш / можуть бути досягнут як nouibosmomi 06'eKmis сmраmегiчних opieHmupis бага-mopisHesux державних стратегшpo3sumKy Н1С. Таким чином, засновуючись на аксюматичному (фактичному i методолопчно обгрунтованому) взаемозв'язку мiж зростанням потенцiалу розвитку, обсягом залучених П11 i мiжнародними iнновацiйними, iнвестицiйними й iншими глобальними рейтингами краши, можливо висунути обгрунтування щодо iснування взаемозв'язкiв стратегiчних орiентирiв первинних i глобально'1 стратегш розвитку Н1С. Також цим шдтверджуеться виконан-ня принципу наслiдуваностi та лопчно'1 послiдовностi рiвнiв державних стратегш, а отже, практична можли-вкть реалiзувати стратегiчнi орiентири будь-якого рiв-ня стратегiчного планування, незалежно вц стану розвитку нацiональноï економши. Практична мoжлusiсmь peалiзуsаmu сmpаmeгiчнi прюритети багаmopisнesuх стратегш oбмeжуemься виключт масшmабoм тнцен-трациресурав sibmsopeння s Н1С.
Стратепчний напрямок «Welcome NMC» державно'1 стратеги розвитку Н1С необхцно доповнити завданням створення системи розробки високих тех-нологш i високотехнолопчного виробництва, штегро-вано'1 за економiчними, науково-дослiдними, освiтнiми напрямками в шновацшш системи (або економiки) про-вцних краш - технологiчних лiдерiв. Такими крашами мають бути визначенi США, Сполучене Королiвство, 6С (також Шмеччина як окрема краши 6С), Японiя. Таким чином, Украша розширюе активну галузь власних стратегiчних шщатив «моделi стартапiв» для «Welcome NMC» стратегш до прюритеив стратегiй «альтернативного лидерства», за рахунок ресурйв Н1С краш страте-
пчного партнерства. Вцповцно досягатиметься ефект «присутностЬ у багаторiвневих стратегшх, проваджу-ючи низькоресурсш первиннi стратеги органiзацiï ВТС i ДiР. Внаслiдок такого розширення стратегiчних на-прямкiв стане можливим реалiзацiя стратегiчних орь ентирiв «аутсорсингу ННТР» у межах «стратеги ди-фузи». Це дозволить повшстю реалiзувати стратегiчнi прiоритети та конкретно прюритет «iнтеграцiï нацю-нально'1 системи фшансування в системи фiнансування краïн-технологiчних лiдерiв» iнструментами механiзму державного регулювання, а також дефрагментувати структуру прiоритетiв, зокрема оргашзацш кластера аутсорсингу НДР-ННТР в первинних «наздоганяючих стратег1ях» i «стратег1ях «дифузи». Можливост ре-алiзацiï цього стратепчного прiоритету в комплексi iз «моделями кластерiв» стратеги розвитку ВТС дозволить запровадити програми кластеризаци на рiвнi ВТС Н1С та сфери ННТР сектора освпи та науки. Це, своею чергою, дозволить сформувати передумови для запро-вадження багаторiвневих стратегш «альтернативного лiдерства», реалiзацiя яких пов'язана зi значним зрос-танням масштабiв вiдтворення в Н1С. В цьому контекст окремi краши 6С необхiдно розглядати в довгостро-ковш стратеги розвитку високотехнологiчних галузей Украши, осккьки нацiональна полiтика цих краш спря-мована на розв'язання схожих до украшських завдань щодо модершзаци i розвитку промислового сектора економжи, але складнiша структурно i бкьш масштабна за загальним обсягом спрямованих фiнансових ресурсiв. В цих крашах наявнi стабiльнi ринковi iнститути, що до-зволяе пiдтримувати економiчну та полгтичну стабкь-нiсть у процей структурних реформ. В цьому випадку Украша залучае органiзацiйнi та фiнансовi ресурси для реалiзацiï стратегiчного прюритету «система переваг ВТС Н1С в оргашзаци експорту капiтальними товарами та технологшми».
ВИСНОВКИ
Формування базових структур Н1С обумовлене взаемопов'язанiстю системи стратепчних прiоритетiв i збалансованiстю ресурсно-в1дтворювального компонента Н1С, що реалiзуеться в процеа здшснення багаторшневих стратегш державного регулювання. Повне структурне на-повнення державних стратегий або подолання фактично'1 в1дсутносп чи неостаточно'1 сформованостi компонент Н1С можливе за умови сумщення повно'1 розробки робо-чо'1 галузi державних стратегш, що визначаеться сукупнiстю стратепчних прюритетш розвитку органшацшно'1, шститу-цюнально'1, технологiчноï структури Н1С i перспективно'1 галузi державних стратегш, яка визначаеться сферою цке-спрямованого впливу механшмш державного регулювання на формування секторш органшацшно'1, 1нституц1йно'1 i тех-нолопчно'1 структури Н1С для реал1зац11 стратепчних прюритетш багаторшневих державних стратегш розвитку Н1С.
Кластерний механiзм як шструмент держаного регулювання розвитком Н1С забезпечуе унiфi-кацiю напрямкiв та шструменпв регулювання розвитку середовища, шновацшно"! iнфраструктури,
iнститутiв розвиту та науково1 та науково-технiчноl дi-яльностi суб'екпв. Це дозволяе швидше iнтегрувати ма-лий та середнiй iнновацiйний бiзнес у Н1С за рахунок перерозподку ресурсiв за напрямками '¿х технолопчно'1 спецiалiзацiï, оск1льки системи iнтегрованих шновацш-них кластерiв генерують додатковi ресурси вцтворення, достатнi для подолання шфраструктурних розривiв, зу-мовлених територiальною вцдалешстю технологiчних виробничих комплексiв Н1С. При цьому формуеться багаторiвневий об'ект розвитку шфраструктури струк-турований за напрямками зростання iнвестицiйного по-тенцiалу й шституцшного середовища Н1С.
Первинним об'ектом стратеги розвитку Н1С Укра-ши повинен бути визначений iнвестицiйно-iн-новацшний потенцiал ВТС. Ця передумова шд-тверджуеться сформованiстю базово'1 моделi концентра-ц11 i розпод1лу ресурсiв розвитку на основi структурного балансу швестицш, взаемопов'язанiстю бази технологiй Укра'1ни та прюритетних напрямкiв iнвестування iн-новацшних проектiв i моделi зростання швестицшно-iнновацiйного потенцiалу. Вторинним об'ектом необхц-но визначити багаторiвневе фокусування на послцов-них стратегiчних орiентирах штеграци суб'ектiв НДР та ННТР у ВТС Н1С, органiзацiю, пiдтримку i забезпе-чення функцiонування технологiчних платформ, системи шститупв розвитку й шновацшних iнтегрованих кластерiв.
Фундаментальною передумовою i дефрагментащею державних стратегiй розвитку Н1С е розв'язання пробле-ми штеграци технолопчно непов'язаних секторiв в Н1С на основi забезпечення зростання швестицшного потен-цiалу ВТС Н1С у комплексi 1з запровадженням 3^внево'1 системи фiнансування розвитку й iмплементацiï високих технологий. В межах цих стратепчних напрямюв формуеться вся система взаемозв'язюв стратегiчних орiентирiв, стратепчних прюритепв, механiзмiв держаного регулювання i горизонтальних посл1довностей об'ектiв первинних рiвнiв державних стратегiй розвитку Н1С, для яких базовим е ДiР i органiзацiя / локалiзацiя ВТС, а також стратегий, що включають як орiентир глобальне лидерство у сферi конвергентних технологiй, шжишрингу кластерiв технологий (iнтернет речей, штучний iнтелект), фунда-ментальних досл^джень, створення екосфери шновацш, iнновацiйних екосистем i нового знання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Регюнальы iнновацiйнi системи УкраТни: трансформу-вання та розвиток в умовах штеграцшних викликiв: монографiя / за ред. Л. I. ФедуловоГ. КиГв : 1ЕПР НАНУ. 2013. 724 с.
2. Федiрко О. Нацiональна iнновацiйна система як об'ект державно!' економiчноï полiтики. М'жнародна економ'чна пол'1-тика. 2007. № 6. С. 63-89.
3. Atkinson R., Ezell S. Principles for National Innovation Success. The Global Innovation Index. 2015. WIPO, 2015. Р. 8998. URL: http://www.wipo.int/publications/en/details.jsp?id= 3978&plang=EN
4. Binz С., Truffer В. Global Innovation Systems - A conceptual framework for innovation dynamics in transnational contexts. Research Policy. 2014. Vol. 46. Issue 7. Р. 1284-1298.
5. Building Australia's Innovation System. Department of Innovation, Industry, Science and Research, Australian Innovation System Report. 2011. P. 24. URL: https://www.catapult.org.uk and https://www.innovateuk.org
6. Cooke P. Integrating Global Knowledge Flows for Generative Growth: Life Sciences as a Knowledge Economy Exemplar. Published in the OECD Report on 'Global Knowledge Flows & Economic Development. 2004. P. 73-96.
7. Eizagirre A., Rodríguez H., Ibarra A. Politicizing Responsible Innovation: Responsibility as Inclusive Governance. International Journal of Innovation Studies. 2017. Vol. 1. P. 20-36. URL: http://engine.scichina.com/doi/10.3724/SPJ.1440.101003
8. Henriques L., Laredo P. Policy-making in science policy: The «OECD model» unveiled. Research Policy. 2013. No. 42. P. 801816.
9. Malerba F. Sectoral systems of Innovation: a framework for linking innovation to the knowledge base, structure, and dynamics of sectors. Economics of Innovation and New Technology. 2005. No. 14 (1-2). P. 63-82.
10. Parayil G. From «Silicon Island» to «Biopolis of Asia»: Innovation Policy and Shifting Competitive Strategy in Singapore. California Management Review. 2005. Vol. 47. No. 2. P. 50-73.
11. Shulin Gu. Concepts and Methods of NIS Approach in the Context of Less-developed Economies // Paper submitted to the DRUID Conference on Innovation Systems, June 9-12. Denmark, 1999.
12. Sun Y. China's National Innovation System in Transition. Eurasian Geography and Economics. 2002. Vol. 43. Issue 6. P. 476492.
REFERENCES
Atkinson, R., and Ezell, S. "Principles for National Innovation Success" The Global Innovation Index. 2015. http://www.wipo.int/ publications/en/details.jsp?id=3978&plang=EN
"Building Australia's Innovation System. Department of Innovation, Industry, Science and Research, Australian Innovation
System Report. 2011" https://www.catapult.org.uk ; https://www. innovateuk.org
Binz, S., and Truffer, V. "Global Innovation Systems - A conceptual framework for innovation dynamics in transnational contexts" Research Policy vol. 46, no. 7 (2014): 1284-1298.
Cooke, P. Integrating Global Knowledge Flows for Generative Growth: Life Sciences as a Knowledge Economy Exemplar Published in the OECD Report on 'Global Knowledge Flows & Economic Development, 2004.
Eizagirre, A., Rodriguez, N., and Ibarra, A. "Politicizing Responsible Innovation: Responsibility as Inclusive Governance" International Journal of Innovation Studies. 2017. http://engine. scichina.com/doi/10.3724/SP.J.1440.101003
Fedirko, O. "Natsionalna innovatsiina systema yak obiekt derzhavnoi ekonomichnoi polityky" [National innovation system as an object of state economic policy]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 6 (2007): 63-89.
Henriques, L., and Laredo, P. "Policy-making in science policy: The «OECD model» unveiled" Research Policy, no. 42 (2013): 801-816.
Malerba, F. "Sectoral systems of Innovation: a framework for linking innovation to the knowledge base, structure, and dynamics of sectors" Economics of Innovation and New Technology, no. 14 (1-2) (2005): 63-82.
Parayil, G. "From «Silicon Island» to «Biopolis of Asia»: Innovation Policy and Shifting Competitive Strategy in Singapore" California Management Review vol. 47, no. 2 (2005): 50-73.
Rehionalni innovatsiini systemy Ukrainy: transformuvannia ta rozvytok v umovakh intehratsiinykh vyklykiv [Regional Innovation Systems in Ukraine: Transformation and Development under the Integration Challenges]. Kyiv: IEPR NANU, 2013.
Shulin, Gu. "Concepts and Methods of NIS Approach in the Context of Less-developed Economies". Paper submitted to the DRUID Conference on Innovation Systems, June 9-12 Denmark, 1999.
Sun, Y. "China's National Innovation System in Transition" Eurasian Geography and Economics vol. 43, no. 6 (2002): 476-492.
O LU =1 O
CL
=1 <
GQ O
S
IH
s 0 I
s 111
BI3HECIHQOPM № 3 '2018
www.business-inform.net
