CC BY
16
УДК 330.342:339.9
АСИМЕТРИЧЖСТЬ ГЛОБАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ: ОЦ1НКА НА ПРИКЛАД1 РОЗРИВ1В ПОКАЗНИК1В НАЦ1ОНАЛЬНО1 НАУКИ
©2018
ХАН1Н I. Г., ПОЛЯКОВ М. В., Б1ЛОЗУБЕНКО В. С.
УДК 330.342:339.9
Ханш I. Г., Поляков М. В., Бшозубенко В. С. Асиметричнкть глобального простору економжи знань: оцiнка на прикладi розривiв показникiв нацюнальноУ науки
Сучасний свт знаходиться у процесi переходу до бЛьш досконало! господарсько'!' парадигми, заснованоi на модел/ економ/ки знань. Глобал/зац/я все бльше охоплюе сферу знань, у тому числi науку, осв/ту, /нформац/йно-комушкацйн технологи, нновацшне п/дприемництво, науком/стк/ виробни-цтва. За таких умов важливою проблемою е зростання асиметричностi глобального простору економ/ки знань, яка, зокрема, проявляеться у роз-ривах показник/в нацюнальноi науки. У статтi об(рунтовано мозаннсть сучасного св/тового господарства та виникнення м/жнародноi асиметри у сферi знань, яка стае б'шьш високою i широкомасштабною. Проведено статистичну оцнку розрив/в показник/в нацюнальноi науки як характеристики р/вня асиметричностi глобального простору економжи знань. На пдставi анал/зу показник/в (витрат на НДДКР, чисельностi дотднитв, продукування нтелектуальноi власностi, патентування, наукових публ'шацш, високотехнолог/чного експорту) зроблено висновок про зростання розривв показник/в нацюнальноiнауки. Це створюе викликдля св/товоiстльноти та вимагае спец/альнихзаход/в з п/дтримки кра'ш-аутсайдер'в. Ключов'! слова: економ/ка знань, св/товегосподарство, глобал/зац/я, наукова д'тльшсть, розвинеш кра'ни, кра'ни, що розвиваються. Табл.: 6. Б'бл.: 10.
Ханн 1гор Григорович - доктор економнних наук, доцент, професор кафедри м'жнародних економнних в/дносин, Нац/ональний ун/верситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р/вне, 33028, Украна) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Поляков Максим ВалерШович - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри м/жнародних економ/чних в/дносин, Нац/ональний ун/верситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р/вне, 33028, Украна) E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua
Бшозубенко Володимир Сташславович - доктор економ/чних наук, доцент, професор кафедри м/жнародних економ/чних в/дносин, рег/ональних студ'ш та туризму, Ун/верситет митноiсправи та ф'танав (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Днтро, 49004, Украна) E-mail: bvs910@gmail.com
УДК 330.342:339.9 Ханин И. Г., Поляков М. В., Белозубенко В. С. Асимметричность глобального пространства экономики знаний: оценка на примере разрывов показателей национальной науки
Современный мир находится в процессе перехода к более совершенной хозяйственной парадигме, основанной на модели экономики знаний. Глобализация все сильнее охватывает сферу знаний, в том числе науку, образование, информационно-коммуникационные технологии, инновационное предпринимательство, наукоемкие производства. В таких условиях важной проблемой является рост асимметричности глобального пространства экономики знаний, которая, в частности, проявляется в разрывах показателей национальной науки. В статье обоснована мозаичность современного мирового хозяйства и возникновения международной асимметрии в сфере знаний, которая становится более высокой и широкомасштабной. Проведена статистическая оценка разрывов показателей национальной науки в качестве характеристики уровня асимметричности глобального пространства экономики знаний. На основании анализа показателей (расходов на НИОКР, численности исследователей, продуцирования интеллектуальной собственности, патентования, научных публикаций, высокотехнологичного экспорта) сделан вывод о росте разрывов показателей национальной науки. Это создает вызов для мирового сообщества и требует специальных мер по поддержке стран-аутсайдеров. Ключевые слова: экономика знаний, мировое хозяйство, глобализация, научная деятельность, развитые страны, развивающиеся страны. Табл.: 6. Библ.: 10.
Ханин Игорь Григорьевич - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Поляков Максим Валерьевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua
Белозубенко Владимир Станиславович - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры международных экономических отношений, региональных студий и туризма, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49004, Украина) E-mail: bvs910@gmail.com
UDC 330.342:339.9 Khanin I. G., Polyakov M. V., Bilozubenko V. S. The Asymmetry of the Global Space of Knowledge Economy: an Estimation by the Example of Gaps of the National Science Indicators
The modern world is in the process of moving towards a better economic paradigm based on the model of knowledge economy. Globalization is increasingly embracing the sphere of knowledge, including science, education, information-communication technologies, innovative entrepreneurship, knowledge-intensive productions. In such circumstances, an important problem is the increasing asymmetry in the global space of knowledge economy, which, in particular, is manifested in the gaps in national science indicators. The article substantiates the mosaic nature of the modern world economy and the emergence of international asymmetry in the sphere of knowledge, which becomes even more high and large-scale. A statistical estimation of gaps in the national science indicators as a characteristic of the level of asymmetry of the global space of knowledge economy was carried out. Based on the analysis of indicators (expenditures on research and development, number of researchers, producing of intellectual property, patenting, scientific publications, high-tech export), conclusion about the growth of gaps in the national science indicators was made. This creates a challenge for the world community and requires special measures to support the outsider countries. Keywords: knowledge economy, world economy, globalization, scientific activity, developed countries, developing countries. Tbl.: 6. Bibl.: 10.
Khanin Igor G. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Polyakov Maxym V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua
Bilozubenko Volodymyr S. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, Regional Studios and Tourism, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyra Vernads-koho Str., Dnipro, 49004, Ukraine) E-mail: bvs910@gmail.com
Сучасний свп знаходиться на порозi комплек-сних трансформацiй, пов'язаних з початком нового довгого циклу розвитку свито! еко-номiки та, головне, - переходу до бкьш досконало! господарсько! парадигми. Ця парадигма буде засно-вана на iнтенсивному використаннi нових знань, що в кожнiй краМ пiднiмаe питання ефективностi науки як головно! продуктивно'! сили. Вiдповiдно в^дбува-еться становлення економiки знань (ЕЗ).
Глобалiзацiя, яка значно прискорилась у ХХ ст., все бкьш охоплюе сферу знань, у тому чи^ науку, освiту, iнформацiйно-комунiкацiйнi технолог!!, шно-вацiйне пiдприемництво, наукомiстке виробництва. Глобалiзацiйнi процеси не т1льки прискорюються, а i приводять до появи нових форм дiяльностi та сшв-робиництва, соцiально! взаемодГ!, спiвтовариств, систем забезпечення. На основi 1нтернету та мiжна-родних iнститутiв формуеться глобальний просир ЕЗ, вiд гармонiйностi розвитку якого буде залежати увесь ландшафт регшзаци майбутньо! парадигми гос-подарювання у свт.
Закономiрно, що становлення ЕЗ в1дбуваеться значно швидше в розвинених кра!нах, але це мае про-екц!! на всю свiтову економжу. Зростають розриви в рiвнi економiчного розвитку кра!н, що стае проблемою не ильки окремих кра!н, що вiдстають, а за-гальним викликом свиовш спiльнотi. В умовах ЕЗ па-раметри економiчного розвитку больше всього зале-жать (чи будуть залежати) в^д функцiонування науки. Тому актуальним завданням е досмдження, з одного боку, асиметричностi глобального простору ЕЗ, а, з шшого, - показниюв розвитку науки по кра!нах свiту та !х розривiв. Становлення ЕЗ, формування глобального простору та його асиметричшсть безпосередньо буде впливати на розвиток нацюнально! науки, формування глобально! та мiжнародних систем знань.
Теоретико-методолопчш засади доЫдження ЕЗ були закладенi всесвиньо визнаними вченими, зокрема: М. Алле, Г. Беккером, П. Друкером, С. Кузнецом, Б.-А. Лундваллом, Ф. Махлупом, Д. Нортом, Р. Солоу, Дж. Спглщем, Ф. фон Хайеком, Т. Шульцем, Й. Шумпетером. Значний внесок у розвиток концеп-ци ЕЗ i засади побудови тако! економiки (в умовах Укра!ни) внесли таю вичизняш вченi-економiсти, як: О. Амоша, А. Гальчинський, В. Геець, I. Каленюк, Д. Лу-к'яненко, Б. Малщький, В. Семиноженко, С. Оденко, Л. Федулова, А. Фшпенко, М. Якубовський та iн. 1х напрацювання, переосмисленi та доповненi, можуть продуктивно використовуватись у дошдженш проце-сiв становлення ЕЗ на нацшальному i свiтовому рiвнях.
Проблема асиметричност глобального еконо-мiчного розвитку закономiрно привертае увагу бага-тьох досл^нишв, особливо у зв'язку з поглибленням свиово! структурно! кризи та рiзних дисбалансiв. Iдейнi основи розгляду ще! проблеми розглянуто, наприклад, у роботах Х. Кирилич [1] та Н. Кравчук [2]. У комплексному досл1дженш за редакщею Д. Лу-
к'яненка, А. Поручника та В. Колесова [3] показано об'ектившсть та багатомiрнiсть асиметрш як джере-ла глобальних економiчних протирiч. Зокрема досль джено форми прояву технолопчно! асиметрГ! та не-рiвномiрнiсть розвитку мiжнародно! сфери НДДКР [3]. Соцiально-економiчний вимiр асиметрГ! глобального розвитку грунтовно дослужено в дисертацГ! Я. Столярчук [4]. Т. Дейнека розглядае асиметричшсть як iманентну властившть суперечностей свио-во! економiки та глобального суспкьства [5]. Як одну з найбкьш важливих сфер асиметрГ! автор доЫджуе розбiжностi технiко-економiчного розвитку кра!н, представляючи !х як причину суперечностей у системi мiжнародних вiдноси [6]. Останш дослiдження пока-зують зростання асиметричносп свiтово! економiки, що перетворюеться на потужнш глобальний виклик (наприклад, У. Рзаева [7]). Необйдшсть розгляду глобального простору ЕЗ було обгрунтовано в робот [8].
Проблематика асиметричносп розвитку свь тово! економiки залишаеться недостатньо розро-бленою з точки зору !! нових проявiв i загострення. У контекстi становлення ЕЗ потребуе подальших до-слiджень глобальний проспр, у якому це в1дбуваеть-ся, з акцентом на сфери науки, освiти, 1КТ, iнновацiй. Розглядаючи науку як головну продуктивну силу, необидно враховувати нерiвномiрнiсть глобального ландшафту !! розвитку, що буде причиною гострих протирiч у найближчому майбутньому.
Мета стати - провести статистичну оцшку роз-ривiв показникiв нацюнально! науки як характеристики рiвня асиметричностi глобального простору ЕЗ.
Отже, асиметричнiсть е одшею з визначаль-них характеристик свитого господарства, що впливае на глобальний переход ЕЗ. Аси-метричнiсть носить об'ективний характер в што-ричному плаш та мае рiзнi прояви (в^дмшносп за типом економiки, рiвень розвитку нацiональних господарств, !х окремих галузей i секторiв, розриви в концентрацГ! економiчного потенцiалу в окремих кра!нах, нерiвномiрнiсть еволюцiйних перетворень, рiзночаснiсть освоення досягнень i побудови сучас-них систем та iнститутiв тощо). Асиметрiя е джере-лом багатьох проблем у розвитку свиового господарства як цкого. Вона закршлюе нерiвнiсть, породжуе нееквiвалентний обмiн, вккривае можливостi тиску, пiдсилюе конфлiктнiсть i роз'еднанiсть.
Асиметричнiсть робить свiтову економку мо-за!чною. У н1й представлен кра!ни, якi знаходяться на рiзних стадiях розвитку (аграрнiй, аграрно-шду-стрiальнiй, iндустрiальнiй, постiндустрiальнiй). Свiт живе в рiзних укладах i роздiлений за рiвнями (1 -кра!ни з ЕЗ; 2 - кра!ни з iндустрiальною економiкою; 3 - кра!ни, якi обслуговують усi iншi кра!ни). В умовах становлення ЕЗ економiчна нерiвнiсть мiж кра!нами т1льки посилюеться.
о
ш т
О
о
Q_
<
СО <
LQ
О
<
ш
Особливо це стосуеться мiжнародно! асиметри у сферi знань, яка стае б1льш високою i широкомасштабною, охоплюючи рiзнi галузi знань та складовi ЕЗ: науку, освиу, 1КТ, iнновацiйне пiдприемництво, на-укомютке виробництво. Для побудови ЕЗ щ складо-вi необхiднi в комплекс^ тому проблема асиметри та подолання розривiв стае б1льш складною.
Hерiвномiрна локалiзацiя знань е об'ективно кторично та економiчно обумовленою. Роз-винеш кра!ни е лiдерами i демонструють по-зитивну динамiку практично за вама складовими ЕЗ, а бкьшють кра!н, що розвиваються, не можуть цим похвалитися. Потрiбно зазначити, що глобальний капiталiзм у його неолiберальнiй моделi не дозво-ляе ефективно долати асиметрго у складових ЕЗ, що створюе необйдшсть розробки нових шдх^в i мо-дифiкацГi свитого економiчного порядку. Базовим показником функцюнування нацiональноi науки е фiнансування НДДКР (табл. 1).
У свт в^дбуваеться стiйке збiльшення витрат на НДДКР у розвинених кра!нах та окремих кра!-нах, що розвиваються, що шдтверджуе перехiд до ЕЗ i доводить позитивну динамшу функци виробництва знань. Однак бкьшкть кра!н, що розвиваються, ма-ють досить незначний рiвень витрат на НДДКР, на-вiть досить потужш кра!ни (% вiд ВВП): Iндiя - 0,82%, Бразилiя - 1,24%, Польща - 0,94%, Аргентина - 0,61%, Чилi - 0,38%, Мексика - 0,54%, Туреччина - 1,01% [9].
Спостертаеться нерiвномiрний розпод1л глобального обсягу витрат на НДДКР за регюнами свь ту (табл. 2), що в1дображае пропорци у виробництвi знань.
Аналогiчнi пропозици спостерiгаються за по-казниками чисельностi зайнятих у сферi НДДКР.
Так, кiлькiсть зайнятих у сферi НДДКР на 1 млн жи-телiв у 2014 р. за окремими кра!нами склала: США -4231,989; Франщя - 4168,782; Шмеччина - 4363,78; Япошя - 5386,154; Пiвденна Корея - 6899,003; Китай -1113,072; Iндiя - 215,853; Польща - 2035,783; Вели-кобританiя - 4299,363; Аргентина - 1202,07; Дашя -7333,051; Швеця - 6868,113; Чилi - 427,033; Сшгапур -6658,499; Малайзiя - 2017,417; Туреччина - 1156,513 [10]. Абсолютш показники свiдчать про повсюдне зростання чисельносп науковцiв, що шдтверджуе глобальний тренд переходу до ЕЗ. Водночас за регюнами свггу спостертаеться значна асиметричшсть. Безу-мовними лiдерами залишаються Пiвнiчна Америка та бвропа, але !х стрiмко наздоганяе Азiя (табл. 3).
Значш розриви в ресурсних показниках науки закономiрно позначаються на показниках ре-зультативностi науки. Загальна (сумарно рези-денти i нерезиденти) кiлькостi виданих патенив по окремих кра!нах складае (2015 р., шт.): США - 298407; Франщя - 18124; Шмеччина - 28914; Япошя - 189358; Швденна Корея - 101873; Китай - 359316; Iндiя -6022; Бразилiя - 3411; Польща - 2722; Великобрита-ня - 7560; Аргентина - 1559; Дашя - 1128; Швещя -2828; Швейцарiя - 3724; Чилi - 1058; Мексика - 9338; Сшгапур - 7054; Малайзiя - 2877; Туреччина - 1941 [10]. Потрiбно сказати, що в окремих кра!нах частка нерезиденив е високою через присутшсть шоземно-го промислового кашталу та емний ринок. Розподк показнишв реестраци iнтелектуальноi власностi за регiонами свиу показано в табл. 4.
Збкьшення патентування свiдчить про потен-цшш передумови для iнновацiй у контекста переходу до нового циклу. Однак його провайдерами та учас-
Таблиця 1
Показники витрат на НДДКР в окремих кражах (поточн цiни, ППС)
Кража Рiк
2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014
США, усього1 269,51 328,13 410,09 428,75 436,08 456,98 -
у % в!д ВВП 2,62 2,51 2,74 2,76 2,70 2,73 -
Н1меччина, усього1 52,38 64,3 87,91 96,37 100,7 100,44 106,28
у % в!д ВВП 2,39 2,42 2,71 2,80 2,87 2,83 2,87
Япон1я, усього1 98,76 128,69 140,61 148,39 151,81 160,25 165,98
у % в!д ВВП 3,00 3,31 3,25 3,38 3,34 3,47 3,58
Швец1я, усього1 - 10,5 12,59 13,42 13,7 14,15 13,84
у % в!д ВВП - 3,39 3,22 3,25 3,28 3,31 3,16
Китай, усього1 33,04 86,83 213,46 247,81 292,06 333,52 368,64
у % в!д ВВП 0,90 1,32 1,73 1,79 1,93 2,02 2,05
Пгёденна Корея, усього1 18,54 30,62 52,17 58,38 64,46 68,94 74,35
у % в!д ВВП 2,18 2,63 3,47 3,74 4,03 4,15 4,29
Прим1тка: 1 - млрд дол. США. Джерело: даш World Bank, OECD.
Розподш глобальних витрат на НДДКР за репонами CBiTy, у %
Таблиця 2
Регюн свiту PiK
2014 2015 2016 2017 (прогноз)
Уся ^вшчна Америка 29,2 27,9 27,8 27,7
у тому чи^ США 26,9 25,8 25,6 25,5
Азiя 40,2 41,3 42,3 42,9
у тому чи^ Китай 19,1 19,4 20,1 20,8
£вропа 21,5 21,6 21,2 20,8
Пiвденна Америка 2,8 2,7 2,5 2,4
Регюн Близького Сходу 2,2 2,5 2,4 2,5
Африка 1,0 1,0 0,9 0,9
Роая/СНД 3,1 3,0 2,9 2,8
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0
Джерело: Global R&D Funding Forecast 2017 // https://edisciplinas.usp.br/ pluginfile.php/3378934/mod_resource/ content/1/RD%202016.pdf
Таблиця 3
Показники чисельност дослiдникiв за регiонами CBiTy
Регюн св^у Чисельнкть дослщнимв, усього ' тис. оаб) Чисельнкть дослщниюв на 1 млн жителiв
2007 р. 2009 р. 2011 р. 2013 р. 2007 р. 2009 р. 2011 р. 2013 р.
^вшчна Америка 1284,9 1401,2 1416,1 1433,3 3814,6 4081,5 4052,0 4034,1
Латинська Америка 222,6 245,7 270,8 280,0 415,8 448,3 482,7 487,7
£вропа 2125,6 2205,0 2296,8 2408,1 2635,4 2717,4 2816,4 2941,9
Азiя 2498,1 2770,8 3063,9 3318,0 630,6 684,4 740,8 785,8
Африка 150,1 152,7 173,4 187,5 156,8 151,8 164,1 168,8
Океашя 110,5 116,7 120,1 123,3 3173,8 3235,7 3226,8 3218,9
Увесь св^ 6400,9 6901,9 7350,4 7758,9 959,2 1009,8 1050,4 1083,3
Джерело: EU-Japan Centre for Industrial Cooperation.
Розподш основних видiв штелектуальноУ власност по регiонах CBiTy
Таблиця 4
Вид штелектуальноУ власност 2005 р. 2010 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р.
1 2 3 4 5 6
Ceim у цЛому, од.
npoMi/i^oBi зразки 644800 920900 1240300 1136000 1145200
Патенти 1702800 1997200 2564900 2680800 2887300
Корисш моделi 247500 497900 978400 948900 1205400
Питома вага краУн Африки, %
npoMi^oBi зразки 2,75 1,76 1,29 1,45 1,43
Патенти 0,64 0,64 0,58 0,57 0,52
Корисш моделi 0,03 0,03 0,02 0,02 0,02
Питома вага краУн Ази, %
np0M!^0Bi зразки 49,32 63,93 69,44 67,32 67,92
Патенти 50,19 51,51 58,39 59,96 61,83
Корисш моделi 78,22 88,27 93,93 94,14 95,62
Питома вага краУн £вропи, %
Промисловi зразки 39,64 28,09 23,79 25,54 24,58
Закшчення табл. 4
1 2 3 4 5 6
Патенти 19,14 17,19 13,49 12,91 12,48
Корисш mio^í 19,49 10,55 5,41 5,22 3,85
Питома вага кран ЛатинськоУ Америки, %
Промисловi зразки 2,37 1,54 1,35 1,37 1,32
Патенти 2,92 2,76 2,47 2,38 2,26
Корисш моделi 1,83 0,86 0,47 0,45 0,35
Питома вага краУн ПвтчноУАмерики, %
Промисловi зразки 4,68 3,71 3,34 3,62 4,02
Патенти 25,29 26,32 23,64 22,91 21,7
Корисш моделi - - - - -
Питома вага краУн Океану
Промисловi зразки 1,24 0,97 0,8 0,7 0,73
Патенти 1,81 1,58 1,43 1,26 1,22
Корисш моделi 0,43 0,29 0,17 0,16 0,15
О
ш m
О
о
Q_
<С
СО <
LQ
О
< £
ш
Джерело: розраховано на 0CH0Bi даних WIPO.
никами е не Bei кра'ши. «Локомотивом» стають краь ни Ази, перебираючи на себе прикладнi розробки: 95,62% yeix корисних моделей, 67,92% промислових зразшв i 61,83% вск патентiв у свiтi. На другому мкс-цi знаходиться бвропа з 24,58% уск корисних моделей, 12,48% промислових зразшв i 3,85% уск патентiв у свiтi. Швшчна Америка представляе всього 21,7% уск патентiв у свiтi.
Bостаннi десятилггтя спостерiгаеться штен-сивне зростання мiжнародного патентуван-ня, чому сприяли процеси iнтернацiоналiзацii НДДКР i глобалiзацii. Центральну роль в мiжнарод-ному патентуванш вiдiграе так звана Трiада, в яку
входять патентш вiдомства США, 6С i Япони. Зростання ккькосп виданих патентiв у свт позитивно характеризуе функцiю виробництва знань, але розпо-д1л патентних амей Трiади показуе нерiвномiрнiсть глобального простору, що вiдображаe рiзнi здiбностi генерування знань (табл. 5) [10].
Одним з показнишв результативностi науки е кiлькiсть наукових публiкацiй. Останнiми роками велика увага придкяеться показникам цитування, тому ккьккть публiкацii вкслкковують насамперед по виданнях, якi включеш у мiжнароднi наукометричнi бази Scopus i Web of Science. Динамку мiжнародних наукових публкацш на прикладi наукометрично! бази Scopus наведено в табл. 6. Представлен данi шдтвер-
Таблиця 5
naTeHTHi cím'I Трiади
Кража PÍK
2010 2011 2012 2013 2014 2015
Св^ 52146 52919 53896 54478 55042 55685
США 12748 13196 13717 14601 14688 14886
Китай 1425 1502 1947 2169 2477 2889
Ымеччина 5059 4811 4588 4584 4520 4455
Франтя 2459 2598,1 2434,8 2461,2 2528,0 2578,4
^я 373,4 362,2 411,7 414,8 430,9 453,8
Япошя 18465,2 18566,4 18640,3 17541,9 17483,7 17360,9
^вденна Корея 2460,7 2368,0 2493,1 2679,4 2683,7 2703,3
Бразилiя 67,5 88,6 70,3 73,5 70,1 67,3
Туреччина 33,0 36,7 30,9 40,4 45,9 49,7
Швефя 643,8 614,4 662,4 632,3 648,0 658,1
Джерело: складено за даними WIPO.
джують загальне зростання к1лькост1 м1жнародних наукових публкацш, особливо по кра'шах, що роз-виваються. Це багато в чому обумовлено не ткьки нарощуванням в них науково-техн1чного потенщалу, а й процесами штернацюнал1защ1 науки, у тому числ1 на основ1 розширення наукометричних баз. Водночас нав1ть м1ж розвиненими та найб1льш потужними кранами, що розвиваються, збер1гаеться значний розрив.
мщують виробництво або замовляють виготовлен-ня товар1в у державах, що розвиваються, що сприяе нарощуванню показника в останн1х. Це св1дчить про зм1ни в спещал1заци краш 1 географи високотехно-лог1чного виробництва. Генерування та використан-ня (для розробки шновацш) все одно залишаеться в розвинених кра'шах. Питома вага шших краш е вкрай малою.
Таблиця 6
Кшьккть наукових публюацш окремих краш свiтy (наукометрична база Scopus)
Кража Рiк
2000 2005 2010 2015 2016
США 347865 491213 583682 635127 601990
Ымеччина 86594 121171 147806 165845 164242
Франтя 62254 82969 106233 115687 112796
Япошя 97514 121403 126190 121840 121262
Великобриташя 99627 131188 168732 188882 182849
Дашя 9650 13112 18192 25697 25610
Шве^я 18867 24787 30196 38579 38702
Китай 47349 161947 336824 448221 471472
lндiя 24339 40456 79854 135092 138986
Бразилiя 14476 25899 50036 67064 68908
Швейцарiя 17740 25986 35190 43640 43031
Польща 13934 23624 30588 41644 42555
Пiвденна Корея 17869 37127 60728 79633 78660
Аргентина 5408 6926 10660 13060 12864
Чилi 2226 3996 7067 11299 12448
Мексика 6353 10985 15948 20488 21005
Сiнгапур 5769 10842 15590 19835 19992
Малайзiя 1621 3355 15740 26796 28546
Туреччина 8044 20576 32837 42843 44173
Джерело: SCImago Journal & Country Rank.
Окр1м наведених показнишв науково! резуль-тативност1, велике значення для цього мае оцшка обсяпв 1 р1вня (щодо загального обсягу експорту товар1в) високотехнолог1чного експорту то-вар1в. По св1ту в цкому такий експорт склав у 2015 р. -18,74% та зрш з 1586 млрд дол. США у 2005 р. до 2151 млрд дол. США у 2014 р. Основними експортерами високотехнолопчних товар1в е (2015 р., млрд дол. США): США - 154; Франщя - 104; Шмеччина - 186 Япошя - 94; Сшгапур - 131; Швденна Корея - 127 Китай - 554; Великобриташя - 69; Швейцар1я - 53, Малайз1я - 57. Для пор1вняння - високотехнолопч-ний експорт шших краш складае (2015 р., млрд дол. США): 1нд1я - 14; Бразил1я - 9; Польща - 13; Аргентина - 1,44; Чил1 - 0,53; Мексика - 46; Туреччина - 2,18 [9]. Разом з тим, ряд розвинених краш (наприклад, США, Япошя, Великобриташя, Дашя, Швещя) пере-
Проведений анал1з показав ландшафт побудови 1 готовност краш до ЕЗ. З огляду на значш величини розрив1в нав1ть м1ж розвиненими 1 найб1льш усшш-ними крашами, що розвиваються, можна говорити про розшарування св1тового господарства за кри-тер1ями генерування 1 використання нових знань. Б1льша частина знань 1 переваг в1д !х використання «належить» розвиненим крашам (1 частково потуж-ним крашам, що розвиваються). Розриви в знаннях стають базовою складовою асиметри св1тового господарства 1 визначають стратепчне положення краш.
Глобал1зац1я не забезпечуе ефективного подо-лання асиметричност! св1тового господарства, як 1 однаково доступне використання переваг досягнень науки 1 техшки населенням всього св1ту. Бкьше того, виникае питання: чи зац1кавлен1 розвинен1 кра!ни як суб'екти суперництва в реальному прогрей кра!н, що
розвиваються, у збкьшенш !х самост1йност1, коли мова йде про технолопчш переваги, людський каш-тал або компетенци б1знесу? Переваги, висок1 позици та економ1чна влада розвинених кра!н засноваш на збереженн1 пост1йного 1 зростаючого розриву в зна-ннях, 1х застосуванн1, здатност1 генерування. Ц1 крайни зац1кавлен1 у «викачуванн1» не ткьки природних, але й первинних штелектуальних ресурс1в. Розвинен1 кра!ни контролюють глобальш ланцюжки створення ц1нностей та шновацшш мереж1, керуючи процесами виробництва, поширення 1 використання знань.
Незважаючи на асиметричн1сть св1тового гос-подарства у сфер1 знань, представляеться необходим розглядати глобальний процес ста-новлення ЕЗ, розвиток ус1х 11 складових щодо св1то-системи в цкому. 1снуюча моза!чшсть в становленш ЕЗ у масштабах св1тового господарства може зникати по м1р1 того, як кра!ни, що розвиваються, будуть при-д1ляти б1льше уваги технолопчному прогресу 1 вдо-сконаленню систем науки, осв1ти та 1нновац1й.
«Ключем» до подолання асиметри в умовах ЕЗ е доступ до знань 1 специф1чних ресурав, напри-клад науково-досл1дно'1 1нфраструктури. Саме тому важливим фактором глобального становлення ЕЗ е процеси штернащонал1заци НДДКР, актив1зац1я на-уково-техшчного сп1вроб1тництва. Для подолання зростаючих розрив1в м1ж кра!нами в параметрах ЕЗ на м1жнародному р1вн1 необх1дним е виршення чис-ленних проблем шститущонального, шфраструктур-ного, 1нформац1йного та оргашзацшного характеру. З метою вир1внювання можливостей 1 формування ново! системи м1жнародних в1дносин, що в1дпов1-дае сучасним потребам, необх1дно стимулювати поширення знань. Це стосуеться всх форм циркуляци знань, 1 особливо мехашзм1в м1жнародного трансферу технолог1й. Водночас, особливе, якщо не винятко-ве, значення в цьому процеа належить 1КТ, шфор-мац1йним ресурсам 1 технолопям. Саме розширене застосування 1КТ, створення спкьно! науково! шф-раструктури, штегращя систем осв1ти можуть стати драйверами прогресивного розвитку глобально! еко-номши та швелювання кнуючих розрив1в м!ж кра!на-ми та регюнами. Завдяки новишм 1КТ глобал1защя може набути ново! якост та сприяти подоланню не-р!вносп кра!н у можливостях ! доступ! до знань.
ВИСНОВКИ
Сучасний сви1 знаходиться на пороз! комплек-сних трансформацш, пов'язаних з переходом до еко-номши знань. Це супроводжуеться зростанням р1вня асиметричност! глобального простору, що стосуеть-ся окремих складових ЕЗ, зокрема науки як голов-но! продуктивно! сили. Безперечно, це створюе ви-клик для м!жнародно! спкьноти ! вимагае розробки стльних заход1в поступового подолання розрив1в, насккьки це можливо. Особливо це стосуеться шд-
тримки розвитку кра!н, що розвиваються. Така шд-тримка мае набути нових форм, як би стимулювали !х власну активнiсть та гасили гостре суперництво з крашами-лкерами. Розробщ вiдповiдних заходiв плануеться присвятити подальшi дослiдження в цьому напрям^ придiляючи увагу, насамперед, питанням розвитку науки та освiти. Це буде напряму стосувати-ся й Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Kyrylych Kh. Problem of Uneven Economic Development of the World Economy: Essence and Causes. Intellektual Ekonomics. 2013. Vol. 7. No. 3. Р. 344-354.
2. Кравчук Н. Асиметри i дисбаланси глобального розвитку: щейно-теоретичш та фундаментальн основи до-слщження. Мiжнародна eKOHOMi4Ha полiтика. 2011. Вип. 1-2. С. 170-210.
3. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование : монография / Д. Лукьяненко, В. Колесов, А. Колот, Я. Столярчук и др. Киев : КНЭУ, 2013. 740 с.
4. Столярчук Я. М. Асиметрiя глобального розвитку: соцiально-економiчний вимiр : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.02. Ки!в, 2009. 34 с.
5. Дейнека Т. А. Асиметричшсть як iманентна влас-тивкть суперечностей свтово! економш та глобального сусптьства. Европейський вектор економiчного розвитку. 2017. № 1. С. 13-20.
6. Дейнека Т. А. Розбiжностi технiко-економiчного розвитку кра!н як причина суперечностей та асиметрм в системi сучасних мiжнародних вщносин. Европейський вектор економiчного розвитку. 2016. № 1. С. 42-50.
7. Rzayeva U. Asymmetric Changes in the World Economy. Journal of Economics and Finance. 2017. Vol. 8. Issue 3. Р. 39-46.
8. Поляков М. В. Економ^а знань: сутшсть, детермн нанти, глобальний ландшафт : монографiя. Днтро : Нова щеолопя, 2018. 688 с
9. The World Bank Group. URL: http://data.worldbank.org
10. World Intellectual Property Organization. URL: http:// www.wipo.int
REFERENCES
Deineka, T. A. "Asymetrychnist yak imanentna vlastyvist superechnostei svitovoi ekonomiky ta hlobalnoho suspilstva" [Asymmetry as an inherent property of the contradictions of the world economy and global society]. Yevropeiskyi vektor eko-nomichnoho rozvytku, no. 1 (2017): 13-20.
Deineka, T. A. "Rozbizhnosti tekhniko-ekonomichnoho rozvytku krain yak prychyna superechnostei ta asymetrii v systemi suchasnykh mizhnarodnykh vidnosyn" [Differences in technical and economic development of countries as a cause of contradictions and asymmetries in the system of modern international relations]. Yevropeiskyi vektorekonomichnoho rozvytku, no. 1 (2016): 42-50.
Kravchuk, N. "Asymetrii i dysbalansy hlobalnoho rozvytku: ideino-teoretychni ta fundamentalni osnovy doslidzhennia" [Asymmetries and imbalances of global development: the ideological, theoretical and fundamental principles of research]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 1-2 (2011): 170-210.
Kyrylych, Kh. "Problem of uneven economic development of the world economy: essence and causes". Intellektual Ekonomics. Vol. 7, no. 3 (2013): 344-354.
Lukyanenko, D. et al. Globalnoye ekonomicheskoye razviti-ye: tendentsii, asimmetrii, regulirovaniye [Global economic development: trends, asymmetries, regulation]. Kyiv: KNEU, 2013.
Poliakov, M. V. Ekonomika znan: sutnist, determinanty, hlo-balnyi landshaft [Economics of knowledge: essence, determinants, global landscape]. Dnipro: Nova ideolohiia, 2018.
Rzayeva, U. "Asymmetric Changes in the World Economy". Journal of Economics and Finance. Vol. 8. Issue 3 (2017): 39-46.
Stoliarchuk, Ya. M. "Asymetriia hlobalnoho rozvytku: sotsialno-ekonomichnyi vymir" [Asymmetry of global development: socio-economic dimension]: avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.02, 2009.
The World Bank Group. http://data.worldbank.org World Intellectual Property Organization. http://www. wipo.int
УДК 657.4
ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ АУДИТУ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИШСТВА:
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ
©2018
ЛУБЕНЧЕНКО О. Е., ПОГОРЕЛОВ Ю. С.
УДК 657.4
Лубенченко О. Е., Погорелов Ю. С. Предметна область аудиту зовнiшньоекономiчноí дiяльностi тдприемства:
методичш аспекти
Предметну область аудиту зовншньоеконом/чноi дяльностi тдприемства визначено як сукуптсть пов'язаних i взаемозумовлених господарських факт/в у сферi зовншньоеконом/чноiд'тльностi (ЗЕД) тдприемства. Надано елементи предметноiобластi аудиту ЗЕД тдприемства та визначено основнпитання щодогосподарськихоперацй в нй. Розглянуто правоветдфунтя та документальнезабезпеченняоперацй експорту-'мпортутовар/в та послуг, ризики операц/й експорту-'мпорту товар/в та послуг, показано особливостi ¡'хнього оподаткування та в/дображення у ф/нансовш звтностi тдприемства, розкрито особливостi експорту послуг, акцентовано увагу на суттевих питаннях, що потребують розгляду аудитором. Ключов'1 слова: п/дприемство, зовн/шньоеконом/чна д'тльшсть, аудит, товар, послуга, експорт, iмпорт, правове забезпечення, документальне забезпечення. Рис.: 5. Табл.: 1. Шбл.: 10.
Лубенченко Ольга Едуардiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, директор Нац/онального центру облку i аудиту, Нац/ональна академ/я статистики, облку та аудиту (вул. П/дг/рна, 1, Кию, 04107, Украна) E-mail: оlga.lubenchenko@gmail. com
Погорелов Юрiй Сергйович - доктор економ/чних наук, доцент, зав/дувач кафедри облку та аудиту, Полтавський нац/ональний техн/чний унi-верситет iм. Ю. Кондратюка (просп. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украна) E-mail: YSPogorelov@gmail.com
УДК 657.4
Лубенченко О. Э., Погорелов Ю. С. Предметная область аудита внешнеэкономической деятельности предприятия: методические аспекты
Предметная область аудита внешнеэкономической деятельности предприятия определена как совокупность связанных и взаимообусловленных хозяйственных фактов в сфере внешнеэкономической деятельности (ВЭД) предприятия. Представлены элементы предметной области аудита ВЭД предприятия и определены основные вопросы по хозяйственным операциям в ней. Рассмотрены правовое основание и документальное обеспечение операций экспорта-импорта товаров и услуг, риски операций экспорта-импорта товаров и услуг, показаны особенности их налогообложения и отражения в финансовой отчетности предприятия, раскрыты особенности экспорта услуг, акцентировано внимание на существенных вопросах, которые требуют рассмотрения аудитором.
Ключевые слова: предприятие, внешнеэкономическая деятельность, аудит, товар, услуга, экспорт, импорт, правовое обеспечение, документальное обеспечение. Рис.: 5. Табл.: 1. Библ.: 10.
Лубенченко Ольга Эдуардовна - кандидат экономических наук, доцент, директор Национального центра учета и аудита, Национальная академия статистики, учета и аудита (ул. Подгорная, 1, Киев, 04107, Украина)
E-mail: оlga.lubenchenko@gmail. com
Погорелов Юрий Сергеевич - доктор экономических наук, доцент, заведующий кафедрой учета и аудита, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка (просп. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина) E-mail: YSPogorelov@gmail.com
UDC 657.4
Lubenchenko O. E., Pohorelov Yu. S. The Subject Area of Audit of Foreign Economic Activity of Enterprise: Methodical Aspects
The subject area of audit of foreign economic activity of enterprise is defined as a set of connected and interrelated economic facts in the sphere of foreign economic activity (FEA) of enterprise. Elements of the subject area of audit of FEA of enterprise are presented and the basic questions on the economic operations therein are defined. The legal basis and documentary support of operations of export-import of goods and services, risks of operations of export-import of goods and services are considered, features of their taxation and reflection in the financial statements of enterprise are displayed, features of export services are disclosed, attention is focused on the essential issues that require consideration on the part of auditor. Keywords: enterprise, foreign economic activity, audit, goods, service, exports, imports, legal support, documentary support. Fig.: 5. Tbl.: 1. Bibl.: 10.
Lubenchenko Olga E. - PhD (Economics), Associate Professor, Director of the National Center for Accounting and Auditing, The National Academy of Statistics, Accounting and Auditing (1 Pidhirna Str., Kyiv, 04107, Ukraine) E-mail: olga.lubenchenko@gmail.com
Pohorelov Yurii S. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Accounting and Auditing, Poltava National Technical Yuri Kon-dratyuk University (24 Pershotravnevyi Ave., Poltava, 36011, Ukraine) E-mail: YSPogorelov@gmail.com
