CC BY
94
них правил для внутршнього ринку електроенергп, яка скасовуе Директиву 96/92/6С [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украши. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_571.
10. Закон Украши «Про електроенергетику» [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украши. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/575/97-вр.
11. Полщук, О. Корпоративiзацiя «Укренерго» та «Енергоатому»: що i навiщо [Електронний ресурс] / О. Полщук // Украшська енергетика. — 20 березня 2012 р. — Режим доступу: http://ua-energy.org/post/ 18174.
I. Д. Падерш
академк АЕН Украти,
Ю. Г. Горященко
канд. екон. наук,
О. В. Романов
м. Днтро
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ Б1ЗНЕС ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПТДПРИеМСТВ
Постановка проблеми. Широке використання рiз-них iнновацiй, у тому чист iнтелектуапьних, е голов-ним напрямом розвитку глобально! економiки свiту i Украши зокрема.
1нтелектуальний бiзнес — це пщприемницька дь яльнiсть на засадах штелектуального продукту з цшлю отримання прибутку та розвитку справи.
Сьогодш в Укра'ш пiдприемствам ще! сфери притаманнi наступнi проблеми: низький рiвень витрат на шновацп та штелектуальш продукти, вiдсутнiсть стимулiв до активного формування та реалiзацil влас-них iдей, переважання витрат на зарубiжнi технологи, недостатне використання засобiв iнформацiйних тех-нологiй.
Новiтнi штелектуальш концепцп вимагають вщ пiдприемств нових пiдходiв у !х дiяльностi. У сучасних економiчних умовах необхiдно враховувати особливо-стi штелектуальног власностi, створення та управлшня iнтелектуальним бiзнесом. Таким чином дослщжувана проблема е актуальною.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Значний внесок у науковi дослiдження щодо розвитку шнова-цiй та iнтелектуального бiзнесу в сво!х працях зро-били так! заруб1жш вченi: Б. Аллен, Г. Боденхаузен, М. Кондратьев, Т. Коно, Ф. Котлер, Ж. Ломберт, Г. Менш, Р. Фостер, Й. Шумпетер та ш. Розвитку теоретичних i практичних засад функщонування шно-вацш та iнтелектуального бiзнесу в Укра!ш присвяченi дослiдження вiтчизняних вчених, серед яких: О. Амоша, I. Багрова, М. Бунчук, В. Геець, О. Кура-ленко, М. Вачевський, В. Полохало, П. Микитюк, О. Кузьмш, Л. Федулова та iн.
Вперше на новi технологи, що створеш на основi ранiше невiдомих закошв i закономiрностей, звернув увагу М. Кондратьев, який довiв, що економiчнi змiни пов'язанi iз впровадження значних науко-техшчних винаходiв, технологiчних нововведень [9]. Особливос-тями пiдходу Г. Менша та Р. Фостера у дослщженш причин виникнення i поширення нововведень е змша технологи. Розвиток кожно! технологи вченi пропону-ють характеризувати за допомогою S-подiбноl лопс-тично! криво1, що вщбивае залежнiсть м1ж витратами,
пов'язаними з розробкою ново1 технологи продукту та результатами, яю одержанi внаслiдок штелектуальнох дiяльностi [11]. Нова технолопя «приходить» не одна, а у сукупност з шшими прикладними взаемодопов-нюючими технологiями. Виникають «пучки» (або кла-стери за визначенням Й.Шумпетера) технологiй, яю стимулюють розвиток нових галузей, товарiв, спри-яють динамiцi ринку [13]. Однак, недостатньо досль дженими залишаються питання активiзацil, а також державно1 тдтримки iнновацiйного розвитку та ште-лектуального бiзнесу.
Мета дослщження полягае в обГрунтуванш теоретичних i практичних рекомендаци щодо розвитку ш-телектуального бiзнесу в сучасних умовах.
Виклад основного матер1алу дослщження. Правова основа шновацшного розвитку та iнтелектуального бiзнесу регламентуеться цiлою низкою Законiв Украши: «Про шновацшну дiяльнiсть» вщ 04.07.2002 р. (в чиннiй редакци вiд 05.12.2012 р.) [1], «Про науково-технiчну iнформацiю» вiд 26.11.2013 р. (в редакцп вщ 19.04.2014 р.) [2], «Про авторське право i сум1жш права» в редакцп вщ 27.10.2016 р. [3], «Про концепщю науково-технологiчного та iнновацiйного розвитку» вщ 13.07.1999 р. [4], Про господарський кодекс Украши в чиннш редакци вiд 08.12.2016 р. [5].
Теоретико-методологгчт засади ттелектуального бгзнесу
Розвиток у будь-якш соцiо-економiчнiй системi вщбуваеться через оновлення всiх И складових — мате-рiально-гехнiчноl бази, системи управлшня, суспшьних вщносин, способу i стилю життя. Цiлеспрямованi змши здiйснюються через нововведения рiзних титв, яю стали самостiйним об'ектом вивчення ново1 галузi науки — штелект-шноватики, що вивчае закономiрностi процеав розвитку та формування новацiй, нововведень, механiзмiв управлiния змiнами, подолання опору нововведенням, адаптаци до них людини, використання та поширення штелектуальних потоков, штелек-туально-iнновацiйноl дiяльностi, !х вплив на сферу кон-куренци та розвиток суспшьства в цшому. Предмет ш-телект-iнноватики — створення, освоення та поши-
68
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
рення штелектуальних шновацш рiзного виду, а об'екгами дослiдження е технологiчнi уклади, штелек-туапьно-iнновацiйнi цикли, життевi цикли продукцп, технологiй, товарiв, iнтелектуальнi процеси. Особли-вiсть ще! науки полягае у вивченш механiзмiв шщшо-ваних i контрольованих змiн, як вiдбуваються на основi рацiонально-вольових дiй. Iнтелект-iнноватика забез-печуе iнтеграцiю знань, за яко! спецiальнi науки (еко-номiчно-управлiнськi, соцюлопя, психологiя, юберне-тика, фiлософiя та ш.) зберiгають свою самостiйнiсть i специфiчнiсть, але !х теоретичнi концепцГ! та фактичнi данi об'еднуються навколо методГв дослiдження проблем шновацш та штелектуально! дiяльностi, iнтегруючи рiзноманiтнi науковi знання з метою пщвищення практично! ефективностi.
Категорiальний апарат штелектуального бiзнесу е важливим для опанування наукових пiдходiв до управ-лiння нововведеннями. До таких категорш вщно-сяться:
- iнтелектуальна новащя, нововведення;
- iнтелектуальна iнновацiя;
- життевий цикл штелектуально! продукцп;
- штелектуально-шновацшна дiяльнiсть;
- iнфраструктура штелектуального бiзнесу;
- технологiчнi засоби.
Новащя визначаеться як новий метод, принцип, новий порядок, новий продукт, новий процес, яюсно вщмшний вщ попереднього аналога, що е наслiдком штелектуально! дiяльностi, заюнчених наукових дослГ-джень та розробок. Поняття новацiя вживаеться до вах новин як у виробничш, так i в управлшсьюй, фГ-нансовiй, науковiй, навчальнiй, сощальнш сферах. Новацiя стае нововведенням та шноващею з моменту впровадження у виробництво, побут, iншi сфери дГя-льностi.
Вiдповiдно до мГжнародних стандарта, шноващя визначаеться як юнцевий результат шновацшно! дГя-льностi, який дютав втiлення у виглядi нового або вдо-сконаленого продукту, технологiчного процесу, що використовуеться в практичнш дiяльностi, або у новому пiдходi до соцiальних послуг.
Життевий цикл шновацп визначають як перiод часу вщ зародження iде! до розробки, створення, по-ширення, використання та утитзацп iнновацi!. З ура-хуванням послщовносп науково-дослiдних та дослщ-но-конструкторських робiт, життевий цикл iнновацiй розглядають як шновацшний процес, а перюд часу мГж появою новацi! (новини) i втгленням !! у нововведення називають шновацшним лагом. Особливютю iнтелектуального бiзнесу е важлива частка загального iнновацiйного розвитку пiдприемств, науково-прак-тична гглка свiтових iнновацi!, а також цей бiзнес мае нематерiальну основу його об'ектiв. Наприклад: комп'ютерш програми, бiзнес-плани, iнвестицiйнi проекти та шшь
Ринок новацiй, конкуренщ! i капiталiв створюе сферу iнтелектуально! дiяльностi, котру визначають як дiяльнiсть колективу людей щодо забезпечення дове-дення науково-техшчних iдей, винаходiв до результату, придатного до практичного застосування та !х реалiзацi! на ринку з метою задоволення потреб суспгльства у конкурентоспроможних товарах та послугах. Поняття новацiя вживаеться до всiх новин як у виробничш, так i в управлiнськiй, фiнансовiй, науковiй, навчальнш, соцiальнiй сферах.
Одним iз найважливших аспектов цiе! дiяльностi на пщприемсты е освоения нових видiв штелектуально!
@ 2017/№1
продукщ! або методГв !! виробництва, доставки, реалГза-цГ!. Така дГяльнГсть мае комплексний, системний характер, бо включае наступт види ро6Гт: пошук лiцензiй, патента, кадрiв, органiзацiю дослщницько! роботи, шже-нерно-техтчну дГяльнГсть, що об'еднуе винахщництво, рацiоналiзацiю, конструювания, створення Гнженерно-технГчних об'ектГв, шформацшну та маркетингову дГяльнГсть.
Основою Гнтелектуального процесу е процес створення, впровадження Г поширення штелектуально! продукцп, необхщною властивютю яких е науково-техшчна новизна, практичне застосування та комер-цГйна реалГзованГсть. 1нтелектуальний продукт — результата штелектуально!, розумово!, духовно! та твор-чо! дГяльностГ, втглеш у вщкриттях, винаходах, патентах, наукових звГгах Г доповГдях, проектах, ращоналГ-заторських пропозицГях, творах лГгератури, мистецтва, музики та Гн. Таким чином штелектуальний продукт створюеться у процесГ, який необхГдно пГдтримувати та розвивати. На розвиток штелектуального продукту впливають таю найважлившГ чинники, як стан зов-нГшнього Г внутршнього середовища та його специ-фГка як об'екта управлГння. РозрГзняють три форми Гнтелектуального процесу: простий внутршньоорга-шзацшний, простий мГжорганГзацГйний та розшире-ний, кожний з яких розрГзняють за способом поширення новацп. ЕфективнГсть Гнтелектуального процесу визначаеться лише тсля впровадження шновацп, оскГльки тГльки ринок дае оцГнку !! здатноси задово-льняти потреби суспГльства. Структура Гнтелектуального процесу за економГчною та оргашзацшною ознакою в ньому вирГзняють окремГ етапи, стадГ!, фази. Зокрема, це таю етапи, як науковий, техшч-ний, технолопчний та експлуатацшний. Етапи вклю-чають певш стадп, в яких розрГзняють таю види дГяльностГ: фундаментальш дослщження; прикладнГ до-слГдження, дослщно-конструкторсью розробки; дос-лГдно-експериментальнГ розробки; дослГдне виробництво; оргашзацшно-економГчна робота, промис-лове та масове виробництво.
Кожен з етатв та стадГй розрГзняють за специфГ-кою управлГння, фшансуванням, цГльовим призначен-ням та юнцевим результатом дГяльностГ. Взаемозалеж-нГсть стадш зумовлена тим, що вдосконалення лише в однш з них не тдвищить результативностГ процесу в цглому. Для забезпечення ефективностГ та гнучкосп Гнтелектуального процесу важливим е стикування стадГй таким чином, щоб результат кожно! попередньо! був основою для подальшого руху вперед. Життевий цикл Гнтелектуального продукту визначаеться як перюд, що починаеться з фундаментальних та прикла-дних дослГджень Г включае всГ етапи до моменту, коли нововведення потребуе замши його яюсно но-вим, сучасншим. Наведено структуру життевого циклу Гнтелектуального продукту, в якому прийнято ви-рГзняти чотири фази розвитку, для кожно! з яких ха-рактернГ економГчш та управлшсью особливостГ. Су-часш тенденцп, обумовленГ посиленням конкуренцп, спонукають фГрми до прискорення технГчного онов-лення виробництва Г, вГдповГдно, до скорочення життевого циклу шновацп, особливо часу Г виходу !! на ринок. ДифузГя (поширення) нововведень може вщ-буватися як на макрорГвш (в межах певно! кра!ни), так Г на мГкрорГвнГ (на тдприемствГ працГвникГв, оскГльки новацп е безпосереднГм продуктом людського розуму, активностГ, Гнтелекту; обсяг внутрГшнього ринку, що визначаеться розмГром нацГонального ба-
69
гатства (внутршнш нацюнальний продукт) та жит-тевим piBHeM населення; розвинена iнфраструктура, яка повинна забезпечувати взаемозв'язок мж еко-номiчними, соцiальними та науково-тeхнiчними аспектами впровадження нововведень. Цей перелж свiдчить, що на швидкiсть поширення iнновацiй значний вплив мае шновацшна полiтика держави, iснування адекватно'1 шформацшно1 бази, мехашз-мiв взаемозв'язку науки з виробництвом, форми прийняття законодавчих ршень з питань нововведень, накопичений досвщ впровадження iнновацiй.
Правильтсть висновку доведено практикою: найвpазливiшi устхи в iнтeлeктуальнiй дiяльностi вщ-мiчeно в крашах, де сфоpмованi нащональш штелек-туальнi системи з державним регулюванням i пщтрим-кою взаемозв'язку науково'1, виробничо'1 i освiтньоï д!я-льностi.
Пщприемству, що прагне створити комерцшно привабливий товар, доцшьно дотримуватися тако'1 схеми у свош дiяльностi:
- розробка стpатeгiчних цшей;
- виявлення потреб ринку в нових виробах та генерування щей нових товаpiв;
- визначення можливостей фipми для ство-рення виpобiв;
- проведення дослiджeнь з метою реашзацп цих можливостей;
- розроблення нового виробу;
- проектування, конструювання виробу;
- випуск дослщного зразка;
- пробний маркетинг (випробування дослiцного зразка в умовах ринку); запуск виробу в сершне вироб-ництво.
1нтелектуальний процес та його менеджмент
1нтелектуальний менеджмент нацшений, голов-ним чином, на ефективне упpавлiння процесом розроблення, упровадження, виробництва та комерщаш-зацп iнновацiй, при цьому важливим моментом е синхpонiзацiя роботи функцюнальних пiдсистeм, удо-сконалення координуючих дiй опepацiйноï системи виробництва, управлшня персоналом i здшснення контролю за шновацшним процесом. Виходячи з цього, шновацшний менеджмент слiд розглядати в трьох аспектах: як науку i мистецтво управлшня шновацшним процесом, як вид дiяльностi i як апарат управлшня.
З таких позицш штелектуальний менеджмент — це система управлшня, що активно впливае на тд-приемницьку дiяльнiсть, на розвиток шновацшноЗЕ, iнвeстицiйноï, соцiапьно-eкономiчноï, полггично'1 дiяльностi як окремо'1 оpганiзацiï, так i краши в цi-лому.
Як система управлшня штелектуальний менеджмент складаеться з двох ланок, або пщсистем: керу-ючо'1 пiдсистeми (суб'екта упpавлiння) i керовано'1 т-дсистеми ( об'екта управлшня). Зв'язок суб'екта управлшня з об'ектами вщбуваеться за допомогою руху ш-формацп. Цей рух являе собою сам процес управлшня, тобто процес розроблення i здшснення керуючо'1 дп суб'екта управлшня на об'ект упpавлiння. Мехашзм керуючого впливу включае збирання, обробку i пере-давання нeобхiдноï шформацп та прийняття вщповщ-них ршень.
Суб'ектом упpавлiння в iнтeлeктуапьному менеджмента е менеджери i спещашсти piзного piвня за-лежно вщ об'екта упpавлiння. Об'ектом упpавлiння в
шновацшному мeнeджмeнтi е iнтeлeктуапьнi процеси, шновацшна дiяльнiсть, iнновацiï, eкономiчнi вщно-сини мiж учасниками ринку шновацш.
З позицiй пiдпpиемства мeханiзм управлшня шновацшною дiяльнiстю завжди конкретний, осю-льки спрямований на досягнення конкретних шнова-цiйних цшей шляхом впливу на конкретш чинники, яю забезпечують досягнення намiчeних цiлeй, i цей вплив здшснюеться за допомогою використання конкретних ресуретв або потeнцiалiв пiдпpиемства. Таким чином, iнтeлeктуапьний менеджмент — це сукупшсть eкономiчних, мотивацшних, оpганiзацiйних i право-вих засобiв, мeтодiв i форм упpавлiння шновацшною дiяльнiстю конкретного об'екта упpавлiння з метою одержання оптимальних eкономiчних результата ще1 дiяльностi.
Сутнiсть штелектуального менеджменту базуеться на усвiдомпeннi особливосп оpiентацiï упpавлiння шно-вацiйною дiяльнiстю оргашзаци (фipми, пщприемства та iн.), що полягае у pозpобцi iнновацiйних цшей оргатза-цц та фоpмуваннi мeханiзмiв гх досягнення.
Iнтeлeктуапьний менеджмент мае скоордину-вати й узгодити функщонування та взаемодда як внутpiшнiх, так i зовншшх структурних eлeмeнтiв ш-телектуального процесу, створити вiдповiдну гармо-нiю гх роботи. Саме гармошзащя розвитку штелектуального процесу становить основну цшьову задачу iн-телектуального менеджменту.
Слщ зазначити, що цiлi iнтeлeктуапьного менеджменту мають генетичну пщпорядковашсть щодо головно'1 мети пiдпpиемства, а саме — задоволення сустльних потреб у нових товарах та послугах. Бо немае потреби — вщсутне виробництво.
Вщповщно до цшей формуються завдання штелектуального менеджменту: формування цшей i за-вдань в управлшш спираеться на науковi засади, на виявлення тенденцш до змш у середовищ^ реаль-нiсть, можпивiсть, результатившсть i eфeктивнiсть peапiзацiï iнновацiйних проекпв. У пpактицi управ-лiння шновацшними процесами широко використо-вуються методи системного аналiзу проблем, що ви-никають: тeоpiя ймовipностi, моделювання процешв прийняття piшeнь, ситуацiйний пiдхiд, який дае можливiсть творчого використання адекватно'1 ситу-ацiï, наукових пpийомiв управлшня. Пд функцiями менеджменту pозумiеться вид дiяльностi, який необ-хiдний для peалiзацiï загальних задач упpавлiння шно-вацiями. До них належать:
- формування шновацшних цшей;
- прогнозування;
- планування;
- координащя;
- оpганiзацiя;
- стимулювання;
- контроль.
Назваш функцп окреслюють пpeдмeтнi сфери управлшсько1 дiяльностi, кожна з яких спрямована на виршення спeцифiчних i piзноманiтних питань взае-модп мiж окремими пщроздшами оpганiзацiï, що зай-маються розробленням шновацш. Необхщно опану-вати змют i особливосп застосування кожно'1 iз функцiй упpавлiння, що уможливить формування навичок майбутнього спeцiапiста менеджера-шноватора.
На окрему увагу пщ час штелектуального менеджменту заслуговуе питання д1яльноси особливо'1 категорий спещашспв, яю називаються менеджерами. Це означае, що спещашст займае постшну посаду i мае
70
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф
повноваження приймати управлшсью ршення. Зростае роль менеджерГв-шноваторГв, здГбност яких, !хня ква-лГфжацш Г професГйне вмГння фактично визначають долю компанГ!. Це положення неодноразово пщтвер-джувалося прикладами дГяльностГ таких визначних ме-неджерГв-новаторГв, як А. МорГта, ЛГ Якокка, Б. Гейтс та Гн.
Персонал ттелектуального бiзнесу
СлГд звернути увагу на специфГку штелектуаль-ного дГяльностГ, що визначае функщональну структуру персоналу, складовими яко! е: 1) науковГ Г науково-технГчнГ кадри; 2) науково-допомГжний Г обслугову-ючий персонал; 3) виробничий та адмистративно-господарський персонал.
Фуикцiональна структура кадрГв — це розподгл персоналу, зайнятого у експериментах. У сучасних умовах, як вже зазначалося, також тдвищуються зна-чення Г роль менеджерГв-шноваторГв, спещалГспв-маркетологГв з науково! продукцГ!.
НауковГ Г науково-технГчнГ кадри — це професшно пГдготовленГ спецГалГсти, яю являють особливу соща-льно-професГйну спгльноту. Вони безпосередньо беруть участь у створен наукових знань Г пщготовщ наукових результатГв для практичного використання (створення продуктГв, процесГв, методГв, систем), включаючи на-укову ГнформацГю та проектно-конструкторську дГяль-нГсть.
Важливою характеристикою персоналу е !х квайфь кацГйний рГвень, обсяг специфГчних знань, здГбностей, навичок особисто! майстерностГ, системного мислення, творчГ новаторсью спрямування.
Вивчаючи особливосп поведГнки Г цглеспрямова-ностГ дГяльностГ, слГд мати на увазГ, що важливу роль вдаграе мотивацГя пращвниюв штелектуально! сфери до необхщно! поведГнки. МотивацГя визначае, чому в однш оргашзащ! люди досягають бгльших штелектуаль-них результатГв, нГж в шших. Для того щоб регулювати цей процес, менеджеровГ необхГдно спиратися на новГ-тнГ теоретичнГ розробки, яю вГдображають природу мо-тивацГ! взагалГ Г творчо! дГяльностГ зокрема. У кожнш кра!нГ Гснуе своя система формування заробГгао! плати Г грошових винагород у сферГ ГнновацГйно! дГяльностГ. СлГд звернути увагу, що для кра!н з розви-нутою економГкою характерними рисами в оплатГ працГ е: врахування обсягу Г характеру роботи, особ-ливГсть посади, стажу, досвщу Г квалГфГкацГ! працюю-чого, вГдношення робГтника до пращ, його особиста здГбностГ.
З метою прискорення роботи над шновацшними проектами адмГшстращя багатьох фГрм вважае за дощ-льне не обмежуватися стимулюванням лише наукових робггаиюв Г конструкторГв, а поширювати стимулюючГ заходи на всГх ствробГтниюв, що виступають з шновацшними пропозищями.
Великий стимулюючий вплив на творчу дГяль-нГсть у колективГ здГйснюе оточуюче виробниче сере-довище, що створюе для пращвниюв необхщш умови працГ.
Оргатзацм фiрми та введения ттелектуального бiзнесу
У свгговш ринковш практицГ спостерГгаеться зростання попиту на дослГдно-прикладнГ розробки, що сприяе появГ розма!ття органГзацГйних форм взае-модГ! науки Г виробництва, яю забезпечують цглеспря-мованГсть НДДКР стосовно конкретного ринку штен-
сивного впровадження результатГв дослГджень (новГт-шх технологГй) у виробництво.
На принципах штегращ! м1жфГрмово! кооперацГ! розвиваеться науково-техшчне спГвробГтництво з на-уковими установами, центрами, ушверситетами, Гн-ститутами, внаслщок чого виникають новГ органГза-цшш форми тако! взаемодГ!. До них вщносяться технопарки, технополГси, науково-промисловГ комплекси рГзних видГв, пГдприемницьк1 галузевГ асоцГацГ!, мГж-фГрмовГ стратегГчнГ альянси. КрГм зазначених, розвиваеться цгла низка малих спецГалГзованих фГрм, яю об-слуговують усГ стадГ! формування Г реалГзацГ! про-грамно-цгльових НДДКР, здшснюють експертну пере-вГрку доробок малих наукомютких венчурних фГрм, яю створюються за ГнГцГативою окремих винахщниюв, вчених або групи спецГалГстГв для реалГзацГ! особистих винаходГв; консультативно-аналГтичних груп, що прогнозують розвиток технологГй, нових товарГв тощо.
Серед шших органГзацГйних форм поеднання науки Г виробництва заслуговують на увагу регюнальш промисловГ комплекси, шкубатори, венчурш та кон-сультативнГ фГрми, м1жнароднГ науково-техшчш, стратегГчнГ альянси (консорцГуми, спшьш пГдприемства, кейрецу та Гн.). Свгговий досвГд свГдчить про те, що важливу роль у трансформацГ! господарського меха-нГзму, ГнтенсивностГ його структурно! перебудови вда-грають малГ оргашзацшш форми, як-то: венчурнГ (ри-зиковГ) фГрми, фГрми «спГн-офф» (фГрми-«паростки»), швестицшш фонди. ВенчурнГ фГрми, як правило, ут-ворюються групою однодумцГв — вчених, ГнженерГв, спецГалГстГв, винахГдникГв, яю мають певний досвГд роботи в лабораторГях великих фГрм, чи приватними особами, яю бажають розпочати свою справу. Вони мають певш науковГ, Гнженерш Где!, практичною реа-лГзащею яких Г бажають займатися в межах мало! фГрми. МалГ фГрми створюються Г на великих тдприем-ствах для реалГзацГ! щей винахщниюв новацш.
За оцГнкою М1жнародно! ОрганГзацГ! економГч-ного спГвробГтництва Г розвитку, на частку малих фГрм у промислово розвинених кра!нах припадае 20-30% усГх новацГй, хоча частка малих пГдприемств у витратах на нововведення становить 4-5%. Саме венчурнГ фГрми е генератором нових щей, на основГ яких вщбу-ваються велию науково-техшчш прориви. Вони сприяють модершзацп Г структурнш перебудовГ всГе! економГки. Саме ГнновацП виступають як основний критерш шляхГв розвитку суспшьства. Тому кра!на, яка сто!ть осторонь «ГнновацГйних змагань», посГдае останне мюце в ГерархГ! розвитку свггово! спГльноти.
Безумовним лГдером у цих змаганнях на сучас-ному етат виступають США, оск1льки на !х частку за останнГ пГвстолГття припадае понад 60% усГх технГчних шновацш. Завдяки найкращГй органГзацГ! ГнновацГйних процесГв та результативностГ !х використання, США стали одшею з найбагатших кра!н свГту. Тому за кордоном венчурнГ фГрми користуються пГдтримкою держави та великих корпорацш. У зв'язку з цим у 6в-рот венчурний капГтал також розвиваеться швидкими темпами.
КонсультативнГ фГрми як оргашзацшна форма взаемодГ! науки Г практики виникли в 70-тГ роки. З того часу попит на послуги консультативних фГрм по-стГйно зростае. Консультащя — це форма надання послуги фГрмГ (органГзацГ!) або людиш з метою аналГзу ощнки ситуацГй та вирГшення пов'язаних з ними проблем. КонсультацГ! спираються не тгльки на знання та
2017/№1
71
досвщ, але, перш за все, на проведення конкретних i спецiалiзованих дослщжень.
Види консультативно-дослщницько1 дiяльностi можуть бути рiзноманiтними за ступенем i формою втручання в процеси управлшня НДДКР, пошуку оптимального стввщношення фундаментальних i при-кладних дослiджень, робiт з розвитку ново1 технiки i технологи.
Слщ звернути увагу на рiзнi органiзацiйнi форми сумiсного проведення науково-дослщних робiт фiр-мами рiзних галузей i рiзних кра1н. Виникла мiжна-родна науково-технiчна кооперацiя, яка здшснюеться на основi угод: про створення спшьних пiдприемств; розподш мiж фiрмами витрат на НДДКР; розподш вщ-повiдальностi м1ж компанiями-засновниками за ок-ремi види науково1 дiяльностi; про створення науково-технiчних альянсiв тощо. Органiзацiя створення пщ-приемства штелектуального бiзнесу в Укра'ш включае надати наступнi документи в мiсцевi органи реестра-цп: заяву пiдприемця про реестращю пiдприемства, патент на винохщ особисто автора або право наступ-ника, бiзнес-план на створення пщприемства штелектуального до малого та середнього бiзнесу, швестицш-ний проект до пщприемства великого бiзнесу, платеж за послугу единого реестрацiйного вiкна, видача реес-трацiйних документiв строком шести днiв, у заклю-ченш реестрацiя у податково1 шспекци.
Правовою основою пщприемства штелектуального бiзнесу е Господарський кодекс Укра1ни (2003 р.), статут пщприемства та колективний договiр. Структура управлшня пщприемством може бути: функщональна, продуктова, проектна, матрична та iншi.
Приклад:
Швденний машинобудгвний завод, м. Днтро (м. Днтропетровськ). У 1944 рощ на територп сьогод-ншнього Пiвденного машинобудiвного заводу (ПМЗ) розпочалося будiвництво автомобильного заводу, а в 1951 рощ завод було перепрофшьовано на виробни-цтво стратепчних мiжконтинентальних ракет з на-звою «Завод 586».
З 2014 року «Виробниче об'еднання Швденний машинобудiвний завод iм. А. М. Макарова — е На-уково-виробничим комплексом ракетно-космiчноl те-хнiки Украши. Продукщя заводу: ракети «Молодець» для бойового залiзничного комплексу, а також ракети «Зешт»» «Циклон», супутники, ракетш двигуни, по-вiтрянi турбiни, тролейбуси, автобуси, трактори та iншi. Пщприемство брало участь в Мiжнароднiй про-грамi «Морський старт», виробляючи для цього ракети «Зешт». Продукщя заводу включае тисячi патенпв на винахщ та iнтелектуальних продуктiв рiзного використання. Швденний машинобущвний завод мае висо-кий iнновацiйний та виробничий потенщал [14].
Висновки та рекомендаций
Встановлено, що iнновацiйний розвиток пщпри-емств та iнтелектуальний бiзнес е головний напрям свггового науково-технiчного прогресу.
Рекомендовано:
— Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни створити Нацюнальний фонд широкого розвитку шновацп та штелектуального бiзнесу за рахунок державного бюджету, вкладiв населення пщ високий процент, заруб1жних
iHBecTopiB пiд гарантп держави, спонсорства та iншi для пiдвищення конкурентоспроможноси товарiв, ро-бгг, послуг та рiвня життя населення;
— Мшстерству економiчного розвитку Укра!ни:
1) розробити та реалiзувати Державну програму розвитку шновацп та штелектуального бiзнесу на перспективу;
2) пщготувати та реалiзувати план поширення ш-фраструктури iнновацiйного розвитку згщно Держав-нiй програмi;
— Мшстерству освiти та науки Украши реалiзу-вати перехiд унiверситетiв, вищих закладiв на бвро-пейсью стандарти навчання спещалютав, магiстрiв, до-ктс^в фшософп в областi iнновацiйного розвитку;
— Мшстерству соцiального розвитку Украши ор-ганiзувати систему перепiдготовки один раз в три роки спещалютав важливих iнновацiйних галузей.
Список використаних джерел
I. Закон Укра!ни "Про шновацшну дiяльшсть" вiд 04.07.2002 р. (в чиннш редакцп вiд 05.12.2012 р.).
2. Закон Украши "Про науково-техшчну шфо-рмащю" вiд 26.11.2013 р.(в редакцп вiд 19.04.2014 р.) .
3. Закон Украши "Про авторське право i сум1жш права" (в редакци вщ 27.10.2016 р.)
4. Закон Украши "Про концепщю науково-технологiчного та iнновацiйного розвитку" вщ 13.07.1999 р.
5. Закон Укра!ни " Про господарський кодекс" вщ 08.12.2016 р.
6. Бунчук М. Национальные инновационные системы: основные понятия и приложения [ Електронний ресурс]. - Режим доступа :htt://www.guecities.ws(College Park/Lab/5590/nis.htm.
7. Жадько К. С. Структурна перебудова економiки Укра!ни як стратегiя iнновацiйного розвитку / К. С. Жадько, Ю.Г. Горащенко // 1нвестицп:практика та досвид:наук.журнал. — 2009. — №7. — С. 8-11.
8. Захарченко В.И. Инновационная система региона / В.И. Захарченко, Н.Н. Меркулов. — Одесса: Наука и техника, 2005. — 116 с.
9. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюктуры / Н.Д. Кондратьев // Вопросы конъюнктуры. — 1925.
— №1. — 156 с.
10. Падерш 1.Д. 1нтелектуальний бiзнес:на-вчально-методичний поабник для студенпв денно! форми навчання, напрям пщготовки "Економжа пщприемства" / 1.Д. Падерш, О.В. Романов. — Дншропет-ровськ: ДДФА, 2014. — 87 с.
II. Скрипко Т.О. 1нновацшний менеджмент: пщручник / Т.О.Скрипко. — К.: Знання, 2011. — 423 с.
12. Федулова Л.1. 1нновацшна економжа / Л.1. Федулова. — К.: Либедь, 2006. — 289 с.
13. Шумпетер Й. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита и цикла конъюнктуры / Й.Шумпетер.
— М.: Прогресс, 1982. — 257 с.
14. Южный машиностроительный завод [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступа: https\\ru.wikipe-
72
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
