CC BY
140
9. Nauka i innovatsionnaya deyatel'nost' v Respublike Belarus'. Statisticheskiy sbornik: Mn: Natsional'nyy statisticheskiy komitet. - 2017. - 140 s.
10. Sovremennye problemy ustoychivogo razvitiya APK: voprosy teorii i metodologii/ V. G. Gusakov [i dr.]; pod red. V.G. Gusakova. - Minsk: Institut sistemnykh issledovaniy v APK NAN Belarusi, 2017.- S.7-18.
11.Il'ina, Z.M. Global'nye problemy i ustoychivost' natsional'noy prodovol'stvennoy bezopasnosti: v 2 kn. / Z.M. Il'ina. - Minsk: In-t sistem. issled. v APK NAN Belarusi, 2012. - Kn. 1. - 211 s.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Тетеринець Тетяна Анатолпвна, к.е.н., доцент кафедри економки та оргашзаци пщприемств АПК, УО «Бторуський державний аграрний техшчний ушверситет» 220070, Республка Бторусь, м.Мшськ, пров. Клумова 11-29 e-mail: talad79@mail.ru
Чиж Дмитро Анатолшович, к.е.н., доцент кафедри фунтознавства i земельних шформацмних систем, УО «Бторуський державний ушверситет» 220030 м.Мшськ, пр.Незалежност 4 e-mail: chyzh@yandex.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Тетеринец Татьяна Анатольевна, к.э.н., доцент кафедры экономики и организации предприятий АПК УО «Белорусский государственный аграрный технический университет» 220070, Республика Беларусь, г. Минск, пер. Клумова 11-29 e-mail: talad79@mail.ru
Чиж Дмитрий Анатольевич, к.э.н., доцент кафедры почвоведения и земельных информационных систем
УО «Белорусский государственный университет»
220030, Республика Беларусь, г. Минск, пр. Независимости 4
e-mail: chyzh@yandex.ru
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS
Tsetsiarynets Tat'iana Anatol'ievna, PhD of Economics Sciences, Associate Professor of «Economics and Organization of agriculture» of Belarus State Agrarian Technical University, 220070, Minsk, side str. Klumov 11-29, Republic of Belarus, e-mail: talad79@mail.ru
Chyzh Dmitrii Anatol'ievich, PhD of Economics Sciences, Associate Professor, Belarus State University
220030, Minsk, 4, Nezavisimosti avenue, Republic of Belarus, e-mail: chyzh@yandex.ru
УДК 330.342.24 DOI: 10.5281/zenodo.1220665
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Шевчук В.О.
Метою статт/ е обфунтування теоретичних пдход'в до визначення особливостей / детермнант формування та становлення ¡ннова^йно)' економки.
Для наукового досл'дження використано сторичний метод, методи аналзу i синтезу, логiчного узагальнення.
У статт/ розглянуто та проанал'зовано пдходи до визначення категор'!й «iнновацiя», «¡'нновац'йний розвиток» та «ннова^йна модель розвитку економки». Ц поняття не тлумачаться науковцями однозначно / единого пдходу до Ух визначення не /снуе.
Досл'джено риси та особливост/ ¡ннова^йно)' модел/ розвитку економки; визначено фактори формування ¡нновацшно)' економки.
Ключов'1 слова: ¡'нновацп, /нновацйний розвиток, ннова^йна модель розвитку економки.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СТАНОВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ МОДЕЛИ РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ
Шевчук В.О.
Целью статьи является обоснование теоретических подходов к определению особенностей и детерминант формирования и становления инновационной экономики.
Для научного исследования использованы исторический метод, методы анализа и синтеза, логического обобщения.
В статье рассмотрены и проанализированы подходы к определению категорий «инновация», «инновационное развитие» и «инновационная модель развития экономики». Эти понятия не толкуются учеными однозначно и единого подхода к их определению не существует.
Исследованы черты и особенности инновационной модели развития экономики; определены факторы формирования инновационной экономики.
Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, инновационная модель развития экономики.
THEORETICAL ASPECTS OF THE FORMATION OF THE INNOVATIVE MODEL OF ECONOMIC DEVELOPMENT
Shevchuk V.O.
The purpose of the article is to substantiate theoretical approaches to the definition of the peculiarities and determinants of the formation of an innovative economy.
For scientific research historical method, methods of analysis and synthesis, logical generalization were used.
Approaches to the categories of «innovation», «innovative development» and «innovative model of economic development» are considered and analyzed in the article. These concepts are not interpreted by scientists uniquely and there is no single approach to their definition.
The features of the innovative model of economic development are explored; factors of formation of innovative economy are defined.
Key words: innovation, innovative development, innovative model of economic development.
Постановка проблеми. Найефектившшою вщповщно до практичного досвщу шдус^альних краТн е шновацшна модель eK0H0Mi4H0r0 вщтворення. 1нноваци виступають дiевим засобом конкурентно! боротьби товаровиробниш, а також домшуючим фактором пщвищення конкурентоспроможност економки краТни.
Стушнь дослщження дано! проблеми вченими. Дослщженню юнуючих теорш шновацш та проблем трансформаци економки УкраТни та шновацшноТ дiяльностi присвячено значну ктькють наукових праць таких провщних в^чизняних та зарубiжних учених, як Л. Абалкш, Ю. Бажал, Л. Бесчасний, О. Бузгалш, О. Василик, Г. Волинський, А. Гальчинський, А. Гриньов, В. Гриньова, В. Геець, А. Гриценко, М. Гуревичов, А. Даниленко, С. 1лляшенко, Б. Кваснюк, Н. Краус, I. Лукшов, С. Мочерний, Ю. Ыколенко, Ю. Пахомов, В. Панасюк, М. Портер, В. Радаев, М. Савлук, В. Семиноженко, М. Туган-Барановський, В. Федосов, Л. Федулова, А. Чухно, Й. Шумпетер С. Юрш, Ю. Яковець та шшк
Попри достатню ктькють наукових праць, залишаються актуальними i потребують бтьш глибокого дослщження та наукового узагальнення питання розгляду закономiрностей становлення шновацшноТ моделi розвитку економки та виявлення факторiв впливу на шновацшний розвиток економки.
Предметом дослщження виступають теоретико-методолопчш аспекти визначення поняття та детермшант шновацшноТ моделi розвитку економки.
Мета стагл. Головна мета статт полягае в обфунтуванш теоретичних пiдходiв до визначення особливостей i детермiнант формування та становлення шновацшноТ економки.
Завдання дослщження. Поставлена мета обумовлюе необхiднiсть виршення наступних завдань: узагальнення iснуючих пiдходiв до поняття «шнова^я», «шновацшний розвиток»; з'ясування сутност дефшщп «шновацшна модель розвитку економки»; виокремлення рис, складових елемен^в та факторiв становлення шновацшноТ економки.
Методи дослiдження. Для досягнення мети та виршення поставлених завдань у статп використано таю методи наукового дослщження як юторичний, аналiзу, синтезу, лопчного узагальнення, сходження вщ абстрактного до конкретного.
Результати дослщження. В. Геець стверджуе, що модель економiчного розвитку може бути подана у виглядi нескiнченноТ послiдовностi переходiв вiд одного стану «рiвноваги» економки через «збурення» до нового, вищого рiвня. Збурення можуть виникати в окремш сферi дiяльностi завдяки шнова^ям i розповсюджуватись у виглядi хвиль [1, с. 22-23]. Причиною таких «збурень» у суспшьсга е науково-техшчний прогрес, а наслiдком цього е шновацшна економка.
З. М. Пересунько констатуе, що фрагментарн звернення до шновацш як вагомого елемента економiчноТ системи можна знайти в працях давньогрецьких дiячiв - Ксенофонта («Домострой»), Платона («Полггика») та Арютотеля («Нiкомахова етика»), - та багатьох шших вчених, проте до ХХ-го столггтя жоден з них не ставив центральним питанням свого дослщження аналiз шновацшного розвитку та чинниш, якi на нього впливають [19].
Засновником шноватики як науки та батьком шновацшноТ теори е австро-американський економют Йозеф АлоТз Шумпетер, який систематизував розпорошен серед дослщжень попередникiв (Адам Смiт, Жан Кондорсе, Карл Маркс та Михайло Туган-Барановський) щеТ щодо ролi нововведень в економiчному розвитку. Вiн вперше ввiв в науковий обiг поняття «шнова^я», розглянув iнновацiТ як важливий елемент економiчноТ системи, здiйснив Тх класифкацш та окреслив вплив на виробничу дiяльнiсть пiдприемств.
Для того, щоб дати визначення поняттю «шнова^я», зазначимо, що у науковш лiтературi юнують певнi розбiжностi в трактуваннi ^еТ дефiнiцiТ. Загалом iнновацiя, як явище, мае дуалютичну природу. З одшеТ сторони, в основi iнновацiй лежить людська допитливють, прагнення людини шзнати таемницi природи. Винахiд (iдею, ппотезу тощо) в результатi iнтелектуальноТ дiяльностi створюе людина, яка вносить в шновацшний процес суб'ективний, iррацiональний компонент, який зумовлюе необхщнють принципово шшого
пiдходу до iнновацiйного процесу в порiвняннi з економiчними процесами [2, с. 69]. З шшого боку, шновацшний процес мае економiчний характер, адже шнова^я - створення для сусптьства нових цiнностей через реалiзацiю творчих i стратегiчних щей [3, с. 255]. Беручи до уваги все бтьшу орiентацiю шновацшного процесу на ринок, елемент творчих здiбностей людини вiдступае на другий план, на перший план виходить конкурентоспроможнють, ринкова орiентованiсть i економiчна вигiднiсть iдей, а також вмшня i механiзми Тх реалiзацп. Як зазначае Б. Санто, на сучасному етап розвитку шновацшних процесiв в дослщницькш сферi зароджуеться приблизно 5 % щей, iншi iдеТ виникають завдяки наявностi конкретних потреб [2, с. 65].
Аналiз багатьох тлумачень свщчить про те, що науковц розглядають iнновацiТ як процес, змши, систему або результат. Трактування термшу «шнова^я» рiзними вченими наведено у таблиц 1.
Таблиця 1. Теоретико-методичш пiдходи до визначення поняття «iнновацiя»
Автор, джерело Визначення поняття «шноващя»
Процес
Б. Санто [4, с. 41] сусшльний технiко-економiчний процес, який через практичне використання щей i винаходiв приводить до створення кращих за своТми властивостями виробiв, технологш i орiентуеться на економiчну вигоду (прибуток).
Б. Твюс [5, с. 168] процес, в якому винахщ чи щея набувае економiчного змюту.
С.В. Мочерний [6] впровадження новоТ техшки, технологи, оргашзаци виробництва i збуту товарiв тощо, що дае змогу здобувати переваги над конкурентами.
Ю. М. Бажал [7] комерцшне впровадження новоТ продукци чи нових засобiв виробництва.
Х. Р^с [8, с. 7] комерцшне освоення новоТ iдеТ.
Р. Ротвел, П. Гардинер [9, с. 168] комерцiалiзацiя не ттьки основного вдосконалення в техшчному прогресi (радикальне нововведення), а й використання змш невеликого масштабу в технолопчних навичках (удосконалення чи незначне нововведення).
Змни
Л. Водачек, О. Водачкова [10, с. 37-38] змши з метою впровадження та використання нових видiв споживчих товарiв, виробничих i транспортних засобiв, ринкiв i форм органiзацiТ в промисловостк цiльова змiна у функцюнуванш пiдприемства як системи.
Ю.В. Яковець [11] якiснi змши у виробництва якi можуть належати як до техшки та технологи, так i до форм оргашзаци виробництва.
А.А. Чухно [12, с. 8] удосконалення виробничих сил, в основi яких лежать шформацшно-штелектуальш технологи, знання.
Ф. Ыксон [13, с. 114] сукупнють техшчних, виробничих i комерцiйних заходiв, якi призводять до виникнення нових i покращених промислових процеав, устаткування.
Система
И. Шумпетер [14, с. 147] е цiлiсною, внутршньо суперечливою та динамiчною системою щодо конструювання нових способiв виробництва i нових продуктiв.
Г. Я. Гольдштейн [15, с. 152] технiко-економiчний цикл, в якому використання результат сфери дослщжень i розробок безпосередньо викликае техшчш й економiчнi змiни, що надають зворотну дiю на дiяльнiсть ^еТ сфери.
Результат
М. Портер [16, с. 171] можливiсть здобути конкурентнi переваги за допомогою як нових технологш, так i нових методiв роботи.
С. Д. 1лленкова, С. Ю. Ягудш, Л. М. Гохберг, Д. В. Соколов [17, с. 97-98] результат шновацшноТ дiяльностi, що реалiзувався у виглядi нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технолопчного процесу. Концеп^я чи ще'Т, якi повиннi отримати поширення, щоб формування ринку було усшшним.
Д. В. Соколов, А. Б. Титов, М. М. Шабанова [18] пiдсумковий результат створення й впровадження принципово нового чи модифкованого, що задовольняе конкретш суспiльнi потреби i створюе ряд ефектiв (економiчний, науково-технiчний, соцiальний, екологiчний).
З. М. Пересунько [19] введений у практичну дiяльнiсть результат iнновацiйного процесу, вттений у новому чи модершзованому продуктi, методi, пiдходi, принципi, що створюеться для вирiшення певного завдання.
В. Г. Мединський [20, с. 94] об'ект, який втiлений у виробництво в результат проведеного наукового дослщження чи створеного вщкриття, що якюно вiдрiзняеться вiд попереднього аналогу.
Закон УкраТни «Про шновацшну дiяльнiсть» [21] новоствореш (застосованi) i (або) вдосконаленi конкурентоспроможш технологiТ, продукцiя або послуги, а також оргашзацшно-техшчш рiшення виробничого, адмшютративного, комерцiйного або iншого характеру, що ютотно полiпшують структуру та якють виробництва i (або) соцiальноТ сфери.
Джерело: складено автором на основ\ [4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22]
Нин не мае 4îtko сформованого бачення, наскiльки унiкальними повинн бути CTBopeHi технологiя, товар або послуга, щоб вони вiдповiдали характеристикам шноваци'. Вiдповiдно до концепцiï Й. А. Шумпетера будь-яка змiна, що приносить дохщ, е iнновацiею [14]. Також вш в свош працi «Теорiя економiчного розвитку» трактуе шноваци як «здмснення нових комбшацш» [23, с. 159]. Таким чином, вш розглядае iнновацiю i як змшу, i як систему.
Н. Ю. 1ванова констатуе, що шноваци - це основы ресурси для становлення та розвитку ново!' економки [24, с. 72]. Важливим чинником економiчного зростання краши е ефективне використання нацюнального iнновацiйного потен^алу. Тодi iнновацiï, що розглядаються у цьому випадку як ресурси, мають достатньо нетривалий перюд iснування.
З огляду на те, що шнова^я не сттьки технiчний, скiльки економiчний термiн [25, с. 41], вона повинна характеризуватись не лише науковою цiннiстю, а й здатнiстю задовольняти сусптьы потреби, що вiдображаеться у ïï економiчнiй ефективностi. Беручи до уваги творчий i економiчний аспекти шновацш та iнновацiйного процесу, А. М. Вдовиченко дае наступне визначення шноваци - це матерiалiзацiя трансцендентное сутносл людини в економiчному просторi з урахуванням його умов i закоыв, орiентована на конкретнi потреби сусптьства, що пiдвищуе продуктивнiсть прац та ефективнiсть функцiонування економiчноï системи [26, с. 34].
З. В. Юринець зазначае, що шнова^я - дефУ^я, що поеднуе процес створення та реалiзацiï креативу, отримання та комерцiалiзацiï результату, призводить до матерiалiзованих змiн i е джерелом со^ально-економiчного, науково-технiчного поступу. Креативом може бути будь-яка щея, новизна, новинка, що е основою для створення шноваци [22, с. 20]. Також дослщниця видтяе таю головы характеристики та критерп' шновацш:
- наявнють iстотного з погляду менеджменту характеру змш (змiни повиннi мати принциповий, якюний характер). lнновацiям мае бути притаманна науково-техшчна новизна;
- прояв творчоТ дiяльностi;
- зв'язок iз високим ризиком;
- володiння потен^алом пiдвищення ефективностi усiх процесiв загалом або Тх частин;
- досягнення цтьово'Т ефективностi;
- практичне вттення, використання у рiзноманiтних сферах дiяльностi;
- здатнiсть задовольняти ринковий попит, тобто потреби споживачiв;
- приносити прибуток суб'ектам пщприемницько'Т дiяльностi. У випадку не можливост отримання вигоди вщ реалiзацiï iнновацiï органiзацiями, шнова^я зазвичай випадае iз сфери штереав;
- здатнiсть створювати довготривалий корисний ефект, що покривае витрати на впровадження нововведення;
- еколопчна безпека, що набувае важливого значення в умовах еколопчних катастроф [22, с. 21-22].
Пюля розгляду iнновацiï як економiчноï категорiï постае питання стосовно визначення понять
шновацшного розвитку та iнновацiйноï моделi розвитку економiки.
У науков^в також вiдсутнiй одностайний пщхщ до трактування поняття «iнновацiйний розвиток», що свщчить про багатограннiсть пiдходiв до його опису (табл. 2).
На нашу думку, найбтьш повне визначення шновацшного розвитку наводить З. В. Юринець, стверджуючи, що це системний процес структурного удосконалення нацюнальноУ економки, який отримуеться зазвичай завдяки практичнш реалiзацiï нових знань для збтьшення обсягiв суспiльного виробництва товарiв i послуг, полiпшенню якостi сусптьного продукту, змiцненню конкурентоспроможностi краïни, прискоренню науково-технiчного та соцiального прогресу в сусшльс^ [22, с. 24-25]. Головною метою шновацшного типу розвитку е отримання максимального економiчного ефекту вщ кожноУ одиницi впровадженого i перетвореного на товар винаходу та щек
Погоджуемось з думкою З. М. Пересунько, що шновацшний розвиток не може бути екстенсивним, адже «шнова^я» за своею економiчною сутнiстю е результатом вттення нових знань. Тому шновацшний розвиток вш розглядае як процес штенсивного економiчного зростання, який заснований на використанн в практичнш дiяльностi iнновацiй [19]. Також I. В. Власова зазначае, що економiчна доцтьнють для пiдприемств використовувати шноваци залежить вщ можливостi з ï^ допомогою забезпечити економiю виробничих витрат, економiчне зростання за рахунок штенсивних чинникiв [33].
Науковцi iнновацiйною вважають таку модель розвитку, яка безпосередньо фунтуеться на отриманш нових наукових результат та ïх технологiчному впровадженш у виробництво, що забезпечуе прирют ВВП головним чином за рахунок виробництва i реалiзацiï наукоемноï продукци та послуг [30, с. 31].
В. В. 1ванов видiляе наступш риси, якi характернi для такоï моделi розвитку економiки:
- наявнють державное полiтики i законодавства, спрямованого на стимулювання шновацшних процесiв;
- переважання останшх технологiчних укладiв;
- безумовш прiоритети державноï пiдтримки - наука i осв^а;
- переважання штелектуального характеру працi над шдусщальним;
- iнтегрованi технологiï;
- високовартюна робоча сила [34].
Також шновацшнш моделi розвитку економiки властивi таю особливостк
- ключова роль наукових знань;
- висока якють освiтньоï системи;
- пiдтримання суспiльством i державою нових щей i технологш, впровадження шновацш рiзного функцiонального спрямування;
Таблиця 2. Пiдходи до визначення поняття «шновацшний розвиток»
Автор, джерело Визначення поняття «шновацшний розвиток»
Д. О. Карлюка [27, с. 10] складний процес (прикладного характеру) створення та впровадження шновацш з метою якюних змш об'екта управлшня й отримання економiчного, со^ального, еколопчного, науково-техшчного чи шшого виду ефекту, який пов'язаний з необхщною умовою виживання i розвитку пщприемств у довгостроковш перспективк
А. А. Аскарова [28, с. 56] зростання шновацшного потен^алу за умови зменшення обмеженостi ресурсной' бази iнновацiйноï дiяльностi.
А. Дiрлевангер [29] формальний план або розумовий процес для освоення нового проекту вщ стади ще1' до виходу на ринок i за його межк
Л. 1. Федулова, В. П. Александрова, Ю. М. Бажал [30, c.35] зростання показнимв соцiально-економiчноï системи завдяки реалiзацiï шновацшних проек^в i впровадження нововведень.
В. Ситник [31, с. 5] залежнють вiд багатьох чинникiв (у довгостроковш перспективi): системи менеджменту в сферi трансферу результатiв науково-дослiдних праць пщприемствам, створення повноцiнного ринку науково-тех^чно^' продукци та його в^овино!' iнфраструктури.
1. Б. Гурков [32, с. 62-63] досягнення максимальной' ефективностi iнновацiйного процесу, обумовлено^' кiлькiсно за повнотою та швидкютю руху за iнновацiйним циклом.
А. М. Вдовиченко [26, с. 35] це така модель розвитку, коли шновацшш процеси поставлен на конвеер i стають перманентними, коли до них постшно залучаються швестицп i самi шноваци' також створюють фiнансовi ресурси i мультиплкативно збiльшують iнвестицiйнi потоки.
З. В. Юринець [22, с. 24] динамка переходу до моделi шновацшного типу, який вщбуваеться завдяки безперервному, цтеспрямованому i за вiдповiдних умов пошуку та реалiзацiï iнновацiй, що дають змогу полшшити ефективнiсть функцюнування со^ально-економiчноï системи.
З. М. Пересунько [19] процес зростання економки на основi якiсних змш всерединi не1', якi можливi в результат введення в практику нових знань.
Джерело: складено автором на основi [19; 22; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32]
- змша виду дiяльностi у напрямi створення високотехнолопчних TOBapiB;
- автоматиза^я та комп'ютериза^я сфер виробництва й управлшня i, як наслiдок, розвиток шфраструктури для забезпечення створення нацюнальних iнформацiйних ресурсiв;
- система випереджаючого навчання кадрiв у сферi шновацш, реалiзацiï комплексних програм розвитку шдприемництва, регiонiв;
- радикальнi змiни со^альних структур, активiзацiя та розширення шновацшноГ дiяльностi у всiх сферах життeдiяльностi;
- формування розвинутих iнновацiйних шфраструктур;
- ухвалення стратегiчних управлiнських ршень для виробництва та дифузи' нововведень, що мае причетнють як до мiкро-, так i макроекономiчних процеав iнновацiйного розвитку, а саме: акцент на множинност органiзацiйних структур шновацшноГ дiяльностi, iнтелектуалiзацiï виробничо^' дiяльностi, шдвищення питомоï ваги та значення штелектуальних послуг, створення новiтнiх форм задоволення сусшльних потреб, вироблення i вттення полiтики ресурсозбереження [22, с. 30-31].
Н. М. Краус шдходить до визначення шновацшноГ економiки з позици' iнституцiоналiзму i тлумачить и у вузькому розумшш як сукупнiсть взаемопов'язаних i взаемодшчих структур (великi та малi пiдприемства, iнкубатори, технопарки, науково-дослщш лабораторiï, унiверситети), якi зайнятi виробництвом i комерцiалiзацiею наукових знань та технологш в межах нацюнальних кордошв, взаемодiя яких забезпечуеться комплексом шститу^в економiчного, соцiального й правового характеру та такими, що мають сво'|' традицiï, норми та культурнi особливосп; та у широкому значеннi як економку з високим рiвнем знань та високим духовно-моральним наповненням, в якш суб'екти господарства та галузi розвиваються за допомогою генерацiï шноваторами iнновацiй, якi трансформувалися з наукових та фундаментальних розробок з метою отримання надприбутмв [35].
Складовими елементами шновацшно1 економки е: людський (каштал здоров'я, трудовий капiтал, iнтелектуальний каштал, культурно-моральний каштал), природний (ресурсний) та вщтворювальний капiтали. У зв'язку з цими елементами можна видтити наступш критерiï ^новац^но^' економiки:
- рiвень iнновацiйноï скпадово1' продуктивних сил;
- ступшь духовноï iнтелектуалiзацiï соцiально-виробничих вщносин;
- рiвень iнновацiйноï iнфраструктури економки та IT сегменти;
- рiвень технологiчного укладу ^новац^но^' економiки;
- рiвень професiоналiзацiï кадрового складу;
- спрямованiсть на виршення ресурсних i екологiчних проблем.
На думку Е. Ясша, умовами становлення шновацшного розвитку е: свобода творчосп; свобода пщприемництва; конкуренцiя; високий рiвень освiти; наука; iндустрiя iнновацiй; со^альний капiтал; довiра (горизонтальна i до публiчних iнститутiв) [36, с. 10]. З перерахованих факторiв найбiльш суперечливим А. М. Вдовиченко вбачае конкуренцю та ïï роль в шновацшних процесах. З одного боку, вш зазначае, що конкуренцiя розумiеться як абсолютно необхщне доповнення до свободи пщприемництва. Вона змушуе пiдтримувати тонус вое економiки, передусiм, через мотивацю нововведень. З iншого боку, вш, спираючись на погляди Й. Шумпетера, констатуе, що при високiй конкурент пiдприемець мае низькi шанси на отримання прибутку, а, значить, висока конкурен^я «душить» шноваци', пояснюючи це тим, що пщприемець-шноватор, реалiзуючи шновацю отримуе надприбутки лише за умови, якщо його продукт ункальний i вш не мае конкурентiв [26, с. 28].
С. Валентей видтяе наступн умови iнновацiйного розвитку економки:
- вкладення в науку i осв^у;
- технологiчний та штелектуальний потенцiал, достатнiй для запуску шновацшного процесу;
- постшне зростання кшькосп учасникiв iнновацiйного «ланцюга», в тому чи^ в результатi залучення в науку нових со^альних груп;
- шституцшна система, орiентована на шновацшний розвиток;
- попит на шноваци з боку бшьшосп суб'ек^в господарювання, фiзичних осiб, нацiональноï iнновацiйноï системи в цтому [37, с. 133].
Узагальнивши дослiдження науковцiв, визначимо ряд детермшант формування iнновацiйноï економiки:
1. Наявнють iнновацiйноï iнфраструктури. сутнiсть i функцп якоï полягають у створенн умов для доведення вiдкриттiв до стади комерцiйного продукту [26, с. 29].
2. Вартють робочоï сили в нацюнальнш економiцi. Якщо вартють робочоï сили висока, виробнику вигщыше вводити новi технологiï, а якщо низька - необхщнють у нових технолопях вiдпадае. Збiльшення випуску може вщбуватись екстенсивним шляхом, через залучення дешевоï робочоï сили. По шшому ситуацiя склалась в краïнах-лiдерах, ям зiткнулись з новим явищем: темпи росту економки в них виявились значно нижчими, нiж в крашах, що ïх наздоганяють, i робоча сила набагато дорожча. Головним двигуном економки стали iнновацiï, якi виявились життево необхщним феноменом розвитку ринковоï економiки [36, с. 5].
3. Домiнуючi вiдносини власностi у сусптьства органiзацiйно-правовi форми пiдприемницькоï дiяльностi. Взагалi вважаеться, що приватизованi пiдприемства мають значно вищу шновацшну активнiсть, жж державнi. Хоча в Украïнi, на думку Л. П. Гальпершо^ [38, с. 278], шновацшж стратегiï розробляються переважно пщприемствами державноï i колективноï форми власностi. Пiдприемства, що входять до складу або контролюються фшансово-промисловими групами, мають вщчувати меншi бюджеты обмеження, а тому в них е бтьше можливостей для шновацш [39, с. 11].
4. Можливють залучення нових технологш ззовнi. Таке залучення вщбуваеться через потiк прямих шоземних iнвестицiй (П11) в крашу [40] та штеграцш до св^ового господарства на рiвнi краïн, що генерують потк iнновацiй i нових зразмв продукцiï, мають гнучке виробництво, швидко оновлюють технологiï, отримують висок прибутки [41, с. 47].
А. М. Вдовиченко, дослщжуючи сукупнiсть факторiв впливу на iнновацiйний розвиток економки, групуе ïх у чотири блоки, зазначаючи, що таке розмежування факторiв е досить умовним, адже вони не ттьки впливають на шновацшну активнють економiки, але й самi зазнають зворотного впливу i здшснюють досить сильний взаемний вплив [26, с. 30]:
1. Фактори державноï пол^ики: рiвень захисту прав iнтелектуальноï власностi; захист прав iнвесторiв; наявнють стратеги шновацшного розвитку; наявнють системи фшансування шновацшного розвитку; розвиток урядовоï нормативноï системи регулювання.
2. Ринковi фактори: розвиток iндустрiï iнновацiй; рiвень конкуренцiï; об'еми початкового капiталу; можливють придбання необхщних засобiв; кiлькiсть i якють робочоï сили; можливiсть прогнозування економiчних умов; iнституцiйна система, орiентована на iнновацiйний розвиток; доступнiсть фшансових ресурсiв; попит на iнновацiï з боку бтьшосп суб'ектiв господарювання, фiзичних осiб, нацiональною iнновацiйною системою в цтому; вартють робочоï сили; характер вщносин власностi; можливiсть залучення нових технологш ззовж; доступнiсть iнформацiï.
3. Мiкроекономiчнi фактори: конкретнi органiзацiйно-правовi форми пiдприемницькоï дiяльностi; якiсть менеджменту та корпоративного управлшня.
4. Культурологiчнi фактори: сила уяви i творчi здiбностi людини; свобода творчостi; свобода пщприемництва; високий рiвень освiти та науки; рiвень соцiального капiталу; рiвень довiри мiж суб'ектами економiчних вiдносин i до публiчних iнститутiв; вiдкритiсть нацiональноï культури.
Зазначимо, що важливiсть шновацш для пщвищення конкурентоспроможностi економiки Украши вiдзначаеться всiма без виключення в^чизняними економiстами.
Актуальнiсть проблеми полягае не ттьки в тому, що шноваци е штенсивною формою використання ресурав, але i в тому, що шновацшна сфера е невичерпним джерелом зростання, потенцшш резерви шновацшного розвитку безмежш, як безмежш здiбностi людини i техшчний прогрес [42]. Однак, варто вказати, що лише самоï наявносп iнновацiй недостатньо. Iнновацiйний процес повинен бути постшно дiючим i прискорюваним мехашзмом, адже будь-яка шновацшна економiчна перевага е тимчасовою [2, с. 74].
За словами З. В. Юринець, в УкраМ нинi переважае ресурсна й штелектуально-донорська моделi, ям у довгостроковiй перспективi привносять доволi незначний рiвень економiчноï ефективностi, осмльки призводять до нерацiонального використання та виснаження ресурав, витоку за кордон факторiв виробництва, унеможливлюють утримання на високому рiвнi показникiв, що характеризують добробут кражи [22, с. 29-30].
0. В. 1ваницька стверджуе, що головною умовою модершзаци та переходу украïнськоï економiки до iнновацiйноï моделi розвитку е формування масиву суб'еклв (дiячiв) модернiзацiï, що детермiнуе формування неоекономки - економiки, заснованоï на знаннях, ям пiдвищують якiсть подготовки персоналу i, на цiй основу розширюють зайнятiсть висококвалiфiкованоï робочоï сили. Високий рiвень освiти детермiнуе ефективнють побудови iнновацiйноï економiки i ршення двох суперечливих завдань:
1. забезпечення широ^' освiченостi та отримання професiйноï' квалiфiкацiï', включаючи оволодiння певним набором компетенцш, вмiнь усiма громадянами кражи, щоб вони були конкурентоспроможн на ринку пращ
2. виявлення, в^^р та подготовка найбiльш здiбних кадрiв, враховуючи специфiчнi здiбностi для рiзних сфер дiяльностi [43].
Висновки. Отже, дослщження iнновацiйноï моделi розвитку економки передбачае розгляд таких понять, як шнова^я та iнновацiйний розвиток. Як бачимо, ц поняття не тлумачаться науковцями однозначно i единого пщходу до ^х визначення немае. Рiзнi вченi трактують ïх залежно вщ об'екту i предмету свого дослщження.
Перехщ економiки Украïни на шновацшж засади розвитку потребуе полтшення процесу iнновацiйноï трансформацiï у тих галузях, ям можуть призвести до економiчного зростання. Нинi такими галузями е: хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть, ракетно-космiчна, авiацiйна, хiмiко-фармацевтична, суднобудiвна iндустрiï, 1Т-галузь, аграрна сфера тощо. Iнновацiйний розвиток нацiональноï моделi економiки повинен здшснюватись в напрямку пiдтримки iнновацiй великих компанiй-iнноваторiв, для яких необхiдно сформувати систему тарифних i нетарифних стимулiв до швестування у НДДКР та впровадження шновацш.
Основними цтями розвитку укра^сь^' економiки на шляху становлення iнновацiйноï моделi розвитку мають бути пщвищення конкурентоспроможностi, забезпечення високоï якост життя, створення сучасних демократичних шститулв i розвиненого громадянського суспiльства.
Список використаних джерел
1. Геець В.М. 1нновац1'йн1' перспективи УкраУни: монограф'я / В.М. Геець, В.П. Семиноженко. - Харк'т: Константа, 2010. - 272 с.
2. Санто Б. Инновации как средство экономического развития / Б. Санто; [пер. с венг. С.И. Завялова]. - М.: Прогресс, 1990. - 296 с.
3. Дандон Э. Инновации: как определять тенденции и извлекать выгоду / Э. Дандон; [пер. с англ. С.Б. Ильина; под общ. ред. М.Б. Шифрина]. - М.: Вершина, 2006. - 304 с.
4. Санто Б. Инновация и глобальный интеллектуализм /Б. Санто // Инновации. - 2006. - № 9. - С. 32-44.
5. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями /Б. Твисс. - М.: Экономика, 1989. - 271 c.
6. Економ1чний енциклопедичний словник / [Мочерний С.В., Ларна Я.С., Устенко О.А., ЮрШ С.1.]: у двох томах /За ред. С.В. Мочерного. - Льв1в: Свт, 2008. - Т. 1. - 616 с.
7. Бажал Ю.М. Економ1чна теор1я технолог'чних змн: Навчальний пос1бник / Ю.М. Бажал. - К.: «Запо&т», 1996. - 238 с.
8. Riggs, Henry E. Managing High-Technology Companies. Belmont, California, USA: Lifetime Learning Publications, 1983. 333 pр.
9. Rothwell, R. and Gardiner, P. Invention, innovation, re-innovation and the role of the user // Technovation, Vol. 3, 1985, рр. 168-186.
10. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Водачек, О. Водачкова; [Сокр. пер. со словац. / Авт. предисл. В.С. Рапопорт]. - М.: Экономика, 1989. - 167 с.
11. Яковець Ю.В. Ускорение научно-технического прогресса: теория и экономический механизм / Ю.В. Яковець. - М.: Экономика, 1988. - 342 с.
12. Чухно А.А. Модер^за^я економ/'ки та економ/'чна теор'я / А.А. Чухно // Економка УкраУни. - 2012.
- № 9. - С. 4-12.
13. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности / Ф. Никсон; [пер. с англ.]. - М.: Изд-во стандартов, 1990. - 230 с.
14. Шумпетер Й. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры /Й. Шумпетер. - М.: Издательство «Прогресс», 1982.
- 454 с.
15. Гольдштейн Г.Я. Стратегический инновационный менеджмент: учеб. пособие / Г.Я. Гольдштейн. - Таганрог: Изд-во ТРГУ, 2004. - 267 с.
16. Портер М. Конкуренция / Портер М.; [пер. с англ. О.Л. Пелявского и др.]. - М.: Вильямс, 2005. - 608 с.
17. Инновационный менеджмент: учебник для ВУЗов / [С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др.]. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 327 с.
18. Соколов Д.В. Предпосылки анализа и формирования инновационной политики / Д.В. Соколов, А.Б. Титов, М.М. Шабанова. - СПб.: ГУЭФ, 1997. - 32 с.
19. Пересунько З.М. Teopemu4Hi аспекти розвитку iHH0eau,iüH0i теор'ТТ [Електронний ресурс] / З.М. Пересунько. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2192.
20. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: учебник / В.Г. Медынский. - М.: Инфра-М, 2002. -
304 с.
21. Про нновацйну д'яльн'сть: Закон УкраТни в'д 04.07.2002 № 40-IV[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/40-15.
22. Юринець З.В. Ыновац'йн!' стратеги в системi пдвищення конкурентоспроможностi економки УкраТни: дис. ... доктора економ'чних наук: 08.00.03 /З.В. Юринець; Льв1вський нацональний унверситет '¡мен 1вана Франка. - Льв'в, 2016. - 519 с.
23. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / Шумпетер Й.А.; [пер. с нем. В.С. Автономов, М.С. Любский, А.Ю. Чепуренко]. - М.: Эксмо, 2007. - 864 с.
24. Иванова Н.Ю. Социально-экономические функции малого бизнеса в российской экономике / Н.Ю. Иванова. - М: Высшая школа, 2003. - 304 с.
25. Друкер П. Як забезпечити успХ у б1'знеа: новаторство i пдприемництво /Друкер П.; [пер. з англ. В.С. Гуля]. - К.: УкраТна, 1994. - 319 с.
26. Вдовиченко А.М. Фнансовий потен^ал населення: нов можливо^i нновацйного розвитку економiки УкраТни: Монограф'я /А.М. Вдовиченко. - 1рпнь: Нащональний унверситет ДПС УкраТни, 2012. - 225 с.
27. Карлюка Д.О. Удосконалення управлння ннова^йним розвитком пдприемств льонопереробноТ галуз1: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економка, орга^за^я i управлння пдприемствами» /Д.О. Карлюка; Нац. ун-т харч. технологш. - К., 2006. - 22 с.
28. Аскарова А.А. Оценка инновационного потенциала предприятий малого бизнеса / А.А. Аскарова. - М.: «Дело», 2006. - 250 с.
29. Dirlewanger A. Experiment: Innovation der Innovation [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.dirlewanger-idee.de/innovation-der-innovation.pdf.
30. нновацйний розвиток економки: модель, система управлння, державна полiтика / [Л.1. Федулова, В.П. Александрова, Ю.М. Бажал та н.]; за ред. Л.1. ФедуловоТ. - К.: Основа, 2005. - 552 с.
31. Ситник В. Про завдання наукових установ Академп щодо актив'заф' трансферу /нновац'й у агропромислове виробництво / В. Ситник // Економка АПК. - 2006. - № 11. - С. 4-8.
32. Гурков И.Б. Инновационное развитие и конкурентоспособность. Очерки развития российских предприятий/И.Б. Гурков. - М.: ТЕИС, 2005. - 235 с.
33. Власова 1.В. Термни та поняття '^новац^нсТ сфери [Електронний ресурс]/ 1.В. Власова. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1 &z=379.
34. Иванов В.В. Национальная инновационная система как институциональная основа экономики постиндустриального общества /В.В. Иванов //Инновации. - 2004. - № 5. - С. 3-10.
35. Краус Н.М. 1ннова^йна економка: деф/'нщ/'я поняття та iнституuiональний базис розвитку [Електронний ресурс] / Н.М. Краус. - Режим доступу: http://www.msu.edu.ua/visn/wp-content/uploads/2015/11/2-4-1-2015-6.pdf.
36. Ясин Е. Модернизация и общество / Е. Ясин // Вопросы экономики. - 2007. - № 5. - С. 4-29.
37. Валентей С. Контринновационная среда российской экономики / С. Валентей // Вопросы экономики. - 2005. - № 10. - С. 132-143.
38. Гальперна Л.П. Створення ннова^йно ор/'ентовано'Т суспльноТ системи: регюнальний аспект / Л.П. Гальперна //Стратег'я розвитку УкраТни (економка, соuiологiя, право). - 2004. - Вип. 1-2. - С. 275-281.
39. Козлов К.К. Инновационная активность российских фирм / К.К. Козлов, Д.Г. Соколов, К.В. Юдаева // Экономический журнал ВШЭ. - 2004. - № 3. - С. 399-419.
40. Зеленюк В. Производительность и эффективность в Украине / В. Зеленюк // Beyond Transition. -2005. - № 7. - С. 11-12.
41. Пустовойт О.П. До питання про середньострокову перспективу розвитку економки УкраТни / О.П. Пустовойт // Економiка УкраТни. - 2005. - № 7. - С. 42-48.
42. Онишко С.В. Фнансовий потен^ал iнноваuiйного розвитку економки / С.В. Онишко // Фнанси УкраТни. - 2003. - № 6. - С. 67-74.
43.1ваницька О.В. Детермнанти формування iнноваuiйноТ економки в умовах модершзацТТ [Електронний ресурс] / О.В. 1ваницька. - Режим доступу: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=1435.
References
1. Gejec' V.M., Semynozhenko V.P. Innovacijni perspektyvy Ukrai'ny [Innovative prospects of Ukraine]. Harkiv, Konstanta, 2010. 272 р.
2. Santo B. Innovacii kak sredstvo jekonomicheskogo razvitija [Innovation as a means of economic development]. Moscow, Progress, 1990. 296 р.
3. Dandon Je. Innovacii: kak opredeljat' tendencii i izvlekat' vygodu [Innovation: how to identify trends and benefit]. Moscow, Vershina, 2006. 304 р.
4. Santo B. Innovacija i global'nyj intellektualizm [Innovation and Global Intellectualism]. Innovacii, 2006, no. 9, рр. 32-44.
5. Tviss B. Upravlenie nauchno-tehnicheskimi novovvedenijami [Management of scientific and technical innovations]. Moscow, Jekonomika, 1989. 271 p.
6. Mochernij S.V., Larina Ja.S., Ustenko O.A., Jurij S.I. Ekonomichnyj encyklopedychnyj slovnyk [Economic Encyclopedia Dictionary]. L'viv, Svit, 2008, Vol. 1. 616 p.
7. Bazhal Ju.M. Ekonomichna teorija tehnologichnyh zmin [Economic theory of technological change]. Kyi'v, «Zapovit», 1996. 238 p.
8. Riggs, Henry E. Managing High-Technology Companies. Belmont, California, USA: Lifetime Learning Publications, 1983. 333 p.
9. Rothwell, R. and Gardiner, P. Invention, innovation, re-innovation and the role of the user. Technovation, 1985, Vol. 3, pp. 168-186.
10. Vodachek L., Vodachkova O. Strategija upravlenija innovacijami na predprijatii [Strategy of innovation management in the enterprise]. Moscow, Jekonomika, 1989. 167 p.
11. Jakovec' Ju.V. Uskorenie nauchno-tehnicheskogo progressa: teorija i jekonomicheskij mehanizm [Acceleration of scientific and technological progress: theory and economic mechanism]. Moscow, Jekonomika, 1988. 342 p.
12. Chuhno A.A. Modernizacija ekonomiky ta ekonomichna teorija [Modernization of the economy and economic theory]. Ekonomika Ukrai'ny, 2012, no. 9, pp. 4-12.
13. Nikson F. Rol' rukovodstva predprijatija v obespechenii kachestva i nadezhnosti [The role of enterprise management in ensuring quality and reliability]. Moscow, Izd-vo standartov, 1990. 230 p.
14. Shumpeter J. Teorija jekonomicheskogo razvitija: issledovanie predprinimatel'skoj pribyli, kapitala, kredita, procenta i cikla kon#junktury [Theory of economic development: the study of entrepreneurial profit, capital, credit, interest and the cycle of the conjuncture]. Moscow, Izdatel'stvo «Progress», 1982. 454 p.
15. Gol'dshtejn G.Ja. Strategicheskij innovacionnyj menedzhment [Strategic Innovation Management]. Taganrog, Izd-vo TRGU, 2004. 267 p.
16. Porter M. Konkurencija [Competition]. Moscow, Viljams, 2005. 608 p.
17. Il'enkova S.D., Gohberg L.M., Jagudin S.Ju. Innovacionnyj menedzhment [Innovative management]. Moscow, Banki i birzhi, JuNITI, 1997. 327 p.
18. Sokolov D.V., Titov A.B., Shabanova M.M. Predposylki analiza i formirovanija innovacionnoj politiki [Prerequisites for the analysis and formation of innovation policy]. Sankt-Peterburg, GUJeF, 1997. 32 p.
19. Peresun'ko Z.M. Teoretichni aspekti rozvitku innovacijno'i' teori'i [Theoretical aspects of the development of innovation theory]. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2192.
20. Medynskij V.G. Innovacionnyj menedzhment [Innovative management]. Moscow, Infra-M, 2002. 304 p.
21. Pro innovacijnu dijal'nist': Zakon Ukrai'ny vid 04.07.2002 № 40-IV [On Innovation Activities. The Law of Ukraine of 04.07.2002 no. 40-IV]. Available at: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/40-15.
22. Jurynec'Z.V. Innovacijni strategii'vsystemipidvyshhennja konkurentospromozhnostiekonomiky Ukrai'ny. Diss. dokt. ekon. nauk [Innovative Strategies in the System of Increasing the Competitiveness of the Ukrainian Economy. Dr. ekon. sci. diss.]. L'viv, 2016. 519 p.
23. Shumpeter J.A. Teorija jekonomicheskogo razvitija. Kapitalizm, socializm i demokratija [The theory of economic development. Capitalism, Socialism and Democracy]. Moscow, Jeksmo, 2007. 864 p.
24. Ivanova N.Ju. Social'no-jekonomicheskie funkcii malogo biznesa v rossijskoj jekonomike [Socio-economic functions of small business in the Russian economy]. Moscow, Vysshaja shkola, 2003. 304 p.
25. Druker P. Jak zabezpechyty uspih u biznesi: novatorstvo i pidpryjemnyctvo [How to ensure success in business: innovation and entrepreneurship]. Kyi'v, Ukrai'na, 1994. 319 p.
26. Vdovychenko A.M. Finansovyj potencial naselennja: novi mozhlyvosti innovacijnogo rozvytku ekonomiky Ukrai'ny [Financial potential of the population: new possibilities of innovative development of the Ukrainian economy]. Irpin', Nacional'nyj universytet DPS Ukrai'ny, 2012. 225 p.
27. Karljuka D.O. Udoskonalennja upravlinnja innovacijnym rozvytkom pidpryjemstv l'onopererobnoi' galuzi. Avtoref. diss. kand. ekon. nauk [Improved management of innovative development of enterprises in the flax processing industry. PhD. ekon. sci. abstract diss.]. Kyi'v, 2006. 22 p.
28. Askarova A.A. Ocenka innovacionnogo potenciala predprijatij malogo biznesa [Evaluation of the innovative potential of small businesses]. Moscow, «Delo», 2006. 250 p.
29. Dirlewanger A. Experiment: Innovation der Innovation. Available at: http://www.dirlewanger-idee.de/innovation-der-innovation.pdf.
30. Fedulova L.I., Aleksandrova V.P., Bazhal Ju.M. Innovacijnyj rozvytok ekonomiky: model', systema upravlinnja, derzhavna polityka [Innovative economic development: model, management system, state policy]. Kyi'v, Osnova, 2005. 552 p.
31. Sytnyk V. Pro zavdannja naukovyh ustanov Akademii' shhodo aktyvizacii' transferu innovacij u agropromyslove vyrobnyctvo [About the tasks of the academy's scientific institutions to intensify the transfer of innovations to agro-industrial production]. Ekonomika APK, 2006, no. 11, pp. 4-8.
32. Gurkov I.B. Innovacionnoe razvitie i konkurentosposobnost'. Ocherki razvitija rossijskih predprijatij [Innovative development and competitiveness. Essays on the development of Russian enterprises]. Moscow, TEIS, 2005. 235 p.
33. Vlasova I.V. Terminy ta ponjattja innovacijnoi' sfery [Terms and concepts of the innovation sphere]. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=379.
34. Ivanov V. V. Nacional'naja innovacionnaja sistema kak institucional'naja osnova jekonomiki postindustrial'nogo obshhestva [National Innovative System as an Institutional Basis for the Economy of a PostIndustrial Society]. Innovacii, 2004, no. 5, pp. 3-10.
35. Kraus N.M. Innovacijna ekonomika: definicija ponjattja ta instytucional'nyj bazys rozvytku [Innovative economy: the definition of the concept and the institutional basis of development]. Available at: http://www.msu.edu.ua/visn/wp-content/uploads/2015/11/2-4-1-2015-6.pdf.
36. Jasin E. Modernizacija i obshhestvo [Modernization and society]. Voprosy jekonomiki, 2007, no. 5, pp. 4-29.
37. Valentej S. Kontrinnovacionnaja sreda rossijskoj jekonomiki [Contrinnovational environment of the Russian economy]. Voprosy jekonomiki, 2005, no. 10, pp. 132-143.
38. Gal'perina L.P. Stvorennja innovacijno orijentovanoi' suspil'noi' systemy: regional'nyj aspekt [Creation of an innovation-oriented social system: a regional aspect]. Strategija rozvytku Ukrai'ny (ekonomika, sociologija, pravo), 2004, no. 1-2, pp. 275-281.
39. Kozlov K.K., Sokolov D.G., Judaeva K.V. Innovacionnaja aktivnost' rossijskih firm [Innovative activity of Russian firms]. Jekonomicheskij zhurnal VShJe, 2004, no. 3, pp. 399-419.
40. Zelenjuk V. Proizvoditel'nost' i jeffektivnost' v Ukraine [Productivity and efficiency in Ukraine]. Beyond Transition, 2005, no. 7, pp. 11-12.
41. Pustovojt O.P. Do pytannja pro seredn'ostrokovu perspektyvu rozvytku ekonomiky Ukrai'ny [On the question of the medium-term perspective of the Ukrainian economy].Ekonomika Ukrai'ny, 2005, no. 7, pp. 42-48.
42. Onyshko S. V. Finansovyj potencial innovacijnogo rozvytku ekonomiky [Financial potential of innovative economic development]. Finansy Ukrai'ny, 2003, no. 6, рр. 67-74.
43. Ivanyc'ka O.V. Determinanty formuvannja innovacijnoi' ekonomiky v umovah modernizacii' [Determinants of the formation of an innovative economy in modernization]. Available at: http://www.m.nayka. com.ua/?op=1 &j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=1435.
ДАНI ПРО АВТОРА
Шевчук Владислава Олепвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри теоретично!' та прикладноТ економки
Державний ушверситет шфраструктури та технологш вул. Кирилiвська 9, м. Кив, 04071, УкраТна e-mail: wladka@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шевчук Владислава Олеговна, кандидат экономических наук, доцент кафедры теоретической и прикладной экономики
Государственный ушверситет инфраструктуры и технологий ул. Кирилловская 9, г. Киев, 04071, Украина e-mail: wladka@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Shevchuk Vladyslava Оlehivna, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor at the Department of Theoretical and Applied Economics
State University of Infrastructure and Technology 9, Kirillovskaya street, Kiev, 04071, Ukraine e-mail: wladka@ukr.net
