CC BY
77
УДК 339.9
НЕР1ВНОМ1РН1СТЬ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КРА1Н СВ1ТУ ЯК ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТ1
©2018
ХАЛ1НА О. В.
УДК 339.9
Халша О. В. HepiBHOMipHicTb eK0H0Mi4H0r0 розвитку краж CBiTy як глобальна проблема cy4acHOCTi
Мета cmammi полягае в дотдженш HepieHOMipHocmi економ!чного розвитку крат ceimoeoio господарства, в оц/нц/ сучасного стану та глобальных проблем, що виникають в процеа розвитку ceimoeoio господарства. Розглянуто проблемы зростаючо! взаемозалежностi в глобальному ceimi. Об(рунтоеано актуальншь фундаментального дотдження феномена економ'тноi HepienoMipHocmi як складоеоi глобальных проблем сучасного ceimy, охарактеризована динамша поширення проблемы HepienoMipHocmi в географЫному та часовому просторi та розкрито причини ix загострення. Значнуувагу придшено анал'ву впливуглобальних проблем сучасностi на поглиблення проблеми HepienoMipHocmi економ!чного розвитку. На основi проведеного дотдження розкрито HoeimHi тенденцИта особливостi HepienoMipHocmi економ'нного розвитку кра'ш у сучасних умовах. Зокрема, розглянуто тенденцт до д'юлогу рвних культур i цивЫзацш для усунення суперечностей i розв'язання вищезазначених проблем з позицш ednocmi як матер'шльних, так i духовних засад iснування людства. Зазначено, що по Mipi розвитку ceimoeoi економши прогнозуеться виникнення нових глобальних проблем, якi здатт викликати поглиблення диспропорцШ у ceimoeoMy locnodapcmei, тому необх'1дне глобальне узгодження diu господарюючих суб'ект'ю у планетарному масштаб!.
Ключовi слова: HepieHOMipnicmb, економ!чний розеиток, глобальна проблема, ceimoee господарстео, глобал'ваи/я, нер!вном1рний розеиток. Рис.: 2. Табл.: 1. БШл.: 16.
Халша Ольга ВалерП'вна - кандидат економ!чних наук, доцент кафедри м'жнародноi економши та ceimoeoio господарства, Харжський нацю-нальний ynieepcumem 'мет В. Н. Карата (майдан Свободи, 4, XapKie, 61022, Украша) E-mail: olga.khalina@karazin.ua
УДК339.9
Халина О. В. Неравномерность экономического развития стран мира как глобальная проблема современности
Целью статьи является анализ неравномерности экономического развития стран мира, в оценке современного состояния и глобальных проблем, возникающих в процессе развития мирового хозяйства. Рассмотрены проблемы растущей взаимозависимости в глобальном мире. Обоснована актуальность фундаментального исследования феномена экономической неравномерности как составляющей глобальных проблем современного мира, охарактеризована динамика распространения проблемы неравномерности в географическом и временном пространстве и раскрыты причины их обострения. Значительное внимание уделено анализу влияния глобальных проблем современности на углубление проблемы неравномерности экономического развития. На основе проведенного исследования раскрыты новые тенденции и особенности неравномерности экономического развития стран в современных условиях. В частности, рассмотрена тенденция к диалогу различных культур и цивилизаций для устранения противоречий и решения вышеупомянутых проблем с позиций единства как материальных, так и духовных основ существования человечества. Отмечено, что по мере развития мировой экономики прогнозируется возникновение новых глобальных проблем, которые способны вызвать углубление диспропорций в мировом хозяйстве, поэтому необходимо глобальное согласование действий хозяйствующих субъектов в планетарном масштабе.
Ключевые слова: неравномерность, экономическое развитие, глобальная проблема, мировое хозяйство, глобализация, неравномерное развитие.
Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 16.
Халина Ольга Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина (площадь Свободы, 4, Харьков, 61022, Украинаj E-mail: oiga.khaiina@karazin.ua
UDC339.9
Khalina 0. V. The Uneven Economic Development of World Countries as a Global Problem ofthe Present
The article is aimed at analyzing the uneven economic development of world countries, estimating the current status and global problems arising in the development of world economy. The problems of growing interdependence in the global world are considered. Relevance of the fundamental research on the phenomenon of economic unevenness as a component of global problems ofthe modern world is substantiated, the dynamics of spreading the problem of unevenness in geographical and temporal space together with the reasons for their aggravation are disclosed. Considerable attention is paid to analyzing of influence of the global problems of modernity on deepening the problem of uneven economic development. On the basis of the carried out research, the new tendencies and features of the uneven economic development of the countries in current conditions are revealed. In particular, the author considers the tendency to dialogue of different cultures and civilizations towards elimination of contradictions and solving the aforementioned problems from the standpoint of unity of both material and spiritual foundations of human existence. It is specified that, as the world economy is developing, new global problems are prognosticated, which can cause deepening of imbalances in the world economy, therefore, a global coordination of actions of economic entities in terms of planetary scale is necessary.
Keywords: unevenness, economic development, global problem, world
economy, globalization, uneven development.
Fig.:2.Tbl.:l.Bibl.:16.
Khalina Olha V. - PhD (Economics!, Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, № N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: olga.khalina@karazin.ua
HepiBHOMipHicTb e найбкьш обговорюваною проблемою eK0H0Mi4H0r0 розвитку в усьому свт. У сучаснш науковш думщ глобальна не-piBHicTb e основною причиною посилення уваги до процеав глобалiзащI. Визначальними рисами глоба-лiзащI свтового господарства називають, з одного
боку, еволюцшшсть та посл^овшсть eкономiчного розвитку, а з шшого - його асиметричшсть та дискрет-шсть, тому на сучасному еташ вш розглядаеться як суперечливий, неоднозначний i нepiвномipний про-цес. Суперечливкть глобального eкономiчного розвитку обумовлена як дieю piзноcпpямованих його ма-
терiально-речових факторiв, так i зiткненням штере-сiв суб'eктiв глобально! економiчноi системи [1, с. 37]. У цьому сена Я. М. Столярчук шдкреслюе, що: «З переходом свiтового господарства на глобальну фазу розвитку зазначеш суперечностi, екстраполюючись на глобальну площину i набуваючи глобальних форм прояву, окреслюють такi головнi виклики - порушен-ня органiзацiйно-функцiональноi рiвноваги свiтового господарства та поглиблення соцiально-економiчноi асиметри краш свiту, що загрожуе людству систем-ними економiчними, полiтичними та екологiчними кризами, а також масштабними мiжцивiлiзащйни-ми силовими конфлштами [2, с. 76-77]. Багато вче-них, якi дослiджують глобалiзацiю, придкяють над-мiрну увагу 11 впливу на розвинут краши, особливо в Пшшчнш Америцi та бврош. Водночас недостатньо уваги придкяеться менш розвиненим регюнам свiту, в яких мае мкце величезна, зростаюча нерiвнiсть по в^дношенню до решти свiту. Але нерiвномiрнiсть - це глобальна проблема сучасного етапу розвитку, що взноситься до вс1х держав свггу (тiею чи iншою мiрою та в тш або iншiй формi). Наразi навiть найбiльш роз-винеш краши не мають чiтких i дiевих механiзмiв по-долання поширення нерiвномiрностi, що обумовлюе необхiднiсть подальших дослiджень у цьому напрямi.
Мета статт полягае в дослiдженнi нерiвно-мiрностi економiчного розвитку краш свггового господарства, в оцiнцi 11 сучасного стану та глобальних проблем, що виникають в процеа розвитку свиово-го господарства. Вагомий внесок у сучасну наукову парадигму нерiвномiрностi економiчного розвитку зробили шоземш дослiдники Д. Асемоглу, Е. Дуфло, П. Еванс, А. Лью1'с, Дж. Окампо, Дж. Раух, Т. Фр1д-ман та шш1 Проблему дослiджували також вггчиз-няш науковцi В. Геець, Н. Кравчук, В. Новицький, С. Оденко, Я. Столярчук [2], О. Бкорус [9], Ю. Пахо-мов, Д. Лук'яненко та iншi.
Проблема нерiвномiрностi економiчного розвитку поглиблюеться пiд впливом глобальних проблем сучасностi, та сьогодш '11 також можна визначити як глобальну. Це обумовлене тим, що виршення проблеми нерiвномiрностi стосуеться не пльки найменш розвинених держав, а i краш-л^де-рiв. Насл^дки, якi виникають вiд поглиблення проблеми нерiвномiрностi, негативно впливають на свиове господарство в цiлому та перешкоджають процесу формування единого свггового простору. Нерiвномiр-нiсть - це не ткьки економiчна категорiя, вона прони-кае i в iншi сфери, особливо в полiтичну, де не ткьки впливае на мiжнароднi полiтичнi вiдносини, але i ви-значае заходи, якi покликанi регулювати полiтичну та економiчну стабiльнiсть. З ще! точки зору кожна кра-1на затверджуе певну стратегiю та заходи, спрямоваш на регулювання нерiвномiрностi: державне втручання за допомогою прямих податюв i тендерiв або бкьш рiвномiрний розпод1л первинних ресурсiв.
РГзниця регуляторних стратегiй та заходiв щодо нерГвност окремих кра!н не е абсолютною. СвГто-ва eкономiка намагаеться визначити можливостГ та створюе спГльну мету регулювання. Вперше на глобальному piBrn мета подолання нepiвномipностi була включена в загальнi цш сталого розвитку (Sustainable Development Goals (SDGs)) у 2015 р. Мета 10 SDGs полягае у скороченш нepiвностi всepeдинi кра!н та мiж ними. Перше завдання мети 10 говорить: «До 2030 року поступово досягти i шдтримувати зростання доходiв нижчих 40 вГдсотшв населення на piвнi вище, шж у середньому». Друге завдання спрямоване на досягнення набагато бiльш амбГтно! мети: «До 2030 року розширити можливостi та сприяти соцiальнiй, eкономiчнiй та полiтичнiй iнтeгpацГi всiх, незалеж-но вГд вГку, статi, швалГдносп, раси, eтнiчного похо-дження, релт!, eкономiчного або Гншого статусу» [3]. Ц сфоpмульованi завдання ще бкьше пiдтвepджують першорядну нeобхiднiсть дослiджeння проблеми свь тово! нepiвномipностi розвитку як глобально!' та спо-нукае вчених до пошуку нових шляхГв ii виpiшeння.
ТГльки спираючись на велик масиви даних i пе-peдовi дослiджeння, можна пояснити добро-яшсш та нeгативнi сили, якГ змушують нерГв-номГрнГсть зростати i падати всередиш кра!н та мГж ними. Зпдно з прогнозами провГдно! консалтингово! компанГ! PwC (ПрайсвотерхаусКуперс), завдяки тех-нологГчному прориву до 2050 р. свита eкономiка зросте вдвГчГ. Економша Китаю стане найбiльшою, а на другому мкщ, цГлком можливо, виявиться 1ндГя. США вГдступить на 3 мкце. Економiка Мексики може стати бкьше, нГж британська або шмецька, а шГсть Гз семи найбГльших eкономiк свГту цГлком ймовГр-но займуть кра!ни, що розвиваються, як за темпами зростання випередять розвинеш кра!ни. Темпи зростання свГтово! економГки в найближчому май-бутньому будуть такими: до 2020 р. - 3,5%; у 2021— 2030 pp. — 2,7%; у2031—2040 pp. — 2,5%; у2041—2050 pp. — 2,4% [4]. Через демографГчш процеси та скорочення питомо! ваги працездатного населення в розвинених кра!нах !х темпи зростання Гстотно сповкьняться i фактично зрГвняються Гз загальносвГтовими — близько 2% на pix. Винятками стануть двГ пгантських за чисельнГстю населення кра!ни: Китай та 1ндГя, бо в цих кра!нах нинГшнГ цифри рГвня доходГв населення порГвняно низькГ (щодо середньосвГтових) i мають значний потенцГал для подальшого зростання.
Людство встигло звикнути до того, що у кра!н «велико! амки (G7)» майже немае конкурентГв, а за економГчною могутшстю вони завжди попереду. Але до 2050 р. кра!ни, що розвиваються, цГлком ГмовГрно наблизяться до розвинених, а внесок кожно! окре-мо взято! кра!ни у свГтовий ВВП Гстотно змшиться. Кра!ни 6С зазнають Гстотних втрат ц питомш вазГ сво!х нацюнальних економГк, але зросте роль кра!н, якГ знаходяться поки на периферГ! свГтового розви-
тку, зате володготь великим людським i ресурсним потенщалом (рис. 1). Перш за все, значними темпами розвиваються 1ндш, Швденна Корея, Iндонезiя, Бра-зилiя, Мексика, Малайзiя, Польща, В'етнам, Фшпш-ни, Саудiвська Аравiя, ОАЕ, 1ран.
У табл. 1 наведено рейтинг з перших 30 краш свиу за рiвнем ВВП у 2017 р. Перша п'япрка з най-б1льш розвиненою економiкою - це США, Китай, Япошя, Шмеччина i Великобританiя. У ц1лому, еконо-мiка Сполучених Штатiв значно випереджае iншi дер-жави за абсолютним обсягом ВВП. Порiвняно з мину-лим роком прирiст внутрiшнього валового продукту США склав 726 млрд дол. В1дрив в1д Китаю досяг 7 трлн дол. Украша знаходиться на 62 мкщ зi 188 кра-
ïh з показником ВВП 93,55 млрд дол. [5]. Смд зауважи-ти, що абсолютний показник ВВП виражае те, ск1льки всього ВВП створила краша, незалежно в1д кiлькостi il населення або паритету кушвельно'1 спроможностi.
Отже, свiтова економжа розвиваеться через певнi центри, як задають стандарти яккно-го розвитку краш, до яких повинш прагнути краши, що розвиваються. Результатом цих процеав вважаються такi причини нерiвномiрностi економiч-ного розвитку: нерiвномiрнiсть розподлу капiталу (вiн концентруеться переважно у розвинених кра'1-нах); вигiднiсть географiчного положення; ефектив-нiсть економiчних, полiтичних i соцiальних iнсти-
3,0
Ö4 2,5
н
н 2,0
а
1-
О
р m 1,5
ф
н
Т
ü 1,0
О
3
0,5
0,0
I.
I
I I Р
ГШ
I ■
Канада США
lталiя
Джерело: складено за [5].
Ымеччина Франтя ■ 2016 р. (оцiнка) ■ 2017 р. (оцiнка) ■ 2018 р. (прогноз) Рис. 1. EKOHOMi4Hi перспективи краУн «велико!' амки» (G7)
ВВП топ-30 краУн CBiTy у 2017 р.
Япоыя Великобританiя Кража
Таблиця 1
№ з/п КраУна ВВП, млрд дол. США № з/п КраУна ВВП, млрд дол. США
1 США 19284,99 16 1ндонез1я 1024
2 Китай 12263,43 17 Нщерланди 794,25
3 Япошя 4513,75 18 Туреччина 791,24
4 Ымеччина 3591,69 19 Швейцарт 665,48
5 Великобриташя 2885,48 20 Саудвська Арав1я 659,66
6 Франца 2537,92 21 Ыгерт 620,95
7 1нд1я 2487,94 22 Швецт 530,29
8 1тал1я 1901,67 23 Тайвань 524,84
9 Бразил1я 1556,44 24 Польща 495,39
10 Канада 1530,7 25 Бельпя 479,68
11 П^денна Корея 1379,32 26 Аргентина 447,83
12 1спан1я 1291,36 27 ТаТланд 428,76
13 Рос ¡я 1267,55 28 1ран 409,3
14 Австрал1я 1262,34 29 Австр1я 399,62
15 Мексика 1166,6 30 Норвепя 384,47
О
LU СП
О
О Q_
<
£2 <
LQ
О
< £
S
ш
Джерело: складено за [5].
туцш держави; рiзний ступiнь впливу розвинених i кра!н, що розвиваються, на загальносвiтовi процеси; науково-технологiчний прогрес [6, с. 53].
Очевидно, що проблема нерiвномiрностi кнуе давно, але саме на сучасному еташ розвитку свГтово-го господарства вона набула глобального характеру. Нерiвномiрний розвиток е невГд'емною складовою у процесi глобалiзацii та ушфжацц, вiн обумовлений тим, що швестици спрямовуються та накопичуються в окремих регюнах свiту, перевагами яких е запаси ресурав, якiсть робочо! сили, обсяги капiталу, демо-графiчна ситуацiя, а також географiчне положення. Нерiвномiрний розвиток - це невГд'емна ознака су-часноi економiки, що вГдображае тенденцiю до зосе-редження концентрацГ! капiталiв та iнвестицiй у пев-них регiонах [7, с. 129].
Усучасних умовах розвитку свиного господарства, пiд тиском процеав лiбералiзацii економiчних, полiтичних i суспкьних систем, основною причиною нерiвномiрностi економiчного розвитку вважають конкуренцiю мiж державами та шдприемствами, а точнiше, - нерiвнiсть можливо-стей та позицш суб'ектiв господарювання при укла-данш контрактiв [8, с. 11].
На глобальному рiвнi можна виокремити таю причини нерiвномiрностi економiчного розвитку кра-!н, як: демографiчний вибух (у розвинених кра!нах про-живае набагато менше людей, н1ж у крашах, що розвиваються); колошальна спадщина кра!н: як правило це кра!ни, що розвиваються (на свiтовому рiвнi ставлен-ня до таких краш з боку краiн-лiдерiв особливо гостро впливае на умови кооперацГ! мш ними); незважаючи на те, що на територшх кра!н, якi розвиваються, скон-центрована чимала кiлькiсть ресурав, прибуток вГд !х використання концентруеться в ТНК [6, с. 54].
Поглиблення процесу нерiвномiрностi в еконо-мщ спричиняе нерiвномiрнiсть у сощальнш та куль-турнiй сферах життя окремо! кра!ни, а посилаючись на 11 глобальний характер, можна сказати, що недо-броякiснi зрушення в економiчному, культурному чи полiтичному житт кра!ни можуть призвести до непе-редбачуваних наслiдкiв. Наслiдки, якi виникають через поглиблення процесу нерiвномiрностi розвитку, спричиняють вкрай негативний вплив на економши кра!н. Навiть найбкьш розвиненi економiки кра!н свiту е досконало не шдготовленими до боротьби з ними, отже, вплив цих насладив на краши з менш розвиненою економшою може бути згубним. Так, академш НАН Укра!ни О. Бкорус впевнений: «Нова глобальна цившзащя воiстину повинна стати цивш-защею самообмеження для багатих народiв, цившза-цiею ново!, не матерiальноi, а духовно! якост життя. Це i буде глобальною компенсацiею для Заходу. 1нак-ше свiт загине в глобальному конфлшп за виживання бГдних кра!н з багатими» [9, с. 143]. На думку деяких зарубiжних учених, «глобалiзацiя продовжуе бути
агентом iмперiалiзму» [10, с. 305] i нездатна подолати бiднiсть. Проблема бГдност та вiдсталостi е однiею з найактуальнших проблем сьогодення. Вiд ще! про-блеми потерпають кра!ни зi слаборозвиненими еко-номiчними, полiтичними та сощальними сферами. Переважно це краши Африканського континенту та Швденно! АзГ!. Бiднiсть цих регiонiв обумовлена вГд-сутнiстю у них природних ресурав, деяк регiони не мають навиъ достатнього обсягу питно! води, щоб забезпечити потреби свого населення, людських ре-сурав, тобто квaлiфiковaноi робочо! сили.
Можна вкзначити, що в бкьшосп регiонiв свiту рiвень бiдного населення скорочуеть-ся. Наступна дiaгрaмa демонструе еволюцго рiвнiв бiдностi за регюнами впродовж 1990-2016 рр. у % до попереднього року [11]. Найбкьш стaлi темпи по-долання б1дноста ми бачимо в Кита!, де з 1990 р. по 2016 р. частка б1дних знизилася на 72% та склала 12% [11].
Найменша частка бедного населення у весь до-слiджувaний перiод спостертаеться в бвропейсько-му та Центрально-Азшському регiонi. У кра!нах Африки на швдень вiд Сахари частка населення, яке живе нижче рiвня бкносп, у перiод з 1990 по 2010 рр. зростала, а станом на 2016 р. знизилася на 10%. Про-те, незважаючи на позитивну динамшу подолання бкносп, у найменш розвинених кра!нах вона все одно залишаеться на дуже високому рiвнi.
Щ проблеми загострюються в умовах сучасно! однополярно! оргaнiзaцií глобально! економки при домiнувaннi США. Попри велику рiзницю в рiвнi життя населення кра!н ядра i периферГ!, деякi зaрубiжнi вченi пов'язують розбудову бкьш справедливого свГ-ту Гз подальшим економiчним зростанням СхГдно! АзГ! [2, с. 270]. Китай, БразилГя, 1нд1я, 1ндонез1я, Гонконг, Сшгапур мають реальнГ можливостГ для того, щоб перспективш центри економГчно!, фГнансово! та технологГчно! влади змГстилися в бГк схГдного регГону.
Зростаюча нездатшсть багатьох кра!н наздогна-ти високорозвинеш кра!ни, соцГальна нерГвнГсть, що посилюеться в цих крашах, концентрують сощаль-ну напругу у свт. ЦГ явища, безперечно, не новГ, але при стихГйному ходГ глобалГзацГ! можуть вийти з-пГд контролю, дестабшзувати уряди Г кра!ни й навГть призвести до громадянських вГйн [12, с. 29-30]. Сут-нГсть економГчного розвитку кра!н полягае у яшсних Г структурних змГнах в !х економГках. КожнГй кра!нГ притаманнГ сво! особливостГ, свГй устрГй та свое уш-кальне населення, тому застосовувати досвГд Гнших кра!н у напрямГ економГчного розвитку можна, але адаптуючи його зпдно з вимогами конкретно! кра!ни.
ПомГтний розрив у розвитку стався у Х1Х сто-лить Якщо в 1820 р. 3ахГдна бвропа, ПГвнГчна Америка, Япошя, Австрал1я Г Нова ЗеландГя мали прибуток на душу населення, що перевищував середнш прибуток решти свГту приблизно в два рази, то тепер це сшввГдношення становить 7 : 1. ВГдмшностГ в тем-
■ 1990 I 2000 ■ 2010 И2016
Рис. 2. Еволюцiя рiвнiв бiдностi за регiонами
Джерело: складено за [11].
пах зростання в рiзних крашах призвели до того, що в наш час виробництво на душу населення Пшшчно1 Америки майже в 4 рази вище середньосвиового по-казника, а в Африщ - в 4 рази нижче. Решта свiту знаходиться мiж цими двома полюсами. Ця рiзниця виникла значною мiрою за останнi два столитя [13, с. 161]. Незважаючи на поглиблення процесу нерiвно-мiрностi розвитку краш свiту, загальнi тенденци роз-витку свiтовоi економiки е оптимiстичними.
Спираючись на прогнози розвитку свиювого господарства за версiею Оргашзаци Об'еднаних На-цiй, можна виокремити таи тенденци: економши розвинених краш продовжать розвиватися меншими темпами, шж це вказано у планi Сталого розвитку; потоки капiталiв до краш, що розвиваються, будуть недостатнiми для стабильного розвитку; свiтовий ВВП продовжить зростати; мае мшце тенденцiя до стабшзаци розвитку свiтовоi економiки [14].
Найбкьш авторитетною органiзацiею, яка на-дае прогнози подальшого розвитку свiтовоi економь ки, е Мiжнародний Валютний Фонд. За його даними можна виокремити таи тенденци розвитку свиового господарства: економiчна активнiсть у свт дедалi поширюеться (це обумовлено зростанням свиюво-го обсягу виробництва у 2017 р. на 3,7% порiвняно з 2016 р.); прюритетними завданнями для вах краш е проведення структурних реформ, спрямованих на шдвищення обсяпв виробництва; необхiдно спряму-вати економiчнi, полiтичнi, виробничi сили на забез-печення фiнансовоi стiйкостi; багатосторонне сшв-робiтництво е життево необх^дним для забезпечення вiдновлення свiтовоi економши [15].
Вирiшальна роль у розв'язанш глобальних проблем належить передуам мiжнародним органiзацiям, зокрема ООН. Саме вони виступають за лкв^ащю нерiвностi через вiдкриття розвинутими крашами
сво1х ринкiв для продукцil з краш, що розвиваються. Значна нерiвнiсть у розподкенш багатства в сучасно-му свт, жахливi умови, в яких живе ниш майже мь льярд людей, поширення мiжнацiональних конфлш-тш в окремих регiонах свiту та швидке погiршення природного середовища - це фактори, яю роблять сучасну модель светового розвитку нестiйкою. Су-часна свiтова економiка не враховуе штереси й осо-бливостi розвитку економк краiн «третього свiту», у тому чи^ культурнi й кторичш. Водночас кра'ши «третього свiту» спираються на власш нацiональнi та релтйш iнтереси, а не на мiжнароднi правовi норми, якi !м декларують.
Глобалiзацiя, яка, з одного боку, передбачае вза-емодiю, взаемопроникнення та взаемозалеж-нiсть краiн свiту, з шшого боку, ще бiльше поси-люе поляризацiю соцiально-економiчного розвитку краш. Це призводить до появи та загострення глобальних проблем. Краши, що розвиваються, меншою мiрою можуть забезпечити населення, яке постшно зростае, матерiальними та культурними цiнностями, надати освиу та гарантувати вiдповiдне працевла-штування. Безробiття е значною проблемою краш, що розвиваються. У пошуках роботи вони м^рують у бкьш розвинут краiни, де часто стають джерелом сощально! напруги [16, с. 41].
Отже, проблема нерiвномiрностi економiчного розвитку держав i регiонiв свиу наразi здобула статус глобально'^ вона поглиблюеться разом iз прогресом светового господарства в цiлому. У сучасних умовах людство потребуе цiлiсного та бкьш творчого мис-лення про економiчну реальнiсть для пiдтримки ста-бiльностi та добробуту в глобальнш економiцi, але для цього необх^дно створити адекватну глобальну поль тику, яка буде враховувати особливосп матерiальних i духовних засад розвитку кожно1 окремо1 краiни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Глобальна eKOHOMiKa XXI стол^тя: людський BMMip : монографiя / Д. Г. Лук'яненко, А. М. Поручник, А. М. Колот та iH. КиТв : КНЕУ, 2008. 420 с.
2. Столярчук Я. М. Глобальн асиметрп економiчного розвитку. КиТв : КНЕУ, 2009. 302 с.
3. Sustainable development goals. Goal 10: reduced inequalities. URL: http://www.undp.org/content/undp/en/home/ sustainable-development-goals/goal-10-reduced-inequalities/ targets/
4. The World in 2050. Will the shift of global economic power continue? URL: https://www.pwc.com/gx/en/issues/ the-economy/assets/world-in-2050-february-2015.pdf
5. World Economic Outlook, April 2018: Cyclical Upswing, Structural Change. URL: http://www.imf.org/en/Publications/ WE0/Issues/2018/03/20/world-economic-outlook-april-2018
6. Ермоленко О. О., Красноносова О. М. Теоретич-Hi аспекти формування просторовоТ асиметрп розмщення трудових ресурав в економщ репону. Регональна економь ка. 2013. № 1. С. 52-56.
7. Mackinnon D., Cumbers А. An Introduction to Economic Geography: Globalization, Uneven Development and Place. London : Prentice Hall, 2007. 376 p.
8. Гай-Нижник П. П. Лiбералiзм як фтософська, по-лiтична та економiчна теорiя: нарис кторп становлення та розвитку. Глея. 2014. Вип. 9 (88). С. 5-14.
9. Бшорус О. Г. Глобалiзацiя. Прийняти виклик часу. 6/че. 2000. № 12. С. 131-146.
10. Sutcliffe B. World inequality and Globalization. In Globalization and Economy. Vol. 1. Globalizing Markets and Capitalism / ed. by P. James, B. K. Gills. Los Angeles : Sage publications, 2007. P. 276-307.
11. Poverty reduction & equity. The Word Bank, 2017. URL: http://ieg.worldbankgroup.org/sites/default/files/Data/ reports/cpia_eval.pdf/
12. Богомолов О. Т. Мировая экономика в век глобализации : учебник. М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. 359 с.
13. Колодко Гж. Глобализация, трансформация, кризис - что дальше? М. : Магистр, 2001. 176 с.
14. World Economic Situation Prospects. UNO. New-York, 2017. https://www.un.org/development/desa/dpad/wp-con-tent/uploads/sites/45/WESP2018_Global_PR_R.pdf
15. Бюллетень Международного Валютного Фонда «Перспективы развития мировой экономики». Июль 2017. URL: http://www.imf.org/ru/Publications/WE0/Issues/2017/ 07/07/world-economic-outlook-update-july-2017
16. Безрукова Н. В. Сучасн проблеми глобальноТ економш. Науковий всник Полтавського ушверситету eKOHOMiKU i торгiвлi. Серiя: E^HOMi4Hi науки. 2011. № 6 (2). С. 39-42.
Bogomolov O. T. Mirovaya ehkonomika v vek globalizacH [Global economy in the age of globalization]. Moscow: ZAO «Iz-datelstvo «Ekonomika», 2007.
"Byulleten Mezhdunarodnogo Valyutnogo Fonda «Pers-pektivy razvitiya mirovoy ekonomiki»". July 2017. http://www. imf.org/ru/Publications/WEO/Issues/2017/07/07/world-eco-nomic-outlook-update-july-2017
Hai-Nyzhnyk P. P. "Liberalizm yak filosofska, politychna ta ekonomichna teoriia: narys istorii stanovlennia ta rozvytku" [Liberalism as a philosophical, political and economic theory: Essay on the history of formation and development]. Hileia, no. 9 (2014): 5-14.
Hlobalna ekonomika XXI stolittia: liudskyi vymir [Global economy of XXI century: human dimension] / D. H. Lukianenko, A. M. Poruchnyk, A. M. Kolot et al. Kyiv: KNEU, 2008.
Kolodko, Gzh. Globalizaciya, transformaciya, krizis - chto dalshe? [Globalization, transformation, crisis - what's next?]. Moscow: Magistr, 2001.
Mackinnon, D. and Cumbers, A. An Introduction to Economic Geography: Globalization, Uneven Development and Place. London: Prentice Hall, 2007.
"Poverty reduction & equity. The Word Bank", 2017. http://ieg.worldbankgroup.org/sites/default/files/Data/re-ports/cpia_eval.pdf/
Stoliarchuk, Ya. M. Hlobalni asymetrii ekonomichnoho rozvytku [Global asymmetries of economic development]. Kyiv: KNEU, 2009
"Sustainable development goals. Goal 10: reduced inequalities". http://www.undp.org/content/undp/en/home/sus-tainable-development-goals/goal-10-reduced-inequalities/ targets/
Sutcliffe, B. World inequality and Globalization. In Globalization and Economy. Vol. 1. Globalizing Markets and Capitalism / ed. by P. James, B. K. Gills. Los Angeles: Sage publications (2007): 276-307.
"The World in 2050. Will the shift of global economic power continue?". https://www.pwc.com/gx/en/issues/the-economy/assets/world-in-2050-february-2015.pdf
"World Economic Outlook, April 2018: Cyclical Upswing, Structural Change". http://www.imf.org/en/Publications/WEO/ Issues/2018/03/20/world-economic-outlook-april-2018
"World Economic Situation Prospects". UNO. New York, 2017. https://www.un.org/development/desa/dpad/wp-con-tent/uploads/sites/45/WESP2018_Global_PR_R.pdf
Yermolenko O. O., Krasnonosova O. M. "Teoretychni as-pekty formuvannia prostorovoi asymetrii rozmishchennia tru-dovykh resursiv v ekonomitsi rehionu" [Theoretical aspects of formation of spatial asymmetry of allocation of labour resources in the economy of the region]. Rehionalna ekonomika, no. 1 (2013): 52-56.
REFERENCES
Bezrukova, N. V. "Suchasni problemy hlobalnoi ekono-miky" [Modern problems of the global economy]. Naukovyi vis-nyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli. Ser.: Ekonom-ichninauky, no. 6 (2) (2011): 39-42.
Bilorus O. H. "Hlobalizatsiia. Pryiniaty vyklyk chasu" [Globalization. Accept the challenge of time]. Viche, no. 12 (2000): 131-146.
