CC BY
7
УДК 330.341.1:336(477)
МЕТОДИ В1ДНОСНИХ ОЦ1НОК в АНАЛ1З1 СТАНУ 1ННОВАЦ1ЙНО1 ТА НАУКОВО-ТЕХН1ЧНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 В 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМАХ
© 2017
МЕЛЬНИК О. Г.
УДК 330.341.1:336(477)
Мельник О. Г. Методи вщносних оцiнок в аналЫ стану iнновацiйноi' та HayK0B0-TexHi4H0i дiяльностi
в iнновацiйниx системах
У статт'1 викладено методичний nidxid до розрахунку системи аналтичних показнит комплексного аналзу стану ¡нновацшно/ та науково-техтчноi д'яльностi шляхом визначення 'тдекав: iмплементарностi технологй; iнститущйноi наповненостi нацональноi iнновацйноi системи (Н1С); високотеxнологiчностiгалузей iсектор'в у Н1С. Сформульоват принциповi положення щодо 'ттерпретаци даних показнит при визначент стану iнституцiйноi та теxнологiчноi структур, а також твестицшноi спроможнот технологш у Н1С. Здшснено ощнку стану iнновацiйноi та науково-техтчноi д'тльностi в промисловостi та секторi наукових органiзацiй Укра'ти на прикладi практичного застосування методичного Ыд-ходу до аналзу статистичних даних. Проведене моделювання розрахованого показника 'тдексу iмплементарностi технологш в умовахг'тотези про 10-кратнезростання юлькат патент'в на винаходи. Запропоновано авторську нтерпретацю значеньрозрахованихпоказнит. Ключов'! слова: нацональна 'тновацшна система, сектор високихтехнологш, iнновацiйна та науково-техтчна Ыяльтсть. Табл.: 4. Формул: 5. Б'бл.: 12.
Мельник Олександр Григорович - кандидат економiчниx наук (Ки(в, Украна) E-mail: melnyk-alex@ukr.net
УДК 330.341.1:336(477) Мельник А. Г. Метод относительных оценок в анализе инновационной и научно-технической деятельности в национальной инновационной системе
В статье предложен методический подход к расчету системы аналитических показателей комплексного анализа инновационной и научно-техническош деятельности путем определения индексов: имплемен-тарности технологий; институциональной наполненности национальной инновационной системы (НИС); высокотехнологичности отраслей и секторов НИС. Сформулированы принципиальные положения по интерпретации данных показателей при определении состояния институциональной и технологической структур, а также инвестиционной способности технологий в НИС. Проведена оценка состояния инновационной и научно-технической деятельности в промышленности и секторе научных организаций Украины на примере практического применения методического подхода к анализу статистических данных. Проведено моделирование расчетного показателя индекса имплементарности технологий в условиях гипотезы о 10-кратном увеличении количества патентов на изобретения. Предложена авторская интерпретация значений рассчитанных показателей. Ключевые слова: национальная инновационная система, сектор высоких технологий, инновационная и научно-техническая деятельность. Табл.: 4. Формул: 5. Библ.: 12.
Мельник Александр Григорьевич - кандидат экономических наук
(Киев, Украина)
E-mail: melnyk-alex@ukr.net
UDC 330.341.1:336(477j Melnyk A. G. The Method of Relative Evaluations in the Analysis of the Innovation and Scientific-Technical Activity in the National Innovation System
The article suggests the methodical approach to calculation of the system of analytical indicators for complex analysis of the innovation and scientific-technical activity by defining indexes such as: implementarity of technologies; institutional fullness of the national innovation system (NISj; high technology grade of the industry branches and sectors of the NIS. Fundamentals on the interpretation of these indicators in determining the status of institutional and technological structures, as well as the investment ability of technologies in the NIS, have been formulated. An evaluation of status of the innovation and scientific-technical activity in the industry and in the sector of scientific organizations of Ukraine was carried out on the example of practical application of the methodical approach to the analysis of statistical data. A simulation of the calculation index of implementarity of technologies in terms of the hypothesis of a 10 x magnification of the number of patents for inventions was completed. The author's own interpretation of values of the calculated indicators has been proposed.
Keywords: national innovation system, high technology sector, innovative
and scientific-technical activities.
Tbl.: 4. Formulae: 5. Bibl.: 12.
Melnyk Alexander G. - PhD (Economicsj (Kyiv, Ukrainej
E-mail: melnyk-alex@ukr.net
Усучасних умовах важливим завданням державно'1 шновацшно'1 полижи е формування нацюналь-hoï шновацшно'1 системи (Н1С). Досвц Австрали [8], Сшгапуру [9], Тайланду [10], КНР [12] показуе, що початковим етапом державно'1 стратеги розвитку Н1С е локалiзацiя сектора промисловост! (переважно ек-портоспрямованого) та його технолопчна модершза-цш. Паралельним процесом е активiзацiя дослцжень та розробок, а також реформа сектора вищо'1 освпи, переход на стандарти технолопчно розвинених краш. Упровадження моделi державно'1 шновацшно'1 политики, спрямовано'1 на формування нащонально'1 шновацшно'1 системи, потребуе нових методик визначення ступеня технолопчного рiвня виробництва в галузях або секторах промисловост^ а також технолопчно"! готовност до
впровадження i розвитку нових технологш. Тому оцшка рiвня розвитку технологш повинна включати не ткьки дотдження стану шновацшно! дшльносп шдприемств промисловосп, але й рiвень штеграци науки i виробництва в шновацшних процесах, а також можливi та фак-тичш ефекти розширення таких взаемодш.
У контекст! розв'язання дано! проблеми запропоновано рiзнi ршення, серед яких найбкьш поширеними е шдексний метод [2-4], комплекс методичних пiдходiв у методологи технолопчного форсайту [11] та рiзнi iншi методичш шдходи, побудоваш з використанням елемен-тш даних методiв (наприклад, шдхц до застосування факторного аналiзу для визначення базових напрямюв розвитку науки та технологш [5] або iмплементацiя шд-ходу, заснованого на розрахунку впливу продуктивност
наукових досл1джень i технолопи на системш р1шення в межах довгострокових стратегш [6]). Впроваджено також 1ндикативн1 методи для оцшки наявних ресурйв для досл1джень i розробок, баланс м1жнародно'1 торг1вл1 технолог1ями [7]. Разом з тим, невиршеною залишаеть-ся проблема аналiзу впливу iнновацiИноï та науково-технiчноï дiяльностi на формування взаемозв'язюв про-мислових пiдприемств, наукових установ та оргашзацш в умовах початкового етапу формування Н1С.
Метою стати е обгрунтування методичного шд-ходу до комплексного аналiзу стану науково'1 та науково-технiчноï дiяльностi шляхом розрахунку системи шдек-сiв, а саме: шдексу iмплементарностi технологiИ, шдексу iнституцiИноï наповненостi Н1С, iндексу високотехно-логiчностi галузеИ i секторiв у Н1С.
МетодичниИ пiдхiд до комплексного оцшюван-ня стану iнновацiИноï, науково'1 та науково-технiчноï дiяльностi грунтуеться на индексному методi розрахунку аналггичних показникш та приведення часткових шдексш до iнтегрального iндексу високотехно-лопчност галузеИ або секторiв промисловостi та непро-мислового сектора, що оцшюються на предмет техноло-гiчноï, шституцшно'1 та iнвестицiИноï спроможностi до впровадження iнновацiИ та нових технологш. На основi системного аналiзу даних показниюв визначаеться орга-нiзацiИна, iнституцiИна та технолопчна структури Н1С у промисловосп, секторi наукових органiзацiИ та освт. Це дозволяе видкити склад суб'ектш iнновацiИноï, науково'1 та науково-технiчноï дiяльностi наИбкьш технологiчно спроможних для формування Н1С Украши.
Методика розрахунку. 1ндекс iмплeмeнтарно-cmi технологш (jiMn) - комплексниИ агрегованиИ ш-дикатор, що складаеться з трьох показниюв i дозволяе оцшити рiвень продуктивностi науково'1 та науково-технiчноï дiяльностi шститупв сфери науки та освiти в Н1С, якиИ враховуе обсяг створюваних технологiИ за звiтниИ перiод (1 рж), сукупниИ iндекс iнновацiИностi (СИ) за галузями високотехнологiчного сектора про-мисловостi та показник iнвестицiИноï привабливост створюваних технологiИ. ДаниИ показник може засто-совуватись як один з критерив визначення галузеИ науково'1 та науково-техшчно'1 дiяльностi, iнтегрованих у високотехнолопчниИ сектор промисловостi, а також як загальниИ показник потенцiалу до iмплементацiï створюваних технологiИ (сфера науки та освiти) у виробничу дiяльнiсть промислових корпорацiИ.
При розрахунку даного показника необхцно ви-значити коефщент iнвестицiИноï спроможностi технологш, якиИ розраховуеться як вiдношення загаль-ного обсягу залучених iнвестицiИ до загального об-сягу витрат шновацшно'1 дiяльностi в промисловостi:
2 I
к,
ЗоФ1Д
де Е1; - загальна сума вартостi швести-
цшних проектiв за даною галуззю розвитку технологш. Вш вiдображае iнвестицiИну оцшку ефективностi створюваних технологiИ у процей iмплементацiï '1х в шнова-цiИну дiяльнiсть та виробництво шновацшно'1 продукци. Обсяг залучених iнвестицiИ розраховуеться як проста
сума вартосп шновацшно-швестицшних проектiв щодо впровадження технологiИ за базою даних технологш в УкраМ. При цьому в аналiзi враховуються данi по проектах, що реалiзуються в часовому дiапазонi в1д 3 до 5 рокiв вцносно поточного року.
Розрахунок iндексу iмплементарностi здшснюеть-ся шляхом добутку базових показниюв за формулою:
тдекс ÏMrneMeHmapmcmi (jiMm) = qnm • СИ • kc, де qnm - частка патентованих винаходiв або ккьюсть впроваджених технологiИ за напрямками розвитку технологш;
С11 - сукупниИ шдекс шновацшност технологiИ за галуззю наук;
kic - коефiцiент швестицшно'1 спроможностi тех-нологiИ за галуззю наук.
Добуток кiлькостi технологiИ на сукупниИ шдекс шновацшност дозволяе врахувати значення коефщен-та iмплементарностi на ступшь iнституцiИноï та техно-лопчно'1 готовностi до впровадження нових технологш.
1ндекс iнституцiйноï HanoBHeHocmi (Jit) - агрегованиИ шдикатор, якиИ вцображае кiлькiсть i структуру шститупв науково'1 сфери та сфери освпи, що функ-цiонально iнтегрованi, на основi процесiв iмплементацiï нових технологш, у промислове виробництво в обраниИ для дослцження перiод.
1ндекс шституцшно'1 наповненостi розраховуеться як вiдношення (QHyy/Q3Hy) кiлькостi наукових установ та ушверситепв (Qy) за тими напрямками наук, за якими здшснювався розрахунок шдексу iмплементарностi (j M) до загально'1 юлькост наукових установ в Украïнi (Q ), скориговане на розрахункове значення iндексу iмпле-ментарностi за вiдповiдними напрямками наук:
Qh
Jh
-нУУ
Q.
J iM •
зну
Наближення iндексу iнституцiИноï наповненостi до одинищ (J н ^ 1) вiдображае максимальну кiлькiсть установ, якi функцiонально штегро-ванi у виробничi процеси в промисловосп, а також в процеси НДР промислових корпорацш на умовах коо-пераци, у тому чит И у процеси iмплементацiï нових технологш. ДаниИ шдекс може зростати виключно за рахунок збкьшення наукових установ. Осюльки урядо-вi шститути не можуть розширятися через обмежешсть бюджетних витрат, то прирiст установ може здшснюва-тися виключно за рахунок нових шституцш, що фшан-суватимуться з альтернативних джерел. 1ншим джере-лом зростання iндексу шституцшно'1 наповненостi буде зростання iнвестицiИноï здатност технологiИ. Разом з тим, даниИ показник завжди меншиИ 1, тому коефщент iнституцiИноï наповненостi системно вцображатиме iнституцiИну, галузеву (за галузями наук) та технолопч-ну структури Н1С.
Для вiдображення шституцшно'1 структури сфери ННТР у Н1С кiлькiсть установ необхцно розподкити за пiдпорядкованiстю базовим шститутам: суспiльнi шсти-тути, урядовi шститути, мiжнароднi iнститути, неприбут-ковиИ сектор. У випадку, якщо до групи наукових установ
можно зaстосyвaти/розрaхyвaти бкьше одного iндексy, розроховуеться iнтегрaльний 1ндекс 3a формулою:
1J = nJi ' J2 '■■■'Jn ■
Розрохунок 1ндексу шституцшно'1 нaповненостi дозволяе визнaчити ккьюсть yстaнов, iнтегровaних y iнновaцiйне середовище HIC, i, тaким чином, опосеред-ковaно iдентифiкyвaти суб'ектний склaд HIC в еконо-м1чн1й систем1, не беручи до yвaги контрaктнi, догов1рн1 в1дносини aбо виробничу кооперaцiю.
1ндекс висoкoтехнoлoгiчнoстi галузi промисло-Bocmi (jBm) - aгреговaний iндикaтор, який комплексно вiдобрaжae стaн iнновaцiйноï aктивностi, фiнaнсyвaння технолог1чних iнновaцiй, продуктивност1 iнновaцiйноï д1яльност1 тa ефективност1 iнновaцiй y промисловосп. В1н розроховуеться нa основ1 розрохунку iнтегрaльного 1ндексу тaких бaзових погазниюв:
f тдекс тновацшно-iнсmumуцimoï a^mmcmi (j На) - в1дносний погазник, який розроховуеть-ся як в1дношення юлькост1 iнновaцiйно октив-них п1дприемств по голуз1 до зaгaльноï ккькос-т1 п1дприемств y промисловосп; f тдекс mmвaцiжо-mехmлогiчm'ï a^mmcmi (jта) - в1дносний покaзник, який розроховуеть-ся як в1дношення обсягу витрaт нa технолопчш iнновaцiï до зaгaльного обсягу витрaт нa техно-лог1чн1 iнновaцiï в промисловосп; f тдекс тновацmmï проду^тно^i (jп) - в1д-носний покaзник, який розроховуеться як в1д-ношення обсягу реaлiзовaноï iнновaцiйноï про-дукци зо голузями до зольного обсягу реол1зо-вaноï iнновaцiйноï продукца в промисловост1; f тдекс тновац mmï ефе^тно^ i j) - в1днос-ний покозник, який розроховуеться як в1дно-шення обсягу р1знищ реaлiзовaноï продукци -витроти но технолог1чн1 [нновоцй до зогольного обсягу витрот но технолог1чн1 [нновоцй.
Розрохунок 1ндексу iнновaцiйноï ефективност1 здш-снюеться но основ1 середнього зшчення обсягу реaлiзовaноï iнновaцiйноï продукци зо три попе-редн1 роки в1дносно року зд1йснення витрот но технолопчш шновоци, що обумовлено чосовим пер1одом повно'1 реaлiзaцiï продуктивност1 шновощйних технолог1й.
3a доного п1дходу ступшь iнновaцiйноï ефектив-ност1 визночоеться в1доброженням обсягу технолопч-них шновоцш по в1дношенню до вже реaлiзовaноï шно-вaцiйноï продуктивност1 в гaлyзi як до зольного р1вня ефективност1 шновощйних технолог1й но момент здш-снення фшонсувоння технолог1чних шновоцш.
Розрохунок шдексу високотехнолог1чност1 гaлyзi промисловост1 зд1йснюеться зо формулою [ме^ольно-го 1ндексу:
J em Ja Jima ~hn J ie ■
Iндекс високотехнолог1чност1 мое сомостшне aM-л1тичне зночення оц1нки стону промисловост1. Розом з тим, для aнaлiзy стону гaлyзей y HIC доний 1ндекс мое бути скориговоний но зночення 1ндексу шституцшно'1 ноповненост1 HIC:
J emHIC J em J iMm ■
Як зогольний критер1й для визночення високотех-нолог1чност1 гaлyзi промисловост1 може зостосовувоти-ся CII. При цьому, гaлyзь може бути в1днесеш до високо-технолопчно'1, якщо: j m > 1,22 • CII Укрaïни. Коеф1ц1ент k = 1,22 в1доброжое критер1й тдвищено'1 продуктивност1 то ефективност1 для iдентифiкaцiï високотехнолог1чних виробництв.
ОЦ1НКА СТАНУ ШНОВАЦ1ЙНОТ
ТА НАУКОВО-ТЕХШЧНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1
В HIC УКРА1НИ
Ккьюсть оргaнiзaцiй, як1 виконyвaли шуков1 то ноуково-техн1чн1 роботи (HHTP) в УкроМ, з 2005 р. скоро-тилося но 35,24%, при цьому, якщо в перюд 2005-2010 рр. скорочення в1дбулося но 13,7%, то в перюд 2013-2015 рр. -ш 24,94% i, в1дпов1дно, середньор1чний темп скорочення ноукових устонов стоновив 3,52%, обо 53 устонови в р1к. Вожливо, що в УкроМ 879 ноукових устонов (обо 89,87% в1д вс1е*1 юлькосп устонов) виконують HHTP зо галузями мук, як1 технолог1чно сум1сн1 з бозою техно-лог1й Укрaïни. 3 них 698 (71,37%) устонов технолог1чно сумкш з гaлyзями секторо високих технологш i без-посередньо склодоють технолопчну сукупн1сть, що зо структурою [дентичш технолог1чн1й боз1 в1дтворення великих огреговоних шновощйних систем крaïн техно-лопчних л1дер1в. Фоктично, в Укрaïнi сформовоно певну сукупн1сть 1нститут1в y сектор1 ноуки то осв1ти, техно-лопчно сум1сних зо шпрямгами HДР з технолопчною бозою промислових п1дприемств. Тобто спостертаеть-ся нaявнiсть певного р1вня системних взоемозв'язюв шституцшно'1 структури HIC i процеав розробки то [мплементоци технолог1й.
Cyкyпний коеф1ц1ент швестицшно'1 спроможност технолог1й для ноуково'1 сфери i промисловост1 в Укрaïнi дуже низький (k = 0,18, погазник для високотехнолопч-ного секторо мое стоновити б1льше 50%). В1дпов1дний коеф1ц1ент, розроховоний для промисловост1 Укрaïни y 2015 р., склодое ke = 0,073, що св1дчить про те, що технологи, створювош в сектор1 ноуки i осв1ти Укрaïни, моють низьку економ1чну ефективн1сть, a '1х сукупний економ1чний ефект не вцпов^дде покозником ефектив-ност1 для 1нновоц1йних технолог1й. Розом з тим, доний покозник y 2010 р. стоновив ke = 0,3, що ш 415% вище покознико 2015 р., що св1дчить про те, що технолопч-ний р1вень в1дтворення y 2010 р. в УкроМ був хочо i не-достотн1й, оле мaксимaльно ноближений до св1тового р1вня високотехнолог1чного виробництво. Одним з бо-зових покозник1в 1ндексу 1мплементорност1 е покозник к1лькост1 технолог1й, створених в УкроМ, як1 моють здотн1сть до [мплементоцй (q^p) (maбл. 1). В1дпов1дно до доного критер1ю в жоднш голуз1 високих технолог1й i в жодному техн1чному нопрямку розвитку ноуки i тех-нолог1й в УкроМ не створюеться хочо б одше'1 технолог^ протягом року. Haйбiльший потенщол зо цим критер1ем створено в мошинобудувонш (qШп1р = 0,823), бютехноло-г!ях (q„mp = 0,78), y сфер1 aвiaцiï то космосу (qiMmP = 0,36).
iмmp
Зночним потенц1олом до [мплементоцй технолог1й во-лод1ють голуз1, технолог1чно сум1сн1 з техшчним но-прямком ноуки «х1м1чш технолог^» (q^mp = 0,294).
s
w
Розрахунок ¡ндексу ¡мплементарност! технолопй в HIC Укра'Гни за виданими патентами
Напрямки розвитку високих технолопй Вщпов1дштехшчж напрямки розвитку науки Кшьккть патент1в на винаходи за техжчними напрямками, по роках CII >т мтр ^¡мт Ьм
2010 2011 2012 2013 2014 2015 Разом Середня
Разом 2034 1902 1557 1743 1701 1516 10453 1742 0,362 0,0126
Ав1ац1я \ космос Двигунидурбши 128 84 71 67 70 49 469 78 0,249 0,135 0,357 2,139 0,059
Бютехнологп Бютехнологп 26 35 16 17 19 26 139 23 0,362 0,0001 0,779 4,672 0,0765
Датчики та перетворювач1 Вимнрювання 221 187 156 200 213 132 1109 185 0,229 0,0002 0,007 0,040 0,0157
Енергетика Електрообладнання 107 107 75 99 83 43 514 86 0,229 0,0005 0,004 0,024 0,0131
Енергозбереження Електрообладнання 107 107 75 99 83 43 514 86 0,229 0,00004 0,010 0,059 0,0178
Зварювальш технологи Електротехнка 231 188 155 180 194 108 1056 176 0,391 0,00001 0,002 0,010 0,01
¡нформацшьп ресурси та технологи 1нформацшн1 технологи 97 53 59 61 93 54 417 70 0,249 0,00001 0,0001 0,002 0,0054
Захист в1д корозп Способи обробки поверхш, покриття 36 44 28 36 38 52 234 39 0,362 0,0046 0,0001 0,001 0,0038
Машинобудування Машинобудування 646 492 456 518 451 401 2964 494 0,362 0,0008 0,823 4,936 0,0779
Медицина ХЫя, медична техн1ка 756 836 14 684 707 351 3348 558 0,121 0,0008 0,162 0,970 0,0453
Нов1 матервли та речовини Матер1али, металурпя, нанотехнологп 203 161 134 130 106 108 842 140 0,362 0,0001 0,014 0,082 0,02
Приладобудування Прилади 436 400 334 381 400 350 2301 384 0,229 0,0115 0,014 0,083 0,02
Ресурсозбер1гаюч1 технологи Електротехн1ка 231 84 71 67 70 49 572 95 0,157 0,0005 0,251 1,506 0,0454
Агротехнологп - - - 3 6 8 17 6 0,09 0,00024 0,0001 0,001 0,005
Утилвацт небезпечних в1дход1в Екотехнологп 51 95 41 75 36 28 326 54 0,249 0,0001 0,001 0,007 0,009
Фармаколопя .ГНкарсью препарати 70 99 67 64 85 78 463 77 0,229 0,0006 0,002 0,012 0,0103
Фвика нагпвпровщниш Нап1впровщники 20 15 12 15 12 8 82 14 0,157 0,00002 0,002 0,011 0,0103
Харчова промисловкть Харчова х1мт 44 83 51 83 114 130 505 84 0,249 0,009 0,000 0,002 0,0053
Х1м1чн1 технологи ХЫчш технологи 155 144 113 140 119 115 786 131 0,362 0,0126 0,294 1,761 0,0552
Примаки: « - » - дат BiflcyTHi; СИ - сукупний ¡ндекс ¡нновацш [1 ];jjn - ¡ндекс ¡нвестиц1йноТ привабливосп технолопй; qjMmp - середньортна кшьюсть технолопй, що ¡мплементуеться в галуз1; qjMm - шьгасть створе-них та ¡мплементованих технолопй у галуз1 ;jiK - ¡ндекс ¡мплементарност технолопй. Джерело: складено за [1].
EKOHOMiKA ШН0ВАЦ1ЙН1 процеси
До технолопчно сумкних напрямкiв розвитку ви-соких технологiй та технiчних напрямюв розвитку науки слiд вцнести тi, для яких показник юлькосп ство-рених технологiй qiMmp > 1, qiMm > 1. Фактичне виконан-ня даного критерiю шдтверджуе наявнiсть системних взаемодiй у технолопчно несумкних секторах, у тому чи^ у сферi виробництва та у сферi науки. Найбкьш взаемоiнтегрованим е виробничий i науково-технiчний напрямки «технологи машинобудування» (qiMm = 4,94) та «бютехнологи» (qMm = 4,67). Вони здатш генерувати до 5 нових технологiй протягом iнновацiйного циклу тех-нологiчного оновлення капiталу, забезпечити 'и iмпле-ментацiю i технологiчний трансфер.
До науково-техшчного субсектора високих техно-логiй необхiдно вiднести такi сукупност «галузь - тех-нiчний напрямок розвитку технологш»: «авiацiя i космос - двигуни турбши» (qMm = 2,14; j = 0,06); «бютехнологи» (qMm = 4,67; j = 0,08); «машинобудування» (qMm = =4,94;j=0,06); «хiмiчнi технологiï»(qiмm = 1,76;j=0,06); «ре-сурсозбереження - електротехшка» (qiMm = 1,51; j = 0,05); «медицина - хiмiя - медична техшка» (qiMm = 0,97;j = 0,05). Взаемопов'язанкть науково-технiчних напрямкiв та напрямюв розвитку високих технологiй дозволяе об'ед-нати 'и у сектор високих технологш як компонент систе-ми вцтворення в Н1С, а технолопчш змiни в будь-якому з цих напрямкiв приведуть до зростання в уси техноло-гiчно сумiсних напрямках.
Розрахунки свiдчать про цкковиту вцсутнкть тех-нологiчноï сумiсностi галузей, що взаемодiють iз такими технологiчними напрямками, як «шфор-мацiйнi технологи» (qMm = 0,002; j = 0,0054); «захист вiд корози» (qiMm = 0,001; j = 0,0038); «утилiзацiя небезпеч-них вiдходiв - екотехнологи» (qMm = 0,007; j = 0,009). Отже, ефекти структурних змш поширюватимуться зi сфери науки у сферу виробництва ильки за умови зростання шдексу iмплементарностi технологш, тобто шд-вищення рiвня швестицшно'1 спроможностi технологiй, iнновацiйноï активностi та частки патентованих техно-логiй за цим напрямком у загальнш юлькосп патентованих технологiй в УкраМ.
Для пiдтвердження дано'1 тези розглянемо модель 10-кратного збкьшення юлькост патентiв за тех-нiчними напрямками високих технологш за незмшних шших умов, тобто коефiцiент iнвестицiйноï спромож-ностi, сумарний iндекс iнновацiйностi вцповцно'1 галузi промисловостi е константою. За таких умов змшиться структура сфери науки, внаслцок чого вiдбудуться змь ни в структурi високотехнологiчного сектора науки, що, своею чергою, нелшшно вiдобразиться на iндексi iмпле-ментарносп вс1х галузей високих технологiй i вцповц-них технiчних напрямкiв (mабл. 2).
Отже, загальна ккьюсть патентiв на винаходи в технолопчно сумкних з напрямками розвитку високих технологш техшчних напрямках розвитку науки у фактичнш моделi складае 86,97% вiд ус1х патенпв, за всiма технологiчними напрямками в дослцжува-ний перiод 2010-2015 рр. В умовах реалiзацiï моделi 10-кратного збкьшення дана структура змiнюеться, а загальна ккьюсть патентiв, при незмшноси умов за
всiма несумiсними техшчними напрямками, складатиме 92 272, або 98,52% загально'1 кiлькостi патентiв. Разом з тим, при моделюванш структурних ефекив 10-кратного зростання продуктивностi за технолопчно сумкними високотехнологiчними «галузь-напрямками» i визна-ченнi прогнозно'1 загально'1 ккькосп патентiв до 2020 р. спостериалася комплементарна сумiснiсть розвитку високих технологш та основних технiчних напрямкiв розвитку науки (розрахований вцповцний коефiцiент кк = 1,54) конвергентного типу. Виходячи з розрахова-них даних, зростання частки патентованих винаходiв (Aqnm, %) (див. табл. 2), можна стверджувати, що, хоча для кожного окремого техшчного напрямку видачi патенпв зростання шдексу iмплементарностi не е рiвновеликим, структурнi зрушення в середовищi створення технологш характеризуются саме рiвновеликим зростанням функ-цiональностi пiдсистеми науково'1 дшльносп в Н1С.
Якщо iндекс iмплементарностi можна розглядати як iнтегральну оцшку функцiонального стану пiд-системи науково'1 та науково-технiчноï дiяльностi в Н1С, а також потенцiалу системи до перетворення нових знань у промисловi iнновацiï, трансфер технологiй, то шдекс iнституцiйноï наповненостi вiдображае рiвень iнтегрованостi сфери науки в процеси шновацшного вiдтворення (mабл. 3). Наприклад, iндекс iнституцiйноï наповненосп j kmH = 0,0164 техшчного напрямку «шфор-мацiйнi технолог11» означае, що ткьки 1,64% наукових установ, що здшснюють дослiдження в галузi технiчних наук, iнтегрованi повнiстю або частково у створення iH-новацш i нових технологiй. Це також означае, що навгть за наявносп передових розробок i готових до впрова-дження технологiй у данш галузi '1х реальна iмплемен-тацш не здiйснюеться через вiдсутнiсть шституцшного забезпечення цих процесiв.
У данш галузi результати дослiджень i новi тех-нолог11 будуть «спроможнi» до розширення iнститу-цiйного середовища формування взаемодш процесiв iмплементацiï та розвитку ткьки за умови пiдвищення коефщшнта iнвестицiйноï спроможностi. Саме внаслi-док низького коефщшнта швестицшно'1 спроможностi, а також шдексу iмплементарностi (j M = 0,01), приркт iндексу iнституцiйноï наповненосп дано'1 галузi складае Aj icmH = 17,42%. Фактично, оцшка приросту iндексу iнституцiйноï наповненостi е опосередкованою оцiн-кою iндексу iмплементарностi, скоригованою на функ-цiональне значення ккькосп iнститутiв сфери науки в Н1С. Слiд також вiдмiтити, що, якщо розрахунок шдексу iмплементарностi дозволив видкити ранг високотехно-логiчних галузей i техшчних напрямюв розвитку науки, серед яких «авiацiя i космос», «бютехнологи», «енергоз-береження», «машинобудування», «ресурсозбережен-ня», «хiмiчнi технолог11», то фактична вцсутнкть iH-ституцiйноï структури сфери дослцжень в деяких з них дозволяе вцнести до фактично сформовано'1 структури сектора Н1С Укра'1ни ткьки галузi «машинобудування», «авiацiя i космос о двигуни i турбши», «ресурсозбере-ження о електротехшка». Також необхцно класифь кувати як умовно штегроваш в Н1С тi галузi, для яких шдекс шституцшно"! наповненостi складае jicmH > 5% (за
и
е о
■О
ю
М О
Пор1вняння моделей ¡ндекав ¡мплементарносп технолопй в Н1С Украши
Напрямки розвитку високих технолопй Вщпов1дштехшчж напрямки розвитку науки Фактична модель 2010-2015 рр. Модель 10-кратного зростання кшькосп патенлв на винаходи
СИ к У ¡мтр ^¡мт Упт Ам ^¡мто У/мт Упт Л'л? Да 1 пт
Ав1ацт \ космос Двигуни.турбши 0,362 0,0126 0,357 2,139 0,0448 0,059 3,5577 21,39 0,0516 0,0617 15,18 4,58
Бютехнологм Бютехнологп 0,249 0,135 0,779 4,672 0,0133 0,0765 7,7315 46,72 0,0153 0,0801 15,04 4,71
Датчики та перетворювач1 Вим1рювання 0,362 0,0001 0,007 0,040 0,1061 0,0157 0,0670 0,40 0,1220 0,0164 14,99 4,46
Енергетика Електрообладнання 0,229 0,0002 0,004 0,024 0,0492 0,0131 0,0394 0,24 0,0565 0,0137 14,84 4,58
Енергозбереження Електрообладнання 0,229 0,0005 0,010 0,059 0,0492 0,0178 0,0985 0,59 0,0565 0,0186 14,84 4,49
Зварювальш технологи Електротехнка 0,229 0,00004 0,002 0,010 0,101 0,01 0,0161 0,10 0,1162 0,0102 15,05 2,00
1нформацшн1 ресурси та технологи 1нформацмн1 технологи 0,391 0,00001 0,0001 0,002 0,0399 0,0054 0,0027 0,02 0,0459 0,0056 15,04 3,70
Захист в1д корозп Способи обробки поверхш, покриття 0,249 0,00001 0,0001 0,001 0,0224 0,0038 0,0010 0,01 0,0257 0,004 14,73 5,26
Машинобудування Машинобудування 0,362 0,0046 0,823 4,936 0,2835 0,0779 8,2261 49,36 0,3260 0,0816 14,99 4,75
Медицина Хмт, медична технка 0,362 0,0008 0,162 0,970 0,3203 0,0453 1,6160 9,70 0,3683 0,0474 14,99 4,64
Нов1 матервли та речовини Матерели, металурпя, нанотехнологп 0,121 0,0008 0,014 0,082 0,081 0,02 0,1355 0,82 0,0926 0,0208 14,32 4,00
Приладобудування Прилади 0,362 0,0001 0,014 0,083 0,2201 0,02 0,1390 0,83 0,2531 0,0209 14,99 4,50
Ресурсозбер1гаюч1 технологи Електротехнка 0,229 0,0115 0,251 1,506 0,0547 0,0454 2,5018 15,06 0,0629 0,0549 14,99 20,93
Агротехнологп 0,157 0,0005 0,0001 0,001 0,002 0,005 0,0047 0,01 0,0362 0,0142 1710 184,0
Утилвацт небезпечних в1дход|в Екотехнологп 0,09 0,00024 0,001 0,007 0,0312 0,009 0,0117 0,07 0,0359 0,0092 15,06 2,22
Фармакологт Лкарсью препарати 0,249 0,0001 0,002 0,012 0,0443 0,0103 0,0192 0,12 0,0509 0,0108 14,90 4,85
Фвика нап1впров1дниюв Нап1впров1дники 0,157 0,00002 0,002 0,011 0,0078 0,0103 0,0192 0,11 0,0090 0,0107 15,38 3,88
Харчова промисловкть Харчова хшя 0,249 0,009 0,000 0,002 0,0483 0,0053 0,0026 0,02 0,0555 0,0056 14,91 5,66
Х1мтн1 технологи Х1мтн1 технологи 0,362 0,0126 0,294 1,761 0,0752 0,0552 2,9357 17,61 0,0865 0,0579 15,03 4,89
Примаки: СИ - сукупний ¡ндекс ¡нновацм [1Ц.п - ¡ндекс ¡нвестицмноГ привабливосп технолопй; цЫтр - середньортна шьгасть технолопй, що ¡мплементуеться в галуз1; - кшьюсть створених та ¡мплементова-них технолопй у галуз1;дпт- частка патентованих винаходвабо кшьюсть впроваджених технолопй за напрямками розвитку технологш,7';м- ¡ндекс ¡мплементарносп технолопй.
Джерело: складено за [1].
и> -
ЕКОНОМйКА ШН0ВАЦ1ЙН1 процеси
1ндекс iнституцiйноi' наповненостi Н1С Укра'ни у 2015 р.
Напрямки розвитку високих технологш Вщповщш технiчнi напрямки Кiлькiсть наукових установ, що здшснювали дослiдження Частка в загальшй кшькосп наукових установ в Укра'ш Ьм Ьстн
Ав1ац1я \ космос Двигуни, турбши 320 0,33 0,059 0,1395
Бютехнологи Бютехнологи 52 0,05 0,077 0,0618
Датчики \ перетворювач1 Вим1рювання 320 0,33 0,016 0,072
Енергетика Електрообладнання 320 0,33 0,013 0,0657
Енергозбереження Електрообладнання 320 0,33 0,018 0,0766
Зварювальн техн. Електротехшка 320 0,33 0,010 0,0574
1нформацшш ресурси та технологи 1нформацшш технологГ! 50 0,05 0,005 0,0164
Захист в1д корози Способи обробки поверху, покриття 32 0,033 0,004 0,0112
Машинобудування Машинобудування 320 0,33 0,078 0,1603
Медицина Х|м1я, медична техшка 67 0,07 0,045 0,0563
Нов1 матерели \ речовини Матерели, металурпя, нанотехнологГ! 320 0,33 0,020 0,0812
Приладобудування Прилади 320 0,33 0,020 0,0812
Ресурсозбер1гаюч1 технолог!! Електротехшка 320 0,33 0,045 0,1224
Агротехнологи 132 0,14 0,005 0,0265
Утилвацт небезпечних в1дход1в Екотехнологи 214 0,22 0,009 0,0445
Фармаколога Л|карськ1 препарати 35 0,036 0,010 0,0193
Фвика натвпровщниш Натвпровщники 35 0,036 0,010 0,0193
Харчова промисловюъ 132 0,14 0,005 0,0272
ХЫчш технологГ! Хшчш технолог!! 32 0,033 0,055 0,0427
Прим1тки: ¡ы - iндекс iмплементарностi технологш; ] Сстн - iндекс шституцмно! наповненостi Н1С. Джерело: складено за [1].
виконання умов зростання швестицшно1 спроможност1 технолог1й) а саме: «бютехнологи» (/ктн = 6,2%), «енер-гетика о електрообладнання» (/ктн = 6,57%), «енерго-збереження о електрообладнання» / = 7,66%), «нов1
матер1али 1 речовини о матер1али, металург1я, нанотех-нологи» (/¡стн = 8,12%), «медицина о х1м1я, медична тех-шки» (/ктн = 5,63%), «зварювальн1 технологи о електро-техн1ка» (/Стн = 8,12%).
Найвища шновацшна активн1сть спостериаеть-ся в галуз1 1КТ (телекомушкаци), де 1ндекс ш-новац1йно-1нституц1йно'1 активност1 становить 6%, або 39,47% даного показника в промисловост1 Укра'1-ни (15,2%) (табл. 4). Високою також е активн1сть в маши-нобудувант (1,7%), що складае 11,1% в1д ус1е'1 юлькосп 1нновац1йно активних шдприемств у промисловост1, а також у галуз1 виробництва гумових 1 пластмасових ви-роб1в, 1ншо'1 неметалево'1 мшерально'1 продукцп (1,3%).
Найменша 1нновац1йна актившсть спостер1гаеться в галуз1 виробництва фармацевтичних вироб1в (0,6%). Показовим е той факт, що галуз1, для яких технолог1чну основу виробництва складають х1м1чт технологи та тех-
нологи, що визначають меж1 галуз1 комп ютерно1 техт-ки та супутн1 галуз1, мають найменш1 показники 1ндексу шноващйно'1 активност1. Це св1дчить про нев1дпов1дний р1вень технолог1чност1 даних галузей, що доводить 1х фактичну 1нституц1йну та оргашзацшну неспромож-н1сть. Вона обумовлена низькою продуктивн1стю техно-лог1й в даних галузях Укра'1ни, в1дсутн1стю концентраци необх1дного обсягу ресурйв для створення системних 1 м1жсистемних взаемод1й у форм1 мереж, коопераци в тех-нолог1чних ланцюгах, створення власних технолопчних платформ. При цьому участь у окремих (великих) техно-лог1чних проектах не можна розглядати як штеграцш в шновацшш системи, осюльки основою тако'1 1нтеграцГ1 е власне шституцшна та оргашзацшна спроможн1сть до розвитку власних технолопчних платформ.
Що стосуеться 1КТ, то дана галузь грунтуеться на 1нтернац1ональн1й технолог1чн1й платформ1, що забез-печуе розгалужену 1нституц1йну структуру 1 мережеву оргашзацш взаемод1й, а також генерацш значного обсягу ресурйв для в1дтворення продуктивност1 нових технолог1й. 1нституц1йний 1 орган1зац1йний потенщал 1КТ формуеться в глобальному, наднацюнальному се-
и
е о
■О
ю
М О
Розрахунок ¡ндексу високотехнолопчносп галузей промисловосп в Н1С УкраТни у 2015 р.
Кшьккть тдприемств, що впроваджували ¡нновацм Кшьккть придбаних та переданих новихтехнолопй Кшьккть впроваджених нових технолопчних процеав Кшьккть найменувань впроваджених шновацшних вид1в продукцм Обсяг витрат на технолопчж ¡нновацм, млн грн Обсяг реал1зованоТ ¡нновацшноТ продукцм, млн грн о X >5 'я->. н 5 Н и__ X н *т и £ 2 И л 5 а л о X х и 1£ Ф СС _х ¡ндекс ¡нновацшно-технолопчноТактивносп ¡ндекс ¡нновацшноТ продуктивное™ ¡ндекс ¡нновацшноТ ефективносп ¡ндекс високотехнолопчносп безурахування ¡нституцшноТ активносл ¡ндекс високотехнолопчносп ¡ндекс ¡мплементарносп технолопй у сектор! науковоТта науково-техжчноТд1яльносп
Л'га 1 ¡та 4 4 1цтч 1вт Лм
Промисловкть УкраТни 723 1315 1217 3136 13265,6 23050,0 0,1517 1 1,000 2,17 1,29 0,758 0,3254
Виробництво хЫчних речовин \ хЫчноТ продукцм Хшчытехнологм 36 93 35 126 101,968 1918,92 0,0076 0,025 0,040 10,76 0,221 0,096 0,0552
Виробництво основних фармацев-тичних продукт^ \ фармацевтич-них препарат^ ГНкарсью препарати 28 48 55 116 1498,31 624,514 0,0059 0,057 0,037 1,49 0,147 0,066 0,0103
Виробництво гумових \ пласт-масових вироб1в, ¡ншоТ немета-лево'Г мшеральноТ продукцм Хшчытехнологм 62 28 56 112 120,565 565,53 0,013 0,021 0,036 1,78 0,11 0,065 0,0552
Порошкова металурпя, пресування Матерели, металурпя, нанотехнологм 54 253 122 324 7889,28 6174,63 0,0113 0,226 0,103 14,563 0,697 0,247 0,02
Виробництво комп'ютер1в, електронно'Г та оптичноТ продукцм Натвпровщники, матерели, прилади нанотехнологм, 38 164 54 112 166,824 466,094 0,008 0,041 0,035 2,4 0,151 0,073 0,0303
Виробництво електричного устаткування Електротехнка 41 45 38 138 165,872 1388,96 0,0086 0,024 0,044 7,145 0,196 0,091 0,009
Виробництво машин та устаткування Машинобудування 80 145 308 718 728,789 3246,94 0,168 0,115 0,229 2,072 0,379 0,175 0,08
Виробництво повпряних \ космт-них лтальних апарапв, супутнього устаткування Двигуни.турбши - - - - - - - - - - - - 0,06
Телекомункацм 1нформацшн1 технологм 287 1 1 1 7549,67 14354,6 0,0602 0,007 1,000 0,9 0,14 0,186 0,0054
00 СП
Джерело: складено за [1].
ЕКОНОММКА
1НН0ВАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ
редовищ^ а мехашзмом iнтеграцiï для вск суб'ектiв економiчних вiдносин е формування достатньо висо-кого рiвня технолопчносп для досягнення технолопч-но'1 сумкносп нових технологiй у сферi комушкацш. У цьому аспектi iнституцiйна структура Н1С може бути iнтегрована на основi технологiчноï сумiсностi в гло-бальнi мережi комунiкацiй i системи створення нових шформацшно-комушкацшних технологiй.
Найважлившими iндикаторами високотехноло-гiчностi е розраховаш iндекси iнновацiйноï про-дуктивностi та шновацшно'1 ефективностi. Якщо iндекс шновацшно-технолопчно'1 активностi вцобра-жае рiвень продуктивност технологiй для формування системних взаемодш, то iндекси iнновацiйноï продуктивносп та iнновацiйноï ефективностi вiдображають обсяг генераци та розподку ресурсiв шновацшного вiдтворення у високотехнологiчних галузях виробничо'1 пiдсистеми Н1С. Найбкьшу частку продукту в промис-ловостi продукуе машинобудування (22,9% вiд загально-го обсягу шновацшно'1 продукци в промисловостi), а та-кож металургш - 10,3%. Продуктившсть iнновацiйного виробництва в шших галузях розподкилася рiвномiрно, у межах 3,6-4,4%. Найбкьша ефективнiсть iнновацiйноï дшльност в металурги (jie = 14,56) та у виробництвi хь мiчних речовин i хiмiчноï продукци j = 10,76%), однак низька iнновацiйно iнституцiйна активнiсть знижуе за-гальний рiвень iнновацiйноï ефективностi даних галузей Н1С до 16% i 8% в^дпов^дно.
Якщо оцiнити за даним критерiем галузь машинобудування, то при умовнш рентабельностi iнновацiйноï дшльност в галузi на рiвнi 207% рiвень iнновацiйноï ефективностi знижуеться до 3,5%. Низька шновацшна продуктивнiсть також значно знижуе рiвень iнновацiйноï ефективносп. Так, при високому розрахунковому рiвнi iнновацiйноï ефективностi в металурги порiвняно неви-сокий рiвень iнновацiйноï продуктивност (jin = 0,103) знижуе загальну ефективнiсть виробничо'1 системи га-лузi до рiвня j =1,49, а в галузi виробництва хiмiчноï продукци - до рiвня j = 0,43. Наприклад, у галузi машинобудування, де розрахований шдекс шновацшно'1 ефективностi в 5 разiв менший за аналогiчний показник у виробництвi хiмiчноï продукци, за рахунок вищо'1 про-дуктивностi загальний рiвень шновацшно'1 ефективно-стi в галузi вищий i складае j = 0,47 (або 47%).
Статистична оцшка продуктивност галузей ви-сокотехнологiчного сектора може бути представлена сшввцношенням iндексу шновацшно'1 продуктивностi та iнновацiйно-iнституцiйноï активностi. Так, на одну статистичну шституцшно-суб'ектну одиницю сектора високих технологiй у галузi 1КТ припадае 16,67 одиницi шновацшно'1 продукци протягом дослiджуваного перю-ду, у машинобудуванш - 13,47 од., у металурги - 9,36 од. Найменша продуктивнiсть спостерiгаеться в галузi виробництва гумових i пластмасових виробiв (2,77 од.). Без урахування iндексу iнновацiйно iнституцiйноï ак-тивност iндекс високотехнологiчностi в промисловостi складае jBm4 = 1,29. Це означае, що в бкьшосп вироб-ництв присутш елементи високих технологiй. Однак показник у промисловосп слц вважати вiдносним, таким,
що в^ображае спiввiдношення iнновацiйних (нових, високих) та iндустрiальних технологiй у промисловому виробництвЬ Загальний iндекс високотехнологiчностi в промисловосп Укра'1ни складае jBm = 0,75. Це означае, що, виходячи зi системно'1 оцiнки рiвня технологiчностi в промисловосп, загальна вага iнновацiйно-iнституцiйних та шновацшно-технолопчних факторiв, скоригованих на обсяг продуктивносп та ефективностi iнновацiйноï дшльносп, складае 75,8%. 1з урахуванням шдексу iмп-лементарностi технологiй загальний рiвень високотех-нологiчностi в промисловостi в щлому складае 49,6%. Найб1льш високотехнолопчною галуззю Н1С е машинобудування (jBmHIC = 11,8%), а також виробництво хiмiч-
них речовин (j
smHIC
■■ 7,3%), металурпя j
smHIC '
%), ви-
робництво гумових i пластмасових виробiв (jBmHIC = 6%), комп'ютерно'1 технiки (jBmHIC = 4,7%), що св^чить про ка-тастрофiчний стан технологiчного рiвня виробництва в Н1С Укра'1ни, осккьки жодна галузь не вiдповiдае крите-рiю високотехнологiчностi галузей Н1С.
ВИСНОВКИ
У наукових установах, де напрямки власних ННТР технологiчно сумiснi с НДР високотехнолопчного сектора промисловосп, взаемопов'язашсть технiчних на-прямкiв дослцжень наукових органiзацiй та '1х шститу-цiйна пiдпорядкованiсть державшим i суспкьним iнсти-тутам безпосередньо утворюе первинну диференщацш для формування органiзацiйноï, шституцшно'1 та техно-логiчноï структур Н1С на основi принципу технологiч-но'1 сумiсностi. Причина недостатнього розвитку Н1С Укра'1ни полягае в тому, що швестицшна i технологiчна привабливiсть сектора високих технологш в Украïнi вц-повiдае вимогам щодо високотехнологiчного виробництва ткьки на 30-35%.
Базовим мехашзмом формування шституцшно'1 та оргашзацшно'! структур технологiчного трансферу в промисловосп та у сферi науково-технiчноï дшльносй е пiдвищення iнвестицiйноï здатностi технологш. Дана властивкть е базовою для формування iмплементар-ностi технологiй. Ефекти структурних змiн у проце-ti формування i розвитку Н1С поширюватимуться зi сфери науки у сферу виробництва ткьки за умови зро-стання шдексу iмплементарностi технологiй, основним мехашзмом чого е шдвищення рiвня iнвестицiйноï спроможностi технологiй, iнновацiйноï активносп та зростання частки патентiв за техшчними напрямками розвитку високих технологш.
Для великих агрегованих iнновацiйних систем, наприклад Н1С, при акумуляци обсягу знань, еквiвалентно-го 1500 виданих патентiв на новi технологи на рж, фор-муеться динамiчний паритет розпод1лу системних ефек-тш, а саме: ефект акселерацГ! вiд взаемно'1 конвергенцГ! технологiй забезпечуе 150% зростання продуктивносп в Н1С, а також ефект синерги вiд зростання технолопч-но'1 структури пiдсистеми науково'1 та науково-технiчноï дiяльностi забезпечуе 150% зростання продуктивносп в Н1С. Для даних ефекпв не характерний лшшний розпо-д1л. Розширення функцiонального простору за певними напрямками розвитку високих технологш приводить до
технолопчних змш у технолопчно сум1сних напрямках розвитку технологш, що можна визначити як сектор комплементарно-конвергентного зростання продуктивное« нових технологш i нових напрямюв розвитку технологш.
ВУкраш фактично в1дбуваеться формування сектора високих технологий шляхом взаемно! штеграцп
шститутш науково-техшчно! сфери та суб'ектiв ш-новацшно! дiяльностi в промисловостi. Про це свцчать фактично iдентичнi процеси формування швестицшно! та технолопчно! привабливост технiчних налрямкiв на-укових досиджень та шновацшно! дiяльностi в галузях промисловостi. При цьому, сектор високих технологш ш-ституцшно й орга^ацшно не обмежений галузями про-мисловост та включае галузь 1КТ, а також шституцшну та органiзадiйну структури ННТР. Технологiчна структура сектора високих технологш Украши включае надна-цiональнi технологiчнi платформи (галузь 1КТ), для яких характерним е формування достатньо високого рiвня тех-нолопчносп для досягнення високого рiвня технолопчно! сумксносп при iмплементацií нових технологш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укран статистич-ний збiрник. Ки'в: Державна служба статистики Украши, 2015. С. 257.
2. Лконенко Л. О. Засади оцшки економко-техноло-rÍ4Horo потенцiалу регюну. Економка i прогнозування. 2011. № 4. С. 38-52.
3. Наказ Державно'' служби статистики «Про затвер-дження методики розрахунку сумарного шдексу шновацш» № 368 вщ 28.12.2015 р. URL. http://ukrstat.gov.ua/metod_polog/ metod_doc/2015/368/met_rsii.zip
4. Технолопчний iмператив стратеги соцiально-економiч-ного розвитку Украши: монографiя/Федулова Л. I., Бажал Ю. М., Осецький В. Л. та ш. Ки'в, 2011. 656 с.
5. Blind K., Cuhls K. Grupp H. Personal attitudes in the assessment of the future of science and technology: A factor analysis approach. Technological Forecasting and Social Change. 2011. No. 68. Р. 131-149.
6. Eto H. The suitability of technology forecasting/foresight methods for decision systems and strategy. A Japanese view. Technological Forecasting and Social Change. 2003. No. 70. P. 231-249.
7. Main Science and Technology Indicators Full Database (extracted on 27 Apr 2017). URL: http://stats.oecd.org/Index. aspx?DataSetCode=MSTI_PUB
8. Martin B., Jonston R. Technology Foresight for Wiring Up the National Innovation System Experiences in Britain, Australia, and New Zealand. Technological Forecasting and Social Change. 1999. No. 60. P. 37-54.
9. Parayil G. From «Silicon Island» to «Biopolis of Asia»: Innovation Policy and Shifting Competitive Strategy in Singapore. California Management Review. 2005. Vol. 47. No. 2. P. 50-73.
10. Patarapong Intarakumnerda, Pun-arj Chairatanab, Tipa-wan Tangchitpiboona. National innovation system in less successful developing countries: the case of Thailand. Research Policy. 2002. Vol. 31. Issue 8-9. P. 1445-1457.
11. UNIDO Technology Foresight Manual: Organization and Methods. 2005. Vol. 1. P. 117-121, 260.
12. Yifei Sun. China's National Innovation System in Transition. Eurasian Geography and Economics. 2002. Vol. 43, Issue 6. P. 476-492.
REFERENCES
Blind, K., Cuhls, K., and Grupp, H. "Personal attitudes in the assessment of the future of science and technology: A factor analysis approach". Technological Forecasting and Social Change, no. 68 (2011): 131-149.
Eto, H. "The suitability of technology forecasting/foresight methods for decision systems and strategy. A Japanese view". Technological Forecasting and Social Change, no. 70 (2003): 231-249.
Fedulova, L. I. et al. Tekhnolohichnyi imperatyv stratehii so-tsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [The technological imperative of socio-economic development of Ukraine]. Kyiv, 2011.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://ukrstat.gov.ua/metod_ polog/metod_doc/2015/368/met_rsii.zip
Lihonenko, L. O. "Zasady otsinky ekonomiko-tekhnolo-hichnoho potentsialu rehionu" [Framework for the assessment of economic and technological potential of the region]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 4 (2011): 38-52.
"Main Science and Technology Indicators Full Database". http://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=MSTI_PUB
Martin, B., and Jonston, R. "Technology Foresight for Wiring up the National Innovation System Experiences in Britain, Australia, and New Zealand". Technological Forecasting and Social Change, no. 60 (1999): 37-54.
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini [Scientific and innovation activity in Ukraine]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2015.
Parayil, G. "From «Silicon Island» to «Biopolis of Asia»: Innovation Policy and Shifting Competitive Strategy in Singapore". California Management Review. Vol. 47, no. 2 (2005): 50-73.
"Patarapong Intarakumnerda, Pun-arj Chairatanab, Tipawan Tangchitpiboona. National innovation system in less successful developing countries: the case of Thailand". Research Policy. Vol. 31, no. 8-9 (2002): 1445-1457.
UNIDO Technology Foresight Manual: Organization and Methods. Vol. 1 (2005): 117-121, 260.
Yifei, Sun. "China's National Innovation System in Transition". Eurasian Geography and Economics. Vol. 43, no. 6 (2002): 476-492.
О
О CL
<c
CQ О
<
О ш
