CC BY
10
УДК 330.1:339
ОСНОВН1 ЕТАПИ РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНО"" МЕТОДОЛОГИ" У СФЕР11ННОВАЦ1Й
СКИБА М. В.
УДК 330.1:339
Скиба М. В. Основы етапи розвитку мiжнародноí методологи у сферi шновацш
ЦЛями cmammi е вивчення наукових джерел, у тому чист тих, на яш спираються пров'дт MimHapodw тституцп; виокремлення основних emaniB розвитку м'жнародноi методологи у сферi iнновaцiй та з'ясування особливостей, притаманних сучасному етапу розвитку мemодологiчного 'тструментар'т анал'зу iнновaцiй. Досл'дження наукових джерел, що визначають meорemико-мemодологiчнi засади iнновaцiй та висвтлюють проблематику нновацйного розвитку економки, дозволяе стверджувати про стшку тенденцю розвитку та по^йний процес удосконалення meорemико-мemодологiчного тд(рунтя тнова^йно: полтики. На основi вивчення та анал'ву мiжнaродних наукових джерел виокремлено п'ять основних етатв розвиткум'жнародноi методологи у сферi iнновaцiй. Визначено, що основними особливостями, як притамант сучасному етапу розвитку м'жнародноi методологи у сфер'! iнновaцiй, е: всеохоплююча роль глобальних лaнцюгiв вартост'>; поява нових тформацшних технологй та 1'х вплив на новi б'>знес-модел'1; зростаюче значення капталу, що базуеться на знаннях; прогрес у розумшт iнновaцiйних процеав та !'х еко-ном'много впливу. Особлива увага у сучаснш мiжнaроднiй методологи прид'шяеться вимiрювaнню тнова^й у процес цифрових трансформацй. Ключов'! слова: нноваци, meорemико-мemодологiчнiзасади, методолог'т, розвитокмiжнaродноl методологи. Табл.: 1. Ббл.: 16.
Скиба Марина ВалерП'вна - кандидат наукз державного управл'тня, доцент кафедри менеджменту, Ки/вський нацональний ун'верситет техно-логш та дизайну (вул. Немировича-Данченка, 2, Кив, 01011, Украна) E-mail: skybamv@gmail.com
УДК 330.1:339
Скиба М. В. Основные этапы развития международной методологии в сфере инноваций
Целями статьи являются изучение научных источников, в том числе тех, на которые опираются ведущие международные институты; выделение основных этапов развития международной методологии в области инноваций; выяснение особенностей, присущих современному этапу развития методологического инструментария анализа инноваций. Исследование научных источников, определяющих теоретико-методологические основы инноваций и освещающих проблематику инновационного развития экономики, свидетельствует о наличии устойчивой тенденции развития и постоянного процесса совершенствования теоретико-методологической основы инновационной политики. На основе изучения и анализа международных научных источников выделено пять основных этапов развития международной методологии в сфере инноваций. Определено, что основными особенностями, присущими современному этапу развития международной методологии в сфере инноваций, являются: всеобъемлющая роль глобальных цепей стоимости; появление новых информационных технологий и их влияние на новые бизнес-модели; возрастающее значение капитала, основанного на знаниях; прогресс в понимании инновационных процессов и их экономического влияния. Особое внимание в современной международной методологии уделяется измерению инноваций в процессе цифровых преобразований. Ключевые слова: инновации, теоретико-методологические основы, методология, развитие международной методологии. Табл.: 1. Библ.: 16.
Скиба Марина Валерьевна - кандидат наук по государственному управлению, доцент кафедры менеджмента, Киевский национальный университет технологий и дизайна (ул. Немировича-Данченко, 2, Киев, 01011, Украина) E-mail: skybamv@gmail.com
UDC 330.1:339
Skyba M. V. The Main Stages of Development of International Methodology in the Sphere of Innovations
The article is aimed at researching scientific sources, including those relied upon by leading international institutions; allocating the main stages of development of international methodology in the sphere of innovations; clarification of features inherent in the modern stage of development of the methodological instrumentarium of analysis of innovations. Research of scientific sources defining theoretical and methodological foundations of innovations and covering the problems of innovative development of economy, testifies to existence of a stable tendency of development and constant process of improvement of the theoretical and methodological base of innovation policy. On the basis of researching and analyzing international scientific sources five main stages of development of international methodology in sphere of innovations are allocated. It is determined that the main features inherent in the modern stage of development of the international methodology in the sphere of innovations are: comprehensive role of global value chains; emergence of new information technologies and their impact on new business models; growing importance of knowledge-based capital; progress in understanding innovation processes and their economic impact. A special attention in the modern international methodology is given to measurement of innovations in the process of digital transformations.
Keywords: innovations, theoretical and methodological foundations, methodology, development of international methodology. Tbl.: 1. Bibl.: 16.
Skyba Maryna V. - PhD (State Administration), Associate Professor of the Department of Management, Kyiv National University of Technologies and Design (2 Nemyrovycha-Danchenka Str., Kyiv, 01011, Ukraine) E-mail: skybamv@gmail.com
Визначена в щлях розвитку тисячолитя та кон-кретизована в цкях сталого розвитку мета по-долання б^носп мае реалiзовуватися спкьно iз стратетми, що сприяють економiчному зростанню та задовольняють ряд сощальних потреб, включаючи освиу, охорону здоров'я, сощальний захист, а також можливост працевлаштування, боротьбу з ^матич-ними змшами та захист навколишнього середовища [1]. Ризики, пов'язаш iз впливом таких факторiв, як:
нестабкьшсть на мiжнародному фшансовому ринку; коливання щн на сировину на свиових ринках; не-стабкьшсть торгiвлi та швестицш; невисокий рiвень продуктивной пращ та зайнятост в окремих кранах свиу, а також виклики, пов'язаш iз геополiтични-ми подiями, збкьшенням потошв бiженцiв, терориз-мом i конфлштами, ускладнюють свиову економiчну перспективу щодо шновацшного розвитку економь ки. Зарубiжний досвк щодо управлшня до^дження-
ми та шновацшми доводить визнання важливосп ш-новацiй для економiчного розвитку, !х вирiшального значення для продуктивности конкурентоспромож-ностi та зростання. ¡нноваци допомагають виршува-ти соцiальнi проблеми, створюють новi можливостi для компанш, сприяють створенню робочих мiсць [2]. Цифровi технологи сприяють скороченню гра-ничних витрат; витрат на пошук, перевiрку (напри-клад, репутаци та надшносп потенцiйних партнерiв), передачу шформаци та знань; витрат на запуск нових товарiв та послуг. Цифровi технологи, наявнiсть великих обсяпв даних, можливiсть 1х швидкого аналiзу дозволяе посилити полiтичнi процеси [3].
Aналiз новiтнiх наукових джерел доводить, що тематика дослiдження економiчного розвитку, зокрема шновацшного розвитку економiки, е актуальною та набувае широкого висвилення у пра-цях багатьох учених. I. Г. Манцуров, удосконалюючи методолопю оцшювання стану економiки Укра'ши на основi використання методу головних компонент i здiйснюючи аналiз стану економши вiдповiдно до мiжнародних стандартiв шклюзивного розвитку, з'ясовуе, що чинна модель економiчноI поведiнки Укра'ши не в^дпов^дае викликам сьогодення, що, своею чергою, призводить до такого стану економши, якому притаманш ознаки патологiчностi та токсичност [4].
I. В. Одотюк, порiвнюючи результативнiсть Укра'ши протягом 1996-2016 рр. з аналопчними параметрами розбудови науки i високих технологш у кра1нах Схiдноi та Зах^дно! бвропи, Схiдноi та Шв-денно-Сх^дно! Ази, ПiвнiчноI Америки, обгрунтовуе, що Укра!на е единою серед цих кра!н, яка використа-ла попереднш 20-рiчний перiод власно! розбудови не для збмьшення фiнансових асигнувань у розвиток вь тчизняно! науки та посилення Г! кадрового потенща-лу, а навпаки - для Тх зменшення. Науковець встанов-люе, що прюритетш напрями розбудови вiтчизняних високих технологш - авiабудування та фармацевтика, на як у структурi украГнського високотехнологiчного виробництва припадае, вiдповiдно, 48,7% i 43,7%, - на свитому ринку вимiрюються 0,1% i 0,04%, що доводить невисокий рiвень дiевостi статусу шновацшно-го прюритету як у державнiй полiтицi шновацшного розвитку економши, так i в економiчнiй полiтицi держави в щлому, а також те, що пройдений краГною попереднiй етап нащонального економiчного станов-лення на сьогодш призвiв до ситуаци, коли бажани-ми орiентирами перспективного перiоду розбудови Укра'ши стають показники iнновацiйного розвитку економши 1990-х рокiв [5].
Амоша О. I., Череватський Д. Ю. наголошують на потребi створення на шахтах iндустрiальних пар-кiв з акумулюванням енерги, якi необхiднi для функ-цiонування енергетики на в^новлюваних джерелах, що мають стати своер^дним «парашутом» для вугкь-но! галуз^ яка в нинiшнiх умовах занепадае, i «бустером» для найсучасншо! енергетики [6].
Зверяков М. I., з'ясовуючи, що глибинш причини кризи укра'шсько!' моделi закладено в racTeMi сусп1льного вiдтворeння промислового кашталу, яка в умовах д11 ринкових мeханiзмiв спричинила рiзкe скорочення обробних галузей i розширення сиро-винних ceкторiв, обгрунтовуе положення про те, що вих^д, з нинiшнiх проблем i переход, на траекторiю ста-лого розвитку можливi на оcновi ново'1 модeлi, яка б поеднувала в cобi ринковi та регульоваш державою засади, а також наголошуе на нeобхiдноcтi розробки комплексного плану оновлення матeрiально-тeхно-логiчноï структури нащонально'1 eкономiки [7].
Цибульов П. М., застосовуючи системний шд-хiд, отримав комплексну трирiвнeву модель нащо-нально'1 iнновацiйноï системи (Н1С), що включае чо-тири стади iнновацiйного процесу, враховуе вплив на них держави й мiжнародного шновацшного сшвтова-риства та мае необх^дну й достатню шльшсть елемен-тiв i зв'язшв мiж ними для повноцiнного функщону-вання, а також може бути використана як шструмент для подготовки cтратeгiчних рiшeнь оптимiзацiï Н1С Укра'ши [8].
Чжан Д. з'ясовуе, що для повного розкриття по-тенщалу eкономiки УкраТни та розширення двосто-роннього торговeльно-eкономiчного cпiвробiтництва нeобхiдно враховувати таю пропозици', як: створення китайсько-украшського iндуcтрiального парку; спри-яння ствробиництву в галузi електронно'1 торгiвлi; формування китайсько-укра'шсько'1 зони вкьно! тор-пвл^ розширення взаемоди в межах багатостороншх мeханiзмiв (наприклад, Шанхайсько'1 органiзацiï сшв-робiтництва та взаемоди Китаю i краш Центрально!' та Схiдноï бвропи у формат «16 + 1») [9].
Слава С. С., використовуючи контентш, дис-криптивно-аналiтичнi та графiчнi методи досл^джен-ня, виокремлюе чотири основш етапи розвитку шно-вацшних моделей в Украïнi: лiнiйна модель (до 1999 р.), штерактивна модель (1999-2009 рр.), функцю-нально штегрована модель (2009-2012 рр.), системно штегрована i мережева модель (з 2012 р.) та пропо-нуе концептуальну схему взаемоди в iнновацiйному процеа, обгрунтовуючи, що дiевicть iнновацiйних моделей може запрацювати пльки через в^дпов^дну мотивацiю - пробудження бiзнecового (чи сощаль-ного - у випадку сощальних iнновацiй) iнтeрecу до шновацш, оск1льки саме вони е виразниками попиту i рецишентами iнновацiй, адже така мотиващя може сформуватися та посилитися завдяки розширенню та поглибленню взаемоди' учаснишв iнновацiйного процесу в разi нeлiнiйних та добре штегрованих моделей iнновацiйного розвитку, вплення яких мае в^бува-тися через в^дпов^дш органiзацiйнi формати [10].
Даниленко Ю. А., доcлiджуючи icторiографiю щодо тeрмiнiв «iнновацiя» та «iнновацiйний про-цес», прид1ляе увагу розгляду «в^дкритих iнновацiй» i з'ясовуе, що на сьогодш шнуе значна кiлькicть ти-пiв iнновацiй, з'являеться значна шльшсть нових, але
до цього часу немае едино! !х класифкацИ, як немае i единого алгоритму для окремо взятого шдприем-ства, не ткьки як стати шновацшним, але i як саме вижити в умовах сучасно! ринково! економiки [11].
Отже, аналiзуючи новиш науковi публiкацií провiдних украшських i закордонних уче-них, а також пращ молодих науковщв, варто зазначити, що тематика iнновацiй не втрачае актуальность Також варто додати, що в наукових працях недостатньо висвгглено тематику новггнього м1жш-родного шструментарш щодо iнновацiй та етапи и розвитку.
Ц1лями статтi е вивчення мiжнародних наукових джерел, виокремлення основних еташв роз-витку м1жнародно1 методологи у сферi iнновацiй та з'ясування особливостей, як1 враховують сучасш етапи розвитку методологiчного шструментарш анал!зу iнновацiй, розробленого пров1дними м!жнародними 1нституц1ями.
Досв1д економiчно розвинутих кра'ш св1ту доводить, що бкьшкть iнновацiйних економiк в1др1з-няеться високим р!внем продуктивност1 працi. 1нно-вацшш економiчнi системи е 61льш адаптованими до змш. А кра!ни з шновацшними моделями розвитку економiки в^дщзняються здатнiстю пiдтримувати ви-сокий р!вень життя. Iнновацií можуть i повинш бути вим1рян1, що потребуе певно! методологи та вимог щодо Тх вимiрювання, що е важливим критер!ем ви-бору концепцiй, визначень та класифкацш. Знання е основою шновацш, новизни та корисност1, а також створення, збереження щиносй як передбачувано! мети iнновацiй.
Варто зазначити, що ОЕСР, будучи одшею 1з впливових мшнародних 1нституц1й, яка здiйснюе анал!з iнновацiй, проводить дослiдження у сфер! ш-новацiйноI пол1тики. ОЕСР була створена як Оргаш-зацiя бвропейського економiчного спiвробiтництва (ОЕЕС) в 1948 р. для запуску плану Маршалла (про-грама економiчноi допомоги бврош п1сля Друго! св1-тово! вшни), що фiнансувалася США. Натхненi сво!м усп1хом i перспективою проведення свое! роботи на свйшш аренi, Канада i США приедналися до члешв ОЕЕС у пiдписаннi ново! конвенцИ ОЕСР 14 грудня
1960 р. - Оргашзащя eK0H0Mi4H0r0 спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), яка офiцiйно народилася 30 ве-ресня 1961 р., коли Конвенщя набрала чинностi. Iншi кра'ши приедналися пiзнiше (наприклад, Японiя -у 1964 р., а Литва - лише у 2018 р.). На сьогодш ОЕСР включае 36 кра'ш-члешв у всьому свт, якi постiйно комунiкують мiж собою, щоб дiзнаватися про про-блеми, обговорювати та аналiзувати ix, розробляти та просувати полiтику щодо ix вирiшення (табл. 1).
Окремi регюнальш iнiцiативи ОЕСР на сьогоднi охоплюють бвропу, Кавказ i Центральну Азго; Ла-тинську Америку; Близький Сх^д та Африку. Також даною шститущею здiйснюеться допомога в удоско-наленш державного управлiння в крашах - кандидатах у бвропейський Союз, потенцшних кандидатах i партнерах з бвропейсь^' полiтики сусiдства, що е мiсiею стльно! iнiцiативи ОЕСР-6С - програми шд-тримки вдосконалення у сферi публiчного управлiння та адмшштрування (SIGMA).
Щм
т
ментом Ор
'одо аналiзу шновацш та розробки реко-мендацiй з1 здiйснення iнновацiйноí поль , тики, то основним методолопчним шстру-)ргашзаци економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) у данш сферi е ^р1вництво (рекомендаций Осло. Вивчення та аналiз мiжнародних наукових джерел дозволяе виокремити п'ять основних етатв розвитку мiжнародноI методологП ОЕСР у сферi iнновацiй.
Перший, або початковий, етап «зароджен-ня» (1980-1990 рр.) - етап поглиблення розумшня значення шновацш для економiчного зростання та актуалiзацiя потреби в розробщ методологП, по-годженому наборi концепцiй та шструменпв досль джень у сферi iнновацiй, спрямованих на формування та реалiзацiю iнновацiйноI пол1тики, здiйснення м1ж-народного пор1вняльного аналiзу. У цей перюд було розроблено значну шльшсть моделей та пiдготовлено певну шльшсть аналiтичних огляд1в у сферi шновацш.
Другий етап (1991-1996 рр.) був пов'язаний з подготовкою робочою групою нащональних екс-пертiв наукових i технологiчних показникiв (ЫЕ8Т1). ОЕСР вперше домовилася про загальний п1дх1д щодо вимiрювання та подання статистичних даних про ш-
Таблиця 1
Етапи присднання нових членiв до ОЕСР
Перюд КраТна
1960-Ti рр. Австрiя, Бельпя, Канада, Данiя, Францiя, Ымеччина, Грецiя, lсландiя, lрландiя, Люксембург, Нщерланди, Норвегiя, Португалiя, lсландiя, lрландiя, 1спашя, lталiя, Японiя, Швецiя, Швей-царiя, Фiнляндiя, Туреччина, Великобританiя, США
1970-Ti рр. Австралiя, Нова Зеландiя
1990-Ti рр. - кшець ХХ ст. Корея, Чеська Республ^а, Угорщина, Польща, Мех^о, Словацька Республ^а
Початок XXI СТ. i ДО ниш Чилi, 1зраТль, Словенiя, Естонiя, Латвiя, Словенiя, Литва
О
О Q_
<
CQ О
<
О ш
Джерело: складено за [12].
новаци. У 1991 р. MicTo Осло (Норвег1я) стало мiсцем першо! угоди в рамках глобально! спкьноти практи-к1в у рoбoчiй групi ОЕСР, що включала нацioнальних екcпертiв з науково-техн1чних пoказникiв, концеп-туал1заци та оц1нки iннoвацiй в 6i3Heci. Розроблен1 cпiльнo кер1вн1 принципи стали в1домими п1д назвою «Кер1вництво (рекомендацй) Осло», яке було опубл1-ковано та випробувано за п1дтримки бвропейського Союзу. Перше видання Кер1вництва (рекомендац1й) Осло з'явилося у 1992 р. як своер1дний еталон масш-табних обстежень, спрямованих на вивчення приро-ди та впливу 1нновац1й. У цьому виданн1 Кер1вництва (рекомендац1й) головна увага придкялася техноло-г1чним продуктовим 1 процесним 1нновац1ям у про-мисловому виробництв1.
Третш етап (1997-2005 рр.) - розширен-ня, уточнення концепц1й, визначень та методологи. Результата роботи з обстеження 1нновац1й на осно-в1 використання Кер1вництва (рекомендац1й) Осло спричинили подальш1 уточнення концепц1й, визна-чень та методологи, що обумовило появу у 1997 р. видання друго! редакци Кер1вництва (рекомендац1й) Осло. Швидке прийняття та розповсюдження про-позиц1й кер1вництва як у рамках ОЕСР, так 1 за и межами е ч1тким св1дченням ц1нност1 ц1е! 1н1ц1ативи; досл1дження 1нновац1й охопило понад 80 кра!н. До-св1д подальшого використання Кер1вництва (реко-мендац1й) Осло призв1в до зростання в1дчуття, що поза анал1зом залишилася значна частина шновацш у сектор1 послуг, не охоплена дом1нуючою на той час концепц1ею технолог1чних продуктових 1 процесних шновацш. Виникло уявлення, що доцкьно розши-рити поняття «шноваци», включивши до нього два нов1 типи - маркетингову та оргашзацшну шноваци. Також поглибилось прагнення розглядати шноваци в системному контекст1, враховуючи шновацшш взаемозв'язки. Досв1д попередн1х обстежень дозволив уточнити 1снуюч1 концепци та прояснити мето-долог1чн1 проблеми, так1 як вим1р витрат 1 прибутк1в в1д 1нновац1й 1 вдосконалення метод1в збору даних.
Четвертий етап (2005-2018 рр.) пов'язаний 1з досл1дженням сфери нетехнолог1чних 1нновац1й та зв'язк1в м1ж р1зними типами 1нновац1й. Важли-вою под1ею стала публ1кац1я третього видання Ке-р1вництва (рекомендац1й), що стае найвищим м1ж-народним джерелом кер1вних принцишв для збору та використання даних про 1нновац1йну д1яльн1сть у промисловост1, застосування якого створюе можли-в1сть визначення масштаб1в 1нновац1йно! д1яльност1; характеристик 1нновац1йних ф1рм; внутр1шн1х та сис-темних чинник1в, як1 можуть впливати на шноваци; передумовою для проведення та анал1зу пол1тики, спрямовано! на стимулювання шновацш. У третш редакци рекомендац1й було враховано прогрес, до-сягнутий у розум1нн1 1нновац1йного процесу та його економ1чного впливу, а також досв1д, накопичений за останн1 роки щодо 1нновац1йних досл1джень у кра!-
нах-членах та кра!нах, що не е членами ОЕСР. Ке-р1вництво (рекомендацй') Осло в концентрованому вигляд1 подае основн1 теори 1нновац1й та з'ясовуе потребу у вим1рюванн1 шновацш; основн1 визначення; 1нституц1йн1 класиф1кац1!; зв'язки в 1нновац1йному процес1; вим1рювання шновацшно! д1яльност1; ц1л1, перешкоди та результати 1нновац1й; процедури опи-тування. Видання Кер1вництво (рекомендацй') Осло 2005 р. вперше дозволило досл1дити сферу нетехно-лог1чних 1нновац1й та зв'язк1в м1ж р1зними типами шновацш. Кер1вництво (рекомендацй') Осло (2005) включае додаток щодо зд1йснення 1нновац1йних до-сл1джень у крашах, що розвиваються, а також при-клади 1нновац1й.
П'ятий етап (розпочався у 2018 р.) передба-чае розробку стльно! основи для вим1рювання 1нно-вац1й у б1льш загальному масштаб1 в ус1й економ1ц1, в уряд1, в некомерц1йних орган1зац1ях та в домогос-подарствах.
З огляду на 1снуюч1 й т1, що виникають, еконо-м1чн1, соц1альн1 та еколог1чн1 проблеми, важливим е розум1ння потреби в нових 1деях, 1нновац1йних п1д-ходах та зростаючому р1вн1 багатостороннього сп1в-роб1тництва. IннoвацГi та оцифрування (переведення в цифровий формат, д1джитал1зац1я) в1д1грають все б1льш важливу роль практично в ус1х секторах та в повсякденному житт1 громадян у всьому св1т1.
Таким чином, пол1тичн1 д1яч1 ставлять «1ннова-ц1йний 1мператив» до центру сво!х пол1тичних програм. Проте розробка та реал1зац1я пол1ти-ки е складним завданням, 1 тим б1льше, коли потр1бна м1жнародна координац1я. 1нноваци часто розгляда-ються як «занадто неч1тк1» поняття, як1 сл1д оц1ню-вати та враховувати. Так, пос1бник OECD Frascati в1дкрив шлях для вим1рювання одного ключового вим1ру науки, технологи та 1нновац1й, з тим, що в даний час швестици в досл1дження та розробки -науков1 досл1дження та розробки - систематично за-охочуються та контролюються в усьому св1т1. Проте пол1тика сьогодн1 все ще зосереджена на тому, що прост1ше вим1рювати. 1снуе, отже, нагальна потреба в1добразити, як розвиваються 1де! та як вони можуть стати шструментами, що перетворюють оргашзаци, м1сцев1 ринки, краши, св1тову економ1ку та структуру суспкьства. Кр1м того, ОЕСР та бвростат сп1льно роз-робляють та вносять подальш1 зм1ни в Кер1вництво (рекомендацй) для розширення сфери застосування та п1двищення над1йност1 даних, з1браних в1дпов1дно до рекомендацш Осло. Ц1 зм1ни були засноваш на до-св1д1, накопиченому в процес1 збору даних про шноваци в крашах-членах та крашах-партнерах ОЕСР.
Основними особливостями, як1 притаманш сучасному етапу розвитку м1жнародно! методологи у сфер1 1нновац1й е:
+ всеохоплююча роль глобальних ланцюг1в вартост1;
f поява нових iнформацiйниx теxнологiй та !х
вплив на новi бiзнес-моделi; f зростаюче значення капiталу, що базуеться на знаннях;
f прогрес у розумшш iнновацiйниx процесiв та !х економiчного впливу.
Сучасна мiжнародна методологiя у сферi шно-вацiй, що використовуеться експертами ОЕСР, спрямована на сприяння вимiрюванню проце-су цифрових трансформацш i, таким чином, шдтри-муе цш iнiцiативи OECDs Going Digital. Керiвництво (рекомендаций Осло е мiжнародним ресурсом, що користуеться внесками ЮНЕСКО, Свитого банку та ряду регюнальних банкiв розвитку, якi, як i ОЕСР, розробляють базу даних для шдтримки iнвестицiй в iнновацii та сприяють економiчному та соцiальному розвитку. Керiвництво (рекомендацП) Осло (2018) шдтримуе оцiнку Цiлей сталого розвитку (ЦСР), проблем, пов'язаних iз глобальним значенням, -як це визначено G20 на самт 2016 р. у м. Ханчжоу (Китай), i продовжуе вдосконалювати системи вимь рювань, щоб краще зафiксувати основнi риси науки, технологи та шновацш, як це зазначено в Деклара-ци мiнiстрiв науки та iнновацiй у Тайчжош (Корея) у 2015 р. Керiвництво (рекомендацП) Осло (2018) пе-редбачае стльну основу для вимiрювання шновацш у бкьш загальному масштабi у всш економiцi, в урядi, в некомерцшних органiзацiяx та в домогосподарствах. Це забезпечуе шлях реалiзацii багатьох пропозицш, висунутих на Форумi ОЕСР Blue Sky, що вддбувся в Гени (Бельгiя) у 2016 р. [13].
Урахування мiжнародноi методологи у сферi iнновацiй дозволить не ильки поглибити теоретич-нi знання та розумшня iнновацiйниx процесiв, а й розширити методологiчний iнструментарiй мгжна-родних порiвняльниx дослiджень. Адже в сучасних украшських енциклопедичних джерелах поняття «ш-новацiя» трактуеться як результат розроблення та впровадження ново! або вдосконалено! технологи в галузях економiки, управлшськш, комерцiйнiй, мар-кетинговiй дiяльностi або сощальнш сферi, який пiд час застосування дае можлившть здобути комплек-сний ефект (економiчний, соцiальний, еколопчний, науково-теxнiчний тощо) [14].
Законодавство Украши закрiпило поняття «ш-новацИ» як новоствореш (застосованi) i (або) вдо-сконаленi конкурентоздатнi технолог!!, продукцiя або послуги, а також оргашзацшно-техшчш ршення виробничого, адмiнiстративного, комерцiйного або шшого характеру, що штотно полшшують структуру та яйсть виробництва i (або) сощально! сфери [15].
Державна служба статистики Украши гад по-няттям «шноващя» розумiе введення у вживання будь-якого нового або значно вдосконаленого продукту (товару, послуги) або процесу, нового методу маркетингу чи нового оргашзацшного методу в дд-
яльносп шдприемства (органiзацii), органiзацii ро-бочих м1сць або зовн1шн1х зв'язшв [16, с. 176].
Керiвництво (рекомендацП) Осло (2018), зосе-реджуючи увагу на таких поняттях, як: «шноваци», «бiзнес-iнновацii», визначае поняття «iнновацiI» як новий або покращений продукт або процес (або Гх по-еднання), який суттево вддщзняеться в1д попередшх продукт1в або процеав i який був доступний потен-ц1йним користувачам (щодо продукту) або введений в експлуатацго шституцшною одиницею (щодо про-цейв). П1д «1нституц1йною одиницею» розумiеться актор, вiдповiдальний за iнновацiI. «Жзнес-шноваци» е новим або покращеним продуктом або 61змс-про-цесом (або Тх поеднанням), який суттево в1др1зня-еться в1д попереднiх продукт1в компанП або 61змс-процейв i який був введений на ринок або введений у користування ф1рмою [13]. Отже, попри вддмшшсть у трактуванш поняття «шноващя» в наукових джерелах, спкьним для них е: визначення «шноваци» як д1яльност1 (процесу) або результату; функцш виробничого впровадження або введення в експлуатацш; доступшсть для користувачiв, споживачiв, ринку.
ВИСНОВКИ
Досл^ження наукових джерел, що визначають теоретико-методолопчш засади iнновацiй та висвп-люють проблематику iнновацiйного розвитку еконо-м1ки, дозволяе стверджувати про стшку тенденцiю розвитку наукових дослiджень та постшний процес удосконалення теоретико-методологiчного шдгрун-тя iнновацiйноi пол1тики. Попри в1дмшшсть у трак-туваннi поняття «шновацш» в наукових джерелах, сшльним для них е: визначення «шноваци» як дшль-носп (процесу) або результату; функцш виробничого впровадження або введення в експлуатацго; доступшсть для користувачiв, споживачiв, ринку.
Вивчення та аналiз мгжнародних наукових джерел дозволяе виокремити п'ять основних етатв розвитку мжнародно! методологП ОЕСР у сферi iннова-ц1й, якими е: перший, або початковий, етап «зароджен-ня», що розпочався у 1980 р. i тривав до 1990 р.; дру-гий етап (1991-1996 рр.); третiй етап (1997-2005 рр.); четвертий етап (2005-2018 рр.); п'ятий етап (розпочався у 2018 р.).
Основними особливостями, як1 притаманш су-часним етапам розвитку мiжнародноi методологП у сферi шновацш, е врахування: всеохоплюючо! рол1 глобальних ланцюпв вартостi; появи нових шформа-ц1йних технологiй та !х впливу на нов1 бiзнес-моделi; зростаючого значення кашталу, що базуеться на зна-ннях; прогресу в розум1нн1 шновацшних процейв та !х економiчного впливу.
Особлива увага у сучаснш м1жшроднш методологП придiляеться вимiрюванню шновацш у про-цей цифрових трансформацш. Отже, урахування мшнародно! методологП у сферi iнновацiй дозволить не ильки поглибити теоретичш знання та розумш-
ня шновацшних процесш, а и дозволить розширити методологiчний iнструментарiИ мiжнародних nopiB-няльних дoслiджень.
Перспективами подальших дослджень у дано-му напpямi е уточнення на концептуальному piBHi де-яких понять з тематики досл^ження та 1х лoгiчнoгo використання у практичнш дiяльнoстi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Офщмний сайт Представництва ООН в УкраМ URL: http://sdg.org.ua/ua/pro-hlobalni-tsili
2. Скиба М. В. Теоретичн аспекти державного регу-лювання шновацмно''' дiяльностi: сутшсть, мета та засоби. Науковий всник Ужгородського нацюнального yHiBepcume-ту. Cepin «Мiжнароднi eK0H0Mi4Hi BidHocuHU та свтове гос-подарство». 2017. Вип. 15. Ч. 2. С. 121-124.
3. OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2018: Adapting to Technological and Societal Disruption. Paris : OECD Publishing, 2018. 322 p.
4. Манцуров I. Г. 1нклюзивний розвиток як основа протидп глобальним викликам сьогодення. Економiка Укра\-ни. 2018. № 10. С. 71-87.
5. Одотюк I. В. Крок уперед i два назад - декларацп та реальшсть державно'' полiтики розвитку науки, шновацм та високотехнолопчного виробництва в УкраУ. Економiка Украни. 2018. № 10. С. 127-141.
6. Амоша О. I., Череватський Д. Ю. Розвиток вугть-но''' промисловост в сучасних умовах. Економiка Украни. 2018. № 10. С. 101-109.
7. Зверяков М. I. Економiчну практику - на науковое пщГрунтя. Економiка Украни. 2018. № 10. C. 3-9.
8. Цибульов П. М. Трирiвнева модель нацюнально''' шновацмно''' системи Укра'ни. Наука та ШовацИ. 2018. Том 14. № 3. С. 5-14.
9. Чжан Д. Тенденцп розвитку та перспектив торп-вельно-економiчного ствроб^ництва мiж Китаем та Украиною. Економiка Украни. 2018. № 6. С. 3-12.
10. Слава С. С. Розвиток шновацмних концепцм в Укра'ш. Економiка Украни. 2018. № 8. С. 50-61.
11. Даниленко Ю. А. Характеристики та класиф^а-цп шновацм та шновацмного процесу. Наука та ШовацИ. 2018. Том 14. № 3. С. 15-30.
12. Офщмний сайт ОЕСР. URL: http://www.oecd.org
13. Керiвництво (рекомендацп) Осло: керiвнi прин-ципи збору, зв^ност та використання даних про шновацп. Люксембург ; Париж : ОЕСР/£вростат, 2018. 256 с.
14. Енциклопедiя сучасно''' Укра'ни. URL: http://esu. com.ua/search_articles.php?id=12321
15. Закон Укра'ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть» вщ 04.07.2002 р. № 40-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/40-15
16. Наукова та шновацмна дiяльнiсть Укра'ни, 2017 р^ : статистичний збiрник. Ки'в, 2018. 178 с. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/09/zb_ nauka_2017.pdf
Chzhan, D. "Tendentsii rozvytku ta perspektyv torhivel-no-ekonomichnoho spivrobitnytstva mizh Kytaiem ta Ukrain-oiu" [Trends in development and prospects of trade and economic cooperation between China and Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 6 (2018): 3-12.
Danylenko, Yu. A. "Kharakterystyky ta klasyfikatsii inno-vatsii ta innovatsiinoho protsesu" [Characteristics and Classifications of Innovation and Innovation Process]. Nauka ta inno-vatsii, vol. 14, no. 3 (2018): 15-30.
"Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy" [Encyclopedia of modern Ukraine]. http://esu.com.ua/search_articles. php?id=12321
Kerivnytstvo (rekomendatsii) Oslo: kerivni pryntsypy zboru, zvitnosti ta vykorystannia danykh pro innovatsii [Oslo Manual (Guidance): Guidelines for the collection, reporting and use of data on innovation]. Luxembourg; Paris : OESR/Yevrostat, 2018.
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/40-15
Mantsurov, I. H. "Inkliuzyvnyi rozvytok yak osnova proty-dii hlobalnym vyklykam syohodennia" [Inclusive development as a basis for counteracting the global challenges of the present]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2018): 71-87.
"Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy, 2017 rik : stat-ystychnyi zbirnyk" [Scientific and innovation activity of Ukraine, 2017: statistical collection]. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2018/zb/09/zb_nauka_2017.pdf
Odotiuk, I. V. "Krok upered i dva nazad - deklaratsii ta re-alnist derzhavnoi polityky rozvytku nauky, innovatsii ta vyso-kotekhnolohichnoho vyrobnytstva v Ukraini" [A step forward and two back are the declarations and the reality of the state policy of development of science, innovations and high-tech production in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2018): 127-141.
OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2018: Adapting to Technological and Societal Disruption. Paris: OECD Publishing, 2018.
Ofitsiinyi sait OESR. http://www.oecd.org
Ofitsiinyi sait Predstavnytstva OON v Ukraini. http://sdg. org.ua/ua/pro-hlobalni-tsili
Skyba, M. V. "Teoretychni aspekty derzhavnoho rehuli-uvannia innovatsiinoi diialnosti: sutnist, meta ta zasoby" [Theoretical aspects of state regulation of innovation activity: essence, purpose and means]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsional-noho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo», vol. 2, no. 15 (2017): 121-124.
Slava, S. S. "Rozvytok innovatsiinykh kontseptsii v Ukraini" [Development of innovative concepts in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2018): 50-61.
Tsybulyov, P. M. "Tryrivneva model natsionalnoi innovatsiinoi systemy Ukrainy" [Three-level model of the national innovation system of Ukraine]. Nauka ta innovatsii, vol. 14, no. 3 (2018): 5-14.
Zveriakov, M. I. "Ekonomichnu praktyku - na naukove pid-gruntia" [Economic practice - on a scientific basis]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2018): 3-9.
REFERENCES
Amosha, O. I., and Cherevatskyi, D. Yu. "Rozvytok vuhilnoi promyslovosti v suchasnykh umovakh" [Development of the coal industry in modern conditions]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2018): 101-109.
