CC BY
16
УДК 005.7:330.341.1
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ П0ТЕНЦ1АЛ П1ДПРИеМСТВА ЯК ОСНОВА його 1НН0ВАЦ1ЙН0Г0 РОЗВИТКУ
© 2016 ШВИДАИЕИКО Г. о., БОЙКО Т. Л.
УДК 005.7:330.341.1
Швиданенко Г. О., Бойко Т. Л. 1нтелектуальний потенцiал шдприсмства як основа його шновацшного розвитку
Метою cmammi е розробка концептуальних науково-теоретичних i прикладних засад ттелектуал'ваци як основи iнновацйного розвитку суб'ект'в ринкових в'дносин. У результатi системно-структурного, терм'1нолог'1чного анал'ву й узагальнення наукових погляд'в об(рунтовано змкт i суттстхарактеристики шновацшного розвитку тдприемства. Встановлено, що його первинною передумовою е штелектуальна основа, яка забезпечуеться через формування, прирощення та використання нтелектуального потен^алу. У контекстi розглянуто'1 проблематики ви-окремлено низкузначущихзовшштхфактор'в впливуна ефектившстьреал'вацистратеги, ор'кнтованоi наiнновацiйнийрозвиток. Охарактеризовано взаемозв'язок нновацшного процесу з елементними групами штелектуальнихресурав (людськими, структурними, ресурсами в'дносин), як визначають внутр'шт передумови його здшснення. Деталiзацiя вказаних механiзмiв впливу та побудова на 1х основi д'кво! системи управлння е базисом подальших дотджень у даному напрямi.
Кпючов'1 слова: iнновацiйний розвиток, iнновацi¡, економка знань, штелектуальний потенц'шл, ефектившсть управлшня, комерцiалiзацiя н-
новацш.
Рис.: 2. Ббл.: 10.
Швиданенко Генефа Олександрiвна - кандидат економiчних наук, професор, зав'дувачка кафедри економки тдприемств, Кивський нацональний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки1в, 03680, Украна) E-mail: [email protected]
Бойко Тетяна ЛеонтПвна - кандидат економ'мних наук, пров'дний бухгалтер з облку основних фонд'в ТОВ «Лайфселл» (вул. Солом'янська, 11а, Кив, 03110, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 005.7:330.341.1 Швиданенко Г. А., Бойко Т. Л. Интеллектуальный потенциал предприятия как основа его инновационного развития
Целью статьи является разработка концептуальных научно-теоретических и прикладных начал интеллектуализации как основы инновационного развития субъекта рыночных отношений. В результате системно-структурного, терминологического анализа и обобщения научных взглядов обосновано содержание и сущностные характеристики инновационного развития предприятия. Установлено, что его первичной предпосылкой является интеллектуальный базис, который обеспечивается через формирование, приращение и использование интеллектуального потенциала. В контексте рассматриваемой проблематики определён ряд значимых внешних факторов влияния на эффективность реализации стратегии, ориентированной на инновационное развитие. Охарактеризована взаимосвязь инновационного процесса с элементными группами интеллектуальных ресурсов (человеческими, структурными, ресурсами отношений), которые определяют внутренние предпосылки его осуществления. Детализация указанных механизмов влияния и построение на их основании действенной системы управления являются базисом дальнейших исследований в данном направлении.
Ключевые слова: инновационное развитие, инновации, экономика знаний, интеллектуальный потенциал, эффективность управления, коммерциализация инноваций. Рис.: 2. Библ.: 10.
Швиданенко Генефа Александровна - кандидат экономических наук, профессор, заведующая кафедрой экономики предприятий, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: [email protected]
Бойко Татьяна Леонтьевна - кандидат экономических наук, ведущий бухгалтер по учету основных фондов ООО «Лайфселл» (ул. Соломенская, 11а, Киев, 03110, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 005.7:330.341.1 Shvydanenko G. O., Boyko T. L. Intellectual Potential of Enterprise as Basis for Its Innovative Development
The article is aimed at developing the conceptual scientific-theoretical and applied principles of intellectualization as the basis for innovative development of an actor of market relations. As a result of the system-structural, terminological analysis and generalization of scientific views, contents and essential characterizations of innovative development of enterprise have been substantiated. It has been determined that as primary prerequisite appears the intellectual basis, which is ensured through the formation, increment and use of intellectual potential. In the context of the considered problematics, a number of significant external factors has been determined, which influence the efficiency of implementing the strategy, which in turn is focused on innovative development. The correlation of an innovation process with the element groups of intellectual resources (human, structural, resources of relationships), which define the internal preconditions for its implementation, has been characterized. Detailing the specified mechanisms of influence and building on their basis an effective management system are the basis for further research in this area.
Keywords: innovation development, innovations, knowledge economy, intellectual potential, management efficiency, commercialization of innovation. Fig.: 2. Bibl.: 10.
Shvydanenko Genefa O. - PhD (Economics), Professor, Head of the Department of Economics Enterprises, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: [email protected]
Boyko Tetyana L. - PhD (Economics), Leading Accountant Fixed Assets of the Lifecell, LLC (11a Solomianska Str., Kyiv, 03110, Ukraine) E-mail: [email protected]
Ключ до ycnixy 6i3Hecy - шноваци, яки у свою чергу, народжуються креативтстю.
Дж. Гуднайт, засновник SAS Institute Inc.
Науковщ все частше характеризуют сучасне се-редовище господарювання як економжу знань -новий тип вцносин, що розвиваються в умовах зростання впливу шформацшно-комушкацшних, шно-вацiйних та iнтелектуальних детермiнант шдприемни-цтва. В. Пауел i К. Шеллман у своему дослiдженнi шд термiном «економiка знань» розумiють виробництво товарiв i послуг, що базуеться на знаннемкткш дiяль-ностi, яка одночасно пришвидшуе як технологiчне та наукове зростання, так i моральне старшня [10, С. 199]. При цьому ключовим елементом господарського про-цесу стае орiентацiя бкьше на штелектуальш ресурси, нiж на фiзичнi та/або природш, а також намагання вдо-сконалювати ланцюжок створення вартостi - в1д лабо-раторiй НДДКР до взаемоди зi споживачами.
Багатограннiсть i специфiка ново'1 економiки ви-магають нового пiдходу до ïï управлшня як на макро-, так i на макрорiвнях. У цьому русл мiжнароднi оргаш-заци визначають шноваци як провiдний орiентир май-бутнього розвитку глобальних господарських, еколопч-них i соцiально-полiтичних. Зокрема, у доповщ ОБС6 «1нноваци для розвитку» зазначаеться, що «шноваци можуть здшснити значний внесок у виршення актуаль-них проблем розвитку, таких як забезпечення доступу до питно'1 води, викорiнення забутих хвороб або бороть-бу з голодом... Нарощування iнновацiйних потужностей вiдiграе центральну роль у динамiцi зростання успшних краш, що розвиваються» [9].
Високий рiвень конкурентоспроможностi шдпри-емств у нових економiчних умовах також забезпечуеть-ся завдяки постiйному впровадженню шновацш на вси етапах господарсько'1 дiяльностi. Саме тому особливо'1 актуальностi набувае проблематика забезпечення ефек-тивних процейв iнновацiйного розвитку суб'ектiв господарювання як основи '1х довгострокового успку.
Розвиток основ iнновацiйноï теори був закладе-ний видатними зарубiжними вченими Н. Кондратьевим, Й. Шумпетером, С. Кузнецем, Р. Солоу ще в середиш ХХ столiття. Водночас, активне наукове дослцження мiкроекономiчних аспектiв шновацшного розвитку розпочалося ткьки в останш 30-40 рокiв. Зокрема, ц1й проблематищ присвяченi науковi працi зарубiжних i в^чизняних учених: П. Друкера, Дж. Кушна, П. Тротта, Г. Хамела, Л. Антонюк, К. Вергал, Л. Волощук, К. Губiна, С. 1лляшенка, М. Рогози, Г. П'ятницько'1, Л. Федулово'1, Ю. Шипулiноï. Разом з тим, у наукових доробках недо-статньо уваги придкено процесам iнтелектуалiзацiï та розвитку iнтелектуального потенцiалу як необхцному базису та важливiй передумовi реалiзацiï ефективно'1 моделi iнновацiйного розвитку шдприемств. Це зумов-люе актуальшсть, своечаснiсть i вагомiсть обрано'1 теми, необхцшсть ïï науково-теоретичного обгрунтування для подальшого прикладного застосування.
Метою стати е розробка концептуальних науково-теоретичних i прикладних засад iнтелектуалiзацiï як основи iнновацiйного розвитку суб'ектш ринкових вiдносин.
Теоретичними досл1дженнями та б1знес-прак-тикою доведено, що ткьки пост1йне впровадження шновацш дозволяе п1дприемствам ефективно функц1онувати й досягати успку в довгостроковому перюд1 Саме тому важливим е детальний розгляд поняття «1нновац1йний розвиток», практичне забезпечення якого повинно стати основою стратеги суб'ектш господарювання.
Науковцями запропоновано, систематизовано та згруповано за головними цеями та позищями р1зно-маштш тлумачення терм1на, виокремлено його базисш складов1. Так, в1дпов1дно до проведеного анал1зу, М. 6. Рогоза та К. Ю. Вергал пропонують класиф1кувати наявн1 визначення поняття «шновацшний розвиток» з точки зору таких шдход1в: макроеконом1чного, в1дпов1дно до якого шновацшний розвиток прир1внюеться до глобального всеб1чного науково-техн1чного прогресу; як реал1защ1 внутр1шнього потенц1алу, що залежить в1д накопичених ресурйв 1 можливостей 1х використання у господарськш дiяльностi; як процесу систематич-них реалiзацiй нововведень, в основi якого покладено науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи [5, с. 15-16). Оптимальною ж, на думку авторiв, е комплексна позицiя до визначення термша: i як процесу, i як системи факторiв та умов, що необхцш для його здiйснення. Тако'1 ж позици дотримуються i Т. В. Гринько та М. М. Кошевий, апелюючи до сутшсних проявiв iнновацiйного розвитку - як джерела розвитку, яюсно-кiлькiсних змш, цкеспрямованого процесу, змiн у чай [2, с. 96]. Результати аналiзу пiдходiв до визначення ш-новацшного розвитку, здiйсненого колективом авторiв шд керiвництвом П. П. Микитюка, вцображують такi основнi аспекти в рiзних тлумаченнях науковцiв: тiсний взаемозв'язок з шновацшним процесом i реалiзацiею потенщалу пiдприемства, акцент на iнновацiях як единому й основному джерелi цього розвитку, часте ото-тожнення з шновацшною дiяльнiстю, наявнiсть яюсних змiн [3, с. 29-30]. Для виршення суперечност в рГзно-маштних пiдходах Л. О. Волощук пропонуе визначати шновацшний розвиток як об'ект управлшня та аналiзу з позици процесу та з позици результату [1, с. 77].
Таким чином, досидження узагальнюючих шдхо-дгв i окремих дефiнiцiй дозволили зробити ви-сновок, що iнновацiйний розвиток розглядаеться, в основному, як функцiя шновацш iз заданими обмежен-нями зовншни факторiв i наявного потенцiалу шдпри-емства. Водночас мало уваги придкено розгляду катего-р!1 «розвиток» як термшу вищого порядку. Саме 11 змiст, на нашу думку, повинен лежати в основi визначення, тодi як використання прикметника «iнновацiйний» вцносно категори «розвиток» вказуе i деталiзуе певнi специфiчнi характеристики останньо'1. Вважаемо, що змкт поняття «iнновацiйний розвиток» мае бути розкритий через його основш сутнiснi характеристики (рис. 1).
Насамперед зазначимо, що необхцною первин-ною умовою iнновацiйного розвитку е штелектуальна основа, яка забезпечуеться через формування, приро-щення i використання штелектуального потенцiалу шд-приемства. Так, традицшно основним джерелом шно-вацшного розвитку пiдприемства вважають 1нновацГ1.
Адаптащя та взаемод1я ¡з зовшшшм середовищем
ОбмЫ ¡нновацмним досвщом
Всеохоплюванкть
Спрямовашсть ¡ на новий продукт, ¡ на спос¡б його виробництва та реалвацп
Спрямованкть, незворотнкть законом1ршсть змш
Як¡сно новий стан
Висхщне спрямування трансформацп
Переx¡д в¡д нижчого ртня, до вищого
1нтелектуальна основа
Реалвацт ¡нтелектуального потенц¡алу п¡дпри€мства як основне джерело ¡нновац¡й
Рис. 1. Сутнкш характеристики поняття «iнновацiйний розвиток шдприсмства» Джерело: розроблено авторами.
Проте останш - це готовий продукт, який е результатом штелектуально1 дГяльностГ, а створену щншсть можна характеризувати як шновацшну. Тому ми схильнГ вва-жати фундаментом ефективного iнновацiйного розвит-ку пiдприемства саме його штелектуальний потенцiал як сукупнГсть можливостей штелектуальних ресурсiв до створення вартостi та щнностГ у процесi 1х залучення в господарськi функцiонали для досягнення мга! та по-ставлених цкей через створення нових продуктГв (по-слуг), iдей, спосо6Гв здiйснення дГяльностГ тощо. БГзнес-практика пГдтверджуе превалювання Гнтелектуально'1 складово'1 в сучасному тиш господарських вГдносин. Зокрема, про це свГдчать такГ статистичнГ данГ: у США близько 45 млн осГб використовують як засГб виробництва тГльки свГй Гнтелект, пГдкрГплений комп'ютерною техшкою, а бГльше 80 % робочих мксць у бврош та США належать до рГзних секторГв Гнтелектуально'1 економГки, зокрема виробництва, комерщалГзаци наукових знань, розробки нових технологш Г програмних продуктГв [6].
Сутшсними характеристиками, якГ вГдображують особливостГ шновацшного розвитку як економГчного поняття, е:
1) перманенттсть - впровадження ГнновацГй у всГ сфери функцГонування пГдприемства повинно бути постшним, безперервним процесом, у якого немае кш-цево! точки, а вимоги до бажаних параметрГв результа-тивностГ й ефективностГ дГяльностГ шдвищуються пГсля досягнення поставлених на певному еташ цГлей;
2) спрямоватсть, незвороттсть i закономiр-тсть змт - яюсно визначають перехГд пГдприемства вГд одного стану до Гншого (розвиток), що визначаеться цГлеспрямованим використанням ГнновацГй;
3) висхгдне спрямування трансформаци - наяв-ний перехГд пГдприемства вГд нижчого рГвня до вищого,
що вГдображаеться на макро- Г глобальному щаблях як новий технолопчний уклад;
4) адаптащя i взаемоЫя iз зовнштм середовищем - впровадження окремим суб'ектом господарюван-ня досягнень науково-техшчного прогресу чи успшних нововведень шших оргашзацш дозволяють йому при-стосуватися до свГтових тенденцГй, а також отримати досвГд, важливий для шших суб'ектГв у ланцюжку шно-вацГйних перетворень; водночас ефективно реалГзоваш ГнновацГйнГ надбання пГдприемства можуть стати важ-ливими елементами глобальних трендГв;
5) всеохоплюватсть - спрямованГсть як на новий продукт / послуги (ринки, новГ нШ), так Г на спосГб виробництва та реалГзацГ1 (технологГчнГ, органГзацГйнГ Гн-новацГ1 тощо);
На сучасному етапГ актуальним е дослГдження Гн-телектуального базису шновацшного розвитку. Про зростаючу роль штелектуального потен-цГалу свГдчить активГзацГя Гнтелектуально1 дГяльностГ як суспГльного фактора виробництва Г перетворення 11 продукту на повнощнний товар. Зокрема, О. С. Марченко, Г. Ю. Дарнопих й О. О. Набатова шдкреслюють вплив Гнтелекту на формування нового типу господарських вГдносин [7, с. 225]:
+ джерелом багатства суспГльства стають знання, Гнтелект;
+ вГдбуваеться прискорення темпГв створення, нагромадження Г використання знань, що, зокрема, виражаеться у розширенш системи освГ-ти й обсягу наукових дослГджень, об'ективнГй необхГдностГ комерцГал1зацГ1 наукових резуль-татГв у пГдприемницьку практику;
+ виникае новий тип конкурентоспроможносй, що грунтуеться на використаннi переваг лидерства та володiннi певними елементами штелек-туального капiталу; + зростае у складi виготовлено! продукщ! частка додано! вартосп, створено! за рахунок штелек-туально! складово!; + змшюеться характер людсько! працi на користь
творчо! та iнтелектуально! дiяльностi; + чiтко простежуеться мережевий характер про-дуктiв ново! економiки, пiдприемництва та ва-е! структури.
Аля реалшаци стратегГ! пiдприемства, у тому чис-лi орiентовано! на його шновацшний розвиток, мае бути вiдповiдне внутршне ресурсне забез-я i сприятливi зовнiшнi передумови. Найбкьш значущими зовншшми факторами впливу можна вва-жати таю:
+ рiвень mтелектуалiзацu економки та окре-мого економiчного виду дiяльностi. Чим вищою е наукомктюсть економiки чи окремо! галузi, тим бкьшу роль вiдiграе iнтелектуальний по-тенцiал у дiяльностi пiдприемства, що, своею чергою, зумовлюе генерування, впроваджен-ня та комерцiалiзацiю шновацш. Доступнiсть i значна варiацiя штелектуальних продуктiв збкьшуе можливостi забезпечення ними ефек-тивно! дiяльностi суб'ектiв господарювання; економжо-правове середовище. Прямий вплив на загрози або можливост використання та стимулювання iнновацiй здiйснюють елементи економжо-правового механiзму регулювання питань iнтелектуально! власносп, облiку й ощ-нювання нематерiальних активiв, формування конкурентного середовища, впровадження об-межень або стимулювання виду дiяльностi (на-приклад, через надання податкових пкьг); шновацшна полтика держави. Шдтримка ш-новацiйного бiзнесу, зокрема пкьгове оподат-
+
+
кування, безвцсоткове кредитування, цкьо-ве фшансування iнновацiйних проектiв тощо формують мотивацшну основу й забезпечують високу ймовiрнiсть ефективного провадження новаторських рiшень в економщ кра!ни; + розвинетсть тфраструктури; + кластеризацш та тституцюнальне ствро-бтництво;
+ тдекс людського капталу. Розвиток людського iнтелекту, у тому чит через систему базово!, середньо! та вищо! освiти, визначення прюри-тетностi прийняття пiдприемницьких рiшень розгортають перед кра!ною можливостi креа-тивност населення й подальшо! реалiзацГ! кей у життя.
1нтелектуальна складова iнновацiйного розвитку е одночасно i його ресурсним забезпеченням, i переду-мовою ефективного здшснення. На цьому також наго-лошуе Г. Т. П'ятницька, вказуючи, що «не складовими, а фактично обов'язковими передумовами для шновацш-ного розвитку оргашзащ! е наявшсть у не! вцповцного потенцiалу й iнтелектуального кашталу» [4, с. 77]. Автор конкретизуе и елементи, що сприяють розробленню та впровадження нововведень, готовностi вткити !х у новi продукти, технологи, управлшсью рiшення. Мова йде про шноващйну культуру, накопиченi знання, досвц, особливостi поведiнки та взаемовiдносин персоналу, порядки в оргашзащ!, фактично - це майже уй структуры елементи штелектуальних ресурйв пiдприемства.
Конструктивну концепцiю визначення штелекту-альних ресурйв як основи iнновацiйного розвитку розробив Н. Аль-Алi [8]. Горизонтальна класифжащйна структура iнтелектуальних ресурсiв (людсью, структурнi, клiентськi) доповнюеться верти-кальним ланцюжком кругообiгу iнновацiйно! вартостi -вц !'! створення на еташ управлiння знаннями, через ви-окремлення в процей управлiння iнновацiями до мак-симiзацГ! завдяки управлiнню об'ектами штелектуаль-но! власностi (рис. 2).
Людськ Ресурси Структуры ресурси вщносин ресурси
Рис. 2. Модель комплексного управлшня iнтелектуальним потенцiалом Джерело: складено авторами на основi [10, с. 66].
На першому етат всГ ресурси перебувають у «си-рш» формГ, що служить джерелом для виробництва, операцшно", шновацшно1 дГяльностГ та щонайкраще описуеться термшом «ресурси знань». У цей момент фокус управлшня спрямований на людсью ресурси (оскГльки саме персонал е основним носГем, «генератором» Г оброблювачем знань та Гдей) Г реалГзуеться через менеджмент знань.
На другш стади Гнтелектуальний потенцГал, що був Гдентифжований ранГше, трансформуеться через вГдповГдш бГзнес- Г виробничГ процеси у прикладш знан-ня, якГ можуть бути комерцГалГзованГ. Тобто, на цьому еташ створена вартГсть видкяеться та матерГалГзуеть-ся у формГ Гдей Г концепцГй, генерованих пращвника-ми, через мережу чи контакт зГ споживачами, або через бГзнес-процеси, робочГ системи, методи, що трансфор-мують щ Где1 в ринковГ продукти. Тому на даному ета-ш управлГння Гнтелектуальним потенцГалом - це, перш за все, менеджмент шновацшних процесГв у масштабах всГе1 оргашзаци, а також фокусування на клГентських ресурсах, якГ е безпосереднГм споживачем результую-чих ГнновацГй.
НарештГ, третй етап передбачае управлГння об'ектами штелектуально1 власностГ, якГ можна чГтко виокремити, описати, ГдентифГкувати та використову-вати як конкурентну перевагу або ринковий продукт. ВГдповГдно, на цГй стадГ1 основна увага менеджменту спрямована на структурний Гнтелектуальний каштал для досягнення кшцево1 мети шновацшного процесу -комерцГалГзацГ1 ГнновацГй.
Таким чином, зазначеш вище науковГ пГдходи пГд-тверджують, що саме штелектуалГзацГя е основою ГнновацГй, а ефективне використання штелектуальних ресурсГв - запорукою довгострокового ГнновацГйного розвитку суб'ектГв ринкових вГдносин.
ВИСНОВКИ
1нновацшний розвиток е основою для довгострокового процвГтання суб'екта господарювання. Своею чергою, у статтГ доведено, що його базисом е Гнтелектуальний потенцГал пГдприемства, сукупшсть можливо-стей штелектуальних ресурсГв до генерування, пГдтри-мування та комерщалГзаци нових Гдей протягом усього життевого циклу оргашзаци. ДеталГзацГя взаемовпливу Гнтелектуального потенцГалу на шновацшний розвиток пГдприемства для формування ефективно1 системи управлГння стае одшею з прГоритетних управлГнських цкей, Г тому ця проблема е актуальною для проведення подальших дослГджень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Волощук Л. О. 1нновацшний розвиток промислового пщприемства: сутнiсть та проблеми аналiтичного забезпечен-ня в умовах iндикативного управлшня / Л. О. Волощук // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 11. - С. 75-79.
2. Гринько Т. В. 1нновацшний розвиток: характеры риси та проблеми / Т. В. Гринько, М. М. Кошевий // Теоретичн i прак-тичн аспекти економiки та штелектуально''' власностi. - 2013. -Вип. 2 (1). - С. 94-101.
3. 1нновацшний розвиток пщприемства : навчальний поабник / За ред. П. П. Микитюка. - Тернопть : ПП «Принтер 1нформ», 2015. - 224 с.
4. П'ятницька Г. Т. lнновацiйний розвиток оргашзацш: невiд'£мнi складовi та чинники впливу / Г. Т. П'ятницька // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2013. - № 3. - С. 76-91.
5. Рогоза М. €. Стратепчний шновацшний розвиток тдприемств: моделi та мехаызми : монографiя / М. £. Рогоза, К. Ю. Вергал. - Полтава : РВВ ПУЕТ, 2011. - 136 с.
6. Сафиуллин А. Р. Интеллектуализация современной экономики: кластерный поход [Электронный ресурс] / А. Р. Сафиуллин. - Режим доступу : http://economics.ihbt.ifmo.ru/file/ article/6817.pdf
7. Шевченко Л. С. Нематерiальна економка та управлшня формуванням i використанням штелектуального капралу / За заг. ред. Л. С. Шевченко // Вкник Нацюнального ушверситету «Юридична академiя УкраТни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Економiчна теорiя та право. - 2013. - № 3. - С. 217-351.
8. Al-Ali, N. Comprehensive intellectual capital management: Step-by-Step / N. Al-Ali. - John Wiley & Sons, 2003. - 312 p.
9. Innovation for Development. A discussion of the issues and an overview of work of the OECD directorate for science, technology and industry. - May, 2012. -[Electronic resource]. - Mode of access : http://www.oecd.org/innovation/inno/50586251.pdf
10. Powell, W. The Knowledge Economy / W. Powell, K. Snell-man // Annual Review of Sociology. - 2004. - Vol. 30. - P. 199-220.
REFERENCES
Al-Ali, N. Comprehensive intellectual capital management: Step-by-Step. John Wiley & Sons, 2003.
Hrynko, T. V., and Koshevyi, M. M. "Innovatsiinyi rozvytok: kharakterni rysy ta problemy" [Innovative development: characteristics and problems]. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti, no. 2 (1) (2013): 94-101.
Innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstva [Innovative development company]. Ternopil: Prynter Inform, 2015.
"Innovation for Development. A discussion of the issues and an overview of work of the OECD directorate for science, technology and industry" http://www.oecd.org/innovation/inno/50586251.pdf
Piatnytska, H. T. "Innovatsiinyi rozvytok orhanizatsii: nevidi-emni skladovi ta chynnyky vplyvu" [Innovative development organizations integral components and factors of influence]. Marketynh imenedzhment innovatsii, no. 3 (2013): 76-91.
Powell, W., and Snellman, K. "The Knowledge Economy". Annual Review of Sociology, vol. 30 (2004): 199-220.
Rohoza, M. Ye., and Verhal, K. Yu. Stratehichnyi innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv: modeli ta mekhanizmy [Strategic development of innovative companies: models and mechanisms]. Poltava: RVV PUET, 2011.
Shevchenko, L. S. "Nematerialna ekonomika ta upravlin-nia formuvanniam i vykorystanniam intelektualnoho kapitalu" [Non-material economy and management of formation and use of intellectual capital]. Visnyk NU «Yurydychna akademiia Ukrainy im-eni Yaroslava Mudroho». Seriia "Ekonomichna teoriia ta pravo", no. 3
(2013): 217-351.
Safiullin, A. R. "Intellektualizatsiya sovremennoy ekonomiki: klasternyy podkhod" [Intellectualization of the modern economy: the cluster approach]. http://economics.ihbt.ifmo.ru/file/ article/6817.pdf
Voloshchuk, L. O. "Innovatsiinyi rozvytok promyslovoho pid-pryiemstva: sutnist ta problemy analitychnoho zabezpechennia v umovakh indykatyvnoho upravlinnia" [Innovative development of industrial enterprise: the nature and problems of analytical support in terms of indicative management]. Biznes Inform, no. 11
(2014): 75-79.
