CC BY
5
УДК 330.341
1НН0ВАЦ1ИНИИ П0ТЕНЦ1АЛ КАРПАТСЬКОГО РЕГ10НУ: ОЦ1НКА РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ
© 2015 лучик с. Д., лучик м. в.
УДК 330.341
Лучик С. Д., Лучик М. В. 1нновацшний потенщал Карпатського perioHy: оцiнка розвитку та ефективнiсть використання
Мета cmammi полягае в оцнц нновацшного потенциалу прикордонного Карпатського регону та визначенн ефективност'! його використання в сучаснш системi економiчного розвитку. Аналiзуючи, систематизуючи та узагальнюючи нау^i прац провiдних втчизняних i зарубiжних науков-цв, а також опрацьовуючи дан Державноi служби статистики Украни за 2005 - 2014 рр., було отримано о^нку iнновацiйних, 'ттелектуальних i творчих ресурав Карпатського регону. У результатi досл'дження було визначено, що в регтш, попри негативн тенденцИ скорочення кадр'в у науковихустановах, незадов'шьне фшансування наукових i науково-техн'мнихробт, сформовано достатньо потужний iнновацiйний потенщал. Об(рунтовано, що низькотехнологчна модель економки, яка склалася в Карпатському регшш, не дае можливостi ефективно використовувати наявний iнновацiйний потенщал. Перспективами подальших дотджень у даному напрямi е оцнка Ывестицшного кл'шату в Карпатськомурего-н та розробка пропози^й щодо залучення додатковихнвестицш для тдвищення iнновацiйноiактивностiсуб'ект'в господарювання. Вважаемо це прюритетним напрямом у пiдвищеннi конкурентоспроможностi прикордонних регшшв у контекстi евронтеграцшних процеав. Ключов'! слова: iнновацiйний потенц'шл, прикордонний регон, iнновацiйна активнсть, конкурентоспроможтсть регону. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 11.
Лучик Свтлана Дмитрiвна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувачка кафедри облку i аудиту, Чернiвецький торговельно-економiчний 'нститут Ки/вського нацонального торговельно-економiчного ушверситету (Центральна площа, 7, Черн/вцi, 58002, Украна) E-mail: [email protected]
Лучик Маргарита Васил'юна - кандидат економiчних наук, керуючий в'дд'шенням ПАТ «Кред'ьАгр'шоль Банк». (вул. Пушкнська, 42/4, Ки/в, 01004, Украна)
E-mail: [email protected]
УДК 330.341
Лучик С. Д., Лучик М. В. Инновационный потенциал Карпатского региона: оценка развития и эффективность использования
Цель статьи заключается в оценке инновационного потенциала приграничного Карпатского региона и определении эффективности его использования в современной системе экономического развития. В результате анализа, систематизации и обобщения научных публикаций ведущих отечественных и зарубежных ученых, а также использования данныхГосударственной службы статистики Украины за 2005-2014гг. получена оценка инновационных, интеллектуальных и творческих ресурсов Карпатского региона. Исследование показало, что в регионе, несмотря на сложившиеся негативные тенденции сокращения кадров в научных учреждениях, неудовлетворительное финансирование научных и научно-технических работ, сформирован достаточно мощный инновационный потенциал. Обосновано, что низкотехнологичная модель экономики, которая сложилась в Карпатском регионе, не дает возможности эффективно использовать имеющийся инновационный потенциал. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является оценка инвестиционного климата в Карпатском регионе и разработка предложений по привлечению дополнительных инвестиций с целью повышения инновационной активности субъектов хозяйствования. Считаем это приоритетным направлением в повышении конкурентоспособности приграничных регионов в контексте евроинтеграционных процессов.
Ключевые слова: инновационный потенциал, приграничный регион, инновационная активность, конкурентоспособность региона. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 11.
Лучик Светлана Дмитриевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой учета и аудита, Черновицкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета (Центральная площадь, 7, Черновцы, 58002, Украина)
E-mail: [email protected]
Лучик Маргарита Васильевна - кандидат экономических наук, управляющая отделением ПАО «Креди-Агриколь Банк» (ул. Пуш^нська, 42/4, Киев, 01004, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.341
Luchyk S. D., Luchyk M. V. The Innovative Potential of the Carpathian Region: an Estimation of Development and the Economic Efficiency
The article is aimed to estimate the innovation potential of the Carpathian frontier region and determine the efficiency of its economic management in the modern system of the economic development. As result of the analysis, systematization and generalization of scientific publications by the leading domestic and foreign scientists, as well as use of the data the State Statistics Service of Ukraine for 2005-2014, an estimation of the innovative, intellectual and creative resources of the Carpathian region has been obtained. The study showed that in the region, despite the prevailing negative trends of staff reduction in the research institutions, inadequate funding of the scientific and scientific-technical works, a sufficiently powerful innovative potential has been generated. It has been substantiated that the low-tech model of the economy, which has been established in the Carpathian region, prevents the effective use of the available innovation potential. Prospects for further research in this direction contain estimating the investment climate in the Carpathian region and developing proposals to attract additional investments to enhance the innovative activity of economic entities. We consider this a priority direction to improve the competitiveness of frontier regions in the context of the European integration processes.
Key words: innovation potential, frontier region, innovative activity, competitiveness of region. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Luchyk Svitlana D. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Accounting and Auditing, Chernivtsi Trade and Economics Institute of Kyiv National Trade and Economics University (Tsentralna Square 7, Chernivtsi, 58002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Luchyk Marharyta V. - Candidate of Sciences (Economics), Managing Offi-ceof the PJSC «CREDIT AGRICOLE BANK» (vul. Pushkinska, 42/4, Kyiv, 01004, Ukraine)
E-mail: [email protected]
евроштеграцшний курс економiчного i сощаль-ного розвитку Украши передбачае забезпечення високого рiвня конкурентоспроможностi вп1-чизняних регюшв, насамперед, прикордонних, а також вироблення для них тако! моделi розвитку, яка б вц-повiдала принципам регюнально! полiтики 6С, тобто моделi iнновацiйного розвитку. Здатнiсть до шновацш е потужним джерелом створення довгострокових конку-рентних переваг регiону. Л. А. Антонюк безпосередньо пов'язуе конкурентоспроможшсть регiону з шновацш-ною економкою (що базуеться на знаннях). 1нновацшну конкурентоспроможнiсть регiону науковець визначае як «здатшсть суб'ектiв регiону проводити активну ш-новацiйну полiтику i тим самим впливати на зростання економки територи та пiдвищувати конкурентоспроможшсть краши в цкому» [1, с. 7]. Прибiчники теори ре-гюнально! шновацшно1 системи Б. Ашейм та А. 1саксен стверджують, що саме в регюнах фокусуеться процес створення нових знань та iснуе адекватна шфраструк-тура !х акумуляци i подальшого поширення [2].
Нацiональне шновацшне законодавство базуеться на нормах Конституци Украши, Господарського кодексу, включае Закони Украши «Про iнновацiйну дiяльнiсть» (2002 р.), «Про прюритетш напрями розвитку шнова-цшно1 дiяльностi в УкраМ» (2011 р.), «Про iнвестицiйну дшльшсть» (1991 р.), «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» (1991 р.), «Про спещальний режим шно-вацшно1 дшльност технологiчних паркiв» (1999 р.) та iншi нормативно-правовi акти, якi визначають правовi, економiчнi та органiзацiйнi засади державного регулю-вання шновацшно1 дшльносп в УкраМ, встановлюють форми стимулювання державою iнновацiйних процесiв i спрямоваш на пiдтримку розвитку економiки Украши шновацшним шляхом. Однак iнновацiйна дiяльнiсть як основний чинник забезпечення конкурентоспромож-ностi в нашiй краМ законодавчо так i не визначена.
Проблемам формування шновацшного потенща-лу держави та и регiонiв присвячено багато наукових праць провiдних учених, серед яких Л. А. Антонюк, В. М. Василенко, З. С. Варналш, В. 6. Воротш, В. М. Геець, Я. А. Жалко, М. З. Згуровський, А. П. Поручник, В. П. Се-миноженко, Л. I. Федулова. Актуальшсть дослцження проблем формування i використання шновацшного по-тенцiалу залишаеться дуже високою, осккьки активiза-цiя шноващйно1 дшльност суб'ектiв господарювання е найбкьш ефективним способом шдвищення конкурен-тоспроможностi краши та 'й регiонiв.
Дослiдження шновацшного потенщалу прикордонних територiй на прикладi Карпатського регiону дозволить зробити висновки щодо ефективностi його використання та розробити пропозици для шдвищення конкурентоспроможност цих регiонiв.
Метою стати е ощнка iнновацiйного потенцiалу прикордонного Карпатського регюну та ефективностi його використання в сучаснш системi економiчного розвитку.
Свiтова практика свiдчить, що конкурентоспроможшсть економки на основi шновацш формуеться на тих територшх, де сконцентрований вцповцний ште-лектуальний та професшний потенцiал i наявна гнучка
й ефективна система зв'язкiв мiж учасниками шнова-цiйного процесу, що охоплюе увесь цикл вц зароджен-ня та продукування iнновацiй до виробництва нових конкурентоспроможних товарiв та послуг. 1нновацшний потенцiал А. М. Поручник визначае як сукупшсть на-явних у краlнi iнтелектуальних, технолопчних, науково-виробничих ресурсiв з вцпов1дним '1х iнфраструктурним забезпеченням, якi здатш продукувати новi знання, та ефективний механiзм комерцiалiзацil останн1х [3, с. 94].
Проведемо оцшку iнновацiйного потенщалу, сфор-мованого в Карпатському регюш, який об'еднуе тери-торй Львiвськоl, Iвано-Франкiвськоl, Закарпатсько1 та Чернiвецькоl областей, що становить 9,4% територи Украши. Карпатський район межуе з Польщею, Руму-нiею, Молдовою,Угорщиною i Словаччиною. Також За-карпатська, Iвано-Франкiвська, Львiвська i Чернiвецька областi входять до складу Карпатського еврорегюну, який об'еднуе прикордонш територИ Польщi, РумунИ, Словаччини та Угорщини.
Показник наукоемностi ВВП вiдображае поточ-ний стан нацюнально1 економiки, що зосеред-жена на розвитку iз застосуванням фактора науково-техшчного зростання та вимiрюеться як пито-ма вага асигнувань на науковi та науково-технiчнi роз-робки у ВВП. Свiтовий досвц пiдтверджуе, що при зна-ченш цього показника, меншому вiд 0,4 % ВВП, наука в краМ може виконувати лише соцюкультурну функцш. При переходi через цей рубiж вона набувае спромож-ностi давати певш науковi результати i виконувати шз-навальну функцiю в суспкьствЬ I лише при витратах на науку, що перевищують 0,9 % ВВП, включаеться 'й еко-номiчна функц1я [4]. Протягом 2005-2013 рр. динамка наукоемносп ВВП Укра1ни демонструе скорочення на-уково1 та науково-техшчно1 активностi (табл. 1).
Досл1дження св1дчать, що в Украlнi за 2005-2013 рр. найвищий показник наукоемносй ВВП був досягнутий у 2005 р. i становив 1,09 %. Увесь наступний перюд до-слiдження витрати складали менше 1 % ВВП.
За попередшми розрахунками, питома вага за-гального обсягу витрат на науковi та науково-технiчнi роботи у ВВП Украши у 2014 р. становила лише 0,66%, у тому чи^ за рахунок кошпв державного бюджету -0,26 % [6]. 0!д зауважити, що законом Украши «Про наукову та науково-техшчну дшльшсть» визначено, що бюджетш витрати на науковi дослцження та розробки мають становити не менше 1,7 % ВВП [7].
Аналш фшансування наукових i науково-технiчних робiт у Карпатському регюш протягом 2005 - 2013 рр. ви-явив динамку зростання його обсягш: в1д 240,4 тис. грн у 2005 р. до 428,0 тис. грн у 2013 р. У розрiзi областей реп-ону фшансування науково-техшчно1 дшльносй збкьши-лось у Закарпатськiй i Чершвецькш областях у 2,5 разу, Львшськш - у 1,8 разу, 1вано-Франкшськш - у 1,2 разу. Проте питома вага цих витрат у ВВП краши для Карпатського регюну, навпаки, скоротилась з 0,05 % до 0,03 %.
Дослцження наукоемносп регюнальних економiк (% ВРП) за перюд дослцження встановило тенденци зниження у вс1х областях Карпатського регюну (рис. 1).
таблиця 1
Динамiка наукоемносл ВВП в УкраУШ та Карпатському регiонi
Область 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Млн грн
УкраУна 4818,6 5354,6 6700,7 8538,9 8653,7 9867,1 10349,9 11252,7 11781,1
Тис. грн
Карпатський регюн 240363,6 270380,1 337623,0 390196,9 385635,3 418522,4 446796,3 432079,9 427984,0
% ВВП
УкраУна 1,09 0,98 0,93 0,90 0,95 0,91 0,79 0,77 0,77
Карпатський регюн 0,05 0,05 0,05 0,04 0,04 0,04 0,03 0,03 0,03
Джерело: розраховано за даними Державно! служби статистики УкраТни [5].
Динамка, % ВРП
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
♦ Закарпатська область —■— 1вано-Франшська область
—А— Львтська область —X— Чернтецька область
Рис. 1. Динамка наукоемносл ВРП в Карпатському репош, % ВРП Джерело: побудовано за даними Державно! служби статистики УкраТни [5, 8].
Отримаш дат засвцчили, що у Львiвськiй област рiвень наукоемностi ВРП знизився з 1,04 % у 2005 р. до 0,5 % у 2013 р. Значно попршився даний показник в 1вано-Франювськш области у 2013 р. вш склав лише 0,12 % ВРП, хоча у 2005 р. дорiвнював 0,32 %. У Чершвецькш област спостер^ались коливання ршня наукоемностi в1д 0,43 % (2009 р.) до 0,27 % (2012-2013 рр.). Закарпатська область взагалi протягом всього перюду дослiдження демон-струвала низькi результати - 0,12-0,22 % ВРП.
За даними бвростату, у 2013 р. для краш 6С-28 частка обсягу витрат на науковi дослiдження та розроб-ки у ВВП становила 2,01 %. Бiльшi за середньоевропей-ський показник мали Фiнляндiя - 3,31 %, Швецш 3,3 %, Данш - 3,06 %, Шмеччина - 2,85 %, Австрш - 2,81 %, Словенш - 2,59 %, Францш - 2,23 %, Бельгш - 2,28 %. У крашах, якi входять до Карпатського еврорегюну, пи-тома вага витрат на науково-техтчну дiяльнiсть значно нижчк Угорщина - 0,99 %, Польща - 0,55 %, Словаччина -0,48 %, Румунш - 0,45 % ВВП [9].
Отже, недостатне фшансування науки з боку держа-ви i бшнесу залишаеться значним чинником низькоТ част-ки УкраТни на свiтових ринках iнновацiйноl продукци.
Особливе занепокоення викликае скорочення в УкраМ кадрового потенцiалу наукових оргашзацш, в яких безпосередньо забезпечуеться здшснення наукових дослiджень та розробок. За 2005-2014 рр. в краМ ккьюсть органiзацiй, якi виконують науковi та науково-технiчнi роботи, зменшилась на 33,8%. Лише у Закарпат-ськiй областi закрито 47,6% уск наукових органiзацiй. Скорочення наукових установ в державi за перiод досль дження призвело до того, що чисельшсть фахiвцiв, якi виконують науковi та науково-технiчнi роботи, зменшилась на 34,1 %. На кшець 2014 р. у наукових оргашзащ-ях працювало 69 404 особи, з них 16 090 докторiв наук i 86 230 кандидайв наук.
У Карпатському регiонi значне скорочення науко-вого кадрового потенщалу вiдбулось в 1вано-Фран-кiвськiй i Чернiвецькiй областях. Тут кiлькiсть науковщв зменшилось на 59,3 i 47,9 % вцповцно. У Закарпатськiй та Львiвськiй областях показник скорочення науковщв становив 33-34 %. Що стосуеться яюсних характеристик наукових кадрiв регюну, то ситуац1я тут значно кра-ще, нiж у бкьшосп регiонiв краТни. Якщо чисельнiсть докторiв наук, працюючих в економiцi УкраТни, за 2005-
2014 рр. зросла на 33,9 %, то цей самий показник стано-вив у Чершвецькш област 61,6 %, 1вано-Франювсьюй -59,2 %, Львiвськiй - 57,0 %, Закарпатсьюй - 47,6 %. Тем-пи зростання чисельност кандидатiв наук, зайнятих в економiцi Карпатського регiону, ще вище. При серед-ньоукрашському показнику 26,3 % чисельшсть кандида-тш наук у Закарпатськiй областi збкьшилась на 62,8 %, Iвано-Франкiвськiй - на 61,3 %, Чершвецькш - на 53,2 %, Львiвськiй - на 43,4 %. Слд вцмпити, що Львiвська область займае 3-ю позицiю серед регiонiв Украши за ккь-кiстю пiдготовлених докторiв i кандидатiв наук, посту-паючись лише м. Киеву i Харювсьюй областi.
У цкому в УкраМ у 2014 р. частка виконавцш нау-кових дослiджень i розробок (дослцниюв, технiкiв i допо-мiжного персоналу) у загальнiй кiлькостi зайнятого насе-лення становила 0,50 %, у тому числ дослiдникiв - 0,32%. За даними бвростату, найбкьше дослiдникiв працюе у Фшляндй (2,28 % в1д зайнятого населення), Дани (2,18 %), ШвейцарН (1,37 %), Норвеги (1,81 %) та Словенп (1,34 %). У кра'1нах, що входять до Карпатського еврорегiону, по-казники нижчi: в Угорщинi 0,87 %, Словаччиш 0,63 %, Польщi 0,54 %, Румунй 0,30 % в1д зайнятого населення [9].
Aналiз розподку кадрового потенцiалу Украши та 'й регiонiв виявив його невцповцшсть вимогам розвитку шновацшно1 дiяльностi та принципам побудови шновацшно! моделi економжи кра'1ни. Так, на кiнець 2014 р. у наукових i науково-техшчних оргашза-цшх i установах, академшх, !хнк фiлiях, вiддiленнях та наукових центрах кра'ни працювало спецiалiстiв вищо'1 квалiфiкацil лише 16,8 %, а у вищих та iнших навчальних закладах Укра'1ни - 73,8 %. Однак статус дослцницького унiверситету, який дозволяе науковцям навчального закладу разом з Нацюнальною та галузевими академшми наук здiйснювати фундаментальнi та прикладш науковi дослiдження, реалiзовувати шновацшш проекти щодо розроблення, впровадження та виробництва ново'' висо-котехнолопчно1 продукцй, забезпечувати випуск та ре-алiзацiю експериментальних зразкiв ново'1 технiки, тех-нологiй та малосершно1 наукоемно'1 продукци, у нашш краМ мають ткьки 14 вишiв. У Карпатському регюш це Нацiональний унiверситет «Львiвська полггехшка» та Львiвський нацiональний унiверситет iм. I. Я. Франка.
Отже, загальне скорочення чисельностi науковцiв, незначний приток у науку молодо iнтенсивний вцтж вчених i квалiфiкованих спецiалiстiв за кордон призво-дить до руйнування наукового потенщалу украшського суспкьства, в^новити який в майбутньому буде над-звичайно складно, якщо взагалi можливо.
Оцшка iнновацiйного потенцiалу регiональних економж передбачае дослiдження стану винахiдництва та рацiоналiзаторства. У 2014 р. ккьюсть пiдприемств Украши, якi займалися створенням i використанням передових технологiй та об'екпв права штелектуально1 власностi (ОП1В), а також використанням рацiоналiза-торських пропозицiй, становила 1757 одиниць, що на 8,6% бкьше, нiж у 2010 р. Протягом звиного року пе-редовi технолог^ створювали 106 шдприемств, загальна кiлькiсть яких становила 309, що на 17,8 % менше, шж у
2010 р. З них 90,3 % - це новi технологи для Украши, 21 % створювалися за державним контрактом [10].
У Карпатському регюш протягом 2010-2014 рр. уа украшсью области крш Закарпатсько!, збкьшували ккьюсть пiдприемств, якi створювали i використову-вали передовi технолог^. Однак навпъ при збереженнi протягом 2010-2014 рр. негативних тенденцiй скорочення шдприемств, як використовували передовi ви-робничi технолог^, у Закарпатськiй областi зосереджена найбкьша кiлькiсть таких об'ектiв - 84. Для порiвнян-ня: у Львiвськiй областi - 71, 1вано-Франювськш - 34, Чернiвецькiй - 19 об'екпв.
У цкому у 2014 р. питома вага шдприемств Карпатського регюну, яю займалися створенням i використанням передових технологiй, ОП1В, рацiоналiзаторських пропозицiй, у загальнiй кiлькостi склала 11,9% вiд загально! кiлькостi шдприемств. Пе-редовi виробничi технологи створювали 8 шдприемств 1вано-Франювсько1 та 4 - Львiвськоl областi. Кращi результата демонстрували лише м. Ки!в (30 пiдприемств), областi: Харкiвська (17), Дншропетровська (8), Доне-цька (6). Передовi технологи створенi переважно для використання в переробнш промисловостi, а також у професшнш, науковiй та техшчнш дiяльностi, у галузi охорони здоров'я та надання сощально1 допомоги, ш-формацИ та телекомунiкацiй.
У 2014 р. 1636 шдприемств Украши використовували у свош дшльност передовi технологи загальною кiлькiстю 17442. Порiвняно з 2010 р. ккьюсть таких пiдприемств збкьшилась на 2,9%, однак у порiвняннi з 2013 р. вцбулось скорочення на 38,8%. Юльюсть вико-ристовуваних технологiй за 2010-2014 рр. зросла практично удвiчi. Крш передових технологiй у 2014 р. 333 шдприемства Украши у свош дшльност використали 1808 винаходiв, 17,8% яких створено за рахунок кошпв державного бюджету, 2620 корисних моделей (32,6%), 558 промислових зразюв (1,1%) [10].
У Карпатському регюш найбкьше фактiв використання винаходiв пiдприемствами зафiксовано у Львiвськiй (14 шдприемств) та в 1вано-Франювсьюй об-ластi (11). Найменше використовували об'екти права ш-телектуально1 власностi у Чершвецькш област - 2 шдприемства. Найбкьша кiлькiсть авторiв ОП1В працюе у Днiпропетровськiй областi (5477 ойб), у м. Ки'1в (2128 ойб), Харкiвськiй i Донецькiй областях (вцповцно 1999 i 1994 особи), у Львiвськiй областi (821 особа).
В УкраШ у 2014 р. iз загально1 кiлькостi обстеже-них пiдприемств 100 використали 11 121 рацiоналiза-торську пропозицiю, авторами яких е 10625 науковщв. Половину рацiоналiзаторських пропозицiй впровадже-но на шдприемствах переробно1 промисловостi, 43,6% -транспорту та зв'язку [10]. За рiвнем винах^дництва та рацiоналiзаторства в Карпатському регюш л^дируе Iвано-Франкiвська область, яка протягом 2010-2013 рр. лише одна в регюш демонструвала позитивну динамь ку використання шдприемствами рацiоналiзаторських пропозицш. Якщо у 2010 р. 3 шдприемства област використали 94 рацiоналiзаторськi пропозицИ, то у 2014 р. щ показники склали в^дповцно 5 пiдприемств i 104 пропозицИ.
Отже, економка Карпатського регiону володiе вагомим шновацшним потенцiалом, зокрема, iнтелектуальними i творчими ресурсами. Про-те реалiзувати цей потенцiал доволi складно, осккьки в регiонi та в УкраМ в цкому сформувалася модель еко-номiки, побудована переважно на низькотехнолопчних галузях. Так, в УкраМ у 2014 р. частка шновацшноТ продукци в реалiзованiй промисловiй продукци становила лише 2,5% (у 2005 р. - 6,5 ). Частка Карпатського регюну у загальному обсязi реалiзованоТ в краМ шновацшноТ промисловоТ продукци склала 9,9%. Аналiз структури реалiзованоl промисловоТ продукци показав, що най-бкьшу частку шновацшноТ продукци реалiзовано шд-приемствами СумськоТ (10,4 %), ПолтавськоТ (8,9 %) i ЗакарпатськоТ (8,4 %) областей. Частки шших областей дослiджуваного регiону дещо нижчi i становили: для 1вано-ФранювськоТ - 3,8 %, ЛьвiвськоТ - 2,1 %, Черш-вецькоТ - 2,0 %.
Впровадження нових технолопчних процесiв на пiдприемствах Карпатського регюну протягом 20052014 рр. уповкьнилось. Найгiрша ситуацiя в Закарпат-ськш та Iвано-Франкiвськiй областях, де впровадження нових технологш скоротилось на 70,0 i 44,4% вiдповiдно. Частка маловцходних, ресурсозберiгаючих технологiй невисока, у 2014 р. вона не перевищувала 33,3 %. В УкраТ-нi частка ресурсозбергшчих технологiй в загальному об-сязi впроваджених на пiдприемствах нових технологш протягом 2010-2014 рр. складала 21-26 вцсотки. Щодо освоення шновацшних видiв продукци, то в Чершвець-кiй областi '1х кiлькiсть зменшилась на 76,7 %, Закарпат-ськш - на 75,8 %, Львiвськiй - 25,9 %. Слiд в^дмтити, що в Iвано-Франкiвськiй областi весь перюд дослiдження показник освоеностi шновацшних видiв продукци зро-став. Якщо у 2005 р. вiн становив 107 найменувань, то у 2014 р. - 130, тобто на 21,5 % бкьше.
Частка експорту високотехнологкноТ продукци в структур товарного експорту УкраТни невисока i становила у 2014 р. близько 2 %. Для порiвняння: для краТн 6С-28 цей показник у 2014 р. становив 15,6 %, у Фран-ци - 20,6 %, Великш Британи - 15,6 %, Угорщиш - 14,4 %, Словаччиш - 9,7 %, Польщi - 7,7 %, Румуни - 6,4 % [9]. Як слушно зауважив М. Згуровський, «УкраТна вже ви-черпуе експортний потенщал сировинно-переробних та низькотехнолопчних сегменпв ринку. Тому безальтер-нативним для неТ е переорiентацiя на високотехнологк-ний шлях подальшого розвитку. При цьому держава мае зробити ставку виключно на яюсний людський капiтал, включити конкурентоспроможну науку i передову освь ту в число головних двигунiв своеТ економiки» [11].
ВИСНОВКИ
Таким чином, у Карпатському регюш сформовано значний шновацшний, штелектуальний i творчий потенщал. Проте економiчний розвиток регюну продовжуе здшснюватися за iнерцiйним сценарiем. Незважаючи на загальне розумiння важливост iнновацiйного розвитку регiонiв, насамперед, прикордонних, дiевих механiзмiв державноТ пiдтримки шновацш в УкраМ немае. Вважа-емо, що для ефективного використання сформованого шновацшного потенцiалу регiонiв необхiдно його тех-
H0A0ri4He та структурне оновлення. Для цього держава повинна суттево (у 3-4 рази) збкьшити обсяги фшансу-вання науки i освiти, а також створити сприятливi умови та мотиваци для залучення в науковi та науково-технiчнi проекти позабюджетних кошпв.
Вважаемо ефективним засобом пiдвищення шно-вацiйноl активностi суб'ектiв господарювання Карпатського регюну створення i розвиток шновацшних клас-терiв, насамперед, у високотехнологнному промисло-вому виробництвi. Передумови для цього е: в регюш зареестровано 3 iндустрiальних (промислових) парки «Долина» (1вано-Франювська область), «Львiвський ш-дустрiальний парк «Рясне-2», «Соломоново» (Закарпат-ська область). ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонюк Л. Л. Мiжнародна конкурентоспроможнiсть кра'Гн: регiональний аспект / Л. Л. Антонюк // Мiжнародна еко-HOMiMHa полiтика. - 2005. - № 1. - С. 45 - 68.
2. Asheim B. Regional Innovation Policy for Small-Medium Enterprises / В. Asheim, А. Isaksen, С. Nauwelaers, F. Todtling. -Edward Elgar Publishing, 2003. - 264 рр. [Electronic resourse]. -Mode of access : //www.e-elgar.com/shop/regional-innovation-policy-for-small-medium-enterprises?_website=uk_warehouse
3. Поручник А. М. 1нновацшний потенщал УкраТни та його реалiзацiя в мiжнародному науково-технiчному спiвробiт-ництвi / А. М. Поручник // Науковий збiрник КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2004. - С. 94 - 117.
4. 1нформацшш матерiали для слухання з питання «Про стан та законодавче забезпечення фшансування на-уковоТ i науково-технiчноТ дiяльностi» [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua/komosviti/doccatalog/ document?id=54892
5. Наука та Ыновацмна дiяльнiсть в УкраТнi у 2013 ро^ : статистичний збiрник [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
6. Наукова та науково-техшчна дiяльнiсть в УкраТнi у 2014 ро^ : статистичний збiрник [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Закон УкраТни «Про наукову та науково-техычну дiяль-ысть» : станом на 13 груд. 1991 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977-12
8. Валовий регюнальний продукт : статистичний збiрник за 2013 рк [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. ukrstat.gov.ua/
9. Офщшний сайт ёвропейськоТ' комо (ёвростат) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/eurostat/ data/database
10. Створення та використання передових технологш та об'еетв права штелектуальноТ' власност на пщприемствах УкраТни у 2014 роцп Експрес-випуск [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
11. Згуровський М. Сценарп розвитку УкраТни: «борго-вий зашморг» чи «шновацшний розвиток»? // М. Згуровський // Незалежний культуролопчний часопис «!» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ji-magazine.lviv.ua
REFERENCES
Antoniuk, L. L. "Mizhnarodna konkurentospromozhnist krain: rehionalnyi aspekt" [The international competitiveness of countries: a regional perspective]. Mizhnarodna ekonomichna poli-tyka, no. 1 (2005): 45-68.
Asheim, B. et al. "Regional Innovation Policy for Small-Medium Enterprises". www.e-elgar.com/shop/regional-innovation-
policy-for-small-medium-enterprises?_website=uk_warehouse
"Informatsiini materialy dlia slukhannia z pytannia «Pro stan ta zakonodavche zabezpechennia finansuvannia naukovoi i nauk-ovo-tekhnichnoi diialnosti»" [Information materials for the hearing on "On the state funding and legislative support for scientific and technological activities"]. http://kno.rada.gov.ua/komosviti/doc-catalog/document?id=54892
[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1977-12
"Nauka ta innovatsiina diialnist v Ukraini u 2013 rotsi" [Science and Innovation in Ukraine in 2013]. http://www.ukrstat.gov.ua/
"Naukova ta naukovo-tekhnichna diialnist v Ukraini u 2014 rotsi" [Scientific and technical activities in Ukraine in 2014]. http:// www.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Ievropeiskoi komisii (Ievrostat). http:// ec.europa.eu/eurostat/data/database
Poruchnyk, A. M. "Innovatsiinyi potentsial Ukrainy ta ioho realizatsiia v mizhnarodnomu naukovo-tekhnichnomu spivrobit-nytstvi" [The innovative potential of Ukraine and its realization in the international scientific and technical cooperation]. Naukovyi zbirnyk KNEU (2004): 94-117.
"Stvorennia ta vykorystannia peredovykh tekhnolohii ta ob'iektiv prava intelektualnoi vlasnosti na pidpryiemstvakh Ukrainy u 2014 rotsi" [Creation and use of advanced technology and intellectual property rights in the Ukraine in 2014]. http://www.ukrstat. gov.ua/
"Valovyi rehionalnyi produkt" [Gross regional product]. http://www.ukrstat.gov.ua/
Zhurovskyi, M. "Stsenarii rozvytku Ukrainy: «borhovyi zash-morh» chy «innovatsiinyi rozvytok»?" [Scenarios of Ukraine "debt noose" or "innovative development"?]. www.ji-magazine.lviv.ua
УДК 332.142.2
П1ДХОДИ ДО УПРАВЛ1ННЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯМ В УРАНОДОБУВНМ ГАЛУЗ1
© 2015 ВЕРХОГПЯДОВА Н. I., ПИСЬМЕННА 0. Б.
УДК 332.142.2
Верхоглядова Н. I., Письменна О. Б. Пщходи до управлшня ресурсозбереженням в уранодобувнш галузi
Стаття присвячена дотдженню nidxodiB до управлшня ресурсозбереженням. Висвтлено актуапьшсть тдвищення ефективностi управлшня ресурсозбереженням в уранодобувнш гапуз1 Встановлено, що ресурсозбереження сприяе тдвищенню рацональностi використання ресурсв га-лузi. Уxодi дослдження об(рунтовано основш напрямки ощадливого використання ресурав. Виокремлено основш тдходи до управлшня, а також дослджено можливостi та обмеження застосування цих пiдxодiв до управлшня ресурсозбереженням. Розглянута ситуа^я, яка склалася в уранодобувнш галузi Украши, що дозволило виявити основт чинники, як и обумовили. Анал'в пiдxодiв до управлшня ресурсозбереженням дозволив розробити систему заход'в функцонування в уранодобувнш галузи
Ключов'! слова: ресурси, управлшня ресурсозбереженням, ефектившсть управлшня ресурсозбереженням, уранодобувна галузь. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 14.
Верхоглядова Наталя 1гopiBHa - доктор економiчниx наук, професор, проректор з науково-педагог'мно!роботи Придн'тровсьт державноi акаде-мИбуд'вництва iарxiтектури (вул. Чернишевського, 24а, Дшпропетровськ, 49600, Украша) E-mail: [email protected]
Письменна Оксана Бориавна - старший викладач, 1нститут тдприемництва «Стратегiя» (вул. Гагар'ша, 38, Жовт'> Води, Дн'тропетровська обл., 52201, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 332.142.2
Верхоглядова Н. И., Письменная О. Б. Подходы к управлению ресурсосбережением в уранодобывающей области
Статья посвящена исследованию подxодов к управлению ресурсосбережением. Показана актуальность повышения эффективности управления ресурсосбережением в уранодобывающей отрасли. Установлено, что ресурсосбережение содействует повышению рациональности использования ресурсов. В xоде исследования обоснованы основные направления экономного использования ресурсов. Выделены основные подxоды к управлению, а также исследована возможность и ограничение применения этиx подxодов к управлению ресурсосбережением. Рассмотрена ситуация, которая сложилась в уранодобывающей отрасли Украины, что позволило выявить основные факторы, которые ее обусловили. Анализ подxодов к управлению ресурсосбережением позволил разработать систему мер функционирования в уранодобывающей отрасли. Ключевые слова: ресурсы, управление ресурсосбережением, эффективность управления ресурсосбережением, уранодобывающая отрасль. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 14.
Верхоглядова Наталья Игоревна - доктор экономичеси наук, профессор, проректор по научно-педагогической работе Приднепровской государственной академии строительства и арxитектуры (ул. Чер-нишевского, 24а, Днепропетровск, 49600, Украина) E-mail: [email protected]
Письменная Оксана Борисовна - старший преподаватель, Институт предпринимательства «Стратегия» (ул. Гагарина, 38, Желтые Воды, Днепропетровская обл., 52201, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 332.142.2
Verhoglyadova N. I., Pismennaya O. B. Approaches to the Management of Resources Saving in the Uranium Mining Sector
The article is aimed at examination of approaches to the management of resources saving. Relevance of improving the efficiency of the management of resources saving in the uranium mining industry sector has been displayed. It has been determined that resources saving contributes to increasing the rationality of use of resources. In course of the study the basic directions of the economic use of resources have been substantiated. The main approaches to management have been allocated, also the possibility and limitation of applying these approaches to the management of resources saving have been examined. The situation that prevails in the uranium mining industry sector in Ukraine was considered, which allowed to identify the main determining factors. An analysis of approaches to the management of resources saving has provided a developing a system of measures for functioning of the uranium mining industry sector. Key words: resources, management of resources saving, efficiecy of the management of resources saving, uranium mining industry sector Pic.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 14.
Verhoglyadova Natalya I. - Doctor of Science (Economics), Professor, Prorector on scientific and pedagogical work, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture (vul. Chernyshevskogo, 24a, Dnipro-petrovsk, 49600, Ukraine) E-mail: [email protected]
Pismennaya Oksana B. - Senior Lecturer, Institute of Business (vul. Gagarina, 38, Zhovti Vody, Dnipropetrovska obl., 52201, Ukraine) E-mail: [email protected]
