CC BY
14
УДК 330.341.1(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).82-87
О. В. Кендюхов д-р екон. наук, професор
kendyukhov@znu.edu.ua,
3anopi3bKuü нацюнальний утверситет,
В. в. Болгов
канд. екон. наук
v.bolgov@donnu.edu.ua,
С. О. Тарапата
tarapata_s@donnu .edu.ua,
Донецький нацюнальний утверситет iMeHi Василя Стуса, м. Втниця
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦ1Й ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
Постановка проблеми З моменту здобуття неза-лежностi перед Укра!ною, як новою державою, по-стало питання розробки та реалiзацiï власно! самостш-но! стратеги економiчного розвитку. Завданням цieï стратеги e пошук та детальний опис шляху до пере-творення Украши на економiчно розвинуту крашу iнновацiйноï спрямованостi, що здатна забезпечити висок! темпи економiчного розвитку з усiма сощаль-ними наслщками. З того часу минуло вже двадцять в^м роив, умови розвитку Украши, як внутрiшнi, так i зовнiшнi, змiнювалися, вiдповiдно змшювалася стра-тегiчна полiтика, механiзм ïï здiйснення. Проте го-ловна стратепчна мета залишилася незмiнною.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. У розрiзi проблематики стану економiчного розвитку нащо-нально! економiки вивченню iнновацiйного розвитку вгтчизняно! економiки придшяеться все бшьше уваги. До укра!нських експертiв, що активно займаються до-слiдженням ще! теми можна вiднести таких науковщв як: 1.О. Ахновська [1], В.6. Болгов [1, 2, 4], 1.Ю. 6го-ров [7], А.В. Карпенко [3], О.В. Кендюхов [4], С.В. Козловський [9], Ю.1. Пилипенко [6], О.С. Попович [8] та багато шших.
Формулювання цiлей статтi. Основною цшлю на-писання статтi е виявлення тенденцш та стану шнова-цiйного розвитку економiки Украши i визначення причин, що стають на завадi цього процесу.
Виклад основного матерiалу дослщження. Запро-вадження шновацшно! моделi нацiональноï економiки передбачае перехщ на вищi технологiчнi устро! розвитку. Однак дослщження наявного рiвня технолопч-ного розвитку економiки Укра!ш показуе, по цей час вичизняна сфера виробництва зберiгаe технологiчну багатоукладтсть, що можна назвати однieю з голов-них структурних проблем нащонально! економiки. Рiзнотипнi технологiчнi устро'1 юнують i вщтворю-ються паралельно i незалежно один вiд одного.
У даний час в Укра!ш домшуе вiдтворення 3-го технологiчного устрою. Це панування залiзничного транспорту, чорно! металурги, електроенергетики, не-органiчноï хiмiï, споживання вугшля, унiверсального машинобудування. В крашах з розвиненою економь кою домшування 3-го устрою доводилося на тсляво-eннi роки.
Згiдно даним 1нституту економiчного прогнозу-вання НАН Украши, майже 60% об'ему промислово'1
продукцп доводиться на 3-й технологiчний устрш, 38% — на 4-й устрш, з випуску продукц11 модернi тех-нологiчнi устро! — 5-й i 6-й — складають близько 4%, до того ж 6-й устрш, який визначае перспективи ви-сокотехнолопчного розвитку кра!ни в майбутньому, в Укра!ш майже вiдсутнiй (менше 0,1%) [8, с. 76].
Фшансування науково-техшчних розробок майже на 70% доводиться сьогодш на 4-й, i лише 23% — на 5-й технолопчний устро!. 60% i 30% шновацшних витрат розпод^ляються м1ж 4-м i 3-м технологiчними укладами, а 5-й устрш в шновацшних витратах займае лише 8,6%.
Що стосуеться швестицш, яю, по сутi, визнача-ють майбутне на найближчi 10-15 рок1в, то 95% вах iнвестицiй спрямованi в 3-й i 4-й технологiчнi устро! (75 i 20% вiдповiдно), i лише 4,5% iнвестицiй спрямо-ваш в 5-й технологiчний устрiй. У технолопчнш час-тинi капiтальних вкладень (технiчне переозброення i модернiзацiя) на 83% домшуе 3-й технолопчний устрш i лише 10% доводиться на 4-й.
За останшми даними мiжнародних дослiджень [8, 130], за перюд 2007-2017 рок^в, технологiчна структура економiки Укра!ни майже не змшилась. Питома вага технологiй за укладами становить вщповщно: третiй устрiй — 57%, четвертий устрш — 38, п'ятий устрш — 5%.
При цьому спостер^аеться процес зниження рiв-ня шновацшного потенщалу пiдприемств, тобто кль-к^сть пiдприемств, як1 займаються шновацшною дiя-льнiстю. Зокрема, якщо у 1994 рощ питома вага шно-вацшно активних пiдприемств в Укра'!ш становила 26%, у 2004 рощ — 13,7, а у 2006 рощ — 11,2%. Остан-шм часом помгтне незначне пожвавлення, так, у 2009 рощ — 12,8%, у 2010 рощ — 13,8, а у 2011 р. — 16,2, 2015 р. — 17,3% [3, с. 451]. Бшьш детальний аналiз шновацшно! активносп тдприемств Укра!ни наведений у табл. 1.
Аналiзуючи отриманi даннi за перюд з 2010 по 2017 рж, можна зазначити, що витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення вщ загально! суми коливалися в межах 60-70%, та в се-редньому за перюд склали 64,4%, при цьому тк iнно-вацiйно! дiяльностi цього напрямку припав на 2016 рiк, де склав 68,85%. На пiдготовку виробництв для запровадження iнновацiй було витрачено 17,4%, крiм того, цi витрати мали пiк зростання також у 2016 рощ,
остантми роками, на жаль, вони знизились. На до-слщження та розробки всього за перюд, що аналiзу-вався було витрачено 10,4% вщ загального об'ему, на закупiвлю нових знань та технологш — всього 2,8% вщ загальних витрат на шновацшну дiяльнiсть. Показ-ники придбання нових технологш, яю використову-
Таким чином, можна зробити висновок, що на жаль, саме покращення технолопчного рiвня, порiв-няно з iнновацiйним вдосконаленням виробництва та обладнання, залишаеться поза увагою вiтчизняного iнновацiйного процесу.
Фшансування шновацшно1 дiяльностi в Укра'ш переважно вiдбуваеться за рахунок власних коштав
Динамiку змiн джерел фiнансування шновацшно! дiяльностi добре шюструе рис. 1.
Бшьша частина шновацшно1 дiяльностi в Укра1ш фiнансуеться за рахунок власних кошпв пiдприемств, при цьому питома вага власних витрат щорiчно збшь-шувалася та сягнула 94,6 у 2015 рощ попм поступово почала зменшуватись до 83%, та за весь перюд складае 77,85% вщ загального обсягу iнвестицiй в шновацшну дiяльнiсть. Значну частину займають iншi джерела фь нансування, сумарно — 23,7% вщ загального об'ему. Кошти закордонних iнвесторiв, спрямованi на швес-тицiйнi процеси, займають лише 4,86% вщ загального обсягу iнновацiйних витрат. Найменшу частку за перюд, що аналiзуеться, складають кошти державного бюджету, в розмiрi 1,6% вщ загально! суми.
ються для реалiзацil технологiчних iнновацiй, досягали незначних сплесюв активностi у 2011, 2013 та 2015 роках, загалом за перюд мали найменше значення та по-стiйну динамiку до скорочення, у 2017 рощ, взагалi отримали найменше значення за весь перюд до-слiдження [5].
Таблиця 1
пщприемств та отримання цiльових грандiв на науковi розробки та проекти. Бюджетне фiнансування, на жаль, не вдаграе важливо! ролi у структурi фшансу-вання iнновацiй. Бшьш детально структура фшансування шновацшно! дiяльностi показана в табл. 2.
Таблиця 2
Бшьша частина нових технологш, що розробля-ють та впроваджують вггчизняш пiдприемства, вщно-сяться до машинобудування, харчово! промисловостi, переробки сшьськогосподарських продуктiв, хiмiчноl та нафтохiмiчноl промисловость Пiдприемства нада-ють перевагу вгтчизняним розробкам, бо вони значно дешевш^ н1ж закордоннi аналоги та бшьш пристосо-ванi до умов вгтчизняного виробництва.
Аналiз статистики додано1 вартоси за галузями нащонально1 економiки показуе, що на сьогодш вона створюеться переважно за рахунок розвитку техноло-гш, закладених в 3-му технологiчному уклад^ що е за-грозливою тенденщею з погляду конкурентоспромож-ностi укра1нсько1 економiки. Аналiз динамiки i струк-тури iмпорту товарiв iнновацiйного характеру свщ-чить, що на сектор низьких технологiй доводиться
Iнновацiйна актившсть п1дпри£мств Укра?ни
Рiк Питома вага пщприемств, що займа-лись шно-вацiями, % Загальна сума ви- трат, млн грн Питома вага обсягу виконаних наукових i на-уково-технчних робiт у ВВП, % У тому чи^ за напрямами
дослщжен-ня i роз-робки, млн грн придбання шших зов- нiшнiх знань, млн грн придбання машин обладнання та про-грамного за-безпечення, млн грн iншi ви-трати, млн грн
2010 13,8 1760,1 0,9 996,4 141,6 5051,7 1855,8
2011 16,2 1979,4 0,79 1079,9 324,7 10489,1 2440,2
2012 17,4 3018,3 0,8 1196,3 47,0 8051,8 2185,5
2013 16,8 3059,8 0,8 1638,5 87,0 5546,3 2290,9
2014 16,1 4534,6 0,69 1754,6 47,2 5115,3 778,8
2015 17,3 5751,6 0,64 2039,5 84,9 11141,3 548,0
2016 18,9 6160,0 н.д. 2457,8 64,2 19829,0 878,4
2017 16,2 10850,9 н.д. 2169,8 21,8 5898,8 1027,1
Джерела фiнансування шновацшно? дшльносп в Украlнi
Рш Загальна сума витрат, млн грн У тому чист за рахунок кошпв, млн грн
власних державного бюджету шоземних iнвесторiв iншi джерела
2010 8045,5 4775,2 87,0 2411,4 771,9
2011 14333,9 7585,6 149,2 56,9 6542,2
2012 11480,6 7335,9 224,3 994,8 2925,6
2013 9562,6 6973,4 24,7 1253,2 1311,3
2014 7695,9 6540,3 344,1 138,7 672,8
2015 13813,7 13427,0 55,1 58,6 273,0
2016 23229,5 22036,0 179,0 23,4 991,1
2017 9117,5 7704,1 227,3 107,8 1078,3
близько 49% об'ему iмпорту, на сектор середшх техно-логш — 27%, а на сектор високих технологiй — лише 11%.
Проанатзувавши отриманi даннi можна дшти ви-сновку, що технолопчно-виробнича структура, яка встановилася в Укра!ш, не можна назвати шновацш-ною. Сьогоднi фактично створена структура нацюна-льно! економiки, в якш домшуе вiдтворення 3-го тех-нологiчного укладу. Техшчний рiвень бiльшостi ви-
робництв Укра!ни вiдстае вiд рiвня захщних кра!н як мiнiмум на 50 роив. У системi м1жнародного розподшу працi Укра!на займае свiдомо збитаош i досить без-перспективнi позицп. Причому технологiчне вщста-вання збшьшуеться: як вiдомо, кожен подальший тех-нологiчний уклад е коротшим у час i глибшим за характером соцiально-економiчних змiн, нiж попереднш [2, с. 36].
25000
20000
15000
10000
5000
Загальна сума витрат, млн. грн.
Власних, млн. грн.
-Державного бюджету, млн. грн.
-шоземних iнвесторiв, млн. грн.
■ шшм джерела, млн. грн.
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
0
Рис. 1. Динамка змш джерел фшансування шновацшно! дiяльностi в Укра!ш, у % до загально! суми
Це вщноситься до таких напрямiв, як наноелек-тронiка, оптоiнформатика та фотошка. Ще один на-прям — наповнення глобальних iнформацiйних систем.
До того ж у свт вже накопичений досвщ техно-логiчного прориву такими кра!нами як Япошя, Китай, Iндiя, Сiнгапур, Тайвань та iншi держави. Iхнiй досвщ показуе, що держава може пщвищити свш шновацш-ний рiвень i увiйти до числа технiчно розвинених держав, як правило, у фазах зростання чергового техно-логiчного укладу.
Суть концепцп технологiчного прориву полягае не в тому, щоб наздоганяти. Потрiбно вибирати та на-прями, де можна зробити прорив, i орiентувати на них нове поколшня.
Для цього в перюд змiни технологiчного укладу i структурно! перебудови свiтово! економiки необхiдно створити в нацiональнiй економщ конкурентоздатнi виробництва нового устрою i пiдсилити сво! позицп на свгтовому ринку. Сама ця можливiсть обумовлена тим, що в економiчно вщсталих кра!нах, як правило, вщ-сутш значнi виробничi потужностi укладу, що вщхо-дить, а вiдповiдно, i проблема вившьнення пов'яза-ного з ними катталу, а також набагато менший опiр соцiально-економiчних iнститутiв структурнш перебу-довi.
Вiдсутнiсть тягаря у виглядi вкладеного в застарiлi виробництва катталу полегшуе створення виробничо-техшчних систем нового укладу.
Зрозум^ло, включення тiе! або iншо! кра!ни в число технолопчно розвинених держав, припускае на-явнiсть вiдповiдних внутрiшнiх соцiально-економiч-них i науково-технiчних передумов:
• достатньо розвиненого промислового потенщ-
алу;
• наявностi широких верств освiченого насе-лення;
• доступу до зовншшх джерел iнформацi!, капi-талу i ресурсiв.
Всi цi умови повинш формуватися в ходi житте-вого циклу попереднього укладу. Адже вiдтворення останнього створюе передумови для становлення на-ступного технологiчного укладу, який не може бути створений «на порожньому мiсцi». У той же час для формування цих передумов зоветм не обов'язково розвивати виробництва попереднього укладу до рiвня розвинених кра!н.
Отже, Укра!на мае лише один шлях — зосередити увагу на становленш ключових напрямiв 6-го техноло-гiчною укладу i вибрати так! напрями 6-го технолопч-ного укладу, де кра!на може вийти в лщери. 1ншими словами, використати стратепю «iнновацiйного прориву». Якщо буде обрана саме ця стратепя, то це до-корiнно змiнить вщношення до прiоритетних напря-мiв шновацшного розвитку i вимагатиме перегляду цих прюритепв. Тодi необхiдно скорегувати i дер-жавну полiтику щодо стимулювання iнновацiйно! дiя-льностi пiдприемств. Якщо проаналiзувати структуру iнновацiй розвинених кра!н свiту, то виявляеться, що близько 60% зробили прорив у високотехнолопчних сферах економiки (радикальнi iнновацi!), i лише 1012% — полшшукга iнновацi! в традицiйних галузях.
Прийнята закони Укра!ни «Про прiоритетнi напрями шновацшно! дiяльностi в Укра!ш» i «Про зага-льнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоемних технологш» [1, с. 27]. У вск цих документах передбачаеться, що прюритети структурно-iнновацiйно! трансформацГ! укра!нсько! економiки слiд визначати з урахуванням розвитку конкретних
технолопчних укладiв. Але на законодавчому рiвнi спостертаеться деяка неузгодженiсть i суперечнiсть.
Так, в Закон Укра1ни «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоемних технологш» сказано, що реалiзацiя ще! програми повинна була змшити структуру промислового комплексу за технолопчними укладами таким чином, що до 2013 року об'еми виробництва 5-го укладу мали збшьшитися до 12%, а 6-го укладу — до 3%, однак i дос цей показник не досягнуто. Крiм того, фактично, закршлюеться iснуюча технолопчна багатоукладнiсть.
Таким чином, вироблення узгоджено1 позищ! у виборi прiоритетiв шновацшно! полiтики е одним з принципових питань, яке вимагае свого ршення на загальнодержавному рiвнi. Другим актуальним завдан-ням, що сто1ть перед державою, е вивчення та об-Грунтування нових напрямiв та форм державного ш-вестування, яю б вщповщали переходу до шновацш-ного типу розвитку економiки.
Головнi чинники, що стають на завадi активiзацi! шновацшно! дiяльностi, за пiдсумками опитування працiвникiв ряду промислових пiдприемств, керiвни-юв органiв мюцево! влади та науковщв переважно можна об'еднати у двi групи: недостатня кшьюсть обь гових коштiв i низький рiвень розвитку шфраструк-тури. Чинники першо1 групи турбують до 70% респондента, з яких 83% скаржаться на нестачу влас-ного катталу пiдприемства або установи, 56,6% — вка-зують на незадовшьний рiвень фiнансових стимулiв з боку держави, то чинники друго1 групи, кшьюсть яких набагато бшьша, дiапазон коливань — вщ 16 до 37,7% [2, с. 33]. Це пов'язано з одного боку з недостатшм досвщом щодо розвитку i функцiонування таких структур в Укра!т, а з шшого — з обмеженими мож-ливостями безпосереднього запозичення досвщу висо-корозвинутих кра1н, яю мають бшьш сприятливi умови для економiчного розвитку i формування шновацшно! iнфраструктури. В нацiональнiй економiцi кожно! окремо1 кра1ни досягнення встановлених цшей реалiзуеться вiдштовхуючись вiд власних ментальних, культурних, географiчних, науково-технiчних та ре-сурсних особливостей.
Одним з головних чинниюв, що обумовлюе швидю темпи розповсюдження шновацшно! дiяльно-стi е iнновацiйна шфраструктура. Перш за все, вста-новлення вщповщного iнституцiонального забезпе-чення, що обумовлюе ефективтсть процесу комерщ-алiзацil нових знань: вiд етапу генерування науково-техтчно! ще! до етапу реалiзацi! нового продукту концевому споживачевь Тим бшьш, що насичешсть Ук-ра1ни науковими кадрами, тобто науковий потенцiал, залишаеться досить значним. В розрахунку на 1000 оетб зайнятого населення цей показник вщповщае рiвню таких европейських кра1н, як Польща, Угор-щина, Iспанiя та Чехiя. Але якщо порiвнювати з про-вiдними кра1нами свiту, такими як Япошя та Шмеч-чина, то в них щ показники в двiчi бiльшi [3, с. 193]. Укра!на мае впроваджувати негайш заходи щодо розвитку шновацшно! iнфраструктури нащонально! еко-номiки.
У 1990 рощ в Укра!т було зосереджено 6,5% свь тового науково-техшчного потенцiалу при чисельностi населення близько 0,1% свгтово! чисельностi. З кожно1 1000 зайнятих 11 осiб працювали в науково-технiчнiй сферi [4]. У 2000 рощ таке стввщношення становило вже 6 осiб на 1000 зайнятих, у 2005 рощ — 5 оаб, а
2017 рощ — 4,8 особи. Аналiз статистичних даних свщчить, що за роки незалежноси Украши чисель-нiсть виконавщв наукових та науково-технiчних робiт скоротилася з 313 тис. оетб у 1990 рощ до 92,4 тис. у 2009 рощ, тобто бшьше н1ж втричь З року в рж за меж1 Укра1ни ем^руе в середньому близько 50 тис. дипло-мованих фахiвцiв, що займаються шновацшною дiяль-нiстю. Зменшення висококвалiфiкованих наукових кадрiв вiдповiдно зменшуе можливосп виробляти новi знання. У той же час у розвинутих крашах кшьюсть наукових пращвниюв зб^льшуеться в середньому на 2,5-3% щорiчно [7], так у Фтляндн 1х чисельтсть на 1000 зайнятих становить 32,7%, у Дани — 31,6, 1слан-ди — 29,6%. Аналiз кшькоси науковщв та науково-до-слщних оргашзацш наведений в табл. 3.
Науковi кадри та кiлькiсть науково оргашзацш в Укра?ш
Таблиця 3 -дослщних
Рш Чисельтсть науковщв, оетб Чисельтсть докторiв наук в еко-номщ Украши, оетб Чисельтсть кандидата наук в еконо-мщ Укра!ни, оаб
2010 182484 11974 46685
2011 175330 11677 46321
2012 164340 11172 42050
2013 155386 11155 41196
2014 136123 9983 37082
2015 122504 9571 32849
2016 97912 7091 20208
2017 94274 6942 19219
2018 88128 7043 18 806
За даними табл. 3 видно, що чисельтсть науковщв загалом, та чисельтсть кандидата i доктс^в наук в економiцi Укра1ни з року в рж постiйно зменшу-еться, що ^люструе рис. 2.
ШдГрунтям, що обумовлюе розвиток ресурсного забезпечення наукового потенщалу нацiональноl еко-номiки перш за все виступае загальний високий рiвень освiти населення. Який в к1нцевому результатi сприяе зростанню квалiфiкацil робочо1 сили, лояльноси до змiн, поширенню нових знань та загальному зростанню продуктивности працi в нацiональнiй економiцi.
Стаття 34 Закону Укра1ни «Про наукову та на-уково-технiчну дiяльнiсть» [3, с. 195] передбачае бюджетне фшансування дано1 сфери в розмiрi 1,7% вщ обсягу ВВП. Якщо, у 2012 рощ щ витрати склали 1,49%, то в 2017 рощ вони скоротилися до 0,58%.
За результатами аналiзу рiвня витрат на науково дослщницьку дiяльнiсть у розвинутих крашах за остант роки, можна стверджувати, що оптимальний його рiвень, який забезпечуе самодостатнiй розвиток науки, становить 3-5% ВВП [8, с. 23]. Це фактично шюструе роль наукового сектору в економщь
Також е резерви в збшьшент фшансування шно-вацшно1 дiяльностi як за рахунок державних, так i не-державних джерел. Збiльшення обсягiв фшансування шновацшно1 дiяльностi в недержавному секторi можна досягти за рахунок створення вщповщних умов, що сприятимуть катталовкладенням в НДДКР та ви-робництво ново! продукцп. Досвiд кра!н, що розвива-ються швидкими темпами, свщчить про те, що рiвень фшансування НДДКР та шноващ! у недержавному секгс^ можна зб^льшити в два рази за 12 роив, а
частку державних витрат на щ цЫ можна довести до 1,5-1,7 раза у ВВП за той самий перюд. Свгговий досвщ пропонуе велику кшьюсть економiчних мехашз-мiв, за допомогою яких вiдбуваеться управлiння шно-
вацiйними процесами як на макро- так i на мiкрорiв-нях. Для !х успiшного застосування необхщна наяв-нiсть адекватно'1 державно'1 економiчно! полiтики [9, с. 48].
200000 180000 160000 140000 120000 100000 80000 60000 40000 20000 0
ЗЧисельысть науков^в, oci6
□ Чисельысть докторiв наук в економц УкраУни, oci6
lЧисельнiсть кандидатiв наук в економц УкраУни, oci6
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Рис. 2. Чисельшсть науковщв, кандидатiв i докторiв наук в економщ Украши
Якщо виходити з потреб кадрового забезпечення шновацшно! дiяльностi в цшому, i науково-шновацш-них цен^в зокрема, то об'еднання освгги i науки слiд розпочинати з первинних ланок шновацшного про-цесу. Тут можуть бути кшька шляхiв, наприклад: ство-рення при ВНЗ потужних наукових центрiв, осна-щення 1х сучасним науковим обладнанням, яке вико-ристовуватиметься як у навчальному процесi, так i для дослщницьких цшей. Це — традицiйний шлях захщних наукових цен^в. Але вш потребуе iстотних початко-вих швестицш, знайти яю в наших умовах буде не так просто.
Окремо слщ зупинитися на такому важлившому стратепчному напрямi, як швестиц!! в бютехнолопчш шновац!!. Мова йде про таю перспективы та швидко-зростаючi ринки, як бютехнолог!!, нацiленi на довго-лiття, штучний iнтелекг в розробщ лiкiв, CRISPR, ри-нок секвенування, нейроiнтерфейси, генна iнженерiя людини, когштивш покращення, штучний iнтелекг у персоналiзованiй медицинi. Ринки, яю щорiчно зрос-тають на 15-20% та на деюлька десятюв мiльярдiв до-ларiв США. Головна проблема свiтового швестора на цих ринках: багато економiчно привабливих бютехно-логiчних iнвестицiйних напрямiв технологiчно до-ступнi, проте в бшьшосп кра!н юридично забороненi!
Потенцшна стратегiчна конкурентна перевага Укра!ни — юридична лiбералiзацiя: ГМО, генетична iнженерiя людини, клонування, ризиковi види тера-пiй, клiнiчнi дослiдження.
Основнi податаога механiзми залучення прямих iноземних швестицш в шновац!! наступнi:
1. бвропейський пiдхiд: пшьгове оподаткування iнновацiйних пщприемств строком 3-5 роюв, створе-них на основi залучення iноземних швестицш.
2. Сшгапурський пiдхiд: повне звшьнення вщ сплати податюв на строк вщ 5 до 10 роив.
3. Модель TAXKIN [10]: загальнонацюнальна по-даткова модель, суть яко! полягае у створеннi подат-кового раю i вившьнення будь-якого економiчного суб'екта вiд податкового тягаря.
Висновки. Таким чином, проведений нами аналiз стану та тенденцш iнновацiйного розвитку економiки Укра!ни дозволив виявити проблемы аспекти цього процесу, основними з яких е: рiвень шновацшно! ак-тивностi вiтчизняних пiдприемств, частка передових технолопчних укладiв в економiцi Укра!ни, фшансу-вання науково! сфери, скорочення наукового потен-цiалу нашо! кра!ни та вiдтiк молодих наукових ка^в. У той же час Укра!на мае ряд конкурентних переваг, у тому чи^ все ще потужний науковий, у тому числi кадровий потенцiал для активного опанування пер-спективних iнновацiйних ринюв. Тальки концентращя зусиль на ключових високорентабельних швидкозрос-таючих ринках дозволить Укра!ш створити передумо-ви проривно! економiки та забезпечити висою темпи економiчного росту.
Список використаних джерел
1. Ахновська 1.О., Болгов В.6. Забезпечення шновацшно! безпеки нацiонально1 економiки. Еконо-мка i оргатзацш управлтня: збiрник наукових праць. 2016. №2 (22). С. 17 — 27.
2. Болгов В.6. Класифжащя факторiв впливу на шновацшний розвиток нацiонально! економiки Украши. II International scientific conference: Economy and Society: a Moderns Vectors of Development, Part II, April 27, 2018. Leipzig, Germany: Baltija Publsshing. 187 р. (P. 31 — 34).
3. Карпенко А.В., Кононенко Ю.С. Стратепчне значення комерцiалiзацi1 для шновацшного розвитку нацюнально! економiки. Економка i оргатзацш управлтня. 2017. № 1(25). С. 190-201.
4. Кендюхов О.В., Болгов В.6., 3ani3HK>K В.П. Чинники ефективносп маркетингово! стратеги експо-ртно! дiяльностi пiдприeмствa. Економжа i оргатзащя управлтня. 36ipHUK наукових праць. 2017. № 1(25). С. 38-51.
5. Офщшний сайт Державного комггету статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
6. Пилипенко Ю. I. 1нновацшний розвиток aвia-будування Укра!ни як мехашзм стимулювання точок економiчного зростання нащонально! економiки. Еко-H0MÍ4HUÜ eicHUK Нацюнального гiрничого утверситету. 2017. №2(58). С. 62-72.
7. Попович О.С., Булкш I.O. Новий бюджет i доля науки. URL: https://commons.com.ua/uk/novij-byudzhet-i-dolya-nauki/.
8. Розвиток шновацшно! системи Укра!ни в ев-ропейському нaуково-технологiчному просторi : на-укова доповiдь / за ред. чл.-кор. НАН Укра!ни 1.Ю. бгорова ; НАН Укра!ни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра!ни». Ки!в, 2018. 198 с. URL: http: //ief.org.ua/docs/sr/302.pdf.
9. Kozlovskyi S., Bolhov V., Yousuf A., Batechko A., Hlushchenko L., Vitka N. Marketing analysis of the electromobile market as a factor in the innovation of the national economy. Innovative Marketing. 2019. №15(1). Р. 42-53. doi:10.21511/im.15(1).2019.04
10. Кендюхов О.В. TAXKIN: до питання про ре-формування податково! системи. Дзеркало Тижня. Ук-рата. №32. URL: https://dt.ua/finances/taxkin-322187_. html.
References
1. Akhnovska I.O., Bolhov V.Ye. (2016). Zabezpechennia innovatsiinoi bezpeky natsionalnoi ekonomiky [Ensuring the innovation security of the national economy]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and management organization, 2 (22), рр. 17 - 27 [in Ukrainian].
2. Bolhov V.Ye. (2018). Klasyfikatsiia faktoriv vplyvu na innovatsiinyi rozvytok natsionalnoi ekonomiky Ukrainy [Classification of factors of influence on innovative development of national economy of Ukraine]. II International scientific conference: Economy and Society: a Moderns Vectors of Development, Part II,
April 27, 2018. Leipzig, Germany: Baltija Publsshing. 187 p. (P. 31 - 34).
3. Karpenko A.V., Kononenko Yu.S. (2017). Stratehichne znachennia komertsializatsii dlia innovatsiinoho rozvytku natsionalnoi ekonomiky [The strategic importance of commercialization for the innovative development of the national economy]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and organization of management, 1(25), pp. 190-201 [in Ukrainian].
4. Kendiukhov O.V., Bolhov V.Ye., Zalizniuk V.P. (2017). Chynnyky efektyvnosti marketynhovoi stratehii eksportnoi diialnosti pidpryiemstva [Factors of effectiveness of marketing strategy of export activity of enterprise]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and management organization, 1(25), pp. 38-51 [in Ukrainian].
5. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
6. Pylypenko Yu. I. (2017). Innovatsiinyi rozvytok aviabuduvannia Ukrainy yak mekhanizm stymuliuvannia tochok ekonomichnoho zrostannia natsionalnoi ekonomiky [Innovative development of aviation industry of Ukraine as a mechanism of stimulation of points of economic growth of national economy]. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu -Economic Bulletin of the National Mining University, 2(58), pp. 62-72 [in Ukrainian].
7. Popovych O.S., Bulkin I.O. Novyi biudzhet i dolia nauky [The new budget and the fate of science]. (n.d.). Retrieved from https://commons.com.ua/uk/novij-byudzhet-i-dolya-nauki [in Ukrainian].
8. Yehorov I.Yu. (Eds.). (2018). Rozvytok innovatsiinoi systemy Ukrainy v yevropeiskomu naukovo-tekhnolohichnomu prostori [Development of Ukraine's innovation system in the European scientific and technological space]. Kyiv, State Institution «Inst. and predicted. NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Kozlovskyi S., Bolhov V., Yousuf A., Batechko A., Hlushchenko L., Vitka N. (2019). Marketing analysis of the electromobile market as a factor in the innovation of the national economy. Innovative Marketing, 15(1), pp. 42-53. doi:10.21511/im.15(1).2019.04
10. Kendiukhov O.V. TAXKIN: do pytannia pro reformuvannia podatkovoi systemy [TAXKIN: on the issue of tax reform]. Dzerkalo Tyzhnia. Ukraina - Mirror of the Week. Ukraine, 32. Retrieved from https://dt.ua/finances/taxkin-322187_. html [in Ukrainian].
Qrarra Hagiñm.na go pegaK^'i 06.09.2019 npHHHATo go gpyKy 19.12.2019
Формат цитування:
Кендюхов О. В., Болгов В. 6., Тарапата С. О. Доотдження тенденцш шновацшного розвитку eKOHOMi™ Украши. BicHUK економтног науки Украши. 2019. № 2 (37). С. 82-87. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).82-87
Kendyukhov O. V., Bolhov V. Ye., Tarapata S. O. (2019). Research of innovation development trends of Ukraine economy. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 82-87. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).82-87
