CC BY
16
Висновки та перспективи подальших наукових розробок. Досль дженi теоретичнi аспекти щодо виявлення та вивчення трансакцшних витрат у взаемоди шдприемства з ринковими шститущями будуть використанi у подальших дослщженнях щодо розроблення вщповщно! теоретично! бази - те-ори трансакцшних витрат, чинниюв, що впливають на !х формування, виок-ремлення з-помiж iнших витрат господарсько! дiяльностi, а також розроблення методик, спрямованих на мiнiмiзацiю трансакцшних витрат.
Лггература
1. Закон № 1775. - Закон Украши вщ 01.06.2000 р., № 1775-Ш "Про лщензування пев-них вид1в господарсько! д1яльност1".
2. Закон № 2181. - Закон Украши вщ 21.12.2000 р., № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платниюв податюв перед бюджетами та державними цшьовими фондами".
3. Декрет № 30-93. - Декрет Кабшету М1шстр1в Укра!ни вщ 08.04.93 р., № 30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандарт, норм 1 правил та вщповщальтсть за 1х пору-шення".
4. Закон УкраТни "Про захист прав споживач1в" (Роздш II, № 3161-1У (3161-15) вщ 01.12.2005.
5. Архиереев С.И. Трансакцшний сектор економши Укра!ни. - Харюв : ХФ Н1СД, 2003. - 56 с.
6. Коуз Р. Природа фирмы / Р. Коуз // Фирма, рынок и право / пер. с англ. - М. : Изд-во "Дело", ЛТД, 1993. - С. 33-53.
7. Ткач А.А. 1нституцюнальна економша. Нова шституцюнальна економ1чна теор1я : навч. поабн. - К. : Вид-во "Центр навч. лгг-ри", 2007. - 304 с.
УДК 338.49:339.1 Доц. А.В. Рибчук, канд. екон. наук - Дрогобицький
держаний педагогiчний утверситет iM. 1вана Франка
ФОРМУВАННЯ ШСТИТУЩЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ГЛОБАЛЬНОÏ ВИРОБНИЧОÏ 1НФРАСТРУКТУРИ
Розглядаеться процес формування шституцшного середовища глобально'' ви-робничо'' шфраструктури. Проаналiзовано ochobhï пiдходи щодо визначення ролi мiжнародних iнституцiй у регулюванш iнфраструктурних вiдносин у глобальнiй еко-номiцi. Доведено необхiднiсть широкого залучення iнституцiйних складових у фун-кщонуванш об'ектiв глобально'1 виробничо'' iнфраструктури. Встановлено, що глоба-льнi тенденцп розвитку св^ово'' економiки в сучасних умовах потребують вiд мiжна-родних оргашзацш вироблення узгоджено'' стратеги економiчного розвитку наць ональних економiк та залучення 'х до глобально'! виробничо'' шфраструктури.
Assoc. prof. A.V. Rybtchuk - Drohobych state pedagogical university
named after Ivan Franko
Forming of institution environment of global production infrastructure
The process of institution environment forming of global production infrastructure is considered in the article. The principal approaches concerning the determination of the role of international institutions in regulation of infrastructure relations in global economics have been analysed. The necessity of wide usage of institution components in the functions of global production infrastructure objects have been proved. It is set that global progress of world economy trends in modern terms need from international organizations in making of the concerted strategy of economic development of national economies and bringing in of them to the global production infrastructure.
Постановка проблеми. Потреба формування шституцшного середо-вища св^ово! економiки була зумовлена подальшою активiзащею процесу штернащоналiзащ! господарського життя, який, вийшовши за нацiональнi меж^ призвiв до потреби регулювання вЫе! системи мiжнародних економiч-них вщносин, зокрема й iнфраструктурних.
Аналiз останшх публiкацiй. Проблеми функцiонування мiжнародних шституцш ефективно дослiджують як в Укра!ш, так i за кордоном. Але пи-тання регулювання глобальних шфраструктурних вiдносин висвiтлено нена-лежно. За визначенням I. Стрелець, разом з технолопчним прогресом люд-ства "... формувався та розвивався шститущонаизм, який розглядав потенщ-ал суспiльства з точки зору його шституцшно! структури, причому особливо аналiзувалися технологiчнi аспекти сустльного виробництва..." [14, с.13].
Р. Заблоцька акцентуе на тому, що "створення таких мiжнародних ш-ституцш як МВФ та СОТ i збiльшення кiлькостi iнтеграцiйних угруповань у свт за останне десятилiття е найкращим прикладом зростання шститущаль заци свггово! економiки" [7, с. 39].
Аналiзуючи джерела iнвестування глобальних шфраструктурних об'еклв, В. Варнавський наголосив, що "участь мiжнародних фiнансових ор-гашзацш в реалiзацil iнвестицiйних проектiв сприяе бшьш широкому залу-ченню засобiв комерцiйних банкiв нацiональних iнвесторiв, урядiв" [2, с. 119]. Характеризуючи функци тако! мiжнародно! фшансово! шституци як МБРР, А. Фшпенко зазначае: "Бшьшють позик Свiтового банку використо-вуеться для фшансування iнвестицiй в шфраструктуру: транспорт, електро-енергетику..., водопостачання...." [15, с. 502].
Невиршена ранiше частина проблеми. В останшх публшащях з проблем розвитку св^огосподарських вiдносин та зовнiшньоекономiчного спiвробiтництва бракуе системного аналiзу функцiй основних мiжнародних iнститутiв у забезпеченш умов функцiонування об,ектiв глобально: виробни-чо! iнфраструктури.
Мета дослвдження полягае в тому, щоб проаналiзувати роль струк-турних елементiв мiжнародного iнституцiйного середовища у регулюваннi глобальних шфраструктурних вщносин.
Виклад основного матерiалу. Провiдну роль у формуваннi шституцшного середовища глобально! виробничо! шфраструктури виконують мiж-народнi оргашзаци ушверсального, економiчного та фiнансового типу. За масштабами свое! дiяльностi вони можуть мати глобальний, мiжрегiональний та регюнальний характер (рис. 1). Водночас потрiбно розрiзняти, з одного боку, прямий вплив мiжнародних iнституцiй на регулювання шфраструктурних вщносин на штернащональному рiвнi, що може здiйснюватися через розроб-лення конкретних програм, як забезпечують розвиток об,ектiв глобально! ви-робничо! iнфраструктури, а також завдяки фшансуванню мiжнародних ш-фраструктурних проеклв (МВФ, Група Свiтового банку, СБРР, СГБ). З шшо-го боку, функщонують мiжнароднi органiзацi!, якi побiчно впливають на створення та функщонування глобальних iнфраструктурних проектiв (ЮНЕСКО, СОТ, ГАТС, ОПЕК).
Рис. 1. Система шституцшного регулювання глобально'1 виробничо'1
тфраструктури
Центральним координуючим органом у системi ООН щодо регулювання економiчних та соцiальних вiдносин е Економiчна i соцiальна рада (ЕКОСОР). Найактуальнiшi та суперечливi економiчнi й сощальт проблеми, що виникають у межах свггового спiвтовариства розглядають, аналiзують та розв'язують в ЕКОСОР та !! пiдроздiлах. Поряд з цим вона здшснюе коорди-нацiю дiяльностi iнших досить впливових мiжнародних оргашзацш - МФВ, Свiтового банку, СОТ. Завдяки своему авторитетовi ЕКОСОР стала тим над-нацiональним органом, який також надае консультаци регiональним еконо-мiчним органiзацiям щодо подальшого вдосконалення системи мiжнародних економiчних вiдносин.
З метою безпосередньо! координацi! та розвитку системи свлогоспо-дарських вiдносин на рiвнi регiонiв створенi адекватнi регюнальш комюи ЕКОСОР, однiею з яких е Свропейська економiчна комiсiя (СЕК), що була створена ще у 1947 р. До !! складу, о^м европейських кра!н, входять США, Канада, 1зра!ль та азiйськi республжи колишнього СРСР. Прiоритетними напрямами дiяльностi СЕК щодо регулювання та координаци дiяльностi i розвитку об,ектiв регюнально! та глобально! виробничо! iнфраструктури вис-тупае енергетика й транспорт. Особливо актуальним це стало пiсля розши-рення СС до 27 кра!н, коли виникла об'ективна потреба модершзаци та будiв-ництва нових об'еклв автотранспортно! мережi, залiзничних колiй, морських та рiчкових портiв, аеропортiв. Завдяки дiяльностi СЕК та !! сшвпращ з СБРР та С1Б зазначеш об'екти розпочнуть свое функцiонування у найближчий час.
За умови подальшо! iнтернацiоналiзацi! та глобалiзацi! свiтово! еконо-мiки дедалi бiльше значення мають спецiалiзованi економiчнi органiзацi!, якi
здшснюють координащю дiяльностi у рiзних секторах свггового господарства. Серед таких - ЮН1ДО - органiзацiя ООН з промислового розвитку, основни-ми цiлями яко! е виконання координацшно! ролi у сферi промислового розвитку в межах системи ООН, сприяння економiчному розвитковi та сшвробггниц-тву на глобальному, регюнальному i нацiональному рiвнях; реструктуризацiя, оздоровлення та приватизацiя промисловост у кра!нах з перехiдною економь кою, iндустрiалiзацiя кра!н, що розвиваються, та усунення проблем з ресурсо-забезпечення; формування об,ектiв виробничо! шфраструктури. Останнш нап-рям е особливо актуальним для кра!н, що розвиваються, оскшьки вiн створюе перспективу для !хньо! швидко! штеграци у свiтове спiвтовариство.
Ефективне функцiонування об,ектiв глобально! виробничо! шфраструк-тури, !хнiй розвиток та модершзащя неможливi без шформацшно-комушка-цiйного забезпечення, оскiльки вiдповiднi технологи у сво!х традицiйних формах (пошта, телеграф), чи в сучасних (мобшьний зв'язок, комп'ютерний та ш.) сприяють отриманню потрiбно! iнформацi! для здшснення рiзних видiв шд-приемницько! дiяльностi та iнших сфер сусшльного життя. Функцiонування суспiльства знань [4, с. 236] потребуе реалiзацi! адекватно! концепци, яка е стратегiчним орiентиром дiяльностi ООН (ЮНЕСКО) на майбутне тисячолггтя.
З цiею метою було розроблено мiжнародну програму розвитку кому-нiкацiй (МПРК) ЮНЕСКО, основною метою яко! е сприяння розширенню ш-формацiйного обмiну шляхом вiльного доступу до шформаци. Так, зазначена програма сприяе формуванню, утворенню та реалiзацi! потенщалу засобiв ко-мунiкацiй в кра!нах, що розвиваються, через вщповщш шформацшно-кому-нiкацiйнi проекти. Здiйснюючи дiяльнiсть в iнформацiйно-комунiкацiйнiй сферi, ЮНЕСКО мае за мету усунути рiзницю мiж кра!нами, що розвиваються, перехщними економiками та розвиненими державами у !хньому доступi до вiдповiдних джерел шформаци. У межах МПРК здшснюеться фшансуван-ня iнформацiйно-комунiкацiйних проектiв, котрi забезпечують функцюну-вання об,ектiв глобально! виробничо! шфраструктури.
Вагомим шституцшним шструментом у межах свiтового сшвтовари-ства е ОПЕК як оргашзащя, що виникла на початку 60-х роюв минулого сто-лiття у перюд, коли в колонiальних кра!нах активiзувалися нацiонально- виз-вольнi рухи за контроль над нацюнальними запасами нафти i газу проти мiж-народних нафтових компанш. Нафтовидобувна полiтика ОПЕК зорiентована на захист нацiональних штереЫв кра!н-учасниць та !! значний вплив на фун-кцiонування свiтового енергетичного ринку. Реалiзацiя основних прiоритетiв здшснюеться завдяки використанню мережi нафтопроводiв та шших елемен-тiв транспортно! шфраструктури, яю в рiзнi перiоди енергетичних криз домь нували. Так, у 1970 р. було виведено з ладу Трансаравшський нафтопровщ, який щорiчно постачав iз Саудiвсько! Аравi! до Середземного моря майже 25 млн т нафти, i це негативно вплинуло на енергопостачання споживачiв.
Стрибок цш на нафту у 2005 та 2008 роках свщчить про те, що свггова нафтотранспортна та нафтопереробна шфраструктури не були готовi до швидкого зростання попиту в географи споживання нафти, де домшують Китай та Iндiя. У зв'язку з цим ОПЕК може розпочати штервенцш на ринку нафти тод^ коли !! цiна знизиться до менш шж 50 дол. за барель. Тому в та-
ких умовах ОПЕК, вдаодячи тимчасово з передових позицш енергетичного ринку, мае намiри сконцентрувати увагу на розвитковi нафтовидобувно! ш-фраструктури з перспективою повернутися як головний постачальник нафти у свт [13].
Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ) - глобальна мiжнародна оргашза-цiя, що здiйснюе регулювання торговельних вщносин мiж кра!нами та впли-вае на функцiонування свiтового ринку послуг, як надають об'екти глобально! виробничо! iнфраструктури. Торгiвля послугами в сучасних умовах ста-новить значну частину мiжнародно! торгiвлi, а сфера послуг ютотно впливае на економiчне зростання багатьох кра!н, забезпечуе зайнятють населення та створюе левову частку ВВП [1, с. 23].
Активiзацiя мiжнародно! торгiвлi послугами зумовлена науково-тех-нiчною революцiею та техшчним прогресом, що iстотно вплинуло на дивер-сифiкацiю системи послуг, !х iнтернацiоналiзацiю та можливостi надання i отримання в межах свiтового сшвтовариства. Новi види транспорту, засоби комушкаци створили небаченi перед цим умови для функщонування об,ектiв глобально! виробничо! шфраструктури. Сфера послуг у сучаснш економiцi охопила багато видiв дiяльностi, що надають не тiльки послуги традицшного типу, але й виробничого характеру (сервюне обслуговування виробленого продукту, транспортш та iнформацiйнi послуги тощо), тобто сфера послуг поступово стае структурним елементом глобально! виробничо! шфраструктури (рис. 2).
З метою регулювання системи мiжнародно! торгiвлi послугами у Ычш 1995 р. розпочала функцiонувати ГАТС - Генеральна угода з торгiвлi послугами. Особливий характер послуг, !хня непомiтнiсть та нематерiальнiсть, спе-цифiчнi засоби експорту створюють проблеми захисту нащональних ринюв послуг за допомогою митних заходiв. Оскiльки лiбералiзацiя торгiвлi послугами вщстае вiд торгiвлi товарами, то в сучасних умовах потрiбно зосереди-тись на розробленнi нормативних акпв регулювання процесiв надання - отримання шфраструктурних послуг у свгговш економiцi.
бри тан ¡я
■ Послуги дсржави ■ Транспорт, складське господарство, комушкаци
□ Ос в ¡та, сторона эдоров'я, сошальне обслуговування ■ Торпвля, закладн громадського харчування, готсльнс господарство О Фшанси, страхування, нерухом1сть, д1лов1 послуги
Рис. 2. Галузева структура сфери послуг окремих крат за 2004р. [6, с. 46]
Мiжнароднi Ba^THO^ÎHaHCOBi та кредитнi органiзацiï покликанi ви-конувати координуючу роль у процес функцiонування свггового господар-ства, i особливо в перiод регiональних та глобальних фiнансових криз. Тому ixra дiяльнiсть мае бути спрямована: по-перше, на регулювання та досягнен-ня стабшьносл валютно-розрахункових вiдносин; по-друге, вони мають ви-конувати функцiï щодо налагодження валютно-платiжних вiдносин мiж уЫма краïнами; i по-трете, зростае значення мiжнародних фiнансових органiзацiй у вивченш та узагальненнi iнформацiï про тенденцп розвитку фiнансового сектора свiтовоï економiки.
Бреттон-Вудська конференцiя 1944 р. заклала шдвалини для форму-вання стратеги стабшзацп свiтовоï фiнансовоï сфери та мiжнародного регулювання i координаци економiчноï полiтики на наднащональному рiвнi. Внаслiдок мiжурядових обговорень проблем економiчного розвитку свггово-го сшвтовариства було утворено низку мiжнародних фшансових органiзацiй, де одне з провщних мiсць належить Мiжнародному валютному фонду (МВФ), який е майже найвпливовшою шститущею з формування стратеги економiчного розвитку краш. Фонд займае особливу позищю щодо розробки економiчноï пол^ики крашами, якi розвиваються та крашами з перехiдною економiкою. Залежно вщ перспективностi та обгрунтованост ïx економiчних стратегiй, МФВ надае 1'м належну фiнансову допомогу.
У межах Бреттон-Вудських угод у 1944 р. було створено Мiжнарод-ний банк реконструкцп та розвитку (МБРР), який i е основною оргашзацшно-структурною ланкою Свггового банку. На початках дiяльнiсть МБРР була спрямована на кредитування розвинених краш, передовсiм европейських, що було пов'язано з вiдновленням ïx нацiонального виробничого потенцiалу, зруйнованого Другою свiтовою вiйною. До основних цшей Банку належать: сприяння крашам - учасникам щодо розвитку 1'хшх нащональних економiк через надання 1'м довгострокових позик та кредитiв.
Рис. 3. Кредити МБРР за секторами економки [9, с. 311]
Кредитна полггика МБРР (рис. 3) спрямована на використання креди-™ з метою стимулювання приватного сектора, при цьому кредити надають тшьки урядам шд ix гарантш i з метою довготермшового фiнансування кон-
кретних швестицшних проекпв: будiвництво дорiг, мосив чи аеропор™. Банк у перший перюд свого функцiонування насамперед кредитував велик iнфраструктурнi проекти пiсля !х детального вивчення та вщбору. Останне негативно впливало на можливостi маневрування швестищями з боку пози-чальникiв. Шзшше МБРР розпочав кредитування не тшьки приватного сектора, але й державних шдприемств за умови гаранти уряду. Водночас Банк здiйснюе кредитування i тих галузей, де приватний каштал може мати збитки або низьк доходи. До них належать саме галузi виробничо! iнфраструктури -транспортна мережа, енергетичне господарство. Варто зазначити, що на ко-жен фшансовий рiк, враховуючи тi чи iншi об,ективнi економiчнi причини i потреби кра!н-учасниць, МБРР визначае прюритетш сфери кредитування.
Певну роль у створенш, модифжаци та розвитку об'еклв регюнально! та глобально! виробничо! шфраструктури вiдiграе Мiжнародна асоцiацiя розвитку (МАР), дiяльнiсть яко! спрямована, здебшьшого, на допомогу кра!нам, що розвиваються, шляхом стимулювання приватного сектора. Кредитш фун-кцii Асощаци спорiдненi з МБРР, тобто надання кредит1в для реалiзацil прь оритетних економiчних та техшчно обгрунтованих проектiв у межах нащ-онально! економiки, при цьому кредити спрямовують переважно на розвиток сшьського господарства та шфраструктурних об'еклв. Якщо останнi е кашта-ломюткими за обсягами, то вони спшьно кредитуються МАР та МБРР. Отже, МАР безпосередньо впливае на розвиток шфраструктурних вщносин на наднащональному рiвнi.
Вщповщт функцii регуляторного типу на мiжнародному рiвнi вико-нують фши Свiтового банку - МФК та Б1ГА. Мiжнародна фiнансова корпо-рацiя, на вiдмiну вiд МБРР, здшснюе свою дiяльнiсть на мiкрорiвнi. Тобто вона фiнансуе не урядовi проекти, а безпосередньо пiдприемства, виступа-ючи при цьому найбiльшим джерелом прямого фшансування проектiв при-ватних кашталовкладень у кра!нах, що розвиваються, особливо в галузях ш-фраструктури, хiмii та нафтохiмii, нафто-, газовидобутку. З метою страхуван-ня рiзноманiтних ризикiв в межах Свiтового банку було створено Б1ГА, яка допомагае державам - учасницям розробляти пол^ику щодо розвитку ш-фраструктури шляхом залучення прямих iноземних iнвестицiй. Внаслщок ре-гiональних та глобальних фшансових криз, полггичних ситуацiй, обставин непереборно! сили, Б1ГА здiйснюе страхування можливих ризиюв пiд час бу-дiвництва чи експлуатацii iнфраструктурних об'ектiв у рiзних кра!нах свiту [2, с. 161-164].
З метою реалiзацii швестицшних проеклв у Свропейському Союзi з 1958 р. функщонуе Свропейський швестицшний банк (С1Б), який виступае одним з найбшьших офiцiйних кредиторiв у свт. Станом на 2006 рж сума наданих ним позик становила майже 46 млрд евро [17, с. 6]. Зпдно зi статутом Банк фшансуе переважно проекти з будiвництва та модернiзацii тран-спортно! iнфраструктури (автомагiстралi, мости, аеропорти, залiзничнi коли тощо), телекомунiкацiйноi мереж^ а також розвиток енергетичного господарства нащональних економiк. Наприкiнцi 2004 р. Рада СС пiдтримала позищю Свропарламенту щодо надання Свропейським Союзом гарантш С1Б стосовно
швестицшних проекпв у Роси, Укра!нi, Бiлорусi та Молдовi у сферi транспорту, телекомушкацш та енергетично! iнфраструктури на загальну суму 500 млн евро до 31 липня 2007 р. [8, с. 22].
Здобутки науково-техшчно! революцп виявили потребу створення спецiалiзованих шституцш, якi почали виконувати комерцшно-експлуата-цiйнi оперативнi функцi!. Виведення на навколоземну орб^у штучних супут-ниюв вiдкрило надзвичайнi можливостi для розвитку системи зв'язку у планетарному масштабi та створення нових об'екпв шформацшно-комушка-цiйно! iнфраструктури глобально! економжи. Як наслiдок, виникла реальна можливють надшвидко! передачi рiзних видiв шформаци для кожного з суб,ектiв свггогосподарських вiдносин. У зв'язку з цим 1964 р. було створено мiжнародну комерцшну супутникову систему зв'язку "1нтелсат", експлуата-цiею яко! займалася спещальна органiзацiя 1ТСО. За роки !! функцiонування було розроблено та виведено на орбггу декiлька поколiнь супутниюв, що за-безпечуе близько 60 % загального обсягу трансокеанських телефонних пере-говорiв та майже повшстю мiжнароднi телевiзiйнi передачi. Шзшше у 80-тi роки та в сучасних умовах мiжнароднi супутниковi системи розпочали ство-рювати та удосконалюють кра!ни Захiдно! Свропи, Японi! i Близького Сходу.
У 1979 р. було створено мiжнародну органiзацiю морського супутни-кового зв'язку "1нмарсат", яка об'еднала майже 60 кра!н найбшьших кораб-левласникiв. Систему було створено з метою задоволення потреб у супутни-ковому зв'язку та досягнення безпеки мореплавання. 1нмарсат завдяки наяв-ним супутникам здiйснюе глобальне покриття та надае широкий спектр послуг рiзного профiлю: факсимiльний, телексний та мультимедшний зв'язок. Здiйснюючи шформацшно-комушкацшне забезпечення об'ектiв морсько! ш-фраструктури, 1нмарсат розширюе свiй вплив i на iншi !! об'екти - автомо-бiльний та повiтряний транспорт.
Належну роль у забезпеченнi скоординованого розвитку об'екпв глобально! виробничо! шфраструктури виконують мiжнароднi органiзацi! через свою шформацшну дiяльнiсть. Iнформацiйна пол^ика мiжнародних шститу-цiй е, загалом, найважливiшим напрямом iнформацiйного розвитку сучасного суспшьства. Адекватнi процеси, що вщбуваються всерединi мiжнародних мь журядових та фшансово - кредитних органiзацiй, спрямоваш на врегулюван-ня та реалiзацiю сво!х нацiональних iнтересiв у глобальному економiчному просторi. Згiдно з офщшною концепцiею ООН, уряди усiх кра!н виступають "учасниками iнформацiйного суспiльства незалежно вiд рiвня соцiально-еко-номiчного розвитку або наявно! iнформацiйно-комунiкацiйно! iнфраструкту-ри" [12, с. 90]. Остання забезпечуе розвиток та оперативне функщонування не тшьки об'екпв глобально! виробничо! шфраструктури, але й наднацi-онального вщтворювального процесу загалом.
Висновки. Отже, потреба та можливють iнституцiйного регулювання шфраструктурних вiдносин у глобальному середовищi зумовлена: по-перше, подальшою iнтернацiоналiзацiею нацiональних економж, що призвело до потреби координованого розвитку шфраструктурних комплекшв та окремих об'екпв глобально! виробничо! шфраструктури; по-друге, науково-техшчним
прогресом, який вагомо вплинув на потребу створення нових шституцш, що забезпечують регулювання функцш об'екпв iнформацiйно-комунiкацiйноï ш-фраструктури; по-трете, глобалiзацiйними тенденцiями розвитку свiтовоï еко-номiки, якi в сучасних умовах потребують вiд мiжнародних оргашзацш ви-роблення узгодженоï стратегiï економiчного розвитку нацiональних економiк та залучення ïx до глобальноï виробничоï шфраструктури.
Лггература
1. Балаева О.Н. Сфера услуг в мировой экономике: тенденции развития / О.Н. Балаева, М.Д. Предводителева // МЭ и МО. - 2007. - № 3. - С. 23.
2. Варнавский В.Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски / В.Г. Варнавский. - Ин-т мировой экономики и международных отношений. - М. : Изд-во "Наука", 2005. - 315 с.
3. Вступ Украши до СОТ: новий виклик еконошчнш реформ! / за ред. I. Бураковсько-го, Л. Хандр1ха та Л. Хоффманна. - К. : Вид-во "Альфа-Примакс", 2003. - С. 27-279.
4. Гальчинський А.С. Глобальш трансформаций концептуальш альтернативи. Методо-логйчш аспекти / А.С. Гальчинський. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 312 с.
5. Гайдай Т.В. Вплив сучасно'1 шституцюнально!' теори на розвиток економ1чно'1 науки / Т.В. Гайдай // Економ1чна теор1я. - 2004. - № 2. - С. 92.
6. Заблоцька Р.О. Система шституцшного регулювання св1тово'1 торг1вл1 послугами : монограф1я / Р.О. Заблоцька // Р.О. Заблоцька. - К. : Видавничо-пол1граф1чний центр "Ктвсь-кий ушверситет", 2008. - 368 с.
7. Колосова В.П. Свропейський швестицшний банк в Укра1ш / В.П. Колосова // Фшан-си Украни. - 2008. - № 2. - С. 15-25.
8. Международные стратегии экономического развития : учебн. пособ. / под ред. Ю.В. Макогона. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 461 с.
9. Новицький В. 1нституцюнал1зм у д1алектищ сучасного економ1чного розвитку / В. Новицький // Економша Украши. - 2005. - № 7. - С. 49-58.
10. Поляков В.В. Прогнозирование мирового товарного рынка / В.В. Поляков. - М. : Изд-во "Экзамен", 2002. - 288 с.
11. Ровенская Т.Л. Интернационализация и глобализация средств массовой информации / Т. Л. Ровенская // МЭ и МО. - 2007. - № 6. - С. 80-93.
12. Рынок нефти: ОПЕК заговорила, нефть выросла на 3 %. 25 февраля 2009. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.sia.ru/? section=409&action=show_news&id=95310.
13. Стрелец И.А. Новая экономика и информационные технологии / И. А. Стрелец. - М. : Изд-во "Экзамен", 2003. - 256 с.
14. Фшшенко А.С. Глобальш форми економ1чного розвитку: ютор1я i сучаснють / А.С. Фшшенко. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 670 с.
15. Чухно А. Iнституцiоналiзм: теорiя, методология, значення / А. Чухно // Економша Украши. - 2008. - № 6. - С. 4-13.
16. European invesment Bank Group. Annual Report. 2006. Volume 1, Activité Report. -
P. 6.
УДК 005.332.4/334.722 Астр. О.П. Романко1 - НУ "Львiвська полiтехнiка "
1НСТРУМЕНТАР1Й ПЛАНУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНОГО
пвдприемствА
Розглянуто шструментарш стратепчного планування конкурентоспроможносп машинобуд1вного шдприемства та обгрунтовано потребу одночасного використання моделей вибору стратегий з метою формування оптимального пакету стратегий. Охарактеризовано та систематизовано шструментарш тактичного планування конкурен-
1 Наук. кер1вник: проф. О.£. Кузьмин, д-р екон. наук - НУ "Льв1вська полтгехшка"
