CC BY
4
УДК 330.341.1:336(477)
МЕТОДОЛОГ1Я РОЗВИТКУ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ: ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ОПТИМ1ЗАЦ1ЙНИХ ЕФЕкТ1в I ДЕяк1 РОЗв яЗкИ задач ОПТИМ1ЗАЦ11
© 2016
МЕЛЬНИК О. Г.
УДК 330.341.1:336(4771
Мельник О. Г. Методолопя розвитку iнновацiйних систем: передумови виникнення опт^зацшних ефектiв
i деякi розв'язки задач оптимiзацii'
У статт'1 сформульовано передумови виникнення оптимвацшних ефект'в у розвитку iнновацйних систем. Зазначено принциповi обмеження щодо постановки задач оптимiзацiiрозвитку iнновацiйних систем, ям враховують полiфункцiональне розширення об'екта оптим'аацПiннова-цйних систем, в'дмову в'д формальноiпостановки задачi багатокритерiальноiоптимiзацiiта виключення часткових обмежень для векторного визначення цльово'1' функци. Визначено три напрямки оптимiзацii розвитку iнновацiйних систем, а саме: полктруктурна оптимiзацiя, функцо-нальна оптимiзацiя та оптимiзацiйнi ефекти зсуву технологiчноi продуктивностi iнновацiйних систем первинноi агрегаци. Розроблено мето-дичний пiдхiд до визначення цльовоi функцп оптимiзацii на основi динамiчноi модеп> зсуву технологiчноi продуктивностi в нацюнальюй шнова-цiйнiй системi (НС). Запропоновано розрахунокзначень для критерив оптимального розпод'шу продуктивностi iнновацiйних технологш в HiCна основi структурноi ушф'шаци ф'тансових потошв по доюднот нематер'шльних актив'в.
Кпючов'1 слова: оптимiзацiйнi ефекти, задачi оптимiзацii, зсув технологiчноiпродуктивностi, цльова функ^я оптимiзацii, критериоптимального розподщ розвиток iнновацiйних систем. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 11.
Мельник Олександр Григорович - кандидат економiчних наук (Кшв, Украна) E-mail: melnyk-alex@ukr.net
УДК 330.341.1:336(477) Мельник А. Г. Методология развития инновационных систем: предпосылки к возникновению оптимизационных эффектов и некоторые решения задач оптимизации
В статье сформулированы предпосылки возникновения оптимизационных эффектов развития инновационных систем. Обозначены принципиальные ограничения относительно постановки задач оптимизации развития инновационных систем, которые учитывают полифункциональное расширение объекта оптимизации инновационных систем, отказ от формальной постановки задачи многокритериальной оптимизации и частичных ограничений для векторного определения целевой функции оптимизации. Определено три направления оптимизации развития инновационных систем, а именно: полиструктурная оптимизация, функциональная оптимизация и оптимизационные эффекты сдвига технологической продуктивности инновационных систем первичной агрегации. Разработан методический подход к расчету функции оптимизации на основании динамической модели сдвига технологической продуктивности в национальной инновационной системе (НИС). Предложен расчет значений для критериев оптимального распределения продуктивности инновационных технологий в НИС с учетом структурной унификации финансовых потоков по доходности нематериальных активов. Ключевые слова: оптимизационные эффекты, задачи оптимизации, сдвиг технологической продуктивности, целевая функция, критерии оптимального распределения, развитие инновационных систем. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 11.
Мельник Александр Григорьевич -
Украина)
E-mail: melnyk-alex@ukr.net
кандидат экономических наук (Киев,
UDC 330.341.1:336(477) Melnyk A. G. The Methodology for Developing Innovation Systems: Preconditions to the Emergence of Optimization Effects and Some Solutions to Optimization Tasks
In the article preconditions for the emergence of optimization effects in developing innovation systems are formulated. The essential constraints regarding the setting optimization tasks in developing innovative systems have been outlined, taking into consideration the polyfunctional extension of optimizing the innovation systems, abandoning the formal statement of tasks of multicriterion optimization and partial restrictions for the vector definition of the target function of optimization. Three following directions for optimization of developing innovative systems have been determined: polystructural optimization, functional optimization and optimization effects of shift of technological productivity of the innovation systems of primary aggregation. A methodical approach to calculating the optimization function has been developed, based on dynamic model of technological shift in the national innovation system (NIS). A calculation of values for the criteria of optimal allocation of productivity of innovative technologies in the NIS has been proposed, with account of the structural unification of financial flows on the yield of intangible assets.
Keywords: optimization effects, optimization tasks, shift of technological productivity, target function, criteria of the optimal allocation, development of innovative systems. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 11.
Melnyk Alexander G. - PhD (Economics) (Kyiv, Ukraine) E-mail: melnyk-alex@ukr.net
Поширеш шдходи до визначення задач оптимiзащí Грунтуються на гiпотезi про деяку функцию оптимуму для досягнення найкращого стану системи; при цьому апрiорi розглядаеться рiвноважний стан системи. Критерш рiвноваги в застосування до шновацшних систем завжди функцюнально обмежений виробничою функщею ^ вцповцно, розв'язання задач оптимшацц не буде виходити за межi ефективно'1 конфкурацп ресур-ав, тобто управлшня процесами. Таким чином, не кнуе, або кнуе з численними обмеженнями, визначення задач оптимiзацп стану шновацшно! системи на рiвнi взаемоди
компонентш, а також на рiвнi мшсистемних взаемодш. Якщо взяти до уваги юбернетичну модель розвитку систем [11], то вона значною мiрою також зберкае умови рiвноваги, у тому чиЫ розглядаючи процеси адаптаци системи як траекторш и стшкого стану.
Проблема ефективност кнуючих пiдходiв полягае також у тому, що не кнуе окремо'1 щльово! функци для множини функцюнальних сташв шновацшно! системи. Тому параметрична оптимiзацiя для шновацшних систем матиме полiварiантне ршення, а структурна опти-мiзацiя, вцповцно, - полiалгоритмiчну, поеднану сис-
темою критерив, едшсть. Другим важливим аспектом проблеми оптимiзащ! розвитку iнновацiйних систем е структурнi трансформаци та функцюнальш змiни в бкьш широкому, шж процеси, спектрi - в елементно-компонентних взаемодiях. Невирiшеною частиною проблеми е незавершешсть формування методологи опти-мiзащ! розвитку iнновацiйних систем, що враховувала б структурнi трансформаци елементно-компонентного складу iнновацiйних систем в умовах повно'1 заверше-ностi шновацшного циклу.
Проблема оптимiзащ! в системах i пропозици щодо розв'язання широкого кола прикладних задач широко представлена в рiзних аспектах. Розв'язання задач опти-мiзащ! бiзнес-процесiв в економiчнiй системi шдприем-ства запропонованi виходячи з критерiю збалансованостi взаемодiючих систем ринку та структури системи п1д-приемства [2]. Щодо крупно агрегованих систем пропо-нуеться векторне розв'язання цкьово! функци оптимiза-цй, у тому чи^ систем и-товарного випуску [4]. Розгляда-еться вплив шновацш на змiну умови макроекономiчно! рiвноваги [9]. Описанi загальнi пiдходи до застосування генетичних алгоритмш у розв'язання параметричних задач на основi нелiнiйних функцiй [5]. Бiльшiсть сучасних дослiджень з розробки динамiчно! моделi систем [6-8] застосовують рiзнi шдходи на основi методiв багато-критерiально! оптишзаци, що разом з шшими дозволяе розв'язувати рiзнi оптимiзацiйнi задач^ однак вони не розглядаються вцносно iнновацiйних систем.
Метою статтi е обгрунтування умов виникнення оптимiзацiйних ефекпв розвитку iнновацiйних систем i розробка методичного шдходу визначення ц1льово! функ-цй оптимiзащ! розвитку iнновацiйних систем на основi динамiчноl моделi зсуву технолопчно! продуктивностi.
Iнновацiйна система будь-якого рiвня агрегаци ви-никае внаслцок незворотних трансформацiй еко-номiчноl системи i заснована на iнновацiйному тиш вiдтворення системних субстанцiй вартостi, шститупв, органiзацiй, середовища, мереж. Розвиток шновацшних систем i формування iнновацiйних екосистем супрово-джуеться активiзацiею процесiв декомпозици ринку та трансформацiею ринкового середовища в компонент ш-новацiйних екосистем. Однак це не означае, що шнова-цшш системи тотожнi ринку. Дане твердження важливе для визначення област функцюнального вiдображення стану шновацшно! системи, осккьки базовi обмеження оптимiзащl грунтуються саме на моделi ринково! рiвно-ваги. Саме тому оптимум шновацшно1 системи не може визначатися, виходячи зi стану 'й окремого компонента. Базовими цкьовими функц1ями для розв'язання задач оптимiзащl е продуктившсть, ефективнiсть, а також система функцш, якi вiдображають в цкому взаемодш елементно-компонентного складу системи, для яких розширення областi виникнення оптимiзацiйних ефекпв супроводжуеться скороченням ресурсно1 компонента у вцтворенш. Враховуючи об'ективний характер ди-намiзму областi можливих станiв iнновацiйноl системи, постановка i розв'язання задач оптимiзащ! грунтуються на принципово шших передумовах.
Передумова технолоичних змш. Ефекти вiд тех-нолопчних змш «рознесеш» по всьому складу суб'ект-об'ектних взаeмодiй. Вони також мають синхронну ре-алiзацiю в економiчному та соцiальному середовищi. Виходячи з тако! дуалктично! спрямованостi виникнення ефекпв вц технологiчних змш, вони справляють реструктуризацiйний вплив на шновацшш процеси, органiзацiйну, iнституцiональну структури та на струк-турування середовища шновацшно! системи. Тобто ва-рiативнiсть оптимального стану шновацшно! системи шдпорядкована логiцi структурних трансформацiй i в шновацшному середовищi.
Передумова технологiчних i часових розрив1в. Утрата функцiональних взаемозв'язюв факторiв шнова-цiйного розвитку е причиною виникнення технолопч-них i часових розривiв. Виходячи з цього, кожний такт шновацшного розвитку матиме окрему функцюнальну модель. Задачi оптимiзащ! в даному випадку не визна-чатимуться вiдношенням загального виду: f(x) ^ min, x е X;f(x) ^ max, x е X, а полягатимуть у побудовi мо-делi з таким набором i комбiнацiею факторiв, який би взагалi робив можливим утворення системно! едност iнновацiйних циклiв i формування повшстю заверше-ного циклу «completely innovation reproduction circle» (CIRC) iнновацiйного розвитку об'ектiв елементно-ком-понентного складу iнновацiйних систем.
Передумова замщення i комплементарностi. Явище замщення в шновацшних системах виникае на рiвнi компонентного складу. Базовою системною транс-формацiею, що генеруе оптимiзацiйнi ефекти, е реалiзо-вана в шновацшних системах комплементаршсть меха-нiзмiв функцiонування i розвитку, а також крупно агрегованих функцюнальних об'екпв систем. При цьому, виникае незворотна структурна оптимiзацiя нащональ-них механiзмiв i ресурсiв розвитку, якi замщуються ресурсами зростання, генерованих i концентрованих у се-редовищi взаемодiючих систем. Ефекти замщення ви-никають також в умовах шновацшного зсуву, коли при формуванш взаемодш об'екпв наукових дослцжень та iнновацiйних виробничих систем оргашзацшна структура стартапiв (startup) повшстю замщае оргашзацш-ну компоненту шновацшно! дiяльностi у сферi науки та освiти, що, своею чергою, приводить до структурно-функцюнально! оптимiзацil та реструктуризацй середовища науково-технiчних роби i дослiджень.
Передумова зсуву технолоично! продуктивность Змiна технолоично! бази вцтворення приводить до масштабно! структурно-функцiонально! оптимiзацi! органiзацiйно! та iнституцiйно! структур шновацшних систем, включаючи функцюнування вцтворювального ядра виробничих систем. Подiбна оптимiзацiя суттево змiнюе структуру i динамжу вiдтворення в шновацш-них системах, функцюнальшсть i синхроннiсть взаемно обумовлених трансформацiй продуктивностi техноло-гiй i генерування iнновацiйного прибутку.
Передумова технолоично! агрегативностi. Сту-пiнь концентрацй технологш, яким визначаеться структура крупно агрегованих шновацшних систем, прямо визначае масштаб можливих оптимiзацiйних ефекпв i, вiдповiдно, масштаб задач оптимiзацi! розвитку шно-
вацшних систем, незалежно вiд 1х територiальноl агрегаци. 1ншими словами, у слабо структурованих шнова-цiйних системах не генеруються оптимiзацiйнi ефекти, i розв'язання задач оптимшаци зводиться до розв'язання оперативних завдань управлiння бiзнес-процесами.
Передумова полктруктурно! агрегаци. 1ннова-цшш системи полГструктурно агрегованi. У них орга-нiзацiйна, технологiчна, iнституцiйна та комуншацшна структури необхiдно розглядати як взаемодiючi системи (якГ мають системну оргашзацш). У процесi '1х взаемоди утворюеться певний генерований безвiдносний (такий, що не визначаеться виробничими чи шшими факторами) ресурс «додатково'1 продуктивность, який розподкяеть-ся в системГ нерiвномiрно. Нерiвномiрнiсть його розподГ-лу утворюе областГ структурних трансформацГй на рГвш мехашзмш розвитку шновацшних систем. ВнаслГдок цьо-го виникають ефекти функцюнально'1 оптимГзацГ1, якГ, з точки зору управлшня, е слабо керованими або абсолютно некерованими (для слабо структурованих систем).
Передумова в1дносност1 досягнення критично'' функщональносп шновацшних систем. ПолГструк-турна агрегац1я ГнновацГйних систем суттевим чином впливае як фактор обмеження на критичну функщо-нальшсть систем за рахунок мультивекторностГ областГ розширення в умовах взаемодГ! рГзноагрегованих систем. Тому виникае досить суттева вГдносшсть характеристик оптимальних станГв компонентГв системи в ощнщ впливу на них окремих елементГв. У тому числГ, на рГвш мГжкомпонентно'1 взаемодГ! та визначення оптимально'! функцюнальностГ або управлГння функцюналь-нГстю системи в межах критичного оптимуму. Напри-клад, наближення до оптимального стану компонентГв шститущйно'1 системи звужуватимуть область розширення компонентГв технолопчно! системи в результат критичного обмеження зростання трансакцшних ви-трат Г, вГдповГдно, шноващйно'1 активностГ. Це призведе до обмеження зростання шституцшного середовища ГнновацГйних систем.
Передумова неабсолютно! ушфшаци шновацш-них систем 1 систем фшансування. Структурна кон-струкцш ГнновацГйних систем Г систем фшансування не е абсолютно ушфшованою, тобто щ системи структурно-функцГонально не повшстю сумГснГ. ФункцГональна не-вГдповГдшсть шновацшних систем Г систем фшансування призводить до виникнення структурних зсувГв у процесГ '1х функцГонально'1 ушфшаци, при розв'язанш задач опти-мшаци. Виникаючий при цьому структурний зсув е дже-релом Г обмеженням загального обсягу оптимГзацГйних ефектГв, що виникатимуть в ходГ розв'язання задач опти-мГзацГ1, у тому числГ й фшансування, Г в бГльш широкому аспектГ - в управлшш розвитком ГнновацГйних систем.
Даними передумовами визначаеться область за-гально! генеровано! сукупнот оптимiзацiйних ефек-тiв у розвитку шновацшних систем.
Принциповi обмеження щодо постановки
задач оптимiзацN розвитку iнновацiйних систем
СпецифГка задач оптимГзацГ! в управлшш розвитком ГнновацГйних систем обумовлена тим, що, по-перше, задачГ оптимГзацГ! необхГдно визначати Гз урахуванням
системних ефектiв, що виникають у результат цкеспря-мованого впливу MexaHÎ3MÎB розвитку на весь елементно-компонентний склад iнновацiйних систем. По-друге, визначення цкьово'1 функци оптимiзацiï для окремих ком-понентiв систем не е релевантним, осккьки, виходячи з передумови про рiвень агрегаци iнновацiйноï системи, ефекти оптимiзацiï виникають щодо загально'1 функщ-ональностi взаемоди компонентв системи i системи в цкому. Розгляд системи як полiфункцiонального об'екта оптимiзацiï також е не достатньо обгрунтованим, осккь-ки фактично iснуе загальна функцiональнiсть системи, що випливае з властивосп емерджентностi, та забезпе-чуеться пiдсистемою управлiння за рахунок ефективного застосування шструменпв органiзацiйно-економiчного, iнституцiйного, правового механiзмiв i мехашзму мГж-народних вiдносин.
Заперечення полiфункцiональностi об'екта оптиш-заци системи означае вцмову вiд диференщаль-ного шдходу до визначення задач оптимiзацiï розвитку шновацшних систем. Фактична полктруктурна агрегац1я iнновацiйних систем пiдтверджуе тезу про те, що взаемоди елементно-компонентного складу шновацшних систем не обмежуються частковими умовами, що також доводить необгрунтовашсть формально'1 постановки задач багатокритерiальноï оптимiзацiï стосовно шновацшних систем. Несуттевкть умов часткових об-межень для формулювання задач оптимiзацiï передбачае векторне розширення допустимо'1 област розв'язкiв.
По-трете, для всiеï сукупност задач оптимiзацiï, що розглядаються, цкьова функц1я оптимiзацiï визначаеться областю можливих станiв iнновацiйних систем первинно'1 агрегаци, без урахування оптимiзацiйних ефекпв зсуву технологiчноï продуктивностi, виникаю-чих у бкьш агрегованих iнновацiйних системах. Тому цкьова функц1я не е достатньою для визначення опти-мальносп розвитку iнновацiйних систем у цкому. В1д-повцно, формальна постановка задачi багатокритерь ально'1 оптимiзацiï стосовно розвитку шновацшних систем визначатиме його як область практично абсолютно'1 невизначеност та ризику. Обмежешсть цкьово'1 функци передбачае визначення цкьового простору оптимГза-цшних ефектiв вк, змши технолопчно'1 продуктивност для iнновацiйних систем первинно'1 агрегаци.
Таким чином, 3ada4i onmuMÏ3au,iï розвитку шновацшних систем мктять таи три напрямки розв'язку: полктруктурна оnтимiзацiя, фунщюнальна оптимi-заця та оптимiзацiйнi ефекти зсуву технологiчноï продуктивной шновацшних систем первинноï агрегаци.
Методичний niflxifl до визначення цшьовоТ функци on^MÎ3a^ï на o^obï динамiчноï моделi зсуву технолопчноТ продуктивностi Н1С
Розв'язання задач оптимiзацiï в частиш управлш-ня розвитком iнновацiйних систем передбачае вибГр щ-льово'1 альтернативи в умовах доволГ значно'1 пол1вар1а-тивност виникнення оптимГзацГйних ефекпв у мГжком-понентнш взаемоди шдсистем та 'к об'ектш. Тому задачГ оптим1заци можуть розв'язуватися як щодо виробни-чих систем, так i щодо компонентГв макросистем у на-
щональнш економiчнiй системi, у тому чит й систем фiнансування. Враховуючи векторне розширення допустимо! областi розв'язюв задач оптимiзащí та прин-ципову необмежешсть технолопчно1 продуктивностi на основi iнформацiйно-енергетичного обмiну у взаемодь ях в шновацшнш системi, найбкьш релевантним цкьо-вим простором множини альтернатив розв'язюв задач оптимiзащl е полiварiантнiсть моделей реалiзащí шно-вацiйного циклу, вздовж векторiв технолопчно1 сумк-носп, що в iнших дослiдженнях визначають як техноло-гiчнi траектори [1; 3; 10], в уск напрямках розширення шновацшних систем.
При цьому, функщя розвитку (продуктивностi технолопчно1 бази вцтворення) матиме подвiйну цкьо-ву визначешсть/(ф; Рг) i полiфункцiональну структуру, що випливае з передумови про полктруктурну агрега-цiю шновацшних систем i функцiональну детермiнанту шновацшного циклу. Джерелом оптимiзацiйних ефектiв е зсув технолопчно! продуктивностi, який в цкому ха-рактеризуеться замiщенням суттевих факторiв функци розвитку iнновацiйних систем первинно! агрегаци (ви-робничi системи) «Т1 ^ АМ ^ К1 + К11 ^ Т1» факторами розширення крупно агрегованих систем «АМ ^ Т1 ^ К1». Дане замiщення носить апрiорний характер, осккьки частково е реакцiею системи на зростання технолопчно! продуктивностi и вiдтворювального ядра i, водночас, е вцображенням змiни стану системи вна-слiдок фактично! множинностi управлiнський ршень, в умовах трансформаци ефективного управлшського рЬ-шення в управлiнську технологш.
У зв'язку з цим постановка i розв'язок задач опти-Mi3a^ï розвитку iнновацiйних систем будуть задаш областю, обмеженою функцieю подвiйноï щльово'1 ви-значеностi f(Q; Pr) продуктивносп/ефективност тех-нологiчноï бази вiдтворення, де для вск рiвнiв агрегаци шновацшних систем генеральне обмеження визначати-меться вцповцною функцieю f(Q; Pr) шновацшно'1 системи бкьшо'1 агрегаци.
Концепщя технологiчного зсуву (зсуву технолопч-но'1 продуктивностi iнновацiйних технологiй) дозволяе розробити математичну модель умов повно'1 реалiзацiï iнновацiйного циклу для нацiональноï шновацшно'1 системи (Н1С), яка вцображатиме умови послiдовного вста-новлення функцюнальних взаемозв'язкiв iнновацiйних факторiв «Т1 (технолопчних iнновацiй) ^ К1( кашталь-них iнновацiй) ^ НА (нематерiальних активiв), опосе-редкованi системою функцiй фшансово-швестицшних альтернатив (табл. 1).
Базовим тактом розвитку шновацшно'1 системи е трансформацiя «капiталiзацiя - вiдтворення», опосередкована функщею f(Q; Pr) = 0,4974 х AM. У зв'язку з цим, не виникае жодно'1 областi оптимiзацiï за критерiями технологiчних факторiв шновацшного розвитку, за виключенням област альтернатив фактора НА, який е повшстю декомпонованим елементом областi можливих значень виробничо'1 функци крупно агрегованих шновацшних систем. Уа можливi оптимальнi стани iнновацiйноï системи (галузевого або нацiонального рiв-ня агрегаци) знаходяться в областi варiацiï фшансових
Таблиця 1
Модель функцiй onrnMi3a^ï розвитку Н1С
1ННОВАЦ1ЙНИЙ ЦИКЛ «ЗСУВ ТЕХНОЛОПЧНО'1 ПРОДУКТИВНОСТ1 «1ННОВАЦ1Я - ТЕХНОЛОГ1Я» (модель виробничоТ системи Н1С)
lнновацiйний цикл (структурна модель) Функщя розвитку (для циклу) Вектор технолопчноТ сумкносп Функщя фiнансово-iнвестицiйних альтернатив (область значень параметрiв)
Амортизацшы вiдрахування f (Q; Pr) = 0,4974 х AM f KI = 1,305 х AMф fTI = 0,9688 х ВМП f НА = 1,5146 х 1нвест
Амортизацiйнi вщрахування о Технологiчнi iнновацiï ^ f (Q; Pr) = 0,1915 х AM + 20,8127 х TI
Амортизацшы вiдрахування о Нематерiальнi активи f (Q; Pr) = 0,22 х AM + 9,77 х HA
Нематерiальнi активи ^ Технологiчнi iнновацiï ^ Капiтальнi iнновацiï f (Q; Pr) = 22,157 х НА + 40,011 х Т1 + 6,91 х К1 f (Pr) = 23,71 х Т1 + 3,55 х К1 Дубль фунщя замiщення К1 - Т1 по ефективностi f (Pr)
Амортизацiйнi вiдрахування о Нематерiальнi активи ^ Технологiчнi шновацп ^ Капiтальнi iнновацiï f (Q; Pr) = 0,2869 х Т1 + 3,78 х К1 f (Q) = 0,00037 х АМ + 0,619 х НА + 4,98 х Т1 + + 0,23 х К1 Дубль фунщя замiщення К1 - Т1 по продуктивностi f (Q)
Функцiя середовища Н1С Область оптимальних значень
f (Q; Pr) = 705980 + 0,026 X AM + 6,608 X TI ^ f (Q; Pr) = 870427 + 0,02 X AM + 2,863 X KI 170000 < Л Y (Q; Pr) = 0,02834 х AMф
Джерело: складено автором на ochobî даних Державно!' служби статистики УкраТни. URL: www.ukrstat.gov.ua та даних «Pi4Ha 3BiTHicTb eMÏTeHTÏB цшних паперiв. Система розкриття iнформацiï емтеннв цiнних паперiв». URL: http://www.smida.gov.ua
о
о
Q_
<С
CQ О
<
S
ш
факторiв формування економiчного обороту. При цьо-му, базова функцiя первинно'1 динамжи iнновацiйноï системи може розширятися до полiфакторноï структу-ри за рахунок шдвищення функцiональностi кашталь-них шновацш (К1) та iнтеграцiï областi фактора немате-рiальних активiв (НА).
В област множини оптимальних станiв шновацш-но'1 системи технологiчнi iнновацiï (Т1) нiяк не обумов-ленi обсягом доходу, а також випуском. При зростанш агрегаци iнновацiйноï системи значення прибутку також нiвелюеться. Встановлюеться абсолютно щкьний зв'язок зростання Т1 та операцiйних коштiв, для яких базовим джерелом формування е шновацшний при-буток. Також не кнуе релевантно'1 функци техноло-гiчних шновацш f TI) для крупно агрегованих систем (галузь). Вона (f TI) частково штегрована у функцш f (Kl) i повнiстю iнтегрована в поточне фшансування (f TI = 0,9688 х ВМП), а також синхронна '1х динамщ!
Важливим результатом розробки моделi функцiй оптимiзацiï Н1С е виявлений ефект пiдвищення автозумовленосп функцiональностi факторiв iнновацiйного розвитку Kl, Т1, залежно вiд зростання рiвня агрегаци iнновацiйноï системи. Вiн може свцчити про те, що в шновацшних системах формуються ендо-генш алгоритми трансформаци факторiв iнновацiйноï динамжи у функцiональнi умовно (поки що) автовцтво-рювальнi компоненти систем. Даний ефект пов'язаний, очевидно, iз бкьшим ступенем структуризаци крупно агрегованих систем i гранично оптимальним алгоритмом кшцевого розподку вартостi в ресурснiй складо-вiй факторiв. Генерацiя алгоритмiв супроводжуеться формуванням первинних механiзмiв взаемодiй в шно-
вацiйнiй системi. I осккьки сама можливiсть генераци ефективних алгоршадв обумовлена граничною оптимь зацiею можливих альтернатив, то ще на еташ формування системних механiзмiв уже синтезована оптимiзована структура взаемодiй.
Розрахунок деяких критермв
структурно-функцюнальноУ оптим1зацГГ Н1С
Розглянемо область альтернатив фактора нема-терiальних активш (НА): f НА = 1,5146 х 1нвест, вектора цкьово'1 функцп оптимiзацiï розвитку Н1С: f(Q; Pr) = = 22,157 х НА + 40,011 х TI + 6,91 х KI (див. табл. 1). У межах траектори цкьово'1 функцп розвитку фiнансовi потоки розподкяються на два базовi цикли: «швестици ^ НДР i НТР ^ дохiднiсть НА» та «швестици Start^ ^ дохiднiсть НА ^ рентабельнiсть виробництва ^ швести-цшш доходи». Розв'язок задачi оптимiзацiï швестицшних циклш передбачае '1х унiфiкацiю/iнтеграцiю по структур дохiдностi фiнансових потокiв. Синхронiзацiя фшансо-вих механiзмiв iнвестування призводить до структурного зсуву фшансових потоюв по дохiдностi НА. Вiн супроводжуеться замщенням структурного компонента «швестици в НТР i НДР» швестуванням Start^ i формуванням вкповцно'1 органiзацiйноï форми в межах ушфкованого структурного компонента финансового потоку, виключа-ючи часовi й технологiчнi розриви в процеа формування потокш швестицшних доходiв.
Виходячи iз запропоновано'1 моделi унiфiкацiï шновацшних циклiв (рис. 1), можна запропонувати розв'язок для критерив оптимального розподку продуктивностi шновацшних технологш в iнновацiйних системах у межах базового шновацшного циклу технологш (табл. 2).
1нвестицп
1нвестування фундаментальних дослщжень
НДР i НТР
1нвестицп StartUP
AoxiflHiCTb НА
Рентабельшсть виробництва
lнвестицiйнi доходи
Розподт ресурсiв вiдтворення
Розподiл Розподiл Розподт
продуктивносп продуктивностi ефективносп
новихтехнолопй виробництва
1нвестування шновацшно'|' Ыфраструктури та розвитку iнституцiонального середовища
Рис. 1. Ушфшащя компонентiв фiнансових потокiв та iнновацiйного циклу по швестуванню i дохiдностi нематерiальних активiв
Джерело: авторська розробка.
Таблиця2
Розрахунок значень для критермв оптимального розподшу продуктивной iнновацiйних технологiй в Н1С
Критерм оптимального розподшу технолопчноТ продуктивностi 1 р1к 2 р1к 3 рш 4 рш
Загальний обсяг оптимiзацiï по механiзмах фiнансування, млн грн 10603,1 1115,1
Коефрент перерозподiлу обсягiв фiнансування 1,32 0,74 1,1 0,9
Розподт дохщносп iнвестування НА,% - 13,11 - 4,51
Коефiцieнт зростання рентабельной виробництва (iнновацiйна дiяльнiсть) 6,6 6,8 3,9 3,3
Розподт дохщносп iнвестування 1,32 0,91 1,09 1,12
Джерело: авторська розробка. 110
Критерш оптим1заци по мехашзмах фшансування вцображае обсяг швестицш, перерозподкений з шве-стування науково-тех^чних роби до швестування роз-витку старташв i розробки технологш. Вцсутшсть зна-чення для критерш «розподк дохцност швестування НА» на першому i третьому роках шновацшного циклу означае незначущкть критерш в заданому перюдь
ВИСНОВКИ
Виникнення оптим1зацшних ефектв розвитку шновацшних систем обумовлено передумовами ендо-генного характеру, генерацш яких здшснюеться на р1вш мГжкомпонентних i мГжсистемних взаемодш. Джерелом виникнення оптим1зацшних ефектш в шновацшних системах е структурн та функцюнальш трансформаци на рГвн елементно-компонентних взаемодш в шновацшних системах внаслГдок зсуву технолопчно'1 продук-тивност вцтворення.
Функци для оптимГзаци розвитку шновацшних систем не е конфлктними, осюльки в1дображають посль довшсть структурно-функцюнальних трансформацш в межах загально'1 функцюнально'1 детермшанти - шновацшного циклу. Обмеженням для вйе'1 област можливих сташв шновацшних систем у множин альтернатив, що розглядаються, мае обиратися функцш подвшно'1 цкьо-во'1 визначеност f(Q; Pr) продуктивност/ефективност: технолопчноГ бази вцтворення максимально агреговано шновацшно'1 системи. В1дпов1дно, критерп оптимГзац розвитку шновацшних систем не е стабкьними.
У процей розвитку шновацшних систем вини-кають певн област вцсутност альтернатив i нульо-во'1 оптимГзаци. Виникнення даних областей зумовле-но структурно-функцюнальними трансформацшми в крупно агрегованих шновацшних системах, а саме -Н1С. Даний стан у розвитку шновацшних систем характеризуемся тим, що ва можливГ оптимальн значення шновацшно'1 системи галузевого або нацюнального рГв-ня агрегаци знаходяться в област вар1аци фшансових факторГв формування економГчного обороту. За таких умов базова функцш первинно'1 динамки шновацшно'1 системи може розширятися до полГфакторно'Г структу-ри за рахунок шдвищення функцюнальност кашталь-них шновацш (К1) та штеграци до не'1 област фактора нематерГальних активГв (НА).
ОптимГзацш шновацшного циклу, що здшснюеть-ся в результат взаемоди шновацшних систем рГзно'1 агрегаци, шщал1зуе процеси структурно-функцюнально'1 оптим1заци фшансових потоюв та шституцшно'1 струк-тури шновацшних систем. Базовою трансформащею е замщення структурного компонента швестування фундаментальних дослцжень (НДТР) та швестування шновацшно'1 шфраструктури i розвитку шституцшного середовища оргашзацшною структурою старташв, яка повшстю замщае оргашзацшну компоненту шновацш-но'1 дшльност у сферГ науки та освГти, що, своею чергою, приводить до структурно-функцюнально'1 оптимГзаци середовища науково-техшчних робгг i дослцжень. У результат дано'1 структурно-функцюнально'1 оптим1заци сукупний обсяг швестування шновацш оптимГзуеться
в межах консолiдованого фiнансового потоку розподку продуктивностi нових технологiй по дохцност немате-рiальних активiв.
Функцш розвитку шновацшних систем може бути консол1дована й оптирована по параметрах К1 ^ Т1. Це вцбуваеться внасл1док наявного ефекту автозумовленостi зростання функцiональностi факторш iнновацiйно! динамки залежно вiд зростання ршня агрегаци шновацшно! системи. Фактична оптимiза-ц1я функцп свiдчить про те, що на певному еташ зростання агрегаци в шновацшних системах формуються ендо-генш алгоритми кiнцевого розподку вартост в ресурс-нiй складовiй шновацшних факторiв. Осккьки за даних умов мае мюце оптимiзацiя як факторiв, так i цкьово! функци, то формування ендогенних алгоритмiв кшце-вого розподку суттево! ознаки базових процеав в шно-вaцiйних системах можна розглядати як причину явища об'ективно! адаптаци в крупно агрегованих системах. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. CpoxiH С. Технолопчы уклади, динамiка цив^зацм-них структур та економлчш перспективи УкраТни. Економ'ч-ний часопис-XXi. 2006. № 1-2. URL: http://soskin.info/ea/2006/1-2/20060102.html
2. Корзаченко О. В. Опти1ша^я бiзнес-процесiв украТн-ських пiдпри£мств: проблеми та перспективи. Науковий вкник Херсонського державного университету. 2013. № 3. С. 64-69.
3. Кристенсен К. М. Дилемма инноватора: Как из-за нових технологий погибают сильные компании/пер. с англ. Москва: Альпина Паблишер, 2016. 5-е изд. 239 с.
4. Baxley J. Optimization Methods in Economics/Department of Mathematics Wake Forest University. June 20, 2015. 67 р. URL: http://docplayer.net/22226148-Optimization-methods-in-economics-1.html
5. Bäck T. Evolutionary Algorithms in Theory and Practice: Evolution Strategies, Evolutionary Programming, Genetic Algorithms. Oxford: Oxford University Press. 1995. 328 p.
6. Gandibleux X., Ehrgott M. Operations research and multi-objective optimization/University of Nantes and CNRS, France. URL: http://www.cs.put.poznan.pl/ewgmcda/pdf/GrNantes.pdf
7. Hands D. W. Introductory Mathematical Economics. 2nd ed. Oxford Univ. Press, 2004. 400 p.
8. Köksalan M., Lokman B. Approximating the nondominat-ed frontiers of multi-objective combinatorial optimization problems. Naval Research Logistics (NRL). 2009. Vol. 56, Issue 2. P. 191-198.
9. Stiglitz J. Intellectual Property Rights, the Pool of Knowledge and Innovation. Working Paper 2014 / NATIONAL BUREAU OF ECONOMIC RESEARCH. URL: http://www.nber.org/papers/w20014.
10. Perez С. Structural Change and Assimilation of New Technologies in The Economic and Social Systems. Futures. October, 1983. Vol. 15, No. 5. P. 357-375.
11. Patten В. С. An Introduction to the Cybernetics of the Ecosystem: The Trophic-Dynamic Aspect. Ecology. 1959. Vol. 40. No. 2. P. 221-231.
REFERENCES
Baxley, J. "Optimization Methods in Economics". http://doc-player.net/22226148-Optimization-methods-in-economics-1.html
Back, T. Evolutionary Algorithms in Theory and Practice: Evolution Strategies, Evolutionary Programming, Genetic Algorithms. Oxford: Oxford University Press., 1995.
Gandibleux, X., and Ehrgott, M. "Operations research and multi-objective optimization". http://www.cs.put.poznan.pl/ewg-mcda/pdf/GrNantes.pdf
Hands, D. W. Introductory Mathematical Economics: Oxford University Press, 2004.
Korzachenko, O. V. "Optymizatsiia biznes-protsesiv ukrain-skykh pidpryiemstv: problemy ta perspektyvy" [Optimization of business processes of Ukrainian enterprises: problems and prospects]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, no. 3 (2013): 64-69.
Kristensen, K. M. Dilemma innovatora:Kakiz-za novykh tekh-nologiy pogibayutsilnyye kompanii [The innovator's dilemma: How new technologies are killed strong company]. Moscow: Alpina Pab-lisher, 2016.
Koksalan, M., and Lokman, B. "Approximating the nondomi-nated frontiers of multi-objective combinatorial optimization problems". Naval Research Logistics (NRL). Vol. 56, no. 2 (2009): 191-198.
Perez, S. "Structural Change and Assimilation of New Technologies in the Economic and Social Systems". Futures. Vol. 15, no. 5 (1983): 357-375.
Patten, V. S. "An Introduction to the Cybernetics of the Ecosystem: The Trophic-Dynamic Aspect". Ecology. Vol. 40, no. 2 (1959): 221-231.
Stiglitz, J. "Intellectual Property Rights, the Pool of Knowledge and Innovation". http://www.nber.org/papers/w20014
Yerokhin, S. "Tekhnolohichni uklady, dynamika tsyvilizatsi-inykh struktur ta ekonomichni perspektyvy Ukrainy" [Technological structures, the dynamics of civilizational structures and economic prospects of Ukraine]. Ekonomichnyi chasopys-XXI. http:// soskin.info/ea/2006/1-2/20060102.html
УДК 338.24:332.14
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГ10НУ: ПОШУК НОВИХ ОРОТИР1В ТА МЕХАН1ЗМ1В РЕАЛ!ЗАЦ!Т В КОНТЕКСТ! ЕВОЛЮЦИ БЕЗПЕКОЗНАВЧИХ ПАРАДИГМ
© 2016
П1ЛЬКО А. Д., ГАРДА Т. П.
УДК 338.24:332.14
Пшько А. Д., Гарда Т. П. Соцiально-економiчний розвиток регюну: пошук нових оркш^в та MexaHi3MiB реалiзацм
в контекст еволюцм безпекознавчих парадигм
Метою cmammi е висвтлення результат'^ вивчення iснуючих напраиювань щодо постановки завдання з управлння сои/ально-економЫним розви-тком регюну, а такожрозробки власнихрекомендацй до формування ор'кнтир'в регонального соиiально-економiчного розвитку та регюнально'( сопельно/та економiчно'iполтики. Шентиф'шовано основн недол'ши снуючоi практики виршення данихзавдань. Конкретизовано основн чинни-ки, котр'> сл'д враховувати в процеа розробки програм регонального розвитку з урахуванням еволюцИ безпекознавчих парадигм. З урахуванням ¡снуючих недолш концеп^й економ'нносо^ально:, екологiчноi безпеки та сталого розвитку запропоновано тдюд до визначення пртритет'в регонального розвитку в рамках парадигми безпеки розвитку. Серед першочергових завдань тплементаии цльових програм регонального розвитку, розроблених з урахуванням новоi безпекознавчоi парадигми, виокремлено завдання з формування вiдповiдного нституийного середовища. Кпючов'1 слова: соиiально-економiчний розвиток, регюн, сталий розвиток, безпека розвитку, нституишне середовище. Б'бл.: 8.
Пшько Андрй Дмитрович - кандидат економiчних наук, доиент, доиент кафедри економ'>чно'( юбернетики, Прикарпатський наиональний уш-верситет ¡м. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Укра'та) E-mail: andriypilko@i.ua
Гарда Тетяна nempiBHa - головний спе^алст в'дд'шу промисловост'!, розвитку тдприемниитва, управл'тня економ'много та ттеграишного розвитку, Виконавчий комтет 1вано-Франювськоi мкькоi ради (вул. Грушевського, 21,1вано-Франювськ, 76004, Украна) E-mail: tetyana.garda@gmail.com
УДК 338.24:332.14 Пилько А. Д., Гарда Т. П. Социально-экономическое развитие региона: поиск новых ориентиров и механизмов реализации в контексте эволюции парадигм безопасности
Целью статьи является освещение результатов изучения существующих наработок относительно постановки задачи управления соииально-экономическим развитием региона, а также разработки собственных рекомендаиий к формированию ориентиров регионального соииально-экономического развития региона и региональной соииально-экономической политики. Идентифииированы главные недостатки существующей практики решения данных задач. Конкретизированы главные факторы, которые надо учитывать в проирссе разработки программ регионального развития с учетом эволюиии парадигм безопасности. Принимая во внимание существующие недостатки кониепиий экономической, соииальной, экологической безопасности и устойчивого развития, предложен подход к определению приоритетов регионального развития в рамках парадигмы безопасности развития.
Ключевые слова: соииально-экономическое развитие, регион, устойчивое развитие, безопасность развития, институииональная среда. Библ.: 8.
Пилько Андрей Дмитриевич - кандидат экономических наук, доиент, до-иент кафедры экономической кибернетики, Прикарпатский наииональ-ный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: andriypilko@i.ua
Гарда Татьяна Петровна - главный спеииалист отдела промышленности, развития предпринимательства, управления экономического и ин-теграиионного развития, Исполнительный комитет Ивано-Франковского горсовета (ул. Грушевского, 21, Ивано-Франковск, 76004, Украина) E-mail: tetyana.garda@gmail.com
UDC 338.24:332.14 Pilko A. D., Harda T. P. Socio-Economic Development of Region: Search for New Orientations and Implementation Mechanisms in the Context of Evolution of Security Paradigms
The article is aimed at highlighting results of examination of the existing groundwork concerning the task of socio-economic development of region, as well as developing own recommendations to formulation of orientations for the regional socio-economic development of region and regional socio-economic policy. The article identifies the main shortcomings of the existing practice in addressing these tasks. The main factors that must be considered in the process of developing regional development programs have been concretized, taking account of evolution of security paradigms. Taking into consideration the existing shortcomings of concepts of the economic, social, environmental security and sustainable development, an approach to defining the priorities of regional development within the framework of security paradigm of development has been proposed. Keywords: socio-economic development, region, sustainable development, security of development, institutional environment. Bibl.: 8.
Pilko Andriy D. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: andriypilko@i. ua
Harda Tetiana P. - Chief Specialist of the Department of Industry, Business Development, Management and Integration of Economic Development, The Executive Committee of the Ivano-Frankivsk City Council (21 Hrushevskoho Str., Ivano-Frankivsk, 76004, Ukraine) E-mail: tetyana.garda@gmail.com
