CC BY
14
2. Економпка УкраУни: десять рокiв реформ/ За ред. З. Ватаманюка та С. Панчиши-на. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 496 с.
3. Злупко С. Об'ективш передумови 1 нацюнальш особливосп формування украшсь-ко1 економ1чно'1 системи// Розбудова держави. - 1996. - № 6. - С. 46.
4. Коропецький I. - С. Дещо про минуле, недавне минуле та сучасне украшсько! економши. - К.: Либщь, 1995. - С. 13.
5. Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф. Економ1чна ютсря: Курс лекцш/ За ред. Б. Лановика. - 2-ге вид., перероб. - К.: В1кар, 2000. - С. 251-252.
6. Павлишенко М. Борони нас, Боже, вщ такого перехщного перюду// В1че. - 2001. -№ 12. - С. 59.
7. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. Нацюнальш економши в глобальному конкурентному середовищг - К.: Украша, 1997. - С. 7.
8. Поплавська Ж.В. Економша Украши. Курс лекцш. - Льв1в: ДУ "Льв1вська поль техшка", 1997. - С. 3.
9. Сакс Дж., Пивоварський О. Економша перехщного перюду: Уроки для Украши/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1996. - С. 7-10.
10. Юртвський В.М. Краши свггу: Довщник. - К.: Либщь, 1999. - С. 74-77.
УДК330.342.3:330.117"714" Доц. Г.Я. Антовська, канд. екон. наук -ЛКА
ГОСПОДАРСЬКА ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я ТА АРХ1ТЕКТУРА СВГГОВО1
ЕКОНОМ1КИ
Аналiзуються модель господарсько'1 глобалiзацii Центр-Периферiя та глобаль-них господарських процеав на нацiональнi економiки. Визначено важливють та не-обхiднiсть "вщкриття" украшсько'1 економiки.
H. Ya. Anilovska - LCA
Economic globalization and architecture of the world economy
The model of economic globalization "Centre-Periphery" and of global economic processes on national economies is analyzed. The importance and necessity of the "opening" of the Ukrainian economy is defined.
Господарська глобашзащя спричинилася до формування своерщно1" архггектури свiтовоi економжи, в якш чггко вимальовуються Центр i Пери-ферiя i3 вщповщним розподшом ролей. Центр представлений промислово розвинутими крашами, що входять здебiльшого в Оргашзащю економiчного i соцiального розвитку (ОЕСР, на початок 2000 р. - 29 краш). Решта свггу складае Периферiю, яка концентричними колами оточуе Центр. Тут теж е своя iерархiя, тобто дислокацiя в колах, що розташованi ближче i дальше вщ Центру. Картина нагадуе копершковську планетарну систему: чим дат вщ Центру, тим мхолоднiшем.
Центр - переважно краши ОЕСР.
НовГ шдустрГвльш держави: Пiвденна Корея, Тайвань, Гонконг, Та-iланд, Сiнгапур.
Краши з ринками, що розвиваються: Аргентина, Бразилiя, Китай, 1н-дГя, 1ндо^зГя, Мексика, Саудiвська Аравiя, Туреччина, ПАР.
Краши з перехщною економiкою: краши Схщно1" Свропи (Албанiя, Болгарiя, Угорщина, Польща, Румутя, Чехiя, Словаччина), краши, що утво-рилися тсля розпаду СРСР та Югослави.
Кра1ни, що розвиваються, промiжного стану - передуЫм мсировиннiм кра1ни, якi використовують надходження вiд експорту для розвитку (кра1ни ОПЕК, Швденно! Америки).
"Маргшальш" слаборозвинуп краши - переважно африкансыа.
У Цен^ зосередженi капiтали, iнформацiя i новi технологи. На Пери-фери знаходяться кориснi копалини, сировина, дешева робоча сила та значш ринки збуту готово! продукцп. Вiдносини мiж Центром i Периферiею базу-ються на ринкових засадах: бiльшу вигоду отримуе той, хто володiе бшьшою економiчною владою, важливiшими й дефщитшшими ресурсами. Тому цi стосунки е лише формально рiвноправними, а насправдi виражають шдпо-рядкованiсть Перифери Центру з уЫма випливаючими звiдси наслщками.
А вони достатньо промовистi й сумш. На 20 % населення планети (так званий "золотий мшьярд"), яке проживае в Центрi, припадае 86 % св^ового ВВП. I на таку ж кшьюсть населення у найбщшших кра1нах - усього 1 % [1, с.2]. Квштильний коефiцiент показуе разючий результат - 86:1.
Модель глобашзаци Центр i Периферiя подiляе багато економк™. I не лише представники краш "третього свiту", як, наприклад, iндiець Р. Котха-рi i сенегалець С. Амiн. Тако! позици дотримуються i голландець В. Вер-тхейм, i американець Дж. Сорос. Класик "третього свiту" С. Амiн вказуе на те, що глобашзм використовуеться високорозвинутими крашами для визиску кра1н, що розвиваються. Глобалiзм, на його думку, це "щеолопчний дискурс, покликаний легiтимiзувати стратегiю iмперiалiстичного капiталу" [2, ст.113]. Пiд останнiм вiн розумiе капiтал, спрямований на захоплення зовшшшх рин-кiв, трактуе його в душ теори економiчного iмперiалiзму.
Центр, на думку С. Амша, i надалi прагнутиме зберiгати домiнування на св^овому просторi за рахунок утримання п'яти монополiй [2, ст.113]:
• моиополл на иов1тт технологи;
• монополи та контролю за фшансовими потоками на глобальному р1вт;
• монополи на допуск до природних ресурс1в планети;
• моиоиоли на шформацш та мас-мед1а;
• монополи на зброю масового знищення.
Господарська глобашзащя, безперечно, - об'ективне й прогресивне явище, яке уособлюе соцiально-економiчний поступ людства. В перспективi вона мае забезпечити зростання свггового багатства й добробуту, бшьш спра-ведливий 1'х розподiл. Однак даний (початковий) етап глобашзаци, що охопив кра'ни з рiзними стартовими умовами, супроводжуеться значними виграша-ми одних i такими ж втратами iнших. Попри помiтну гуманiзацiю мiждер-жавних стосунюв, останнi залишаються корисливими, его'стичними. За-войованi монопольнi позици (i зазначеш амiновськi) ревниво охороняються, нiхто не мае намiру дiлитися нi з ким сво'м домiнуючим становищем та еко-номiчними вигодами. Це звучатиме ще переконливiше, якщо згадаемо, що основними провщниками господарсько! глобашзаци е приватш фiрми - ТНК, БНК, ТНБ, для яких основною метою залишаеться максимiзацiя прибутку. 1с-нування на перифери, тим бшьше на И зовшшшх колах, означае для краши небезпеку цшового визиску з боку "центральних" держав, консерващю вщ-сталостi, аж до втрати економiчноi незалежностi.
Все це безпосередньо стосуеться й Укра'ни. На нашу долю випало складне завдання: формування "вщкрито!" економiки, вихiд у свiтовий еконо-мiчний простiр в умовах "дикого" етапу господарського глобашзму. Тому слщ знати й зважати на небезпеки, як та!ть у собi цей процес.
На це додатково звернули увагу демонстраци представниюв кра!н, що розвиваються, та 1'х захщних прихильниюв, проведенi в Сiетлi (США), де проходив черговий раунд СОТ (Ычень 2000 р.) i Бангкоку (Та'ланд), де вiдбу-валася сесiя Конференци ООН з торгiвлi та розвитку (ЮНКТАД), (лютий 2000 р.).
До найважливiших загроз, що 1'х несе iз собою господарська глобашза-цiя, слiд вщнести:
• економ1чн1 втрати, що виникають 1з господарських контакт1в 1з сильтшими партнерами;
• небезпека вит1сиения на узб1ччя технолог1чного та соц1ально-економ1чного прогресу;
• шкщлив1 впливи глобальних господарських процешв на нап^ональну еконо-м1ку;
• обмеження можливостей держави щодо проведення автоиомиоi соц1ально-екоиомiчиоi пол1тики.
Вщносини мiж Центром i Периферiею е завщомо несправедливими. I це не лише тому, що ТНК прагнуть використати свое домшуюче становище на перифершних ринках, а й тому, що ринковi закони завжди дискримшують слабших. Низький рiвень продуктивностi пращ разом з надмiрною пропози-щею сировинних товарiв та товарiв з низьким ступенем переробки ставить
виробникiв слаборозвинутих краш у невигiдне становище на свгтових ринках. Тут спрацьовуе механiзм "ножиць цiнм, що базуеться на ефектi вщнос-них щн. Створюеться ситуацiя вартiсного "розриву" мiж готовою продук-цiею, високотехнологiчними товарами, як пропонуе Центр, i природними, сировинними ресурсами, що 1х здатнi поставляти "перифершники". В результат вiдбуваеться нееквiвалентне привласнення ресурсiв слаборозвинутих краш розвинутими. Пропозици щодо виправлення ситуацй, висунутi краша-ми "третього свпу" i поданi в програмi Нового свiтового економiчного порядку ще 1977 р., були вiдхиленi членами ОЕСР. Не прийнятий i Кодекс по-ведiнки ТНК. Це св^ить про те, що Центр не хоче вщмовлятися вiд сво!х економiчних привше!в, вiд збирання "ренти зi знедолених" [3, ст.105]. Це оз-начае й те, що в глобальному середовишд продовжуе дiяти право сильного, а також система подвшних стандартiв. До зазначених втрат слiд додати ще й вивезення iз слаборозвинутих краш прибуткiв (надприбутюв), що повсюдно практикуеться ТНК, штелектуальне знекровлення наци внаслiдок переманю-вання до Центру '^зюв", боргову кабалу, що виникае в результат штенсив-них запозичень, тощо.
Але це ще не вс злигоднi перифершного iснування. Ще страшнiшою е перспектива витюнення краши на узбiччя науково-техшчного та цившза-цiйного розвитку, консерващя вiдсталостi. Саме таку перспективу вщують слабким i пасивним державам закони глобального середовища. Конкурентна селекщя, яка працюе на внутрiшньому ринку, нещадно вибраковуе економiч-но та оргашзацшно слабкi пiдприемства. Те ж дiеться у свiтовому госпо-дарському простор^ але вже з крашами. I лише з ^ею рiзницею, що "перемо-женi" краши не банкрутують у звичному розумiннi слова (хоча зов-нiшньоекономiчний дефолт i е визнанням банкрутства), а приржаються на маргшальне животiння, на роль вiчного боржника. В умовах необережно! "вщкритосл" !х "економiчний простiр стае спустошеним i зайнятим шозем-ним, бшьш сильним капiталом" [3, ст.103].
I це не примара, а скорботна реальшсть багатьох краш свггу. Гене-ральний секретар ООН К. Аннан тд час вiдкриття 53-1 сесй Генерально! асамбле! (1998 р.) зазначив: "Мшьйони продовжують маргiнальне iснування у свгтовш економiцi, мiльйонам досвiд глобалiзацil не створюе жодних мож-ливостей, стимулюючи сили руйнаци та знищення" [4, ст.35]. До того ж тех-нологiчний та соцiально-економiчний розрив мiж цими крашами i розвину-тим Центром продовжуе зростати. Процеси мультиплжацй та акселераци прискорюють св^ову диференцiацiю та поляризацiю.
Врятувати вщ цього трагiчного майбуття може лише чгтке усвщом-лення небезпеки i проведення стимулюючо! науково-технiчноl полiтики, задь яння iнвестицiйно-iнновацiйноl моделi розвитку. Украша мае техшчт та ш-телектуальш можливостi для !х реалiзацil.
Не можна поминути увагою й шкiдливi впливи глобальних госпо-дарських процеЫв на нацiональну економiку. Включенiсть i "вiдкритiсть" економiки краши у свгтовий простiр наражае останню, як вже зазначалося, на
небезпеку стихшних та замiрених флуктацш потужних свггових хвиль, "дев'ятий вал" яких здатний спричинити велик господарськi руйнування.
Нестабшьшсть свггово! фшансово! системи стае дедаш небезпечш-шою. Саме про це б'е на сполох Дж. Сорос у сво'й книзi "Криза глобального каппашзму". Приборкання та впорядкування фшансово! стихи, на його думку, стае чи не першим важким випробуванням "вщкритого суспшьства". За-хiдний науковець Р. Буало зазначае, що сьогодш iснуе надзвичайно "заплута-ний свiтовий порядок", який чекае на "нового Кейнса" [5, ст.58]. Прогнозу-вання розвитку подiй на свггових ринках та розробка спещальних антикризо-вих заходiв, передусiм у фшансовш сферi, е абсолютно необхщними нинi для кожно! кра'ни, i особливо для кра'н з перехщною економiкою. Адже тут, крiм загально! нестабiльностi соцiально-економiчноi ситуаци, даеться взнаки вщ-сутнiсть рiзних амортизаторiв та автоматичних стабiлiзаторiв, напрацьованих у розвинутих кра'нах.
До сказаного додаеться ще одна проблема - обмеження можливостей держави щодо проведения автономно! соцiально-економiчноi полiтики. Вона мае два аспекти. Перший полягае у тому, що багато сучасних зовшшшх еко-номiчних процеЫв важко пiддаються урядовому контролю i впливу. Це, зок-рема, внутрiфiрмовий оборот ТНК, масоваш "припливи" й "вiдпливи" спеку-
лятивних капiталiв, валютнi штервенци фiнансових фондiв (типу соросiвсь-
* .
кого "Квантум"). Другий аспект зводиться до того, що, штегруючись у свгго-ве господарство, держава передае ряд сво'х повноважень мiжнародним органам. Певш види дiяльностi нiби випадають iз сфери нацiонального контролю i залишаються поза юрисдикцiею держави. Це добре видно на прикладi мит-ного законодавства. Правила ГАТТ/СОТ вимагають гармошзаци нащональ-них норм з мiжнародними, тобто пристання кра'ни на умови, що 1'х ставить ця оргашзащя. Змодельоваш пiд розвинутi економжи, вони не завжди вiдпо-вщають iнтересам менш розвинутих кра'н, таких як Укра'на. Ще О. фон Бю-марк говорив про те, що щеолопя вiльноi торгiвлi завжди була зброею силь-нiших нацш. I успiшно застосовувалась проти слабших.
Отже, загрози господарсько! глобалiзацii е достатньо серйозними й недооцшювати 1'х у жодному разi не можна. 1х потрiбно знати й намагатись 1м протидiяти, нейтралiзувати цi негативш впливи. I це не може служити аргументом проти активного включения кра'ни у свггогосподарсью процеси. За правильно! стратеги зовнiшньоекономiчноi дiяльностi можливо уникнути значних втрат ^ натомiсть, отримати значнi вигоди. Вони випливають iз учас-тi у мiжнародному подiлi працi, iз штеграци кра'ни у свiтове господарство.
Позитивш ефекти мiжнародного подту пращ вiдомi людству давно. Вони теоретично опрацьоваш класиками полiтичноi економii ще наприкшщ XVIII ст. А. Смiт, який вбачав у суспшьному подiлi пращ мапстральний шлях соцiально-економiчного розвитку людства, доводив також переваги мiжнародного подшу працi та мiжнародного товарообмiну. Вш сформулював
Для прикладу, Дж.Сорос оголосив у 1992 р., що данська марка впаде в щш й зробив штервенцш на 10 млрд дол. Уряд краши виявився безсилим протистояти цьому. Лише за два тижш Дж. Сорос заробив на цьому 2 млрд дол.
принцип абсолютних переваг, який i лiг в основу теори зовнiшньоï торгiвлi. Д. Ршардо доповнив його принципом вщносних переваг, зробивши тим зару-бiжну торгiвлю унiверсальним засобом зростання ефективност нащонально-го виробництва. Захiднi економюти Е. Хекшер, Б. Олiн, В. Леонтьев, П. Са-муельсон та деяк iншi вже в ХХ ст. створили багатофакторш моделi формування сучасних вщносних переваг. Не вдаючись у ïx аналiз, все ж зазначимо, що вони виявили та обгрунтували ефекти, що ïx отримуе краша вщ спещаль зацп на виробництвi капiтало-, праце-, матерiало- та наукомiсткиx товарiв. Прискорений розвиток свiтовоï торгiвлi - це зворотний бж невпинно зроста-ючого мiжнародного подiлу працi.
Першоосновою мiжнародного подшу працi виступають вiдмiнностi природно-клiматичниx умов, сформоваш структури виробництв та госпо-дарськi меxанiзми окремих краïн. Сьогодш до цього додаються темпи розвитку та застосування науково-техшчного прогресу, а також ефектившсть державно:' економiчноï полiтики. У наш час жодна iз краш свiту, навггь найроз-винутiша, неспроможна виробити вс необxiднi ш товари. Крiм того, вироб-ництво певних товарiв, замiрене лише на внутршнш ринок, було б неефек-тивним, оскiльки обмежешсть останнього не дозволяла б пщприемствам до-сягти оптимальних розмiрiв. До того ж у зв'язку iз подорожчанням сучасних наукових дослщжень жодна держава не в сташ забезпечити весь фронт НДДКР, а тим паче всеоxоплюючi фундаментальнi розробки. Сказане свщчить на користь активно!" участ кожно!" краши в мiжнародному подш працi, необ-xiдностi мiжнародноï взаемоди та спiвробiтництва у господарськш сферь
Цьому немае розумно1' альтернативи. Недостатня включешсть краши в зазначенi свггогосподарсью процеси прирiкае ïï на вщставання. Небезпечним вже е саме згаяння часу, нерiшучiсть та непослiдовнiсть у входженш в мiжна-роднi взаемозв'язки. Розумна поведшка полягае в тому, щоб максимально ви-користати можливост^ закладенi в мiжнародному подiлi пращ. А вони суттевг прискорення економiчного зростання та пiдвищення ефективностi нащонально1' економiки. Адже зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть у наш час стала невщ'емною частиною суспшьного вiдтворення. I це добре шюструе економiка Украши, в якш зовшшньоторговельний оборот опосередковуе 40-50 % виробництва ВВП*.
Базовим елементом, який формуе зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть держави, е саме участь у мiжнародному подш пращ. Для Украши це завдан-ня визначаеться як тдключення до мiжнародного подiлу працi. Воно не з простих: свiтовi потреби в товарах i послугах в основному забезпечеш, ринки подшеш. Тому вихщ нових краш, зокрема Украши, може вщбутися лише за умови, що будуть запропонованi або дешевшi, або крашд, або новi продукти. 1ншими словами, успix на зовнiшнix ринках забезпечуеться вщносними перевагами, як iснують i, якi ще потрiбно створити.
Першi кроки до свггових ринкiв Украша зробила й, на перший погляд, зробила устшно. Про це свщчить величина експортно1' квоти, яка вважаеться
* Так, у 2000 р. за рахунок експорту в Украш формувалося бшьше половини ВВП, у той же час понад 40 ввдсотшв ВВП витрачалося на 1мпорт. Див.: Внутршнш ринок ввдстае...// Урядовий кур'ер - 11 липня 2001 р. - C.2.
визначним показником включення краши в мiжнародний подiл працi. В 2000 р. вона становила майже 60 %, що е дуже високим значенням. Для по-рiвняння вкажемо, що цей показник для тако! "торговоГ держави, як Японiя, становить 11 %, для краш GC - 17 %.
Однак слiд взяти до уваги те, що нами передусгм експортуються нес-кладнi товари, зокрема сировиннг, якi в свгтг мають обмежений попит i реалг-зуються за вiдносно низькими цгнами. До того ж асортимент украшських то-варiв, якi здатнi пробитися на свiтовi ринки, досить обмежений. Тому пертур-бацiï, що часто виникають на цих ринках, можуть суттево позначитися на станi експорту загалом. А це через велику експортну залежнгсть здатне по-мгтно вплинути на стан економiки краши. Розрахунки, проведет Мшгстер-ством торгiвлi США, показують, що робота на експорт приносила прибутки на 30 % бгльшг, нгж вiд дiяльностi на внутрiшньому ринку, а заробгтну плату на 15 % вишу. Пгдраховано також, що експорт продукци на 1 млрд. дол. за-безпечуе появу в краïнi 22-25 тис додаткових робочих мгсць. У США, для прикладу, у 1985 р. експорт "створив" 7 млн. нових мгсць пращ [6, ст.33-34].
Отже, можна говорити про гснування "свггового доходу" - результату мiжнародного обмгну та спiвпрацi, який формуеться за рахунок створених у глобальному середовищг ефектгв масштабу та агломераци, рацiонального розподiлу та використання свггових ресурсгв (природних, людських, фгнансо-вих), мiжнародноï спецiалiзацiï та кооперування. Вгн е достатньо значним, що пгдтверджуе успгшний розвиток та зростання чисельностг ТНК i БНК, для яких мгжнародна арена стала живильним середовищем.
Боротьба за "свгтовий пиргг" стае дедалг гостргшою. Бгльшг шматки з нього отримують краïни, якг зумгли повнгше гнтегруватися у свгтову економг-ку, розгорнути активну дгяльнгсть на усгх напрямах господарсько!" сшвпращ. Вгд розмгргв цих шматкгв значною мгрою залежить нащональний добробут, можливостг економгчно1' динамгки.
Таким чином, успгшне "вгдкриття" економгки, штегращю краши в свг-тове господарство можна розглядати як самостгйний фактор економгчного розвитку. В умовах господарсько1' глобалгзаци вгдбуваеться поеднання ди, взаемодгя внутргшнгх та зовшшшх факторгв економгчного зростання. При цьому реалгзуеться тенденцгя посилення впливу на господарськг результати зовшшшх факторгв. Бгльше того, свгтогосподарськг тенденци стають все бгльш визначальними для розвою нацгональних економгк.
Украшське суспгльно-економгчне реформування ще бгльшою мгрою, нгж це стосуеться усталених ринкових економгк, вгдчувае потребу в зовшшшх "ресурсах розвитку". При гострому дефгцитг внутргшнгх кашталгв, техно-логгй, пгдприемництва та ш 1'х поповнення можна i потргбно здгйснити за рахунок свгтових ринкгв. Це й визначае важливгсть та необхгднгсть "вгдкриття" украïнськоï економгки.
Л1тература
1. Нащю звеличують великi цш 1 дша. Виступ Президента Украши Л. Д. Кучми у Верховнш Рад1 Украши 22 лютого 2000 року// Урядовий кур'ер. - 23 лютого 2000 р. - С. 2-4.
2. Хорос В. Глобализация и периферия// Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №12. - С. 111-118.
3. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. Нацюнальш економши в глобальному конкурентному середовищг - К.: Украша, 1997. - 237 с.
4. Фшшенко А. Модершзащя економши Украши в умовах глобал1заци// Вюник На-цiональноi академп наук Украiни. - 2000. - №1. - С. 34-43.
5. Мовсесян А., Огнивцев С. Транснациональный капитал и национальные государства// Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №6. - С. 55-63.
6. Мокш А. Регюнально-секторальна модель зовшшньо! штеграцп: передумови i стратегия реалiзацii. - Львiв: Коопосвгга, 1999. - 346 с.
Доц. С.С. Дикий - УкрДЛТУ
ПИТАННЯ ПОКРАЩЕННЯ ОБЛ1КУ В1ДХОД1В ТА ВТРАТ ДЕРЕВИНИ
Розглядаеться стан i шляхи вдосконалення шформацшно'1 бази eK0H0Mi4H0r0 аналiзу втрат сировини та матерiалiв i використання вiдходiв з метою комплексного використання деревно'1 сировини.
S.S. Dykiy - USUFWT Questions of improvement of the account waste and losses of wood
In article considers a state and perfection ways of information base of economic raw materials losses analysis and materials and elimination of wastes with view of complex use of arboreal raw materials.
Яюсть та повнота вивчення втрат сировини i матер1ал1в та використання в1дход1в багато в чому визначаеться станом iнформацiйноi бази. При анашз1 в1дход1в та втрат деревини використовуються бухгалтерська i статистична звггшсть шдприемств та об'еднань, репстри бухгалтерского облшу, дат опе-ративно-техтчного облiку i первиннi документи. Сукупнiсть наявноi еконо-мiчноi iнформацii, яка вiдображае затрати сировини та матерiалiв, утворення та використання вторинних матерiальних ресурсiв, наявшсть втрат повинна за-безпечити проведення глибокого аналiзу комплексного використання деревини з метою виявлення резервiв тдвищення ефективностi виробництва. Тому у комплекс проблем, пов'язаних зi зниженням втрат деревини, важливе мiсце займають питання покращення облiку вiдходiв та втрат деревини, а також звгг-ност про цi втрати як шформацшно1' бази економiчного аналiзу.
Слщ вiдзначити, що проблеми вдосконалення шформацшно1' бази ана-лiзу втрат i вiдходiв деревини взагалi не висвгглеш у спецiальнiй лiтературi, не надаеться "м достатньо!" уваги й у пiдручниках з бухгалтерського облiку та аналiзу господарсько!" дiяльностi Проте, в шформацшному забезпеченнi еко-номiчного аналiзу втрат сировини та матерiалiв е значш проблеми, якi ус-кладнюють дослiдження конкретних факторiв, що впливають на утворення втрат i використання вiдходiв деревини.
