CC BY
10
УДК 330.22:330.34:330.556
концЕптУАльж основи 1ИЖИН1РИИГ0ВИХ ШKiЛ у К0НТЕКСТ1 ФОРМУВАННЯ НАЦЮНАЛЬИО! 1НН0ВАЩЙН01 СИСТЕМИ В УКРА1Н1
© 2019 ХАИ1И I. г., ПОЛЯКОВ М. В., РЯБОКОИЬ М. В.
УДК 330.22:330.34:330.556
Ханш I. Г., Поляков М. В., Рябоконь М. В. Концептуальш основи шжижрингових шкiл у контекст формування
нацюнальноТ iнновацiйноi' системи в УкраТж
У сучасному свтовому господарствi домнуючою стае 1нновац:йна модель економ/чного розвитку, яка охоплюе во сфери життя суспльства. 1нновац:йна економ'ша зумовлюе необхiднiсть тдвищення якост'> пiдготовки фахiвцiв i формуе новi вимоги до системи освти, що актуалiзуе проблематику // вдосконалення. З огляду на те, що змiна системи освти потребуе тривалого часу, для забезпечення швидких змш у цй сферi запропоновано створення нового виду осв'тшх установ - шжитрингових шкш (1Ш). Узагальнено теоретико-методологiчнi основи створення 1Ш (ноосферний шдюд, методологiя вертикальноi штеграци знань, модель парадигмального шновацшного розвитку). Сформульовано основш елементи концепцИ 1Ш. 1х представлено як елемент тнова^йно: 'тфраструктури, визначено основну 'дею /х б'внес-модели Наведено напрями аналтичноi роботи, напрями розвитку i пiдвищення ефективностi 1Ш у нацюнальюй тнова^йюй системi.
Ключов'! слова: i'нжишринговi школи, шноваци, iнновацiйна 'тфраструктура, нновацшне тдприемництво, людський каптал, нацональна шнова-цйна система, освта, ушверситети. Табл.: 1. Б'бл.: 9.
Ханн 1гор Григорович - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Нацональний ушверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Поляков Максим Валерйович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра мiжнародних економiчних в'дносин, Нацональний ушверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Укра/на) E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua
Рябоконь Михайло Володимирович - астрант, кафедра мiжнародноi економки та &знесу, Черкаський державний технологiчний ушверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: ecunoosphere@gmail.com
УДК 330.22:330.34:330.556 Ханин И. Г., Поляков М. В., Рябоконь М. В. Концептуальные основы инжиниринговых школ в контексте формирования национальной инновационной системы в Украине
В современном мировом хозяйстве доминирующей становится инновационная модель экономического развития, охватывающая все сферы жизни общества. Инновационная экономика обусловливает необходимость повышения качества подготовки специалистов и формирует новые требования к системе образования, актуализирует проблематику ее совершенствования. Проведен обзор теоретико-методологических основ создания ИШ (ноосферный подход, методология вертикальной интеграции знаний, модель парадигмального инновационного развития). Сформулированы основные элементы концепции ИШ. Они представлены как элемент инновационной инфраструктуры, определена основная идея их бизнес-модели. Представлены направления аналитической работы, направления развития и повышения эффективности ИШ в национальной инновационной системе. Ключевые слова: инжиниринговые школы, инновации, инновационная инфраструктура, инновационное предпринимательство, человеческий капитал, национальная инновационная система, образование, университеты. Табл.: 1. Библ.: 9.
Ханин Игорь Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Поляков Максим Валерьевич - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua
Рябоконь Михаил Владимирович - аспирант, кафедра международной экономики и бизнеса, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: ecunoosphere@gmail.com _
UDC 330.22:330.34:330.556 Khanin I. G., Polyakov M. V., Ryabokon M. V. The Conceptual Bases of Engineering Schools in the Context of Formation of the National Innovation System in Ukraine
In today's world economy, the innovation model of economic development, covering all spheres of life of society, becomes dominant. The innovative economy necessitates improvement of the quality of training of specialists and develops new requirements to the educational system, actualizing the problematics of its improvement. A review of the theoretical and methodological bases of creation of the ES (noosphere approach, methodology of vertical integration of knowledge, model of the paradigm-based innovative development) is conducted. The basic elements of the conception of ES are formulated. They are presented as an element of the innovative infrastructure, the basic idea of their business model is defined. The directions of analytical work, directions of development and increase of efficiency of ES in the national innovation system are presented.
Keywords: engineering schools, innovations, innovation infrastructure, innovative entrepreneurship, human capital, national innovation system, education, universities. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Khanin Igor G. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Polyakov Maxym V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua
Ryabokon Michael V. - Postgraduate Student, Department of International Economics and Business, Cherkasy State Technological University (460 Shevchenka Blvd., Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: ecunoosphere@gmail.com
Усучасному свгговому господарствi домiнуючою стае шновацшна модель eK0H0Mi4H0r0 розвитку, яка охоплюе Bci сфери життя суспкьства. Тому в прюритей державно'1 полiтики та корпоративних стратегiй знаходиться завдання шдвищення ефектив-ностi iнновацiйноï дiяльностi. Генерування iнновацiй вимагае, окрiм дослiджень i розробок (AiP), i напру-жено'1 iнтелектуальноï творчо'1 працi, i високого рiвня пiдготовки фахiвцiв. У зв'язку з цим першочерговими в шновацшнш економiцi стають питання розвитку люд-ських ресурсiв, що стосуються не лише професшно'1 шд-готовки, а й цкого набору якостей, яю формують шно-вацiйну спроможнiсть i готовшсть сприймати iнновацiï з боку суспкьства.
Освiта завжди була важливою ланкою у забезпе-ченнi науково-техшчного прогресу. Однак на сьогоднi, безперевш iнновацiйнi процеси формують новi вимоги до фахiвцiв, що актуалiзуе проблематику вдосконалення системи освiти вiдповiдно до сучасних реалiй. Це потре-буе тривалого часу, а конкретнi, яюсш змiни необхiднi вже сьогоднi, особливо в УкраМ. Окрiм покращення к-нуючих програм i пiдходiв, важливим кроком може бути створення нового виду осв^ни установ, яю були би пов'язаш з iнновацiйним сектором та, реалiзуючи новi моделi навчання, змогли би у коротю строки почати за-безпечуючи економiку необхцними фахiвцями. Як такi iнституцiï ми пропонуемо iнжинiринговi школи (1Ш).
Формування нацюнально'1 iнновацiйноï системи (Н1С) е стратеично важливим завданням для Украши. Для цього краïнi необхiдний план конкретних дiй з вц-новлення науково-техшчного потенщалу, створення спецiальних шновацшних структур i прискорення переходу до шновацшно'1 моделi розвитку. Однак первинною i обов'язковою умовою всього цього е подготовка висо-коквалiфiкованих фахiвцiв, здатних ефективно працю-вати в шновацшному секторi. Висуваючи це завдання на перший план, осв^ню дiяльнiсть передбачаеться гар-монiйно пов'язати з ДiР i практичною реалiзацiею шно-вацiйних проектiв, що передбачаеться вткити в рамках 1Ш. Об'еднання рiзних видiв дiяльностi, органiзацiя ш-новацiйних та осв^ни процесiв, створення ново'1 моделi освiти та ïï змiсту - все це вимагае вцповкних концеп-туальних основ i формуе складну науково-практичну проблему створення 1Ш, на розв'язання яко'1 спрямова-на ця стаття.
Говорячи про формування Н1С, ми використо-вуемо основи цiеï концепци, закладеш Б.-А. Лундвал-лом, Р. Нельсоном i К. Фрiменом, а також напрацюван-ня таких вiдомих вчених-економкпв як: А. Гассманн, Дж. Гроеневеген, Г. 1цкович, Дж. Кук, Дж. Фагерберг, Г. Чесбро, Ч. Едквкт, Е. Енкель та ш. Значний внесок у створення Н1С в УкраМ зробили такi вiтчизнянi вче-нi, як: О. Амоша, В. Геець, С. Герасимчук, I. Гречанов-ська, Д. Лук'яненко, А. Мазур, М. Петрина, О. Попович, Л. Федулова та ш.
Основи i св^овий досвц формування Н1С уза-гальнено у роботi В. Бкозубенка [1]. Необхiдно вра-ховувати, що в економщ знань Н1С буде охоплювати i процеси генерування, i поширення нових знань, вклю-
чаючи i сферу освiти. Сутнiсть особливост економiки знань дослiджено в однооабних роботах авторiв цiеï статтi (I. Ханш [2] i М. Поляков [3]). У стати М. Полякова, Г. Шевченка та В. Бкозубенка [4] на основi кластерного аналiзу i класифжаци, доведено значущкть факторiв освiти для розвитку економжи знань. Це шд-тверджуе i дослцження архiтектури сучасного штелек-туального лiдерства кра'М в якому прюритетне мiсце займають людський каштал i ресурси знань (I. Каленюк i Л. Цимбал [5]). Л. Пуховська на прикладi краш 6С об-Грунтовуе тiсний зв'язок професшно'1 освiти та шнова-цiй [6]. С. Маргшсон показуе визначальну роль вищо'1 освiти в глобальнiй економМ знань [7], а A. Вебер -в економМ знань краш, що розвиваються [8]. Цiкавим е шдхц, коли функцiонування iнновацiйноï, науково'1 та освiтньоï iнфраструктури розглядаеться в едност (О. Чмир [9]). В цкому якiсть освiти розглядаеться як важлива передумова генерування шновацш
Проведений аналiз показав, що, незважаючи на усвцомлення значущостi освiти, вiдсутне цшсне уяв-лення про те, яку бкьш широку i рiзноманiтну роль вона буде вккравати в шновацшнш економМ. Це стосуеться i змктовно'1 частини, i органiзацiйних основ. У контекст завдань формування Н1С в УкраМ явно домшують двi проблеми: 1) вцсутня програма розвитку шновацшно'1 iнфраструктури, в тому числi в частиш освiтньоï шд-тримки шновацшного бiзнесу; питання формування освiтнього блоку Н1С фактично не дослiдженi; 2) в1д-сутнi новi рiшення щодо створення ефективних осв^ни установ, яю були б повlязанi з шновацшним сектором i здатнi забезпечити реальш потреби у фахiвцях; до того ж повкьно вирiшуються завдання вдосконалення програм i моделей навчання. Вцсутне кейне «ядро» створення ново'1 системи освiти. Тому необхцна деструкцш наявного i реконструкцш нового розумшня освiти, що дозволить сформувати це «ядро». На наш погляд, идейною основою доцкьно зробити вчення про ноосферу В. I. Вернадського. Одшею з органiзацiйних форм впро-вадження ноосферного пiдходу передбачаеться зробити Ш, якi поеднають освпу, науку й iнновацiï, сформують новi моделi пiдготовки фахiвцiв i стануть зразком для широкого поширення цього шдходу.
Мета роботи: викласти загальш концептуаль-нi основи створення шжишрингових шкк у контекстi формування HIC в Украïнi.
Bходi промислових революцш змiни в освiтi мали важливе значення, тому що поширювали новий тип мислення i культуру винах^ницько'1, шже-нерно'1, економiчноï дiяльностi. Осв^а змiнювалась синхронно з наукою i технолопею, була включена до по-яви нових систем подку пращ, забезпечувала поширення знань i навичок, а також сощальш змши. Часто саме осв^а формувала передумови для виникнення i поширення шновацш, тому ставала важелем НТП та шдустрь алiзацiï. Функци освiти iстотно розширювалися i ставали бкьш значущими, однак це недостатньо висвилено у сучасних теоршх шновацш та шдприемництва. Праг-нення генерувати шноваци звертае увагу не просто на
подготовку фахiвцiв, а на особливий людський каптал, надкений якостями, що створюють шновацшш компе-тенци. З огляду на вищезазначене, у межах сучасних HIC потрiбно враховувати важливi функци освiти та системно забезпечувати ïï розвиток у зв'язку з прогресивними шновацшними змiнами.
Роль освпи необхiдно розглядати як фактор фор-мування HIC i iнтенсифiкацiï шновацшно'1 дшль-ностi (розвиток людського капталу, забезпечен-ня науково'1 комунiкацiï, поширення знань, формування шновацшно'1 культури, шдтримка пiдприемництва). Структурно у HIC функци освiти проявляються у пiд-системах генерування i поширення знань, а також частково - у пiдсистемi комерцiалiзацiï. Осв^а багато в чому забезпечуе i функцюнування iнститутiв, зокре-ма у сферi iнтелектуальноï власностi. Тому у розвине-них крашах унiверситети (не лише в план ДiР) видь ляються як основний елемент сучасних шновацшних кластерiв i мереж.
Визначальне значення освiта мае для розвитку ш-новацiйного пiдприемництва, яке вимагае знань у пред-метнiй област та менеджментi, культури, практичних навичок i комушкацшних компетенцiй. Багато питань, що стосуються цього, виршуються в сферi освiти. Тому в рамках сучасно'1 iндустрiï пiдтримки стартапiв, яка стае все бкьш глобальною, яккну освiту необхiдно розглядати як передумову для утримання сво'и i залучення в крашу шоземних шдприемщв, а за ними й iнвесторiв.
Основними причинами, що пiдштовхнули нас до концептуалiзацiï нового виду освгшьо'1 установи, стало усвiдомлення консерватизму i недостатносп тради-цiйноï освии, обумовлених розвитком науки i змша-ми економiки (неповнота, вiдставання в1д вимог часу, низький рiвень гнучкосп, недостатнiй зв'язок з практикою i новими проблемами тощо), а також швидкими змшами ринку працi, зростанням вимог до людського кашталу (особливi та новi навички, новаторство, кре-ативнiсть, мотивацш та iн.) з боку бiзнесу. Саме освiта мае вирiшити щ проблеми, сформувавши новий фундамент для професшно'1 науково'1 та шновацшно'1 дЬ-яльностi. Водночас розвиток ШС вимагае вiд освiти не ткьки вiдповiдати вiдповiдним викликам сучасного соцiально-економiчного розвитку, а i випереджати поди та створювати новi тренди. Ыновацшний бiзнес готовий сприймати i шдтримувати змiни у сферi освiти, осккьки кровно зацiкавлений в нових кадрах. Ш, на нашу думку, повинш закласти певнi основи i ршення в новiй освь тi, вони стануть центром створення нових наукових та iнженерних шкк в УкраМ i продуцентом необхiдних соцiальних змш, особливо змiни цiнностей. Створення таких осв^ни установ (моделей навчання) е запорукою реалiзацiï структурних i технолопчних перетворень, яких потребуе вiтчизняна економжа.
Основш положення концепцiï 1Ш. Сучасна освiта тiсно пов'язана з наукою, тому правильно спиратись на це'1 В. I. Вернадського, його вчення про ноосферу. Для ви-ршення проблем освии пропонуеться ноосферний п1дхц, заснований на таких тезах (принципах): 1) визнання науки
головною продуктивною силою суспкьства; 2) розумшня науки як колективно! д1яльност1 вкьних особистостей; 3) розумшня того, що суспкьно-кторичний розвиток е прямим продовженням розвитку природно-кторичного; зменшення розриву м1ж природними та гумаштарними науками; 4) планетарне мислення 1 в1дпов1дальн1сть.
Наука - це продуктивна сила. Ця принципова теза В. I. Вернадського отримала розвиток у роботах ноос-ферно! науково! школи. У зв'язку з цим нами запропо-нована модель П1Р. В1дпов1дно до ще! модел1 наука (нормальна наука в розумшш Т. Куна) - це одна з фаз розвитку шзнання (пкляпарадигмальна) 1 господарювання поряд з емшрико-евристичною (допарадигмальною) та парадигмальною фазами. Таким чином, наука - це вища форма шзнання 1 господарювання, тобто шновацшного розвитку. Ноосферна концепц1я враховуе, що шновацш-на д1яльн1сть у р1зних сферах явищ 1 в р1зних фазах розвитку мае сво! особливост1, що вимагають р1зних шдхо-д1в до 1нновац1й та осв1ти.
Розвиток 1нновац1й починаеться з донауково! фази (емп1рико-евристичн1 1нновац1!), пот1м переходить в па-радигмальну фазу (шноваци на основ1 висування нових наукових парадигм 1 теорш) 1 наукову фазу (науково об-Грунтоваш шноваци) [2]. У цьому процей головне - на-вчитися проектувати 1 висувати нов1 науков1 парадигми. Модель П1Р, з одного боку, звертае увагу на важливу роль осв1ти, а з шшого - на необх1днкть зм1ни п1дход1в до навчання.
Нами також запропонована методолот вертикально! штеграци знань (В1З) [2], яка е основою навчання у 1Ш та передбачае: по-перше, видкен-ня вертикал1 за такими р1внями, як: технологи, приклад-на теор1я, фундаментальна теор1я, фкософ1я; по-друге, уявлення параболи знань, в якш л1ве крило - сл1дуван-ня в1д практики, в1д усв1домлення проблем 1 осмислення обмеженост теор1й до фкософи (вироблення нового розумшня), а праве - сл1дування в1д фкософи до висунен-ня нових фундаментальних 1 прикладних теор1й, а пот1м до практики, отримуючи нов1 р1шення 1 досягнення. В1З дозволяе вчити посл1довно: в1д конкретного до абстрактного 1 в1д абстрактного до конкретного, рухаючись за параболою. В результат! забезпечуеться единий процес, пов'язаний з перетворенням емшрик 1 евристик у науков1 теори, що формуе зм1ст навчання. В1дпов1дно до модел1 В1З знання може бути 1м1тац1йним (моделювання), сим-вол1чним (наука, фкософ1я, математика) або вткеним у речах 1 послугах, що створюються б1знесом.
«Наука е колективною творчктю вкьних особистостей», - стверджував Вернадський. Водночас вш неодноразово п1дкреслював, що наука - це глибоко шдив1ду-альний, особист1сний процес. Це протир1ччя, як 1 проти-р1ччя м1ж свободою 1 шдпорядковашстю особистост1 ко-лективу, долаеться д1ахрон1ею - динам1кою шновацшного розвитку, коли на переднш план виходить то особист1сне, то колективне починання. Ноосферн1 1Ш враховують цю д1алектику.
«Суспкьно-кторичний розвиток е прямим продовженням розвитку природно-кторичного», - ствер-
джував Вернадський. Цей принцип означав, що структура i розвиток природничо-наукового та гуманитарного знання шдкоряються загальним закономiрностям, якi, зокрема, визначено ноосферною науковою школою за допомогою моделей П1Р i В1З. Зближення в процей iнновацiйного розвитку сфер природних (фiзiосфера, бiосфера) i свгдомих (ноосфера) явищ вiдбуваeться через квазифiзичний пiдхiд до нефiзичних явищ, який роз-роблюеться ноосферною науковою школою. Ноосферне мислення мае викладатися й освоюватися в ноосферних 1Ш для об'еднання фiзичного, гуманiтарного та квазифь зiчного мислення.
Планетарне мислення в навчанш В. I. Вернадсько-го - це мислення категорiями сфер явищ: ноос-фери, бюсфери, геосфери, оскгльки цi категори охоплюють всю планету. У ноосфернiй науковш школi планетарне мислення отримало розвиток у виглядi мо-делi П1Р, параболи знань i вертикалi штеграци знань. Планетарне мислення е результатом деструкци розумш-ня свiту як такого, що складаеться з маси взаемодшчих тк. У реконструйованому розумшш пiзнання i господа-рювання, як частина шзнання, рухаються не тгльки вiд частин до цглого, але i вiд цкого до частин. У концепцш 1Ш планетарне мислення вносить принципово нову схему генези шзнання i господарювання (П1Р) i структуру знання (вертикальна i горизонтальна iнтеграцiя знань), що вцповцае запитам сучасного моменту сощально-економiчного розвитку.
Концепцiя 1Ш також заснована на новому розумшш економжи знань. Враховуючи кторичний, по-лiтекономiчний, технологiчний, ресурсно-факторний i соцiальний аспекти И розгляду [3], ми розушемо еко-номiку знань як нову парадигму господарювання, вищу стадiю економiчного та соцiального розвитку (суспкь-ство знань), у якш розвиток i реалiзацiя людського по-тенцiалу знаходяться на першому планi. Окрiм цього, пропонуемо розумшня економiки знань як нового роз-дку економГчно! науки, дисциплши, що розглядае в ед-ностi науку, технологiю, освiту й шновацшну дiяльнiсть (об'еднуе економiку науки, економжу технологiй, еко-номiку освГти, економiку шновацшно! дiяльностi). Це, зокрема, дае можливкть по-новому органiзовувати та забезпечувати освГту в тiсному зв'язку з наукою та ш-новацшною дiяльнiстю, створювати для них штегрова-ну iнфраструктуру та управляти. За рахунок цього буде забезпечений взаемозв'язок вгдтворення, накопичення, передачi та використання знань.
1нновацшний розвиток економiки ми представляемо як систематичне внесення прогресивних змш, обу-мовлених новими знаннями в продукцiю, засоби i спосо-би И виробництва i розподку, органiзацiю та управлiння господарськими процесами (I. Г. Ханш [2]). Емшрики й вристики е невгд'емною початковою частиною будь-яких шновацш. Однак важливо прискорити перехiд до об'ективних науково обгрунтованих рiшень, що вимагае нових наукових теорiй як основи з об'ективних знань для будь-яких дш i змiн.
Вгдомий дослiдник iндустрiальних револю-цiй Дж. Моюр говорить про те, що щ революци були
повязанi не т1льки з появою нових наукових вгдкриттгв, але i зi змшою типу мислення у проектнiй, конструктор-ськiй та iнженернiй дiяльностi. Також було важливим i досягнення економГчно! ефективностi, що визначало життездатнiсть нововведень. У сучасному свт хотко-ся б звернути особливу увагу на питання призначення, а точнше на комплекс питань, на яю необхгдно вцповь сти при розробцi шновацш (Г в рамках пов'язаного з цим освптаого процесу), а саме: «що?», «навщо?», «як?», «з ким?», «де?» i «коли?». У результата виникне нова фко-софiя шновацшно! дiяльностi та iнший зв'язок з практикою (проектування шноваци). При цьому критично важливим е вцповцальшсть i планетарне мислення, об'еднання уявлень про геосферу, бюсферу i ноосферу, розумшчи мiсце людини.
Створення 1Ш мае на метi забезпечити подготовку висококвалiфiкованих фахiвцiв, готових до розробки iнновацiй на основi нових наукових теорш. Школи орь ентуються на велию 1нновадГ1, що передбачае не ткьки прикладнi, але i фундаментальнi дослiдження. Тому ка-дрова мета 1Ш доповнюеться науковими й шновацшни-ми цкями.
Освiту в 1Ш ми розумiемо iнакше, шж традицiйну iнженерну освiту. Проектування (конструювання), тоб-то розумiння того, як отримати або виготовити штуч-ний об'ект, який мае бажаш властивоста, е основою будь-яко'1 професiйно! дiяльностi. Тому навчити вмiнню проектувати - головне у шдготовщ на базi 1Ш. При цьому необхгдно проводити ДiР i вмiти управляти у процей економiчно! дiяльностi. Все це ми об'еднали термiном «шжишринг», розповсюдивши його на гуманiтарну сферу i охоплюючи: пiдготовку обгрунтувань (на осно-вi маркетингових дослiджень), проектування новацш, розробку, експериментування, пробне виробництво, ко-мерцiалiзацiю (з доопрацюванням зразка). 1нжишрин-гова пiдготовка у 1Ш передбачае використання останнгх новгтни наукових теорш i технологiчних досягнень, що створюе новий рiвень освiти.
ОсвГта розумiеться як абсолютно специфiчний (а не формальний) процес накопичення i поширення к-тинних знань. Вона повинна забезпечувати виховання людини у широкому аспекта змш сучасного свгту, охоплюючи привнесення нового свГтогляду, нового образу свгту, нових цшностей i мислення. За рахунок цього формуеться справжня пасюнарна особистасть новатора. ОсвГту ми також розушемо як форму нарощування Г ре-алшаци енерги людей, г як прояв природного прагнення до отримання та використання об'ективних знань. Тому вона повинна бути вгдкритою, наповненою комушкащ-ею, творчктю, служшням наущ та людству. Особлива увага повинна придкятися фкософськш шдготовщ та пошуку нових сенйв.
Сучасний свГт сто!ть на порозГ глибоких комп-лексних трансформацш, тому освГта повинна дивитись у майбутне Г вгдповгдати мегатрендам людського прогресу. Саме в освт виникають г розкри-ваються та Где! та здГбноста, яю необхцш для адаптаци до нових умов. Сучаснш освт доводиться готувати лю-дину до життя Г д1яльноста у майбутньому свт, контури
якого лише передбачаються. З шшого боку, осв1та сама собою мае бути консервативною, без цього не обшти-ся. У цьому полягае й протир1ччя, виршити яке можна ткьки якщо пов'язувати навчання з шзнанням принци-пового нового, з постшним експериментуванням 1 роз-ширенням св1тогляду. На ц1й 1дейн1й основ1 в рамках 1Ш передбачаеться досягти гармоншного поеднання на-уково!, осв1тньо! та шновацшно! д1яльност1, з огляду на безл1ч можливих галузевих 1 технолопчних пр1оритет1в. Основн1 елементи ц1е! концепцй наведен1 в табл. 1.
Аля розробки шновацш та осв1ти в 1Ш запропоно-вана нова модель оргашзацй 1нновац1йного про-цесу - «1нновацшна ракета». Вона охоплюе весь цикл розробки, е проактивною (передбачае генерування нових знань) 1 в1дтворюе вертикальний кумулятивний процес в1д фундаментальних 1 прикладних досл1джень до ринку (докладно описано в [3]). Специфка модел1 в1дпов1дае потребам, як1 виникають при розробщ великих (парадигмальних) 1нновац1й, осккьки долаються об'ективн1 обмеження кнуючо! бази теоретичних 1 при-кладних знань.
Створеш в Укра!н1 1Ш доповнюють кнуючу систему осв1ти 1 сприятимуть й 1нтеграц1! в шновацшний
сектор. Головне - вони покликан заповнити 11 недо-л1к - в1дсутшсть проектування як основи для роботи у сфер1 1нновац1й. У цей час 1Ш заснован1 на баз1 ряду пров1дних ун1верситет1в Укра!ни у р1зних рег1онах (На-цюнальний ун1верситет водного господарства та при-родокористування, Дн1провський нац1ональний уш-верситет 1меш Олеся Гончара, Черкаський державний технолопчний ун1верситет, Нац1ональний техн1чний ушверситет Укра!ни «Ки!вський пол1техн1чний шсти-тут 1меш 1горя Сжорського», Ки!вський нацюнальний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка). При цьому 1Ш не втручаються у навчальний процес, а доповнюють його, надаючи студентам можливост1 навчитися проекту-вати - отримати досв1д придбання знань в ход1 такого проектування 1 стикнутися з реальними завданнями реал1зацй шновацш в сфер1 сучасних технолог1й. Також нов1 можливост1 отримують ун1верситетськ1 вчеш й ас-п1ранти в !х досл1дницьк1й 1 проектн1й д1яльност1. Тобто це дае об'ективш переваги ушверситетам, сприяе цирку-ляцй знань 1 закладае основи нацюнально! 1нновац1йно! мереж1 У найближчому майбутньому 1Ш мають стати центром навчання, творчосй, передач! знань, сшвроб1т-ництва, Д1Р, експериментування 1 створення шновацш, залучення швестицш 1 комерц1ал1зацй розробок. Все це
Таблиця 1
Основы елементи концепцil 1Ш
О Ш =1 О о_
=1 <
QQ О
S
1
О X
2 ш
Елемент Опис
Стовпи - свобода штелектуальноТ дiяльностi, мотивацiя, новi науковi пiдходи та теорп, практичний досвщ, енергiя особистостi, саморозвиток i самореалiзацiя людини, можливостi для освiти та iнновацiй, наукова комунн ка^я, вза£модiя науки i бiзнесу, планетарне мислення, соцiалiзацiя
Принципи - вiдповiдальнiсть, громадська пщзвггнкть; вiдкритiсть; проактивнiсть, орi£нтацiя на розвиток науки i отримання нових знань; акцент на новi технолопчш напрямки i практичнi завдання; облт глобальних викликiв, фокусування на виршены соцiальних проблем; вiдмова вiд вузькоТ спецiалiзацiТ, мультидис-циплiнарнiсть; орi£нтацiя на особиспсть; сприяння колективнiй дiяльностi, ствтворчосп
Завдання - впровадження новоТ фiлософiТ шновацшноТ дiяльностi (з акцентом на призначення); розвиток людського потенцiалу, надання необхщних знань i навичок; розвиток навичок професшноТ комунiкацiТ; виховування свiтогляду i цiнностей служiння науцi i людству (заперечення хижацьких i егоТстичних щей розвитку та ш.)
^ICWOBi процеси - вiдбiр студентiв i викладачiв; розробка програм навчання; оргаыза^я i забезпечення навчального процесу; наукова комушка^я, обробка науково-техычноТ iнформацiТ; визначення тематики науково-дошдних робiт; органiзацiя ДiР та шновацшних процесiв; створення дослiдних лабораторiй i проектних пiдроздiлiв (створення стартапiв); проведення спе^альних заходiв (конкурси, семiнари, треншги та iн.)
Складовi - навчальнi курси, дидактичн матерiали; моделi лабораторп та пщрозд^в; навчальна, науково-дослщниць-ка та експериментальна шфраструктура; методологи ДiР i навчання; методичне забезпечення; шформа-цшний центр, бази даних i знань; шформацшно-технолопчы засоби для дослiджень i навчання; поради, колективи, команди; формальн процедури i неформальнi iнститути (традицп); програми пiдтримки вче-них i студентiв; маркетинговi канали; механiзми швестування; iнновацiйнi та експертнi мережi, система зв'язив зовнiшнього спiвробiтництва
Особливосп - по£днання освiтнього та iнновацiйного (охоплюючи вс стади) процесiв; спецiальнi програми навчання за типовими проектами i напрямками; проектного та лабораторного пiдходiв; оркнта^я на рiшення оригiнальних (нестандартних) завдань; використання нових моделей i метс^в навчання (циклiчне навчання, phenomenon-based learning, цшнкне орi£нтування та ш.), використання рiзних моделей оргашзацй iнновацiйних процесiв; вiдповiднiсть навчання специфр рiзних видiв iнновацiй (в тому чиот «наука-iнновацiТ» i «практика-наука-шновацп»); участь студентiв у комерцiалiзацiТ; формат передачi знань (шфор-мацiйнi шструменти); вибудовування циклу «пошук щеТ - отримання знань - розробка i створення - ринок»
Органiзацiя навчального процесу - на початковому етап основа оргашзацй - дослщш лабораторп, малi групи, проектна (продуктова) модель (по™, за необхщносп, за стадiями ДiР i комбiнованi); по£днання колективноТ та шдивщуальноТ пiдготовки
передбачае шдтримку з боку 6i3Hecy, принаймш, на по-чатковому eTani.
1Ш необхгдно розглядати як з точки зору освгти, так i з точки зору потреб шновацшного бiзнeсy. У зв'язку з цим 1Ш можуть виступати i як диверсифгкант послуг i еконо-мiчний хаб у межах шновацшно'1 гнфраструктури. Саме поеднання рiзних видГв дiяльностi, подготовки i пгдтримки проeктiв, перетворюе 1Ш на унгкальну структуру, i не лише для Украши, а i для гнших краш.
Caмi 1Ш можуть працювати зi стартапами рГз-них типiв, командами на еташ створення, окремими новаторами, дiючими компaнiями, yнiвeрситeтaми i науковими iнститyтaми. 1Ш допо-внюе iншi блоки шновацшно'1 iнфрaстрyктyри - мож-лива aсоцiaцiя i коопeрaцiя з iншими видами уста-нов (iнкyбaторaми та акселераторами бiзнeсy). При цьому 1Ш можуть вбудовуватися не лише в саму Н1С, а й у регюнальш, мкью, тeхнологiчнi, корпорaтивнi ш-новацшш системи.
Життездaтнiсть 1Ш заснована на ïï eкономiчнiй ефек-тивностi, в основi досягнення яко'1 лежить нова бгзнес-модель. Вона вiдрiзняеться вгд поширено'1 на сьогоднi модeлi бшнес-шкубаторш та акселераторгв, якi «доводять» проект ткьки до отримання швестицш, що часто супро-воджуеться спекуляц1ями i високою ймовiрнiстю банкрут-ства нових бiзнeсiв. Це видаеться не зовсгм адекватним для рeaлiзaцiï проектгв великих шновацш, заснованих на складних ДiР, що вимагають значно'1 пгдготовки фахГвцгв, шфраструктури i тривалих швестицш. Тому 1Ш зосеред-жуеться не на отриманш частки вгдсотюв вiд швестицш, а на пiдтримцi пaсiонaрних новaторiв, формyвaннi згурто-ваних колективгв, вткенш шновацп i на тому, щоб вивести нове пгдприемство на ргвень стабкьного фyнкцiонyвaння i прибyтковостi (ткьки шсля цього можлива винагорода). Окргм цього, можуть пгдтримуватися сощальш проекти, що не передбачають комeрцiaлiзaдiï та выдачи З огляду на це передбачаеться розвивати партнерство 1Ш з державою.
У межах дшльноста 1Ш можливе отримання швес-тицiйного капталу з ргзних джерел: шновацшний бгзнес, вeнчyрнi фонди, iнвeстицiйнi компанп, благодшш фонди, гранти урядгв, наукових, громадських та мгжнародних ор-гaнiзaдiй. Тому об'ективно нeобхiднi новi мeхaнiзми гнвес-тування, створення нових бiзнeсiв, управлшня ризиками й гнтелектуальною влaснiстю.
Виходячи з вищевикладеного в сучаснгй Н1С 1Ш необхгдно розглядати: 1) як особливий eкономiчний меха-нiзм взаемоди вчених, пгдприемцш-новаторш i швесторгв;
2) як початкову (подготовка фахгвцш, створення людського кaпiтaлy, зародження Гдей i ДiР) ланку оргaнiзaцiï знань;
3) як нову модель пгдтримки шновацшних пiдприемств i надання ризикового фшансування.
У рамках Н1С 1Ш можуть дослгджуватися на ргзних ргвнях: макро-, мезо- (галузт рeгiони i мшта) i мгкро-. На перших двох ргвнях виникають спeцифiчнi функцп 1Ш (створення людського кaпiтaлy, нарощування штелекту-альних рeсyрсiв i нayково-тeхнiчного потенщалу, стиму-лювання швестицш та ш.), якi стають елементом гннова-цшно'1 дiяльностi та можуть бути частиною ïï пгдтримки.
Тому в свок дослгдженнях ми будемо фокусувати увагу на тому, як 1Ш можуть сприяти створенню екосистем ш-новацшного пгдприемництва та шновацшних клaстeрiв. На макрортвш роль 1Ш нeобхiдно розглядати у виршенш конкретних проблем, актуальних в Укрaïнi (реформування системи освгти, припинення вiдтокy кaдрiв, розвитку ш-новацшно'1 дiяльностi та гн.). На кожному ртвш необхгдна вiдповiднa оцгнка eфeктивностi 1Ш, враховуючи широкий спектр функцгй.
Хоткося б також звернути увагу на необхтдшсть aнaлiтичноï роботи щодо обгрунтування нaпрямiв розвитку дшльноста та мeрeжi 1Ш, в рамках яко'1 передба-чаеться:
1) систематизувати проблеми розвитку шновацш-но'1 дгяльноста та пiдприемництвa в Укрaïнi;
2) оцшити стан системи освГти i проблеми шдви-щення якост подготовки стyдeнтiв з урахуван-ням сучасних тeхнологiчних трeндiв;
3) провести оцшку завдань та eфeктивностi кную-чих установ iнновaцiйноï iнфрaстрyктyри;
4) узагальнити досвтд створення мeрeжi 1Ш, видь лити внутршш та зовншш проблеми розвитку '1х дшльноста.
Важливо враховувати проблеми побудови шнова-цшно'1 економжи (низький попит на iнновaцiï, деграда-цда нayково-тeхнiчного потeнцiaлy, структурш диспро-порци, переважання рентного пiдприемництвa, шерцш-шсть влади, втдсутшсть досвтду та ш.).
Незважаючи на несприятливу мaкроeкономiчнy ситyaцiю, aктивнiсть бiзнeсy i вчених дозволяе продовжити розгортання шновацшного сектора та ново'1 освГти в УкраМ. Пeвнi приводи для оптимГзму додають дискуси навколо шдтримки iнновaцiйного шд-приемництва, яю розгорнулися в наукових, експертних i полГтичних колах, що у цкому впливае на державну полГтику. З'являються рeaльнi iнновaцiйнi проекти мкь-кого, рeгiонaльного та нацюнального значення, обгово-рюються питання побудови Н1С (наприклад, у 2018 р. пройшли пaрлaмeнтськi слухання щодо прийняття втд-повтдного закону), розвиваеться шдустргя шдтримки стaртaпiв. Iнiцiaтивнa роль бГзнесу обов'язково при-верне увагу, а потам зумовить i участь держави. Певний позитивний вплив надають i процеси технолопчно'1 гло-бaлiзaцiï, iнтeгрaцiя в свГтовий та европейський шновацшний простар, у свГтову стартап-шдустрш. Незважаючи на значний втдтж перспективних проeктiв за кордон, в крашу поступово приходять швестици, потрГбний до-свтд i культура, шститути, а iнозeмний бiзнeс розмiщyе сво'1 ДГР-шдроздки.
На цьому eтaпi для розвитку 1Ш в Укрaïнi необхгдно: f розробити стрaтeгiю розвитку мeрeжi 1Ш в Укрaïнi, охоплюючи питання позицюнування i локaлiзaцiï, визначення галузевих i технолопч-них прiоритeтiв, орiентaцiю на вeликi iнновaдiï, враховуючи реформування системи освгти, сце-нари розвитку та етапи розширення мeрeжi 1Ш; f розробити методики, яю необхтдш для нормального фyнкцiонyвaння 1Ш, а саме: оцшки ш-
новацш, обгрунтування та оцшки ефективност шновацшних проеклв, управлшня ризиками та гн.; уточнити алгоритми та мехашзми визна-чення тематики ДГР; + удосконалити оргашзацшш й управлшсью основи функцюнування окремих 1Ш Г мере-жГ в цглому, особливо шдходи до плануван-ня г форми оргашзаци дшльносй, що поеднуе освГтнш та шновацшний процеси, створення системи експертизи проектав; + розробити мехашзми наукових комушкацГ! всередиш мережГ 1Ш, з ушверситетами-партне-рами, шшими науковими оргашзацшми, колек-тивами, окремими вченими; посилити партнерство з органами влади; + розробити систему заходГв щодо шдвищення ефективност функцюнування 1Ш, охоплюючи: освГтнш (моделГ Г програми навчання, мотива-цш та гн.), дослгдницький (прюритети, оргаш-зацш ДГР, сшвпраця та гн.) Г шдприемницький (швестування, маркетинг, захист штелектуаль-но! власност та гн.) сегменти; + реалГзувати заходи щодо створення на навколо 1Ш цшсно! екосистеми шдтримки шновацш-но! дГяльностГ, включаючи: розвиток системи партнерства (ушверситети, НД1, бГзнес, фшан-совГ установи в УкраМ та за кордоном); зв'язки з установами шновацшно! шфраструктури; мережа експерйв; + створення шформацшного хабу (науковГ медГа, майданчики для ознайомлення з шновацшми, науково-техшчна бГблютека та гн.).
висновки
В шновацшнш моделГ економжи прюритетними стають не просто питання ефективно! шновацгйно! дГяльностГ, а г шдвищення рГвня розвитку людських ресур-сгв Г якосй освГти. В рамках виршення цих завдань, що мають стратепчне значення для Укра'1ни, запропонована оригшальна концепцш 1Ш, яю повинш функцюнально доповнити гнновацгйну шфраструктуру, а також ство-рити нову модель навчання з акцентом на проектуванш Перший досвгд створення декглькох 1Ш на базГ ряду уш-верситейв Украши довГв необхгдшсть г доцгльшсть розвитку такого виду установ. Розвиток дшльносп та мережГ 1Ш перетворить !х на елемент технолопчних кластергв та стартап-гндустрн. Тому в стати окреслеш (1) напрями аналГтично! роботи щодо обгрунтування напрямГв розвитку дшльносп 1Ш Г (2) заходи щодо шдвищення ефек-тивностГ 1Ш у контекстГ формування Н1С. Виргшенню цих завдань та ГнституцГональних засад !х реалГзацГ! передба-чаеться присвятити майбутш дослгдження. ■
Л1ТЕРАТУРА
2. Ханин И. Г. Ноосферный путь познания и хозяйствования : монография. Днипро : Новая идеология, 2018. 319 с.
3. Поляков М. В. Економта знань: сутшсть, детермшан-ти, глобальний ландшафт : монографiя. Днтро : Нова щеолопя, 2018. 688 с.
4. Polyakov M. V., Shevchenko G. Y., Bilozubenko V. S. Clustering of countries in global landscape of knowledge economy development. Науковий в'кник Пол'кся. 2018. № 1 (13). Ч. 1. С. 176-183.
5. Каленюк I. С., Цимбал Л. I. Форми прояву штелекту-ального лщерства. Економ'ша Украни. 2016. № 3. С. 29-40.
6. Пуховська Л. Професшна освгга та Ыноваци: до-свщ кра'ш ёвропейського Союзу. Науковий в'сник iHcmumymy професшо-техн'1чно\ освти НАПН Украни. Професшна педаго-гка. 2017. № 14. С. 124-132.
7. Marginson S. Higher Education in the Global Knowledge Economy. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2010. No. 2 (5). Р. 6962-6980.
8. Weber A. The role of education in knowledge economies in developing countries. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2011. No. 15. Р. 2589-2594.
9. Чмир О. С. Перспективы напрямки розвитку шфра-структури освiти, науки та шновацм в Украшк Унверситетськ науков'1 записки. 2017. Вип. 61. С. 15-25.
REFERENCES
Bilozubenko, V. S. Innovatsiina systema Yevropeiskoho Soiuzu: osoblyvosti formuvannia ta rozvytku [Innovation system of the European Union: peculiarities of formation and development]. Donetsk: DonNUET, 2012.
Chmyr, O. S. "Perspektyvni napriamky rozvytku infrastruk-tury osvity, nauky ta innovatsii v Ukraini" [Perspective directions of development of infrastructure of education, science and innovations in Ukraine]. Universytetski naukovi zapysky, no. 61 (2017): 15-25.
Kaleniuk, I. S., and Tsymbal, L. I. "Formy proiavu intelektual-noho liderstva" [Forms of manifestation of intellectual leadership]. Ekonomika Ukrainy, vol. 1, no. 3 (2016): 29-40.
Khanin, I. G. Noosfernyy put poznaniya i khozyaystvovaniya [Noospheric way of knowledge and management]. Dnipro: Novaya ideologiya, 2018.
Marginson, S. "Higher Education in the Global Knowledge Economy". Procedia - Social and Behavioral Sciences, no. 2 (5) (2010): 6962-6980.
Poliakov, M. V. Ekonomika znan: sutnist, determinanty, hlobal-nyi landshaft [Economics of knowledge: essence, determinants, global landscape]. Dnipro: Nova ideolohiia, 2018.
Polyakov, M. V., Shevchenko, G. Y., and Bilozubenko, V. S. "Clustering of countries in global landscape of knowledge economy development. Naukovyi visnyk Polissia. , vol. 1, no. 1 (13) (2018): 176-183.
Pukhovska, L. "Profesiina osvita ta innovatsii: dosvid krain Yevropeiskoho Soiuzu" [Professional education and innovation: experience of the countries of the European Union]. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika, no. 14 (2017): 124-132.
Weber, A. "The role of education in knowledge economies in developing countries". Procedia - Social and Behavioral Sciences, no. 15 (2011): 2589-2594.
1. Бшозубенко В. С. 1нновацшна система ёвропейського Союзу: особливосп формування та розвитку : монографiя. Донецьк : ДонНУЕТ, 2012. 456 с.
