CC BY
14
Вюник Дшпропетровського унiверситету. Cepiя: геолопя, географiя. 25 (1), 2017, 41 - 52. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 25 (1), 2017, 41 - 52.
Doi: 10.15421/111706 http://geology-dnu.dp.ua
УДК 332.1
Мехашзм розроблення критернв районування Карпатського регюну з урахуванням основних чинникчв формування господарського потенщалу
Г. В. Машжа
MyKaniecbKrn державний утверситет, Мукачеве, Украта, [email protected]
Специфжа географ1чного положения Карпатського регшну полягае в тому, що в1н розташовуеться на меж1 Захвдно!' i Сх1дно1 бвропи, бшьшу частину його територй" займае Карпатська гiрська система, крiм того, области що входять до регiоиу, належать до прикордонних територш Укра'ши. Запропоновано мехашзм розроблення критерй'в районування Карпатського регшну з урахуванням основних чинниюв формування господарського потенщалу. З'ясовано, що господарський потенщал регюну формуеться з використанням уах наявних ресурав, здатних забезпечувати довгострокове функцшнування та досягнення стратепчних цiлей. Виокремлено територiальну структуру шдексу промислово!" продукцй" Карпатського регшну, територ!альну структуру ВРП регiону та у розрахунку на одну особу, подано карту каштальних iнвестицiй Карпатського регшну i к1лькост1 населення у ньому. Запропоновано територiальну структуру кшькост пенсiонерiв у згаданому регiонi та наявного доходу на одну особу, а також карту насиченост! лжарняними закладами. З еколопчно!" складово!" запропоновано карту-схему викид1в забруднювальних речовин та дюксиду вуглецю, а також територiальну структуру утилiзацil ТПВ у Карпатському регюш. Ключовг слова: господарський потенщал, Карпатський регюн, критери районування, територгальна структура.
Mechanism design criteria for zoning of the Carpathian region in view of the major factors in the formation of economic potential
Mashika Hanna Vasylivna - PhD (Geographical Sciences) Associate Professor
Mukachevo State University, city Mukacheve, Ukraine, [email protected]
The article suggests the mechanism of developing criteria of the zoning the Carpathian region considering the main factors of the economic potential formation. It has been found out that the economic potential of the region is formed by using all the available resources, which are suitable to provide the long-term functioning and reaching all strategic goals. The author has defined that nowadays the main condition of the region development is not creating or increasing the economic potential in general, but using the available potential, as well as its increasing in those terms, which may provide socio-economic outturn. The author has also identified that the geographical location of the Carpathian region consists in its positioning at the border of the Western and Eastern Europe. The bigger part of its territory is taken with the Carpathian mountain system. Moreover, regions, which are part of this area, belong to Ukraine borderline territories. The author considers that the mountain regions are less rich in socio-economic development possibilities in comparison with flat ones. It has been designed the mechanism of developing criteria of the zoning the Carpathian region considering the main factors of the economic potential. It has been singled out such concepts as territorial structure of the industrial production index and the GRP of the Carpathian region. What is more, considering per capita accounting, it has been suggested the map of capital investments and the number of population in the Carpathian region. The author has also offered the territorial structure of the number of pensioners in the Carpathian region and the available income per capita. The map of the saturation of the Carpathian region with medical institutions has also been put forward. In terms of the ecological component, the schematic map of emissions of pollutants and carbon dioxide has been suggested, as well as the territorial structure of solid waste disposal in the Carpathian region. The author has figured out that the problem of the economic potential sufficiency of these regions is one of the most topical in Ukraine. It has also been determined that the concept of economic potential managing of the Carpathian region should consist in its signification, estimation and designation of ways of efficient usage of the available potential what will allow to solve problems and increase growth opportunities. Currently, the local government policy in the Carpathian region should be aimed at providing stable development. First of all, it concerns ecological and economic as well as investment and innovation components of the economic potential of the region. The author reckons that nowadays it is the high time to establish target approaches to the methods for estimating the potential of the region. Keywords: economic potential Carpathian region, the criteria for zoning, territorial structure.
Вступ. У наш час головна умова розвитку регюну - не створення чи збшьшення господарського потенщалу загалом, а використання наявного потенщалу, його збшьшення в тих напрямах, яю можуть забезпечити соцiально-економiчну вщдачу. В Укра1ш на часi - завдання визначення внутрiшнiх резервiв економiчного розвитку регюшв. Важливий засiб виявлення i мобшзацп внутрiшнiх резервiв розвитку регюну - ощнка структури i якост наявного господарського потенцiалу. Для тако! оцiнки необхiдний механiзм розроблення критерпв районування Карпатського регiону з урахуванням основних чинникiв формування господарського потенщалу.
Аналiз лiтературних джерел показуе, що одним iз визначальних чинникiв господарського потенщалу е його економiко-географiчне положення (КоуаГсЬик, 2012). Дослiдники указують на неефективне використання основних фондiв в ушх областях Карпатського регiону, що тдтверджуеться низьким рiвнем коефiцiента фондовiддачi (вiдношення обсягiв реалiзованоl продукци до залишково! вартостi основних фондiв) (Ьу^а, 2013). Карпатський регiон мае розгалужену структуру виробничого потенцiалу, що зумовлено його ресурсним потенщалом ^ЬеусЬик, 2014). Мета статп - створення мехашзму розроблення критерив районування Карпатського регюну з урахуванням основних чинниюв формування господарського потенщалу.
Матерiал i методи дослщжень. Конкретними методами, що застосовувалися в дослщницькому процесi, були регюнальний аналiз, зокрема, порiвняно-описовий метод для виявлення диспропорщй, що склалися в показниках господарського потенщалу Карпатсього регюну. PESTLE-аналiз - для ощнювання чинниюв, що впливають на розвиток господарського потенцiалу Карпатського регiону; кластерний аналiз - для районування регюну. Теоретичною i методичною основою статп стали працi провiдних учених, присвячеш проблемам розвитку господарського потенцiалу.
1нформащйну базу статтi склали статистичнi матерiали Чершвецько1, Львiвськоl, Закарпатсько! та 1вано-Франювсько1 областей. Результати та 1х аналiз. У розгорнутому виглядi господарський потенщал регiону - це сукупна здатшсть галузей господарства в даний час виробляти промислову i сiльськогосподарську продукщю, надавати послуги суб'ектам
господарювання i населенню, здiйснювати капiтальне будiвництво тощо. Господарський потенцiал регiону залежить вщ природно-екологiчних ресурсiв, обсягу наявного виробництва, потужностей промислових, будiвельних, шших пiдприемств та органiзацiй, можливостей сшьського господарства, кiлькостi трудових ресурсiв, !х професшно1 пiдготовки, наявностi транспортно1 та шшо1 iнфраструктури, рiвня розвитку галузей невиробничо1 сфери, науково-iнновацiйних досягнень, фшансово-iнвестицiйних можливостей. Отже,
господарський потенщал залежить
вщкомпонент, що складають сукупш продуктивнi сили регiону.
Отже, побудуемо мехашзм розробки критерив районування Карпатського регюну з врахуванням основних чинниюв формування господарського потенщалу (рис. 1).
Вщсутшсть у науковщв едностi щодо розумiння i структури господарського потенщалу регюну зумовлюють рiзноманiтнiсть пiдходiв до !х кiлькiсноl оцiнки. Враховуючи напрацювання дослiдникiв, а також доступнiсть даних регiональноl статистики, для оцiнки структури господарського потенщалу Карпатського регюну ми видшимо таю критери: географiчнi, економiчнi, соцiальнi i екологiчнi.
Одним iз визначальних чинникiв господарського потенцiалу е його економшо-географiчне положення. Випдне економiко-географiчне положення регiону в значнш мiрi впливае на сформовашсть територiальноl структури господарського комплексу та рiвень його конкурентоспроможностi, також забезпечуе йому значш конкурентнi переваги, здатшсть розвиватись бшьш швидкими темпами (КоуаГсЬик, 2012).
Специфiка географiчного положення Карпатського регюну полягае в тому, що вш розташовуеться на межi Захщно1 i Схiдноl Свропи, бiльшу частину його територп займае Карпатська прська система, крiм того, областi, що входять до регюну, належать до прикордонних територш Украши. Вважаеться, що прсью регiони мають нижчi сощально-економiчнi можливостi розвитку порiвняно з рiвнинними. Разом iз тим, наявнють кордонiв iз бiльш розвиненими сусщшми кра1нами, в даному випадку - членами Евросоюзу, може стимулювати розвиток регюну. Така специфша зумовлюе особливосп функцiонування та розвитку господарства Карпатського регюну як
частини загальнодержавного господарського комплексу i викликае iнтерес дослiдникiв.
Карпатський регiон розташований на крайньому заходi Укра!ни, на заходi та пiвднi вiн межуе з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румушею i Молдовою; на пiвночi - з
Волинським, на сходi - з Подшьським регiонами Укра!ни. Карпатський регюн включае чотири областi: Закарпатську, 1вано-Франювську, Львiвську i Чернiвецьку.
Економ1чш критерп
1ндекси промислово! продукцп
>
Валовий регюнальний продукт
Каттальш швестицп
Сощальш критерп
>
Кшьюсть населення
Кшьюсть пенсюнер1в
Наявний дохщ на одну особу
Кшьюсть лшарняних заклад1в
Еколопчш критерп
Викиди забруднювальних речовин в атмосферне пов1тря
Уташзащя вщход1в
Рис. 1. Механiзм розроблення критерив районування формування господарського потенщалу*
*- власна розробка автора
Крайня захщна точка Карпатського регiону розташована на 48°25'5'' широти i 22°12'43'' довготи; крайня схiдна - 48°34'40'' широти i 27°26'29'' довготи; крайня швшчна точка -50°38'23'' широти i 24°21'37'' довготи; крайня твденна точка - 47°44'57'' широти i 24°59'32'' довготи [Shablij, 2003]. Вщповщно, регiон по широтi простягнувся на 330 км, а по довгот -приблизно на 320 км. Прська система простягаеться дiагонально з швшчного заходу на пiвденний схвд, довжиною приблизно 270 км.
Перейдемо безпосередньо до дослщження економiчних, сощальних i екологiчних критерив районування Карпатського регюну.
Дослiдження проведено за перюд 2006 -2015 рокiв.
Упродовж дослiджуваних рокiв слiд вiдмiтити збшьшення обсягiв реалiзовано! промислово! продукцп (товарiв, послуг) та
Карпатського регiону з урахуванням основних чинниюв
iмпорту товарiв i послуг. Також цi роки продемонстрували негативну динамiку по шдексу промислово! продукцп. Особливо знизилися обсяги iмпорту товарiв i послуг (майже наполовину).
Територiальна структура iндексу промислово! продукцi! Карпатського регюну зображена на рисунку. 2.
Валовий регюнальний продукт
Карпатського регюну зростае протягом усього перюду, проте таку динамiку не можна назвати однозначно позитивною через девальващю нацюнально! валюти та iнфляцiйнi процеси. При цьому також зростае ВРП у розрахунку на одну особу, а сам темп зростання сповшьнюеться з кожним роком.
Терш^альна структура ВРП
Карпатського регюну зображена на рисунку. 3.
Як видно з територiально! структури ВРП
Карпатського регюну (рис. 3), найбшьше ВРП вироблено у Львiвськiй областi, на другому мющ - Iвано-Франкiвщина, д^ - Чернiвецька та Закарпатська область Це зумовлюе частку ВРП на одну особу в розрiзi областей. Темп зростання ВРП Закарпаття мае рiзновекторну динамiку,
___1_I_
Територiальна структура ВРП у розрахунку на одну особу Карпатського регюну зображена на рисунку 4.
Зауважимо, що ощнка господарського потенщалу може мати як кшьюсний, так i якiсний характер. Виробничий потенщал суб'ектiв господарювання регiону проявляеться в масштабах i в якостi !х матерiально-техшчноl бази - технiчному рiвнi засобiв працi. На жаль, у даний час переважае екстенсивний розвиток промисловосп Карпатського регiону, який суттево обмежений неконкурентоспроможнiстю значно! частини виробництва за споживчими характеристиками продукци, надмiрною витратнiстю ресурсiв, пiдвищеною матерiало- та енергомютюстю технологiчних процесiв, фiзичним зношенням обладнання, погiршенням умов працi. На разi технологiчний стан промисловостi незадовшьний. Свiдченням цього став високий стушнь зношеностi основних засобiв - понад 60 % в Iвано-Франкiвськiй, Закарпатськiй та Львiвськiй областях. У
проте з кожним роком динамша позитивна. У Львiвськiй, Iвано-Франкiвськiй та Чернiвецькiй областях така ж тенденщя ВРП. Причому скорочення ВРП вщбулось у всiх областях шд час кризи 2009 року.
1ИОМСИ
праа>»ие
вщтлам« 2013 200«
§■1 -47.9 -«О О §■1 Эвв 20.0 19.1-00 кяик дти!
0 » вОи»
1_i_i_i_i
Чершвецькш област цей показник становить близько 20 %, але його низьке значення зумовлене списанням не придатних до використання основних засобiв, а не суттевим полшшенням !х технологiчного стану (БоЬгоуо^кауа, 2007).
Разом iз тим, слщ вiдзначити, що Карпатський регюн мае розгалужену структуру виробничого потенщалу, що зумовлено його ресурсним потенщалом. У галузевш структурi господарства регюну переважають
матерiаломiсткi та енергоемнi галузк гiрничохiмiчна, лiсохiмiчна й деревообробна, хiмiчна, фармацевтична, харчова. Нафтова й газова галуз^ зосередженi на Прикарпаттi, забезпечують 20 % !х видобутку в Укра!ш (БЬеуеЬик, 2014). Трудомiсткi галузi (приладобудування, виробництво телевiзiйноl, радюелектронно!, медично! апаратури), транспортне (автобуси, тролейбуси) i сiльськогосподарське машинобудування,
верстатобудування (верстати з ПУ) орiентованi
Рис. 2. Територiальна структура iндексу промислово!" продукци Карпатського регюну *
*- власна розробка автора
на кв^фшовану робочу силу та наукову шфраструктуру обласних центрiв. Хiмiчна промисловють (виробництво калiйних добрив, сiрки, барвниюв, хiмiчних волокон, полiетилену тощо), промисловють будiвельних матерiалiв, так само i харчова промисловiсть (цукрова, спиртова, виноробна, овочеконсервна, м'ясна,
молочна, сироварна, борошномельна, круп'яна) базуються на переробцi мюцево! сировини. Галузями спещалiзащ! у регюш - це лiсова, деревообробна i целюлозно-паперова промисловiсть.
Рис. 3. Територiальна структура ВРП Карпатського регiону, млн. грн.*
*- власна розробка автора
Щодо iнвестицiй, можна говорити про постшне зростання обсягу капiтальних швестицш, якi почали здiйснюватись лише у 2010 рощ. Зокрема, найбшьше кошпв вкладаеться у розвиток 1вано-Франювсько! обласп - 9 609 271 тис. грн. та Закарпатсько! областi - 3 778 415 тис. грн., адже щ областi користуються найбшьшою популярнiстю серед туристiв в Укра!ш. У Львiвську та Чернiвецьку обласп вкладаеться дещо менше коштiв. Якщо врахувати реальнi капiтальнi швестици, можна сказати, що вкладення коштiв у розвиток областей залишаеться на тому ж рiвнi (рис. 5).
Економiчно активне населення
Карпатського регiону у вщ 15-70 рокiв скоротилось на 0,6 % за 2006 - 2015 роки, причому найбшьше скорочення сталося у 2014 рощ, до цього часу вщбувалось поступове
зростання. Найбшьший внесок у це скорочення забезпечило скорочення обсяпв економiчно активного населення Львiвсько! та Закарпатсько! областей, що можна пояснити вказаною негативною динамшою до скорочення чисельностi населення. Позитивна динамша до зростання економiчно активного населення вiдбувалась в 1вано-Франювськш областi - аж на 40,2 %, а також деяке збшьшення вщбулось в Чернiвецькiй областi - на 4,2 %. При цьому позитивна динамша до зростання населення працездатного вшу на 105,9 % помiчена у Карпатському регюш за 2006 - 2015 роки. Така динамша спостер^алась у вшх областях, проте найбшьшими темпами зростало працездатне населення в 1вано-Франювськш та Львiвськiй областях: на 47,5 % та 49,8 % вщповщно.
Рис. 4. Територiальна структура ВРП у розрахунку на одну особу Карпатського регшну, млн. грн.*
*- власна розробка автора
Рис. 5. Карта каштальних швестицш карпатського регiону, тис. грн*
*- власна розробка автора
Рис. 6. Територiальна структура кшькост населення у Карпатському регiонi, тис. оаб*
*- власна розробка автора
Рис. 7. Територiальна структура кiлькостi пенсiонерiв у Карпатському регiонi, тис. оаб*
*- власна розробка автора
Трудовий потенщал регюну знаходить сприятливiшi умови для розмщення нових свое вираження в трудових ресурсах; чим вища виробництв, особливо трудомютких.
забезпеченiсть трудовими ресурсами, тим
Карпатський регюн мае надлишок трудових ресурсiв.
Територiальна структура кiлькостi населення у Карпатському регюш зображена на рисунку 6.
Отже, загалом населення Закарпатсько! обласп зросло на 14,1 %, в той час як населення таких областей, як Львiвська, 1вано-Франювська скоротилось на 39,4 % та 6,3 % вщповщно, а Чершвецько! зросло, але лише на 1,8 %. Загалом населення Карпатського регюну скоротилось на 29,8 % з 2006 по 2015 рк.
Також важливим показником ринку пращ та сощального захисту е кшькють пенсiонерiв (рис. 7).
Отже, як бачимо, в Карпатському регюш вщбуваеться поступове скорочення чисельност пенсiонерiв через скорочення тривалост життя та зростання пенсшного вiку, зокрема на 19,4 тис. ошб, а найбiльшими темпами - в 1вано-Франкiвськiй та Чершвецькш областях.
Територiальна структура наявного доходу на одну особу у Карпатському регюш зображена на рисунку 8.
Отже, наявний дохщ на одну особу зрю на 73 651,8 грн., тодi як реальний наявний дохщ у вщсотках до попереднього року скорочуеться постiйно. Найбшьшими темпами зросли доходи Льв1всько1 область на другому мющ - 1вано-
Франкiвщина, далi Закарпаття та Чершвецька область. Така ж динамiка наявного доходу в розрiзi областей. У 2009 рощ вщбулось скорочення наявних доходiв населення порiвняно з 2008 роком через кризовi явища.
У Карпатському регюш негативну зареестровано динамку скорочення чисельносп закладiв охорони здоров'я. Кiлькiсть лiкарняних закладiв скоротилась на 55 одиниць, зокрема, через скорочення у Закарпатськш, Львiвськiй областi, 1вано-Франювськш на один заклад та Чершвецькш аж на 28 (рис. 9). Кшькють лкарняних лiжок також скоротилась на 5,9 тис., зокрема через скорочення у Закарпатськш обласп на 1,4 тис., у Львiвськiй -на 2,1 тис., у 1вано-Франювськш - на 1,3 тис., у Чершвецькш обласп - на 1,1 тис. Позитивна динамка зростання кшькосп лiкарiв ушх спецiальностей вiдбулась завдяки зростанню чисельностi лiкарiв в 1вано-Франювськш та Чернiвецькiй областях (на 1,5 тис. та 0,5 тис. ошб вщповщно). У Закарпатськiй та Львiвськiй областях вiдбулось !х скорочення на 0,3 та 0,7 тис. ошб. Щодо кiлькостi середнього медичного персоналу та зареестрованих захворювань, динамка негативна: перший показник скоротився на 2,8 тис. ошб, динамiка другого показника позитивна - вш скоротився на 187 тисяч.
Рис. 8. Територiальна структура наявного доходу на одну особу у Карпатському регшш, грн*
*- власна розробка автора
Рис. 9. Карта насиченост Карпатського регшну лжарняними закладами, одиниць*
*- власна розробка автора
Рис. 10. Карта-схема викидiв забруднювальних речовин та дюксиду вуглецю в Карпатському регiонi, тис. т *- власна розробка автора
Загальний обсяг викидiв забруднювальних речовин та дюксиду вуглецю в атмосферне пов^ря у Карпатському регюш становив у 2015 р. 190,6 тис. т, що на 347,8 тис. т менше, шж у 2006 рощ. Викиди дюксиду шрки та оксищв азоту в атмосферне повггря у 2015 роцi
становили 934,4 тис. т, що на 266,3 тис. т менше, шж у 2006 рощ, коли цей показник становив 1 200,7 тис. т (рис. 10).
Рис. 11. Територiальна структура утитазаци ТПВ у Карпатському perioHi, тис. т*
*- власна розробка автора
Чинники, що впливають на розвиток господарського потенщалу Карпатського регiону
Таблиця
Полпика (P)
Економжа (Е)
Eкологiя (Е)
P1. Майбутш змiни в законодавствц P2. державна пiдтримкa розвитку регюшв; P3. урядова полгшка; P4. держрегулювання конкуренцп;
P5. торгова полггика; P6. жорстюсть держконтролю та штрафш санкцп; P7. фшансування, гранти та шщштиви, державш замовлення; P8. групи лобгювання / тиску ринку; P9. антишфляцшна полпика; P10. шший вплив держави; P11. ргвень корупци державних структур
Е1. Стан економжи кра!ни; Е2. ргвень шфляци; Е3. швестицшний бгзнес-клгмат; Е4. проблеми системи оподаткування; Е5. масштаби економгчно! тдтримки тдприемств; Е6. система цшоутворення; Е7. ргвень безробптя; Е8. динамша доходгв населення;
Е9. обмшш курси валют; Е10. основнг зовншш витрати; Е11. загальна кон'юнктура ринкв; Е12. брак квалгфжованих кадргв
Е1. Еколопчшсть застосовуваних
технологш; Е2. екологгчна ситуацш регюну; Е3. еколопчшсть застосовуваних матергалгв; Е4. шумовий фактор; Е5. хгмгчний фактор; Е6. змша фгзичних параметргв навколишнього середовища; Е7. електромагштний вплив на навколишне середовище; Е8. радгацгйний вплив на довкглля; Е9. екологгчно чисте природно-антропогенне середовище
Соцгальна сфера (S)
Технологш (Т)
Право (L)
S1. Демографш; S2. структура доходш i витрат;
S 3. базовг цшностц S4. тенденци способу життя; S5. здоровий спосгб життя; S6. моделг поведшки споживачгв; S7. ргвень освгти; S8. катаклгзми i форс-мажорш обставини; S 9. споживчГ переваги; S 10. уявлення ЗМ1; S11. реклама i зв'язки з громадсьюстю
Т1. Розвиток нових технологш;
Т2. фшансування НДДКР; Т3. скорочення або продовження «життевого циклу» технолог1й; Т4. нaуково-технiчний ршень виробництва, що забезпечуе конкурентоспроможнiсть тдприемств; Т5. адаптацш нових технологш; Т6. iнформaцiя та комушкацп; Т7. споживчГ переваги iнновaцiйних технологш; Т8. ршень ка^фка^! кадр1в високотехнологiчних виробництв; _Т9. трансфер технологш_
L.2. законодавство; L.3. регулювальш органи i норми; L4. змши законодавства, що зaчiпaють сощальш чинники; L5. законодавство за технологами; L6. склaднiсть видiлення землевiдведення; L7. розмилсть законодавчо! бази; L 8. особливосп регiонaльного
законодавства; L9. законодавча база мюцевого самоврядування
* складено автором на oenoeí (Ostros ka)
Територiальна структура утилiзацil ТПВ у Карпатському регюш зображена на рисунку 11.
Отже, у 2015 рощ угатзовано 69 956,9 тис. т, що на 69 872,3 тис. т бшьше, шж у 2006 рощ, спалено 21 782,9 тис. т, що на 21 775,7 тис. т бшьше, шж у 2006 рощ. Таю змши позитивно вплинули на загальний обсяг вiдходiв, накопичених протягом експлуатацп, у мюцях видалення вiдходiв, а саме цей показник зрю на 2 819 116, 0 тис. т i у 2015 рощ фактично становив 2 819 266,6 тис. т.
Ми сформували таблицю чинниюв, яю впливають на розвиток господарського потенщалу Карпатського регiону, (табл).
Отже, проведений аналiз загроз i можливостей макросередовища для регiону за допомогою PESTLЕ-аналiзу свiдчить про те, що до головних полiтичних чинникiв у процес притягнення капiталовкладень з метою розвитку господарського потенщалу Карпатського регюну вщносять тип полiтичного режиму, полiтичну стабшьнють, позицiю органiв державно! влади. До економiчних чинникiв вiдносять: полiпшення або попршення економiчного становища, що спричиняе зростання або зменшення доходу населення Украши. 1з соцiальних чинникiв загрозливi такi: демографiя, структура доходiв i витрат, базовi цiнностi, моделi поведшки споживачiв, а можливостi формують: тенденцп способу життя, здоровий спосiб життя, рiвень освiти, катаклiзми i форс-мажорш обставини, споживчi переваги, уявлення ЗМ1, реклама i зв'язки з громадськютю. Також слiд зазначити, що чинники сощального характеру впливають на рiвень розвитку господарського потенцiалу Карпатського регюну не менше, нiж полiтичнi та економiчнi чинники. 1снуе вигiдне становище науково-технолопчно! сфери в Украш та Карпатському регюш. Вплив еколопчних чинниюв на рiвень розвитку господарського потенщалу регюну може бути як негативним, так i позитивним, що залежить вщ майбутньо! екологiчноl полiтики Украши i регiону. Вплив правових чинниюв мае бiльш негативний характер, шж позитивний.
Висновки. Отже, проблема самодостатносп господарського потенцiалу регiонiв наразi одна з найактуальшших в Укрш'ш. Концепщя управлiння господарським потенцiалом Карпатського регюну повинна полягати в його виявленш, ощнюванш та визначеннi напрямiв ефективного використання наявного потенцiалу, що дозволить виршити проблеми i збiльшити можливосп росту.
Господарський потенцiал складаеться 3i структурних компонент, кожну з компонент можна ощнити низкою показникiв. На разi полiтика органiв мiсцевого самоврядування Карпатського регюну мае бути спрямована на забезпечення сталого розвитку, в першу чергу це стосуеться екологiчно-економiчно! та швестицшно-шновацшно! компонент
господарського потенщалу регюну. Ми вважаемо, що на чаш формування цшьових пiдходiв до методiв оцiнювання потенцiалу регiону.
До головних пол^ичних чинникiв у процес притягнення капiталовкладень з метою розвитку господарського потенщалу
Карпатського регюну вщносять тип пол^ичного режиму, полiтичну стабшьнють, позищю органiв державно! влади. До економiчних чинникiв вiдносять: полiпшення або попршення економiчного становища, що спричиняе зростання або зменшення доходу населення Укра!ни. 1з соцiальних чинникiв загрозливi такi: демографiя, структура доходiв i витрат, базовi цiнностi, моделi поведшки споживачiв, а можливостi формують: тенденци способу життя, здоровий спосiб життя, рiвень освiти, катаклiзми i форс-мажорш обставини, споживчi переваги, уявлення ЗМ1, реклама i зв'язки з громадськютю. Чинники сощального характеру впливають на рiвень розвитку господарського потенщалу Карпатського регюну не менше, шж пол^ичш та економiчнi. Вплив екологiчних чинниюв на рiвень розвитку господарського потенщалу Карпатського регюну може бути як негативним, так i позитивним, що залежить вщ майбутньо! еколопчно! пол^ики Укра!ни i регiону. Вплив правових чинниюв мае бiльш негативний характер, шж позитивний. Таке становище характерне майже для всiх регiонiв Укра!ни, що розкривае неефективнiсть законодавства.
Бiблiографiчнi посилання
cite web |url= http://www.cv.ukrstat.gov.ua|title= Staty'sty'chni dani Golovnogo upravlinnya staty' sty' ky' u Chernviecz' kij oblasti cite web |url= http://www.ifstat.gov.ua|title= Staty'sty'chni dani Golovnogo upravlinnya staty'sty'ky' u Ivano-Frankivs'kij oblasti cite web |url= http://www.lv.ukrstat.gov.ua|title= Staty'sty'chni dani Golovnogo upravlinnya staty'sty'ky' u L'vivs'kij oblasti cite web |url= http://www.uz.ukrstat.gov.ua |title=Staty' sty' chni dani Golovnogo
upravlinnya staty'sty'ky' u Zakarpats'kij oblasti
Dobrovol'skaya, O. P., 2CC7. Regy'onal'naya экопоту'ка, Sy'mferopoF: "ЭГу'п'о"
Koval'chuk V., Zapotocz'ky'j S., 2C12. Chy'nny'ky' vply'vu na formuvannya konkurentospromozhnosti suchasnogo
regionu. Ky'yivs'ky'j nationally'j universy'tet im. T. Shevchenka [Chasopy's kartografiyi]. 4, 52-64.
Ly'sa O. I., 201З Ocinka ta porivnyannya rivnya modernizaciyi osnovny'x zasobiv u
Zaxidnomu regioni Ukrayiny'.
Ekonomichny'j visny'k Donbasu. З (ЗЗ), 115119.
Shablij, O. I., 200З. Osnovy' zagal'noyi suspil'noyi geografiyi, L'viv: Vy'davny'chy'j centr LNU im. I. Franka
Shevchuk Ya. V., Cenkler N. I., 2C14. Resursne zabezpechennya ta ocinyuvannya okremy'x vy'div ekonomichnoyi diyal'nosti Karpats'kogo regionu. 24 (1C), З00-З06.
Надшшла доредколегп 24.03.2017р.
