CC BY
16
Рассмотрено влияние информатизации общественной жизни на состояние окружающей среды, в частности на экологию человека. Ставится цель привлечь внимание к отрицательным следствиям информатизации на экологию вообще и экологию человека в частности. Сделан вывод, что несмотря на отрицательные моменты при переходе к информационным технологиям, энергетические затраты значительно сокращаются, поскольку информационная деятельность - это деятельность по созданию порядка. Поэтому благодаря информатизации реально может начаться обратный процесс преодоления кризиса, в том числе и экологического.
Ключевые слова: экология, экологический и энергетический кризис, информационное общество, информационный взрыв, компьютеризация, виртуальнная реальность.
Skaletsky M.P. Overcoming of ecological problems is in the conditions of becoming of informative society
In this article the author examines the influence of informatisation of social life on the state of environment, in particular human being's ecology. The author aims to attract attention to manifestations of negative influence of informatisation on ecology in general and human being's ecology in particular. The author comes to conclusion that in spite of negative moments of transition to IT-technologies energetique expenses becomes lesser, because information activity is activity that creates the order. So, thanks to informatisation may begin the reverse process, which helps to overcoming the crisis in general and ecological crisis in particular.
Keywords: ecology, ecological and power crisis, informative society, informative explosion, computerization, virtual reality.
УДК 339.7 Доц. О.1. Бутенко, канд. екон. наук -
Свропейський утверситет, м. Черкаси
ВПЛИВ ПРОЦЕС1В ШТЕРНАЦЮНАЛ1ЗАЩ1, ШТЕГРАЦП I ГЛОБАЛВАЦП НА СВ1ТОВУ Ф1НАНСОВУ СИСТЕМУ
Проаналiзовано суть глобалiзацiйних процес1в у фшансовш сферц вплив про-цеав штернацюнатзаци, штеграци i глобатзаци на св^ову фшансову систему. Дос-лщжено основш причини сучасноi фiнансовоi кризи, зокрема вплив "доларизащГ свiтовоi економжи.
Ключовг слова: валютна криза, глобатзащя, доларизащя, штегращя, кредитна система, реформування, фшанси.
Постановка проблеми. Фшансова глобатзащя е наслщком 1 складником економiчноi штеграци, яка досить штенсивно розвивалася, починаючи з другоi половини ХХ ст. Проте багато складових частин фiнансовоi глобалiза-цп виникли як результат самоi фiнансовоi сфери, зокрема це зростання вшь-них грошових капiталiв i мотиващя iх перемщення мiж крашами, поява но-вих фшансових шструменпв, утворення стльних валют тощо.
Глобальна фшансова система розвиваеться на основi саморегуляцп, у вiдривi вщ нацюнальних юрисдикцiй, що спричиняеться до порушення балансу мiж економiчно ефективним i соцiально справедливим розвитком сус-пiльства, який прагнуть забезпечувати нацюнальш держави, тобто виникае суперечшсть мiж космополiтизмом капiталу i суверештетом нацiональноi держави як форми оргашзацп суспiльства.
За останнi десятилiття с^мкий розвиток глобальноi фiнансовоi сис-теми сприяв нагромадженню в ii рiзних компонентах кризових явищ. Згiдно з
аналiзом, який провели фахiвцi МВФ, з 1970 р. по 2007 р. у 37 кра!нах вщбу-лося близько чотирьохсот банювських, боргових i валютних криз. 1з них 42 виявилися кризами подвшними, а 10 - потршними [1, с. 5].
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Проблеми розвитку глобально! свиово! системи дослщжено у працях вiтчизняних учених В. Гейця, А. Гальчинського, Т. Ковальчука, В. Мщенка, Д. Лук'яненко, М. Швайка, А. Чухна, А. Фшшенка та iн. До зарубiжних дослiдникiв, що працюють над проблемою, належать Ж. Аттал^ Дж. Сорос, Д. Михайлов, С. Алексашенко, М. Абрамова, С. Сшьвестров та ш.
Зважаючи на те, що нишшня фiнансова криза е досить глибокою, а ll причини до кшця не розкритi, не применшуючи значення наукових розробок у сферi розвитку свиово! фшансово! системи, треба зазначити, що подальшо-го детального вивчення заслуговують питання майбутнього свиово! валюти, проблема "доларизацп", роль фiнансових шновацш, зокрема деривативiв, у розвитку свиово! фшансово! системи та iн.
Постановка завдання. Дослщити еволюцiю розвитку глобально! фь нансово! системи, сконцентрувавши увагу на основних проявах свгтово! фь нансово! кризи, що розпочалася у 2008 р.
Виклад основного матерiалу дослщження. Свiтова фiнансова система формувалася на основi мiждержавних домовленостей протягом столггь i поступово трансформувалася, долаючи ряд криз, проходячи послщовну лiбе-ралiзацiю i перерегулювання, у складну глобальну систему. Активiзувалися щ процеси пiсля Друго! свгтово! вшни, пройшовши такi етапи:
• 1944 р. - Бреттан-Вудська угода створюе пiслявоенну валютну систему на базi фжсоваиих обмшиих курив;
• 1973 р. - Вщмова вiд Бреттои-Вудсько! угоди i введения плаваючих курив валют;
• 1973-1982 рр. - десять роюв екон^чних потрясшь: рiзкi стрибки цш на иафту, шфлящя, високi процеитиi ставки, першi падшня баикiв-мiльярдерiв у США, масове кредитування крагн, що розвиваються (LDC), дефолт Мексики за мiжнародними борговими зобов'язаннями 1982 р;
• 1983-1992 рр. - економiчна i полiтичиа иестабшьшсть не слабшають; криза боргових зобов'язань LDC (дефолт Бразили i визнання Citicorp свое! поразки иа ринку LDC у 1987 р.), новий крах америкаиського фондового риику (1987), перюд рецесп в Cвропi, банювська криза i криза S&L у США, Угода у Маастрихт! (1991), "лопають" японсью екоиомiчиi i фiиаисовi "бульбашки" (1991), криза курсового мехашзму европейсько! валютио! системи, що позна-чився виходом з ие! Великобританй;
• 1994 р. - США рятуе Мексику в перюд кризи нацюнально! валюти (песо);
• 1997 р. - валютш кризи у Швдеииш Азп, дефляцiя япоисько! екоиомжи;
• 1999 р. - Свропа запроваджуе евро з початковим курсом $ 1,17 = € 1.0;
• 2000-2001 рр. - падшня акцш технолопчних та штериет-компаиш у кшщ 2000 р. ФРС знижуе процеитиi ставки з иадiею стимулювати америкаиську екоиомiку, що завдяки глобалiзацil еквiвалеитио допомозi вие! свгтово! економжи;
• 2008 р. - свгтова фшансова криза, яка охопила екоиомiку бiльшостi кра!н свь ту i яко! свiт до кшця ще ие змiг подолати.
Особливе значення для фшансово! глобатзаци мае перемщення кат-талу i3 кра!ни в кра!ну. Мiжнaродний рух катталу - найбшьш сильний фактор поглиблення фшансово! глобатзаци, зближення рiвнiв розвитку рiзних кра!н. На 70-80 % його зосереджено у розвинених кра1нах. Варто наголосити, що експорт катталу можливий лише за нaявностi у господарст кра!ни-ек-спортера значних грошових збережень (iнвестицiйних ресуршв), якi тшьки i можуть трансформуватися в каштал (внyтрiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй).
Економiчнa теорiя i господарська практика свщчать про очевиднi ви-годи штеграци ринюв кaпiтaлy. Кра!на, яка вщчувае тимчaсовi трyднощi у зв'язку з економiчною кризою, може отримувати позику за кордоном. На глобальному рiвнi мiжнaродний ринок кaпiтaлy дае змогу спрямувати заоща-дження для найбшьш ефективного i вигiдного 1х використання (вкладення). Водночас iнтегрaцiя ринку катталу може негативно впливати на нацюнальну економжу.
Основною передумовою штернацюнатзаци катталу е штернацюнат-зaцiя виробництва. Iнтернaцiонaлiзaцiя у фiнaнсовiй сферi вщбуваеться швидше, нiж iнтернaцiонaлiзaцiя у сферi виробництва. Процеси розвитку свь тового фшансового ринку, з одного боку, зближують i об'еднують окремi ринки, а з шшого - ведуть до 1х iзоляцil з метою вщгородження нaцiонaльних економiчних систем вщ негативного впливу вiльного перемiщення катталу. Прагнення до iзоляцil нaцiонaльних ринюв не може принести бажаних результата, осюльки суперечить процесу iнтернaцiонaлiзaцil свiтового госпо-дарства, яке вступило в нову стадш - стадш глобaлiзaцil.
Внaслiдок iнтернaцiонaлiзaцil економiкa набувае яюсно нового змiстy, а масштаби ll тaкi, що можна вести мову про формування глобально штегро-вано1 економiки. У цьому випадку теоретичне розмежування сегментiв свгто-вого ринку поступово втрачае свое значення. Зокрема, таку думку подшяе Д.М. Михайлов. Вщносно спiввiдношення кaтегорiй "свгговий ринок позич-кового кaпiтaлy" i "свiтовий фiнaнсовий ринок" вiн стверджуе, що термiн "свiтовий ринок позичкового катталу" за останш роки все бшьше стае не такими точним i суворим, яким вш був рaнiше. Пiдтверджyеться це тим, що вторинна торпвля фiнaнсовими шструментами не може бути повною мiрою пiдведенa пiд кaтегорiю позичкового катталу, яка свого часу була покладена в основу теоретичних дослщжень радянських економюпв. Те ж стосуеться i похiдних фiнaнсових iнстрyментiв, якi стали на початку та в середин 1990-х рр. невщ'емною частиною свiтового фiнaнсового ринку [2, с. 12-13]. Варто погодитися, що об'ектом економiчних вщносин на свiтовомy фшансовому ринку е не тiльки позичковий каттал, але й iншi шструменти, якi не можна звести до форми позиково! операци. На практищ постiйно вiдбyвaеться взаемне перекачування кaпiтaлiв, як предстaвленi у рiзномaнiтних формах, короткостроковi вклади трансформуються у середш i довгостроковi, поси-люеться сек'юритизащя, що проявляеться у зaмiщеннi традицшних банювсь-ких кредитiв емiсiею цшних пaперiв. Внaслiдок поступово втрачае свою зна-чимiсть правило тaемностi видшення за критерiем строковостi iнстрyментiв грошового ринку (до року) i ринку кaпiтaлiв (понад рiк).
Свiдченням величезноï взаeмозалежностi нацiональних фiнансових систем i фiнансовоï глобалiзацiï е нинiшня свгтова криза, яка свiдчить про на-явнiсть значних суперечливих процесiв, що виникли протягом останнiх деся-тилиъ. Академiк М.А. Швайка зазначае, що свгтова економiка протягом три-валого часу перебувае у глибокiй фшансовш i економiчнiй кризi, пов'язанiй iз невiдповiднiстю ïï валютноï системи сучасним вимогам. Найслабшою ланкою свiтовоï економжи е фiнансова система [3, с. 192].
Фшансова криза виникае не вперше. Але нинiшня мае своï особливос-тi: вона виявила передовым проблему реальних можливостей ринку, я^ не iснувало пiд час досить глибо^ кризи 30-х рокiв ХХ ст. На думку А. Гальчинського, саме цим нишшня криза вiдрiзняеться вщ Вели^ депресiï [4, с. 36]. Зараз, коли економiчнi процеси розвиваються бурхливими темпами, кож-на структурна частина економiки починае функцюнувати на основi власноï лопки, унаслiдок чого зростае турбулентнiсть економiчного простору. Глобальна криза, що розпочалася в 2008 р., зародилася 2007 р. в ^mpi свiтовоï економiчноï системи.
Вiдомi вченi, практики серед причин кризи називають недосконалють функцiонування кредитноï системи. Систематизуючи й узагальнюючи причини виникнення фшансових криз, можна видiлити основнi:
• асинхроншсть розвитку фiнансового й реального секторш економши;
• нехтування iнвесторiв системними ризиками на внутрiшньому i зовшшньому ринках;
• зростання дисбалансш мiж обсягами заощаджень та швестицш;
• тривала дефiцитнiсть поточного рахунку платiжного балансу через домшу-вання споживчого iмпорту й надмiрних платежiв за зовнiшнiм боргом;
• надання високоризикових кредитш iз використанням "плаваючих" кредитних ставок;
• надання швесторам неповно! або недостовiрноï iнформацiï;
• знецшення вартостi заставленого майна (насамперед нерухомостi).
Немае жодних сумнiвiв у тому, що саме поди у США стали тим триге-ром, який розкрутив ланцюг кризових явищ у свгшвш фшансовш система Виникнення нинiшньоï фiнансовоï кризи пов'язують iз нестандартними шо-течними кредитами (sub-prime mortgage), що е всього лише шструментами, яю самi по собi не можуть означати дiï. Проблеми виникали тодi, коли цi шструменти використовувалися неправильно: у межах проведения неадек-ватноï економiчноï полiтики людьми, яю не несли вiдповiдальностi за своï вчинки [5, с. 26]. Проте у 2008 р. криза з iпотечноï стала свгтовою, проявившись у всеосяжному скороченнi обсяпв виробництва, зниженнi попиту i цш на сировину, зростаннi безробiття. Фшансист Дж. Сорос зазначае, що шотеч-на "мильна бульбашка" стала лише спусковим механiзмом, який призвiв до того, що "лопнула" бшьша "бульбашка" [6, с. 1]. На думку А. Чухна, ця криза мае системний характер, пов'язана з яюсним станом розвитку продуктивних сил i перебувае на спаднш хвилi п'ятого великого циклу (за М. Кон-дратьевим). На вщм^ вщ попередшх криз 1929-1933 i 1971-1975 рр., яю вь дображали менш досконалi технологiчнi уклади, сучасна економiчна криза
вщображае особливост становления нового технологiчного укладу (нано- та бютехнологп, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи) [7, с. 5-7].
Cвiтовi втрати вщ фшансово! кризи у 2009 р. досягли 5 трл дол. США, що становить 160 бюджелв Укра!ни [8, с. 3]. Найважче фiнансово-економiчна криза вдарила по економiцi iндустрiальних, а не постiндустрiальних кра!н. Так, у Великобританп в розпал кризи спад ВВП у IV квартат 2008 р. скоротив (порiвняно з попередшм кварталом) на 1,5 %; в Нiмеччинi економiка впала на 0,5 %, у Нiдерландах - на 6 %. Темпи ж спаду економ^ у кра!нах iндустрiаль-ного типу були вiдчутнiшими. За тдсумками 2009 р., ВВП Латвп спав на 17,8 %, Литви - на 16,8 %, Естони - на 13,7 %, Укра!ни - на 14,1 % [9].
Як бачимо, свиова фiнансова криза була спровокована у США, саме тому !! пов'язують iз доларом. Як вважае академж М. Швайка, мiжнародна валютна система, пiдrрунтям яко! став долар, мае значш вади. Перетворення валюти одше! кра!ни в мiжнародну, причому без будь-яких зобов'язань i вщ-повiдальностi, надало цш кра!ш величезнi переваги у здшсненш кредитно! експансп, забезпечивши значнi можливост !! бiзнесменам не тiльки для злов-живань, а й для шахрайства (про що свщчить наведена вище схема - автор). Зняття обмежень, спрямованих на недопущения створення зайво! кшькосп грошей, стало провокувати шфлящю у свиових масштабах [8, с. 3].
Пюля обвалу в 1973 р. вщбувся перехiд на небезпечний паперовий стандарт (fiam money standart) Бреттон-Вудсько! системи. Кра!ни свиу не до-мовилися про створення ново! свиово! валютно! системи, цим i скористалися США, а долар став свиовою мiжнародною валютою. Тобто на зм^ золото-грошовiй систем^ яка мала механiзми саморегуляцп з тим, щоб не допустити випуску зайвих грошей, прийшла система, яка не мае таких механiзмiв. Кредитш грошi стали функцюнувати у вiдривi вщ золота, не маючи внутршньо! вартостi, позбавленi механiзму саморегулювання.
Доларизацiя поступово набирала обертiв, прискорюючись iз 1990-1992 рр., коли доларова маса набрала спекулятивних форм. До кризи 1997 р. вона була спрямована в кра!ни Швденно-Схщно! Азп, з 1998 р. по 2000 р. спекулятивш грошовi потоки спрямовувалися у сектор ТМТ (технологи, медiа та телекомушкацп), створивши так званий "хай-тек бум" та "бульбашки" на ринку акцiй. У 2001 р. лише 12 % з 636 млрд дол. США мо-нетарно! бази забезпечувалися золотом (у 1981-1990 рр. в середньому стано-вила 50 %, у 1979-1980 рр. по суп було повне забезпечення) [10, с. 219-220].
Пщтвердженням "доларизацп" свиово! економiки е той факт, що що-найменше п'ята частина свгтових товарiв оплачуеться в доларах. Значна час-тина кра!н зазнае впливу американсько! валюти: це кра!ни, що активно торгу-ють iз США (на щ кра!ни i США припадае до 40 % ВВП i до 60 % свиового експорту); кра!ни-сусiди США, валюти яких залежать вiд долара i стану еко-номiки США (Канада, Мексика); кра!ни, що зазнають значного впливу США i використовують долар США як нацюнальну валюту (Еквадор, Панама, Бер-мудськi острови [11-16]). Крiм того, долар залишаеться важливою валютою для формування мiжнародних резервiв центральних банкiв.
Протягом 4G роюв США використовують стaтyс долapa як основноï мiжнapодноï вaлюти з метою фiнaнсyвaння свого xpонiчного дефщиту бюджету, a тaкож pозмiщyючи серед iноземниx iнвестоpiв долapовi боргсга зо-бов'язaння. Безконтрольний випуск у свгг долapiв, отpимaння незaслyжениx доxодiв породжуе мapнотpaтство i пapaзитизм. США виробляють 2G % свгго-вого ВВП, a споживaють 4G %; нa чaсткy pеaльного сектоpa економжи прита-дaе 19 % ВВП, a та сферу послуг - 81 % [З, 19З]. Ц цифри е свщченням ^pa-зитизму, який pозвивaеться зa умови пеpеклaдaння своïx боpгiв, проблем нa iншi кpaïни. Як нaголошyе М. Шввй^, тоpгiвля вipтyaльними гpiшми стaлa нормою. Iгноpyвaвся той фaкт, що фiнaнсовi потоки все менше обслyговyвa-ли виробництво i розумне споживaння, a дедaлi бiльше зосеpеджyвaлось нa ф^нсовому обоpотi грошових зaсобiв i щнних пaпеpiв, дaвaли yчaсникaм цiеï пгантсь^ пipaмiди величезнi i незaслyженi прибутки [12, с. 111].
Про безпрецедентний дефщит бюджету США свiдчaть покaзники: з почaткy по липень фантового 2G1G р. було зiбpaно подaткiв до федеpaльно-го бюджету та суму 1,675 трлн дол., тодi як витpaти бюджету сгановили 9,27З трлн дол. Тобто мaйже зa сiм мiсяцiв aмеpикaнцi витpaтили в 5,5 paзa бiльше, шж нaдiйшло подaткiв. В Укpaïнi, яга пеpебyвaе нa дотaцiï у МВФ, це стввщношення стaновить 1 до 2 [З, с. 19З].
Економiчнi бyльбaшки виникли не тiльки в США, a й у бaгaтьоx ш-ших кpaïнax. Ситyaцiя yсклaднювaлaся тим, що пapтнеpи США нaгpомaдили величезнi резерви долapовиx aктивiв зa paxyнок торгового прибутку, не кон-вертуючи ïx у нaцiонaльнy вaлютy, не бaжaючи зменшити прибуток, уповшь-нити темпи економiчного зpостaння. Купуючи цiннi, боpговi пaпеpи тa кор-поpaтивнi облiгaцiï, оцiненi в долapax, пapтнеpи США, iнвестоpи сприяли pозбyxaнню бyльбaшок. США, використовуючи долap як резервну свiтовy вaлютy, змогли нaживaтися нaвiть нa друку своеï вaлюти. Скaжiмо, нa друку-вaння 100-долapовоï купюри США витpaчaють З центи, a отримують доходи 99,97 долapiв [З, с. 194].
Але й iншi пaпеpовi вaлюти не е кpaщими зa долap (щопpaвдa, вони не е свгговою вaлютою), оскшьки ïxня мaсa, як i долapa, тaкож не е зaбезпече-ною, свщченням чого е нинiшня ^roa евро, нестaбiльнiсть iншиx пaпеpовиx вaлют. Свiтовa вaлютнa кpизa веде до подaльшого нapощyвaння центpобaн-кaми тa ypядaми гpошовоï незaбезпеченоï мaси для виршення проблем усе-pединi своïx кpaïн.
Фiнaнсовa кpизa, якa pозпочaлaся у 2GG8 р., покaзaлa неефективнють iснyючоï свiтовоï фiнaнсовоï системи i це зумовлюе пошуки нових форм. Вapто зayвaжити, що пошуки новоï фiнaнсовоï apxiтектypи pозпочaлися ще таприкшщ 9G-x pокiв минулого столiття. У 1999 р. було створено Форум фь нaнсовоï стaбiлiзaцiï для обм^ iнфоpмaцiею, yдосконaлення мiжнapодного спiвpобiтництвa у спpaвi здiйснення фiнaнсового тагляду. Пpедстaвництво форуму було досить широким: предсгавники центpaльниx бaнкiв розвинених ^arn, €ЦБ, МВФ, Свiтового бaнкy, Бaнкy мiжнapодниx pозpaxyнкiв, Miжнa-pодноï aœ^a^ï pегyлягоpiв нa ринку цiнниx пaпеpiв тa iншиx оpгaнiзaцiй.
У китш 2009 р. на Лондонському самт "G-20" було прийнято ршен-ня про перегворення Форуму фшансово! стабшьносп в Раду з фшансово! ста-бшьносп, яка повинна розробляти рекомендацп i принципи для пiдготовки основних положень глобального фшансового регулювання, здшснення контролю за дiяльнiстю нацюнальних фiнансових систем. У перiод кризи проведено також i iншi важливi зустрiчi лiдерiв основних фшансових iнституцiй. На них особливу увагу придiляли реформуванню свиово! резервно1 системи.
На думку вчених, експансюшстська полггака США як свiтового лще-ра тд час обслуговування глобальних потоюв капiталу не пiдтверджуeться реальними намiрами нести фiнансову вiдповiдальнiсть за покриття глобальних фшансових ризиюв [13, с. 23], та щ можливосп, про що свiдчить нишш-ня криза, е обмеженими i не завжди ефективними.
У процеш пошуюв виходу iз глобально1 фшансово! кризи спостер^а-лися спроби окремих кра1н i регiонiв сформувати автономнi умови стабшза-цп власних ринкiв. Тобто бажання використати фшансову регiоналiзацiю як зашб убезпечення вiд глобальних криз i е вiдмовою вiд однополярного фшансового свпу. Досить предметно про це йшлося на самт "Азiя - Свропа" у Пеюш 24 жовтня 2008 р., де кра1ни АСЕАН, Китай, Японiя, Республжа Корея (у форматi 10 + 3) заявили про намiри створити репональш валютнi резерви у обсязi 80 млрд дол. Лiдери кра1н - членiв "ALBA" (Венесуела, Куба, Боль вiя, Нiкарагуа, Домiнiка + Гондурас) заявили про створення власно! едино! валюти - сукре - як противаги американському долару та про вщмову вiд нього шд час здiйснення взаеморозрахункiв [14, с. 3].
Глобалiзацiя вiдкривае можливостi для модершзацшних успiхiв, i во-на повинна бути регульованою. На думку росшського вченого В. Л. 1ноземце-ва, регулятором глобалiзацil повиннi стати уряди тих кра!н, якi виступають рецитентами фiнансових потокiв i нових технологш, тому що компанп i держави, як е експортерами технологш i капiталу, об'ективних причин абсолютно не защкавлеш в регулюванш свое! дiяльностi. У ньому повинш бути защ-кавленими тi, хто незадоволений. I тут юнують велик можливостi для кра!н, що розвиваються, удосконалювати свое законодавство i слщкувати за його виконанням не лише шоземними, але i сво!ми власними компаш-ями [15, с. 95].
Доцшьно також зауважити, що в умовах фшансово! глобалiзацil i зростання економiчноl взаемозалежностi мiж кра!нами нацюнальш уряди не можуть проводити абсолютно самостшну економiчну i грошово-кредитну по-лiтику. Нацiональнi уряди вимушенi враховувати вплив на свою економ^ зовшшшх факторiв, насамперед фiнансових. Найбiльш значущi iз них: ситу-ацiя на свггових ринках капiталiв, вiдтiк i надходження капiталiв у кра!ну, рь вень процентних ставок на провщних свiтових торговельних ринках тощо.
Дослщження багатьох учених переконують, що на сучасному етапi глобалiзацil свiтових господарських зв'язкiв розвиток фiнансового ринку, за дотримання певних умов, може стати каталiзатором розвитку економiки. За-безпечити виконання ще! ролi можуть вщповщш якiснi нацiональнi шститу-
ти. Основними функщями шститупв, якi можуть забезпечити ефективну роботу нацюнально! фшансово! системи, е захист i гаранпя прав власностi, змiцнення юридично! системи, боротьба з корупщею, полiпшення якосп фь нансово! шформацп, полiпшення корпоративного управлшня, розвиток пру-денцiйного регулювання i нагляду в банкiвськiй систем^ включаючи шдви-щення квалiфiкацiйних вимог до фшансових спецiалiстiв. Саме нерозвине-нiсть нацiонального фiнансового ринку для багатьох кра!н е головною причиною стагнацп !х економiки.
Висновки. Отже, розвиток економжи в ХХ1 ст. вiдбуваеться в умовах глобалiзацil фiнансового ринку. В майбутньому модель зовнiшньоекономiч-них вiдносин передбачатиме пришвидшення рухiв фiнансових ресурсiв у свь товiй економiцi. Укра!на не може перебувати осторонь сучасних процешв у фшансовш сфер^ якi е досить неоднозначними. А значить, фшансова система Укра!ни мае бути модернiзованою, щоб вiдповiдати свiтовим стандартам, протистояти новим фшансовим кризам. Сучаснi економiчнi реалп спонука-ють до нового осмислення багатьох глобальних проблем, зокрема до захисту вiд фiнансових ризикiв.
Л1тература
1. Сильвестров С.Н. Мировой экономический кризис и формирование новой архитектуры глобальной экономики / С. Сильвестров // Вестник Финансовой академии : междунар. те-орет. и научно-практ. журнал. - 2009. - № 2. - С. 5-11.
2. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок: тенденции развития и инструменты. / Д.М. Михайлов. - М. : Изд-во "Экзамен", 2000. - 768 с.
3. Швайка М.А. До питання про шляхи подолання свгтово! валюти i оргашзаци для управлшня нею м1жнародного банку / М.А. Швайка // Вюник економ1чно! науки Укра!ни : наук. журнал. - 2011. - № 1. - С. 192-200.
4. Шинкаренко А. В какой мир мы вступаем. Интервью с А. Гальчинским / А.В. Шинка-ренко // Эксперт - Украина : журнал. - 2008. - № 50. - С. 36.
5. Алексашенко С. Кризис - 2008: пора ставить диагноз / С. Алексашенко // Вопросы экономики : теорет. и научно-практ. журнал. - 2008. - № 11. - С. 25-37.
6. "Die Welt" - 14 жовтня 2008 р. - С. 1.
7. Чухно А. Сучасна економ1чна криза / А. Чухно // Економжа Укра!ни : полггико-еконо-м1чний журнал. - 2010. - № 1. - С. 5-7.
8. Швайка М. Свггова фшансова криза: причини виникнення та шляхи подолання / М. Швайка // Бангавська справа : наук.-практ. журнал. - 2009. - № 6. - С. 3-10.
9. Дзеркало тижня - 28 с1чня 2011 р.
10. Мягкий М.В. Перспективи i шляхи розгортання глобально! кризи грошей у ХХ1 сто-л1тт1 / М.В. Мягкий // Актуальш проблеми економ1ки : наук.-практ. часопис. - 2011. - № 5 (119). - С. 217-223.
11. Абрамова М. Влияние современного мирового финансового кризиса на национальные денежные системы / М. Абрамова // Вестник Финансовой академии : междунар. теорет. и научно-практ. журнал. - 2009. - № 6. - С. 12-16.
12. Швайка М. Запровадження свгтово! резервно! валюти як чинник посткризово! стаб1-л1заци свггових фшанав / М. Швайка // Актуальш проблеми економжи : наук.-практ. часопис. - 2011. - № 8. - С. 106-115.
13. Науменкова С.В. Проблеми подолання негативного впливу глобальних диспропор-цш та формування нового геофшансового мехашзму / С.В. Науменкова, С.В. Мщенко // Ф1-нанси Укра!ни : журнал. - 2009. - № 3. - С. 23-36.
14. Урядовий кур'ер. - 28 листопада 2008 р. - С. 3.
15. Модернизация России в контексте глобализации // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. - № 2. - С. 90-103.
Бутенко О.И. Влияние процессов интернационализации, интеграции и глобализации на мировую финансовую систему
Проанализированы сущность процессов глобализации в финансовой сфере; влияние процессов интернационализации, интеграции и глобализации на мировую финансовую систему. Исследованы основные причины современного финансового кризиса, в частности влияние "долларизации" мировой экономики.
Ключевые слова: валютный кризис, глобализация, долларизация, интеграция, кредитная система, реформирование, финансы.
Butenko O.I. Influence of processes of internationalization, integration and globalization on the world financial system
The article analyses the essence of globalization processes in the sphere of finance and the influence of the processes of internationalization, integration and globalization on the world financial system. The main reasons of contemporary financial crisis are investigated.
Keywords: currency crisis, globalization, integration, credit system, reforming.
УДК 331.25 Доц. 1.В. Форкун, канд. техн. наук; маЯстрант В.В. Долобанько -
Хмельницький нацональний ушверситет
СОЦ1АЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Дослщжено проблеми розвитку сощального захисту населення в сучасних умо-вах розвитку економжи Укра!ни, проаналiзовано та визначено основн проблеми нансового забезпечення системи сощального захисту.
Ключовг слова: сощальний захист, сощальн гаранта, сощальне страхування, сощальна допомога, фшансове забезпечення сощального захисту населення.
Вихщ укра!нсько! економ1ки з кризи законом1рно порушуе проблему невщкладно! перебудови сощально! сфери. Вона повинна стати ефективним сектором економжи й стимулом прискорення економ1чного прогресу. 1деться передушм про забезпечення реальних змш у задоволент власних життевих потреб населення 1 про потребу ново! сощально! пол1тики, яка припинила б поглиблення майново! диференщацп 1 зосередила б увагу не лише на захисп малозабезпечених верств населення, а й на його економ1чно активнш частит. Тому наявтсть д1ево!, ефективно! системи сощального захисту - це свщоцтво р1вня розвитку держави, його вщповщносп вимогам часу. Чим вищий р1вень життя члетв суспшьства, тим бшьш розвиненим може вважатися суспшьство.
Науков1 дослщження з питань розробки сощального захисту населення та його фшансування зробили в1тчизняш й заруб1жт вчет та фах1вщ, зокрема: В.А. Скурапвський, М.О. Солдатенко, Н.П. Борецька, М.Ф. Головатий, М.Б. Панасик, Т.В. Симигша, О.М. Палш, Д.П. Богиня, 1.Ф. Гшбиденко, О.А. Гр1шнова, Н.В. Дудша, С.П. Калшша, Т.М. Юр'ян, А.М. Колот, Ю.М. Краснов, 1.Д. Крижко та багато шших [2]. Визначаючи теоретичну та практичну щнтсть отриманих наукових здобутюв, потр1бно розум1ти, що вони потребують подальшого пошуку та виршення окремих проблем сощаль-но! захищеносп працюючих 1 непрацюючих та формування цшсного оргат-зацшно-економ1чного мехатзму !х забезпечення та фшансування.
