CC BY
31
5. Гершун А., Горский М. Технологии сбалансированного управления. - М. : Олимп-Бизнес, 2005. - 416 с.
6. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент : учебник [для студ. ВУЗов]. - 2-ое изд. [доп.]. - М. : ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1998. - 416 с.
7. Шершньова З.С., Оборська С.В. Стратепчне управлшня : навч. поабник. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 384 с.
8. Редченко К.1. Стратепчний анашз у бiзнесi : навч. поабник. - 2-ге вид. [доповнене]. - Львiв : Вид-во "Новий Свiт. - 2000", "Альтшр. - 2002", 2003. - 272 с.
9. Хасис Л.А. Мировая розничная торговля: основные тенденции. - М. : Едиториал УРСС, 2004. - 80 с. _
УДК339.9:(33:0.61.2):339 Асист М.1. Петик; студ. Н.Я. Кунтий -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ФЕНОМЕН ГЛОБАЛВАЦП
Висв^лено розвиток глобалiзацiйних процеав у тепершшх умовах. Проаналь зовано сучасний стан мiжнародноi економши, враховуючи поступове зменшення ро-лi США та одночасне зростання економiчних потужностей краш Азп та держав "третього свiту". Розглянуто дiяльнiсть мiжнародних фiнансових органiзацiй та 1хню роль на сучасному етат розвитку св1тово'1 економiки.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, мiжнароднi фiнансовi оргашзацп, краши, що роз-виваються, "новi чемпiони".
Assist. M.I. Petyk; stud. N.Ya. Kuntyj - L 'viv NU named after Ivan Franko Phenomenon of globalization
In the article authors light up development of globalization's processes at the present conditions. The modern state of world economy, including the gradual diminishing of role of the USA and simultaneous growth of economic powers of Asian countries and countries of the "third world" is analyzed. Activity of international financial organizations and its role is examined on the modern stage of development of world economy.
Keywords: globalization, international financial organizations, developing countries, "new champions".
Останшм часом процеси глобашзаци значно актив1зувались. Глобаль защя е важливим аспектом сучасноi свiтовоi системи, одшею 1з найвпливовь ших сил, яка торкаеться вЫх сфер сусшльного життя. Деяк дослщники вба-чають у нш серйозну загрозу свгговш економiчнiй систем^ iншi - спосiб по-дальшого прогресу свггово" економiки.
Питання глобалiзацii активно дослщжують з друго!" половини ХХ ст., що пов'язано iз ютотним зростанням свiтовоi торгiвлi, активною дiяльнiстю мiжнародних фiнансових органiзацiй, нарощуванням економiчних потужностей крашами Aзii та Латинсько1' Америки, потребою об'еднання зусиль вшх держав для вирiшення глобальних проблем сучасностi. Питання глобалiзацii розглядаеться у працях вщомих зарубiжних вчених (Дж. Слглща, Х. Шумана, А. Тейта, Л. Клайна, Дж. Майера та ш.) та украшських (М. Долшнш, Д. Олесневич, I. Михасюк, А. Фшпенко, А. Гальчинський та iн.).
Бiльшiсть дослiдникiв зосереджуе увагу на причинах розвитку глоба-лiзацiйних процесiв, iхнiх основних перевагах i недолiках. Однак тепер особливо актуальне i недостатньо дослщжене питання сучасного стану таких про-цесiв, 1'хнього розвитку та особливостей в умовах свггово" економiчноi кризи.
Вперше термш мглобалiзацiям було вжито у 1984 р. у редакцшному ко-Mernupi "Wall-Street Journal" щодо рiшення М. Тетчер вщкрити iноземним банкам прямий доступ на фшансовий ринок лондонського Ст. До 1991 р. неолопзм "глобалiзащя" вживали лише з означенням "фшансова"[3]. З iнших джерел вщомо, що вперше це поняття вжив Т. Левпт у 1983 р. Вш охаракте-ризував цим словом феномен злиття pинкiв окремих продукпв, якi виробля-ють великi багатонащональш коpпоpацiï [8].
Пiд глобалiзащею pозумiють величезне збiльшення масштабiв свгго-воï тоpгiвлi та iнших процешв мiжнаpодного обмiну в умовах вщкрито1", ш-тегpованоï свiтовоï економiки. Мова йде не тшьки про традицшну тоpгiвлю товарами та послугами, але й про валютнi потоки, рух каппашв, перемщен-ня людей, обмш технологiями, шформащею, iдеями [7]. Глобалiзацiя - це тю-шша iнтегpацiя держав i наpодiв свггу, спричинена величезним зниженням цiн на транспортування i комушкаци та усуненням штучних перепон потокам товаpiв, послуг, кашталу, знань i (меншою мipою) людей через кордони [11].
Особливо активно глобалiзацiя вщбуваеться через мiжнаpодну торпв-лю базовими ресурсами економжи, особливо енеpгоносiями. Ще ширшими е ïï масштаби у фiнансовiй сфеpi. Капiталiзацiя свiтового ринку акцiй по вщно-шенню до свiтового ВВП за останш 20 pокiв збшьшилася майже в 10 pазiв i перевищуе 100 % [2]. Вплив американсько1' iпотечноï кризи на свггову фшан-сову систему значною мipою став наслiдком "сек,юpитизацiï" iпотечних кре-дитiв. Американська iпотечна криза показала, що глобалiзацiйнi процеси ю-тотно посилюють вpазливiсть нацiональних економiк i фшансових систем. Глобалiзацiя свiтовоï економжи призводить до дедалi бiльшоï штернащональ зацiï внутpiшнiх проблем нацiональних економж. В таких умовах криза в од-нiй кpаïнi може спричинити "ефект падаючого домiно".
Водночас зростае i пpотидiя глобалiзацiï - антиглобалiзм (альтер-гло-балiзацiя), оскiльки остання часто не приносить очжуваних вигод крашам. Незважаючи на те, що, зокрема, у крашах Латинсько1' Америки, Африки, гло-балiзацiя сприяе покращенню охорони здоров'я, розвитку громадянського суспiльства, вона все частше виявляеться в розмежуванш у свiтовому мас-штабi полюЫв надмipного багатства та злиднiв. Антиглобалiзм е течiю спря-мованою проти негативних аспеклв глобалiзацiï, зокрема проти домшування глобальних ТНК, поглиблення неpiвномipностi pозподiлу доходiв мiж бага-тими та бщними крашами тощо. Цей рух було започатковано у Францп 1998 р. (хоча його вияви спостер^али й рашше у свгговш iстоpiï), коли було створено громадську оргатзащю ATTAC (Association for the Taxation of Financial Transactions for the Aid of Citizens), що виступала за списання борпв крашам, що розвиваються та запровадження т. зв. "податку Тобша" - призна-ченого спрямовувати 0,1 % вщ уЫх фiнансових опеpацiй на боротьбу з бщ-нiстю i шдтримку економiк найбiднiших краш свггу [1]. За полегшення бор-гового тягаря для бщних краш виступае також мiжконфесiйний рух Jubilee-2000. Так, з 2001 р. проводять Свгтовий соцiальний форум, який е своерщним протиставленням економiчному форуму в Давос (Швейцаpiя). Але так чи шакше глобалiзацiя е невiд,емною частиною мiжнаpодноï економiки та сус-пшьного розвитку сучасного свiту.
Кра'ши i швидкозростаючою економкгою Отримують i кож ним роком все бшыие )ноземник ÍHFtecTiii(iíí, щп с при яг розвнтку комшшш них краТн
Основа росту «нових чемшошв» -швидке зростання економж держав, шо розвиваються, ВВП яких зросте вдв1ч1 за 8 poKÍB
ШОЗСМШ швестици
ВВП за паритетом кушвельно! спроможностз
30-
I I I I I
2004
Китай Бразилш
2005
200G
2007
2008
ыЫ
'2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
прогноз
Ihjíh □ РосЫ Мексика ■ Tiiiiii''
■ Kinaií Бразилш
1нд1я О Pocíh
Мексика ■ liiini'
* Аргентина, Египет, 1ндонез1я, Малай^я, Татанд, Туреччина, Чил1, Украша, ПАР
Рис. 2. Динамжа ВВП крат з швидкозростаючою економкою [6]
"Аргентина, t'гниет, [м Hint ííh. Ma. iaü lía, Taí.iAiLu, Туреччина, Чи.]i, > Kp:ä'ui, ПАР
Рис. 1. Динамка чистих прямих шоземних швестицш в кра'ти з швидкозростаючою економшою [6]
У 90-tí роки минулого столггтя у глобалiзацiйних процесах домшува-ли краши Заходу. Провiднi компани США, Японп, захщноевропейських кра-1н активно впливали, освоюючи новi ринки (вщ посткомунiстичних кра1н i соцiалiстичного Китаю до 1нди, швденно-схщно1 Ази та Латинсько! Америки), перетворюючись на глобальш транснацiональнi корпораци. Американсь-к та европейськ бiзнес-структури витрачали мшьярди доларiв на розвиток нових ринюв, а потiм використовували аутсорсинг та офшоринг багатьох промислових процесiв та послуг. Але останшми роками така модель глобаль зацп радикально змшилась: процес пiшов у протилежну сторону. Тепер вели-кi компани з кра'н, що розвиваються завойовують ринки розвинених кра'н, активiзуються процеси злиття i поглинання вщомих европейських i амери-канських фiрм як у фшансовому, так i в реальному секторах економжи. Наве-демо окремi влучнi приклади, що пiдтверджують сказане вище: Budweiser, виробник найпопулярнiшого в США пива, продано бельгшсько-бразильсько-му конгломерату; хiмiчна компанiя GE Plastics - Saudi Basic Industries iз Са-удiвськоl Арави; англо-голландська металургшна компанiя Corus - iндiйськiй Tata Steel, а автомобшьний пiдроздiл Tata викупив Jaguar у компани Ford [6]. Шд час сiчневого автосалону 2009 р. в Детройт було пом^но вiдсутнiсть таких вщомих автомобiльних брендiв, як Ferrari, Rolls Royce, Chrysler й активна участь дос невщомих компанiй з КНР - Brilliance, BYD. Отже, iз дедалi бiльшою впевненiстю можна сказати, що етап глобалiзацil тд домiнуванням США, що досягнув свого апогею за президентства Б. Клштона, завершився. Ще 20 рокiв тому "двигуном" глобалiзацil були США та краши Захщно1 Свропи. Нинi глобалiзацiйнi процеси активiзувались зi Сходу. Тепер правила гри диктуватимуть провщш держави Ази, i цiлком очевидно, що Китай може стати новим лщером свггово1 економiки.
У кра1нах, що розвиваються, значно зросло полггичне та нацiональне самоусвiдомлення елiт i суспiльства, а в державах утвердилась модель змщ-нення нацiонального суверештету i фшософи "полггично! наци". Водночас спостерпаемо протидiю з боку розвинених кра1н, спрямовану обмежити пре-тензи кра1н, що розвиваються, визначати "правила гри" на мiжнароднiй аренi.
Але незважаючи на всi перешкоди, компани з кра1н, що розвиваються, активно змшюють географiю продажу сво1х товарiв i послуг. Все бiльше еко-номiстiв дотримуються думки: термiн "краши з економiкою, що розви-ваеться" вичерпав себе [6]. Тепер бшьш адекватним i актуальним е поняття "швидкозростаючi економiки", або т. зв. "новi чемпiони", до яких належать таю держави, як Бразилiя, РоЫя, Iндiя, Китай (т. зв. група БР1К). "Новi чемш-они" - це навггь не держави, а компани, як виходять на мiжнароднi ринки на раннiй стади та кидають виклик сво1м конкурентам у свт. Багато нових фiрм за досить короткий час змогли стати вщомими брендами. Вони вже перетворились з компанш, характерною ознакою яких була дешева робоча сила на високотехнолопчш фiрми, яким притаманш висок стандарти управлiння та корпоративно! культури. Лише завдяки експорту на св^овий ринок можна конкурувати з лщерами ("старими чемпiонами"). Тiльки в такому випадку бренди зi швидкозростаючих кра1н можуть досягти рiвня сво1х конкурентiв iз США, Яиони, Свропи.
Разом з кыыастю крупинх компанш з краТн, шо розвиваються, зростас i'x актившсть на ринку М&А
Криза спричинрить сповшьнення економ1к краш Азн, але не рецеено
К|льк1сть операщи ii злиття i погл инань та компанш з краш. що розвиваються в списку Fortune 500
100
У /
/ J
Темни економ1чного зростання в крашах Азн
Китай 1ндш 1ндонезш В'стнам Oijiiiiiiiiiii Малайзм Швд. Кореи Гонконг Сшгапур Tai ланд Тайвань
■ 2009р. (прогноз) □ 2007р. Рис. 4. Темпи екопо.хйчпого зростання у кратах Ази [5]
199S 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
K'Lii.Kicj i, шоземних oncpaiiiu з поглинань i злиття компанш 3i списку BCG100 Юльгасть Koviiiaiiiii з кра'ш, шо розвиваються, в списку Fortune 500
Рис. 3. Актившсть компанш з кралн з швидкозростаючою економшою на ринку M&A [6]
Фшансова криза, розпочавшись у США i охопивши високорозвинеш кра1ни Заходу, лише сприяе зростанню i посиленню ролi держав 3i швидкозростаючою економiкою у процесах глобалiзацil та штернацюн^заци. За прогнозами Goldman Sachs, у 2030 р. майже половину росту свггового ВВП забезпечуватимуть чотири краши групи БР1К, а разом з шшими швидкозрос-таючими економiками вони подвоять загальний ВВП за 8 роюв [6]. Новi лще-ри мають досить амбiцiйнi плани на найближчi роки: близько 40 % iз них
планують кушвлю компанп з розвинено! кра!ни св1ту, провести к1лька злит-т1в чи поглинань для виходу на нов1 ринки. Варто пам'ятати, що бшьшють азшських ф1рм володдать значними фшансовими ресурсами або доступом до фшансування 1 планують фшансувати розвиток свое! д1яльност1 власними ресурсами. За ощнкою анал1тиюв, найбшьше переваг у цьому плаш мають б1з-нес-структури 1нди, Китаю, Роси.
Аз1я поки що лише на пороз1 економ1чно! кризи. Це дае шанс кра!нам цього регюну шдготуватися до можливих проблем, як виникнуть у 2009 р. За даними прогноз1в основних рейтингових агентств, темпи економ1ч-ного зростання в регюш змшюватимуться вщ 1 % (Тайвань) до 8 % (Китай), а загалом по Ази - 6,2-6,5 % [5] (рис. 4). Насамперед постраждають економжи тих держав, що залежать вщ експорту в США та кра!ни Евросоюзу, як якраз найбшьше постраждали вщ кризи (рис. 5). Вже в 2010 р. азшським кра!нам треба буде вир1шувати, як у майбутньому не допускати под1бних явищ. Один 1з способ1в - перетворення регюну на повноцшний економ1чний центр, здат-ний зр1вноважувати економ1чш коливання на Заходт Також пщшматимуть питання щодо створення сильно! регюнально! валюти, якою може стати, на нашу думку, китайський юань.
Найбмыпе вщ кризи постраждають невелик! держави, ям залежать вщ експорту в США та ее
Вщпошешм експорту до ВВП в крашах Лзп Янгапур Малайзм В'сгнам Тайвань ТаТланд Швд. Кореи Китай Фшптни 1ндонез1я
1НД1Я
Зовшшньоторговельний оборот скорочуеться, водночас обсяги ¡мпорту зменшуються швише, нш експорту
Змша обсяпв зовнштьоТ торпз.ш Китаю 40
30
20
-20
-зо
А f 0 й
А t / / \ Г А ¿ J
V 1
¥ л
1 i
V
ш
'01 '92 '03 '04 '05 '06 '07 '08 '09 '10 '11 '12 % до попереднього мкяця
Експорт 1мпорт
Рис. 5. Ыдношення експорту до ВВП в Рис. 6. Обсяги експорту та ¡мпорту кратах Ази [5] Китаю у 2008р. [4]
У сучасних умовах багато експер™ сприймають КНР як едину надда стабшзаци ситуацп [4]. Щороку ця кра'на мае дедалi бiльше значення в еко-номiчних i фiнансових процесах.
Тепершня економiчна кон'юнктура на фот свггово! фiнансовоi кризи та обвалу фондових ринюв певним чином стимулюе КНР до модернiзацii та перебудови власноi економiки та моделi ведення бiзнесу. Проте, попри всi устхи Китаю, 2009 р. буде одним Í3 найскладнiших для краiни. Вже тепер спостериаемо падiння експорту китайсько'' продукци (водночас обсяги iм-порту зменшуються ще швидшими темпами), (рис. 6), зростае безроб^я серед населення. Криза допомогла Китаю не допустити перерву економжи,
are тепер потрiбно проводити зaходи для стимулювaння економiчноï эктив-ностi, особливо тсля вiдпливу i згортaння iнвестицiйних проекпв бiльшiстю iноземних компaнiй.
Досi m держaву припaдaло лише 3 % кaпiтaльних iнвестицiй, решту зaбезпечувaв привaтний кaпiтaл. В сучaсних умовaх це сшввщношення повинно серйозно змшитися. Але потрiбно, щоб зa кш^йською влaдою до про-цесiв iнвестувaння долучився й бiзнес [4].
Ниш свгг переходить до етaпу нового iндустрiaльного стрибкa третiх ^ata. Для того, щоб конкурувaти з компгшям iз швидкозростaючими еконо-м^ми aмерикaнським i европейським фiрмaм потрiбно боротися зa середнiй сегмент ринку, оскшьки остaннiми рокaми корпорaцiï США i Свропи чaстiше цiкaвилися верхньою ринковою нiшею, якa подiбнa зa споживaчaми, спожи-вaчaм США i Свропи. "Новi чемпiоним стaли лiдерaми нa ринку зaвдяки мa-совому середньому сегменту ринку. Тшьки конкуруючи тут, можнa зaхисти-ти позици нa своему внутрiшньому ринку.
Поряд з iнтегрaцieю крaïн i використaнням полiтики вiльноï торгiвлi, що е безумовними озшгами сучaсних глобaлiзaцiйних процеЫв, водночaс зростae змогa повернення деяких ^ata (зокремa й високорозвинених) до политики протекцiонiзму. Зокремa мшютр торгiвлi США зaявив, що потрiбно змiнювaти тaктику в зовнiшньоекономiчнiй полгтищ держaви, бо лише зa до-помогою протекцiонiстських зaходiв США зможуть зaхистити влaсну про-мисловiсть, яга переживae тепер не нaйкрaщi сво1' чaси. Використaння про-текцiонiстських зaходiв можливе з боку ФРН - економiчного двигунa Свро-союзу. Kерiвництво крaïни для вiдвернення повномaсштaбноï рецеси збшь-шуе держaний борг, який може досягнути грaничноï межi 60 % ВВП, a дефь цит держaвного бюджету - вище 3 % ВВП. Економiчний спaд у Шмеччит (зa прогнозaми пaдiння ВВП у 2009 р. стaновитиме 0,8-3,0 % вщ рiвня погазни-юв 2008 р.) негaтивно вплине m економiки Фрaнцiï тa Iспaнiï, як знaчно зa-лежнi вiд експорту свое1' продукци у цю держaву (40 % фрaнцузького експор-ту припaдae нa ФРН) [13].
Kрiм того, в бaгaтьох крaïнaх посилюеться регулювaння ф^н^во:' сфери, що виявляеться у розширенш повновaжень нaцiонaльних ф^нсових оргaнiв. Передбaчaють тaкож посилення контролю з боку мiжнaродних еко-номiчних iнститутiв зa рухом кaпiтaлу для вщвернення спекулятивних aтaк нa вaлютнi ринки. Kерiвництво деяких крaïн посилюе контроль шд бaнкiвсь-кою системою, здшснюючи полiтику нaцiонaлiзaцiï бaнкiв. Ринковa кaпiтaлi-зaцiя нaйбiльших бaнкiв свгту зa остaннi пiвторa року зaзнaлa знaчного зни-ження (рис. V).
У Великобритaнiï проведено нaцiонaлiзaцiю iпотечного бaнку Northern Rock, держaвнa чaсткa у другому тайбшьшому бaнку крaïни Royal Bank of Scotland збiльшилaся до V0 %, проте, це не вiдновило довiри до aкцiй устaнови (котирувaння Royal Bank of Scotland стрiмко впaли нa 6 V %). В r^a^jï нгцд-онaлiзовaно третiй зa величиною ф^нсовий iнститут держaви - бaнк Anglo Irish Bank (AIB). У США плaнують розподiл унiверсaльного бaнку Citigroup нa Citicorp, який здiйснювaтиме звичaйну бaнкiвську дiяльнiсть i Citi Holdings,
що BÍ3bMe на себе найбiльш ризиковi фiнансовi активи Citigroup. З часом мож-ливий продаж Citi Holdings федеральним органам [14]. Влада Нiмеччини та-кож активно скуповуе частки в найбшьших приватних банках краши, як заяв-ляють про рекорднi збитки. Шмецьке керiвництво викупило 25 %+1акцш Commerzbank, 50 % акцш Нуро Real Estate, 3 % акцш Deutsche Bank [12].
Отже, в сучасних умовах поси-люеться роль i значення незалежност нацiональноï економши, активно1 участi уряду в економiчному життi краïни для пом'якшення наслщюв свь товоï економiчноï нестабiльностi. Гло-балiзацiйнi процеси також демонстру-ють консолiдацiю нацiональноï щен-тичностi у крашах, що виявляеться в побудовi стратегiй розвитку нащ-онально1' економжи та посилення акценту на досягненш полiтичного консенсусу серед оргашв влади. Найви-разнiше таю процеси вщбуваються у крашах Азп.
Сьогоднi одними iз головних сил глобалiзацiï е мiжнароднi фшансо-вi iнституцiï. Насамперед, це Мiжна-родний валютний фонд (МВФ) i Свь товий банк (СБ), посилюеться роль Свггово1" органiзацiï торгiвлi (СОТ). Часто дат оргатзаци застосовували по-милковi економiчнi теори для стабiлiзацiï економiчноï ситуацiï у крашах, що зверталися до них за допомогою. Так, полггика МВФ в Ази, тд час фшансо-во1' кризи 1997 р. спричинила, на нашу думку, ïï поглиблення (насамперед, в 1ндонези й Ташанда). Фонд було створено, насамперед, для того, щоб вщвер-тати та боротися з подiбними явищами. Той факт, що оргашзащя не впорала-ся зi сво1'м завданням, призвiв до перегляду ролi МФВ у регулювання св^ово1' валютно1' системи. До 1997 р. краши Ази досягли вражаючих темпiв еконо-мiчного зростання - мСхiдноазiйське диво". Проте не вс згадують, що держа-ви цього регiону досягли економiчного успiху не просто незважаючи на те що вони не виконували приписiв ВашинГтонського консенсусу, але саме тому, що дiяли всупереч 1'м.
Доктрина, вiдома як ВашинГтонський консенсус, була донедавна своерщним символом глобалiзацiï i тепер на засадах ще1* полiтики фактично Грунтуеться вся дiяльнiсть МВФ, i частково, й шших мiжнародних економiч-них оргашзацш. Термiн "ВашинГтонський консенсус" вперше вжив амери-канський економiст Дж. Ушьямсоном у 1989 р. У цш доктринi вiдображено впевненiсть у тому, що ринковий мехашзм працюе досконало, найважливiше мiсце вiдведено бюджетнш економи, приватизаци та лiбералiзацiï. Пол^ика консенсусу Грунтувалася на спрощенiй моделi ринково!' економiки, моделi
Morgan Stanley Credit Argicoie Credit Suisse Deutsche Bank Société Generale Barclays L" liiere dit Goldman Sachs BNP Paribas LBS Santa nder RBS J. P. Morgan HSBC Citigroup
0 50 100 150 200 250 300 млрд. дол. Q Рниковд каттшпзащя óhiikíb на
червень 2007p, ^Ринкова катталЬашя duiikíb на cinciib 2009р.
Рис. 7. Ринкова капiталiзацiя найбтьших баншв [14]
конкурентно! переваги, в якш щеально дiе теорiя "невидимо! руки" А. Смiта. Дослщження "Схщноазшського дива" наочно показують позитивний ефект впливу уряду на економжу кра!ни. Урядова полiтика вiдiграла важливу роль у тому, що кра!ни Схiдно! Азi! змогли впоратися одночасно з двома непрос-тими завданнями: заощаджувати та добре вкладати кошти. Нiякi iншi кра!ни не спромоглися так багато заощаджувати й так ефективно вкладати кошти!
Якщо полггика Вашингтонського консенсусу вимагала мiнiмiзувати роль держави, то в Схщнш Ази уряди допомагали формувати ринки i спрямо-вувати !хнiй розвиток [11]. Ринковi реформи пiд егiдою МВФ та СБ в Ла-тинськш Америцi фактично також провалилися i не принесли бажаного позитивного результату, незважаючи на незначнi усшхи.
Звичайно дiяльнiсть мiжнародних економiчних шститу^в принесла також i значний позитив у запровадження ринково! моделi оргашзаци еконо-мiки. Основна проблема МВФ та шших мiжнародних органiзацiй на сучасно-му етапi розвитку, яка затьмарюе !хнi успiхи - проблема управлшня. В бшь-шостi випадюв вони провадять полiтику дiлових i фiнансових кiл найбагат-ших iндустрiальних кра!н, незважаючи на те, що дiяльнiсть цих мiжнародних установ зосереджено переважно у кра!нах, що розвиваються. Пщхщ Фонду до кра!н, що розвиваються, часто нагадуе ставлення "колошального правителя". Кредит на умовах, що пропонують МВФ - це фактично вщмова вщ еко-номiчного суверенiтету (керiвництво установи нечасто щкавиться i бере до уваги думку кра!ни-позичальника). Мiжнароднi органiзацi! не представляють тих кра!н, яким вони служать (чи принаймш призначенi служити). У будь-якому випадку сучасна економiчна криза дещо вiдновила дiяльнiсть Фонду (табл. 1). На початку 2009 р. МВФ отримав кредит вщ Япони в обсязi 100 млрд дол. на один рш зi змiною продовження термiну до п'яти рокiв. Сума кредиту становить близько 31 % загального об'ему квот держав-членiв. Грошовi кошти плануеться використовувати для фшансово! допомоги кра-!нам, що найбiльше постраждали вщ свiтово! економiчно! кризи [15].
Однак, на думку багатьох вчених, кредити фшансово! шституци лише тдривають економжи тих кра!н, яким намагаеться допомогти. Вiдсотковi ставки е надто високими, а грошово-кредитна полiтика, рекомендована кра-!нам, протилежна до фiнансово! полггики, орiентовано! на економiчне зрос-тання. У тепершшх умовах, коли США, держави СС та iншi розвинеш кра-!ни шукають виходу з кризи через наповнення економжи дешевими грошима, МВФ нав'язуе кра!нам-позичальникам дiаметрально протилежну полiтику, що базуеться на жорстких монетарних принципах [10].
Табл. 1. Очщ уваш кредити eid МВФ [9]
Кра!на Обсяг кредиту Умови
Iсландiя 2,1 млрд дол. stand-by на стандартних умовах на 2 роки
Укра!на 16,5млрд дол. stand-by на стандартних умовах на 3 роки з урахуванням квоти 800 %
Угорщина 15,7 млрд дол. stand-by на стандартних умовах на 17 мшящв
Бiлорусь 2 млрд дол. stand-by на стандартних умовах на 2 роки
Пакистан 15 млрд дол. не визначено
Тепер постае питання реформування мiжнародних iнституцiй, щоб вони служили iнтересам всього людства, а не окремих краш. МВФ потрiбно ре-тельнiше розглянути власш помилки та не допускати !х повторення у майбутньому. Фонд повинен повернутися до свого початкового призначення - забезпечення коштами для шдтримання сукупного попиту краш, що потер-пають вiд рецеси.
Щороку серйознiше ставиться до критики на свою адресу i СБ. Рефор-ми, якi проводяться всерединi ще! установи, зосереджено на аналiзi дiяльнос-тi i виправленнi помилок у таких трьох ключових сферах: економiчному роз-витковi, економiчнiй допомозi взагаи та Банку зокрема, стосунках оргатзаци з крашами, що розвиваються.
Реформування потрiбне i в СОТ. Оскшьки часто в межах угод оргатзаци розвинен краши вимагають вщкритост ринкiв вiд краш, що розвиваються, i водночас не вiдкривають сво! ринки для продукци у виробнищш яко! останнi мають певн переваги (наприклад, продукцiя сiльського госпо-дарства, текстиль). Розвиненi краши не скасовують субсидiй промисловостi, i водночас вимагають таких дш вiд держав, що розвиваються. Реформування СОТ вимагае бшьш збалансованого ставлення до штереЫв кра!н-учасниць та запровадження чесних правил торгiвлi для всiх.
Нагальнiсть змш у мiжнароднiй установi ще раз шдтвердив черговий провал Дохiйського раунду переговорiв щодо зменшення субсидiй агропро-мисловому комплексу розвиненими крашами. Передбачалося, що Бразилiя, Iндiя та деяк африканськi краши отримають ширший доступ на споживчi ринки розвинених держав. Проте, представники США, СС, 1нди, Китаю та ш-ших держав-члешв так й не змогли досягти компромюу.
На нашу думку, реформування оргатзаци ускладнюеться тим, що кшьюсть держав-учасниць е надто великою (153 краши), щоб домовлятися щодо загальних правил св^ово! торгiвлi, адже це вимагае згоди вЫх кра!н-члешв. В такiй ситуаци мiжнародна торпвля все частiше буде регулюватися двобiчними угодами та створенням регiональних об'еднань, митних союзiв та iнших штеграцшних структур регiонального рiвня. За останшми даними СОТ зараз у свт дiе 179 регiональних торговельних угод.
Активiзуються процеси з окреслення контурiв т. зв. "велико! двадцят-ки" - 020 (США, Канада, Австралiя, Аргентина, Бразилiя, Китай, краши СС та ш.). Цей iнститут фактично вже замшив "велику сiмку" (07). На оргашза-цiю припадае 90 % свггового ВВП, 80 % свггово! торгiвлi i майже 70 % насе-лення. Одним iз основних досягнень тако! оргатзаци е створення Форуму фь нансово! стабшьност (ФФС), якому поряд з МВФ выводиться функцiя регулятора у монетарнш та валютнiй сферi. ФФС було створено у 1999 р. шсля Азшсько! кризи 1997-1998 рр. за шщативою мiнiстрiв фiнансiв i керiвникiв центральних банкiв краш 07. Остання зустрiч лiдерiв держав 020 наприкшщ минулого року у Вашингтон показала, що нi США, н iншi розвинутi краши не спроможн самостiйно вирiшувати всi реальнi проблеми свггово! економь ки, i фшансово! системи зокрема. Пiд час зустрiчi було прийнято рiшення за-лучити до Форуму представниюв краш iз швидкозростаючою економiкою. Основною функцiею установи е координащя та обмiн шформащею мiж нащ-
ональними фшансовими iнститутами та мiжнародними органiзацiями. Нова зустрiч представникiв 020 вiдбудеться в квггш 2009 р. у Лондош.
Отже, глобалiзацiя сама по собi не е нi доброю, ш поганою. Проблема криеться не в явишд, як такому, а у способах його реалiзацi!. Глобалiзацiю можна змшити на краще, i коли це буде зроблено, коли вс кра!ни, на якi вона впливае матимуть право голосу, тодi з'явиться змога того, що вона допоможе створити нову глобальну економiку, в якш зростання буде не тшьки стшкь шим, а й у якш плоди зростання розподшятимуть рiвномiрнiше [11].
Отже, феномен сучасно! глобалiзацi! характеризуються такими основ-ними аспектами:
• поступове зменшення рол1 США та високорозвинених кра!н Захщно! Свропи;
• змша напрям1в процешв глобал1заци;
• змша геопол1тичних центр1в впливу;
• активтша участь уряду в економ1чному жити держави;
• можлившть ширшого застосування протекцюшстських заход1в для захисту национально!" економши (незважаючи на протидш СОТ таким тенденциям);
• жорсткш1 принципи регулювання фшансово! сфери, зокрема руху кашталу;
«о
• поява компанш нового покол1ння з агресивною 1 ризикованою тактикою ве-дення б1знесу - "нов1 чемшони";
А • __и •• *
• нарощування економ1чних потужностеи кра!н 1з швидкозростаючою еконо-мшою;
• утвердження Китаю як нового лщера св1тово! економжи;
• полгтичне та нацюнальне самоусввдомлення кра!нами "третього свгту" свое! вагомост та рол1 у процесах глобал1зац1!\
Глобалiзацiя е складним та багатогранним процесом. Вона е важли-вою характеристикою та одшею iз найвпливовiших сил сучасно! свiтово! еко-номiки.
Л1тература
1. Антиглобализм. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ru.wikipedia.org/wiki/.
2. Гайдуцький П.1., Паливода К.В. Глобашзащя економiчно! рецесi! та фшансово! нес-табiльностi // Фiнанси Укра!ни. - 2008. - № 1. - С. 24-32.
3. Дерлугьяи Г. Конец прекрасной эпохи // Эксперт. - 2008. - № 40. - С. 42-45.
4. Завадский М. Как оседлать ураган // Эксперт. - 2009. - № 1-2. - С. 44-45.
5. Завдский М. Проблема-2009 // Эксперт. - 2008. - № 42. - С. 34-35.
6. Завадский М., Кокшаров А. Новый корпоративный порядок. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.expert.ua.
7. Иитрилигейтор М. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции // Проблемы теории и практики управления. - 2007.
8. Корольчук Ю. Консенсус як ознака глобашзаци/антиглобашзаци. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ji.lviv.ua/n19texts/consensus.htm.
9. Лаврииеико И. Конец суверенной экономики. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.expert.ua
10. Нобел1вський лауреат - УкраТш: обережно, МВФ!. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.dw-world.de/dw/.
11. Ст1глщ Дж. Глобалiзацiя та !! тягар : пер. з англ. - К. : Вид. дiм "КМ Академiя", 2003. - 252 с.
12. Сумленный С. Банки в штатском // Эксперт. - 2009. - № 3. - С. 26-27.
13. Сапир Ж. Изгнание из "рая глобализации" // Эксперт. - 2009. - № 1-2. - С. 24-26.
14. Ползучая национализация // Эксперт. - 2009. - № 3. - С. 10.
15. Япония поддержала МВФ // Эксперт. - 2009. - № 7. - С. 8.
