CC BY
19
УДК 658.51.012
В.А. Омельяненко
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ МАКРОПРОЕКТУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ СИСТЕМ
Визначено концептуалын основи макропроектування Ыновацмно-технологiчних систем. Проаналiзовано сутнiсть макропроектування. Розглянуто основы особливост макропроектування при впровадженнi системних Ыновацм. Запропоновано розглядати макропроектування Ыновацмно-технолопчних систем на прикладi космiчноí галузк Рис. 1, дж. 21.
Ключовi слова: iнновацiйно-технологiчна система, макропроектування, Ытегроване iнформацiйне середовище, системнi iнновацií, космiчна галузь.
^ С45, 022, 032
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими практичними та науковими завданнями. Актуальнють удосконалення шструментарш управл1ння проектами обумовлена тим, що в сучасних умовах шноваци перетворилися з чисто технолопчних на системы. Системы! шноваци розвиваються синерпчно, об'еднуючи в единий «живий оргашзм» широкий спектр 1нновац1йних процеав. Особливу роль системн1 шноваци вщ1грають на р1вн1 управл1ння нац1ональною економкою та нац1ональною 1нновац1йною системою, ям мають розвиватися в рамках глобально!' економки.
Поява системних 1нновац1й висувае нов1 вимоги до стратег1чного планування та прогнозування шновацшно! д1яльност1, обфунтуванню ефективност1 застосування технолог1чного картування, шституцшно-економ1чного моделювання розвитку, шституцшноТ системи державно! шдтримки сфери 1нновац1й тощо.
В рамках управлшня проектами розвитку шновацшно-технолопчних систем особливе м1сце займае макропроектування, що передбачае проектування загальних контур1в системи, об'емне оргашзацшне проектування системи на р1зних р1внях зв'язк1в у галузевому та м1жгалузевому функц1онуванн1. Важливим також е той факт, що саме на цьому етап проводиться виб1р критерив оц1нки ефективност1 функцюнування системи. На р1вн1 макропроектування будуеться концептуальна модель - змютовне уявлення про ютотш властивост1 об'екта та головы зв'язки м1ж цими властивостями. Таким чином, актуальнють розробки механ1зм1в макропроектування обумовлена тим, що вс1 типи середовищ можуть генерувати ентропшш флуктуаци, що вимагае розробку р1зних сценарив управл1ння на основ! ч1ткого розум1ння особливостей функц1онування системи.
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, i видiлення невирiшених ранiше частин. Анал1з останшх досл1джень з питань проектного менеджменту показав, що вони не носять комплексний характер, а проблематика макропроектування системних шновацш на даному етап1 поки не знайшла належного висв1тлення.
Один з класик1в японського маркетингу, професор Мщуам С1магут1, називае XXI ст. епохою системних шновацш та абсолютно нових систем ведення б1знесу [1]. Дослщник вщзначае, що найближчим часом економ1ка I соц1ум будуть розвиватися шляхом створення принципово нових систем - б1знес-систем, маркетингових систем, науково-дослщних систем, систем створення соц1альних ц1нностей та систем ст1йких конкурентних переваг.
У попередшх досл1дженнях [2] ми розглянули особливост системних
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 5
шновацш на нацюнальному та мiсцевому рiвнях. Нами також було показано, що на державному рiвнi постае завдання шституцшно-технолопчного проектування впровадження системних шновацш, зокрема й в контекст глобальних трендiв, коли конкуренцiя мiж краТнами у високотехнологiчних секторах змiщуеться з рiвня товарноТ конкуренци на рiвень нацiональних iнновацiйних систем, в яких особливе мюце належить процесам координаци та узгодження.
Аналiз ряду роб^, присвячених дослiдженню стiйкостi економiчних систем взагалi та iнновацiйних систем зокрема, показав вщсутнють у вiтчизнянiй практик единого системоутворювального пiдходу до управлшня змiнами в них через системы шноваци. Зокрема, iснуючi на сьогодш методи та моделi вибору та оцшки iнновацiйних прiоритетiв, проектiв та стану Тх розвитку в переважнiй бiльшостi носять безсистемний характер як на рiвнi проектного аналiзу, так i при проектно-органiзацiйнiй дiяльностi в розрiзi рiзних пiдсистем нацюнальноТ' економки, що призводить до втрати потен^алу синергiТ.
З цих позицiй особливий штерес пов'язано з розвитком космiчноТ галузi, що представляе собою приклад складноТ iнновацiйно-технологiчноТ системи, що е критично важливою для нацiональноТ безпеки, однак розвиваеться на мiжнародному рiвнi, що вимагае реалiзацiю iнституцiйно-технологiчного проектування для забезпечення нацюнальних iнтересiв.
Згщно з [3], завданням макропроектування космiчних засобiв i технологiй е «визначення рацiонального складу космiчних засобiв, параметрiв вхiдних систем, програми вiдпрацьовування та реалiзацiТ, за яких забезпечуеться максимальний рiвень рентабельностi проектiв, виконання функцюнальних завдань, вимог безпеки». В контекст макропроектування розглядаються два основних завдання: оптимiзацiя складу перспективних засобiв виведення з урахуванням розвитку техшки в планований перюд та багаторiвнева оптимiзацiя програми вiдпрацьовування i реалiзацiТ техшки в планований перюд.
Актуальнють розвитку методiв науково-технiчного прогнозування, довгострокового й програмного макропроектування в космiчнiй галуз^ а також дослiджень процесiв реалiзацiТ програм обумовлена необхiднiстю органiзувати розгляд уах етапiв життевого циклу космiчних засобiв системно та з единих методолопчних позицiй [4, с. 3].
У дослщженн [5] етапи аналiзу космiчноТ дiяльностi вiдповiдають етапам життевого циклу космiчних засобiв, а також етапам, що передують Тхньому створенню. На основi цього автор видтяе чотири етапи загальноТ процедури аналiзу космiчноТ дiяльностi:
- науково-технiчне прогнозування;
- макропроектування;
- системний аналiз процеав реалiзацiТ програм розвитку;
- комплексы дослщження результатiв застосування космiчноТ технiки.
Серед зазначених етапiв макропроектування особливе мюце займають
методи (методики) оцшювання властивостей програм розвитку космiчних засобiв, i, насамперед, найбiльш важливих з них - ефективностi, перспективност та можливостей реалiзацiТ.
Ступкiн В.В. [6] вщзначае, що багатограннiсть проблеми макропроектування свщчить про необхiднiсть розробки методiв, що дозволяе представити весь спектр стратепчних напрямкiв у виглядi дерева цiлей. У якостi теоретичноТ бази створення такого методу необхщно використовувати теорiю структурно-iнформацiйного багаторiвневого аналiзу.
На основi аналiзу юнуючих дослiджень i публiкацiй можемо зробити висновок про вщсутнють дослщжень щодо використання макропланування системних шновацш для цтей нацюнальноТ' безпеки. Можливiсть використання
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
макропланування для цтей забезпечення нацюнальноТ безпеки випливае з розумшня цього процесу як оптимiзацiТ вiдкритоТ динамiчноТ системи, що характеризуеться сукупнютю елементiв та взаемозв'язш мiж ними та зовшшшм середовищем (структурно-функцiональний аналiз).
Метою статт е розкриття особливостей концептуальноТ постановки завдань макропроектування шновацшно-технолопчних систем як специфiчного управлiнського завдання iнновацiйного структурного розвитку.
Методолопя дослiдження фунтуватиметься на розроблених авторами проекту в попередых дослщженнях теоретико-методологiчних i методичних пщходах до аналiзу впливу глобалiзацГТ шновацш на нацiональну економiку [7], в основу якого покладено оцшку соцiально-економiчноТ ефективностi трансферу технологiй [8], теоретико-методолопчних пiдходiв до вибору iнновацiйних прюрителв [9, 10, 11, 12] та взаемозв'язку шновацшно-технолопчних систем з нацюнальною безпекою. Адаптацiя та удосконалення зазначених напрацювань авторiв вiдповiдно до запропонованоТ тематики слугуватиме пщфунтям вiдповiдно до мети дослщження.
На нашу думку, запропонований нами пщхщ до використання макропланування для цтей забезпечення нацюнальноТ' безпеки через виршення оптимiзацiйних завдань вщповщае системному пiдходу, в межах якого безпека розглядаеться як властивють системи функцюнувати в умовах невизначеносп, конфлiктiв та зовнiшнiх впливiв через управлшня та самоорганiзацiю. Зазначенi аспекти суттево пiдвищують роль макропроектування як процесу визначення траекторш розвитку системи з урахуванням умов ТТ функцюнування.
В дослiдженнi макропланування розвитку шновацшно-технолопчних систем буде розглянуто на прикладi космiчноТ галузi, дiяльнiсть якоТ спрямована на пщвищення обороноздатностi та нацюнальноТ' безпеки держави з використанням можливостей космiчних засобiв. Зокрема, при сучасному рiвнi розвитку вiйськово-космiчних засобiв деяк бойовi можливостi збройних сил за рахунок використання шформацшноТ' та шших космiчних компонентiв iнтегрально пiдвищуються у 1,5-2 рази. Зокрема, застосування космiчних систем дозволяе майже на третину збтьшити ефективнють використання iснуючого вшськового потенцiалу держави. Наприклад, космiчнi апарати розвщки забезпечують пiдвищення точностi застосування вшськ на 30%-50% i збтьшення кiлькостi розкритих системою розвiдки об'еклв супротивника на 20%-30% i вище, а космiчний апарат оптико-електронноТ розвщки за один обл^ навколо Землi одержуе над територiею УкраТни таку ж ктькють знiмкiв, як i лiтак-розвiдник за пiвроку польотiв над ^ею мiсцевiстю [13].
Вибiр космiчноТ галузi для цiлей нашого дослщження також обумовлений тим, що ця галузь е найбтьш складною i наукомюткою великомасштабних мiжнародних космiчних проеклв. Наявнiсть власних космiчних технологiй суттево сприяе проведенню зваженоТ державноТ полггики вiдповiдно до прийнятих безпекових доктрин, а також стратегш i програм в пол^ичнш, економiчнiй, соцiальнiй, вшськовш, екологiчнiй, науково-технологiчнiй, iнформацiйнiй та шших сферах [14], що мають розглядатися взаемопов'язано в рамках реалiзацiТ системних шновацш.
З урахуванням обраноТ методологи в статл буде проаналiзовано теоретичш пщходи, принципи та вимоги до структурно-змютовних компонентiв методологiТ макропроектування системних шновацш в шновацшно-технолопчних системах.
Основш результати. В контексп еволюцiйного управлшня шновацшною системою в рамках забезпечення нацюнальноТ безпеки ми пропонуемо розглядати системы шноваци в шновацшно-технолопчних системах як об'ект для макропланування.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 7
Згщно з пщходом OECD [15, p.6] системна iнновацiя являе собою горизонтальний стратепчний пiдхiд до вирiшення проблем, ям носять системний характер; вона включае в себе акторiв за межами уряду i реалiзуеться в довгостроковш перспективi через вiдповiдне планування. Системна шнова^я -це поняття, що використовуеться для тюстраци' пщходу горизонтально'1' полiтики, що мобiлiзуе технологи, ринковi механiзми, правила та сощальш iнновацiï для вирiшення складних проблем, в сукупност взаемодiючих або взаемозалежних компоненлв, якi утворюють соцiально-технiчну систему.
На думку Жалевича А. [1], системы шноваци - це ршення, що базуються на робот з системними властивостями та законами розвитку складних систем (наприклад, «ефект важеля», синергетичний ефект, закони гармошчного та сталого розвитку тощо). 1ншими словами, системы шноваци можна розглядати як ршення, що удосконалюють чи активiзують роботу одночасно всiх (або багатьох) пщсистем.
Вiдповiдно до науково-методичного пщходу, викладеного у дослщженш [16, с. 66], системы шноваци представляють новi функци' за допомогою об'еднання складових частин радикальних шновацш новими способами. На основi цього концепцш системних шновацш можемо використовувати для менеджменту проектв в контекст сучасних трендiв формування iнновацiйних мереж, що передбачають активну кооперацiю на мiжнародному та мiжгалузевому рiвнi.
Варто вiдзначити, що наразi практично усi сучаснi «серйозш» шноваци' е системними, однак поняття шновацш досить часто обмежуеться його звуженням до техыко-технолопчних або со^альних, що в свою чергу призводить до попршення бази прийняття ршень та потенцшних втрат. Таким чином, системы шноваци можемо також визначити як ршення, що базуються на врахуванш властивостей та закошв розвитку складних систем (наприклад, синергетичний ефект, закони сталого розвитку тощо).
Для реалiзацiï проектв впровадження системних шновацш макропроектування як процес визначення структури системи в цтому та ïï функцюнальних зв'язмв з зовнiшнiм середовищем в^грае критичну роль, оскiльки дозволяе визначити потен^ал впровадження iнновацiй та |'х ресурсну базу. Король С.П. [17] вщзначае, що макропроектування е найбтьш вiдповiдальною та сугубо системотехшчною стадiею. На нашу думку, щодо управлшня складними системами макропроектування е критично важливим, осктьки дозволяе сформувати основи стратеги' розвитку.
На стади макропроектування необхiдно визначити:
1) закономТрносп функцiонування системи в цГлому;
2) принципи декомпозици на окремi елементи (пщсистеми);
3) мету функцiонування системи;
4) критерп' та обмеження функцюнування системи;
5) зовшшы та внутршн зв'язки системи.
В результатi на рГвш макропроектування будуеться концептуальна модель, що враховуе ютотш властивост об'екта та головы зв'язки мГж вищенаведеними властивостями. Таким чином, можемо зробити висновок, що макропланування дозволяе найбтьш повно реалiзувати системний пщхщ в рамках шституцшно-технолопчного проектування.
В загальному виглядГ згГдно з [18], макропроектування починаеться з формулювання проблеми розвитку системи та включае таю основы завдання:
1. Визначення цтей створення системи та кола розв'язуваних нею завдань. Мету та завдання системи визначають, виходячи з потреб ï'ï практичного використання з урахуванням тенденцш та особливостей техшчного прогресу, а також економiчноï доцтьносп на макрорiвнi. 1стотне значення при цьому мае
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
аналiз функцюнування наявних аналогiчних систем, а також ч^ке розумiння ролi проектованоТ системи для держави (держав).
2. Оцшка факторiв, що пливають на систему, та визначення Тх характеристик. Для оцшки зовнiшнiх (нацiональнi та мiжнароднi процеси) i внутрiшнiх факторiв, що дiють на систему, крiм досвiду функцiонування аналогiчних систем, використовують статистичн данi, отриманi в результат спе^альних експериментальних чи експертних дослщжень. Важливо розумiти, що рiшення щодо системних шновацш приймаються з використанням багатьох часткових критерив, що вщображають економiчнi, соцiальнi, технiчнi, екологiчнi та iншi процеси.
3. Вибiр показниш ефективностi системи. У якостi показнимв ефективностi вибирають числовi характеристики, що оцшюють ступiнь вiдповiдностi системи завданням, поставленим перед нею, наприклад: для системи «слшоТ» посадки л^амв показником ефективност може слугувати iмовiрнiсть успшноТ посадки, для мiжмiського телефонного зв'язку - середнш час очiкування з'еднання з абонентом, для виробничого процесу - середне число виробiв, що випускаються за змшу, тощо.
4. Розробка варiантiв композици системи та максимiзацiя ТТ органiзацiйного потенцiалу. Вщповщно до завдання визначають один або дектька варiантiв системи, якi, на думку експертв, заслуговують подальшого розгляду та докладного дослщження. Системний аналiз варiантiв композицiТ системи часто проводиться за допомогою iмiтацiйно-динамiчного моделювання.
В контекст нацюнальноТ безпеки при макропроектуванш варто враховувати, що iнновацiйно-технологiчнi системи мають бути оргашзоваш так, щоб забезпечити не лише Тх ефективне функцюнування, а й мiнiмiзувати основы загрози Тх стшкосп, своечасного пщвищення ефективност та конкурентоспроможностi. Тому актуальнють використання системного пiдходу при макропроектуванш, на наш погляд, полягае в тому, що вш розглядае системну стшкють як сукупнють взаемопов'язаних та взаемообумовлених складових, як забезпечують збалансований розвиток шляхом встановлення оптимальних ктькюних стввщношень мiж елементами системи та ТТ середовищем, а також формування сталих структурних зв'язмв мiж ними.
Згщно з науково-методичним пiдходом, викладеним у дослщженш [5], макропроектування шновацшно-технолопчних систем на прикладi космiчноТ галузi можемо розглядати на двох етапах:
1) довгострокове макропроектування, в межах якого визначаеться перелк критично важливих технологш, що визначають перспективу розвитку космiчних засобiв та перспективу космiчноТ галузi, а також iмовiрнi строки Тх реалiзацiТ. Цей етап дозволяе скоординувати концептуальну, науково-дослщну та дослщно-конструкторську стадiТ розробки iнновацiйно-технологiчних систем i створюе вихiдний базис для другого етапу;
2) програмне макропроектування, що передбачае вибiр портфелю проектв, ям пiдлягають реалiзацiТ, формування варiантiв програми розвитку iнновацiйно-технологiчних систем на майбутнш програмний перiод, розробку методики оцшки ефективност програм, вибiр варiанту програм, найбiльш рацiонального для фактичного рiвня ресурсного забезпечення.
На рис. 1 показано схему макропроектування шновацшно-технолопчних систем, що охоплюе функцюнально-структурш питання, всебiчну обфунтованють напрямкiв розвитку технологш, що передбачае випереджальне проведення системних дослщжень, ям реалiзуються через селекцш проектiв. При розглядi складних шновацшно-технолопчних систем будь-яю органiзацiйнi перетворення мають враховувати змши, пов'язанi з зовшшшм середовищем [19; 20].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 9
Рис. 1. Макропроектування шновацшно-технолопчних систем Розроблено автором.
Таким чином, пщвищення ефективност косм1чноТ галуз1 як шновацшно-технолопчноТ системи через макропроектування е актуальним науково-методичним I практичним завданням, в межах якого в якост перспективних аспект1в теоретико-методолог1чного анал1зу варто розглядати наступш:
- система шститупв розвитку в сфер1 косм1чноТ д1яльност1 на нац1ональному р1вн1 (макроеконом1ка косм1чно! д1яльност1);
- програми та алгоритми техн1ко-економ1чного моделювання розвитку галуз1 (мезоеконом1ка косм1чноТ д1яльност1);
- анал1з економ1чних особливостей планування I реал1зац1Т д1яльност1 з1 створення та експлуатац1Т об'еклв м1жнародних проект1в наприклад, МКС (економ1ка м1жнародних косм1чних проект1в);
- анал1з особливостей економ1ки та оргашзаци косм1чноТ д1яльност1 в межах р1зних стратегш (пров1дна косм1чна держава, спец1ал1зований лщер, споживач послуг, комб1нована стратег1я);
- розробка механ1зм1в розвитку державно-приватних партнерств у косм1чнш д1яльност1;
- розробка механ1зм1в розвитку економ1ки окремих технолопчних напрямк1в (економ1ка м1жсекторного сп1вроб1тництва).
Зазначен аспекти на стади макропроектування дозволяють виявити резерви, що не використовуються внаслщок недостатнього р1вня ефективност1 реал1заци планово-економ1чних завдань та недол1к1в в оргашзаци роботи 1нновац1йно-технолог1чноТ системи, зокрема в управлтж взаемод1ями. 10 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Задачу макропроектування щодо нацюнальноТ' економки ми пропонуемо розглядати в рамках завдання не простого забезпечення м^мального рiвня нацiональноТ безпеки, а створення умов випереджального шновацшного розвитку економiки з метою забезпечення глобальноТ конкурентоздатностi. У цьому контекст ми пропонуемо розглядати важливють вироблення механiзму ефективного системного управлшня iнновацiйним розвитком як джерелом адаптацшного потенцiалу та формування конкурентних переваг на рiзних рiвнях (продукт, технолопя, проект, пщприемство, кластер, галузь, краТна).
В результатi вiдсутностi системного пщходу на етапi макропроектування протягом останшх рокiв в УкраТ'ш реалiзовувалась модель нестiйкого розвитку, вiдповiдно до якоТ прогресивний розвиток одних економiчних пiдсистем (процесiв) найчастiше здiйснювався в результат послаблення ресурсного забезпечення чи уповтьнення розвитку шших систем (модель жорсткоТ конкуренцiТ за ресурси чи ситуа^я гасiння пожеж). Зокрема, нав^ь в сучасних умовах обмеженостi ресурсноТ бази в УкраТнi реалiзуеться (фактично лише юнуе) цiлий ряд загальнодержавних цтьових програм реформування (розвитку) певних секторiв економiки, зокрема, й критично важливих оборонно-промислового комплексу та космiчноТ галузi, однак досi вони не забезпечили певних суттевих (системних) результатв (наприклад, розробки кращi за свiтовi аналоги, успiшнi мiжнароднi проекти), не враховуючи окремi фрагментарнi успiхи. Причиною цього е вщсугнють системного пщходу для побудови штегрованого iнформацiйного середовища прийняття ршень та формування системи прюритетв.
Основною причиною невдач реалiзацiТ прiоритетiв та вiдповiдних програм секторального розвитку стала не тльки та обставина, що жодна з них не була профшансована в повному обсяз^ але i вiдсутнiсть шфраструктури, стимулюючоТ перерозподiл ресурсiв мiж галузями, зокрема формування мiжсекторальних iнновацiйних зв'язмв. В результатi це суттево перешкоджае формуванню конкурентоздатних продуктiв, S2B-зв'язкiв (science to business), пщвищенню попиту цивтьних секторiв на технологiТ оборонно-промислового комплексу й космiчноТ галузi, полiпшенню фшансового становища пiдприемств, що входять до одного технолопчного ланцюжка, розвитку шформацшного, фiнансового, матерiального, енергетичного обмiну мiж ними та iншими суб'ектами ринку.
Автори [21] в рамках аналiзу завдань управлшня розвитком розглядають проблеми макропроектування системи шститупв державноТ пщтримки шновацшноТ' дiяльностi. При цьому запропонований мехашзм реалiзацiТ стратеги державноТ пщтримки шновацшноТ' дiяльностi припускае послiдовний рух по ланцюжку: розробка середньо- i довгострокових прогнозiв науково-технiчного та шновацшного розвитку - виявлення стратепчних прюритетв - формування ключових напрямкiв шновацшноТ' пол^ики та Тх практична реалiзацiя.
Також при макропроектуваннi iнновацiйно-технологiчних систем ми вважаемо доцтьним розглядати технолопчну взаемозалежнiсть, яку можемо визначити через наступш зв'язки:
- взаемозв'язок мiж промисловiстю та науково-дослiдними iнститутами та шшими зовнiшнiми джерелами дослiджень (щей);
- взаемозв'язок всередиш технологiчного ланцюжка - ланцюжка поставок, виробництва, взаемоди з покупцями, що приводить до того, що застосування новоТ технологи в однш з ланок викликае змши в опера^ях iнших;
- взаемозв'язок технолопчних проривiв, що фокусуються на продуктах або бiзнес-процесах;
- коопера^я при розробцi нових продуктв (послуг) декiлькома компанiями через проведення сшльних дослiджень або на основi угод про технологiчне спiвробiтництво або стратепчний альянс;
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 11
- аутсорсинг окремих фаз розробки нового продукту спецiалiзованим фiрмам;
- штегрування рiзних функцiй фiрми, таких як дослщження i розробки, виробництво, маркетинг i продаж^
- конвергенцiя технологш, що приводить до взаемозалежност рашше незалежних галузей.
Враховуючи фактор технолопчно' взаемозалежностi, процес макропроектування iнновацiйно-технологiчних систем мае базуватися на розробц концептуальних пiдходiв до побудови моделей мiжорганiзацiйноï взаемоди', визначеннi та виборi стратегш досягнення поставлених цiлей та розв'язку множини оргашзацшних, технологiчних або техшчних завдань й ви6орГ найбiльш ефективних у конкретних умовах альтернатив.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. В контекст нацюнальноТ безпеки системнi шноваци варто розглядати як рiшення, що усувають гли6иннГ причини системних проблем. В статт розглянуто осо6ливостГ макропроектування шновацшно-технолопчних системи як важливо' стади впровадження системних iнновацiй, на якш визначаються основи функцiонування системи в цтому, що дозволяе здГйснити ïï декомпозицiю на окремi елементи (пщсистеми), правильно визначити мету функцiонування, критери ефективностi та обмеження, а також щентифкувати зовнГшнГ та внутрГшнГ зв'язки. Таким чином, макропроектування дозволяе проаналiзувати ефективнють рГзних стратегiй управлiння шновацшно-технолопчною системою при ïï взаемодiï з зовшшшм середовищем.
На прикладi космТчно'Г галузi показано, що макропроектування передбачае визначення загальних контурГв та оргашзацшне проектування шновацшно-технологiчних систем рГзного рГвня в галузевому та мТжгалузевому функцiонуваннi.
В подальших дослiдженнях необхщно розробити органiзацiйно-економiчний механiзм координации що буде враховувати результати макропроектування шновацшно-технолопчних систем.
Л1ТЕРАТУРА
1. Жалевич, А. Что такое системные инновации? [Електронний ресурс] / А. Жалевич // ИNСАЙТ. - 2015. - Режим доступу: http://zhalevich.com/myschlenie/85-systems/403-sistemnye-innovacii.html.
2. Омельяненко, В. А. Архетипний пщхщ до аналТзу успшност системних шновацш на нацюнальному та мюцевому р1внях / В. А. Омельяненко // Архетитка i державне управлшня: громадянська самоорганiзацiя, соцiальна мо6ГльнГсть, суспiльна iнтеграцiя: зб. наук. пр. / за наук. ред. Е. А. Афонша, Г. Л. Рябцева. - К.: Пахея, 2015. - С. 32-39.
3. Матвеев, Ю. А. Макропроектирование космических средств: задачи, методы, решения [Електронний ресурс] / Ю. А. Матвеев, В. П. Сенкевич, В. И. Лукьященко // К. Э. Циолковский и научное прогнозирование. - 2002. - Режим доступу: http://readings.gmik.ru/lecture/2002-MAKROPROEKTIROVANIE-KOSMICHESKIH-SREDSTV-ZADACHI-METODI-RESHENIYA.
4. Макаров, Ю. Н. Системное проектирование космической деятельности / Ю. Н. Макаров, Е. Ю. Хрусталёв // Национальные интересы: приоритеты и безопасность. -2013. - № 27 (216). - С. 2-9.
5. Хрусталев, Е. Ю. Основы экономического анализа космической деятельности России / Е. Ю. Хрусталев, Ю. Н. Макаров // Экономический анализ: теория и практика. - 2011. - № 29. - С. 41-47.
6. Ступкин, В. В. Теоретические основы макропроектирования интегрированных систем библиотечно-информационного обеспечения научной и образовательной деятельности наукоградов: автореф. дис... докт. техн. наук / В. В. Ступкин. - М.: МГУКИ, 2011. - 47 с.
7. Krapyvny, I. V. International innovation networks as new stage of innovation development [Електронний ресурс] / I. V. Krapyvny, V. A. Omelyanenko, N. O. Vernydub // Economic
12
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Processes Management. - 2015. - № 1. - Режим доступу: http://epm.fem.sumdu.edu.ua/download/2015_1/2015_1_17.pdf.
8. Omelyanenko, V. A. Analysis of Potential of International Inter-Cluster Cooperation in HighTech Industries / V. A. Omelyanenko // International Journal of Econometrics and Financial Management. 2014. - Vol. 2, No 4. - pp. 141-147.
9. Omelyanenko, V. A. Innovation priorities optimization in the context of national technological security ensuring / V. A. Omelyanenko // Marketing and Management of Innovations. - 2016. -№4. - pp. 226-234.
10. Омельяненко, В. А. Науково-методичний пщхщ до аналiтичного забезпечення проекпв розвитку технолопчних систем / В. А. Омельяненко // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2016. - № 2(58). - С. 18-25.
11. Artyukhov, A. Yu. Strategic framework and methodical bases of technological package development management / A. Yu. Artyukhov, V. A. Omelyanenko, N. O. Artyukhova // Marketing and Management of Innovations. - 2016. - № 3. - С. 170-179.
12. Omelyanenko, V. Technology package optimization in space industry in case of integration into the global value chain / V. Omelyanenko // GISAP: Economics, Jurisprudence and Management. - 2016. - № 10. - pp. 10-13.
13. Богданов, В. Применение военно-космических средств - требование современности [Електронний ресурс] / В. Богданов // Военное обозрение. - 18 февраля 2011. - Режим доступу: https://topwar.ru/3389-primenenie-voenno-kosmicheskix-sredstv-trebovanie-sovremennosti.html.
14. Доброва, К. Б. Развитие инновационных процессов в корпорациях ракетно-космической отрасли / К. Б. Доброва // МИР (Модернизация. Инновации. Развитие). -2016. - Т. 7, №2. - С. 110-116.
15. System innovation: synthesis report [Електронний ресурс]. - OECD, 2015. - Режим доступу:
https://www.innovationpolicyplatform.org/sites/default/files/general/systeminnovation_finalreport. pdf.
16. Аньшин, В. М. Инвестиционный анализ / В. М. Аньшин. - M.: Дело, 2004. - 280 c.
17. Король, С. П. Планирование стратегического развития регионального строительного комплекса: когнитивное моделирование [Електронний ресурс] / С. П. Король // Региональная экономика и управление: электронный научный журнал. - 2014. - № 4 (40). - Режим доступу: http://eee-region.ru/article/4004/.
18. Гуд, Г.-Х. Системотехника. Введение в проектирование больших систем, пер. с англ. / Г.-Х. Гуд, Р.-Э. Макол. - М., 1962.
19. Хворост, О. О. Мiжнароднi аспекти ефективност трансферу технологш / О. О. Хворост, Н. О. Вернидуб, В. А. Омельяненко // 1нновацмна економка. - 2012. - № 1. - С. 52-56.
20. Король, С. П. Критерии оценки строительного комплекса как сложной производственной системы / С. П. Король, И. И. Хлюстова // Экономика и менеджмент: от теории к практике: Сборник научных трудов. - Краснодар: Инновационный центр развития образования и науки, 2015. - C. 21-23.
21. Аретова, Е. В. Формирование институциональной системы государственной поддержки инновационной деятельности [Електронний ресурс] / Е. В. Аретова; Кубанский гос. ун.-т. - 2008. - Режим доступу: http://economy-lib.com/formirovanie-institutsionalnoy-sistemy-gosudarstvennoy-podderzhki-innovatsionnoy-deyatelnosti#ixzz4ZLajuTkR3.
Рецензент статт Стаття рекомендоиана до
д.т.н., проф. Бабаев 1.А. пу^кацп 08.04.2017 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 13
