CC BY
10
УДК 330.341.1 JEL: О31
ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ЯК СЕРЕДОВИЩА В1ДКРИТИХ 1ННОВАЦ1Й
®2020 ПАНЕВНИК Т. М., БОЛГАРОВА Н. К.
УДК 330.341.1 JEL: О31
Паневник Т. М., Болгарова Н. К. Формування шновацшних систем як середовища вщкритих iнновацiй
Устатт/ розглянуто сутн/сть i надано власне визначення поняття вдкритих /нновац/й. Об(рунтовано необх/дн/сть впровадження та поширен-ня в/дкритих /нновац/й з метою формування сучасних /нновац/йних систем. Доведено, що соц/ально-економ/чний розвиток зумовлюе трансформацию /нновац/йних процеав на засадах в/дкритост/ та поширення сп/впрац iз зовн/шн/ми партнерами, науковими установами, постачальника-ми та споживачами. Визначено чинники, що впливають на поширення в/дкритих /нновац/й. Розглянуто основних суб'ект/в середовища вдкритих /нновац/й, що сприяють формуванню сучасних /нновац/йних систем. Проведено /нтегральну ощнку стану розвитку /нноващйноi системи Украни з використанням показник/в Глобального /ндексу нновацш. Проанал/зовано динам/ку /нновац/йних процеав в УкраЫ та кранах бвропейського Союзу. Виявлено зменшення к/лькост/ прац/вник/в, зад/яних у виконанн/ наукових дослджень / розробок, як/ мають науковий ступ/нь, / зменшення к/лькост/ орган/зац/й, як/ зд/йснювали НДР при одночасному зменшенн/ к/лькост/ /нновац/йно активних промислових п/дприемств. Визначено, що дом/нування закритоi модел/ /нновац/й в УкраЫ зумовлюе спов/льнення розвитку /нновац/йних процеав та подальше технолог/чне й економ/чне вдставання в/д високорозвинених кран. Окреслено наслдки розвитку середовища вдкритих /нновац/й. Виявлено поступовий перех/д до нових вдкритих /нновац/йних систем / пошук перспективних /нновац/йних взаемод/й у зовн/шньому середовищ/. Запропоновано основн/ заходи актив/за-цП середовища вдкритих /нновац/й у в/тчизнян/й економц
Кпючов'1 слова: тноваци, в/дкрит/ /нновацИ, /нновац/йна система, середовище в/дкритих /нновац/й. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-53-59 Рис.: 1. Табл.: 2. Вбл..: 13.
Паневник Тетяна Миколавна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри прикладноi економ/ки, 1вано-Франк/вський нац/ональний
техн/чний ун/верситет нафти / газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франк/вськ, 76019, Украна)
E-mail: panevik.tetiana@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0248-1608
Болгарова Наталiя Костянтишвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри економ/чноi теорй, Нац/ональний ун/верситет б/о-
ресурс/в та природокористування Украни (вул. Герою Оборони, 15, Ки/в, 03041, Укра/на)
E-mail: bolgarovva@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4212-6061
Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-6811-2018
UDC 330.341.1 JEL: 031
Panevnyk T. M., Bolgarova N. K. Formation of Innovation Systems as an Environment of Open Innovation
The article examines the essence and provides its own definition of the concept of open innovation. The need to implement and spread the open innovations in order to form modern innovative systems is substantiated. It is proved that socio-economic development causes the transformation of innovative processes on the basis of openness and spread of cooperation with external partners, scientific institutions, suppliers and consumers. The factors influencing the spread of open innovations are defined. The main subjects of the environment of open innovations that contribute to the formation of modern innovative systems are considered. An integrated assessment of the status of development of the innovative system of Ukraine using indicators of the Global Innovation Index is carried out. The dynamics of innovation processes both in Ukraine and in the EU countries is analyzed. The authors have identified a decrease in the number of employees involved in the implementation of scientific researches and developments, which have a scientific degree, and a decrease in the number of organizations that carried out research and development against the backdrop of simultaneous reduction in the number of innovatively active industrial enterprises. It is determined that the dominance of the closed model of innovation in Ukraine causes a slowdown in the development of innovative processes and further technological and economic lag from highly developed countries. The consequences of the development of the open innovation environment are outlined. A gradual transition to new open innovative systems and search for promising innovative interactions in the external environment have been identified. The main measures of intensifying the environment of open innovations in the national economy are proposed. Keywords: innovations, open innovations, innovation system, open innovation environment. Fig. 1. Table: 2. Bibl.: 13.
Panevnyk Tetiana M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Applied Economy, Ivano-Frankivsk National Technical
University of Oil and Gas (15 Carpathian Str., Ivano-Frankivsk, 76019, Ukraine)
E-mail: panevik.tetiana@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0248-1608
Bolgarova Natalia K. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroyiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine) E-mail: bolgarovva@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4212-6061 Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-6811-2018
Еволющя œ^aAbHO-eKOHOMÎ4HMx процесiв приводить до заснування та використання нових MexaHÎ3MÎB реaлiзaщï iнновaцiйноï дiяльностi та появи нових пiдxодiв до формування, впроваджен-ня та поширення нових знань. Посилення глобaльноï конкуренцГï зумовлюе необхкшсть переходу на ш-новaцiйний шлях розвитку, який пов'язаний 3i зрос-танням витрат на нaуковi дослкження та розробки. Висока вaртiсть наукових доЫджень та ïx реaлiзaщï зумовлюе дощльшсть i необxiднiсть залучення парт-нерiв для здiйснення iнновaцiйноï дiяльностi. Вккри-тiсть дозволяе стати учасником шноващйно! системи суттево ширшому колу бажаючих i вдало реaлiзувaти свш новаторський потенцiaл.
Дослiдженню сутностi та основних положень концепци вiдкритиx iнновaцiй присвятили сво! ро-боти таи зaрубiжнi та вiтчизнянi нaуковцi: Ф. Кук (P. Cooke) [1], Дж. Нюа, Р. Савютп, Б. Беллон, М. Кроу (J. Niosi, P. Saviotti, B. Bellon, M. Crow) [2], Г. Чесбро (Н. W. Chesbrough) [3], Т. Гросфелд, Т. Роландт [4], Д. Черваньов, Л. Названова [5], I. Савицька [6], О. Носик [7], В. Ванхавербеке, М. Торккели, А. Трифилова [8] та шшь Проте дослкженням вккритих шновацш вчеш почали займатися порiвняно недавно, тому дане питання потребуе подальшого вивчення.
Метою стати е дослкження сучасних шновацшних систем i пошук основних чиннишв та зaxодiв aктивiзaцiï середовища вккритих iнновaцiй у вичиз-нянiй економщ.
У сучасних умовах iнновaцiйнa дiяльнiсть на-бувае ознак вiдкритостi, осккьки все бiльше поши-рюеться сшвпраця iз зовнiшнiми партнерами, науко-вими установами, постачальниками та споживачами. Саме це розширюе можливостi доступу до шнова-цiйного продукту та сприяе розвитку середовища вккритих iнновaцiй, яке суттево розширюе базу для формування як шновацшних систем у щлому, так i нових к,ей i технологш зокрема. Тaкi iнновaцiйнi стратеги' тдвищують рiвень aдaптивностi до зовнш-н1х змiн, приводять до економiчного зростання, нада-ють новi можливосп та знижують ризики.
Сьогоднi у свиовш нaуцi та прaктицi видкяють тaкi типи iнновaцiйниx систем: нацюнальш, репональ-нi, гaлузевi/секторaльнi, теxнологiчнi, корпоративш ш-новaцiйнi системи, iнновaцiйнi екосистеми (1ЕС).
Ф. Кук [1] зазначае, що нaцiонaльнa шновацш-на система (Н1С) не може належним чином функщо-нувати без Р1С (регiонaльноï iнновaцiйноï системи), оск1льки il ефектившсть визначаеться геогрaфiчною близькiстю пiдприемств, шфраструктури, що шд-тримуе iнновaцiï, людського кашталу та рiзниx мереж взаемодИ.
На думку Дж. Нiосi зi спiвaвторaми [2], Н1С - це «система взаемодш мiж приватними та державними шдприемствами, а також мiж унiверситетaми й уря-довими установами, метою яких е розвиток науки i техшки в конкретнш галузЬ>.
В умовах посилення ролi шформацИ та шфор-мацiйних технологiй як фактора виробництва все б1льше застосовуеться принцип вiдкритих iнновацiй, коли активiзуються процеси взаемодИ, кооперацИ у сферi iнновацiй.
Термiн «вiдкритi iнновацГi» ввiв у науковий обiг виконавчий директор Центру вккритих iнновацiй Калiфорнiйського уншерситету Генрi Чесбро. Вiн ви-значае в^крип iнновацii як «цiннi ке1, якi можуть надходити як iз самоi компанИ, так i ззовш, та можуть презентуватися на ринку в результат дш як само! компанИ, так i iнших структур» [3].
Т. Гросфелд i Т. Роландт наголошують, що в^д-крип iнновацГi - це процес створення нових комер-цiйних можливостей шляхом сшльного виведення на ринок нових продукпв та послуг на основi використання комплементарних знань рiзних партнерiв [4].
Д. Черваньов i Л. Названова розглядають вк-крип iнновацГi як пiдхiд, який дае змогу отримувати максимальний прибуток вк сшльного створення та комерщ^заци iнновацiйних проектiв, передбачае, з одного боку, використання зовшшшх джерел вина-ходiв i технологiй для того, щоб ефективно реалiзува-ти сво'1 проекти, а з шшого боку, - вккриття доступу до сво1х винаходiв та технологiй, щоб одержати вк !х реалiзацГi максимальний прибуток [5].
I. Савицька шд вiдкритими шноващями розумiе такi iнновацГi, що виникають вк спкьно1 дiяльностi в галузi розвитку, засновано'1 на спiвпрацi мiж рiзними партнерами, такими як державний сектор, бiзнес та академiчний сви [6].
О. Носик зазначае, що головними характеристиками вккритих шновацшних систем е шновацш-не шдприемництво, iнновацiйнi мережi, iнновацiйна спiвпраця та партнерство, шновацшш кластери та екосистеми [7].
В. Ванхавербеке зi сшвавторами пiдкреслюе, що основними партнерами вккритих iнновацiй е не фiрми, а уншерситети, дослiдницькi лаборатори, технологiчнi посередники, шдивкуальш споживачi. Автори називають щ структури органiзацiями, ха-рактеризують в^крип iнновацГi як «ц1леспрямовану реалiзацiю рiзними органiзацiями припливу та в1дто-ку знань» та видкяють вплив механiзмiв вккритих iнновацiй на пiдвищення шновацшно1 активностi всерединi компанiй i «розширення можливостей використання iнновацiй у зовшшньому середовищi» [8].
Tеорiя вккритих iнновацiй визначае процес дослiджень i розробок як вiдкриту систему, коли джерела шновацшного потенцiалу зна-ходяться за його межами. У вккритих шновацш е двi основнi рушшш сили. По-перше, кращi iдеi не обов'язково генеруються власними пращвниками фiрми. По-друге, сьогоднi в НДДКР компанИ повиннi зосередитися на тому, що вони роблять справдi добре, i передати на аутсорсинг те, що вони не можуть або не повинш робити самi [9].
Шд термшом «вiдкритi iнновaцiï» ми розумiемо сукупнiсть (систему) ц1льових iнновaцiйниx потошв iнформaцiï як iз внутрiшнix, так i зовнiшнix джерел, залучених за принципом кооперацИ, та створення ш-новaцiйноï системи задля aктивiзaцiï та шдвищення ефективностi iнновaцiйниx процесiв.
Важливою умовою формування сучасних шно-вацшних систем е створення середовища вк-критих iнновaцiй. Основними суб'ектами в да-ному середовищi можуть бути:
+ пiдприемствa, оргaнiзaцiï, привaтнi тдпри-емцi, фiзичнi особи, що створюють та реaлiзу-ють iнновaцiï, здшснюють нaуково-дослiдну та дослiдно-конструкторську дiяльнiсть; + органи держaвноï влади та мiсцевого само-врядування, якi здiйснюють регулювання ш-новaцiйноï дiяльностi; f спещальш органи iнновaцiйноï шфраструкту-ри, зaдiянi в iнновaцiйниx процесах ^знес-шкубатори, технопарки, теxнополiси, венчур-нi фонди тощо); f громaдськi оргaнiзaцiï та ïx об'еднання, профе-сiйнi сaморегулiвнi оргaнiзaцiï, що захищають iнтереси учасниюв iнновaцiйниx процесiв; f замовники iнновaцiйноï продукцИ; f власники об'ектiв iнтелектуaльноï влaсностi, що використовуеться в процеа iнновaцiйноï дiяльностi; f iнвестори.
Для розгляду шновацшного середовища вико-ристаемо штегральну оцiнку стану розвитку шнова-цiйноï системи. На мiжнaродному рiвнi Укрaïнa широко представлена в ккькох мiжнaродниx рейтингах, якi оцшюють iнновaцiйний потенцiaл, теxнологiчну та шновацшну конкурентоспроможнiсть. Нaйбiльш вiдомим серед шших е Глобальний iндекс iнновaцiй (Global Innovation Index).
Глобальний шновацшний iндекс (GII) включае 81 шдикатор iнновaцiйноï дiяльностi та роздкений на сiм нaпрямкiв: 1) шститути (Institutions); 2) людський кaпiтaл i дослкження (Human capital & research); 3) шфраструктура (Infrastructure); 4) стан ринку (Market sophistication); 5) стан бiзнесу (Business sophistication); 6) результати економжи знань i технологш (Knowledge & technology outputs); 7) результати творчоï дiяльностi (Creative outputs). З показнийв нaпрямкiв 1-5 склада-еться субшдекс ресурсiв iнновaцiй (Innovation Input Sub-Index). Показники напрямйв 6 i 7 формують субшдекс результапв шновацш (Innovation Output SubIndex). Шдсумковий результат - Глобальний шновацшний шдекс - розраховуеться як середне цих двох субшдекав.
У десятку найбкьш iнновaцiйниx крaïн за цим показником увшшли: Швейцaрiя, яка поска 1 мiсце з шдексом 66, Швецiя (63), США (61), Великобрита-нiя (60), Нiдерлaнди (59), Дашя (58), Фiнляндiя (57),
Сшгапур (56,6), Шмеччина (56,5) та Швденна Корея (56). Украша в цьому рейтингу займае 45 позицiю з шдексом 36.
Останшми роками GII дае можливкть проана-лiзувати сильш та слабкi сторони iнновацiйноi системи краш, зокрема Украши (табл. 1).
Отже, основою украiнськоi iнноващйноi кон-курентоспроможностi е людський каштал i дослiдження, а також знання та результати наукових дослкжень. 1х ефективна реалiзацiя i е головною конкурентною перевагою. Однак бкьшкть позицiй е слабкими i потребують розвитку.
Вважаемо, що основними чинниками, як спри-ятимуть поширенню в^критих iнновацiй, е такi: f сприятливий шституцшний клiмат; f розвинена шформацшно-комушкацшна iнф-
раструктура; f ефективнi регуляторнi мехашзми; f формування сприятливого бiзнес-середовища; f кооперацiя iз зовнiшнiми учасниками шнова-
цiйноi системи; f партнерство з глобальними R&D компашями; f сшвпраця з унiверситетами та науковими
установами; f високотехнологiчний iмпорт; f залучення венчурного швестування.
Великий вплив на розвиток шновацшних про-цесiв мае ккьшсть виконавцiв науково-дослiдних ро-6ii. Якщо в крашах бвропейського Союзу чисельшсть виконавцiв наукових дослiджень i розробок та досл1д-никiв у розрахунку на 1 000 оаб зайнятого населення (вiком 15-70 рокiв) (табл. 2) поступово зростае з 11,5 у 2010 р. до 13,3 у 2015 р., тобто на 15,65% (у Польщi за цей перюд приршт склав 13,64%), то в Укра'М цей показник зменшився на 21,43% i досяг у 2015 р. рiвня 5,5. А вже наступного року скоротився ще на 30%.
Загалом за 2010-2019 рр. ккьшсть досмдниюв, задiяних у виконанш наукових дослiджень i розробок, скоротилася на 61,8% - з 133 744 до 51 121 оаб (рис. 1). Якщо у 2010 р. питома вага досл1дникш у за-гальнш ккькост зайнятого населення складала 0,7%, то вже у 2018 р. вона зменшилася до 0,35%. При цьому спостеркаеться зменшення кiлькостi працiвникiв, за-дiяних у виконаннi наукових дослкжень i розробок, якi мають науковий стушнь, на 56,6%. Також в^бува-еться зменшення кiлькостi органiзацiй, як здшсню-вали НДР, на 27,09% за 2010-2018 рр., при одночас-ному зменшенш кiлькостi iнновацiйно активних про-мислових пiдприемств на 46,9%.
Вкпов^но до даних Державно! служби статистики Укра'!ни частка ккькосп пiдприемств, що самостiйно впроваджували шновацшну продукцш (товари, послуги) та/або технолопчш процеси, за видами економiчноi дiяльностi (% до загально'1' ккькосп iнновацiйно активних пiдприемств вiдповiдного виду економiчноi дiяльностi), у 2018 р. збкьшилась до
Сильн та слабкi сторони Украши в Глобальному iнновацiйному шдека GII у 2019 р.
Слабм сторони (Indicates a weakness) Сильш сторони (Indicates a strength)
Роздш
1. 1нститути Institutions)
1.1. Пол™чна обстановка (Political environment). 1.1.1. Полiтична стабiльнiсть i безпека (Political stability & safety). 1.2.2. npaBOBi норми (Rule of law). 1.3.2. Простота виршення неплатоспроможност (Ease of resolving insolvency)
2. Людський капiтал i доcлiдження (Human capital & research)
2.3.3. Глобальн R&D компанп, топ-3, млн дол. США (Global R&D companies, top-3, mn US $) 2.1.5. Стввщношення вчителiв i учнiв (Pupilteacher ratio, secondary). 2.2.1. Охоплення населення вищою освiтою (Tertiary enrolment)
3. 1нфраструктура (Infrastructure)
3.3. Екологiчна стiйкiсть (Ecological sustainability). 3.3.1. ВВП на одиницю використано! енергп (GDP / unit of energy use)
4. Специфша ринку (Market sophistication)
4.1.3. Сукупний кредитний портфель мiкрофiнансових органiзацiй (Microfinance gross loans). 4.2. Iнвестицiйна система (Investment). 4.2.3. Угоди з венчурним катталом / млрд ППП $ ВВП (Venture capital deals/bn PPP$ GDP)
5. Специфта ведення бiзнеcу (Business sophistication)
5.2.4. Спiльно-альянсовi угоди / млрд ППП $ ВВП (JV- strategic alliance deals/bn PPP$ GDP); 5.1.5. Жшки, зайнятi, з ученим ступенем,% (Females employed with advanced degrees, %). 5.2.3. GERD що фшансуеться за кордоном (GERD financed by abroad, %)
6. Науково-технологiчнiй результативнicть (Knowledge & technology outputs)
6.1. Створення знань (Knowledge creation). 6.1.1. Патенти за походженням / млрд ППП $ ВВП (Patents by origin/bn PPP$ GDP). 6.1.3. Корисш моделi за походженням / млрд ППП $ ВВП (Utility models by origin/bn PPP$ GDP). 6.2.3. Витрати на програмне забезпечення, % ВВП (Computer software spending, % GDP). 6.3.3. Експорт 1КТ-послуг, % загально! торгiвлi (ICT services exports, % total trade)
7. Результативнкть творчо! працi (Creative outputs)
7.1.3. 1КТ та створення бiзнес-моделi (ICTs & business model creation). 7.2.2 Нацюнальш художнi фiльми / млн поп. (National feature films/mn pop.) 7.1. Нематерiальнi активи (Intangible assets). 7.1.1 Торговi марки за походженням / млрд ППП $ ВВП (Trademarks by origin/bn PPP$ GDP). 7.1.2. Промисловi зразки за походженням / млрд ППП $ ВВП (Industrial designs by origin/bn PPP$ GDP)
Джерело: складено за [10].
69,9%, тодi як у 2016 р. складала 61,3%. Таким чином, на сьогодшшнш день в УкраМ домiнуe закрита модель шновацш, що зумовлюе спов1льнення розвитку iнновацiйних процесiв та подальше технолопчне й економiчне в^дставання вiд високорозвинених краш У цих умовах необх^дшсть формування в^дкри-тих систем як середовища iнновацiй набувае все бмь-
шого значення. Це зумовлюе активiзацiю долучення вiтчизняних суб'екпв господарювання до практики вiдкритих шновацш. В УкраМ частка ккькосп шно-вацiйно активних пiдприемств, залучених до шно-вацiйного спiвробiтництва (% до загально! кiAькостi iнновацiйно активних шдприемств), у 2014-2016 рр. становила 34,4°%, а вже у 2016-2018 рр. 58,3°% [12].
Кшьккть виконавщв НДР та дослiдникiв у розрахунку на 1 000 у оаб зайнятого населення (у вiцi 15-70 рокiв), %
Кража Рiк
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
£С 28 (до 1 липня 2013 р. - £С 27) 11,5 11,9 12,9 13,3
Болгарiя 4,6 5 5,2 5,6 6,1
Естонiя 13,7 13,1 12,9 12,6 12,9
Латвiя 7,9 8,8 9,4 8,6 9,2
Литва 11,5 14,2 14,2 14,3 15
Ымеччина 13,7 14,2 15
Польща 6,6 6,6 6,8 7,2 7,4 7,5 8,3
УкраТна 7 6,8 6,3 6 5,6 5,5 3,9
Примггка: ... - немае даних. Джерело: складено за [11].
130,0
110,0
г
и ¡и
£ 90,0
го т о
30,0
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
201
2019
Р1к
----- Кшьккть дослщник1в, зад1яних у виконанн наукових дослщжень \ розробок
---Кшьккть прац1вник1в, зад1яних у виконанн наукових дослщжень \ розробок,
як1 мають науковий ступшь
- Кшьккть ¡нновацшно активних промислових пщприемств
Рис. 1. Динамiка показникiв шновацшних процеав в Укра'|'ш Джерело: розраховано авторами за [11].
Отже, сучасш моделi розвитку iнновацiйних систем прюритетне значення надають стратегiчнiй штегра-ци. Це пiдтверджуе поступовий перехiд до нових в1д-критих iнновацiйних систем i пошук перспективних iнновацiйних взаемодш у зовнiшньому середовищi.
Найбiльш поширеним е спiвробiтництво з по-стачальниками обладнання, матерiалiв, компонен-т1в, програмного забезпечення. Достатньо високою е частка шновацшного сшвробиництва в межах шд-приемств (31,1%), сшвробиництво з Рентами стано-вить 16,4%. Незначна ккьккть iнновацiйних шдпри-емств спiвпрацюе iз закладами вищо! освiти - лише 5,8% та з науковими установами - 9,6% [12].
Виходячи з вищезазначеного виникае необхк-шсть розвитку середовища в^дкритих iнновацiй на основi посилення взаемодИ його учасникiв. Активiза-
цiя економiчних взаемодiй зумовлюе змши характеру органiзацГi iнновацiйного середовища, що сприяе формуванню шновацшних систем.
Прикладами реалiзацíi моделi вiдкритих шновацш е створення кластерiв, стратепчних альянсiв, спiльних пiдприемств, технологiчних парив на базi унiверситетiв, розвиток венчурного бiзнесу.
Провiдним кластером США е «Силконова долина» у штатi Калiфорнiя. Кластер вирiз-няеться великою щкьшстю високотехноло-гiчних компанiй, пов'язаних з розробленням i вироб-ництвом високопродуктивних комп'ютерних систем, мшропроцео^в, програмного забезпечення, при-стро!в моб1льного зв'язку, а також шшо! передово! продукцИ сфери шформацшних технологiй. Головним
чинником виникнення шновацшного кластера в «Си-лконовш долинi» називають присутнiсть Стенфорд-ського унiверситету та великих мшт, що е джерелами фiнансування нових компанш у формi венчурного ка-пiталу. Резидентами «Силiконовоi долини» е близько 7 000 компанш, як залучають до 1/3 щорiчного обсягу венчурних швестицш, що здiйснюються в США [13].
Одшею з особливостей американських шнова-цiйно-промислових центрiв е гнучка система малого бiзнесу, що дозволяе формувати «шновацшш точки зростання» всерединi кластера.
У Великiй Британи ще з 1980 р. активно роз-виваеться взаемодiя бiзнесу та вищо! освiти. При англiйських ушверситетах пiд контролем уряду ор-гашзовано мережу агентств i паркiв, як займаються розповсюдженням технологiй i передачею iх вироб-ничим фiрмам. Варто в^дзначити такi iнновацiйнi кластери, центральне мкце в структурi яких займа-ють унiверситети, як: Единбурзький центр трансферу технологш, Центр Технологiй Стокбридж (альське господарство), Центр з оцшки забруднення територii та дослiдження можливост вiдновлення (створений спiльно з Уншерситетом Единбурга, Унiверситетом Нап'ера i Ун1верситетом ШотландИ) та iн.
Eволюцiя соцiально-економiчних процесiв зу-мовлюе необхiднiсть переходу на шновацшний шлях розвитку iз залученням широкого кола партнерiв для вдало! реал1зацИ новаторського потен-щалу. Отже, учасники iнновацiйних систем поеднують сво! ресурси на взаемовигiдних умовах, працюють за принципом коопераци для сильного досягнення ш-новацiйних результата. Вони створюють цiннiсть, яку самостшно не мiг би створити жоден iз них. Та-кий розвиток середовища вiдкритих iнновацiй суттево розширюе можливостi для формування як шновацш-них систем в ц1лому, так i нових технологiй зокрема.
При виршенш завдань щодо формування шно-вацiйних систем на сучасному етат слiд врахувати глобалiзацiйнi процеси в економщ для розширення можливостей створення яюсного iнновацiйного продукту.
Щодо можливих шляхiв формування потужно! шновацшно! системи Укра!ни на принципах моде-л1 вiдкритих iнновацiй, доц1льно реалiзовувати ц1лу низку заходiв:
+ удосконалення законодавства у сферi захисту
штелектуально! власностi; + державна полiтика у сферi iнновацiй повинна
прийняти системний характер; + активна шдтримка не т1льки великих корпо-рацiй, але i початкiвцiв, у тому чи^ старт-апiв, наявшсть яких е необхiдною в моделi вiдкритих iнновацiй; + створення належних правових норм; + зб1льшення державного фiнансування науково-дослiдних робiт i дослiджень;
f забезпечення та доступ до шформацшно-ко-мушкативних технологiй (1КТ);
f сприяння комерцiалiзацГi наукових розробок i дослiджень серед yнiверситетiв та приватного сектора;
f створення та шдтримка мiжнародниx i нащ-ональних стратепчних партнерств з метою можливого утворення сшльних пiдприeмств.
Таким чином, розвиток в^дкритих iнновацiй прискорюе переxiд до наступного технолопчного укладу, оскiльки знижуються витрати та термши на розробку шновацш, зростае кiлькiсть iнновацiйниx ^дей. А головне - вiдбyваються процеси, якi вплива-ють на формування споживача «шновацшного типу».
ВИСНОВКИ
Глобалiзацiя соцiально-економiчниx процесiв зумовлюе посилення взаемоди сyб'eктiв господарю-вання, що приводить до трансформаци економiчного середовища, в якому в1дбуваеться ix фyнкцiонyвання. Останшм часом усе б1льше вiдбyваеться поступовий переход до нових, вiдкритиx форм шновацшного розвитку, який е передумовою конкурентоздатносп в постiндyстрiальномy сустльствь Взаемодiя вичиз-няних iнновацiйниx шдприемств iз зарyбiжними як модель в^критих iнновацiй - це можливiсть для активного обмшу знаннями, досвком i компетенцiями.
Активний пошук шновацшних iдей i проектiв у зовншньому середовищi, ix спiльне створення та впровадження на основi партнерських взаемов1дно-син е передумовою подальшого штенсивного розвитку та пiдвищення ефективность ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Cooke P. Business process in regional innovation syss tems in the European Union // In book: Regional innovation. Knowledge and Global change. London : Pinter, 2000. P. 53-71.
2. Niosi J., Saviotti P., Bellon B., Crow M. National Systems of Innovation: In Search of a Workable Concept. Technology in Society. 1993. Vol. 15. Issue 2. P. 207-227. DOI: https://doi.org/10.1016/0160-791X(93)90003-7
3. Chesbrough Н. W. Open Innovation. The New Imperative for Creating and Profiting from Technology. Boston : Harvard Business School Press, 2003. 227 p.
4. Гросфелд Т., Роландт Т. Логика открытых инноваций: создание стоимости путем объединения сетей и знаний. Форсайт. 2008. Т. 2. № 1. С. 24-29. URL: https://foresight-journal.hse.ru/data/ 2010/12/31/1208181728/grosfeld.pdf
5. Черваньов Д., Названова Л. Прюритетш напрямки реалiзацi! вщкритих шновацм в Укра!ш. Всник Кив-ського нацонального ушверситету iM. Тараса Шев-ченка. Cepin «Економка». 2012. Вип. 136. С. 4-7.
6. Savitskaya I. Towards Open Innovation in Regional Innovation System: The Case St. Petersburg. URL: https:// www.robertfreund.de/blog/2011/07/17/savitskaya-i-2009-towards-open-innovation-in-regional-inno-vation-system-the-case-st-petersburg/
7. Носик О. М. Вщкрит шновацшш системи: голо-BHi характеристики i напрями iнтернацiоналiзацN. Всник Днпропетровського yHiBepcumemy. Cepin «Менеджмент iHHOBaiti^>. 2016. Вип. 6. С. 103-113. DOI: 10.15421/191611.
8. Ванхавербеке В., Торккели М., Трифилова А. «От« крытые инновации»: Scio me nihil scire. Инновации. 2010. № 7. С. 3-5.
9. Рудь Н. Т. Вщкрит шновацп - нова парадигма шновацшного розвитку. HayKOBi записки Нацонального yнiвepcитeтy «Острозька arndeMin». Cepin «Еконо-мка». 2013. Вип. 21. С. 81-85. URL: https://eprints. oa.edu.ua/2073/1/19.pdf
10. Global Innovation Index 2019. URL: https://www.wipo. int/global_innovation_index/en/2019/
11. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши у 2016 роц : стат. зб. Кш'в : Державна служба статистики Украши, 2017. С. 76. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm
12. Державна служба статистики Украши URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
13. Фтатов С. А., Коченко О. М. Розвиток шновацшних кластерiв в УкрашК Вчeнi записки Унiвepcитeтy «КРОК». Cepin«Економка». 2014. Вип. 38. С. 46-53.
REFERENCES
Chervanyov, D., and Nazvanova, L. "Priorytetni napriam-ky realizatsii vidkrytykh innovatsii v Ukraini" [Priority Directions of Realization of Open Innovations in Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Seriia «Ekonomika», no. 136 (2012): 4-7.
Chesbrough, N. W. Open Innovation. The New Imperative for Creating and Profiting from Technology. Boston: Harvard Business School Press, 2003.
Cooke, P. "Business process in regional innovation systems in the European Union". In Regional innovation. Knowledge and Global change, 53-71. London: Pinter, 2000.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua
Filatov, S. A., and Kochenko, O. M. "Rozvytok innovatsiinykh klasteriv v Ukraini" [Development of Innovation Clusters in Ukraine]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK». Seriia «Ekonomika», no. 38 (2014): 46-53. Global Innovation Index 2019. https://www.wipo.int/glob-
al_innovation_index/en/2019/ Grosfeld, T., and Rolandt, T. "Logika otkrytykh inno-vatsiy: sozdaniye stoimosti putem obedineniya setey i znaniy" [The Logic of Open Innovation: Creating Value by Connecting Networks and Knowledge]. Forsayt. 2008. https://foresight-journal.hse.ru/ data/2010/12/31/1208181728/grosfeld.pdf "Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy u 2016 rotsi : stat. zb." [Scientific and Innovative Activity of Ukraine in 2016: Statistical Collection]. Kyiv : Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2017. http://www.ukrstat.gov. ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm Niosi, J. et al. "National Systems of Innovation: In Search of a Workable Concept". Technology in Society, vol. 15, no. 2 (1993): 207-227. DOI: https://doi.org/10.1016/0160-791X Nosyk, O. M. "Vidkryti innovatsiini systemy: holovni khara-kterystyky i napriamy internatsionalizatsii" [Open Innovation Systems: Main Characteristics and Trends of Internationalization]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia «Menedzhment innovatsii», no. 6 (2016): 103-113.
DOI:10.15421/191611. Rud, N. T. "Vidkryti innovatsii - nova paradyhma innovat-siinoho rozvytku" [Open Innovations - A New Paradigm of Innovation Development]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Ekonomika». 2013. https://eprints.oa.edu. ua/2073/1/19.pdf Savitskaya, I. "Towards Open Innovation in Regional Innovation System: The Case St. Petersburg". https:// www.robertfreund.de/blog/2011/07/17/savitskaya-i-2009-towards-open-innovation-in-regional-inno-vation-system-the-case-st-petersburg/ Vankhaverbeke, V., Torkkeli, M., and Trifilova, A. "«Otkrytyye innovatsii»: Scio me nihil scire" ["Open Innovation": Scio me nihil scire]. Innovatsii, no. 7 (2010): 3-5.
О
о
CL
<
m о
<
О ш
