CC BY
11
УДК 330.341.1:336(477)
РОЗВИТОК 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ як ОБ'СКТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
© 2017
МЕЛЬНИК О. Г.
УДК 330.341.1:336(477)
Мельник О. Г. Розвиток шновацшних систем як об'екта державного регулювання
У статт'1 розглянуто процеси структуризаци середовища розвитку ¡нновац/йних систем з точки зору формування об'екта державного регулювання. Викладено методичний nidxid до визначення об'ект'в державного регулювання на первинному, вторинному та третинному р'жях структурування середовища iнновацiйниx систем, виходячи з передумови об'ективного характеру штеграци со^ального середовища i ринкових меxанiзмiв до структури об'екта державного регулювання розвитком iнновацiйниx систем. Дано визначення iнновацiйниx систем як об'екта державного регулювання з точки зору структурно-органiзацiйноiта функцональноi областей ix розширення. Запропоновано модель послдовно-го розширення об'екта державного регулювання розвитком iнновацiйниx систем на первинному, вторинному та третинному р'внях структурування середовища в процес формування iнституцiйноiта теxнологiчноi структур iнновацiйниx систем. Ключов'! слова: тнова^йн системи, державнерегулювання, iнституцiйна структура, тновацшне середовище. Рис.: 1. Шл.: 17.
Мельник Олександр Григорович - кандидат економ'мних наук (Ки1в) E-mail: [email protected]
УДК 330.341.1:336(477) Мельник А. Г. Развитие инновационных систем как объекта государственного регулирования
В статье рассмотрены процессы структуризации среды развития инновационных систем с точки зрения формирования объекта государственного регулирования. Предложен методический подход к определению объектов государственного регулирования на первичном, вторичном и третичном уровнях структурирования среды инновационных систем, исходя из предпосылки объективного характера интеграции социальной среды и рыночных механизмов в структуру объекта государственного регулирования развитием инновационных систем. Дано определение инновационных систем как объекта государственного регулирования с точки зрения структурно-организационной и функциональной областей их расширения. Предложена модель последовательного расширения объекта государственного регулирования развитием инновационных систем на первичном, вторичном и третичном уровнях структурирования среды в процессе формирования институциональной и технологической структур инновационных систем. Ключевые слова: инновационные системы, государственное регулирование, институциональная структура, инновационная среда. Рис.: 1. Библ.: 17.
Мельник Александр Григорьевич - кандидат экономических наук (Киев) E-mail: [email protected]
UDC 330.341.1:336(477)
Melnyk Alexander G. The Development of Innovation Systems as an Object with the State Regulation
The article examines the processes of structuring the environment for the development of innovation systems in terms of the formation of a State regulated object. A methodological approach to definition of the State regulation at the primary, secondary and tertiary levels of structuring the environment of innovation systems has been suggested, based on the premise of the objective nature of the integration of social environment and market mechanisms into the structure of an object with the State regulation for the development of innovation systems. The definition of innovative systems as an object with the State regulation in terms of structural-organizational and functional areas of their expansion has been presented. A model for the progressive extension of the State regulated object by means of the development of innovation systems at the primary, secondary and tertiary levels of the structuring of environment in the process of formation of the institutional and technological structures of innovation systems has been proposed. Keywords: innovation systems, State regulation, institutional structure, innovation environment. Fig.: 1. Bibl.: 17.
Melnyk Alexander G. - PhD (Economics) (Kyiv) E-mail: [email protected]
Базовою проблемою методолопчного плану при обгрунтуванш моделi державного регулювання розвитку шновацшних систем слц видкити ви-соку ступшь взаемозумовленост об'екта розвитку шновацшних систем i активiзацiï шновацшно'1 дшльносп та наукових дослцжень. Проте науковi дослцження фоку-суються переважно на аспектах регулювання активiзацiï шновацшно'1 дiяльностi, залишаючи поза увагою проблему регулювання розвитку загально'1 оргашзацшно'1, технолопчно'1 та шституцшно'1 структур шновацшних систем i зокрема Н1С. Частиною загально'1 проблеми методологи розвитку шновацшних систем е обгрунту-вання пiдходiв до визначення загального об'екта державного регулювання розвитку технолопчно'1 та шсти-туцшно'1 структури шновацшних систем.
Найбкьш активно в наукових роботах за даною темою представлена концепцiя приватно-державного партнерства в частиш коопераци або штеграци бiзнесу, сфери наукових дослцжень i державних шститупв, де ва взаемоди в наущ, бiзнесу та державному управлшш
розглядаються з точки зору теоретичних моделей розвитку шновацшних систем [3; 5; 6; 10; 11; 14; 17].
У методолопчному плаш в основi формування Н1С як об'екта державного регулювання розглядають трансформацш шновацшного процесу в1д лшшних до складнших нелшшних моделей [1; 2, 13; 15; 16], де мiж суб'ектами виникае складна система взаемовцносин, яка вимагае високого рiвня штеграци не ткьки всере-диш шдприемства, а й на мiжфiрмовому, мiжгалузевому та мiжсекторальному (осв^а - наука - промисловкть) рiвнях [2, с. 66].
1ншим напрямком розвитку теоретичних i прак-тичних аспекпв державного регулювання е концепцiя розвитку шститупв i середовища, на основi якого про-понуються рiзнi моделi державного регулювання розвитком шновацшних систем [4; 7; 8; 9].
Останшм часом робляться спроби виробити за-гальну методолопчну основу шклюзивно'1 науково-техшчно'1 шновацшно'1 полпти на основi концепци фундаментальних дотджень та шновацш (RRI), в1д-
критш «гетерогеннш або реляцiйнiй перспективi знань та шновацш [12, р. 21]. Виходячи з активгзац!! процесiв «шструменталгзац!!» наукових знань запропонована загальна модель державного регулювання конкурен-тоспроможностi, розвитку шновацш, «соцю-техшчно! штеграц!! в сусп!льствЬ>, економiчного зростання та ш-ституцшно! полiтики [12, р. 32]. У межах цих основних напрямкiв досл!джень об'ектом державного регулювання розвитком шновацшних систем виступае сукупнiсть диференцшованих елементiв iнновацiйного процесу з точки зору структурно! технолопчно! або шституцш-но! конструкц!! iнновацiйних систем. За даного шдходу розвиток iнновацiйних систем як безпосереднш об'ект державного регулювання воображений частково i по-требуе додаткового обгрунтування як в теоретичному, так i методологiчному аспектах у частиш формування загально'1 структури механiзмiв, iнститутiв i середовища розвитку шновацшних систем
Метою стати е обгрунтування в рамках технолопчно! та шституцшно! концепций розвитку iнновацiй загаль-ного науково-методичного подходу до формування об'екта державного регулювання в умовах багаторшнево! струк-туризац!! середовища розвитку шновацшних систем.
Державне регулювання розвитком шновацшних систем - це реалiзацiя ц!льового впливу держав-них шститупв на об'ект розвитку iнновацiйних . У методологiчному планi первинна диференща-цiя областi впливу системи державних iнститутiв на об'ект регулювання в!дбуваеться на рiвнi формування заходiв i напрямкiв державно! полiтики i державно! стратег!! розвитку iнновацiйних систем. На рiвнi реа-лiзацi! державно! полижи i державних iнновацiйних стратегш вiдбуваеться вторинна диференцiацiя об'екта регулювання, яка полягае у формуванш системи впливу на функцюнальш та системоутворюючi механiзми розвитку iнновацiйних систем. Таким чином, в!дбуваеться синергш шституцшно! структури iнновацiйних систем i державного сектора, що дозволяе пiдтримувати канали комунiкацiй суб'ектiв i об'ектiв сфери вцтворення та со-цiально! сфери життедiяльностi людини.
У кiбернетичному трактуванш первинне структуру-вання об'екта держаного регулювання розвитком шновацшних систем в!дбуваеться в процей формування посль довност всiе! сукупност взаемодiй у систем! обмежено! управл!нськими мехашзмами. Вони включають методи, модел! та шструменти управл!ння ефектами шкремент-ного зростання шституцшного середовища. Управлшсью !нструменти е базовими важелями регулювального впливу на процеси структурування та оргашзацп будь-яких систем, ! що важливо, вони приводять до ушфжацп за-гально! теоретично! модел! системи та шновацшно! системи в розумшш 'й як «керовано! множини».
У теоретичному ! практичному аспектах державне регулювання розвитком шновацшних систем - це управлшня системою шструменпв державно! полггики та державно! стратег!!. Однак даний концептуальний шдх!д до визначення державного регулювання обмеже-ний функцюнальною областю в!дтворення. Разом з тим державне регулювання розвитком шновацшних систем
у частиш визначення масштабу ц!лей виходить за меж! регшзаци державно! полпики пею м!рою, в якш дер-жавнш шновацшнш стратег!! шдпорядковане формування нових напрямюв державно! полггики шновацш-ного розвитку.
"Ж Ттакому формулюванн державне регулювання роз-\/ витком шновацшним систем не обмежуеться !! ^ суб'ект-об'ектним складом ! поширюеться на систему функцюнальних ! системоутворюючих мехашзм1в, штегрованих у систему взаемозв'язюв в шновацшних системах. Також досягнення балансу державних ! рин-кових мехашзм1в в макроеконом!чнш модел! шновацш-ного розвитку нацюнально! економжи як змкту державного регулювання не може повною м!рою вцобразити меж! функцюнально! област формування об'екта розвитку шновацшних систем. Цей процес характеризуеться експансшним характером розширення економ!чних в!д-носин у сферу життедшльност людини та пох!дним в!д нього розширенням систем вцтворення шляхом формування шновацшних систем. Внасл!док нелшшного розширення функцюнально! област розвитку шновацшних систем об'ект державного регулювання розвитком шновацшних систем матиме невизначену динам!чну конф!-гурацш !х (шновацшних систем) елеменпв.
Змют процейв нелшшного розширення систем полягае у диференщащ! в!дтворювальних ! поведшко-вих аспектш формування базових взаемодш у систем!, внасл!док чого виникають окрем! стаб!льш сукупно-ст економ!чних в!дносин ендогенно-системного типу. Диференцшований характер формування економ!чних в!дносин в умовах ендогенного характеру розвитку шновацшних систем обумовлюеться розпод!лом про-дуктивност шновацшних технологш, як! генеруються в межах штегрованих в шновацшш системи локальних оргашзацш шноватор1в.
Даний складний комплекс взаемозалежностей у сфер! економ!чно! дшльност людини необх!дно роз-глядати як деяке первюне шновацшне середовище для генерац!! комушкацшних канал!в стало! функцюналь-ност суб'ект-об'ектних взаемодш, як! на р!вн виник-нення шституцюнальних форм утворюють первинну шституцюнальну структуру та базов! характеристики системи шновацшного типу в!дтворення. Такий алгоритм розширення систем передбачае формування по-лжомпонентного (внасл!док чого об'ект розвитку шновацшних систем трансформуеться в полютруктурний) об'екта розвитку економ1чних/шновацшних систем, а спрямовашсть змш у структур! компонент сфери розширення систем (наприклад, домшування розширення шституцюнально!, технолопчно!, оргашзацшно! структур) е напрямком розвитку.
Разом з тим, при визначенш спрямованосп змш принциповим е взаемозв'язок формування та реалгзац!! економ!чних цикл!в ! реалгзац!! фундаментальних орга-шзацшних сощальних шновацш, як!, безумовно, впли-вають на характер сусп!льних ! економ!чних в!дносин. Саме вплив глобальних сощальних, оргашзацшних !н-новац!й на соц!альн! та економ!чних в!дносини привели до виникнення шституйв. Це дозволило на теоретично-
му р1вш значною м!рою розв'язати проблему розвитку шновацшних систем у динамщ !х незбалансованост (або нестабкьносп). Проте шновацшний тип в!дтворен-ня не обмежуеться виключно ринковими взаемов!дно-синами ! включае сощальт вцносини когеренци та си-нерги. Внасл!док штеграци сощально! сфери в процеси шновацшного вцтворення формуеться деяка ¡нтегро-вана область вцтворення, не обмежена умовами ринку. У зв'язку з цим базова шноващя генеруеться в соцшль-ному середовища поза економiчними вгдносинами в еко-номiчних системах. Дана теза може бути шдтверджена фактично ¡снуючим, дуже щкавим не ткьки як напря-мок досл!джень, але й як концептуальна модель, фактом формування власного внутршнього шновацшного се-редовища технолопчними корпорац1ями або екосистем у середовищ! таких шститупв, як БЛИРЛ.
Виходячи з передумови когерентности сощального та шновацшного середовища, саме в результатi взаемоди сощального та шновацшного середовища генеруеться первинна субстанцш розвитку шновацшних систем, де в шновацшних процесах перманентно оновлюються/вгдтворюються ва функщональт внутршт та мiжсистемнi взаемоди.
Дана передумова близька за змктом до концеп-туальних положень неошституцюнал1зму про домшан-ту шдив1дуал1зму в процесах формування та взаемоди шститупв. Також вона е важливою для розумшня сут-ност процейв формування, оргашзаци та розвитку нових форм неструктурованих системних об'ектш (або оргашзацш), таких як мережев! ф!рми або середовище, що створюеться неформальними швестиц1ями, в якому взаемодшть фркансери та просто нос!! ¡дей.
У процесах розвитку шновацшних систем характеристики шновацшного середовища не визначеш наперед. З цього випливае, що умова наявносп виробничих ресурйв не е прюритетним для формування об'екта державного регулювання розвитком шновацшних систем, осккьки саме шновацшне середовище визначае наяв-шсть ! яюсть ресурйв шновацшного типу вцтворення. Водночас шдив1дуалшм шноватора як фактор не може розглядатися у вигляд! ресурсу поза системою функцю-нальних взаемозв'язюв ! з таких позицш не може харак-теризувати вплив шновацшного середовища на формування шновацшних систем. Якщо брати до уваги саме функцюнал оргашзацшно-управлшського сегмента, то повною м!рою сукупшсть економ!чних вцносин у всш множин взаемоди шдивщв утворюе первинне середовище для формування первинних системних шститупв та шституцюнально! структури шновацшних систем.
Отже, iнновацiйна система не е моноструктур-ним об'ектомрозвитку: и об'ект складно структурова-ний i доповнений динамiчною субстанцию середовища.
У середовищ! (виходячи ¡з розумшня середовища як первинно! субстанц!! формування ! розвитку систем) у результат! внутршни системних ! зовшшни м!ж-
1 KorepeHTHicTb, когеренцiя - наближешсть, узгоджешсть протiкання паралельних, незалежних, невзаемопов'язаних процесiв у системах при взаемоди мiж системами.
системних взаемодш формуються первиннi шститущ-ональш канали Bciei множини внутршнГх i зовншнГх трансакцiй в iнновацiйнiй системi. Дана первинна структура нестабкьна внаслГдок 'й дуалктично! форми «Гн-дивiдуалiзм iнноватора (iндивiдуалiзм органiзацiйного фактора) О конкурентний ринок». При цьому в основГ механiзму формування iнституцiонального середовища лежить технолопчне, органiзацiйне, економiчне, право-ве, iнформацiйне, полiтичне забезпечення процесГв вГд-творення, де Гнноваци е первинним функцiоналом для вiдтворення як ресурйв вiдтворення, так i шституцю-нального середовища. Водночас Гнноваци е похГдним вiд органiзацiйного чинника, фактором вГдтворення. 1н-новацГ! мають дуалктичну природу прояву в економГч-них вiдносинах: «Гнноваци - продукт» та «шновацшний розвиток систем». Саме тому, що технолопчш Гнноваци орiентованi на виршення проблем суспкьства, сощ-альш iнститути здатнi генерувати подвiйну, порiвняно з ринковими iнститутами, ефективнiсть у сферi оргашзаци iнновацiйних систем.
Таким чином, беручи до уваги взаемозв'язок формування шститупв i середовища, опосеред-кований органiзацiйною функцiею державного сектора, об'ект державного регулювання розвитком ГнновацГйних систем охоплюе сфери генерацГ! базових Гн-новацiй i сферу вГдтворення та розподГлу вартостГ шно-вацГйного продукту. У зв'язку з цим загальним об'ектом област розширення економГчних вГдносин в умовах шновацшного вГдтворення е середовище2, яке у фокусГ розширення технолопчно! та шституцшно! структури ГнновацГйних систем необхГдно розумГти як життевий npocmip, в якому життедiяльнiсть людини набувае конкретних форм i який не може бути просторово роз-ширений поза життедiяльнicтю людини.
У сучасних умовах в трактуванш Т. Еггертсона (Т. Eggertsson) розв'язання проблеми економГчного зро-стання визначаеться динамкою систем, що забезпечу-ють трансформацш знань у технологи та '1х розвиток у технолопчш системи. Вш роздГляе «physical technology» та «social technology» [9, р. 139], де сощальш технологи виступають «провайдером» вйе! сукупностГ технологш, що забезпечують загальну технологГчну продуктившсть i виробничу потужнГсть нацГональних ГнновацГйних систем. При цьому модель розвитку сощально! системи включае область взаемодГ! сучасних бютехнологш та ГнститутГв макроекономГчного регулювання, де штелек-туальна власшсть розглядаеться як соцГальний Гнститут системи. 1нститущалГзацш структурних компонентГв ГнновацГйного процесу приводить до виникнення системного ефекту «замщення» спонтанних економГчних вГдносин контрагентГв !х органГзацГйною або шститу-цГональною формою. У результатГ цього вГдбуваеться структурування неорганГзованого сегмента економГчних вГдносин i формування елементГв оргашзацшно! структури ГнновацГйних систем, а також !х розвиток. Це визначае як первинну багатовекторшсть взаемодГй мно-
2 Маеться на yвазi будь-яке середовище, середовище загалом, його категе^альний змiст.
жини локальних оргашзацшних структур, так i можли-вiсть реалiзацiï багатофакторних моделей державного регулювання розвитку шновацшних систем.
Отже, формування об'екта державного регулювання розвитку шновацшних систем грунтуеться на принцип конвергенци сощального, шновацшного i б1знес- середо-вища та дивергентному характер1 структурування систем. Первинна конвергенцiя здшснюеться на рiвнi взаемодш сощального та економiчного середовища, а дивергентний характер структурування проявляеться у формуванш об'екта нацiональних i секторальних шновацшних систем. Реалiзацiя даного принципу дозволяе ди-ференцювати iнновацiйнi системи будь-якого ршня агре-гацп в межах загального об'екта державного регулювання.
Конвергенцiя iманентна розвитку iнновацiйних систем i на сучасному еташ набула конкретних форм конвергентних технологiй, що мае розглядатися як ви-сокопродуктивний елемент шновацшного вiдтворення. Дивергенцiя також розглядаеться як властивкть розвитку шновацшних систем, яка в комплека iз конверген-цiею утворюе концептуальну основу для обгрунтування «технологiчноï вцсталосп в менш розвинених крашах» [15, р. 3]. Також слд в^мггити притаманну шновацш-ним системам властивкть структурно'1 та функцюналь-но'1 вцокремленост вiд iнновацiйноï дiяльностi, яка повинна розглядатися як умова функцюнування шновацшних систем, винесена за межi функцш факторно'1 детермiнанти розвитку.
Розумшня механiзму реалiзацiï принципу конвергенци середовища дозволяе видiлити базову загальну
3aKOHOMipHicmb розвитку тновацшшх систем,
а саме: ткю м1рою, в якш тновацшт системи поглиблю-ють власну структурованкть, набувають складност1, а разом з нею динам1чно1 стшкоЧнестаб1льност1, ткю ж самою м1рою в1дбуваеться 1нституцюнал1зац1я i структурування сощально-економ1чного середовища та формування компонента розвитку Шновацшних систем -1нституц1онального середовища системи.
Базова функцiя полжомпонентного об'екта розвитку шновацшних систем («шноваци», «шститути», «оргашзаци», «середовище» i «мережЬ) сформована се-редовищем, а цкьова функцiя державного регулювання визначае масштаб цкьового впливу на нього (середовище) з метою досягнення технолопчно'1 й оргашзацшно'1 вiдповiдностi структурнш складностi, варiативностi та розмаггтю Н1С. У зв'язку з цим розвиток шновацшних систем як об'ект регулювання необхцно розглядати у взаемозв'язку з розвитком економжо-технолопчних систем та 'и взаемоди з формами соцiальних-полiтичних шститупв та множинними культурними середовищами, змш структури, характеру i плюралiзму форм взаемо-вiдносин в суспiльствi.
Суспкьство як середовище е джерелом формування функцюнальних взаемодiй iз подальшою генерацiею iндивiдуальних i системних форм таких взаемодш, iз яких формуються функцюнали вiдтворювальних систем. Саме на цьому рiвнi розширення середовища та структурування форм генеруються шноваци як фактор вц-творення. Тобто в шновацшно-шформацшнш концепци
суспкьство найбкьш щкьно структуроване. Це означав, що генерацш 1нновац1й як в1дтворювального чинника економ1чних систем можлива ткьки за умови дуже гли-боко! структурованост середовища, на меж1 цккови-то! завершеност1 науково-технолопчно! спещал1заци та соцюкультурно! диференщаци в суспкьств1, у формах 1нновац1йних екосистем. Тому первинним об'ектом державного регулювання розвитком шновацшних систем е генерац1я нових форм системних взаемодш у середови-щ1, у результат1 безперервного розподку на функц1онал системи 1 форму базових субстанцш середовища.
Таким чином, формування об'екта державного регулювання розвитком шновацшних систем визначатиметься 1 структурно-оргашзацшною 1 функщональною областю !х розширення, де тнова-цйна система - це множина функцюнальних взаемодш структурованих i неструктурованих об'ектiв, що здшснюються на основi енергетично-шформацшного та ттелектуального обмту, шляхом концентраци, розподыу i споживання ттелектуальних ресурав, яка у структурованш формi генеруе технологiчнi переваги максимальноI концентраци продуктивной в1д-творення i доповнена функщональними iнститутами об'ективно! (суспиьноИ) природи формування й управ-лшськими шститутами державного регулювання.
Якщо представити сукупшсть неструктурованих взаемодш у вигляд1 детермшовано! модел1, ми зможе-мо видкити певну посл1довшсть формування структури шновацшних систем, яка полягае в деккькох р1внях структурування об'екта розвитку шд впливом держав-них шститупв регулювання. При цьому ткьки первинне структурування шновацшного середовища шновацшних систем в1дбуваеться шляхом регулювання ринко-вих мехашзм1в. Саме на р1вш первинного структурування в1дбуваеться формування системи взаемов1дносин 1 в1дпов1дних державних 1 ринкових механ1зм1в, а також таких об'ект1в регулювання, як 1нноватор, шновацшна д1яльн1сть та 1нновац1йн1 ресурси. Первинне структурування взаемодш у систем! в1дображае горизонтальне розширення структури середовища, в1дображене в до-сягненн1 конвергенци сощального середовища та системи ринку 1 формування шституцшно! структури шно-вацшно! системи. Под1бний зсув середовища супрово-джуеться розширенням структурно! складово! об'екта «шноващя - шноватор» на так1 об'екти регулювання, як шновацшний процес, нац1ональна система нагрома-дження, механ1зми каштал1заци, система продукування компетенции (рис. 1).
У процей розширення 1 структурування середовища функцюнальна роль 1нноватора повинна бути суш-щена 1з системою функци державних 1нститут1в. Саме розширення структури об'екта регулювання «шновац1я» дозволяе сформувати шституцшне середовище шнова-цшно! та науково-техшчно! сфери 1 таким чином досяг-нути первинного р1вня структурування шновацшних систем, в яких функщонують мехашзми забезпечення взаемозв'язк1в первинного р1вня соц1ального середовища 1нноватор1в, системи ринюв та державн1 та суспкь-н1 шститути розвитку науки та шновацш. Формування
вторинне , структурування \ ' ~ 'объекта регулювання
Механвми регулювання'
Державна стратепя
Механвм державного регулювання
Механвм кластеризацп
Маркетинговий. механвм ¡нновац1Й
первинне структурування об'екта регулювання
Органвацшно-економтний механвм
Державы ¡нститути
lнновац¡йн¡ ресурси
lнновац¡йна дтльнкть
1нноватор 4
третинне структурування - - об'екта----< -
регулювання
1нновац!йж екосистеми > Соц1альне
Кластери технологш
середовище: "системи реал¡зац¡ï
oœôi/iaoŒ
-----Т,-------------г 1-
1нститути розвитку
Наукова д¡яльн¡сть
Ъ
-Il н
Знання
Эг.
Управляння
Компетенцп .
Мереж¡
Орган¡зац¡я ст ¡
X
1нституцюнальне середовище: j1' первинна структуризацт ¡ннoвац¡йних систем
Прир¡ст кап¡талу
Нагромадження
!нновацшний процес
Система ринок:
формування ¡нституцшно'|' структури системи
Соц1альне середовище:
середовище внутршньосистемно''' взаемоди
Рис. 1. Об'ект державного регулювання розвитком шновацшних систем: структура та piBHi структурування середовища Джерело: авторська розробка.
трир1внево1 структури середовища супроводжуеться вторинним горизонтальним розширенням об'екта розвитку 1нновац1йних систем i3 формування таких об'ект1в регулювання, як мереж! новi форми оргашзаци проду-кування iнновацiй та шститути розвитку.
Суттевою властивiсть iнновацiйних систем е ло-калiзацiя продуктивностi шновацш у системах техноло-гiчних переваг на основi конвергенци технологiй, нових форм органiзацiï та iнститутiв. Локалiзацiя надпродук-тивних iнновацiйних систем в!дображае розширення середовища внаслiдок розширення об'екта внаслцок утворення як iнституцiйно-органiзацiйних форм шновацшних екосистем, так i технолопчних систем класте-рiв технологш та конвергентних технологiй.
Рух шновацшно! системи на траектори розширення визначаеться траекторiею структурування середовища, яка включають штеграцю функцiональних i системоутво-рюючих механiзмiв в iнституцiйну та оргашзацшну структури шновацшних систем первинного ршня структурування об'екта та формування к iнституцiйного середовища. Внаслцок цього до об'екта державного регулювання включено функцюнальш механiзми, яю на вторинному i наступних рiвнях структурування трансформуються в системнi шститути. Завдяки цьому стае можливим формування стшких взаемодш виробничо!, науково!, ш-формацшно! та соцiального середовища внутршньоси-стемних взаемодш. Таким чином, необхцно видкити на-явнiсть взаемозумовлених траекторий розширення функ-цiональних механiзмiв, шститутш i середовища в процесi розвитку шновацш та середовища як об'ектш державного регулювання розвитком шновацшних систем.
ВИСНОВКИ
Розширенню функцюнально! област формування об'екта розвитку шновацшних систем мае вцпов1дати вцпов1дне функцiональне розширення факторно! та щ-льово! областей методологи державного регулювання, яка мае поеднувати область вцтворення та штегровану до не! сощальну область генераци технолопчних знань. Будь-якi змiни в шновацшних системах в1дображають хронолопч-ну послцовшсть технологiчних i соцiальних змш.
У процесах розвитку шновацшних систем шсти-туцюнальна та управлiнська структури державного регулювання штегруються в шституцюнальну та оргашзацшну структури шновацшних систем. У результат тако! штеграци державнi та ринков! механiзми шституцюна-л!зуються та утворюють загальну первинну шститущ-ональну структуру нацюнально! шновацшно! системи. Передумовою для формування загально! шституцю-нально! структури нацюнально! шновацшно! системи е первинна дивергенц!я в систем! державного регулювання, де управлшсью шструменти е базовими важелями на актив1зацш процеав структурування та оргашзаци ш-новацшних систем будь-якого р!вня агрегаци. У процес! формування шституцюнально! структури шновацшних систем цкьовий вплив оргашзацшно-управлшського сегмента системи державного регулювання сфокусова-ний на шдтримщ та розвитку процеав взаемоди шнова-тор!в та утворенш первинного середовища для формування первинних системних шститупв.
Розвиток шновацшних систем вцбуваеться в результат! експансшного розширення економ!чних в!д-носин у сферу життед!яльност людини, за рахунок чого
генеруються вторинш ефекти розширення сфери вьд-творення у формi розвитку шновацшних систем. У ре-3yAbTaTi формування сфери iнновацiйного вiдтворення за рахунок сощально'1 сфери життeдiяльностi людини об'ект державного регулювання розвитком шновацш-них систем набувае полiкомпонентноï структури i3 не-визначеною динамiчною конфiгyрацiею ïx елементiв, а домiнyвання змiн в шституцшнш, органiзацiйнiй або теxнологiчнiй структурах шновацшних систем визначае напрямок розвитку. У зв'язку з цим досягнення балансу ринкових меxанiзмiв та меxанiзмiв державного регулювання не е необхцною передумовою забезпечення розвитку шновацшних систем. Первинну структуру по-лжомпонентного об'екта розвитку iнновацiйниx систем складають iнновацiï, iнститyти, органiзацiï, середови-ще та мережi. У резyльтатi штеграци фyнкцiональниx ринкових i меxанiзмiв у структуру об'екта державного регулювання вцбуваеться первинна стрyктyризацiя ш-новацiйниx систем i доповнення первинно'1 структури об'екта регулювання науково'1 та наyково-теxнiчноï дЬ-яльностi сферою генераци знань та сферою управлшня. На еташ третинного структурування шновацшних систем об'ект державного регулювання доповнюеться тех-нологЬчною структурою шновацшних систем.
Базовим об'ектом державного регулювання розвитку шновацшних систем е рьзноспрямоваш багатократш трансформаци середовища. У сощальному середовищЬ шновацшних систем формуються вертикально штегро-ваш шдсистеми взаемодш, активЬзацЬя яких приводить до руйнування ьерархш вертикально-горизонтальних взаемодш в економЬчних системах i критично зростае факторне значення шновацшних технологш у середови-щЬ мЬжсистемних взаемодш. На рЬвнЬ формування шсти-туцюнально'1 структури системи i середовища вЬдтво-рення (вьд первинно'1 субстанци «шституцюнальне се-редовище» до субстанци «iнновацiя - теxнологiя») вьд-буваються i структурш, i фyнкцiональнi трансформаци, на основЬ циркулятивного iнформацiйно-енергетичного обмшу. Внаслцок цього вiдбyваеться локалiзацiя орга-шзацшно'1 структури та iерарxiй iнновацiйниx систем у форму шновацшних екосистем, а також реструктуриза-цья корпоративних i ринкових взаемозв'язюв у оргашза-цшну форму мереж. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Регюнальш iнновацiйнi системи УкраТни: трансформу-вання та розвиток в умовах Ытеграцшних викликiв: монографiя/ пiд ред. д-ра екон. наук, проф. ФедуловоТ Л. I. Кшв, 2013. 724 с.
2. Федiрко О. Нацiональна iнновацiйна система як об'ект державно!' економiчноï полiтики. М'жнародна економ'ша пол'1-тика. 2007. № 6. С. 63-89.
3. Atkinson, R. D., Ezell, S. Principles for National Innovation Success. The Global Innovation Index 2015. 2015. Ch. 4. P. 89-98. URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_ gii_2015-chapter4.pdf
4. Binz, С., Truffer, В. Global Innovation Systems - A conceptual framework for innovation dynamics in transnational contexts. Research Policy. 2014. Vol. 46. Issue 7. P. 1284-1298.
5. Building Australia's Innovation System/Department of Innovation, Industry, Science and Research, Australian Innovation
System Report, 2011. P. 24. URL: https://www.catapult.org.uk and https://www.innovateuk.org
6. Cooke, P. Integrating Global Knowledge Flows for Generative Growth: Life Sciences as a Knowledge Economy Exemplar// OECD Report on 'Global Knowledge Flows & Economic Development, 2004. P. 33.
7. Edquist, C. The Systems of Innovation Approach and Innovation Policy: An Account of the State of the Art//Lead paper presented at the DRUID Conference under theme F: «National Systems of Innovation, Institutions and Public Policies». Aalborg, 2001. P. 24. URL: https://ru.scribd.com/document/256732350/The-Systems-of-Innovation-Approach-and-Innovation-Policy
8. Eggertsson, T. Economic behavior and institutions. Cambridge University Press, 1990. 404 p.
9. Eggertsson, T. Knowledge and the Theory of Institutional Change. Journal of Institutional Economics. 2009. Vol. 5. Issue 2. P. 137-150.
10. Eizagirre, A., Rodríguez, H., Ibarra, A. Politicizing Responsible Innovation: Responsibility as Inclusive Governance. International Journal of Innovation Studies. 2017. No. 1. P. 20-36. URL: http://engine.scichina.com/doi/10.3724/SPJ.1440.101003
11. Henriques, L., Laredo, P. Policy-making in science policy: The «OECD model» unveiled. Research Policy. 2013. Vol. 42. Issue 3. P. 801-816.
12. Knowledge Flows and Knowledge Collectives: Understanding The Role of Science and Technology Policies in Development. In: Synthesis Report on the Findings of a Project for the Global Synthesis Report on the Findings of a Project for the Global Inclusion Program of the Rockefeller Foundation Inclusion Program of the Rockefeller Foundation, 2003. 186 p.
13. Malerba, F. Sectoral systems of Innovation: a framework for linking innovation to the knowledge base, structure, and dynamics of sectors. Economics of Innovation and New Technology. 2005. Vol. 14. Issue 1-2. P. 63-82.
14. Parayil, G. From «Silicon Island» to «Biopolis of Asia»: Innovation Policy and Shifting Competitive Strategy in Singapore. California Management Review. 2005. Vol. 47. No. 2. P. 50-73.
15. Shulin, Gu. Concepts and Methods of NIS Approach in the Context of Less-developed Economies. In: The DRUID Conference on Innovation Systems, June 9-12, 1999. P. 6. URL: http://ci-teseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.529.3229&rep =rep1&type=pdf
16. Sharif, N. Emergence and development of the National Innovation Systems Concept. Research Policy. 2006. Vol. 35. Issue 5. P. 745-766.
17. Yifei, S. China's National Innovation System in Transition. Eurasian Geography and Economics. 2002. Vol. 43. Issue 6. P. 476-492.
REFERENCES
Atkinson, R. D., and Ezell, S. "Principles for National Innovation Success" The Global Innovation Index 2015. http://www.wipo. int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2015-chapter4.pdf
Binz, S., and Truffer, V. "Global Innovation Systems - A conceptual framework for innovation dynamics in transnational contexts". Research Policy. Vol. 46, no. 7 (2014): 1284-1298.
"Building Australia's Innovation System" Department of Innovation, Industry, Science and Research, Australian Innovation System Report, 2011. https://www.catapult.org.ukand; https:// www.innovateuk.org
Cooke, P. "Integrating Global Knowledge Flows for Generative Growth: Life Sciences as a Knowledge Economy Exemplar". In OECD Report on 'Global Knowledge Flows & Economic Development, 2004.
Edquist, C. "The Systems of Innovation Approach and Innovation Policy: An Account of the State of the Art". National
7S
Systems of Innovation, Institutions and Public Policies. https:// ru.scribd.com/document/256732350/The-Systems-of-Innovation-Approach-and-Innovation-Policy
Eggertsson, T. Economic behavior and institutions. Cambridge University Press, 1990.
Eggertsson, T. "Knowledge and the Theory of Institutional Change". Journal of Institutional Economics. Vol. 5, no. 2 (2009): 137-150.
Eizagirre, A., Rodriguez, N., and Ibarra, A. "Politicizing Responsible Innovation: Responsibility as Inclusive Governance". International Journal of Innovation Studies. 2017. http://engine. scichina.com/doi/10.3724/SP.J.1440.101003
Fedirko, O. "Natsionalna innovatsiina systema yak obiekt derzhavnoi ekonomichnoi polityky" [National innovation system as an object of state economic policy]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 6 (2007): 63-89.
Henriques, L., and Laredo, P. "Policy-making in science policy: The «OECD model» unveiled". Research Policy. Vol. 42, no. 3 (2013): 801-816.
"Knowledge Flows and Knowledge Collectives: Understanding The Role of Science and Technology Policies in Development". In Synthesis Report on the Findings of a Project for the Global Synthesis Report on the Findings of a Project for the Global Inclusion Program
of the Rockefeller Foundation Inclusion Program of the Rockefeller Foundation, 2003.
Malerba, F. "Sectoral systems of Innovation: a framework for linking innovation to the knowledge base, structure, and dynamics of sectors". Economics of Innovation and New Technology. Vol. 14, no. 1-2 (2005): 63-82.
Parayil, G. "From «Silicon Island» to «Biopolis of Asia»: Innovation Policy and Shifting Competitive Strategy in Singapore". California Management Review. Vol. 47, no. 2 (2005): 50-73.
Rehionalni innovatsiini systemy Ukrainy: transformuvannia ta rozvytok v umovakh intehratsiinykh vyklykiv [Regional Innovation Systems in Ukraine: Transformation and Development under the Integration Challenges]. Kyiv, 2013.
Shulin, Gu. "Concepts and Methods of NIS Approach in the Context of Less-developed Economies". The DRUID Conference on Innovation Systems. http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/downloa d?doi=10.1.1.529.3229&rep=rep1&type=pdf
Sharif, N. "Emergence and development of the National Innovation Systems Concept". Research Policy. Vol. 35, no. 5 (2006): 745-766.
Yifei, Sun. "China's National Innovation System in Transition". Eurasian Geography and Economics. Vol. 43, no. 6 (2002): 476-492.
<
О ш
